В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюється уривок відео, на якому нібито колишня спостерігачка ОБСЄ Віра Вайман розповідає російською мовою, що в Україні буцімто були секретні лабораторії, де начебто вилучали органи в дітей. За її словами, вийманням і торгівлею органами займалися українські національні батальйони («нацбати»), які «відправляли [органи] за кордон, оформляючи посилки як експорт зерна». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту 15min. Російські пропагандисти поширюють фейковий документальний фільм. Віра Вайман, яка на відео розповідає про нібито злочини українських батальйонів, насправді раніше була відома як Віра Нікуліна та жила у Владивостоці. Фактчекери не знайшли згадок про Віру Вайман чи її фотографій на сайті ОБСЄ.

Раніше в Україні діяли дві місії ОБСЄ, проте ні Віра Нікуліна, ні Віра Вайман у документах цих місій не згадуються. А в архіві ОБСЄ та на вебсайті організації немає записів про нібито лабораторії чи торгівлю органами дітей в Україні.

Фейк про продаж дитячих органів за кордон є частиною дезінформаційної кампанії про «чорну трансплантологію», яка нібито діє в Україні. Щодо самої процедури трансплантації, то «Детектор медіа» неодноразово спростовував фейки. Це складна процедура, яка потребує декількох фахівців, специфічного обладнання, обмежена в часі.

Анонімні користувачі, що поширюють проросійську риторику у грузинському сегменті соцмереж, стверджують, що «ніхто не звільнив російського посла в Україні» і що він нібито «ще працює у Києві». Ці повідомлення є реакцією на рішення МЗС України відправити посла Грузії до Тбілісі для додаткових консультацій щодо стану здоров‘я Михеіла Саакашвілі. Проте інформація про російського посла є недостовірною.

На дописи звернули увагу в грузинському проєкті MythDetector. Вони наголошують, що Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією 24 лютого 2022 року через російську агресію проти України. Однак українська влада не розривала консульських відносин з Росією задля захисту прав громадян України, зокрема українських політв'язнів, що й далі перебувають у Росії. Крім цього, 20 квітня 2023 року мер Києва Віталій Кличко розірвав угоду з Посольством Росії щодо оренди землі та надіслав запит до Кабміну щодо повернення земель посольства в українську власність. 

Аналітики проєкту також зазначають, що Росія не мала повноцінного посла в Україні з 2016 року, оскільки з того часу цю функцію виконували тимчасово призначені особи. До середини лютого 2022 року тимчасовим повіреним був Олександр Лукашик. Після розірвання дипвідносин очолює посольство Володимир Жеглов, однак за офіційною посадою він є радником посла. Хоч у серпні 2022 року йому було вручено вірчі грамоти президентом Росії Володимиром Путіним, через розрив дипвідносин Україна не визнає його в якості посла. 

Поширюючи таку дезінформацію, її автори хочуть дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Грузії, викликати скепсис щодо послідовності дій української влади та поглибити кризу відносин між Грузією та Україною. 

Російські пропагандисти постійно намагаються показати свою державу як кращу альтернативу «колективному Заходу». Аргументом на підтримку цього твердження, зокрема, є те, що децентралізація у країнах Європи — це лише ширма, а насправді в них панує диктатура. Натомість у Росії ж нібито все відкрито — центр влади «мультикультурної» країни у Москві. 

У дійсності ж у випадку Росії це є виявом авторитаризму її режиму. Історично склалося так, що Москва контролює всі процеси, особливо на окупованих територіях України. У цьому контексті так звані «уряди» «ЛДНР» не є окремими урядами, а лише «філіями» Кремля. Проте це стосується і самої Росії — у республік у складі Російської Федерації немає власної автономії, а всіх тих, хто намагаються йти всупереч забаганкам Москви, жорстоко карають. До прикладу, розмір дотацій від Кремля для регіонів визначається не за об’єктивними критеріями чи потребами, а за рівнем прихильності або геополітичної важливості для Москви. Як наслідок, Російська Федерація — це міф та завуальовування імперських амбіцій Росії.

Посилено використовуючи такі словосполучення, пропагандисти також поглиблюють владу політичних еліт Росії та придушують голоси інакодумців. За мовчазного схвалення подібні інструменти набувають більшого поширення та значення. 

У російських медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що 27 червня російські військові завдали ракетного удару по місцю проживання «натовських інструкторів» у Краматорську. Це — неправда.

