Російські та проросійські ресурси поширили відео з логотипом Euronews, у якому стверджується, що Польща нібито вирішила депортувати 50 тисяч українських біженців через погіршення відносин із Києвом. Для переконливості автори фейку пов'язали вигадане рішення з польсько-українськими суперечками, затриманням громадянина України за погрози президенту Польщі Каролю Навроцькому та присвоєнням одному з українських військових підрозділів назви «Героїв УПА». Насправді таких рішень польська влада не ухвалювала, а відеоролик є підробкою. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Euronews ніколи не публікував такого сюжету. На офіційному сайті телеканалу відсутні будь-які повідомлення про масову депортацію українців із Польщі. Поширене відео виявилося монтажем зі сторонніх кадрів, поверх яких наклали логотип телеканалу, англомовні титри та озвучення. У ньому також відсутні обов'язкові атрибути журналістського матеріалу — ім'я автора, назва програми чи посилання на першоджерело.

Автори фейку стверджували, ніби рішення про депортацію ухвалили 22 червня 2026 року. Однак перевірка офіційного календаря роботи польського Сейму показала, що цього дня пленарних засідань парламенту не відбувалося. Натомість проходило виїзне засідання парламентської комісії, присвячене питанням транспортної інфраструктури, де тема українських біженців взагалі не розглядалася.

Вигадані твердження суперечать чинним правилам перебування українців у Польщі. Українські громадяни зі статусом UKR можуть легально залишатися в країні до 4 березня 2027 року, а відповідні дозволи та документи продовжуються автоматично. Зміни до польського законодавства, які набули чинності навесні 2026 року, стосувалися окремих процедур легалізації перебування та соціальної підтримки, але не передбачали жодної масової депортації.

Для створення правдоподібності автори підробки використали кілька реальних, але не пов'язаних між собою подій. Зокрема, вони згадали затримання українця, якого підозрюють у погрозах президенту Польщі. Фактчекери зазначають, що в цій справі йшлося про індивідуальне кримінальне провадження, а питання законності перебування чоловіка в країні розглядалося окремо відповідно до чинного законодавства. Жодних рішень про його депортацію на момент поширення фейку не було.

Ще одним елементом маніпуляції стало використання повідомлень про видворення з Польщі дев'яти громадян України та двох громадян Білорусі, яких польські спецслужби підозрюють у причетності до фінансованої Росією операції впливу. StopFake підкреслює, що в цьому випадку рішення ухвалювалися щодо конкретних осіб після індивідуального розгляду їхніх справ і не мають жодного стосунку до масового видворення українських біженців.

Російська пропаганда навмисно поєднала дипломатичні розбіжності між Києвом і Варшавою, окремі кримінальні справи та рішення польських правоохоронних органів у єдину вигадану історію про депортацію 50 тисяч українців. Мета такої інформаційної операції — посіяти паніку серед українських біженців, створити враження про нібито згортання підтримки України з боку Польщі та поглибити напруженість у польсько-українських відносинах.

Російські медіа поширюють неправдиві повідомлення, що військовозобов’язаним українцям нібито вже у липні заборонять в’їзд до країн Європейського Союзу. Для цього вони маніпулятивно інтерпретували публікацію польського видання «Rzeczpospolita» та коментар заступника міністра внутрішніх справ Польщі Мацея Душчика.

Насправді жодної заборони на в’їзд не запроваджується, а зміни стосуються лише умов отримання статусу тимчасового захисту для нових заявників. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Російська пропаганда підмінила два різні поняття — право на в’їзд до Європейського Союзу та право на отримання тимчасового захисту. Безвізовий режим для громадян України, який діє з 2017 року, залишається чинним, так само як і можливість в’їжджати до країн ЄС за візами, посвідками на проживання, з метою роботи чи навчання.

