Польськомовні телеграм-канали, які поширюють проросійську пропаганду, представили масштабну антинаркотичну спецоперацію як «внутрішню катастрофу Польщі». Стверджується, що нібито 36 лабораторій і 500 об’єктів наркобізнесу діяли прямо на польській території через «відкриті кордони» та «українських мігрантів». Це класичний приклад перекручування фактів для розпалювання ксенофобії.

Насправді ж відбулася транскордонна операція «Рубікон», спрямована на ліквідацію єдиної злочинної інфраструктури, яка охоплювала Україну, Польщу та Молдову. У Польщі було закрито лише дві лабораторії. Основна частина мережі — 34 об’єкти — знаходилася саме в Україні. Те, що пропагандисти називають «захопленням Польщі бандами», насправді є зразком міжнародної координації: польське CBŚP та український КОРД одночасно перекрили весь ланцюг — від постачання прекурсорів з ЄС до продажу через анонімні чат-боти.

Замість того, щоб визнати успіх спільної роботи спецслужб, телеграм-канал додає вигадані «деталі» про залучення до ланцюжка наркотрафіку «мексиканські картелі», «зброю з України» та «звіт DEA» (Департамент з боротьби з наркотиками в США). Жоден з цих фактів не згадується в офіційних звітах про операцію.

Українські медіа фокусуються на інформації з офіційних пресрелізів поліції, акцентуючи увагу на масштабах викритого виробництва; етнічне походження виконавців не згадується. 

Метою маніпуляції є залякування польськомовних читачів. Пропагандисти хочуть переконати поляків, що допомога Україні нібито «принесла наркотики та бандитів» на їхню землю. Насправді ж спільна операція очистила європейський ринок від рекордної кількості психотропів і довела, що співпраця з Україною підвищує, а не знижує безпеку.

Цей кейс зафіксовано командою «Альянс української молоді 24 серпня (24/08)» у ході проєкту «Обсерваторія ненависті». 

Мережею шириться інформація, опублікована нібито українськими медіа, про те, що командування 80-ї окремої десантно-штурмової бригади пропонує замінити розписи храму у Львові на обличчя президента України та інших політиків. Однак, як зазначає Вокс Україна, інформація є фейком.

За допомогою зворотного пошуку по фото фактчекери з’ясували, що його опублікувало українське медіа «LMN — Львівська мануфактура новин». У матеріалі з цією світлиною йдеться про реставрацію історичних фресок у храмі Іоана Золотоустого на вулиці Лисенка у Львові.

Насправді оригінальний матеріал мав заголовок «У храмі Іоана Золотоустого триває реставрація старовинних розписів (ФОТО)» і стосувався відновлення історичних фресок Юліана Крупського у комплексі колишнього костелу Найсвятішого Серця Ісуса. У першоджерелі немає жодної інформації про 80-ту ОДШБр, її керівництво чи ідеї замінити релігійні розписи портретами політиків.

Очевидно, зловмисники створили фейк, відредагувавши заголовок за допомогою фотошопу або втручання у код сторінки.

Центр протидії дезінформації фіксує поширення мережею TikTok ШІ-згенерованих відео спрямованих на провокування суспільного розколу по лінії «військові-цивільні».

Російські спецслужби розгорнули масштабну дезінформаційну операцію, використовуючи штучний інтелект для створення серії провокаційних відео. У цих роликах ШІ-моделі у вигляді літніх жінок цинічно закликають до тотальної мобілізації з 18 років, переслідування ухилянтів та розриву стосунків із військовими.

Хоча відео маскуються під випадкові інтерв’ю з пересічними громадянами, аналіз Центру протидії дезінформації довів, що це спланований вкид через мережу ботів. Ці анонімні акаунти, створені лише кілька тижнів тому, імітують проукраїнську позицію, але насправді працюють на розкол у суспільстві.

Головна мета агресора — дискредитувати цивільних в очах армії, підірвати бойовий дух військовослужбовців та спровокувати внутрішню ворожнечу. Системне використання нейромереж дозволяє ворогу масштабувати виробництво таких фейків, що потребує особливої пильності та перевірки будь-якого емоційного контенту з невідомих джерел.

