Минулого тижня українські дрони тричі вдарили по центрах обробки даних Яндекса, технологічної компанії, яку часто називають «російським Google». Об'єкти в Сасовому, Калузі та Владимирі зазнали серйозних пошкоджень, деякі повністю вийшли з ладу. 

Українські удари по російських датацентрах нібито призвели до спаду активності російських ботів, але доказів цього бракує. Графіки, на які посилаються автори поширених дописів, або вимірюють зовсім інше, або мають невідоме походження.

Невдовзі в соцмережах з'явилися дописи ( 1 , 2 , 3 ) про можливі наслідки ударів для ІТ-інфраструктури. Їхні автори стверджували, що знищення / пошкодження інфраструктури Яндекса мало б зменшити активність бот-акаунтів, які тиражують російську пропаганду. Імовірно, висновок спирається на діаграму Cloudflare Radar, за якою частка автоматизованого трафіку з мережі Яндекса впала до 0,4%. Чи справді це вплинуло на активність російських ботоферм, розбиралися польські фактчекери Demagog. 

Що насправді показує графік Cloudflare

Графік, що поширювався в Х, справжній, але перш ніж говорити про перемогу над російськими тролями, варто розібратися, що саме він вимірює. Аналітики, які ведуть профіль блокувальника ботів і відстежують акаунти, задіяні в операції «Матрьошка», а також експерти порталу Niebezpiecznik та проєкту Emocje w Sieci Інституту моніторингу медіа (Institute of Media Monitoring) кажуть одне: ці дані не стосуються бот-акаунтів, що поширюють російську пропаганду.

Як пояснюють аналітики проєкту «Emocje w Sieci», «бот» у цьому контексті означає програмне забезпечення (web crawler / web spider), яке надсилає автоматичні запити до сайтів і сервісів, а не людину, що переглядає сторінки. Мовиться про програми, які автоматично збирають вміст вебсайтів, так звані краулери. Тож падіння такого трафіку нічого не говорить про фейкові акаунти в соцмережах.

Аналітики Niebezpiecznik висловили припущення, що можливий спад активності проросійських ботів міг бути пов'язаний зі збоєм у роботі Yandex Pay: оператори ботоферм могли припинити роботу, бо перестали отримувати оплату. Але це теорія, що ґрунтується на здогадах, достовірних даних про помітне зниження активності російських тролів немає.

Друга діаграма невідомого походження

Крім даних Cloudflare, мережею поширюється ще одна діаграма, яка нібито демонструє спад активності проросійських акаунтів. Її без посилання на джерело опублікував у X чеський євродепутат Томаш Здеховський. 

Графік нібито показує зниження онлайн-активності навколо партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Аналітики проєкту «Emocje w Sieci» зазначили, що подібне зниження спостерігається і в публікаціях про ХДС та СДПН, тобто воно не стосується лише AfD.

У самій діаграмі є невідповідності: графік опубліковано 11 жовтня, але дані на ньому датовано 15 жовтня. Рафаель Віммер, дослідник із Регенсбурзького університету, припускає, що його могли згенерувати за допомогою ШІ, і серед іншого звернув увагу на нерівномірні інтервали між лініями.

Чому це може зашкодити

Поки що недостатньо доказів на технічному рівні щоб казати про справді зниження активності російських ботоферм, але й немає підстав підозрювати недобрі наміри в тих, хто повідомляє про спад активності ботів, спираючись на суб'єктивні спостереження. Проте такий наратив може бути шкідливим, додаючи довіри пропагандистським дописам. Користувач, який натрапляє на маніпулятивний пост, може міркувати так: «Російські боти зараз неактивні, отже, цей допис справжній».

Наразі, виходячи з окремих спостережень, неможливо об'єктивно визначити, чи є взагалі помітне зниження активності ботів, окремі заміри та дослідження вимагають часу, щоб перевірити ці твердження.  

Російські телеграм-канали поширювали фейк про те, що Київ нібито «потопає у смердючих масах» через зупинку каналізаційної системи. Насправді повідомлення, яке використали пропагандисти, стосувалося тимчасового припинення прийому стічних вод із Борщагівської громади Київської області. Проблему усунули приблизно за 20 хвилин після відновлення електроживлення насосних станцій, а її першопричиною став російський удар по енергетичному об’єкту, важливому для столиці. Правду від брехні відсіяли StopFake.

Російські пропагандисти посилалися на повідомлення секретаря Борщагівської сільської ради Олександра Медвідя, який увечері 8 жовтня поінформував про тимчасове припинення прийому стічних вод до каналізаційних мереж Києва, зокрема з території Борщагівської громади. Причиною стало знеструмлення об’єктів «Київводоканалу», що вплинуло на роботу систем водовідведення та водопостачання громади.

Однак агітпроп перекрутив зміст повідомлення, подавши локальну проблему як масштабну аварію в столиці. Борщагівська громада є окремою сільською громадою Київської області, а не частиною Києва. Саме прийом стоків із її території тимчасово припинили, тоді як у повідомленні не йшлося ані про переповнення каналізації в столиці, ані про стічні води на київських вулицях.

Пропагандисти також не згадали про подальше оновлення інформації. Приблизно через 20 хвилин після першого повідомлення Медвідь написав, що «Київводоканал» відновив прийом стічних вод, а водопостачання у Борщагівській громаді поступово поновлюється. Як уточнювало видання «Цензор.НЕТ», це стало можливим після відновлення електроживлення каналізаційних насосних станцій Києва. Отже, тимчасовий перебій не переріс у заявлений пропагандистами каналізаційний колапс.

Ще одним елементом маніпуляції стало замовчування причини знеструмлення. 8 жовтня Росія атакувала енергетичний об’єкт, важливий для Києва. За повідомленням міністра енергетики Дениса Шмигаля, внаслідок обстрілу відключилися кілька елементів електромережі, через яку живиться столиця, що спричинило перебої з електропостачанням в окремих районах міста. Через падіння напруги тимчасово зупинялося й метро, однак уже о 19:30 рух поїздів відновили на всіх лініях.

Водночас проблеми з електро- та водопостачанням у Києві та області справді існують. Росія посилює удари по енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Станом на 11 жовтня в Києві та Київській області діяли екстрені відключення електроенергії за розпорядженням НЕК «Укренерго». Напередодні Київська міська державна адміністрація закликала жителів підготувати запаси питної й технічної води, продуктів та заряджені павербанки щонайменше на три дні.

За даними КМДА, у разі знеструмлення в Києві можуть працювати від генераторів 155 бюветних комплексів, а комунальні служби продовжують відновлювати штатні параметри водопостачання. Проте реальні труднощі, спричинені російськими атаками на енергетичну інфраструктуру, не підтверджують тверджень про те, що столиця нібито «потопає у нечистотах». У цьому випадку пропаганда використала справжнє повідомлення про тимчасовий збій, вирвала його з контексту та приховала як швидке відновлення роботи системи, так і причину перебою.

У болгарському сегменті соцмереж поширювали вигадані заяви російського президента Володимира Путіна про можливі удари по «американських базах» у Болгарії, приписували міністру оборони Росії Андрію Бєлоусову погрози судовим переслідуванням усіх, хто допомагав Україні зброєю, а також поширювали сфабрикований діалог між лідером партії «Възраждане» Костадином Костадиновим і заступником голови Ради безпеки Росії Дмитром Медведєвим. Дезінформацію викрили болгарські фактчекери із Factcheck.bg.

