Російські пропагандисти поширили згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито видно напис у таксі Варшави: «Українською ви можете говорити пішки» та перекреслений український прапор. Фейк покликаний створити враження, що українці в Польщі нібито стикаються із системною дискримінацією та забороною користуватися рідною мовою. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, опубліковане зображення не є справжньою фотографією. Воно було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту, що підтверджується наявністю цифрового водяного знака SynthID — технології, яка дає змогу виявляти контент, згенерований ШІ. Перевірка засвідчила, що фото має ознаки штучної генерації.

Немає підтверджень того, що в Польщі існує практика розміщення в таксі подібних табличок або випадки заборони українцям спілкуватися українською мовою. Інформація про такі інциденти не з'являлася ні в польських, ні в українських медіа.

Водночас окремі випадки ворожого ставлення до українців у Польщі дійсно фіксуються. Зокрема, український посол Василь Боднар повідомляв про зростання кількості нападів на ґрунті національної ворожнечі, однак наголошував, що йдеться про поодинокі інциденти, на які польські правоохоронці оперативно реагують. За його словами, твердження про масові прояви насильства чи системне переслідування українців є перебільшенням.

Росія регулярно використовує подібні фейки для розпалювання напруженості між українцями та поляками. Використання згенерованих штучним інтелектом зображень дає змогу пропагандистам створювати переконливі на вигляд, але повністю вигадані історії, покликані підірвати довіру між союзниками України.

Мовна омбудсманка Олена Івановська не пропонувала «штрафувати за російську мову» і не виступала за тотальне десятикратне збільшення санкцій проти тих, хто розмовляє російською. В інтерв'ю виданню LB.ua Івановська говорила про посилення відповідальності для системних порушників Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — бізнесу й установ, які свідомо та багаторазово ігнорують обов'язок обслуговувати й інформувати громадян українською, попри попередження, пише StopFake.

Російські телеграм-канали та пропагандистські ресурси поширюють твердження, що «в Україні хочуть у 10 разів підвищити штрафи за російську мову» і що мовна омбудсманка нібито «вимагає карати людей за використання російської мови».

Такі твердження пропагандистів спотворюють зміст інтерв'ю та суть українського законодавства. Олена Івановська не говорить про заборону російської мови і не пропонує штрафувати громадян за розмови російською. У бесіді з LB.ua вона пояснює, що її позиція стосується бізнесів, які систематично порушують закон: не забезпечують обслуговування українською, ігнорують вимоги щодо мови реклами, сайтів, публічної інформації, і не реагують ані на перше, ані на друге попередження контрольних органів.

Саме в цьому контексті з'явилася цитата про можливе десятикратне збільшення штрафів. Журналіст запитує Івановську, чи достатньо нинішніх санкцій і чи можна їх радикально посилити. У відповідь омбудсманка каже, що для системних порушників «помножити штрафи на 10 — цілком робочий варіант», наголошуючи: йдеться не про випадкові помилки, а про бізнес, який сприймає вимоги закону як «неприємну додаткову данину», а не як норму, що випливає з конституційного статусу української мови.

Чинні правила регулюються Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ці норми стосуються публічної сфери: обслуговування споживачів, роботи установ, реклами, інформації для загального ознайомлення, сайтів та інтерфейсів, сфер освіти, культури, медицини, транспорту. Закон гарантує громадянам право отримати обслуговування державною мовою — і зовсім не забороняє використання російської чи будь-якої іншої мови у приватному спілкуванні, в родині, в релігійному житті, в особистому листуванні чи в побуті.

Раніше «Детектор медіа» вже спростовував фейки про те, що в Україні нібито заборонено слухати музику російською мовою, і про те, що українцям «світить кримінал» за спілкування російською «навіть на кухні».

У соцмережах поширюють неправдиву інформацію про нібито штрафи для батьків в одеських школах через те, що їхні діти спілкуються російською мовою на перервах. На це звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck.

Ці твердження не відповідають дійсності. В Україні не запроваджували жодних штрафів чи покарань за використання російської мови в неформальному спілкуванні школярів, зокрема під час перерв.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не регулює сферу приватного спілкування, а отже не встановлює жодних обмежень щодо мови спілкування дітей поза навчальним процесом. Аналогічних норм не містять й інші чинні нормативно-правові акти.

11 березня 2025 року до Верховної Ради було внесено законопроєкт №13072, який стосується використання мови в освітньому процесі. Документ передбачає відповідальність керівників закладів освіти та педагогів за підтримання українськомовного середовища, однак не містить положень про штрафи чи фінансові санкції для учнів або їхніх батьків.

Крім того, станом на кінець 2025 року цей законопроєкт не був ухвалений і навіть не розглядався у першому читанні, перебуваючи лише на етапі ознайомлення.

Такі повідомлення формують образ України як «репресивної» або «авторитарної» держави, що нібито карає дітей і родини за мову спілкування. Це напряму працює на російський наратив про «порушення прав російськомовних».

У соціальних мережах активно поширювався скриншот нібито з батьківського чату, де стверджувалося, що «Миколай не дарує подарунки “московоротим”» і що дитину принизили через мову спілкування.

На це звернули увагу в Центрі стратегічних комунікацій.

Департамент освіти та культури Львівської міської ради провів перевірку і офіційно заявив: такого випадку не було і бути не могло.

«У всіх комунальних дошкільних закладах Львова до дітей ставляться однаково, незалежно від мови, якою вони чи їхні батьки спілкуються вдома», — повідомили в департаменті.

Керівник департаменту Андрій Закалюк наголосив,  що діти не можуть і не повинні відповідати за погляди чи мовні вподобання батьків. Поширення подібних фейків — це типова російська тактика, спрямована на розпалювання ворожнечі, недовіри та розділення українського суспільства.

Міськрада закликала громадян не поширювати неперевірену інформацію та довіряти лише офіційним джерелам.

Такі інформаційні «вкиди» (фейки) про «мовне приниження» дітей у львівських садочках чи школах мають на меті створити образ «звірячих західняків-русофобів», які навіть маленьких дітей буцімто карають за російську мову. Це потрібно, щоб росіяни та проросійськи налаштовані громадяни в інших регіонах України (і за кордоном) обурювалися, сварилися між собою. Кожен такий фейк — це «доказ» для внутрішньої російської аудиторії та для міжнародної (особливо в країнах Глобального Півдня), що війна — це нібито «захист дітей від нацистів».

Центр протидії дезінформації (ЦПД) повідомляє, що російські пропагандисти поширили фейкову інформацію про інцидент у Чернівцях, нібито український військовий вистрілив у ногу та жорстоко побив пенсіонера через спілкування російською.

У якості «доказу» пропагандисти використовували змінений скриншот заголовка українського медіа, підроблений у фоторедакторі.

Насправді, інцидент у Чернівцях був побутовою сваркою: один із учасників поранив іншого пневматичним пістолетом, серйозних травм ніхто не зазнав, а причинного зв’язку з мовою чи участі військового не встановлено.

«Створення подібних фейків шляхом підміни заголовків та перекручування змісту реальних новин — це типовий прийом ru-пропаганди. Ворог використовує ці вкиди, щоб очорнити військових в очах українського суспільства та спровокувати розкол між військовими й цивільними», — йдеться у дописі.  

Фейки з мовним або побутовим конфліктом створюють образ конфлікту всередині українського суспільства, де «громадяни проти армії», «російськомовні проти україномовних». Це стратегічно корисно для РФ: слабшає внутрішня консолідація України, виникає недовіра до військових і влади, що ускладнює мобілізацію та підтримку оборони. 

