Російські медіа та акаунти в соціальних мережах поширюють вигадані історії про заворушення у Франції. Як пишуть StopFake, одному випадку пропагандисти публікували зображення нібито вцілілого магазину російських сувенірів із портретом Володимира Путіна, а в іншому — стверджують, що російський турист самотужки вигнав погромників із паризького бутика Louis Vuitton. Фактчекери встановили, що зображення магазину, ймовірно, створили за допомогою штучного інтелекту на основі старих фотографій пошкодженої кав’ярні Starbucks, а новину про туриста не публікувало видання, на яке посилалися російські ресурси. 

У першому випадку проросійські Telegram-канали та сторінки в соціальних мережах поширюють зображення, на якому серед розбитих вітрин нібито залишилася неушкодженою крамниця російських сувенірів із великим портретом Путіна. Автори дописів стверджували, що демонстранти розгромили сусідні магазини, але свідомо оминули торгову точку з російською символікою. Цю історію підхопило російське видання URA.RU, яке 19 жовтня опублікувало матеріал про нібито реакцію президента Франції Емманюеля Макрона на допис про магазин. У публікації також ішлося про начебто тисячовідсоткове зростання його виручки після протестів, однак доказів існування такої крамниці чи збільшення продажів не навели.

Фактчекери перевірили зображення за допомогою зворотного пошуку Google та виявили старі фотографії пошкодженої кав’ярні Starbucks, зроблені під час протестів «жовтих жилетів» у Парижі в грудні 2018 року. На них помітні схожі елементи фасаду, скляний козирок і розбиті вікна. Це дає підстави припускати, що старі фотографії використали як основу для створення фальшивого зображення. Тож твердження про магазин російських сувенірів, який нібито уникнув погрому завдяки символіці Путіна, не підтверджується.

Інший фейк був про нібито російського туриста, який під час заворушень у Парижі вигнав погромників із бутика Louis Vuitton, де купував сумку. Російський сайт «Аргументы и Факты» поширив цю історію з посиланням на французьке видання RTL. Однак пошук французькою мовою на сайті RTL та в інших відкритих джерелах не виявив жодної публікації про такий інцидент. Отже, посилання на французьке медіа не підтверджує правдивості повідомлення.

Фактчекери також перевірили скриншот нібито публікації RTL за допомогою сервісів Hive Detect і Fake Image Detector. Перший визначив імовірність створення зображення за допомогою штучного інтелекту на рівні 98,8%, а другий оцінив імовірність того, що скриншот створили комп’ютерними засобами або відредагували, у 80%. Додатковою ознакою підробки є невідповідність оформлення скриншота офіційному сайту RTL.fr: на ньому немає категорій і тематичних позначок, які присутні в оригінальних публікаціях видання.

Обидві історії поширювали на тлі протестів у Франції у вересні 2026 року. Вони почалися з вимог студентів і ліцеїстів щодо змін в освітній системі, а згодом до протестувальників приєдналися представники руху «жовтих жилетів» і профспілок. Заворушення супроводжувалися сутичками з поліцією та пограбуваннями, зокрема постраждали й магазини Louis Vuitton. На цьому тлі вигадані історії про російську символіку, яку нібито поважають французькі протестувальники, та про росіянина, який захищає французький бізнес, створюють маніпулятивне уявлення про події й намагаються сформувати позитивний образ Росії.

Проросійські ресурси та акаунти в соціальних мережах поширюють підроблені скриншоти петиції, яка нібито зібрала майже 200 тисяч підписів за примусову госпіталізацію президента України Володимира Зеленського до наркологічного диспансеру. Автори фейку твердять, ніби український президент начебто має ознаки залежності й тому не повинен розпоряджатися фінансовою допомогою Україні та коштами платників податків. Насправді такої петиції не існує, а скриншоти сфальсифіковані, розповіли у StopFake.

Фактчекери перевірили сайт petitions.com, на якому нібито опублікували звернення. Пошук за ключовим словом Zelenskyy та іншими варіантами транслітерації прізвища — Zelenskiy, Zelenskyi та Zelenski — не дав результатів. На платформі є лише дві петиції, у яких згадується прізвище Zelensky. Одна з них, опублікована 9 травня 2022 року, закликає до тіснішої співпраці між Україною та Польщею. Інша, від 16 липня 2023 року, містить мирний план уродженця Конго щодо розв’язання воєн у світі й зібрала лише п’ять підписів. Жодна з них не стосується примусової госпіталізації Зеленського.

Петиції на платформах на кшталт petitions.com не мають юридичної сили й не відображають реальних настроїв суспільства. Для підписання зазвичай достатньо вказати ім’я та адресу електронної пошти, особу підписанта не перевіряють, а механізми, які гарантують принцип «одна людина — один підпис», відсутні. Тому кількість підписів можна штучно збільшувати за допомогою скриптів і ботів.

