Дослідження польської аналітичної інституції NASK виявило ознаки маніпуляції алгоритмами TikTok під час пошуку інформації про Китай. Зокрема, користувачам платформи переважно демонстрували матеріали, що збігаються з офіційними наративами Пекіна, тоді як інформація про порушення прав людини, табори перевиховання та переслідування уйгурів залишалася малопомітною. 

Аналітики NASK протягом трьох місяців досліджували результати пошуку за шістьма темами, чутливими для китайської влади: Сіньцзян, Тибет, Тайвань, права людини в Китаї, табори перевиховання та події на площі Тяньаньмень. Для цього вони використали шість облікових записів TikTok, аналізуючи, який контент отримує пересічний польський користувач.

Дослідники встановили, що після пошуку інформації про Сіньцзян понад половину матеріалів становив туристичний контент, який демонстрував регіон як привабливий напрямок для подорожей. Натомість повідомлення про добре задокументовані факти масового стеження, інтернування уйгурів та примусової стерилізації жінок практично не потрапляли до рекомендацій. Також значна частина відео за участю іноземних блогерів мала виразний прокитайський характер і відтворювала схожі пропагандистські сценарії.

Схожі тенденції зафіксували і щодо Тибету. Більшість матеріалів або не стосувалася теми, або подавала її у нейтральному чи позитивному для китайської влади ключі. Особливо показовими виявилися результати пошуку за запитом «табори перевиховання в Китаї»: майже дев’ять із десяти запропонованих відео не мали жодного стосунку до цієї теми. На думку авторів звіту, це може свідчити про спроби відвернути увагу користувачів від чутливих питань.

Водночас дослідження засвідчило, що не всі теми модеруються однаково. Пошук інформації про події на площі Тяньаньмень у 1989 році частіше приводив до критичних матеріалів, а контент про Тайвань переважно залишався нейтральним. Автори звіту припускають, що окремі теми можуть виконувати роль своєрідного «запобіжника», який дозволяє платформі уникати звинувачень у системній упередженості.

Експерти наголошують, що непрозорість алгоритмів рекомендацій не дозволяє однозначно встановити, чи йдеться про свідому модерацію контенту, чи про наслідок активності численних прокитайських інформаційних мереж. Водночас структура власності ByteDance та китайське законодавство, яке передбачає співпрацю компаній із державними органами, дають підстави для занепокоєння щодо незалежності платформи.

У TikTok відкинули висновки дослідження, заявивши про наявність фактичних помилок у звіті. Водночас представники компанії повідомили, що готові співпрацювати з NASK та провести детальний аналіз результатів. Дослідники ж закликають користувачів критично ставитися до інформації в соцмережах, особливо коли йдеться про теми, пов’язані з авторитарними державами та порушеннями прав людини.

Росія створює на тимчасово окупованих територіях систему підготовки молодих пропагандистів, залучаючи українських підлітків до проєкту «Юнкор», який подається як журналістський гурток. Насправді дітей навчають створювати контент на підтримку російського вторгнення, висвітлювати події у «позитивному» для Кремля ключі та працювати з російськими військовими як майбутні «воєнкори». Про цю дезінформаційну практику розповів «Детектор медіа».

Розслідування, підготовлене журналістами KibOrg, ґрунтується на внутрішніх документах «Юнармії», до яких отримали доступ розслідувачі. Один із журналістів пройшов закритий відеокурс «Юнкор», доступний лише учасникам організації, щоб з’ясувати, чого саме навчають українських дітей на окупованих територіях.

«Юнкор» є частиною ширшої системи мілітаризації молоді. Учасників курсу вчать брати інтерв’ю в «героїв СВО», формувати «позитивний образ подій» та подавати новини так, щоб акцентувати увагу на вигідних для Росії аспектах. Зокрема, в одній із лекцій лекторка пояснює, що завдання журналіста полягає у висвітленні подій із мінімізацією негативу, що, на думку розслідувачів, фактично є навчанням методам пропаганди.

Однією з героїнь стала мешканка окупованого Генічеська Катерина Правдюк, яка нині є заступницею керівника місцевого осередку «Юнармії». Водночас авторам вдалося знайти архівне відео, де ще у дитинстві вона у вишиванці розповідала про важливість української мови. Інша учасниця проєкту, Марина з Херсонщини, у своїх дописах повторює російські пропагандистські тези про війну.

