В російських соціальних мережах та медіа  поширене трактування останніх заходів ЄС з переозброєння та засідань «коаліції рішучих» з підтримки України як підготовки нападу на Росію. У такий спосіб Росія перекладає відповідальність за власну агресію на західні країни. Про відповідний дезінформаційний меседж пише EUvsDisinfo. 

«Сьогоднішній саміт “коаліції рішучих” у Парижі знаменує собою повну і остаточну зміну тактики Західної Європи щодо української кризи. Війна буде. Не обов'язково завтра чи наступного року. Але дата “переозброєння” загальноєвропейського блоку (а точніше, його тотальної мілітаризації) вже визначена, і ця дата - 2030 рік. Якщо це не план нападу на нашу країну, не масові вбивства наших громадян і не спроба бюрократів у Брюсселі та Парижі вирішувати долю територій Великої Росії, то що ж це? Що це, як не військовий план агресивного нападу?», – коментує російське міжнародне видання Sputnik зустріч 27 березня у Парижі представників «коаліції рішучих» з 31 держави, зокрема лідерів Франції, Британії та України.  На зустрічі обговорювалися підтримка України у стримуванні російської агресії та досягнення справедливого й тривалого миру. А також можливе розміщення за результатами перемовин після припинення бойових дій європейського військового контингенту на території України для убезпечення від повторної агресії Росії. 

19 березня Єврокомісія оприлюднила Білу книгу європейської оборони – план «Готовність 2030». План надає країнам-членам ЄС фінансові важелі для стимулювання додаткових інвестицій в обороноздатність на сотні мільярдів євро. Необхідність зростання витрат на оборону обумовлено агресією Росії проти України, неповагою Росією міжнародних кордонів. А також відмовою Вашингтону бути залученим до забезпечення безпеки  Європи на попередньому рівні. 

Твердження про підготовку ЄС нападу на Росію використовується пропагандистами Кремля для виправдання військової присутності в Україні та власного мілітаризму.

Фактчекери EUvsDisinfo спростували фейк про те, що Німеччина нібито змушує афганських мігрантів воювати за Україну.

Як ішлося в матеріалі пропагандистського видання RT, німецький уряд буцімто примушує близько 2300 афганських біженців, затриманих за злочини в містах на кшталт Берліна, Мюнхена чи Гамбурга, вступати до Міжнародного легіону України. У разі відмови їх нібито депортують до Афганістану.

Як стверджують фактчекери, жодних доказів на підтвердження цього вкиду не надано. «Немає записів про будь-які облави на афганських мігрантів у містах Німеччини, і ніщо не свідчить про застосування примусу до громадян Афганістану в Німеччині, а тим більше — примусу воювати в Україні», — йдеться в матеріалі.

Такі фейки прикривають реальні злочини Росії, як-от примус мігрантів із країн Азії та Африки воювати на її боці, перекладаючи вину на інших і відвертаючи увагу від власної відповідальності. Дезінформація сіє паніку серед мігрантів у Європі, підриває довіру до урядів і провокує соціальну напругу, послаблюючи єдність у країнах ЄС. Окрім цього, звинувачуючи Німеччину в примусі мігрантів воювати за Україну, Росія прагне зобразити західні країни як цинічні та агресивні, підриваючи їхній моральний авторитет і підтримку України.

Ворожа пропаганда поширює дезінформацію, стверджуючи, що 24 березня 2025 року російська армія нібито завдала ракетного удару по позиціях Збройних сил України в Сумах. На маніпуляцію звернули увагу аналітики Центру протидії дезінформації при РНБО.

Насправді удар припав на житлові квартали міста. По медичну допомогу звернулись 94 людини (71 дорослий і 23 дітей). Деякі отримали допомогу на місці події, але більшість ушпиталені. За попередніми даними місцевої влади, пошкоджено 26 будівель різного призначення та форм власності, серед них: три школи, дитсадок, лікарня, 16 житлових будинків.

Російська пропаганда регулярно фабрикує подібні вигадки після масованих атак ракетами та дронами. Стверджуючи, що удари спрямовані на військові об’єкти, пропаганда намагається легітимізувати свої дії перед власним населенням і міжнародною спільнотою. Це створює ілюзію, що Росія веде «законну» війну, а не здійснює терористичні акти проти мирних жителів.

Це свідома тактика, яка поєднує терор проти цивільних з інформаційною війною, щоб виправдати агресію, посіяти хаос і уникнути відповідальності.

У мережі поширюють скриншот статті CNN, в якій стверджується, що українські військові начебто фіксують регулярні відключення Starlink по всій лінії фронту. Нібито це почалося після візиту президента Володимира Зеленського до Білого дому.

Однак фактчекери VoxCheck встановили, що ця інформація — фейк. Такої статті на сайті CNN не існує, а ні SpaceX, ні уряд США не повідомляли про відключення Starlink в Україні.

Фейковий скриншот активно поширюють проросійські джерела. Окрім відсутності такої новини на офіційному сайті CNN, експерти звернули увагу на відмінності в оформленні скриншоту: у ньому немає дати, автора статті та підпису до зображення, що є характерними елементами справжніх публікацій CNN.