У мережі шириться сюжет, нібито опублікований USA Today, про те, що серед уламків ракет, якими атакували Ізраїль та американські військові бази на Близькому Сході, було знайдено фрагменти зброї, переданої Україні як військова допомога. З посиланням на Паркера Гампела, експерта з Інституту вивчення війни, припускають, що зброя могла потрапити до Ірану через чорний ринок. Однак, за даними «Вокс Україна», цей матеріал є фейком.

По-перше, оформлення сюжету відрізняється від стандартного оформлення матеріалів USA Today. У справжніх сюжетах за вимогами авторського права завжди вказується автор матеріалу, взятого з відкритого джерела. Також медіа завжди зазначає локацію і дату події в кадрі. Проте в цьому відео такої інформації немає.

По-друге, схожої інформації немає ані на офіційному сайті медіа, ані на його сторінках у фейсбуці, іксі, інстаграмі, тіктоці та ютубі. Водночас жодна офіційна структура США або Ізраїлю не публікувала інформації про знайдення зброї, що була передана Україні, серед знайдених у регіоні уламків ракет.

Щодо Паркера Гампела, то він також не робив заяв про надходження зброї з України через чорний ринок.

У пропагандистських телеграм-каналах поширюють зображення нібито обкладинок французьких друкованих видань, на яких ідеться про рішення передати Україні ядерну зброю. На цих обкладинках згадуються французькі медіа La Tribune, La Croix та Liberation. Автори публікацій стверджують, що французька преса буцімто активно обговорює передачу Україні ядерної зброї. Про це розповіли VoxCheck.

Насправді ці зображення є підробками. Жодне зі згаданих вище французьких видань не публікувало обкладинок з подібним змістом, а поширені картинки були відредаговані. На офіційних сайтах і в соціальних мережах цих медіа немає таких публікацій, що свідчить про штучне походження зображень.

Перевірка також показує що у фейкових зображеннях використали справжні номери випусків журналів, однак змінили центральні фото обкладинок. Наприклад, на підробленій обкладинці La Tribune зазначений номер випуску 8274. Проте реальний номер цього журналу має зовсім іншу обкладинку — вона присвячена майбутнім зимовим Олімпійським іграм у французьких Альпах. Текстові блоки в нижній частині сторінки автори фейку залишили без змін а центральне зображення замінили, щоб створити ілюзію справжнього матеріалу.

Подібним чином відредагували і обкладинку газети La Croix. У фейковій версії зазначено номер випуску 43457 від 25 лютого. Насправді ж цей номер присвячений муніципальним виборам у Франції, які мають відбутися навесні. На справжній обкладинці немає згадок про передачу Україні ядерної зброї, а ім’я президента Франції в контексті цієї теми взагалі не фігурує.

Ще одна підробка стосується обкладинки видання Liberation. У фейковому зображенні використано номер випуску 13873, однак справжня обкладинка цього номера присвячена французькій політиці. У матеріалі йдеться про репутаційні проблеми місцевих політиків, а не про будь-які питання передачі ядерної зброї.

Поява таких підробок пов’язана з поширенням іншого дезінформаційного наративу, який активно просувають російські джерела. Наприкінці лютого 2026 року російські офіційні структури заявляли, що Велика Британія та Франція нібито готуються передати Україні ядерну зброю або так звану «брудну бомбу». Проте ці твердження не були підкріплені жодними доказами. Представник Франції в Організації Об’єднаних Націй Жером Боннафонт назвав такі заяви «жахливою брехнею».

У польськомовних соціальних мережах (зокрема, фейсбуку) масово шириться відео, стилізоване під новинний сюжет відомого європейського телеканалу Euronews. У ньому стверджується, нібито українські банди скористалися хаосом після атак іранських безпілотників та масово грабують ювелірні магазини в Дубаї. У сюжеті також додають, що місцева поліція вже затримала 19 злодіїв українського походження. Втім, сюжет виявився сфальшованим. Виявили фейк експерти Demagog. 

Відео Euronews було сфальсифіковано

Пропагандисти справді використали реальні кадри з ефіру Euronews, щоб надати своєму фейку правдоподібності. Фактчекери знайшли оригінальний запис на офіційній сторінці редакції у фейсбуку за 28 лютого. На ньому дійсно присутня та сама репортерка (Джейн Візерспун), однак текст її репортажу кардинально відрізняється. В оригінальному відео журналістка розповідає виключно про атаку іранських дронів на один із готелів у Дубаї і зазначає, що місцеві мешканці залишаються пильними. Жодного слова про українців, банди чи пограбування ювелірних крамниць в оригінальному сюжеті немає.

