Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Для цього використовують і теорію «плану Даллеса». 

Цей «план» нібито є стратегією США щодо СРСР, прийнятою під час Холодної війни. Згідно з теорією, він передбачав приховане моральне розколювання населення СРСР. Ідею приписують Аллену Даллесу, голові ЦРУ у 1953–1961 роках. Як стверджують прихильники теорії, метою «плану» нібито було знищення СРСР через пропаганду, спрямовану на роз’єднання національностей та соціальних груп, знищення традицій та моральних цінностей населення. Зокрема, через анекдоти політичного характеру та сварки між поколіннями. На їхню думку, «план» діє проти Росії і після розпаду СРСР.

Однак автентичність «плану Даллеса» сумнівна. Текст, що буцімто і є «планом», вперше з’явився в російській публікації на початку 1990-х років і є відредагованим уривком з роману А. С. Іванова «Вічний поклик». Влітку 2015 року цей текст був визнаний у Росії екстремістським матеріалом. Пропагандисти також використовують термін «план Даллеса» для опису витягів із меморандуму 20/1 Ради національної безпеки США від 1948 року. Однак цей меморандум не має стосунку до Даллеса та ЦРУ, а також не передбачає морального розкладу суспільства. Зокрема, «мирні цілі» меморандуму передбачають «Зменшити міць і вплив Москви до таких меж, у яких вони більше не становитимуть загрозу миру і стабільності міжнародної спільноти» та «домогтися докорінних змін у теорії та практиці міжнародних відносин, яких дотримується уряд, що перебуває при владі в Росії».

Хоча текст «Плану Даллеса» не є справжнім та суперечить американській політиці стосовно СРСР того часу, його вплив на російську свідомість вагомий. Про це свідчить те, що теорію використовувала велика частина російських політиків, а зараз на озброєння її взяли і пропагандисти в контексті повномасштабного вторгнення Росії. 

Вони використовують її, щоб не лише виправдати війну проти України, а й надати собі образу жертви. Мовляв, у Росії не було іншого виходу, окрім як напасти на Україну, оскільки її хотів знищити Захід. Окрім того, у такий спосіб вони хочуть переписати історію та знецінити незалежність колишніх республік Радянського Союзу. Буцімто розпад СРСР є штучно інспірованим, відповідно, його не мало відбутись. Втім якраз таки розпад Радянського Союзу є природним процесом, передовсім через економічні проблеми, спричинені провальною політикою партійного керівництва та нехтуванням специфіки кожної із союзних республік задля забаганок Москви. 

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Іноді вони використовують найабсурдніші теорії для цього, такі як теорія «аляскинської платіжної змови», або «оркнейської змови».

Згідно з нею, свого часу Російська імперія нібито так і не отримала оплати за купівлю Аляски від Сполучених Штатів. Корабель Orkney, що, як стверджується, перевозив оплату у вигляді золота до Санкт-Петербурга з Лондона, буцімто був навмисно підірваний Александром «Сенді» Кітом і затонув у Балтійському морі. Аферист та експерт з вибухів Александр Кіт, що мав кілька псевдонімів, зокрема Вільям Томпсон, раніше підривав кораблі, щоб вимагати страхові гроші в Європі. Російський політик Володимир Жириновський з Ліберально-демократичної партії Росії не раз висував ці твердження, а також звинувачення в хабарництві, пов'язаному з угодою про купівлю.

Теорію було спростовано. По-перше, про отримання Росією цих грошей свідчить те, що тоді їх витратили на побудову залізничних розвʼязок по всій імперії. По-друге, за теорією змови Orkney підірвали до дати, коли гроші мали б бути відправлені. Заявляється, що корабель затонув у середині липня 1868 року, тоді як оплату мали доставити 1 серпня 1868 року. Крім того, не існує записів про зникнення корабля з назвою Orkney, а тільки схожого за назвою корабля Orkney Lass, який після описаних подій усе ще перебував в експлуатації і, ймовірно, прямував до Південної Америки того року, а не до Санкт-Петербурга. У Балтійському морі також ніколи не було знайдено золота.

Російські пропагандисти використовують цю теорію як один із перших прикладів того, що Захід нібито постійно хотів надурити Росію. Також низка російських пропагандистів та високопосадовців, апелюючи до цієї теорії, неодноразово погрожувала Сполученим Штатам військовою інтервенцією на Аляску, оскільки в рамках теорії ця територія і надалі залишається російською. Мовляв, Росія має на це право, бо не отримала свого часу за неї гроші. Крім того, в такий спосіб вони хочуть виправдати «боротьбу проти Заходу та західних цінностей». Використовуючи подібні теорії, Росія віктимізує себе, підсилюючи міф про те, що Захід нібито постійно хоче знищити її.

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, прагнучи виправдати злочини росіян. Прикладом цього є теорія «хімічних викидів». 

Згідно з нею вже роками над Україною нібито розпиляють різні види хімічної зброї зі спеціальних гелікоптерів без знаків ідентифікації. Мовляв, на мешканцях країн, що розвиваються, багаті держави тестують шкідливі хімікати. Того й голова болить, і очі печуть, і ноги крутить. До повномасштабного вторгнення деякі конспірологи намагались так пояснити виникнення пандемії коронавірусу у 2020 році. Ця теорія поєднує в собі конспірологічні теорії «нового світового порядку» та «золотого мільярду». У них обох над людьми знущаються задля вкорінення світоустрою, вигідного лише для еліт, найзаможніших і привілейованих представників людства.

