Ця теорія змови стверджує, що західні спецслужби разом із таємними групами (масонами) нібито навмисно намагались привести до влади в Росії людей з «психічними вадами», щоб створити «п'яту колону» для внутрішнього послаблення держави. На думку прихильників цієї теорії, такі маніпуляції дають Заходу змогу безкровно підкорити суспільство та взяти контроль над країною. Мовляв, до цього вже дійшло в країнах Балтії та Молдові. Прихильники цієї теорії переконані, що лише «дрібка» лояльних до Росії чиновників під керівництвом Путіна, «справжнього героя», протистоїть західному впливу, рятуючи країну від розпаду.

Твердження про таємний контроль Заходу над урядами країн і нібито масове введення «психічно неповноцінних» у владу не має жодних доказів. Політичні рішення в більшості згаданих держав часто суперечать політиці західних країн. Окрім того, хоч країни Балтії та Молдова зазнали труднощів після розпаду СРСР, їхній теперішній стан є результатом їх власної внутрішньої політики, а не зовнішнього «підриву». Використання образу «героя, який бореться за країну» сприяє поділу суспільства та посиленню ідеї про необхідність зовнішнього ворога, що несе розкол і ослаблення держави. Це поширений прийом пропаганди для зміцнення авторитарного контролю.

Росія використовує цю теорію змови для обґрунтування своїх агресивних дій проти України та надання їм нібито «захисного» характеру. У межах цієї конспірології українська влада зображується як «керована Заходом» сила, яка загрожує російському впливу і «традиційним цінностям». Стверджуючи, що Захід «примусово» підкорює пострадянські держави, російська пропаганда виправдовує вторгнення в Україну як нібито необхідну відповідь на уявну загрозу. Це також слугує інструментом, щоб мобілізувати підтримку серед населення через страх втрати національної самобутності.

Теорія змови про план «Анаконда» або «петлю Анаконди» описує начебто стратегію Заходу, що має на меті повну ізоляцію Росії шляхом створення поясу «ворожих держав» вздовж кордонів Росії. Ця концепція базується на американській тактиці Громадянської війни 1860-х років, коли Північ заблокувала Південь для знищення його економіки та перемоги. Сучасна версія плану в цій теорії приписується конспірологами американському політологу Збігневу Бжезінському, який у своїй книзі «Велика шахівниця» наголошував на важливості «геополітичного контролю» для послаблення Росії. Зараз теорію поширюють афілійовані до Кремля аналітичні центри та дослідницькі структури. 

За версією конспірологів, стратегія передбачає два основні етапи:

Втім ця теорія не базується на підтверджених фактах є результатом роботи російської пропаганди. Збігнєв Бжезінський дійсно обговорював у своїх працях геополітичні стратегії, але він ніколи не пропонував створити кільце ворожих держав навколо Росії. Реальні ініціативи міжнародного співробітництва, які перетинаються у своїх ознаках із описом в теорії чи співпраця країн Східної Європи спрямовані на підтримку суверенітету і безпеки, а не на ізоляцію чи блокаду Росії. По суті, ця теорія є класичним прикладом конспірологічного мислення, яке прагне знайти «приховані» пояснення в широких стратегічних планах Заходу, перебільшуючи загрозу і формуючи для внутрішнього споживання образ ворога. 

Пропагандисти використовують цю теорію для виправдання агресії, зокрема, проти України, підкреслюючи, що Москва нібито вимушена «захищатися» від штучно створеної загрози із заходу та півдня. Вони використовують цю теорію змови для підсилення антизахідних настроїв серед росіян, посилення авторитарних заходів всередині країни і зміцнення єдності у протистоянні створеному пропагандистами «ворогу».

Теорія «мертвого інтернету» почала набувати популярності у певних колах приблизно з 2016 року. Вона базується на ідеї, що справжній інтернет нібито припинив існувати, а реальні користувачі поступово були витіснені ботами й алгоритмами, створеними корпораціями чи урядами. Згідно з цією теорією, контент у мережі став ілюзією — більшість новин, дописів у соціальних мережах і коментарів нібито генерується штучним інтелектом для маніпуляції громадською думкою, контролю над населенням або поширення дезінформації. Відповідно, користувачі-люди ніби перебувають у замкнутих інформаційних зонах, де вони взаємодіють із підробленими профілями-ботами.

Насправді ж інтернет є надто децентралізованою системою, щоб будь-який уряд або корпорація могла його повністю контролювати. Мільйони користувачів з усього світу щодня створюють контент, що підтверджується аналітикою та статистикою соцмереж і вебсайтів. Крім того, ініціативи на кшталт волонтерських рухів, масових протестів чи інформаційних кампаній у соціальних мережах підтверджуються живими репортажами та свідченнями учасників. Вони є результатом справжньої громадської активності, а не роботи ботів чи алгоритмів. Платформи соціальних мереж, до прикладу фейсбук, активно працюють над виявленням ботів і фейкових акаунтів.

Російська дезінформація підсилює цю теорію, щоб дискредитувати західні та українські джерела інформації. У такий спосіб пропагандисти просувають думку, що міжнародна підтримка України є результатом маніпуляцій ботами, а не відображенням реальних громадських настроїв. Крім того, вони намагаються переконати українську аудиторію, що активність у мережі, включаючи волонтерські ініціативи, є лише частиною інформаційної спецоперації спецслужб або зовнішніх акторів. Розповсюдження таких ідей підриває довіру до джерел інформації та дезорієнтує населення, що є однією з цілей інформаційної війни проти України.

Теорії змови є важливим інструментом російської пропаганди, особливо у випадках, коли необхідно дискредитувати або підірвати довіру до міжнародних організацій, таких як Євросоюз (ЄС). Центр протидії дезінформації при РНБО пояснив це на прикладі поширення конспірологічних теорій щодо нового складу Єврокомісії, зокрема меседжів, спрямованих на дискредитацію інституцій ЄС та їхніх посадовців.

Російська пропаганда активно використовує ідею «неминучої кризи» як один із основних засобів маніпуляції громадською думкою. У цьому випадку основний меседж полягає в тому, що новий склад Єврокомісії нібито призведе до «глибокої політико-економічної кризи в європейських країнах». Прогнози таких криз без конкретних фактів або доказів типові для теорій змови, оскільки вони легко викликають страх і занепокоєння серед аудиторії.

Однією з основних мішеней цієї дезінформаційної кампанії стала нова комісарка з питань розширення ЄС Марта Кос. Пропагандисти створюють конспірологічні теорії про зловживання у процесі приєднання нових країн до ЄС, що підриває довіру до процесу розширення Євросоюзу та викликає побоювання серед населення країн-членів ЄС. Використання конкретної особи в якості мішені є типовою стратегією для відволікання уваги від реальних проблем та створення штучного «ворога».

