Аналітики «Детектора медіа» зафіксували поширення у проросійських телеграм-каналах чергової хвилі маніпулятивних меседжів, пов’язаних з британським прем’єром Кіром Стармером.

Меседжі поєднують одразу кілька типових для пропаганди наративів, конспірологію про «інсайди з офісу», тезу про нібито готовність Заходу «воювати до останнього українця», а також демонізацію Великої Британії та безпосередньо її прем’єр-міністра. Прикладом такого контенту є допис у телеграмі, де події навколо британського прем’єра подаються як доказ того, що Україна нібито виконує чужу геополітичну волю. Насправді ці твердження ґрунтуються не на фактах, а на поєднанні маніпуляцій, вирваних із контексту цитат і конспірологічних припущень.

Перша частина таких повідомлень є посиланнями на анонімні «джерела з офісу» або «інсайди», які начебто розкривають приховану правду про рішення української влади. Така риторика є класичним інструментом пропаганди. Вона дозволяє створити ілюзію доступу до закритої інформації, не надаючи при цьому жодних доказових фактів. Подібні прийоми часто використовують для конспірологічних тез про «таємні домовленості» між країною і партнерами. У реальності жодних підтверджених джерел таких тверджень немає, вони існують лише як частина пропагандистського вкиду.

Другий ключовий наратив — це теза про те, що Захід нібито «воює до останнього українця». Ця формула стала одним з найпоширеніших пропагандистських прийомів у російському інформаційному просторі. Вона формує уявлення, що підтримка України є цинічною геополітичною грою інших держав. Однак реальна політика західних країн свідчить про інше. Наприклад, у міжнародних конференціях британський прем’єр Кір Стармер неодноразово наголошував, що будь-які переговори щодо завершення війни мають відбуватися за участі самої України та передбачати гарантії її безпеки. Під час Мюнхенської безпекової конференції в лютому 2026 року Стармер також наголосив на необхідності посилення оборонної координації між західними союзниками та модернізації безпекових механізмів. Ішлося про зміцнення спільного планування закупівель та оборонної співпраці в межах європейської системи безпеки для ефективного реагування на сучасні загрози. У своїй промові Стармер підкреслював також важливість адаптації оборонних структур Заходу до нових викликів безпеки.

Ще одна поширена маніпуляція полягає у спробах протиставити позиції Великої Британії та Сполучених Штатів, а також персоналізувати політику Заходу через протиставлення окремих політиків, наприклад, Кір Стармер проти Дональда Трампа. Подібні наративи намагаються створити враження, що союзники України нібито належать до «конкуруючих таборів» і мають протилежні інтереси. Насправді ж позиції більшості західних партнерів у ключових питаннях підтримки України та стримування російської агресії залишаються незмінними.

Також маніпуляції навколо британського прем’єра з’явилися після повідомлень про можливу співпрацю України з партнерами на Близькому Сході у сфері протидії безпілотникам. Пропагандистські ресурси подали це як доказ того, що Україна нібито «служить інтересам Британії». Насправді йдеться про практичний досвід українських військових у боротьбі з іранськими ударними дронами, які за роки повномасштабної війни стали одними з найефективніших у світі. Це свідчить про суттєвий розвиток українських технологій і тактики боротьби з безпілотними системами. Щоб знецінити досягнення, пропагандистські ресурси нерідко переводять дискусію в площину мемів або іронічних жартів, згадуючи історії на кшталт «банки огірків, якою нібито збивають дрони». Хоча офіційна статистика доводить протилежне. Подібна риторика дає змогу уникнути серйозної розмови про реальні результати української протиповітряної оборони, що з’явилися під час війни.

Отже, пропагандистські повідомлення навколо Кіра Стармера не є аналізом реальної політики Великої Британії чи України. Йдеться зазвичай про типовий приклад інформаційних маніпуляцій, коли окремі цитати виривають з контексту, а заяви політиків використовують для створення вигідної картини для іншої сторони. Конспірологія про «інсайдерські джерела», наратив про «війну до останнього українця», спроби представити Україну «маріонеткою Заходу» та знецінення її військових досягнень є типовими елементи сучасної пропаганди в сьогоденні Росії.

