Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

12 Серпня станом на 1630 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Кампанія проти Габрієля Атталя в тіктоці: як спростування «російської дезінформації» перетворюють на «доказ змови»

Дезінформаційна кампанія, зафіксована аналітиками «Детектора медіа», проти кандидата на виборах президента Франції-2027 Габрієля Атталя у форматі фейкових відео від імені Le Monde, Les Echos, France 24 та Politico в X, поширюється і в тіктоці — з новим витком наративу: тепер фейкороби стверджують, що саму «російську дезінформацію» сфабрикувала команда Атталя.

Колаж скриншотів з постів у тіктоці із характерними ознаками російської дезінформаційної кампанії у стилі «Матрьошка» 

Що сталося

Після хвилі фейкових відео в X, яка намагалась переконати аудиторію, що Франція вигадує загрозу російського втручання, аби виправдати можливе блокування платформи X, аналогічний контент зафіксовано і в тіктоці. Щонайменше 10 коротких кліпів (без озвучки, лише субтитри) імітують фірмовий стиль Le Monde, RFI, BFM та Bellingcat і просувають єдину лінію: нібито поліція Парижа не підтвердила скаргу Атталя на іноземне втручання; нібито експерт Google спростував висновки адвокатів Атталя про підробку метаданих; нібито троє французів анонімно зізнались, що самі зняли фейкові відео на замовлення штабу Атталя; і нібито Bellingcat отримав документи про те, що партія «Renaissance» платила французьким медіа за матеріали про російську дезінформацію.

Логіка ескалації

Це третій виявлений шар однієї операції. Першим кроком були класичні фейки-«скандали» проти Атталя (хвороба, наркозалежність батька чи самого молодого французького політика тощо), задокументовані західними медіа та французькою державною агенцією протидії іноземному втручанню. Другий крок — це фейки в X, що намагались дискредитувати саме розслідування про втручання, представляючи його як інструмент цензури. Третій, зафіксований у тіктоці, іде на крок далі: перетворює жертву кампанії (Атталя) на нібито організатора змови проти власних опонентів і навіть проти незалежних розслідувачів (Bellingcat). Це типова тактика «матрьошки» — нашаровувати дедалі радикальніші версії наративу, розраховуючи, що частина аудиторії зупиниться на якомусь із проміжних шарів і повірить у нього.

Технічні ознаки фабрикації

Платформа. На відміну від X, тікток активніше банить профілі та обмежує охоплення відверто дезінформаційного контенту — це підтверджують спостереження аналітиків «Детектора медіа» щодо попередніх «матрьошкоподібних» кампаній. Проте самі спроби поширення варто фіксувати незалежно від того, наскільки ефективно платформа їх стримує.

Акаунти-поширювачі. Профілі з типово згенерованими англомовними іменами (shawnanderson7331, josemarshall7344, rafaeljohnson524, lisawatkins7444) і аватарками, що візуально нагадують фотографії з фотостоків, а не реальних людей.

Розрив між охопленням і залученням. Перегляди й поширення таких відео в тіктоці можуть бути значними завдяки алгоритмічній рекомендаційній видачі, тоді як лайки й коментарі — мінімальні. Це типова картина для контенту, який просувають штучно (через ботів або куплене охоплення), а не органічно.

Фейкові посилання-«докази». Під кожним відео — посилання «FULL ARTICLE» нібито на сайти Bellingcat чи France 24, начебто для підтвердження достовірності. Перевірка показує: домени справжні (bellingcat.com, france24.com), підробки самого домену немає, але за конкретною адресою — сторінка 404, «не знайдено». Тобто розрахунок на те, що глядач побачить знайомий і легітимний домен та повірить джерелу, не переходячи за посиланням і не перевіряючи, чи існує там взагалі такий матеріал.

Перевірка показала, що посилання, вказані в тікток-відео, нікуди не ведуть

Висновок

Перехід на тікток і подальша радикалізація наративу (від «дезінформація не існує» до «Атталь сам усе сфабрикував») свідчать про адаптивність операції впливу: коли одна платформа й один рівень наративу отримують модерацію чи спростування, оператори кампанії пробують інший канал і глибший шар вигадки. Жодне з тверджень у виявлених відео не підтверджується реальними публікаціями названих джерел.

Маніпуляція про «українські диверсії»: як у польському фейсбуці поширюють «списки злочинів», які нібито скоїли українці

У польському сегменті фейсбуку набрала популярності масштабна маніпулятивна добірка про нібито суцільний «кримінальний безлад та численні диверсії», які буцімто влаштовують громадяни України в Польщі. Польські фактчекери з видання Demagog розібрали цей кейс та з'ясували, як реальні факти змішуються із російськими операціями впливу та застарілими подіями для створення антиукраїнської істерії.

У чому суть фейку?

У фейсбуці почали активно поширювати дописи зі списком різноманітних правопорушень та негативних явищ у Польщі — від підпалів торгових центрів, підриву залізничних колій і розхитування територіальної цілісності країни до «спричинення епідемій ВІЛ та FAS». Усі ці події беззастережно приписують українцям. Один із таких списків опублікував Павел Вижиковський, помічник ультраправого політика Гжегожа Брауна. Допис зібрав майже 10 тисяч реакцій та приблизно 2 тисячі поширень, провокуючи хвилю агресивних коментарів у бік українських біженців.

Приклад допису, що поширюється у польських фейсбук-групах

Яка реальність?