Вкиди супроводжуються підробленими скриншотами, зміненими заголовками або фото, що імітують авторитетні медіа. Це дає ефект «легітимації фейку», бо аудиторія бачить «доказ» і не здатна відразу відрізнити його від реальної новини. У гібридній війні це — метод створення «інформаційних подій», які сприймаються як факти.

У мережі поширюють відео, в якому нібито показано роботу «мовних патрулів» в Україні. На ролику група активістів звертається до продавців книжкового ринку в Києві із закликом здавати російські книги на утилізацію та просувати українську літературу. Насправді це маніпуляція, адже жодних офіційних «мовних патрулів» в Україні не існує. На відео зафіксовано особисту ініціативу активістки Вероніки Ольшанської, про що розповіли у VoxCheck.

Зворотний пошук у Google показує, що першоджерелом ролика є ютуб-канал «Мовний», який належить Вероніці Ольшанській — засновниці націоналістичної спільноти «Українська Україна». Активістка організовує мирні акції на підтримку української мови, привертає увагу до мовної політики та ініціює петиції про заборону російської мови та контенту в Україні.

У 2023 році в Україні ухвалили закон №2309-IX, що обмежує ввезення та розповсюдження видавничої продукції з Росії, Білорусі та тимчасово окупованих територій. Документ зобов’язує видавців і дистриб’юторів створювати та поширювати книги українською мовою, мовами корінних народів або офіційними мовами ЄС. У разі порушень передбачені штрафи та вилучення продукції. Водночас продаж російських книжок, завезених до 2023 року, не порушує закон, якщо вони не містять антиукраїнської пропаганди, тоді як окремі видання з Росії та Білорусі взагалі заборонені незалежно від дати ввезення.

Українське законодавство не передбачає створення чи діяльності так званих «мовних патрулів» і не містить жодних нормативних актів чи державних ініціатив, що дозволяли б їхнє існування. Тому відео, яке поширюють у мережі, демонструє приватну ініціативу активістки, а не офіційну державну політику.

26 вересня читач Детектора медіа звернув нашу увагу на публікацію у пропагандистському телеграм-каналі із майже 510 тисячами підписників. У ній ішлося, що у місті Івано-Франківську з першого жовтня у комунальному транспорті перестануть обслуговувати російськомовних пасажирів. Як джерело інформації прикріпили зображення із логотипом іншого телеграм-каналу «Наше Прикарпаття». Однак у цьому телеграм-каналі за час його існування було лише п’ять публікацій зі згадками слова «російськомовних». Остання із яких вийшла у світ 27 жовтня 2024 року. Найсвіжіша публікація у телеграм-каналі була опубілкована 10 вересня 2025 року.

* Публікація, яку використали пропагандисти з'явилась на сторінці у фейсбуці із назвою «Наше Прикарпаття» і таким же логотипом, як телеграм-канал. Її автори не повідомили, що стало джерелом новини.

Публікацій про заборону використання комунального транспорту Івано-Франківська російськомовними пасажирами немає на сайтах міської ради міста, її виконавчого комітету чи комунальних перевізників за останні чотири місяці.

Цей фейк має передісторію. У грудні 2024 року російськомовна пасажирка конфліктувала із Івано-Франківськими пасажирами і контролерами. Проти неї відкрили справу за хуліганство. Під час цього скандалу мер міста Руслан Марцінків пообіцяв активніше інформувати про використання української мови у публічних місцях.

Ще раніше, влітку 2022 року міська влада Івано-Франківська ухвалила рішення про заборону виступів із російськими піснями вуличним музикантам. До заборони використання російської мови у побуті в Івано-Франківську дійшло тільки в уяві російських пропагандистів.

У Росії продовжують використовувати штамп радянської пропаганди часів холодної війни про зловісний і вічно ворожий Захід. Ця вигадка стала ядром нових шкільних підручників з історії для 10–11 класів, які з’явилися у 2023 році. Автор і куратор підручників — помічник Володимира Путіна, колишній міністр культури Росії Володимир Мединський. У проєкті EUvsDisinfo розібралися в маніпуляціях і логічних провалах, на яких побудована ця пропаганда.

У підручниках Мединського повторюється думка, що Захід нібито постійно зраджував Росію. В розділі про події, що передували Другій світовій війні, демократичні країни Заходу зображені як нечесні й безвідповідальні: мовляв, вони сприяли агресії Гітлера, намагаючись «стравити» СРСР і Німеччину. Про пакт Молотова — Ріббентропа, який справді дав старт поділу Європи, згадують побіжно, або ж узагалі замовчують. Цю тезу з відсилкою до пакту Молотова— Ріббентропа повторили в Міністерстві закордонних справ Росії, коментуючи саміт НАТО 2025 року в Гаазі.

Окремо автори російських підручників зупиняються на темі «невдячності» європейських країн, зокрема Польщі, Чехії та Балтійських держав, які прибирають радянські пам’ятники. Мовляв, це «зневага до предків» і результат західної пропаганди, яка «вчить народи зраджувати свою історію та ідентичність».

За версією російських пропагандистів, Захід винен у всьому — навіть у краху СРСР. Усе, що сталося після Другої світової, у російському підручнику подається як наслідок дій США. Про радянську блокаду Західного Берліна — жодного слова. Загарбання Східної Європи СРСР називається «створенням поясу дружніх держав». А «довга телеграма» Джорджа Кеннана, яка описувала авторитарну суть радянської системи, подається як нібито безпричинна ворожість Заходу.

Економічні проблеми Радянського Союзу також приписуються виключно західним санкціям, які буцімто не давали СРСР доступу до технологій. Про внутрішню неефективність системи, корупцію, провали п’ятирічок — ані слова. Це формує в російських школярів переконання, що велика держава — це завжди монополія, ручне управління та ізоляція від світу.

Навіть політика перебудови Горбачова подається як «криза», яку Захід використав, щоби «прибрати головного геополітичного конкурента».

Україна як «інструмент Заходу»

Найбільше фальсифікацій — у розділі про Україну. Тут Майдан названо переворотом, а Україну — «тараном проти Росії», який Захід використав, щоб її «дестабілізувати зсередини». Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році назвали «вимушеною спеціальною операцією», якої нібито вимагала агресивна політика НАТО.

Такі виклади повністю відкидають факти: що саме Росія окупувала Крим, розв’язала війну на Донбасі, а у 2022 році — повномасштабно вторглася в Україну.

Функція міфу — замінити правду і підкорити свідомість. За допомогою цього міфу про «ворожий Захід» Кремль створює атмосферу облоги, що виправдовує корупцію, репресії та війну. Демократія подається як троянський кінь, права людини — як «західний інструмент руйнування», а незалежні медіа — як «іноземні агенти».

У EUvsDisinfo звертають увагу на заміну дійових осіб із консервацією радянської міфології. І що пропагандисти перетворили Історію на інструмент контролю. Замість Леніна тепер — Путін, замість комунізму — «суверенна демократія». Але мета та сама: створити покірне покоління, яке бачить у всьому світі лише ворогів.

Проросійські джерела повідомляють, що вслід за зникненням іспаномовної версії сайту Білого дому після того, як Дональд Трамп зайняв президентське крісло, зникла й україномовна. Тепер нібито при спробі перейти на україномовну версію сайту користувачам видає повідомлення «Error 404» («Помилка 404»). 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Україномовна версія сайту Білого дому не могла зникнути, адже її попросту ніколи й не існувало. 