Відсутність офіційних підтверджень

У відкритих джерелах немає жодних підтверджень цього інциденту. Інформація про затримання «19 українців» відсутня як на офіційному сайті телеканалу Euronews, так і в пресрелізах чи на сайті поліції Дубая.

Типова тактика російських спецслужб

Центр протидії дезінформації при РНБО України неодноразово фіксував подібні інформаційні вкиди. Мімікрія під авторитетні світові медіа (використання їхніх логотипів, графіки та реальних кадрів із накладанням фейкових титрів чи озвучення) — це один з найпоширеніших методів російської пропаганди. Мета таких дій прозора: дискредитувати українських біженців та громадян за кордоном, зобразивши їх злочинцями, і посіяти недовіру до них з боку міжнародної спільноти.

Історія про «українські банди в Дубаї» є фейком. Зловмисники просто вкрали сюжет Euronews про атаку безпілотників і додали до нього вигаданий текст.

Мережа International Reporters, яка на перший погляд є закордонним медіа, насправді є російським засобом поширення пропаганди.

«Детектор медіа» раніше публікував дослідження «Репортерів без кордонів» (RSF), яке викривало мережу International Reporters — команду пропагандистів із восьми країн. Під виглядом журналістики вони створюють контент французькою, англійською та російською мовами, просуваючи російську агресію, щоб легітимізувати окупацію українських територій і тиражувати наративи Кремля про військові «успіхи». Аудиторія соцмереж International Reporters зростає, проте залишається скромною — трохи більше 76 000 підписників у телеграмі (кілька пов'язаних каналів, французькою, англійською, італійською та російською мовами), 12 000 у вконтакті і майже 20 000 в іксі. Співзасновницями проєкту є Вікторія Смородіна та Крістель Неан. Вікторія Смородіна популяризує професію «журналіста» в школах Ростова-на-Дону, Крістель Неан неодноразово з'являється в прокремлівських медіа.

Нинішнє дослідження «Детектора медіа» фокусується на контенті, який публікують International Reporters у своєму телеграм-каналі. В каналі можна побачити новини про різні держави світу, але у постах переважає тема російсько-української війни. Основні теми, що висвітлюють пропагандисти, згадуючи про Україну: мобілізація, воєнні злочини з боку української армії та «київського режиму», успіхи російської армії на фронті та випадки «поширення нацистської символіки в Україні».

Наприклад, пост, опублікований 4 березня 2026 року, містить два відеоролики: перший присвячений Збройним силам України від київського закладу OctoTower, другий — про реабілітацію військових. Проте коментарі авторів каналу до цих відео містять у собі одразу кілька наративів російської пропаганди: «Відео також показує… сумнозвісну синьо-жовту істерію бандерівської України. Вони не можуть не використовувати сині та жовті кольори всюди; це давно стало нав'язливим та нездоровим. Ми з Крістель у звільнених районах, якими ми подорожували, завжди були шоковані цим хворобливим синьо-жовтим синдромом».

«Синьо-жовта істерія бандерівської України». Пропагандисти стверджують, що використання національних кольорів України всюди стало «нав'язливою ідеєю та хворобою». Мета такого наративу — висміяти українську ідентичність та знецінити символи спротиву та єдності. Використання національних кольорів у публічному просторі під час війни — це не «нав’язлива ідея», а візуальний спротив окупації. Дані соціологічного дослідження групи «Рейтинг» показують, що з початком повномасштабного вторгнення довіра та прихильність до державних символів в Україні зросли.

Далі в пості авторки перелічують низку історичних подій та фактів, які, на їхню думку, є або українськими міфами, або «історичним ревізіонізмом», наприклад, називають Голодомор вигадкою, а Сталіна не причетним до його організації: «Злі «росіяни» на чолі зі Сталіним змовилися створити голод, який знищив 10 мільйонів українців (вони не наважилися зробити більше смертей, але спокуса сильна!)».

