На тлі військової ескалації між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, що загострилася у березні 2026 року, у соціальних мережах поширилася хвиля дезінформації проти колишньої держсекретарки США Гілларі Клінтон. Користувачі масово поширюють твердження, нібито саме Клінтон «постачала Ірану уран» для його ядерної програми, що й призвело до нинішньої кризи. Автори таких публікацій маніпулюють фактами щодо ядерної угоди 2015 року, намагаючись перекласти відповідальність за ядерний потенціал Тегерана на американську дипломатку, пишуть Snopes.

Насправді звинувачення у «постачанні урану» є цілковитою вигадкою. Гілларі Клінтон дійсно відіграла ключову роль у підготовці Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), проте умови цієї угоди передбачали діаметрально протилежні дії: Іран був зобов'язаний радикально скоротити свої запаси. Зокрема, кількість центрифуг для збагачення урану мала зменшитися з 20 000 до 6 104 одиниць. Звіти Білого дому за 2016 рік підтверджують, що на виконання угоди Іран навпаки вивіз зі своєї території понад 11 тонн (25 000 фунтів) збагаченого урану, що позбавило країну матеріалу навіть для однієї бомби на той час.

Викриття фейку також базується на аналізі повноважень та ролі Клінтон, яка залишила посаду в адміністрації Обами ще за два роки до остаточного підписання угоди. Хоча вона підтримувала дипломатичне врегулювання замість повної зупинки програми, це було стратегічним компромісом для встановлення жорсткого міжнародного контролю, а не актом передачі сировини. Нинішня невизначеність щодо іранських запасів, за даними МАГАТЕ, виникла через вихід США з угоди у 2018 році та подальшу ескалацію конфлікту в червні 2025 року, що заблокувало роботу інспекторів, а не через умови домовленостей десятирічної давнини.

Російська державна медіамережа ВДТРК поширила серію маніпулятивних заяв публіцистки Олени Кондратьєвої-Сальгеро про нібито критичну ситуацію в енергетичному секторі Євросоюзу. У своєму інтерв'ю вона стверджує, що у Франції почалася паніка через зростання цін на нафту, а лідери держави вже таємно обговорюють повернення до закупівель російських енергоносіїв. Пропагандистка малює картину хаосу, де люди нібито масово кинулися на заправки, а влада визнала поразку своєї санкційної політики. Про дезінформаційні повідомлення розповили StopFake.

Аналіз реальної економічної ситуації у Франції спростовує ці твердження. Попри певну волатильність на біржах, викликану подіями на Близькому Сході, голова Банку Франції Франсуа Вільруа де Гало офіційно підтвердив, що національна економіка не відчуває значних загроз. Французький фондовий індекс CAC 40 продемонстрував лише незначне коливання в межах 2%, що є звичайною ринковою реакцією на геополітичні новини, а не ознакою паніки. Жодних фактичних підтверджень дефіциту палива, черг на АЗС або віялових відключень електроенергії, про які натякає російська сторона, у Франції не зафіксовано.

Крім того, виявилися повністю вигаданими слова про «голоси», що закликають повернутися до російського газу. Жоден чинний лідер Франції або представник потужної опозиції не робив таких заяв за останні дні. Позиція великого бізнесу також залишається незмінною: компанія TotalEnergies розглядає вихід із російських проєктів через нові обмеження ЄС, а можливість будь-якого відновлення імпорту з Росії великі гравці ринку пов’язують виключно з повним встановленням миру в Україні. Таким чином, заяви Кондратьєвої-Сальгеро є черговою спробою видати бажане за дійсне для внутрішньої російської аудиторії.

Мережею шириться аудіокліп, в якому стверджується, що це голос жертви сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, яка викриває зловживання з боку Білла Клінтона та його дружини Гілларі. Проте, аналітики PolitiFact встановили, що цей запис — цілковита фальшивка, створена штучним інтелектом.

Цей аудіозапис почали активно розповсюджувати у TikTok, Instagram та Facebook наприкінці лютого 2026 року. У відео показують фото Епштейна з Біллом Клінтоном, а за кадром жіночий голос, який називають «голосом тієї, хто вижив», мовить: «Хочете правду про те, хто провів найбільше часу на острові? Скажу прямо — це Клінтон. Ті, хто вижив, називають його номером один». Деякі користувачі навіть припускали, що це голос Вірджинії Джуффре — відомої жертви Епштейна, яка померла у квітні 2025 року. Однак, 26 лютого Гілларі Клінтон під присягою перед Комітетом з нагляду Палати представників заявила, що ніколи не зустрічалася з Епштейном, не літала його літаком і не відвідувала його маєток.