Російські пропагандисти використовують цю теорію в контексті повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Зокрема, вони стверджують, що війська НАТО та ЗСУ нібито використовують хімічну зброю проти цивільного населення, хоч це жодного разу не було підтверджено. На підсилення цієї теорії росіяни поширювали створені ними ж фейки про нібито знайдені хімікати з американським маркуванням у різних місцях країни.

У такий спосіб Росія хоче перекласти відповідальність за свої дії і їх наслідки на інші сторони та відвернути увагу від можливих провокацій з її боку. Мовляв, треба сказати, що щось таке робить Україна, щоб не подумали на неї, поки вона продовжує свою агресію проти України. 

Пропагандисти вже роками намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, маскуючи свою неприязнь до західних держав змовами. Прикладом цього є теорія «золотого мільярду». 

Теорію вигадали в Росії. Вперше вона зʼявилася у статтях радянського конспіролога А. Кузьміча наприкінці 80-х років ХХ століття. Згідно з нею, «західні еліти» в різний спосіб намагаються перерозподілити світове багатство на користь одного мільярду населення Землі, переважно західних країн. В іншій версії розповідають, що нібито згідно з планом еліт на планеті має залишитись лише один мільярд людей. Мовляв, саме тому на Заході і «пропагують» ЛГБТ, і змушують їсти комах, і відмовляються від тваринних продуктів, а також відбуваються війни. Теорія «золотого мільярду» тісно переплітається з теорією «нового світового порядку», про яку ми писали раніше. Згідно з нею, світові еліти навмисно стабільно роблять світ гіршим у різних формах.

Російські пропагандисти використовують теорію «золотого мільярду» для пояснення ледь не кожного рішення урядів західних країн, що в той чи інший спосіб суперечить усталеним у Росії нормам і традиціям. Будь-яка прогресивна ідея в їхніх дописах перетворюється на всесвітню загрозу, а Росія — на рятівницю світу від таких поганих ідей. Очевидно, що війна в Україні для них є теж результатом дій саме Заходу. Крім того, теорією «золотого мільярду» намагаються виправдати і всі невдачі Росії. Мовляв, у неї погана економіка, бо Захід хоче знищити всіх росіян. Не випадково теорія виникла на фоні економічної кризи в Росії. 

Використовуючи теорію про «золотий мільярд», Росія хоче стерти відчуття реальності та посилити свій образ жертви в цій ситуації. Окрім того, в такий спосіб вона намагається перекласти відповідальність за свої дії з агресора на жертву агресії та її партнерів. Усе це допомагає Росії підтримувати наратив про ідеологічну війну з Заходом та виправдовувати агресію проти України «боротьбою за справжні цінності». 

Пропагандисти намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, спотворюючи первинне значення певних термінів. Прикладом цього є теорія «операції під фальшивим прапором». 

Первинне її визначення використовують для опису операцій, у здійсненні яких хибно звинувачують ворога задля початку або пожвавлення військових дій. Такі операції справді були впродовж історії, особливо під час Першої і Другої світових воєн, й історики використовують термін «операції під фальшивим прапором» у фаховій літературі. Конспірологи спотворили його значення тим, що застосовують його для опису ледь не кожної події у світі. Наприклад, прихильники теорій змов стверджують, що теракти 11 вересня 2001 року в США нібито було здійснено американським урядом, а не терористами, щоб почати та виправдати свою «Війну проти терору», зокрема вторгнення в Ірак. 

Російські пропагандисти використовували теорію про «операцію під фальшивим прапором» для початку свого повномасштабного вторгнення в Україну. За кілька днів до 24 лютого 2022 року російські державні медіа стверджували, що Україна нібито готує напад на російські території для того, щоб почати війну проти Росії. Після того, як Росія напала на Україну, конспірологи та пропагандисти запевняють, що Росію нібито підставили, а вторгнення нібито є інсценізацією. Мовляв, це не Росія напала на Україну, а Захід напав на Росію в Україні. 

Використовуючи теорію про «операції під фальшивим прапором», Росія хоче стерти відчуття реальності та змусити сумніватися у всьому, що відбувається навколо. Крім того, у такий спосіб вони намагаються перекласти відповідальність за воєнну агресію на інших, щоб підкріпити образ «Росії-жертви», який культивують пропагандисти. Ця теорія є прикладом того, як російська пропаганда спотворює значення термінів, щоб затуманювати інформаційний простір. 

Пропагандисти намагаються пояснювати актуальні події за допомогою конспірології, навіть коли йдеться про повітряні атаки російських військових на цивільну інфраструктуру. Вони прагнуть їх виправдати тим, що на Заході називають теорією «кризового актора».

Згідно з нею, велика частина кризових ситуацій (стрілянин або терактів), які відбуваються у світі, нібито насправді є постановкою. Мовляв, можновладці лякають населення такими речами задля політичних цілей. Наприклад, конспірологи намагались у такий спосіб знецінити теракти 11 вересня 2001 року або стрілянини в школах. Конспіролог Алекс Джоунз, що є засновником порталу InfoWars, називав стрілянину в школі Сенді-Хук «постановкою», а родичів загиблих — «найнятими акторами» (через що вона і називається теорією «кризових акторів»). Він закликав до погроз розправи проти них, через що родичі жертв отримували багато дзвінків та повідомлень від користувачів сайту. Вони обʼєдналися та подали судовий позов проти Джоунза, внаслідок чого було закрито портал InfoWars, а Джоунза змусили виплатити величезну грошову компенсацію родинам жертв, через що він оголосив про своє банкрутство. 

