Російська пропаганда активізувала кампанію з дискредитації українських біженців у країнах Європейського Союзу, використовуючи маніпуляції навколо нових адміністративних процедур для окремих категорій громадян України. У своїх матеріалах прокремлівські ресурси називають українців «паразитами» та намагаються переконати європейську аудиторію в тому, що Захід нібито «втомився» від українських біженців. Про дезінформацію розповіли у Центрі стратегічних комунікацій і Центрі протидії дезінформації.

14 липня російська мережа дезінформації «Правда» синхронно поширила англомовні та німецькомовні матеріали, присвячені українським біженцям. За основу пропагандисти взяли публікацію польського видання про майбутню вимогу підтвердження звільнення від військової служби для окремих категорій українців під час в'їзду до країн Європейського Союзу.

Нейтральну процедурну норму російські ресурси подали як нібито «нищівний удар» по українських біженцях і використали її як доказ того, що європейські держави більше не бажають підтримувати громадян України. Для посилення емоційного впливу автори матеріалів вдалися до дегуманізуючої риторики, називаючи українців «паразитами», які нібито живуть коштом європейських платників податків.

У Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що російська пропаганда навмисно спотворила зміст першоджерела, перетворивши технічне питання адміністративного регулювання на свідчення неіснуючої антиукраїнської політики Європейського Союзу. Насправді публікація польського медіа не містила висновків про зміну ставлення до українських біженців або припинення їхньої підтримки.

Метою цієї інформаційної операції є формування негативного образу українських біженців серед громадян європейських країн, розпалювання антиукраїнських настроїв та послаблення суспільної підтримки України. Використовуючи дегуманізуючі формулювання, російська пропаганда прагне представити українців не як жертв війни, а як джерело соціальних та економічних проблем для держав ЄС.

За даними моніторингу Центру стратегічних комунікацій, лише 14 липня на 223 інформаційних ресурсах, пов'язаних з іноземними інформаційними маніпуляціями та втручанням, було зафіксовано 5344 матеріали про Україну. Це становило майже половину всіх згадок, опрацьованих під час моніторингу, що свідчить про високий рівень уваги російської дезінформаційної мережі до теми України та українських біженців.

У соціальних мережах поширили зображення, на яких люди у військовій формі нібито перевертають біотуалет, де сховався чоловік під час спроби затримання представниками ТЦК у Кривому Розі. Автори дописів стверджували, що фотографії зафіксували реальний інцидент, однак вони були створені за допомогою штучного інтелекту й стали частиною інформаційної кампанії, спрямованої на посилення суспільної напруги довкола мобілізації в Україні. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Фактчекери встановили, що зображення вперше з'явилися в проросійських телеграм-каналах, які регулярно поширюють фейки про Україну. Згодом вони почали вірусно поширюватися в інших спільнотах та потрапили до українського сегмента інтернету, де без належної перевірки були опубліковані окремими новинними ресурсами.

Для перевірки походження фотографій дослідники використали кілька інструментів аналізу зображень. Сервіси OpenAI та Gemini виявили цифрові маркери, які вказують на використання генеративного штучного інтелекту, а додатковий аналіз засвідчив високу ймовірність штучного походження файлів. Водночас фактчекери наголошують, що жоден інструмент не може бути єдиною підставою для висновків, тому підозрілий контент необхідно перевіряти комплексно, враховуючи технічні характеристики файлів, їхнє походження та наявність незалежних підтверджень події.

Під час аналізу самих зображень були виявлені характерні помилки генеративного штучного інтелекту. На фотографіях деформованi пальці рук, нечітко промальованt взуття та елементи одягу. Крім того, між двома нібито послідовними кадрами змінюється зовнішній вигляд персонажів: колір взуття, окремі деталі одягу та аксесуари. Виявлено також невідповідності у відтворенні фону та порушення законів фізики — пози людей не відповідають зусиллю, необхідному для утримання чи перекидання біотуалета.

Додатковим доказом фальсифікації стала перевірка інформації про місце події. Місцеві журналісти повідомили, що показана на зображеннях локація не відповідає особливостям міської інфраструктури Кривого Рогу. За їхніми даними, у місті немає окремо встановлених біотуалетів такого типу, натомість наявні кабіни прикріплені до модульних бетонних укриттів. Правоохоронні органи також спростували інформацію про описаний інцидент і назвали поширені зображення елементом ворожої інформаційно-психологічної операції.

