Російська пропаганда розгорнула масштабну дезінформаційну кампанію, звинувачуючи Головне управління розвідки МО України (ГУР) у підготовці бойовиків, передачі зброї та наданні розвідувальних даних у Малі. У досслідженні проєкту «Без Брехні» проаналізовано 117 російськомовних публікацій за літо 2026 року, що просували стратегічний наратив про Україну як «державу-спонсора міжнародного тероризму», яка нібито відкриває «другий фронт» проти росії в Африці.

Головний маніпулятивний прийом ворога полягає у підміні категорій та штучному об'єднанні різних суб'єктів. Інформацію про можливу ситуативну взаємодію з туарезькими сепаратистами (Фронт визволення Азаваду) пропагандисти навмисно ототожнили з підтримкою джихадистського угруповання JNIM, пов'язаного з «Аль-Каїдою». При цьому жодних доказів — документів, верифікованих фото чи свідчень — наведено не було, а технологічна схожість використання FPV-дронів видавалася за «український автограф».

Динаміка кампанії показала відпрацьовану схему синдикації та штучного підсилення. Пік поширення стався 17 липня 2026 року (48 матеріалів за день), коли після заяви заступника міністра закордонних справ рф Георгія Борисенка вигадка набула офіційного статусу. Цитата посадовця не містила нових фактів, проте дала зелене світло для масового передруку в цивільних новинних медіа, створивши ілюзію «доведеного розслідування» через звичайне багатократне повторення одного й того самого фейку.

Метою цієї дезінформації є дискредитація України на міжнародній арені, ускладнення її дипломатичних відносин із країнами Сахелю та виправдання військової присутності росії в регіоні. Для ефективної протидії подібним вкидам важливо чітко розділяти реальні бойові події від вигаданих причинно-наслідкових зв'язків, вимагати джерельну верифікацію та не дозволяти кількість передруків видавати за кількість незалежних підтверджень.

Читайте повний текст цієї аналітики на сайті проєкту «Без Брехні». 

З 18 серпня російські пропагандистські джерела та телеграм-канали почали масово поширювати зображення підробленого банера. На ньому стверджувалося, що 21 серпня у львівському Палаці культури ім. Гната Хоткевича нібито відбудеться виставка, де експонуватимуть «часточку мощей Євгена Коновальця».

Для штучного просування фейку в пошуковій видачі Google сайти пропагандистської мережі Pravda використали SEO-маніпуляції: десятки проіндексованих сторінок містили однаковий опис фейкового анонсу, хоча після переходу висвітлювали зовсім інші теми. Розвінчали цей фейк фактчекери ґвара медіа. 

Джерела поширення: Пропагандистські Telegram-канали («NinaVatt», «Запорожский фронт», «Партизаны Сумы-Харьков»), мережа дезінформаційних сайтів ZOV/Pravda, мережі X та Threads.  

Контекст та мета вкиду

Інформаційна атака збіглася з кількома подіями. 18 серпні відбулося перепоховання останків голови ОУН полковника Євгена Коновальця, які були ексгумовані 11 серпня на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі. Після служб у Києві його останки перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Ця подія викликала хвилю обурення та дискредитаційних дописів із боку російських посадовців і пропагандистських ресурсів. Створення підробленої афіші у Львові стало черговим етапом цієї дезінформаційної кампанії, спрямованої на висміювання вшанування пам'яті українського діяча.

Факти та спростування

Росія використовує китайські мовні моделі, щоб просувати наративи про «втому від України» в Європі та на Балканах.

Поки по Києву б'ють ракети, у європейському інформаційному просторі триває паралельна атака — цифрова. Її інструмент — штучний інтелект, а мета — переконати європейців, що підтримка України їм не по кишені.

Матеріал підготовлено на основі статті Клари Влахчевіч Лісінскі «How AI-Driven Influence Operations Attack Ukraine», опублікованої на сайті CEPA (cepa.org).

Зміна мішені

Коли у 2025 році військова допомога США Україні впала майже до нуля, а основний тягар підтримки взяли на себе європейські країни, проросійська мережа Storm-1516 (пов'язана з «Агентством інтернет-досліджень», більш відомим як «фабрика тролів» Пригожина) переорієнтувала свою пропаганду. Головними цілями стали Німеччина — новий найбільший військовий донор України з 9 млрд євро допомоги — та Франція, чий президент послідовно виступає на боці Києва.

