У російськомовному сегменті Telegram поширюють маніпулятивні повідомлення про те, що вчені та політики нібито планують удвічі скоротити населення планети. Насправді йдеться про наукове дослідження довгострокових демографічних сценаріїв, яке не передбачає примусового зменшення кількості людей.

Про це повідомляє Інститут масової інформації.

Публікації виходять із гучними заголовками на кшталт «Вчені запропонували скоротити населення Землі» або «Політики вирішили зменшити кількість людей». Конспірологічні ресурси пов’язують ці твердження з теорією змови про «золотий мільярд».

За спостереженнями, один і той самий викривлений контекст синхронно поширювали десятки каналів — від новинних агрегаторів і пабліків про економіку до конспірологічних спільнот.

Приводом для цих повідомлень стала наукова стаття міжнародної групи екологів і демографів, опублікована в липні 2026 року в журналі Sustainable Development. Її автори досліджували вплив зростання чисельності населення та споживання ресурсів на стан екосистем.

Науковці проаналізували дані за 1970–2020 роки, застосувавши екологічну модель, яка враховує кількість населення та рівень споживання. За розглянутий період населення планети зросло приблизно з 3,7 до 8 мільярдів людей. Водночас дослідники зафіксували скорочення популяцій диких тварин більш ніж наполовину, подвоєння викидів вуглекислого газу й екологічного сліду, чотириразове збільшення видобутку мінералів і зростання виробництва пластику у 25 разів.

Один із висновків авторів полягає в тому, що технологічного прогресу та підвищення енергоефективності недостатньо, щоб повністю компенсувати екологічний вплив зростання кількості споживачів ресурсів.

Російські телеграм-канали перекрутили зміст статті у два етапи. Спочатку новинні ресурси заявили, що вчені нібито «запропонували скоротити населення Землі вдвічі — до чотирьох мільярдів людей до 2200 року».

Однак у самих публікаціях уточнюється, що йдеться про довгострокові сценарії та поступові демографічні зміни, яких можна досягти завдяки підвищенню рівня освіти, зокрема серед дівчат, розширенню прав жінок і добровільному зниженню народжуваності.

Таким чином, теоретичний сценарій поступового зменшення чисельності населення підмінили твердженням про конкретний і примусовий «план скорочення». Маніпулятивний заголовок створює враження, ніби науковці закликають фізично знищувати людей, хоча дослідження не містить таких пропозицій.

На другому етапі конспірологічні пабліки ще більше спотворили зміст статті. Вони почали стверджувати, що йдеться про «зловісний план» найбагатших людей планети та «таємну змову еліт», метою якої нібито є створення «золотого мільярда».

У таких дописах теоретичне моделювання видають за затверджений план дій, замовчують майже двохсотрічний горизонт розглянутих сценаріїв, а рекомендації щодо освіти, прав жінок і добровільного планування сім’ї підміняють твердженнями про примусове скорочення населення.

Це типовий прийом дискредитації джерела: реальну наукову дискусію про демографію, споживання ресурсів і стан екосистем представляють як ворожу спецоперацію. Така підміна покликана викликати страх і посилити недовіру до науковців, міжнародних організацій та гуманітарних цінностей.

Отже, дослідження не підтверджує існування плану примусово скоротити населення Землі вдвічі. Автори аналізували довгострокові демографічні та екологічні сценарії, а російські ресурси спочатку перетворили їх на клікбейтну новину, а потім — на конспірологічну теорію про «золотий мільярд».

У соціальних мережах поширюють відео ремонту дороги, нібито зняте 29 липня у прифронтовому Слов’янську. Насправді ролик записали в Подільську Одеської області, а неправдиву геолокацію додали російські пропагандисти.

Про це повідомляє StopFake.

Автори публікацій стверджують, що російські війська «планомірно підходять до Слов’янська», тоді як місцева влада витрачає кошти на нове дорожнє покриття. Відео супроводжують коментарями «бюджети мають бути освоєні» та «гроші самі себе не розпилять», натякаючи на корупцію.

В іншій публікації стверджується, що у Слов’янську нібито будують нові дороги «замість укріплень для ЗСУ та укриттів для українців».

