Російські ЗМІ поширюють інформацію, що депутат Європарламенту від нідерландської правої партії «Форум за демократію» Марсел де Грааф заявив, буцімто теракт у «Крокус Сіті Холі» організувала й оплатила Україна.

Насправді за терактом у підмосковному «Крокус Сіті Холі» стоїть угруповання «Ісламська держава ― Хорасан», яка взяла на себе повну відповідальність за напад. Це вже підтвердив радник президента США з питань національної безпеки Джон Кірбі.

Щодо Марселя де Граафа, то нідерландський політик звинувачує Україну, не надаючи при цьому жодних доказів. Крім того, він є відкритим русофілом і прихильником Путіна. Також Грааф виступав за припинення допомоги Україні та за зняття санкцій з країни-агресорки. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. 

Пропаганда продовжує поширювати фейки на тему теракту. Очільник ГУР МО Кирило Буданов зауважував, що в Кремлі вже тричі змінювали версії подій у підмосковному «Крокус Сіті Холі», намагаючись хоч якось прив’язати до теракту так званий «український слід». Вочевидь, агітпроп залучає до цього і європейських лобістів з прокремлівською позицією. Крім цього, з метою звинуватити Україну Кремль запустив дискредитаційну кампанію із залученням ботів. 

• Читайте також: Російський канал НТВ показав фейкове відео, де секретар РНБО України начебто «підтвердив причетність київського режиму» до теракту в «Крокус Сіті Холі» (ДОПОВНЕНО)

«Воєнкори» (скорочено від «воєнні кореспонденти») — це пропагандисти, які вдають із себе журналістів. Хоч вони й працюють у зоні бойових дій, насправді так звані «воєнкори» є штатними співробітниками російських воєнно-інформаційних підрозділів, які обслуговують агресію.

У сучасній Росії поняття «воєнкор» стало входити в повсякденний вжиток у 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Тоді багато патріотично налаштованих росіян почали висвітлювати події, що відбувалися на Донбасі. З початком же повномасштабної війни у 2022 році «воєнкори» стали явищем, а сам термін закріпився в російськомовному сегменті інтернету. За перші місяці повномасштабної війни російські «воєнкори» завоювали велику популярність, оскільки російській авдиторії були потрібні альтернативні джерела інформації про перебіг війни, відмінні від офіційних. І перш за все в телеграмі як зручній платформі. 

Насправді «воєнкори» стали настільки значним і широким явищем, що в Держдумі Росії навіть запропонували прирівняти «воєнних кореспондентів», які висвітлюють війну, до ветеранів бойових дій. Крім того, деяких російських «воєнкорів» нагородили медалями нібито за їхню небезпечну роботу в зоні бойових дій.

Попри вдавану критичність, «воєнкори» завжди залишаються в руслі ключових кремлівських наративів. Коли треба, гасять обурення й паніку. Коли треба, навпаки — підіймають температуру до необхідного рівня, шукаючи винних серед військових комісарів, командирів або губернаторів. Головне: серед винуватців проблем, про які пишуть «воєнкори», ніколи не буває Путіна. Він — хороший, просто його всі обманюють і не кажуть усієї правди. 

Більшість «воєнкорів» після втечі російської армії з Київщини, Чернігівщини й Сумщини різко змістила фокус на події в інших регіонах, де в росіян були бодай якісь успіхи. «Київ не був і не міг бути основним напрямком», «Перегрупування — це військова необхідність, що часто суперечить політичній доцільності», «головне — це південь, де зерно та вихід до Чорного моря — Одеса, Миколаїв». Далі були сотні дописів, які переконували, що вбиті на Київщині мирні мешканці — це «постановка». Один із популярних російських «воєнкорів» Коц позиціював себе як «очевидець», який тіл убитих не бачив. 

І за схожим принципом було щоразу, коли владі була потрібна допомога «воєнкорів», щоб відвернути увагу чи знизити рівень розчарування суспільства через погані новини з поля бою. Наприклад, допоки острів Зміїний був у руках росіян, він був «стратегічним об’єктом», що давав Росії контроль над майже всім Чорним морем. Проте коли росіян звідти вибили, «воєнкори» спочатку не писали нічого, а десь за тиждень почали говорити про Зміїний як про «територію, яка має значення лише за повного контролю над Одесою і Миколаєвом». А український прапор на острові називали «піар-акцією».