Що стосується іспаномовної версії сайту Білого дому, то вона дійсно стала недоступною за кілька годин після інавгурації президента США Дональда Трампа. Про це повідомляло Associated Press (AP). Наразі іспаномовна версія сайту видає користувачам повідомлення «Error 404» («Помилка 404»). Також спочатку вона містила кнопку «Go Home» («Повернутися додому»), яка спрямовувала глядачів на сторінку з відео Трампа під час його першого терміну та під час кампанії. Пізніше цю кнопку оновили на «Go To Home Page» («Перейти на домашню сторінку»).

Трамп вже видаляв іспаномовну версію сайту у 2017 році ― коли розпочав свій перший президентський термін. Тоді представники Білого дому як і цього разу заявили, що відновлять її, проте лише у 2021 році сторінку відновив тодішній президент США Джо Байден після свого приходу до влади.

Пропагандисти створили цей фейк, щоб підживити російський наратив про Україну як «країну 404», тобто «країну-помилку». У такий спосіб автори фейку прагнуть заперечити існування України та замилити очі росіянам та іншим народам, щоб ті не сприймали Україну як незалежну, суверенну державу. Таке повідомлення вписується в стереотип, що Україна — частина Росії чи що українська державність ― це фікція.

Пропагандисти продовжують вдаватись до теорій змови, щоб виправдати агресію Росії проти України та пояснити події, що трапляються у світі. Зокрема, вони поширюють конспірологію, що Харків нібито є російським містом. Вона базується на історичних маніпуляціях і спотворенні сучасних реалій.   Пропагандисти часто згадують, що Харків був заснований у XVII столітті в складі Російської імперії, і використовують це як підґрунтя для своїх територіальних претензій. Окрім того, агітпроп і конспірологи наголошують на використанні виключно російської мови в Харкові, намагаючись довести , що це формує «російську ідентичність» міста. Росія також прагне показати Харків як частину «руского міра», стверджуючи про лояльність населення до Росії. 

У рамках поширення цієї теорії, пропагандисти активно поширюють фейки про «репресії» проти російськомовних у Харкові, про буцімто «історичну несправедливість» передачі міста Україні та «заклики» місцевих жителів до інтеграції з Росією.

Насправді ж Харків був заснований у XVII столітті і завжди залишався важливим центром української культури, науки та освіти. Багатомовність мешканців міста у побутовому значенні не означає його російської ідентичності. Харків був і залишається важливим осередком української літератури, театру та мистецтва. Крім того, харківська громада у 2014 та 2022 роках активно протистояла спробам Росії втрутитися в регіон. Місто стало символом спротиву та єдності України.

Метою цієї теорії є виправдання агресії проти України, мобілізація підтримки серед російського населення та спроба підриву міжнародної підтримки України. В реальності Харків – це українське місто з багатою історією, яке чинить сильний опір російським намаганням привласнити його.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що в школах Польщі українських дітей нібито б’ють за спілкування рідною мовою. Як «доказ» цього пропагандисти додають скриншоти відповідних відгуків українських батьків, чиї діти навчаються в польських школах.

Насправді ж це фейк. Скриншоти є підробленими, повідомляють у проєкті VoxCheck. Так, оригінальні відгуки замінили, адже в них ішлося про речі, не дотичні до мовного питання. Наприклад, були відгуки про шкільний ремонт, якість викладання та інші. Одну скаргу на жорстоке ставлення до біженців з України журналістам VoxCheck все-таки вдалося знайти, але вона була опублікована ще рік тому. 

Варто зауважити, що випадки агресії до учнів з України в Польщі дійсно трапляються. Водночас, за словами польських правозахисників, це радше поодинокі випадки, аніж систематична дискримінація. 

Російська пропаганда продовжує працювати над тим, щоб посварити між собою українців і поляків. Так, раніше ми аналізували російську маніпуляцію про те, що в польському селі нібито знесли пам’ятник воїнам УПА.

У мережі поширюють повідомлення, що в Івано-Франківську нібито побили чоловіка, який долучився до команди «мовних інспекторів». На цей інцидент буцімто пожалілася його дружина, опублікувавши відповідний допис у фейсбуці. Також вона нібито написала «заяви й скарги» у відповідні органи.

Однак Центр протидії дезінформації після верифікації цієї «новини» в Головному управлінні Національної поліції в Івано-Франківській області, повідомив, що за останній час в місті не було жодних повідомлень щодо будь-яких злочинів, скоєних на мовному підґрунті.

«Мовний патруль» ― це волонтерська ініціатива мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа. Її ідея полягає в тому, що волонтери толерантно робитимуть зауваження при вживанні російської мови й пропонуватимуть відвідати мовні курси. Водночас у «мовних інспекторів» не буде якихось особливих повноважень, вони не каратимуть порушників.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь прокоментував цю ініціативу, наголосивши, що Івано-Франківськ був єдиним обласним центром, у якому не було мовної програми, тому мер може створювати робочі групи, які стежитимуть за дотриманням мовного законодавства.

Російська пропаганда поширює подібні фейки задля створення ілюзії розколу в українському суспільстві навколо мовного питання. Раніше ми фіксували дезінформацію, що в ЛНУ ім. Івана Франка відкрили набір до команди «мовних інспекторів».

Російська пропаганда пише про «мовні патрулі», які збирається запровадити в Івано-Франківську місцева влада. Мовляв, у місті спочатку зустріли біженців підвищеними цінами на орендовані квартири, а тепер заборонять їм спілкуватися російською мовою. Ще агітпроп додає, що таким чином в Україні ​​відновлюють «нацистські практики».

Проте пропагандисти викривлено подали інформацію. В Івано-Франківську справді запропонували створити так звані «мовні патрулі», ініціатором яких виступив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. Водночас ідеться не про якісь «нацистські практики», а про популяризацію вивчення української мови, а також про дотримання українського законодавства, згідно з яким українська мова є обов’язковою в усіх сферах публічного життя. Законодавство не стосується сфери особистого спілкування чи релігії. Ба більше, воно не передбачає ніякої кримінальної відповідальності за порушення його норм.

Сам Марцінків пояснив, що такі патрулі толерантно робитимуть зауваження при вживанні російської мови й пропонуватимуть відвідати мовні курси. Він також розповів, що це буде волонтерська ініціатива, а волонтери не матимуть якихось особливих повноважень, вони не каратимуть порушників.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь прокоментував цю ініціативу, наголосивши, що Івано-Франківськ був єдиним обласним центром, у якому не було мовної програми, тому мер може створювати робочі групи, які стежитимуть за дотриманням мовного законодавства. Водночас Кремінь зазначив, що вибір назви такої програми має велике значення: «Дуже важлива складова, на якій хотів би зупинитися. Незважаючи на те, що таку роботу буде проведено, важливо правильно називати такі робочі групи. Оскільки Руслан Марцінків назвав такі об’єднання мовними інспекціями, російська пропаганда почала поширювати дезінформацію, що, мовляв, переслідуватимуть громадян України за мовною ознакою».

Російська пропаганда маніпулює інформацією, щоб виправдати «необхідність захисту прав» російськомовного населення та ведення війни проти України. Раніше ми документували фейк, мовляв, Зеленський почав війну проти російськомовного населення Донбасу.

Колишній офіцер американської розвідки Скотт Ріттер заявив, що президент України Володимир Зеленський нібито розпочав війну проти російськомовного населення Донбасу, запровадивши антитерористичну операцію, під час якої українська армія нібито вбивала жінок, дітей і невинних людей. На це звернув увагу Центр протидії дезінформації.