В одній із публікацій у фейсбуці Путіну приписували слова, що Росія нібито має високоточні ракети для удару по чотирьох «американських базах» у Болгарії, але при цьому «болгари не постраждають». Публікації не містили посилання на джерело, однак одна з них зібрала понад 3,5 тисячі вподобайок, 686 коментарів і 255 поширень. Factcheck.bg перевірив офіційні російські джерела, а також матеріали ТАСС і «РИА Новости» і не знайшов такого звернення Путіна.

Фактчекери із Болгарії також звернули увагу на маніпуляції довкола так званих «американських баз» у Болгарії. Чотири військові об’єкти, про які йдеться, не є самостійними американськими базами: вони перебувають у спільному користуванні відповідно до угоди між Болгарією та США. Йдеться про навчальний полігон «Ново село», складські об’єкти в Айтосі та авіабази «Безмер» і «Граф Ігнатієво».

Інший фейк стосувався міністра оборони Росії Андрія Бєлоусова. У соцмережах поширювали твердження, нібито він після засідання з представниками розвідки заявив, що всіх, хто допомагав Україні зброєю, «будуть судити в Росії». Публікація активно поширювалася у фейсбуці й тіктоці, а також з’явилася на сайті The Sofia Times. За даними Factcheck.bg, це твердження циркулює ще з липня 2025 року.

Перевірка не виявила такої заяви Бєлоусова ані в російських інформаційних агентствах, ані в міжнародних медіа. Водночас фактчекери знайшли реальні слова російського міністра про те, що країни ЄС дедалі більше залучаються до війни через фінансову та військову допомогу Україні. У квітні 2026 року Бєлоусов заявляв, що такі дії можуть призвести до загострення військово-політичної ситуації в Європі, однак заяви про судове переслідування всіх, хто постачає Україні зброю, він не робив.

Ще одна дезінформаційна історія стосувалася зустрічі Костадинова з Медведєвим. У фейсбуці поширювали нібито повний запис їхньої розмови, в якому Костадинов начебто просив Росію не починати війну проти Болгарії, а Медведєв відповідав, що Росія може лише «врятувати Болгарію». Публікація не містила посилання на конкретне російське джерело.

Отже, в усіх  випадках дезінформація ґрунтувалася на приписуванні російським посадовцям і політикам заяв, яких вони не робили, або на вигаданому переказі реальної зустрічі.

У мережі поширюють перекручену цитату державного секретаря США Марко Рубіо щодо перспектив дипломатичного врегулювання російсько-української війни. У низці медіа його слова передали як заяву про те, що «жодних перспектив врегулювати війну за допомогою переговорів зараз немає», хоча в оригіналі йшлося про відсутність перспектив переговорного врегулювання на цей момент. Про дезінформаційні повідомлення розповіли в Центрі протидії дезінформації.

Як зазначили в Центрі, у точному перекладі Рубіо сказав: «Наразі не видно перспектив для врегулювання шляхом переговорів». Таким чином, поширена версія цитати змінює зміст висловлювання, перетворюючи оцінку поточної ситуації на категоричне твердження про повну відсутність можливостей для дипломатичного завершення війни.

Крім того, у маніпулятивних публікаціях опустили важливий контекст слів американського держсекретаря. Рубіо пояснив, що дипломатичні зусилля наразі не дають результату через вимогу Росії встановити повний контроль над Донбасом, яку Україна відкидає як неприйнятну. Водночас він наголосив, що Сполучені Штати готові й надалі відігравати конструктивну роль у пошуку дипломатичного рішення.

Як пише Європейська справда із посиланням на першоджерело, інтерв’ю грецькому виданню Kathimerini, Рубіо також заявив про занепокоєння можливістю подальшої ескалації війни. За його словами, Росія може використати наближення зими для атак на українську енергетичну інфраструктуру, тоді як Україна посилила спроможність завдавати далекобійних ударів по території Росії. Американський посадовець наголосив, що США залишаються готовими сприяти переговорному процесу, якщо з’явиться можливість для його успішного проведення.

Отже, поширена в мережі версія створює враження, що США нібито остаточно відмовилися від дипломатичного шляху врегулювання війни. Насправді з контексту інтерв’ю випливає, що Рубіо говорив про відсутність перспектив переговорного рішення саме в поточній ситуації, одночасно підтверджуючи готовність Вашингтона підтримувати дипломатичні зусилля.

Російська пропаганда активізувала нову хвилю інформаційних маніпуляцій, спрямовану на заперечення та виправдання воєнних злочинів російської армії в українському місті Буча. Про дезінформаційні повідомлення розповіли в Центрі протидії дезінформації.

Головною темою дезінформації стало використання кишенькових іноземних експертів із так званої «Міжнародної асоціації з фактчекінгу», створеної у Москві. Один зі спікерів цієї псевдоструктури поставив під сумнів реальну кількість жертв серед мирного населення та запропонував притягнути до відповідальності саму Україну за звинувачення Росії в жорстоких розстрілах цивільних громадян.

Українські фахівці та структури з протидії дезінформації викрили цю брехню, наголосивши, що залучення фейкових міжнародних організацій є класичною та відпрацьованою тактикою Кремля. Метою таких маніпуляцій є спроба розмити чітку доказову базу, заплутати аудиторію та дискредитувати об’єктивні висновки міжнародних слідчих груп, які задокументували численні злочини окупантів.

Росія просуває картину балтійського регіону, в якій НАТО нібито готується напасти на Росію, балтійські уряди стрімко мілітаризуються, а російськомовне населення перебуває під загрозою переслідувань. Разом ці наративи створюють атмосферу постійної кризи, у якій воєнна ескалація виглядає дедалі правдоподібнішою — це дозволяє Москві тиснути на регіон навіть без відкритих військових дій, адже сама можливість конфлікту стає інструментом примусу. Про мету і засоби Росії розповіли EUvsDisinfo.

«Балтійські агресори»

Один із поширюваних наративів зображує держави Балтики як агресорів, що очолюють боротьбу Заходу проти Росії. Це твердження набуло популярності після ударів України по російській нафтовій інфраструктурі, коли російські чиновники неправдиво звинуватили балтійські держави у відкритті «повітряних коридорів» для українських дронів — звинувачення, яке балтійська влада відкинула.

Інший поширена теза стосується того, що Захід нібито програє боротьбу проти Росії і тому намагається відкрити «другий фронт» у балтійському регіоні, зображуючи балтійські країни як держав-«камікадзе», готових пожертвувати собою заради ослаблення Росії — так само, як це нібито раніше зробила Україна.

До дезінформації про «балтійських агресорів» також входять твердження про стрімку мілітаризацію Литви, Латвії та Естонії проти Росії. Особливо активно ці тези просувалися під час навчань НАТО у Балтійському регіоні — Gallant Boar 2026. Видання, пов'язані з кремлівською інформаційною екосистемою, подавали ці навчання як підготовку до великомасштабної війни проти Росії, стверджуючи, що НАТО перевіряє обороноздатність Калінінграда перед можливою спробою захопити російський ексклав або встановити довкола нього блокаду за «кримським» сценарієм. 

Правозахисні маніпуляції

Білорусь також підтримала російські заяви, що держави Балтики нібито порушують права російськомовних меншин. На початку червня російські та білоруські чиновники опублікували спільну доповідь на цю тему. Російська риторика систематично розмиває межу між російськомовними, етнічними росіянами та громадянами Росії, що дозволяє Кремлю подавати широку й різнорідну групу населення як єдину спільноту, що нібито перебуває під захистом Москви.

МЗС Росії оголосило про намір подати позов до Міжнародного суду ООН щодо так званого «систематичного порушення» прав етнічних росіян у Латвії, Литві та Естонії, стверджуючи, що балтійська влада «забороняє» російську мову, «переписує історію» та проводить «каральну кампанію репресій і залякування». Спільне розслідування литовських, латвійських та естонських журналістів встановило, що юристи МЗС Росії збирали правові аргументи для такого позову ще з початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. 