Кремль просуває дезінформацію через нігерійське видання The Nation, сенегальське ― Sene News, а також єгипетське ― El Mostaqbal. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

• The Nation, наприклад, публікувало статтю про нібито продаж Офісом Президента України землі фонду Сороса, щоб закопати хімічні відходи. 

• Sene News публікує «статті-розслідування» про Україну з посиланнями на анонімні джерела або ж на вигаданих журналістів.

• El Mostaqbal цитує російських чиновників зі звинуваченнями України та поширює наративи про «біологічні лабораторії» чи про те, що «Україна ― маріонетка США», наприклад.

Враховуючи те, що фейки на проаналізованих ресурсах не набули значного розголосу серед міжнародної спільноти, на відміну від російського інфопростору, можна зробити висновок, що російський агітпроп використовує ці медіа для підвищення довіри внутрішнього населення Росії до неправдивої інформації. Мовляв, «ось навіть закордонні медіа про це пишуть!».

Про те, як Росія просуває свої наративи через африканські медіа, можна почитати більше в спільному дослідженні Центру протидії дезінформації та OSINT-агенції Molfar.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомляють, що Кремль активізував дезінформаційну кампанію проти України на Близькому Сході.

Росія посилено використовує свої тамтешні дипломатичні представництва й агентурну мережу, різноманітні засоби пропаганди. 

Завдання чергової гібридної спецоперації Кремля:
● виправдати загарбницьку війну;
● дискредитувати Україну та країни Заходу;
● нав’язати неприйнятні умови переговорів;
● поліпшити власне становище в регіоні;
● домогтися зменшення економічного й політичного тиску, якого Москва зазнає через агресію та вчинення воєнних злочинів.

Працівники російського посольства в Єгипті, наприклад, отримали вказівки з Кремля  провести низку зустрічей під дипломатичним прикриттям для поширення дезінформації про війну та здійснення вербувальних заходів.

Також у межах цієї операції росіяни розсилають до посольств інших держав у Каїрі пропагандистські матеріали, у яких виправдовують ведення війни проти України.

Йдеться, зокрема, про два «документи» під назвами «Щодо ролі Заходу в конфлікті на Україні» та «Щодо ситуації навколо України». У вказаних матеріалах подано пропутінську версію історії України з моменту краху СРСР. А Росія, звичайно ж, представлена як жертва.

Ключова ідея, яку просуває Росія на Близькому Сході, ― безальтернативність нав’язаного нею сценарію завершення війни.

Росія замовчує ситуацію в Бєлгородській та Курській областях — режим Путіна не здатний забезпечити безпеку на прикордонних територіях. Російська влада приховує спроби тамтешніх мешканців евакуюватися самостійно, а також блокує евакуацію. 

Тобто, пропаганда робить усе можливе, щоб приховати правду про безпекову ситуацію в країні. Мета Росії — використати населення як «живий щит» і за будь-яку ціну провести «вибори». Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Пропагандистські ресурси поширюють інформацію, що ЗСУ нібито за підтримки до 300 «іноземних найманців» спробували вторгнутися в Бєлгородську область Росії з району Одноробівки, Нєхотєєвки та Сідорошино. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на Міноборони Росії, а також на відповідну заяву Путіна.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій при МКІП. На територію Росії в Грайворонський район Бєлгородської області та Тьоткіно в Курській області зранку 12 березня заходили підрозділи легіону «Свобода Росії» (ЛСР), Російського добровольчого корпусу (РДК) та батальйону «Сибір». Вони складаються з етнічних російських емігрантів, полонених і колишніх російських військовослужбовців, які добровільно стали на захист України.

Представник ГУР Андрій Юсов у коментарі Суспільному заявив, що на території Росії ці підрозділи діють як «самостійні структури та організації». Вони складаються з російських громадян і тому, відповідно, «знаходяться у себе вдома».

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що у так званій «ДНР» донеччани нібито можуть проголосувати за президента Росії достроково, а на прибудинкові дільниці виїжджають мобільні групи. 

У Центрі стратегічних комунікацій при МКІП опрацювали цю інформацію. Вони зʼясували, що насправді це все імітація та створення пропагандистської картинки для російських ЗМІ. Станом на 12 березня 2024 року жодних «виборів» на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України не відбувається. Крім того, на ТОТ росіяни можуть робити фальсифікації будь-якого масштабу, як вони це вже робили раніше, й подавати це так, нібито Путіна обирає більшість місцевого населення.

