У соціальних мережах Болгарії поширювалося відео, яке нібито показує українців, що вчиняють акти вандалізму у місті Варна. На кадрах із камери спостереження видно двох чоловіків, які ламають вазони та б’ють двері будівлі. Однак перевірка встановила, що відео не має стосунку до Болгарії та було зняте в Україні. Про це розповіли фактчекери FactCheck.bg, які з’ясували, що поширений ролик походить із міста Ужгород, а не з Варни.

Фейкове відео почало активно поширюватися наприкінці травня. Автори публікацій стверджували, що подія сталася 22 травня у Варні, однак на самому записі з камери видно іншу дату — 18 квітня. Ця невідповідність стала однією з перших ознак того, що кадри могли бути використані поза початковим контекстом.

Відео розповсюджували численні акаунти та групи у соціальних мережах, зокрема спільноти з проросійськими та антиукраїнськими наративами. Через велику кількість поширень ролик потенційно міг охопити десятки тисяч користувачів.

Під час перевірки FactCheck.bg використали зворотний пошук зображень Google та знайшли оригінальну публікацію відео у профілі користувачки Анни Качанової. Запис був оприлюднений ще 18 квітня із проханням допомогти встановити особи людей, які пошкодили майно.

У наступних публікаціях цього ж профілю стало зрозуміло, що відео було записане перед фітнес-центром в Ужгороді. Власниця закладу підтвердила журналістам FactCheck.bg, що саме її будівля зображена на відео та що подія не відбувалася у Варні.

Додаткову перевірку провела платформа LeadStories, яка також встановила місце зйомки. Фахівці зазначили, що відмінності між сучасним виглядом будівлі та зображеннями у Google Street View можуть пояснюватися тим, що панорами на цій локації не оновлювалися з 2015 року.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало навмисне викривлення походження відео та прив’язка українських кадрів до іншої країни. Маніпуляція мала на меті створити враження, що українці нібито причетні до правопорушень у Болгарії, хоча реальні обставини події були зовсім іншими.

Перевірка показала, що відео не було зняте у Варні, а походить з Ужгорода. Фактчекери підтвердили його справжнє джерело, встановили дату публікації та отримали підтвердження від власниці об’єкта, що поширені в соцмережах твердження є неправдивими.

Фактчекери EUvsDinisfo розповіли, як російський технологічний гігант Yandex із пошукової системи та набору цифрових сервісів перетворився на частину контрольованої державою інформаційної екосистеми. Через алгоритми пошуку, новинні сервіси та штучний інтелект компанія може впливати на те, яку картину світу отримують користувачі в Росії та за її межами.

Yandex часто сприймають як російський аналог Google, однак компанія має значно ширшу екосистему: хмарні сервіси, карти, таксі, доставку, музику, розумні пристрої та голосового помічника «Алісу». Саме через ці сервіси, за даними EUvsDisinfo, російська влада отримала можливість впливати на інформацію, яку бачать мільйони користувачів.

Кремля на Yandex почався ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після війни проти Грузії у 2008 році російські посадовці вимагали, щоб висвітлення подій у пошуку та новинних сервісах відповідало позиції влади. Надалі компанія поступово втрачала незалежність, а після початку повномасштабної війни проти України її інформаційна політика стала ще більш контрольованою.

Одним із прикладів маніпуляції стало висвітлення подій у Бучі після відступу російських військ у 2022 році. За даними EUvsDisinfo, пошукова видача Yandex не показувала користувачам інформацію про загибель цивільних та воєнні злочини, натомість пропонуючи нейтральні або туристичні зображення міста. Фактчекери наголошують, що таким чином алгоритми могли створювати викривлене сприйняття реальності.

Окрему увагу приділили роботі штучного інтелекту Yandex — голосового помічника «Аліса». Під час відповідей російською мовою система частіше відтворювала кремлівські інформаційні наративи щодо війни проти України. Зокрема, під час тестування модель підтримувала твердження російської пропаганди про Україну та події у Бучі. Інколи штучний інтелект спочатку формував коректну відповідь, але вона замінювалася відмовою відповісти після застосування внутрішніх обмежень. На думку дослідників, це може свідчити про політичну цензуру відповідей, а не про технічну неможливість надати інформацію.

Ще однією темою розслідування стало використання державою алгоритмів і штучного інтелекту для поширення вигідних Кремлю повідомлень. У матеріалі згадується витік документів організації Social Design Agency, яка працювала під контролем російської адміністрації президента та розробляла операції з впливу на відповіді мовних моделей.

EUvsDisinfo звертає увагу, що проблема виходить за межі Росії. Сервіси Yandex залишаються популярними в країнах із великими російськомовними спільнотами, зокрема у державах колишнього СРСР. Користувачі можуть отримувати пропагандистські або цензуровані відповіді навіть тоді, коли використовують лише браузер, пошук чи розумну колонку.

Таким чином, головна тема дезінформації, яку розглянули фактчекери, полягає у перетворенні цифрових технологій на інструмент інформаційного контролю. Якщо раніше пропаганда поширювалася переважно через телебачення та державні медіа, то тепер вона може бути інтегрована у пошукові алгоритми, чат-боти та повсякденні цифрові сервіси.

У висновку EUvsDisinfo наголошує: Yandex більше не можна розглядати лише як технологічну компанію, адже його сервіси стали частиною системи, де алгоритми, державне регулювання та пропагандистські наративи можуть формувати окрему версію реальності для користувачів.

У соціальних мережах поширили повідомлення про нібито «гнівну проповідь» Папи Лева XIV, у якій він начебто розкритикував політику президента США Дональда Трампа після того, як той буцімто назвав понтифіка «образою для Ісуса». У фейковій заяві Папі приписують різкі висловлювання щодо охорони здоров’я, міграційної політики, війни та корупції. Однак ця історія виявилася вигадкою, створеною за допомогою штучного інтелекту. Про походження фейку, ознаки генеративного контенту та відсутність підтверджень розповіли фактчекери Snopes.

Як встановили у Snopes, жодних доказів того, що Дональд Трамп називав Папу Лева XIV «образою для Ісуса», а понтифік у відповідь виголосив таку проповідь, не існує. Поширення цієї історії почалося з публікацій у фейсбуку.

Фактчекери перевірили можливі джерела повідомлення і не знайшли жодних згадок про подібний інцидент у надійних медіа. Пошуки в Google, Bing та DuckDuckGo не показали матеріалів, які підтверджували б існування такої заяви Папи чи конфлікту між ним і Трампом. 

Інструмент для аналізу текстів GPTZero оцінив ці матеріали як такі, що з високою імовірністю були створені штучним інтелектом. Водночас фактчекери наголошують, що подібні сервіси не можуть бути єдиним доказом автентичності чи фальшивості матеріалу — необхідна комплексна перевірка джерел і фактів.

Автори подібного контенту часто використовують зацікавленість аудиторії в політичних конфліктах та гучних заявах. Такі вигадані історії швидко поширюються в соцмережах, а посилання під ними нерідко ведуть на сайти з великою кількістю реклами, що дає змогу їхнім авторам отримувати прибуток від переглядів.