Пропагандисти використовують цю теорію, щоб виправдати терористичні атаки Росії на цивільну інфраструктуру. Постановкою вони називають ледь не кожен гучний теракт, як-от, наприклад, атаку на собор в Одесі. Ба більше, події у Бучі та на інших (де)окупованих територіях російські посадові особи теж називають «постановкою». На підтвердження вони виривають з контексту елементи відео чи фотографій або вдаються до фотошопу. Цікавим є те, що Росія застосовувала цю теорію і раніше, зокрема до пояснень подій Югославської війни. Наприклад, Росія досі заявляє про те, що різня в албанському селищі Рачак нібито є інсценованою, до чого апелює під час заяв на тему своєї агресії проти України. Навіть попри те, що Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії визнав те, що різня справді відбулась та засудив за неї тодішнього очільника Югославії Слободана Мілошевича, а також його поплічників. 

Використовуючи цю теорію, Росія хоче уникнути відповідальності за свої злочини. Мовляв, усі хочуть лише очорнити Росію, тому й вигадують, що вона вбиває людей. Однак низка проєктів, що допомагає документувати ці злочини, спростовує цю теорію та є важливою доказовою базою для того, щоб притягнути Росію до відповідальності у майбутньому. 

Пропагандисти намагаються адаптувати для аудиторій різних держав свої повідомлення. Однією зі свіжих спроб такої адаптації є конспірологічна теорія про «Укрополін». Її просувають на польську аудиторію.

Згідно з цією теорією змови, польський уряд готує поляків до «поглинання» Польщі Україною і виникнення держави «Укрополін». 

«Укрополін» є еволюцією проекту «Полін», варіанту так званої «світової єврейської змови». Історія конспірологічної теорії про «Полін» веде початок з 1989 року. Тоді на перших після 1945 року виборах у Польщі до влади прийшли прихильники профспілки «Солідарність». А конспірологи вирішили, що виник «Полін», держава, якою керують із Німеччини та Ізраїлю (Полін — іудейська назва Польщі). Прихильники теорії змови про «Полін» також вважають, що Музей історії євреїв POLIN залучений до цього процесу. 

У випадку «Укрополіну» пропагандисти лякають поляків втратою їхньої державності. Для цього вони виривають з контексту новини чи вигадують «докази» поступового «поглинання» польського простору українцями. Наприклад, публікують невідомий список студентів 1 курсу технікуму спеціальності «технік автомобілів», де вказано лише два польських імені та прізвища, а всі інші — українські

«Двоє поляків і решта українців на першому курсі автомобільного технікуму? Це ще Польща чи Укрополін?» — зазначають автори допису.

Використанням цієї теорії змови росіяни намагаються посварити поляків між собою. Вони згадують «Укрополін» у будь-яких контекстах. Наприклад, ось як польський проросійський телеграм-канал подавав зустріч лідера обʼєднаних лівих Польщі Роберта Бєдроня з тодішньою премʼєркою Фінляндії Санною Марін у квітні 2023 року щодо безкоштовних абортів для полячок у Фінляндії:

«Суперрррр! Будемо вбивати більше поляків і зробимо це добровільно, найважливіше, щоб їх вбити, скільки є сили, наслати їх на війну як гарматне мʼясо, потім зробити так, щоб жінки розчарувались, відверто одягались та пускались направо і наліво, а потім профінансуємо їм аборти, а наприкінці заберемо їх країну та зробимо Укрополін…»

Імовірно, росіяни такими вигадками намагаються повпливати на сприйняття України поляками і зменшити рівень допомоги Україні від Польщі. Наразі рівень підтримки України польським суспільством залишається найвищим серед європейських країн. Тому для того, щоб це змінити, у поляків намагаються викликати страх за свою країну та скепсис до українців. Мовляв, українців у Польщі вже так багато, що Польща поступово перетворюється на ще одну область України. Це є ще одним прикладом того, як теорії змови можуть поглиблювати розколи в суспільстві і розпалювати ненависть до етнічних груп. 

Пропагандисти постійно намагаються виправдати дії Росії в різні способи, використовуючи та підживлюючи для цього теорії та концепції, створені праворадикальними рухами.

Ми вже писали про теорію «світової єврейської змови» та іншу конспірологію антисемітського характеру. Теорія «культурного марксизму» не є винятком, оскільки змальовує марксизм та його «творців» як головну загрозу для світу. Зокрема, її прихильники вважають, що у ХХ столітті низка євреїв-інтелектуалів нібито змовилася для того, щоб знищити «західну культуру та традиції». Мовляв, ЛГБТКІ+, фемінізм, мультикультуралізм та інші прогресивні явища насправді пропагуються як частина процесу «знищення» та штучно насаджуються у всьому світі. 

