У соціальних мережах поширюється твердження, нібито Росія здійснила масштабний наступ на Київ із залученням 780 тисяч військових і захопила десятки українських командирів. У дописах це подається як «перемога» Росії, однак такі повідомлення є вигаданими. Інформація поширюється переважно у соцмережах без посилань на офіційні чи перевірені дані, що є типовою ознакою дезінформації. Тези російської пропаганди спростували сербські фактчекери із проєкту «Вистиномер».

Жодне авторитетне міжнародне медіа чи офіційна інституція не повідомляли про атаку такого масштабу на Київ або про захоплення «65 високопоставлених українських командирів». Подібна операція, якби вона відбулася, стала б однією з найбільших у сучасній військовій історії й не могла б залишитися поза увагою світових медіа та урядів.

Реальні дані про бойові дії свідчать, що навіть під час найінтенсивніших операцій у війні кількість залучених військ значно менша. У повідомленнях про бойові дії на сході України йдеться про десятки або сотні тисяч військових у різних операціях, але не про одночасне застосування 780 тисяч осіб у межах одного наступу.

Так само відсутні будь-які підтвердження про масове захоплення українських командирів. Відомі дані про перебіг війни не містять інформації про подібні випадки із великою кількістю високопоставлених військових. Натомість подібні вигадані «успіхи» регулярно з’являються в інформаційному просторі як частина пропагандистських кампаній.

Дослідження та робота фактчекерів показують, що дезінформація про війну Росії проти України часто базується на перебільшених цифрах і вигаданих «перемогах», які мають створити хибне уявлення про ситуацію на фронті. Насправді ж станом на весну 2026 року лінія фронту залишається протяжною і відносно стабільною, без різких проривів. Бої зосереджені переважно на сході та південному сході України.

Отже, твердження про «наступ 780 тисяч військових на Київ» і масове захоплення українських командирів є безпідставною вигадкою. Воно спрямоване на створення ілюзії масштабних успіхів Росії та введення аудиторії в оману щодо реального перебігу війни.

У соціальних мережах поширюється твердження, нібито лідер партії «Тиса» Петер Мадяр і майбутній прем’єр-міністр Угорщини отримав від Європейської комісії перелік «ідеологічних умов» для розблокування європейських фондів. У публікації стверджується, що йдеться про відмову від «християнської ідентичності», зміну конституційного визначення сім’ї, підтримку політик щодо міграції та прав ЛГБТКІА, а також перегляд позиції Угорщини щодо України. Ці заяви з’явилися після парламентських виборів у квітні 2026 року, на тлі того, що частина європейського фінансування для Будапешта залишається замороженою через суперечки з ЄС щодо верховенства права. Скільки у цих повідомленнях правди проаналізували румунські фактчекери із проєкту Factual.

Румунські фактчекери пишуть, що твердження про вимоги ЄС спотворюють реальний зміст закликів Європейського Союзу. Так звані «27 умов», про які йдеться, були визначені ще у грудні 2022 року в межах Плану відновлення та стійкості Угорщини. Йдеться про конкретні критерії, необхідні для отримання фінансування, які стосуються боротьби з корупцією, прозорості державних закупівель, незалежності судової системи, аудиту та контролю. Жодна з цих умов не передбачає змін у сфері релігії, конституційного визначення сім’ї чи політики щодо ЛГБТКІА.

Частина коштів ЄС для Угорщини вже була розблокована у грудні 2023 року після ухвалення реформ у сфері правосуддя. Водночас значна сума все ще залишається замороженою, зокрема через проблеми із державними закупівлями, антикорупційною політикою та прозорістю управління публічними ресурсами. Окремі обмеження пов’язані також із порушенням положень Хартії основоположних прав ЄС, зокрема щодо свободи вираження поглядів, недискримінації та доступу до інформації.

Європейський Союз не має повноважень вимагати від держав-членів змін до їхніх конституцій або визначення сім’ї — ці питання належать до національної компетенції. Так само ЄС не може змусити державу відмовитися від релігійної чи культурної ідентичності. Натомість ЄС вимагає дотримання спільних принципів, зафіксованих у договорах, які Угорщина добровільно підписала, вступаючи до ЄС.

Маніпулятивними є й твердження про нібито зв’язок між розблокуванням коштів і підтримкою України. Умови фінансування залишаються незмінними з 2022 року і не залежать від політичних переговорів щодо допомоги Києву. Водночас саме колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан використовував питання фінансової підтримки України як інструмент політичного тиску, пов’язуючи його з енергетичними інтересами Будапешта.

