Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому нібито український військовий, що служить під Авдіївкою, виявив у пиріжках гострі леза. Мовляв, це гостинець від місцевої бабусі. Відео побачили тисячі людей, його активно поширюють у соцмережах з підписами на кшталт «Бабуся під Авдіївкою пригощає українських солдатів смачними пиріжками» та «Місцеві ненавидять українців». Утім це — інсценізація.

Це з'ясували фахівці проєкту «По той бік новин». Вони пояснюють, що сумнівно, що після цілодобових обстрілів у місті або його околицях залишилася багатоповерхова будівля з електропостачанням та цілими вікнами. Проте саме в такому інтер'єрі проводиться зйомка. На відео ми бачимо двох людей (один тримає камеру), які стоять перед вікном в освітленому приміщенні в нічний час, а це надзвичайно небезпечно. Українські військові навряд чи здійснювали б такі дії. Однострій, який ми бачимо на відео, не має ознак ідентифікації, і обраний ракурс зйомки не дає побачити обличчя «потерпілого» від бабусі. На 6–7 секунді можна помітити, що чоловік ламає вже розламаний пиріжок. Імовірно, пошкодження «театральний реквізит» зазнав перед зйомкою, коли в нього вкладали лезо. Звуковий супровід відео також має особливості. По-перше, на 10-ій секунді чути російську вимову. Крім того, фраза «І тут леза» звучить дивно для позначення однини, більш вірогідно, що український військовий сказав би «І тут лезо». Російська інтонація особливо чується наприкінці відео.

Цей ролик з'явився приблизно 5 лютого на ресурсах, що публікують російську пропаганду. У вітчизняний сегмент відео потрапило через добу-дві. На жаль, його підхопили та поширили на деяких українськомовних сторінках у соцмережах.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб показати, що місцеві жителі нібито насправді не хочуть, щоб за них боролись українці. Мовляв, тому й годують українських військових пиріжками з лезами.

Пропагандисти поширюють інформацію у псевдоукраїнських спільнотах на фейсбуці, що біля Дніпра нібито виявили мішки з останками українських військових. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту «НотаЄнота». Вони з'ясували, що джерелом цієї інформації є сторінка на фейсбуці, створена 24 лютого 2022 року. Вона імітує українську та поміж патріотичним контентом розміщує ворожі вкиди.

Інформація про речі військових (не тіла військових, а їхні речі), знайдені на території рибгоспу в Дніпропетровській області, є правдивою. Але це сталося у 2018 році. Тоді ж поліція розпочала розслідування цього випадку. Натомість фото, яке ілюструє фейкову новину про знайдення тіл, насправді зроблене в Бучі 8 квітня 2022 року, коли розпочалася ексгумація тіл, похованих у братській могилі під час російської окупації.

Пропагандисти поширюють ці фейки на тлі інших ворожих вкидів з постановними відео нібито про нехтування тілами українських військових. Вони роблять це для того, щоб дискредитувати Україну.

Користувачі соцмереж та видання, що транслюють проросійську риторику, поширюють неправдиву інформацію про те, що матері загиблого в Авдіївці українського військового нібито подарували м'ясорубку. Повідомлення підкріплюють фотографією, на якій буцімто ця ж мати «радісно» тримає електроприлад. «Матері українського військового, що загинув під Авдіївкою, подарували гуманітарну допомогу у вигляді м'ясорубки. Дуже символічно», — додають автори дописів.

Фахівці StopFake вирішили перевірити і виявили, що ця інформація неправдива.

В описі фотографії не вказано, хто саме і де «подарував» таку «гуманітарну допомогу», а також немає посилання на джерело цієї «новини». StopFake намагався знайти джерело фотографії за допомогою пошуку зображень в Google, але виявив лише дописи з російських сайтів та анонімних телеграм-каналів.

Пізніше StopFake виявив, що оригінальна фотографія, на якій мати «радісно» тримає електроприлад, була опублікована благодійною організацією «Фонд Ріната Ахметова». На ній зображено не надання допомоги матері загиблого, а роздачу продуктової гуманітарної допомоги мешканцям міста Новогродівка Донецької області. Пропагандисти просто додали у фоторедакторі «радісну» жінку з м'ясорубкою в руках та вигадали несправжній опис.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати Україну та знецінити важливість життів українських військових.

Російські пропагандисти розпочали дезінформаційну кампанію, стверджуючи про втрати Сил оборони України під Селидовим на Донеччині. Це явний приклад російської дезінформації.

Про це повідомив Об'єднаний пресцентр Сил оборони таврійського напрямку. Там наголосили, що 13 лютого 2024 року російські війська вдарили з РСЗВ «Ураган» по смт Цукурине Покровського району. Рятувальники ДСНС оглянули район і встановили, що внаслідок обстрілу пошкоджено два багатоквартирних двоповерхових житлових будинки по вулиці Світла та легковий автомобіль. Жертв і поранених немає. 

