У проросійських телеграм-каналах та на платформі Х (твіттер) поширюється зображення, яке нібито зафіксовано в литовській школі під час повітряної тривоги 20 травня. На фото — слайд, де учням у бомбосховищі нібито пояснюють, що український безпілотник «не небезпечний» і «випадково залетів» у литовський повітряний простір. Комплексно проаналізували цей вкид фактчекери «Ґвара Медіа».

Що насправді сталося 

20 травня у Вільнюському регіоні справді оголошували повітряну тривогу — через виявлення дрона поблизу білоруського кордону. Школи та дитячі садки перевели дітей в укриття, роботу транспорту та аеропорту тимчасово призупинили. Тривога тривала приблизно годину й о 10:57 за місцевим часом була скасована. Походження безпілотника офіційно не встановлено: за даними литовського мовника LRT, голова Національного центру управління кризовими ситуаціями припустив, що він міг прилетіти з Білорусі, однак об'єкт зник з радарів і так і не був знайдений.

Чому це фейк

Уже наступного дня, 21 травня, фото з нібито шкільного укриття почали масово поширювати пропагандистські канали — «Крыминфорум» та «Военный обозреватель» серед перших. Однак сама логістика події робить таку версію неправдоподібною: за годину тривоги вчителі фізично не могли б підготувати такий «навчальний матеріал».

Перевірка зображення інструментом OpenAI для аналізу ШІ-контенту виявила невидимий цифровий маркер SynthID — технологію водяних знаків від Google DeepMind, яка позначає контент, згенерований штучним інтелектом.

Міністерство освіти, науки та спорту Литви у відповідь на запит редакції «Ґвара Медіа» підтвердило: жодних подібних слайдів чи уроків у литовських школах не було, а сам інцидент литовські органи кваліфікували як скоординовану дезінформаційну кампанію.

Отже, це ШІ-фейк, згенероване штучним інтелектом зображення , яке поширюється для дискредитації Сил оборони України.

Аналітики «Детектора медіа» фіксують скоординоване поширення в мережі проросійських телеграм-каналів відеоматеріалів, у яких нібито зображено приниження військовослужбовців ЗСУ з інвалідністю з боку побратимів. Про використання технологій штучного інтелекту в цих роликах попередив і Центр протидії дезінформації — зокрема в тіктоці. Телеграм-канали публікують згенерований ШІ контент з приміткою «з просторів українського тіктоку». 

Ідентичний контент з однаковим супровідним текстом виявлено щонайменше в трьох каналах: «Херсонський вісник» (47 917 підписників), «Степной ветер» та «Медведь» (91 051 підписник) — останній прямо репостив публікацію зі «Степной ветер», що свідчить про скоординованість кампанії. Публікації подаються як «матеріали з українського тіктоку», а також пости містять пряме посилання на вербувальний телеграм-акаунт із закликами до українських військових здаватися в полон.

Проте візуальний аналіз відео виявляє характерні ознаки ШІ-генерації: одне й те саме синтетичне обличчя накладено на кількох персонажів у кадрі, помітне «мерехтіння» зображення та неприродна міміка. Схема поширення також типова для скоординованих операцій впливу: контент спершу закидається через мережу одноразових акаунтів, штучна активність ботів у коментарях виштовхує його в рекомендації, після чого ролик використовується як нібито «органічне» свідчення в російських медіа.

ЦПД раніше документував випадки, коли російська пропаганда системно нарощує виробництво ШІ-відео від імені «військових» для просування антиукраїнських наративів через механізми органічного поширення в соцмережах.

Згенерований ШІ контент скоординовано поширюється мережею проросійських каналів як інструмент психологічної операції проти українських військових.

Метою таких скоординованих кампаній є підрив довіри до ЗСУ, формування образу Сил оборони як байдужих до власних бійців і спонукання військовослужбовців до дезертирства або здачі в полон.

У соцмережі Х (колишній Twitter) поширюються публікації з твердженням, нібито українська правозахисниця Олександра Матвійчук закликала Європейський парламент відкликати підтримку прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, звинувативши його в загрозі нового військового конфлікту.

Зокрема, акаунти, що поширюють маніпуляцію, тиражують таку «цитату»: «Олександра Матвійчук — я закликаю парламент відкликати свою підтримку Нікола Пашиняна. Він веде нас до нового військового конфлікту та нових жертв». Пост супроводжується тегами низки великих видань та нібито посиланням на Euronews. Згодом платформа Х видалила ряд схожих публікацій. Маніпуляцію виявили аналітики «Детектора медіа». 