У соціальних мережах і месенджерах поширюється інформація про те, що після ухвалення нового закону про обов’язкову евакуацію дітей українська влада нібито зможе силоміць забирати неповнолітніх із сімей по всій території країни та вивозити їх у невідомому напрямку. Автори таких повідомлень стверджують, що майже вся територія України (крім Закарпаття) начебто вважається зоною бойових дій, а тому дітей по всій країні зможуть «силою відбирати та вивозити, куди влада забажає». Поширення таких наративів зафіксували фактчекери StopFake. 

Насправді такі твердження не відповідають дійсності та є прикладом дезінформації. Закон про обов’язкову евакуацію не передбачає примусового вилучення дітей по всій території країни. Його дія поширюється лише на ті населені пункти, які офіційно визначені як території активних бойових дій або безпосередньої загрози для цивільного населення. Йдеться не про всю Україну, а лише про окремі прифронтові громади.

Інформація про те, що більшість українських регіонів нібито мають статус територій бойових дій, також не відповідає реальності. В Україні існує окремий офіційний перелік громад, де ведуться або раніше відбувалися бойові дії чи які перебувають під тимчасовою окупацією. Цей перелік регулярно оновлюється, як правило щонайменше двічі на місяць, і формується на основі даних обласних військових адміністрацій. Він містить конкретну інформацію щодо кожної громади, включно з датами початку та завершення бойових дій. Наприклад, у переліку зазначено, що в Києві бойові дії тривали з 24 лютого до 30 квітня 2022 року. Відповідно, столиця більше не вважається територією бойових дій, і положення про обов’язкову евакуацію на неї не поширюються.

Поширення неправдивої інформації щодо нового закону значною мірою пов’язане з діяльністю конспірологічних блогерів та анонімних телеграм-каналів. Деякі з них навіть придумують абсурдні припущення, буцімто дітей нібито можуть використовувати для «чорної трансплантології» або інших вигаданих змов. Звісно, подібні твердження не мають жодних доказів.

Правозахисники наголошують, що примусова евакуація дітей застосовується лише як крайній захід і в обмежених випадках. За словами керівниці аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксани Філіпішиної, йдеться не про масове переміщення тисяч дітей, а лише про десятки або максимум кількасот неповнолітніх із найбільш небезпечних прифронтових районів. Основна мета таких заходів — гарантувати безпеку дітей, які проживають у зоні активних бойових дій. Насправді документ спрямований на захист дітей, які перебувають у безпосередній небезпеці через бойові дії, і передбачає певні процедури щодо евакуації.

На тлі військової ескалації між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, що загострилася у березні 2026 року, у соціальних мережах поширилася хвиля дезінформації проти колишньої держсекретарки США Гілларі Клінтон. Користувачі масово поширюють твердження, нібито саме Клінтон «постачала Ірану уран» для його ядерної програми, що й призвело до нинішньої кризи. Автори таких публікацій маніпулюють фактами щодо ядерної угоди 2015 року, намагаючись перекласти відповідальність за ядерний потенціал Тегерана на американську дипломатку, пишуть Snopes.

Насправді звинувачення в «постачанні урану» є цілковитою вигадкою. Гілларі Клінтон дійсно відіграла ключову роль у підготовці Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), проте умови цієї угоди передбачали діаметрально протилежні дії: Іран був зобов'язаний радикально скоротити свої запаси. Зокрема, кількість центрифуг для збагачення урану мала зменшитися з 20 000 до 6 104 одиниць. Звіти Білого дому за 2016 рік підтверджують, що на виконання угоди Іран, навпаки, вивіз зі своєї території понад 11 тонн (25 000 фунтів) збагаченого урану, що позбавило країну матеріалу навіть для однієї бомби на той час.

Викриття фейку також базується на аналізі повноважень та ролі Клінтон, яка залишила посаду в адміністрації Обами ще за два роки до остаточного підписання угоди. Хоча вона підтримувала дипломатичне врегулювання замість повної зупинки програми, це було стратегічним компромісом для встановлення жорсткого міжнародного контролю, а не актом передачі сировини. Нинішня невизначеність щодо іранських запасів, за даними МАГАТЕ, виникла через вихід США з угоди у 2018 році та подальшу ескалацію конфлікту в червні 2025 року, що заблокувало роботу інспекторів, а не через умови домовленостей десятирічної давнини.