Таким чином противник намагається відвернути увагу від своїх значних втрат на Таврійському напрямку. Тільки за добу 12 лютого росіяни втратили 645 осіб, а за попередній тиждень (з 5 по 11 лютого) — 2947 осіб.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, яке намагаються представити як глузливий відеоролик від імені Збройних сил України. У ньому зображено українських військових, які нібито насміхаються з контрнаступу, повторюючи фразу «Ми провели успішний контрнаступ до себе в штани». Проте це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що цього відео немає ні на офіційних сторінках ЗСУ та Генштабу в соцмережах, ні на їхніх офіційних вебсайтах. До того ж під час монтажу пропагандисти помилилися з символікою, використавши хрест Міністерства оборони України замість емблеми Збройних сил. Усі десять кадрів, з яких складено відео, взято з відкритих джерел. Наприклад, один фрагмент взятий із ролика, опублікованого на телеграм-каналі «Инсайдер UA», де бійці просять про фінансову підтримку для підрозділу «Кракен». Ще один уривок виявлено у відео, знятому в день визволення Херсона Силами оборони в листопаді 2022 року.

Це не вперше, коли російська пропаганда використовує фразу «Успішний контрнаступ собі в штани» для дискредитації України. Президент Зеленський визнав, що літній контрнаступ Сил оборони не дав очікуваних результатів переважно через недостатню підтримку союзників та відсутність необхідної зброї, однак він не називав його провалом. На цьому маніпулюють пропагандисти. «Детектор медіа» писав і про інші російські фейки щодо контрнаступу.

Пропагандисти активно поширюють інформацію, нібито видання The Times прогнозує, що після завершення війни половина українського населення зіткнеться з психічними захворюваннями. Водночас у соціальних мережах поширюють твердження, що Уляна Супрун, яка виконувала обов'язки міністра охорони здоров'я України у період з 2016 по 2019 рік, призвела до загибелі української медицини, знищивши лікарні та реабілітаційні заклади в країні. Це неправда.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у статті від 27 січня журналіст Ентоні Лойд розповідає про психологічні проблеми військових ЗСУ. Проте статистика, що 50% українців стикаються з психічними проблемами, в ній не згадується. Натомість, за даними Міністерства охорони здоров'я України, від 3 до 4 млн людей в Україні (включаючи військових та цивільних) потребують медичної допомоги, пов'язаної з психічним здоров'ям. Загалом за оцінками після завершення війни до 15 млн українців можуть потребувати психологічної допомоги.

В Україні існують державні та приватні центри, які надають допомогу військовим та цивільним особам з психологічними травмами. Також державний бюджет на 2024 рік передбачає 2,6 млрд гривень на заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації військовослужбовців та членів їхніх сімей. Крім того, партнери України готові допомогти з подоланням психологічних наслідків війни. Наприклад, країни-члени НАТО досліджують можливість фінансування рекомендованих заходів для покращення системи охорони здоров'я в Україні у сфері психічного здоров'я.

Пропагандисти поширюють подібну дезінформацію, щоб залякати українське суспільство та змусити його прийняти умови Росії. «Детектор медіа» вже раніше писав про те, як російська пропаганда стигматизує тему ментального здоров'я.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що Лондон буцімто розробив план таємного відправлення сил НАТО в Україну. Пропагандисти повідомляють, що Велика Британія ініціювала план введення контингенту НАТО на правий берег Дніпра й на кордон із Білоруссю, щоб «вивільнити» сили ЗСУ й направити їх у зону «реальної війни». 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі протидії дезінформації. Це черговий дезінформаційний вкид росіян, що базується на маніпуляціях навколо заяви Великої Британії щодо навчань НАТО Steadfast Defender 2024. Самі ж навчання розпочалися поблизу кордонів Росії наприкінці січня 2024 року. 

У такий спосіб пропагандисти прагнуть демонізувати НАТО, зокрема Велику Британію, й ствердити, мовляв, у разі будь-яких «агресивних дій» Північноатлантичного альянсу Росія буде неодмінно «захищатися». Цей фейк підживлює наратив агітпропу, що нібито Росія насправді воює не проти України, а проти «колективного Заходу», який зацікавлений у виснаженні Росії. Україна — буцімто не більше, як інструмент у руках Заходу. Раніше ми спростовували інформацію, що країни НАТО нібито будуть намагатися захопити «шість субʼєктів Росії».

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, де чоловік у військовій формі стверджує, що на Закарпатті розпочалося мінування кордонів з Угорщиною. В коментарях користувачі соцмереж припускають, що це робиться для припинення порушень кордону або через присутність угорських військ. Втім ця інформація є недостовірною

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Державна прикордонна служба України (ДПСУ) спростувала інформацію щодо мінування кордонів з Угорщиною. Аналітики проєкту також не змогли ідентифікувати військовослужбовця, який зображений на відео, а в українських медіа не було відповідних повідомлень на цю тему. Натомість ДПСУ повідомила про продовження мінування кордонів із Білоруссю. За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, напрямок до Білорусі є пріоритетним для України з точки зору безпеки.

Пропагандисти поширюють цю дезінформацію, щоб викликати паніку серед населення. Мовляв, уже й на західні кордони України готується напад. 

Пропагандисти поширюють у соцмережах нібито фотографію чека із супермаркету «Сільпо» з повідомленням: «Щойно ви отримали повістку. У вас є 48 годин, щоб з’явитися в найближчому пункті ТЦК». Заявляється, що при оплаті карткою на чеку можуть з'явитися особисті дані покупця, і в разі неявки в ТЦК особу чекає суд та блокування банківської картки. Проте це — неправда, а фото чека змінене.