Іншою маніпуляцією є використання нового єврокомісара з оборони для просування тези про трансформацію ЄС у військово-політичний блок. Цей елемент відповідає типовому для теорій змови шаблону, коли зміни в організаціях інтерпретуються як частина великого та прихованого плану, який має агресивний або ворожий характер. Таким чином, російська пропаганда поширює побоювання серед європейців щодо можливого прямого військового конфлікту між ЄС та Росією.

Ще один ключовий елемент пропаганди полягає в маніпуляції темою розподілу бюджетних потоків у ЄС. Це робиться для підриву довіри між країнами-членами ЄС, через спекуляції на питаннях справедливості та чесності розподілу ресурсів. Такий підхід також сприяє зростанню напруженості та конфліктів всередині Євросоюзу.

Основною метою кампанії є провокування внутрішнього розколу в ЄС. Це робиться шляхом дискредитації європейських інституцій через поширення конспірологічних теорій, які ставлять під сумнів легітимність та чесність процесів у ЄС. Російська пропаганда також намагається перешкодити підтримці України в її боротьбі за незалежність та економічну стабільність, послаблюючи міжнародні зв'язки через дезінформацію. 

Теорії змови, які використовуються російськими пропагандистами, є складною сумішшю катастрофічних прогнозів, маніпуляцій фактами та залякуванням, що спрямовані на послаблення єдності Європи. Ці методи допомагають Росії не тільки поширювати дезінформацію, але й створювати недовіру до процесів інтеграції та співпраці між європейськими країнами, що в довгостроковій перспективі може мати деструктивний вплив на ЄС та його політику щодо України.

Пропагандисти поширюють теорію змови про те, що кандидатка на посаду президента США від Демократичної партії Камала Гарріс нібито одягнула сережки-навушники під час дебатів 10 вересня, що йде проти правил їх проведення. Мовляв, саме тому інший кандидат - Дональд Трамп - виглядав програшно на її фоні. Втім ця теорія є безпідставною. Її спростували журналісти видання The Washington Post.

Чутки про те, що сережки Камали Гарріс є прихованими навушниками, могли виникнути через неправильне трактування фотографій чи відео. Конспірологи зазначають, що сережки Гарріс нібито нагадують навушники, доступні для продажу. Однак при детальнішому розгляді журналісти з’ясували, що сережки не є навушниками та знайшли їх у відкритому продажу.

Поширення цієї теорії змови відбулося головним чином через соціальні мережі та «альтернативні» медіа, які спеціалізуються на поширенні неперевіреної інформації. Теорії змови часто використовуються для того, щоб дискредитувати політичних опонентів або створити недовіру до політичних процесів. Ця теорія проти Камали Гарріс активно використовується росіянами та є частиною їх ширшої стратегії з підриву її авторитету і довіри до неї як до політикині, особливо враховуючи те, що кандидатка висловилась на підтримку України під час цих дебатів.. Такі теорії змови підживлюють поляризацію в американському суспільстві і відволікають увагу від важливих питань.

Рішення суду про утримання під вартою колись ведучого телеканалу «1+1» та інших, а нині російського пропагандиста Жана Новосельцева в Україні нібито демонструє показове покарання громадян, які відстоюють свої права. Про це стверджують пропагандисти.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки роз’яснює, що Жан Новосельцев не є журналістом або правозахисником, а відомий як поширювач фейків і соратник антивакцинатора Остапа Стахіва. 23 липня Служба безпеки України затримала його за заклики до збройного опору працівникам ТЦК та спроби дестабілізувати ситуацію в країні. Новосельцев і його спільники, серед яких псевдоексперти та адміністратори інтернет-спільнот, поширювали неправдиву інформацію про українських військових і публікували персональні дані захисників України та правоохоронців. Усі вони видавали себе за журналістів, повідомляє СБУ. Новосельцев також поширював теорії змов і фейки про війну та енергетичну ситуацію в Україні.

Російська пропаганда використовує цей інфопривід для дискредитації української влади та створення недовіри до державних інституцій. Це частина інформаційної війни, спрямованої на послаблення внутрішньої єдності України та підрив її міжнародної репутації.

Повідомлення, що Україна та її уряд нібито «згортає релігійні свободи», забороняючи діяльність Московського патріархату Української православної церкви (УПЦ МП), стали все більш популярними у західних консервативних колах та набули системного характеру, оскільки їх вже довго поширюють конспірологи. Вони стверджують та переконують правозахисників і західні політичні еліти, що дії України проти УПЦ МП нібито спрямовані на придушення релігійної свободи та саботаж російської культури.

Прихильники цієї теорії зазначають, що такі дії України мають виключно політичне підґрунтя. Вони вважають, що заходи накшталт законопроєкту про обмеження діяльності УПЦ МП спрямовані на посилення «русофобії» в Україні та «штучне підсилення» національної ідентичності, відокремленої від російських культурних і релігійних зв’язків. Мовляв, такі дії влади не є чимось «природним» від України.

Згідно з цією теорією, спроби обмежити діяльність УПЦ МП в Україні класифікуються як «полювання на відьом». Мовляв, їх принижують лише через те, що вони репрезентують альтернативний погляд на всі події, що відбуваються в Україні зараз, особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії. Прихильники цієї теорії вважають, що це спроба обмежити релігійні права українських православних християн, що нібито це підриває імідж України як правової та вільної країни.

Конспірологи також припускають, що західні країни, зокрема Сполучені Штати та європейські держави, заохочують або підтримують дії України проти Московського патріархату. Мовляв, це є частиною ширшої стратегії ослаблення Росії та розширення західного впливу в Східній Європі. Через це теорія «церковних переслідувань в Україні» тісно переплітається із теорією «культурного стирання Росії», оскільки подібні дії України описують як зусилля спрямовані проти російської культури та спадщини в межах її кордонів. Мета цього, за словами конспірологів – цілеспрямоване знищення Московського патріархату, що стоїть «в основі» російських цінностей та культури. Мовляв, Захід веде Україну до «аморальщини та катастрофи», а Росія захищає «традиційні цінності» в Україні.

Ця теорія змови перебільшує масштаб і наміри дій української влади. Хоча було вжито юридичних та адміністративних заходів проти окремих членів Московського патріархату, вони часто базуються на конкретних обвинуваченнях у правопорушеннях, а не на загальній політиці релігійного придушення. Натомість Україна неодноразово обґрунтовувала свої дії проти Московського патріархату юридичними та безпековими причинами. Московський патріархат доклав активну роль до підтримки проросійського сепаратизму в країні та сприймається як посередник російського політичного впливу. Через свій тісний зв’язок із російською політичною елітою, УПЦ МП підозрюється у шпигунстві та підриві українського суверенітету.