За даними лютневого (2026 р.) розслідування NewsGuard, з січня 2025 року Storm-1516 поширила 34 неправдиві твердження, спрямовані проти цих двох країн, які сумарно зібрали 274 млн переглядів. Спільний меседж усіх цих фейків: Україна нібито розорює Європу, виснажує її громадян і тягне континент до війни.

Китайський слід

Показово, що Росія тепер діє не сама. За даними жовтневого (2025 р.) звіту OpenAI про загрози, пов'язані з Кремлем, актори використовували для інформаційних кампаній китайську модель DeepSeek. Незалежні аналітики CEPA також фіксували, що китайські мовні моделі мають вбудовані механізми контенту, які відтворюють кремлівські наративи щодо війни в Україні. Європейська комісія у своєму звіті за 2025 рік про іноземні маніпуляції інформацією також дійшла висновку, що і російські, і китайські актори вже повноцінно застосовують інструменти ШІ для таких операцій.

Як пропаганда обходить європейські правила

Формально в ЄС діє Закон про цифрові послуги (DSA), який зобов'язує великі платформи — зокрема X (колишній Twitter) — виявляти й блокувати подібну пропаганду. У грудні 2025 року регулятори оштрафували X на 120 млн євро за порушення вимог прозорості за DSA, а місяцем пізніше розширили розслідування щодо рекомендаційних алгоритмів платформи.

Але ті самі наративи за лічені години перетікають у Telegram — месенджер, який не підпадає під статус «дуже великої онлайн-платформи», не приєднався до Кодексу практик ЄС щодо дезінформації і не має жодного механізму для скарг на дезінформацію. Український Центр демократії та верховенства права зафіксував, що санкційні російські пропагандистські канали в Telegram блокуються лише частково — а частина дублікатів з ідентичним контентом продовжує вільно працювати під зміненими назвами.

Ще одна прогалина — трансатлантична: DSA діє лише на майданчики, що працюють у ЄС, тоді як платформи, розміщені в США, жодних подібних зобов'язань не мають. Наратив про «втому від України», сфабрикований у Москві, безперешкодно проходить через американські сервіси, а потім повертається в європейські медіа вже як нібито «органічна» громадська думка.

Балканський фронт

Третя, найменш обговорювана прогалина — на кордонах самого ЄС. Країни-кандидати Західних Балкан не зобов'язані виконувати DSA і мають обмежені можливості для моніторингу контенту, згенерованого ШІ. Тут наратив про «втому від України» працює подвійно: та сама пропаганда, яка переконує французьких і німецьких виборців, що їхні уряди марно витрачають гроші на Київ, перепаковується для балканської аудиторії як доказ того, що ЄС не здатен виконувати власні обіцянки — тож навіщо вірити його обіцянкам щодо розширення. За даними лондонського Institute for Strategic Dialogue та барселонського центру CIDOB, антиєвропейські наративи з проросійських і пов'язаних із Китаєм джерел вільно циркулюють у сербських, боснійських і чорногорських медіа.

Угорський тест

Усі три прогалини зійшлися воєдино під час квітневих (2026 р.) виборів в Угорщині. Правляча партія Fidesz побудувала кампанію на «втомі від України», підкріпленій згенерованими ШІ зображеннями, синтетичними «ведучими новин» і дипфейковими «підтримками» у TikTok, X і Telegram.

Пропаганда провалилась. Угорські виборці не повірили фейкам і на історичних виборах відправили у відставку Віктора Орбана: партія «Тиса» Петера Мадяра здобула 141 місце зі 199, поклавши край 16-рокам правління Fidesz.

Головний висновок

Найголовніший урок Угорщини: найефективніша протидія ШІ-пропаганді — не жорсткіше регулювання, а сильніша демократична дискусія. Достовірні контрнаративи від незалежних медіа, фактчекерів і політиків, які прямо говорять на підтримку України, зробили для поразки наративної машини Fidesz більше, ніж будь-яке правило платформ.