Це з'ясували фахівці проєкту VoxCheck. Заявлене блокування банківських карток за неявку до ТЦК є неправдою. Першоджерело цієї інформації, ймовірно, телеграм-канал «На повестке Днепр», який поширює сатиричні новини про Україну. А фото чека, яке використане для цього жарту, гуляє мережею щонайменше з 2020 року. На ньому видно, що фразу про ТЦК додали, зокрема, за шрифтом, що відрізняється від того, який використовується в чеку. 

Крім того, VoxCheck перевірили власний чек із супермаркету «Сільпо» і підтвердили, що при купівлі на ньому не з'являються особисті дані, і «повістка» до ТЦК також.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати паніку серед населення. Мовляв, тепер на закупи неможливо вийти без дозволу ТЦК. «Детектор медіа» спростовував й інші фейки росіян щодо мобілізації в Україні.

У російських телеграм-каналах поширили зображення, нібито взяте з інстаграм-акаунту 3-ї окремої штурмової бригади. На ньому видно саморобний бонг — пристрій для куріння канабісу — з підписом «Потягнеш?». Проте це фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що зображення було відредаговано з використанням однієї з рекламних картинок 3-ї окремої штурмової бригади. На її офіційній сторінці вони не виявили схожих фотографій. На картинці видно, що це сториз в інстаграмі, тобто воно в теорії може вже було видалене.

Однак у VoxCheck знайшли оригінальне зображення — це реклама тестового тижня штурмовика, який пропонує бригада. На ньому людина може пройти 7-денний курс тренувань і зрозуміти, чи готова вона приєднатися до підрозділу. Росіяни взяли фото підрозділу з військовим та наклали на нього саморобний бонг. На це вказує те, що пристрій на фейковій картинці розташований поверх імені користувача інстаграму, а з-під нього видно головний убір військового зверху та ремінно-плечову систему з магазинами ліворуч. Вони збігаються з рекламною фотографією. Також на фейковій та автентичній картинках є однакові дерева справа.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати ЗСУ і стигматизувати людей, які вживають марихуану. Мовляв, солдати не витримують, а тому вдаються до таких способів зняття стресу. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші російські фейки, спрямовані проти українських військових. 

Російські пропагандисти, посилаючись на заяви журналіста Крістофа Ваннера, поширюють у медіа інформацію, нібито захисникам України доводиться здавати позиції на невеликих ділянках фронту через нестачу людей. Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Імовірно, пропаганда мала на увазі відступ захисників України з Крохмального в Харківській області та захоплення цього села російськими окупантами. Представник Сухопутних військ ЗСУ Фітьо уточнив у ході телемарафону, що сили оборони відступили на резервні позиції через те, що село було повністю зруйноване окупантами і залишатися там більше не було можливості, оскільки це ставило під загрозу життя українських військових. Крім того, аналітики з'ясували, що журналістська робота Ваннера характеризується однобічністю, порушеннями стандартів журналістики та відкритою проросійською позицією. 

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб створити хибне враження перемог Росії на фронті. «Детектор медіа» неодноразово спростовував інші маніпуляції росіян, пов’язані із ЗСУ.    

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в медіа, розповсюджують інформацію, нібито попри те, що законопроєкт щодо мобілізації ще не був ухвалений, жінок уже відправляють на фронт, особливо п'ятдесятирічних. Мовляв, найчастіше мобілізовують медсестер, які, за ствердженням авторів дописів на цю тему, потім працюють у прифронтових госпіталях, а іноді навіть використовуються як штурмовики. Пропагандисти стверджують, що ситуація із забезпеченням мобілізованих жінок є жахливою, і тому проводять збори в мережі, щоб задовольнити їхні потреби. Автори прикріпили нібито скриншот повідомлення про такий збір. Проте це — фейк.  

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що на фотографії в дописі, яку представлено як доказ примусового відправлення медсестер у штурмові групи, насправді зображені волонтерки. Вони виготовляють спорядження для військових, без прив'язки до статі.  

Крім того, законопроєкт №10378 не встановлює обов'язкову мобілізацію всіх жінок. У законопроєкті  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби», який Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради 25 грудня, немає ідей про обов'язкову мобілізацію для всіх жінок. Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що Міністерство оборони пропонувало внести обов'язкову реєстрацію для всіх жінок, однак більшість депутатів відкинула цю ідею. «90% нашого комітету також проти повернення до цього питання... Я думаю, що це питання зніметься під час напрацювання комплексного плану проведення мобілізації в Україні, і більше ми до нього повертатися не будемо», — заявив Костенко. 

Раніше аналогічну думку висловлював Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, стверджуючи, що мобілізовувати жінок можна лише за їхньою згодою. Навіть президент Володимир Зеленський заявив, що не підпише закон, який передбачатиме загальну мобілізацію жінок. 

11 січня Кабінет Міністрів відкликав законопроєкт про мобілізацію з розгляду. Отже, наразі жінки, які мають суміжні військові спеціальності, можуть стати на військовий облік за власним бажанням. Водночас жінки з медичною та фармацевтичною освітою повинні стати на військовий облік до кінця 2026 року. Хоча теоретично їх можуть призвати на військову службу чи залучити для оборонних робіт (наразі таких випадків не зафіксовано), інформація, що медсестер примусово включають до штурмових груп, є необґрунтованою. 