Різниця в цифрах зазвичай залежить від методології: чи враховуються лише померлі від голоду, чи також враховуються ненароджені (демографічні втрати). За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, 3,9 мільйона осіб — безпосередні втрати від надлишкової смертності, та близько 600 тисяч осіб — втрати через дефіцит народжуваності. Загальні демографічні втрати оцінюються у 4,5 мільйона осіб. В останні роки деякі дослідники, зокрема Музей Голодомору, озвучували цифру в 10,5 мільйонів жертв. Проте вона викликала гостру критику в академічному середовищі через питання до методології підрахунків. Більшість фахових істориків та демографів продовжують дотримуватися консенсусної цифри у  приблизно 4 мільйони. Станом на 2026 рік Голодомор визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу, а також низка міжнародних організацій: Європейський парламент (2022 рік) офіційно визнав Голодомор геноцидом, ПАРЄ (2023 рік) ухвалила резолюцію, що визнає Голодомор геноцидом, сенат і палата представників США визнали Голодомор геноцидом у 2018 році. Міжнародні дослідження базуються на документах про «чорні дошки», заборону на пересування селян та примусове вилучення не лише зерна, а й усіх продуктів харчування. Це доводить, що метою був не просто хлібозаготівельний план, а фізичне знищення українців.

У іншому пості автори безапеляційно стверджують, що кількість загиблих українських бійців у російсько-українській війні сягнула 723 тисяч. Однак від початку повномасштабної війни з Росією за офіційно озвученою статистикою загинули щонайменше 55 тисяч українських військових. Також велика кількість людей вважається зниклими безвісти. Такі цифри називав президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю телеканалу France 2 4 лютого 2026 року. У 2025 році в інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану Зеленський називав кількість у 45 100 загиблих і близько 390 тисяч поранених. Видання New York Times писало про загальну цифру втрат України і Росії у війні за майже чотири роки, пославшись на дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні (CSIS), опубліковане 27 січня 2026 року. За цими даними, Росія втратила майже 1,2 мільйона військових, а Україна — близько 600 тисяч. Разом це майже 1,8 млн — йдеться про загиблих, поранених та зниклих безвісти бійців. Для підрахунку використовувалися оцінки урядів США та Великої Британії, а також інші доступні джерела.

Телефони у труні і квітучий похоронний бізнес. В іншому дописі пропагандисти зазначають, що місць на кладовищах зовсім не залишилося через велику кількість втрат на фронті. Могили викопують заздалегідь, а в середину труни нібито кладуть телефони та ліхтарики на випадок, якщо померлий раптово прокинеться: «Бізнес похоронних бюро процвітає… разом із продажем прапорів, похоронних речей і навіть рекламою похоронних телефонів, які кладуть у труни на випадок, якщо покійний "прокинеться"… Продаються й інші гаджети, такі як ліхтарі, не кажучи вже про продаж квітів, як живих, так і штучних».

В Україні справді відкриваються нові меморіальні сектори та кладовища. Найбільшим проєктом є Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). За офіційними даними Міністерства у справах ветеранів, станом на лютий 2026 року там уже проведено понад 200 поховань ідентифікованих та неідентифікованих захисників, за даними Інтерфакс-Україна, «УП. Життя». Щодо телефонів у труні, то жодного офіційного магазину, реклами чи виробника «похоронних телефонів для пробудження» в Україні не існує.

Це стара міська легенда та «чорний гумор», який пропаганда видає за реальність. Подібні вкиди робляться для того, щоб показати українське суспільство як «божевільне» або «дике». В Україні існують ритуальні гаджети, наприклад, цифрові пам'ятники з QR-кодами, що ведуть на сторінку пам'яті, але жодні засоби зв'язку «з труни» не продаються. Це абсурдна вигадка, розрахована на емоційний шок.

Користувачі соціальних мереж обурювались відео, на якому нібито зафіксовано розважальну вечірку в одному з нічних клубів Дніпра під час комендантської години. На кадрах чітко чутно російськомовну музику та видно назву закладу — «Імперія», що змусило багатьох користувачів повірити в моральний занепад та порушення закону в прифронтовому місті. Однак перевірка встановила, що поширені матеріали не мають жодного стосунку до реального стану справ у Дніпрі, а є типовим прикладом інформаційної атаки. Про дезінформаційні повідомлення розповіло «Суспільне Дніпро».

