Користувачі соціальних мереж, що транслюють проросійську риторику, поширюють відео, на якому нібито українські військові демонструють відвойовані в росіян укріплення під землею. Мовляв, там — сотні метрів розгалужених підземних тунелів, високий рівень інженерного обладнання. Коментатори натомість просять показати українські укріплення, натякаючи на те, що їх нібито немає. Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з’ясували, що фактично на відео не українські військові, які демонструють відвойовані позиції, а росіяни, які показують свої підземні бункери. Проте невідомо, де саме розташовані ці укріплення: на лінії фронту, глибоко в тилу на тимчасово окупованих територіях України чи на території Росії. 

Автор двохвилинного ролика спочатку представляється «Борманом з 3-го батальйону». Однак на 01 хв 26 с відео помітно, що він має на лівій руці нашивку з російським триколором. Також варто відзначити, що всередині бункерів немає слідів бойових дій або бруду, характерного для воєнних умов восени-взимку. Тому визначити дату та місце знімання відео складніше.

Незважаючи на те, що російська лінія оборони справді становить велику перешкоду для просування української армії вперед та визволення окупованих територій, російські військові також скаржаться пропагандистським медіа на українські дрони й тунелі.  

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть розпалити розпач і недовіру в українців, особливо до ЗСУ. Крім того, у такий спосіб вони також намагаються показати, що Росія нібито постійно перемагає на полі бою, зокрема завдяки «приголомшливим укріпленням».  

У мережі поширюється відеоролик з  американського видання Wired, яке спеціалізується на темах IT та інновацій, де заявляється, що українські військові нібито використовують супутниковий інтернет від Starlink переважно для азартних ігор онлайн. У відео йдеться, що приблизно 35% від усіх підключень буцімто вели на українські сайти казино. Відеофейк викрили фактчечери Stop Fake.

Є три докази, чому це відео сфабриковане. 

По-перше, американське видання Wired у своїх соціальних мережах ніколи не публікувало зазначеного відео. Журналісти StopFake перевірили останні публікації на сайтах Wired (wired.co.uk та wired.com), у яких згадується Україна. У них немає жодних згадок про те, що українські військові нібито використовують Starlink для гри в онлайн-казино. Натомість на сайті Wired можна знайти безліч публікацій, присвячених російським дезінформаційним кампаніям, спрямованим проти України, наприклад: «Elijah Wood and Mike Tyson Cameo Videos Were Used in a Russian Disinformation Campaign», «Elon Musk Mocked Ukraine, and Russian Trolls Went Wild», «Fake Taylor Swift Quotes Are Being Used to Spread Anti-Ukraine Propaganda».

По-друге, хоча зловмисники намагалися наслідувати фірмовий стиль Wired, проте можна помітити безліч відмінностей при порівнянні цього ролика зі справжніми відео Wired. Зокрема, всі відео Wired на перших секундах мають заголовок — напис на чорному тлі, зроблений іншим шрифтом. У фейковому відео такого заголовка немає. Також треба зазначити, що зловмисники для створення підробки використовували відео з відкритих джерел низької якості, чого не допускається в автентичних відеоматеріалах Wired.

По-третє, не вдалося виявити у відкритих джерелах жодного дослідження, в якому аналізувався б інтернет-трафік зі станцій Starlink, що їх використовують українські військові.

Такими публікаціями пропагандисти намагаються дискредитувати ефективність допомоги Україні. І виставити українців як недалекоглядних людей, які начебто зловживають допомогою міжнародної спільноти. 

На ворожих ресурсах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють меседж, буцімто в Україні зараз масово мобілізовують чоловіків із «проросійських регіонів». Мовляв, найжорсткіше мобілізація відбувається в Одесі, а захід України «не чіпають».

«З Одесою все просто. Занадто багато в місті тих, хто ставиться погано до влади і нейтрально до РФ, виступаючи за припинення війни і подальше життя все одно під якимось прапором (жили якось під радянським, потім під українським, а раніше під імперським, і нічого страшного). Виходячи з цього, треба збільшити кількість загиблих серед мешканців таких регіонів, щоб збільшити агресію на адресу всього російського. Ця тактика не нова, її ще Порошенко реалізовував», — ішлося в одному з анонімних телеграм-каналів, що поширюють проросійські наративи.

Це — маніпуляція. Передовсім, подібні меседжі мають на меті нав’язати хибну думку, буцімто левова частка населення Одеси підтримує Росію та критично ставиться до чинної української влади. Також це типовий метод іншування та поділу українців на сорти: мовляв, українців «першого сорту» (заходу України) рідше призивають до лав ЗСУ, тоді як «нижчі сорти» використовують як розхідний матеріал.

Така риторика має на меті посіяти розкол у суспільстві, спровокувати підозру та ненависть мешканців одних регіонів до інших, оскільки немає точних даних щодо розподілу мобілізованих по областях. У відкритих джерелах не публікують загальну статистику з точною кількістю мобілізованих у кожному регіоні. Утім, ще у 2022 році начальник управління персоналу штабу Сухопутних військ ЗСУ стверджував, що в західних областях більші мобілізаційні плани, оскільки наразі там проживає більше громадян.

