Російські пропагандистські медіа та телеграм-канали поширюють фото банера, який нібито розміщений біля приймальної комісії одного з українських університетів. На зображенні, що буцімто рекламує вступ до Третьої окремої штурмової бригади, використано слоган «Час обирати, хто ти: хлопчик чи чоловік». Автори публікацій стверджують, що таким чином молодь агітують долучатися до програми «Контракт 18–24». Однак поширюване зображення має ознаки фальсифікації.

Про це повідомляє «Укрінформ».

Аналіз за допомогою сервісу Hive Moderation показав 99,9% ймовірності того, що фото було створене або відредаговане з використанням генеративного штучного інтелекту.

Додатково на недостовірність вказує невідповідність змісту банера офіційним комунікаціям підрозділу. Після створення Третього армійського корпусу на базі Третьої окремої штурмової бригади у 2025 році в рекрутингових кампаніях переважно використовується бренд корпусу. Водночас поширюваний пропагандистами слоган не фігурує в офіційних матеріалах, де зазвичай використовуються гасла «Вривайся у Третю штурмову», «Ми тут, щоб жити» та «Зроблено для тебе».

Паралельно в TikTok та YouTube поширюється відео з чоловіком біля автомобіля, який нібито перевозить загиблих українських військових. У ролику стверджується, що серед полеглих є юнаки віком від 18 до 20 років, які буцімто стали учасниками програми «Контракт 18–24» і були «обмануті» українською владою.

Перевірка відео також виявила ознаки маніпуляції. Згідно з аналізом Hive Moderation, ймовірність використання штучного інтелекту для створення або зміни аудіодоріжки становить 82%. Крім того, рух губ чоловіка не відповідає словам, які звучать у записі, що може свідчити про підміну або генерацію голосу.

Насправді «Контракт 18–24» є добровільною програмою для громадян України віком від 18 до 24 років, які бажають проходити службу в Силах оборони. Вона передбачає фінансове забезпечення, одноразову виплату в розмірі 1 млн гривень, додаткові винагороди та інші соціальні гарантії, визначені законодавством для військовослужбовців.

Таким чином, поширювані матеріали є черговою спробою російської пропаганди дискредитувати програму «Контракт 18–24» за допомогою контенту, створеного або модифікованого штучним інтелектом. Мета таких повідомлень — сформувати хибне уявлення про умови служби та участь молоді в Силах оборони України.

Проросійські акаунти в соціальній мережі Threads поширюють відео, яке нібито демонструє флешмоб мешканців одного з житлових будинків Одеси з російськими прапорами. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Користувачі соцмереж звернули увагу на низку невідповідностей у ролику та перевірили його походження за допомогою зворотного пошуку зображень.

Перевірка показала, що відео не має жодного стосунку до Одеси чи України. Насправді кадри були зняті в російському Хабаровську під час місцевого заходу із використанням російської символіки.

Таким чином, поширюване відео є черговим прикладом маніпуляції, коли старі або сторонні записи навмисно видають за актуальні події в Україні. У такий спосіб пропагандисти намагаються створити хибне враження про нібито проросійські настрої серед жителів українських міст.

Російські пропагандистські ресурси поширюють твердження про те, що удар по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження нібито був здійснений «українським дроном». Автори таких публікацій заявляють, що за атакою стоїть сама Україна, однак жодних доказів на підтвердження цієї версії не наводять.

Про це повідомляє StopFake.

Натомість офіційні дані українських органів влади та міжнародних інституцій свідчать про протилежне. За інформацією Енергоатома, в ніч на 7 червня 2026 року безпілотник атакував майданчик Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС. Унаслідок удару було частково пошкоджено будівлю прийому контейнерів, однак відпрацьоване ядерне паливо там не зберігалося. Пожежу площею близько 40 квадратних метрів оперативно ліквідували, постраждалих немає, а радіаційний фон залишився в межах норми.