Поштовхом до появи маніпуляції стало рішення держав ЄС продовжити механізм тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Одночасно у ЄС погодили, що після завершення чинного періоду захисту нові заявники повинні будуть підтвердити виконання своїх військових обов’язків відповідно до українського законодавства. Це обмеження стосуватиметься лише тих українців, які вперше звертатимуться за таким статусом після набрання новими правилами чинності.

Нововведення не торкнуться приблизно 4,38 мільйона українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу. Крім того, нові правила почнуть діяти лише з березня 2027 року, а не «вже у липні», як стверджують російські медіа. Заяви про липень стосувалися лише часу офіційного оголошення рішення Європейською комісією.

Фактчекери також спростували твердження про нібито заборону на в’їзд українським жінкам. Хоча процедура перевірки поширюватиметься на всіх нових заявників, в Україні жінки не підлягають обов’язковому призову та можуть законно залишати країну. Відповідно, вони автоматично відповідають вимозі щодо дотримання військових обов’язків, а твердження про обмеження їхнього в’їзду не відповідають дійсності.

Окремо зазначається, що ініціатива щодо зміни правил надання тимчасового захисту походила від української сторони. Як повідомляє «Rzeczpospolita», Київ запропонував запровадити відповідні зміни для підвищення ефективності мобілізації, а Рада ЄС пов’язала нововведення із законними оборонними потребами України.

Таким чином, повідомлення про те, що військовозобов’язаним українцям заборонять в’їзд до Європейського Союзу, є маніпуляцією. Насправді ЄС не змінює правил перетину кордону для українців, продовжив тимчасовий захист ще на рік та лише уточнив умови його отримання для нових заявників у майбутньому.

У соціальних мережах поширюють неправдиву інформацію, ніби в Україні нібито планують запровадити кримінальну відповідальність за публічну неповагу до президента Володимира Зеленського. Автори дописів не наводять жодних деталей щодо такої ініціативи, однак повідомлення швидко набирають популярності та викликають хвилю негативних коментарів. Насправді такого законопроєкту не існує, а поширювані твердження є маніпуляцією. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Першоджерелом фейку став акаунт у Threads, який систематично публікує контент із перебільшеною підтримкою президента та іншими суперечливими тезами, щоб викликати емоційну реакцію аудиторії. У профілі використано іронічну назву, а його опис містить низку провокативних тверджень, що свідчить про навмисний характер таких публікацій. За словами дослідників, подібні акаунти часто використовують для швидкого нарощування аудиторії, після чого їх можуть застосовувати для поширення дезінформації або інших маніпулятивних кампаній.

Імовірно, приводом для створення фейку став законопроєкт №15186, зареєстрований у Верховній Раді. Документ пропонує запровадити окрему кримінальну відповідальність за українофобію, під якою розуміються публічні заклики до заперечення суб'єктності України, виправдання асиміляції українського народу, а також публічна зневага до української мови, культури й традицій.

Законопроєкт узагалі не стосується критики президента, уряду чи інших органів влади. Попри те, що документ передбачає відповідальність за окремі прояви українофобії, він не містить положень про покарання за публічну незгоду з діями посадовців або критичні висловлювання на їхню адресу.

Законопроєкт уже отримав підтримку профільного парламентського комітету, однак юристи висловили низку зауважень. Зокрема, вони звернули увагу на можливе дублювання чинних норм Кримінального кодексу та ризик неоднозначного трактування поняття «українофобія» під час правозастосування. Водночас ці дискусії не змінюють суті документа й не підтверджують тверджень про запровадження відповідальності за критику президента.

Таким чином, повідомлення про нібито кримінальне покарання за публічну неповагу до Володимира Зеленського є вигаданим. Воно виникло внаслідок маніпулятивної інтерпретації законопроєкту про українофобію та було поширене провокаційним акаунтом, який спеціалізується на створенні вірусного дезінформаційного контенту.

