За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, Росія використовує хорватського депутата Європарламенту Міслава Колакушіча для поширення кремлівського меседжу про те, що «запроваджені проти росії санкції не зупинять війну в Україні». «Днями під час виступу в Європарламенті М.Колакушіч заявив: якщо Євросоюз справді не хоче фінансувати війну, то має запровадити санкції також і проти США, що постачають зброю Україні. Загалом М.Колакушіч досить обережно просуває кремлівські тези в західному інформаційному просторі, не висловлюючи відверту підтримку Росії. Періодично депутат Європарламенту ретранслює меседжі Росії про "залежність ЄС від США" та дискредитує українських союзників на міжнародній арені», — йдеться у повідомленні.

Такий меседж вигідний російській пропаганді для того, щоби дискредитувати союзників України в цій війні, мовляв, санкцій, які вводять країни ЄС недостатньо, щоби її зупинити, а США навпаки підігрує агресії і робить все для того, щоби війна тривала довше. Насправді США на правах союзника надає Україні зброю для оборони своєї цілісності та суверенності, на які й посягнула Росія розв'язавши криваву війну.

Російські ЗМІ масово поширили думку постійного представника Криму при президентові Росії, віце-прем'єра кримського уряду Георгія Мурадова. За його словами, грубі порушення прав російськомовного населення зробили українську державу «нежиттєздатною», «це вже колишня Україна».

«Це особливо стосувалося прав державотворчого російського народу, мовні права якого закріплені в десятій статті української конституції. Проте ці принципи були грубо порушені», – вважає він.

Він додав, що Росія більше не дозволить обмежувати права російськомовних громадян і що «землі цих територій історично були російськими, і їх населення переважно розмовляє російською мовою».

Цей наратив російська історична пропаганда поширює не перший рік, мовляв, Крим і Донбас завжди були російськими, а південний схід України – це насправді «Новоросія». У відповідь українські історики стверджують, що лише протягом 5,6% своєї писемної історії Крим належав Росії (11,4% – Кримському ханату); росіяни становили відносну більшість у Криму лише 4% його писемної історії, а абсолютну більшість – лише 2,5%. Донбас же традиційно мав регіональну ідентичність, хоч, знову ж таки, більшість населення, принаймні на сільських територіях, становили і становлять українці, зазначено у книзі-дослідженні «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна».

Нагадаємо, що у статті 10 Конституції України зазначено, що «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».

Мета цієї статті – не заборонити російську, а сприяти розвитку української мови. Хоча за президенства Віктора Януковича були спроби внести зміни у десяту статтю, запровадивши російську мову як другу державну.

Це правда, що в Україні східні і південні області здебільшого російськомовні, точніше були такими. Як показує дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», війна Росії проти України кардинально змінила ситуацію. За результатами опитування стало відомо, що за останнє десятиліття спостерігається постійна динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Також спостерігається постійне зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012 році таких респондентів було близько 40%, а на початку війни – 18%.

«Безпрецедентне єднання суспільства на тлі війни справило різкий вплив і на ставлення до статусу мови: сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових і мовних групах. З іншого боку, за надання державного статусу російській мові до війни висловлювалася майже чверть, а сьогодні - лише 7%», – ідеться в повідомленні соціологічної групи за результатами опитування.

Зокрема, дослідження засвідчило, що сьогодні 67% вважають, що жодних проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує.

У соцмережах активізувався фейк про нібито плани Польщі взяти під контроль західні області України. Раніше російські пропагандисти вигадували, що Польща хоче ввести війська на Західну Україну або що хоче за допомогою миротворців НАТО взяти під контроль Західну Україну. Цього разу прокремлівський блогер Юрій Подоляка поширює меседж, що Польща планує перейти на бік Росії і тоді захопити західні області України. На відео він стверджує, що після окупації частини Заходу України Польща розпочне денацифікацію українського населення. Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України нагадує, що меседж про те, що Польща готується анексувати західну частину України, залишається одним з головних наративів гібридної війни Росії проти України, яка має на меті розколоти відносини між Польщею та Україною. Всі повідомлення з таким меседжем базуються лише на особистій думці автора та підтверджуються заздалегідь сфальсифікованими «фактами». 20 травня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вважав би найкращим завершенням війни РФ проти України перемогу України з повним відновленням територіальної цілісності. Це вкотре підтверджує добросусідські відносини між Польщею та Україною. Детальніше.