Мета — показати росіянам, що завоювання територій України нібито закінчилось їхньою успішною інтеграцією. На українську ж аудиторію таку інформацію поширюють з метою маніпуляції громадською думкою, мовляв, на ТОТ триває нормальне життя, а тамтешні жителі отримали ті ж права, що й росіяни. Проте це неправда. У такий спосіб людей на ТОТ і прифронтових територіях також схиляють до думки, що окупація не матиме для них катастрофічних наслідків. 

Раніше ми аналізували меседж агітпропу, що Україна нібито позбавить громадянства жителів усіх тимчасово окупованих територій.

Пропагандистські ресурси поширюють дезінформацію, щоб завадити евакуації дітей з Куп'янського району Харківщини, який потерпає від масованих обстрілів з боку Росії.

У таких повідомленнях жителів Харківщини закликають відмовлятися від евакуації, залякуючи тим, що в їхні домівки відразу ж заселяться військові ЗСУ, а дітей вивезуть на захід України, де цькуватимуть через російськомовність. 

Паралельно пропагандисти поширюють історії з героїзацією жителів Авдіївки, які «ховали дітей від евакуації». Однак, звичайно, російська пропаганда не згадує про те, що таким чином батьки наражали дітей на смертельну небезпеку, пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. 

Пропагандисти подають свої «поради» як піклування, але єдина мета цієї кампанії – скористатися цивільним населенням як живим щитом для стримування дій ЗСУ.

Росія систематично використовує українських дітей у своїх злочинних цілях, зокрема ведучи незаконну депортацію з ТОТ. До Росії вже вивезли щонайменше 20 тисяч дітей, за що суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна.

Російські ресурси поширюють інформацію, що Президент України пообіцяв Заходу, що ЗСУ використовуватимуть далекобійну зброю, надану країнами-партнерками, тільки по цілях на територіях, які Україна вважає своїми. Проте згідно з нещодавнім президентським указом до списку «своїх» тепер нібито входять також один край і п'ять областей Росії, стверджують пропагандисти. 

Насправді ця інформація є спотвореною, про що пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Указ Зеленського про історично населені українцями території Росії стосується винятково захисту національних прав російських громадян українського етнічного походження, однак пропагандисти видають його за демонстрацію «територіальних претензій». 

Передане ж партнерами озброєння використовується винятково для ураження російських цілей на тимчасово окупованій території України. Об’єкти на території Росії Сили оборони знищують зброєю українського виробництва.

Маніпулюючи інформацією, у цьому випадку агітпроп прагне мобілізувати росіян на війну проти України й «колективного Заходу», вдаючись до демонізації. Також пропагандисти хочуть залякати західних партнерів України «ескалацією» з боку Росії з метою зриву подальшої допомоги. Раніше ми спростовували інформацію, що країни НАТО нібито будуть намагатися захопити «шість субʼєктів Росії».

До спецоперації Росії «Майдан-3 (М3)» причетна команда пропагандистів Кирієнка — першого заступника керівника адміністрації Путіна. Про це стверджує керівник Центру протидії дезінформації при РНБО, лейтенант Андрій Коваленко.

Також до реалізації спецоперації залучені спецслужби Росії — СЗР та ГРУ, які відповідальні за створення профілів у тіктоку, російських каналів у телеграмі, а також ботоферм, з яких поширюється дезінформація. 

Ба більше, до цієї спецоперації долучені Медведчук і його проєкт «Другая Україна», який «використовує окремих одіозних проросійських персонажів із українськими паспортами, що працюють на Росію», — зазначає Андрій Коваленко.

Нагадаємо, що Комітет з питань розвідки при Президентові України раніше розкрив план російської спецоперації «М3», бюджет якої склав $1,5 млрд та мета якої — дестабілізація ситуації всередині України. 

