Російська система пропаганди активізувала масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на звинувачення України та її вищого політичного керівництва у нібито небажанні мирного врегулювання та свідомому розпалюванні війни. Головною метою цієї акції стало перекладання відповідальності за продовження бойових дій на Київ, закріплення образу України як "країни-агресора", а також відволікання уваги суспільства від успішних ударів ЗСУ по російських логістичних центрах, втрат у РФ та знищення кремлівського тіньового флоту. Про дезінформаційні повідомлення розповіли БезБрехні.

Поширення фейків відбувалося через 26 географічно пов'язаних груп джерел, переважна більшість з яких (73%) розташована в Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України, у Казахстані та Білорусі. Основним майданчиком для вірусного розповсюдження виявився Telegram, на який припало 96% усіх переглядів.

У дезінформаційній кампанії було ключових дезінформаційних сюжетів, які масовано просувалися в медіапросторі. Серед них — поширення матеріалів норвезького аналітика Пола Стейгана, що Росія нібито є "гарантом цілісності України", а відмова від вимог Москви призведе до розпаду української держави. Крім того, активну участь у кампанії брало МЗС РФ, чиї посадовці через серію заяв просували тезу про "відкритість Росії до діалогу" та одночасно звинувачували Україну у зв'язках із міжнародною організованою злочинністю. До кампанії залучали й дотичні сюжети — від заяв прокремлівських блогерів щодо "недоговороздатності Заходу" до іронічних коментарів російських сенаторів про відсутність у РФ планів нападати на держави Балтії.

Російські медіа та анонімні Telegram-канали поширили неправдиву інформацію про те, що з установи виконання покарань на Харківщині нібито втекли двоє російських військовополонених. У дезінформаційних публікаціях стверджували, що уродженець Казахстану та уродженець Таджикистану розправилися з охоронцем із ЗСУ, заволоділи зброєю та втекли на викраденому автомобілі Mercedes ML350. Головною метою цієї інформаційної операції було створення суспільного резонансу, посіяння паніки серед цивільного населення прифронтових регіонів та дискредитація української пенітенціарної системи. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Викрити ворожий вкид вдалося завдяки офіційним заявам профільних державних органів та аналізу методів конструювання фейку.

Державна кримінально-виконавча служба України спростувала фейкові повідомлення, заявивши, що жодних втеч засуджених, ув’язнених чи військовополонених з установ системи не було. Центр протидії дезінформації при РНБО також підтвердив, що поширювана інформація є елементом інформаційно-психологічної операції. Працівники установи продовжують у штатному режимі забезпечувати правопорядок, у тому числі на прифронтових територіях.

Аналіз походження дезінформації показав, що першоджерелом стали анонімні Telegram-канали, які спершу публікували допис із приміткою про «неперевірену інформацію». Проте під час передруку російськими медіа це застереження навмисно прибрали. Крім того, фактчекери звернули увагу на використання класичного прийому маніпуляції — насичення фейку великою кількістю дрібних деталей (поліцейські позивні, роки народження, марка та колір авто), що створює хибне враження переконливості та документальності для ускладнення швидкої перевірки.

Прокремлівські медіа та проксі-мережі змінили стратегію висвітлення екологічних проблем, перейшовши від прямого заперечення змін клімату до дискредитації кліматичної політики Європейського Союзу. Російська дезінформаційна машина прагне підірвати довіру громадян до демократичних інституцій, посіяти паніку та переконати європейців у тому, що єдиним порятунком від енергетичної та економічної кризи є повернення до закупівлі дешевих російських нафти й газу. Головними темами маніпуляцій стали просування міфу про «зелену диктатуру» Брюсселя, залякування кліматичним апокаліпсисом у Європі та фальшиві заяви про нібито неминуче замерзання європейських міст без енергоресурсів із Росії. Про дезінформаційні повідомлення розповіли EUvsDisinfo.

Пропаганда перекручує регуляторні кроки ЄС, підносячи заходи з підвищення енергоефективності як «тоталітарний контроль» та зазіхання на приватну власність. Водночас кремлівські медіа навмисно роздмухують страхи про майбутні війни за питну воду, дефіцит продуктів і занепад Європи, одночасно змальовуючи Сибір як «землю майбутнього», яка нібито виграє від глобального потепління.