Звинувачення у «прославлянні нацизму»

Російські тези проти балтійських держав такод дубліюють ті, які раніше застосовувалися проти України. Серед них на чільному місці - звинувачення у «прославленні нацизму». У доповіді 2026 року щодо прославлення нацизму МЗС Росії відносить балтійські держави — поряд з Україною, Молдовою, Польщею та Фінляндією — до держав, що особливо активно знищують радянські пам'ятники борцям із нацизмом, звинувачуючи їх у «зростаючих зусиллях звеличити нацистів, колабораціоністів та їхніх сучасних послідовників».

У межах цієї кампанії Кремль намагався пов'язати литовських учасників антирадянського опору з нацизмом, а доповідь МЗС Росії про порушення прав людини в Балтії звинувачує Вільнюс у «відкритій політиці фальсифікації історії Другої світової війни».

Нарощування військ і попередження про напад

За даними The Telegraph, Росія вже використовує щонайменше десять військових баз поблизу кордонів з Білоруссю та Україною для запуску далекобійних ударних дронів проти України. З огляду на заявлену дальність дрона «Герань-5» у 1000 кілометрів, у радіусі ураження можуть опинитися частини кількох країн НАТО — це свідчить про зростання можливостей, але саме по собі не доводить наміру атакувати територію Альянсу.

Занепокоєння щодо реальнішої загрози посилилося після публікацій двох американських видань, які з посиланням на анонімні джерела повідомили, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви застеріг Росію від нападу на територію НАТО. Politico з посиланням на анонімне джерело писало, що метою зустрічі було насамперед попередити Росію проти будь-яких ескалаційних дій щодо балтійських держав. The Wall Street Journal з посиланням на «поінформованих про візит осіб» повідомило, що Реткліфф їздив до Москви, аби передати попередження не атакувати країни НАТО.

Страх як засіб тиску

Дезінформація і залякування приносять користь Москві незалежно від її реальних намірів чи термінів можливих військових дій, пишуть EUvsDisinfo. Окрім легітимізації потенційної агресії, нагнітання страху неминучої війни здатне послабити довіру до НАТО, підштовхнути Захід до обережніших рішень та подати оборонні заходи як небезпечну ескалацію. Ігнорувати загрозу чи не готуватися до неї було б безвідповідально. Але підготовка має ґрунтуватися на раціональній оцінці реальних можливостей Росії, а не на страху, який свідомо намагається поширити Кремль.

Російська влада продовжує використовувати маніпуляції та дезінформацію для контролю над виборчими процесами, намагаючись водночас дискредитувати демократичні інститути в інших країнах, і про російські пропагандистські прийоми проаналізували EUvsDisinfo.

Кремлівська пропаганда намагається зобразити вибори у західних країнах сфальсифікованими, поширюючи фейки про нібито обмеження для журналістів в Австрії та Канаді чи відсутність спостерігачів у США. Проте  відсутність свободи і можливості зміни влади притаманні самій Росії, де результати виборів заздалегідь визначені, незалежне спостереження знищене, а голосування супроводжується тиском на виборців з боку роботодавців.

Крім того, Москва намагається звинувачувати сусідні держави, такі як Вірменія чи Молдова, у західному втручанні, хоча сама активно використовує методи маніпуляцій та підкупу виборців.

Невідʼємною рисою парламентських виборів 2026 року у Росії є усунення опозиційних кандидатів, арешти політиків і громадян, які висловлюють антивоєнні погляди. Для гарантування потрібних результатів кремлівський режим також використовує переписування меж округів та контроль голосування працівників на підприємствах.

У другій половині серпня російська пропаганда зосереджувалась на чотирьох ключових темах, розповіли фактчекери проєкту БезБрехні.

Цими темами були: дезінформація про мобілізацію до Сил оборони України, санкції проти творців роійського мультсеріалу «Маша та Ведмідь», а також твердження про зовнішнє управління Україною. Метою зусиль пропагандистів, пишуть  БезБрехні, було формування уявлення про Україну як про «невдалу державу», що втратила суспільну єдність, суверенітет та веде «внутрішню війну» проти власного населення. 

Такі висновки фактчекери зробили на базі 4 077 повідомлень із понад 2,2 тисячі джерел, серед яких 71% опублікували у телеграмі. 

Ключовими маніпулятивними прийомами стала підміна масштабу та манупуляції контекстом. Наприклад, щодо мобілізації пропагандисти збирали поодинокі побутові конфлікти, відео протистоянь без початку й кінця та узагальнювали їх до рівня «масового повстання та громадянської війни». Представників ТЦК тарували «людоловами», а приватні радикальні коментарі в соцмережах подавали як «офіційну позицію держави про репресії».

У наймасштабнішому за обсягом сюжеті про мультсеріал «Маша та Ведмідь» (понад 54% усіх матеріалів) маніпуляція полягала в підміні предмета: персональні економічні санкції РНБО проти п'яти фізичних та чотирьох юридичних осіб-виробників пропагандистського контенту росіяни подали як «законодавчу заборону перегляду для дітей». Головний пік поширення цієї фейкової хвилі припав на 21 серпня, коли було зафіксовано понад 1,5 тисячі публікацій.

Кремль створив розгалужену глобальну мережу цифрового вербування, щоби поповнювати втрати у війні проти України за рахунок іноземних громадян. Для цього російські структури використовують маніпулятивну рекламу в соціальних мережах, фіктивні агентства з працевлаштування та фейкові сайти, маскуючи військову службу під звичайну цивільну роботу. Як працює інформаційна сторона вербування, розповіли EUvsDisinfo.

Аналіз дезінформаційних маніпуляцій показав, що потенційних жертв заманюють обіцянками високих заробітків у розмірі до трьох тисяч доларів США або вакансіями сантехніків, пакувальників на складах та охоронців. Також використовується фейковий транзит до країн Європейського Союзу. Потенційним кандидатам гарантують цивільне працевлаштування або роботу в логістиці подалі від лінії фронту. Проте після прибуття до Росії в людей відбирають паспорти та змушують підписувати військові контракти російською мовою, яку більшість із них не розуміє, після чого відправляють на передову.

Викрити цю схему вдалося завдяки розслідуванню Європейської служби зовнішньої діяльності, дослідженню правозахисних організацій та матеріалам журналістських розслідувань. Фахівці виявили щонайменше тридцять п’ять вербувальних сайтів і понад вісімдесят рекламних оголошень у мережах Meta, WhatsApp, TikTok, YouTube та Discord, які публікувалися сорока мовами світу.

Для обходу блокувань та приховування замовників кремлівські структури застосовували кілька технічних маніпуляцій. Серед них виявлено згенеровані штучним інтелектом постери без згадок про армію, використання одноденних доменів для перенаправлення користувачів на реальні сайти вербування, а також створення фейкових сторінок легітимних агентств із добору персоналу. Цифровий слід дав змогу пов’язати ці ресурси з чотирма брендами, які контролюються єдиною зареєстрованою в Росії організацією «Центральний штаб», розташованою поруч з навчальним центром добровольців у Башкортостані, а також із російським військовим блогером Романом Сапоньковим.

Особливо активні дезінформаційні кампанії орієнтовані на країни Африки, Латинської Америки, Південної та Південно-Східної Азії, де вербувальники цинічно використовують скрутне економічне становище та бідність місцевого населення.