Ця теорія є прикладом того, як конспірологія може шкодити суспільству і ставати причиною трагедій. Вона інспірувала теракти в Осло 2011 року — тоді Андерс Брейвік підклав вибухівку в урядовому кварталі столиці та розстріляв молодь, що брала участь у молодіжному таборі на острові Утойя. Для пояснення власних намірів перед скоєнням терактів Брейвік оприлюднив свій маніфест «звільнення Європи», зокрема від «культурного марксизму», де цитував книги 1990-х років, які поширювали теорію. Теракти Брейвіка намагались повторити в низці країн світу, зокрема у Польщі та Чехії, а терорист, що влаштував стрілянину в мечетях новозеландського Крайстчерча, називав себе послідовником ідей Брейвіка. Тепер же «навалу культурного марксизму» постійно використовують у своїх публічних виступах праворадикальні діячі у США та Європі. 

Згадки теорії можна знайти й у російських анонімних телеграм-каналах, особливо серед «воєнкорів». Агресію Росії проти України вони виправдовують боротьбою із західними цінностями, узагальнюючи їх терміном «культурного марксизму». Мовляв, в Україні навмисно насаджують політику мультикультуралізму й толерантності, а це суперечить «традиційним цінностям». Російський агітпроп не соромиться використовувати висловлювання праворадикальних діячів на цю тему, підживлюючи антиукраїнську риторику. Попри те, що вона позиціонує себе як правонаступницю СРСР та оголошує курс на «денацифікацію», у такий спосіб Росія водночас бореться з лівою ідеологією та «проявами марксизму». Вдаючись до поширення ідей цієї теорії, Росія вкотре підтверджує свої імперські амбіції та зневагу до українського народу. 

Пропагандисти постійно повторюють те, що Україна не має власної державності і що нею керують або Сполучені Штати Америки, або інші сили. І якщо хтось використовує це лише як політичну метафору, то є люди, які справді вірять у те, що український уряд і держава є лише видимістю.  

У цій теорії намішані інші теорії змови: про «світовий уряд», «єврейську змову» і «злий Захід». Конспірологи можуть розповідати про «Україну-маріонетку», опираючись як на одну із цих теорій, так і на всі одночасно. Наприклад, твердження про те, що Україну контролює ООН, є не надто поширеним. Тоді як набагато більше тих, хто підтримує тезу, начебто Україною керує Ізраїль або «уряд єврейської змови», оскільки її президент і низка представників політичної та фінансової еліти так чи інакше повʼязані з Ізраїлем. Прихильники цього відтінку теорії змови про «Україну-маріонетку» поширюють антисемітизм, оскільки навʼязують своїм аудиторіям нічим не підтверджені обвинувачення проти євреїв. Загалом, конспірологи вірять, що Україною керує хто завгодно, навіть рептилоїди, але не українці. Таким чином вони підривають суб’єктність української держави для того, щоб на цій конспірологічній теорії надбудовувати пропагандистські меседжі. 

Коріння теорії про «Україну-маріонетку» тягнеться з радянських часів і пов'язане з браком інформації про роботу державних органів. Радянським громадянам не пояснювали, як працює політична система. Відповідно, «на кухнях» почали вигадувати різні теорії та пояснення того, що в державі відбувається. Згодом, із розпадом СРСР, ті ж росіяни стали шукати виправдання бідності та провалу низки реформ у своїй державі, тому й почали вірити в те, що насправді Росія, Україна, Польща та інші пострадянські й постсоціалістичні держави є  «проєктами» Заходу, який начебто викачує з нових держав усі ресурси. Із технологічним розвитком, а особливо появою таких месенджерів як «Телеграм», «кухонні розмови» перейшли в інформаційний простір, а російські анонімні телеграм-канали своїми «інсайдами» підміняли знання про те, як працює держава. Ба більше, існує конспірологічна теорія, що Росія за президента Бориса Єльцина була проєктом Заходу. Зокрема, російські медіа поширюють статті про те, що реформи першого десятиліття після 1991 року були спрямовані на руйнування російської економіки та державності. Начебто розпад СРСР теж був спланований Заходом, а політика Єльцина — наступним кроком плану розвалу Росії. 

Поширюючи подібні теорії змови, Росія хоче змусити українців повірити у свою меншовартість. У такий спосіб вона також виправдовує свою агресію: перекладає відповідальність за неї на інші сили або стверджує, що агресія виправдана, адже української держави начебто не існує. Насправді ж, попри твердження конспірологів, Росія залишається самостійним суб’єктом міжнародних відносин, який ставить власні інтереси вище за інтереси інших. Росія безпідставно напала на Україну задля задоволення своїх імперських амбіцій. «Детектор медіа» неодноразово писав про використання цієї теорії як основи для нових фейків.  

Пропагандисти продовжують применшувати успішність саміту НАТО у Вільнюсі. Вони десятиліттями подають альянс як одвічного ворога Росії, який є загрозою світові. 

Найчастіше для української аудиторії російські пропагандисти просувають теорію, згідно з якою, якщо Україна вступить у НАТО, то США захоплять і перетворять її на свою колонію. 

Коріння цієї теорії змови тягнеться з радянських часів, коли громадян СРСР залякували, начебто НАТО хоче знищити населення Союзу. Холодна війна наклала свій відбиток і на сприйняття НАТО українцями. Навіть попри геополітичні зміни та зникнення Варшавського пакту (радянської альтернативи НАТО) українці десятиліттями не були прихильними до Північноатлантичного альянсу. Згідно з соцопитуваннями, пік недовіри українців до НАТО припав на 2006 рік. Скептичні щодо Альянсу меседжі підживлювали проросійські політики та медійники. Зокрема, одним із головних елементів передвиборчої кампанії одіозної Наталії Вітренко була боротьба проти НАТО. У 2008 році на голосування за постанову щодо порозуміння з Альянсом депутати-регіонали принесли кульки та прапори з написами «НАТО — ні». Несприйняття НАТО підживлював і експрезидент Віктор Янукович, обіцяючи Україні «нейтральний статус».