Експерти також викрили маніпуляції щодо залежності ЄС від російського газу. Пропагандистські тези про «економічне самогубство» Європи спростовуються тим, що сам Кремль опинився у глибокій паливній кризі. Внаслідок успішних ударів по російських НПЗ та логістиці у самій РФ виник дефіцит пального, закриваються АЗС, введено заборону на експорт дизелю, а проблеми з постачанням зачепили навіть цивільні служби. Таким чином, спроби звинуватити ЄС у «відсутності енергії» виявиляються дзеркальним відображенням власних внутрішніх проблем Росії.

Російські пропагандистські ресурси масово поширюють твердження, нібито після виникнення в Україні дефіциту ракет для протиповітряної оборони припинилися влучання у житлові будинки.

Про це повідомляє StopFake.

У такий спосіб пропагандисти намагаються просувати тезу, що російська армія начебто не атакує цивільні об'єкти, а руйнування та жертви спричиняє виключно робота української ППО.

Насправді це твердження не відповідає дійсності. Про загострення дефіциту ракет ППО в Україні говорять уже кілька тижнів, однак протягом цього часу Росія продовжувала завдавати ударів по житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

Зокрема, 25 липня, а також 1, 11 та 20 серпня російські війська атакували Київ балістичними ракетами. Під удари потрапляли багатоповерхові житлові будинки, школа та територія дитячої лікарні. Сукупно внаслідок цих чотирьох атак загинули понад 20 людей, щонайменше 75 зазнали поранень.

Вранці 9 серпня російська ракета влучила у багатоповерховий будинок на Салтівці у Харкові. У будинку були зруйновані поверхи із сьомого по дев'ятий, повідомлялося про одного загиблого та понад 30 постраждалих.

А 18 серпня російська армія завдала удару по центру селища Печеніги на Харківщині. Загинули десятеро людей, також були пошкоджені десять приватних будинків, кафе, поштове відділення, магазин та щонайменше сім автомобілів.

Ці приклади стосуються саме ударів балістичними ракетами, для перехоплення яких Україна використовує, зокрема, дефіцитні ракети ППО. Водночас Росія продовжує атакувати прифронтові регіони й ударними безпілотниками.

Так, у ніч на 17 серпня внаслідок російської атаки на Сумщину загинуло літнє подружжя. Було пошкоджено житлові будинки, нежитлові та складські приміщення, гаражі й транспорт. А 9 серпня російський безпілотник убив жінку та її дев'ятирічного сина у селі Степанівка Буринської громади. Ще четверо людей отримали тяжкі опіки.

Дефіцит ракет для українських систем протиповітряної оборони справді загострився влітку 2026 року. Повітряні сили навіть припинили публікувати щоденну детальну статистику збитих повітряних цілей на тлі того, що показники перехоплення балістичних ракет дедалі частіше становили нуль.

За словами президента Володимира Зеленського, у 2026 році Україна має приблизно у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів PAC-3, ніж роком раніше. Водночас Росія нарощує виробництво балістичних ракет.

Однією з головних причин дефіциту залишається обмежений обсяг світового виробництва PAC-3 на тлі високого попиту. Ситуацію додатково ускладнює загострення на Близькому Сході, через яке держави Перської затоки, що потенційно могли б передавати Україні ракети зі своїх запасів, самі активно використовують засоби протиповітряної оборони.

Україна паралельно шукає альтернативні способи протидії російській балістиці: від ударів по підприємствах, які виробляють ракети, та знищення мобільних пускових установок «Іскандер» до розвитку власної ракетної програми.

Таким чином, російська пропаганда використовує реальну проблему дефіциту засобів ППО для просування неправдивого причинно-наслідкового зв'язку. Російські атаки на житлові квартали та цивільну інфраструктуру не припинилися після скорочення запасів українських ракет-перехоплювачів, а наведені випадки безпосередньо спростовують твердження, що руйнування цивільних об'єктів нібито спричиняє лише робота української ППО.

Російська пропаганда дедалі активніше використовує тему зміни клімату для просування вже усталених дезінформаційних наративів — про нібито «авторитаризм» Європейського Союзу, згубність санкцій проти Росії та нездатність Європи відмовитися від дешевих російських енергоносіїв.

Про це повідомляє EUvsDisinfo.

Раніше кліматична тематика залишалася порівняно периферійною для кремлівської пропаганди, а глобальне потепління нерідко заперечувалося або висміювалося. Однак у міру того, як наслідки зміни клімату стають дедалі очевиднішими, зокрема й у самій Росії, прокремлівські ресурси змінили тактику: замість заперечення проблеми вони намагаються дискредитувати способи її розв’язання.