Фактчекери звертають увагу, що російська пропаганда активно використовує суспільно чутливу тему мобілізації для створення маніпулятивного контенту. Поєднуючи згенеровані штучним інтелектом фотографії з реальними суспільними дискусіями, автори фейків намагаються посилити недовіру до державних інституцій та поглибити суспільні протиріччя.

Таким чином, історія про представників ТЦК, які нібито перекинули біотуалет із «ухилянтом» у Кривому Розі, є вигадкою. Комплексна перевірка цифрових маркерів, візуальних деталей зображень, джерел їхнього поширення та офіційних коментарів правоохоронців підтвердила, що фотографії були створені за допомогою штучного інтелекту.

У соціальних мережах поширюють неправдиві повідомлення, що Європейський Союз нібито розглядає можливість тимчасового призупинення діяльності соціальних мереж. Як «доказ» автори дописів використовують фрагмент виступу голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, вирваний із контексту. Насправді вона говорила виключно про необхідність посилення захисту дітей в інтернеті та запровадження мінімального віку для користування соціальними мережами. Дезінформацію розвінчали FakeNews.pl.

Маніпуляція ґрунтується на промові Урсули фон дер Ляєн, яку вона виголосила 12 травня 2026 року під час Європейського саміту з питань штучного інтелекту та дітей у Копенгагені. У своєму виступі глава Єврокомісії наголосила, що безпека дітей має бути важливішою за прибутки великих технологічних компаній. Вона закликала посилити відповідальність онлайн-платформ, запровадити ефективну перевірку віку користувачів та забезпечити кращий захист дітей від механізмів, що можуть спричиняти залежність від цифрових сервісів.

Автори фейкових повідомлень стверджують, ніби Європейський Союз планує тимчасово припинити роботу соціальних мереж. Проте ні в поширюваному відеофрагменті, ні в повній версії промови Урсула фон дер Ляєн не робила подібних заяв. Натомість вона наголосила на необхідності суспільної дискусії щодо мінімального віку для створення облікових записів у соціальних мережах дітьми. За її словами, це питання вже підтримують низка держав-членів ЄС та Європейський парламент.

Голова Єврокомісії також запропонувала подивитися на проблему під іншим кутом, поставивши питання, чи повинна молодь мати доступ до соціальних мереж, а про те, чи повинні соціальні мережі мати доступ до молодих користувачів. Саме цей контекст був втрачений у маніпулятивних публікаціях, які подали її слова як заклик до закриття платформ.

Фактчекери звернули увагу, що твердження про можливе призупинення роботи соціальних мереж уже спростовували невдовзі після виступу Урсули фон дер Ляєн у травні цього року. Попри це, останніми днями дезінформація знову почала активно поширюватися в інтернеті.

Таким чином, повідомлення, що Європейський Союз планує тимчасово закрити соціальні мережі, є неправдивими. Насправді йдеться про обговорення можливих європейських правил щодо мінімального віку користувачів та посилення механізмів захисту дітей у цифровому середовищі.

Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Напередодні 11 липня в X поширювали дипфейк-«ведучу» з трьома різними наративами.

За кілька днів до відзначення у Польщі новоствореного державного дня пам"яті Волинської трагедії (11 липня) в соцмережі X почала поширюватися серія відеороликів (1, 2, 3), оформлених під ефір телеканалу DW News. Пости з роликами набрали від 147 до 155 тисяч переглядів кожен і були тагретовані на англомовну аудиторію, та поширення у західних медіа. Виявили відеофейк аналітики "Детектора Медіа". 

Що поширювали

Усі ролики починаються з ідентичного вступу «ведучої» — фрази «why Poles hate Ukrainians» ("Чому поляки ненавидять українців"), — після чого в кожному відео звучить окремий, змістовно не пов'язаний з іншими наратив. Усі три пости тегають ідентичний набір медіа (DW, Kyiv Independent, Reuters, BBC, AFP, Euronews, POLITICO Europe, ZDF, BILD, Der Spiegel, франкомовні та польські ЗМІ тощо) — типовий прийом для штучного нарощування охоплення й тиску на редакції. Які наративи поширювали:

Чому це фейк

Контекст

Кейс укладається в задокументовану аналітиками Детектора Медіа ширшу кампанію напередодні річниці Волинської трагедії, пов'язану з фейковими «архівними документами» та іншими маніпуляціями, спрямованими на загострення українсько-польських відносин.