Фахівці Центру роз’яснюють, що антитерористична операція на Донбасі була відповіддю на підтримувану Росією збройну агресію, що почалася після незаконної анексії Криму в 2014 році. Україна не ініціювала війну, а діяла в рамках міжнародного права, захищаючи свою територію та громадян від проросійських сепаратистів і російських військ. Звинувачення в масових убивствах цивільного населення є частиною дезінформаційної кампанії Кремля, спрямованої на дискредитацію української влади та виправдання своїх агресивних дій.

Росія намагається створити образ України як країни-агресора, яка порушує права російськомовного населення. Це робиться для того, щоб виправдати свої дії на міжнародній арені, зокрема, окупацію Криму та підтримку бойовиків на Донбасі. Поширення подібних фейків спрямоване на те, щоб викликати напругу між різними етнічними та мовними групами в Україні, особливо серед російськомовних громадян, що може призвести до внутрішньої дестабілізації. Росія також намагається вплинути на громадську думку в Європі та США, щоб зменшити підтримку України з боку міжнародної спільноти. За допомогою таких заяв Кремль прагне зобразити конфлікт на Донбасі як внутрішній громадянський конфлікт, а не як акт зовнішньої агресії.

У мережі поширюють інформацію, буцімто згідно з деякими «статистичними даними» в Україні поступово зростає популярність російської мови. Деякі користувачі цинічно пишуть: таку тенденцію можна пояснити тим, що «скоротилося поголів’я нацистів ― і природа почала самоочищатися».

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у проєкті StopFake. У своїх повідомленнях пропагандисти не вказують, звідки вони взяли такі дані, а маніпулятивно пишуть «згідно зі статистичними даними». Будь-яких досліджень у відкритому доступі, які могли би підтвердити цю тенденцію, розшукати не вдалося. 

Водночас 24 липня 2024 року соціологічна служба Центр Разумкова опублікувала дослідження «Ідентичність громадян України: тенденції змін», за допомогою якого можна спростувати твердження пропагандистів. Згідно з результатами опитування, популярність російської мови в Україні не зростає, а навпаки — падає. Все менше українців вважають, що говорити російською мовою престижно. Якщо у 2015 році таких було 21,5% серед усіх опитаних, то у 2023-му їх стало 9,4%, а у 2024-му це число взагалі скоротилося до 6,1%. При цьому престижність української мови почала значно зростати: з 43,2% у 2015 році до 75,5% у 2024 році.

Подібна ситуація і з використанням російської мови «не вдома». Якщо у 2015 році виключно російською розмовляли 12,3% опитаних, то у 2023 і 2024 роках таких стало 3,2% і 3,8% відповідно. Варто зазначити, що невелике зростання на 0,6% з використанням «виключно російської» мови між 2023 і 2024 роками входить у рамки соціологічної похибки, на що і вказали автори дослідження. Також переважно російську мову використовували у 2015-му 11,4%, але вже у 2023 році – 4,5%, а у 2024 – 3,8%. 

Раніше ми аналізували маніпуляцію пропагандистів, буцімто ООН визнала українську мову діалектом російської.

Прокремлівські ресурси поширюють інформацію, що Третю окрему штурмову бригаду ЗСУ хочуть назвати іменем екснардепки та мовознавиці Ірини Фаріон, життя якої обірвалося 19 липня 2024 року. Відповідна петиція нібито вже з’явилася на сайті Президента України Володимира Зеленського. Водночас публікації пропагандистів у мережі супроводжувалися лише скриншотом, без посилання на саму петицію. Деякі користувачі мережі схиляли до думки, що така петиція є доказом того, що в Україні нібито є нацизм.

Однак інформація про існування такої петиції не відповідає дійсності, пишуть у проєкті StopFake. У цьому можна переконатися, перевіривши петицію, скриншот якої поширюють пропагандисти, на сайті електронних петицій. Так, на сайті Президента України останнє звернення зареєстроване під номером №22/230908-еп, тоді як у фейкової петиції він набагато більший — №22/264840-еп. Крім того, її неможливо знайти ні за ключовими словами, ні за порядковим номером.

Творці фейкової новини спекулюють на конфлікті Ірини Фаріон з полком «Азов» та Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, який відбувся ще в листопаді 2023 року. Тоді в програмі «Рандеву» ведуча Яніна Соколова запитала Ірину Фаріон, як бути з російськомовними бійцями з полку «Азов» та 3-ї штурмової бригади, що спілкуються російською мовою, зокрема в бою, зауваживши, що було б несправедливо називати їх прихильниками Росії. Мовознавиця заявила, що «категорично не сприймає» цього. «Це питання до них. Що вам, хлопці, заважає, коли ви такі міцні й дуже розумні, що вам заважає виконувати 29 статтю закону про Збройні сили України? Ви, хлопці, знаєте, що таке дисципліна в армії? Якщо в армії немає дисципліни, то немає армії, це зброд тоді», – сказала Фаріон.

Метою цього фейку є деморалізація та емоційний розкол в українському суспільстві, яке засудило цинічне вбивство та об’єдналося навколо пошуку та покарання його виконавців.

Конспірологи та пропагандисти за допомогою цієї теорії стверджують, що український уряд навмисно стирає російську мову та культуру з публічного життя, освіти і медіа, а отже - утискає її носіїв та створює привід для Росії, щоб та захищала їх на території України. Мовляв, Україну на це нібито штовхає Захід, який використовує це як інструмент своєї гібридної війни проти Росії.

Одним із тригерів для цієї теорії є питання мови. Законодавчі ініціативи, такі як Закон “Про мову”, який вимагає використання української мови в освітніх закладах, державних установах та медіа, розглядаються прихильниками цієї теорії як утиски російськомовного населення. Так само сприймається й закриття або переформатування російськомовних шкіл.

Зміни у шкільних підручниках, які акцентують увагу на глорифікації українських національних героїв та підкреслюють негативні аспекти спільної історії з Росією, розглядаються як спосіб штучного створення антиросійського наративу. Конспірологи як доказ своїм аргументам також надають і те, що російська література та історія виключаються з навчальних програм. Введення обмежень на мовлення російських телеканалів і радіостанцій, а також заборона російських книг і фільмів має таку ж реакцію. Мовляв, це доводить, що Україна не є демократичною та європейською країною. Всі ці елементи і є головними складовими цієї теорії.

Російська пропаганда активно використовує цю теорію для посилення антиукраїнських настроїв як всередині країни, так і на міжнародній арені, здійснюючи підміну понять та використовуючи тактику віддзеркалення, оскільки саме Росія впродовж століть намагалась стерти українську культуру та показати її меншовартісною. Український уряд зображається як виключно націоналістичний та такий, що переслідує російськомовних громадян і пригнічує їх права. З огляду на це, Росія представляє себе як захисницю російськомовного населення, як в Україні, так і в інших країнах регіону, виправдовуючи свою агресивну політику.

Поширення неправдивої інформації про мовні та культурні репресії всередині України також спрямоване на те, щоб змусити міжнародне співтовариство засумніватися в легітимності дій українського уряду. Для цього Росія використовує міжнародні платформи та медіа, намагаючись вплинути на громадську думку і знизити рівень підтримки України за кордоном.

Використання теорії "культурного стирання" також потрібне для мобілізації громадської підтримки всередині Росії, підкреслюючи необхідність захисту "братського народу". Показуючи політику України як продиктовану Заходом, пропаганда намагається розпалювати антизахідні настрої та страхи перед втратою культурної ідентичності.