Як зазначають фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО, росіяни обстріляли ракетами «Іскандер» кафе, де перебувала велика кількість цивільних людей. Мер міста Олександр Гончаренко повідомив, що станом на 28 червня в результаті удару загинуло 11 людей, серед них — троє дітей.

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за черговий теракт, скоєний росіянами, на жертву, тобто Україну. Також росіяни намагаються довести, що «не завдають ударів по цивільній інфраструктурі». Раніше «Детектор медіа» розповідав про викриття того, як росіяни поширюють інформацію, що Україна нібито створює «брудну ядерну бомбу».

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, та в польському сегменті твітеру поширюють фото зруйнованого пам’ятника з підписом, що українець його знищив через радянську символіку. Сам обеліск було встановлено на честь польських партизанів, які воювали проти нацизму. Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxVheck. Вони встановили, що пам’ятник знесли на підставі рішення Поморського воєводи Даріуша Дреліха від 7 листопада 2022 року. Вперше про це написало польське видання Wizjalokalna.pl та прикріпило документ постанови. Обеліск було встановлено на місці бою між польськими й радянськими партизанами та німецькими військами.

Пам’ятник знесли на підставі закону «Про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного ладу за допомогою назв громадських будівель, споруд та обладнання» від 2017 року. Інститут національної пам’яті встановив, що обеліск символізував пам’ять про комуністичних партизанів, які не входили до складу загальних Збройних сил Польщі, а перебували під радянським командуванням.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються посіяти розбрат між Україною та Польщею, представити українських біженців як злочинців. І таким чином зменшити підтримку України. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що у Польщі збільшився рівень злочинності через українців.

Пропагандисти в російських медіа стверджують, що президент Володимир Зеленський «відмовився» від проведення виборів в Україні. Мовляв, у такий спосіб він «узурпував» владу та «начхав» на демократичні норми. Крім того, вони також наголошують, що Україна не йде на мирні перемовини з Росією нібито заради того, щоб «зберегти владу Зеленського». Це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що проведення будь-яких виборів під час воєнного стану заборонене Конституцією України (статтею 83 розділу IV) та Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (статтею 19). Пропагандисти перекрутили коментар Зеленського у нещодавньому інтервʼю ВВС. Зеленський у ньому сказав, що виборів під час війни бути не може згідно із законодавством, однак він хоче, щоб у наступному році був мир. 

Аналітики проєкту також наголошують, що проведення виборів під час війни не є можливим з низки інших причин, серед яких, зокрема, знищена Росією інфраструктура, складність організації голосування для українських біженців за кордоном, а також безпекові ризики в разі ракетного удару в день голосування. За умови скасування воєнного стану наступні парламентські вибори мають відбутись у жовтні 2023 року, а президентські — навесні 2024.

Поширюючи меседжі про «узурпацію» влади, пропагандисти хочуть особисто дискредитувати Зеленського та викликати недовіру до нього. Крім того, у такий спосіб вони хочуть перекласти відповідальність за дії росіян на жертву російської агресії. Мовляв, у тому, що війна досі триває, винен лише Зеленський та його політичні амбіції. Однак саме російський злочинний режим є справжнім прикладом узурпації влади, адже нехтує своїм законодавством задля перебування однієї людини на посаді голови держави. 

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють відео, де президент США Джозеф Байден говорить, що нібито пишається тим, «що є найбільш проросійським президентом в американській історії. Я обіцяв тобі, що так і зроблю. Але ось те, чим я дійсно пишаюсь:  я пишаюсь, що мене переобрали найбільш проросійським президентом в історії». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Вони встановили, що відео було відредаговано: на оригінальну аудіодоріжку наклали спотворений переклад російською мовою. 17 червня 2023 року Байден виступав перед членами профспілок у місті Філадельфія, штат Пенсільванія, у межах передвиборчої кампанії. Насправді на цій зустрічі президент США сказав: «Я пишаюся тим, що я найбільш прихильний до профспілок президент в історії Америки. Я обіцяв, що буду. Але чим я справді пишаюся, так це тим, що я був переобраним президентом, який найбільше підтримує профспілки в історії».

Поширюючи подібні фейки, російські пропагандисти намагаються дискредитувати західних партнерів та викликати до них недовіру. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що Джо Байден визнав, що Путіна неможливо перемогти.