Поширюючи подібні теорії змови, Росія хоче змусити українців залишитись у тенетах радянської ідеології. Так пропагандисти хочуть залякати українців та довести начебто нежиттєздатність української державності. Однак Революція Гідності та агресія Росії проти України посилили підтримку інтеграції України до НАТО не лише серед громадян України, але й у кількох країнах-членах НАТО, як показує соцопитування фонду «Відродження». Українці все ж переконалися в тому, що у країнах-членах НАТО війська Альянсу майже не впливають на життя держав, у яких базуються. До того ж НАТО дуже обережно ставиться до прийняття нових членів. Зокрема, навіть попри великий рівень підтримки серед українського суспільства, сам Альянс не ще не прийняв Україну до свого складу. 

У попередніх текстах цієї рубрики ми розповідали про різні види «світового уряду», у які вірять прихильники теорій змов. Наприклад, про ілюмінатів, «Папу Римського — антихриста» або «світову єврейську змову». Цього разу настав час звернутися до, мабуть, найдивнішої конспірологічної теорії в цій групі. У більш ніж 47 країнах є люди, які вважають, що світом керують рептилоїди. Мовляв, найбільш впливові люди цього світу (політики, попзірки тощо) насправді є рептиліями, що вміють перетворюватись на людей. Зокрема, прихильники цієї теорії як одне з підтверджень існування рептилоїдів надають відео, де співак Джастін Бібер нібито набуває рептилячої подоби, хоча тут ідеться про цифрове спотворення зображення. Під час публікації одного з відео з ним кілька кадрів просто невдало стиснулись, через що кліпання Джастіна Бібера виглядало так, ніби в нього є кілька шарів повік.

Теорію змови про існування та правління рептилоїдів популяризував британський конспіролог Девід Айкі, який у 1999 році видав книгу «Найбільша таємниця». Айкі стверджував, начебто родини американських політиків Бушів, бізнесменів Ротшильдів та президент США Барак Обама є рептиліями. «Причетність» американських президентів до цієї групи стала темою конспірологічних і гумористичних відео. Іноді політиків можуть одночасно вважати як ілюмінатами, так і рептилоїдами, які непублічно впливають на економіку, політику і маніпулюють результатами виборів. Подібні теорії мають на меті показати, що від звичайних людей нічого не залежить, а все, що відбувається у світі, — це план «світових правителів».

Російські пропагандисти використовують історії про рептилоїдів у поєднанні з іншими теоріями змови. Найчастіше їх переплітають з антисемітськими меседжами. Зокрема, російську агресію проти України вони називають планом рептилоїдів, а Президента України Володимира Зеленського — одним із рептилоїдів. Механізм демонізації у застосуванні теорії змови про рептилоїдів у цьому випадку схожий на практику «розлюднення» євреїв до Другої світової війни. Тоді євреям навмисно надавали «нелюдських» ознак і демонізували як тих, хто начебто плете інтриги проти представників інших народів. Таким чином пропагандисти й расисти намагались «довести» ворожість цього народу іншим. У випадку війни Росії проти України російські пропагандисти копіюють на рептилоїдів набір антисемітських меседжів, до якого додають тезу, що «ми не знаємо, хто керує нами, а за війною стоїть багато сторін». Це допомагає Росії знімати із себе і перекладати на інших відповідальність за військову агресію та інші воєнні злочини.

У попередніх текстах цієї рубрики ми розповідали про різні види «світового уряду» за версією прихильників теорій змов. Ілюмінати відрізняються від них тим, що мають справжню історію, оскільки ця група дійсно існувала. Її створили у 1776 році в Баварії (Німеччина) як таємну спільноту, що сповідувала ідеї Просвітництва. Зокрема, трикутник з оком у ньому на доларах — це символ, створений саме ілюмінатами. Проте згодом групу було викрито і вона вирішила офіційно саморозпуститись, оскільки хотіла діяти в підпіллі.

Натомість конспірологи вказують, що нібито насправді ілюмінати існують і керують нашим світом уже зараз. «Членство» президентів США в колі ілюмінатів уже є штампом західної попкультури. Відрізняється ця група від інших майже нічим, окрім того, що за версією прихильників цієї теорії, ілюмінати подають світові знаки про своє існування. Тут ідеться і про музичні кліпи, і про вже згадані долари. Також, за версією конспірологів, ілюмінати «просувають» або «знищують» селебриті та політиків залежно від афіліації з ними. Вони вважають, що виборчий процес у будь-якій країні — це фікція, оскільки політиків обирають саме ілюмінати.

Російські пропагандисти використовують цю теорію, насамперед щоб виправдати агресію Росії проти України. Мовляв, Росія воює проти світових еліт, які хочуть знищити всі міжкультурні відмінності та керувати свідомістю суспільства. Звісно ж, не обходиться без того, щоб приписати Джо Байдена до когорти ілюмінатів та назвати війну провокацією або планом ілюмінатів. У цьому сенсі теорія ілюмінатів перетинається з тими, про які ми розповідали раніше. 