• Читайте також: Упродовж весни 2024 року інформаційна спецоперація Росії «Майдан-3» досягне кульмінації, — ГУР

Росіяни для просування своїх наративів та розхитування ситуації в Україні здійснюють масову купівлю і створення каналів у телеграмі та інших соціальних мережах. Про це сказав представник Головного управління розвідки Андрій Юсов в ефірі «Радіо Свобода». 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП пишуть, що з метою дестабілізації та впливу на суспільно-політичну ситуацію в Україні Кремль виконує такі дії:

• для досягнення цілей з просування російських наративів та дестабілізації ситуації в Україні здійснюється масова купівля та створення телеграм-каналів;

• створюються ботоферми, які посилюють російську риторику в соцмережах;

• ГУР має списки людей, яких Москва може залучити до поширення російських наративів і впливу на суспільно-політичну ситуацію, але їхні дані поки не називають;

• наративи поширюються як в Україні, так і за кордоном.

Закликаємо бути пильними й довіряти лише верифікованим джерелам інформації.

Російські пропагандисти поширюють інформацію, буцімто син Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського підтримує Росію. Так званий «отаман козачого товариства Австралії» Семен Бойков записав відеоролик із генконсульства Росії в Сіднеї, на якому Іван Сирський, нібито син Головнокомандувача ЗСУ, «привітав армію Росії із розгромом українських військових в Авдіївці».

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізували цю інформацію. Насправді Іван Сирський, який став «героєм» відео, не є сином Головнокомандувача ЗСУ. Він син колишньої дружини Олександра Сирського від її іншого шлюбу. Івана головком не всиновлював, а з його матір'ю розлучився ще у 2009 році.

Колишня дружина Олександра Сирського 14 років тому виїхала разом з дітьми та новим чоловіком до Австралії. З її родиною генерал-полковник Сирський не підтримує жодних стосунків. Про це вже пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

У цьому випадку пропагандисти прагнуть дискредитувати Олександра Сирського. Крім того, мета таких вкидів — демотивувати українців, змусити їх зневіритися в ЗСУ. Раніше в рубриці «Новомова» ми писали про те, як і чому в Росії знову згадали про слово «вирусь» після призначення Олександра Сирського на посаду Головкома ЗСУ.

У мережі прокремлівські ресурси просувають меседж, мовляв, «звільнене російськими військами місто Авдіївка повернулося додому». Росіяни вже навіть встигли зняти репортаж з однойменною назвою. 

Насправді ж Авдіївка, як і низка інших міст, сіл і містечок України, ніколи не належала Росії. Під «звільненням» і «поверненням додому» мається на увазі тотальне знищення, геноцид і тероризм — вся суть «русского міра». 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки нагадують, що Росія тут не назавжди. Авдіївка та всі тимчасово окуповані міста й села України обов'язково будуть деокуповані. Це лише питання часу, яке залежить від багатьох факторів, зокрема від військової підтримки України партнерами. 

Цей меседж націлений на внутрішнє населення Росії, переважна більшість якого навіть не спроможеться знайти Авдіївку на карті. Такі «заяви» переслідують винятково пропагандистську мету. Раніше ми аналізували меседж агітпропу, що нібито Херсон чекає на Росію.

Пропагандисти використовують різні конспірологічні рухи для виправдання агресії Росії проти України. Одним із них «Рух суверенних громадян» у Сполучених Штатах, який поширений і в інших країнах. Його учасників об’єднує антиурядова діяльність. Ця група включає активістів, учасників судових процесів, протестувальників проти податків, фінансових шахраїв та конспірологів. Вони дотримуються власної псевдоправової ідеології, яка ґрунтується на спотворених інтерпретаціях загального права. Мовляв, вони не обмежені законами уряду, якщо не погоджуються з ними.

За даними ФБР, суверенні громадяни є «антиурядовими екстремістами», які вважають себе відокремленими від Сполучених Штатів, попри проживання в їх межах. Вони відкидають владу судів та законів уряду, вважаючи, що можуть уникнути правових зобов'язань за допомогою різних тактик. Це включає відмову від сплати податків, ігнорування законів та відкидання офіційних документів, таких як номери соціального забезпечення та посвідчення водія. Хоч аргументи суверенних громадян не мають правової обґрунтованості та ніколи не були визнані судом.