Після окупації територій України росіяни стверджують, що для мешканців цих земель починається «нове життя». Мовляв, Росія вже готова відбудовувати Україну та виправляти її помилки. До прикладу, заради підтримки цього меседжу президент Росії Путін відвідав тимчасово окупований Маріуполь, який Росія нібито вже почала відбудовувати.

Використовуючи це словосполучення у такому контексті, пропагандисти хочуть створити штучний контраст між життям при «київській хунті» та «русском мірє». Мовляв, тимчасово окуповані території терпіли знущання Києва роками і тепер нарешті можуть жити на повну. 

Однак реальний стан речей не такий оптимістичний, як меседжі агітпропу. Зруйновані міста на цих територіях не треба було б відбудовувати, якби на Україну не напала Росія. Крім того, замість витрачання коштів на агресію проти України, Росія могла б відбудувати міста на своїй території, де немає доступу до водопостачання чи опалення.

Пропагандисти в російських медіа стверджують, що радник Голови Офісу президента України Михайло Подоляк закликав до вбивства «якнайбільшої кількості» росіян, що нібито свідчить про «антигуманну» сутність української держави. Проте це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту The Insider. Вони помітили бурхливу реакцію на висловлювання Подоляка в російському медіапросторі та зʼясували, що цитата вирвана з контексту. У повній її версії з ефіру марафону «Єдині новини» зрозуміло, що йдеться не про всіх росіян, а про вояків армії окупанта. 

Виставляючи це в такому світлі, пропагандисти хочуть виправдати свою агресію проти України боротьбою з «нелюдами». Мовляв, українці є настільки жорстокими, що закликають до знищення цілої нації. Однак геноцид проти українців вчиняють саме росіяни. 

Центр протидії дезінформації при РНБО повідомляє, що українцям надходять смс із закликом надсилати інформацію про ЗСУ в обмін на грошову винагороду. 

ЦПД нагадує, що будь-яка співпраця з ворогом може прирівнюватись до держзради і каратись в умовах воєнного стану позбавленням волі строком до 15 років або довічним увʼязненням. 

Розсилаючи подібні повідомлення, росіяни хочуть отримати важливу інформацію та використати її проти української армії. Крім того, пропонуючи за це гроші, вони підживлюють свій меседж про «надзвичайну бідність України». Мовляв, українці готові на все заради грошей. Втім, якщо українці і стали біднішими (хоч ця проблема і перебільшена), то причиною цього є виключно агресія Росії проти України.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах, де поширюють проросійську риторику, стверджують, що Україна — на межі продовольчої кризи через проблеми з молочною індустрією. Мовляв, українці не купують своє молоко, бо не мають за що, а експорт молочної продукції з України чогось провалюється. 

Хоч автори таких дописів і згадують про те, що поголів'я рогатої худоби зменшилося через війну, вони не вказують агресію Росії як першопричину цих проблем. Все знову спихають на Захід, який нібито допомагає лише риторикою. Крім того, вони також перекладають відповідальність за це на країни Центральної Азії та Молдову. Як наслідок, на думку пропагандистів, Україна на межі банкрутства та продовольчої кризи.

Проте її головною причиною стала агресія Росії проти України, оскільки бойові дії обмежують як вирощування худоби та кормів, так і продаж молочних продуктів. Крім того, рослинні аналоги молока, такі як мигдалеве, соєве, вівсяне, кокосове молоко тощо, стають дедалі популярнішими через етичні переконання споживачів або непереносимість лактози, що міститься в коров'ячому молоці. З огляду на це споживання молочних продуктів зменшується на глобальному рівні.

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть штучно збільшити масштаб проблеми та викликати паніку серед українців. Крім того, в такий спосіб вони вже традиційно хочуть перекласти відповідальність за дії Росії на треті сили.

Кремлівські пропагандистські медіа, анонімні телеграм-канали та користувачі російського сегменту твітеру поширюють інформацію, що Велика Британія нібито набирає «найманців» для українського контрнаступу на півдні та сході України. Буцімто доказом цього є оголошення компанії EU Citizenship Program на сайті для пошуку роботи Adzuna. Агітпроп посилається на публікацію британського видання The Times. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту Stop Fake. Велика Британія не вербувала «найманців» в Україну через сайт Adzuna. Ба більше, виконавчий директор Adzuna Дуг Мунро заявив виданню The Times, що рекламу було створено з метою пропаганди, а його сайт став «жертвою російської дезінформації про війну». Після того, як повідомлення почало поширюватися серед військових, видання The Sunday Times зв'язалося з Adzuna. І компанія одразу заморозила рекламне оголошення та звернулася до поліції. 

