Російські пропагандистські канали поширили змонтоване відео візиту шведського монарха до України, вирізавши з нього рукостискання.

У польськомовному сегменті соціальних мереж — Facebook, X та Telegram — минулими вихідними активно розповсюджувалось коротке відео, на якому король Швеції Карл XVI Густав нібито демонстративно відмовляється потиснути руку президенту Зеленському. Публікації супроводжувались образливими коментарями на адресу українського лідера. Розвінчали маніпуляцію польські фактчекери Demagog. 

Розбір маніпуляції

Відео було навмисно обрізане: рукостискання, яке відбулось за кілька хвилин після прибуття, просто вирізали з запису. Повна, невідредагована версія зустрічі доступна на офіційному YouTube-каналі Суспільного мовлення України — на ній чітко видно, як обидва лідери вітають один одного. Фотографії рукостискання також опублікували міжнародні новинні агентства та офіційна сторінка короля Швеції у Facebook.

Сам візит Карла XVI Густава — перший з початку повномасштабного вторгнення — включав покладання квітів до могил загиблих українських воїнів і спільну пресконференцію. Міністр закордонних справ Швеції Марія Мальмер Штенергард підкреслила, що приїзд монарха є підтвердженням незмінної підтримки України.

Звідки походить ця дезінформація?

На частині публікацій у Facebook помітний логотип Russia Today — телеканалу, який є частиною кремлівської пропагандистської системи і продовжує проникати в інформаційний простір попри блокування з боку ЄС у 2022 році. Акаунт RT на платформі X поширив обрізаний запис з підписом: «Ображений король Швеції відмовився потиснути руку Зеленському».

Фейк підхопив сайт poland.news-pravda.com — ресурс із мережі «Правда», що, за даними дослідників, цілеспрямовано отруює бази даних штучного інтелекту прокремлівським контентом.

Про цю маніпуляцію окремо також повідомляв Центр протидії дезінформації України.

Отже, твердження про відмову від рукостискання є неправдивим. Відео було змонтоване з метою дискредитації України та її союзників.

Відео з «доказами» містить численні невідповідності. Самі організації, чиї логотипи фігурують у матеріалі, назвали його дезінформацією. Розвінчали фейкове оголошення та відео польські фактчекери Demagog.

У соціальних мережах поширюється відео, автор якого стверджує: поляки через фонд «Stand with Ukraine» збирають і передають гуманітарну допомогу українцям — а ті продають її на ринках. Як «доказ» — кадри відкриття коробки з логотипами «Stand with Ukraine» та «Poland Helps», а також нібито оголошення на українському OLX із фотографією тієї ж упаковки.

Публікація, розміщена 17 квітня на платформі X, зібрала понад тисячу реакцій і спровокувала хвилю антиукраїнських коментарів. Наступного дня її поширив у соціальних мережах (X, Instagram та Facebook) «Центр правових послуг» — організація, яка вже неодноразово помічена у просуванні антиукраїнських наративів.

Спростування згадок

Організації згадані на сфальшованому відео заперечують будь-який зв'язок із відео. «Stand with Ukraine» та «Poland Helps» підтвердили фактчекерам з Demagog, що ніколи не співпрацювали одна з одною і не надсилали аптечок, показаних у відео. «Stand with Ukraine» востаннє роздавала аптечки ще у 2023 році, а логотип, який видно у кадрі, організація використовує лише останні шість місяців.

«Poland Helps», у свою чергу, маркує свої аптечки нашивкою з власним логотипом — якої у відео немає. «Представлений матеріал може являти собою спробу ввести в оману», — йдеться в офіційній відповіді «Poland Helps». Представниця «Stand with Ukraine» Наталія Панченко прямо назвала відео дезінформацією, спрямованою на підрив репутації фонду.

Фотографії викрадені з іншого оголошення, а відео — постановочне

У відео згадується, що аптечки виготовила польська компанія Vera. Однак представник компанії заперечив: такої продукції вони не випускають, тактичних аптечок на їхньому сайті немає, і жодних результатів у Google на цю тему також не знаходить.

