Андрея Лович, співробітник офісу німецької депутатки Бундестагу Заклін Настич, брав участь у «Конференції з мультиполярного світу» під керівництвом Олександра Дугіна, відомого російського націоналіста, який підтримує агресію Росії проти України і виступає за знищення української державності. Лович у своїй промові підтримав антизахідні позиції та висловився проти західного «колоніалізму», що чітко відображає проросійські наративи. Про це повідомляють німецькі розслідувачі з Correctiv.

Цей випадок особливо важливий у контексті російської агресії проти України через те, що Настич є членкинею комітету з питань оборони, де обговорюються чутливі питання, пов'язані з обороною Німеччини та підтримкою України. Це викликає серйозні побоювання, що інформація, яка має критичне значення для захисту Європи, може бути використана для просування проросійських інтересів або навіть передана Росії. Лович також активно просуває сербський націоналізм і має тісні зв'язки з проросійськими колами, зокрема з ультраправим сербським політиком Арно Гуйоном, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії та Сербії. Ці зв'язки важливі, оскільки Сербія залишається однією з небагатьох європейських країн, які підтримують тісні відносини з Москвою, особливо в контексті війни проти України. Лович активно виступає в сербських медіа, які просувають проросійські наративи та пропаганду. Його риторика збігається з ними, у т. ч.  про те, що Захід нібито несе відповідальність за глобальні конфлікти, зокрема на Балканах та в Україні. Такі заяви підсилюють проросійські впливи в Європі, сприяють поширенню дезінформації та підривають підтримку України в її боротьбі проти агресора. Заклін Настич, начальниця Ловича, також має проросійські симпатії, виступаючи проти західної підтримки України та захищаючи Сербію в питанні Косова. 

Ця ситуація показує, наскільки важливою є роль інформаційної та політичної підтримки Росії з боку деяких європейських кіл, які відкрито симпатизують Кремлю або мають проросійські зв'язки. Такі особи можуть сприяти поширенню дезінформації, підриву міжнародної підтримки України та загальному ослабленню європейського фронту проти російської агресії. Це ще один приклад того, як Росія намагається впливати на політику в європейських країнах через своїх союзників і симпатиків, використовуючи антизахідні наративи та пропаганду для подальшої легітимізації своєї агресії проти України та інших країн.