Журналісти відвідали адресу, за якою раніше в місті функціонував однойменний клуб, і з'ясували, що заклад закритий ще з 2018 року, а зараз у цьому приміщенні розташована квест-кімната. Поліція Дніпра також офіційно спростувала інформацію про діяльність клубу, підтвердивши результати перевірки. Насправді відео було зняте за кордоном — у дрезденському нічному клубі «Imperia Russian Night», який спеціалізується на російськомовних вечірках для емігрантів. Це підтверджується ідентичним інтер'єром та неоновою вивіскою, яку можна знайти на офіційних сторінках німецького закладу.

Експерт із протидії дезінформації «Детектор медіа» Роман Дерезенко пояснив механіку поширення цього фейку:

«Також фейки можуть створюватися навмисно для маніпуляцій або інформаційних атак. У контексті війни Росії проти України такі відео часто мають на меті створити враження хаосу, морального занепаду або внутрішніх конфліктів у країні. Для цього використовують реальні назви міст чи закладів, щоб інформація виглядала правдоподібною. У цьому випадку використали назву клубу "Імперія", який колись дійсно існував у Дніпрі, але давно не працює».

Роман Дерезенко сказав, що саме емоційний контент, який викликає миттєве обурення, найшвидше поширюється мережею без жодної верифікації з боку користувачів.

Викриття фейку стало можливим завдяки увазі до деталей, зокрема до логотипа клубу на відео. Як зазначив Роман Дерезенко, порівняння кольору підсвітки та елементів сцени з фотографіями в інтернеті чітко вказує на Дрезден. Експерт закликає громадян бути критичними до анонімних повідомлень у тіктоці чи телеграмі та використовувати інструменти зворотного пошуку зображень, адже здатність фільтрувати інформацію сьогодні є не просто корисною навичкою, а елементом громадянської безпеки.

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували поширення у проросійських телеграм-каналах чергової хвилі маніпулятивних меседжів, пов’язаних з британським прем’єром Кіром Стармером.

Меседжі поєднують одразу кілька типових для пропаганди наративів, конспірологію про «інсайди з офісу», тезу про нібито готовність Заходу «воювати до останнього українця», а також демонізацію Великої Британії та безпосередньо її прем’єр-міністра. Прикладом такого контенту є допис у телеграмі, де події навколо британського прем’єра подаються як доказ того, що Україна нібито виконує чужу геополітичну волю. Насправді ці твердження ґрунтуються не на фактах, а на поєднанні маніпуляцій, вирваних із контексту цитат і конспірологічних припущень.

Перша частина таких повідомлень є посиланнями на анонімні «джерела з офісу» або «інсайди», які начебто розкривають приховану правду про рішення української влади. Така риторика є класичним інструментом пропаганди. Вона дозволяє створити ілюзію доступу до закритої інформації, не надаючи при цьому жодних доказових фактів. Подібні прийоми часто використовують для конспірологічних тез про «таємні домовленості» між країною і партнерами. У реальності жодних підтверджених джерел таких тверджень немає, вони існують лише як частина пропагандистського вкиду.

Другий ключовий наратив — це теза про те, що Захід нібито «воює до останнього українця». Ця формула стала одним з найпоширеніших пропагандистських прийомів у російському інформаційному просторі. Вона формує уявлення, що підтримка України є цинічною геополітичною грою інших держав. Однак реальна політика західних країн свідчить про інше. Наприклад, у міжнародних конференціях британський прем’єр Кір Стармер неодноразово наголошував, що будь-які переговори щодо завершення війни мають відбуватися за участі самої України та передбачати гарантії її безпеки. Під час Мюнхенської безпекової конференції в лютому 2026 року Стармер також наголосив на необхідності посилення оборонної координації між західними союзниками та модернізації безпекових механізмів. Ішлося про зміцнення спільного планування закупівель та оборонної співпраці в межах європейської системи безпеки для ефективного реагування на сучасні загрози. У своїй промові Стармер підкреслював також важливість адаптації оборонних структур Заходу до нових викликів безпеки.