Російський інформаційний простір демонстративно змістив акценти з подій на лінії фронту на висвітлення внутрішніх надзвичайних подій, економічної нестабільності та чергових маніпуляцій щодо занепаду західної підтримки України. Порівняно з попередніми періодами, частка новин про війну в Україні впевнено знизилася, поступаючись місцем резонансним атентатам, терактам у глибокому тилу Росії та коливанням курсу валют. Для перекриття панічних настроїв пропагандистські ресурси запустили серію узгоджених інформаційних атак, побудованих на хаотичних даних, викривленні слів українських посадовців і вигадуванні вигідних Кремлю наративів, розповіли у державному Центрі протидії дезінформації.

Основною темою тижня від 3 до 9 серпня стала серія надзвичайних подій на території Росії, де викриття дезінформації відбувалося на рівні аналізу елементарних суперечностей у даних самих же ворожих джерел. Під час висвітлення вибуху біля московського ресторану «Balzi Rossi» та атаки безпілотників на пляж у Геленджику пропагандистські ресурси подавали абсолютно розбіжні цифри. Кількість постраждалих і загиблих у різних джерелах різнилася в рази та безпідставно зростала щогодини, що свідчить про відсутність перевірених фактів і штучне нагнітання або приховування реальних наслідків.

Ще одним способом маніпуляції виявилося використання кардинально протилежних тональностей при висвітленні нападів на діячів російського оборонно-промислового комплексу. У випадках із замахами на керівника «УралДронЗаводу» Володимира Ткачука та розробника дронів «Овод» Андрія Черезова одні ресурси навмисно роздмухували драматизм для виклику співчуття, а інші — транслювали штучний спокій про «стабільність виробництва», щоби приховати вразливість власної оборонки.

Спробою переключити увагу від паніки довкола стрибка курсу долара вище 80 рублів і збоїв у роботі месенджера Telegram стала чергова масштабна хвиля маніпуляцій на тему «Захід втомився від України». Ворожа пропаганда застосувала класичну технологію виривання з контексту: заяви Володимира Зеленського про дефіцит систем Patriot, розмірковування Валерія Залужного щодо умов вступу до НАТО та чутки про запаси ракет ATACMS були спекулятивно об'єднані в єдиний дезінформаційний шар. Реальний зміст заяв про потребу в посиленні оборони росіяни підмінили власною вигадкою про нібито неминучу капітуляцію Києва та втрату інтересу з боку США.

Навіть сторонні світові події, як-от міграційну кризу в іспанській Сеуті, російські медіа штучно притягнули до власних наративів, називаючи це «попередженням для Росії». Загальний аналіз медіаполя свідчить про те, що пропагандистська машина змушена адаптуватися до зростання загрози всередині самої Росії, опрацьовуючи внутрішні страхи громадян за допомогою фейків, перекручувань і зміщення фокусу уваги.

Російська влада продовжує використовувати соціальну політику як інструмент легітимізації війни проти України, виділяючи додаткові бюджетні кошти на пільги для сімей учасників так званої «СВО». Аналітики наголошують, що такі заходи є частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, покликаної створити позитивний образ війни, героїзувати її учасників і заохотити нових людей до участі в агресії. На це звернули увагу у державному Центрі протидії дезінформації.

Йдеться про рішення уряду Росії спрямувати додаткові 3 млрд рублів на організацію літнього відпочинку для дітей учасників війни. Експерти зазначають, що така політика формує привілейовану категорію громадян, пов'язуючи соціальні пільги з участю у військовій агресії. Таким чином Кремль використовує державні ресурси не лише для підтримки родин військових, а й для подальшої мілітаризації суспільства та героїзації війни.

Водночас російська пропаганда замовчує справжній характер так званої «СВО», подаючи її як легітимну операцію, хоча насправді йдеться про повномасштабну агресію проти України, що супроводжується ударами по цивільній інфраструктурі, загибеллю мирного населення та численними порушеннями міжнародного права.

Важдивий і фінансовий аспект пропагандистської кампанії. На тлі сотень мільйонів доларів, які Росія витрачає на масовані ракетно-дронові атаки проти України, виділення близько 39 млн доларів на дитячий відпочинок має насамперед символічне та інформаційне значення. На думку фахівців, цей крок покликаний підтримати позитивне сприйняття війни всередині країни та представити участь у ній як джерело соціальних переваг.

Фахівці наголошують, що припинення російської агресії дозволило б спрямувати значно більше державних ресурсів на підтримку всіх дітей, а не використовувати бюджетні кошти як інструмент стимулювання участі у війні.

Росія створює на тимчасово окупованих територіях систему підготовки молодих пропагандистів, залучаючи українських підлітків до проєкту «Юнкор», який подається як журналістський гурток. Насправді дітей навчають створювати контент на підтримку російського вторгнення, висвітлювати події в «позитивному» для Кремля ключі та працювати з російськими військовими як майбутні «воєнкори». Про цю дезінформаційну практику розповів «Детектор медіа».

Розслідування, підготовлене журналістами KibOrg, ґрунтується на внутрішніх документах «Юнармії», до яких отримали доступ розслідувачі. Один із журналістів пройшов закритий відеокурс «Юнкор», доступний лише учасникам організації, щоб з’ясувати, чого саме навчають українських дітей на окупованих територіях.

«Юнкор» є частиною ширшої системи мілітаризації молоді. Учасників курсу вчать брати інтерв’ю в «героїв СВО», формувати «позитивний образ подій» та подавати новини так, щоб акцентувати увагу на вигідних для Росії аспектах. Зокрема, в одній із лекцій лекторка пояснює, що завдання журналіста полягає у висвітленні подій з мінімізацією негативу, що, на думку розслідувачів, фактично є навчанням методів пропаганди.

Однією з героїнь стала мешканка окупованого Генічеська Катерина Правдюк, яка нині є заступницею керівника місцевого осередку «Юнармії». Водночас авторам вдалося знайти архівне відео, де ще в дитинстві вона у вишиванці розповідала про важливість української мови. Інша учасниця проєкту, Марина з Херсонщини, у своїх дописах повторює російські пропагандистські тези про війну.

Кремль використовує не лише ідеологічний вплив, а й соціальні чинники. Для багатьох дітей в окупації участь у таких проєктах стає чи не єдиною можливістю отримати позашкільну активність, відчуття належності до спільноти та перспективи для подальшого навчання. Зокрема, членство в «Юнармії» дає додаткові бали під час вступу до російських вишів.

Напередодні так званого дня пам’яті дітей-жертв війни на Донбасі російська пропаганда активізувала кампанію, у межах якої поширює твердження про нібито відповідальність України за загибель дітей. Для цього прокремлівські ресурси використовують старі непідтверджені історії та повідомляють про нібито масові міжнародні заходи на підтримку цієї дати. Насправді такі заяви є маніпуляцією, спрямованою на перекладання відповідальності за наслідки війни з держави-агресора на Україну, повідомляють у Центрі протидії дезінформації.

У Центрі зазначають, що одним із ключових елементів кампанії стала історія про загибель однорічної дівчинки, яку російська пропаганда вже понад десять років подає як доказ «варварських ударів ЗСУ» по цивільному населенню Донбасу. Водночас ці твердження так і не були підтверджені незалежними міжнародними розслідуваннями чи експертизами. А використання теми загибелі дітей є одним із найцинічніших інструментів російської інформаційної війни. Такі кампанії покликані не лише дискредитувати Україну, а й відвернути увагу від воєнних злочинів, які міжнародні організації та судові інституції пов’язують із діями Росії.

Пропагандистські ресурси також поширюють повідомлення, що в різних державах нібито масово проводилися заходи, присвячені пам’яті дітей Донбасу. У Центрі протидії дезінформації пишуть, що подібні повідомлення є частиною інформаційної кампанії, метою якої є формування у міжнародної аудиторії хибного уявлення про перебіг російсько-української війни та роль її учасників.