Раніше агітпроп поширював фейкову інфографіку, у якій наводиться відсоткове співвідношення мобілізованих громадян по областях, де лідирувала Одещина.  

Ворожі телеграм-канали розганяють фейк про те, що ракетна атака на «Парк-готель» у Харкові 10 січня 2024 року була спрямована проти «Іноземного легіону», бійці якого нібито проживали в комплексі. А також зазначалося, що буцімто удари не призвели до жертв. «Удар, на жаль, до результату не привів (постраждав лише фасад, а підрозділ найманців проживав на цокольному поверсі). Тому українські ЗМІ на колінці оперативно зробили сюжет про те, як росіяни обстрілюють мирні готелі. Відразу після удару по всьому Харкову почали оповіщати підрозділи "Інтернаціонального легіону" та іноземних найманців, які саме в подібних будівлях квартирують», — ішлося в одному з анонімних телеграм-каналів, що поширюють прокремлівську риторику. Це — фейк.

За даними МВС України, внаслідок ракетної атаки на «Парк-готель» у Харкові поранення отримали тринадцятеро людей. Загалом у готельному комплексі перебувала 31 людина: восьмеро співробітників та 23 постояльці. Всі ці люди були цивільними, жодного військового в готелі не було. Тут, зокрема, часто зупинялися представники іноземних делегацій, журналісти, документалісти. Як повідомили в Харківській обласній прокуратурі, дві ракети із зенітно-ракетного комплексу С-300 російські військові випустили по Харкову близько 22:30 з боку Бєлгорода. Одна ракета влучила в землю біля фасаду готелю, друга — в дах будівлі, що спричинило пожежу. За попередніми даними, серед постраждалих у готелі одна громадянка Туреччини, один громадянин Грузії, обидва представляли ЗМІ Туреччини. Стан одного чоловіка важкий. У більшості постраждалих осколкові поранення та черепно-мозкові травми.«Ніяких військових найманців, військових тут не було. Це цивільний об'єкт, цивільна інфраструктура. Ми завжди тут розселяли наших друзів, гостей, які перебували у Харкові, іноземні делегації», — сказав мер міста Ігор Терехов у коментарі «Суспільному Харків».«У цьому готелі ніколи військові не жили, це знає майже весь Харків. Цей готель використовувався журналістами. Це був загальновідомий факт. На момент удару в готелі перебували іноземні журналісти, зокрема, з Туреччини. Тому я вважаю, що цей удар РФ здійснила саме по ЗМІ», — зауважив очільник поліції Харківщини Володимир Тимошко. Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, зазначає, що Росія прицільно б’є по журналістах у Харкові: «У жовтні — "Рейкарц", на цей Новий рік — "Харків-палац" і ось вночі — "Парк-готель". Ці готелі постійно використовували для проживання журналісти національних і міжнародних медіа. І під час кожного обстрілу журналісти отримували поранення чи ушкодження».

Росія атакує цивільні об’єкти, цинічно видаючи їх за легітимні воєнні цілі, однак вони такими не є. Подібні обстріли є грубим порушенням Женевської конвенції 1949 року, що забороняє навмисні напади на цивільних осіб, включаючи напади на цивільні будівлі, зокрема готелі.  

В анонімних телеграм-каналах поширюють відео, в якому нібито йдеться, що Володимир Зеленський підтримав так звану петицію української мовознавиці Ірини Фаріон про «звільнення» російськомовних бійців із Сил оборони України. «Відтепер ми будемо мобілізувати лише українськомовних громадян», — навели буцімто цитату Зеленського. Це — брехня.

Фахівці Voxcheck проаналізували кейс і встановили, що на сайті офіційного інтернет-представництва президента України немає такої петиції, а цитата Володимира Зеленського повністю вигадана. Аналітики також перевірили соціальні мережі колишньої депутатки 7-го скликання — жодної інформації про подання петиції вони не знайшли. А першоджерелом цього ролику є тікток-акаунт, у якому автор системно поширює фейки про мобілізацію, гуманітарну допомогу і створює дипфейки за участі українських політиків. Також він веде телеграм-канал, де, за висновками аналітиків, ретранслює кремлівські наративи: наприклад, не називає Росію агресором. 

Такий фейк, найбільш імовірно, поширений на тлі скандальних заяв Ірини Фаріон про російськомовних військовослужбовців в етері програми «Рандеву з Яніною Соколовою». Тоді вона сказала, що «не може називати російськомовних військових українцями». Адже, за її словами, якщо в армії немає дисципліни (до вивчення української мови. — «ДМ»), то «це зброд». Тоді уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до правоохоронців та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для перевірки висловлювань Фаріон про російськомовних військових. 