Тлом для поширення фейку є призупинення військової допомоги США Україні. А на вихідних, коли поширювався фейк, у соцмережі Х виникла суперечка між міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським і американськими посадовцями. Сікорський нагадав, що роботу Starlink в Україні фінансує Польща. І відключення Starlink може означати ненадійність компанії, яку очолює Ілон Маск. Маск заперечив, що США погрожували відключити Starlink.

Президент США Дональд Трамп перебільшує масштаби американської допомоги Україні та неправдиво стверджує, що Європа надає переважно кредити, тоді як США нібито фінансують Україну безповоротно.

Як повідомляє портал FactCheck.org, Трамп заявив 22 лютого на конференції CPAC:

“Європа дала 100 мільярдів доларів. США дали 350 мільярдів. Але ще гірше — Європа надала гроші у вигляді кредиту, вони їх повернуть. Ми ж дали безповоротно, тож я хочу, щоб нам щось дали натомість за ці кошти”.

Аналітики FactCheck.org довели, що ці твердження не відповідають дійсності.

Фактично Конгрес США схвалив близько 174,2 мільярда доларів допомоги Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Загальна сума виділених коштів на підтримку України та пов’язані з цим витрати — 182,75 мільярда доларів. Водночас не всі ці кошти вже надано.

До того ж значна частина американської військової допомоги залишається в США. Близько 66 мільярдів доларів пішли на виробництво та поповнення озброєнь американських компаній.

Щодо допомоги Європи, то за даними Інституту світової економіки Кіля, ЄС та європейські країни вже виділили близько 140 мільярдів доларів — більше, ніж США. Крім того, ЄС уже заклав у бюджет додаткові 122 мільярди доларів на майбутню підтримку України.

Трамп стверджує, що європейська допомога надається у формі кредитів, але це перебільшення. Лише близько 35% зі 145 мільярдів доларів європейської допомоги були виділені у вигляді пільгових кредитів. Вони мають довгі терміни погашення та субсидовані ставки. Наприклад, один із пакетів передбачає 10-річний пільговий період і 35-річний термін погашення.

У США ж більшість допомоги справді надавали у вигляді грантів. Проте останній пакет допомоги на 9 мільярдів доларів уже містив і кредити. Половину цієї суми президент Джо Байден списав у листопаді 2024 року, а доля решти залежить від рішень адміністрації Трампа.

Окремо від цих програм країни G7 (США, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія та Велика Британія) погодили у 2024 році 50 мільярдів доларів кредиту для України, які мають бути виплачені з прибутків від заморожених активів Росії.

Трамп має рацію, що Європа частково використовує кредитні механізми, але більшість її допомоги Україні не є позиками. Водночас самі США також почали застосовувати кредитні механізми у фінансуванні Києва. Твердження про те, що американська допомога становить 350 мільярдів доларів — неправдиве і суттєво завищене.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало очевидним, що атаки на мирне населення є ключовою стратегією агресора. На Forum For Ukrainian Studies викладачка Донецького національного університету імені Василя Стуса Наталія Стеблина проаналізувала як навіть «незалежні» російські медіа, такі як Meduza і «Новая газета Европа», вдаються до маніпуляцій, що сприяють зняттю відповідальності з російської армії.

Попри численні докази, зібрані журналістами та міжнародними організаціями, Meduza і «Новая газета Европа» часто подають удари по українських містах як частину ширшого військового конфлікту, уникаючи прямих звинувачень Росії. Вони висвітлюють руйнування житлових будинків у Дніпрі, Умані, Краматорську та інших містах, але водночас додають повідомлення про нібито обстріли окупованих територій українськими військами, де джерелами є колаборанти і пропагандисти, яких не можна назвати надійними джерелами інформації. Таке подання інформації створює враження, що обидві сторони рівною мірою винні у стражданнях цивільного населення, а не що Росія є єдиним агресором.

Ще однією тактикою є посилання на російські джерела, навіть коли вони очевидно дезінформують. Наприклад, у випадку з атакою на драмтеатр у Маріуполі у 2022 році «Новая газета» подала заяву Міністерства оборони Росії, що вибух нібито влаштували українські військові. Жодного спростування цієї брехні не було надано. Так само в статтях Meduza про обстріли цивільних об’єктів поруч із позицією України завжди публікується думка російської влади, яка заперечує свою причетність. Це не об'єктивна журналістика, а відтворення російських пропагандистських тез, які можна здобути і в пропагандистських джерелах, пише Наталія Стеблина.

Особливо небезпечним є поширення версій, що деякі атаки могли бути здійснені самою Україною. Так сталося після удару по житловому будинку в Дніпрі у січні 2023 року, коли тодішній радник Офісу президента Олексій Арестович помилково припустив, що влучення могло бути результатом роботи української ППО. Попри те, що Арестович швидко спростував свої слова, Meduza і «Новая газета» продовжували використовувати цей фрагмент як нібито альтернативну версію подій. Російські чиновники підхопили цю заяву, а незалежні медіа фактично допомогли їм поширити її серед аудиторії.