Кремль використовує не лише ідеологічний вплив, а й соціальні чинники. Для багатьох дітей в окупації участь у таких проєктах стає чи не єдиною можливістю отримати позашкільну активність, відчуття приналежності до спільноти та перспективи для подальшого навчання. Зокрема, членство в «Юнармії» дає додаткові бали під час вступу до російських вишів.

Напередодні так званого дня пам’яті дітей-жертв війни на Донбасі російська пропаганда активізувала кампанію, у межах якої поширює твердження про нібито відповідальність України за загибель дітей. Для цього прокремлівські ресурси використовують старі непідтверджені історії та повідомляють про нібито масові міжнародні заходи на підтримку цієї дати. Насправді такі заяви є маніпуляцією, спрямованою на перекладання відповідальності за наслідки війни з держави-агресора на Україну, повідомляють у Центрі протидії дезінформації.

У Центрі зазначають, що одним із ключових елементів кампанії стала історія про загибель однорічної дівчинки, яку російська пропаганда вже понад десять років подає як доказ «варварських ударів ЗСУ» по цивільному населенню Донбасу. Водночас ці твердження так і не були підтверджені незалежними міжнародними розслідуваннями чи експертизами. А використання теми загибелі дітей є одним із найцинічніших інструментів російської інформаційної війни. Такі кампанії покликані не лише дискредитувати Україну, а й відвернути увагу від воєнних злочинів, які міжнародні організації та судові інституції пов’язують із діями Росії.

Пропагандистські ресурси також поширюють повідомлення, що в різних державах нібито масово проводилися заходи, присвячені пам’яті дітей Донбасу. У Центрі протидії дезінформації пишуть, що подібні повідомлення є частиною інформаційної кампанії, метою якої є формування у міжнародної аудиторії хибного уявлення про перебіг російсько-української війни та роль її учасників.

Російська пропаганда систематично використовує тактику підміни понять, замовчуючи факт початку збройної агресії Росії проти України у 2014 році та повномасштабного вторгнення у 2022 році. Натомість Кремль намагається представити Україну винуватцем трагедій, спричинених самою Росією.

У Центрі протидії дезінформації нагадують, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули щонайменше 719 українських дітей, а понад дві тисячі дістали поранення різного ступеня тяжкості. Крім того, за офіційними даними української влади, понад 20 тисяч українських дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені на територію Росії.

Міжнародна спільнота продовжує документувати ці злочини та вживати заходів для притягнення винних до відповідальності. Зокрема, у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у справі про незаконну депортацію українських дітей.

У соцмережах, зокрема у проросійських телеграм-каналах, поширюють короткий відеоролик з айдентикою українського інформаційного агентства УНІАН. У ньому стверджується, нібито авторитетне міжнародне видання Reuters оприлюднило матеріал про підготовку Володимиром Зеленським замаху на ексміністра оборони Михайла Федорова. Дописи супроводжуються легендою, що статтю терміново видалили з сайту Reuters після жорсткого «попередження» від МЗС України.

Утім, це фейк. Як встановили фактчекери VoxUkraine, ні видання Reuters, ні агентство УНІАН не публікували подібних матеріалів, а саме відео зібране з різних кадрів.

Чому це підробка

Мета дезінформації

Проросійські джерела регулярно міксують контент відомих українських та світових медіа для створення фейкових новин. Мета подібних вкидів — створити ілюзію глибокого політичного розколу та міжусобної боротьби всередині українського керівництва, використовуючи авторитет західних медіа.

У соціальних мережах наприкінці липня поширювалося згенероване фото президента України Володимира Зеленського у військовій формі з численними нагородами. Дописи супроводжувалися іронічними твердженнями про «знайденого непереможного генерала», який нібито може замінити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Насправді, як встановили фактчекери Myth Detector, ця світлина не має жодного стосунку до реальності й повністю згенерована за допомогою штучного інтелекту.