Російська пропаганда систематично використовує тактику підміни понять, замовчуючи факт початку збройної агресії Росії проти України у 2014 році та повномасштабного вторгнення у 2022 році. Натомість Кремль намагається представити Україну винуватцем трагедій, спричинених самою Росією.

У Центрі протидії дезінформації нагадують, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули щонайменше 719 українських дітей, а понад дві тисячі дістали поранення різного ступеня тяжкості. Крім того, за офіційними даними української влади, понад 20 тисяч українських дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені на територію Росії.

Міжнародна спільнота продовжує документувати ці злочини та вживати заходів для притягнення винних до відповідальності. Зокрема, у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у справі про незаконну депортацію українських дітей.

Російська пропаганда активізувала кампанію з дискредитації українських біженців у країнах Європейського Союзу, використовуючи маніпуляції навколо нових адміністративних процедур для окремих категорій громадян України. У своїх матеріалах прокремлівські ресурси називають українців «паразитами» та намагаються переконати європейську аудиторію в тому, що Захід нібито «втомився» від українських біженців. Про дезінформацію розповіли у Центрі стратегічних комунікацій і Центрі протидії дезінформації.

14 липня російська мережа дезінформації «Правда» синхронно поширила англомовні та німецькомовні матеріали, присвячені українським біженцям. За основу пропагандисти взяли публікацію польського видання про майбутню вимогу підтвердження звільнення від військової служби для окремих категорій українців під час в'їзду до країн Європейського Союзу.

Нейтральну процедурну норму російські ресурси подали як нібито «нищівний удар» по українських біженцях і використали її як доказ того, що європейські держави більше не бажають підтримувати громадян України. Для посилення емоційного впливу автори матеріалів вдалися до дегуманізуючої риторики, називаючи українців «паразитами», які нібито живуть коштом європейських платників податків.

У Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що російська пропаганда навмисно спотворила зміст першоджерела, перетворивши технічне питання адміністративного регулювання на свідчення неіснуючої антиукраїнської політики Європейського Союзу. Насправді публікація польського медіа не містила висновків про зміну ставлення до українських біженців або припинення їхньої підтримки.

Метою цієї інформаційної операції є формування негативного образу українських біженців серед громадян європейських країн, розпалювання антиукраїнських настроїв та послаблення суспільної підтримки України. Використовуючи дегуманізуючі формулювання, російська пропаганда прагне представити українців не як жертв війни, а як джерело соціальних та економічних проблем для держав ЄС.

За даними моніторингу Центру стратегічних комунікацій, лише 14 липня на 223 інформаційних ресурсах, пов'язаних з іноземними інформаційними маніпуляціями та втручанням, було зафіксовано 5344 матеріали про Україну. Це становило майже половину всіх згадок, опрацьованих під час моніторингу, що свідчить про високий рівень уваги російської дезінформаційної мережі до теми України та українських біженців.

У тіктоку продовжують працювати блогерки, які виправдовують російську агресію проти України, популяризують імперські погляди Кремля та повторюють ключові пропагандистські наративи про «історичне право» Росії на українські території. Вони поєднують емоційний стиль подачі з псевдоекспертними міркуваннями, намагаючись зробити виправдання війни більш привабливим для широкої аудиторії. Як працює пропаганда, проаналізував Юрій Луканов для «Детектора медіа».

Однією з героїнь дослідження стала російська тіктокерка Маша Чадіна, яка підтримує війну та не приховує співпраці з державними структурами Росії. Вона просуває тезу, що війна нібито необхідна для зміцнення міжнародного впливу Росії, хоча реальні наслідки агресії — міжнародна ізоляція, економічні втрати та людські жертви — повністю суперечать таким твердженням. Автор також звертає увагу на фінансову підтримку, яку блогерка отримує від російських державних інституцій, що свідчить про системне заохочення подібного контенту.

Ще одним прикладом стала блогерка Олександра Кішкурно, яка використовує псевдонім Lemesle після одруження з громадянином Франції. Попри постійні заяви про «занепад Заходу» та переваги російської моделі, вона сама проживає у Франції, веде там бізнес і допомагає іншим росіянам переїжджати до Європи. Автор звертає увагу на очевидну суперечність між її антизахідною риторикою та способом життя, який повністю базується на можливостях європейської держави.

У матеріалі також проаналізовано діяльність Єлизавети Корчагіної, відомої під псевдонімом Zanoza. Колишня оглядачка ресторанів і кав’ярень почала регулярно коментувати російсько-українську війну, поєднуючи між собою непов’язані теми — від побутових конфліктів до прагнення України вступити до НАТО. Автор зазначає, що її відео побудовані переважно на емоціях і театральній манері подачі, тоді як логічних аргументів практично немає.

Окрему увагу приділено білоруській блогерці Ксенії Буглак, яка працює в державних медіа Білорусі. Вона поширює твердження про нібито успішні російські військові операції та занепад західних країн, ігноруючи численні жертви серед мирного населення України. Автор показує, що її публічні виступи повністю відтворюють офіційну риторику союзників Кремля та є прикладом державної пропаганди в соціальних мережах.

За висновками автора, попри різний стиль, зовнішність і способи подачі інформації, усіх героїнь об'єднує одна спільна риса — системне поширення кремлівських наративів, спрямованих на виправдання війни, дискредитацію України та просування російського імперського бачення світу.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Російська пропаганда продовжує поширювати дезінформацію про війну проти України, намагаючись приховати атаки на культурну спадщину та просувати наратив про Москву як «захисника православ'я». Однак факти свідчать, російські війська самі завдають ударів по історичних і релігійних пам’ятках України. Як російська пропаганда увʼязує захист православʼя з атаками на храми, розповіли EUvsDisinfo.

EUvsDisinfo розглянули російський удар по Києво-Печерській лаврі, здійснений у червні 2026 року. Внаслідок нього пошкоджено Успенський собор — об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ця атака, пишуть EUvsDisinfo, підважує пропагандистські тези Кремля , що Росія нібито є захисницею православних святинь і ніколи не завдаватиме ударів по сакральних для себе місцях.

Пропаганда намагалася перекласти відповідальність за руйнування лаври на Україну, стверджуючи, що Київ нібито сам обстріляв власну святиню, а Росія дотримується міжнародних норм щодо захисту культурної спадщини. В EUvsDisinfo наголошують, що ці заяви суперечать задокументованим фактам. За даними ЮНЕСКО та українських органів влади, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або зруйнувала 536 об'єктів культурної спадщини, зокрема історичні центри Одеси й Львова, Софійський собор та Києво-Печерську лавру.

Окремо експерти спростували твердження Кремля про нібито «російське» походження українських святинь. Російська пропаганда систематично привласнює історію Київської Русі, замовчуючи, що князь Володимир Великий правив у Києві, тоді як Москва виникла значно пізніше. Таким чином Кремль використовує історичні маніпуляції для обґрунтування своїх політичних претензій на Україну.

У матеріалі також зазначається, що Росія супроводжує ракетні удари інформаційними кампаніями, заперечуючи власну відповідальність за руйнування української культури та звинувачуючи Захід і міжнародні організації в нібито байдужості до української спадщини. Водночас міжнародні й українські дані свідчать про масштабне знищення культурних об'єктів, викрадення музейних експонатів і багатомільярдні збитки, завдані російською агресією.

Аналітики також наголошують, що посилення атак на культурні об'єкти збіглося зі зростанням військових труднощів Росії на фронті. На їхню думку, Кремль намагається компенсувати невдачі ударами по культурній спадщині та паралельно використовує дезінформацію, щоб приховати власні воєнні злочини й підтримувати хибний образ «визволителя».