Аналітики Demagog виокремили кілька ключових прийомів маніпуляції, використаних у цьому «списку».

  1. Маніпуляція хронологією та змішування контекстів. У добірці подано події за багато років без зазначення дат. Наприклад, обстріл польського консульства в Луцьку (2017 рік) або події 1990-х років висвітлюються так, ніби вони сталися щойно і провину за них несуть саме українські біженці, які виїхали після 24 лютого 2022 року. Крім того, побутовим інцидентам чи затриманням за наркотики (як-от випадок біля водоканалу в Кракові) надається пафос «диверсійних актів». 
  2. Приховування російського впливу. Деякі з реальних злочинів дійсно коїлися громадянами України, проте на замовлення та за гроші російських спецслужб. Зокрема, у справі про підпал ТЦ «Marywilska» у Варшаві чи спроби диверсій на залізниці в Жичині (листопад 2025 року) слідство офіційно встановило, що вербування здійснювалося через російську агентуру в телеграмі для роботи на користь розвідки РФ.
  3. Маніпуляція статистикою. Великий перелік створює відчуття, ніби українці є головним джерелом злочинності в країні. Однак офіційні дані Головного управління поліції Польщі свідчать про протилежне: у період 2022–2025 років частка злочинів, скоєних українцями, становить лише від 1% до 2% від загальної кількості злочинів. У 2025 році з понад 800 тисяч зареєстрованих злочинів на громадян України припадає 17 027 (тобто рівно 2%). Той факт, що серед іноземців ця частка вища (приблизно 60%), пояснюється виключно тим, що українці є найчисельнішою групою іноземців у Польщі.
Деякі публікації супроводжуються мемами, які атакують якісні польські медіа та політичних опонентів Гжегожа Брауна

Верхній кадр (Дрейк відвертається, не подобається): на куртці — логотипи TVN і TVP. Текст: «коли п'яні українці до смерті поб'ють поляка, спричинять ДТП або вшановують Бандеру»

Нижній кадр (Дрейк схвалює, вказує пальцем): на куртці і футболці — логотипи TVN і KO («Громадянська платформа»). Текст: «коли поляк накричить на українку або вивісить антиукраїнський банер»

Загальний сенс: закид на адресу польських медіа (TVN, TVP) і партії KO («Громадянська платформа»), нібито вони замовчують / применшують злочини українців у Польщі, але охоче висвітлюють випадки, коли поляки проявляють ворожість до українців. Це типовий наратив, що працює на підрив довіри до мейнстримних медіа й підживлює антиукраїнські настрої.

Висновок

Творці маніпуляції навмисно збирають докупи різнорідні події за багато років, побутовий кримінал та російські диверсії, щоб сформувати у польському суспільстві чіткий стереотип: «українець = злочинець». Мета такої кампанії — підірвати підтримку України і штучно розпалити ворожнечу між поляками та українцями.  

Фейк: «В Каменній Ґурі 16-річний українець напав з ножем на польського підлітка»

Як встановили фактчекери Demagog, це маніпуляція, обидва учасники конфлікту — громадяни Польщі. 

7 серпня в польському місті Каменна Ґура невідомий гострим предметом поранив 15-річного підлітка, завдані травми загрожували життю потерпілого. Поліція затримала двох хлопців-підлітків, одного з них згодом відпустили додому, другого направили до дитячої кімнати поліції; його подальшою долею займеться сімейний суд.

Ще до появи офіційних коментарів правоохоронців у фейсбуці та X поширились публікації, які стверджували, що напад скоїв «українець», а жертвою став «поляк». Один з постів в X зібрав приблизно 200 коментарів, 3 тисячі реакцій і тисячу поширень — під ним залишали відверто ворожі до українців коментарі, які закликали «поводитися з ними, як зі скаженими псами».

Приклад публікації в Х, що поширювала дезінформацію. Джерело: Demagog

Що з'ясували фактчекери

Польське видання Demagog.org.pl звернулося по офіційний коментар до поліції Каменної Ґури та речниці Міністерства внутрішніх справ Польщі. Відповідь була однозначною: всі учасники інциденту — мешканці Каменної Ґури і є громадянами Польщі. Поліція офіційно підтвердила: «Особи, які брали участь у події 7 серпня 2026 року в Каменній Ґурі, є громадянами Польщі».

Речниця МВС Польщі Кароліна Галецька також публічно спростувала чутки про «українця-нападника» і прямо назвала їх поширення російською дезінформацією, метою якої є посварити поляків і українців.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України отримав аналогічне підтвердження від МЗС Польщі й підкреслив: організатором нападу на 15-річного хлопця був поляк, поляком є і постраждалий.

Чому це не випадковість

Це черговий епізод у довшій серії фейків, які прив'язують реальні кримінальні події в Польщі до вигаданого «українського сліду». За даними спільного дослідження Demagog та Інституту моніторингу медіа (IMM), лише за кілька місяців з кінця 2025 року кількість антиукраїнських публікацій у польському інтернет-просторі зросла майже на 98%. Найбільший відгук отримують саме емоційно заряджені сюжети — про вбивства, напади чи ДТП, — які викликають в аудиторії відчуття загрози чи несправедливості і швидко поширюються ще до появи офіційної інформації.

Механізм типовий для проросійських інформаційних операцій: скориставшись реальною, ще не підтвердженою подією, боти й анонімні акаунти оперативно приписують провину «українцю», щоби посилити взаємну ворожість між двома народами та підірвати підтримку України в Польщі.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.