Рух часто приваблює осіб, які стикаються з фінансовими або юридичними проблемами, і тих, хто вважає дії уряду дискримінацією. В результаті він наростає під час економічних або соціальних криз. Хоча спочатку цей рух асоціювався з расистськими та праворадикальними групами, він тепер об’єднує людей різних етнічних груп, зокрема й значну кількість афроамериканців. Більшість суверенних громадян не підтримує насилля, але їхні методи часто включають нелегальні дії. Деякі з них були засуджені за податкові та фінансові махінації, а також порушення правил дорожнього руху. Федеральне бюро розслідувань Сполучених Штатів класифікує «Рух суверенних громадян» як внутрішніх терористів.

Правові теорії суверенних громадян переосмислюють Конституцію Сполучених Штатів через вибіркове читання правових словників, рішень судів штатів або конкретних правил, а також інші джерела, включно з Біблією. Вони зазвичай ігнорують другий пункт статті VI Конституції, який встановлює її як основний закон країни та Верховний Суд як остаточний орган для тлумачення. Крім того, багато представників Руху вважають шерифа округи найважливішим правоохоронцем у країні, з повноваженнями, що перевищують ті, які мають федеральні агенти, обрані посадовці чи місцеві правоохоронні органи. Цей аргумент зараз стає більш використовуваним у контексті подій, що відбуваються навколо міграційної політики США та останніх рішень губернатора Техасу щодо оборони кордону штату.

На пострадянському просторі Рух представляє Союз слов'янських сил Росії (СРСР), також відомий як «громадяни СРСР» та «некрокомуністи». Він є неформальним суспільним рухом, прихильники якого вважають, що СРСР (і/або Російська імперія) як суверенна держава та суб'єкт міжнародних відносин існує й досі. Вони вважають себе громадянами цієї держави і не визнають Російську Федерацію, не дотримуються її законів та не підкоряються її урядові. Ідеологічно рух вірить у конспірологічні теорії та антисемітизм. Пандемія COVID-19 спонукала рух прийняти переконання QAnon. 

Ідеологія «Руху суверенних громадян» використовується для виправдання російської агресії в бік України та припинення надання їй допомоги. Ідея про «СРСР, який досі існує» лягла в основу державної ідеології Росії та є мотивом для дезінформаційної кампанії, яку в глобальному масштабі веде Кремль.

Напередодні президентських виборів у Росії окупаційні «адміністрації» та пропагандисти просувають меседж, що начебто «85% населення на ТОТ України підтримують Путіна». Про це пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. 

Росіяни також відправили на окуповані території України спеціальні загони, щоб створити видимість підтримки Путіна. Їхнє завдання полягає в тому, щоб курувати фальсифікації бюлетенів і стежити за роботою так званих «виборчих комісій».

Взяти участь у незаконних «виборах» на поневолених територіях можна як з російським, так і з українським паспортом, ID-карткою чи іншим документом, який посвідчує особу. А це свідчить про провал примусової паспортизації на окупованих територіях України. Про це повідомляють у Головному управлінні розвідки Міноборони України. Водночас це черговий інструмент російських спецслужб для виявлення «неблагонадійних» українців.

Редакція The Washington Post отримала доступ до російських документів, що доводять організацію агітпропом масштабної дезінформаційної кампанії в Україні, Європі та по всьому світу.

У рамках цієї кампанії вже вийшли десятки тисяч маніпулятивних публікацій у медіа, фейкових новин та дописів у соцмережах від свого роду армії російських «тролів». Метою цих публікацій є дискредитувати керівництво України, розколоти еліту, деморалізувати ЗСУ та дезорієнтувати українців. Варто зауважити, що тези з фейкових постів росіян перегукуються з тезами окремих політичних гравців і блогерів в Україні. 

Один з основних напрямків кампанії – атака на Президента України Володимира Зеленського. Росіяни намагаються переконати українців і світ, що Зеленський боїться втратити владу, тож нібито замінює демократію в Україні на авторитаризм. Також росіяни просувають меседж, що країни Заходу скоро замінять Зеленського, бо той стає їм невигідним. У Центрі протидії дезінформації при РНБО закликають не вестися на подібну інформацію, а також довіряти лише верифікованим джерелам. 