У соцмережах поширювали дезінформацію про те, що під час виконання грузинського гімну гравці збірної України нібито демонстративно повернулися спиною до суперників. Насправді ж це стандартна спортивна процедура, яка не має жодного стосунку к протесту. Спростували маніпуляцію фактчекери MythDetector.

На початку липня користувачі соцмереж, зокрема у Фейсбуці ( 1 ; 2 ; 3 ; 4 ; 5 ) поширювати дописи про те, що під час баскетбольного матчу між збірними України та Грузії українські спортсмени нібито виявили неповагу до грузинських колег. Як «доказ» автори публікацій додавали фото та відео, на яких українські баскетболісти під час виконання гімну Грузії дійсно стоять спиною до грузинської команди.

Ці повідомлення подавалися як жест «протесту» чи «неповаги» з боку українців.

Що відбулося насправді?

Гравці збірної України повернулися не «спиною до грузинських колег», а обличчям до державних прапорів.

Матч проходив у столиці Латвії — Ризі. Як пояснили фактчекерам з організації Myth Detector у Федерації баскетболу України (ФБУ), державні прапори країн на ризькій арені були вивішені на одному боці майданчика. Згідно зі спортивним етикетом та протоколом, під час виконання державних гімнів спортсмени обох команд повертаються обличчям саме до прапорів. Оскільки грузинська збірна стояла навпроти української, під час розвороту до прапорів українці опинилися спиною до суперників.

Жодного політичного підтексту чи демаршу в цьому не було.

Аналогічна ситуація відбулася за кілька днів до цього — 28 червня, під час товариського матчу між збірними Латвії та Грузії. На відеозаписі гри чітко видно, що латвійські баскетболісти спочатку стояли обличчям до грузинських колег, але безпосередньо перед початком виконання гімнів розвернулися в бік прапорів, опинившись у такій самій позиції, як і українці 2 липня.

Отже, подібні маніпуляції спрямовані на штучне розпалювання ворожнечі та створення видимості конфліктів між країнами-партнерами там, де для цього немає жодних підстав. Спортсмени збірної України діяли виключно за міжнародним спортивним протоколом, виявляючи повагу до державних символів.

Аналітики Детектор Медіа зафіксували у соцмережі X (Твіттер) скоординовану хвилю антиукраїнської дезінформації, запущену ввечері 8 липня 2026 року — напередодні відзначення у Польщі 11 липня "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами", запровадженого на державному рівні у 2025 році.

Дезінформатори використали звичний прийом: підробки під публікації авторитетних західних медіа (Politico, Euronews, BBC), а також поширювали вигадки від імені «німецьких спецслужб», з фейковими цитатами реальних українських посадовців. Публікації масово тегали десятки редакцій медіа у США, Британії, Німеччині, Франції, Україні та Польщі — очевидно, для штучного підняття охоплення.

Що не так із кожним твердженням

У інтерв'ю РБК-Україна, 7 липня, голова Офісу Президента Кирило Буданов справді висловився про те, що Польща готує «Низку незрілих ескалаційних кроків», і що Україна не прийматиме ультиматумів. Жодних звернень, як йдеться у дописі на Х від імені «головного рабина Парижа» про Буданова в жодному західному чи українському медіа не існує — цитата вигадана повністю, аби додати нібито «незалежного» осудливого голосу. 

«Перший заступник міністра оборони Вискуб закликав Польщу уникнути ескалації, пославшись на українську війську міць». Олексій Вискуб обіймає посаду першого заступника міністра оборони (з лютого 2026 року). Проте жодних його заяв про «стримання ескалації» чи «значні військові можливості» України щодо Польщі в українських чи іноземних медіа, включно з Euronews, під сюжет якого підроблено ролик використаний у дописі, не зафіксовано. У своїй сфері відповідальності Вискуб курує технологічні й дронові проєкти, а не публічну дипломатію з Варшавою.

«Залужний на BBC про лицемірство Польщі». Валерій Залужний не давав інтерв'ю BBC у липні 2026 року, і не говорив про «лицемірну позицію» Польщі щодо УПА. Ні на сайті BBC, ні в передруках українських видань такої заяви немає. Ба більше, останнє велике інтерв'ю Валерія Залужного вийшло 18 лютого 2026 року, коли він ексклюзивно говорив із агентством Associated Press. У ньому теж про Польщу та політику пам"яті теж не було окремих заяв.