16 липня 2026 року у X (Twitter) аналітики "Детектора Медіа" зафікусали появу серії постів, що звинувачують  реальних німецьких політиків — представницю "Союзу 90/Зелені" Сюзан Сзіборра-Зайдліц (Susan Sziborra-Seidlitz) та голову списку Вільної демократичної партії (FDP) в Саксонії-Ангальт Лідію Гюскенс (Lydia Hüskens) — нібито у причетності до торгівлі дітьми українських біженців із метою сексуальної експлуатації. Обидва звинувачення оформлені як нібито відеосюжети відомих німецьких видань — ліволіберальної газети taz та таблоїда Bild. Утім, це частина "класничного" методу поширення проросійської дезінформації. 

Аналіз фейкових відео

У першому відео з водяним знаком taz (~99,4 тис. переглядів) стверджуєть: лідерка списку "Зелених" нібито "організовувала торгівлю дітьми з України з метою сексуальної експлуатації", "використовувала зв'язки з медичними працівниками, щоб отримувати інформацію про родини українських біженців", і що вона "продавала цю інформацію злочинцям, які нападали на дітей із цих родин".

Друге відео (~100 тис. переглядів), з водяним Bild, стверджує, що очільниця списку FDP у Саксонії-Ангальт стала "другою фігуранткою" справи про викрадення українського біженця з метою сексуальної експлуатації, а поліція нібито встановила, що її син "півроку утримував українську біженку проти її волі та вчиняв над нею сексуальне насильство". В одному з кадрів жінці приписують цитату про "німецького Хантера Байдена", чиї злочини нібито "покриває мати".

Обидва пости оформлені однаково: короткий вертикальний відеокліп із логотипом видання, білий текст-субтитр із головною тезою та масове тегування (по 9–10 акаунтів) реальних німецьких і міжнародних медіа та інституцій — Bundestag, BR24, welt, SZ, ARD Kontraste, dwnews, faznet, zeitonline, berlinerzeitung, euronews, BBC, RFI, AFP, FoxNews, abcnews та інших.

Чому це фейк

Контекст: кампанія "Матрьошка" напередодні виборів у Саксонії-Ангальт

Ці публікації збігаються в часі з підтвердженою німецькими медіа хвилею фейкових обкладинок і відео від імені Bild, Spiegel, Tagesspiegel та ARD, спрямованою проти партій напередодні виборів до ландтагу Саксонії-Ангальт. За даними видань Tagesspiegel і Turi, відповідальність за ці підробки покладається на російську операцію "Матрьошка" (Matryoshka), відому також як частина ширшої мережі "Doppelgänger". Федеральний уряд Німеччини у відповіді на запит Бундестагу підтвердив активність цієї кампанії, метою якої є "відволікання журналістів і фактчекерів іншими кампаніями та ускладнення протидії" справжній дезінформації.

Прийом сфабрикованих звинувачень політиків у сексуальних злочинах — не новий для цієї мережі: у грудні 2024 року фактчекери CORRECTIV задокументували аналогічну кампанію проти тодішнього віцеканцлера Роберта Габека (партія "Зелені") — фейковий сайт і ШІ-відео звинувачували його у сексуальному насильстві, спираючись на подію 2017 року, вирвану з контексту.

Нинішні звинувачення на адресу Сзіборра-Зайдліц і Гюскенс повторюють ту саму схему, реальна публічна постать, вигадане кримінальне звинувачення, фейковий бренд авторитетного медіа, тема "українських біженців", яка системно експлуатується проросійськими кампаніями для розпалювання ворожості до Києва та його союзників у Європі.

Висновок

Обидва пости — сфабриковані відеоролики, що імітують бренди taz і Bild і приписують реальним німецьким політикиням неправдиві звинувачення у торгівлі дітьми українських біженців. Жодних підтверджень цих тверджень немає ні в самих виданнях, ні в поліції чи прокуратурі Німеччини. За технічними ознаками (масове тегування медіа, синхронна публікація, підроблені лого) кейс відповідає почерку російської кампанії "Матрьошка", яка залишається активною напередодні виборів до ландтагу Саксонії-Ангальт у вересні 2026 року.

