У фейсбук-групах циркулють дописи про те, що румунська ППО нібито збила два російські бойові літаки, які порушили повітряний простір країни. Жодних офіційних чи медійних підтверджень цього немає. Втім, такі публікації є частиною схеми: під приводом «відео в коментарях» користувачів заманюють у ланцюжок закритих телеграм-каналів, один із яких — «Шептун» — давно ідентифікований як проросійський пропагандистський ресурс. Детально це "колесо клікбейту" розібрали журналісти Ґвара Медіа. 

Що поширюють

У низці фейсбук-груп — «Україна Онлайн», «Пошук людей України. Зниклі безвісти. Розлучені війною», «Новости 24» та інших — публікують ідентичний текст: група російських винищувачів (нібито Су-34 або Су-35) під час бойового вильоту порушила повітряний кордон Румунії, а румунська ППО у відповідь збила щонайменше два з них — один впав на території Румунії, другий у прикордонній зоні.  У фейсбук-групі «Україна Онлайн» ідентичний текст публікували неодноразово. Починаючи з 1 червня,  понад 20 однакових дописів із цим повідомленням, останні з них були опубліковані 3 та 4 вересня.

Чому це неправда

Жодних згадок про такий інцидент немає ані на офіційних ресурсах румунської влади, ані в матеріалах провідних медіа Румунії. Сам текст побудований за класичною схемою непідтвердженого вірусного фейку: серйозне звинувачення без жодного джерела, без посилань на заяви румунської влади чи НАТО, з розмитими формулюваннями штибу «ймовірно» і «щонайменше».

Куди насправді веде посилання

Це ключове: обіцяного відео за посиланням немає. Замість нього — вхід у закритий телеграм-канал (у різних дописах це були різні канали, наприклад «Радар 24 — Новини» чи «Сірий кардинал»), звідки чат-бот автоматично перенаправляє користувача далі — на канал «Шептун».

«Шептун» — не випадковий ресурс. Центр протидії дезінформації при РНБО ще у 2022 році описував його як анонімний канал, що поширює кремлівські наративи, а після початку повномасштабного вторгнення почав маскувати проросійську риторику під псевдопатріотичний контент. СБУ включала «Шептун» до переліку ресурсів, пов’язаних, за її даними, з російськими спецслужбами.

Тобто фейкова «новина» про збиті літаки — це, по суті, приманка: не самоціль, а інструмент для перенаправлення аудиторії з фейсбуку в мережу пов’язаних телеграм-каналів.

Висновок

Повідомлення про збиття румунською ППО російських літаків не підтверджене жодним офіційним чи авторитетним джерелом і є фейком. Його циркулюючий текст використовують сторінки, що маскуються під «розважальні» чи «сенсаційні» новинні ресурси, а насправді функціонують як вхідна точка для перенаправлення користувачів на анонімні проросійські телеграм-канали.

Незабаром після того, як польські медіа повідомили 4 вересня 2026 року про розсилку легальних мобілізаційних карток резервістам, у мережі з'явилися фотографії нібито таких документів. Наратив, який вони мали підкріпити: Польща та НАТО готуються до війни проти Росії, мобілізуючи вже навіть дітей. Польський фактчекінговий проєкт Demagog розвінчав цей вкид, побудований на зображенні, згенерованому штучним інтелектом.

Хто поширює?

Джерелом поширення стали не польські, а проросійські й українські телеграм-канали. Першим карткою поділився український канал «Труха Україна» 4 вересня о 12:47 — усього за кілька годин після виходу оригінального матеріалу RMF FM. Далі зображення підхопив проросійсьй телеграм-канал «Політика Страни», згодом воно з'явилося на пропагандистському сайті topwar.ru, на яку звернув увагу аналітик OSW Каміль Калус. Паралельно та ж картинка розійшлася польськими, чеськими та англомовними сайтами мережі «Правда», а також каналами UKR LEAKS французькою, італійською та португальською мовами — тобто вкид одразу отримав мультимовний і мультиплатформний розголос, типовий для скоординованих кампаній.

Факти

Перевірка інструментом Hive Moderation показала, що зображення картки згенеровано штучним інтелектом із ймовірністю 99,9%. Це підтверджують і прості логічні нестиковки: на картці вказано неіснуюче військове звання «wojskry», а номер PESEL належить особі жіночої статі (парна десята цифра), тоді як документ нібито виданий хлопчику 2016 року народження — тобто десятирічній дитині — на ім'я «Вєрднік Романський», що взагалі не є польським.