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, таку тезу поширює ветеран розвідки США Пол Пілар у світовому інформаційному просторі. Він також закликає країни Заходу піти на поступки росії та зупинити нову так звану холодну війну.

Як ідеться у повідомленні Центру, 16 травня видання The National Interest опублікувало матеріал авторства Пілара під назвою «Чим може завершитися холодна війна з росією?" На його думку, приниження Росії санкціями зажене світ у газову пастку, адже саме росія «формує» світовий енергетичний порядок денний. «Звичайно, цей матеріал активно тиражують російські медіа, додаючи вже від себе, мовляв, що світ ще довго буде оговтуватися після запроваджених проти Росії санкцій. Загалом П.Пілар просуває кремлівські тези в західному інформаційному сегменті понад 5 років. Періодично ветеран розвідки повідомляє "про колосальну світову підтримку путіна" та прогнозує, що усунення путіна від влади "зашкодить всьому світу". Нагадуємо! Ворог використовує так званих іноземних експертів, щоб через них нав’язати необхідну Росії думку», — йдеться у повідомленні Центру.

В анонімних телеграм-каналах знецінюють можливість невеликих країн допомагати у відбудові України. На прикладі заяви міністерки закордонних справ Естонії про обговорення допомоги Житомирщині, пропагандисти іронізують про площу країни відносно області й описують схеми з переподілу коштів задля створення фондів і незначних досягень, які не відчує пересічний українець. Йдеться також про «схему», за якою взамін на допомогу у відбудові естонські компанії отримають доступ до ресурсів і найприбутковіших економічних кейсів області. Звертаємо увагу, меседж не ґрунтується на жодному факті, містить посилання на анонімне джерело та ймовірно має мету знецінити партнерство з європейськими країнами в очах українців і представників місцевої влади.

Таку тезу активно поширюють російські пропагандисти. Зокрема, один із рупорів Кремля — Володимир Соловйов. «Україна, швидше за все, не вступить до ЄС ніколи, європейські "партнери" вкотре кинули цю країну. Навіть якщо Україна стане кандидатом на вступ до ЄС, її шанси реально стати членом союзу вкрай малі. Україна не потрібна європейським лідерам у складі Євросоюзу», — заявив Соловйов. У такого роду зверненнях він цитує президента Франції Макрона на Конференції про майбутнє Європи в Європейському парламенті у Страсбурзі, яка відбулася 9 травня.

Тоді Макрон зазначив, що вступ України в ЄС може зайняти десятки років і тому запропонував створити якийсь новий формат взаємодії з країнами, близькими Євросоюзу за духом, але не є його частиною. Як пишуть фактчекери проєкту Брехунець, така заява Макрона справді була, проте він також додав, що «Україна своєю боротьбою і своєю відвагою вже сьогодні є членом Європи та Союзу». І він бачить перспективним створення нової «європейської політичної спільноти», в тому числі, щоб вітати Україну, зокрема, паралельно з процедурою вступу до ЄС, яка може тривати «десятки років». Проте російські пропагандисти цю частину виступу політика вирішили проігнорувати. У цих словах не йдеться про те, що Україну не хочуть бачити в ЄС і ніколи туди не прить, проте російській пропаганді вигідно поширювати таку тезу укотре вказуючи на те, що Україна нікому не потрібна, крім Росії, яка прагне «звільнити» її від жахливого впливу США та країн Євросоюзу, які її лише використовують.

Російська пропаганда нівелює перемогу України в пісенному конкурсі та вказує на ангажованість Європи. Сказані солістом гурту «Калуш Оркестра» слова «Please help Mariupol, help Azovstal, right now!» росіяни вважають політичним гаслом, що, за правилами конкурсу, може призвести й до дискваліфікації учасника. Натомість організатори конкурсу зауважили, що слова Олега Псюка мали радше гуманітарний характер. Крім того, гасла на підтримку України пролунали й від інших артистів, зокрема представників Грузії та Ісландії, артисти країн також підтримували Україну, тримаючи блакитно-жовті прапори.

.