У 2018 році була створена Православна церква України (ПЦУ), яка отримала автокефалію (незалежність) від Вселенського патріархату Константинополя. Цей крок був розглянутий як значний крок до релігійної незалежності від Росії. Створення ПЦУ підтримував український уряд, і Москва сприйняла це як загрозу своєму впливу. Зокрема, російський агітпроп всіляко намагається дискредитувати ПЦУ та її діяльність, запускаючи велику кількість фейків та маніпуляцій щодо неї. Мовляв, ПЦУ - несправжня церква, а ось УПЦ МП - справжня. У такий спосіб Росія ділить людей на «правильних» та «неправильних» за релігійними вподобаннями. 

15 липня 2024 року на Дональда Трампа було скоєно замах. Інцидент стався під час його виступу в одному з передвиборчих мітингів у Батлері. Нападник відкрив вогонь, однак Трампа вдалося вчасно евакуювати, і він не зазнав серйозних травм. Пропагандисти скористались цим інфоприводом та почали масово поширювати низку конспірологічних теорій на цю тему.

«Замовлення Джо Байдена»

Пропагандисти та члени команди Трампа, зокрема його кандидат на посаду віцепрезидента Джей-Ді Венс стверджують, що чинний президент США Джо Байден нібито замовив замах на Трампа, щоб усунути його як політичного конкурента. Мовляв, після провальних дебатів та низки скандалів, що сталися після них, у Байдена та його команди не залишилось жодних інших варіантів, окрім як усунути Трампа з виборів фізично.

Прихильники цієї теорії стверджують, що Байден нібито натякав на необхідність усунення Трампа, у тому числі у буквальному сенсі. Вони також звинувачують журналістів у тому, що нагнітали атмосферу навколо експрезидента, що могло стати тригером для нападника. Конспірологи також звинувачують Байдена у тому, що Секретна служба США (охорона, прикріплена за кожним живим президентом США, чинним чи ні) доклала недостатніх зусиль до захисту Трампа або взагалі особисто доклала рук до інциденту після вказівки Байдена. 

Низка діячів Демократичної партії США, включно з самим Байденом та Бараком Обамою, засудили напад. Чинний президент заявив, що боротьба між ним та Трампом повинна відбуватись виключно в рамках виборів, а вжиття насилля проти одного з кандидатів є неприпустимим. Він також пообіцяв посилити охорону Трампа.

«У всьому винна Україна»

Конспірологи та російські пропагандисти також почали поширювати версію, що до замаху на Трампа причетна Україна. Мовляв, антиукраїнська риторика Трампа впродовж передвиборчої кампанії, а особливо ситуація навколо цьогорічного пакету допомоги, ухваленого Конгресом, є мотивом для цього. Конспірологи стверджують: Україна давно вдається до таких методів, тому це не було б чимось дивним. Як приклад вони вказують на те, що українці нібито підірвали «Північний потік-2». 

«Глибинна держава»

Згідно з цією теорією, замах на Трампа був організований невидимою владною структурою всередині уряду США (deep state, «глибинною державою»), яка хоче знищити Трампа через його антисистемну політику. «Детектор медіа» раніше писав про цю теорію та її основні меседжі, у яких Трамп постає головним героєм. 

Прихильники цієї теорії експлуатують сучасну кризу довіри до урядових структур, що є частково пов’язаним із попередньою теорією, оскільки «глибинну державу» також асоціюють із Демократичною партією США. 

«Відволікаючий маневр»

Існує також теорія, що замах нібито був інсценований прихильниками Трампа або його командою, щоб відвернути увагу від інших політичних скандалів навколо нього, зокрема судових справ, а також дати йому остаточну перевагу у передвиборчій кампанії. Теперішні соцопитування показують, що навіть після усієї напруги навколо кампанії Байдена, розрив між кандидатами є мінімальним.

Росія використовує ці конспірологічні теорії для досягнення кількох стратегічних цілей. Зокрема, поширення теорій змов сприяє посиленню політичного розколу та недовіри між різними групами населення Сполучених Штатів. За допомогою них, росіяни також підривають довіру до демократичних інституцій та виборчого процесу у цілому. Поширення дезінформації про інші країни допомагає Росії відволікти увагу своїх громадян від власних внутрішніх економічних і політичних проблем. Це також посилює ілюзію того, що Росія нібито досі впливає на міжнародний порядок денний і просуває свої геополітичні інтереси, послаблюючи своїх основних супротивників.

Конспірологи та пропагандисти за допомогою цієї теорії стверджують, що український уряд навмисно стирає російську мову та культуру з публічного життя, освіти і медіа, а отже - утискає її носіїв та створює привід для Росії, щоб та захищала їх на території України. Мовляв, Україну на це нібито штовхає Захід, який використовує це як інструмент своєї гібридної війни проти Росії.

Одним із тригерів для цієї теорії є питання мови. Законодавчі ініціативи, такі як Закон “Про мову”, який вимагає використання української мови в освітніх закладах, державних установах та медіа, розглядаються прихильниками цієї теорії як утиски російськомовного населення. Так само сприймається й закриття або переформатування російськомовних шкіл.

Зміни у шкільних підручниках, які акцентують увагу на глорифікації українських національних героїв та підкреслюють негативні аспекти спільної історії з Росією, розглядаються як спосіб штучного створення антиросійського наративу. Конспірологи як доказ своїм аргументам також надають і те, що російська література та історія виключаються з навчальних програм. Введення обмежень на мовлення російських телеканалів і радіостанцій, а також заборона російських книг і фільмів має таку ж реакцію. Мовляв, це доводить, що Україна не є демократичною та європейською країною. Всі ці елементи і є головними складовими цієї теорії.

Російська пропаганда активно використовує цю теорію для посилення антиукраїнських настроїв як всередині країни, так і на міжнародній арені, здійснюючи підміну понять та використовуючи тактику віддзеркалення, оскільки саме Росія впродовж століть намагалась стерти українську культуру та показати її меншовартісною. Український уряд зображається як виключно націоналістичний та такий, що переслідує російськомовних громадян і пригнічує їх права. З огляду на це, Росія представляє себе як захисницю російськомовного населення, як в Україні, так і в інших країнах регіону, виправдовуючи свою агресивну політику.

Поширення неправдивої інформації про мовні та культурні репресії всередині України також спрямоване на те, щоб змусити міжнародне співтовариство засумніватися в легітимності дій українського уряду. Для цього Росія використовує міжнародні платформи та медіа, намагаючись вплинути на громадську думку і знизити рівень підтримки України за кордоном.

Використання теорії "культурного стирання" також потрібне для мобілізації громадської підтримки всередині Росії, підкреслюючи необхідність захисту "братського народу". Показуючи політику України як продиктовану Заходом, пропаганда намагається розпалювати антизахідні настрої та страхи перед втратою культурної ідентичності.

На сайті ENTSO-E українка знайшла інформацію, що Україна нібито продає електроенергію Румунії, тоді як власні громадяни змушені сидіти при свічках і купувати генератори. Відео з цим «відкриттям» поширюють пропагандистські видання й телеграм-каналами. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО України. Вони з'ясували, що Україна не експортує електроенергію до ЄС, а забезпечує транзитні перетоки між європейськими державами.

