Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українські біженці нібито нанесли напис «орк» біля меморіальної дошки композитору Ріхарду Вагнеру в Дрездені. До публікацій автори додають фотодоказ. Це — неправда. 

Кейс опрацювали фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що фото пропагандисти відредагували й насправді такого напису не існує. Фактчекери наголосили, що фото з написом поширюють лише в російському сегменті соціальних мереж. І при чому воно завжди однакове: без змін ракурсів, періоду доби тощо. Більш того, у німецьких медіа не знайдено згадок про ймовірний вандалізм з боку українців. За допомогою зворотного пошуку в Google фахівцям вдалося знайти фото, яке використовували автори фейкових повідомлень. Найбільш імовірно, що саме ця світлина слугувала для створення фейку. 

До того ж українське інформаційне агентство «Укрінформ» зв’язалося з місцевою владою Дрездена, щоб отримати актуальне фото меморіалу. На актуальному фото також нема жодних написів. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, що 23 серпня 2023 року росіяни обстріляли Сумщину, зокрема й місто Ромни. Автори дописували, що окупантам вдалося знищити школу, де перебували Сили оборони України. Відтак у публікаціях дописували, що від ракетного удару постраждали винятково українські військові. Це — неправда. 

Фахівці проєкту VoxCheck узялися за кейс і встановили, що насправді  серед постраждалих немає військових. Натомість окупанти завдали удару по цивільних — і  обстріляли вони цивільний об’єкт, а не військовий.  Зокрема місцеву школу. У результаті атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, її заступниця, секретарка та бібліотекар. Також поранення отримало четверо цивільних, які проходили повз школу та потрапили під обстріл. Голова Роменської ОВА пояснив, що на момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. Одна з очевидців, учителька молодших класів Роменської школи, теж підтвердила присутність працівників у закладі освіти. 

Тобто автори намагаються заперечити влучання російських військових по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: хоч би куди росіяни влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. Лишень відкидають будь-які звинувачення у свій бік. 

За схожою тактикою окупанти працюють постійно: хоч би де відбувся обстріл, то він нібито виправданий. Але задокументовані випадки російського терору свідчать про інше. До речі, хронологію російських обстрілів житлових та цивільних об’єктів можете прочитати тут. 

А ще ознайомтеся з фейками на схожу тематику, у яких російський агітпроп заперечував обстріли цивільної інфраструктури, виправдовуючись «штабами НАТО». Наприклад, коли росіяни нібито обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові, а насправді влучили у місцевий драмтеатр. Чи кейс, де пропагандисти схиляли до думки, що терористичний обстріл Одеси в липні був знищенням місць виробництва зброї, а не культурних об’єктів України, що входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як це і є насправді. Або ж, скажімо, як окупанти «знищили» склад з боєприпасами в Умані. Ми з’ясували, що влучили вони в промисловий об’єкт та автомийку. І як пропагандистський обстріл по місцях проживання «натовських інструкторів» у Краматорську виявився терористичною атакою на місцеве кафе — читайте ось тут. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в українському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що Японія нібито безкоштовно передала 200 тисяч одиниць аптечок для Сил оборони України. Автори переконують: з’ясувалося, мовляв, ці ж самі аптечки виявили у перепродажі в українських аптеках за ціною 2640 грн за набір. Це — брехня. 

Фактчекери проєкту VoxCheck узялися аналізувати цей кейс і визначили, що автори фейкових публікацій не вказували жодних деталей про так званий перепродаж тактичних аптечок. Наприклад, імовірного місця перепродажу чи бодай фотодоказу в публікаціях не знайдено. Тобто це просто вкид інформації, адже жодних доказів автори не навели. Фактчекери підкреслюють, що наразі також немає офіційних повідомлень про передачу Японією саме 200 тисяч аптечок Україні. А за допомогою зворотного пошуку в Google їм вдалося виявити, як таку ж інформацію про перепродаж публікували рік тому. Вочевидь, як і в першому випадку, так і в другому — це неправда. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти прагнуть деморалізувати військових, які нібито не отримують належної медичної допомоги. Буцімто Україна все розкрадає та використовує у власних, корисливих цілях. Ба більше, риторика про нецільове використання гуманітарної допомоги вигідна Кремлю, щоб плекати недовіру до України в її іноземних партнерів. Мовляв, нема сенсу збільшувати допомогу, якщо українські посадовці допускають «розкрадання» ресурсів. 