• Читайте також: Як Росія тестує настрої українського суспільства через псевдоукраїнські фейсбук-сторінки

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що за кілька днів після оприлюднення указу Президента України Володимира Зеленського про відставку Валерія Залужного колишній Головнокомандувач ЗСУ буцімто подав зашифрований сигнал «до дій». На фотографії, яку поширюють у мережі, Залужний нібито зобразив вказівними та середніми пальцями обох рук літеру «Z», яка є символом військового вторгнення Росії в Україну. 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Для створення цього фейку російські пропагандисти провели певні маніпуляції над оригінальною фотографією. У соцмережах Президента України за 8 лютого 2024 року, день відставки Залужного, була опублікована світлина рукостискання Зеленського й уже колишнього Головнокомандувача ЗСУ. Це фото й було тим, яке росіяни взяли за основу для створення фейкового. 

Поширивши відредаговану фотографію, росіяни спробували ввести українців в оману. Мовляв, генерал Залужний чи то зневірився в перемозі України, чи то «образився» на Зеленського за те, що був звільнений, тож вирішив відкрито підтримати російську агресію. Проте «таємничий знак» Залужного — це ніщо більше, як вигадка російського агітпропу. Раніше ми повідомляли, що невідомі створили сайти з назвою ​​«Залужний 2024​​​​», проте ці ресурси насправді не пов'язані з генералом Залужним, а про їхнє існування вже поінформовані правоохоронні органи України.

Таку заяву зробив Путін під час інтервʼю проросійському «журналісту» Такеру Карлсону 6 лютого 2024 року. Мовляв, «українці й досі почуваються росіянами, і в цьому сенсі те, що відбувається, це певною мірою елемент громадянської війни». 

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували цю інформацію. Насправді ж російсько-українська війна в жодному разі не є «громадянською», адже її учасники вже багато років є громадянами різних держав.

Так, в Україні справді проживають росіяни й деякі з них є захисниками української держави. Проте вже тільки цей факт руйнує пропагандистський наратив про нібито «переслідування росіян», або що етнічні росіяни в Україні «чекають на визволення» їх Росією. 

Агітпроп продовжує навмисно підживлювати наратив про «громадянську війну» та «захист прав російськомовних», починаючи з моменту окупації Криму та розпочатої Росією війни на Донбасі у 2014 році. У цьому Кремль вбачає елемент «виправдання» для повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що після «державного перевороту» 2014 року в Україні вбивали людей, які були прихильниками мирних перемовин із Росією. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на Путіна, який зробив відповідну заяву. 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. У 2014 році в Україні не було «держперевороту». Цим виразом пропаганда називає Революцію гідності, оскільки в Росії не можуть змиритися з силою та рішучістю українців у боротьбі за незалежність. Тоді, як і сьогодні, українці обстоювали європейський вектор розвитку, демократичні цінності, свої права та свободу.  

Ніякого ж винищення українців, які прагнули діалогу з Росією, не було. Доказом цього може слугувати той факт, що до початку повномасштабної війни в Україні функціонували проросійські політичні партії. Ба більше, 38 проросійських політиків з «ОПЗЖ» досі мають мандати. Прокремлівські медіа також були та є в Україні. Зараз там просто залишилися клікбейт і маніпуляції, у тому числі про «внутрішні проблеми України», однак після початку великої війни вони перестали цитувати російську дезінформацію, з них зникла явна джинса в інтересах росіян.

Зрештою, про жодні «мирні взаємини Росії з Україною» не може йтися, позаяк у 2014 році Росія анексувала Крим і почала війну в Донецькій та Луганській областях. Агітпроп укотре звинувачує Україну в неготовності до переговорів, проте причиною відмови є відсутність довіри до Росії, адже та неодноразово порушувала домовленості.

• Читайте також: Росія завжди прагнула миру, але Україна не хоче «домовлятися»

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що Президент України Володимир Зеленський видав указ про приєднання російських територій до України. Цим указом він нібито заявив про право суверенітету над Краснодарським краєм, Воронезькою, Курською, Ростовською, Брянською та Білгородською областями. 

Так, 22 січня 2024 року Зеленський підписав указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації», проте в ньому не йдеться про «приєднання» цих територій до України чи «проголошення суверенітету» над ними. Пропагандисти вдалися до чергової маніпуляції фактами, адже справжня мета указу — початок роботи в напрямку збереження національної ідентичності українців, які проживають на території Росії. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Цей указ, зокрема, про відновлення та збереження історичної пам'яті щодо злочинів проти українців у минулому та сьогоденні; про протидію дезінформації та пропаганді; розвиток співпраці між українцями та іншими завойованими Росією народами; підготовку та поширення матеріалів, а також оновлення й включення в освітні програми інформації про справжню історію етнічних українців у Росії. 