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що зафіксовано пряме влучання російського ударного безпілотника в будівлю прийому контейнерів сховища, розташованого неподалік села Буряківка. Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни і заявила, що удар було завдано дроном типу «Герань-2». На місці атаки правоохоронці виявили та вилучили фрагменти безпілотника, зокрема елементи двигуна та інші деталі, фотографії яких були оприлюднені СБУ. Ці матеріали стали одним із ключових доказів, що спростовують твердження про нібито українське походження дрона.

Внаслідок вибуху пошкоджень зазнали будівлі, де здійснюється прийом і перевантаження відпрацьованого ядерного палива, а також адміністративний корпус Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Українські правоохоронці розслідують інцидент як акт ядерного тероризму та воєнний злочин.

Про атаку повідомило і МАГАТЕ. За даними агентства, удар завдав значних пошкоджень будівлі прийому палива, зокрема фасаду, вікнам і дверям. Вибухова хвиля також пошкодила сусідні споруди. Інспектори агентства, які працювали на місці події, зафіксували структурні ушкодження частини будівлі та офісу гарантій МАГАТЕ, що розташований на території об’єкта. Попри це, радіаційний фон залишався стабільним і не перевищував встановлених норм.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі назвав інцидент приводом для серйозного занепокоєння, наголосивши, що удар стався поблизу місць зберігання значних обсягів ядерних матеріалів. Для оцінки наслідків атаки агентство направило на об’єкт спеціальну групу експертів.

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що удар по сховищу відпрацьованого ядерного палива є черговою атакою Росії на українську ядерну інфраструктуру, яка створює ризики для ядерної та радіаційної безпеки не лише України, а й усієї Європи.

Це не перший подібний випадок. У лютому 2025 року безпілотник пошкодив Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Тоді МАГАТЕ також повідомляло про значні структурні пошкодження без радіоактивного забруднення довкілля. Попри це, російська сторона заперечувала свою причетність і називала звинувачення України «провокацією», що повторює нинішню інформаційну тактику після атаки на сховище відпрацьованого ядерного палива.

У соціальних мережах та Telegram-каналах поширюється фотографія рекламного плаката, який нібито був розміщений в індійському місті Мумбаї. На зображенні дівчина в українському національному вбранні закликає мешканців Індії шукати роботу в Україні та переїжджати до країни для створення родини й побудови майбутнього. На плакаті також вказано адресу порталу VisitUkraine.today. Втім, фотографія є фейковою.

Про це повідомляє StopFake.

У коментарі фактчекерам представники Visit Ukraine заявили, що не мають жодного стосунку до згаданої реклами. В організації наголосили, що поширене зображення є сфабрикованим і має всі ознаки фейку. За їхньою оцінкою, плакат міг бути створений за допомогою графічних редакторів або інструментів штучного інтелекту, після чого його штучно наклали на фотографію міського середовища. У Visit Ukraine також підкреслили, що їхній портал надає інформаційну та юридичну підтримку туристам, біженцям та іноземним громадянам, але ніколи не проводив кампаній, пов’язаних із переселенням населення чи так званим «демографічним імпортозаміщенням».

Цей фейк є частиною ширшої російської дезінформаційної кампанії про нібито масове завезення до України мігрантів з Індії, країн Африки та Близького Сходу. Водночас офіційна статистика спростовує такі твердження. У Державній службі зайнятості повідомляють, що після початку повномасштабної війни кількість дозволів на працевлаштування іноземців суттєво скоротилася і досі не повернулася до довоєнних показників. За даними відомства, із приблизно 2,5 тисячі мігрантів, які прибули до України у 2026 році, лише близько сотні є громадянами Індії.

Попри відсутність реальних підстав для таких заяв, дезінформація вже має негативні наслідки. Зокрема, BBC розповіла історію 25-річного лікаря Харі Ома, який проживає та працює в Україні вже шість років. За словами медика, починаючи з травня він почав отримувати образливі коментарі та навіть погрози через своє індійське походження. Чоловік пов’язує зміну ставлення до себе саме з поширенням у мережі неправдивих повідомлень про масову міграцію іноземців до України.

