Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

11 Березня станом на 1476 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
775
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк: У Дубаї поліція затримала 19 українців за пограбування ювелірних магазинів

У польськомовних соціальних мережах (зокрема, у Facebook) масово шириться відео, стилізоване під новинний сюжет відомого європейського телеканалу Euronews. У ньому стверджується, нібито українські банди скористалися хаосом після атак іранських безпілотників та масово грабують ювелірні магазини в Дубаї. У сюжеті також додається, що місцева поліція вже затримала 19 злодіїв українського походження. Втім, сюжет виявився сфальшованим. Виявили фейк експерти Demagog

Скриншот допису на фейсбуці, що поширював дезінформацію 

Відео Euronews було сфальсифіковано

Пропагандисти дійсно використали реальні кадри з ефіру Euronews, щоб надати своєму фейку правдоподібності. Фактчекери знайшли оригінальний запис на офіційній сторінці редакції у Facebook за 28 лютого. На ньому дійсно присутня та сама репортерка (Джейн Візерспун), однак текст її репортажу кардинально відрізняється. В оригінальному відео журналістка розповідає виключно про атаку іранських дронів на один із готелів у Дубаї і зазначає, що місцеві мешканці залишаються пильними. Жодного слова про українців, банди чи пограбування ювелірних крамниць в оригінальному сюжеті немає.

Відсутність офіційних підтверджень

У відкритих джерелах немає жодних підтверджень цього інциденту. Інформація про затримання «19 українців» відсутня як на офіційному сайті телеканалу Euronews, так і в пресрелізах чи на сайті поліції Дубая.

Типова тактика російських спецслужб

Центр протидії дезінформації при РНБО України неодноразово фіксував подібні інформаційні вкиди. Мімікрія під авторитетні світові медіа (використання їхніх логотипів, графіки та реальних кадрів із накладанням фейкових титрів чи озвучки) — це один із найпоширеніших методів російської пропаганди. Мета таких дій прозора: дискредитувати українських біженців та громадян за кордоном, зобразивши їх злочинцями, і посіяти недовіру до них з боку міжнародної спільноти.

Історія про «українські банди в Дубаї» є фейком. Зловмисники просто вкрали сюжет Euronews про атаку безпілотників і додали до нього вигаданий текст.

Дезінформаційні повідомлення International Reporters: як російські пропагандисти маскуються під іноземних журналістів

Мережа International Reporters, яка на перший погляд є закордонним медіа, насправді є російським засобом поширення пропаганди.

Детектор медіа раніше публікував дослідження «Репортерів без кордонів» (RSF), яке викривало мережу International Reporters — команду пропагандистів із восьми країн. Під виглядом журналістики вони створюють контент французькою, англійською та російською мовами, просуваючи російську агресію, аби легітимізувати окупацію українських територій і тиражувати наративи Кремля про військові «успіхи». Аудиторія соцмереж International Reporters зростає, проте залишається скромною — трохи більше 76 000 підписників у Телеграмі (кілька пов'язаних каналів, французькою, англійською, італійською та російською мовами), 12 000 у вконтакті і майже 20 000 в Іксі. Співзасновницями проєкту є Вікторія Смородіна та Крістель Неан. Вікторія Смородіна популяризує професію «журналіста» в школах Ростова-на-Дону, Крістель Неан неодноразово з'являється в прокремлівських медіа.

Нинішнє дослідження «Детектора медіа» фокусується на контенті, який публікують International Reporters у своєму телеграм-каналі. Якщо заглянути до телеграм-каналу International Reporters, можна побачити новини про різні держави світу, але у постах переважає тема російсько-української війни. Основні теми, що висвітлюють пропагандисти, згадуючи про Україну: мобілізація, воєнні злочини з боку української армії та «київського режиму», успіхи російської армії на фронті та випадки «поширення нацистської символіки в Україні».