На прикріпленому до допису скриншоті видно ім'я авторки — Наталії Личман. Вона є керівницею волонтерського загону «Шалені голки», який займається виготовленням маскувальних сіток, костюмів, аптечок, подушок та балаклав для військових. Личман справді розмістила ці пости 12 січня. На одному зі скриншотів, який поширили, вона повідомляє, що загін відправляє спорядження для 56-ї бригади, а в іншому просить пожертвувати гроші на закупівлю тканини. На її сторінці немає згадок про те, що спорядження призначене саме для жінок. 

13 січня на сторінці Личман з'явився ролик, де військові (на відео видно тільки чоловіків) ідуть у виготовлених загоном маскувальних костюмах. Також відео з подяками за допомогу записували військовослужбовці інших підрозділів, зазвичай чоловіки. В Україні є жінки-штурмовички, але всі вони доброволиці.  

На іншому скриншоті жінки в маскувальних костюмах, але це волонтерки загону «Шалені голки», а не військовослужбовиці. Членкинь цього загону можна впізнати за раніше розміщеними фотографіями. Це фото також використала представниця благодійного фонду «Піщанські люди», вказавши, що це волонтерки «Шалених голок».

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб викликати занепокоєння та паніку серед населення. Мовляв, усе настільки погано, що доводиться мобілізовувати жінок. Це також поглиблює недовіру до українських урядових інституцій та високопосадовців. 

Користувачі соціальних мереж, що транслюють проросійську риторику, поширюють відео, на якому нібито українські військові демонструють відвойовані в росіян укріплення під землею. Мовляв, там — сотні метрів розгалужених підземних тунелів, високий рівень інженерного обладнання. Коментатори натомість просять показати українські укріплення, натякаючи на те, що їх нібито немає. Втім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з’ясували, що фактично на відео не українські військові, які демонструють відвойовані позиції, а росіяни, які показують свої підземні бункери. Проте невідомо, де саме розташовані ці укріплення: на лінії фронту, глибоко в тилу на тимчасово окупованих територіях України чи на території Росії. 

Автор двохвилинного ролика спочатку представляється «Борманом з 3-го батальйону». Однак на 01 хв 26 с відео помітно, що він має на лівій руці нашивку з російським триколором. Також варто відзначити, що всередині бункерів немає слідів бойових дій або бруду, характерного для воєнних умов восени-взимку. Тому визначити дату та місце знімання відео складніше.

Незважаючи на те, що російська лінія оборони справді становить велику перешкоду для просування української армії вперед та визволення окупованих територій, російські військові також скаржаться пропагандистським медіа на українські дрони й тунелі.  

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть розпалити розпач і недовіру в українців, особливо до ЗСУ. Крім того, у такий спосіб вони також намагаються показати, що Росія нібито постійно перемагає на полі бою, зокрема завдяки «приголомшливим укріпленням».  

У мережі поширюється відеоролик з  американського видання Wired, яке спеціалізується на темах IT та інновацій, де заявляється, що українські військові нібито використовують супутниковий інтернет від Starlink переважно для азартних ігор онлайн. У відео йдеться, що приблизно 35% від усіх підключень буцімто вели на українські сайти казино. Відеофейк викрили фактчечери Stop Fake.

Є три докази, чому це відео сфабриковане. 

По-перше, американське видання Wired у своїх соціальних мережах ніколи не публікувало зазначеного відео. Журналісти StopFake перевірили останні публікації на сайтах Wired (wired.co.uk та wired.com), у яких згадується Україна. У них немає жодних згадок про те, що українські військові нібито використовують Starlink для гри в онлайн-казино. Натомість на сайті Wired можна знайти безліч публікацій, присвячених російським дезінформаційним кампаніям, спрямованим проти України, наприклад: «Elijah Wood and Mike Tyson Cameo Videos Were Used in a Russian Disinformation Campaign», «Elon Musk Mocked Ukraine, and Russian Trolls Went Wild», «Fake Taylor Swift Quotes Are Being Used to Spread Anti-Ukraine Propaganda».

По-друге, хоча зловмисники намагалися наслідувати фірмовий стиль Wired, проте можна помітити безліч відмінностей при порівнянні цього ролика зі справжніми відео Wired. Зокрема, всі відео Wired на перших секундах мають заголовок — напис на чорному тлі, зроблений іншим шрифтом. У фейковому відео такого заголовка немає. Також треба зазначити, що зловмисники для створення підробки використовували відео з відкритих джерел низької якості, чого не допускається в автентичних відеоматеріалах Wired.

По-третє, не вдалося виявити у відкритих джерелах жодного дослідження, в якому аналізувався б інтернет-трафік зі станцій Starlink, що їх використовують українські військові.

Такими публікаціями пропагандисти намагаються дискредитувати ефективність допомоги Україні. І виставити українців як недалекоглядних людей, які начебто зловживають допомогою міжнародної спільноти. 

На ворожих ресурсах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють меседж, буцімто в Україні зараз масово мобілізовують чоловіків із «проросійських регіонів». Мовляв, найжорсткіше мобілізація відбувається в Одесі, а захід України «не чіпають».