Детальніше про хвилю дезінформації стосовно мігрантів читайте в дослідженні «Детектора Медіа»: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників.

У соціальних мережах почало поширюватися твердження, нібито президент Чехії Петр Павел заявив, що «чехи будуть воювати за Україну». Такі повідомлення супроводжувалися графікою, відеороликами та публікаціями, які приписували главі держави заклики до відправлення чеських військових на фронт. Про маніпуляції навколо висловлювань Петра Павела щодо України розповіли чеські фактчекери проєкту Demagog.

Під час перевірки фактчекери не знайшли підтвердження того, що президент Чехії коли-небудь робив подібну заяву. Вони проаналізували офіційний сайт президента Чехії, сторінки Павела в соціальних мережах, а також матеріали медіаархівів. Жодне з джерел не містить висловлювання про те, що чеські громадяни або військові мають брати участь у бойових діях на боці України.

Джерелом маніпуляцій стали перекручені слова президента про можливу участь Чехії у міжнародній стабілізаційній місії після завершення війни. У березні 2025 року під час візиту до Києва та в інтерв’ю українському виданню «Європейська правда» Павел справді заявляв, що Чехія могла б долучитися до міжнародних сил безпеки. Водночас він чітко наголошував, що йдеться лише про період після укладення перемир’я або мирної угоди.

Фактчекери підкреслюють, що Павел неодноразово розмежовував участь у бойових операціях і миротворчих чи стабілізаційних місіях. Ще під час президентської кампанії він заявляв, що відправлення організованих підрозділів НАТО на територію України означало б вступ Альянсу у війну з Росією, тому такий сценарій є неприйнятним.

Окремо фактчекери пояснили різницю між бойовими діями та стабілізаційними місіями. Потенційні міжнародні сили, про які йшлося в європейських дискусіях, розглядалися як механізм гарантування безпеки після припинення бойових дій. Їхнім завданням мав би бути контроль за дотриманням миру та стримування нових атак, а не участь у війні, яка триває.

Ще одним аргументом проти поширюваних тверджень є чеське законодавство. Згідно з Конституцією Чехії, рішення про відправлення військових за кордон ухвалює парламент або уряд у передбачених законом випадках, а не президент одноосібно. Крім того, чинний прем’єр-міністр Андрей Бабіш у січні 2026 року заявив, що Чехія не планує відправляти свої війська в Україну.

Отже, президент Чехії говорив лише про можливу участь Чехії в міжнародній місії після завершення війни та укладення мирної угоди, а його слова були вирвані з контексту й використані для поширення дезінформації.

Штучний інтелект стрімко змінює способи поширення дезінформації, дозволяючи створювати масштабні та переконливі кампанії впливу з мінімальними затратами ресурсів. Про нові загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту для дезінформації, розповіли у фактчекінговому проєкті Demagog.

Згідно з дослідженням Центру стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom), сучасні мовні моделі можуть використовуватися на всіх етапах дезінформаційних операцій — від пошуку вразливих аудиторій до оцінки ефективності поширених наративів.

Фактчекери Demagog також пишуть, що традиційні мережі ботів, які масово поширювали однакові повідомлення, поступово втрачають актуальність. Натомість штучний інтелект дає змогу створювати акаунти, які поводяться як реальні користувачі, генерують унікальний контент і підтримують правдоподібні дискусії. Це значно ускладнює виявлення скоординованих кампаній впливу.

Однією з головних тем дослідження стало використання комерційно доступних мовних моделей для створення дезінформації. Попри обмеження, запроваджені розробниками, дослідники НАТО змогли змусити різні системи генерувати оманливі повідомлення і токсичний контент. Аналіз показав, що жодна з перевірених моделей не є повністю захищеною від такого використання.

