У березні 2026 року в мережі поширилося відео, в якому президент США Дональд Трамп нібито заявляє, що Іран пропонував йому стати верховним лідером країни. Цей ролик активно розповсюджували в соціальних мережах, подаючи його як підтвердження реальної пропозиції з боку Тегерана. Втім, така інтерпретація є маніпулятивною, розповіли Snopes.

Відео є справжнім, тобто не створеним за допомогою штучного інтелекту чи монтажу. У ньому зафіксовано виступ Дональда Трампа 25 березня 2026 року перед Національним республіканським комітетом Конгресу США. Під час промови він, змінюючи інтонацію, імітував різні голоси та переказував гіпотетичні або перебільшені діалоги, зокрема про те, що нібито хтось не хоче бути «головою Ірану» і відмовляється від такої ролі. Саме цей фрагмент користувачі соцмереж вирвали з контексту.

Частина аудиторії сприйняла ці слова як буквальне твердження про те, що Іран пропонував Трампові посаду верховного лідера. Однак у самій промові немає чіткого підтвердження, що йшлося про реальні події. Ймовірно, американський президент або перебільшував почуті розмови, або взагалі вигадував діалог для риторичного ефекту. Таким чином, користувачі, які поширювали відео з відповідним підписом, фактично неправильно інтерпретували його зміст.

До того ж немає будь-яких підтверджень того, що Іран міг зробити подібну пропозицію. Після загибелі попереднього верховного лідера Алі Хаменеї наприкінці лютого 2026 року новим керівником країни обрали його сина Моджтабу Хаменеї рішенням Ради експертів. З огляду на це незрозуміло, коли і за яких обставин могла виникнути гіпотетична пропозиція Трампу.

Крім того, конституція Ірану встановлює чіткі вимоги до верховного лідера: ним може бути лише ісламський богослов, який має глибокі знання ісламського права. Дональд Трамп, який є християнином, не відповідає цим критеріям і не має відповідної релігійної підготовки.

Також на момент поширення відео не було ознак активних прямих переговорів між США та Іраном. Попри заяви Трампа про можливі домовленості, іранські офіційні особи заперечували факт переговорів, зазначаючи, що обмін повідомленнями через посередників не є повноцінним діалогом.

Отже, відео з виступом Трампа є справжнім, однак твердження про нібито реальну пропозицію з боку Ірану — це результат вирваного з контексту фрагмента та неправильної інтерпретації його слів.

У мережі поширюється публікація, в якій стверджується, що телеканал «Al Jazeera» нібито повідомив про втечу українського фахівця з боротьби з безпілотниками, відрядженого на Близький Схід. Повідомлення супроводжується відеороликом, стилізованим під новинний сюжет з логотипом цього медіа, що має створити ілюзію достовірності та «міжнародного підтвердження» інформації. Втім, ці твердження не відповідають дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували фахівці StopFake.

Насправді на офіційних ресурсах Al Jazeera, зокрема на сайті телеканалу та в його верифікованих акаунтах у соціальних мережах, відсутні будь-які згадки про подібний інцидент. Сам ролик є повністю сфальшованим: він лише імітує візуальний стиль новин, але не має жодного стосунку до реального контенту редакції.

Аналіз відео свідчить, що в ньому використано зображення з відкритих джерел, які не пов’язані з нібито «втечею» або діяльністю українських фахівців на Близькому Сході. Зокрема, кадри з українськими операторами дронів з’являлися в мережі ще в лютому 2026 року та використовувалися в матеріалах іспанського видання «El Confidencial». Також у сюжеті згадується ім’я «Мирослав Радченко», однак жодних підтверджень існування такого спеціаліста з безпілотників у відкритих джерелах немає.

Жодне авторитетне міжнародне медіа, а також українські державні органи чи офіційні представники не повідомляли про подібні випадки. Відсутність підтверджень з надійних джерел є ключовою ознакою того, що йдеться про вигадану історію.

Водночас відомо, що Україна справді направила своїх фахівців на Близький Схід у межах офіційної місії міжнародного співробітництва. Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що в регіоні перебувають понад 200 українських військових експертів, які допомагають партнерам захищатися від атак іранських безпілотників типу «Shahed». Місію було оголошено 17 березня 2026 року під час виступу у британському парламенті: частина фахівців уже працює в ОАЕ, Катарі та Саудівській Аравії.