Це підтвердив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв'ю hromadske. Він пояснив, що для перевірки відсутності експорту можна подивитися вкладку Scheduled Commercial Exchanges на сайті ENTSO-E, де відображаються торгові операції.

Російська пропаганда, користуючись недостатньою поінформованістю українців, поширює конспірологічні теорії з метою підірвати довіру громадян до влади та спрямувати їхнє невдоволення на Київ, а не на Москву, яка створила цю кризу, завдаючи ударів по українських енергетичних об'єктах.

Теорія змови щодо “маніпуляції енергетикою” України є однією з нових конспірологічних ідей, згідно з якою Захід нібито навмисно провокує енергетичну кризу, підтримуючи Україну. Прихильники цієї теорії вважають, що США та європейські країни використовують війну в Україні для досягнення своїх власних економічних та політичних цілей, зокрема підвищення цін на енергоносії та збільшення прибутків своїх енергетичних корпорацій. Мовляв, головна проблема - це “дефіцит нафти і газу” в ЄС, а атаки на енергомережу України - нібито вигадка або перебільшення.

Конспірологи стверджують, що Захід нібито спеціально створює дефіцит енергоресурсів санкціями проти Росії. Пропагандисти наголошують, що санкції призводять до зростання цін на світових ринках, що вигідно західним енергетичним компаніям. Частина теорії також включає думку, що енергетичні компанії використовують ситуацію для зміцнення своїх позицій на ринку, збільшуючи свої прибутки та вплив на уряди, не думаючи про звичайних мешканців. 

Поширюючи та використовуючи цю теорію, росіяни підмінюють поняття у ситуації, що склалась. Головною причиною кризи в енергетиці є саме російська агресія проти України, результатом якої є санкції проти російських енергоресурсів та атаки на енергетичну інфраструктуру України.

Ця теорія змови активно поширюється росіянами через соціальні мережі, блоги та альтернативні медіа. Вона часто супроводжується дезінформацією та викривленими фактами, що ускладнює її спростування. Основна мета таких змов — підірвати довіру до урядів, міжнародних організацій та традиційних медіа. Наприклад, поширюючи повідомлення про те, що електроенергію в Україні вимикають нібито за змовою із Територіальними центрами комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для полегшеного ведення мобілізації. Втім насправді ці відключення не пов’язані із процесом мобілізації в Україні.

Росія використовує цю теорію змови в інформаційній війні проти України та Заходу для виправдання своєї військової агресії проти України. Мовляв, її дії є відповіддю на “економічну війну” Заходу проти Росії. Ця теорія змови допомагає посилити антизахідні настрої як у самій Росії, так і серед міжнародної аудиторії. Це підриває довіру до західних урядів та їхніх дій. Поширення цієї теорії також сприяє дестабілізації єдності західних країн та призводить до внутрішніх суперечок у країнах Європи та США щодо їхньої політики підтримки України та санкційної політики проти Росії.

Пропагандистські ресурси поширюють фейкову інформацію про намір США скоротити населення світу. Вони посилаються на відео з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс, не беручи до уваги всього контексту. 

На це звернули увагу фахівці Myth Detector. Вони пояснили, що у виступі 14 липня Гарріс випадково обмовилася, сказавши слово «населення» (population) замість «викиди» (pollution). Тож вийшло речення: «Коли ми інвестуємо в чисту енергію та електромобілі і зменшуємо населення, більше наших дітей зможе дихати чистим повітрям і пити чисту воду». В офіційному транскрипті, опублікованому Білим домом після виступу, помилка була виправлена. Однак пропагандисти продовжили поширювати інформацію, що Гарріс нібито прагне боротися зі зміною клімату шляхом зменшення населення. 

Російські пропагандисти використовують обмовку віцепрезидентки, щоб доповнити численні теорії змов щодо США. До того ж напередодні виборів у США цього року вони намагаються дискредитувати американських політиків та підірвати їхній авторитет. Це натомість сприяє ще більшій поляризації суспільства. Цей фейк також відвертає увагу від інших проблем, які нібито є менш значущими.

Російські пропагандисти активно поширюють конспірологічну теорію «Єврабія» (Європа + Арабія), згідно з якою масова міграція мусульман до країн Європи нібито призведе до поступової ісламізації та втрати європейської культури, ідентичності й політичної незалежності. Ця теорія виникла на перетині антимігрантських та ісламофобських настроїв, а також є популярною серед ультраправих груп та використовується як політичний інструмент.

Конспірологи стверджують, нібито існує свідомий план збільшити кількість мусульманських іммігрантів у Європі задля витіснення корінного населення. Вони звинувачують європейських політиків і медіа в сприянні мусульманській імміграції під виглядом політичної коректності, мультикультуралізму та захисту прав людини. Прихильники теорії побоюються, що зростання мусульманського населення призведе до зникнення європейських традицій, культурних норм та християнських цінностей. Конспірологи також грають на страхах перед запровадженням заміни світської системи права на шаріат (норми мусульманського права, релігійні та обрядові настанови) та посиленням політичного впливу мусульманських громад, що, на їхню думку, може призвести до втрати демократичних свобод і прав.

Ця теорія змови базується на розпалюванні ненависті, ксенофобії та ісламофобії. Наукові дослідження та демографічні дані не підтримують прогнозів про швидку ісламізацію Європи. Ця теорія змови суперечить ідеї мультикультуралізму та притаманній європейській системі цінностей толерантності до культурного різноманіття. Крім того, твердження про свідомий план «ісламізації» не мають фактичних доказів, а базуються на хибних уявленнях і стереотипах.

Росія та її пропаганда використовують цю теорію, щоб виправдати власну агресію проти України та показати свою «перевагу» над Заходом. Мовляв, Росія грає на випередження та насправді хоче «захистити» Європу від навали мусульман. Одним з індикаторів сповідування Росією цієї теорії є посилена підтримка нею європейських праворадикальних рухів, які поширюють цю теорію в політичному вимірі. 

Російські пропагандисти активно поширюють конспірологічну теорія, згідно з якою Захід нібито веде таємну операцію зі знищення світових лідерів, які не підтримують західну політику та протистоять “глобалістичним інтересам”. Прихильники цієї теорії вважають, що напад на словацького прем’єра Роберта Фіцо та падіння вертольота з іранським лідером Ібрагімом Раїсі можуть бути взаємопов'язаними та є частиною більш широкого плану Заходу. “Детектор медіа” вже розглядав цей кейс детальніше.