Інший прийом — створення ілюзії масового осуду війни серед росіян. Після кожного масштабного удару по українських містах Meduza і «Новая газета» публікують матеріали про «спонтанні меморіали» в Москві чи Петербурзі, де люди нібито масово приносять квіти до пам'ятників українським діячам. Це створює хибне враження, ніби значна частина російського суспільства проти війни, хоча насправді реальні протести жорстко придушуються, а більшість росіян підтримує агресію або пасивно її приймає.
«Я не вважаю, що такі уривки відображають реальну картину, оскільки вони ігнорують численні докази підтримки російським суспільством повномасштабного вторгнення. Звичайно, ми вдячні тим, хто не побоявся виступити проти жорстоких воєнних злочинів Росії, але здається, що це скоріше виняток, ніж типова поведінка», — пише Наталія Стеблина.

Таким чином, навіть незалежні російські медіа не є надійними джерелами інформації. Вони використовують методи, які знімають відповідальність із Росії, применшують злочини її армії та створюють хибний баланс між агресором і жертвою. Це не просто журналістські помилки — це цілеспрямовані інформаційні маніпуляції, які в підсумку грають на руку Кремлю.

Пропагандисти поширюють у соцмережах інформацію про те, що Україна нібито є «поліцейською державою». У відповідних повідомленнях стверджується, що на кожні 10 громадян нібито припадає один поліціянт, а загальна кількість правоохоронців буцімто становить 300 тисяч. Також пропагандисти заявляють, що українські поліціянти «переховуються в тилу» та не залучені до оборони країни. Однак насправді ці твердження не відповідають дійсності.

Про цей випадок пишуть на StopFake. Фахівці проєкту зазначають, що згідно з офіційними даними станом на грудень 2024 року, чисельність особового складу Національної поліції України становить 100 тисяч осіб, тобто втричі менше, ніж вказано в дезінформаційних постах. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що 25% українських поліцейських — жінки, а ще 17% — чоловіки, які не досягли мобілізаційного віку. Фейком є й твердження про те, що поліція не бере участі у війні. Зокрема, приблизно 10 тисяч співробітників поліції воюють у складі Сил оборони України. Наприклад, у Національній поліції було сформовано штурмову бригаду «Лють», яка діє на передовій. Ще 25 тисяч поліціянтів постійно перебувають у зонах бойових дій, займаючись евакуацією мирного населення та роботою на блокпостах. 40-45 тисяч співробітників поліції, Нацгвардії та Держприкордонслужби постійно виконують бойові завдання в зоні бойових дій і прифронтових регіонах.  

Що стосується міфу про «поліцейську державу», то до 2014 року ситуація справді була іншою. До Революції гідності та російського вторгнення режим експрезидента Віктора Януковича активно посилював контроль над населенням, а не армією. На кінець 2013 року в Україні працювали 357 700 співробітників МВС, тоді як чисельність Збройних сил України становила лише 168 200 військовослужбовців — у понад два рази менше. Ця диспропорція свідчить про те, що режим Януковича цілеспрямовано ослаблював армію, водночас нарощуючи силовий апарат для контролю над суспільством. Це була частина підготовки до можливого придушення протестів і забезпечення проросійської політики.  

У такий спосіб російська пропаганда намагається спотворити реальність, відвернути увагу від власних репресивних методів та підірвати довіру до українських силових структур.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах меседж про те, що «Радіо Свобода» для свого нового відеоматеріалу нібито спеціально обирає найбільш радикально налаштованих матерів загиблих українських військових, які виступають проти мирних переговорів. Вони заявляють, що такі жінки буцімто або «зациклені на ідеології», або просто «ненавидять тих, хто вижив». Пропагандисти стверджують, що подібні матері становлять лише «маленьку частину суспільства», але «Радіо Свобода» навмисно створює ілюзію того, що українці масово підтримують війну «до останнього». Такі повідомлення супроводжуються тезою, що «Захід використовує Україну» для війни, а «Радіо Свобода» діє в інтересах так званих «інвесторів війни». 

Українські матері мають право говорити про війну і втрати своїх дітей. Зневажливе ставлення до їхнього горя — це типовий прийом, щоб знецінити їхні думки. Боротьба України — це боротьба за існування, а не бажання «воювати до останнього». Українці хочуть миру, але не капітуляції, яка означала б знищення державності, репресії та геноцид. Ідея «переговорів будь-якою ціною» нав’язується російською пропагандою, щоб змусити Україну поступитися територіями та піти на умови агресора. Усі попередні спроби «миру» показали, що Росія використовує переговори лише як паузу для перегрупування і нових атак. Російська пропаганда постійно намагається переконати Захід, що Україна нібито «сама винна» у війні, щоб підірвати міжнародну підтримку. Але саме Росія розв’язала свою агресію у 2014 році та розпочала повномасштабне вторгнення у 2022-му.