Ця співпраця є частиною обміну досвідом: Україна ділиться практичними навичками протидії масованим атакам дронів, здобутими під час війни, а натомість отримує підтримку у зміцненні власної системи протиповітряної оборони.

Отже, поширена інформація є черговим прикладом дезінформації, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці України та підрив довіри до українських військових фахівців. Використання підроблених відео з логотипами відомих медіа — типовий інструмент пропаганди, покликаний створити ілюзію авторитетності та вплинути на емоції аудиторії.

Фактчекери StopFake розвінчали тези з матеріалів у російських пропагандистських медіа, буцімто в Україні у 2026 році не буде весняної посівної кампанії.

Весняна посівна кампанія в Україні триває, попри поширення російської дезінформації про її нібито скасування. Станом на 24 березня 2026 року до польових робіт уже долучилися аграрії з 17 областей, які засіяли понад 180 тисяч гектарів ярими культурами — це близько 3% від прогнозованих площ зернових і зернобобових. Темпи робіт загалом відповідають показникам минулого року, що свідчить про стабільність аграрного сектору навіть в умовах війни.

Упродовж 2026 року в Україні планують засіяти приблизно 6 мільйонів гектарів ярими зерновими та зернобобовими культурами. Загальна площа під зерновими та олійними культурами становитиме близько 16,6 мільйона гектарів, тоді як озимі вже займають 5,4 мільйона гектарів. Структура посівів залишається близькою до торішньої, а ситуація на внутрішньому ринку — прогнозованою, що дає змогу повністю забезпечувати продовольчу безпеку країни.

Попри глобальні коливання на паливному ринку, спричинені операцією США та Ізраїлю проти Ірану, українська посівна кампанія не зазнала негативного впливу. Як пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, аграрії заздалегідь готуються до сезону та закуповують необхідні ресурси, зокрема пальне. За його словами, господарства мають запаси щонайменше на кілька тижнів, а часто й на кілька місяців, що є стандартною практикою через тривалий виробничий цикл у сільському господарстві.

За даними Міністерства закордонних справ України, лише у 2025 році Росія вивезла Чорним морем близько 2 мільйонів тонн викраденого зерна. Загалом від початку повномасштабного вторгнення обсяг привласненого українського зерна сягнув приблизно 15 мільйонів тонн і продовжує зростати.

Поширюючи фейки про нібито зрив посівної, російська пропаганда намагається просувати ширші наративи про «економічний крах» України. Насправді ж аграрний сектор продовжує працювати стабільно. Водночас саме Росія залишається фактором дестабілізації глобальних продовольчих ланцюгів: вона мінує українські сільськогосподарські землі, атакує зерносховища та портову інфраструктуру, а також незаконно вивозить українське зерно.

У мережі поширюється інформація про те, що Президент України Володимир Зеленський нібито володіє 1% акцій фармацевтичної компанії AstraZeneca. Як стверджується, такі дані були отримані в результаті «розслідування» ресурсу Insider UK, який також нібито пов’язує українського лідера з дослідницьким центром компанії у Варшаві через холдингову структуру. Однак ці твердження не мають жодного фактичного підтвердження та є прикладом цілеспрямованої дезінформації.

Про це повідомляє EUvsDisinfo.

Усі джерела, що поширюють інформацію про Зеленського та акції AstraZeneca, посилаються на так зване «розслідування» Insider UK. Водночас перевірка показала, що цей ресурс є фейковим сайтом, створеним для імітації авторитетного медіа. Аналіз архівних копій домену insider.uk.com через сервіс Wayback Machine виявив характерні ознаки підставного ресурсу: домен має коротку історію існування та був зареєстрований у другій половині січня 2026 року спеціально для інформаційної кампанії. Наразі сайт уже недоступний.

Після появи фейкового матеріалу про Зеленського дезінформація протягом кількох годин була підхоплена великими російськими Telegram-каналами. Це створило ілюзію масового поширення та «підтвердження» інформації.

Експерти зазначають, що така схема є типовою для інформаційно-маніпулятивних операцій: спочатку створюється фальшивий сайт із вигаданим «розслідуванням», після чого його зміст швидко тиражується через мережі в соціальних медіа.