Фактчекери PolitiFact провели детальний аналіз цього відео. По-перше, це аналіз технічної складової. Чотири з п’яти моделей Університету в Баффало підтвердили, що аудіо згенероване ШІ. Спеціальний класифікатор мовлення ElevenLabs показав надзвичайно високу ймовірність того, що кліп створили саме за допомогою інструментів цієї компанії. По-друге, те що стосується голосової доріжки. Команда професорів проаналізували цей аудіозапис через 83 алгоритма, у висновку 67 із них вказали на підробку. Фахівці помітили, що розповідь структурована як письмова проза, а не як жива спонтанна мова. Звернули увагу також на те, що у відео присутній 13-секундний фрагмент, де голос взагалі не робить вдихів. Крім того, кожне речення закінчується різким обривом, а не природним затуханням звуку в кімнаті. Хафіз Малік з Мічиганського університету додав, що людина не здатна говорити дві хвилини з абсолютно однаковою швидкістю та висотою голосу без жодної паузи. Дослідники простежили шлях аудіозапису до ресурсу The People’s Voice — джерела, яке вже не вперше ловили на створенні ШІ-фейків.

Багато користувачів мережі Інтернет припускали, що це голос Вірджинії. У посмертних мемуарах Джуффре «Нічия дівчина» (2025) справді згадується Білл Клінтон, але в контексті вечерь або гуманітарних місій. Більше того, ще у 2011 році вона заявляла, що її «ніколи не позичали» Клінтону. Гілларі Клінтон у її книзі взагалі не згадується. Жодних свідчень про фізичне чи вербальне насильство з боку подружжя Клінтонів у реальних протоколах чи щоденниках жертви також не існує.

Російські пропогандистьскі телеграм канали активно поширюють фото банеру ломбарду розташованого в Тернополі, який нібито приймає біонічні протези. Команда Вокс Україна розвінчала цю дезінфрмацію. 

По-перше, ломабрд, який нібито працює у Тернополі насправді ж розташований в Києві. Фактчекери здійснили пошук за ключовими словами і з’ясували, що фрагмент обрізаного напису на банері- це “комісійні товари”. За таким описом в Тернополі працю лише один ломабрд на бульварі Тараса Шевченка, 14. Однак, ані вивіска, ані місцевість навколо не співпадають з фото, що поширюють російські медіа.

Шукаючи по фото у гугл з’ясувалось, що це ломабрд “Парус” розташований у Києві за адресою Голосіївський проспект 106/2. Фото з медіа та фото з Google Maps повністю співпали, воно було опубліковане у січні 2022 року. 

По-друге, навіть попри те, що ломбард існує, пропагандисти обрізали та відредагували оригінальне зображення. На місці звичайного шуруповерта було додано зображення біонічного протеза.  

Команда фактчекерів «Вокс Україна» викрила фейкове відео, яке останніми днями поширилось у проросійських телеграм-каналах. Матеріал, нібито опублікований Reuters, містить заяву експрезидента Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томаса Баха, де він начебто запропонував виключити українських спортсменів з міжнародних змагань після дискваліфікації скелетоніста Владислава Гераскевича з Олімпійських ігор. Задля того, щоб «українці більше не могли використовувати спортивні майданчики для політичного піару».

Однак Reuters не публікувало такого допису ані у своїх соціальних мережах, ані на сайті. Навіть оформлення відео не відповідає стандартам оформлення агентства. У справжніх відео Reuters на початку зазначає дату та місце події, логотип агентства з’являється тільки наприкінці відео по центру екрану, тоді як на фейковому зазначена була лише дата, а логотип розміщувався в кутку весь час.

Щодо заяви Томаса Баха, то вона також є цілком вигаданою, адже в жодному міжнародному чи українському медіа про неї немає згадок.

