У польськомовному сегменті X та Instagram поширюють три фото чоловіка з маленьким собакою, нібито знятих після російських атак на Рівне, Дніпро й Київ, і роблять висновок: це «актор», а удари інсценовані. Фактчекери польського Demagog та українського StopFake встановили: справжнє лише одне фото, два інші згенеровані штучним інтелектом.

Допис, у якому «помітили», що на місцях руйнувань знову й знову з'являється той самий чоловік із песиком, опублікували польськомовні профілі «Міністерство правди» та «Центр юридичних послуг». До дописів додали три зображення з підписами «Жовтень 2026, Рівне», «Грудень 2025, Дніпро» та «Червень 2026, Київ». Різні дати й міста мали створити відчуття, що один і той самий «актор» послідовно «відпрацьовує» різні обстріли по всій країні.

Автентичне лише перше фото, з Рівного. Воно є одним із дванадцяти знімків в офіційному дописі патрульної поліції Рівненської області про роботу рятувальників після російського удару по місцевій школі 13 жовтня. Два інші зображення, із «Дніпра» й «Києва», згенерував штучний інтелект. Аналіз через SynthID виявив у них невидимий для ока цифровий водяний знак, яким маркують згенерований контент. Зворотний пошук показав, що ці кадри ніколи не публікували авторитетні медіа й не використовували в офіційних повідомленнях про атаки на Дніпро чи Київ. Вони трапляються лише в схожих пропагандистських дописах.

Звідки вони з'явилися, з'ясували фактчекери StopFake: уперше обидва зображення оприлюднив 14 жовтня російський пропагандистський телеграм-канал «Шейх Тамір», а потім їх підхопили інші проросійські канали й польськомовні акаунти. За оцінкою StopFake, присвоївши фото різні дати й локації, автори хотіли подати документальні свідчення російських ударів як постановку й посіяти сумніви в достовірності знімків з офіційних українських джерел. ШІ-контент стає інструментом не лише прямої фальсифікації, а й дискредитації справжньої документації: коли штучні зображення додають до реальних, під сумнів ставлять уже кожне фото з місця удару.

Наратив про «кризових акторів», «тихі вулиці» та «знімальні майданчики» як нібито доказ, що війни в Україні немає, Росія експлуатує не перший рік, і щоразу його спростовують. Нова версія відрізняється тим, що для «доказу» пропагандисти взяли справжнє фото з офіційного допису поліції й дописали до нього два згенеровані «двійники».

Російські телеграм-канали поширюють відео, на якому нібито таксист у Білгороді-Дністровському привозить до ТЦК клієнта, якого затягують до авто на очах у дружини та дитини. Геолокація доводить, що зйомку зроблено не під Одесою, а в тимчасово окупованому Генічеську на Херсонщині.

Відео вперше опублікував телеграм-канал «Одеський партизан», який назвав це «ще одним таксистом, що працює на ТЦК». За текстом допису, місцеві мешканці «засікли» водія в Білгороді-Дністровському, а номерів авто не видно — «візуально це білий Volkswagen Jetta». Тобто підтвердити історію не було чим навіть авторам пропагандистського телеграм-каналу: ні імен, ні номерів машини.

Дослідник із волонтерської спільноти Bellingcat виявив на кадрах багатоповерхівку та сусідню будівлю й зіставив їх із супутниковими знімками: зйомка відбувалася в Генічеську, за координатами 46.18523, 34.80642. Місто окуповане з початку 2022 року, тож «викрадення» з відео, якби воно й було реальним, не має стосунку до територій, підконтрольних Україні.

Аналітики Детектора Медіа також перевірили цей кейс та зафіксували, що 23 жовтня те саме відео одночасно з «Одеського партизана» переслали кілька невеликих за аудиторією телеграм-каналів, орієнтованих на мешканців тимчасово окупованих регіонів: «Херсонський вісник» і «Жизнь в оккупации» — із різницею в одну секунду (о 16:45 за київським часом), «Бердянск ZaVtra» — за 11 хвилин, а «Южный Регион/Новороссия» — увечері того ж дня. Усі чотири публікації — дослівні копії з однаковим текстом і підписом «Одеський партизан», без жодних додаткових коментарів. Таке синхронне розсилання — типовий спосіб «розкачати» сюжет: охоплення локальних каналів створює в окупованих містах враження, що новину незалежно підтверджують різні джерела.

Згодом історія вийшла за межі невеликих каналів. За даними дослідника, її передрукувала мережа новинних сайтів «Лента» (1, 2, 3), а великі за аудиторією телеграм-канали, зокрема padla_tck і frontline_pvt, переслали оригінальний допис. Російський "воєнкор" закликав мешканців Білгорода-Дністровського встановити особу водія — тобто фейк уже спрямовано на пошук і цькування конкретної людини.

За кілька днів, 26 жовтня, історію повторили та поширили те саме відео телегам-канали із великою аудиторією (Одесса INFO). 

Сюжет вписується в наратив, який Росія розганяє давно: будь-яка повсякденна послуга в Україні — від таксі до доставки — може виявитися "пасткою". Мета — посіяти недовіру до сервісів і власних сусідів. Маніпуляції локацією дозволяють пізніше повторити цей наратив будь-де.

Відео з геолокуванням нам надіслав Матіс (Mathis), представник спільноти Bellingcat Volunteer Community, автор геолокації.