Це не означає, що регулювання не потрібне — поширення дії DSA на Telegram, реальне впровадження вимог прозорості AI Act, підтримка медіаграмотності та фактчекінгу на Західних Балканах здатні звузити простір для маніпуляцій. Але статистика застосування DSA — лише два штрафи за понад два роки — нагадує: правила на папері мало важать без політичної волі їх застосовувати.

Зрештою, у Угорщині пропаганду перемогла не якась технологія чи закон. Її перемогли громадяни, які відмовились вірити брехні.

У серпні низка анонімних локальних телеграм-каналів (серед яких «Типовий Кривий Ріг», «Харків Аварійка», «Рівне Головне», «Дніпро Аварійка» та інші) почала поширювати публікації про нібито благодійну ініціативу від мережі супермаркетів «АТБ». Втім після перевірки фактчекерів «Ґвара медіа» виявилося, що це брехня та щонайменше клікбейт. 

У повідомленнях стверджується, що до Дня Незалежності України кожен охочий може отримати безкоштовний набір:

Автори публікацій створюють штучний ажіотаж, зазначаючи, що кількість наборів обмежена (нібито залишилося трохи більше 280 тисяч), а заявку потрібно подати до 24 серпня через «офіційний канал компанії» за посиланням.

Результати перевірки та факти

Мета маніпуляції

Це класична схема використання методів клікбейту та відомого бренду для штучного нарощування аудиторії в телеграмі. Шахраї заманюють користувачів гучними обіцянками «подарунків», щоб змусити їх підписатися на анонімні приватні канали.

Порада: Не переходьте за сумнівними посиланнями з анонімних джерел та перевіряйте інформацію про будь-які акції виключно на офіційних сайтах і верифікованих сторінках компаній

Російська система пропаганди активізувала масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на звинувачення України та її вищого політичного керівництва у нібито небажанні мирного врегулювання та свідомому розпалюванні війни. Головною метою цієї акції стало перекладання відповідальності за продовження бойових дій на Київ, закріплення образу України як "країни-агресора", а також відволікання уваги суспільства від успішних ударів ЗСУ по російських логістичних центрах, втрат у РФ та знищення кремлівського тіньового флоту. Про дезінформаційні повідомлення розповіли БезБрехні.

Поширення фейків відбувалося через 26 географічно пов'язаних груп джерел, переважна більшість з яких (73%) розташована в Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України, у Казахстані та Білорусі. Основним майданчиком для вірусного розповсюдження виявився Telegram, на який припало 96% усіх переглядів.

У дезінформаційній кампанії було ключових дезінформаційних сюжетів, які масовано просувалися в медіапросторі. Серед них — поширення матеріалів норвезького аналітика Пола Стейгана, що Росія нібито є "гарантом цілісності України", а відмова від вимог Москви призведе до розпаду української держави. Крім того, активну участь у кампанії брало МЗС РФ, чиї посадовці через серію заяв просували тезу про "відкритість Росії до діалогу" та одночасно звинувачували Україну у зв'язках із міжнародною організованою злочинністю. До кампанії залучали й дотичні сюжети — від заяв прокремлівських блогерів щодо "недоговороздатності Заходу" до іронічних коментарів російських сенаторів про відсутність у РФ планів нападати на держави Балтії.

Російські медіа та анонімні Telegram-канали поширили неправдиву інформацію про те, що з установи виконання покарань на Харківщині нібито втекли двоє російських військовополонених. У дезінформаційних публікаціях стверджували, що уродженець Казахстану та уродженець Таджикистану розправилися з охоронцем із ЗСУ, заволоділи зброєю та втекли на викраденому автомобілі Mercedes ML350. Головною метою цієї інформаційної операції було створення суспільного резонансу, посіяння паніки серед цивільного населення прифронтових регіонів та дискредитація української пенітенціарної системи. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Викрити ворожий вкид вдалося завдяки офіційним заявам профільних державних органів та аналізу методів конструювання фейку.

Державна кримінально-виконавча служба України спростувала фейкові повідомлення, заявивши, що жодних втеч засуджених, ув’язнених чи військовополонених з установ системи не було. Центр протидії дезінформації при РНБО також підтвердив, що поширювана інформація є елементом інформаційно-психологічної операції. Працівники установи продовжують у штатному режимі забезпечувати правопорядок, у тому числі на прифронтових територіях.