Наратив про «слабку» або «неіснуючу» державу під зовнішнім керуванням російськи пропагандисти використовують багато років, але масово поширюються ці тези після 2014 року. Ті ж самі тези просувають і під час війни, але не лише в російських ЗМІ – вони проникають і в західну пресу. Проєкт VoxCheck зібрав та спростував найпоширеніші тези в італійських та німецьких виданнях.

З кінця 2013 року з багатьох меседжів про «зовнішнє керуівання» продовжують існувати в інформаційному просторі твердження про «державний переворот» в Україні, який Захід, а конкретно – Вікторія Нуланд та Держдеп США, профінансували та штучно створили. Також в західній пресі просуваються конспірологічні теорії про «біолабораторії Пентагону» та «секретні бази НАТО», а також постійне наголошується на тому, що Захід намагається «знищити економіку України» - начебто заради того, аби Україна не перетворилася на конкурентноспроможню державу.

Всі ці фейки легко спростувати – наприклад, ніхто не буде «знищувати» конкурента шляхом його фінансово підтримки, яку Захід постійно надає Україні, а неіснуючі бази НАТО в Україні досі не знайшли навіть російськи пропагандисти, які щоденно звітують про «знищення українські військової інфраструктури», руйнуючи при цьому школи, житло та лікарні. Докладніше про ці фейки читайте в розборі VoxCheck та Детектор медіа.

Днями у пропагандистському виданні "Комсомольская правда" вийшов матеріал із заголовком "В чем секрет украинской армии". У тексті автор Сергій Марков нібито намагається проаналізувати, чому українська армія гідно дає відсіч російській — "одній із найсильніших у світі". Тобто російська пропаганда вже визнає, що українські військові здатні протистояти Росії й намагається шукати цьому "феномену" різного роду пояснення. Зокрема, називаючи українську армію "удивительной и очень сильной комбинацией русского солдата, фашистского офицера и американского генерала" й стверджуючи, що майже все керівництво української армії за 8 років війни було підготоване американцями. "Они лояльны США и Британии, и большинство из них имеют и американские, британские паспорта, а также отдельные зарплаты, которые они получают там", — стверджує автор тексту. Він також додає, що "рядовой состав — это русские люди; язык украинской армии – русский".

Насправді українські генерали не мають подвійного громадянства та не працюють на Пентагон. Зокрема, головнокомандуючий ЗСУ, генерал Валерій Залужний — український військовий, який навчався та проходив військову службу саме в Україні, був Командувачем військ Оперативного командування «Північ» (2019—2021), начальником Об'єднаного оперативного штабу ЗС України — першиим заступником командувача Об'єднаних сил (2018), начальником штабу — першим заступником командувача військ Оперативного командування «Захід» (2017). Командиром 51-ї окремої механізованої бригади (2009—2012). Крім цього, в українській армії служать військові із різних міст та областей України, й спілкуються вони як українською, так і російською мовою. Стверджувати те, що російська мова — основна в українському війську немає жодних підстав. У такий спосіб, стверджуючи, що українські генерали — це люди, яких тренує США та дає їм зарплату, Росія намагається виправдати поразки свого війська, мовляв, українська армія сильна лише завдяки цьому.

Про це відкрито заявили російські пропагандистські ЗМІ із посиланням на слова спікера держдуми Росії Володіна. Політик вже не вперше звинуватив США у «бажанні влаштувати голодомор в Україні». Він стверджує, що голодомор в Україні настане через наміри США повернути на світові ринки все зерно, що зберігається в Україні. Він стверджує, що «замість реальної допомоги США хоче забрати лише все необхідне».

По-перше, у такий спосіб Росія знову прагне дискредитувати союзників України, які допомагають вести війну та постачають зброю. Російській пропаганді вигідно поширювати тезу про те, що насправді США та інші країни ніяк не допомагають Україні та українцям, а навпаки — роблять лише гірше. По-друге, проблеми із зерном та іншим продовольством в Україні можуть виникнути не через США та наміри продавати українське зерно, а через війну, яку розв'язала Росію, знищиючи українську інфраструктуру та окуповуючи міста. Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що російські окупанти у великих масштабах вивозять з тимчасово окупованих територій України викрадене продовольство. Очевидно, що проблема із продовольством в Україні може виникнути унаслідок дій росіян, а не Сполучених Штатів. Крім цього, Росія укотре спекулює на темі голодомору, так і не визнавши події 1932-33 років актом геноциду українського народу радянською владою. 