Demagog також звертає увагу на те, що штучний інтелект може допомагати не лише у створенні фейкових повідомлень, а й у формуванні цілих мереж вигаданих персонажів. Такі акаунти можуть виконувати різні ролі: виступати «експертами», підсилювати емоційні реакції аудиторії, пропонувати прості відповіді на складні питання або імітувати критиків, які зрештою підтримують потрібний наратив. Реалістичні фотографії для таких профілів також можуть генеруватися за допомогою сучасних інструментів штучного інтелекту.

Для демонстрації потенційних ризиків експерти НАТО провели експериментальну кампанію. Штучний інтелект допоміг визначити спільноту користувачів, які були найбільш вразливими до маніпуляцій, створити відповідні фальшиві акаунти та поширити неправдиві повідомлення про здоров’я. Упродовж тижня ці матеріали охопили десятки тисяч користувачів і були підхоплені сотнями реальних людей, що продемонструвало ефективність нових інструментів впливу.

Автори дослідження НАТО критикують нинішні підходи до боротьби з дезінформацією. На їхню думку, зосередження виключно на спростуванні окремих фейків уже не відповідає масштабам загрози. Натомість необхідно виявляти цілі мережі взаємопов’язаних акаунтів, зміцнювати довіру до інституцій та підвищувати стійкість суспільства до інформаційних маніпуляцій.

У Demagog пишуть, що розвиток штучного інтелекту відкриває нові можливості не лише для корисних технологій, а й для організації складних дезінформаційних кампаній. Саме тому державні установи, науковці, технологічні компанії та громадяни мають спільно працювати над виявленням і протидією новим формам інформаційних загроз.

У соціальних мережах, насамперед у США, почали поширювати скриншот нібито допису Дональда Трампа в Truth Social, у якому він рекламує криптовалютні винагороди для вболівальників Чемпіонату світу з футболу 2026 року. У повідомленні стверджувалося, що спеціальний проєкт пропонує фанатам отримати криптобонуси та ексклюзивні нагороди до турніру. Про фейковий допис і його перевірку розповіли Snopes.com.

Фактчекери встановили, що Трамп ніколи не публікував такого повідомлення. Для перевірки вони проаналізували архіви його дописів у Truth Social, зокрема бази даних, які зберігають навіть видалені публікації. Пошук за фразами з нібито допису не дав жодних результатів, що свідчить про відсутність такого повідомлення на офіційних сторінках американського президента.

Також Snopes не знайшов підтверджень існування допису в публікаціях авторитетних медіа. Пошук через популярні пошукові системи не виявив жодних згадок про те, що Трамп публікував подібний текст. Натомість зворотний пошук зображення показав, що скриншот поширювався через акаунти, які регулярно публікують критичний щодо Трампа контент.

Окрему увагу фактчекери приділили сайту, згаданому в підробленому повідомленні. Вебресурс пропонував користувачам зареєструватися для отримання криптовалютного бонусу та різноманітних винагород, пов’язаних з Чемпіонатом світу з футболу. Водночас на сайті не було доступної інформації про його власників або контактних даних, що унеможливлює перевірку його походження.

У Snopes звернулися до Білого дому із запитом щодо можливого зв’язку адміністрації Трампа із зазначеним сайтом, однак на момент публікації відповіді не отримали.

Фактчекери Snopes пишуть, що хоча Дональд Трамп і його оточення справді неодноразово підтримували криптовалютні проєкти, а тема цифрових активів активно обговорюється напередодні Чемпіонату світу з футболу, це не підтверджує справжність конкретного повідомлення.

5 червня 2026 року, через добу після публікації відкритого листа президента України Зеленського до Путіна, на платформі X поширилося фейкове відео з логотипом Euronews. У твіті й у тексті, накладеному безпосередньо на кадри, стверджувалося: міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Чою нібито заявила, що «якщо Зеленський хоче миру, він повинен вистрілити в себе» («If Volodymyr Zelenskyy wants peace, he should shoot himself»). В іншому кадрі того ж відео фігурує текст: «Очевидно, що доки він живий, миру не буде. Зеленський хоче уваги і грошей, а тільки війна йому це дає». Публікація набрала 100 тисяч переглядів.