Отже, поширене повідомлення є частково неправдивим: воно поєднує реальні факти — наявність фінансових умов і штрафів — із вигаданими твердженнями про «ідеологічні вимоги» ЄС. Насправді мова йде про технічні критерії верховенства права, а не про втручання у внутрішню політику чи цінності держави.

Росія продовжує інвестувати у пропаганду, що свідчить про намір і надалі підтримувати війну та поширювати наративи ненависті до всіх, хто не вписується у концепцію «русского мира». Про тактику російської пропаганди розповіли у Інституті масової інформації.

Однією з ключових рис російської пропаганди є системна мова ворожнечі — як щодо зовнішніх опонентів, так і щодо власних громадян. Зокрема, медіа можуть акцентувати на етнічному походженні представників національних меншин у негативному контексті, тоді як у позитивних новинах їх називають «росіянами». Моніторинг десяти популярних онлайн-ресурсів від ІМІ показав, що більшість із них пов’язані з державою або її оточенням, а отже, працюють у межах єдиної пропагандистської системи.

Особливе місце у російських новинах займає дегуманізація українців. Пропагандистські матеріали системно формують образ українців як «нацистів», «вбивць» або навіть «сатаністів». Такі наративи мають ознаки геноцидної риторики, адже знецінюють цілу націю та створюють емоційне підґрунтя для виправдання насильства. Водночас у матеріалах активно використовують образи «жертв» — дітей, мирних жителів і вразливих груп — щоб посилити емоційний вплив на аудиторію та закріпити уявлення про «ворожу Україну».

Пропаганда також просуває меседжі через проросійських політиків, зокрема Віктора Медведчука, якого подають як «українського опозиціонера». Його заяви про те, що «колективний Захід» нібито штовхає Україну до війни, подаються без згадки про те, що саме Росія розпочала агресію. Таким чином створюється ілюзія альтернативної думки, яка насправді повністю збігається з кремлівською риторикою.

Ворожі наративи поширюються і щодо іноземців, які воюють на боці України. У заголовках російських медіа їх зображують як безликих «найманців», позбавляючи людських рис і створюючи образ глобального ворога. Це підсилює антизахідні настрої та формує переконання, що Росії протистоїть «колективний Захід». Паралельно просувається теза про нібито «відродження нацизму» в Європі, а країнам Балтії приписують русофобію та екстремістські настрої.

Окрему роль відіграє залучення псевдоекспертів і маніпулятивні порівняння. Наприклад, у пропагандистських матеріалах можуть порівнювати сучасних європейських політиків із діячами нацистської Німеччини, щоб створити образ загрози з боку Європи та виправдати агресивну політику Росії.

Поряд із агресивною риторикою пропаганда використовує й іншу тактику — створення позитивного образу Росії через історії про «захоплених іноземців». У таких матеріалах часто фігурують або маловідомі особи, яким приписують статус «експертів» чи «журналістів», або відомі люди, чиї слова подають у вигідному контексті. Наприклад, візити Еррола Маска супроводжуються численними публікаціями про його нібито захоплення Росією, що підсилює ефект авторитетності.

Також поширюються матеріали з вигаданими або неперевіреними героями, які нібито «відкрили для себе справжню Росію» і спростували негативні стереотипи про неї. Такі тексти часто не містять конкретних деталей, фото чи перевірюваних фактів і побудовані за однаковою схемою, що свідчить про їхню штучність.

Водночас у російських медіа можна зустріти поодинокі позитивні матеріали про життя окремих меншин, зокрема єврейської громади. Такі публікації контрастують із загальним фоном мови ворожнечі й виконують роль вибіркової демонстрації «толерантності».

Отже, російська пропаганда поєднує агресивну дегуманізацію ворогів із вибірковим створенням позитивного образу країни, використовуючи як емоційний тиск, так і маніпуляції фактами для формування потрібної картини світу.

Проросійські медіа поширюють твердження про «колосальне зростання ефективності» російського наступу на Донеччині, посилаючись на аналітику OSINT-проєкту DeepState. Насправді ж аналітики DeepState дійшли протилежного висновку: задекларована російським Генштабом мета — окупація всієї Донецької області до кінця 2026 року — абсолютно нереалістична, пише StopFake.

Що поширюють

Проросійські ресурси масово тиражують матеріали, де стверджується, що українські військові аналітики публічно визнали «успіх» окупантів на полі бою та «відзначили ефективні російські тактики» на Донеччині. Джерелом нібито слугує аналіз бойових дій від DeepState.