Крім того, опис у фейковому оголошенні стосується не тактичної аптечки, а автомобільного вкладиша за стандартом DIN 13164 — тобто звичайного набору для машини, а не військового спорядження. Саме такий опис можна знайти в одному з польських інтернет-магазинів. Аптечка, яку виймають із коробки, має нашивку з червоним хрестом на чорному тлі та три ремінці. Натомість фото з «оголошення на OLX», показане кількома секундами пізніше, — це вже аптечка з хрестом на темно-зеленому тлі та одним ремінцем. Це різні предмети.

Ідентичне фото знайшлося в реальному оголошенні на OLX від 29 березня — де продаються аптечки з українськими написами та кровоспинними засобами від українського виробника Centra-Farm. Схоже, автори фейку просто взяли чуже фото.

OLX не дозволяє публікувати відео в оголошеннях — лише фотографії. Постає питання: як автор матеріалу взагалі отримав запис того, як хтось розпаковує «гуманітарну допомогу»? Відповідь очевидна — коробку з підробленими логотипами, найімовірніше, підготували й записали навмисне, щоб створити ілюзію викриття.

Висновок. Відео містить численні ознаки підробки й розраховане на формування негативного ставлення до польсько-української гуманітарної співпраці.

У проросійських телеграм-каналах активно розповсюджується зображення, що видається за обкладинку відомого французького сатиричного журналу Charlie Hebdo. На ній нібито зображено президента Франції Еммануеля Макрона в контексті підготовки до війни з Росією. Зображення перевірили експерти VoxCheck та виявили, що це підробка.

Що не так із цим зображенням?

Редакція Charlie Hebdo ніколи не публікувала цю карикатуру. Справжній випуск №1760 вийшов 15 квітня 2026 року і присвячений зовсім іншій темі — дискусіям навколо святкування 1 травня. Підроблена ж обкладинка містить дату «10 квітня 2026 року», яка не відповідає жодному реальному випуску журналу.

Перевірити це нескладно: на офіційному сайті Charlie Hebdo є розділ Unes з повним архівом обкладинок. Обкладинка, що поширюється в мережі, там немає — як і в жодному з офіційних акаунтів видання в соцмережах.

Журнал бореться з фейками через суд

Це не поодинокий випадок. 26 травня 2025 року редакція Charlie Hebdo подала позов до Паризького суду у зв'язку з масовим поширенням підроблених обкладинок у Telegram, X та інших платформах. Журналісти прагнуть встановити особи тих, хто використовує авторитет видання для просування російської пропаганди.

Отже, зображення є фальсифікацією. Автори вкиду розраховують на його віральне поширення через емоційний ефект.

У соціальних мережах поширюється твердження, нібито Росія здійснила масштабний наступ на Київ із залученням 780 тисяч військових і захопила десятки українських командирів. У дописах це подається як «перемога» Росії, однак такі повідомлення є вигаданими. Інформація поширюється переважно в соцмережах без посилань на офіційні чи перевірені дані, що є типовою ознакою дезінформації. Тези російської пропаганди спростували сербські фактчекери з проєкту «Вистиномер».

Жодне авторитетне міжнародне медіа чи офіційна інституція не повідомляли про атаку такого масштабу на Київ або про захоплення «65 високопоставлених українських командирів». Подібна операція, якби вона відбулася, стала б однією з найбільших у сучасній військовій історії й не могла б залишитися поза увагою світових медіа та урядів.

Реальні дані про бойові дії свідчать, що навіть під час найінтенсивніших операцій у війні кількість залучених військ значно менша. У повідомленнях про бойові дії на сході України йдеться про десятки або сотні тисяч військових у різних операціях, але не про одночасне застосування 780 тисяч осіб у межах одного наступу.