Одним із ключових наративів стала теза про так звану «зелену диктатуру» ЄС. Заходи, спрямовані на скорочення викидів та підвищення енергоефективності, російські ресурси представляють як привід для посилення державного контролю, стеження за громадянами та обмеження приватної власності. Наприклад, технології керування попитом на електроенергію зображують як інструмент, за допомогою якого Брюссель буцімто зможе обмежувати споживання електрики звичайними громадянами.

У EUvsDisinfo зазначають, що така риторика є продовженням давнього кремлівського наративу про Євросоюз як нібито «тоталітарну» та недемократичну структуру. Нові європейські регуляції регулярно використовують як «доказ» начебто авторитарного характеру ЄС, а кліматична політика стала ще одним зручним приводом для таких тверджень.

Водночас сама Росія стикається з серйозними наслідками глобального потепління. Понад половину її території займає вічна мерзлота, танення якої загрожує будівлям, залізницям, дорогам, нафтовій і газовій інфраструктурі. Вивільнення вуглекислого газу та метану з мерзлоти може додатково прискорювати глобальне потепління. Одним із прикладів наслідків цього процесу стала аварія поблизу Норильська, де ослаблення ґрунту сприяло руйнуванню резервуара з паливом та масштабному забрудненню навколишнього середовища.

Попри це, прокремлівські медіа регулярно називають європейський «зелений курс» «економічним самогубством» і стверджують, що відмова від викопного палива та російських енергоносіїв нібито прирікає Європу на стагнацію.

Інший напрям російської пропаганди — залякування європейців катастрофічними наслідками зміни клімату. Прокремлівські ресурси прогнозують війни за питну воду, стрімке зростання цін на продукти і навіть появу небезпечних «екзотичних бактерій» на європейських пляжах через танення арктичних льодовиків.

При цьому для самої Росії глобальне потепління нерідко подають як можливість. Зокрема, поширюється теза, що танення мерзлоти нібито перетворить Сибір на «землю майбутнього» та створить умови для його економічного розквіту. Таким чином Росію намагаються представити як майбутній «безпечний притулок» на тлі кліматичних проблем решти світу.

Ці повідомлення поєднують із твердженнями, що Європа не здатна існувати без дешевих російських нафти й газу. Після початку поступової відмови ЄС від російських енергоносіїв, запровадження санкцій проти енергетичного сектору РФ і боротьби з російським «тіньовим флотом» державні та прокремлівські медіа регулярно пророкують європейцям зими без опалення та дефіцит енергії.

Подібну риторику використовують і проти держав, які прагнуть зближення з ЄС. Так, у Вірменії прокремлівські ресурси стверджували, що європейська інтеграція нібито позбавить країну пільгових цін на російський газ і призведе до зростання витрат домогосподарств на енергію на 350%.

Під час нещодавньої спеки російські інформаційні ресурси також використовували проблеми з кондиціонуванням у Європі для просування тези про енергетичну кризу. Вони, зокрема, цитували російського чиновника Кирила Дмитрієва, який заявляв, що ЄС і Велика Британія нібито «не мають енергії» для роботи кондиціонерів через відмову від російських поставок.

Водночас, зауважують у EUvsDisinfo, сама Росія переживає дедалі серйозніші проблеми з паливом на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах та морській паливній логістиці. Для стабілізації внутрішнього ринку російська влада у липні запровадила заборону на експорт дизельного пального. Через перебої з постачанням частина автозаправних станцій припинила роботу, а на інших виникають черги. Проблеми із забезпеченням паливом зачіпають навіть лікарні та пожежні служби.

Аналітики вказують на суперечність між багаторічними прогнозами російської пропаганди про неминучий економічний крах Європи через відмову від російських енергоносіїв і ситуацією всередині самої Росії. На їхню думку, дедалі частіше російські внутрішні проблеми фактично проєктуються на країни Європи.

У мережі поширюють фейковий сюжет з логотипом Euronews, у якому стверджується, що український військовослужбовець нібито застрелив трьох солдатів НАТО під час міжнародних навчань Baltic Trust 26 у Латвії, після чого скоїв самогубство. 

Про це повідомляє StopFake.

Інформація про стрілянину не відповідає дійсності, а відео з логотипом Euronews є підробкою. На сайті телеканалу немає жодних повідомлень про стрілянину чи загибель військовослужбовців під час Baltic Trust 26.