Дуг Мунро вважає, що ця провокація була створена «Росією або проросійськими прихильниками».

Агітпроп систематично поширює фейки та маніпуляції про так званих іноземних найманців в Україні. У такий спосіб російські пропагандисти прагнуть створити видимість, що Росія насправді воює не з Україною, а з так званим колективним Заходом. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що українським військовим Захід нібито не дозволяє користуватися своєю технікою, адже цим займаються «іноземні найманці».

Росія постійно намагається показати себе сильною мультикультурною державою, що піклується про своє розмаїття. Зокрема, це можна побачити у промоційних матеріалах країни або в заявах міжнародного рівня. 

Однак насправді російська політика безпосередньо спрямована на знищення багатонаціональності. Як правило, багатонаціональна держава утворюється в процесі колоніального загарбання (і не тільки), чим Росія займалася і займається.

Риторика Росії на цей момент є колонізаторською і нацистською. Завдяки їй Росія намагається досягнути зверхності над усіма поневоленими народами, прикриваючись тим, що вона нібито піклується про національні спільноти. Водночас зовні плекає наратив про великий російський народ, не згадуючи інших або приписуючи всім-всім народам статус «росіян». Наприклад, мови різних національностей всередині Росії поступово зникають через законодавчі ініціативи, що унеможливлюють їх використання в суспільному та культурному полі. До прикладу, у 2021 році заарештований активіст за права народу комі розмовляв під час судового засідання мовою цього народу, однак суддя засудила використання мови комі навіть попри її задекларований статус республіканської мови. Або ж після численних воєн зі справжньою ідентичністю чеченців російська влада дозволила залишити тільки ту її частину, яка збігається з пріоритетами та цілями Москви, в обмін на великі дотації з державного бюджету. 

Ба більше, російський політикум навмисно створює ситуацію привілейованості росіян над іншими етносами в складі країни в контексті агресії проти України. Зокрема, велика частка загиблих російських військових у війні за етнічною ідентифікацією є бурятами. Навіть Папа Римський свого часу назвав бурятів та чеченців найжорстокішими серед російських солдатів, що воюють проти України. 

Використовуючи концепцію «багатонаціональної держави», російські пропагандисти та високопосадовці замилюють очі на реальний стан речей для багатьох етносів у складі країни, що є результатом цілеспрямованої політики знищення багатокультурності всередині Росії. Все це робиться для посилення контролю та втримання центру влади в одному місці. Крім того, це працює і на зовнішньому рівні в рамках публічної дипломатії. Зокрема, подібні меседжі поширюються через «Російські доми» (культурні центри МЗС Росії в інших країнах). «Детектор медіа» вже писав про фейки цієї інституції. 

На російському форумі, у грузинському сегменті фейсбуку та медіа, які поширюють прокремлівську риторику, 9 та 10 червня виклали фото з екоактивісткою Гретою Тунберг, яка тримає в руках нібито аркуш із написом: «Путін! Припини знищувати леопардів!». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту Myth Detector. Фото Грети Тунберг оброблено за допомогою програми. Насправді вона тримала аркуш із написом «Дозвольте Росії страйкувати за клімат», а саме фото опублікувала 14 травня 2019 року в твіттері, намагаючись закликати Росію долучитися до протестів проти кліматичної кризи.

Поширюючи цей фейк, пропагандисти намагаються дискредитувати екозахисницю Грету Тунберг і спотворити реальність, щоб показати, що Україна нібито програє. Мовляв, навіть потужна техніка не допомагає перемогти Росію, тож лишається тільки вмовляти не чіпати українців. Раніше «Детектор медіа» пояснював меседж, що західна техніка нібито недолуга й непридатна для використання в Україні.

Російська економіка зазнала значного впливу через санкційний режим у відповідь на агресію Росії проти України. Багато її показників упали, однак пропаганда не може про це відкрито говорити, оскільки тоді росіяни можуть запідозрити, що агресія їхньої держави завдає шкоди і їм. Тому російські високопосадовці та пропагандисти вигадали термін «відʼємне зростання».