Цей меседж є класичним прикладом російської пропаганди, що намагається дискредитувати голоси українських матерів, які втратили своїх синів на війні, — в оригінальному повідомленні пропагандисти називають їх «упоротими ідіотками». У такий спосіб вони також хочуть спотворити реальну позицію українців щодо війни, виставляючи прагнення до перемоги як «небажання миру». Крім того, агітпроп маніпулює емоціями, протиставляючи тих, хто загинув, і тих, хто вижив, щоб розпалювати внутрішні конфлікти. Такі повідомлення — це чергова спроба дискредитувати Україну, викривити її позицію та підірвати єдність суспільства. Насправді ж українці прагнуть не безконечної війни, а справедливого миру, який неможливий без поразки агресора.

На російському державному сайті, створеному до «80-річчя Перемоги», розміщено інформацію про те, що Україна нібито не відіграла значної ролі в боротьбі з нацизмом. Втім це - неправда.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Українці зробили величезний внесок у перемогу в Другій світовій війні:

Крім того, втрати України у Другій світовій війні становлять від 8 до 10 мільйонів осіб.  

Російська пропаганда продовжує викривлювати факти, приписуючи собі заслуги та жертви народів колишнього СРСР, зокрема українців. Москва свідомо применшує внесок України, щоб посилити власний міф про «виключну роль Росії» у війні, водночас замовчуючи злочини сталінського режиму та репресії проти українців. Насправді ж Україна відіграла критично важливу роль у перемозі над нацизмом. 

У польських проросійських телеграм-каналах підбивають підсумок третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І критикують польську владу за нібито несприйняття головного підсумку цієї війни — не провокувати Росію.

«24 лютого 2025 року виповнюється третя річниця від початку українсько-російського конфлікту, а польські політики досі не засвоїли головного уроку Києва: не провокувати “російського ведмедя”, бо він здатен прокинутися. Останніми роками наші політики настільки піддалися військовій риториці України та “перемоги над злим Путіним”, що зовсім забули про те, що можливості російських військових та російського озброєння дозволяють Росії порівняти Польщу з землею», — ідеться в дописі проросійського польського каналу з понад 12 тисячами підписників. Надалі наводяться спекулятивні аргументи, що саме Україна напередодні вторгнення нібито пророкувала Росію на війну. 

Через залякування та перебільшення своєї військової міці Росія намагається досягти впливу на політику інших держав у силовий спосіб  навіть без застосування військової сили. Зокрема 11 квітня 2021 року, менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення,  в ефірі передачі «Вечер с Владимиром Соловьевым» російська головна редакторка інформаційного агентства «Россия сегодня», телеканалу RT та агентства Sputnik Маргарита Симоньян говорила, що в «гарячій війні Росія переможе Україну за два дні».

Для перекладання відповідальності за агресію в Україні Росія також застосовує для різних аудиторії широку варіацію дезінформаційних меседжів.  Нинішні меседжі Росії мають на меті залякати спільноти Польщі, відвадити їх від підтримки України. 

Пропагандисти поширюють у соцмережах, зокрема в тіктоку, інформацію про те, що витрати на Національну поліцію України нібито в чотири рази перевищують фінансування ЗСУ. Однак це — фейк.

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці з’ясували, що У 2025 році видатки держбюджету на Міністерство оборони становлять 1,6 трлн грн, з яких близько 1 трлн грн спрямовані на забезпечення ЗСУ. Для порівняння, Міністерство внутрішніх справ отримало 438,3 млрд грн, з яких 104,7 млрд грн виділено Нацполіції. Таким чином, фінансування ЗСУ перевищує витрати на МВС у 4 рази, а на поліцію — у 15 разів.

Ця дезінформація, створена для дискредитації уряду України та відвернення уваги від реальних пріоритетів бюджету. Маніпуляція такими цифрами має на меті підрив довіри громадян до влади, створення внутрішніх конфліктів та дискредитацію зусиль уряду у протистоянні російській агресії. Розповсюдження таких повідомлень також спрямоване на розпалювання невдоволення серед військових та мирного населення, що грає на руку ворожій пропаганді. Україна продовжує спрямовувати основні ресурси на підтримку оборони та забезпечення армії.

Проросійські телеграм-канали поширюють інформацію, нібито 70% військовослужбовців ЗСУ вживають алкоголь, щоб заснути, а 80% тих, хто має залежність, вже стикалися з цією проблемою ще до мобілізації.

Однак це маніпуляція, на яку звернули увагу фахівці VoxCheck. Наприкінці грудня 2024 року видання Hromadske опублікувало матеріал, у якому військові висловлювали власні думки щодо ситуації з алкоголем в армії. Проте офіційної статистики про рівень залежності серед військових немає.

Так, командир роти справді зауважив, що частина військових може вживати алкоголь, щоб заснути: «Мені здається, що по 50 грамів, аби лише спокійно заснути, приймають до 70% особового складу. Але випивка від випивки відрізняється. Один прийняв, виспався — і вранці готовий до виконання будь-якого завдання. А інший без 100 грамів уже і встати не може. От з такими якраз проблеми. Бо вони п’ють, поки мають що пити, а мають завжди».

Водночас головний сержант 93-ї бригади зазначив, що людина, яка не зловживала алкоголем до армії, не стане алкозалежною у війську. За його спостереженнями, близько 80% військових, які зловживають спиртним, вже мали таку проблему в цивільному житті. 