Утім, це сфабрикований сюжет на тлі реального виступу Оани-Сільвії Цою в Радбезі ООН, присвяченого російській атаці безпілотником по багатоквартирному будинку в місті Галаці 29 травня. 

Що відбувалось насправді: Оана-Сільвія Чою в ООН 1 червня 2026 року

1 червня 2026 року в Нью-Йорку відбулося екстрене засідання Ради Безпеки ООН, скликане на вимогу Румунії. Причиною стало виключно серйозне порушення: російський безпілотник типу «Герань-2» — ідентифікований технічним висновком Бухареста — врізався у житловий будинок у місті Ґалац (південь Румунії), травмувавши мешканців. Лише у 2026 році Румунія зафіксувала понад 40 порушень свого повітряного простору.

Оана-Сільвія Цою виступила на цьому засіданні від імені більш ніж 50 держав — членів ЄС і НАТО. Зміст її реального виступу прямо протилежний тому, що містить підробне відео. Вона заявила: «Серйозність цього моменту не можна переоцінити», — і закликала Раду безпеки зупинити «враження нормалізації війни». Міністерка схарактеризувала дії Росії як «серйозну та безвідповідальну ескалацію» і «грубе порушення міжнародного права». Румунія також викликала посла Росії.

Жодного слова про Зеленського, жодного заклику до смерті президента суверенної держави у виступі Чою не було — ні офіційно задокументованому пресслужбою ООН, ні в репортажах агентств Reuters, AFP та реального Euronews.

Чому це небезпечна підробка

Ця фабрикація відрізняється від інших кількома специфічними рисами:

Реальна людина, реальне місце, реальна подія — і повністю вигаданий зміст. Оана-Сільвія Цою справді виступала в ООН, справді зверталася до Ради безпеки — але говорила про зовсім інше. Така конструкція підробки надає їй особливої псевдодостовірності: глядач бачить знайоме обличчя в знайомому контексті (зала ООН, прапори, фон).

Заклик до смерті глави держави — це не просто дезінформація, а серйозне звинувачення. Приписати чинному міністру закордонних справ країни-члена ЄС і НАТО публічний заклик до самогубства президента держави-союзника — це не просто маніпуляція. Це потенційно кримінально каране діяння в більшості юрисдикцій ЄС, а також серйозний дипломатичний провокаційний матеріал. Поширення такого відео без перевірки здатне завдати реальної шкоди українсько-румунським відносинам.

Важливий контекст: урядова криза в Румунії

5 травня 2026 року — рівно за місяць до появи цієї підробки — парламент Румунії підтримав вотум недовіри уряду з рекордним результатом: 281 голос «за» при необхідних 233. Уряд пішов у відставку. Ключову роль у поваленні кабінету зіграла коаліція Соціал-демократичної партії (PSD) та ультраправої AUR.

Це означає, що в Румунії — країні, яка межує з Україною і є стратегічним союзником Києва в НАТО і ЄС, — наразі немає повноцінного уряду з повними повноваженнями. Урядова криза, поєднана з реальним ультраправим дискурсом у румунській публічній сфері, створює сприятливий ґрунт для інформаційних атак, спрямованих на дестабілізацію румунсько-українських відносин.

Аналітики Детектора Медіа зафіксували поширення на платформі Х (твіттер) чергової хвилі підробок обкладинок західних медіа, спрямованих на дискредитацію Володимира Зеленського. Всі матеріали просувають одну ідею — Зеленський і Захід програли, «витратили гроші даремно», пора капітулювати. Реальні номери і дати видань взяті зі справжніх екземплярів, але текст і фото підмінені. У випадку Newsweek — це пряма «переробка» справжнього слогану зі зміною Куби на Україну.

Подібна кампанія вже зафіксована в травні 2026, коли маніпульовані обкладинки газет поширювали наратив про Зеленського та наркотики — Público тоді офіційно спростував цей фейк. 