Пропагандисти поширюють у соцмережах зображення, яке нібито доводить, що українська мова є «діалектом» російської. У цьому вони посилаються на різні організації, згадуючи «рішення ООН» та інші «документи». Вони також згадують статтю на російській платформі Дзен на цю ж тему. Втім це - маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що у статті на Дзені розповідається про те, як у 2018 році народний депутат України Андрій Тетерук виявив на офіційних акаунтах ООН на фейсбуці та тоді ще твіттері інфографіку, яка показує розвиток мов. На цьому зображенні була показана гілка з написом «Давньоруська мова», яка розгалужувалася на «Російську мову» та «Білоруську мову», а від російської гілки відходила ще одна — «Українська мова». Після звернення депутата із закидами в бік ООН щодо антиукраїнської пропаганди, зображення було видалено з фейсбуку, але залишилося в публікації за 2017 рік на твіттері.

Втім у тексті публікації не зазначалося, що українська мова є діалектом російської. Пост інформував, що ЮНЕСКО опублікувала оновлену версію атласу зникаючих мов, і більша частина тексту була присвячена Росії та її мовним проблемам.

Найраніше згадування про це зображення було знайдено в матеріалі Петра Золіна на сайті proza.ru від 26 серпня 2008 року, де автор називає це «науковою реконструкцією». Проте на зображенні є багато дивних моментів, як-от походження молдавської мови від французької, а румунської від іспанської. Визнані історики в самій Росії вважають ідеї Золіна псевдонаукою. Кандидат історичних наук Артур Чубур зазначає, що під виглядом патріотизму, який часто переходить у шовінізм, активно просуваються псевдоісторичні видання та ресурси.

Гіпотезу про існування великої групи споріднених мов Європи, Азії та Африки вперше висунув у 1903 році данський лінгвіст Хольгер Педерсен. Наукову форму їй надали радянські вчені, але вона часто критикується західними лінгвістами.

Журналісти StopFake не знайшли жодних «документів ООН», які б доводили, що українська мова є діалектом російської. Водночас, генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле зазначила, що російська мова формувалася протягом століть, змішуючи різні слов'янські діалекти, церковнослов'янську та навіть грецьку мови.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб виправдати дії Росії та знецінити українську національну ідентичність. Вона допомагає розповсюджувати теорію змови про те, що Україна нібито не є справжньою державою.

Проросійські користувачі поширили в мережі «новину» про те, що в Житомирі клієнтка таксі нібито обурилася, бо її водій не розмовляв з нею українською, хоча він — глухонімий. На доказ такої події наведено скриншоти із застосунку служби таксі, про яку начебто йдеться, та листування клієнтки зі службою підтримки в чаті застосунку. 

Ця інформація є неправдивою. Її дослідили фактчекери з проєкту StopFake. Для створення фейку було використано один зі скриншотів із сайту, на якому клієнти можуть залишати свої відгуки. Про те, що це той самий скриншот, який використали пропагандисти, свідчать однакові час на телефоні, дані телефону й час, коли відбувалося листування клієнта зі службою підтримки. 

Крім того, одним із перших цю історію поширив телеграм-канал «Цифрова Армія Росії», який дає завдання російським волонтерам дезінформувати українців чи писати масові скарги на українські акаунти в соцмережах. 

Цим фейком агітпроп вкотре спекулює на темі української мови з метою посіяти розбрат серед українського суспільства. Більше спростувань «Детектора медіа» на тему мови можна переглянути тут. Також раніше ми писали про те, як російська пропаганда використовує ботів і тролів у соціальних мережах для досягнення власних цілей.

В анонімних телеграм-каналах поширюють відео, в якому нібито йдеться, що Володимир Зеленський підтримав так звану петицію української мовознавиці Ірини Фаріон про «звільнення» російськомовних бійців із Сил оборони України. «Відтепер ми будемо мобілізувати лише українськомовних громадян», — навели буцімто цитату Зеленського. Це — брехня.

Фахівці Voxcheck проаналізували кейс і встановили, що на сайті офіційного інтернет-представництва президента України немає такої петиції, а цитата Володимира Зеленського повністю вигадана. Аналітики також перевірили соціальні мережі колишньої депутатки 7-го скликання — жодної інформації про подання петиції вони не знайшли. А першоджерелом цього ролику є тікток-акаунт, у якому автор системно поширює фейки про мобілізацію, гуманітарну допомогу і створює дипфейки за участі українських політиків. Також він веде телеграм-канал, де, за висновками аналітиків, ретранслює кремлівські наративи: наприклад, не називає Росію агресором. 

Такий фейк, найбільш імовірно, поширений на тлі скандальних заяв Ірини Фаріон про російськомовних військовослужбовців в етері програми «Рандеву з Яніною Соколовою». Тоді вона сказала, що «не може називати російськомовних військових українцями». Адже, за її словами, якщо в армії немає дисципліни (до вивчення української мови. — «ДМ»), то «це зброд». Тоді уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до правоохоронців та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для перевірки висловлювань Фаріон про російськомовних військових. 

Згодом, 8 листопада 2023 року, Фаріон оприлюднила електронний лист від кримського студента, який підтримував її в позиції щодо важливості вживання української мови серед військових. Фаріон опублікувала листа і при цьому не приховала персональних даних студента. Анонімні та проросійські телеграм-канали «подякували» мовознавиці за надану інформацію і через декілька днів опублікували відео, на якому хлопець підтверджує, що це саме він надіслав листа мовознавиці. На відео він ще сказав, що перебуває у «Центрі боротьби з екстремізмом» російського окупаційного Міністерства внутрішніх справ і з ним провели «інтелігентну бесіду». Як наслідок, Дмитро Лубінець звернувся до Служби безпеки України за фактом розголошення конфіденційної інформації. 

Зараз проти Фаріон відкрите кримінальне провадження за кількома статтями, зокрема, порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах та інших соцмережах, почали поширювати фейкову інформацію, буцімто мовний омбудсман України Тарас Кремінь «визнав», що Збройні сили України стріляють по російськомовних громадянах. Вони використовують відео з його цитатою, яка нібито має «підтверджувати» подібні повідомлення. Після поширення такої інформації StopFake вирішив перевірити її і виявив, що вона не відповідає дійсності.

21 листопада Тарас Кремінь справді дав коментар в ефірі української служби «Радіо Свобода», де говорив про мовні проблеми всередині України. У цьому ефірі журналістка ресурсу розповіла про дискусію, яка виникла в українському суспільстві. За її словами, одна частина населення каже, що неважливо, якою мовою розмовляти, якщо людина є патріотом України, а друга — що спілкуватись українською все ж дуже важливо. Саме ці дві думки журналістка і попросила прокоментувати мовного омбудсмана. На що Кремінь відповів, що «з початком повномасштабного вторгнення фактор мови — це не лише фактор свободи, але і безпеки, нашої ідентичності та культури, і це маркер "свій-чужий"». За його словами, військові з передової неодноразово казали про те, що там, де чуєш російську мову, перша реакція — постріл. Пропагандисти використали цитату Кременя так, щоб це виглядало як дії проти всіх російськомовних, особливо цивільних.

Однак, якщо уважніше проаналізувати цитату, то стане зрозуміло, що йдеться тільки про ідентифікацію людини «свій-чужий» саме на лінії фронту. Про постріли в російськомовних цивільних в інтервʼю не йшлося. 

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити свій же міф про утиски російськомовного населення. Мовляв, «захист» цієї категорії людей і є однією з цілей початку повномасштабного вторгнення. Втім саме Росія перетворила мовне питання на політичний інструмент. Крім того, вона атакує цивільних у здебільшого російськомовних містах, що руйнує наратив про «захист» мирних, які спілкуються російською. 