Російська державна медіамережа ВДТРК поширила серію маніпулятивних заяв публіцистки Олени Кондратьєвої-Сальгеро про нібито критичну ситуацію в енергетичному секторі Євросоюзу. У своєму інтерв'ю вона стверджує, що у Франції почалася паніка через зростання цін на нафту, а лідери держави вже таємно обговорюють повернення до закупівель російських енергоносіїв. Пропагандистка малює картину хаосу, де люди нібито масово кинулися на заправки, а влада визнала поразку своєї санкційної політики. Про дезінформаційні повідомлення розповили StopFake.

Аналіз реальної економічної ситуації у Франції спростовує ці твердження. Попри певну волатильність на біржах, викликану подіями на Близькому Сході, голова Банку Франції Франсуа Вільруа де Гало офіційно підтвердив, що національна економіка не відчуває значних загроз. Французький фондовий індекс CAC 40 продемонстрував лише незначне коливання в межах 2%, що є звичайною ринковою реакцією на геополітичні новини, а не ознакою паніки. Жодних фактичних підтверджень дефіциту палива, черг на АЗС або віялових відключень електроенергії, про які натякає російська сторона, у Франції не зафіксовано.

Крім того, виявилися повністю вигаданими слова про «голоси», що закликають повернутися до російського газу. Жоден чинний лідер Франції або представник потужної опозиції не робив таких заяв за останні дні. Позиція великого бізнесу також залишається незмінною: компанія TotalEnergies розглядає вихід із російських проєктів через нові обмеження ЄС, а можливість будь-якого відновлення імпорту з Росії великі гравці ринку пов’язують виключно з повним встановленням миру в Україні. Таким чином, заяви Кондратьєвої-Сальгеро є черговою спробою видати бажане за дійсне для внутрішньої російської аудиторії.

Мережею шириться аудіокліп, в якому стверджується, що це голос жертви сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, яка викриває зловживання з боку Білла Клінтона та його дружини Гілларі. Проте, аналітики PolitiFact встановили, що цей запис — цілковита фальшивка, створена штучним інтелектом.

Цей аудіозапис почали активно розповсюджувати у TikTok, Instagram та Facebook наприкінці лютого 2026 року. У відео показують фото Епштейна з Біллом Клінтоном, а за кадром жіночий голос, який називають «голосом тієї, хто вижив», мовить: «Хочете правду про те, хто провів найбільше часу на острові? Скажу прямо — це Клінтон. Ті, хто вижив, називають його номером один». Деякі користувачі навіть припускали, що це голос Вірджинії Джуффре — відомої жертви Епштейна, яка померла у квітні 2025 року. Однак, 26 лютого Гілларі Клінтон під присягою перед Комітетом з нагляду Палати представників заявила, що ніколи не зустрічалася з Епштейном, не літала його літаком і не відвідувала його маєток.

Фактчекери PolitiFact провели детальний аналіз цього відео. По-перше, це аналіз технічної складової. Чотири з п’яти моделей Університету в Баффало підтвердили, що аудіо згенероване ШІ. Спеціальний класифікатор мовлення ElevenLabs показав надзвичайно високу ймовірність того, що кліп створили саме за допомогою інструментів цієї компанії. По-друге, те що стосується голосової доріжки. Команда професорів проаналізували цей аудіозапис через 83 алгоритма, у висновку 67 із них вказали на підробку. Фахівці помітили, що розповідь структурована як письмова проза, а не як жива спонтанна мова. Звернули увагу також на те, що у відео присутній 13-секундний фрагмент, де голос взагалі не робить вдихів. Крім того, кожне речення закінчується різким обривом, а не природним затуханням звуку в кімнаті. Хафіз Малік з Мічиганського університету додав, що людина не здатна говорити дві хвилини з абсолютно однаковою швидкістю та висотою голосу без жодної паузи. Дослідники простежили шлях аудіозапису до ресурсу The People’s Voice — джерела, яке вже не вперше ловили на створенні ШІ-фейків.