Справжні мобілізаційні картки регламентовані постановою міністра нацоборони Польщі від 22 травня 2024 року, видаються в мирний час і повідомляють, до якої військової частини особа має прибути у разі мобілізації. Вони існують у трьох кольорах: червона — для пасивного резерву, зелена — для військовослужбовців, синя — для цивільного персоналу Міноборони. Жодного стосунку до дітей чи вигаданих звань ці документи не мають.

Мета

Такий вкид покликаний живити довготривалий російський наратив про «агресивний Захід», який нібито готується до війни з Росією ще з 2022 року. Швидкість, з якою фейк перетік із проросійських каналів в українські (і навпаки), демонструє, як працює інфраструктура для таких вкидів, незалежно від того, хто саме публікує матеріал першим.

Проросійські акаунти в соцмережахпоширюютькарту, на якій значну частину території України нібито передано під контроль Росії, а частину західних областей — Польщі, Угорщині та Румунії. У публікаціях стверджується, що карту оприлюднило видання The New York Times, розкривши таким чином «умови Кремля» для мирної угоди. Як встановили фактчекери Укрінформу, це маніпуляція: жодного такого матеріалу в NYT не існує, а сама карта має явні ознаки фабрикації.

Що поширюють

У фейсбуці, інстаграмі, іксі й телеграмі розходиться зображення карти України з нанесеними на неї «новими кордонами». Підписи до публікацій запевняють, що це нібито витік від NYT, який показує майбутню територіальну конфігурацію України після завершення війни — з урахуванням позиції Москви щодо переговорів з адміністрацією Дональда Трампа.

За версією авторів фейку, значна частина центральних, східних і південних областей — Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської — відходить під контроль Росії. Частину західних областей на карті нібито передають Польщі, Угорщині й Румунії. До комплекту додають й інші вигадані умови «мирної угоди»: скорочення чисельності ЗСУ та відмову України від вступу в НАТО.

Чому це неправда

Жодного матеріалу з такою картою немає ані в архіві публікацій The New York Times про війну Росії проти України, ані на офіційних сторінках видання в соцмережах. Пошук за ключовими елементами та описом зображення також не виводить на жодну публікацію NYT, яка б це підтверджувала, — тобто саме джерело повністю вигадане .

Сама карта рясніє технічними неточностями. Обриси областей не збігаються з реальними адміністративними межами України, частина написів розмита чи взагалі нечитабельна — типова ознака синтетичного або грубо відредагованого зображення. Достеменно підтвердити, що картинку згенеровано ШІ, за самим лише зображенням, не можна, але маніпуляція з накладанням «нових кордонів» очевидна.

Найпростіше викриття — мовне: підписи на карті виконані італійською — Polonia, Ungheria, Romania, Nuova Russia, Mar Nero — попри те, що матеріал нібито належить американському виданню.

Навіщо це поширюють

Вкидання прив’язане до чергової фази перемовин щодо мирного врегулювання та візитів до Києва й Москви посланців Трампа — Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа. Мета — укорінити в аудиторії враження, що територіальний поділ України вже погоджений її партнерами і є доконаним фактом, на який Київ ніби не може вплинути. Паралельно фейк дискредитує західних союзників, зображуючи їх готовими змиритися з ідеєю розчленування української території.

Це типовий прийом російської пропаганди: підробити «авторитетне» західне джерело, щоб надати вигаданому сценарію ваги незалежного підтвердження, — і таким чином посіяти відчуття приреченості й безвиході напередодні або під час перемовин.

Проросійські джерела одночасно запустили кілька сюжетів про нібито колапс продовольчого забезпечення в Україні — від вигаданого мобільного застосунку для пошуку хліба в Харкові до підробленої обкладинки польського видання. Усі три історії які проаналізували фактчекери Укрінформу — сфабриковані. 

Епізод 1. Неіснуючий застосунок «Де Хліб?»

Російські Telegram-канали та акаунти в X поширили скріншот нібито мобільного додатку «Де Хліб?» — начебто створеного харків'янами, щоб шукати хліб у місті через дефіцит. Меседж посилював враження, що населення нібито голодує.

Перевірка показала: у App Store такого застосунку не існує. Сама картинка сторінки — фабрикація, яка лише імітує інтерфейс магазину додатків: наприклад, оцінка та віковий рейтинг розміщені інакше, ніж у справжньому App Store. Крім того, на вбудованій карті вказано магазин мережі «Кулиничі» на вул. Сумській, 87 у Харкові — проте в реальному переліку торгових точок мережі такої адреси немає.