Так само відсутні будь-які підтвердження про масове захоплення українських командирів. Відомі дані про перебіг війни не містять інформації про подібні випадки з великою кількістю високопоставлених військових. Натомість такі вигадані «успіхи» регулярно з’являються в інформаційному просторі як частина пропагандистських кампаній.

Дослідження та робота фактчекерів показують, що дезінформація про війну Росії проти України часто базується на перебільшених цифрах і вигаданих «перемогах», які мають створити хибне уявлення про ситуацію на фронті. Насправді ж станом на весну 2026 року лінія фронту залишається протяжною і відносно стабільною, без різких проривів. Бої зосереджені переважно на сході та південному сході України.

Отже, твердження про «наступ 780 тисяч військових на Київ» і масове захоплення українських командирів є безпідставною вигадкою. Воно спрямоване на створення ілюзії масштабних успіхів Росії та введення аудиторії в оману щодо реального перебігу війни.

У соціальних мережах поширюється твердження, нібито лідер партії «Тиса» Петер Мадяр і майбутній прем’єр-міністр Угорщини отримав від Європейської комісії перелік «ідеологічних умов» для розблокування європейських фондів. У публікації стверджується, що йдеться про відмову від «християнської ідентичності», зміну конституційного визначення сім’ї, підтримку політик щодо міграції та прав ЛГБТКІА, а також перегляд позиції Угорщини щодо України. Ці заяви з’явилися після парламентських виборів у квітні 2026 року, на тлі того, що частина європейського фінансування для Будапешта залишається замороженою через суперечки з ЄС щодо верховенства права. Скільки у цих повідомленнях правди проаналізували румунські фактчекери із проєкту Factual.

Румунські фактчекери пишуть, що твердження про вимоги ЄС спотворюють реальний зміст закликів Європейського Союзу. Так звані «27 умов», про які йдеться, були визначені ще у грудні 2022 року в межах Плану відновлення та стійкості Угорщини. Йдеться про конкретні критерії, необхідні для отримання фінансування, які стосуються боротьби з корупцією, прозорості державних закупівель, незалежності судової системи, аудиту та контролю. Жодна з цих умов не передбачає змін у сфері релігії, конституційного визначення сім’ї чи політики щодо ЛГБТКІА.

Частина коштів ЄС для Угорщини вже була розблокована у грудні 2023 року після ухвалення реформ у сфері правосуддя. Водночас значна сума все ще залишається замороженою, зокрема через проблеми із державними закупівлями, антикорупційною політикою та прозорістю управління публічними ресурсами. Окремі обмеження пов’язані також із порушенням положень Хартії основоположних прав ЄС, зокрема щодо свободи вираження поглядів, недискримінації та доступу до інформації.

Європейський Союз не має повноважень вимагати від держав-членів змін до їхніх конституцій або визначення сім’ї — ці питання належать до національної компетенції. Так само ЄС не може змусити державу відмовитися від релігійної чи культурної ідентичності. Натомість ЄС вимагає дотримання спільних принципів, зафіксованих у договорах, які Угорщина добровільно підписала, вступаючи до ЄС.

Маніпулятивними є й твердження про нібито зв’язок між розблокуванням коштів і підтримкою України. Умови фінансування залишаються незмінними з 2022 року і не залежать від політичних переговорів щодо допомоги Києву. Водночас саме колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан використовував питання фінансової підтримки України як інструмент політичного тиску, пов’язуючи його з енергетичними інтересами Будапешта.

Отже, поширене повідомлення є частково неправдивим: воно поєднує реальні факти — наявність фінансових умов і штрафів — із вигаданими твердженнями про «ідеологічні вимоги» ЄС. Насправді мова йде про технічні критерії верховенства права, а не про втручання у внутрішню політику чи цінності держави.

Росія продовжує інвестувати у пропаганду, що свідчить про намір і надалі підтримувати війну та поширювати наративи ненависті до всіх, хто не вписується у концепцію «русского мира». Про тактику російської пропаганди розповіли у Інституті масової інформації.