За допомогою такої маніпуляції пропагандисти намагаються перевести увагу від проблем у російській армії, створюючи викривлену реальність. Наприклад, у 2023 році Міністерство оборони Великої Британії, посилаючись на один із російських телеграм-каналів, оприлюднило інформацію про «надзвичайно високу» кількість інцидентів, злочинів і смертей серед російських військових, спричинених вживанням алкоголю.

«Російські командири, ймовірно, вважають масштабне зловживання алкоголем серйозною загрозою для бойової ефективності. Водночас, оскільки пияцтво є поширеним явищем у російському суспільстві, воно довгий час мовчазно сприймалося як невід’ємна частина військового життя, навіть під час бойових дій», — зазначили британські розвідники.

Російський агітпроп маніпулює фактами, щоб дискредитувати українську армію, створити враження її слабкості та морального занепаду. Такі маніпуляції спрямовані на підрив довіри до ЗСУ як серед українців, так і серед міжнародних партнерів, а також на деморалізацію суспільства.

Російські ресурси поширюють інформацію про те, що нібито в прогнозі Міжнародного валютного фонду (МВФ) відсутній варіант перемоги України у війні проти Росії. Як стверджують пропагандисти, «західні експерти перестали вірити у “перемогу України” в СВО».

Проте це ― фейк, пишуть у StopFake. 18 жовтня 2024 року МВФ опублікував звіт щодо України. У документі аналітики оцінюють, що війна триватиме й наступного, 2025 року, а «перспективи залишаються вкрай невизначеними», і тому буде необхідне додаткове фінансування в $32 млрд. Воно покриватиметься за рахунок $33,1 млрд запропонованої G7 ініціативи «Надзвичайні кредити для прискорення доходів України» (ERA), що передбачає використання доходів на заморожені російські активи. 

Також у розділі звіту про ризики йдеться про базовий і негативний сценарії — обидва припускають, що війна триватиме довше, ніж очікувалося. Водночас у сценаріях не йдеться про передбачуваний програш України. Навпаки, у звіті МВФ наголошують: «Нині ми зосереджені на підтримці макроекономічної, зовнішньої та фінансової стабільності з метою зміцнення потенціалу України на шляху до перемоги». Тобто це суперечить інформації, яку поширюють російські пропагандисти.

Цим фейком росіяни підживлюють пропагандистський наратив про втрату віри в перемогу України на Заході. Раніше ми спростовували інформацію, що міністр фінансів України Сергій Марченко заявляв, що Захід «втомився заганяти Україну в борги».

У мережі поширюють нібито відео від платформи United24, у якому стверджують, буцімто операція ЗСУ в Курській області провалилась через американського винахідника Ілона Маска. 

У відео заступник Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського полковник Вадим Сухаревський нібито звинуватив Ілона Маска у створенні «пастки» в Курській області. Мовляв, через 24 години після початку операції в Курській області супутникова мережа Starlink перестала працювати. Порушення зв’язку завадило наступу ЗСУ на Курську АЕС і місто Курськ, а також призвело до застою операції. 

Проте United24 не публікувала схожих відео на своїх офіційних ресурсах.
А зворотний пошук фото в гуглі продемонстрував, що для фейку пропагандисти використали окремі фото та відео з відкритих джерел. Так, фото з військовим, який налаштовує антену Starlink, взяли з офіційної сторінки Командування Сил підтримки Збройних сил України. Його опублікували у 2022 році.

Хоча Вадим Сухаревський не винуватив американського мільярдера в так званому провалі операції, однак випадки, коли Ілон Маск змушує своїх інженерів вимикати Starlink, все ж таки бувають. 

Українські війська прорвали російський кордон на Сумщині 6 серпня. 12 серпня президент Зеленський уперше прямо написав, що Україна проводить операцію в Курській області Росії. 12 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна контролює майже 1000 км² Курщини. 

Читайте також: США начебто причетні до операції в Курській області. 

Пропагандисти поширюють у телеграм-каналах інформацію про нібито знищення чотирьох винищувачів F-16 під час сьогоднішнього (26.09.2024) «несподіваного ракетного удару». Ця інформація подається без жодних доказів або підтверджених фактів. Тому вона є неправдивою. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО.

Такі новини є черговим фейком, метою якого є маніпуляція громадською думкою та створення ілюзії «неефективності» західної військової техніки, зокрема літаків F-16. Це частина ширшої дезінформаційної кампанії, яка намагається послабити довіру до західної підтримки України та змусити сумніватися в її успішності. Пропагандисти почали поширювати подібні фейки ще до того, як винищувачі F-16 з'явилися в Україні.

Проросійські джерела стверджують, що голова Офісу Президента України Андрій Єрмак вважає головним завданням для України втягнути НАТО в пряме протистояння з Росією. Як повідомляють пропагандисти, саме це дозволить Україні вступити до Альянсу та виграти війну. Альтернативних сценаріїв нібито немає ― резерви та техніка перебувають на критичних показниках, затяжну війну Україні не витримати, а отже «треба шукати формати для ескалації війни та провокації Кремля».