Що насправді зафіксував DeepState

У березні 2026 року окупаційні війська захопили 160 квадратних кілометрів українських територій — на 27% більше, ніж у лютому. Більшість штурмів припала на Покровський напрямок (29%), Костянтинівський (20%) та Гуляйпільський (19%) — разом понад дві третини всіх атак.

Однак аналітики DeepState прямо вказують: щоб захопити всю Донецьку область у 2026 році, Росії потрібно щомісяця окуповувати понад 600 квадратних кілометрів. За всі роки повномасштабного вторгнення такий показник фіксувався лише один раз — у листопаді 2024-го. За нинішніх темпів окупанти теоретично можуть завершити захоплення Донбасу не раніше грудня 2029 року.

Контекст із фронту

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що березень став місяцем інтенсивних бойових дій: з настанням тепла Росія активізувала наступ практично по всій 1200-кілометровій лінії зіткнення. Найгарячіші точки — Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський напрямки. При цьому українські підрозділи домоглися результатів у звільненні частини територій.

Ціна просування

За даними президента Зеленського, у березні 2026 року Росія втратила понад 35 тисяч військових: 33 988 ліквідовано або тяжко поранено ударами дронів, ще 1363 — внаслідок артилерійських та інших ударів. Таким чином, на кожен захоплений квадратний кілометр окупанти витрачали в середньому 219 солдатів.

Проросійські медіа вдалися до типової маніпуляції: вирвали з аналізу DeepState лише кількісні показники просування, замовчавши головний висновок авторів — про нездійсненність російських оперативних планів на 2026 рік.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не заявляв про депортацію українських чоловіків призовного віку з ФРН. На спільній пресконференції з Володимиром Зеленським 14 квітня 2026 року він говорив про координацію між двома країнами задля полегшення добровільного повернення українців на батьківщину та підтримку зусиль Києва щодо обмеження виїзду призовників за кордон. При цьому залишається невизначеним, на якій правовій основі таке «полегшення повернення» відбуватиметься на практиці. Про це йдеться в матеріалі StopFake.

Що поширюють

У соцмережах і на російських ресурсах тиражують дописи з твердженням, що Мерц за підсумками зустрічі із Зеленським оголосив про вислання з Німеччини українських чоловіків призовного віку. Деякі автори дописів саркастично запитували, чи здійснюватиметься «відлов» за схемою ТЦК або «щось прогресивніше».

Аналітики "Детектора Медіа" також зафіксували скоординоване поширення у російських та проросійських телеграм-каналах наративу, буцімто після зустрічі Зеленського та Мерца у Німеччині різко зросла кількість госпіталізацій через самоушкодження. У телеграм-каналах поширюють маніпуляцію із використанням сфальсифікованого сюжету Deutsche Welle, нібито "українці травмують собі руки та пальці з метою унеможливити призов на військову службу та через страх депортації з Німеччини". Перевірка показала, що на справжній сюжет були накладені сфальшовані субтитри.

За словами канцлера, Берлін і Київ координуватимуть дії, щоби спростити повернення українських громадян, які знайшли притулок у ФРН. Мерц також висловив підтримку намірам України зменшити кількість чоловіків призовного віку, що залишають країну, назвавши це умовою обороноздатності, соціальної згуртованості та відновлення України. З його слів жодним чином не випливає, що Німеччина планує примусово висилати когось із країни.

У рамках міжурядових консультацій у Берліні запрацював консультаційний центр «Unity Hub» — для українців, які добровільно розглядають можливість повернення. Федеральний міністр внутрішніх справ Олександр Добріндт і міністр соціальної політики України Денис Улютін, які відкрили центр, пояснили: його завдання — консультування щодо умов та перспектив повернення на батьківщину. Надалі планується відкрити аналогічні установи в інших містах Німеччини і Європи.

Президент України уточнив, що українське законодавство не передбачає обмежень на пересування для тих, хто не підлягає мобілізації: частина чоловіків виїхала на законних підставах, частина — з порушеннями. Зеленський наголосив на необхідності співпраці міграційних служб обох країн і підтвердив, що Україна зацікавлена у поверненні своїх громадян.

Росія залучала західних релігійних блогерів до інформаційної операції під назвою «Матушка», спрямованої на вплив на парламентські вибори в Молдові.