До речі, фактчекери також написали, як Японія допомогла Україні від початку повномасштабного вторгнення: їхня неурядова організація Peace Winds Japan передала Україні понад мільйон одиниць медичних препаратів. А в липні 2022 року Японія надала Україні 60 тонн медикаментів, серед яких справді були й тактичні аптечки. Проте не в кількості 200 тисяч.

В американському, китайському та російському сегменті соцмереж, зокрема у фейсбуці та Х, поширюють відео, на якому нібито зафіксовано, як чотири російські ракети влучають у два британські вантажні кораблі з вибухівкою. Буцімто потужний вибух зруйнував Одеський порт, це показано з 11 різних ракурсів. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту Correctiv. На відео не видно кораблів, а саме воно зняте кілька років тому. На ньому зафіксовано вибух у порту ліванської столиці Бейрута, що стався 4 серпня 2020 року. Фактчекери перевіли й встановили, що на всіх кадрах показано вибух у Лівані. Про це свідчить, наприклад, багатоповерхівка, яка є на відео агітпропу та на відео з вибухів у Бейруті 3 роки тому.

Ба більше, Велика Британія не доставляє Україні озброєння кораблями. Одеський порт за посередництва Чорноморської зернової ініціативи було дозволено використовувати лише для перевезення зерна та інших продуктів харчування й добрив.

Поширюючи подібні фейки, російський агітпроп намагається посіяти зневіру та паніку серед українців та переконати людей у тому, що російська армія дуже потужна і знищує техніку та зброю, яку передають західні партнери. Раніше ми спростовували фейк про те, що українські військові обстріляли аміакопровід Тольятті—Одеса.

У російських медіа та анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію, що турецькі медіа нібито повідомили про знищення ЗРК Patriot в аеропорту «Жуляни» в Києві. Буцімто це вже третій зенітно-ракетний комплекс, знищений росіянами, з п’яти. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Вони встановили, що ні українські, ні західні чи турецькі ЗМІ не писали про знищення третього ЗРК Patriot у Жулянах. Ба більше, за даними з відкритих джерел, в України всього два таких зенітно-ракетних комплекси. Міністр оборони Олексій Резніков у квітні 2023 року повідомив, що Україні передали ЗРК Patriot США, Німеччина та Нідерланди. Проте Нідерланди передали не саму систему, а 2 пускові установки та ракети до них.

У такий спосіб російський агітпроп намагається посіяти зневіру та паніку серед українців, мовляв, ЗРК «Patriot» знищено, тому Україна незахищена. А також прагнуть переконати людей у тому, що російська армія нібито постійно перемагає і знищує техніку, яку передають західні партнери. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що у травні Росія «знищила» п’ять пускових установок Patriot.

У кремлівських медіа та російському сегменті фейсбуку поширюється інформація про те, що нібито німецьке медіа Deutsche Welle зробило відео про антиукраїнський флешмоб у Польщі. Його суть полягає в тому, що поляки буцімто перейменовують мережі Wi-Fi, використовуючи образливі слова для біженців з України. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. На офіційному сайті та в соцмережах медіа Deutsche Welle немає відео про антиукраїнський флешмоб у Польщі. Фактчекери не знайшли ролик ні у польській, ні в англомовній версії сайту. Ба більше, у польській редакції дали коментар, що вони «не є авторами цього фільму».

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати жителів Польщі, мовляв, вони погано ставляться до українських біженців. Російські пропагандисти прагнуть розпалити конфлікт між поляками та українцями. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що Польща і Литва затвердили план про анексію західної частини України.

Прокремлівські медіа поширили інформацію про те, що Папу Римського Франциска українці нібито внесли до бази «Миротворець», що публікує відомості про ворогів України та є центром дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного права. Папа Франциск буцімто потрапив на цей сайт через те, що закликав росіян «не відмовлятися від спадку величної імперії». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. Пропагандисти вигадали цю новину, адже на сайті «Миротворець» немає згадки про Папу Римського Франциска. Тобто його не вносили до бази.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати Україну та погіршити її відносини із західними партнерами і світовими лідерами на ґрунті релігії. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що Папа Франциск закликає звільнити з-під арешту митрополита УПЦ МП Павла Лебедя.