Після наймасованішого від початку повномасштабного вторгнення удару Сил оборони України по Москві та Московській області в інформаційному просторі розгорнулася нова хвиля російської пропаганди. Російські та проросійські ресурси скоординовано почали поширювати твердження, що Україна нібито діє не самостійно, атакує цивільні об’єкти та провокує можливу ескалацію з Росією і НАТО. Як і де розвивається інфокампанія  розповіли VoxCheck.

18 червня 2026 року Сили оборони України завдали ударів по об’єктах у Москві та Підмосков’ї, серед яких були об’єкти паливної та військової логістики, зокрема Московський нафтопереробний завод. За даними Генерального штабу ЗСУ, на підприємстві виникли пожежі в кількох осередках.

Однак майже одразу після події в мережі почала поширюватися інша версія подій. Російська пропаганда намагалася сформувати у міжнародної аудиторії уявлення, що Росія є стороною, яка «захищається», а українські удари нібито є причиною майбутніх російських атак.

Одною із головних тех стало твердження, що Росія лише «відповідає» на дії України. Таку риторику використовували, зокрема, після заяв російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова про подальші «масовані удари» по Україні. 

Проте російські масовані атаки на українські міста не виникають спонтанно після окремих подій. Росія системно здійснює ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по цивільній інфраструктурі, енергетиці та житлових районах. Водночас Україна заявляє про удари по об’єктах, які мають військове значення та забезпечують роботу російської армії.

Окремим напрямом стала спроба представити українські удари як атаки на мирних жителів. У соцмережах поширювали відео пошкоджених житлових будинків, змішуючи їх із повідомленнями про удари по нафтопереробних та логістичних об’єктах. Така тактика мала на меті стерти різницю між військовими цілями та цивільною інфраструктурою.

Паралельно запускали тезу про нібито участь НАТО та Великої Британії в організації атак. Російська пропаганда регулярно використовує цей наратив, щоб створити уявлення про «війну Росії проти всього Заходу», а не про агресію проти України.

Аналітики звернули увагу, що частина таких повідомлень поширювалася через іноземні акаунти з великою аудиторією, які позиціонують себе як незалежні коментатори. Серед них були сторінки, пов’язані з попереднім поширенням прокремлівських наративів та матеріалів російських державних медіа.

Одним із прикладів став акаунт Concerned Citizen у соцмережі X, який одним із перших після атаки поширив набір ключових тез: нібито Україна діяла за підтримки НАТО, нібито були атаковані цивільні об’єкти, а Росія тепер має право на відповідь. Саме ці елементи згодом повторювали інші інформаційні майданчики.

Ще одним напрямом кампанії стало використання відео з пошкодженим житловим будинком, яке поширювали різні акаунти з однаковими поясненнями. Фактчекери звернули увагу, що синхронність публікацій і повторення однакових формулювань є типовими ознаками координованого поширення наративів.

Після цього в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про нібито загрозу «Третьої світової війни» та можливу ядерну ескалацію. Такі твердження традиційно використовуються російською пропагандою для залякування аудиторії та перекладання відповідальності за можливе загострення на Україну.

За цією логікою Росія намагається представити власну агресію як вимушену реакцію, а дії України щодо захисту від нападів — як провокацію. Водночас фактчекери наголошують, що саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України та продовжує систематичні атаки по українських містах.

Основною темою дезінформаційної кампанії після ударів по Москві стало перевертання ролей агресора та жертви. Російські інформаційні мережі намагалися представити удари по військовій інфраструктурі як «терористичні атаки», приховуючи контекст багаторічної війни та численних російських обстрілів України.

Фактчекери EUvsDinisfo розповіли, як російський технологічний гігант Yandex із пошукової системи та набору цифрових сервісів перетворився на частину контрольованої державою інформаційної екосистеми. Через алгоритми пошуку, новинні сервіси та штучний інтелект компанія може впливати на те, яку картину світу отримують користувачі в Росії та за її межами.

Yandex часто сприймають як російський аналог Google, однак компанія має значно ширшу екосистему: хмарні сервіси, карти, таксі, доставку, музику, розумні пристрої та голосового помічника «Алісу». Саме через ці сервіси, за даними EUvsDisinfo, російська влада отримала можливість впливати на інформацію, яку бачать мільйони користувачів.

Вплив Кремля на Yandex почався ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після війни проти Грузії у 2008 році російські посадовці вимагали, щоб висвітлення подій у пошуку та новинних сервісах відповідало позиції влади. Надалі компанія поступово втрачала незалежність, а після початку повномасштабної війни проти України її інформаційна політика стала ще більш контрольованою.

Одним із прикладів маніпуляції стало висвітлення подій у Бучі після відступу російських військ у 2022 році. За даними EUvsDisinfo, пошукова видача Yandex не показувала користувачам інформації про загибель цивільних та воєнні злочини, натомість пропонуючи нейтральні або туристичні зображення міста. Фактчекери наголошують, що таким чином алгоритми могли створювати викривлене сприйняття реальності.

Окрему увагу приділили роботі штучного інтелекту Yandex — голосового помічника «Аліса». Під час відповідей російською мовою система частіше відтворювала кремлівські інформаційні наративи щодо війни проти України. Зокрема, під час тестування модель підтримувала твердження російської пропаганди про Україну та події у Бучі. Інколи штучний інтелект спочатку формував коректну відповідь, але вона замінювалася відмовою відповісти після застосування внутрішніх обмежень. На думку дослідників, це може свідчити про політичну цензуру відповідей, а не про технічну неможливість надати інформацію.

Ще однією темою розслідування стало використання державою алгоритмів і штучного інтелекту для поширення вигідних Кремлю повідомлень. У матеріалі згадується витік документів організації Social Design Agency, яка працювала під контролем російської адміністрації президента та розробляла операції з впливу на відповіді мовних моделей.

EUvsDisinfo звертає увагу, що проблема виходить за межі Росії. Сервіси Yandex залишаються популярними в країнах із великими російськомовними спільнотами, зокрема у державах колишнього СРСР. Користувачі можуть отримувати пропагандистські або цензуровані відповіді навіть тоді, коли використовують лише браузер, пошук чи розумну колонку.

Отже, головна тема дезінформації, яку розглянули фактчекери, полягає у перетворенні цифрових технологій на інструмент інформаційного контролю. Якщо раніше пропаганда поширювалася переважно через телебачення та державні медіа, то тепер вона може бути інтегрована у пошукові алгоритми, чатботи й повсякденні цифрові сервіси.

У висновку EUvsDisinfo наголошує: Yandex більше не можна розглядати лише як технологічну компанію, адже його сервіси стали частиною системи, де алгоритми, державне регулювання та пропагандистські наративи можуть формувати окрему версію реальності для користувачів.

Російська пропаганда поширила черговий фейк про нібито «паніку» серед західних союзників України через погрози Кремля завдавати нових ударів по Києву. Прокремлівські медіа стверджували, що дипломати країн ЄС і США буцімто почали таємну евакуацію зі столиці України та вивозять персонал через побоювання за безпеку. Про дезінформаційні повідомлення розповіли у StopFake.

Попри чергові агресивні заяви Москви, дипломатичні представництва західних держав продовжують працювати в Києві у штатному режимі.

Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова спростувала заяви російської сторони та підкреслила, що дипломати не залишатимуть українську столицю. Вона назвала риторику російського МЗС «шедевром лицемірства» і нагадала, що саме Росія роками здійснює атаки на цивільне населення та інфраструктуру України. За словами Матернової, погрози на адресу іноземних дипломатів свідчать не про силу Кремля, а про його розпач і нездатність підірвати міжнародну підтримку України.