Як ми зазначали у попередньому тексті рубрики, конспірологія набула більшого значення та впливу на політику за часів президентської каденції Дональда Трампа. Саме він неодноразово публічно підтримував усілякі теорії змов та використовував платформи конспірологів для своїх передвиборчих кампаній. Як наслідок, теорії змов почали активніше поширювати російські пропагандисти, використовуючи заяви Трампа в якості хибної верифікації. Найбільш потужною з цих платформ є система різних теорій змов під назвою QAnon.

Політичний рух та система теорій змов QAnon виникла у 2017 році. Її назва пов’язана з історією походження. На іміджборді 4chan користувач під ніком Q опублікував низку дописів, у яких стверджував, що має доступ до секретної інформації щодо роботи Дональда Трампа на посаді президента. Згодом користувач повністю перейшов на 8chan, де теорія набула найбільшого поширення.

Основною ідеєю руху QAnon є те, що нібито «кабала сатаністів, канібалів та педофілів» керує «глобальним ринком торгівлі дітьми». QAnon є рухом, оскільки поєднує в собі низку різних теорій. Зокрема, у цьому випадку йдеться про теорію «піцагейту» (демократи ґвалтують дітей у ресторанах), але QAnon додає до неї образ Трампа як борця проти цього явища. Прихильники руху вірять у те, що 45-й президент особисто заарештовував учасників «кабали», серед яких нібито були політики Демократичної партії США, представники бізнесу та навіть медичні фахівці. 

Згадуючи про теорію «українського втручання» у вибори президента США 2016 року, QAnon пропагує ідею, що Дональд Трамп нібито навмисно схвалив версію про російське походження цього втручання та закрив очі на українське втручання. Усе, щоб залучити спеціального радника з розслідування по цій справі Роберта Мюллера до викриття «ринку торгівлі дітьми» та запобігти «військовому перевороту», нібито запланованому Бараком Обамою, Гілларі Клінтоном та Джорджем Соросом. QAnon також вважається антисемітським рухом через свою фіксацію на Соросі та родині Ротшильдів. 

Рух набув значного поширення під час пандемії коронавірусу, оскільки його прихильники по всьому світу найактивніше протестували проти вакцинації та карантину. Втім спроба силового захоплення американського Капітолію 6 січня 2021 року вважається піком QAnon. Після неї великі інтернет-платформи почали масово блокувати акаунти, повʼязані з рухом, оскільки через них велась трансляція подій або заклики приєднатись до незаконних дій.

Навіть попри це рух залишається глобально активним і не припиняє спроб пояснити війну Росії проти України у свій спосіб. Зокрема, представники QAnon вважають російську агресію частиною світової змови задля розширення «ринку збуту дітей та американської зброї». Крім того, у цих дискусіях Україна має роль радше заблудлої сестри, — QAnon вважають претензії Росії щодо «небезпеки» членства України в НАТО цілком виправданими та підтримують версію про провокування війни з боку України. Такі меседжі можна побачити, наприклад, на регулярних мітингах «за нейтралітет» у Відні, де прихильники руху виступають одразу і проти торгівлі дітьми, і проти вакцинації. Та водночас звинувачують Україну в підіграванні «педофільській сатаністській кабалі». 

Російські пропагандисти активно використовують надбання QAnon. Зокрема, вони дублюють наративи руху та перекручують їх під себе залежно від ситуації. Як наприклад, із фейком щодо документалки про торгівлю дітьми в Україні, яку нібито погодився зняти Мел Гібсон. Особливо актуалізувалося це у зв'язку з арештом Дональда Трампа — анонімні проросійські телеграм-канали вже почали жалітися на американську судову систему. Мовляв, ось так демократи-педофіли знищують політичних конкурентів. При цьому вони додають штампи руху щодо особи Трампа. 

Попри те, що всі ці тези були неодноразово спростовані, це не заважає QAnon. 

Конспірологія набула більшого значення та впливу на політику за часів президентської каденції Дональда Трампа. Саме він неодноразово публічно підтримував усілякі теорії змов та використовував платформи конспірологів для своїх передвиборчих кампаній. З його офіційної подачі їх почали активніше поширювати російські пропагандисти, застосовуючи його заяви в якості хибної верифікації тих теорій, що підсилювали кремлівські наративи. 

Трамп активно використовував «теорію змови Байдена та України». Її прихильники вірять, що Джо Байден за часів перебування на посаді віцепрезидента США нібито намагався замʼяти корупційні оборудки свого сина Гантера в українській газовій компанії Burisma. Мовляв, Байден і визнає, що навіть погрожував припинити фінансову допомогу Україні, якщо не вбереже сина від кримінального провадження. Втім, насправді кілька конгресових розслідувань показали, що він мав право припинити фінансову допомогу, оскільки тоді йшлося про недоцільність перебування Віктора Шокіна на посаді генерального прокурора України. Трамп скористався цією теорією, коли тиснув на президента України Володимира Зеленського, щоб він почав розслідування проти Гантера Байдена в обмін на військову та фінансову допомогу. Це стало причиною першого імпічменту Дональда Трампа.

Крім того, у рамках цього скандалу Трамп фактично створив ще одну теорію. Згідно з нею, Україна та її уряд нібито навмисно втрутились у президентські вибори США 2016 року, щоб сфальсифікувати результати на користь тодішньої кандидатки від демократів Гілларі Клінтон. Мовляв, компанією, що займалась аналізом даних у рамках справи щодо втручання Росії у вибори, керує невідомий український олігарх (що було спростовано), і що саме з його подачі Росію «підставили». Втім, американська розвідка ствердила, що саме Росія втрутилась у тодішні вибори та намагалась використати Україну для власних цілей.