Це неправда. Відеозапис, який справді опублікував Euronews, фіксує виступ Матвійчук у Європарламенті у Страсбурзі 19 травня 2026 року на церемонії вручення Європейського ордена за заслуги. У своїй промові правозахисниця говорила про ціну, яку платить Україна за повернення до простору європейських цінностей, про три століття під тінню Російської імперії та про те, що безпека Європи нерозривно пов'язана з українським спротивом. «Ми тут, щоб сказати: Європо, ми повертаємось», — заявила вона. Жодних слів про Пашиняна чи Вірменію у виступі не було.

Олександра Матвійчук — голова Центру громадянських свобод, організації, яка документує російські воєнні злочини від 2014 року. У 2022 році Центр громадянських свобод став співлавреатом Нобелівської премії миру.

Маніпуляція полягає в тому, що пропагандисти взяли реальне відео з публікації Euronews, прив'язали до нього вигаданий текст «цитати» та поширили його з тегами авторитетних медіа, щоб надати фейку зовнішньої достовірності.

Показово, що поширення відбувалося напередодні виборчого процесу у Вірменії — класична схема використання авторитетних імен для внесення дезінформації у виборчий дискурс сусідньої країни.

В польському сегменті соцмереж та в проросійських медіа поширюється чергова маніпуляція, покликана розпалити антиукраїнські настрої в Європі. Цього разу польських користувачів соцмереж збурила історія про те, що українські біженці нібито мають "привілеї" в отриманні дефіцитних чи дорогих медикаментів, тоді як самі поляки «страждають від високих цін».

Проте, як з'ясували аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog, ця «сенсація» є класичним прикладом маніпуляції та гри на емоціях.

Суть маніпуляції: «Знайди українця, щоб вижити»

Наприкінці квітня 2026 року у соцмережі X (колишній Twitter) завірусився допис такого змісту:

«Мій важкохворий знайомий, застрахований поляк, має приймати ліки для серця Jardiance. У квітні цей препарат подорожчав на 100%, і чоловік тепер не може його собі дозволити. Тож зараз він шукає пенсіонера з України, бо їм Національний фонд охорони здоров'я (NFZ) видає ці ліки безкоштовно».

Цю історію миттєво підхопили правопопулістські діячі та блогери. Зокрема, такі твердження легітимізував відомий польський журналіст Войцех Цейровський на своєму Ютуб-каналі Wojciech Cejrowski, що має понад 800 тис. підписників. 

Як наслідок, лише один із таких дописів у Facebook наприкінці травня зібрав понад 30 тисяч реакцій, а коментарі вибухнули обуренням про те, що поляків буцімто «роблять громадянами другого сорту у власній країні».

Як усе влаштовано насправді?

Фактчекери "Демагог" звернулися за офіційним роз'яснення до Національного фонду охорони здоров'я Польщі (NFZ). Відповідь відомства однозначна: жодного привілейованого ставлення до громадян України немає.

Представниця пресслужби NFZ Йоланта Зажицька наголосила на кількох важливих фактах:

Що не так із препаратом Jardiance (Емпагліфлозин)?

Чому тригером став саме цей медикамент? Справа в тому, що з 1 квітня 2026 року в Польщі оновили перелік ліків, вартість яких відшкодовує держава, і ціна на Jardiance для звичайних категорій пацієнтів дійсно зросла майже вдвічі.

Проте маніпулятори «забули» згадати, що цей препарат може бути абсолютно безкоштовним і для самих поляків. Відповідно до державних програм Польщі, ліки видаються безоплатно пацієнтам, які:

«Цей принцип на абсолютно однакових правах поширюється як на поляків, так і на застрахованих українців», — підкреслили в NFZ.

Висновок

Перед нами типова дезінформаційна кампанія, яка використовує реальний факт (подорожчання ліків у Польщі через зміну тарифів) для створення хибного висновку (нібито в цьому «винні українці», які отримують усе задарма).

Мета таких вкидів незмінна — розколоти польське суспільство, спровокувати внутрішню напругу та підірвати солідарність із українцями, які рятуються від війни.

Матеріал підготовлено на основі дослідження польського фактчекінгового ресурсу Demagog.