Одним із факторів, що нібито символізує єдність російського суспільства й держави, є «велика російська культура». У них вітчизняна література — це важлива складова частина культури, духовне середовище проживання народу. Це про Пушкіна, Достоєвського, Чехова, Чайковського, Гоголя чи Толстого зокрема. 

Росіяни вживають термін «велика російська культура» насправді з метою побороти свій комплекс неповноцінності та штучно возвеличити її на міжнародній арені. Мовляв, культури різноманітних країн і народів мають право на існування, але «великою», тобто з винятково багатою спадщиною, є саме російська.

Впродовж століть Росія знищувала українську культуру: мову, історію, звичаї і традиції, культурну еліту — і це не вичерпний список. Росіяни спотворювали факти, присвоювали собі українських літераторів і культурних діячів, наприклад, письменника Миколу Гоголя чи художника Казимира Малевича. Україна — це нібито територія, яка завжди належала спочатку радянській, а нині російській спадщині.

Війна Росії проти України показала справжнє обличчя агресора. Виявилося, що «велика російська культура» може масово виховувати вбивць, ґвалтівників і мародерів, які мають на своєму рахунку вже тисячі воєнних злочинів. Росіяни також показують «велич» культури, на якій зростали, фізичним знищенням памʼяток української культурної спадщини. 

Наприклад, у містечку Іванків на Київщині окупанти обстріляли й підпалили історико-краєзнавчий музей, у якому зберігалося майже 20 робіт всесвітньо відомої української мисткині Марії Примаченко. У Харківській області російські війська прямим влучанням ракети знищили Національний музей Григорія Сковороди. У Запорізькій області росіяни пограбували та розгромили Василівський історико-архітектурний музей «Садиба Попова», що є національною пам’яткою. Міністерство культури та інформаційної політики стверджує, що загалом росіяни пошкодили в Україні вже 664 об'єкти культурної спадщини станом на липень 2023 року.

Позиціювання російської культури як великої завжди мало на меті виправдовувати насильство та зневагу до інших, що є одним із проявів ксенофобії. Пишатися власною культурою, звичайно, можна, проте коли вона насправді привласнює здобутки інших собі подібних, намагається переписати історію, то розмови про «велич» тої культури, в нашому випадку російської, не мають жодного сенсу. Виходить, що ніякої «великої російської культури» не існує — це вигадка, яка радше націлена на те, щоб підкреслити нібито вищість цієї культури над усіма іншими.

Питання мовної ідентифікації активно використовувалося радянською владою, щоб розділяти народи та поглиблювати політичні розколи. Прикладом цьому є впровадження молдовської мови в часи СРСР. 

«Молдовська мова» — це варіант румунської, що пишеться кирилицею. Лінгвісти стверджують, що літературний варіант обох мов є ідентичним, а різниця — лише в алфавіті. Молдовська мова досі є предметом політичної полеміки в Молдові та «лакмусовим папірцем» для визначення тих, кого підтримує Росія або хто підтримує Росію. Радянська влада створила «молдовську мову», щоб відʼєднати Молдову від впливу Румунії. Натомість у теперішніх умовах кирилицю використовують у Придністровʼї, а проросійські політики активно виступали проти нещодавнього рішення змінити формулювання «державна» та «молдовська мова» на «румунська мова». 

Прозахідні сили активно виступали за протидію «молдовській мові», оскільки вважають її радянським рудиментом. Пропагандисти їх засуджували і намагались показати це як «спаплюження» молдовської історії, як і у випадку з назвою країни. Зокрема, вони наводили хибні аналогії із ситуацією в Україні. Мовляв, на Молдову чекає погане майбутнє, бо в Україні теж розʼєднують людей питанням мови. Однак насправді Росія створила штучний конструкт, яким ділить людей на «правильних» і «неправильних». Використовуючи цей термін, вони й надалі хочуть поглибити розкол молдовського суспільства та дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в країні задля російських імперських амбіцій.

Ця тактика пропаганди англійською мовою називається «sockpuppet», тобто «лялька зі шкарпетки» і полягає у створенні в соціальних мережах профайлів вигаданих людей, які нібито мають власну думку та погляди й діляться ними. Для цього таким акаунтам надають ознаки справжності: завантажують фото, додають інших користувачів до друзів, роблять репости різного контенту та, подекуди, пишуть власні авторські дописи від імені вигаданого персонажа. Тим самим ці профілі через коментарі в обговореннях різних питань у соціальних мережах чинять психологічний вплив на інших людей для того, щоб вони прийняли меседж та позицію, які просувають пропагандисти.

Боти — це несправжні профілі користувачів соцмереж, які створюються зазвичай у великих масштабах за допомогою автоматичних програм або штучного інтелекту. Вони об'єднуються у так звані «ботоферми». Тоді як тролі — це реальні люди, користувачі соціальних мереж, що використовують несправжні профілі. Їх мета – провокувати інших користувачів на конфлікти та образи. Тролінг є професійною діяльністю, вони об'єднуються у так звані «фабрики тролів». Акаунти тролів також можуть бути автоматизовані. Наприклад, вони можуть ставити лайки під постами та фотографіями. Боти і тролі часто працюють у зв'язці одні з одними.

Несправжні профілі часто використовуються в політиці та бізнесі, щоб створити ілюзію значно поширених думок про соціальні проблеми чи продукти. Часто саме так замовники прагнуть створити видимість масової активності, хоча насправді її немає. Ця тактика працює, тому що на нас сильно впливають думки інших людей, особливо коли здається, що більшість із ними погоджується. Чинити всупереч думці більшості — значить піддаватися остракізму.

Взяв їх на озброєння і агітпроп. Так, у 2013 році російські журналісти викрили велику «фабрику тролів», що працювала на кремлівську пропаганду. Її головний офіс тоді розташовувався в районі Санкт-Петербурга Ольгіно, через це організація дістала назву «Ольгінська фабрика тролів». Агенція займається російською пропагандою в таких країнах, як Росія, Україна, Сирія, США та інших. 14 лютого 2023 року «кухар Путіна» та засновник ПВК «Вагнер» Євгеній Пригожин офіційно підтвердив, що не лише фінансував «Агентство інтернет-досліджень», а й був його творцем, ідеологом та керівником тривалий час. Раніше Пригожин спростовував цю інформацію і навіть судився з журналістами, що її поширювали.

За різними оцінками, у різні роки в агентстві працювали від 250 до 600 людей. «Фабрика тролів» неодноразово піддавалася публічним викриттям, в тому числі і з боку чинних та колишніх співробітників. Викриття були як анонімними, так і публічними. Людмила Савчук та Ольга Мальцева, що працювали в агентстві, подавали на нього до суду у 2015 та 2016 роках відповідно. Проте через наближеність «фабрики тролів» до російської влади жодні позови не завадили організації продовжити роботу.

Влада США неодноразово звинувачувала «Агентство інтернет-досліджень» у втручанні у виборчі процеси під час виборів президента 2016 та 2020 років, а також проміжних виборів у Конгрес 2018 року. Найбільш серйозне розслідування проводилося за мотивами 2016 року і привело до накладення персональних санкцій США на Євгенія Пригожина та його оточення. У 2018 році американські спецслужби за наказом президента Трампа провели превентивну хакерську атаку на сервери «АІД» для запобігання втручанню у вибори.

Але напевно найбільш системно російські боти і тролі працюють в Україні. Вони регулярно розганяють потрібні їм наративи і меседжі переважно через Facebook, Twitter, Youtube, Telegram та Viber. Сьогодні агітпроп продовжує використовувати цей метод, розганяючи відверто абсурдні меседжі, особливо для висвітлення тематики війни — «Українські солдати – генетично модифіковані», «в Україні знаходяться секретні біолабораторії США», «у цих біолабораторіях виводять птахів, заражених вірусом, що вбиває лише росіян», так і більш тонкі – зазвичай повʼязані із загрозою атак на певні міста або з поширенням «зради» щодо того, що Україну нібито «зливають» власна влада, Захід, Туреччина, Китай тощо.