Конспірологи зосереджуються на “ідентифікації цілей”. Мовляв, замахи проти них є політично вмотивованими. Зокрема, Фіцо не підтримує західні політичні інтереси, особливо в контексті російської агресії проти України. Ібрагім Раїсі мав відкрито антизахідну позицію. Прихильники теорії також посилаються на “прецеденти”, які нібито вказують на те, що такими методами Захід користується вже давно. Наприклад, вони згадують про випадок Імрана Хана, пакистанського прем'єра, який відвідав Росію після початку війни в Україні і зараз знаходиться у в'язниці разом із дружиною. Шіндзо Абе, колишнього японського прем'єра нібито теж вбили саме за те, що він намагався налагодити відносини з Росією. Хоча насправді слідство з’ясувало, що Абе вбили за його підтримку релігійних сект.

Вертоліт Раїсі здійснив жорстку аварійну посадку. Її причиною називали сильний туман, але навіть попри це пропагандисти пояснюють несприятливі погодні умови політикою. Натомість чоловік, який зробив замах на прем'єра Словаччини міг бути пов'язаний із проросійською воєнізованою групою Slovenskí Branci, що не дуже сходиться з версією росіян про "український слід".

Ця конспірологічна теорія пов’язана із теорією “нового світового порядку”, згідно з якою війна в Україні - це нібито не дії Росії, а “план глобалістів”. Використовуючи їх комбінацію, Росія хоче поглибити недовіру свого населення до Заходу, виправдати свої дії та зробити підтримку України на Заході токсичною та небезпечною. Мовляв, якщо ви не робитимете все те, що вам скажуть Штати, то вашого лідера вб’ють. Ця ситуація є прикладом того, як пропагандисти використовують теорії змов для пояснення актуальних подій.

«Глибинна держава», або ж як її називають deep state, за уявленнями конспірологів є прихованою мережею членів федерального уряду (зокрема в американських спецслужбах), які співпрацюють з високопоставленими фінансовими та промисловими установами, щоб керувати обраним урядом Сполучених Штатів зсередини.

Однак спершу цей термін виник у 1990-х роках як референс на «глибинну державу» в Туреччині. Він також має свої коріння щонайменше з 1950-х років, але тоді означав радше концепцію військово-промислового комплексу, яка передбачає змову генералів і виробників оборонного устаткування, які збагачуються через нескінченні війни в інших країнах. Згодом його почали використовувати і для американського уряду, особливо під час адміністрації президента Барака Обами в дещо іншому контексті. Теорія набула широкого розголосу під час президентства Дональда Трампа, який згадував про «глибоку державу», яка нібито діє проти нього та його політики. Використання Трампом свого облікового запису у соцмереж Твітер (нині Х) разом з іншими елементами правопопулістських рухів під час його президентства допомогло перерости цій теорії в один із фундаментальних елементів руху QAnon.

Опитування громадської думки, проведені у 2017 і 2018 роках, свідчать про те, що приблизно половина всіх американців вірить у наявність deep state.

Російські пропагандисти використовують цю теорію в різних контекстах щодо теми України. Зокрема, вони намагаються виправдати дії росіян тим, що, мовляв, це насправді Сполучені Штати підкорюються елітам та штучно продовжують війну. Прихильники конспірологічної теорії стверджують, що багатії та спецслужби підштовхують сторони до війни та визначають навіть політику США, тому вибори нібито не мають сенсу, а Україна не може завершити війну перемогою. Або що взагалі і Росія, і Україна нібито є пішаками в їх руках і того треба йти і домовлятися про мир. Крім того, у такий спосіб вони також висловлюють свою недовіру не лише до США, але й посилюють недовіру й до українських інституцій та держави у цілому. Мовляв, якщо вже так працюють Штати, то в Україні тим паче всім контролює обмежена еліта та спецслужби. 

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання злочинів росіян, а також дискредитації української влади та її іноземних партнерів. У цьому випадку йдеться про теорію про «війни валют». 

Теорія походить від книги китайця Сун Хунбіна під назвою «Війна валют», яка вперше побачила світ у 2007 році і повторно була випущена у 2009-му. Літературні критики називають її першою відомою книгою в жанрі «економічного націоналізму». Згідно з книгою, західні країни нібито контролюються групою приватних банків, які маніпулюють центральними банками країн. У 2009 році було продано понад 200 тисяч примірників, плюс ще приблизно 400 тисяч неофіційних копій, що перебувають у вільному обігу. Книга стала бестселером у Китаї; її читали багато високопосадовців уряду та бізнес-лідерів країни. Однак у західних медіа вона зазнала критики як така, що поширює неправдиву інформацію та базується на конспірології. The New York Times розкритикувала книгу за поширення антисемітських теорій змови.

За словами Хунбіна та прихильників його теорії, ці великі приватні банки, які нібито контролюють країни, використовують валютні маніпуляції для збагачення, спочатку позичаючи гроші в доларах США країнам, що розвиваються, а потім продають їхню валюту. Мовляв, саме через це сталася низка фінансових криз, серед яких «японське втрачене десятиліття», азійська фінансова криза 1997 року, латиноамериканська фінансова криза та ін. Також стверджується, що родина Ротшильдів має статки у 5 трильйонів доларів, у той час як у Білла Гейтса їх усього 40 мільярдів. Мовляв, саме ця родина контролює світ і створює «новий світовий порядок». Конспірологи також вважають, що Федеральна резервна система США нібито є не державною установою, а кількома приватними банками, які контролюються згідно з інтересами родини Ротшильдів. 

Російські пропагандисти почали поширювати цю теорію в контексті надання збройної та фінансової допомоги Україні, а також санкційної політики її союзників. Особливих масштабів ця теорія набула в тіктоку, де користувачів за її допомогою залякують крахом глобальної фінансової системи. Мовляв, санкціями проти Росії Захід робить рубль лише сильнішим через вплив держави, натомість американська економіка занепадає. Крім того, є й прихильники цієї теорії, які стверджують, що війна має суто економічний характер, а Україна є лише спробою зовнішнього переділу світу. Однак як і твердження про те, що Федеральний резерв США не є держінституцією, так і версії конспірологів щодо причин російського повномасштабного вторгнення не є правдивими. 

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для дискредитації української влади та її іноземних партнерів. У цьому випадку йдеться про теорію про «ЦРУ-наркоторговців». Звинувачення та конспірологічні теорії про залучення американської розвідки до торгівлі наркотиками циркулюють впродовж десятиліть у контексті історичних подій та конфіденційності діяльності ЦРУ.

Деякі звинувачення випливають з участі ЦРУ в прихованих операціях впродовж Холодної війни, зокрема у Південно-Східній Азії та Латинській Америці. Наприклад, під час війни у В'єтнамі були звіти про торгівлю опіумом підтримуваними ЦРУ партизанськими групами в регіоні Золотого трикутника.

Один з найбільш відомих випадків, які підживлюють ці конспірологічні теорії — це скандал із справою Ірану та контрасів у 1980-х роках. Вона стосувалась таємних продажів зброї до Ірану (незважаючи на ембарго) для фінансування нікарагуанських повстанців, відомих як контраси. Конспірологи стверджують, що торгівля наркотиками нібито була використана для фінансування цих операцій, хоча офіційні розслідування не знайшли безпосередніх доказів про залучення ЦРУ до контрабанди наркотиків.