Фото: телеграм канал International reporters

Наприклад, пост, що був опублікований 4 березня 2026 року і містить в собі два відеоролика. Перше присвячене Збройним силам України від київського закладу OctoTower і друге про шлях реабілітації військових. Втім, коментарі авторів каналу до цих відео містять в собі одразу декілька наративів російської пропаганди: «Відео також показує… сумнозвісну синьо-жовту істерію бандерівської України. Вони не можуть не використовувати сині та жовті кольори всюди; це давно стало нав'язливим та нездоровим. Ми з Крістель у звільнених районах, якими ми подорожували, завжди були шоковані цим хворобливим синьо-жовтим синдромом».

«Синьо-жовта істерія бандерівської України». Пропагандисти стверджують, що використання національних кольорів України всюди стало «нав'язливою ідеєю та хворобою». Мета такого наративу — висміяти українську ідентичність та знецінити символи спротиву та єдності. Використання національних кольорів у публічному просторі під час війни — це не «нав’язлива ідея», а візуальний спротив окупації. Дані соціологічного дослідження групи «Рейтинг» показують, що з початком повномасштабного вторгнення довіра та прихильність до державних символів в Україні зросли.

Далі в пості авторки перелічуть низку історичних подій та фактів, які, на їх думку, є або українськими міфами або «історичним ревізіонізмом», наприклад, називають Голодомор вигадкою, а Сталіна не причетним до його організації: «Злі «росіяни» на чолі зі Сталіним змовилися створити голод, який знищив 10 мільйонів українців (вони не наважилися зробити більше смертей, але спокуса сильна!)».

Різниця в цифрах зазвичай залежить від методології: чи враховуються лише померлі від голоду, чи також враховуються ненароджені (демографічні втрати). За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, 3,9 мільйона осіб — безпосередні втрати від надлишкової смертності, та близько 600 тисяч осіб — втрати через дефіцит народжуваності. Загальні демографічні втрати оцінюються у 4,5 мільйона осіб. В останні роки деякі дослідники, зокрема Музей Голодомору, озвучували цифру у 10,5 мільйонів жертв. Проте ця цифра викликала гостру критику в академічному середовищі через питання до методології підрахунків. Більшість фахових істориків та демографів продовжують дотримуватися консенсусної цифри у ~4 мільйони. Станом на 2026 рік Голодомор визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу, а також низка міжнародних організацій: Європейський Парламент (2022 рік) офіційно визнав Голодомор геноцидом, ПАРЄ (2023 рік) ухвалила резолюцію, що визнає Голодомор геноцидом, сенат та палата представників США визнали Голодомор геноцидом у 2018 році. Міжнародні дослідження базуються на документах про «чорні дошки», заборону на пересування селян та примусове вилучення не лише зерна, а й усіх продуктів харчування. Це доводить, що метою був не просто хлібозаготівельний план, а фізичне знищення українців.

Фото: телеграм канал International Reporters

У іншому пості автори безапеляційно стверджують, що кількість загиблих українських бійців у російсько-українській війні сягла 723 тисяч. Однак від початку повномасштабної війни з Росією за офіційно озвученою статистикою загинули, щонайменше, 55 тисяч українських військових. Також велика кількість людей вважається зниклими безвісти. Такі цифри називав президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу France 2 4 лютого 2026 року. У 2025 році в інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану Зеленський називав кількість у 45 100 загиблих і близько 390 тисяч поранених. Видання New York Times писало про загальну цифру втрат України і Росії у війні за майже чотири роки, пославшись на дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні (CSIS), опубліковане 27 січня 2026 року. За цими даними, Росія втратила майже 1,2 мільйона військових, а Україна — близько 600 тисяч. Разом це майже 1,8 млн — йдеться про загиблих, поранених та зниклих безвісти бійців. Для підрахунку використовувалися оцінки урядів США та Великої Британії, а також інші доступні джерела.