В американському сегменті фейсбуку та на ютубі поширюють відео, де нібито зафіксували момент, як російський літак СУ-57 збиває винищувачі НАТО F-16 в Україні. В обліковому записі користувача фейсбуку, який поширив відео, в описі зазначено: «творець ігрового відео». Також деякі користувачі запитували, чи це вже початок Третьої світової, та писали, що «не знали, що НАТО бере участь» у війні. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери видання Reuters. Павел Кризка, менеджер зі зв’язків з громадськістю Bohemia Interactive — творців гри «Arma 3», повідомив в електронному листі, що кадри, які поширюються в інтернеті, взяли з модифікованої гри «Arma 3». Деякі користувачі соцмереж також у ролику впізнали гру, проте інші сприйняли ці кадри за реальні бої.

У такий спосіб агітпроп хоче показати, що російська «друга армія світу» — потужна, тому вона перемагає на полі бою, а також, що Росія воює з НАТО на території України. Такими фейками пропагандисти залякують жителів Заходу та прагнуть зменшити допомогу Україні від західних партнерів. Раніше ми розповідали про маніпуляцію, що НАТО може погодитися ввести війська на територію України.

Російські пропагандисти поширюють інформацію про те, що український оператор мобільного зв’язку «Київстар» нібито розкрив у промо благодійної ініціативи реальні втрати серед українських військових у війні з Росією. Буцімто компанія створила відеоролик, у якому закликає надсилати смс загиблим військовослужбовцям, проте сотні тисяч захисників не зможуть відповісти на повідомлення. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. Вони перевірили інформацію в компанії «Київстар», де їм повідомили, що оператор зв’язку не проводив подібних акцій та не випускав проморолику.

Поширюючи фейки про втрати серед українських військових, російські пропагандисти намагаються залякати українців та дискредитувати військове керівництво. Мовляв, влада замовчує реальні втрати, аби люди не боялися мобілізуватися. Раніше ми спростовували фейк про те, що в Тернополі погрожують відключити газ та гарячу воду призовникам, які не прийдуть у ТЦК.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, та деякі користувачі в соцмережах поширюють інформацію про те, що 24 серпня, на День Незалежності, 12 українських біженців у Варшаві нібито побили поляків через те, що ті відмовилися викрикувати нацистські гасла, а саме «Слава Україні!». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. У ніч з 24 на 25 серпня на бульварах Вісли справді сталася сутичка, в якій брало участь 13 осіб. Головне управління поліції Варшави опублікувало на сайті повідомлення щодо цього інциденту. У ньому йдеться, що у конфлікті брали участь, зокрема, громадяни Грузії, яких визнали агресорами, а людей, які б мали «посвідчення особи української національності, не було».

У такий спосіб російський агітпроп намагається дискредитувати українських біженців та налаштувати проти українців громадян Польщі. Мовляв, саме вони створюють проблеми у Європі. Нещодавно «Детектор медіа» спростовував фейк, що українські біженці спричинили у польському Жешуві спалах інфекційної хвороби.

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють відеозвернення американської акторки Прісцилли Преслі до Володимира Зеленського, в якому вона нібито закликає його звернутися по допомогу через наркотичну залежність. Відео акторка буцімто опублікувала на своїй сторінці в інстаграмі. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. У соцмережах Прісцилли Преслі немає відеозвернення до Володимира Зеленського, а єдиним джерелом, де це відео розповсюдили, є прокремлівські телеграм-канали.

Цей фейк є частиною ворожої кампанії з дискредитації Володимира Зеленського. Мовляв, Президент України — наркозалежний, тож ухвалює рішення у стані зміненої свідомості. Раніше ми спростовували фейки, що американський боксер Майк Тайсон та американські актори Елайджа Вуд, Дін Норріс та Джон МакГінлі закликали Зеленського лікуватися від алко- та наркозалежності.

На платформі YouTube поширюється реклама щодо нібито високих втрат серед українських військових. У ролику повідомляють, що «350 тисяч воїнів пожертвували собою, щоб ми пам’ятали». Відео супроводжує текст про те, що фонд United24 буцімто випадково оприлюднив втрати. Це — фейк.

На кейс звернули увагу в Центрі протидії дезінформації. Раніше заступниця міністра оборони Ганна Маляр коментувала у своєму телеграм-каналі інформацію щодо нібито кількості загиблих українських військових, яка з’являється в різних виданнях, зокрема іноземних. Тоді вона заявила: «Під час воєнного стану ця інформація становить державну таємницю. Не тому що хтось щось хоче приховати, а тому що це вимога військових». Маляр пояснила, що ворог може використовувати дані про загиблих та поранених для того, аби прораховувати свої подальші дії.

