Пропагандисти часто намагаються пояснити теперішні події загадковими обставинами або гучними припущеннями замість фактів. Одним зі способів для цього є використання теорії «підсвідомого програмування». Згідно з нею уряд або високопосадовці використовують попкультуру як інструмент масового контролю розуму, щоб зробити населення більш сприйнятливим до запланованих майбутніх подій. Таке визначення дає Державний університет штату Огайо. Це явище було вперше описане дослідником Аланом Ваттом, який визначає цю концепцію як «відпрацювання психологічного завдання за допомогою медіа, щоб ознайомити громадськість із запланованими суспільними змінами, які будуть впроваджені нашими лідерами. Якщо і коли ці зміни будуть проведені, громадськість уже буде з ними знайома і сприйме їх як природне продовження, тим самим зменшується можливий суспільний опір». Потім це було популяризовано відомими американськими конспірологами Алексом Джонсом і Девідом Айком. Найбільш відомими випадками використання цієї теорії є приклади «передбачень» із серіалу «Сімпсони». Мовляв, автори мультсеріалу про щось знають, тому й «передбачили», зокрема, і президентство Трампа, і правління Байдена, і навіть спробу заколоту в США у 2021 році.

Науковці не вважають теорію «підсвідомого програмування» безпідставною, оскільки є кілька суперечностей при розгляді можливості подібного впливу. Однак ця теорія спростована науковцями тим, що на відміну від тверджень конспірологів про гарантовану потрібну реакцію, насправді реакція підсвідомості не є настільки передбачуваною. Крім того, в той час, як прихильники теорій змов намагаються презентувати цю концепцію у виключно негативному світлі, насправді такого виду програмування може використовуватися і для позитивних цілей, наприклад, щоб зменшити травму населення від пережитої трагедії. 

Пропагандисти ж натомість використовують цю теорію, поширюючи або вже наявні приклади, або вигадуючи приклади «підсвідомого програмування», що стосуються України. Так, приміром, свого часу було вигадано фейк про те, що «Сімпсони» нібито передбачили війну в Україні. Вони роблять це для підсилення свого наративу про те, що нібито Захід уже давно розпланував війну і спровокував Росію на неї. Мовляв, немає сенсу щось робити, оскільки наперед усе вирішено за нас. У такий спосіб формується хибне враження, буцімто демократія не працює, а війни чи глобальні трагедії насправді заплановані заздалегідь, щоб збільшити підтримку неефективних урядів.