Епізод 2. «Заборона фотографувати порожні полиці»

Паралельно поширювали фотографії начебто з українських супермаркетів із «оголошеннями», що фотографувати порожні полиці заборонено — під загрозою штрафу і звинувачень у «співпраці з ворогом».

Це також підробка: зображення згенеровані штучним інтелектом. Центр протидії дезінформації підтвердив, що знімки фейкові, а вказаний на них штраф у 3000 гривень — вигаданий. За даними ЦПД, першоджерелом стали ті самі російські пропагандистські Telegram-канали. Додаткова перевірка сервісами AI or Not та Hive Moderation також показала високу ймовірність ШІ-генерації цих фото.

Епізод 3. Підроблена обкладинка польського тижневика

Третій сюжет — фальшива обкладинка польського видання Przegląd Regionalny з твердженням, що нібито 63% українців очікують «голодну осінь і зиму».

Офіційний сайт видання підтверджує, що номер №372 справді вийшов 19 серпня 2026 року — але без жодного матеріалу про продовольчу кризу в Україні. Натомість у випуску реально йшлося, зокрема, про новий парк у Щенсному. Саме цей матеріал пропагандисти й підмінили вигаданим текстом про «голод», зберігши дизайн справжньої обкладинки.

Навіщо це поширюють

Мета такої кампанії — деморалізувати українців і посіяти страх щодо продовольчої безпеки. У ЦПД пов'язують появу таких фейків із реальними, але тимчасовими логістичними труднощами: перебоями постачання до магазинів через російські ж обстріли складів і логістичних центрів. Тобто наслідки власних атак Росія намагається перетворити на інформаційну зброю, роздмухуючи їх до масштабів вигаданого голоду.

Висновок

Жодних ознак масової продовольчої кризи в Україні три перевірені сюжети не підтверджують — усі три виявилися фабрикаціями: неіснуючий застосунок, згенеровані ШІ фотографії заборон і підроблена обкладинка іноземного видання. Це чергова хвиля скоординованої дезінформації, розрахована на посилення паніки й підрив довіри до продовольчого забезпечення в Україні.

Наприкінці серпня у Х та Фейсбуці поширюювали відеоролик, на якому чоловік із балкона багатоповерхівки розмахує синьо-жовтим стягом, та нібито вигукує антивоєнні гасла: «Ні війні, розумієте? Вона має закінчитися, припиніть вбивати людей!».

Проросійські акаунти та боти у Facebook і X (Twitter) переконують, що події нібито відбуваються в Росії. Частина користувачів стверджує, що кадр знято під час повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, інші ж прив’язують ролик до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.

Проте це черговий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту. Грузинські фактчекери з проєкту MythDetector детально розібрали маніпуляцію.

Що показала перевірка

Кадри мають кілька технічних невідповідностей, типових для синтетичного відео:

Аналіз спеціалізованими інструментами підтвердив штучне походження ролика: детектор Hive Moderation оцінив імовірність використання ШІ у відео в 74,3%, а інструмент розпізнавання клонування голосу Hiya показав 61% ймовірності синтезованого аудіо.

Висновок

Відео з чоловіком, який нібито розмахує українським прапором з балкона в Росії і закликає зупинити війну, — не документальні кадри, а продукт штучного інтелекту. Про це свідчать і візуальні артефакти (сніг замість серпневої спеки, «зникаюча» рука, розсинхрон губ), і незалежні детектори ШІ-контенту.

У польських соцмережах поширюють вкиди про те, що під час вибуху на складі під Києвом нібито було знищено цінні ракети до комплексів ЗРК Patriot, надані Польщею. Польські фактчекери з «Demagog» проаналізували ці фейки та з'ясували їхнє походження. 

Після удару по складу боєприпасів у селі Мила на Київщині 29 серпня, в наслідок якого загинуло 36 людей і понад 50 отримали поранення, в мережі поширили тезу, що там нібито були і «здетонували» ракети до систем Patriot — начебто саме ті, які Польща передала Україні. Жодне офіційне джерело — ні українське, ні російське — цього не підтвердило. Джерело фейку — проросійські телеграм-канали та відомі поширювачі дезінформації.   

Вердикт: маніпуляція / непідтверджена інформація.

Що сталося насправді

У ніч на 29 серпня російський дрон ударив по складу боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київщини. Влучання спричинило пожежу і подальшу масштабну детонацію, яка тривала годинами й розкидала снаряди по житловій забудові. Внаслідок трагедії загинули 38 людей, десятки дістали поранення, пошкоджено близько 50 будинків.