Пропагандистськими телеграм-каналами шириться інформація про те, що військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади нібито здійснив спробу зґвалтування двох жінок та неповнолітньої впродовж одного вечора. Фейк розвінчали фактчекери VoxUkraine. 

Що відбулося: Поширена інформація є недостовірною, а заголовок новини, який використовується як доказ — сфальсифікованим. Жодних підтверджень щодо причетності підозрюваного до Сил оборони України немає ні в матеріалах медіа, ні в офіційних зведеннях Офісу Генерального прокурора.

Деталі перевірки:

13 липня 2026 року президент Франції Емманюель Макрон за підсумками саміту "Коаліції охочих" у Парижі оголосив, що Франція готова надати Україні ліцензії на власне виробництво ракет SCALP, зенітних ракет Aster 30 (для комплексів SAMP/T) та керованих авіабомб AASM Hammer. Також ідеться про постачання 16 винищувачів Rafale (очікуються у 2028–2029 роках) та додаткових радарів. 

Проте вже наступного дня, 14 липня, у X (Twitter) стартувала скоординована хвиля публікацій, що спотворюють цю новину й супроводжують її серією фейкових наративів. Аналітики "Детектора медіа" проаналізували щонайменше 8 таких постів — і всі вони мають ознаки російської кампанії з дезінформації "Матрьошка". Поширені відео стилізовані під відомі медіа, пости публікувалися серіями протягом одного дня, та набирали майже однакову кількість переглядів (близько 119–120 тисяч у кожного). Також у таких постах в Х зафіксоване масове тегування десятків реальних редакцій і фактчекерів (@Reuters, @AFP, @BBC, @euronews, @KyivIndependent, @radiosvoboda тощо).

Фейкові наративи та їхнє спростування

1. "Україна фігурує у скандалах з перепродажем зброї на чорному ринку" (підробка під AFP). Теза без жодних джерел чи доказів, покликана дискредитувати рішення про ліцензію ще до його деталізації. Жодних підтверджень масштабного перепродажу французької зброі Україною немає в жодному розслідуванні авторитетних медіа чи офіційних органів.

2. "Макрон намагається уникнути критики / стоїть осторонь лінії вогню" (підробка під AFP). Спроба представити рішення Макрона як суто іміджевий хід, а не стратегічне партнерство — при тому що ліцензії на Aster 30, SCALP і AASM підтверджені офіційними заявами з Єлисейського палацу й українською стороною.

3. "МЗС Ізраїлю протестує проти передачі технологій виробництва SCALP, бо вони можуть потрапити до терористів" (підробка під Jerusalem Post). Жодних офіційних заяв ізраїльського МЗС на цю тему не існує; наратив експлуатує тему "небезпечної зброї в чужих руках", типову для кампаній, що намагаються посварити Україну з іншими партнерами.

4. "За даними ISW, понад 40% допомоги Україні розкрадено корумпованими чиновниками" (підробка під логотип Institute for the Study of War). ISW не публікував такого дослідження чи заяви. Це класичний прийом — приписати конкретну цифру авторитетній аналітичній структурі, щоб надати фейку вагомості; сама теза експлуатує наратив про "корумповану Україну", що системно просувається проросійськими джерелами.

5. "Передача технологій — це піар-хід Макрона, виробництво реально стартує щонайменше через п'ять років" (підробка під RFI). Офіційні джерела говорять про запуск ліцензованого виробництва AASM і SCALP ще до кінця 2026 року — тобто наратив про "п'ять років" суперечить оприлюдненому графіку.

6. "Франція вперше затримує постачання критичної військової допомоги Україні, зокрема винищувачів Rafale" (підробка під BFM TV). На момент саміту йшлося саме про новий контракт на 16 Rafale з очікуваним постачанням у 2028–2029 роках — це узгоджений графік, а не "затримка" чи "вперше" зірвані терміни.

7. "Ракети насправді не вироблятимуться в Україні, постачання продовжиться з Франції" (підробка під Bloomberg). Пряма підміна суті новини: саме ліцензія на локальне виробництво в Україні (а не постачання готових виробів) — головний зміст оголошення Макрона.