Також неправдивою виявилася інформація про закриття або евакуацію дипломатичної місії США. В американському посольстві заявили, що установу не закривали, вона залишається відкритою, а повідомлення про будь-які зміни в роботі не відповідають дійсності.

Поширення таких повідомлень є частиною інформаційно-психологічної операції Росії, спрямованої на залякування українців і міжнародних партнерів України. Пропагандисти намагаються використати асоціації з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли частина іноземних посольств тимчасово переносила свою роботу з Києва до західних регіонів країни. Однак нинішні твердження про масову втечу дипломатів не мають жодних фактичних підтверджень.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що головною метою так званої «спеціальної військової операції» є «посилення впливу Росії у світі» та зміцнення її ролі як «цивілізації» і міжнародного партнера. Ця заява стала черговою зміною риторики Кремля щодо причин війни проти України та фактично доповнила довгий список суперечливих пояснень російської агресії, які змінювалися залежно від ситуації на фронті та міжнародної кон’юнктури. Про дезінформаційні повідомлення розповіли фактчекери БезБрехні.

Російська влада та пропагандисти від початку повномасштабного вторгнення неодноразово змінювали офіційні «цілі СВО». Спочатку Кремль заявляв про «демілітаризацію» та «денацифікацію» України, вимагав її нейтралітету, відмови від вступу до НАТО та визнання окупованих територій.

Згодом риторика почала змінюватися. У різний час російські чиновники пояснювали війну «захистом Донбасу», «боротьбою з русофобією Заходу», «необхідністю запобігти Третій світовій війні», «звільненням світу від неоколоніального впливу США» та навіть нібито «загрозою створення Україною ядерної зброї».

Фактчекери нагадали, що у січні 2023 року Володимир Путін заявляв, що метою війни є «припинення війни», а восени 2022 року говорив уже про «звільнення Донбасу». Інші представники Кремля паралельно просували власні версії цілей вторгнення. Зокрема, Дмитро Медведєв пояснював агресію «відповіддю на русофобську політику Заходу», а Сергій Лавров — «боротьбою за свободу вибору країн Азії, Африки та Латинської Америки».

Така постійна зміна тез може свідчити про їхній штучний і маніпулятивний характер. Заяви Кремля адаптуються під поточну політичну ситуацію, стан російського суспільства та потреби пропаганди. Саме тому різні представники російської влади нерідко озвучують взаємовиключні або несумісні між собою пояснення війни.

Свіжа заява Лаврова про «посилення впливу Росії» фактично підтверджує імперський характер російської політики. Йдеться про прагнення Кремля домінувати на пострадянському просторі та нав’язувати сусіднім державам власний політичний курс. Як приклад такого впливу у матеріалі згадується Білорусь.

У БезБрехні також зауважили, що Кремль намагається подавати військову агресію як спосіб підвищення «привабливості російської цивілізації», хоча у цивілізованому світі міжнародний авторитет держав зазвичай пов’язують із розвитком науки, економіки, культури та свобод громадян, а не з війнами, обстрілами цивільної інфраструктури та воєнними злочинами.

Російські медіа поширили повідомлення про те, що берлінська поліція нібито розігнала «проукраїнських провокаторів» біля радянського меморіалу 9 травня. Насправді берлінська поліція зафіксувала вшанування без жодних інцидентів. Прапори України та НАТО, на відміну від російської символіки, до меморіалів приносити не забороняли, пояснює StopFake.

Що поширюють

Російські медіа розповсюдили повідомлення про те, що в Берліні українці нібито організовано приїхали автобусами до одного з радянських меморіалів, щоб влаштувати провокацію 9 травня, — із прапорами України та НАТО, — але поліція їх розігнала під схвальні вигуки натовпу. RT, який першим запустив цю «новину», не вказав жодного джерела й не надав ані фото, ані відеодоказів: публікацію проілюстрували стоковими знімками і згенерованими штучним інтелектом зображеннями.

Що відбулося насправді

Жодне німецьке медіа не підтвердило цієї історії. Видання Berliner Zeitung, яке опублікувало детальний репортаж про вшанування пам'яті жертв Другої світової, зазначає: за словами берлінської поліції, яка охороняла заходи силами 380 офіцерів, до полудня все проходило мирно і без жодних ексцесів.

Головними місцями збору стали три радянські меморіали: у Трептов-парку, Тіргартені та Шонгольцер Гайде. Поліція заздалегідь видала спеціальне заборонне постановою: з 6:00 8 травня до 22:00 9 травня на їхній території були заборонені російська символіка, георгіївські стрічки, літери V і Z, військова форма та російські маршові пісні.

Прапори України — дозволені

Водночас прапори України не забороняли — і багато учасників ними скористалися. Серед них була 54-річна українка Людмила Зелке, яка мешкає в Берліні вже 20 років: вона прийшла вшанувати загиблих і водночас висловити протест проти російського вторгнення. У Трептов-парку, де зібралося найбільше людей, панувала спокійна атмосфера — квіти, вінки, тихе вшанування.

Певне напруження виникло біля меморіалу в Тіргартені, коли один з учасників розгорнув прапор НАТО поруч з українським. Поліціянти попросили його відійти вбік, щоб не перешкоджати іншим покласти квіти, — ситуацію вирішили швидко. Жодних «автобусів з провокаторами», яких нібито розганяла поліція, не було.

9 травня як щорічний привід для фейків

Щороку 9 травня Росія використовує як масштабний привід для дезінформаційних кампаній. Зокрема, торік «Детектор медіа» спростовував фейки про те, що на білбордах у Берліні з'явилася реклама акції «Безсмертний полк», що «День перемоги» став найпопулярнішим запитом в українському сегменті Google Trends і що Фрідріх Мерц нібито приїде до Росії на парад.

4 травня 2026 року Міністерство оборони Росії поширило заяву про те, що раніше нібито «утримувалося від ударів по центру Києва з гуманітарних міркувань». Це твердження є маніпуляцією: російські збройні сили систематично обстрілювали Київ, зокрема його центральні райони, ракетами та дронами впродовж усіх років повномасштабної війни, йдеться в матеріалі StopFake.

Що поширюють

4 травня 2026 року Міністерство оборони Росії опублікувало заяву, яку масово розповсюдили російські телеграм-канали та державні медіа: відомство стверджувало, що Росія нібито «утримувалася від ракетних ударів по центру української столиці з гуманітарних міркувань». У тій самій заяві мирним жителям і співробітникам дипломатичних місій пропонувалося «своєчасно залишити місто».

Чому це маніпуляція

Росія бомбила центр Києва з перших місяців повномасштабного вторгнення. 10 жовтня 2022 року ракети влучили безпосередньо в центральні квартали столиці — у Шевченківський район та прилеглі вулиці — в годину пік. Загинули 7 людей, майже 50 отримали поранення. Удари мали неприцільний характер: цілями були житлові будинки та об'єкти цивільної інфраструктури.

8 липня 2024 року Росія завдала одного з найбільших ударів по Києву за весь час війни: ракети вразили кілька районів міста, зокрема дитячу лікарню «Охматдит» у Шевченківському районі. Одну з будівель лікарні зруйновано, загинули 32 людини, 121 — поранено. Саме тоді Кремль публічно заявляв про «готовність до мирних переговорів».