«З Одесою все просто. Занадто багато в місті тих, хто ставиться погано до влади і нейтрально до РФ, виступаючи за припинення війни і подальше життя все одно під якимось прапором (жили якось під радянським, потім під українським, а раніше під імперським, і нічого страшного). Виходячи з цього, треба збільшити кількість загиблих серед мешканців таких регіонів, щоб збільшити агресію на адресу всього російського. Ця тактика не нова, її ще Порошенко реалізовував», — ішлося в одному з анонімних телеграм-каналів, що поширюють проросійські наративи.

Це — маніпуляція. Передовсім, подібні меседжі мають на меті нав’язати хибну думку, буцімто левова частка населення Одеси підтримує Росію та критично ставиться до чинної української влади. Також це типовий метод іншування та поділу українців на сорти: мовляв, українців «першого сорту» (заходу України) рідше призивають до лав ЗСУ, тоді як «нижчі сорти» використовують як розхідний матеріал.

Така риторика має на меті посіяти розкол у суспільстві, спровокувати підозру та ненависть мешканців одних регіонів до інших, оскільки немає точних даних щодо розподілу мобілізованих по областях. У відкритих джерелах не публікують загальну статистику з точною кількістю мобілізованих у кожному регіоні. Утім, ще у 2022 році начальник управління персоналу штабу Сухопутних військ ЗСУ стверджував, що в західних областях більші мобілізаційні плани, оскільки наразі там проживає більше громадян.

Раніше агітпроп поширював фейкову інфографіку, у якій наводиться відсоткове співвідношення мобілізованих громадян по областях, де лідирувала Одещина.  

Ворожі телеграм-канали розганяють фейк про те, що ракетна атака на «Парк-готель» у Харкові 10 січня 2024 року була спрямована проти «Іноземного легіону», бійці якого нібито проживали в комплексі. А також зазначалося, що буцімто удари не призвели до жертв. «Удар, на жаль, до результату не привів (постраждав лише фасад, а підрозділ найманців проживав на цокольному поверсі). Тому українські ЗМІ на колінці оперативно зробили сюжет про те, як росіяни обстрілюють мирні готелі. Відразу після удару по всьому Харкову почали оповіщати підрозділи "Інтернаціонального легіону" та іноземних найманців, які саме в подібних будівлях квартирують», — ішлося в одному з анонімних телеграм-каналів, що поширюють прокремлівську риторику. Це — фейк.

За даними МВС України, внаслідок ракетної атаки на «Парк-готель» у Харкові поранення отримали тринадцятеро людей. Загалом у готельному комплексі перебувала 31 людина: восьмеро співробітників та 23 постояльці. Всі ці люди були цивільними, жодного військового в готелі не було. Тут, зокрема, часто зупинялися представники іноземних делегацій, журналісти, документалісти. Як повідомили в Харківській обласній прокуратурі, дві ракети із зенітно-ракетного комплексу С-300 російські військові випустили по Харкову близько 22:30 з боку Бєлгорода. Одна ракета влучила в землю біля фасаду готелю, друга — в дах будівлі, що спричинило пожежу. За попередніми даними, серед постраждалих у готелі одна громадянка Туреччини, один громадянин Грузії, обидва представляли ЗМІ Туреччини. Стан одного чоловіка важкий. У більшості постраждалих осколкові поранення та черепно-мозкові травми.«Ніяких військових найманців, військових тут не було. Це цивільний об'єкт, цивільна інфраструктура. Ми завжди тут розселяли наших друзів, гостей, які перебували у Харкові, іноземні делегації», — сказав мер міста Ігор Терехов у коментарі «Суспільному Харків».«У цьому готелі ніколи військові не жили, це знає майже весь Харків. Цей готель використовувався журналістами. Це був загальновідомий факт. На момент удару в готелі перебували іноземні журналісти, зокрема, з Туреччини. Тому я вважаю, що цей удар РФ здійснила саме по ЗМІ», — зауважив очільник поліції Харківщини Володимир Тимошко. Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України, зазначає, що Росія прицільно б’є по журналістах у Харкові: «У жовтні — "Рейкарц", на цей Новий рік — "Харків-палац" і ось вночі — "Парк-готель". Ці готелі постійно використовували для проживання журналісти національних і міжнародних медіа. І під час кожного обстрілу журналісти отримували поранення чи ушкодження».

Росія атакує цивільні об’єкти, цинічно видаючи їх за легітимні воєнні цілі, однак вони такими не є. Подібні обстріли є грубим порушенням Женевської конвенції 1949 року, що забороняє навмисні напади на цивільних осіб, включаючи напади на цивільні будівлі, зокрема готелі.  

В анонімних телеграм-каналах поширюють відео, в якому нібито йдеться, що Володимир Зеленський підтримав так звану петицію української мовознавиці Ірини Фаріон про «звільнення» російськомовних бійців із Сил оборони України. «Відтепер ми будемо мобілізувати лише українськомовних громадян», — навели буцімто цитату Зеленського. Це — брехня.

Фахівці Voxcheck проаналізували кейс і встановили, що на сайті офіційного інтернет-представництва президента України немає такої петиції, а цитата Володимира Зеленського повністю вигадана. Аналітики також перевірили соціальні мережі колишньої депутатки 7-го скликання — жодної інформації про подання петиції вони не знайшли. А першоджерелом цього ролику є тікток-акаунт, у якому автор системно поширює фейки про мобілізацію, гуманітарну допомогу і створює дипфейки за участі українських політиків. Також він веде телеграм-канал, де, за висновками аналітиків, ретранслює кремлівські наративи: наприклад, не називає Росію агресором. 