Розслідування журналіста Гаррі Вебба у газеті San Jose Mercury News у 1996 році під назвою «Темний альянс» відродило інтерес до звинувачень у зв'язку ЦРУ з торгівлею наркотиками. Вебб стверджував, що підтримувані ЦРУ контраси нелегально збували кокаїн в Сполучених Штатах, сприяючи епідемії кокаїну. Проте наступні розслідування та аналіз суперечили деяким його твердженням. Хоча деякі розслідування визнавали факти залучення ЦРУ до осіб і груп, пов'язаних з контрабандою наркотиків, вони в цілому прийшли до висновку, що не існує системної змови ЦРУ у контрабанді наркотиків.

Отже, хоча звинувачення у зв'язку ЦРУ з контрабандою наркотиків були предметом інтенсивного дослідження, конкретних доказів, що підтверджують ці твердження, досі не виявлено. Проте, постійне існування цих конспірологічних теорій підкреслює ширші питання щодо прозорості, відповідальності та довіри громадськості до урядових інституцій.

Російські пропагандисти використовують цю теорію змови, щоб нав'язати враження, що українці — нібито нація наркоманів. Мовляв, на Революціях вони брали участь теж під впливом наркотиків. Згадаймо хоча б «наколоті апельсини», від яких нібито виникало відчуття ейфорії під час «зрежисованої колективним Заходом» Помаранчевої революції та «печива Госдепу» в 2014. Пропагандисти також поширюють меседж, що у ЗСУ нібито теж воюють наркомании, а USAID (американська організація з надання допомоги на місцях) постачає їм наркотики цілими партіями. Вони також хочуть посилити меседж проти Президента України Володимира Зеленського, створений українськими політтехнологами у 2019 році. Зараз росіяни стверджують, що він нібито є наркоманом, а власне наркотики йому постачає ЦРУ. Росіяни використовують різні способи для поширення цього меседжу: від фейкових обкладинок та мультсеріалів до фейкових коментарів зірок щодо цього.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання агресії Росії проти України. У цьому випадку йдеться про «Білдерберзький клуб» — реальну приватну щорічну зустріч світових лідерів. Першочергово її проводили для того, щоб запобігти світовій війні, однак зараз, за словами її учасників, це — нефільтрована дискусія щодо майбутнього світу. 

Однак конфіденційність навколо групи призвела не лише до різноманітних критичних висловлювань щодо неї та її діяльності з різних політичних позицій, але й до низки теорій змови. Різні категорії конспірологів мають різні версії щодо намірів групи. Деякі ліві або менш специфічно зорієнтовані політичні угруповання звинувачують групу Білдербергу або в таємному нав’язуванні, або загалом підтримці капіталістичного панування та корпоративної сили, тоді як праві активісти та російські пропагандисти — у нав’язуванні або сприянні створенню світового уряду та глобальній планованій економіці. Праві конспірологи зазвичай розглядають групу як центральний директивний орган або принаймні приписують її ролі значну важливість, тоді як більшість лівих або аполітичних конспірологів розглядають її лише як одну з інституцій, які допомагають просувати міжнародні корпоративні інтереси та ідеологію.

У серпні 2010 року колишній президент Куби Фідель Кастро написав статтю для газети Комуністичної партії Куби «Гранма», в якій він посилається на книгу 2006 року Даніеля Естуліна «Таємниці клубу Білдерберг», яка, за словами Кастро, описує «зловісні групки лобістів Білдербергу». Мовляв, вони маніпулюють громадськістю «для встановлення світового уряду, який не знає кордонів і не відповідає ні перед ким, крім самого себе».

Росія поширює цю теорію, наголошуючи, нібито війна в Україні — це теж план цього клубу. Мовляв, не Росія почала її, а Росію підставили. Ця теорія є ще однією формою теорії «світового уряду», про яку ми писали раніше. Згідно з нею, світом керує окрема еліта, яка створює купу криз заради зменшення кількості населення.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні теорії для виправдання агресії Росії проти України. Одним із таких прикладів є ідеї про «гей-пропаганду» та «блакитну мафію». «Гей-пропаганда», або «гомосексуальна пропаганда» — це термін, який використовують у колах релігійної правиці, щоб презирливо описувати просування культурного прийняття та нормалізації негетеросексуальних орієнтацій і стосунків. Мовляв, у західних країнах є коло гей-еліт — «блакитна мафія», яка «силоміць» просуває «перевагу» ЛГБТ-пар над гетеросексуальними. Діти нібито стають ЛГБТ-особами після перегляду контенту, що стосується ЛГБТ. До таких методів, за версією конспірологів, вдаються задля зменшення кількості населення Землі. Хоч теорія «блакитної мафії» на початку стосувалася лише шоубізу та моди, згодом консервативні активісти та особливо Росія перетягли її в галузь політики. 

Термін «гей-пропаганда» (gay agenda) насправді походить зі Сполучених Штатів і активно використовується в інших країнах з активними анти-ЛГБТ рухами, таких як Угорщина та Уганда. Він став популярним завдяки відеосерії, що була випущена релігійною групою Springs of Life Ministries із Каліфорнії в 1992 році. Серія цих відео була поширена в багатьох християнських організаціях та говорила про «гей-пропаганду».

До «гей-пропаганди» консервативні активісти та конспірологи також відносять зусилля змінити політику уряду та закони, що стосуються прав ЛГБТ. Зокрема, американські консервативні активісти використовують цей термін для посилання на зміни в законодавстві щодо прав ЛГБТ, такі як одностатеві шлюби та захист від дискримінації. Це собі на озброєння взяли і підлаштували під місцевий контекст російські пропагандисти. Мовляв, ліберальні сили в США та ЄС змушують Україну визнавати ЛГБТ-пари важливішими в правовому полі за гетеросексуальні, від чого Росія нібито повинна нас рятувати. Мовляв, ми не можемо допустити майбутнього, де ЛГБТ-пари мають більше прав за гетеросексуальні. 

Росія адаптувала ці теорії не лише в своїй пропаганді, але і в своєму законодавстві. Зокрема, 11 червня 2013 року Державна Дума РФ прийняла закон, який забороняє «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» серед неповнолітніх. Цей закон доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення (КоАП РФ) статтею, яка передбачає адміністративну відповідальність за «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» серед неповнолітніх, а також вносить зміни до федерального закону «Про захист дітей від інформації, що завдає шкоди їх здоров'ю та розвитку», згідно з яким до інформації, забороненої для поширення серед дітей, належить також інформація, що «пропагує нетрадиційні сексуальні відносини». Крім того, закон вносить поправки, подібні до закону «Про основні гарантії прав дитини в РФ».