8. "Макрона звинувачують у підриві обороноздатності самої Франції" (підробка під La Tribune). Наратив спрямований уже на французьку аудиторію — щоб посіяти внутрішній спротив рішенню, зобразивши його як загрозу для безпеки самої Франції.

Чому це "Матрьошка"

Усі виявлені пости об'єднує спільний почерк: коротке відео з підробленим водяним знаком/лого відомого видання (AFP, Bloomberg, RFI, BFM TV, La Tribune, "JP", ISW), субтитри з викривленою тезою, публікація у той самий день (14 липня, з інтервалом у 15–20 хвилин), майже ідентична кількість переглядів (119,2–119,5 тис.) і масове тегування великої кількості справжніх західних медіа та інституцій в описі посту.

Це не органічне поширення, а типова ознака мережевої, ймовірно із застосуванням ботів, кампанії, метою якої є не так переконати аудиторію, як створити "шум" навколо реальної новини про французько-українську оборонну співпрацю та підважити довіру до неї одразу з кількох напрямків — від "корупції" до "зради з боку партнерів".

11 липня 2026 року в маршрутному автобусі №8 у польському місті Бельсько-Бяла 54-річний чоловік влаштував словесну атаку на трьох українських дівчат-підлітків, дві з яких — 11-річні. Він погрожував їм, погрожував, що знає, де вони живуть, і вимагав "забиратися до своєї України". Одна з дівчат зняла інцидент на телефон, відео поширилося в мережі.

Пізніше міське транспортне управління підприємства (MZK Bielsko-Biała) випустило заяву, що вони вжили заходів для збереження записів із камер відеоспостереження, а також отримання пояснень від водія, який керував транспортним засобом. Поліція Шльонського воєводства затримала його вже 13 липня; справу кваліфікували як образу на національному ґрунті, підключилися районна прокуратура в Живці та слідчі органи. Президент компанії MZK Губерт Маслянка публічно заявив, що не підтверджує жодної версії про те, що дівчата нібито ображали чи плювали на чоловіка — дівчата поводилися спокійно.

Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Польщі — відреагували міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський, юристи, журналісти. Водночас навколо реальної події швидко почала розростатися дезінформаційна "надбудова" — саме її і розібрали польські фактчекери з Demagog.org.pl у трьох окремих матеріалах.

1. Міф про "провокацію" з боку дівчат

Невдовзі після публікації відео в соцмережах (Facebook, X) з'явилися допити про те, що напад буцімто був спровокований самими дівчатами — начебто вони ображали чоловіка й плювали на нього. Цю версію активно просували проросійськи налаштовані акаунти та частина коментаторів під офіційними постами поліції.

MZK у офіційній заяві від 14 липня спростувало ці твердження: аналіз записів з відеоспостереження в салоні автобуса не показав жодних ознак провокативної поведінки дівчат. Єдине, що зафіксовано, — одна з дівчат поклала ноги в бік сусідньої лавки, де сиділа її подруга; це не заважало іншим пасажирам, дівчата переважно користувалися телефонами. Коли чоловік зробив їм зауваження, вони одразу прибрали ноги, а одна пересіла до подруги. Проте це не завадило йому продовжити словесну агресію.

2. Фотографія "усміхненої українки" — підробка через ШІ

Паралельно в мережі почало ширитися фото нібито усміхненої дівчини — з підписами на кшталт "ось як насправді виглядає перелякана українка, на яку напали в автобусі", що мало натякати на награність чи інсценування ситуації. Найпершу відому публікацію з цим зображенням, яка зібрала понад 96 тисяч переглядів у X, розмістив користувач, що видає себе за очільника "Польсько-російської асоціації примирення" — організації, не зареєстрованої в жодному офіційному польському реєстрі.

