Після наймасованішого від початку повномасштабного вторгнення удару Сил оборони України по Москві та Московській області в інформаційному просторі розгорнулася нова хвиля російської пропаганди. Російські та проросійські ресурси скоординовано почали поширювати твердження, що Україна нібито діє не самостійно, атакує цивільні об’єкти та провокує можливу ескалацію з Росією і НАТО. Як і де розвивається інфокампанія  розповіли VoxCheck.

18 червня 2026 року Сили оборони України завдали ударів по об’єктах у Москві та Підмосков’ї, серед яких були об’єкти паливної та військової логістики, зокрема Московський нафтопереробний завод. За даними Генерального штабу ЗСУ, на підприємстві виникли пожежі в кількох осередках.

Однак майже одразу після події в мережі почала поширюватися інша версія подій. Російська пропаганда намагалася сформувати у міжнародної аудиторії уявлення, що Росія є стороною, яка «захищається», а українські удари нібито є причиною майбутніх російських атак.

Одною із головних тех стало твердження, що Росія лише «відповідає» на дії України. Таку риторику використовували, зокрема, після заяв російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова про подальші «масовані удари» по Україні. 

Проте російські масовані атаки на українські міста не виникають спонтанно після окремих подій. Росія системно здійснює ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по цивільній інфраструктурі, енергетиці та житлових районах. Водночас Україна заявляє про удари по об’єктах, які мають військове значення та забезпечують роботу російської армії.

Окремим напрямом стала спроба представити українські удари як атаки на мирних жителів. У соцмережах поширювали відео пошкоджених житлових будинків, змішуючи їх із повідомленнями про удари по нафтопереробних та логістичних об’єктах. Така тактика мала на меті стерти різницю між військовими цілями та цивільною інфраструктурою.

Паралельно запускали тезу про нібито участь НАТО та Великої Британії в організації атак. Російська пропаганда регулярно використовує цей наратив, щоб створити уявлення про «війну Росії проти всього Заходу», а не про агресію проти України.

Аналітики звернули увагу, що частина таких повідомлень поширювалася через іноземні акаунти з великою аудиторією, які позиціонують себе як незалежні коментатори. Серед них були сторінки, пов’язані з попереднім поширенням прокремлівських наративів та матеріалів російських державних медіа.

Одним із прикладів став акаунт Concerned Citizen у соцмережі X, який одним із перших після атаки поширив набір ключових тез: нібито Україна діяла за підтримки НАТО, нібито були атаковані цивільні об’єкти, а Росія тепер має право на відповідь. Саме ці елементи згодом повторювали інші інформаційні майданчики.

Ще одним напрямом кампанії стало використання відео з пошкодженим житловим будинком, яке поширювали різні акаунти з однаковими поясненнями. Фактчекери звернули увагу, що синхронність публікацій і повторення однакових формулювань є типовими ознаками координованого поширення наративів.

Після цього в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про нібито загрозу «Третьої світової війни» та можливу ядерну ескалацію. Такі твердження традиційно використовуються російською пропагандою для залякування аудиторії та перекладання відповідальності за можливе загострення на Україну.

За цією логікою Росія намагається представити власну агресію як вимушену реакцію, а дії України щодо захисту від нападів — як провокацію. Водночас фактчекери наголошують, що саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України та продовжує систематичні атаки по українських містах.

Основною темою дезінформаційної кампанії після ударів по Москві стало перевертання ролей агресора та жертви. Російські інформаційні мережі намагалися представити удари по військовій інфраструктурі як «терористичні атаки», приховуючи контекст багаторічної війни та численних російських обстрілів України.

У соціальних мережах поширилося відео, яке нібито показує чиновників на відкритті нової асфальтованої дороги в російському місті Мухосранськ. У ролику стверджується, що місцеві посадовці нібито відкрили дорогу, яка виявилася лише фальшивим рулонним макетом асфальту. Насправді відео повністю створене за допомогою штучного інтелекту, а саме місто Мухосранськ є вигаданим. Про це розповіли фактчекери Lead Stories, які перевірили походження ролика, його авторів та ознаки AI-генерації.

Відео поширювали з підписом про нібито «великий скандал у Мухосранську, Росія» та запитанням, хто отримав гроші за дорогу, якої насправді не існувало. Такий сюжет створював враження викриття корупції та обману під час дорожнього будівництва.