За даними Центру протидії дезінформації, таку тезу поширюють у медіа російські пропагандисти. Зокрема, у повідомленнях йдеться, що США та їх союзники намагаються «затягнути» війну в Україні, щоб утилізувати застарілу зброю та випробувати в реальних бойових умовах сучасне озброєння. «З початком війни 14 країн-партнерів надають Україні новітню зброю та техніку, що пройшла збройні конфлікти в Сирії, Лівії та Афганістані. Постачання західної зброї суттєво змінило ситуацію на фронті: окупанти майже на всіх позиціях перейшли в оборону, а на деяких напрямках ЗСУ перейшли в контрнаступ. Вирішальної переваги над росіянами Україна досягла завдяки боєздатності армії та відвазі народу», — повідомили у Центрі.

Насправді війну в Україні затягує не НАТО чи США, а Росія, яка не припиняє бойових дій та щодня руйнує українські міста, вбиває цивільних, влучає ракети по об'єктах інфраструктури та житлових будинках. Раніше російська пропаганда вже неодноразово заявляла у різних формулюваннях, що Украною керує Захід, й з Росією вона воює через тиск НАТО та США.

Прокремлівські ЗМІ активно поширюють думку, що у тимчасово окупованих містах України вперше за багато років готуються відкрито святкувати День Перемоги і що георгіївська стрічка все більше набуває популярності серед місцевого населення, особливо серед дітей. У соціальних мережах поширюють відео, на якому у Маріуполі волонтер Перемоги прив’язує до одягу дітей георгіївську стрічку і запитує, що вона означає. Дівчинка відповідає: «Це красиво» і каже, що раніше таких стрічок ніколи не носила.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що у тимчасово захопленому російськими військами Мелітополі Запорізької області дітей змушують надягати георгіївські стрічки та вчити вірші про війну. «Зі ЗМІ стало відомо, що в захопленому окупантами Мелітополі Запорізької області змушують дітей одягати георгіївські стрічки та вчити віршики про війну. Такі дії вчиняють директори шкіл, які співпрацюють з окупаційними військами», – наголосила вона.

За даними Денісової, педагоги поширюють у мережі дитячі тематичні малюнки та відео школярів, які декламують вірші про війну з георгіївськими стрічками на грудях. Є інформація, що це вчиняється без згоди батьків.

Омбудсман наголосила, що школа є одним із засобів виховання дитини, формування світосприйняття, який безперевно повʼязаний із вихованням в сімʼї.

За її словами, «таке навʼязування рашистської ідеології у закладах освіти спрямоване на знищення української ідентичності у свідомості дітей".

Денісова підкреслила, що зазначені дії російських загарбників є порушенням статті 29 Конвенції ООН про права дитини.

Вказаним документом передбачено, що освіта дитини має бути спрямована на виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови й національних цінностей країни, у якій дитина проживає, країни її походження. Зазначене є прямим доказом вчинення геноциду щодо українського народу.

Як повідомляє Український інститут національної пам’яті , «георгіївська стрічка» — елемент російської пропаганди.

Формування символу «георгіївська стрічка» має тривалу та складну історію. Уперше вона з’явилася на ордені святого Георгія, заснованому 1769 року імператрицею Катериною ІІ. Орден став вищою військовою нагородою Російської імперії і видавався офіцерам за особливу мужність у бою. Пізніше сформувався цілий комплекс нагород, пов’язаний зі святим Георгієм: орден, медаль, хрест, прапор. Їх супроводжувала георгіївська стрічка, що, згідно з офіційними статутами, складалася з трьох чорних та двох жовтих смужок. Допускалося також використання оранжевого кольору замість жовтого.

Найбільш вірогідною є версія, що гама стрічки була взята з чорно-жовто-білого прапора Російської імперії. Інша версія — кольори символізують вогонь та дим, що підкреслює її виключно військовий характер. Детальніше тут.

У 2015 році замість «георгіївської стрічки» як символу пам’яті перемоги та вшанування жертв Другої світової війни українцям запропонували використовувати квітку червоного маку. Смугаста чорно-жовта стрічка у сприйнятті українців стала негативним символом, який асоціюється з небезпекою і тероризмом.