«Відʼємним зростанням» є зростання у зворотному напрямку. Пропагандисти стверджують: так, можливо, на цифрах усе погано і показники падають, однак насправді все налагоджується. Для пояснень цього явища вони шукають різних виправдань: то шкала не така, то рейтинги зроблені зрадниками, то цифри переплутали. Росіяни використовують ці виправдання щодо зниження показників експорту, товарообігу, падіння курсу валюти тощо. Цей термін є евфемізмом для завуалювання реальної ситуації.

Граючись із лексикою, пропагандисти хочуть завуалювати негативні наслідки агресії проти України та підтримувати її надалі. Мовляв, росіян лякали крахом економіки, але ми тримаємось, тому треба воювати далі. Це лише ще раз показує, як російські політичні еліти нехтують життям цивільних, оскільки війна проти України поглибила рівень бідності росіян. 

Пропаганда використовує тактику «перенесення», щоб викликати в аудиторії стійкі асоціації з певними символами чи сталими виразами. Вони можуть бути як позитивними і викликати схвалення, так і негативними — для дискредитації певних людей, спільнот чи явищ.

Так, радянська, а згодом і російська пропаганда ніколи не використовували термін «воїн Української повстанської армії», натомість називали їх «бандерівцями». Це слово в СРСР та Росії має стійку асоціацію з бандитами та нацистськими колаборантами. Червоно-чорний прапор ОУН та УПА має таку ж негативну конотацію для російської пропаганди, натомість для патріотів України він є символом волі, незламності та визвольної боротьби проти будь-яких іноземних загарбників.

Під час повномасштабної війни 2022-2023 років агітпроп часто воліє називати солдатів ЗСУ «нацистами», «бойовиками», «найманцями». У такий спосіб відбувається перенесення на воїнів регулярної армії незалежної держави асоціацій з нерегулярними бандами різного наброду. Щоб уникнути страшного слова «війна» для позначення повномасштабного вторгнення в Україну і назвати його якщо не позитивно, то хоча б нейтрально, путінська влада вигадала недолуге словосполучення «спеціальна військова операція».

Російська пропаганда також намагається застосовувати й нібито позитивні символи для збільшення підтримки та виправдання агресії щодо України. Так звана «георгіївська стрічка» є військовим символом Росії ще з XVIII століття, означає військову славу та доблесть. Вона зберегла своє значення навіть у Радянському Союзі та стала одним із символів «перемоги». У сучасній Росії «георгіївська стрічка» є поширеною та популярною, оскільки не пов'язана з комуністичним режимом СРСР, до якого всередині країни дуже неоднозначне ставлення, незважаючи на те, що радянське минуле активно служить російській пропаганді. 

Ще одним символом є так званий «прапор перемоги», який агітпроп сакралізував у рамках гіперболізації ролі Росії в перемозі над нацизмом та зробив одним з ключових елементів «побєдобесія», що є наріжним каменем сучасної державної ідеології «рашизму».

Низка великих компаній припинила свою роботу в Росії у відповідь на її агресію проти України. Серед них — виробники одягу, електроніки, популярні фастфуди. Цей крок у поєднанні з санкціями змусив росіян стояти в чергах в останні дні перед закриттям на території Росії магазинів H&M, Zara, Ikea тощо. Однак «імпортозаміщення», яким так люблять хизуватись кремлівські політики, не може покрити потреб і створити гідні альтернативи для іноземних брендів. Тому росіяни вдаються до «паралельного імпорту».

«Паралельним імпортом» є закупівля та продаж товарів іноземних брендів без їхньої згоди. Зазвичай такі товари купують через китайський AliExpress, а потім продають через російський аналог Wildberries. Фактично, це є крадіжкою, оскільки порушує як мінімум питання авторського права на той чи інший продукт. Крім того, це ставить бренди в незручне становище — їхні товари продають у країні під санкціями без їхнього відома. Такий прийом також допомагає обходити росіянам санкції, що є незаконним. Пропагандисти не можуть назвати це «крадіжкою» у прямому ефірі, тому і вживають фразу, що звучить розумно та офіційно. 