Подекуди пропагандисти використовують гугл-перекладач, не володіючи українською мовою, цим самим породжуючи масу комічних виразів та фраз. Згадаймо меми про «бавовну», «немає сечі терпіти ці пекельні борошна», «півкраїни без електрохарчування», «пика у гарматі» тощо.

Російський агітпроп систематично стверджує, що в Україні є багато людей, які спілкуються лише російською мовою. Мовляв, російська мова переважає українську в щоденному вжитку. Пропагандисти часто спекулюють на цьому питанні: запевняють, що в Україні ніби дискримінують російську мову, заважають її розвитку, не захищають «російськомовне населення» тощо. І переконують, що «російськомовним українцям» потрібен захист Москви. 

Росія просувала поняття про «російськомовне населення» ще з початку здобуття незалежності України. Так агітпроп прагнув довести, що російська панує всюди, а українська — не така поширена й узагалі її вжиток притаманний жителям сіл чи малих містечок. Тобто нав’язував комплекс меншовартості українцям і намагався популяризувати російську, зображуючи її як більш престижну. 

Пропагандисти закликають до «захисту російськомовного населення», аби виправдати неспровоковану агресію та повномасштабне вторгнення Росії до України. За їхньою версією, відбуваються так звані утиски «російськомовного населення», тож потрібно захистити цю категорію людей. «Захист» росіян же проявляється у щоденних ракетних обстрілах України та вбивстві її громадян. 

«Українці не знахабніли? Це наші [тимчасово окуповані Росією території України. — Ред.] землі, із корінним “російськомовним населенням”. Ці території ми захищатимемо до останнього», — пояснювали автори в соцмережах російського сегменту значення російськомовних людей для Кремля. 

Отже, Росія сприймає російську мову як засіб впливу на людей, всіляко інструменталізує її. В розумінні пропагандистів знання російської мови означає лояльне ставлення до Росії. Зрештою, мовна політика в Україні була досить компромісною, але сам Кремль політизував питання мови в Україні. Наприклад, в умовах повномасштабного вторгнення 57% українців перейшли на українську мову спілкування з російської. І зробили вони це свідомо. Очікуючи одного ефекту (посилення суспільної думки щодо «утисків» російськомовних людей), вийшов інший результат — сегмент російськомовних людей самостійно переходить на українську.

«Російськомовне населення» — це лише політичний термін, який використовує Росія для досягнення власних цілей. Зокрема, для знищення України як держави, а українців — як нації. Масове використання російської мови в Україні — наслідок імперської політики Росії, яка прагнула русифікувати українців, позбавити їхньої ідентичності. Але вперше за часи незалежної України відбувся мовний сплеск. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 80% українців виступають за домінування української мови у всіх сферах. Це свідчить про позитивну динаміку ставлення українців до мови. У сфері освіти, медіа, послуг та навіть публічних виступах топпосадовців українська стає дедалі затребуванішою. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в їх російському сегменті. У повідомленнях ідеться, що російська мова на 400 років старша за українську, яка взагалі виникла в XVI–XVII століттях під впливом польської мови.

Цей кейс розглянули фактчекери проєкту Myth Detector, які пояснили, що така теза — безпідставна. Українська мова походить від праслов’янської мови, яка зародилася на території Київської Русі. Хоча розвиток української гальмувався аж до XVIII століття, її основи закладено дуже давно. Східнослов’янська мовна група утворилася в XIII столітті після розпаду Київської Русі. Тоді відбувся поділ на українську, білоруську та російську мови. Вони формувалися паралельно у свій час. 

Польська мова належить до західнослов'янської мовної групи, і українська не може від неї походити. Звісно, деякий період українська мова не мала великого простору для розвитку, оскільки її народ-носій впродовж більшості своєї історії був політично залежний від чужих держав (Росії, Речі Посполитої). Як і польська, так і російська здійснили значний вплив на українську. 

Агітпроп уже не вперше натякає на «штучність» української мови, яка начебто  походить від російської/польської чи взагалі є «діалектом». У такий спосіб Москва прагне ментально об’єднати українців із росіянами, мовляв, у нас єдині мова, традиції та звичаї, тож усі ледь не «кровні брати й сестри». 

В анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську риторику, просувають тезу, що людям краще емігрувати з України, адже життя тут ставатиме тільки гіршим, особливо після війни. Як приклад вони додають скриншот допису української письменниці Лариси Ніцой, де вона «засудила пораненого бійця ЗСУ за те, що він російською сказав “дякую”». А також відео, де перехожі роблять зауваження за прослуховування російської музики. Мовляв, після війни всі «неадекватні українці» так поводитимуться і знущатимуться з «адекватних». 

У телеграм-каналах також пишуть, що «якщо ви не збираєтеся носити в ресторані вишиванку або не говорите державною, то у вас інколи будуть виникати такі незручні ситуації».

Проте зауваження через використання російської мови в побуті — це не причина виїжджати за кордон. В Україні не існує кримінального покарання за спілкування російською мовою, а тим паче у приватному спілкуванні. Також Верховна Рада підтримала законопроєкт про часткову заборону російської музики у громадському транспорті та публічних місцях, проте вона не стосується співаків, що входять до Переліку музичних виконавців, які засуджують війну проти України.

Поширюючи такі меседжі, пропагандисти вкотре намагаються розпалити ворожнечу через «мовне питання», дискримінацію російськомовних українців та розколоти українське суспільство. Також такі меседжі допомагають агітпропу створювати для українців образ нестерпних радикалів, які готові знущатися з усіх, хто не погоджується з їхньою думкою. Цей радикальний образ став одним із елементів виправдальної риторики Росії. Мовляв, росіяни напали, щоб врятувати російськомовних тощо. До слова, раніше пропагандисти поширювали меседж, що в Україні почалася війна через заборону російської мови.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у твітері. У повідомленнях ідеться, що українці створили «спеціальний сайт» «Словотвір», на якому вигадують нові лексеми до української мови. Автори повідомлень кажуть, що це свідчення того, як українці «вигадують штучну мову». До публікації додають скриншот, де можна побачити «приклади вигаданих лексем».

За кейс взялися фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що проєкт «Словотвір» добирає власне українські відповідники до слів іншомовного походження, а не «вигадує» їх. На сайті проєкту йдеться: «Словотвір — майданчик для пошуку, обговорення та вибору влучних відповідників до запозичених слів». Він дає людям змогу знайти або запропонувати український відповідник до цих слів. Користувачі можуть проголосувати за той варіант слова, який їм подобається, або прокоментувати ті чи інші відповідники. 

Автори телеграм-каналу обрали слово «лимон». Користувачі справді  дібрали декілька відповідників, які можна використати замість запозиченого. Так, це «кислина», «цитрина», «аломий», «кидра» або «кидро». Однак пропагандисти вирішили, що це вигадані слова й почали стверджувати про існування «штучної мови».

Сучасна українська мова пройшла довгий процес формування та становлення, а не була штучно вигадана та насаджена українцям. Наприклад, першим твором, який був повністю написаний сучасною українською розмовною мовою, стали перші три частини «Енеїди» Івана Котляревського 1798 року. Утім, ще до того часу українська мова вже сформувалася. Це дало їй змогу використати для написання повноцінного твору.