Однак зворотний пошук за кадрами показав, що спочатку відео опублікували 29 липня в TikTok-акаунті @podilsk_city. В оригінальному дописі місцем зйомки вказано Подільськ — місто в Одеській області.

На підміну геолокації звернули увагу й місцеві жителі. У коментарях під однією з публікацій мешканка Подільська написала, що на відео ремонтують дорогу саме в її місті, а не у Слов’янську.

Фактчекери StopFake також геолокалізували місце зйомки. Ролик записали на вулиці Соборній у Подільську. Порівняння кадрів із фотографіями на Google Maps засвідчило збіг кількох орієнтирів: розташування будівель, квіткового магазину, рекламного щита, зупинки та супермаркету АТБ на вулиці Соборній, 113.

За даними сервісу Osavul, одним із перших відстежених ресурсів, які поширили ролик із неправдивим підписом, став Telegram-канал «Украина.ру». Він опублікував відео 2 серпня. Згодом його підхопили інші російські пропагандистські та Z-канали.

Слов’янськ обрали для цієї маніпуляції невипадково. Місто розташоване неподалік від лінії бойового зіткнення, тому повідомлення про нібито значні витрати на асфальтування мало викликати особливо сильне обурення. Автори фейку протиставляють ремонт дороги будівництву укріплень та укриттів, але не наводять жодних даних про вартість робіт, джерело їх фінансування чи перерозподіл оборонних коштів.

Водночас ремонт доріг у прифронтових районах сам собою не свідчить про недоцільне використання грошей. Такі маршрути потрібні для військової та цивільної логістики, постачання й евакуації, а через рух важкої техніки дорожнє покриття швидко зношується. Паралельно логістичні маршрути у прифронтових регіонах обладнують антидроновим захистом.

За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня 2026 року у прифронтових областях відремонтували майже 112,7 кілометра автомобільних доріг, збудували 215 кілометрів антидронового захисту та відновили 16,52 кілометра захисних конструкцій. Загалом від початку року антидроновим захистом обладнали понад 1184 кілометри логістичних маршрутів.

Отже, поширюване відео є справжнім, але йому навмисно приписали неправдиву геолокацію. Ремонт дороги проводили в Подільську Одеської області, а не у прифронтовому Слов’янську. Підміна місця зйомки дала пропагандистам змогу перетворити звичайний ремонт міської вулиці на історію про нібито корупцію та нехтування обороною.

Російські медіа та проросійські акаунти поширюють згенероване штучним інтелектом зображення, яке нібито показує каску американської блогерки Лори Лумер в експозиції Музею Голодомору в Києві.

Про це повідомляє Укрінформ.

На світлині зображена біла будівельна каска під склом, поруч із якою розміщено напис: «Каска, яку носила Лора Лумер, великий друг України і борець за правду». Пропагандисти стверджують, що йдеться про каску, яку Лумер носила під час своєї поїздки до України.

Однак це фейк. Зображення, найімовірніше, створили за допомогою штучного інтелекту. Сервіс Hive Moderation оцінив імовірність його ШІ-генерування у 96%, а AI or Not — у 90%.

Жодної інформації про появу такого «експоната» немає ані на офіційному сайті Музею Голодомору та його сторінках у соціальних мережах, ані на ресурсах української енергетичної компанії ДТЕК.

Під час візиту до України Лора Лумер справді носила каску з логотипом ДТЕК. Вона вдягнула її, відвідуючи одну з підстанцій на Київщині, яку російські війська зруйнували у 2022 році. Згодом енергетичний об’єкт відновили за підтримки уряду США.

Одним із можливих візуальних джерел для створення фейку могла стати фотографія каски ДТЕК, представленої на виставці Expo 2025 в Осаці. На ній також зображена каска під склом на жовтому стенді. Цей експонат українського павільйону символізував стійкість енергетиків, які продовжують забезпечувати країну світлом в умовах російських атак.

За допомогою фальсифікації російська пропаганда намагається дискредитувати українські культурні інституції, знецінити підтримку України з боку іноземців і представити поїздку Лумер як піар-акцію.

Лора Лумер — американська блогерка, інфлюенсерка та впливова представниця руху MAGA, наближена до президента США Дональда Трампа. Раніше вона виступала проти підтримки України, але згодом визнала, що перебувала під впливом російської пропаганди.