Згодом, 8 листопада 2023 року, Фаріон оприлюднила електронний лист від кримського студента, який підтримував її в позиції щодо важливості вживання української мови серед військових. Фаріон опублікувала листа і при цьому не приховала персональних даних студента. Анонімні та проросійські телеграм-канали «подякували» мовознавиці за надану інформацію і через декілька днів опублікували відео, на якому хлопець підтверджує, що це саме він надіслав листа мовознавиці. На відео він ще сказав, що перебуває у «Центрі боротьби з екстремізмом» російського окупаційного Міністерства внутрішніх справ і з ним провели «інтелігентну бесіду». Як наслідок, Дмитро Лубінець звернувся до Служби безпеки України за фактом розголошення конфіденційної інформації. 

Зараз проти Фаріон відкрите кримінальне провадження за кількома статтями, зокрема, порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.

Російські анонімні телеграм-канали повідомляють із посиланням на благодійну організацію Future for Ukraine, що в Україні нібито відбувається «промивання мозку українкам з метою здійснення абортів у разі вагітності від росіянина». «Тобі не обов'язково тримати всередині себе маленького кацапа: це не аборт, а ліквідація москаля», — «цитує» її рекламну кампанію агітпроп. Однак це — фейк.

Проєкт StopFake звернувся по коментар до організації та отримав відповідь, що це фейкова публікація. Проєкт Gidna, також зазначений у підробленій рекламі, «у жодному разі не закликає до абортів та рішень, пов'язаних із особистим вибором жінки, яка пережила сексуальне насильство від російських окупантів». Gidna надає виключно професійну психологічну анонімну допомогу жінкам і призначений допомогти подолати наслідки травми насильства. Уся офіційна інформація розміщена на сайті gidna.org.

Те, що такої реклами не існує, можна перевірити й за допомогою бібліотеки реклами в Meta. У Future for Ukraine справді була реклама проєкту Gidna, запущена у грудні 2023 року, але жодного заклику до абортів у тексті реклами не було — його вигадали пропагандисти.

Вони поширюють подібні фейки, щоб висміяти проблему сексуального насилля з боку російської армії та знецінити її масштаби. «Детектор медіа» вже писав про те, як іще цю тему використовує російська пропаганда.

Користувачі соцмереж, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують інформацію, нібито військовослужбовці двох окремих механізованих бригад на сході України, а саме 54 ОМБР ім. гетьмана Івана Мазепи та 14 ОМБР ім. князя Романа Великого, заразилися сказом. Зазначається, буцімто вони були госпіталізовані через споживання м'яса інфікованих тварин. Однак такі твердження є неправдивими.

Це з'ясували аналітики проєкту VoxCheck. Вони стверджують, що Міністерство охорони здоров'я України та місцеві медіа не зафіксували жодних випадків сказу серед військових згаданих у пості або будь-яких інших бригад. Станом на грудень 2023 року у Харківській області не було випадків зараження сказом у людей. На момент написання статті в Україні був підтверджений лише один випадок захворювання на сказ у мешканця Вінницької області. Попри те, що згадані бригади справді беруть участь в обороні на Харківщині, але немає доказів щодо інфікування сказом серед їхніх військовослужбовців.

Відзначається, що в Україні зафіксовано зростання випадків сказу серед тварин, особливо у вересні-жовтні. Проте інфікування через споживання м'яса інфікованих тварин є малоймовірним, оскільки вірус не зберігається в м'ясі тривалий час поза організмом.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб спаплюжити образ українських військових та викликати серед українського населення недовіру до них. «Детектор медіа» неодноразово писав і про інші вигадки росіян, спрямовані на дискредитацію ЗСУ.

Користувачі соціальних мереж та медійні особи, що поширюють проросійську риторику, почали розповсюджувати хибну інформацію про те, що в Україні чоловіка без ноги нібито визнали придатним до військової служби. Як «доказ» використовується фотографія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного з відповідним рішенням. Мовляв, навіть з однією ногою українця визнали не інвалідом, а «обмежено функціональним». У фейковому документі зазначається, що чоловіка «визнали» придатним до служби з діагнозом «ампутаційна кукса правої нижньої кінцівки вище рівня верхньої третини гомілки». Такий документ, як видно на фото, нібито підписав начальник Деснянського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки (ТЦК і СП) у Києві Дмитро Клабуков.

Після розповсюдження такої інформації StopFake вирішив перевірити, чи справді чоловіка з таким діагнозом могли визнати придатним до військової служби. Як виявилося, ця інформація не відповідає дійсності.

По-перше, у наказі Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» є чіткий перелік хвороб, станів і фізичних недоліків, які визначають ступінь придатності до військової служби. У статті 63 цього переліку є також і діагноз, який агітпроп додав до фейкового документа, — «одностороння ампутаційна кукса нижньої кінцівки вище рівня верхньої третини гомілки». З таким діагнозом, як зазначено в документі Міноборони, людина вважається «непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку». Згідно з інформацією на 11 грудня 2023 року, цей наказ чинний.