Пропагандисти та поширювачі дезінформації продовжують шукати приводи посіяти розбрат у польсько-українських відносинах. Цього разу зловмисники використали технології штучного інтелекту та створили дпфейк, аби скомпрометувати екс-мера Кракова (2024-2026) Александера Мішальського який нібито похвалив «проукраїнську» організацію. Дипфейк викликав чимало обурливих реакції у польських соцмередах. 

Маніпуляцію зафіксували фактчекери «Demagog», та проаналізували цю інформаційну атаку, метою якої є штучне розпалювання ворожнечі між поляками та українцями через маніпуляції навколо національних питань. 

Суть маніпуляції та дипфейку

У соцмережі Facebook поширили дорис із фейкового профілю краківського відділення Об’єднання українців у Польщі (ОУП). На цій сторінці було опубліковано відеоролик, на якому мер Кракова Александер Мішальський нібито вітає українську громаду з Днем вишиванки.

Проте текст «привітання» було сформульовано у такий провокативний спосіб, щоб викликати максимальне обурення, роздратування та хвилю хейту серед польських користувачів соцмереж.

Реакція посадовців та ОУП

Як сам мер Кракова Александер Мішальський, так і офіційна сторінка Об’єднання українців у Польщі виступили з офіційними спростуваннями. Вони заявили, що поширене відео є низькоякісною підробкою, створеною за допомогою нейромереж.

Ба більше, зловмисники не обмежилися лише цифровими фейками. Александер Мішальський повідомив, що паралельно до різних польських установ було розіслано паперовий підроблений офіційний лист із його сфальсифікованим підписом.

Через масштабну атаку мер Кракова ухвалив рішення звернутися до правоохоронних органів.

«Хтось використав моє обличчя та голос для створення діпфейку, а також підробив мій підпис на офіційних бланках. Я подаю офіційну скаргу до прокуратури», — заявив Мішальський у своїх соцмережах.

Технічний розбір: як фактчекери викрили брехню

Фактчекери Демагог провели ретельний аналіз фейкового контенту та довели факт маніпуляції двома шляхами:

Мета таких вкидів залишається незмінною посіяти хаос, підірвати довіру до інституцій влади та зруйнувати солідарність між Польщею та Україною.

У соціальних мережах та анонімних Telegram-каналах поширюють нібито супутниковий знімок, який, за твердженнями пропагандистських ресурсів, демонструє наслідки удару російської ракети «Орєшнік» по аеродрому в районі Білої Церкви. Автори таких публікацій заявляють, що зображення начебто підтверджує ураження злітної смуги та «підземного військового об’єкта», однак наявні дані цього не підтверджують.

Про це повідомляє StopFake.

У ніч проти 24 травня Росія справді здійснила масований комбінований удар по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки була використана балістична ракета середньої дальності класу «земля-земля», яку російська сторона називає «Орєшнік». Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв, що пуск здійснили з полігону Капустін Яр, а удар припав на район Білої Церкви.

Офіційна інформація щодо наслідків атаки не підтверджує версію про ураження аеродрому. Київська обласна прокуратура, місцева влада та рятувальні служби повідомляли про пошкодження гаражного кооперативу та будівель підприємства у Білоцерківському районі.

Опубліковані фото й відео з місця удару також проаналізували OSINT-дослідники. На основі геолокації вони встановили, що ракета влучила саме в район гаражного кооперативу, а не на територію аеродрому. Аналогічних висновків дійшли й аналітики Defense Express із посиланням на OSINT-спільноту.

Додатково місце удару визначив OSINT-дослідник The Cube, який геолокував точку влучання як гаражний кооператив на околиці Білої Церкви. Ця локація розташована окремо від території аеродрому, що суперечить твердженням про нібито ураження летовища.

Після появи повідомлень про фактичні наслідки атаки російські пропагандистські ресурси почали поширювати версії про «підземні військові об’єкти», «бункери» та особливу здатність ракети завдавати ударів по підземних цілях. Водночас жодних підтверджень чи доказів таких тверджень оприлюднено не було.

Перевірка супутникових даних також не підтвердила появу вирв на території аеродрому. Аналіз знімків Sentinel-2 за 24 та 26 травня показав відсутність значних змін місцевості, які відповідали б поширюваному зображенню.

Сумніви щодо автентичності картинки з’явилися навіть серед частини російських Z-ресурсів. Один із наближених до російської військової авіації Telegram-каналів назвав зображення «намальованим фейком» та поставив під сумнів його правдоподібність.