Під час поїздки до України в липні 2026 року Лумер зустрілася з президентом Володимиром Зеленським, відвідала Київ і райони поблизу фронту та побачила наслідки російських ударів. Після цього вона засудила агресію Росії та закликала Сполучені Штати передати Україні більше ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.

Російська пропаганда намагається виправдати масовану атаку на Україну 5 серпня, поширюючи твердження про нібито військове призначення уражених цивільних і логістичних об’єктів.

Про це свідчать результати моніторингу Центру стратегічних комунікацій.

Протягом доби аналітики зафіксували близько шести тисяч матеріалів про Україну, опублікованих майже на 150 ресурсах, залучених до здійснення іноземних інформаційних маніпуляцій та втручання (FIMI).

Одним із провідних наративів стало виправдання російських ударів по цивільній і логістичній інфраструктурі під приводом знищення «військових об’єктів». Цю тезу просували приблизно у 150 публікаціях.

Після атаки 5 серпня пропагандистські ресурси почали стверджувати, що логістичні комплекси «Нової пошти», «Епіцентру» та Raben Ukraine, а також суховантажні судна нібито використовували для перевезення зброї, боєприпасів і товарів подвійного призначення. Водночас жодних переконливих доказів таких тверджень вони не навели.

За оцінкою Центру стратегічних комунікацій, за допомогою цього наративу Кремль намагається переконати міжнародну аудиторію, що російська армія завдає ударів винятково по «військових цілях».

При цьому російська пропаганда замовчує загибель і поранення мирних жителів, руйнування цивільних об’єктів та порушення норм міжнародного гуманітарного права.

Російська влада продовжує використовувати соціальну політику як інструмент легітимізації війни проти України, виділяючи додаткові бюджетні кошти на пільги для сімей учасників так званої «СВО». Аналітики наголошують, що такі заходи є частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, покликаної створити позитивний образ війни, героїзувати її учасників і заохотити нових людей до участі в агресії. На це звернули увагу у державному Центрі протидії дезінформації.

Йдеться про рішення уряду Росії спрямувати додаткові 3 млрд рублів на організацію літнього відпочинку для дітей учасників війни. Експерти зазначають, що така політика формує привілейовану категорію громадян, пов'язуючи соціальні пільги з участю у військовій агресії. Таким чином Кремль використовує державні ресурси не лише для підтримки родин військових, а й для подальшої мілітаризації суспільства та героїзації війни.

Водночас російська пропаганда замовчує справжній характер так званої «СВО», подаючи її як легітимну операцію, хоча насправді йдеться про повномасштабну агресію проти України, що супроводжується ударами по цивільній інфраструктурі, загибеллю мирного населення та численними порушеннями міжнародного права.

Важдивий і фінансовий аспект пропагандистської кампанії. На тлі сотень мільйонів доларів, які Росія витрачає на масовані ракетно-дронові атаки проти України, виділення близько 39 млн доларів на дитячий відпочинок має насамперед символічне та інформаційне значення. На думку фахівців, цей крок покликаний підтримати позитивне сприйняття війни всередині країни та представити участь у ній як джерело соціальних переваг.

Фахівці наголошують, що припинення російської агресії дозволило б спрямувати значно більше державних ресурсів на підтримку всіх дітей, а не використовувати бюджетні кошти як інструмент стимулювання участі у війні.

Росія веде системну кампанію зі знищення української книжкової галузі, цілеспрямовано атакуючи друкарні, логістичні центри, книжкові склади та книгарні. Аналітики називають такі дії «книгоцидом» — спробою не лише завдати економічних збитків, а й стерти українську культурну ідентичність, позбавити дітей підручників і підірвати культурний простір країни. На поширення цієї практики звернули увагу в державному Центрі стратегічних комунікацій.

Від початку повномасштабної війни зафіксовано щонайменше 19 прицільних атак на об'єкти книжкової інфраструктури. Основними цілями стали Харківщина та Київський регіон, де російські війська завдавали ударів по друкарнях, логістичних хабах, книжкових ринках і книгарнях. Автори наголошують, що характер цих атак свідчить не про випадкові влучання, а про системну кампанію зі знищення всього ланцюга книговидання.