Такий фейк, найбільш імовірно, поширений на тлі скандальних заяв Ірини Фаріон про російськомовних військовослужбовців в етері програми «Рандеву з Яніною Соколовою». Тоді вона сказала, що «не може називати російськомовних військових українцями». Адже, за її словами, якщо в армії немає дисципліни (до вивчення української мови. — «ДМ»), то «це зброд». Тоді уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до правоохоронців та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для перевірки висловлювань Фаріон про російськомовних військових. 

Згодом, 8 листопада 2023 року, Фаріон оприлюднила електронний лист від кримського студента, який підтримував її в позиції щодо важливості вживання української мови серед військових. Фаріон опублікувала листа і при цьому не приховала персональних даних студента. Анонімні та проросійські телеграм-канали «подякували» мовознавиці за надану інформацію і через декілька днів опублікували відео, на якому хлопець підтверджує, що це саме він надіслав листа мовознавиці. На відео він ще сказав, що перебуває у «Центрі боротьби з екстремізмом» російського окупаційного Міністерства внутрішніх справ і з ним провели «інтелігентну бесіду». Як наслідок, Дмитро Лубінець звернувся до Служби безпеки України за фактом розголошення конфіденційної інформації. 

Зараз проти Фаріон відкрите кримінальне провадження за кількома статтями, зокрема, порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.

Російські анонімні телеграм-канали повідомляють із посиланням на благодійну організацію Future for Ukraine, що в Україні нібито відбувається «промивання мозку українкам з метою здійснення абортів у разі вагітності від росіянина». «Тобі не обов'язково тримати всередині себе маленького кацапа: це не аборт, а ліквідація москаля», — «цитує» її рекламну кампанію агітпроп. Однак це — фейк.

Проєкт StopFake звернувся по коментар до організації та отримав відповідь, що це фейкова публікація. Проєкт Gidna, також зазначений у підробленій рекламі, «у жодному разі не закликає до абортів та рішень, пов'язаних із особистим вибором жінки, яка пережила сексуальне насильство від російських окупантів». Gidna надає виключно професійну психологічну анонімну допомогу жінкам і призначений допомогти подолати наслідки травми насильства. Уся офіційна інформація розміщена на сайті gidna.org.

Те, що такої реклами не існує, можна перевірити й за допомогою бібліотеки реклами в Meta. У Future for Ukraine справді була реклама проєкту Gidna, запущена у грудні 2023 року, але жодного заклику до абортів у тексті реклами не було — його вигадали пропагандисти.

Вони поширюють подібні фейки, щоб висміяти проблему сексуального насилля з боку російської армії та знецінити її масштаби. «Детектор медіа» вже писав про те, як іще цю тему використовує російська пропаганда.

Користувачі соцмереж, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують інформацію, нібито військовослужбовці двох окремих механізованих бригад на сході України, а саме 54 ОМБР ім. гетьмана Івана Мазепи та 14 ОМБР ім. князя Романа Великого, заразилися сказом. Зазначається, буцімто вони були госпіталізовані через споживання м'яса інфікованих тварин. Однак такі твердження є неправдивими.

Це з'ясували аналітики проєкту VoxCheck. Вони стверджують, що Міністерство охорони здоров'я України та місцеві медіа не зафіксували жодних випадків сказу серед військових згаданих у пості або будь-яких інших бригад. Станом на грудень 2023 року у Харківській області не було випадків зараження сказом у людей. На момент написання статті в Україні був підтверджений лише один випадок захворювання на сказ у мешканця Вінницької області. Попри те, що згадані бригади справді беруть участь в обороні на Харківщині, але немає доказів щодо інфікування сказом серед їхніх військовослужбовців.

Відзначається, що в Україні зафіксовано зростання випадків сказу серед тварин, особливо у вересні-жовтні. Проте інфікування через споживання м'яса інфікованих тварин є малоймовірним, оскільки вірус не зберігається в м'ясі тривалий час поза організмом.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб спаплюжити образ українських військових та викликати серед українського населення недовіру до них. «Детектор медіа» неодноразово писав і про інші вигадки росіян, спрямовані на дискредитацію ЗСУ.

Користувачі соціальних мереж та медійні особи, що поширюють проросійську риторику, почали розповсюджувати хибну інформацію про те, що в Україні чоловіка без ноги нібито визнали придатним до військової служби. Як «доказ» використовується фотографія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного з відповідним рішенням. Мовляв, навіть з однією ногою українця визнали не інвалідом, а «обмежено функціональним». У фейковому документі зазначається, що чоловіка «визнали» придатним до служби з діагнозом «ампутаційна кукса правої нижньої кінцівки вище рівня верхньої третини гомілки». Такий документ, як видно на фото, нібито підписав начальник Деснянського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки (ТЦК і СП) у Києві Дмитро Клабуков.

Після розповсюдження такої інформації StopFake вирішив перевірити, чи справді чоловіка з таким діагнозом могли визнати придатним до військової служби. Як виявилося, ця інформація не відповідає дійсності.