По-друге, в поширеному «документі» є неправильне формулювання щодо придатності або непридатності до військової служби — «Придатний до військової служби. Обмежено функціональний». Справа в тому, що в зазначеному наказі Міноборони України прописано, що після медичного огляду призовників повинно бути прийнято одне з рішень: придатний до військової служби; тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування в ...; потребує направлення на додатковий медичний огляд і проведення повторного медичного огляду…; непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний в умовах воєнного стану; непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Якби людина мала проблеми зі здоров'ям і була придатною до військової служби, їй написали б «обмежено придатний в умовах воєнного стану», а не «придатний до військової служби. Обмежено функціональний».

По-третє, оскільки на поширеній фотографії видно, що документ підписав начальник Деснянського районного ТЦК і СП в Києві, StopFake вирішив звернутися до них по коментар — чи справді такий документ там підписали. Представник установи відповів, що «цей документ виглядає як підробка». Зокрема, він звернув увагу на пункт №7, де прописується придатність до військової служби за станом здоров'я. Саме в цьому пункті вказаний діагноз, із яким чоловіка, як вони стверджують, визнали придатним. Крім того, представник ТЦК додав, що, виходячи з інформації на фотографії, яку поширюють пропагандисти, чоловіка повинні були б виключити зі списків військовозобов'язаних «як засудженого» (виходячи з інформації в пункті №8 розповсюджуваного документа. — Ред.).

Подібні фейки поширюють, щоб дискредитувати владу та Збройні сили України, а також викликати паніку серед населення. Мовляв, до війська гребуть усіх підряд, бо на фронті все погано. «Детектор медіа» писав і про інші вигадки росіян на тему мобілізації в Україні.

Користувачі соціальних мереж, які транслюють проросійську риторику, почали поширювати фейкову інформацію про те, що одна з українських компаній, яка спеціалізується на виробництві відеоконтенту, відтепер показує відео, де нейромережа «оживляє» загиблих військових, щоб вони висловлювали думку: «Воно було того не варте» (відбиття російської агресії, що призвело до загибелі бійців від рук російських окупантів. — Ред.). У якості «доказу» користувачі прикладають коротке відео, яке, за їхніми словами, було записано з офіційної сторінки групи на ютубі.

Проєкт StopFake перевірив, чи справді це відео має зв'язок зі згаданою компанією. Виявилося, що поширена інформація не відповідає дійсності. По-перше, на ролику видно, що трансляція, як зазначається, відбувалася на ютуб-каналі Film.ua Group. Українська група компаній справді має свій канал на цій платформі, але на оригінальному каналі поруч із його назвою є значок автентичності, а на фейковому — немає. По-друге, на  каналі немає відео, яке поширює російський агітпроп. Фахівці StopFake переглянули опубліковані там відеоролики та прямі трансляції за останні кілька місяців і не виявили нічого подібного. По-третє, StopFake звернувся до Film.ua Group по коментар: чи справді вони транслювали відео, яке поширюється в соціальних мережах. Піар-менеджерка групи Катерина Зиміна повідомила, що вони такого не робили.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати Збройні сили України і створити хибне враження, буцімто на фронті все трагічно. Мовляв, воювати не варто, а тому треба погоджуватись на умови Росії. «Детектор медіа» писав про низку інших вигадок росіян проти українських військових.

Кількість телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, які обіцяють допомогти в пошуку українських військовослужбовців, що потрапили в полон чи зникли безвісти, нещодавно збільшилася. Зазначено, що для виконання цього завдання вони звертаються до родичів і близьких із запитанням про особисті дані та іншу інформацію. Згодом ця інформація використовується пропагандистами.

Фахівці проєкту «По той бік новин» процитували відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на найпоширеніші запитання щодо цієї ситуації. Зокрема, не можна передавати незнайомцям номер телефону та інші контакти, адресу проживання, профілі в соцмережах, номер бригади, місце розташування підрозділу, а також фотографії, зокрема зображення разом із товаришами з армії.

Поширення подібної інформації може призвести до погіршення становища військовослужбовців. Якщо шахраї можуть просто нажитись на чужому горі, то представники ворожих спецслужб можуть маніпулювати або вдатися до шантажу.

Фахівці проєкту зазначають, що ніхто в соцмережах, таких як фейсбук або телеграм, не буде ефективно займатися пошуками вашого близького військовослужбовця. Цю роботу професійно та безоплатно виконують лише фахівці, уповноважені державними органами. На офіційному вебсайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими доступна Дорожня карта, в якій детально розглядаються дії родини у випадках, коли член сім'ї потрапив у полон, зник безвісти або загинув.