Фейк також офіційно спростували Національні збройні сили Латвії. Там назвали повідомлення «черговою спробою дискредитувати Збройні сили Латвії та НАТО» й наголосили, що навчання Baltic Trust 26 пройшли без інцидентів.

У латвійських Збройних силах також звернули увагу на характер поширення дезінформації. Значну частину повідомлень публікували акаунти в соцмережі X з низьким рівнем органічної взаємодії. Деякі з них мали багато підписників і позначки верифікації, однак їхні дописи майже не отримували вподобань та поширень. Такі ознаки можуть свідчити про використання скоординованої мережі акаунтів для штучного масштабування фейку.

Заяву щодо дезінформації оприлюднило і посольство України в Латвії. У дипломатичній місії засудили спроби використати участь українських військових у міжнародних навчаннях для поширення неправдивих наративів, спрямованих на підрив довіри до офіційних джерел та дискредитацію співпраці України, Латвії і союзників по НАТО.

Навчання Baltic Trust 26 відбулися з 3 по 14 серпня 2026 року на військовому полігоні в Латвії. Їх організували Збройні сили Латвії спільно з Агентством НАТО з комунікацій та інформації.

У навчаннях взяли участь приблизно 650 представників держав-членів НАТО, а також України, Австралії та Японії. Основною темою Baltic Trust 26 стала протидія безпілотникам: учасники відпрацьовували тактики придушення дронів, перевіряли сумісність різних систем і координацію між операторами та командними структурами.

Навчання стали продовженням технічних випробувань TIE 26, які пройшли у травні в Нідерландах. Тоді 40 компаній з 11 країн-союзників протестували понад 60 комерційних систем протидії дронам. Системи, які успішно пройшли відбір, згодом залучили до Baltic Trust 26.

Одним із головних результатів навчань стала подальша стандартизація тактик і процедур протидії безпілотникам у межах НАТО, зокрема з урахуванням практичного досвіду російсько-української війни.

Російські пропагандистські ресурси за два дні поширили понад тисячу публікацій, спрямованих проти нового міністра оборони України Євгенія Хмари. Приблизно 65% виявлених повідомлень припало на телеграм.

Про це повідомив Центр стратегічних комунікацій.

Головна мета кампанії — представити нового очільника Міністерства оборони «терористом» і таким чином вкотре просунути один із системних кремлівських наративів про Україну як нібито «терористичну державу».

За даними аналітиків, перші публікації з’явилися на ресурсах російського пропагандистського медіа «Царьград». Згодом їх почали масштабувати через багатомовну мережу сайтів Pravda/ZOV, після чого тези підхопили великі державні російські медіа, зокрема RT, Sputnik та РИА Новости.

Як нібито «докази» пропагандисти приписують Євгенію Хмарі причетність до вибуху на Керченському мосту, нападу на концертний зал Crocus City Hall у Підмосков’ї та підриву автомобіля російської пропагандистки Дар’ї Дугіної.

Одночасно з персональними атаками проти Хмари російські ресурси поширюють уже традиційні тези про «тотальну корупцію» та нібито «зовнішнє управління» Україною.

Основним каналом поширення кампанії став телеграм — на нього припало приблизно 65% зафіксованих публікацій. Ще приблизно 30% повідомлень поширили через вебресурси.

Російська пропаганда також намагається вивести кампанію за межі російськомовного інформаційного простору. Матеріали перекладають англійською, французькою, іспанською та іншими мовами, щоб охопити закордонну аудиторію.

Отже, інформаційна атака проти нового міністра оборони є частиною ширшої кампанії Кремля, спрямованої не лише на дискредитацію окремих українських посадовців, а й на закріплення за кордоном неправдивого образу України як держави, нібито причетної до тероризму.

Російська пропаганда оприлюднила черговий фальшивий відеоролик, прикрившись брендами української культурної ініціативи та міжнародної правозахисної організації. Мета маніпуляції — посіяти розкол у релігійному середовищі та дискредитувати мобілізаційні процеси в Україні.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу. 

Прокремлівські телеграм-канали розповсюджують відеоролик з логотипами українського освітньо-культурного проєкту «Пломінь». У матеріалі з посиланням на нібито звіт міжнародної організації Human Rights Watch (HRW) стверджується, що впродовж літа 2026 року в Україні примусово «мобілізували 500 священнослужителів Православної церкви України».

Як сфабриковано цей фейк?