Про це з посиланням на звіт Alliance4Europe повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Згідно з дослідженням, група інфлюенсерів зі США, Великої Британії та Канади відвідала Молдову, а також Росію напередодні виборів. Поїздку організували за сприяння Російської православної церкви.

Після візиту блогери поширювали заяви про нібито «переслідування християн» у Молдові. Ці меседжі активно підхоплювали проросійські медіа та онлайн-ресурси, посилюючи їхнє охоплення.

Зокрема, інформацію розповсюджували платформи, пов’язані з олігархом Іланом Шором, який перебуває під санкціями та асоціюється з проросійськими політичними мережами.

Дослідники зазначають, що не мають прямих доказів того, що самі інфлюенсери свідомо брали участь в інформаційній операції. Проте їхні контакти з проросійськими структурами, а також подальше використання їхнього контенту викликають серйозні питання.

За даними звіту, кампанія просувала наратив про Росію як «захисницю християнства» та протиставляла її «занепадаючому Заходу». Така риторика була спрямована на вплив на суспільні настрої та формування політичних уподобань виборців напередодні голосування.

Експерти наголошують, що подібні інформаційні операції є частиною ширшої стратегії Кремля з втручання у внутрішні справи інших держав, зокрема через використання непрямих каналів впливу та іноземних спікерів.

У соціальних мережах поширюється публікація, в якій стверджується, що французьке видання Le Figaro нібито повідомило про участь українських біженців в організації теракту в штаб-квартирі Bank of America в Парижі. Повідомлення супроводжується відеороликом, стилізованим під новинний сюжет з логотипом медіа, що має створити враження достовірності. Насправді ця інформація є неправдивою.

Про це повідомляє StopFake.

Відео, яке активно розповсюджують у мережі, ймовірно, було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту та не має жодного стосунку до реального контенту видання.

На офіційних ресурсах Le Figaro, зокрема на сайті та у верифікованих акаунтах у соцмережах (іксі, інстаграмі, фейсбуку і тіктоку), немає жодних згадок про подібний інцидент. Сам ролик лише імітує стиль новин, але не відповідає стандартам оформлення матеріалів медіа.

Зокрема, у відео не вказані типові для журналістських сюжетів елементи — дата, місце події та рубрика. Викликає сумнів і мова: ролик поширюється англійською, тоді як основний контент Le Figaro публікується французькою.

Жодне авторитетне міжнародне медіа, французькі державні органи чи офіційні особи також не повідомляли про причетність громадян України до підготовки цього злочину. Відсутність підтверджень із надійних джерел є ключовою ознакою дезінформації.

Натомість французька прокуратура з боротьби з тероризмом заявила, що четверо підозрюваних у справі про спробу теракту пов’язані з проіранським угрупованням HAYI.

Відомо, що 28 березня французька поліція затримала чоловіка, який встановив саморобний вибуховий пристрій біля будівлі американського банку в Парижі. Справу розслідують як спробу теракту. За інформацією агентства AFP, затриманий повідомив, що був завербований через соціальну мережу Snapchat і мав отримати 600 євро за організацію вибуху. Разом із ним на місці перебував ще один чоловік, якому вдалося втекти до прибуття правоохоронців.

Подібні інформаційні вкиди є частиною системної кампанії з дискредитації українських біженців за кордоном. Пропагандистські ресурси регулярно поширюють неправдиві звинувачення, формуючи образ українців як загрози для європейських суспільств. Мета таких вкидів — сприяти зростанню соціальної напруги, ксенофобських настроїв та підірвати підтримку України з боку міжнародних партнерів.

Після набуття чинності 5 березня 2026 року закону, який скасував автоматичне право на безкоштовне медичне обслуговування для частини повнолітніх громадян України у Польщі (тих, хто не працює, не має страховки і не належить до пільгових категорій), в анонімних польськомовних та російськомовних, спрямованих на польську аудиторію телеграм-каналах активізувалася хвиля маніпулятивних матеріалів.

Оригінальна стаття Wirtualna Polska (автор — Томаш Мольга) описувала реальні соціальні труднощі: історії літніх людей з тяжкими захворюваннями, які опинилися поза системою. Однак телеграм-канали, зокрема Niezależny Dziennik Polityczny та російськомовний «Варшавская русалка», а також портал Kresy.pl, використали окремі деталі останніх змін до законодавства для просування наративу про «недобросовісних українців», які нібито масово ігнорують рахунки за лікування та «паразитують» на польській системі охорони здоров’я.

У чому полягає маніпуляція?