Президент Володимир Зеленський заявив, що перше влучання прийшлося саме у склад Сил оборони, «якого там точно не повинно було бути», і що зберігалися там «ракети, міни, інші боєприпаси та безпілотники» — без згадки про Patriot. Він також наголосив, що винні у порушенні норм зберігання боєприпасів поблизу житлових будинків мають понести відповідальність. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що до розслідування залучені СБУ та Офіс генерального прокурора; відкрито провадження за фактом службової недбалості. Слідство з'ясовує, чи склад узагалі був офіційно зареєстрований.

Звідки взявся фейк про Patriot

Тези про нібито знищені ракети Patriot пішли від російських телеграм-каналів (зокрема «Рybar»), а також від осіб, визнаних в Україні пропагандистами — наприклад, Анатолія Шарія, який перебуває під санкціями РНБО з 2021 року. Далі це підхопили проросійські акаунти в Facebook і X, включно з ресурсами, які раніше вже публікували антиукраїнську дезінформацію.

Наратив підсилили внутрішнім невдоволенням у Польщі фактом передачі Україні ракет до Patriot — тобто маніпуляція експлуатує реальну, але не пов'язану напряму подію, аби додати «емоційної ваги» фейку.

Чому це не підтверджується

Ширший контекст

Це вже не перший подібний випадок: у липні під час атаки на Київ росіяни також влучили у склад боєприпасів серед житлової забудови — тоді "Детектор Медіа" спростовував чутки про зброю зі збідненим ураном. Показово, що тема ракет Patriot регулярно стає мішенню російських інформаційних операцій. Місія ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні окремо розслідує саму трагедію в с. Мила із погляду міжнародного гуманітарного права — розміщення боєприпасів поруч із цивільною забудовою.

Висновок

Теза про «знищені польські Patriot» — це непідтверджена маніпуляція, яку поширюють проросійські джерела для дискредитації військової допомоги Україні та підриву довіри між українцями й польськими партнерами. Жодних доказів того, що на складі взагалі зберігалися саме ракети до Patriot, немає. 

У сучасних виборчих кампаніях спостерігається небезпечна тенденція використання чат-ботів на основі штучного інтелекту як персональних порадників для прийняття рішень під час голосування. Наскільки ШІ допомагає у питаннях про політику, зʼясували фактчекери Demagog.

Розвиток ШІ інструментів має серед ефектів їх використання, щоб швидко розібратися у складних суспільно-політичних питаннях. Застосування таких алгоритмів несе суттєві ризики: прийняття на віру ШІ-галюцинацій, відсутність надійних джерел, політичні упередження та потенційну вразливість до зовнішніх маніпуляцій. Головною метою таких дезінформаційних викликів є дезорієнтація суспільства, викривлення виборчого процесу та формування хибних політичних уподобань. 

Дослідники встановили, що найпоширенішою формою викривлення, які надають ШІ-чатботи, є фактологічні помилки алгоритмів. Згідно з опитуваннями та тестами, чат-боти регулярно видають неправдиві дані: похибки у датах виборів сягали понад два місяці, вигадували фінансові скандали навколо реальних політиків, плуталися виборчі округи та навіть вигадували неіснуючі кандидати. При цьому майже 47% відповідей взагалі не містили посилань на першоджерела, або ж надавали непрацюючі та сумнівні веб-адреси.

Окрім технічних збоїв, фахівці є проблема політичного упередження. Близько 25% відповідей чат-ботів частіше схилялися до лівого спектра, тоді як окремі боти демонстрували праву упередженість.

Також є проблема «отруєння» даних. Наприклад кремлівся мережа з близько 180 прокремлівських ресурсів згодовує штучному інтелекту дезінформацію для подальшого впливу на виборців.

У соціальній мережі X опублікували маніпулятивний допис із фейковим фотознімком, на якому Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нібито зображена разом із засудженим за секс-торгівлю Джеффрі Епштейном. Автор публікації супроводив світлину вигаданими номерами судових справ та звинуваченнями на адресу європейських лідерів у «сатанізмі» та причетності до торгівлі дітьми. Фейк викрили розповіли Lead Stories.

Головною метою цієї дезінформаційної атаки є підрив авторитету вищого керівництва Європейського Союзу, дискредитація західних інституцій та поширення конспірологічних теорій серед міжнародної аудиторії.

Аналітики завантажили поширену світлину до інструменту перевірки OpenAI Verify. Дослідження виявило у структурі файлу цифровий водяний знак SynthID, що зі 100% точністю підтверджує факт генерації фотографії за допомогою алгоритмів штучного інтелекту OpenAI.