Лише під час удару по логістичному центру видавництва «Ранок» та хабу мережі «КнигоЛенд» було знищено понад 8,5 мільйона книг, серед яких сотні тисяч шкільних підручників. Загалом російські атаки призвели до загибелі працівників друкарень, поранень десятків людей та збитків, що вимірюються сотнями мільйонів гривень.

У Центрі стратегічних комунікацій пишуть, що атаки на книжкову галузь є лише одним із проявів ширшої кампанії зі знищення української культурної спадщини. Йдеться про руйнування музеїв, храмів, історичних пам'яток, викрадення та привласнення культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях, а також заміщення українських книжок і підручників російською пропагандистською літературою. Таким чином окупаційна влада прагне переписати історію та сформувати лояльність до Росії серед українських дітей.

Знищення книжок і поліграфічної інфраструктури має ознаки свідомої політики культурного геноциду. Попри масштабні втрати, українська книжкова галузь продовжує працювати, відкриваються нові книгарні, проходять книжкові фестивалі, а міжнародні організації дедалі частіше визнають системне руйнування української культурної інфраструктури проявом геноцидної політики Росії.

У польському сегменті фейсбуку поширюються маніпуляції, нібито падіння невідомого об'єкта в селі Тарнава-Колонія Люблінського воєводства (Польща) — це «українська провокація», а не наслідок російського удару. Це — перекручування фактів слідства, ігнорування офіційних заяв польської влади, і факту того, що розслідування не завершене, наголошують фактчекери Demagog.  

У дописі, що набрав понад 11 тисяч переглядів і майже 3 тисячі поширень, стверджується, що вибух спричинила не ракета, а нібито закладений 10-кілограмовий тротиловий заряд, а відсутність публічно показаних уламків «викликає підозри». Поширював такі тези, зокрема, представник «Польського антивоєнного руху» Петро Панасюк, який заперечує російське походження ракети.

Окружна прокуратура Любліна встановила, що в Тарнаві-Колонії впала саме російська крилата ракета Х-101, вироблена в Росії у першому кварталі 2026 року. Прокурор Марцін Козак повідомив, що на місці падіння та поблизу нього виявили численні фрагменти літального апарата, а вирішальними для ідентифікації стали залишки двигуна та електроніки. Цей тип ракет перебуває на озброєнні саме російських, а не українських збройних сил.

Слідчі досі відновлюють точну траєкторію польоту ракети, співпрацюючи з прикордонною службою та військовим командуванням, і закликають громадян орієнтуватися виключно на офіційні джерела.

Польський Генштаб у публікації в Х закликав не поширювати неперевірену інформацію щодо падіння ракети на полі між населеними пунктами Тарнава-Колонія і Токари в Люблінському воєводстві.

Це черговий приклад того, як після інцидентів із залітанням російського озброєння на територію країн НАТО пропаганда намагається перекласти відповідальність на Україну, посіяти сумнів у достовірності офіційних розслідувань і применшити масштаб російської повітряної загрози для Європи.

Проросійські ресурси поширюють фотографію, на якій нібито український посадовець тисне руку багатодітній родині з Індії, яка нібито отримала трикімнатну квартиру від держави на Київщині. У публікаціях стверджується, що родина Венкатеша Срінівасана мешкає в Україні «трохи більше року», а факт отримання ними житла нібито «шокував» українців. Поширення таких повідомлень зафіксував Центр протидії дезінформації (ЦПД). 

Аналітики «Детектора медіа» також зафіксували приклади таких дезінформаційних повідомлень, зокрема в телеграм-каналах «Одесса Za Победу!» і «Шейх Тамір». 

Розвінчання

Насправді ця історія повністю вигадана. В українському інформаційному просторі та офіційних джерелах немає жодних згадок про родину з таким прізвищем чи про передачу їй житла. Фотографія вперше з'явилася саме в російських джерелах, а аналіз зображення вказує на ознаки цифрового редагування — ймовірно, за допомогою штучного інтелекту або графічних редакторів.