Користувачі соціальних мереж, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують відео, на якому показана величезна черга автомобілів для в'їзду на український гірськолижний курорт Буковель. Вони додають коментарі, де дивуються, чому ТЦК (територіальний центр комплектування — орган військового управління, що забезпечує організацію військової служби та мобілізації) не перевіряє водіїв автомобілів. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді згадане відео датується 2021 роком, коли ще не відбулося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Отже, ролик не має жодного стосунку до реалій воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року: представників ТЦК не могло бути серед черги автомобілів для в'їзду в Буковель. Згадане відео вперше з'явилося в соцмережі TikTok. Його опублікувала користувачка Оксана Панчак (нік — @zozuliaksenya). У її пості вказано, що ролик був знятий у 2021 році. Це ж відео використала сторінка «Сайт Яремче та Ворохти — головні новини та події Прикарпаття» у соцмережах компанії Meta для реклами старту зимового сезону в Буковелі. Відповідна публікація з'явилася на сторінці 2 грудня. При цьому в пості вказано, що відео взято з архіву для ілюстрації. Далі в коментарях автори публікації ще раз наголошують, що відеозапис був зроблений у 2021 році.

Настільки масове поширення відео з Буковелю з практично ідентичними підписами щодо ТЦК та умовного поділу суспільства на тих, хто воює, і тих, «для кого війни немає», ймовірно, свідчить про нову дезінформаційну кампанію задля розколу українського суспільства. Останнім часом Росія активізувала інформаційний тиск та поширення хибної інформації, яка могла б підірвати довіру українців до політичного та військового керівництва країни, а також розділити суспільство, зокрема і щодо питання мобілізації. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші вигадки росіян на цю тему.

В українському сегменті соціальних мереж активно поширюються різні фотографії, на яких, як вважається, українські військові, стоячи на колінах, моляться за порятунок. Мовляв, Авдіївка просить молитви. Утім ці фото — фейк.

Упродовж останніх кількох тижнів аналітики StopFake спостерігають за поширенням у соцмережах різноманітних картинок, на яких зображені українські військові, з закликом помолитися за їхню долю. Схожі публікації поширюються переважно ботоподібними акаунтами.

Насправді ці зображення не є автентичними — всі вони були створені за допомогою технології штучного інтелекту. Нейромережі, такі як Midjourney, Bing Image Creator, DALL-E або DeepAI, здатні самостійно створювати абсолютно новий контент або трансформувати вже існуючий. За допомогою таких сервісів, як AI or Not, можна перевірити, чи було зображення створене за допомогою ШI, чи ні. Проте на даний момент можна відрізнити справжні фотографії від штучно створених і без спеціальних інструментів — за допомогою ретельного вивчення всіх деталей на знімку. Аналітики StopFake перевірили поширене в мережі зображення за допомогою інструмента AI or Not і виявили, що, ймовірно, всі вони були згенеровані нейромережею.

На те, що це штучно створене зображення, вказує і велика кількість помилок. Наприклад, аналізуючи зображення дівчини у військовій формі на одній з фотографій, можна помітити: неправильне зображення кінцівок (одна нога, ненатуральне положення пальців); відсутність корпусу і приклада автомата (крім того, зброя на фото не схожа на жоден із зразків, які перебувають на озброєнні Збройних сил України); неправильне зображення нарукавного шеврона (його розмір і кольори прапора України). Крім того, камуфляжний малюнок форми, в яку одягнені люди на фото, не використовується в українській армії, і взагалі не схожий на жоден реально існуючий варіант камуфляжу.

Ймовірно, пропагандисти розповсюджують такі зображення з метою деморалізації українців на тлі запеклих боїв за Авдіївку. Мовляв, лишилось тільки молитися, настільки все погано. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки щодо українських військових.

Пропагандисти поширили інформацію, що за різними підрахунками в Україні буцімто від 200 до 500 тисяч людей вже втратили кінцівки, а в одну лише компанію Ottobock, яка займається розробкою протезів, звернулося 50 тисяч українських військових. Це – маніпуляція.

Цей кейс дослідили фахівці з проєкту VoxUkraine. Виявилося, що згаданою інформацією маніпулюють. По-перше, агітпроп не наводить жодного джерела, звідки походять цифри про 200-500 тисяч людей, що втратили кінцівки. Є лиш посилання на компанію Ottobock, у якої нібито замовили протези 50 тисяч українських бійців. По-друге, імовірно, пропагандисти мали на увазі статтю The Wall Street Journal (WSJ), яка вже безпосередньо цитує німецьку компанію Ottobock, що надає дані щодо кількості замовлених протезів українцями. Проте в статті йдеться про 20-50 тисяч українців, а не лише військових, що втратили кінцівки, і аж ніяк не про сотні тисяч. До того ж 50 тисяч — це приблизна оцінка на основі даних держави та медичних партнерів загальної кількості постраждалих, яким ампутували кінцівки, але аж ніяк не кількість клієнтів компанії Ottobock.