30 листопада 2023 року суддя Верховного суду РФ Олег Нефьодов оголосив «екстремістською організацією» і заборонив «міжнародний громадський рух ЛГБТ». Цим рішенням Верховний суд задовольнив позов російського Мін'юсту, направлений 17 листопада 2023 року. З початком російської агресії проти України стан ЛГБТ-спільноти в РФ значно погіршився. Так, у 2022 році був прийнятий закон про заборону «ЛГБТ-пропаганди» серед дорослих, а в липні 2023 року — про заборону трансгендерного переходу. На думку правозахисників, російська влада таким чином намагалася відволікти консервативний електорат від невдач у війні з Україною, зміцнюючи в суспільстві гомофобію і трансфобію.

Сексуальна орієнтація (незалежно від того, чи це гетеросексуальність, чи гомосексуальність) має природний характер і не залежить від роботи медіа, моди, ідеології або активності будь-яких громадських груп. «Детектор медіа» неодноразово спростовував абсурдні російські фейки, спрямовані на посилення наративу про «гей-пропаганду».

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання агресії Росії проти України, іноді навіть сатиричні. Сатиричні конспірологічні рухи створюють для висміювання реальних теорій та їх прихильників. Утім Росія часто вдається до виставлення сатири як реальності. Одним із прикладів цьому є сатиричний рух «Птахи не існують». Її творці стверджують, що птахи, такі як голуби, нібито є дронами, керованими урядом Сполучених Штатів для стеження за американськими громадянами. Рух почався у січні 2017 року, коли Пітер МакІндо створив цю теорію під час протестів. Після того, як відео з ним і його плакатом «Птахи не існують» під час Жіночого Маршу у Мемфісі завірусилася, рух набув популярності. Згодом засновники руху влаштовували мітинги на підтримку цієї теорії та навіть створили спеціальну вантажівку, яка їздила по країні та поширювали її. 

Згідно з теорією, уряд США знищив усіх птахів між 1959 і 1971 роками і замінив їх дронами для спостереження. Заяви в рамках цієї теорії, такі як те, що птахи заряджаються на електропроводах або використовують дефекацію для відстеження, не завжди є послідовними. Підтримувачі руху проводять демонстрації з плакатами «Птахи не існують» і встановлюють білборди, а також звертаються до компаній, як Twitter, з вимогою зміни їхніх логотипів. В 2021 році рух мав сотні тисяч прихильників, за даними MSNBC.

Натомість російські пропагандисти люблять демонізувати Захід використовуючи як цю сатиричну теорію, так й інші матеріали сатиричного та гумористичного характеру, видаючи їх за реальність. Так, до прикладу, колись вони писали про нібито знайдений примірник «Майн кампфу» під час рейду ЦАХАЛ. Мовляв, її залишив військовий «Азову». Цю тезу насправді вигадали в сатиричному телеграм-каналі. І таких прикладів безліч. Російська пропаганда хоче, щоб люди припинили розрізняти де правда, а де жарт та почали вірити в усе підряд. Мовляв, сучасний світ є настільки непередбачуваним, що може статись те, що здавалось абсурдним та смішним ще кілька років тому. Саме через таку невпевненість у завтрашньому дні люди і звертаються до конспірологічних теорій - вони дають швидкі відповіді на нагальні питання.

Пропагандисти поширюють в англомовному сегменті соціальних мереж інформацію, нібито американська медіакомпанія CNBC опублікувала новину про «глобальну» військову операцію США під назвою «Шторм», яка мала відбутися 2024 року. Один із користувачів опублікував ці скриншоти на платформі X (колишній твітер), описавши їх як «шокуючі з багатьох поглядів» і наголосивши, що Дональд Трамп згадується в них як «чинний Президент» США. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фактчекери видання Reuters. Вони з'ясували, що вираз «Шторм» часто використовується прихильниками конспірологічної теорії QAnon. За допомогою нього вони описують моменти, коли очікуються затримання впливових особистостей. Також автори цього фейку хибно стверджують, що Дональд Трамп керував Військовими силами США з 2020 року.

Матеріал було опубліковано на вже неактивному вебсайті cnbcusa.com, що не має стосунку до офіційного вебсайту CNBC. Представник CNBC підтвердив у коментарі Reuters, що ця стаття не була опублікована ними, і наголосив, що cnbcusa.com ніколи не мав стосунку до CNBC. Reuters також не знайшов жодних пов'язаних статей про Трампа як «чинного військового президента» у 2024 році або про «глобальну» військову операцію США під назвою «Шторм» на офіційному вебсайті CNBC. Отже, ця інформація є неправдивою.

Пропагандисти поширюють або підтримують подібні матеріали в англомовному просторі, щоб поглибити розкол в американському суспільстві та викликати недовіру до демократичних інституцій. «Детектор медіа» вже писав про те, які методи для цього використовує Росія в контексті майбутніх президентських виборів у США.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання агресії Росії проти України. Одним із них «Рух суверенних громадян» у Сполучених Штатах, який поширений і в інших країнах. Його учасників об’єднує антиурядова діяльність. Ця група включає активістів, учасників судових процесів, протестувальників проти податків, фінансових шахраїв та конспірологів. Вони дотримуються власної псевдоправової ідеології, яка ґрунтується на спотворених інтерпретаціях загального права. Мовляв, вони не обмежені законами уряду, якщо не погоджуються з ними.

За даними ФБР, суверенні громадяни є «антиурядовими екстремістами», які вважають себе відокремленими від Сполучених Штатів, попри проживання в їх межах. Вони відкидають владу судів та законів уряду, вважаючи, що можуть уникнути правових зобов'язань за допомогою різних тактик. Це включає відмову від сплати податків, ігнорування законів та відкидання офіційних документів, таких як номери соціального забезпечення та посвідчення водія. Хоч аргументи суверенних громадян не мають правової обґрунтованості та ніколи не були визнані судом.

Рух часто приваблює осіб, які стикаються з фінансовими або юридичними проблемами, і тих, хто вважає дії уряду дискримінацією. В результаті він наростає під час економічних або соціальних криз. Хоча спочатку цей рух асоціювався з расистськими та праворадикальними групами, він тепер об’єднує людей різних етнічних груп, зокрема й значну кількість афроамериканців. Більшість суверенних громадян не підтримує насилля, але їхні методи часто включають нелегальні дії. Деякі з них були засуджені за податкові та фінансові махінації, а також порушення правил дорожнього руху. Федеральне бюро розслідувань Сполучених Штатів класифікує «Рух суверенних громадян» як внутрішніх терористів.

Правові теорії суверенних громадян переосмислюють Конституцію Сполучених Штатів через вибіркове читання правових словників, рішень судів штатів або конкретних правил, а також інші джерела, включно з Біблією. Вони зазвичай ігнорують другий пункт статті VI Конституції, який встановлює її як основний закон країни та Верховний Суд як остаточний орган для тлумачення. Крім того, багато представників Руху вважають шерифа округи найважливішим правоохоронцем у країні, з повноваженнями, що перевищують ті, які мають федеральні агенти, обрані посадовці чи місцеві правоохоронні органи. Цей аргумент зараз стає більш використовуваним у контексті подій, що відбуваються навколо міграційної політики США та останніх рішень губернатора Техасу щодо оборони кордону штату.