Із 2015 року 8 і 9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Традиційне гасло цих пам’ятних днів «Пам’ятаємо – перемагаємо!» цього року на державному рівні дещо видозмінене і звучить так: «Перемогли нацистів – переможемо і рашистів!».

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, таку тезу поширює російська пропаганда підтверджуючи її тим, що Угорщина ветуватиме ембарго на імпорт російської нафти, яке Євросоюз планує включити до 6-го пакету санкцій проти Росії. Про ветування ембарго 3 травня повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Оскільки 65% нафти, що споживається Угорщиною, надходить нафтопроводом «Дружба», а альтернативних ліній в країну немає, проєкт шостого пакету санкцій передбачає винятки для Угорщини та Словаччини, яким дозволено продовжити імпорт до кінця 2023 року.

«Але через заборону транзиту угорською територією військової допомоги Україні, ЄС розпочав правовий процес, результатом якого може стати припинення євродотацій для Угорщини. Реакція країн ЄС спонукає керівництво Угорщини відкликати вето на нафтове ембарго ЄС проти Росії», — йдеться у повідомленні Центру.

Цю тезу поширюють активно поширюють в українському сегменті соцмереж, переконуючи користувачів у необхідності відмовитися від будь-якого дозвілля та радості. Ця тема також часто стає предметом для сварок та звинувачень, що лише підіграє планам Росії. Її метою є розділити та розварити українців між собою, щоб розхитати ситуацію всередині країни, переспрямувати агресію з росіян та демобілізувати суспільство, яке об’єдналося проти агресора. До речі, зі схожою ціллю російська пропаганда поширювала й тези про «поганих біженців з України». Військовий психолог, експерт у сфері інформаційно-психологічних операцій Олег Покальчук пояснив, що під час війни можна й треба сміятися і радіти.

Насправді, коли ви проводите дозвілля за межами власних домівок — це має подвійний позитивний вплив: перше, ви розвантажуєтеся та допомагаєте своєму ментальному здоров’я; друге, ви підтримуєте економіку країни, коли йдете, наприклад, у кафе. Тому не піддавайтеся на російські провокації, адже будь-які взаємообвинувачення та чвари лише грають на користь окупантам. Звісно українцям, які перебувають у відносній безпеці чи за кордоном, не варто забувати, що інші громадяни, особливо, які перебувають близько до зони бойових дій, можуть чутливо сприймати той чи інший контент. Однак пропагандисти грають на відчутті провини українців у так званому «тилу». Чому українці мають позбутися синдрому «того, хто вижив» читайте тут.

Пропагандистські телеграм-канали поширюють анонімні «викриття», нібито СБУ вже підготувала точки для обстрілів, у яких звинуватять російських миротворців, а далі слідуватиме ракетний удар у відповідь. Нагадуємо, метод звинувачень України в нападі на свої ж території став уже класичним для роспропаганди. У такий спосіб намагаються перевести відповідальність за свої плани. За таким же сценарієм спрацювали після обстрілів Одеси, Краматорська; в ОРДЛО це триває вже вісім років.

Росія намагається легітимізувати цей наратив в інформаційному просторі, адже пояснити росіянам затяжний характер бойових дій стає дедалі важче, пише Центр протидії дезінформації. Йдеться, що одним з перших тезу про те, що Росія воює з усім світом, озвучив генерал-майор РФ Міннєкаєв у кінці квітня. Він порівняв «спецоперацію» з Другою світовою, зазначивши, що «і тоді, і зараз весь світ ополчився проти Росії». Пізніше міністр закордонних справ РФ Лавров заявив, що «НАТО вступив у проксі-війну з Росією», а голова держдуми РФ Володін запропонував притягнути до відповідальності як військових злочинців лідерів країн, які постачають зброю в Україну.