Історично в словʼянських мовах склалося так, що пишуть «на Україні» замість «в Україні» з огляду на місцерозташування. Наприклад, подібна версія вважається граматично правильною у польській та словацькій мовах. І якщо Рада польської мови після початку повномасштабної війни вважає правильним і варіант w Ukrainie, у словацькій і надалі правильним варіантом залишається na Ukrajinie, оскільки такий зворот у ній вживається щодо власної країни (na Slovensku). Утім, у Росії спотворили первісну функцію прийменника і почали використовувати його у принизливих цілях. Особливо це посилилося під час повномасштабного вторгнення — російські медіа тепер здебільшого пишуть «на Украине». 

Натомість низка російських словників досі подає версію «в Украине» як єдину граматично правильну. Це лише акцентує те, що часте використання конструкції «на Украине» — це виключно вибір пропаганди. 

У такий спосіб Росія насміхається з України та її народу, вказуючи на його «меншовартість». Пропагандисти за допомогою цього словосполучення підіграють імперським амбіціям росіян, оскільки прийменник «на» у стосунку до території вживають лише або якщо це частина держави, або острів. Фактично, у такий спосіб вони хочуть показати, що Україна є частиною Росії й не має права на самостійне існування. 

У російських медіа поширюють інформацію, що через українців, які виїхали з України через російську агресію, нібито збільшилося використання російської мови у Німеччині. Буцімто про це свідчать нещодавно оприлюднені дані Федерального статистичного управління Destatis. Це — неправда.

Дослідження, на яке посилаються російські медіа, проводили у 2021 році, тобто ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ба більше, у документі зазначено, що дослідження не показує ймовірних наслідків змін у населенні Німеччини через російську агресію, оскільки були проаналізовані дані лише за 2021 рік. Агітпроп не надає жодних пояснень як саме українські біженці вплинули на послуговування різними мовами у Німеччині.

Як пояснює StopFake, пропагандисти посилаються на результати опитування, згідно з якими 80% населення Німеччини розмовляють вдома лише німецькою, 15% також використовують одну або кілька додаткових мов, а 5% взагалі не використовують німецьку мову у своїх сім'ях. Дослідження свідчить, що сім’ї, які не є носіями німецької мови, послуговуються у побуті турецькою мовою (15%), російською (13%), арабською (10%), польською (7%) та англійською (6%). Аналогічні дані за 2022 рік поки опрацьовують, їх ніде не публікували.

Російська пропаганда систематично маніпулює мовним питанням як в Україні, так і за кордоном. У такий спосіб вони намагаються розколоти суспільство за етнонаціональними ознаками. Раніше пропагандисти стверджували, що нібито через російську мову ставлення багатьох поляків до українців погіршилося.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у ЗМІ польського сегмента. У повідомленнях ідеться, що у поляків погіршилося ставлення до українців. Мовляв, більшість українців розмовляє російською та хизується дорогими автівками, що є характерним для «русского мира». Відтак, через це нібито поляки відчувають ворожість до окремих категорій українських біженців і з упевненістю кажуть, що ставлення справді змінилося на гірше. Згодом матеріал підхопили користувачі та ЗМІ українського сегмента. Автори оригінального матеріалу для видання «Rzeczpospolita» посилаються на імовірне дослідження, проведене Варшавським університетом, у якому нібито йдеться про погіршення ставлення та цитують слова президента спілки українців у Польщі, які нібито підтверджують дані дослідження. Це — маніпуляція.

За кейс взялися фактчекери проєкту «НотаЄнота», які виявили, що в дослідженні абсолютно нічого немає про «русский мир» чи дорогі автівки. Цитата, яку взяло польське газетне видання «Rzeczpospolita» для матеріалу, належить президентові спілки українців у Польщі Мирославу Скорці. Тобто ця цитата належить одній людині, хоч і посадовцю, який представляє інтереси й поляків, і українців, однак такого не було в дослідженні й цитата не репрезентує його результати. У самому матеріалі справді йдеться про погіршення ставлення поляків до українців, що й зазначила  «Rzeczpospolita» на початку матеріалу: «Багато поляків змінюють своє ставлення до них [ред. українців] на гірше, показує дослідження». 

Згідно з дослідженням, у січні 2023 року 80% опитаних мали позитивне ставлення до біженців з України. Негативно українців сприймали 8% респондентів, імовірно нейтрально — 12%. На питання, чи змінилося ставлення до біженців з України за останні 6 місяців, тобто з червня 2022 року, чверть опитаних поляків (25%) відповідає «так». Відповідно для 75% ставлення до українців не змінилося. Ці 25% опитаних респондентів відповіли, що «ставлення змінилося», не зазначаючи як саме. Саме тому з однієї чверті опитаних, які далі відповіли, що їхнє ставлення змінилося, 68% заявили, що ставлення змінилося у негативний бік. Проте це не є репрезентативно, адже загалом для 75% опитаних нічого не змінилося. 

Зрештою, журналісти «Rzeczpospolita» зманіпулювали даними й використали цитату президента спілки українців як виправдання своїй тезі, хоча за даними дослідження 75% поляків не змінили свого ставлення до українців.

Російські медіа поширили повідомлення про «утиски російськомовних» в Україні.  У повідомленнях посилаються на слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Він сказав, що нібито в Україні заборонили міжособистісне спілкування російською мовою. Ба більше — за використання російської в побуті нібито передбачене кримінальне покарання. Це — фейк.

Як зазначають фактчекери Stop Fake, в Україні не існує кримінального покарання за спілкування російською мовою, тим паче — за міжособистісне спілкування. Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не регулює сфери релігійних обрядів та приватного  спілкування — це зазначено у статті 2 Закону. В законі російська мова взагалі не згадується і не виділяється в окрему категорію — йдеться виключно про державну українську мову. Не існує «заборон» на російську мову і в інших законах та нормативних актах України. 

У такий спосіб агітпроп намагається просувати наративи про утиски російськомовних для штучного розпалювання ворожнечі між українцями, а також поділу українців за місцем проживання. Раніше пропагандисти поширювали меседж,  що в Україні почалася війна через заборону російської мови, а також писали, що Міністерство культури України планує вилучити російську літературу з бібліотек.

Такий меседж поширили у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна планує включити польську мову в перелік предметів, з яких можна складати ЗНО. Відтак, на думку авторів повідомлення, влада України хоче, аби українці асимілювалися до поляків вже зі шкільних років. Мовляв, Польща поступово поневолить українців, що допоможе їй загарбати території України. 

У Мініреінтеграції пояснили можливе запровадження польської мови до переліку іспитів тим, що об’єднання з поляками є запорукою сталого розвитку держав, а освіта і мова — це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання.

Складання ЗНО з іноземних мов не є обов’язковою складовою іспиту, окрім екзамену з англійської мови у формі ДПА. Німецька, французька, іспанська й згодом польська — залишатимуться предметами, важливість яких для себе визначатиме абітурієнт.

Ба більше, Польща також займається введенням у свій освітній простір української мови: у Польщі визнають українські документи про базову загальну середню освіту (атестати про закінчення 9 класу). Також результати ЗНО зараховуються для вступу до польських вищих навчальних закладів. Поляки заявили про готовність введення української мови до переліку навчальних предметів. Саме тому відбувається комунікація з обох боків, основна мета якої — зміцнити освітню сферу двох суверенних держав-побратимів. 

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб підживити наратив, що Польща прагне загарбати Україну, зокрема, відтяти собі територію західних областей. Проте Польща не має у планах анексії територій України, а навпаки —  залишається відданим стратегічним партнером, який допомагає українцям боротися з ворогом.