За допомогою подібних вкидів прокремлівська пропаганда намагається вирішити кілька завдань:

Російські пропагандисти вкотре вдалися до маніпуляцій, використавши реальне відео з залізничного вокзалу Дніпра. Опублікувавши сфальсифікований ролик, проросійські медіа та акаунти в соцмережах намагаються перекласти відповідальність за транспортні збої, спричинені російськими обстрілами, на українську владу.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу. 

У соціальних мережах X (Twitter), Instagram і Telegram проросійські ресурси масово поширюють відеоролик із залізничного вокзалу міста Дніпро. На кадрах видно великий натовп пасажирів на площі перед будівлею. Кремлівські акаунти переконують, що черги утворилися через нібито «перевірку документів» та оголошення про заборону евакуації для військовозобов'язаних.

Опубліковане відео (оригінальне) дійсно зняте у Дніпрі. Його оприлюднив на своїй сторінці один із користувачів українського сегмента тіктоку 7 серпня. Для переконливості маніпулятори наклали на нього текст, якого немає на оригіналі: «Військовозобов’язані не підлягають цивільній евакуації», а також підробили аудіодоріжку — на ній нібито через гучномовець вокзалу лунає відповідна заборона. Першоджерелом вкиду, ймовірно, став акаунт «Периметр ZOV» у мережі X, який оприлюднив фейк 17 серпня.

Які ознаки цього фейку?

Мета фейку

Ця маніпуляція спрямована на поширення паніки і відчуття безвихідності серед жителів Дніпра та регіону, формування у суспільства уявлення, ніби держава «кидає» військовозобов'язаних у разі небезпеки, а також щоб змістити фокус уваги громадян із реальної причини затримок транспортного сполучення — систематичних російських атак — на звинувачення «Укрзалізниці».

У російськомовних та грузинських сегментах соцмереж поширюють фейковий скриншот, на якому від імені російської компанії Wildberries та її очільниці Тетяни Кім пропонується винагорода в 50 мільйонів доларів за арешт або вбивство президента України Володимира Зеленського. Розвінчали фейк грузинські фактчекери з MythDetector. 

Фактчекери Myth Detector встановили, що першоджерелом фото став акаунт @Waltp39 у X, який позиціює себе як пародійний і в описі профілю прямо вказує на це. Обліковий запис, що має приблизно 2000 підписників і публікує контент про російсько-українську війну, опублікував зображення з винагородою за Зеленського ще 22 липня. Перевірка інструментом Hive Moderation показала 98% ймовірність того, що фотографія створена за допомогою штучного інтелекту. Пізніше фейк почав поширюватися ширше, зокрема в телеграмі та фейсбуці, у тому числі у вигляді «скриншота» з мобільного телефону, який нібито тримає в руках людина в автомобілі. 

Контекст: атаки на склади Wildberries

Поява фейку збіглася з серією атак українських безпілотників на об'єкти Wildberries у Росії. За даними Reuters, з 18 по 28 липня цілями стали щонайменше вісім складів компанії.

На тлі цих атак Тетяна Кім у липні зробила кілька публічних заяв, називаючи удари «актами тероризму»: 18 липня оголосила про виплати родинам загиблих і постраждалих співробітників, 22 липня заявила про «інформаційну війну» проти компанії, а 31 липня повторила звинувачення в тероризмі, заперечивши при цьому, що склади використовувалися для військових поставок. Жодна з цих заяв не містила згадки про Зеленського чи будь-яку винагороду за його арешт.

Україна наводить аргументи, що склади Wildberries у Москві, Тамбові, Краснодарі й Ставрополі були пов'язані з постачанням компонентів для російських безпілотників та навігаційного обладнання для армії. Ще навесні 2026 року на платформі за запитом «все для СВО» можна було знайти військове спорядження — і хоча згодом сам тег перестав працювати, товари відповідної категорії, включно з тактичними бронежилетами, аптечками та FPV-дронами, залишаються доступними для придбання.

Варто також зауважити, що фінансова структура Wildberries — WB-банк, яким на 95% теж володіє Кім, — з червня 2026 року перебуває під санкціями Великої Британії та ЄС як такий, що має стратегічне значення для фінансового сектору Росії.

Фейк про «винагороду за Зеленського», ймовірно, покликаний дискредитувати українську сторону, представивши атаки на військову логістику як особисту вендету проти конкретної особи, і водночас відвернути увагу від реальних заяв Тетяни Кім та фактів про причетність об'єктів Wildberries до військових поставок.