Фактчекери Demagog переглянули повне відео інциденту — такого кадру там немає. Аналіз зображення інструментом vera.ai (плагін InVID) показав високу ймовірність його зміни за допомогою штучного інтелекту. Тобто саме фото — фотоманіпуляція, яка не може слугувати доказом того, як насправді трималися дівчата.

3. Фейкова "донька активіста"

Третя хвиля дезінформації базувалася на неправильному прочитанні заголовка. Український активіст Михайло Стрельников, який мешкає у Вроцлаві, поширив відео інциденту й окремо розповів, що подібна ситуація траплялася і з його власними доньками — але ніде не стверджував, що жертва на відео є його родичкою. Видання Onet 14 липня опублікувало матеріал під заголовком, що поєднував ці дві теми ("активіст розповів про напад, пише про свою доньку"), що зробило заголовок двозначним.

Скориставшись цим, окремі акаунти (зокрема пов'язаний з мережею антиукраїнської дезінформації "Центр юридичних послуг") поширили твердження, що постраждала дівчина — саме донька Стрельникова, подавши це як "доказ" спланованої провокації. Сам Стрельников офіційно спростував цей зв'язок: за його словами, донька мешкає у Вроцлаві й на рік старша за постраждалу дівчинку з Бельсько-Бялої.

Чому це важливо

Схема, за якою розгорталася ця історія, типова для антиукраїнських дезінформаційних кампаній у Польщі: реальний інцидент з очевидною відповідальністю кривдника швидко "перекривається" вигаданими деталями (провокація з боку жертв), підробленими візуальними доказами (фото, змінене ШІ) та фейковими зв'язками (неіснуюча спорідненість із активістом) — усе для того, щоб змістити суспільне обурення з нападника на жертв і представити інцидент як інсценування. Джерела частини цих постів — акаунти та структури, вже пов'язані з мережами поширення антиукраїнського наративу в Польщі.

У соціальних мережах (Facebook, TikTok, Instagram, YouTube) масово поширюються відеоролики, на яких люди у формі польської армії виступають із жорсткою критикою України, українських біженців, Європейського Союзу та уряду Польщі.

Як з’ясували розслідувачі польського фактчекінгового проєкту Demagog, жоден із цих відеозаписів не є справжнім. Насправді це російська дезінформаційна кампанія впливу, створена за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Хто поширює?

Мережа акаунтів з назвами на кшталт «Głos Polskie Wojska» (Голос польських солдатів) або «Polska Obrony Polska» використовується Кремлем для поширення антиукраїнських та антизахідних наративів. Мета кампанії — штучно підігріти ненависть між українцями та поляками, а також дискредитувати ідею підтримки України на тлі війни.

Як розпізнали підробку?

Російські пропагандисти, які генерували відео, припустилися низки помилок, типових для нейромереж:

Аналіз наративів

Російська пропаганда вклала в уста згенерованих "польських солдатів" тези кремлівської методички, націлені на польське суспільство:

1. Спекуляції на історичній пам'яті (Волинська трагедія) ШІ-солдати скаржаться на "невдячність" українців: «Ми їх навчаємо, даємо спорядження, платимо за Starlink, а вони ходять з червоно-чорними прапорами. Я став солдатом, щоб Волинь не повторилася». Росія систематично використовує складні сторінки українсько-польської історії, щоб викликати емоційну реакцію та зупинити військову допомогу Україні.

2. Міф про "українську злочинність" та загрозу нападу Фейкові прикордонники вимагають закрити кордон через «биків з країни U», через яких нібито росте злочинність. Інші аватари залякують, що після закінчення війни з РФ українці "відразу нападуть на Польщу". Ці заяви є відвертою брехнею. За офіційними даними Головного управління поліції Польщі, частка українців у загальній статистиці злочинів у країні протягом 2022–2025 років становить мізерні 1–2%. Решта заяв — це абсурдне нагнітання паніки, щоб представити жертву агресії як агресора.