Багато користувачів мережі Інтернет припускали, що це голос Вірджинії. У посмертних мемуарах Джуффре «Нічия дівчина» (2025) справді згадується Білл Клінтон, але в контексті вечерь або гуманітарних місій. Більше того, ще у 2011 році вона заявляла, що її «ніколи не позичали» Клінтону. Гілларі Клінтон у її книзі взагалі не згадується. Жодних свідчень про фізичне чи вербальне насильство з боку подружжя Клінтонів у реальних протоколах чи щоденниках жертви також не існує.

Російські пропогандистьскі телеграм канали активно поширюють фото банеру ломбарду розташованого в Тернополі, який нібито приймає біонічні протези. Команда Вокс Україна розвінчала цю дезінфрмацію. 

По-перше, ломабрд, який нібито працює у Тернополі насправді ж розташований в Києві. Фактчекери здійснили пошук за ключовими словами і з’ясували, що фрагмент обрізаного напису на банері- це “комісійні товари”. За таким описом в Тернополі працю лише один ломабрд на бульварі Тараса Шевченка, 14. Однак, ані вивіска, ані місцевість навколо не співпадають з фото, що поширюють російські медіа.

Шукаючи по фото у гугл з’ясувалось, що це ломабрд “Парус” розташований у Києві за адресою Голосіївський проспект 106/2. Фото з медіа та фото з Google Maps повністю співпали, воно було опубліковане у січні 2022 року. 

По-друге, навіть попри те, що ломбард існує, пропагандисти обрізали та відредагували оригінальне зображення. На місці звичайного шуруповерта було додано зображення біонічного протеза.  

Команда фактчекерів «Вокс Україна» викрила фейкове відео, яке останніми днями поширилось у проросійських телеграм-каналах. Матеріал, нібито опублікований Reuters, містить заяву експрезидента Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томаса Баха, де він начебто запропонував виключити українських спортсменів з міжнародних змагань після дискваліфікації скелетоніста Владислава Гераскевича з Олімпійських ігор. Задля того, щоб «українці більше не могли використовувати спортивні майданчики для політичного піару».

Однак Reuters не публікувало такого допису ані у своїх соціальних мережах, ані на сайті. Навіть оформлення відео не відповідає стандартам оформлення агентства. У справжніх відео Reuters на початку зазначає дату та місце події, логотип агентства з’являється тільки наприкінці відео по центру екрану, тоді як на фейковому зазначена була лише дата, а логотип розміщувався в кутку весь час.

Щодо заяви Томаса Баха, то вона також є цілком вигаданою, адже в жодному міжнародному чи українському медіа про неї немає згадок.

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, що розпочалася 28 лютого 2026 року, спровокувала бурхливу та суперечливу реакцію в російському інформаційному просторі. Поки офіційна Москва висловлює співчуття через ліквідацію аятоли Алі Хаменеї, пропагандистські ресурси розділилися на два табори: одні намагаються знайти економічну та геополітичну вигоду в ослабленні власного союзника, а інші транслюють страх перед можливим аналогічним сценарієм для Кремля. Основні теми дезінформаційних повідомлень опрацювали аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» в матеріалі «"Дивимося на Іран, думаємо про Росію": російська пропаганда — про військову операцію США в Ірані».

Однією з ключових тем дезінформації стало твердження, що війна в Ірані є «вікном можливостей» для Росії. Пропагандисти просувають наратив, згідно з яким дестабілізація Близького Сходу призведе до стрімкого зростання цін на енергоносії, що дасть змогу Москві шантажувати Європу та посилити вплив на Китай. При цьому Іран подається не як стратегічний партнер, а як «проксі-інструмент», чиє виснаження нібито вигідне Кремлю для відвернення уваги США від війни в Україні. Будь-яке розпорошення американських ресурсів маніпулятивно трактується як гарантована передумова для припинення допомоги ЗСУ.