Подібні кампанії є частиною ширшої стратегії дезінформації, спрямованої на дискредитацію українського керівництва та підрив довіри до України на міжнародній арені.

У соціальних мережах поширюється відеоролик, стилізований під матеріал міжнародного інформаційного агентства AFP, у якому стверджується, що в країнах Європейського Союзу нібито затримали понад 300 українських активістів. За версією авторів відео, йдеться про учасників протестів біля посольств США, які виступали проти спрямування американських коштів на військову операцію в Ірані замість підтримки України. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Фактчекери перевірили офіційні ресурси AFP і не виявили жодного підтвердження існування такого відеоматеріалу. Він відсутній як на офіційному сайті агентства, так і на його сторінках у соціальних мережах.

Крім того, відео має ознаки підробки. Воно не відповідає фірмовому стилю AFP: агентство не використовує логотипи у форматі Reels, супроводжує відео детальними підписами із зазначенням джерела та місця зйомки, а також не додає закадрових аудіокоментарів — лише субтитри та заголовки.

Жодне авторитетне українське чи міжнародне медіа не повідомляло про затримання українських активістів у Європі у зв’язку з протестами проти дій США в Ірані. Також відсутні будь-які офіційні підтвердження подібних інцидентів від правоохоронних органів країн ЄС.

Водночас у березні 2026 року в окремих європейських містах справді відбувалися акції протесту проти військової операції США «Epic Fury» в Ірані. Однак їх організовували місцеві антивоєнні рухи та ліві активісти. Українська громада в Європі не висувала вимог щодо перерозподілу фінансової допомоги у такий спосіб. Більше того, офіційний Київ підтримав дії союзників, спрямовані на протидію загрозам з боку Ірану.

Подібні фейки часто базуються на поєднанні правдивих і викривлених фактів. Реальні події — такі як протести в Європі чи значні витрати США на військові операції — використовуються для створення більш переконливого, але неправдивого наративу.

Раніше вже повідомлялося про хвилю дезінформації, замаскованої під матеріали авторитетних західних медіа. Такі кампанії, зокрема пов’язані з мережею «Матрьошка», спрямовані на дискредитацію українців за кордоном.

Метою подібних інформаційних операцій є формування негативного образу українських біженців у Європі та зниження рівня підтримки України серед європейської аудиторії. Цей фейк також вписується у ширший наратив російської пропаганди про те, що Захід «забув» про Україну на фоні подій на Близькому Сході.

У сучасному цифровому просторі набирає обертів новий вид шахрайства, де замість реальних людей аудиторію обманюють віртуальні інфлюенсери, створені за допомогою штучного інтелекту. Зловмисники вибудовують цілі цифрові особистості з бездоганною зовнішністю, професійними відео та підробною соціальною активністю. Ці Deepfake-персони імітують повсякденне життя, реагують на тренди та поступово втираються в довіру до підписників, щоб згодом просувати сумнівні інвестиції, криптосхеми або неякісні товари через фейкові магазини. Про дезінформаційні повідомлення розповів Том Ванненмахер із проєкту Mimikama.

Викриття таких схем базується на розумінні того, що високе охоплення та тисячі лайків у соцмережах більше не є гарантією автентичності. Шахраї використовують "соціальні рутини" — повторювані публікації, куплені коментарі та імітацію особистого спілкування в директі — для створення ілюзії надійності. Аналітики наголошують, що такі платформи, як Meta, видаляють мільйони підозрілих акаунтів, проте технологічний бар'єр постійно знижується. Тепер для створення переконливого образу не потрібні великі кошти, що дозволяє злочинцям масштабувати обман, запускаючи цілі мережі штучних профілів, які підтримують один одного.

Для того, щоб не стати жертвою маніпуляції, фахівці радять звертати увагу на специфічні ознаки підробки. Це може бути візуальна "надто ідеальна" картинка, яка при цьому не збігається зі стилістикою різних відео на одному каналі, або розмитість деталей навколо обличчя та неприродні рухи. Також варто насторожитися, якщо популярний блогер має розмиту біографію, уникає прямих відповідей про походження товарів, які рекламує, або агресивно підштовхує до швидких фінансових рішень у закритих месенджерах. У разі підозри на шахрайство експерти закликають негайно фіксувати всі докази, повідомляти платформу про підробний профіль та у жодному разі не передавати дані своїх криптогаманців чи банківських карток.