Це не перший подібний вкид: фактчекери вже неодноразово фіксували фейки про «індійських мігрантів» в Україні, — частина ширшої кампанії з розпалювання ксенофобських настроїв за допомогою сфабрикованих сюжетів про мігрантів, яку «Детектор медіа» відстежує вже тривалий час. Мета таких вкидів — посіяти соціальне невдоволення та спровокувати штучну напругу всередині українського суспільства.

Читайте дослідження: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників

Наприкінці липня 2026 року іспанський анклав Сеута на півночі Африки пережив масштабний наплив нелегальних мігрантів: лише за добу кордон з Марокко перетнули, за різними оцінками, від 40 до 60 тисяч людей, іспанська влада залучила армію на підтримку Цивільної гвардії, а кілька держав ЄС (Італія, Франція) заговорили про необхідність посилення контролю на кордоні з Іспанією.

Реальну кризу відразу підхопила проросійська пропагандистська мережа, перетворивши її на інструмент дестабілізації Євросоюзу.

Масштаб кампанії

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що аналітики зафіксували понад 1500 публікацій про Сеуту у виданнях, які належать до мережі проросійських ресурсів — насамперед сайтів «Правда» та RT. Іспанська версія «Правди» самостійно опублікувала приблизно 300 матеріалів на цю тему, а кожна з редакцій RT — понад 25 новин за лічені дні.

Реальний привід, фальшива інтерпретація

Пропагандисти не вигадують, а експлуатують справжню подію, щоб просунути вигідні Кремлю наративи: про «крах міграційної політики ЄС», «хаос і безсилля» іспанської влади, необхідність закриття Шенгену. Це типова тактика використання реального інфоприводу для розхитування довіри до європейських інституцій — та сама модель, яку Москва раніше застосовувала щодо інших чутливих тем.

Показово, що вже ситуація у Сеуті породила суперечливі твердження у західному медіапросторі. Фактчекери Associated Press спростували кілька необґрунтованих тверджень, які паралельно поширювалися онлайн, зокрема:

Мета кампанії

За словами Сибіги, Москва роками використовує міграційну тематику та інші чутливі суспільні питання, щоб «сіяти страх і розхитувати ситуацію в європейських країнах». Ідеться не про підтримку якоїсь конкретної позиції щодо мігрантів, а про використання самого розколу довкола теми — для поглиблення суперечностей усередині ЄС і між державами-членами, підриву довіри до урядів і послаблення європейської єдності напередодні продовження підтримки України.

Міністр закликав європейські країни повністю заборонити діяльність російських пропагандистських ресурсів на своїй території як єдиний дієвий спосіб захисту суспільства від подібного втручання.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) опублікував аналітичний звіт про роль платформи Threads в українському інформаційному просторі. Аналітики дійшли висновку, що попри відносно скромну аудиторію — в Україні, за даними DataReportal, потенційне рекламне охоплення платформи наприкінці 2025 року становило лише 1,75 млн акаунтів — Threads стабільно використовують для поширення підроблених скриншотів, вигаданих цитат і справжніх матеріалів, поданих поза контекстом.

Що виявили аналітики

Дописи в Threads легко переносяться в Instagram, Facebook, Telegram, X, TikTok і YouTube, тому первинний фейк часто губить контекст і автора вже на другому-третьому «стрибку» між платформами. За спостереженнями ЦПД, найчастіше маніпуляції стосуються мобілізації, Сил оборони України, керівництва держави та міжнародної підтримки.

Серед задокументованих прикладів:

Важливе застереження від ЦПД

Аналітики окремо наголошують: сам факт появи антиукраїнського чи неправдивого допису не є доказом інформаційно-психологічної операції. Для такого висновку потрібні підтверджені ознаки координації: однакові тексти, опубліковані майже одночасно, схоже оформлення профілів, спільні помилки перекладу, синхронні репости чи посилання на ті самі джерела. Прикладом того, як подібні мережі можуть довго маскуватися під нейтральні акаунти, ЦПД наводить розслідування NewsGuard про 294 фейкові профілі, що видавали себе за жінок, зацікавлених у знайомствах із тайванцями напередодні виборів на Тайвані.

Повний текст аналітичного звіту ЦПД «Роль Threads в інформаційному просторі України» — за посиланням.