Це відрізняє такі онлайн-звернення від офіційних державних систем електронних петицій, зокрема українських. У них підписи верифікують, а після набрання встановленої кількості голосів відповідні органи зобов’язані надати відповідь.

Фактчекери нагадують, що російська пропаганда вже неодноразово використовувала подібні маніпуляції. Зокрема, раніше поширювали фейки про нібито петицію німців із вимогою змусити Україну відповісти за підрив «Північного потоку», про мобілізацію бездітних жінок в Україні та про масовий збір підписів жителів Нью-Йорка проти урочистої вечері на честь Зеленського. У цих випадках маргінальні або вигадані онлайн-звернення намагалися представити як масштабні політичні ініціативи.

На парламентських виборах в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року штучний інтелект перетворився на повсякденний інструмент передвиборчої боротьби. Головним джерелом синтетичного контенту виявилися не іноземні тролі, а самі партії та політики: вони генерували вигадані «зустрічі» суперників з арабськими лідерами, сцени із загиблими солдатами та ядерним вибухом над Тель-Авівом. Ізраїльська фактчекінгова організація FakeReporter, крім того, викрила мережу ботів зі ШІ-згенерованими обличчями, яку пов'язала з кампанією партії міністра нацбезпеки Ітамара Бен-Гвіра.

Контекст

Це перші вибори після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та війн з Іраном, і головним питанням кампанії було — чи збереже владу Біньямін Нетаньягу, якого опоненти вважають відповідальним за провал 7 жовтня. На попередніх виборах у листопаді 2022 року його блок здобув 64 зі 120 мандатів і сформував найправіший уряд в історії країни — з ультраправими партіями «Релігійним сіонізмом» Бецалеля Смотріча та «Єврейською силою» («Оцма Єгудит») Бен-Гвіра. Цього разу головним суперником прем'єра став колишній начальник Генштабу Гаді Айзенкот і його центристська партія «Яшар».

За попередніми даними Центральної виборчої комісії станом на 28 жовтня (підраховано майже 5 млн голосів), більшості не має ніхто. Блок Нетаньягу отримує 53 мандати: «Лікуд» — 26, ультраортодоксальні «Об'єднаний іудаїзм Тори» і ШАС та «Єврейська сила» — по 7, «Релігійний сіонізм» — 6. Опозиційний блок — 48: «Яшар» — 21, спільний список Нафталі Беннета і Яїра Лапіда «Бе-Яхад» — 12, «Демократи» Яїра Голана — 8, «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана — 7. Рекордні 19 мандатів мають арабські партії («Об"єднаний список» — 12, «Раам» Мансура Аббаса — 7). Лише з ними опозиція набирає 67 голосів, але частина її лідерів не готова спиратися на арабські фракції, а Айзенкот відкидає уряд під керівництвом Нетаньягу, тож країна може піти на чергові вибори. Саме «арабське питання» і стало головною мішенню ШІ-пропаганди впродовж усієї кампанії.

ШІ-контент у агітації 

Масштаб явища фіксував проєкт ZeBeAI ("Це створено ШІ") професорки Відкритого університету Ізраїлю Анат Бен-Давид, який відстежував ШІ-контент партій і політиків у Facebook, Instagram, X і TikTok. Станом на 17 серпня «Лікуд» із великим відривом лідирував за кількістю таких матеріалів (70% всього контенту партій у соцмережах). А серед окремих політиків перше місце посів депутат від «Лікуду» Аріель Кельнер — 179 публікацій, далі йшли його однопартійці Ханох Мільвідський (79), міністр Дуді Амсалем (66) та Авіхай Боарон (61); сам Нетаньягу опублікував 20 таких дописів. 

Найпоширеніший сюжет — «змова» суперників з арабами. У січні «Лікуд» опублікував колаж, на якому Беннет і Лапід разом із лідерами арабських партій піднімають зчеплені руки. Голова ЦВК, суддя Верховного суду Ноам Зольберг, наказав видалити зображення як надто реалістичне й присудив партії Беннета 8,5 тис. шекелів судових витрат. Далі були ролики, де обличчя Беннета і Лапіда «спадають», відкриваючи обличчя Мансура Аббаса та Ахмада Тібі, і відео міністерки від «Лікуду» Іділ Сільман, у якому Беннет прокидається від «кошмару» в обіймах Аббаса. 23 червня Смотріч поширив ролик, де в реальні кадри вмонтовано згенероване рукостискання Айзенкота з президентом Палестинської адміністрації Махмудом Аббасом; Зольберг наказав прибрати і його — позначка про ШІ була розміщена так, що не руйнувала враження справжньої події. Прийом використовувала й опозиція: Ліберман на День святого Валентина опублікував ШІ-фото Нетаньягу, який тримає за руку Мансура Аббаса.