Насправді українське військово-політичне керівництво, навпаки, прагне завершення війни, до того ж на справедливих для країни умовах. Про це пишуть у Центрі протидії дезінформації. Україна немає намірів втягувати НАТО в безпосередній конфлікт із Росією, однак українська влада просить всебічно підтримувати країну, аби та могла продовжувати давати відсіч російській агресії та, зрештою, завдати поразки країні-терористці. 

Подібними повідомлення Росія звинувачує владу України в ескалації війни. Також пропагандисти апелюють до «критичної кількості резервів і техніки», «нездатності України воювати тривало», однак міжнародні партнери продовжують військовим і фінансовим шляхом допомагати українській державі, а завдяки Курській операції ЗСУ театр воєнних дій перемістився й на територію Росії. Відповідно, самому Кремлю може бути невигідно продовжувати цю безпідставну війну, тому там і шукають шляхів її припинення на недоброчесних і невигідних для України умовах.

Раніше ми аналізували російський дезінформаційний меседж, мовляв, Київ хоче спровокувати Кремль на удар тактичною ядерною зброєю.

У соцмережах російські пропагандисти поширюють картинку Глобального індексу миру та безпеки жінок (WPS Index) за 2023 рік, згідно з яким Україна нібито є «найгіршою у світі країною для жінок». Також агітпроп іронізує: «Але ж там скоро вони одні й залишаться».

Насправді росіяни зманіпулювали інформацією, про що повідомляють у проєкті StopFake. Дані на графіку відображають ситуацію в Європі, але не у світі загалом. Згідно з WPS Index, у 2023 році найнижчі оцінки отримали Афганістан, Ємен, ЦАР, Демократична Республіка Конго, Південний Судан і низка інших країн. України в цій десятці найгірших країн для жінок немає, вона посідає 117 місце зі 177 країн. Водночас Україна має найнижчий результат серед європейських країн. 

Варто зауважити, що такі низькі оцінки в рейтингу Україна отримала саме через війну з Росією, і вони відображають складні реалії, з якими стикаються жінки в умовах війни. Так, згаданий рейтинг оцінює різні компоненти статусу жінок ― від участі в економіці до здоров’я та ризиків насильства. До нього, зокрема, входять оцінки освіти, безпеки, парламентського представництва, материнської смертності, правового захисту та близькість до збройного конфлікту. 

Маніпулюючи інформацією, Росія намагається дискредитувати Україну, вплинути на її імідж у світі та змістити акценти. Раніше ми документували фейк, мовляв, розслідування Bellingcat довело, що Єрмак заплатив Time за місце в рейтингу найвпливовіших людей року.

Фахівці Центру протидії дезінформації зафіксували інформаційну кампанію з боку російських медіа, які транслюють прокремлівську риторику. Із посиланням на службу зовнішньої розвідки Росії стверджують, начебто Україна «з подачі» США готує інсценування російського ракетного удару по одному з дитячих закладів в Україні.

Жодних доказів на підтримку своєї неправдивої тези фейкороби не змогли навести. Тобто жодного «обстрілу» Україна не планує. Тимчасом Росія обстрілює Україну ледь не щодня, нищачи цивільну інфраструктуру, житлові будинки, лікарні, школи та дитсадки. Натомість пропагандисти пояснюють, що Москва нібито не вдається до терористичних атак, а цілиться в «центри прийняття рішень». Мовляв, Кремль атакує лише об’єкти, де розміщена військова техніка чи перебувають військовослужбовці, а отже, «не порушує» жодних норм та звичаїв ведення війни. 

Власне, Росія намагається приховати свої злочинні дії щодо мирних українців, прикриваючись терміном «центри прийняття рішень». Та знаходить собі виправдання, що обстріл військових об’єктів — це норма для війни. Проте українські міста щоденно потерпають від російських ракет та дронів. 

Пропагандисти намагаються розколоти українське суспільство, посіяти паніку та внести розкол серед українців і водночас знайти виправдання власним злочинам.

Поширюючи дезінформацію, яка спекулює темами життя дітей в умовах війни, зокрема так званих дітей Донбасу, російська пропаганда прагне дискредитувати Україну та українську владу в очах як власного, так і західного суспільства. У розповідях російського агітпропу про життя дітей на окупованих територіях та в зоні бойових дій українська влада й військові постають безжальними «карателями», мета яких — винищити так званий народ Донбасу, який «добровільно обрав бути з Росією». Розповідаючи такі історії, російська пропаганда прагне перевернути реальність і показати, що українську владу й армію ніщо не зупинить на шляху до досягнення цілі. 

Читайте ще: Українці, яких Москва перетворює на ворогів: як Росія виправдовує депортацію українських дітей.

На фоні операції Збройних сил України на Курщині проросійські та анонімні телеграм-канали розпочали серію дискредитаційних меседжів щодо військових. Зокрема, один із таких меседжів полягає у твердженні, мовляв, «Курська авантюра» переросла у «вбивство України»: як стверджується у повідомленнях, Володимир Зеленський нібито наказав усі сили спрямувати на Курщину, аби добитися там воєнних успіхів. Водночас інші напрямки залишилися «без жодного військового», що дозволяє росіянам просуватися далі. 