Однією з ключових рис російської пропаганди є системна мова ворожнечі — як щодо зовнішніх опонентів, так і щодо власних громадян. Зокрема, медіа можуть акцентувати на етнічному походженні представників національних меншин у негативному контексті, тоді як у позитивних новинах їх називають «росіянами». Моніторинг десяти популярних онлайн-ресурсів від ІМІ показав, що більшість із них пов’язані з державою або її оточенням, а отже, працюють у межах єдиної пропагандистської системи.

Особливе місце у російських новинах займає дегуманізація українців. Пропагандистські матеріали системно формують образ українців як «нацистів», «вбивць» або навіть «сатаністів». Такі наративи мають ознаки геноцидної риторики, адже знецінюють цілу націю та створюють емоційне підґрунтя для виправдання насильства. Водночас у матеріалах активно використовують образи «жертв» — дітей, мирних жителів і вразливих груп — щоб посилити емоційний вплив на аудиторію та закріпити уявлення про «ворожу Україну».

Пропаганда також просуває меседжі через проросійських політиків, зокрема Віктора Медведчука, якого подають як «українського опозиціонера». Його заяви про те, що «колективний Захід» нібито штовхає Україну до війни, подаються без згадки про те, що саме Росія розпочала агресію. Таким чином створюється ілюзія альтернативної думки, яка насправді повністю збігається з кремлівською риторикою.

Ворожі наративи поширюються і щодо іноземців, які воюють на боці України. У заголовках російських медіа їх зображують як безликих «найманців», позбавляючи людських рис і створюючи образ глобального ворога. Це підсилює антизахідні настрої та формує переконання, що Росії протистоїть «колективний Захід». Паралельно просувається теза про нібито «відродження нацизму» в Європі, а країнам Балтії приписують русофобію та екстремістські настрої.

Окрему роль відіграє залучення псевдоекспертів і маніпулятивні порівняння. Наприклад, у пропагандистських матеріалах можуть порівнювати сучасних європейських політиків із діячами нацистської Німеччини, щоб створити образ загрози з боку Європи та виправдати агресивну політику Росії.

Поряд із агресивною риторикою пропаганда використовує й іншу тактику — створення позитивного образу Росії через історії про «захоплених іноземців». У таких матеріалах часто фігурують або маловідомі особи, яким приписують статус «експертів» чи «журналістів», або відомі люди, чиї слова подають у вигідному контексті. Наприклад, візити Еррола Маска супроводжуються численними публікаціями про його нібито захоплення Росією, що підсилює ефект авторитетності.

Також поширюються матеріали з вигаданими або неперевіреними героями, які нібито «відкрили для себе справжню Росію» і спростували негативні стереотипи про неї. Такі тексти часто не містять конкретних деталей, фото чи перевірюваних фактів і побудовані за однаковою схемою, що свідчить про їхню штучність.

Водночас у російських медіа можна зустріти поодинокі позитивні матеріали про життя окремих меншин, зокрема єврейської громади. Такі публікації контрастують із загальним фоном мови ворожнечі й виконують роль вибіркової демонстрації «толерантності».

Отже, російська пропаганда поєднує агресивну дегуманізацію ворогів із вибірковим створенням позитивного образу країни, використовуючи як емоційний тиск, так і маніпуляції фактами для формування потрібної картини світу.

Проросійські медіа поширюють твердження про «колосальне зростання ефективності» російського наступу на Донеччині, посилаючись на аналітику OSINT-проєкту DeepState. Насправді ж аналітики DeepState дійшли протилежного висновку: задекларована російським Генштабом мета — окупація всієї Донецької області до кінця 2026 року — абсолютно нереалістична, пише StopFake.

Що поширюють

Проросійські ресурси масово тиражують матеріали, де стверджується, що українські військові аналітики публічно визнали «успіх» окупантів на полі бою та «відзначили ефективні російські тактики» на Донеччині. Джерелом нібито слугує аналіз бойових дій від DeepState.