Паралельно з цим у проросійських телеграм-каналах поширюється хвиля критики на адресу власного воєнного керівництва. Пропагандисти використовують успішну операцію США з ліквідації іранської верхівки як привід для маніпулятивного питання: чому Росія за роки війни не змогла здійснити подібний «обезголовлювальний удар» в Україні? Щоб каналізувати це невдоволення та мобілізувати аудиторію, медіаресурси Кремля вдаються до залякування, стверджуючи, що «Росія буде наступною». Для підкріплення цього страху використовуються фейки про нібито спроби атак українських безпілотників на резиденцію Путіна у Валдаї, що не мають жодних офіційних підтверджень.

Ще одним методом викривленої легітимізації агресії стало виправдання вторгнення в Україну через дії США. Пропагандисти стверджують, що атака на Іран без санкції Радбезу ООН нібито «ретроактивно виправдовує» російську «СВО». У такий спосіб Кремль намагається оголосити порушення міжнародного права новою світовою нормою. Аналітики викривали ці маніпуляції через моніторинг понад 500 повідомлень, доводячи, що російська риторика повністю залежить від логіки конфронтації, де будь-яка світова нестабільність подається як автоматична перемога Кремля, незалежно від реальних втрат для його союзників.

Соціальні мережі та інформаційні ресурси сколихнула хвиля дезінформації після початку координованих військових дій США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. Користувачі масово поширюють застарілі фото- та відеоматеріали, видаючи їх за кадри поточних подій для нагнітання паніки та просування політичних наративів. Зокрема, значного поширення набули відео ракетних ударів, які насправді були зняті під час попереднього 12-денного конфлікту у червні 2025 року. Про дезінформаційні повідомлення розповіли FactCheck.bg.

Для викриття цих маніпуляцій розслідувачі використали інструменти зворотного пошуку зображень, такі як Google Reverse Image Search та Google Lens. Завдяки цьому вдалося встановити, що кадри «ізраїльсько-американських ракет», які активно поширювали болгарські політики та медіасайти, насправді є архівними записами річної давнини. Іншим прикладом став відеоролик із пожежею в будівлі, який підписували як «Тель-Авів під ударом». Перевірка за допомогою інструменту InVID довела, що це відео вперше з’явилося ще у жовтні 2024 року і демонструвало побутову пожежу, не пов’язану з військовими діями.

Окрім використання старих матеріалів у мережі зафіксували випадки розповсюдження контенту, створеного штучним інтелектом. Одним із найбільш віральних став ролик із нібито атакою на авіаносець у відкритому морі, що супроводжувався підписами про початок Третьої світової війни. Фахівці виявили характерні для ШІ візуальні дефекти та підтвердили маніпуляцію за допомогою сервісу AI or Not.

Болгарські фактчекери наголошують, що подібні техніки дезінформації спрямовані на радикалізацію суспільства та закликають користувачів завжди перевіряти автентичність візуального контенту перед поширенням.

Пропагандистські ресурси стали поширювати черговий фейк, спрямований на дискредитацію українських державних інституцій. Цього разу в мережі з’явилося зображення нібито офіційної заявки на реєстрацію логотипа нового національного месенджера, вигляд якого маніпулятивно порівнюють із символікою нацистської дивізії СС «Принц Ойген». Автори фейку стверджують, що ініціатором створення додатка виступило Міністерство цифрової трансформації України. Про дезінформаційні повідомлення розповіли VoxCheck.

Для викриття цієї маніпуляції фахівці провели ретельну перевірку в Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ, де фіксуються всі заявки на реєстрацію торговельних марок в Україні. Пошук за вказаними параметрами — датою подання, ключовими словами та власником — не виявив жодного підтвердження існування такої заявки. Насправді під номерами, які використали автори підробки, у державній системі зареєстровані зовсім інші торгові марки, подані приватною компанією для власних потреб.

Додатковим доказом штучності цієї новини є відсутність будь-яких офіційних анонсів. Міністерство цифрової трансформації не повідомляло про розробку чи запуск національного месенджера на жодному зі своїх офіційних ресурсів, включаючи сайт ісоціальні мережі. Використання фотошопу для створення фейкових скриншотів із державних реєстрів залишається поширеним інструментом дезінформації, спрямованим викликати емоційну реакцію та підживити неправдиві наративи про «радикалізацію» України.