Запускаючи фейкову рекламу про втрати серед українських військових, агітпроп намагається посіяти паніку та зневіру серед українців та дискредитувати владу, мовляв, вона замовчує справжню кількість загиблих, та фонд United24, який збирає кошти на армію та гуманітарні потреби. Раніше ми спростовували фейкову рекламу про Залужного, де стверджувалося, що МЗС нібито приховує його небоєздатність.

Російські медіа поширюють інформацію, що Україна нібито звинуватила Китай і соцмережу TikTok у «провалі» контрнаступу. Мовляв, ЗСУ «заважали наступати китайські хакери» та соцмережа. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що Україна не робила жодних заяв щодо «провалу контрнаступу» і звинувачень проти Китаю. Фейк створили на основі великого інтервʼю з українським експертом з кібербезпеки Віталієм Якушевим на каналі «Ми — Україна». Зокрема, він не робив заяв щодо контрнаступу, а говорив лише про безпеку в цифровому світі. Якушев зазначив, що додаток TikTok має доступ до всієї інформації на смартфонах як звичайних користувачів, так і військових. Представники західних служб безпеки та уряди західних країн неодноразово наголошували, що китайська компанія ByteDance, що є власницею соцмережі, підлягає дії низки китайських законів у галузі нацбезпеки, що зобовʼязують бізнес співпрацювати з розвідкою держави. 

Створюючи та поширюючи фейки щодо контрнаступу, пропагандисти хочуть створити хибне враження програшу українців на полі бою. «Детектор медіа» неодноразово писав про те, як російський агітпроп бреше про українських військових та ситуацію на фронті, зокрема про те, що Україна нібито вбила російського журналіста американськими касетними снарядами. 

У соцмережах та російських медіа поширюють інформацію, що спалах небезпечної хвороби легіонельозу в польському місті Жешув нібито повʼязаний з українськими біженцями, які проживають у місцевому центрі допомоги. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що ця заява є безпідставною, оскільки поки що невідомо, що саме стало джерелом інфекції. Всесвітня організація охорони здоровʼя повідомляє, що випадків безпосередньої передачі інфекції від людини до людини станом на зараз не виявлено. Агентство внутрішньої безпеки Польщі перевіряє, чи цей спалах міг бути диверсією. З середини серпня в Жешуві, що за 100 кілометрів від кордону з Україною, виявлено спалах легіонельозу, унаслідок якого загинуло 8 осіб та інфіковано більше 100. Його збудник легіонелла вражає легеневі тканини і призводить до розвитку важкої форми пневмонії. 

Створюючи та поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати українських біженців. Мовляв, вони є лише причиною проблем у європейських країнах. «Детектор медіа» неодноразово писав про те, як російський агітпроп принижує їх, зокрема як у фейку про те, що українські біженці в Німеччині нібито побили словенця, бо переплутали прапор Словенії з російським. 

У соцмережах поширюють інформацію, що українські біженці в Німеччині нібито побили словенця через те, що він тримав прапор Словенії, який вони переплутали з російським. Також існує інша версія «події», згідно з якою німець словенського походження вивісив прапор Словенії біля свого будинку. Відео з ним потрапило в інтернет, після чого українці нібито побили його. При цьому пропагандисти використовують відео, на якому зазначено логотип європейського видання Euronews. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони не змогли віднайти жодного факту, який підтверджував би те, що ця подія справді відбулася. Крім цього, у відкритих джерелах та німецьких медіа немає жодної згадки про подібний інцидент, як і на самому Euronews. StopFake зазначає, що цю історію поширювали лише іноземні пропагандистські ресурси та російські телеграм-канали. 

Створюючи та поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати українських біженців. Мовляв, вони є неосвіченими та невдячними, бо нападають на всіх підряд із прапорами, що нагадують кольори російського. «Детектор медіа» неодноразово писав про те, як російський агітпроп принижує українських біженців, зокрема як у маніпуляції про те, що український біженець нібито зруйнував памʼятник польським військовим. 