Ще одна поширена маніпуляція полягає у спробах протиставити позиції Великої Британії та Сполучених Штатів, а також персоналізувати політику Заходу через протиставлення окремих політиків, наприклад, Кір Стармер проти Дональда Трампа. Подібні наративи намагаються створити враження, що союзники України нібито належать до «конкуруючих таборів» і мають протилежні інтереси. Насправді ж позиції більшості західних партнерів у ключових питаннях підтримки України та стримування російської агресії залишаються незмінними.

Також маніпуляції навколо британського прем’єра з’явилися після повідомлень про можливу співпрацю України з партнерами на Близькому Сході у сфері протидії безпілотникам. Пропагандистські ресурси подали це як доказ того, що Україна нібито «служить інтересам Британії». Насправді йдеться про практичний досвід українських військових у боротьбі з іранськими ударними дронами, які за роки повномасштабної війни стали одними з найефективніших у світі. Це свідчить про суттєвий розвиток українських технологій і тактики боротьби з безпілотними системами. Щоб знецінити досягнення, пропагандистські ресурси нерідко переводять дискусію в площину мемів або іронічних жартів, згадуючи історії на кшталт «банки огірків, якою нібито збивають дрони». Хоча офіційна статистика доводить протилежне. Подібна риторика дає змогу уникнути серйозної розмови про реальні результати української протиповітряної оборони, що з’явилися під час війни.

Отже, пропагандистські повідомлення навколо Кіра Стармера не є аналізом реальної політики Великої Британії чи України. Йдеться зазвичай про типовий приклад інформаційних маніпуляцій, коли окремі цитати виривають з контексту, а заяви політиків використовують для створення вигідної картини для іншої сторони. Конспірологія про «інсайдерські джерела», наратив про «війну до останнього українця», спроби представити Україну «маріонеткою Заходу» та знецінення її військових досягнень є типовими елементи сучасної пропаганди в сьогоденні Росії.

У соціальних мережах і месенджерах поширюється інформація про те, що після ухвалення нового закону про обов’язкову евакуацію дітей українська влада нібито зможе силоміць забирати неповнолітніх із сімей по всій території країни та вивозити їх у невідомому напрямку. Автори таких повідомлень стверджують, що майже вся територія України (крім Закарпаття) начебто вважається зоною бойових дій, а тому дітей по всій країні зможуть «силою відбирати та вивозити, куди влада забажає». Поширення таких наративів зафіксували фактчекери StopFake. 

Насправді такі твердження не відповідають дійсності та є прикладом дезінформації. Закон про обов’язкову евакуацію не передбачає примусового вилучення дітей по всій території країни. Його дія поширюється лише на ті населені пункти, які офіційно визначені як території активних бойових дій або безпосередньої загрози для цивільного населення. Йдеться не про всю Україну, а лише про окремі прифронтові громади.

Інформація про те, що більшість українських регіонів нібито мають статус територій бойових дій, також не відповідає реальності. В Україні існує окремий офіційний перелік громад, де ведуться або раніше відбувалися бойові дії чи які перебувають під тимчасовою окупацією. Цей перелік регулярно оновлюється, як правило щонайменше двічі на місяць, і формується на основі даних обласних військових адміністрацій. Він містить конкретну інформацію щодо кожної громади, включно з датами початку та завершення бойових дій. Наприклад, у переліку зазначено, що в Києві бойові дії тривали з 24 лютого до 30 квітня 2022 року. Відповідно, столиця більше не вважається територією бойових дій, і положення про обов’язкову евакуацію на неї не поширюються.

Поширення неправдивої інформації щодо нового закону значною мірою пов’язане з діяльністю конспірологічних блогерів та анонімних телеграм-каналів. Деякі з них навіть придумують абсурдні припущення, буцімто дітей нібито можуть використовувати для «чорної трансплантології» або інших вигаданих змов. Звісно, подібні твердження не мають жодних доказів.

Правозахисники наголошують, що примусова евакуація дітей застосовується лише як крайній захід і в обмежених випадках. За словами керівниці аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксани Філіпішиної, йдеться не про масове переміщення тисяч дітей, а лише про десятки або максимум кількасот неповнолітніх із найбільш небезпечних прифронтових районів. Основна мета таких заходів — гарантувати безпеку дітей, які проживають у зоні активних бойових дій. Насправді документ спрямований на захист дітей, які перебувають у безпосередній небезпеці через бойові дії, і передбачає певні процедури щодо евакуації.