Агітпроп намагається налякати українців і заохотити нас виступати проти чинної влади, перебільшуючи кількість тих співвітчизників, кому було ампутовано одну чи кілька кінцівок. Пропагандисти у цьому випадку маніпулюють чутливою темою. Раніше ми аналізували російську маніпуляцію, що в Україні нібито хочуть скасувати інвалідність, аби відправити якнайбільше людей на фронт.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що командир батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (14 ОМБр) нібито застрелив молоду психологиню Наталію Личман, яка змушувала солдатів штурмувати російські війська для повернення втрачених територій. Потім її смерть буцімто списали на артилерійський обстріл з боку Збройних сил Росії касетними боєприпасами. Втім це – фейк. 

Перевірити цю інформацію взялися фахівці з проєкту StopFake. Їм вдалося зʼясувати, що Наталія Личман не була психологинею й не служила в 14-й ОМБр, а була військовослужбовицею 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Вона брала участь в обороні Бахмута, а про її смерть стало відомо ще 19 грудня 2022 року. Тоді багато українських ЗМІ розповіли про загиблу військовослужбовицю із Закарпаття, використовуючи в матеріалах фотографію, яку пропагандисти й взяли для свого фейку.

Ця дезінформація співзвучна із наративом агітпропу, що українці нібито не хочуть воювати, а тому їх потрібно примушувати протистояти росіянам. Крім того, пропагандисти продовжують «створювати картинку» розбрату між українцями – зокрема військовими, як цьому випадку. Раніше ми спростовували інформацію, що в Україні нібито роздають агітки людям літнього віку, аби ті мобілізувалися в ЗСУ.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що Володимир Зеленський нібито мовчить про «колосальні втрати» Збройних сил України. Про це пишуть пропагандистські медіа з посиланням на відео з ютуб-каналу колишнього радника експрезидента України Кучми Олега Соскіна. Втім це — фейк. 

Розібрати цей кейс узялися фахівці з Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Річ у тому, що інформація про кількість загиблих і поранених українських військовослужбовців під час воєнного стану є державною таємницею. Це як мінімум повʼязано з тим, що ці дані Росія може використати для прорахунку ймовірних подальших дій Сил оборони. Тобто ідеться про вимогу військових, а не про особисте бажання Зеленського приховати важливу інформацію від суспільства. 

Поширюючи дезінформацію на чутливу для українців тему, агітпроп вкотре намагається дискредитувати чинного президента України та підірвати довіру українського суспільства до нього. Зрештою, приблизна кількість загиблих українських військових у війні проти Росії буде відомою лиш після її закінчення. Раніше ми аналізували меседж агітпропу, що українська влада нібито бреше українцям, що в ЗСУ немає втрат.

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах та інших соцмережах, почали поширювати фейкову інформацію, буцімто мовний омбудсман України Тарас Кремінь «визнав», що Збройні сили України стріляють по російськомовних громадянах. Вони використовують відео з його цитатою, яка нібито має «підтверджувати» подібні повідомлення. Після поширення такої інформації StopFake вирішив перевірити її і виявив, що вона не відповідає дійсності.

21 листопада Тарас Кремінь справді дав коментар в ефірі української служби «Радіо Свобода», де говорив про мовні проблеми всередині України. У цьому ефірі журналістка ресурсу розповіла про дискусію, яка виникла в українському суспільстві. За її словами, одна частина населення каже, що неважливо, якою мовою розмовляти, якщо людина є патріотом України, а друга — що спілкуватись українською все ж дуже важливо. Саме ці дві думки журналістка і попросила прокоментувати мовного омбудсмана. На що Кремінь відповів, що «з початком повномасштабного вторгнення фактор мови — це не лише фактор свободи, але і безпеки, нашої ідентичності та культури, і це маркер "свій-чужий"». За його словами, військові з передової неодноразово казали про те, що там, де чуєш російську мову, перша реакція — постріл. Пропагандисти використали цитату Кременя так, щоб це виглядало як дії проти всіх російськомовних, особливо цивільних.

Однак, якщо уважніше проаналізувати цитату, то стане зрозуміло, що йдеться тільки про ідентифікацію людини «свій-чужий» саме на лінії фронту. Про постріли в російськомовних цивільних в інтервʼю не йшлося. 

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити свій же міф про утиски російськомовного населення. Мовляв, «захист» цієї категорії людей і є однією з цілей початку повномасштабного вторгнення. Втім саме Росія перетворила мовне питання на політичний інструмент. Крім того, вона атакує цивільних у здебільшого російськомовних містах, що руйнує наратив про «захист» мирних, які спілкуються російською. 

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, поширили інформацію, нібито в Луцьку правоохоронці викрили діяльність нарколабораторії, в якій, за їхніми словами, працювали військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади. Це — фейк. 

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що у фейку пропагандисти посилаються на оригінальну статтю із сайту «Волинські новини» за 9 листопада 2023 року. У ній ідеться про те, що 8 листопада поліція Волинської області викрила діяльність нарколабораторій. Проте, по-перше, у цій статті немає згадки про військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади. По-друге, пропагандисти стверджують, що лабораторії були викриті в Луцьку, хоча начальник управління боротьби з наркозлочинністю у Волинській області Олег Зубко заявив, що обшуки проводилися в Житомирській та Київській областях. По-третє, жодне з джерел не підтверджує причетність військовослужбовців 14 ОМБр до виявлених лабораторій.