Таке твердження з'явилося у російських пропагандистських медіа після подій, які трапилися у Хусті, що на Закарпатті, у суботу, 30 квітня. У місті жінки пікетували місцевий воєнкомат і вимагали пояснень, чому їхніх чоловіків, які нібито служать у територіальній обороні, відправляють у зону бойових дій без відповідного екіпірування. Відео пікету з'явилося як в українських, так і російських ЗМІ. Однак останні, перш за все, почали називати Хуст нацистським містом, адже воно якийсь час було столицею Карпатської України. та стверджувати, що в Україні все більше людей не вірять в перемогу України та зневірюються у діях влади. А також — нібито жінки постійно протестують проти того, що їхніх чоловіків забирають на війну, й навіть у західних областях, де немає бойових дій, "вже починається хвилювання". Насправді таких випадків не багато. Наразі такі протести були лише у Хусті, а в інших містах України поки не фіксувалися. Натомість мешканці західних областей схвильовані не через недовіру до влади, а через те, що Росія розв'язала в Україні криваву війну, й влучає ракетами не лише у східних чи південних областях, а у західних. Крім цього, за даними соціологічного опитування, яке провела дослідницька панель “Власна думка” за підтримки Інституту соціології Національної академії наук, станом на середину квітня близько 79% українців на за питання “Наскільки ви вірите в перемогу України у війні з росією?” відповіли “повністю вірю“. Понад 14% зазначили, що “скоріше вірять”, 2% респондентів відповіли “скоріше не вірю” та “зовсім не вірю”; 4,3% вважають, що на це питання “важко відповісти”.

Таку тезу поширюють російські пропагандисти, стверджуючи, що Карпатська Україна була «невеликою пронацистською державою» і що до до 1939 року про українців Закарпаття ніхто не чув. У Росії і раніше поширювали думку «Карпатська Січ – нацистська українська організація». У дослідженні «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна» Олена Сороцинська проаналізвала цей наратив російської історичної пропаганди:

«“Таємниці” Карпатської України: як нацистські маріонетки свою “державу” будували», «На Україні широко відзначають чергове видумане українське “свято незалежності”– 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України» – так звучать одні із заголовків російських ЗМІ про Карпатську Україну. Деякі російські ЗМІ ототожнюють ОУН із Карпатською Україною і стверджують, що ця держава – «продукт Абвера». «4 сентября 1938 года в Ужгороде по инициативе членов Организации Украинских Националистов состоялось собрание на котором создали Украинскую национальную оборону (УНО). Это был тот нацистский центр, который впоследствии и создал так называемую Карпатскую Украину» – пише «Інформаційне агентство «Новоросія». Окупацію Карпатської України угорцями вони пояснюють тим, що угорці були цінніші союзники для Гітлера, ніж ОУН, тому він дав дозвіл на загарбання цих території Угорщиною. «“Страна победившего Евромайдана”, в которой, как известно, “фашизма нет”, продолжает праздновать 80-летие провозглашения независимости прогерманской Карпатской Украины», – йдеться на ресурсі «Русь единая». Це має продемонструвати «тяглість української фашистської ідеї», яка, мовляв, процвітає сьогодні».

Електронна версія видання доступна за посиланням.

Український інститут національної пам’яті опублікував інформаційні матеріали про Карпатську Україну. У 1918 році після розпаду Австро-Угорщини українці Закарпаття заявили про прагнення увійти до складу України. У листопаді постала Гуцульська республіка. 21 січня 1919 року в Хусті на Всенародному з’їзді ухвалено рішення про приєднання краю до соборної України. В Акті злуки УНР і ЗУНР зафіксовано входження Закарпаття до Української Народної Республіки. Наприкінці 1930-х років Закарпаття було єдиним регіоном, де українське населення вибороло право проводити власну внутрішню та зовнішню політику.  У Хусті 22 січня 1939 року вперше було офіційно відзначено 20-річчя проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР. Таким чином закарпатці продемонстрували світові загальноукраїнські устремління.15 березня 1939 року в умовах остаточного розпаду Чехо-Словаччини (Німеччина захопила решту Чехії, а Словаччина проголосила незалежність) та збройної агресії з боку Угорщини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю. Августина Волошина обрано президентом. Детальніше про Карпатську Україну.