Російські пропагандисти активно взяли до озброєння ці дві теорії. Використовуючи їх, вони хочуть відвернути увагу від власних незаконних дій та виставити Україну в образі шалено корумпованої та недалекої країни, яка хоче перекроїти світовий устрій і втручається у внутрішні справи інших держав. Усі ці меседжі використовують зараз для виправдовування війни проти України. Однак розслідування показали, що саме Росія втручається у внутрішню політику США та намагається дестабілізувати її на користь політичного актора, що є до неї більш прихильним.

У попередніх текстах рубрики ми пояснювали теорію «нового світового порядку» та її антисемітську підтечію. З теорією нового світового порядку часто повʼязують і іншу — «Піцагейт» (за подобою до назви Вотергейту — скандалу, що призвів до відставки президента США Річарда Ніксона). Згідно з нею, Демократична партія США та «ліберальний Голлівуд» є учасниками змови для торгівлі дітьми задля сексуальних забаганок еліти. Попри те, що теорію офіційно спростували у поліції Вашингтона, її прихильники і далі вірять, що кілька ресторанів міста є неофіційними «місцями зібрань» еліти, куди звозять «малолітніх жертв» задля педофілії. 

Теорія виникла у 2016 році, коли хакери нібито отримали доступ до листування одного з керівників передвиборчої програми кандидатки у президенти США від Демократичної партії Гілларі Клінтон. Мовляв, у ньому були прізвища різних високопоставлених осіб партії, адреси вищезгаданих ресторанів та назви страв (до прикладу, піци та хотдога). На думку конспірологів, це — кодові назви, що маскують дії педофільного характеру та їх жертв. Теорія набула швидкого поширення в соцмережах та на іміджбордах, зокрема на 4chan та Reddit, і навіть призвела до стрілянини біля одного з вашингтонських ресторанів, що фігурували в листуванні. Однак вона отримала нову хвилю популярності у 2020 році після релізу музичного відео на пісню Джастіна Бібера Yummy, де конспірологи побачили приховані сенси, повʼязані з «втіхами багатіїв». Уривки кліпу з поясненнями цих меседжів стали вірусними в тіктоку, а сама теорія стала основою створення руху QAnon. Зараз його члени асоціюють усіх членів Демократичної партії з педофілією. Винятком не є і чинний президент держави Джо Байден. 

Росія у своїй пропаганді також звертається до цієї теорії. Наприклад, можна зустріти повідомлення, у яких прирівнюють ледь не кожен рух чи слово Байдена біля дітей до виявів педофілії. Крім того, часто в медіа, що поширюють проросійську риторику, можна побачити паніку з приводу того, що Демократична партія нібито всілякими силами намагається легалізувати педофілію і втягує у все це Україну. Пропагандисти та американські консервативні діячі часто навішують імідж педофіла на Джо Байдена ще й через нібито незаконні сексуальні звʼязки його сина Гантера Байдена з неповнолітніми. Зокрема, це повʼязано зі «зливами ноутбука Гантера Байдена», коли хакери нібито отримали доступ до хмарного сховища його девайса і виклали в мережу фото й відео, на яких він буцімто займається сексом з неповнолітніми дівчатами. Їх намагались використати проти його батька під час передвиборчої кампанії до президентських виборів 2020 року та активно поширювали у проросійських медіа. Оскільки минуле Гантера Байдена тісно повʼязане з Україною, ці повідомлення не оминали й докорів у бік того, що українське правосуддя ще нібито досі тримає на волі педофіла, бо не може піти проти «волі своїх заморських господарів».

Пропагандисти використовують цю теорію у своїй риториці, щоб виправдати російську війну проти системи західних цінностей. Мовляв, Росія бореться за справжню духовну чистоту, бо Америка прогнила наскрізь, а жертвою цього є діти. Крім того, у такий спосіб вони хочуть знецінити допомогу Байдена для України. Нібито війною він прикриває злочини свої та своєї родини, от тому й допомагає. Також для Росії важливо використовувати наявні методи для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації й у власне Сполучених Штатах, щоб схилити суспільство до підтримки її політики. Вони хочуть викликати недовіру до «президента-педофіла» і змінити політичний баланс на користь «актора», що, на їхню думку, буде більш прихильним до Росії. 

З початку повномасштабного вторгнення пропагандисти почали пояснювати все більше речей, використовуючи теорії змови. Як наслідок, навіть найрозумніші люди можуть піддатися сумнівам, які викликають конспірологічні теорії в теперішньому бурхливому світі. Саме тому в цій новій рубриці «Детектор медіа» коротко пояснюватиме історію та суть окремих теорій змови. Розповідатиме, у який спосіб та з якою метою їх використовує російський агітпроп.

У попередньому тексті рубрики ми пояснювали теорію «нового світового порядку». Однією з її підтечій є теорія «світової єврейської змови». Фахівці з досліджень теорій змов називають її найпоширенішою конспірологічною теорією двадцятого століття. Крім того, вона була однією з головних складових ідеологічної основи геноциду євреїв, який нацисти провадили під час Другої світової війни.  

Теорія має низку інтерпретацій. До них входять заперечення Голокосту, «теорія геноциду білошкірих», «теорія культурного марксизму» і «теорія жидомасонізму». Однак їх обʼєднує одне: на думку конспірологів, світом керує група євреїв, яка готова захопити його у будь-який момент у найжорстокіший спосіб. 