«Тепер російська армія незабаром контролюватиме усю територію Донбасу, що спростить наступ противника по всьому цьому фронту», — пояснюють пропагандисти.

Насправді така теза є маніпулятивною, враховуючи постійний тиск російської армії, жоден напрямок ЗСУ не може залишити «напризволяще». У такий спосіб фейкороби намагаються переконати у безуспішності Курської операції для української сторони. Нібито це лише даремно використані ресурси. Водночас підживити настрої й внутрішньої російської аудиторії: якщо ж ідеться про напад на російську територію, поплічники Кремля знаходять виправдання такій атаці. Мовляв, українська армія й так програє, скоро вона відступить із території Курщини; а за той час Росія наступатиме та захопить інші території України. Втім, до прикладу, у Литві зафіксували скорочення російських сухопутних військ у Калінінграді через наступ Збройних сил України в Курській області Росії. Про це заявляв командувач Литовської армії. Тобто так чи інакше Курська операція вплинула на дії війська Росії та, щонайменше, відбуваються ротації на інші напрямки, або передислокації із зон де раніше не велися бойові дії. 

Нагадаємо, що українські війська прорвали російський кордон на Сумщині у вівторок 6 серпня. 12 серпня президент Зеленський уперше прямо написав, що Україна проводить операцію в Курській області Росії. Також 12 серпня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна контролює майже 1000 км² Курщини. Станом на 21 серпня під контролем України перебувають 93 населені пункти Росії.

У анонімних телеграм-каналах поширюють нібито відеосюжет від Bloomberg. У ньому йдеться, буцімто військовий аналітик та генерал у відставці Бредлі Герік давав інтерв’ю для подкасту виданню Military.com: там він начебто висловив думку, що досягнуті в Курській області результати «нікчемні» та не варті великих матеріальних і людських втрат, яких зазнали ЗСУ в цій операції.

Аналітики VoxCheck пояснили, що Bloomberg не публікував схожого сюжету. Більш того,  подібного відео немає ні на офіційному сайті видання, ні на сторінках медіа в інстаграмі, фейсбуці, твіттері (X), тіктоці та ютубі. 

Водночас генерал у відставці Бредлі Герік ніяк не коментував операцію, усі його цитати вигадані. Він ніколи не давав коментарів у подкасті Military.com. Хоча у Military.com висвітлювали наступ України на Курщині, утім не посилалися на цього аналітика. В онлайн-виданні вважають, що операція в Курській області довела «здатність України перехопити ініціативу» і підняла бойовий дух її бійців. 

Читайте ще: США начебто причетні до операції в Курській області. 

Пропагандисти поширюють інформацію, що російська авіація нібито знищила групу британського спецназу SAS в Одесі. Вони посилаються на твіт нідерландської журналістки Соні ван ден Енде, де вона вказала, що «в результаті російського удару загинули 18 британських спецпризначенців, і ще 25 отримали поранення». Вони також посилаються на схожі висловлювання російського військового експерта Валентина Сивкова. Втім ця інформація не відповідає дійсності.

На це звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони верифікували цю інформацію у пресслужбі ОУВ «Таврія», де заперечили присутність британських спецпризначенців в Одесі та саму подію. Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук також спростував цю інформацію.

Пропагандисти поширюють такі фейки з метою підтримати свою інформаційну кампанію про «іноземних найманців» у лавах Збройних Сил України. Вона спрямована на дискредитацію українських військових, поширення паніки та недовіри серед населення, а також виправдання агресивних дій Росії на міжнародній арені.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах, що в Україні нібито хочуть створити по меморіальному військовому кладовищу у кожному регіоні. Мовляв, про це повідомив т.в.о. міністра зі справ ветеранів Олександр Порхун. Агітпроп стверджує, що нібито вже готують 100 тисяч місць для захоронення традиційним способом, а 60 тисяч - колумбарним. Це нібито дає підстави оцінювати реальну кількість жертв війни з українського боку. Втім це - маніпуляція.

Насправді йдеться про створення Національного військового меморіального кладовища. для поховання всіх ветеранів. Заступник директора відповідної держустанови Ярослав Старущенко заявив у коментарі для Інтерфакс-Україна, що на цьому кладовищі ховатимуть всіх ветеранів, а не лише тих, хто загинув у боях з моменту повномасштабного вторгнення. Це включає ветеранів, які загинуть через багато років після закінчення своєї служби, але матимуть статус учасників бойових дій. Крім того, військове меморіальне кладовище не передбачає поховання цивільних осіб, які не брали участі у бойових діях. 

Ідея створення меморіального кладовища була схвалена Кабінетом Міністрів України в жовтні 2022 року. У серпні 2023 року Кабмін затвердив реалізацію проєкту у Гатненській громаді під Києвом. Перша черга будівництва має завершитися до кінця 2024 року, а повне завершення комплексу планується до 2027 року.

Пропагандисти поширюють неправдиву інформацію про цю ідею, щоб створити паніку серед населення та знизити його моральний дух. Вони прагнуть показати, що втрати серед українських військових є настільки великими, що потрібні нові кладовища в кожному регіоні, хоч офіційні дані й свідчать про інше. У такий спосіб вони також намагаються саботувати підтримку серед населення щодо продовження боротьби та зірвати процес мобілізації в Україні.