Що насправді зафіксував DeepState

У березні 2026 року окупаційні війська захопили 160 квадратних кілометрів українських територій — на 27% більше, ніж у лютому. Більшість штурмів припала на Покровський напрямок (29%), Костянтинівський (20%) та Гуляйпільський (19%) — разом понад дві третини всіх атак.

Однак аналітики DeepState прямо вказують: щоб захопити всю Донецьку область у 2026 році, Росії потрібно щомісяця окуповувати понад 600 квадратних кілометрів. За всі роки повномасштабного вторгнення такий показник фіксувався лише один раз — у листопаді 2024-го. За нинішніх темпів окупанти теоретично можуть завершити захоплення Донбасу не раніше грудня 2029 року.

Контекст із фронту

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що березень став місяцем інтенсивних бойових дій: з настанням тепла Росія активізувала наступ практично по всій 1200-кілометровій лінії зіткнення. Найгарячіші точки — Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський напрямки. При цьому українські підрозділи домоглися результатів у звільненні частини територій.

Ціна просування

За даними президента Зеленського, у березні 2026 року Росія втратила понад 35 тисяч військових: 33 988 ліквідовано або тяжко поранено ударами дронів, ще 1363 — внаслідок артилерійських та інших ударів. Таким чином, на кожен захоплений квадратний кілометр окупанти витрачали в середньому 219 солдатів.

Проросійські медіа вдалися до типової маніпуляції: вирвали з аналізу DeepState лише кількісні показники просування, замовчавши головний висновок авторів — про нездійсненність російських оперативних планів на 2026 рік.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не заявляв про депортацію українських чоловіків призовного віку з ФРН. На спільній пресконференції з Володимиром Зеленським 14 квітня 2026 року він говорив про координацію між двома країнами задля полегшення добровільного повернення українців на батьківщину та підтримку зусиль Києва щодо обмеження виїзду призовників за кордон. При цьому залишається невизначеним, на якій правовій основі таке «полегшення повернення» відбуватиметься на практиці. Про це йдеться в матеріалі StopFake.

Що поширюють

У соцмережах і на російських ресурсах тиражують дописи з твердженням, що Мерц за підсумками зустрічі із Зеленським оголосив про вислання з Німеччини українських чоловіків призовного віку. Деякі автори дописів саркастично запитували, чи здійснюватиметься «відлов» за схемою ТЦК або «щось прогресивніше».

Аналітики "Детектора Медіа" також зафіксували скоординоване поширення у російських та проросійських телеграм-каналах наративу, буцімто після зустрічі Зеленського та Мерца у Німеччині різко зросла кількість госпіталізацій через самоушкодження. У телеграм-каналах поширюють маніпуляцію із використанням сфальсифікованого сюжету Deutsche Welle, нібито "українці травмують собі руки та пальці з метою унеможливити призов на військову службу та через страх депортації з Німеччини". Перевірка показала, що на справжній сюжет були накладені сфальшовані субтитри.

За словами канцлера, Берлін і Київ координуватимуть дії, щоби спростити повернення українських громадян, які знайшли притулок у ФРН. Мерц також висловив підтримку намірам України зменшити кількість чоловіків призовного віку, що залишають країну, назвавши це умовою обороноздатності, соціальної згуртованості та відновлення України. З його слів жодним чином не випливає, що Німеччина планує примусово висилати когось із країни.

У рамках міжурядових консультацій у Берліні запрацював консультаційний центр «Unity Hub» — для українців, які добровільно розглядають можливість повернення. Федеральний міністр внутрішніх справ Олександр Добріндт і міністр соціальної політики України Денис Улютін, які відкрили центр, пояснили: його завдання — консультування щодо умов та перспектив повернення на батьківщину. Надалі планується відкрити аналогічні установи в інших містах Німеччини і Європи.