Подальша перевірка показала, що першоджерелом картинки став Telegram-канал, який опублікував її як жарт і прямо зазначив, що створив зображення за кілька хвилин як іронічну реакцію на вимоги показати «докази» результативного удару. Попри це, згодом зображення почали поширювати вже як нібито справжній супутниковий знімок.

Таким чином, поширюване зображення не є доказом удару по аеродрому, а являє собою фейкову ілюстрацію, яку пропагандистські ресурси використали для підкріплення власних наративів.

Російська пропаганда випустила фільм «СВОї діти», який має на меті виправдати незаконне вивезення українських дітей з окупованих територій та представити ці дії як гуманітарну місію.

Про це повідомляє Центр протидії дезинформації.

Ініціаторкою створення стрічки стала уповноважена з прав дитини РФ Марія Львова-Бєлова, щодо якої у 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт через незаконну депортацію українських дітей.

У центрі сюжету — проєкт із вивезення дітей з тимчасово окупованих територій до російських таборів на так звані «інтеграційні зміни». Автори фільму намагаються подати примусове переміщення дітей як прояв турботи та спосіб «врятувати їх від війни».

Водночас у стрічці замовчується причина, через яку українські діти опинилися в умовах війни — повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Під прикриттям гуманітарної риторики Росія продовжує політику примусового вивезення українських дітей, зміни їхньої ідентичності та інтеграції в російське середовище. Такі практики міжнародне право розглядає як одну з ознак геноциду.

Сама Львова-Бєлова раніше публічно розповідала про незаконне всиновлення підлітка з окупованого Маріуполя та заявляла про його подальше «перевиховання», що стало одним із найбільш відомих прикладів політики примусової асиміляції українських дітей.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що головною метою так званої «спеціальної військової операції» є «посилення впливу Росії у світі» та зміцнення її ролі як «цивілізації» і міжнародного партнера. Ця заява стала черговою зміною риторики Кремля щодо причин війни проти України та фактично доповнила довгий список суперечливих пояснень російської агресії, які змінювалися залежно від ситуації на фронті та міжнародної кон’юнктури. Про дезінформаційні повідомлення розповіли фактчекери БезБрехні.

Російська влада та пропагандисти від початку повномасштабного вторгнення неодноразово змінювали офіційні «цілі СВО». Спочатку Кремль заявляв про «демілітаризацію» та «денацифікацію» України, вимагав її нейтралітету, відмови від вступу до НАТО та визнання окупованих територій.

Згодом риторика почала змінюватися. У різний час російські чиновники пояснювали війну «захистом Донбасу», «боротьбою з русофобією Заходу», «необхідністю запобігти Третій світовій війні», «звільненням світу від неоколоніального впливу США» та навіть нібито «загрозою створення Україною ядерної зброї».

Фактчекери нагадали, що у січні 2023 року Володимир Путін заявляв, що метою війни є «припинення війни», а восени 2022 року говорив уже про «звільнення Донбасу». Інші представники Кремля паралельно просували власні версії цілей вторгнення. Зокрема, Дмитро Медведєв пояснював агресію «відповіддю на русофобську політику Заходу», а Сергій Лавров — «боротьбою за свободу вибору країн Азії, Африки та Латинської Америки».

Така постійна зміна тез може свідчити про їхній штучний і маніпулятивний характер. Заяви Кремля адаптуються під поточну політичну ситуацію, стан російського суспільства та потреби пропаганди. Саме тому різні представники російської влади нерідко озвучують взаємовиключні або несумісні між собою пояснення війни.

Свіжа заява Лаврова про «посилення впливу Росії» фактично підтверджує імперський характер російської політики. Йдеться про прагнення Кремля домінувати на пострадянському просторі та нав’язувати сусіднім державам власний політичний курс. Як приклад такого впливу у матеріалі згадується Білорусь.

У БезБрехні також зауважили, що Кремль намагається подавати військову агресію як спосіб підвищення «привабливості російської цивілізації», хоча у цивілізованому світі міжнародний авторитет держав зазвичай пов’язують із розвитком науки, економіки, культури та свобод громадян, а не з війнами, обстрілами цивільної інфраструктури та воєнними злочинами.

Проросійські Telegram-канали та пропагандистські ресурси поширили маніпуляції, що Євросоюз планує використовувати «коров’ячий гній замість російського газу». Як доказ автори таких дописів посилалися на статтю видання Politico про новий план Єврокомісії щодо ринку добрив та стримування цін на продукти харчування. Що тут від правди зʼясували фактчекери StopFake.

