Проросійські Telegram-канали запустили чергову хвилю дезінформації, спрямовану на дискредитацію соціально-економічної ситуації в Україні. Цього разу під прицілом маніпуляторів опинилася Дніпропетровщина. Мережею телеграм-каналів та російських медіа поширюється псевдоаналітика, яка малює апокаліптичну картину: нібито регіон вимирає, перебуває у стані глибокої фінансової кризи, а населення охопила масштабна «епідемія» наркозалежності. Спростували цей наратив факт-чекери Ґвара Медіа. 

Вперше цей наратив з'явився 9 червня на каналі «На самом деле в Днепре», де область назвали «символом краху європейської мрії». Згодом фейк синхронно підхопила вся сітка пропагандистських ресурсів («На самом деле в Запорожье», «На самом деле в Одесе», «На самом деле в Харькове» тощо).

Маніпуляція №1: «Кількість вироків за збут наркотиків у регіоні зросла втричі через бездіяльність влади»

Реальність: Пропагандисти стверджують, що за 2025 рік в області винесли понад дві тисячі вироків за збут наркотиків, оскільки профілактикою ніхто не займається.

Дані Єдиного державного реєстру судових рішень спростовують цю маніпуляцію. За статтею 307 ККУ (незаконний збут) на Дніпропетровщині за весь 2025 рік було винесено лише 428 вироків. Для порівняння: у довірусному 2019 році таких вироків було 522. Тобто статистика не просто не зросла втричі — вона зменшилася на 18%.

Щодо «відсутності профілактики»: в області системно реалізується Комплексна програма профілактики залежностей на 2022–2026 роки. Крім того, у липні 2025 року Кабмін затвердив Стратегію наркополітики до 2030 року, що є частиною зобов'язань України в межах асоціації з ЄС.

Маніпуляція №2: «Кількість залежних у реабілітаційних центрах підскочила на 45%, а середній вік пацієнтів знизився до 25 років»

Реальність: Автори фейку не надали жодних офіційних джерел для цих цифр. У Національному звіті щодо наркотичної ситуації за 2025 рік та документах МОЗ подібні показники для Дніпропетровщини відсутні.

Маніпуляція №3: «Економіка регіону повністю виснажена, а інфляція з'їдає всі доходи»

Реальність: Економічні показники свідчать про протилежне. Дніпропетровська область залишається одним із головних фінансових донорів країни. У 2024 році область була лідером з експорту товарів в Україні (понад 16% від загальнодержавного обсягу). У 2025 році регіон утримав позиції, поступившись лише Києву, із часткою у майже 15%.

Щодо інфляції, то станом на травень 2026 року в річному вимірі вона сповільнилася до 8,2%. 

Маніпуляція №4: «Владі байдуже на переселенців, а люди приречені на болісне виживання»

Реальність: Пропаганда свідомо занижує кількість ВПО у регіоні (називаючи цифру у 140 тисяч для Дніпра) , щоб зменшити масштаб підтримки, але водночас кричить про «тотальну байдужість».

Офіційні дані Мінсоцполітики станом на лютий 2026 року фіксують у Дніпропетровській області 471 тисячу переселенців (понад 243 тисячі прибули після початку великої війни). Для їхньої підтримки ухвалено Комплексну програму на 2026–2028 роки. Вона включає переобладнання 76 об’єктів під безкоштовне соціальне житло, а також виділення 115,5 млн грн державної субвенції на купівлю та облаштування домівок для ВПО.

Висновок

Це класичний вкид та скоординована маніпуляція. Фейкороби використали як реальні, так і вигадані цифри, змішали їх з емоційними гаслами та спробували прив'язати соціальні виклики до поточних новин.

Мета такої маніпуляції — посіяти паніку, зневіру та відвернути увагу суспільства від причини більшості негараздів: повномасштабної агресії Росії. Прив’язка публікацій у проросфйських телеграм-каналах до подій ще "Революції гідності" це спроба створити хибний причинно-наслідковий зв’язок, і відвернути увагу як від війни, так і від загальноекономічних викликів.

У грузинському сегменті соцмережі Facebook почала активно поширюватися дезінформація про те, що Міжнародний суд ООН у Гаазі нібито офіційно визнав окупований Крим та прилеглі до нього територіальні води «власністю Росії». Також таку інформацію почали поширювати державні російські медіа. Спростували цей наратив грузинські фактчекери Myth Detector та українське видання Vgoru. 

Що відбулося насправді?

Насправді згаданий судовий процес не мав жодного стосунку до визнання суверенітету. Справу розглядав не Міжнародний суд ООН, а Постійна палата третейського (арбітражного) суду в Гаазі. Розгляд стосувався виключно порушень Росією норм міжнародного морського права у водах, що прилеглі до Кримського півострова. Суд узагалі не розглядав і не мав повноважень вирішувати, кому належить Крим. Правовий статус півострова залишається незмінним — відповідно до міжнародного права, він є територією України.

Українське МЗС прокоментувало рішення арбітражу як часткову перемогу та підтвердження прав України, наголошуючи на збереженні статусу прибережної держави, відкиданні тези про «російське озеро» та визнанні екологічних порушень Росії.

«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як "нову реальність" не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – заявили в МЗС України.

Постійний арбітражний суд у Гаазі 15 червня оприлюднив рішення в морській суперечці між Україною та Росією щодо порушень прав України в Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці. Після цього російська пропаганда почала заявляти про нібито «перемогу» Кремля та «визнання» Азовського моря російським. Ця справа є однією з кількох проваджень у міжнародних судах та установах, які Київ порушив проти Росії, пов'язаних з анексією Криму у 2014 році та повномасштабним вторгненням Москви у 2022 році.  

Що стверджує російська пропаганда

За даними видання Vgoru, кремлівські медіа масово поширюють цю новину новину. Мовляв, європейські арбітри визнали Азовське море російським, а вимогу України знести Кримський міст назвали «абсурдною». Головний телеканал окупаційної влади Херсонщини також підхопив цю хвилю, намагаючись переконати своїх читачів, що статус регіону визнано остаточно.

Суть позову та рішення суду

Україна звернулася до арбітражу ще у 2016 році через незаконні дії РФ в Азовському морі та Керченській протоці, зокрема через будівництво Керченського мосту зі звинуваченнями у:

Українська сторона вимагала визнати ці порушення, відновити доступ до морських ресурсів, стягнути компенсацію, а також зобов'язати Росію демонтувати Кримський міст.

Результат розгляду:

Чому це маніпуляція?

Російські високопосадовці, зокрема Дмитро Медведєв, спробували видати це рішення за «велику перемогу» та цинічно збрехали, буцімто суд визнав Крим російською територією. Москва незаконно намагалася утримати протоку під своїм виключним контролем, як йдеться у рішенні, опублікованому 15 червня 2026 року. 

Проте судді взагалі не торкалися питання територіальної приналежності Криму. Міжнародні судові інстанції в Гаазі вже не вперше стають мішенню для подібних фейків та інформаційних маніпуляцій з боку Кремля. Кінцевий вердикт арбітражу жодним чином не змінює міжнародно визнаний статус півострова — Крим це Україна.