Аналіз походження дезінформації показав, що першоджерелом стали анонімні Telegram-канали, які спершу публікували допис із приміткою про «неперевірену інформацію». Проте під час передруку російськими медіа це застереження навмисно прибрали. Крім того, фактчекери звернули увагу на використання класичного прийому маніпуляції — насичення фейку великою кількістю дрібних деталей (поліцейські позивні, роки народження, марка та колір авто), що створює хибне враження переконливості та документальності для ускладнення швидкої перевірки.

Прокремлівські медіа та проксі-мережі змінили стратегію висвітлення екологічних проблем, перейшовши від прямого заперечення змін клімату до дискредитації кліматичної політики Європейського Союзу. Російська дезінформаційна машина прагне підірвати довіру громадян до демократичних інституцій, посіяти паніку та переконати європейців у тому, що єдиним порятунком від енергетичної та економічної кризи є повернення до закупівлі дешевих російських нафти й газу. Головними темами маніпуляцій стали просування міфу про «зелену диктатуру» Брюсселя, залякування кліматичним апокаліпсисом у Європі та фальшиві заяви про нібито неминуче замерзання європейських міст без енергоресурсів із Росії. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Пропаганда перекручує регуляторні кроки ЄС, підносячи заходи з підвищення енергоефективності як «тоталітарний контроль» та зазіхання на приватну власність. Водночас кремлівські медіа навмисно роздмухують страхи про майбутні війни за питну воду, дефіцит продуктів і занепад Європи, одночасно змальовуючи Сибір як «землю майбутнього», яка нібито виграє від глобального потепління.

Експерти також викрили маніпуляції щодо залежності ЄС від російського газу. Пропагандистські тези про «економічне самогубство» Європи спростовуються тим, що сам Кремль опинився у глибокій паливній кризі. Внаслідок успішних ударів по російських НПЗ та логістиці у самій РФ виник дефіцит пального, закриваються АЗС, введено заборону на експорт дизелю, а проблеми з постачанням зачепили навіть цивільні служби. Таким чином, спроби звинуватити ЄС у «відсутності енергії» виявиляються дзеркальним відображенням власних внутрішніх проблем Росії.

Російські пропагандистські ресурси масово поширюють твердження, нібито після виникнення в Україні дефіциту ракет для протиповітряної оборони припинилися влучання у житлові будинки.

Про це повідомляє StopFake.

У такий спосіб пропагандисти намагаються просувати тезу, що російська армія начебто не атакує цивільні об'єкти, а руйнування та жертви спричиняє виключно робота української ППО.

Насправді це твердження не відповідає дійсності. Про загострення дефіциту ракет ППО в Україні говорять уже кілька тижнів, однак протягом цього часу Росія продовжувала завдавати ударів по житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

Зокрема, 25 липня, а також 1, 11 та 20 серпня російські війська атакували Київ балістичними ракетами. Під удари потрапляли багатоповерхові житлові будинки, школа й територія дитячої лікарні. Сукупно внаслідок цих чотирьох атак загинули понад 20 людей, щонайменше 75 зазнали поранень.

Вранці 9 серпня російська ракета влучила у багатоповерховий будинок на Салтівці в Харкові. У будинку були зруйновані поверхи із сьомого по дев'ятий, повідомлялося про одного загиблого та понад 30 постраждалих.

А 18 серпня російська армія завдала удару по центру селища Печеніги на Харківщині. Загинули десятеро людей, також були пошкоджені десять приватних будинків, кафе, поштове відділення, магазин та щонайменше сім автомобілів.

Ці приклади стосуються саме ударів балістичними ракетами, для перехоплення яких Україна використовує, зокрема, дефіцитні ракети ППО. Водночас Росія продовжує атакувати прифронтові регіони й ударними безпілотниками.

Так, у ніч на 17 серпня внаслідок російської атаки на Сумщину загинуло літнє подружжя. Було пошкоджено житлові будинки, нежитлові та складські приміщення, гаражі й транспорт. А 9 серпня російський безпілотник убив жінку та її дев'ятирічного сина у селі Степанівка Буринської громади. Ще четверо людей отримали тяжкі опіки.