По-перше, у наказі Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» є чіткий перелік хвороб, станів і фізичних недоліків, які визначають ступінь придатності до військової служби. У статті 63 цього переліку є також і діагноз, який агітпроп додав до фейкового документа, — «одностороння ампутаційна кукса нижньої кінцівки вище рівня верхньої третини гомілки». З таким діагнозом, як зазначено в документі Міноборони, людина вважається «непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку». Згідно з інформацією на 11 грудня 2023 року, цей наказ чинний.

По-друге, в поширеному «документі» є неправильне формулювання щодо придатності або непридатності до військової служби — «Придатний до військової служби. Обмежено функціональний». Справа в тому, що в зазначеному наказі Міноборони України прописано, що після медичного огляду призовників повинно бути прийнято одне з рішень: придатний до військової служби; тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування в ...; потребує направлення на додатковий медичний огляд і проведення повторного медичного огляду…; непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний в умовах воєнного стану; непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Якби людина мала проблеми зі здоров'ям і була придатною до військової служби, їй написали б «обмежено придатний в умовах воєнного стану», а не «придатний до військової служби. Обмежено функціональний».

По-третє, оскільки на поширеній фотографії видно, що документ підписав начальник Деснянського районного ТЦК і СП в Києві, StopFake вирішив звернутися до них по коментар — чи справді такий документ там підписали. Представник установи відповів, що «цей документ виглядає як підробка». Зокрема, він звернув увагу на пункт №7, де прописується придатність до військової служби за станом здоров'я. Саме в цьому пункті вказаний діагноз, із яким чоловіка, як вони стверджують, визнали придатним. Крім того, представник ТЦК додав, що, виходячи з інформації на фотографії, яку поширюють пропагандисти, чоловіка повинні були б виключити зі списків військовозобов'язаних «як засудженого» (виходячи з інформації в пункті №8 розповсюджуваного документа. — Ред.).

Подібні фейки поширюють, щоб дискредитувати владу та Збройні сили України, а також викликати паніку серед населення. Мовляв, до війська гребуть усіх підряд, бо на фронті все погано. «Детектор медіа» писав і про інші вигадки росіян на тему мобілізації в Україні.

Користувачі соціальних мереж, які транслюють проросійську риторику, почали поширювати фейкову інформацію про те, що одна з українських компаній, яка спеціалізується на виробництві відеоконтенту, відтепер показує відео, де нейромережа «оживляє» загиблих військових, щоб вони висловлювали думку: «Воно було того не варте» (відбиття російської агресії, що призвело до загибелі бійців від рук російських окупантів. — Ред.). У якості «доказу» користувачі прикладають коротке відео, яке, за їхніми словами, було записано з офіційної сторінки групи на ютубі.

Проєкт StopFake перевірив, чи справді це відео має зв'язок зі згаданою компанією. Виявилося, що поширена інформація не відповідає дійсності. По-перше, на ролику видно, що трансляція, як зазначається, відбувалася на ютуб-каналі Film.ua Group. Українська група компаній справді має свій канал на цій платформі, але на оригінальному каналі поруч із його назвою є значок автентичності, а на фейковому — немає. По-друге, на  каналі немає відео, яке поширює російський агітпроп. Фахівці StopFake переглянули опубліковані там відеоролики та прямі трансляції за останні кілька місяців і не виявили нічого подібного. По-третє, StopFake звернувся до Film.ua Group по коментар: чи справді вони транслювали відео, яке поширюється в соціальних мережах. Піар-менеджерка групи Катерина Зиміна повідомила, що вони такого не робили.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати Збройні сили України і створити хибне враження, буцімто на фронті все трагічно. Мовляв, воювати не варто, а тому треба погоджуватись на умови Росії. «Детектор медіа» писав про низку інших вигадок росіян проти українських військових.

Кількість телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, які обіцяють допомогти в пошуку українських військовослужбовців, що потрапили в полон чи зникли безвісти, нещодавно збільшилася. Зазначено, що для виконання цього завдання вони звертаються до родичів і близьких із запитанням про особисті дані та іншу інформацію. Згодом ця інформація використовується пропагандистами.

Фахівці проєкту «По той бік новин» процитували відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на найпоширеніші запитання щодо цієї ситуації. Зокрема, не можна передавати незнайомцям номер телефону та інші контакти, адресу проживання, профілі в соцмережах, номер бригади, місце розташування підрозділу, а також фотографії, зокрема зображення разом із товаришами з армії.

Поширення подібної інформації може призвести до погіршення становища військовослужбовців. Якщо шахраї можуть просто нажитись на чужому горі, то представники ворожих спецслужб можуть маніпулювати або вдатися до шантажу.

Фахівці проєкту зазначають, що ніхто в соцмережах, таких як фейсбук або телеграм, не буде ефективно займатися пошуками вашого близького військовослужбовця. Цю роботу професійно та безоплатно виконують лише фахівці, уповноважені державними органами. На офіційному вебсайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими доступна Дорожня карта, в якій детально розглядаються дії родини у випадках, коли член сім'ї потрапив у полон, зник безвісти або загинув.