Синхронність — головна ознака кампанії

Усі публікації з'явилися майже синхронно 8 липня, з акаунтів із типово «ботовими» іменами (tropz, Bella Bilovus, Zach Kerker), кожен допис супроводжено ідентичним довгим списком тегнутих західних та українських медіа. Такий патерн не схожий на органічне поширення, радше на вкид, розрахований на потрапляння у стрічки журналістів і подальше «підхоплення» фейкових цитат як нібито реальних заяв напередодні чутливої дати 11 липня.

Висновок

Жодна з цитат — Буданова, Вискуба, Залужного — не підтверджується жодним справжнім джерелом. Це хвиля вкидів у стилі підробки під західні медіа, синхронізована напередодні річниці Волинської трагедії, з метою представити Україну як сторону, що загострює конфлікт з Польщею, і посіяти недовіру до українських посадовців серед західної аудиторії.

Аналітики Детектор Медіа зафіксували поширення в проросійських телеграм-каналах маніпулятивного відеоролика, стилізованого під офіційну публікацію фонду UNITED24, офіційної платформи для збору пожертв на підтримку України.. У відео стверджується, що Міністерство освіти та науки України нібито оголосило «наймасштабніший» конкурс дитячих малюнків на тему УПА, а підсумки буцімто оголосять саме 11 липня — в день, коли в Польщі вшановують жертв Волинської трагедії, «поки президент Польщі тисне руку Зеленському в Туреччині». Ролик супроводжують нібито цитати міністерки культури Тетяни Бережної. Це — цілковита вигадка. 

Такого конкурсу МОН не оголошувало

На офіційному сайті МОН серед анонсованих конкурсів дитячого малюнка — «Охорона праці очима дітей», «Зоологічна галерея», конкурси до Дня Соборності тощо. Жодного конкурсу на тему УПА чи приуроченого до 11 липня в переліку немає, немає такої інформації й у планах всеукраїнських заходів на 2026 рік.

UNITED24 такого відео не публікував

Ролик стилізовано під фірмовий стиль фонду, однак на офіційних каналах UNITED24 (сайт, telegram, соцмережі) немає жодного матеріалу про конкурс малюнків на тему УПА. UNITED24 збирає пожертви на оборону, відбудову й гуманітарну допомогу і не організовує шкільних конкурсів в партнерстві із МОН. Оригінальний відеоряд присвячений іншій темі — його перемонтували, наклали фейкові субтитри та драматичну музику для ефекту «викривального» матеріалу.

Цитата Тетяни Бережної — вигадана

Тетяна Бережна дійсно очолює Міністерство культури та стратегічних комунікацій (з жовтня 2025 року — віцепрем'єрка-міністерка культури). Але заяви на кшталт «Україна прищеплює повагу до героїв змалку» щодо конкурсу про УПА в жодному офіційному джерелі чи інтерв'ю не зафіксовано. Реальні виступи міністерки стосуються фінансування культури під час війни, збереження спадщини, зруйнованої російськими ударами. Це типовий прийом дезінформації — приписати реальному спікеру вигадану цитату.

Контекст

11 липня в Польщі вдруге на державному рівні відзначають «День пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами» (дату встановили Сейм 2016 та Сенат 2025 року) — це публічна й гостро дискутована дата, довкола якої триває напружений українсько-польський діалог.

Висновок

Наратив про «конкурс малюнків на тему УПА» до дня пам'яті жертв Волинської трагедії — сфабрикований. Підтверджень від МОН, UNITED24 чи Мінкультури немає, цитата міністерки не має джерела. Мета вкидання — дискредитувати Україну на тлі напруженого українсько-польського діалогу про історичну пам'ять і посварити Київ та Варшаву.

Телеграм канали, що поширили фейк: 1, 2, 3, 4, 5.  

Черговий масований удар Росії по Києву та області в ніч на 6 липня 2026 року став приводом для поширення тези, нібито у передмісті української столиці детонували боєголовки зі збідненим ураном, які буцімто зберігалися на складі у м. Вишневому. Цю інформацію в Facebook і на платформі X поширив Пйотр Панасюк — учасник польського «Антивоєнного руху», відомий тиражуванням наративів, співзвучних із кремлівською пропагандою. У дописі, який зібрав понад 56 тисяч переглядів на X, Панасюк стверджував, що уражений склад належав НАТО. Розвінчали дезіфнормацію польські фактчекери Demagog.