На пострадянському просторі Рух представляє Союз слов'янських сил Росії (СРСР), також відомий як «громадяни СРСР» та «некрокомуністи». Він є неформальним суспільним рухом, прихильники якого вважають, що СРСР (і/або Російська імперія) як суверенна держава та суб'єкт міжнародних відносин існує й досі. Вони вважають себе громадянами цієї держави і не визнають Російську Федерацію, не дотримуються її законів та не підкоряються її урядові. Ідеологічно рух вірить у конспірологічні теорії та антисемітизм. Пандемія COVID-19 спонукала рух прийняти переконання QAnon. 

Ідеологія «Руху суверенних громадян» використовується для виправдання російської агресії в бік України та припинення надання їй допомоги. Ідея про «СРСР, який досі існує» лягла в основу державної ідеології Росії та є мотивом для дезінформаційної кампанії, яку в глобальному масштабі веде Кремль.

Пропагандисти часто намагаються пояснити теперішні події загадковими обставинами або гучними припущеннями замість фактів. Одним зі способів для цього є використання теорії «підсвідомого програмування». Згідно з нею уряд або високопосадовці використовують попкультуру як інструмент масового контролю розуму, щоб зробити населення більш сприйнятливим до запланованих майбутніх подій. Таке визначення дає Державний університет штату Огайо. Це явище було вперше описане дослідником Аланом Ваттом, який визначає цю концепцію як «відпрацювання психологічного завдання за допомогою медіа, щоб ознайомити громадськість із запланованими суспільними змінами, які будуть впроваджені нашими лідерами. Якщо і коли ці зміни будуть проведені, громадськість уже буде з ними знайома і сприйме їх як природне продовження, тим самим зменшується можливий суспільний опір». Потім це було популяризовано відомими американськими конспірологами Алексом Джонсом і Девідом Айком. Найбільш відомими випадками використання цієї теорії є приклади «передбачень» із серіалу «Сімпсони». Мовляв, автори мультсеріалу про щось знають, тому й «передбачили», зокрема, і президентство Трампа, і правління Байдена, і навіть спробу заколоту в США у 2021 році.

Науковці не вважають теорію «підсвідомого програмування» безпідставною, оскільки є кілька суперечностей при розгляді можливості подібного впливу. Однак ця теорія спростована науковцями тим, що на відміну від тверджень конспірологів про гарантовану потрібну реакцію, насправді реакція підсвідомості не є настільки передбачуваною. Крім того, в той час, як прихильники теорій змов намагаються презентувати цю концепцію у виключно негативному світлі, насправді такого виду програмування може використовуватися і для позитивних цілей, наприклад, щоб зменшити травму населення від пережитої трагедії. 

Пропагандисти ж натомість використовують цю теорію, поширюючи або вже наявні приклади, або вигадуючи приклади «підсвідомого програмування», що стосуються України. Так, приміром, свого часу було вигадано фейк про те, що «Сімпсони» нібито передбачили війну в Україні. Вони роблять це для підсилення свого наративу про те, що нібито Захід уже давно розпланував війну і спровокував Росію на неї. Мовляв, немає сенсу щось робити, оскільки наперед усе вирішено за нас. У такий спосіб формується хибне враження, буцімто демократія не працює, а війни чи глобальні трагедії насправді заплановані заздалегідь, щоб збільшити підтримку неефективних урядів.

Російські телеграм-канали продовжують розповідати про невідому хворобу Х і стверджувати, що в Україні готуються до протистояння вірусу в «тісній» співпраці з Вашингтоном. Крім того, пропагандисти закликають українців переосмислити потенційну пандемію, яка, як стверджують, може бути лише ще одним комерційним проєктом Міністерства охорони здоров'я України для подальших експериментів над людьми. Втім це — неправда.

На меседж звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що хвороба Х не є комерційним проєктом, вперше про неї згадували ще у 2018 році. Крім того, Україна співпрацює зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) для підготовки до можливого поширення невідомої хвороби.

Твердження росіян є маніпулятивними. Україна не веде «тісної» співпраці зі США стосовно можливих випадків хвороби Х, як про це пишуть пропагандисти. Крім того, невідомий патоген Х не є новим явищем — ВООЗ вперше згадала його у 2018 році. Хвороба Х — це умовна назва патогену, який ще невідомий для людей, проте може стати причиною пандемії в майбутньому. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі 17 січня 2024 року обговорювали загрозу можливої пандемії від хвороби Х. Голова ВООЗ Тедрос Адан Гебреєсус наголосив на необхідності спільних заходів країн для підготовки до цього сценарію.

Міністерство охорони здоров'я України працює разом з ВООЗ для запобігання поширенню небезпечних патогенів. В Україні існують національні та регіональні лабораторії, які проводять діагностику інфекційних хвороб та вивчають антибіотикорезистентність. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко наголошує на важливості роботи над новими стратегіями для підготовки до можливої пандемії та проблемі антибіотикорезистентності.

Підтримуючи такі конспірологічні твердження, пропагандисти хочуть залякати суспільство та викликати в людей недовіру до міжнародних інституцій. «Детектор медіа» неодноразово писав і про інші конспірологічні теорії, які поширює російська пропаганда проти України.

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відео, нібито зроблене командою британського мовника ВВС. У ньому стверджується, нібито розслідувачі Bellingcat отримали документи щодо зв'язків сина президента США Джо Байдена Гантера Байдена з виробництвом церковного приладдя в Україні. За цими даними, Гантер Байден за допомогою свого помічника, який співпрацює з українським виробником ритуальних товарів, монополізував сферу їх продажу у 2020 році. Однак це — фейк.  

На нього звернули увагу фактчекери VoxCheck. Вони з’ясували, що засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс відреагував на це відео, назвавши його ще одним російським фейком. Крім того, на офіційному вебсайті Bellingcat та офіційному ютуб-каналі ВВС немає жодної інформації про це, хоча фейковий ролик оприлюднено 6 січня 2024 року. До того ж дизайн британського медіа має зовсім інакший вигляд. Наприклад, в оригінальних відео від ВВС чорний текст розташований на білому фоні, в рамці червоного кольору.  

У відео також згадується підприємство «Рось-Вінниця», яке пов'язують з Гантером Байденом та називають монополістом на ринку церковного приладдя, але в інтернеті можна знайти багато оголошень про продаж церковного начиння від компаній, що не є її дочірніми структурами. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, серед власників «Рось-Вінниця» немає сина Байдена чи його представників. 

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб підтримати свій наратив щодо «корупції Байденів» в Україні. Особливо актуальним він є в контексті передвиборчої кампанії до президентських виборів у США у 2024 році. «Детектор медіа» писав про теорію змови щодо цього.