У ніч з 23 на 24 квітня 2025 року, за даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Росія вдарила по Києву ракетами: загинули щонайменше 11 мирних жителів, 81 отримав поранення, пошкоджено житлові будинки, школу та дитячий садок. Загалом квітень 2025 року став найкривавішим для цивільного населення з вересня 2024-го — 209 загиблих і 1 146 поранених. За даними ООН, за перші десять місяців 2025 року кількість жертв серед цивільних у великих містах України, включно з Києвом, зросла майже вчетверо порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Лютий 2026-го: рекорд обстрілів

Лютий 2026 року встановив новий максимум: Росія випустила по Україні 288 ракет — найвищий місячний показник з початку 2023 року, — а також понад 5 000 ударних безпілотників дальньої дії. 16 березня 2026 року уламки збитого російського «Шахеда» впали за кілька метрів від монумента Незалежності на майдані Незалежності — у самому серці столиці.

Погроза як «гуманітарний жест»

Сам зміст заяви Міноборони РФ спростовує власну риторику: заклик до цивільного населення та дипломатів «своєчасно залишити місто» є прямою погрозою, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Твердження про «гуманітарне утримання» — цинічна маніпуляція: замість припинення ударів Росія щороку нарощувала їхню інтенсивність, послідовно вражаючи житлові будинки, лікарні та цивільну інфраструктуру в центрі Києва.

У мережі X напередодні та під час саміту Європейської політичної спільноти (ЄПС) у Єревані 4 травня 2026 року поширилися публікації із сенсаційним твердженням: нібито американський Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував, що Вірменія «готується до нападу на Росію». Аналітики "Детектора Медіа" перевірили та спростували цей фейк.

Перевірка

Сайт ISW, офіційний ресурс Інституту вивчення війни — не містить жодного звіту чи аналітичного матеріалу з подібними твердженнями. Жодне авторитетне видання, що здійснює моніторинг публікацій ISW, також не зафіксувало такого звіту.

Натомість реальна позиція ISW щодо Вірменії — діаметрально протилежна: ще у 2024 році інститут публікував матеріали з висновком «Armenia continues efforts to distance itself from Russia» («Вірменія продовжує докладати зусиль, аби дистанціюватися від Росії»). Тобто йшлося не про підготовку до нападу, а про поступовий дипломатичний відхід від Москви — заморожування членства в ОДКБ і відмову від участі у проросійських багатосторонніх заходах.

Навіщо це запускають саме зараз

Поширення фейку збіглося з проведенням 8-го саміту Європейської політичної спільноти у Єревані 4 травня 2026 року — першого міжнародного політичного заходу такого формату у Вірменії. Разом із самітом ЄПС відбувся перший в історії двосторонній саміт ЄС–Вірменія.

Вірменія ухвалила закон, що офіційно задекларував її намір подати заявку на членство в ЄС, а комісар ЄС з питань розширення під час візиту до Єревана заявила, що «Вірменія та ЄС ніколи не були ближчими». 

Фейк вписується в логіку кремлівської інформаційної операції: зобразити зближення Вірменії з Європою як «агресію», а Пашиняна — як небезпечного провокатора.

Висновок

Твердження про те, що ISW зафіксував підготовку Вірменії до нападу на Росію, — не відповідає дійсності. Жодного подібного звіту ISW не публікував. Реальний контекст — це мирний і послідовний дипломатичний відхід Єревана від Москви та зближення з Євросоюзом. Фейк запущено з подвійною метою: підірвати репутацію вірменського прем'єра та дискредитувати проєвропейський курс країни напередодні та під час знакового саміту у Єревані.

Зображення Пашиняна у поєднанні із посиланням на «авторитет ISW» це класична техніка кремлівської дезінформації: використання авторитету нібито "першоджерела" плюс візуальна погроза реальній особі.

Напередодні парламентських виборів у Вірменії активізувалися дезінформаційні кампанії, пов’язані з російськими спробами вплинути на демократичні процеси в країні. Пропагандистські наративи спрямовані на підрив довіри до влади, дискредитацію кандидатів і маніпуляцію суспільною думкою, використовуючи страх, фейки та змову як основні інструменти впливу. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Однією з ключових тем стало залякування населення. Поширювалися заяви про можливе втягнення Вірменії у війну за сценарієм України або навіть погрози застосування «спеціальної військової операції» проти самої країни. Такі меседжі мають на меті створити атмосферу страху і змусити виборців сумніватися в безпечності європейського курсу.

Паралельно розгорнули кампанії з дискредитації політичних лідерів. Проти прем’єр-міністра Нікола Пашиняна та інших представників влади поширювали безпідставні звинувачення — від участі у «торгівлі дітьми» до володіння елітною нерухомістю за кордоном чи навіть ввезення «радіоактивних відходів». Такі фейки часто підсилювалися масовим поширенням, зокрема через контент, створений за допомогою штучного інтелекту.

Ще одним напрямом стала дискредитація виборчого процесу та міжнародних партнерств. Напередодні голосування просуваються твердження про нібито «фальсифікації виборів» або «зовнішнє втручання», особливо з боку Європейського Союзу. Такі заяви покликані або мобілізувати проросійський електорат, або демотивувати виборців, які підтримують демократичні зміни.

Окремо просувається наратив про «втручання ЄС» у внутрішні справи Вірменії. Його поширюють як через офіційні заяви російських посадовців, так і через мережі пов’язаних медіа й онлайн-каналів. При цьому співпрацю Вірменії з ЄС у сфері безпеки та протидії гібридним загрозам подають як загрозу суверенітету країни.

Викриття цих дезінформаційних кампаній базується на аналізі їхніх джерел, перевірці фактів і порівнянні заяв із реальними подіями. Експерти звертають увагу на відсутність доказів, повторюваність шаблонних наративів і координацію між різними каналами поширення, що свідчить про системний характер інформаційного впливу.

Міжнародні розслідування дедалі активніше розглядають російські кібератаки проти України як можливі воєнні злочини. Як повідомляє Глобальна ініціатива T4P («Трибунал для Путіна»), прокурори Міжнародного кримінального суду вже аналізують атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема енергетику й телекомунікації, в межах відповідних проваджень.

Україна фактично стала полігоном для російських кібератак ще з 2014 року. Одним із перших гучних випадків була спроба втручання в роботу Центральної виборчої комісії під час президентських виборів, коли хакери намагалися підмінити результати голосування. Попри те, що атаку вдалося зупинити, російські медіа поширили фальшиву картинку «результатів», що стало прикладом поєднання кібероперацій та інформаційної війни.

Згодом атаки стали масштабнішими і руйнівнішими. Хакерське угруповання Sandworm здійснило серію атак на українську енергосистему, залишивши без електрики сотні тисяч людей. У 2017 році вірус NotPetya, спрямований проти України, швидко поширився світом і завдав мільярдних збитків міжнародному бізнесу. Експерти наголошують, що ці атаки використовувалися не лише для шкоди Україні, а й як тестування нових кіберінструментів.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році кібератаки стали невід’ємною частиною військових дій. У перші години вторгнення було атаковано супутникову мережу Viasat, а згодом кількість кіберінцидентів почала стрімко зростати. Якщо раніше Росія робила ставку на руйнівні удари, то з часом перейшла до шпигунства, прихованого доступу до систем і збору даних, особливо щодо структур, пов’язаних з обороною.

Окремою мішенню залишаються українські медіа й телекомунікації. Злами інформаційних ресурсів використовуються для поширення фейків, а атаки на інфраструктуру, як-от збій у роботі «Київстару», безпосередньо впливають на життя мільйонів людей. Саме такі інциденти можуть стати ключовими у справах Міжнародного кримінального суду, адже, за оцінками експертів, їхні наслідки для цивільного населення можуть відповідати критеріям воєнних злочинів і створити важливий прецедент у міжнародному праві.