Цією медіаманіпуляцією агітпроп прагне підживити свій наратив: «Україна — агресор», тому Росія не мала іншого варіанту, окрім як напасти на українські землі. Мовляв, у такий спосіб Росія жадала захистити свою територіальну цілісність, а також російськомовних українців, яких буцімто «утискали» в Україні. Проте правда полягає в тому, що це все лиш виправдання російської агресії Москвою, яка століттями зазіхає на українські території та прагне захопити їх, чинячи сьогодні справжній геноцид українського народу. 

• Читайте також: Карта із бару в Багдаді доводить, що Україна збиралась завоювати Росію і Грузію (фотофейк)

Згідно з російською версією Вікіпедії, «удар відплати» (або другий удар) — це поняття ядерної стратегії, що означає масований ядерний удар у відповідь по агресору. Проте кремлівська пропаганда радше використовує цей термін, а також словосполучення «операція відплати», не в ядерному контексті. Москва вдається до такої риторики, коли говорить про обстріли території України своєю «високоточною зброєю», які нібито є відповіддю на «неспровоковані» дії ЗСУ. 

Так, Міноборони Росії назвало «операцією відплати» російський масований ракетний удар по пунктах тимчасової дислокації підрозділів ЗСУ в Краматорську в ніч на восьме січня 2023 року. Як результат, їм нібито вдалося ліквідувати понад 600 військовослужбовців ЗСУ. Ця атака Росії буцімто була відповіддю на «підступний удар київського режиму» по будівлі ПТУ в Макіївці в ніч на перше січня 2023 року, внаслідок якого загинуло близько 400 російських військових. 

Втім радник тодішнього міністра оборони України Олексій Копитько сказав, що заява Росії про «удар відплати» — це ІПсО. Вона була спрямована на те, щоб «перебити негатив» від удару по Макіївці. У цьому випадку росіяни вдалися до тактики віддзеркалення. Сама ж інформація про загибель у Краматорську понад 600 воїнів ЗСУ була фейковою — її спростували іноземні медіа, українське військове керівництво та навіть російські «патріотичні канали». 

Атаку ракетами та дронами по Миколаєву та Одесі вже в ніч на 18 липня 2023 року Міноборони Росії назвало «груповим ударом відплати» у відповідь на вибухи на Кримському мосту в попередню ніч. Однак тоді військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що після вибухів на Кримському мосту минуло занадто мало часу (одна доба), аби Росія змогла підготувати таку атаку як «удар відплати». Насправді Кремль видав її як таку. Крилатим ракетам і дронам-камікадзе, які тоді летіли на два українські міста, потрібно було задати координати й цільові об'єкти, збудувати маршрут — на це мало б піти близько 48 годин, додав Коваленко. 

Тобто, після того, як Кремль зазнає будь-якого нищівного удару, він вдається до риторики, мовляв, «у нас все під контролем» — ось «удар відплати». Таким чином, пропагандисти втішають внутрішнє населення Росії, замилюють йому очі й насправді перекривають поразки російської армії на фронті новими так званими «досягненнями».

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що Чехія відмовилася взяти участь у засіданні Ради безпеки ООН, яке ініціювала Росія, оскільки буцімто боїться відповідальності за причетність до обстрілів ЗСУ по території Росії (Бєлгороду). 

Така інформація є хибною, повідомляють фактчекери з проєкту StopFake. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський назвав російські заяви пропагандою і додав, що Прага радо з’явиться на засіданні Радбезу ООН у разі, якщо його темою буде виведення російських військ з України. До того ж Кремль в ультимативній формі зажадав від Чехії взяти участь у засіданні, але в результаті отримав відмову.

Під час засідання Ради безпеки ООН інші країни-союзники України нагадали російським представникам, що провина за все, що відбувається, лежить лише на Росії та її нічим не спровокованій війні проти України. Під час ініційованого Росією засідання жодна з країн не виступила на підтримку Кремля, тому зустріч із тріумфу російської пропаганди перетворилася на чергові звинувачення Росії в агресії проти України. 