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, що розпочалася 28 лютого 2026 року, спровокувала бурхливу та суперечливу реакцію в російському інформаційному просторі. Поки офіційна Москва висловлює співчуття через ліквідацію аятоли Алі Хаменеї, пропагандистські ресурси розділилися на два табори: одні намагаються знайти економічну та геополітичну вигоду в ослабленні власного союзника, а інші транслюють страх перед можливим аналогічним сценарієм для Кремля. Основні теми дезінформаційних повідомлень опрацювали аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» в матеріалі «"Дивимося на Іран, думаємо про Росію": російська пропаганда — про військову операцію США в Ірані».

Однією з ключових тем дезінформації стало твердження, що війна в Ірані є «вікном можливостей» для Росії. Пропагандисти просувають наратив, згідно з яким дестабілізація Близького Сходу призведе до стрімкого зростання цін на енергоносії, що дасть змогу Москві шантажувати Європу та посилити вплив на Китай. При цьому Іран подається не як стратегічний партнер, а як «проксі-інструмент», чиє виснаження нібито вигідне Кремлю для відвернення уваги США від війни в Україні. Будь-яке розпорошення американських ресурсів маніпулятивно трактується як гарантована передумова для припинення допомоги ЗСУ.

Паралельно з цим у проросійських телеграм-каналах поширюється хвиля критики на адресу власного воєнного керівництва. Пропагандисти використовують успішну операцію США з ліквідації іранської верхівки як привід для маніпулятивного питання: чому Росія за роки війни не змогла здійснити подібний «обезголовлювальний удар» в Україні? Щоб каналізувати це невдоволення та мобілізувати аудиторію, медіаресурси Кремля вдаються до залякування, стверджуючи, що «Росія буде наступною». Для підкріплення цього страху використовуються фейки про нібито спроби атак українських безпілотників на резиденцію Путіна у Валдаї, що не мають жодних офіційних підтверджень.

Ще одним методом викривленої легітимізації агресії стало виправдання вторгнення в Україну через дії США. Пропагандисти стверджують, що атака на Іран без санкції Радбезу ООН нібито «ретроактивно виправдовує» російську «СВО». У такий спосіб Кремль намагається оголосити порушення міжнародного права новою світовою нормою. Аналітики викривали ці маніпуляції через моніторинг понад 500 повідомлень, доводячи, що російська риторика повністю залежить від логіки конфронтації, де будь-яка світова нестабільність подається як автоматична перемога Кремля, незалежно від реальних втрат для його союзників.

Соціальні мережі та інформаційні ресурси сколихнула хвиля дезінформації після початку координованих військових дій США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. Користувачі масово поширюють застарілі фото- та відеоматеріали, видаючи їх за кадри поточних подій для нагнітання паніки та просування політичних наративів. Зокрема, значного поширення набули відео ракетних ударів, які насправді були зняті під час попереднього 12-денного конфлікту у червні 2025 року. Про дезінформаційні повідомлення розповіли FactCheck.bg.

Для викриття цих маніпуляцій розслідувачі використали інструменти зворотного пошуку зображень, такі як Google Reverse Image Search та Google Lens. Завдяки цьому вдалося встановити, що кадри «ізраїльсько-американських ракет», які активно поширювали болгарські політики та медіасайти, насправді є архівними записами річної давнини. Іншим прикладом став відеоролик із пожежею в будівлі, який підписували як «Тель-Авів під ударом». Перевірка за допомогою інструменту InVID довела, що це відео вперше з’явилося ще у жовтні 2024 року і демонструвало побутову пожежу, не пов’язану з військовими діями.

Окрім використання старих матеріалів у мережі зафіксували випадки розповсюдження контенту, створеного штучним інтелектом. Одним із найбільш віральних став ролик із нібито атакою на авіаносець у відкритому морі, що супроводжувався підписами про початок Третьої світової війни. Фахівці виявили характерні для ШІ візуальні дефекти та підтвердили маніпуляцію за допомогою сервісу AI or Not.

Болгарські фактчекери наголошують, що подібні техніки дезінформації спрямовані на радикалізацію суспільства та закликають користувачів завжди перевіряти автентичність візуального контенту перед поширенням.

Пропагандистські ресурси стали поширювати черговий фейк, спрямований на дискредитацію українських державних інституцій. Цього разу в мережі з’явилося зображення нібито офіційної заявки на реєстрацію логотипа нового національного месенджера, вигляд якого маніпулятивно порівнюють із символікою нацистської дивізії СС «Принц Ойген». Автори фейку стверджують, що ініціатором створення додатка виступило Міністерство цифрової трансформації України. Про дезінформаційні повідомлення розповіли VoxCheck.