В пості на фейсбуці польський користувач Пйотр Панасюк використав скриншоти пропагандистських російських телеграм-каналів та послався на фейсбук-допис на екснардепа, та пропагандиста, що перебуває під санкціями України, Ігоря Мосійчука. 

Інформацію поширювали акаунти, пов'язані з Росією

Тези про удар по складу зі снарядами зі збідненим ураном польські фактчекери знайшли виключно в джерелах, пов'язаних із Кремлем.

Крім Мосійчука та Панасюка, цю інформацію на X поширила Діана Панченко — екс-телеведуча, яка стала колаборанткою та прокремлівською пропагандисткою.

Повідомлення з'явилося на сайті pravda.ru, що належить кремлівській мережі дезінформації. Про снаряди у Вишневому також написав ресурс voenndoedelo.com, домен якого зареєстрований у Росії. Цю новину передрукував російський, польськомовний портал Reporter. Усі перелічені джерела посилаються саме на Мосійчука.

Евакуація через детонацію, а не через радіацію

Пропагандисти використала факт евакуації частини мешканців Вишневого як «доказ» радіаційного витоку. Насправді розпорядження про тимчасове відведення людей було пов'язане виключно зі стандартними протоколами безпеки через загрозу повторної детонації звичайних боєприпасів та уламків після пожежі, а не через міфічне випромінювання.

АТ «Українська оборонна промисловість» звільнило керівників двох державних підприємств оборонного сектору після вибухів у Вишневому Київської області, які сталися після російської атаки. Причиною назвали порушення законодавства та правил безпечного зберігання засобів ураження. Радіаційний фон у Вишневому та навколишніх населених пунктах залишається в межах норми. 

Збіднений уран: чому ним лякають

Дискусії про нібито радіоактивність збідненого урану виникли ще 2023 року — на тлі повідомлень про передачу таких боєприпасів Україні з боку Великої Британії та США. Тоді, не без підігріву з боку Росії, поширювалися побоювання, що Україна отримала «ядерну зброю».

Аналітики порталу EUvsDisinfo у матеріалі, присвяченому цьому типу боєприпасів, наголошують, що збіднений уран не вважається ядерною зброєю. Як зазначає Управління ООН з питань роззброєння (UNODA), збіднений уран має значно нижчу радіоактивність, хоча за токсикологічними властивостями не відрізняється від звичайного урану. У боєприпасах його застосовують передусім через високу щільність матеріалу.

Проросійські ресурси поширюють сфабрикований відеосюжет із логотипом Інституту вивчення війни, у якому Президента України Володимира Зеленського та українські спецслужби бездоказово звинувачують у нібито підготовці теракту проти цивільного об’єкта.

Про це повідомляє StopFake.

У відео стверджується, що мішенню начебто може стати лікарня або житловий будинок, а відповідальність за атаку українська влада нібито планує покласти на Росію. Автори фейку також приписали президентці Інституту вивчення війни Кімберлі Каган вигадану заяву про те, що Зеленському буцімто «потрібна трагедія», яку можна було б представити західним партнерам.

Насправді Інститут вивчення війни не публікував ані такого відео, ані наведеної в ньому інформації. Сюжет відсутній як на офіційному сайті організації, так і на її YouTube-каналі. Жодних підтверджень таких тверджень не наводили й інші авторитетні джерела.

Російські пропагандисти вже не вперше використовують назву, логотип і репутацію Інституту вивчення війни для поширення дезінформації. Водночас підроблені сюжети помітно відрізняються від справжніх матеріалів організації. У відео ISW аналітики зазвичай особисто представляють результати досліджень, посилаються на факти, дані та відкриті джерела.

Фейковий сюжет натомість складається з низькоякісної нарізки стокових кадрів і містить лише абстрактні звинувачення. У ньому немає ані документів, ані свідчень, ані посилань на джерела, які могли б підтвердити заяви про підготовку теракту.

Поширюючи такі повідомлення, російська пропаганда приписує Україні методи, які сама Росія використовує для виправдання воєнної агресії та впливу на громадську думку. Зокрема, той таки ISW раніше вказував на ознаки відповідальності Росії у вибуху у колонії в окупованій Оленівці у 2022 році, внаслідок якого загинули українські військовополонені. Росія тоді звинуватила в ударі Україну.

За допомогою подібних фейків Кремль намагається заздалегідь перекласти на українську владу відповідальність за можливі жертви серед цивільного населення, виправдати російські удари по цивільній інфраструктурі та посіяти недовіру до України серед її західних партнерів.