Новомова Як Росія розмиває реальність за допомогою новомови: «холодомор»
10 жовтня 2022 року Росія почала кампанію масованих обстрілів енергетичної інфраструктури України. Вона тривала до 9 березня 2023 року, а опісля можна було спостерігати окремі випадки таких атак. У результаті російські терористичні обстріли завдали українській енергосистемі серйозних пошкоджень.
Російські пропагандисти після перших масштабних атак намагалися дискредитувати українську владу та просували меседжі, мовляв, «застарілість» української енергетичної інфраструктури — одна з основних причин перебоїв з електропостачанням. Іншими факторами знеструмлення домівок українців були нібито бездіяльність уряду та неналежне обслуговування обʼєктів енергосистеми. Мовляв, українське керівництво на чолі з Володимиром Зеленським навмисно мучить населення України холодом і темрявою. Росіяни спекулюють на Голодоморі, трагічній події для української історії, та називають таку ситуацію «холодомором» звичайних громадян.
Ще 16 березня 2022 року Україна офіційно приєдналася до спільної енергосистеми Європейського Союзу. Таке рішення мало на меті допомогти нашій країні підтримувати стабільну систему електропостачання. Європейська електроенергія почала надходити в Україну, а українська — в ЄС. Проте 11 жовтня 2022 року, наступного дня після першого масштабного ракетного обстрілу росіянами енергетичної інфраструктури, Україна призупинила експорт електроенергії. Це було повʼязано з наслідками руйнувань енергосистеми та необхідністю покрити внутрішні потреби України у споживанні впродовж усієї доби, а також забезпечити резерви на вечірній час, коли попит є максимальним. Уже 7 квітня 2023 року експорт електроенергії було відновлено.
Якби не масовані атаки росіян на енергетичну інфраструктуру України, повсюдних знеструмлень не відбувалося б. Підтвердженням цьому є той факт, що жодних проблем із генерацією електроенергії та опалювальними сезонами на території країни до осені 2022 року не було.
Російські плани повністю знеструмити Україну провалилися завдяки титанічній роботі українських енергетиків, підтримці міжнародних партнерів і виваженим рішенням української влади в умовах енергокризи. Після кожної атаки енергетики відправлялися на обʼєкти, які зазнали пошкоджень і, ризикуючи власним життям, ремонтували їх.
Станом на червень 2023 року Київська школа економіки попередньо оцінює збитки, завдані українській енергетичній інфраструктурі, у 8,8 мільярда доларів. Саме Росія, обстрілюючи ракетами українську енергосистему, несе відповідальність за виведення її з ладу. Вже у серпні 2023 року премʼєр-міністр Денис Шмигаль повідомляв, що в Україні відремонтували пʼять атомних енергоблоків, а ще чотири перебували в ремонті на той момент. До цієї зими Україна плідно готувалася, закуповуючи також, наприклад, запасні 100 високовольтних трансформаторів, які зберігатимуться за кордоном задля безпеки до виникнення в них потреби.