Російські державні медіа, зокрема РІА «Новости», поширюють заяви колишнього аналітика ЦРУ Ларрі Джонсона про нібито повну неспроможність США та Ізраїлю збивати іранські ракети. Пропагандисти стверджують, що Іран «осліпив» західні системи ППО, знищивши ключові радари в Йорданії та країнах Перської затоки, що нібито дозволяє Тегерану безперешкодно вражати будь-які цілі. Однак детальний аналіз показує, що ці твердження є сумішшю перебільшень та відвертих маніпуляцій, спрямованих на створення ілюзії військової переваги Ірану. Правду від брехні у таких повідолменнях віділили StopFake.

Викриття маніпуляції базується на порівнянні слів Джонсона з першоджерелами, зокрема репортажами ABC News. Хоча іранські дрони дійсно пошкодили кілька американських РЛС (зокрема систему AN/TPY-2), військові експерти наголошують лише на «частковому осліпленні». Західна система оборони побудована на принципі дублювання: вихід із ладу окремих елементів знижує дальність виявлення, але не ліквідує можливість перехоплення ракет. Крім того, твердження про «беззахисність» Ізраїлю суперечать фактам, адже радари внутрішніх систем ППО, таких як «Залізний купол» та «Праща Давида», залишаються неушкодженими, а кількість успішних влучань іранських ракет є порівняно низькою.

Уваги вартий і сам Ларрі Джонсон. ЙОго коментарі часто стають інструментом прокремлівської пропаганди. Джонсон залишив державну службу ще у 1993 році й не має доступу до секретних розвідданих, а його попередня діяльність супроводжувалася скандалами — від поширення фейків про американських політиків до маніпуляцій з аудіозаписами. Систематичні помилкові прогнози Джонсона щодо війни в Україні та «випаровування» британської армії лише підтверджують, що його нинішні заяви про «кінець західної ППО» є частиною ширшої дезінформаційної кампанії, а не об'єктивним аналізом.

У соціальних мережах розпочалося поширення сфальсифікованого відеоролика з логотипом авторитетного німецького видання Deutsche Welle, у якому стверджується про масові протести в Італії. Згідно з фейковим сюжетом, мешканці Мілана напередодні Олімпійських ігор нібито вимагали відсторонити збірну України від змагань через підтримку українською владою продовження війни. Насправді це відео є технічною підробкою, де реальні кадри змонтовані з вигаданими субтитрами та закадровим текстом для створення хибного наративу про міжнародну ізоляцію України. Про дезінформаційні повідомлення розповіли VoxCheck.

Викрити маніпуляцію вдалося завдяки інструментам зворотного пошуку відео, які дозволили знайти оригінальний матеріал Deutsche Welle. Справжній сюжет справді описував протести в Мілані після церемонії відкриття Ігор, проте їхні причини не мали жодного стосунку до України. Мітингувальники висловлювали занепокоєння екологічними наслідками Олімпіади, навантаженням на державний бюджет Італії, а також критикували присутність американських спецслужб, що супроводжували команду США. Закликів щодо недопуску українських атлетів під час цих акцій не звучало.

Технологія створення цього фейку полягала у використанні перших трьох кадрів справжнього репортажу для введення глядача в оману щодо автентичності джерела. Після цього автори підробки змінили зміст ролика, додавши кадри з відкритих джерел, які супроводжувалися субтитрами з абсолютно вигаданими тезами. Використання впізнаваного бренду міжнародного медіа є класичним прийомом дезінформації, що має на меті підвищити рівень довіри до неправдивого контенту та спровокувати внутрішні конфлікти в українському суспільстві.

У середині березня 2026 року у Facebook та інших соцмережах активно поширювалися дописи українською та російською мовами, у яких стверджувалося, ніби американське військове видання Army Times опублікувало статтю, в якій Україну нібито «похвалили» за те, що вона стала постачальником органів та біоресурсів. Як «доказ» прикріплювали скріншот російськомовного тексту з заголовком про високу якість українських органів порівняно з афганськими та іракськими, а також фотографію хірургів під час операції та логотип українського телеканалу «2+2». Розвінчали фейк грузинські фактчекери Mythdetector. 