Таку інформацію поширюють в нігерійському сегменті медіа. У повідомленнях ідеться, що Володимир Зеленський нібито придбав віллу для своєї тещі Ольги Кияшко. У матеріалі медіа наводять «докази» купівлі вілли, зокрема демонструють відповідні документи про придбання. А також додають «відео журналіста-розслідувача» Mohammed Al-Alawi. Згодом цю інформацію поширили анонімні російські пропагандистські телеграм-канали, дописуючи, що всі покупки Зеленський здійснює «з кишень платників податків». Це — брехня.

Насамперед «матеріал-розслідування» містить у собі безліч фактологічних помилок. Автори наводять фото нібито документа про купівлю нерухомості, де зазначена майбутня власниця будинку. Так у документі написано, що володіє будинком Olha KIYASHKO, хоча згідно з чинними нормами державної міграційної служби транслітерація на всіх документах виглядала б так: Olha KYIASHKO. Автори не довели автентичність такого «документа» і не пояснили, звідки вони його взяли. Про що неодноразово авторів запитували в коментарях під відео. Тобто договір про купівлю вілли, щонайменше, точно не стосується Ольги Кияшко. 

Ба більше, щодо «відео журналістського розслідування», то його опублікували на ютуб-каналі, створеному за декілька днів до вкиду інформації про купівлю. А пост самого журналіста-розслідувача викликає чимало запитань. Оскільки за запитом у пошуковику «Mohammed Al-Alawi investigative journalist» видає лише якраз посилання на матеріал про цю віллу і жодної додаткової інформації про особу. Загалом текст повен оцінних суджень і неправдивої інформації. 

Агітпроп намагається змалювати Україну як колиску корупції, аби знецінити й знівелювати українські наміри щодо боротьби з корупцією та подальші євроінтеграційні заходи. Нібито українські посадовці скуповують нерухомість за незаконно привласнені кошти від західних партнерів. До того ж боротьба з корупцією — одна з вимог євроінтеграції. Розганяючи такі фейки, пропагандисти намагаються показати, що в Україні корупцію нібито не виправити, саме тому її не візьмуть до ЄС чи НАТО. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в Україні планують знизити призовний вік до 20 років. Мовляв, таку ініціативу запровадив Генштаб, і її повсюдно підтримали. 

Фактчекери проєкту StopFake дослідили кейс і визначили, що така інформація не відповідає дійсності. Це просто вкид агітпропу, адже в Україні не планують зменшувати призовний вік. Аналітики також навели у приклад одне з інтерв’ю секретаря РНБО Олексія Данілова «Українському радіо». Під час нього посадовець запевнив, що жодних правил мобілізації не змінюватимуть. 

Тобто нема жодних підстав вважати, що в Україні мобілізацію проводитимуть з 20 років. На сьогодні граничний призовний вік становить 27 років. У березні 2023 року український парламент підтримав урядовий законопроєкт щодо зниження призовного віку до 25 років. Проте законопроєкт все ще не підписаний Володимиром Зеленським. 

Російський агітпроп неодноразово спекулював на темі поголовної мобілізації в Україні. У такий спосіб пропагандисти хочуть спотворити реальність та переконати всіх, що українські посадовці постійно вдаються до хитрощів, аби усе більше мобілізувати людей.

Таку інформацію поширили анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях зазначають, що у Європі вирішили «позбутися» українських біженців, тому їх нібито мобілізуватимуть та згодом відправлять на фронт. Автори дописують, мовляв, це стосується насамперед усіх чоловіків призовного віку. Буцімто їх будуть депортувати. Це — неправда. 

Фактчекери проєкту StopFake дослідили цей кейс та пояснили, що «депортація військовозобов’язаних чоловіків» узагалі неможлива, оскільки нема жодного правового підґрунтя. Ідеться про те, що українські дипломатичні установи не можуть депортувати українців для мобілізації, як і структури в ЄС не уповноважені формувати будь-які підрозділи з українців на своїх територіях. Тобто жодного такого механізму просто не існує. 

Крім того, фахівці доповнили, що Прикордонна служба України може розслідувати злочини незаконного перетину кордону в умовах воєнного стану. І, наприклад, намагатися повернути військовозобов’язаного чоловіка до України, якщо той у незаконний спосіб перетнув кордон. 

Євросоюз консолідований у своїй позиції, що вони не депортують нікого проти його волі. Згідно із законодавством ЄС, усі українці, які прибули до регіону після початку повномасштабного вторгнення, потрапляють під захист Директиви про тимчасовий захист.