Newsweek «Ukrainian Myth R.I.P. 1978-2026»

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка Newsweek від червня 2026 — це матеріал «Cuban Myth» Хорхе Кастаньєди про загибель кубинської революції. Особливо цинічна деталь: слоган справжньої обкладинки — «крихітний, погано керований острів... тепер він помирає. Міф, на жаль, переживе руйнацію» — автори фейку просто замінили «Cuban Myth» на «Ukrainian Myth», зберігши стилістику.

The Atlantic «The Man Who Thinks A Letter of Apology Is Enough» («Людина, яка вважає, що листа з вибаченнями цілком достатньо»)

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка The Atlantic за червень 2026 — це матеріал «The Men Who Fear Women» Гелен Льюїс. Жодного матеріалу про Зеленського на обкладинці не було. Підробка маніпулює темою відкритого листа до Володимира Путіна, та вкладається у компанію з дезінформації про це, що поширюється на англомовну аудиторію. 

Libération «Nous avons dépensé 300 milliards d'euros pour un raté» («Ми витратили 300 мільярдів євро на провал»)

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка за червень 2026 присвячена Чемпіонату світу з футболу, що відбувається у США Мексиці та Канаді, та зображує Дональда Трампа, що махає трофеєм, кубком ФІФА, за перемогу у Чемпіонаті світу замість ключки для гольфу.  

Público «Rendição incondicional»

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка Público від 9 червня 2026 присвячена подіям на Близькому сході, ескалації між Ізраїлем, Ліваном та Іраном, та від 5 чевня — суто португальській темі — «Medidas 'imediatas' pedidas por Seguro não estão todas no terreno» (критика президента Сегуро). Ніякого Зеленського і «безумовної капітуляції» не було.

У кількох проросійських телеграм-каналах (зафіксовано щонайменше @anb_028 та @zovcor) розходиться зображення з логотипом USA Today та заголовком: «Ukraine is employing a tactic of staged explosions to accuse Russia of striking civilian targets during missile attacks» («Україна використовує тактику інсценованих вибухів, щоб звинуватити Росію в ударах по цивільних цілях»). Канал «Республіка Одеса» (13 935 підписників) поширює це як цитату авторитетного американського видання.

Чому це фейк

Жодного такого матеріалу на офіційних платформах USA Today немає. Зображення імітує фірмовий стиль видання — синій кружечок і назву — без посилання на реальну статтю. Це типова техніка операцій щодо підробки західних медіа, яку раніше дослідники NewsGuard пов'язували з операцією Storm-1679 та «Матрьошка»: група Storm-1679 створює сайти, що імітують справжні медіа, і публікує через них фейкові новини — зокрема під виглядом матеріалів ABC News, BBC та Politico. За схожою схемою раніше підроблялись Euronews, Le Point, Wired, Bellingcat.

Контекст

Фейк з'явився на тлі реальних, документально підтверджених ударів Росії по цивільній та ядерній інфраструктурі України. Вночі 7 червня російський безпілотник влучив у будівлю на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Після атаки сталася пожежа. В Енергоатомі уточнили, що відпрацьоване ядерне паливо в цій будівлі не зберігалося. Безпілотник влучив у будівлю приймання контейнерів, зруйнувавши основну сходову клітку та південний фасад, а також знищивши офіс. Поруч у довгостроковому сховищі розміщено 50 контейнерів HI-STORM із відпрацьованим ядерним паливом.

Лише за попередній тиждень Росія випустила по Україні 656 ударних дронів і 73 ракети різних типів. Президент Зеленський закликав США до термінових поставок ракет для систем Patriot, наголосивши: якщо Україна залишиться незахищеною від балістичних і ракетних ударів, атаки тривдатимуть.

Функція наративу

Фейк є класичним прийомом «дзеркальної проекції»: звинуватити жертву у власних злочинах. Він з'являється синхронно з реальними ударами по ядерній інфраструктурі та житловим кварталам — і покликаний розмити міжнародний осуд та дезорієнтувати аудиторію щодо того, хто насправді є агресором.