Для викриття цієї маніпуляції фахівці провели ретельну перевірку в Спеціальній інформаційній системі УКРНОІВІ, де фіксуються всі заявки на реєстрацію торговельних марок в Україні. Пошук за вказаними параметрами — датою подання, ключовими словами та власником — не виявив жодного підтвердження існування такої заявки. Насправді під номерами, які використали автори підробки, у державній системі зареєстровані зовсім інші торгові марки, подані приватною компанією для власних потреб.

Додатковим доказом штучності цієї новини є відсутність будь-яких офіційних анонсів. Міністерство цифрової трансформації не повідомляло про розробку чи запуск національного месенджера на жодному зі своїх офіційних ресурсів, включаючи сайт ісоціальні мережі. Використання фотошопу для створення фейкових скриншотів із державних реєстрів залишається поширеним інструментом дезінформації, спрямованим викликати емоційну реакцію та підживити неправдиві наративи про «радикалізацію» України.

Проросійські канали з початком військової операції США та Ізраїлю проти Ірану масово поширювали пости з посиланням на Financial Times, стверджуючи, що через війну на Близькому Сході у США не залишиться ракет-перехоплювачів для України. Однак аналіз оригінального тексту FT виявляє системну маніпуляцію. 

Наприклад, один з телеграм-каналів подав матеріал у такому вигляді: «FT: Війна з Іраном спалить річний запас ракет ППО США за пару днів — Україні нічого не залишиться. Якщо Іран завдасть кількох масованих ударів, американські ППО просто захлинуться. І тоді всі обіцянки «підтримувати Україну стільки, скільки потрібно» зіткнуться з суворою реальністю — ракет просто не залишиться». 

Насправді в оригінальній статті FT таких висновків немає. Згадана дослідниця Стейсі Петтіджон не говорить про Україну в такому контексті. Україна в тексті статті згадана лише один раз. Реальний зміст статті стосується ризику виснаження запасів ракет-перехоплювачів у разі одночасного конфлікту з Китаєм або Росією, а не у зв'язку з постачаннями Україні. 

Проросійські канали вирвали побічну ремарку і перетворили її на центральний наратив «Захід кине Україну». Паралельно в тих же постах, що посилаються на статтю FT, згадують брак ракет до THAAD — системи ППО, яка постачається до Ізраїлю, тоді як Україна її взагалі не отримувала. 

Разом із тим потрібно зазначити, що Україна відчувала нестачу ракет для ППО і до початку бойових дій у державах навколо Ормузької затоки на початку березня 2026 року. Виготовлення, контрактування та постачання ракет для систем Patriot може тривати довго, тому міністр оборони Михайло Федоров зазначав, що Україна обговорює створення спільних консорціумів з партнерами, щоб пришвидшити виробництво протибалістичних ракет. 

Такі маніпуляції матеріалами в західних медіа поширюються з метою посіяти зневіру серед українців і підірвати довіру до союзників.

Про інші наративи російської пропаганди з початком військової операції в Ірані Центр досліджень «Детектора медіа» писав у статті:

«Дивимося на Іран, думаємо про Росію»: російська пропаганда — про військову операцію США в Ірані

У соціальних мережах поширюють сфальсифіковане зображення, на якому нібито в одному з терміналів Люксембурзького аеропорту розміщено банер з написом «Привіт» кількома європейськими мовами та словом «Дай» українською. Публікації супроводжуються маніпулятивними коментарями, що мають на меті сформувати негативний образ українців та посилити негативні стереотипи.

Розвінчали фейк експерти MythDetector.

Фактчекери грузинського проєкту Myth Detector встановили, що зображення є фотофабрикацією. Для перевірки вони здійснили зворотний пошук зображення та знайшли оригінальну фотографію, зроблену в аеропорту Люксембурга. На справжньому фото відсутній будь-який напис українською мовою, натомість видно рекламні матеріали фінансової компанії 3S Money та присутніх у кадрі людей.

Порівняння оригінального знімка з тим, що поширюється в соціальних мережах, демонструє ознаки цифрового втручання. Зображення людей було видалено, а рекламний банер замінено на сфальсифікований текст. ​​Додатковий аналіз за допомогою інструментів визначення штучно згенерованого контенту показав високу ймовірність використання штучного інтелекту більш ніж у 96%.