Так агітпроп прагне завуалювати нелегальні дії Росії. Крім того, намагаючись пояснити причину цього, вони можуть вдаватися до віктимізації росіян. Мовляв, саме вони є «справжніми жертвами» цієї війни, у яких забрали все найцінніше. Втім, вихід іноземних брендів з російського ринку є адекватною відповіддю на російську агресію проти України, оскільки замість того, щоб працювати над покращенням своєї економіки та промисловості, Росія витрачає кошти на ведення війни проти країни-сусідки за мовчазної згоди свого суспільства. 

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію, що Лондон нібито підбурює Київ «до нападів на цивільні об'єкти та мирних жителів у межах російських кордонів». Агітпроп посилається на міністра закордонних справ Великої Британії Джеймса Клеверлі й пише, що він готовий узяти на себе відповідальність «за завдані громадянам Росії збитки та страждання, а також за небезпечну ескалацію конфлікту». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту Stop Fake. Згідно з 51-ю статтею статуту ООН про право на самооборону, Україна, відбиваючи російську агресію, не повинна обмежуватися завданням ударів по російських об’єктах виключно на своїй території. Відповідно до міжнародного права та законів ведення війни, законні цілі України для протистояння російській агресії — військові об’єкти на території Росії, наприклад, аеродроми. Саме про це говорив міністр закордонних справ Великої Британії. «Україна захищається від нічим не спровокованого російського нападу», — зазначив Джеймс Клеверлі.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати західних партнерів та залякати весь світ війною. Також вони намагаються перекласти відповідальність за вторгнення та російські злочини на жертву. Раніше «Детектор медіа» пояснював меседж, що Україна — країна-терорист, а також розповідав про маніпуляції, що Україна нібито шантажує західних партнерів терактами, якщо вони припинять постачати зброю.

Пропагандисти поширюють у соцмережах матеріали з меседжем, що, мовляв, під час Холодної війни Сполучені Штати були головною демократією, а Радянський Союз — тоталітарним режимом з амбіціями розширення. Однак з її завершенням тепер усе нібито навпаки — Сполучені Штати стали поліцейською державою, а Росія — справжньою демократією. Агітпроп стверджує, що зовнішня політика США є головною загрозою для світового миру, глобальної безпеки та стабільності.

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони стверджують, що подібні повідомлення є прикладами стандартного антизахідного наративу російської пропаганди. У ньому ідеалізують дотримання свобод і прав російських громадян. Фахівці проєкту наголошують, що сотні тисяч росіян мігрували з країни в пошуку кращих гарантій для своїх прав та свобод. У проєкті також посилаються на статтю журналу Foreign Policy, де вважають, що дії Росії поглиблюють занепад демократії навіть в Африці, оскільки вона ігнорує у своїй діяльності на континенті верховенство права та незалежну судову систему.  

У такий спосіб пропагандисти намагаються виправдати війну проти України тим, що Росія хоче поширювати «справжню демократію». Мовляв, Сполучені Штати давно планували напасти на Росію, бо вона є справжнім оплотом демократичних цінностей. Тому Росія нібито й почала війну — щоб захиститися від загрози своїй безпеці. Проте загрозою безпеці регіону і світу є лише дії самої Росії, а саме агресія проти України, Грузії та Молдови. 

У російських телеграм-каналах та медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширили відео, в якому американський сенатор Ліндсі Грем нібито говорить: «Росіяни, які вмирають… Ми ніколи не витрачали гроші так вдало». Грем буцімто сказав це на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. На цю заяву відреагували російські офіційні особи, а після цього міністерство внутрішніх справ Росії видало ордер на арешт Ліндсі Грема. Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери медіа Reuters. Вони з’ясували, що у повній версії розмови Ліндсі Грем не говорив про вбивства росіян за американські гроші. Фразу «краще, на що ми колись витрачали гроші» він сказав під час обговорення допомоги, яку надає США з початку повномасштабного вторгнення. Далі Грем сказав, що боротьба українців нагадує йому боротьбу США, які хотіли бути вільними. На це Зеленський відповів, що США вільні, буде вільною і Україна. А вже після цього Грем сказав: «А росіяни вмирають»; тоді президент України зазначив: «Так, але вони прийшли на нашу територію. Ми не воюємо на їхній території».

У такий спосіб російські пропагандисти дискредитують іноземних експертів та продовжують поширювати тезу про те, що Україна залежить від Заходу і насправді це Захід веде війну проти Росії. Раніше «Детектор медіа» пояснював меседж, що американська «група еліт» нібито веде непряму війну з Росією.