Утім, це фейк. Жодної подібної статті немає ні на сайті Army Times, ні на його сторінках у соціальних мережах. Пошук за ключовими словами «organs», «Ukraine», «bioresources» та їхніми українськими та російськими аналогами не виявив жодного матеріалу на цю тему.

Фотографія — стара та вирвана з контексту

Фото, яке використовують у фейкових дописах, — це не ілюстрація до вигаданої статті про «чорну трансплантологію». Це кадр із репортажу телеканалу «2+2» від 2021 року. У ньому йшлося про рекордний для того часу день: за одну ніч у чотирьох клініках Києва та Запоріжжя провели шість операцій з трансплантації органів. Це стало можливим завдяки згоді родин кількох померлих донорів. Відео досі доступне в YouTube, і зворотний пошук чітко вказує на його справжнє походження.

Старий фейк з новою обгорткою

Ідентичні повідомлення з тими самими фотографіями та формулюваннями вже активно циркулювали на російських сайтах і в Telegram у 2024 році. Це класичний приклад повторного використання кремлівських наративів. Російська пропаганда роками просуває тезу, що Україна нібито масово торгує органами загиблих солдатів, дітей чи цивільних. Особливо активно ці історії почали розкручувати після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Чому це безглуздо

Медичні експерти неодноразово пояснювали: нелегальне вилучення та транспортування органів у польових умовах війни технічно неможливе. Операції вимагають стерильних умов, великої команди хірургів, точної сумісності донора й реципієнта та швидкої доставки органу (серце чи легені «живуть» лише 4–6 годин). Жодних доказів таких схем у відкритих джерелах немає. Натомість реальна трансплантаційна система України працює прозоро, з акцентом на посмертне донорство за згодою родин.

Кремлівська пропаганда використовує цю тему, щоб дискредитувати Україну на міжнародній арені, деморалізувати українців і їхніх союзників, відвернути увагу від власних воєнних злочинів.

Подібні фейки вже багато разів спростовували незалежні фактчекери в Україні та за кордоном.

У польськомовному фейсбуці у березні знову шириться старий фейк про те, що син колишнього міністра закордонних справ України нібито витратив шалені кошти на реквізит зі знаменитого серіалу. Як «доказ» пропагандисти використовують сфабрикований сюжет американського телеканалу. Розвінчали фейк експерти Демагог. 

У соцмережах X (Twitter), Telegram та Facebook масово розповсюджується відео (нібито фрагмент випуску новин американського каналу KENS 5), у якому стверджується, що Єгор (в інших версіях — Ігор) Кулеба придбав «Залізний трон» за 1,5 мільйона доларів. Дописи супроводжуються маніпулятивними коментарями про те, що це «гроші західних платників податків», які нібито витрачаються на розкіш.

Розбір маніпуляції

1. Підробка відео

Аналіз оригінальних ефірів телеканалу KENS 5 за 2024 рік засвідчив, що сюжету про родину Кулеби ніколи не існувало. Зловмисники використали фірмовий дизайн каналу та наклали поверх справжнього відеоряду вигаданий текст і фотографії українського політика з сином. Це типовий інструмент російської пропаганди — використання брендів відомих західних медіа для легітимізації брехні.

2. Плутанина в іменах та фактах

Автори фейку навіть не спромоглися узгодити ім’я «героя» публікації: у різних дописах сина називають то Єгором, то Ігорем. Окрім того, аукціонні доми, що володіють правами на реквізит HBO, не підтверджували факт продажу трона приватній особі з України.

3. Реакція Дмитра Кулеби

Сам ексміністр офіційно спростував цей вкид ще у грудні 2024 року. На своїй сторінці у Facebook він зазначив:

«Звичайно, син нічого не купував. Він студент, навчається в Києві. І скажу вам по секрету — ні він, ні я навіть не дивилися "Гру престолів"».

Хто стоїть за вкидом?

Згідно з розслідуванням агентства AFP, першоджерелами відео стали російські державні медіа та мережа ботоферм у Telegram.

Метою цієї кампанії, очевидно, є дискредитація українського керівництва на міжнародній арені. Створення напруги між Україною та західними партнерами (зокрема Польщею). Та підживлення наративу про «корумпованість» українських еліт. Старі фейки «реанімуються» через певний час, щоб підтримувати сталий рівень недовіри в суспільстві.