Основний прийом — вибіркове цитування та узагальнення. Автори маніпулятивних матеріалів посилаються переважно на коментар однієї лікарні — Мазовецького центру Бродновського (72 виставлені рахунки) та анонімну думку співробітника бухгалтерії іншої установи. Ці цифри видаються за «загальнонаціональну тенденцію» і «масову проблему». При цьому повністю ігнорується ключовий контекст оригінального матеріалу WP та дані порталу Rynek Zdrowia.

Згідно з аналізом Rynek Zdrowia за 2024–2025 роки (на основі даних Міністерства здоров’я та ZUS), внески українців, які працюють у Польщі, до NFZ (Національного фонду здоров’я) не просто покривають витрати на лікування всієї української групи, а створюють надлишок у понад 1,5 млрд злотих. Внески від застрахованих українців перевищують загальні видатки на лікування як працюючих, так і тих, хто користувався допомогою за спецзаконом.

72 рахунки з однієї лікарні за короткий період після зміни закону не є репрезентативними на тлі сотень тисяч пацієнтів. Вони не доводять «масового паразитизму», а лише ілюструють перехідний період адаптації до нових правил. Однак маніпулятори свідомо опускають цю статистику, щоб створити емоційний ефект несправедливості та «екстреної проблеми».

Реальний контекст змін

З 5 березня 2026 року автоматичне право на повну безкоштовну допомогу в рамках NFZ (Національний фонд охорони здоров'я Польщі) для дорослих українців без страховки та без належності до пільгових груп (діти, вагітні, жертви тортур, мешканці колективних центрів тощо) припинилося. Тепер для доступу до системи потрібна власна страховка — як для більшості іноземців. У невідкладних випадках допомога надається, але повноцінне планове лікування вимагає внесків.

Це відображає перехід від надзвичайних воєнних заходів до стандартних правил. Водночас дані NFZ та незалежних аналізів показують, що українська громада загалом не створює дефіциту в системі — навпаки, українці, які працюють, генерують позитивне сальдо.

Матеріали в каналах на кшталт «Варшавская русалка», Niezależny dziennik polityczny та на порталі Kresy.pl — класичний приклад контекстуальної маніпуляції та маніпуляції вибірковими фактами. Вони беруть реальну соціальну проблему (труднощі адаптації після зміни закону), ігнорують статистику про внесок українців і будують на цьому образ «українця-боржника». Такий наратив прямо вписується в російську пропагандистську стратегію розпалювання напруги між поляками та українцями в Польщі.

Раніше «Детектор медіа» вже розвінчував маніпуляції щодо пенсійних виплат українцям у Польщі: Фейк: українці можуть отримати мінімальну пенсію у Польщі після одного робочого дня.

Випадки поширення маніпулятивних повідомлень у телеграм-каналах та вебпорталах були зафіксовані командою «Альянс української молоді 24 серпня (24/08)» у ході проєкту «Обсерваторія ненависті». 

Російські пранкери Володимир Кузнєцов, відомий як «Вован», і Олексій Столяров, який використовує псевдонім «Лексус», здобули популярність завдяки телефонним розіграшам світових лідерів і знаменитостей. Вони телефонують від імені вигаданих осіб — нібито російських, українських або західних політиків — і публікують у соцмережах вибіркові фрагменти розмов. Хоча такі дії подаються як розвага, насправді вони мають виразний політичний характер і системно просувають наративи, вигідні Кремлю. Про тактику російської пропаганди розповіли EUvsDisinfo.

Спочатку пранкери орієнтувалися на місцевих знаменитостей, однак після незаконної анексії Криму у 2014 році змінили фокус і почали цілеспрямовано атакувати Україну та її союзників. Їхніми цілями ставали, зокрема, тодішній президент України Петро Порошенко та мер Києва Віталій Кличко. Згодом вони вийшли на міжнародний рівень: у 2015 році ввели в оману Елтона Джона, переконавши його, що він спілкується з Володимиром Путіним щодо прав ЛГБТ, а пізніше почали регулярно контактувати із західними політиками та журналістами.

Попри публічні заперечення зв’язків зі спецслужбами, характер їхніх дій свідчить про системність: мішенями стають переважно опоненти Кремля, а змонтовані записи поширюються через мережі, пов’язані з російськими інформаційними операціями. З часом пранкери зосередилися на дискредитації опозиційних рухів у пострадянських країнах, просуваючи тезу про їхню нібито залежність від Заходу. Наприклад, під час протестів у Білорусі у 2020 році вони видали себе за Світлану Тихановську в розмові з представниками американської організації National Endowment for Democracy, а вирвані з контексту фрази використали для маніпуляцій щодо «зовнішнього впливу».