Слоган — коротка та влучна фраза, яка стисло виражає певну позицію або меседж та добре запам'ятовується. Слогани зазвичай використовуються в рекламі, політиці та бізнесі. Ці фрази несуть сильний ідеологічний посил, апелюють переважно до емоцій і є свого роду «візитівкою» політичних рухів, партій, комерційних компаній тощо.

Слогани почали з'являтися ще багато століть тому. До прикладу, є гасло французької революції 1789-1792 років «Liberté, égalité, fraternité» («Свобода, рівність, братерство»). Ці універсальні людські демократичні цінності стали базовою ідеологією багатьох держав на кілька століть вперед. 

Ще одним політичним лозунгом стало «¡No pasarán!» («Вони не пройдуть!»). Цей слоган почали використовувати французи ще під час битви за Верден у Першій світовій війні. У нашу мову він прийшов від іспанських республіканців часів Громадянської війни в Іспанії. Гасло стало символом твердого і непохитного наміру захищати свою позицію, не лише у військовому контексті. 

У «мирній» політиці слогани також відіграють важливу роль. Варто згадати лише «Yes we can!» («Так, ми можемо!») Барака Обами та «Make America Great Again» («Зробимо Америку великою знову») Дональда Трампа, з якими вони перемогли на виборах президента США. Українці також мають свої сильні слогани. Це передусім «Слава Україні — героям слава!», «Слава нації — смерть ворогам!» та «Україна — понад усе!». 

Є свої гасла і в російських окупантів. Так, для тимчасово окупованих територій вони використовують слоган «Росія тут назавжди!». Це робиться для деморалізації проукраїнськи налаштованих місцевих, для формування в них відчуття безнадійності ситуації та необхідності прийняття «нової реальності». Щоправда, цей слоган на білбордах у звільнених районах Харківщини та Херсонщини виглядав смішно. Ще одним гаслом окупантів є «Своїх не кидаємо». Він вже направлений на підняття морального духу російської армії, колаборантів та проросійського населення України. Проте далеко не завжди окупанти чинять згідно з цим слоганом: зафіксовано чимало випадків, подібних на цей, коли двоє російських солдатів пограбували пораненого товариша і залишили його помирати.

Таку тезу поширили в телеграм-каналах та російських медіа, які транслюють прокремлівську риторику, після того, як 24 травня Православна церква України (ПЦУ) ухвалила рішення перейти на новий календар, новоюліанський. Згідно з ним Різдво святкуватимуть у грудні. «Як це стосується православної церкви та православ’я? Це КЦУ (католицька церква) вже», — писали пропагандисти. Також прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав «божевіллям та вакханалією» рішення «розкольницької ПЦУ» святкувати Різдво 25 грудня. Він запропонував почекати, коли в Україні «оголосять, що більше немає української мови, а є американська мова».

Проте такі висновки безпідставні. Насправді 25 грудня Різдво Христове святкують не тільки католики, а православні, католики, а також греко-католики. Втім, справжньої дати народження Ісуса Христа ніхто не знає, ця дата умовна. На Заході Різдво святкують здебільшого за григоріанським календарем (тобто 25 грудня), а в Росії, Україні, Грузії, Сербії велика кількість вірян — за юліанським календарем (7 січня), який є не дуже точним. Під час революції Українська Народна Республіка перейшла на новий григоріанський календар, а разом з ними і більшовики. Проте церква лишилася на юліанському календарі. Через це й розбіжності в датах.

Заява Дмитра Пєскова про «розкольницьку ПЦУ» продовжує наратив агітпропу про те, що тільки Російська православна церква або церква Московського патріархату є канонічною. А заява про американську мову продовжує наратив про залежність України від Заходу.

Поширюючи цей меседж, російські пропагандисти вкотре намагаються переконати українців і світ у тому, що дії України суперечать релігійним канонам. Також у такий спосіб агітпроп виправдовує вторгнення Росії в Україну, наголошуючи на необхідності рятувати «канонічну православну церкву». Раніше «Детектор медіа» розповідав, що немає «канонічної» чи «неканонічної» церкви і чому не існує «католицького Різдва».