Фактчекери також виявили кілька публікацій в інших медіа про цю операцію Національної поліції, і в жодній з них не згадуються військові з 14-ї окремої механізованої бригади.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб дискредитувати Збройні сили України. Мовляв, солдати не можуть пережити побачене на війні та інтегруватись в українське суспільство. «Детектор медіа» спростовував й інші фейки з подібним меседжем, зокрема про те, що військові нібито масово скуповують антидепресанти. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соціальних мережах, стверджують, що волинянам нібито потрібно зібрати не менше 200 літрів крові для поранених з 14-ї бригади ЗСУ, яка воює під Куп’янськом. Про це буцімто написало регіональне медіа «ВолиньPost». Проте виявлено, що дані є фейковими, а спекуляції про «колосальні втрати» не підтвердились. 

На кейс звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що на початку листопада «ВолиньPost» справді опублікувало заклик до волинян здати кров для підтримки військовослужбовців. Зокрема, КП «Володимирське територіальне медичне об’єднання» повідомило, що Володимирський відділ трансфузійної допомоги справді потребує донорської крові усіх груп та резус-фактору «мінус». Проте в оригінальному дописі не було вказано обсягу потреби в крові або вагу донора, а скриншот новини був відредагований.

Фактично донор повинен важити не менше 50 кг, а не 200 кг, як зазначено у фейковому повідомленні. Крім того, мінімальний розмір дози забору крові від одного донора становить 450 мл, і ця цифра не вказує на реальну потребу військових. Тому висновки про «400 поранених» та «колосальні втрати» є непідтвердженими.

Фахівці VoxCheck зазначають, що система донорства працює ефективніше, коли донори здають кров регулярно, а не лише в разі надзвичайних обставин. На даний момент в Україні існує система планового донорства для підтримки сталого рівня запасів крові. Необхідність у донорській крові може змінюватися залежно від обставин, тож Міністерство охорони здоров'я, Український центр трансплант-координації та центри крові можуть використовувати різні механізми комунікації з громадянами.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб створити хибне враження провалу України на полі бою. Усе це для того, щоб змусити українське суспільство погодитись на завершення війни на умовах Росії.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, буцімто українських військових на тренуваннях у Франції «закидають» тілами мертвих тварин. Утім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Стаття «Inside the secret French camp where Ukrainians prepare for war» видання Politico підтверджує використання тіл мертвих тварин у тренуваннях для створення більш реалістичних умов. Це здійснюється для підготовки українських військових до запахів, що виникають під час розкладу плоті. Проте це не має таких масштабів, про які говорять росіяни. Тренувальний курс також був адаптований за зауваженнями української сторони, включаючи використання артилерії, гранат та імітацію різних бойових ситуацій. Інструктори стараються обмежити ефект шоку українських військових під час прибуття на фронт.

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть дискредитувати армії НАТО та Збройні сили України. Мовляв, ситуація стала абсурдною, а тому Росії треба дати виграти. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші вигадки росіян, створені задля дискредитації ЗСУ. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, стверджують, буцімто Україна заявила, що в селі Гроза під час російського обстрілу загинули саме військовослужбовці, які прийшли на перепоховання, а не цивільні. Проте це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що під час удару в селі загинули цивільні. Серед 59 жертв була навіть малолітня дитина, 8-річний Іван Козир. Заяви про те, що близько 100 військовослужбовців були присутні на поминках, також є неправдивими.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підкреслив, що росіяни вбили 59 цивільних осіб прямим попаданням ракети «Іскандер», серед них — пенсіонерів, медиків, фермерів, вчителів, підприємців. Жертвами трагедії були цілі покоління сімей. Встановлено, що за злочином стоять двоє зрадників, які скоригували удар по кафе. Це брати Володимир і Дмитро Мамони, які перейшли на ворожий бік. 

Обстріл цивільних є воєнним злочином згідно з міжнародним гуманітарним правом. ООН вважає, що є достатньо доказів причетності Росії до цього удару, хоча Росія не визнала прямої відповідальності за цей злочин.

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за злочини агресора на жертву агресії та виправдати російських військових. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, розповсюджують відео, нібито на березі грузинського міста Батумі виявлено тіло військовослужбовця Збройних сил України. Проте це — маніпуляція. 

Група фактчекерів з проєкту Myth Detector вже підтвердила неправдивість цієї інформації. Виявилося, що це відео було зняте в місті Сухумі, і тіло належало місцевому мешканцю, який зник безвісти у 2022 році. Зафіксовано, що відео було записане 1 липня 2023 року. 