Однак перевірка Lead Stories показала, що йдеться не про реальний інцидент, а про сатиричний контент. Мухосранськ не є справжнім населеним пунктом у Росії. Це поширена жартівлива назва для умовного віддаленого провінційного міста, аналогічна англомовним виразам на кшталт «Nowheresville».

Фактчекери встановили, що оригінальне відео походить із TikTok-акаунта, який публікує меми та контент, створений штучним інтелектом. На ролику є позначка «AI-generated», а також водяний знак акаунта @sokolandr92. Сам авторський профіль використовує гумористичний формат і прямо вказує, що його матеріали можуть бути пародійними.

Окремою ознакою того, що відео не є реальним записом, є оформлення акаунта, який його поширив. Профіль @JenevaFMRadio використовує елементи пародії, зокрема змішані символи з латинської та кириличної абетки, що створюють імітацію справжнього медіа. Його опис також містить натяки на сатиричний характер сторінки.

Lead Stories також звернули увагу на деталі самого відео. У ролику немає підтверджень існування події, реальних посадовців чи справжнього місця зйомки. Натомість використані типові ознаки генерації штучним інтелектом, а сюжет побудований як гумористична вигадка про корупцію та неякісну інфраструктуру.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало використання AI-генерації для створення правдоподібного на вигляд, але вигаданого відео. Попри те, що ролик мав сатиричне походження, його поширення без контексту могло створювати у користувачів хибне враження про реальний випадок у Росії.

Перевірка показала, що відео про «фальшиву асфальтовану дорогу» не демонструє справжній скандал чи корупційну схему. Це штучно створений мем із вигаданим містом, який спочатку публікували як AI-контент, але згодом його почали поширювати без пояснення контексту.

У мережі знову поширюється твердження про нібито існування в Україні американських біологічних лабораторій, де могли розробляти зброю. Про це розповіли фактчекери Maldita.es, які проаналізували походження заяв, зміст документів та історію поширення пропаганди про «біологічну зброю України».

Нову хвилю таких заяв запустили після публікації відео директорки Національної розвідки США Тулсі Габбард, у якому вона заявила про розкриття документів щодо фінансування США понад 120 лабораторій у більш ніж 30 країнах, включно з Україною.
Російські державні медіа та прокремлівські ресурси швидко підхопили заяви Габбард і представили їх як нібито підтвердження звинувачень Москви про розробку Україною біологічної зброї за підтримки США. Зокрема, Russia Today та Sputnik заявляли, що оприлюднені документи начебто доводять правоту російської версії подій.

Однак фактчекери зазначають, що йдеться про програму співпраці між Україною та США у сфері біобезпеки, а не про створення зброї. У 2005 році країни підписали Програму зменшення біологічних загроз, метою якої було підвищення безпеки українських лабораторій, захист небезпечних патогенів та розвиток мирних досліджень, зокрема у сфері діагностики та вакцин.

Саме цей документ уже багато років використовується російською пропагандою як основа для конспірологічних тверджень. За даними дослідників, наратив про «американські біолабораторії в Україні» почав активно поширюватися ще з 2009 року, а особливого масштабу набув після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Тоді російська влада використовувала ці заяви як один із аргументів для виправдання війни проти України. Кремль стверджував, що нібито прагнув знищити лабораторії, які становили загрозу для Росії. Водночас Організація Об’єднаних Націй у 2022 році заявляла, що не має доказів існування в Україні програм розробки біологічної зброї. Наявність патогенів у лабораторіях сама по собі не свідчить про створення зброї. Такі матеріали використовуються у цивільній медицині для вивчення захворювань, контролю спалахів інфекцій та реагування на надзвичайні ситуації.

Окремою темою перевірки стало, як нові заяви почали поширюватися через політичних діячів і соціальні мережі. Відео Габбард поширили деякі представники американського політичного середовища, після чого його активно використали російські державні ресурси та пов’язані з Кремлем інформаційні мережі.

Фактчекери також звернули увагу на використання підроблених матеріалів у межах цієї кампанії. Зокрема, мережа Matryoshka, пов’язана з російськими операціями впливу, поширювала фальшиві обкладинки та матеріали, які імітували відомі західні медіа, щоб надати неправдивим твердженням вигляду достовірності.

Українське Міністерство закордонних справ назвало нову хвилю таких звинувачень безпідставними маніпуляціями та наголосило, що Україна ніколи не брала участі у розробці, виробництві чи зберіганні біологічної зброї.