Російські пропагандисти, посилаючись на заяви речника Кремля Пєскова щодо підсумків саміту НАТО у Вашингтоні, що відбувся 9-11 липня 2024 року, намагаються перекласти відповідальність за війну в Україні на Північноатлантичний альянс. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО пишуть, що йдеться про такі дезінформаційні меседжі: 

– «НАТО де-факто повністю залучене до “конфлікту” в Україні»;
– «підсумки саміту НАТО підтвердили конфронтаційну суть альянсу та його небажання досягти миру»;
– «рух військової інфраструктури НАТО в бік кордонів Росії триває»;
– «плани НАТО прийняти Україну пов'язані з бажанням завдати поразки Росії». 

Звинувачуючи НАТО в агресивних намірах щодо Росії, Кремль намагається ввести в оману світову спільноту й переконати, ніби веде війну проти України, щоб «захиститися». Також Москва прагне дискредитувати прагнення України до євроатлантичної інтеграції, вибудовуючи у своїй пропаганді її образ як ворожої держави та маріонетки Заходу. 

За підсумками саміту можна стверджувати, що Росія просуває тезу, мовляв, НАТО підвищило ставки й ескалювало ситуацію, цим самим не залишивши Росії вибору. Більше про зміну риторики Росії щодо України після Вашингтонського саміту НАТО читайте у відповідній статті Центру досліджень «Детектора медіа».

Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні прокремлівські ЗМІ поширювали нібито заяву генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберга, який сказав, що «ніхто не давав гарантій вступу України до НАТО». Також генсек буцімто назвав Китай «головним організатором» війни Росії в Україні. Пропагандисти стверджували, що відповідні заяви Столтенберга нібито пролунали в інтервʼю, яке той нещодавно дав американському телеканалу СBS.

Однак насправді словами Столтенберга зманіпулювали, спотворивши контекст сказаного, пишуть у проєкті StopFake. 

Щодо звинувачень у нібито відсутності обіцянок прийняти Україну в НАТО, то тут важливе розуміння контексту. Столтенберг насправді відповідав на запитання журналістки: «Чому такий довгий термін для вступу України, ви говорили про 10-річний період, чому саме 10 років, а не один-два-три роки, адже вони зіткнулися з війною?». На що генсек сказав: «Ну, ніхто не говорив про 10 років, але очевидно, що це дуже серйозне питання для України. Тому що Україна зараз перебуває у стані війни. Україна зазнала нападу з боку Росії. Тому найважливіше, що ми маємо зробити, це посилити нашу підтримку України, щоб забезпечити її перемогу. Це попередня умова для будь-якого майбутнього членства України». Тобто Столтенберг нічого не говорив про відсутність гарантій вступу до НАТО для України, твердження було вигадане пропагандистами. Він сказав про відсутність чітких часових рамок вступу України до альянсу, і що наразі важливішою є підтримка України у війні з Росією. 

Що ж до Китаю, то Столтенберг назвав країну «головним посібником війни Росії в Україні», а не її організатором: «Війна в Україні демонструє, наскільки тісно пов’язані між собою Росія та Китай, Північна Корея та Іран. Китай є головним посібником російської військової агресії проти України. Президент Сі та президент Путін — усі вони хочуть, щоб НАТО, Сполучені Штати зазнали поразки в Україні».

Росія намагається протидіяти євроатлантичній інтеграції України, поширюючи дезінформацію про вступ України до НАТО. Що стосується Китаю, то маніпулюючи інформацією, агітпроп прагне «розсварити» між собою НАТО та Пекін задля своєї вигоди.

На початку липня 2024 року в інтервʼю для Bloomberg президент України Володимир Зеленський нібито заявив, що в Україні може бути винесений на референдум «корейський» або інший сценарій закінчення війни, і народ на референдумі скаже, що важливіше – «втома від війни» чи «кордони 1991 року». Таку інформацію поширюють російські пропагандисти.

Насправді словами Зеленського зманіпулювали, пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП. Його відповідь журналістці Bloomberg на запитання: «Чи необхідно союзникам починати думати про німецьку модель, тобто дозволити Україні членство [в НАТО. – ред.] поки не вся територія України під її контролем?», ― вирвали з контексту.

Володимир Зеленський сказав, що насамперед Україні така пропозиція офіційно ніколи не надходила. Також президент України послався на Конституцію, заявивши, що будь-які зміни українських територій ― «це зміни Конституції, і це злочин». До цього він додав: «Якщо нам пропонують німецьку модель, або ще якусь, або «корейську» або тощо… В будь-якому випадку то треба розуміти, що нам пропонують, хто нам пропонує, для чого це робиться, а після цього зрозуміти думку всіх нас. Не тільки мою, а передусім всього суспільства. Бо суспільство, народ України є власником України».

Поширюючи цю маніпуляцію, російський агітпроп намагається схилити українців до думки, що Україні потрібно якнайшвидше починати мирні перемовини про закінчення війни, до того ж на умовах Росії.