Подібні методи застосовувалися і в інших країнах. У 2025 році окремі фрагменти розмови з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі було подано як «доказ» зовнішнього керування протестами. У Європі пранкери також регулярно атакують політиків і посадовців, просуваючи вигідні Москві меседжі. Зокрема, у 2023 році вони, видаючи себе за Володимира Зеленського, спілкувалися з президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард та іншими лідерами, після чого публікували змонтовані уривки, що нібито свідчили про «контроль» з боку України.

Такі розіграші використовують і для просування наративу про «втому від України» на Заході. Наприклад, у розмові з прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні її слова були подані як підтвердження зниження підтримки України. У березні 2026 року пранкери також телефонували міністерці закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт, просуваючи тезу про відсутність загрози з боку Росії. У той самий період вони намагалися дискредитувати іранського опозиціонера Резу Пахлаві, видаючи себе за представників уряду Німеччини.

EUvsDisinfo стверджують, що діяльність «Вована» і «Лексуса» дедалі більше інтегрується у ширші інформаційні операції Кремля. Їхній контент поширюється прокремлівськими медіа, а з 2016 року вони мають власне шоу на телеканалі НТВ. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну їх почав транслювати державний «Перший канал». Крім того, їхній телеграм-канал, який має сотні тисяч підписників, використовується для збору коштів на потреби російської армії. У 2024 році вони отримали державну нагороду Росії «Орден дружби».

Отже, попри образ «коміків», діяльність цих пранкерів є частиною скоординованих інформаційних операцій. Їхні «розіграші» — це інструмент впливу, спрямований на дискредитацію опонентів Кремля, маніпуляцію громадською думкою та просування геополітичних наративів Росії.

У мережі поширюється відео з логотипом французького тижневика Le Point, у якому англомовний закадровий голос стверджує, що «кожен третій військовослужбовець ЗСУ, який проходив лікування у Франції у 2025 році, не повернувся до України», а загальна кількість тих, хто нібито «залишився», перевищує 20 000 осіб. У ролику також заявляють, що французька поліція буцімто фіксує масове залучення українських військових до кримінальних угруповань, а представниця партії «Lutte Ouvrière» Наталі Арто нібито попереджала про загрозу через «20 000 солдатів із ПТСР». Авторство матеріалу приписують Борису Ганзелю та відеографу П’єру Ле Муелліку. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у фактчекінговому проєкті StopFake.

Насправді це відео є фабрикацією. Видання Le Point не публікувало подібних матеріалів, ані французькою, ані будь-якою іншою мовою. Ба більше, цей тижневик працює виключно французькою і не створює відеоконтенту англійською мовою у форматі, який поширюється в мережі. Жодної публікації про «20 000 українських дезертирів у Франції» не існує ні у відкритому доступі, ні в архівах видання.

Особа, зазначена як автор, — Борис Ганзель — насправді є професором медицини Університету Париж Сіте, а не політичним журналістом. Він співпрацює з Le Point лише як автор матеріалів про здоров’я та науку. Пропагандисти використали фрагменти з його реальних відео та додали їх до вигаданого політичного сюжету, створивши ілюзію достовірності.

Також неправдивими є твердження про нібито заяви французької поліції. Жодних офіційних повідомлень про масове залучення українських військових до кримінальних угруповань не існує. Навпаки, французькі правоохоронці співпрацюють з Україною, зокрема в межах міжнародних розслідувань і протидії злочинності за участі Europol.

Не відповідає дійсності й інформація про заяви Наталі Арто. Представниця «Lutte Ouvrière» не робила подібних заяв, а жодних підтверджень цього немає ні в медіа, ні в офіційних джерелах.

Окремо варто наголосити, що наведені у відео цифри є математично неможливими. За даними Міністерства охорони здоров’я України, загальна кількість медичних евакуацій українців за весь час повномасштабної війни становить 6273 особи у всіх країнах разом. При цьому Франція не є серед країн, що прийняли найбільшу кількість пацієнтів. Тобто, твердження про «20 000 військових, які залишилися у Франції», не має жодного підґрунтя.

Отже, відео є черговою інформаційною маніпуляцією, створеною з використанням айдентики авторитетного медіа для поширення неправдивих і дискредитаційних наративів про Україну.