Дефіцит ракет для українських систем протиповітряної оборони справді загострився влітку 2026 року. Повітряні сили навіть припинили публікувати щоденну детальну статистику збитих повітряних цілей на тлі того, що показники перехоплення балістичних ракет дедалі частіше становили нуль.

За словами президента Володимира Зеленського, у 2026 році Україна має приблизно у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів PAC-3, ніж роком раніше. Водночас Росія нарощує виробництво балістичних ракет.

Однією з головних причин дефіциту залишається обмежений обсяг світового виробництва PAC-3 на тлі високого попиту. Ситуацію додатково ускладнює загострення на Близькому Сході, через яке держави Перської затоки, що потенційно могли б передавати Україні ракети зі своїх запасів, самі активно використовують засоби протиповітряної оборони.

Україна паралельно шукає альтернативні способи протидії російській балістиці: від ударів по підприємствах, які виробляють ракети, та знищення мобільних пускових установок «Іскандер» до розвитку власної ракетної програми.

Отже, російська пропаганда використовує реальну проблему дефіциту засобів ППО для просування неправдивого причинно-наслідкового зв'язку. Російські атаки на житлові квартали та цивільну інфраструктуру не припинилися після скорочення запасів українських ракет-перехоплювачів, а наведені випадки безпосередньо спростовують твердження, що руйнування цивільних об'єктів нібито спричиняє лише робота української ППО.

Російська пропаганда дедалі активніше використовує тему зміни клімату для просування вже усталених дезінформаційних наративів — про нібито «авторитаризм» Європейського Союзу, згубність санкцій проти Росії та нездатність Європи відмовитися від дешевих російських енергоносіїв.

Про це повідомляє EUvsDisinfo.

Раніше кліматична тематика залишалася порівняно периферійною для кремлівської пропаганди, а глобальне потепління нерідко заперечувалося або висміювалося. Однак у міру того, як наслідки зміни клімату стають дедалі очевиднішими, зокрема й у самій Росії, прокремлівські ресурси змінили тактику: замість заперечення проблеми вони намагаються дискредитувати способи її розв’язання.

Одним із ключових наративів стала теза про так звану «зелену диктатуру» ЄС. Заходи, спрямовані на скорочення викидів та підвищення енергоефективності, російські ресурси представляють як привід для посилення державного контролю, стеження за громадянами та обмеження приватної власності. Наприклад, технології керування попитом на електроенергію зображують як інструмент, за допомогою якого Брюссель буцімто зможе обмежувати споживання електрики звичайними громадянами.

У EUvsDisinfo зазначають, що така риторика є продовженням давнього кремлівського наративу про Євросоюз як нібито «тоталітарну» та недемократичну структуру. Нові європейські регуляції регулярно використовують як «доказ» начебто авторитарного характеру ЄС, а кліматична політика стала ще одним зручним приводом для таких тверджень.

Водночас сама Росія стикається з серйозними наслідками глобального потепління. Понад половину її території займає вічна мерзлота, танення якої загрожує будівлям, залізницям, дорогам, нафтовій і газовій інфраструктурі. Вивільнення вуглекислого газу та метану з мерзлоти може додатково прискорювати глобальне потепління. Одним із прикладів наслідків цього процесу стала аварія поблизу Норильська, де ослаблення ґрунту сприяло руйнуванню резервуара з паливом та масштабному забрудненню навколишнього середовища.

Попри це, прокремлівські медіа регулярно називають європейський «зелений курс» «економічним самогубством» і стверджують, що відмова від викопного палива та російських енергоносіїв нібито прирікає Європу на стагнацію.

Інший напрям російської пропаганди — залякування європейців катастрофічними наслідками зміни клімату. Прокремлівські ресурси прогнозують війни за питну воду, стрімке зростання цін на продукти і навіть появу небезпечних «екзотичних бактерій» на європейських пляжах через танення арктичних льодовиків.

При цьому для самої Росії глобальне потепління нерідко подають як можливість. Зокрема, поширюється теза, що танення мерзлоти нібито перетворить Сибір на «землю майбутнього» та створить умови для його економічного розквіту. Таким чином Росію намагаються представити як майбутній «безпечний притулок» на тлі кліматичних проблем решти світу.