Поширюючи такий фейк, пропагандисти намагаються переконати, що в Україні вже нікому воювати й керівництво країни вдається до хитрощів та хоче мобілізувати українських біженців.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, та литовське медіа поширили інформацію про те, що 19 серпня армія Росії обстріляла крилатими ракетами нібито місце зібрання офіцерів НАТО в Чернігові. Серед них буцімто було багато польських та литовських солдатів. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту 15min. 19 серпня армія Росії вдарила балістичною ракетою «Іскандер-М» по центру Чернігова, зокрема по драмтеатру, в будівлі якого відбувалася анонсована виставка дронів. Внаслідок атаки росіян загинуло 7 людей; 144 людини, зокрема 15 дітей, отримали поранення чи травми, — про це повідомив Володимир Зеленський у відеозверненні.

Спочатку агітпроп поширював інформацію виключно про спеціалістів СБУ в Чернігові, а версія щодо литовців чи поляків — високопоставлених офіцерів НАТО — з'явилася набагато пізніше. Однак зустрічі солдатів НАТО в театрі не було. У коментарі 15min представник литовської армії повідомив: «Офіцери литовської армії не беруть участі у бойових діях в Україні, тому така інформація є неправдивою».

В Україні існує Іноземний легіон, проте Альянс не бере безпосередньої участі у воєнних діях в Україні. Адже якби будь-яка з країн НАТО ввійшла на територію України, сили Альянсу вступили б у прямий конфлікт з Росією.

У такий спосіб агітпроп просуває меседж, що в Україні насправді воюють НАТО і Росія, а ще намагається виправдати ракетні удари по території нашої держави. Це продовження наративу, що ціллю російських військових є винятково військові об’єкти, щоб вибілити себе й показати, що вони нібито не вчиняють воєнних злочинів проти українців. Раніше ми розповідали про меседж, що українські високопосадовці видають військові об’єкти за цивільні.

Російські пропагандисти поширили інформацію про те, що «це точно Україна вбила Пригожина (...) Це теракт України до Дня Незалежності». Агітпроп звинувачує Україну у збитті бізнесджету Embraer, який належав Євгенію Пригожину, 23 серпня 2023 року біля села Куженкіно Бологівського району Тверської області. Це — фейк.

Під час пресконференції з Президентом Португалії Марсело Ребелу де Соуза Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не має стосунку до катастрофи приватного літака у Тверській області Росії, у списках пасажирів якого був Євгеній Пригожин.

Також американський Інститут вивчення війни повідомив на своєму сайті, що «Путін майже напевно наказав російському військовому командуванню збити літак Пригожина». Президент Росії міг помститися ватажку терористичного угруповання «Вагнер» за спробу заколоту, що відбулася наприкінці червня 2023 року.

Поширюючи таку версію загибелі Пригожина, агітпроп намагається звинуватити Україну у втручанні у внутрішні справи Росії та перекласти відповідальність за його смерть на українців. Також росіяни прагнуть відвернути увагу від внутрішньополітичних проблем усередині Росії. Раніше ми розповідали, як у мережі поширили відео авіакатастрофи у Воронезькій області Росії та заявили, що це нібито момент збиття літака, на борту якого був Євгеній Пригожин.

У кремлівських медіа та російському сегменті соцмереж поширюють інформацію про те, що канцлер Німеччини Олаф Шольц нібито повідомив про втому Заходу від війни в Україні та готовність піти на поступки Росії. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Заява, на яку посилається агітпроп, була зроблена 18 серпня у Зальцбурзі на пресконференції з канцлером Австрії Негаммером. Олаф Шольц заявив: «Російське вторгнення в Україну ставить перед нами нові серйозні проблеми... Нам усім доведеться адаптуватися до цієї нової геополітичної реальності та зробити необхідні висновки… Ця війна у Європі закликає всіх нас критично проаналізувати своє уявлення про себе, а іноді й бути готовими ухвалити незручні рішення».

Шольц повідомив, що наразі триває постачання зброї в Україну, аби вона могла захиститися від Росії. Під «незручними рішеннями» канцлер Німеччини мав на увазі саме постачання зброї, адже це суперечить «багатолітнім принципам німецької політики».

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати Німеччину та посварити Україну зі своїми союзниками. Агітпроп поширює думку, що Захід втомився від війни, тож Україні доведеться поступитися Росії. Раніше ми розповідали про маніпуляцію, що дітей у Німеччині нібито змушують працювати та «віддавати» кошти на допомогу Україні.