Президент України уточнив, що українське законодавство не передбачає обмежень на пересування для тих, хто не підлягає мобілізації: частина чоловіків виїхала на законних підставах, частина — з порушеннями. Зеленський наголосив на необхідності співпраці міграційних служб обох країн і підтвердив, що Україна зацікавлена у поверненні своїх громадян.

Росія залучала західних релігійних блогерів до інформаційної операції під назвою «Матушка», спрямованої на вплив на парламентські вибори в Молдові.

Про це з посиланням на звіт Alliance4Europe повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Згідно з дослідженням, група інфлюенсерів зі США, Великої Британії та Канади відвідала Молдову, а також Росію напередодні виборів. Поїздку організували за сприяння Російської православної церкви.

Після візиту блогери поширювали заяви про нібито «переслідування християн» у Молдові. Ці меседжі активно підхоплювали проросійські медіа та онлайн-ресурси, посилюючи їхнє охоплення.

Зокрема, інформацію розповсюджували платформи, пов’язані з олігархом Іланом Шором, який перебуває під санкціями та асоціюється з проросійськими політичними мережами.

Дослідники зазначають, що не мають прямих доказів того, що самі інфлюенсери свідомо брали участь в інформаційній операції. Проте їхні контакти з проросійськими структурами, а також подальше використання їхнього контенту викликають серйозні питання.

За даними звіту, кампанія просувала наратив про Росію як «захисницю християнства» та протиставляла її «занепадаючому Заходу». Така риторика була спрямована на вплив на суспільні настрої та формування політичних уподобань виборців напередодні голосування.

Експерти наголошують, що подібні інформаційні операції є частиною ширшої стратегії Кремля з втручання у внутрішні справи інших держав, зокрема через використання непрямих каналів впливу та іноземних спікерів.

У соціальних мережах поширюється публікація, в якій стверджується, що французьке видання Le Figaro нібито повідомило про участь українських біженців в організації теракту в штаб-квартирі Bank of America в Парижі. Повідомлення супроводжується відеороликом, стилізованим під новинний сюжет з логотипом медіа, що має створити враження достовірності. Насправді ця інформація є неправдивою.

Про це повідомляє StopFake.

Відео, яке активно розповсюджують у мережі, ймовірно, було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту та не має жодного стосунку до реального контенту видання.

На офіційних ресурсах Le Figaro, зокрема на сайті та у верифікованих акаунтах у соцмережах (іксі, інстаграмі, фейсбуку і тіктоку), немає жодних згадок про подібний інцидент. Сам ролик лише імітує стиль новин, але не відповідає стандартам оформлення матеріалів медіа.

Зокрема, у відео не вказані типові для журналістських сюжетів елементи — дата, місце події та рубрика. Викликає сумнів і мова: ролик поширюється англійською, тоді як основний контент Le Figaro публікується французькою.

Жодне авторитетне міжнародне медіа, французькі державні органи чи офіційні особи також не повідомляли про причетність громадян України до підготовки цього злочину. Відсутність підтверджень із надійних джерел є ключовою ознакою дезінформації.

Натомість французька прокуратура з боротьби з тероризмом заявила, що четверо підозрюваних у справі про спробу теракту пов’язані з проіранським угрупованням HAYI.

Відомо, що 28 березня французька поліція затримала чоловіка, який встановив саморобний вибуховий пристрій біля будівлі американського банку в Парижі. Справу розслідують як спробу теракту. За інформацією агентства AFP, затриманий повідомив, що був завербований через соціальну мережу Snapchat і мав отримати 600 євро за організацію вибуху. Разом із ним на місці перебував ще один чоловік, якому вдалося втекти до прибуття правоохоронців.

Подібні інформаційні вкиди є частиною системної кампанії з дискредитації українських біженців за кордоном. Пропагандистські ресурси регулярно поширюють неправдиві звинувачення, формуючи образ українців як загрози для європейських суспільств. Мета таких вкидів — сприяти зростанню соціальної напруги, ксенофобських настроїв та підірвати підтримку України з боку міжнародних партнерів.