Росія у своїй пропаганді також звертається до цієї теорії. Наприклад, стверджує, що президент України Володимир Зеленський є одним із членів, якщо не ватажків «світової єврейської змови», оскільки має єврейське коріння. Зокрема, в анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську риторику, можна побачити дописи, що Володимир Зеленський не піклується про Україну, а лише використовує її як анклав Ізраїлю разом із євреями, яких він «привів» до українських політичних інституцій. Також із цією теорією змови повʼязаний меседж, що Зеленський — «нацист», оскільки, згідно з «теорією геноциду білошкірих», ціллю «світових єврейських еліт» є повне знищення білошкірого населення Землі. 

Пропагандисти використовують її у своїй риториці, щоб викликати серед людей недовіру до обраної влади. Фактично, у такий спосіб вони хочуть особисто дискредитувати Президента України та перекласти відповідальність за злочини росіян на Україну. Мовляв, Росія тут ні до чого, всіма нами керують євреї, а Зеленський уже давно розпродав їм усю країну. Використання подібної риторики в контексті війни проти України також є небезпечним і через те, що посилює антисемітські стереотипи, що не мають жодного підтвердження, фактично принижуючи цілу націю лише за ознакою її походження. 

Нагадаємо, теорія змови (конспірологічна теорія) — це спроба пояснення подій або ситуацій за допомогою змови, що нібито створена впливовою політичною або фінансовою групою, навіть коли є офіційна та підтверджена версія подій. Термін має негативне значення, а явище конспірологічних теорій набуло більшої ваги, особливо в контексті війни Росії проти України.

З початку повномасштабного вторгнення пропагандисти почали пояснювати все більше речей, використовуючи теорії змови. Як наслідок, навіть найрозумніші люди можуть піддатись сумнівам, які викликають конспірологічні теорії в теперішньому бурхливому світі. Саме тому в цій новій рубриці «Детектор медіа» коротко пояснюватиме історію та суть окремих теорій змови, розповідатиме, у який спосіб та з якою метою їх використовує російський агітпроп.

Теорія змови (конспірологічна теорія) — це спроба пояснення подій або ситуацій за допомогою змови, що нібито створена впливовою політичною або фінансовою групою, навіть коли є офіційна та підтверджена версія подій. Термін має негативне значення, а явище конспірологічних теорій набуло більшого значення, насамперед у контексті війни Росії проти України.

Однією з теорій змов, яка зараз зʼявляється у межах російської пропаганди, є теорія «нового світового порядку». Словосполучення «світовий уряд» або «глобальний уряд» свідчать про використання саме теорії «нового світового порядку», оскільки вона є популярнішою назвою теорії. Вона не нова й виникла у Сполучених Штатах у XX сторіччі. Своїх сучасних форм теорія набула у 90-х роках, коли стала основою роботи американських праворадикальних та консервативно-християнських сил. Нового розмаху теорія «нового світового порядку» набула на зламі XX та XXI сторіч, коли проникла у популярну культуру, завдяки чому й набула поширення.

Теорія має низку підтечій, однак у цьому матеріалі ми сфокусуємося на апокаліптичній підтечії. Згідно з нею, світом керує нібито тоталітарний глобальний уряд, що хоче або знищити світ повністю або залишити на ньому лише «золотий мільярд». Тобто мільярд людей, які витримали всі випробування. Згідно з повідомленнями пропагандистів, війна проти України і є одним із цих випробувань. У разі цієї теорії «етапність» є важливою, оскільки згідно з позицією конспірологів, «світовий уряд» знищує людство поступово. До прикладу, в анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську риторику можна побачити дописи, що війна в Україні — лише новий етап плану «світового уряду» зі знищення людства. Її відлуння також можна було почути й з вуст парафіян УПЦ МП. Представники конфесії часто кажуть, що Україну знищують західні еліти.

Також із часом думки щодо того, хто перебуває у «світовому уряді» змінилися. Серед конспірологів популярні такі версії:

Крім того, «світовий уряд» може охоплювати ілюмінатів (ілюмінатська підтечія), масонів (масонська підтечія) або євреїв (ціоністська підтечія). 

Теорія отримала купу критики від християн на Заході, оскільки вони вважають, що вона культивує «дух страху» та не є підкріпленою Біблійними текстами. 

Пропагандисти використовують її у своїй риториці, щоб спричинити серед людей паніку й сумніви в тому, що відбувається навколо. Фактично, у такий спосіб вони хочуть «замулити» інфопростір й перекласти відповідальність за дії агресора на третю силу. Мовляв, Росія тут ні до чого, це все вибрики «світового уряду», що хоче нас усіх знищити. У країнах пострадянського простору конспірологічні теорії, повʼязані з політикою, працюють ще ліпше з огляду на брак публічного доступу до інформації про політичні процеси в минулому. 

З початку повномасштабного вторгнення пропагандисти почали пояснювати все більше речей, використовуючи теорії змови. Як наслідок, навіть найрозумніші люди можуть піддатися сумнівам, спричиненим конспірологічними теоріями в теперішньому бурхливому світі. Саме тому в цій новій рубриці «Детектор медіа» коротко пояснюватиме історію й зміст окремих теорій змови. Розповідатиме, у який спосіб та з якою метою їх використовує російський агітпроп.