В українському сегменті соцмереж, зокрема, у тіктоку, а також у ЗМІ, поширюють уривки інтерв'ю російського актора Смольянінова, яке той дав у програмі "Скажи Гордєєвій". Він стверджує, що насправді багато росіян переживають через війну в Україні, але бояться виходити на мітинги проти війни й відчувають себе у заручниках. "Коли ти в заручниках, у тебе є два варіанти: або тікати, якщо ти можеш, або залишатися і любити все таким, як є. І пісні співати хвалебні. І чим більше ненавидиш, тим голосніші пісні", — сказав Смольянінов в інтерв'ю. Також в інтерв'ю актор згадав про своїх родичів в Україні й про те, як проводив тут своє дитинство — у бабусі й дідуся. Крім цього, він додав, що попри все, що відбувається в Україні, попри вбивства цивільних людей й жахливі руйнування міст, він не відчуває провини, адже не він приймав рішення вводити війська на територію України. Він вважає, що за це несуть відповідальність конкретні люди. Ті, які підписували накази. Актор також якоюсь мірою виправдовує президента Путіна кажучи, що все його життя можна назвати "спеціальною операцією" й стверджуючи, що рішення напасти на Україну було для Путіна результатом так званого пошуку ворогів.

Відзначимо, останнім часом у соціальних мережах з'являється все більше дописів від відомих росіян про те, що вони люблять Україну, мають тут родичів, не підтримують війни й не віддавали наказів нападати. У такий спосіб у суспільстві знову хочуть сформувати образ так званих хороших росіян, які не винні у війні, не підтримують агресії, й нібито нічого не можуть вдіяти з тим, що керівництво Росії вирішили розв'язати війну. Однак це — груба маніпуляція, яка створюється для того, щоби відвернути увагу українців від звірств росіян й ніби показати знову, що росіяни та українці — братські народи, які готові співчувати один одному. Насправді ж чимало росіян підтримують агресію Росії проти України. Такий висновок можна зробити за даними соціологічних та журналістських опитувань росіян. Також очевидно, що росіяни не роблять спроб припинити війну в Україні, адже мітинги, які проходили у перші тижні війни, були нечисельними, а зараз взагалі припинилися. Не тільки Путін винен у війні в Україні, а й кожен росіянин та росіянка. Більше про це читайте у матеріалі "Детектора медіа".

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, Росія проводить небезпечну інформаційно-психологічну операцію, спрямовану на створення ілюзії стабілізації життя на територіях, окупованих військами Росії. «Більшість російських ЗМІ почали поширювати тезу, що окуповані території "поступово повертаються до мирного життя", а новинні стрічки зарясніли заголовками про те, що життя у Бердянську повертається до мирного русла, і у Мелітополі чи навіть Маріуполі. Проте такі публікації є частиною ворожої операції зі створення образу російських військових миротворців, які після "вимушеної війни наводять лад та приносять мир. Водночас такий образ намагаються підтримувати за допомогою роздачі гуманітарної допомоги населенню», — йдеться у повідомлення Центру.

Насправді про повернення до мирного життя у цих містах, на жаль, не йдеться. На окупованих територіях Росія продовжує вчиняти військові злочини. Зокрема, створювати гуманітарну блокаду, не пропускати мирних мешканців Маріуполя, які хочуть евакуюватися в Україну, примусово депортовувати людей на територію Росії, чи навіть мобілізовувати чоловіків до російської армії.

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, Росія знову вдається до маніпуляцій на тему застосування ядерної зброї на території України. Зокрема, для інформаційного шантажу Росія використовує колишнього радника міністра оборони США Дугласа Макгрегора. «Орієнтований на західну аудиторію експерт поширює наративи про "неминучу поразку Києва", "непереможну армію Росії" та залякує світ тим, що "Путін може застосувати ядерну зброю". 22 квітня в ефірі американського Fox News Д.Макгрегор прогнозував, що подальше постачання зброї до України начебто призведе до ескалації з боку Росії. На думку Д.Макгрегора, Україна має віддати рф Крим та Донбас, щоб путіну не довелось "завдати ядерного удару". 25 квітня в інтерв’ю іспанському виданню El Mundo Д.Макгрегор наголосив, що начебто постачання Україні зброї — марна трата ресурсів, оскільки, з неозвучених "експертом" причин, "Київ приречений"», — йдеться у повідомленні Центру.

Насправді Росія вже не вперше залякує світ використанням ядерної зброї та своєї чи не найсильнішою армією. Однак як ми бачимо, українська армія дає гідну відсіч російській. У такий спосіб, методом залякування, російська пропаганда ніби хоче приховати свої поразки, показуючи, що вони застосували ще не всю зброю зі свого арсеналу.