3. Атака на європейські інституції та уряд Дональда Туска Крім антиукраїнських заяв, згенеровані "полковники" атакують ЄС, лякають поляків мігрантами та заявляють, що Польща "затиснута в кліщах між Німеччиною та Україною", а Брюссель "плює на Польщу". Це підтверджує російський слід операції. Кремлю вигідно дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Польщі, підриваючи довіру до проєвропейського уряду та єдності НАТО.

Висновки 

Ця кампанія є прикладом, як російські спецслужби адаптуються до нових технологій. Не маючи змоги знайти реальних польських військових, які б озвучили ці абсурдні тези, Росія просто їх згенерувала.

Варто пам'ятати, будь-який надміру емоційний контент у соцмережах, який розпалює ворожнечу на історичному, побутовому чи політичному підґрунті, з високою ймовірністю є продуктом російських ботоферм. Завжди перевіряйте джерело інформації та звертайте увагу на деталі.

У соціальній мережі X (колишній Twitter) та російському сегменті Telegram масово поширюється відеоролик, стилізований під сюжет європейського телеканалу Euronews. У відео стверджується, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) провело обшуки у батьків президента Володимира Зеленського, під час яких на їхніх рахунках нібито виявили понад 11 мільйонів доларів. Також зазначається, що їх затримали, але згодом відпустили, нібито після втручання голови ОП Кирила Буданова.

Сумарне охоплення публікацій сягнуло кількох мільйонів переглядів (зокрема, понад 2,1 млн у дописі користувача X @Johnny Midnight та сотні тисяч у проросійських Telegram-каналах).

Розвінчали дезінформацію фактчекери Ґвара Медіа. 

Аналіз та спростування

Аналіз, проведений фактчекерами Ґвара Медіа, виявив комплексну підробку матеріалу з використанням штучного інтелекту, маніпуляцій з відкритими даними та графічних фальсифікацій.

Висновок

Поширене відео є типовим продуктом російської інформаційної операції «Матрьошка». Її характерний почерк — створення високоякісних фейків під виглядом сюжетів авторитетних західних медіа (Euronews, BBC, DW) з метою легалізації дезінформації. Для створення ролика використали згенерований ШІ голос, підроблені скриншоти українських медіа та вирвані з контексту архівні відеокадри. Мета вкиду — дискредитація української влади та підрив довіри до антикорупційних інституцій.

Російська пропаганда змінює підхід до висвітлення наслідків українських ударів: замість повного замовчування проблем провладні ресурси почали визнавати їх, одночасно применшуючи масштаби та запевняючи населення у швидкій стабілізації ситуації.

Про це свідчить дослідження Центру стратегічних комунікацій, який проаналізував понад 11,9 тисячі публікацій у 112 російських провладних Telegram-каналах за 9–15 липня.

За результатами моніторингу, російські пропагандисти намагаються розбавляти інформаційний порядок денний матеріалами про спорт і соціальні ініціативи. Водночас основними темами залишаються війна, нібито «зовнішня загроза», а також внутрішні проблеми Росії, про які дедалі частіше повідомляють без звичних евфемізмів.

Найпомітнішою зміною стала риторика щодо дефіциту пального. Віцепрем’єр Росії Олександр Новак уперше прямо пов’язав нестачу бензину в окремих регіонах з українськими ударами по нафтопереробних заводах. Раніше російська влада переважно пояснювала перебої «плановими ремонтами» або взагалі уникала цієї теми.

Водночас проблеми з постачанням пального та електроенергії в тимчасово окупованому Криму й на захопленій частині Запорізької області російські ресурси висвітлюють у заспокійливому тоні. Повідомлення про перебої супроводжують обіцянками швидко виправити ситуацію, уникаючи детального опису її масштабів і наслідків.

Така зміна риторики може свідчити, що Кремлю дедалі складніше приховувати від населення результати українських ударів. Тому російська пропаганда переходить до іншої тактики: визнає очевидні проблеми, але представляє їх як локальні, контрольовані та тимчасові, намагаючись запобігти зростанню суспільного невдоволення.