Агітпроп намагається перекласти відповідальність за розв’язану Росією війну в Україні на чужі плечі, а також виставити себе жертвою власної ж агресії. Крім того, цей фейк — ще одна спроба відвернути увагу від злочинів армії Росії проти мирного населення України та масових ударів по українських цивільних об’єктах. Раніше ми аналізували меседж Путіна, що Росія нібито не порушує Статуту ООН.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що США буцімто дозволили Україні застосовувати HIMARS для «ударів» по Росії. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на амбасадорку США в Україні Бріджит Брінк, яка нібито зробила відповідну заяву. 

Насправді ця інформація є фейковою. Брінк не робила такої заяви – її вигадали пропагандисти одного з російських ЗМІ, які згодом самі ж опублікували спростування. Про це повідомляють фактчекери з проєкту StopFake. Для створення фейку використали цитату Брінк за червень 2022 року — тоді США надали Україні пакет військової допомоги, який включав зокрема боєприпаси для HIMARS: «Це допоможе українським силам точніше цілитися, а також мати велику дальність. На яку саме дальність — визначатимуть українські сили». Проте ті боєприпаси могли вражати цілі на відстані до 70 км, а не 300 км, тобто про жодні удари по території Росії не йшлося. 

Поширюючи цю дезінформацію, агітпроп прагне створити картинку того, що «США й Україна — агресори, бо збираються атакувати Росію», тому вона нібито є жертвою протистояння й змушена захищатися. У такий спосіб Росія «демонізує» Україну та її союзників. Раніше ми спростовували інформацію, що ЗСУ нібито можуть застосовувати будь-яку зброю НАТО на території Росії.

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, буцімто країни-члени НАТО, зокрема США, не проти, щоб ЗСУ «били» по Росії всім наявним озброєнням, тобто й іноземним, а не тільки українським. За результатами екстреної телефонної розмови представників США, НАТО, МЗС та Міноборони України, яка відбулася після чергового масованого російського обстрілу українських міст 2 січня 2024 року, міністр оборони США Ллойд Остін нібито пообіцяв позитивно відповісти на запити України щодо ракет середньої та великої дальності. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на статтю The New York Times. Втім це – фейк.

Правда полягає в тому, що такого матеріалу The New York Times ніколи не публікувало, а їхній репортер у паризькому бюро Constant Méheut, який нібито є автором вигаданої статті, насправді не писав цього тексту. Про це повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Країни Заходу, які озброюють Київ, вимагали й вимагають, щоб Україна для ударів по території Росії використовувала лише свою зброю. Крім того, ні на сайті НАТО, ні на офіційних каналах Пентагону немає жодних згадок про постачання Україні ракет без обмеження дальності. Цієї інформації також немає на сайті й на каналах комунікації посольства США в Україні. 

Поширюючи цю дезінформацію, агітпроп прагне демонізувати НАТО, зокрема США, мовляв, ті починають у відкриту воювати проти Росії й готові вже навіть знищувати цивільне населення Росії. У такий спосіб пропагандисти також бажають виправдати криваву війну, розвʼязану Росією проти України й, згідно з їхніми твердженням, проти всього Заходу й НАТО, які нібито бажають знищити Росію. Раніше «Детектор медіа» аналізував російську маніпуляцію, що НАТО буцімто вторгнеться в Росію «після війни в Україні».

У прокремлівських медіа поширюють інформацію, буцімто прем’єрка Естонії Кая Каллас заявляла, що потрібно «умертвити» всіх власників російського паспорта, які проживають у країнах Європейського Союзу. Це — брехня.

Аналітики VoxCheck проаналізували кейс і встановили, що прем’єрка взагалі не закликала вбивати людей із російським громадянством. Фахівці додають, що поплічники Кремля зманіпулювали однією з цитат Каї Каллас: 

«У ситуації, коли отримання людиною російського громадянства є явним сигналом підтримки тероризму і дій Росії проти Естонії та наших союзників, безумовно, необхідно розглянути питання про придатність цієї людини до життя в демократичній країні, яка дотримується прав людини».

Ідеться про те, чи особа зможе функціонувати в європейському суспільстві й не загрожувати життю людей. Причому прем’єрка Естонії каже: рішення про отримання громадянства Росії може свідчити, що в разі необхідності людина  готова вступити до російської армії та чинити злочини проти України й українців. 

Також вона запевнила, що офіційна позиція естонської влади полягає в тому, щоб наразі шукати способи депортації осіб, які вирішать отримати російське громадянство.