Регулярно пропагандисти називають усіх росіян, які висловлюються проти війни, розвʼязаної Росією проти України, зрадниками. Мовляв, такі люди нічого не варті, вони продалися колективному Заходу. Іноді для визнання зрадником вистачає картинки, плаката, руху, слова, кольорів одягу або навіть сну. До прикладу, мешканця Чити заарештували за те, що йому снився Зеленський, якого він попросив про спільне селфі. А Z-патріоти закликають заборонити предмети одягу в кольорах прапорів США та Великої Британії після того, як Росією пройшла хвиля доносів на осіб, що одягнулися в синьо-жовте вбрання.

Для представників агітпропу важливо втримувати однорідне інформаційне поле, оскільки за навіть найменшої критики влади вся державна вертикаль може повільно посипатись. Тому зрадників протиставляють Z-патріотам, які лиш те й роблять, що вихваляють Росію та її режим. Дуже часто до поняття «зради» спрощують діяльність «іноагентів» та «небажаних організацій», оскільки вони йдуть проти системного наративу, а саме виступають проти війни. Втім, якщо поняття «іноагентів» або «небажаних організацій» є відносно новими, то «зрада» є чимось доволі знайомим для росіян. Тому пропагандисти так часто і вдаються до цього слова.

Використовуючи тавро «зрадник», Росія хоче посилити суспільний тиск, щоб принизити тих, хто говорить правду, і запобігти тому, щоб це робив хтось інший. Наприклад, усіх, хто публічно виступає проти війни в Україні, засуджує російський уряд або каже, що президент України гарний, як у випадку з однією з російських пенсіонерок. У такий спосіб Росія також хоче відвернути увагу від своїх злочинів та виправдати провал на полі бою. Мовляв, росіяни програють через те, що серед них так багато зрадників, а всі, хто проти війни, є справжніми ворогами.

Кремлівські пропагандистські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють відео, де голова Конституційного суду Росії Валерій Зорькін показує Путіну копію французької карти 17 століття, на якій начебто немає України. Російський диктатор сказав, що Україна — квазідержава, яку створила радянська влада. І додав: «Ну, ми знаємо, що ці землі просто входили до складу Речі Посполитої, а потім попросилися до складу Московського царства». Це — маніпуляція.

На брехню звернули увагу спеціалісти медіа «Вёрстка». Вони знайшли мапу картографа Гійома Сансона, копію якої показували Путіну. На карті є Україна, вона підписана як Vkraine ou Pays des Cosaques (Україна, або Країна козаків). Серед мап України відома його робота, створена в 1674 році. Цю карту можна знайти на сайті цифрової бібліотеки Національної книгозбірні Франції та її партнерів Gallica. Ба більше, Крим на карті не входить до складу Росії, а півострів обведений як окрема держава. У 17 столітті там розташовувалося Кримське ханство.

Агітпроп продовжує просувати ключові пропагандистські тези, що України не існувало, її створив Ленін. Про це говорить і сам російський президент, щоб виправдати повномасштабне вторгнення в Україну. Раніше «Детектор медіа» писав про те, що окупанти підготували псевдоісторичну методичку для навчання українських дітей на тимчасово окупованих територіях.

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію про те, що в Україні залишився нібито «критично малий запас палива», існує «гострий дефіцит» і через це в країні «почалася паніка». Вони посилаються на заяву заступника міністра енергетики України Миколи Колесника, який сказав, що «наразі країна забезпечена паливом не більш як на 30 днів». Це — маніпуляція.

Як зазначають фахівці проєкту StopFake, приводом для численних маніпуляцій стала фраза Миколи Колесника, яку він сказав під час круглого столу 15 травня, коли обговорювали законопроєкт №9024 («Проєкт Закону про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів»): «Сьогодні у разі припинення надходжень нафти та нафтопродуктів потребу в них країна зможе задовольняти протягом не більше 10-30 днів за рахунок власного видобутку та запасів». Микола Колесник не заявляв, що в Україні «назріває гострий дефіцит палива».

Створення мінімального запасу нафти і нафтопродуктів є зобов’язанням України відповідно до Директиви Ради 2009/119/ЄС.

Також голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, народний депутат Андрій Герус заявив, що Україна створюватиме запаси палива. А директор Консалтингової групи А-95, що надає послуги суб'єктам енергетичного ринку України, Сергій Куюн заявив, що зараз в Україні немає і не прогнозується дефіциту пального.

У такий спосіб пропагандисти намагаються посіяти паніку серед населення.