Цю тезу поширюють телеграм-канали, підконтрольні російським спецслужбам, зокрема «Легитимний». Прокремлівські медіа не вперше ширять маніпуляцію, що Україна нібито зриває евакуацію мирних жителів з «Азовсталі» та інших міст. Однак цей маніпулятивний меседж оприлюднили після того, як в ООН повідомили, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш домовився з Володимиром Путіним про евакуацію мирних жителів з «Азовсталі» у Маріуполі. Російські пропагандисти говорять, що раніше Україна «перекладала відповідальність» за зрив евакуації на РФ, а нині не зможе цього зробити, бо Росія домовилася з ООН. Насправді домовленості з Росією не є гарантією безпеки. Росія постійно порушує домовленості та взяті на себе зобов’язання — до прикладу Будапештський меморандум або домовленості щодо перемир’я чи відведення важкого озброєння в зоні ООС тощо. Ба більше, у Кремлі вже почали говорити, що генсек ООН лише озвучив пропозицію про евакуацію цивільних з «Азовсталі», але домовленостей щодо цього не було. Водночас у цій заяві прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова йдеться про «мирних жителів на "Азовсталі"». Нагадаємо, раніше російські медіа поширювали фейки, переконуючи, що на заводі в Маріуполі взагалі немає цивільних.

Таку тезу транслює російська пропаганда. Зокрема, устами американця Скотта Ріттера, який раніше, за словами радника ОП Сергія Лещенка, вже ставав на бік російської пропаганди та спростовував причетність російських солдатів до різанини у Бучі. Насправді ж те, що відбувається на території України є справжньою війною Росії проти України. Російські військові знищують воєнну та цивільну інфраструктуру, вбивають мирних людей, тримають окремі міста в блокаді та окупації, а на окупованих територіях — намагаються встановити свою владу. Як відомо, із перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну — 24 лютого, в Україні ввели воєнний стан. Після оприлюднення перших руйнувань, які вчинила російська армія, про війну в Україні стало відомо всьому світу. Із перших днів війни українська армія дає російській гідну відсіч, противник зазнає неабияких втрат. А у такий спосіб, наголошуючи, що Росія не веде в Україні справжньої війни, а лише проводить легку спеціальну операцію, російська пропаганда прагне залякати українців та українську владу, мовляв, якщо Росія піде на Україну справжньою війною, ситуація значно погіршиться. Також у такий спосіб російська пропаганда прагне пояснити невдачі російської армії на території України.

Таку тезу активно ширять російські пропагандисти. За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, ворог розпочав проведення агресивної інформаційно-психологічної операції, спрямованої на зниження рівня спротиву населення тимчасово окупованих територій Херсонщини. Анонімні телеграм-канали поширюють тезу про те, що «Херсон — це вже не Україна», аргументуючи це заміною державних прапорів України на триколор Росії.

«Проте, "дієвий" в очах окупантів символізм в реальності лише додає наснаги для боротьби за право називатися українцями. Не зважаючи на тимчасову окупацію, херсонці продовжують мирний спротив ворогу, ведуть активну партизанську війну, не сприймають окупаційну адміністрацію та її накази. Наголошуємо: такі дії є особливо небезпечними в умовах повної інформаційної блокади, яку ворог так прагне сформувати на тимчасово окупованих територіях півдня України, однак ніяк не може втілити задумане», — повідомляють у Центрі.

Таку тезу останніми днями поширюють російські пропагандисти. За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, для ширшого поширення цього меседжу Росія використовує сербського письменника Слободана Деспота. Однак його аргументи не відповідають дійсності. 

«У західному інформаційному сегменті С.Деспот розповідає про "Югославський або Чехословацький сценарії" для нашої держави. Ці ж тези в Росії просувають ліберальні опозиціонери. Кремль понад 10 років активно використовує С.Деспота для просування потрібних російській пропаганді наративів таких, як "Крим возз’єднався з росією", "Армія Росії — велика армія нащадків переможців Другої світової війни", "Захід відповідальний за русофобські настрої світу"», — пояснюють у Центрі.