Другий за поширенюстю сюжет — апелювання до подвигів армії та загиблих солдатів. Партія Айзенкота випустила відео зі згенерованими солдатами в бою й сценою, де військові приходять до родини з повідомленням про загибель; 6 серпня ЦВК постановила, що заборона використовувати військовослужбовців в агітації поширюється і на їхні ШІ-зображення. «Лікуд» відповів роликом, у якому Айзенкот біжить повз юнака, щоб обійняти Мансура Аббаса. Частина глядачів побачила в юнакові натяк на загиблого в Газі сина Айзенкота, тож після хвилі обурення персонажа замінили на жінку.

Наприкінці кампанії політики ставку зробили на залякування та нагнітання страху. 25 жовтня Нетаньягу поширив згенероване зображення ядерного вибуху над Тель-Авівом з попередженням про «другий Голокост»; Голан і Айзенкот звинуватили його в залякуванні виборців. Напередодні голосування на його сторінці в X з'явилися ШІ-ролики з верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї на лікарняному ліжку.

А в день виборів, як звернув увагу співзасновник FakeReporter Ахія Шац, Нетаньягу тричі опублікував фото довгої черги жінок у нікабах біля дільниці в арабському місті Сахнін із закликом голосувати за «Лікуд» — знімок, за оцінкою Шаца, також може бути згенерованим. Це пряма відсилка до сумнозвісної фрази Нетаньягу 2015 року про те, що «араби масово йдуть на дільниці». Втім, синтетику та ШІ використовував і табір Айзенкота: у його привітанні Нетаньягу з днем народження фігурували ШІ-бойовик ХАМАС у тунелі та «Хаменеї».

Ботоферми та сприйняття ШІ-агітації

За розслідуванням FakeReporter, понад сто акаунтів зі згенерованими ШІ фото профілів видавали себе за звичайних ізраїльтян, розганяли меседжі партії «Єврейська сила» і атакували конкурентів Бен-Гвіра всередині правого табору — міністра фінансів Смотріча, генерала запасу Офера Вінтера та провладний «14 канал». Організація пов'язала мережу з офісом керівника виборчого штабу партії Офера Розенбаума й закликала ЦВК перевірити можливі порушення закону про агітацію. В офісі Бен-Гвіра назвали FakeReporter «радикально лівою» структурою на іноземні гроші (організацію справді фінансує передусім ліберальний New Israel Fund). Шац також розповів про іноземний слід: пов'язаний з Іраном акаунт, що видавав себе за ізраїльтянина, публікував підбурювання проти Нетаньягу, а прихильники прем'єра поширювали ці дописи як «доказ» радикалізму опозиції.

Спроби державного регулювання ШІ-слопу. У липні Кнесет ухвалив спеціальні правила для цих виборів: з 26 липня "реалістичний синтетичний контент" в агітації має містити помітну позначку, а у відео — впродовж усього ролика. Проте, як показав кейс Смотріча, позначка не гарантує, що глядач не сприйме підробку за документ, а контроль переважно запізнюється: радник Нетаньягу Йонатан Уріх видалив шість немаркованих ШІ-матеріалів лише після юридичних попереджень. До того ж будь-яку картинку можна завантажити, обрізати позначку й перезалити в закриті групи WhatsApp і Telegram.

Наслідки масового використання політичними партіями ШІ для агітації було видно в соцопитуваннях. За даними Ізраїльського інституту демократії, 59% ізраїльтян вважають дуже ймовірними нелегітимні спроби внутрішніх політичних гравців вплинути на результати голосування — більше, ніж очікують іноземного втручання (51%). Кожен четвертий, за даними Ізраїльської інтернет-асоціації, розглядав можливість звернутися до ШІ-помічника, щоб вирішити, за кого голосувати.

Висновки

Використання ШІ-агітації на ізраїльських виборах можуть бути показовими для України, яка рано чи пізно проведе повоєнні вибори. Він демонструє, що найбільшу кількість синтетичного контенту можуть виробляти не ворожі спецслужби, а легальні учасники перегонів — і що ШІ насамперед підсилює вже наявні лінії розколу, у цьому випадку між єврейською більшістю та арабською меншиною. Маркування контенту виявилися запізнілими або неефективним: емоційна картинка встигає зробити свою справу раніше, ніж її видалять. Коли фейків стає забагато, будь-який справжній компромат можна відкинути як «черговий ШІ».