У проросійських сегментах мережі поширюють відео нібито від французького інформаційного агентства Agence France-Presse (AFP), у якому стверджується, що українські біженці у Франції начебто продавали нелегальні пептиди — спортивні добавки, які нібито розбавляли небезпечними речовинами для здешевлення виробництва. За версією авторів фейку, це нібито призвело до смерті 59 французьких громадян віком від 16 до 55 років через тромбоемболію, а всіх учасників «злочинної групи» нібито затримали. Про фейкове відео та те, як російська пропаганда використовує подібні повідомлення для дискредитації українських біженців, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

Відео є підробкою. Агентство AFP не публікувало такого матеріалу ані на офіційних сторінках у соціальних мережах, ані на власному сайті. Пошук за ключовими словами не виявив жодних згадок про подібний інцидент у Франції.

Фактчекери також звернули увагу на ознаки фальсифікації самого відео. Справжні відеоматеріали AFP у форматі Reels не містять логотипу у верхньому правому куті, який використали автори фейку. Крім того, оригінальні матеріали агентства супроводжуються підписами із зазначенням джерела, місця та часу зйомки. У поширеному відео таких даних немає.

За даними StopFake, використання логотипів відомих міжнародних медіа є типовим прийомом російських інформаційних операцій. Автори таких фейків намагаються надати неправдивим повідомленням вигляду достовірних новин, використовуючи довіру аудиторії до відомих брендів.

Жодне авторитетне міжнародне чи українське медіа також не повідомляло про нібито масове отруєння французьких громадян через діяльність українських біженців. Відсутність підтверджень у незалежних джерелах є додатковою ознакою того, що йдеться про вигадану історію.

У StopFake зазначають, що цей випадок є частиною ширшої російської пропагандистської кампанії, спрямованої на формування негативного образу українців за кордоном. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США, і російські інформаційні операції регулярно намагаються представити біженців як загрозу для приймаючих суспільств.

Подібні повідомлення мають кілька цілей: підірвати довіру до України серед партнерів, створити напруження між місцевими жителями та українцями, а також сформувати уявлення про нібито негативний вплив українських біженців на країни, які їх підтримують.

Насправді численні дослідження свідчать про протилежну тенденцію — українці активно інтегруються у суспільства країн перебування та роблять економічний внесок. Зокрема, у Польщі сукупний внесок українців у ВВП після початку повномасштабного вторгнення оцінюють у сотні мільярдів злотих, а в Чехії українці також зробили позитивний внесок до державного бюджету.

У російському інформаційному просторі почали поширювати повідомлення про нібито намір українців внести голлівудського актора Бреда Пітта до бази сайту «Миротворець». Приводом для таких заяв стала реакція актора на перемогу російської тенісистки Мірри Андрєєвої на турнірі «Ролан Гаррос» — Пітт підвівся та аплодував спортсменці після завершення матчу. Про те, як вигадану історію перетворили на «новину» та поширили через прокремлівські ресурси, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

У публікаціях, які поширювали анонімні телеграм-канали, акаунти в мережі X та російські медіа, стверджувалося, що українські активісти нібито обговорюють внесення Бреда Пітта до бази «Миротворця» через «підтримку Росії». Водночас жодних доказів таких обговорень автори повідомлень не наводили.

Перевірка засвідчує, що ця історія є вигадкою. В українських медіа, соціальних мережах та серед активістів не було зафіксовано жодних закликів чи дискусій щодо внесення актора до бази «Миротворця». Сам сайт також не містить жодного запису про Бреда Пітта.

Фактчекери встановили, що першоджерелом вкиду став проросійський акаунт Olga Bazova у мережі X. Початковий допис не був повідомленням про реальну подію, а містив лише саркастичне риторичне запитання про те, чи «збирається Україна» внести актора до бази через його реакцію на перемогу російської тенісистки. Пізніше цей допис почали поширювати як нібито факт, змінюючи формулювання на твердження, що українці вже «вимагають» або «вирішили» внести Пітта до списку.

Поведінка Бреда Пітта на тенісному турнірі не викликала помітної реакції в українському інформаційному просторі. Це свідчить, що повідомлення створювалося не як реакція на реальну дискусію в Україні, а як пропагандистський матеріал для зовнішньої аудиторії.

Фактчекери також звертають увагу, що згадка про «Миротворець» є одним із постійних елементів російських інформаційних кампаній проти України. Пропагандистські ресурси регулярно використовують тему цього сайту, щоб поширювати твердження про нібито «переслідування» людей в Україні і створювати негативний образ держави.

«Миротворець» позиціює себе як ресурс, який збирає інформацію про осіб, котрих його автори вважають причетними до загроз національній безпеці України або порушень міжнародного права. Водночас сам сайт неодноразово ставав предметом критики через публікацію персональних даних.

StopFake дійшов висновку, що історія про нібито внесення Бреда Пітта до бази «Миротворця» є прикладом інформаційної маніпуляції. Російські ресурси взяли сатиричний допис із проросійського акаунту та подали його як реальну українську ініціативу, щоб дискредитувати Україну й посилити пропагандистський наратив про її нібито нетерпимість до прихильників Росії.

Після російського обстрілу Києва в ніч на 15 червня, під час якого постраждала зокрема Києво-Печерська лавра, у мережі почали поширюватися конспірологічні повідомлення про нібито «постановне» влучання у святиню. Російські пропагандистські ресурси заявляли, що фотографи начебто заздалегідь фіксували момент удару, а це нібито доводить, що атаку організувала Україна для «шантажу» західних партнерів і дискредитації російської армії. Про те, як пропагандисти використали згенеровані штучним інтелектом зображення для поширення цієї теорії змови, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

У поширених публікаціях російські канали демонстрували зображення людей із професійною фотоапаратурою, які нібито перебували біля місця влучання та документували наслідки атаки. На основі цих кадрів робили висновок, що пошкодження Києво-Печерської лаври начебто були спланованою акцією української влади.

Однак ці зображення не є реальними фотографіями. Кадри були створені за допомогою штучного інтелекту. Для аналізу фактчекери використали технологію SynthID — невидимі цифрові позначки, які можуть автоматично додаватися до створених нейромережами зображень для подальшого розпізнавання. Перевірка через інструменти OpenAI підтвердила, що зображення були згенеровані за допомогою відповідних ШІ-сервісів.

Поширення таких матеріалів є частиною ширшого російського інформаційного наративу про нібито «самообстріли» України. Кремлівська пропаганда регулярно використовує наслідки російських атак, щоб ставити під сумнів відповідальність Росії за удари по цивільній інфраструктурі та просувати твердження про нібито виключно «точкові удари по військових цілях».

Після атаки на Києво-Печерську лавру речник Повітряних сил України Юрій Ігнат закликав не поширювати у відкритому доступі фото та відео наслідків обстрілів. Він зазначив, що такі матеріали активно використовують російські інформаційні ресурси для створення маніпулятивних повідомлень.

В Україні діє заборона на публікацію фото- та відеоматеріалів, які можуть допомогти ворогу встановити наслідки ударів, роботу протиповітряної оборони або інші військово важливі дані. Водночас матеріали, створені для особистого архіву і не поширені в мережі, самі по собі не є порушенням. Водночас правоохоронці можуть перевірити такі матеріали, щоб встановити, чи не були вони оприлюднені.

StopFake дійшов висновку, що зображення «фотографів», які нібито фіксували удар по Києво-Печерській лаврі, є черговим прикладом використання штучного інтелекту для створення фейкових доказів. Російські пропагандисти використали штучно створені кадри, щоб просувати версію про «провокацію України», яка не має підтвердження реальними фактами.