У той момент було виявлено тіло місцевого мешканця Арама Даваджяна, якого вважали зниклим безвісти з 27 листопада 2022 року. Цю інформацію підтвердили «правоохоронні органи» Абхазії, регіону, який окупований Росією. Після звернення фактчекерів до Служби з управлінням надзвичайними ситуаціями встановлено, що повідомлень про тіло українського військовослужбовця на березі в Сухумі не надходило.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити свій наратив про «масштабні втрати» ЗСУ. Мовляв, треба припиняти війну на умовах Росії. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші маніпуляції, спрямовані на безпосередню дискредитацію ЗСУ. 

Проросійські ресурси поширюють інформацію, буцімто українська армія перестала наступати і перейшла до оборони, а російські військові розтягують ЗСУ вздовж усієї лінії фронту. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на інтервʼю ексзаступниці міністра оборони України Ганни Маляр, яке вона дала інтернет-виданню Liga.net. 

Експерти з Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки опрацювали цей кейс. Виявилося, що росіяни зманіпулювали словами Маляр. В інтервʼю вона зробила припущення щодо завдання росіян: не дати українській армії сконцентрувати сили в конкретному місці. Також ексзаступниця міністра оборони України зауважила, що саме армія Росії розтягує свої війська вздовж лінії фронту з метою виснажити українських захисників і самій підготуватися до наступальних дій. Зрештою, жодних заяв від Маляр про те, що Україна більше не наступає, не було.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати український контрнаступ та запевнити всіх навколо в тому, що перевага на лінії фронту саме в Росії. Раніше ми спростовували інформацію, що Валерій Залужний нібито дав наказ готуватися до оборони між Миколаєвом та Одесою.

У соцмережах почали поширювати дописи українською мовою з інформацією, буцімто «наша армія звільнила 270-300 км², втративши 71 тисячу бійців вбитими». Також у тих публікаціях ідеться: для того, щоб деокупувати всі території, доведеться нібито «загробити» майже 29 мільйонів українців.

Фахівці з Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізували подібні дописи. Вони з’ясували, що такі публікації є російською ІПСО. Що стосується деокупованих територій, то так — станом на 10 вересня 2023 року Збройні сили України справді звільнили близько 270 км². Проте дані щодо кількості загиблих українських військових під час воєнних дій вигадані, оскільки ця інформація є державною таємницею й буде оприлюдненою Україною лиш після закінчення війни. Виходить, що «розрахунок» майбутніх втрат українських воїнів здійснений на основі уявних даних, тому його не можна вважати правильним.

Пропагандисти маніпулюють інформацією, вигадують факти, позаяк вбачають у цьому ефективність та потенційний вплив на українське суспільство. Подібна дезінформація поширюється з метою деморалізувати українців і змусити їх просити владу йти назустріч Росії.  Ми також опрацьовували російську інформаційну кампанію, коли від імені Мінагрополітики українцям надсилалися рецепти страв із голубів і собак у звʼязку з нібито кризою аграрного сектору в Україні.

Пропагандистські телеграм-канали поширюють інформацію, що російські солдати буцімто захопили в полон українську військову при надії. Ба більше, прокремлівські ресурси публікують як доказ відео, в якому військові армії Росії демонстративно показують, що так нібито і сталося. Це — фейк.

Цей кейс узялися розібрати експерти з Центру протидії дезінформації. Вони зʼясували, що відео, яке поширюють пропагандисти, містить низку дезінформаційних ознак. Наприклад, на ногах жінки звичайні кросівки, які не є стандартним взуттям ЗСУ. Також у «полоненої» на нозі видніється синя стрічка, тоді як українські військові не наносять розпізнавальні знаки на ноги. Крім того, на плечі «військової» можна помітити шеврон 65-го ракетно-артилерійського арсеналу, який, імовірно, потрапив до росіян під час окупації частини Харківської області. 

Поширюючи інформацію про вагітну жінку в армії України, агітпроп намагається дискредитувати мобілізаційний процес. Мовляв, люди воювати не хочуть, тому владі доводиться вдаватися до крайнощів і відправляти на фронт уже навіть вагітних. Цим випадком дезінформації пропагандисти також підживлюють наратив про «могилізацію» в Україні, або «війну до останнього українця». Раніше ми спростовували інформацію про те, що в Україні створили бронежилети для вагітних жінок, бо їх збираються відправляти на фронт. 

Пропагандистські ресурси намагаються дезорієнтувати Сили оборони України повідомленнями про нібито вихід російської армії з деяких тимчасово окупованих територій (ТОТ) Херсонщини. Так, зранку 12 листопада проросійські медіа опублікували новини про перегрупування військ Росії поблизу Дніпра, а вже 13 листопада вони видалили свої публікації та повідомили, що попередня інформація «анульовується». 

У Центрі національного спротиву дослідили це питання й заявили, що перегрупування російських військ у Херсонській області не зафіксовано. Про це Центру повідомили місцеві мешканці ТОТ Херсонщини, про які йдеться в «новинах». Схоже, що цей кейс — інформаційна операція проти України. У Центрі національного спротиву також додали, що відхід російських військ з Херсонської області — справа часу.