Користувачі соціальних мереж, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують відео, на якому показана величезна черга автомобілів для в'їзду на український гірськолижний курорт Буковель. Вони додають коментарі, де дивуються, чому ТЦК (територіальний центр комплектування — орган військового управління, що забезпечує організацію військової служби та мобілізації) не перевіряє водіїв автомобілів. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді згадане відео датується 2021 роком, коли ще не відбулося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Отже, ролик не має жодного стосунку до реалій воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року: представників ТЦК не могло бути серед черги автомобілів для в'їзду в Буковель. Згадане відео вперше з'явилося в соцмережі TikTok. Його опублікувала користувачка Оксана Панчак (нік — @zozuliaksenya). У її пості вказано, що ролик був знятий у 2021 році. Це ж відео використала сторінка «Сайт Яремче та Ворохти — головні новини та події Прикарпаття» у соцмережах компанії Meta для реклами старту зимового сезону в Буковелі. Відповідна публікація з'явилася на сторінці 2 грудня. При цьому в пості вказано, що відео взято з архіву для ілюстрації. Далі в коментарях автори публікації ще раз наголошують, що відеозапис був зроблений у 2021 році.

Настільки масове поширення відео з Буковелю з практично ідентичними підписами щодо ТЦК та умовного поділу суспільства на тих, хто воює, і тих, «для кого війни немає», ймовірно, свідчить про нову дезінформаційну кампанію задля розколу українського суспільства. Останнім часом Росія активізувала інформаційний тиск та поширення хибної інформації, яка могла б підірвати довіру українців до політичного та військового керівництва країни, а також розділити суспільство, зокрема і щодо питання мобілізації. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші вигадки росіян на цю тему.

В українському сегменті соціальних мереж активно поширюються різні фотографії, на яких, як вважається, українські військові, стоячи на колінах, моляться за порятунок. Мовляв, Авдіївка просить молитви. Утім ці фото — фейк.

Упродовж останніх кількох тижнів аналітики StopFake спостерігають за поширенням у соцмережах різноманітних картинок, на яких зображені українські військові, з закликом помолитися за їхню долю. Схожі публікації поширюються переважно ботоподібними акаунтами.

Насправді ці зображення не є автентичними — всі вони були створені за допомогою технології штучного інтелекту. Нейромережі, такі як Midjourney, Bing Image Creator, DALL-E або DeepAI, здатні самостійно створювати абсолютно новий контент або трансформувати вже існуючий. За допомогою таких сервісів, як AI or Not, можна перевірити, чи було зображення створене за допомогою ШI, чи ні. Проте на даний момент можна відрізнити справжні фотографії від штучно створених і без спеціальних інструментів — за допомогою ретельного вивчення всіх деталей на знімку. Аналітики StopFake перевірили поширене в мережі зображення за допомогою інструмента AI or Not і виявили, що, ймовірно, всі вони були згенеровані нейромережею.

На те, що це штучно створене зображення, вказує і велика кількість помилок. Наприклад, аналізуючи зображення дівчини у військовій формі на одній з фотографій, можна помітити: неправильне зображення кінцівок (одна нога, ненатуральне положення пальців); відсутність корпусу і приклада автомата (крім того, зброя на фото не схожа на жоден із зразків, які перебувають на озброєнні Збройних сил України); неправильне зображення нарукавного шеврона (його розмір і кольори прапора України). Крім того, камуфляжний малюнок форми, в яку одягнені люди на фото, не використовується в українській армії, і взагалі не схожий на жоден реально існуючий варіант камуфляжу.

Ймовірно, пропагандисти розповсюджують такі зображення з метою деморалізації українців на тлі запеклих боїв за Авдіївку. Мовляв, лишилось тільки молитися, настільки все погано. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки щодо українських військових.

Пропагандисти поширили інформацію, що за різними підрахунками в Україні буцімто від 200 до 500 тисяч людей вже втратили кінцівки, а в одну лише компанію Ottobock, яка займається розробкою протезів, звернулося 50 тисяч українських військових. Це – маніпуляція.

Цей кейс дослідили фахівці з проєкту VoxUkraine. Виявилося, що згаданою інформацією маніпулюють. По-перше, агітпроп не наводить жодного джерела, звідки походять цифри про 200-500 тисяч людей, що втратили кінцівки. Є лиш посилання на компанію Ottobock, у якої нібито замовили протези 50 тисяч українських бійців. По-друге, імовірно, пропагандисти мали на увазі статтю The Wall Street Journal (WSJ), яка вже безпосередньо цитує німецьку компанію Ottobock, що надає дані щодо кількості замовлених протезів українцями. Проте в статті йдеться про 20-50 тисяч українців, а не лише військових, що втратили кінцівки, і аж ніяк не про сотні тисяч. До того ж 50 тисяч — це приблизна оцінка на основі даних держави та медичних партнерів загальної кількості постраждалих, яким ампутували кінцівки, але аж ніяк не кількість клієнтів компанії Ottobock.

Агітпроп намагається налякати українців і заохотити нас виступати проти чинної влади, перебільшуючи кількість тих співвітчизників, кому було ампутовано одну чи кілька кінцівок. Пропагандисти у цьому випадку маніпулюють чутливою темою. Раніше ми аналізували російську маніпуляцію, що в Україні нібито хочуть скасувати інвалідність, аби відправити якнайбільше людей на фронт.