Телефони у труні і квітучий похоронний бізнес. У іншому дописі пропагандисти зазначають, що місць на кладовищах зовсім не залишилося через велику кількість втрат на фронті. Могили викопують заздалегідь, а в середину труни нібито кладуть телефони та ліхтарики на випадок, якщо померлий раптово прокинеться: «Бізнес похоронних бюро процвітає… разом із продажем прапорів, похоронних речей і навіть рекламою похоронних телефонів, які кладуть у труни на випадок, якщо покійний «прокинеться»… Продаються й інші гаджети, такі як ліхтарі, не кажучи вже про продаж квітів, як живих, так і штучних».

В Україні справді відкриваються нові меморіальні сектори та кладовища. Найбільшим проєктом є Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). За офіційними даними Міністерства у справах ветеранів, станом на лютий 2026 року там вже проведено понад 200 поховань ідентифікованих та неідентифікованих захисників, за даними Інтерфакс-Україна, УП. Життя. Щодо телефонів у труні, то жодного офіційного магазину, реклами чи виробника «похоронних телефонів для пробудження» в Україні не існує.

Це стара міська легенда та «чорний гумор», який пропаганда видає за реальність. Подібні вкиди робляться для того, щоб показати українське суспільство як «божевільне» або «дике». В Україні існують ритуальні гаджети, наприклад, цифрові пам'ятники з QR-кодами, що ведуть на сторінку пам'яті, але жодних засобів зв'язку «з труни» не продаються. Це абсурдна вигадка, розрахована на емоційний шок.

Автор: Таїсія Курганова,

Кадри вечірки у Дніпрі виявились відео з вечірки у Дрездені

Користувачі соціальних мереж обурювались відео, на якому нібито зафіксовано розважальну вечірку в одному з нічних клубів Дніпра під час комендантської години. На кадрах чітко чутно російськомовну музику та видно назву закладу — «Імперія», що змусило багатьох користувачів повірити в моральний занепад та порушення закону в прифронтовому місті. Однак перевірка встановила, що поширені матеріали не мають жодного стосунку до реального стану справ у Дніпрі, а є типовим прикладом інформаційної атаки. Про дезінформаційні повідомлення розповіло «Суспільне Дніпро».

Журналісти відвідали адресу, за якою раніше в місті функціонував однойменний клуб, і з'ясували, що заклад закритий ще з 2018 року, а зараз у цьому приміщенні розташована квест-кімната. Поліція Дніпра також офіційно спростувала інформацію про діяльність клубу, підтвердивши результати перевірки. Насправді відео було зняте за кордоном — у дрезденському нічному клубі «Imperia Russian Night», який спеціалізується на російськомовних вечірках для емігрантів. Це підтверджується ідентичним інтер'єром та неоновою вивіскою, яку можна знайти на офіційних сторінках німецького закладу.

Експерт із протидії дезінформації «Детектор медіа» Роман Дерезенко пояснив механіку поширення цього фейку:

«Також фейки можуть створюватися навмисно для маніпуляцій або інформаційних атак. У контексті війни Росії проти України такі відео часто мають на меті створити враження хаосу, морального занепаду або внутрішніх конфліктів у країні. Для цього використовують реальні назви міст чи закладів, щоб інформація виглядала правдоподібною. У цьому випадку використали назву клубу "Імперія", який колись дійсно існував у Дніпрі, але давно не працює».

Скриншоти відео, яке поширили в соцмережах Дніпра. Джерело: Суспільне Дніпро

Роман Дерезенко сказав, що саме емоційний контент, який викликає миттєве обурення, найшвидше поширюється мережею без жодної верифікації з боку користувачів.

Викриття фейку стало можливим завдяки увазі до деталей, зокрема до логотипа клубу на відео. Як зазначив Роман Дерезенко, порівняння кольору підсвітки та елементів сцени з фотографіями в інтернеті чітко вказує на Дрезден. Експерт закликає громадян бути критичними до анонімних повідомлень у тіктоці чи телеграмі та використовувати інструменти зворотного пошуку зображень, адже здатність фільтрувати інформацію сьогодні є не просто корисною навичкою, а елементом громадянської безпеки.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.