Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

24 Липня станом на 1611 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

«Париж за сім днів»: пропагандисти поширили фейк про порівняння російської та французької армій

Російські та проросійські телеграм-канали поширюють підроблену інфографіку з логотипом Statista, згідно з якою французька армія нібито зможе оборонятися від Росії лише сім днів. Ані Statista, ані вказаний як джерело Інститут вивчення війни (ISW) таких даних не публікували.

Про це повідомляє StopFake.

На зображенні стверджується, що в разі нападу Німеччини Франція нібито протримається 30 днів, Великої Британії — 45, Іспанії — 60, а Італії — 70 днів. Наступ Андорри, Швейцарії, Бельгії та Люксембургу начебто завершився б невдачею.

Джерелом цих розрахунків автори інфографіки назвали американський Інститут вивчення війни. На підставі картинки пропагандистські ресурси заявляють, що «без союзників у Франції справи кепські», а російська армія буцімто здатна перемогти країну лише за тиждень.

За даними системи моніторингу Osavul, першим це зображення 15 липня опублікував телеграм-канал «Гагаузская Республика». Пізніше його почали поширювати інші проросійські ресурси як нібито доказ воєнної слабкості Франції.

Проте на офіційних ресурсах Statista та ISW такого дослідження немає. Пошук за точним англомовним заголовком інфографіки — Number of Days the French Army Will Be Able to Hold Its Ground — не приводить ані до публікації Statista, ані до аналітичного матеріалу Інституту вивчення війни. Цей текст трапляється переважно у проросійських дописах і відео в соціальних мережах, де зображення поширюють без посилання на першоджерело.

Справжні інфографіки Statista мають окремі сторінки на сайті платформи, на яких зазначаються дата публікації, ім’я автора, опис використаних даних і посилання на їхнє джерело. Наприклад, у листопаді 2022 року Statista справді використала інформацію ISW для інфографіки про частку української території, звільненої від російської окупації. На сторінці матеріалу були вказані автор Мартін Армстронг, дата публікації, методика та конкретні дані Інституту вивчення війни.

Отже, саме поєднання логотипа Statista і підпису «Source: ISW» не підтверджує справжність поширюваного зображення. Автори підробки могли скопіювати оформлення реальних матеріалів платформи. Водночас ані в архіві Statista, ані серед публікацій ISW немає дослідження, у якому порівнювалася б імовірна тривалість оборони Франції у війні проти Росії, Німеччини, Великої Британії, Іспанії чи Італії.

На фейковість інфографіки вказує і її зміст. На зображенні немає дати, імені автора, назви дослідження, опису методології або посилання на відповідну публікацію. Автори також не пояснюють, що саме означає наведена кількість днів: збереження контролю над усією територією, виснаження запасів, поразку сухопутних військ чи капітуляцію держави.

Невідомо й те, які сили та засоби нібито враховувалися в розрахунках: чисельність військ, запаси озброєння, авіація, флот, логістика, характер і масштаб нападу. Без визначення цих параметрів встановити універсальну тривалість можливої оборони неможливо.

Абсурдним є і сам перелік потенційних нападників. Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Італія, Бельгія та Люксембург разом із Францією входять до НАТО. Крім того, французьке оборонне планування не передбачає штучної ізоляції країни від союзників. Відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору, напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх, після чого партнери мають надати йому допомогу.

Водночас у Франції справді обговорюють готовність збройних сил до тривалого конфлікту високої інтенсивності. У доповіді Національних зборів Франції за 2023 рік зазначалося, що війна в Україні засвідчила потребу у збільшенні запасів боєприпасів. Автори документа вказували, що середньорічна кількість модульних зарядів, які Франція закуповувала для навчань, відповідала б приблизно одному тижню інтенсивного використання за темпами, зафіксованими в Україні.

Однак у доповіді йшлося про конкретний тип артилерійських боєприпасів і темпи їхнього витрачання, а не про здатність усієї французької армії або держави воювати лише сім днів. У документі також наголошувалося, що потреби в боєприпасах залежать від тривалості, інтенсивності й місця бойових дій, конкретного супротивника, участі союзників та обраної військової стратегії.

Оборонна модель Франції, крім сухопутних військ, враховує авіацію, флот, промислове виробництво, ядерне стримування та взаємодію з партнерами. Тому без докладного сценарію неможливо визначити єдину кількість днів, протягом яких країна нібито могла б чинити опір певному супротивнику. Поширена інфографіка є спробою представити Францію воєнно слабкою та перебільшити спроможності російської армії.

Російська пропаганда поширює ШІ-фейки про протести в Україні та Зеленського «за склом»

Російські пропагандистські ресурси поширюють згенеровані за допомогою штучного інтелекту зображення, зокрема в соціальних мережах з’явилося фото нібито з мітингу у Львові. На ньому чоловіки в балаклавах і чорному одязі тримають картонний плакат з написом «Ріж ТЦК, як картон».

Про це повідомляє Укрінформ.

Поширене пропагандистами зображення є фейковим і має ознаки генерації за допомогою штучного інтелекту. На це вказує неприродне написання літер на плакаті, характерне для створених нейромережами зображень. Перевірка за допомогою сервісу AI or Not також показала, що світлина з імовірністю 93% була згенерована ШІ.

Інший фейк поширювали російські медіа, телеграм-канали та користувачі соцмережі X. На сфальсифікованій фотографії виступу Володимира Зеленського перед ним нібито встановили прозорий захисний екран. Пропагандисти заявляли, що глава держави буцімто боїться замаху на тлі масових протестів.

Насправді ж жодного захисного скла перед Володимиром Зеленським не було. Оригінальне відео виступу опублікували 16 липня на офіційних ресурсах президента під час візиту до Києва колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На чотирихвилинному записі Зеленського показано з кількох ракурсів — прозорого екрана навколо нього немає.

Поширена пропагандистами фотографія, ймовірно, також була створена або відредагована за допомогою штучного інтелекту. Про це свідчать помітні візуальні артефакти, зокрема деформований фрагмент стіни Маріїнського палацу у верхній лівій частині зображення.

За допомогою цих фейків російська пропаганда намагається використати тему протестів в Україні для дискредитації державних інституцій. Подібні матеріали мають на меті посилити недовіру до держави, розпалити ворожість до військовослужбовців і створити хибне враження про масштабну внутрішню нестабільність у країні.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.