Додаткова перевірка за офіційними архівами Міністерства юстиції США встановила, що вказані на фото номери документів і судових справ повністю відсутні в реальних матеріалах «справи Епштейна».

У другій половині серпня російська пропаганда зосереджувалась на чотирьох ключових темах, розповіли фактчекери проєкту БезБрехні.

Цими темами були: дезінформація про мобілізацію до Сил оборони України, санкції проти творців роійського мультсеріалу «Маша та Ведмідь», а також твердження про зовнішнє управління Україною. Метою зусиль пропагандистів, пишуть  БезБрехні, було формування уявлення про Україну як про «невдалу державу», що втратила суспільну єдність, суверенітет та веде «внутрішню війну» проти власного населення. 

Такі висновки фактчекери зробили на базі 4 077 повідомлень із понад 2,2 тисячі джерел, серед яких 71% опублікували у телеграмі. 

Ключовими маніпулятивними прийомами стала підміна масштабу та манупуляції контекстом. Наприклад, щодо мобілізації пропагандисти збирали поодинокі побутові конфлікти, відео протистоянь без початку й кінця та узагальнювали їх до рівня «масового повстання та громадянської війни». Представників ТЦК тарували «людоловами», а приватні радикальні коментарі в соцмережах подавали як «офіційну позицію держави про репресії».

У наймасштабнішому за обсягом сюжеті про мультсеріал «Маша та Ведмідь» (понад 54% усіх матеріалів) маніпуляція полягала в підміні предмета: персональні економічні санкції РНБО проти п'яти фізичних та чотирьох юридичних осіб-виробників пропагандистського контенту росіяни подали як «законодавчу заборону перегляду для дітей». Головний пік поширення цієї фейкової хвилі припав на 21 серпня, коли було зафіксовано понад 1,5 тисячі публікацій.

На тлі посухи та обміління найбільших європейських річок російські медіа звинуватили Україну в нібито «провокуванні водної катастрофи в Молдові». Пропагандисти стверджують, що українська влада начебто одноосібно вирішила «перекрити воду в Дністрі», хоча річка є основним джерелом водопостачання для жителів Молдови. Однак це маніпуляція.

Про це повідомляє StopFake.

Україна не перекривала Дністер, а рішення про зміну режиму роботи Дністровського комплексного гідровузла не було одностороннім. Відповідні параметри погоджують представники обох держав у межах Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер. Цей орган створили для міждержавної співпраці України та Молдови у сфері охорони й використання водних ресурсів Дністра.

Під час позачергового засідання Комісії 28 серпня 2026 року Україна та Молдова спільно домовилися тимчасово знизити скид води з Дністровського гідровузла до 60 м³/с. Це не означає повного припинення течії: захід запровадили на два тижні, щоб зберегти запаси водосховища в умовах критичного природного маловоддя.

Режим роботи гідровузла переглядали вже кілька разів. 31 липня сторони погодили скид на рівні 85 м³/с, а 11 серпня — 75 м³/с. Отже, йдеться про послідовні скоординовані рішення України та Молдови, а не про спробу Києва залишити сусідню країну без води.

За даними Українського гідрометеорологічного центру, басейн Дністра переживає один із найскладніших періодів маловоддя за всю історію спостережень. Наприкінці серпня середньодобова витрата води біля Заліщиків становила лише 24 м³/с — приблизно 12% норми. Приплив до Дністровського водосховища також упав до рекордно низького рівня, а від початку серпня вода в ньому опустилася майже на метр.

Дефіцит води зачепив обидві країни. У Молдові запровадили заходи зі скорочення споживання води й електроенергії, щоб забезпечити роботу водозабору Кишинева. Водночас в Україні обмеження водокористування діють із червня. Через маловоддя виникли проблеми з роботою водозаборів у Чернівецькій та Хмельницькій областях, зокрема в Хотині та Кам’янці-Подільському.

Ситуація на Дністрі є частиною значно масштабнішої природної аномалії. Супутникові знімки програми Copernicus, зроблені на початку серпня, зафіксували винятково низькі рівні води в Луарі, По, Рейні та Дунаї. Тривала посуха вже обмежує вантажні перевезення, ускладнює виробництво електроенергії, зрошення сільськогосподарських земель і постачання прісної води в різних частинах Європи.

Отже, причиною критичного обміління Дністра є тривала посуха та рекордно низький природний приплив води, а не дії України. Російська пропаганда видає погоджені Києвом і Кишиневом заходи з ощадливого використання водних ресурсів за «водну блокаду», намагаючись штучно спровокувати недовіру та конфлікт між Україною і Молдовою.