У російському сегменті соцмережі «Х», раніше відомої як «Твіттер», та анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють фотографію білборду, який встановили нібито у Франції на честь Дня Незалежності України. На ньому зображена карта України без Криму, а кольори державного прапора розміщені навпаки. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. За допомогою інструментів пошуку зображень вони визначили, що цей білборд насправді стоїть у Копенгагені й на ньому немає карти України. А журналісти «Укрінформу» виявили, що оригінальне зображення взяли з брендбуку данської компанії AFA JCDecaux. Ба більше, президент Франції Емманюель Макрон під час виступу на Кримській платформі 23 серпня ще раз підкреслив, що не визнає анексії Криму.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати західних партнерів та посіяти розбрат між Україною і Францією. Раніше ми спростовували маніпуляцію, що французьким інструкторам начхати на долю українських військових.

У російських медіа, анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, та в російському сегменті соцмережі «Х», раніше відомої як «Твіттер», поширюють інформацію про те, що «Україні не варто радіти», оскільки винищувачі F-16 вона нібито отримає лише після завершення війни. Автори посилаються на матеріал, опублікований на нідерландському сайті GeenStijl. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Політичне керівництво Нідерландів неодноразово заявляло про те, що Україна отримає F-16 після виконання необхідних умов. У пресрелізі на сайті уряду йдеться про те, що Данія та Нідерланди зможуть передати F-16 після навчання українських пілотів, налагодження логістичних процесів та будівництва необхідної інфраструктури. На думку Міністра оборони Нідерландів Кайси Оллонгрена, навчання українських військових, найімовірніше, триватиме від 6 до 8 місяців.

Щодо нідерландського сайту GeenStijl, на який посилається агітпроп, то він є одним із популярних політичних блогів серед скептиків. Блог неодноразово потрапляв у скандали, а в минулому виступав проти Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати західних партнерів та посіяти зневіру серед українських військових та цивільних. Мовляв, захід виділяє допомогу, проте невчасно, отже, у війні проти Росії не вийде перемогти. Раніше ми спростовували маніпуляцію про те, що Україна збирається атакувати по хасидах в Умані, аби отримати ізраїльську систему ППО.

У кремлівських медіа та російському сегменті фейсбуку поширюють інформацію про те, що командир «Азову» Денис «Редіс» Прокопенко, який повернувся з Туреччини після екстракції з російського полону, нібито повторно 18-19 серпня потрапив у полон. Вони посилаються на російського пропагандиста Семена Пегова. Прокопенка буцімто взяли полонили поблизу селища Мала Таволжанка. Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. У телеграм-каналі російського пропагандиста, на якого посилаються користувачі соцмереж та прокремлівські медіа, немає інформації про повторне потрапляння Прокопенка в полон. Також не існує селища з назвою Мала Таволжанка; схоже за назвою — Тавільжанка, село у Дворічанській селищній громаді Куп'янського району Харківської області. До того ж 23 серпня, до Дня Державного прапора України на офіційних сторінках «Азова» з'явилася свіжа фотографія з Прокопенком.

У такий спосіб російський агітпроп намагається посіяти паніку та зневіру серед українських військовослужбовців та цивільних. Ворог прагне деморалізувати українців. Раніше ми спростовували фейк про те, що Києво-Печерську лавру заселять військовослужбовцями батальйону «Азов».

Кремлівські медіа з посиланням на польське видання Mysl Polska поширюють інформацію про те, що в Україні за 1,5 року війни проти Росії загинуло понад 10 000 поляків — резервістів, військовослужбовців, яких відправили на війну, назвавши «добровольцями». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. На сайті Mysl Polska немає публікацій на цю тему, хоча видання неодноразово публікувало російські фейки. Проте журналіст Матеуш Піскорський спростував інформацію, заявивши: «Я пояснюю своїм російським колегам: матеріалу, який вони нібито цитують, не існує. Варто перевірити джерела, а не ризикувати іміджем тих небагатьох польських ЗМІ, які об’єктивно пишуть про нинішню війну і не приєднуються до хору русофобів». Також він додав, що вони не мають інформації стосовно втрат польських військових, ба більше, за його словами, їх не знає навіть Міноборони Польщі.

У такий спосіб агітпроп намагається посіяти паніку та зневіру серед поляків та українців, розбрат у стосунках між двома державами. Раніше ми спростовували фейк про те, що Польща просить відкрити кордон із Росією для торгівлі.