Стаття Politico справді виходила під заголовком «EU looks to cow manure to keep food prices down» — «ЄС звертається до коров’ячого гною, щоб стримати ціни на продукти». Однак у тексті йшлося не про заміну газу гноєм як енергоносієм, а про використання органічних відходів, гною та побічних продуктів біогазового виробництва для виготовлення добрив.

Фактчекери звернули увагу, що Єврокомісія пропонує довгострокові регуляторні рішення для зниження залежності аграрного сектору від дорогих мінеральних добрив, ціна яких напряму пов’язана із вартістю природного газу. У матеріалі Politico також згадувалося, що на ринок добрив впливають геополітичні ризики, зокрема ситуація навколо Ірану, Ормузької протоки та глобальне зростання цін на енергоносії.

Російський фактор у статті також був присутній, але не в тому контексті, який подавали пропагандисти. Politico писало, що одним із можливих рішень могло б бути пом’якшення обмежень на імпорт добрив із Росії та Білорусі. Проте Єврокомісія не підтримала цей варіант через ризик посилення стратегічної залежності від Росії та фінансування держави-агресора на тлі війни проти України.

Пропагандистські канали навмисно підмінили зміст матеріалу. Із професійної дискусії про ринок добрив та продовольчу безпеку вони створили спрощену й карикатурну тезу про «гній замість газу». Насправді ЄС говорить про ширший комплекс заходів: підтримку фермерів, розвиток біоальтернатив, ефективніше використання органічних відходів, покращення управління поживними речовинами та розвиток внутрішнього виробництва добрив.

В офіційному Fertiliser Action Plan Єврокомісії йдеться про перехід від добрив, пов’язаних із викопною сировиною, до циркулярних та біологічних альтернатив. Серед таких рішень названі біодобрива, органічні відходи та recovered nitrogen from manure — відновлений азот із гною. Побічні продукти біогазового виробництва у документі розглядаються саме як компонент для добрив, а не як повноцінна заміна природного газу в енергетиці.

За оцінкою StopFake, мета таких маніпуляцій — висміяти політику ЄС і перевести складну тему продовольчої безпеки та ринку добрив у площину примітивних мемів. У такий спосіб пропаганда намагається дискредитувати європейські рішення та приховати реальні проблеми, пов’язані із залежністю агросектору від дорогих газозалежних добрив і геополітичними ризиками.

Російські Telegram-канали та пропагандистські медіа поширили фейк, що президент України Володимир Зеленський нібито заявив про готовність «завдати превентивного удару по Білорусі» та «атакувати сусідню державу першою». Пропагандисти писали, що Київ нібито готується «розширити війну» та перейти до агресивних дій проти Мінська. Справжній зміст заяви українського президента перекрутили, що довели фактчекери StopFake.

Насправді Володимир Зеленський говорив про необхідність посилення оборони північних регіонів України та готовність держави реагувати на потенційні загрози з боку Росії і Білорусі. Йшлося про превентивні заходи для захисту території України у разі підготовки нового наступу або ракетних атак, а не про намір атакувати білоруську територію.

Росія вже використовувала територію Білорусі для повномасштабного вторгнення у 2022 році. Саме з білоруського напрямку російські війська наступали на Київ, а також завдавали ракетних ударів по Україні. Тому українська влада наголошує на необхідності бути готовою до можливого повторення такого сценарію та не допустити нового нападу зненацька.

Фактчекери також звернули увагу, що українські офіційні особи неодноразово заявляли про ризики втягування Білорусі у війну з боку Кремля. Зокрема, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга інформував партнерів по НАТО про зростання загроз із білоруського напрямку та закликав до заходів стримування, аби не допустити подальшого розширення російської агресії.

Право України на самооборону закріплене міжнародним правом, зокрема статтею 51 Статуту ООН, а також українським законодавством у сфері національної безпеки й оборони. Ці норми передбачають можливість держави реагувати на загрозу збройного нападу та вживати заходів для захисту населення і території.

За оцінкою StopFake, головна мета таких інформаційних вкидів — створити образ України як «агресора», відвернути увагу від ролі Росії у використанні білоруської території для війни та виправдати подальшу військову співпрацю Москви й Мінська під приводом нібито «української загрози».