Ці повідомлення поєднують із твердженнями, що Європа не здатна існувати без дешевих російських нафти й газу. Після початку поступової відмови ЄС від російських енергоносіїв, запровадження санкцій проти енергетичного сектору РФ і боротьби з російським «тіньовим флотом» державні та прокремлівські медіа регулярно пророкують європейцям зими без опалення та дефіцит енергії.

Подібну риторику використовують і проти держав, які прагнуть зближення з ЄС. Так, у Вірменії прокремлівські ресурси стверджували, що європейська інтеграція нібито позбавить країну пільгових цін на російський газ і призведе до зростання витрат домогосподарств на енергію на 350%.

Під час нещодавньої спеки російські інформаційні ресурси також використовували проблеми з кондиціонуванням у Європі для просування тези про енергетичну кризу. Вони, зокрема, цитували російського чиновника Кирила Дмитрієва, який заявляв, що ЄС і Велика Британія нібито «не мають енергії» для роботи кондиціонерів через відмову від російських поставок.

Водночас, зауважують у EUvsDisinfo, сама Росія переживає дедалі серйозніші проблеми з паливом на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах та морській паливній логістиці. Для стабілізації внутрішнього ринку російська влада у липні запровадила заборону на експорт дизельного пального. Через перебої з постачанням частина автозаправних станцій припинила роботу, а на інших виникають черги. Проблеми із забезпеченням паливом зачіпають навіть лікарні та пожежні служби.

Аналітики вказують на суперечність між багаторічними прогнозами російської пропаганди про неминучий економічний крах Європи через відмову від російських енергоносіїв і ситуацією всередині самої Росії. На їхню думку, дедалі частіше російські внутрішні проблеми фактично проєктуються на країни Європи.

У мережі поширюють фейковий сюжет з логотипом Euronews, у якому стверджується, що український військовослужбовець нібито застрелив трьох солдатів НАТО під час міжнародних навчань Baltic Trust 26 у Латвії, після чого скоїв самогубство. 

Про це повідомляє StopFake.

Інформація про стрілянину не відповідає дійсності, а відео з логотипом Euronews є підробкою. На сайті телеканалу немає жодних повідомлень про стрілянину чи загибель військовослужбовців під час Baltic Trust 26.

Фейк також офіційно спростували Національні збройні сили Латвії. Там назвали повідомлення «черговою спробою дискредитувати Збройні сили Латвії та НАТО» й наголосили, що навчання Baltic Trust 26 пройшли без інцидентів.

У латвійських Збройних силах також звернули увагу на характер поширення дезінформації. Значну частину повідомлень публікували акаунти в соцмережі X з низьким рівнем органічної взаємодії. Деякі з них мали багато підписників і позначки верифікації, однак їхні дописи майже не отримували вподобань та поширень. Такі ознаки можуть свідчити про використання скоординованої мережі акаунтів для штучного масштабування фейку.

Заяву щодо дезінформації оприлюднило і посольство України в Латвії. У дипломатичній місії засудили спроби використати участь українських військових у міжнародних навчаннях для поширення неправдивих наративів, спрямованих на підрив довіри до офіційних джерел та дискредитацію співпраці України, Латвії і союзників по НАТО.

Навчання Baltic Trust 26 відбулися з 3 по 14 серпня 2026 року на військовому полігоні в Латвії. Їх організували Збройні сили Латвії спільно з Агентством НАТО з комунікацій та інформації.

У навчаннях взяли участь приблизно 650 представників держав-членів НАТО, а також України, Австралії та Японії. Основною темою Baltic Trust 26 стала протидія безпілотникам: учасники відпрацьовували тактики придушення дронів, перевіряли сумісність різних систем і координацію між операторами та командними структурами.

Навчання стали продовженням технічних випробувань TIE 26, які пройшли у травні в Нідерландах. Тоді 40 компаній з 11 країн-союзників протестували понад 60 комерційних систем протидії дронам. Системи, які успішно пройшли відбір, згодом залучили до Baltic Trust 26.

Одним із головних результатів навчань стала подальша стандартизація тактик і процедур протидії безпілотникам у межах НАТО, зокрема з урахуванням практичного досвіду російсько-української війни.