Як поширювалася дезінформація

21 липня в українському сегменті фейсбуку почалося активне поширення фотографії Зеленського у формі. Світлину з аналогічним підписом того ж дня опублікували і публічні особи, зокрема народний депутат 8-го скликання Віталій Купрій: «Сирського можуть звільнити. Знайдено непереможного генерала». Сторінка Купрія має 1,8 мільйона підписників та щоденно поширює до 10 постів здебільшого про конфліктні ситуації щодо дій ТЦК. 

Попри гучний підтекст, перевірка показала, що першоджерело фотографії не мало жодного стосунку до реальних новин та світлин.

Результати перевірки та докази фейковості

За допомогою зворотного пошуку зображень вдалося встановити першоджерело публікації:

Вперше світлина з’явилася 17 липня на фейсбук-сторінці під назвою «Щоденні історії». У шапці профілю вказано, що сторінка створює контент за допомогою ШІ. У публікації з фотографією автор прямо зазначив хештеги: #AI, #генеративнеAI, #AIфотографія, #ChatGPT.

На фото наявні характерні помилки, притаманні нейромережам:

- Текст на задньому плані спотворений і нечитабельний;

- Нагороди та знаки розрізнення на формі є вигаданими та не відповідають жодним військовим стандартам;

- Анатомічні деталі (пальці, краї одягу, контури тіла) мають характерні розмитості та деформації.

Аналіз програмним забезпеченням для розпізнавання ШІ 

Сервіс Hive Moderation оцінивімовірність створення фотографії штучним інтелектом у 76,4%; Інструмент DeepAI показав імовірність штучної генерації на рівні 87%. 

Польські фактчекери з Demagog за останній місяць зафіксували цілу серію фейків про нібито скоєні українцями в Польщі злочини — вбивства, викрадення, катування. Жоден із цих випадків не стався насправді. Усі вони походять з однієї й тієї ж мережі профілів, яку дослідники дезінформації називають «в'єтнамським спамом» (Viet Spam).

Що таке «в'єтнамський спам»

Це мережа фейкових акаунтів у фейсбуці та іксі, які адмініструють з В'єтнаму (це прямо вказано в умовах використання пов'язаних із ними сайтів і підтверджується рекламною бібліотекою Meta). Схема проста й цинічна: сторінки публікують максимально емоційні, сенсаційні «новини» — про вбивства, викрадення, скандали за участю політиків чи знаменитостей — і додають посилання на сайт, переповнений рекламою. Не з метою пропаганди самої по собі, а як заробіток на кліках, переходах і переглядах реклами. Обурення, страх і гнів розганяють дописи краще за будь-що, тож теми обирають відповідно.

У Польщі ця мережа останнім часом активно експлуатує тему напруги між українцями та поляками: до реальних дописів додають вигадані «злочини», реальні фотографії з інших, не пов'язаних подій, і фальшиві деталі, які мають виглядати правдоподібно. Формула працює: пости збирають десятки й сотні тисяч переглядів, потоки образливих коментарів від справжніх користувачів, на кшталт «типові українці» чи «діють, як на Волині».

Кейси, зафіксовані Demagog у липні 

«Українка вбила поляка, який врятував її від війни». У соцмережах поширили історію про 32-річну «Олену Коваленко», яка нібито вбила у Варшаві свого чоловіка-поляка — того, хто «врятував її з залізничного вокзалу в Україні» у 2022 році. Поліція та жодне надійне медіа такого випадку не фіксували. Фото «жертви», як встановити фактчекери, — це знімок британського чоловіка, фото «вбивці» — з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми, а не за вбивство), фото затримання — не пов'язаний кадр. Першоджерело — профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, що офіційно адмініструється з В'єтнаму. 

«Українець викрав і сім днів катував польку». Історію про арешт 52-річного громадянина України в Малопольському воєводстві поліція офіційно спростувала: жодного такого затримання не було. Фото «арешту» насправді ілюструє зовсім іншу справу — затримання громадянина Грузії, підозрюваного у вбивстві росіянина, в Любліні. Джерело — той-таки тип акаунту, CafeX Morning Wiadomości, зареєстрований у червні 2026 року й пов'язаний з В'єтнамом. Допис зібрав понад 7000 поширень. 

«Аліса Вайдель викрила офшорні рахунки Зеленського». Пости про нібито «скандал століття», в якому лідерка німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель нібито звинуватила Зеленського у приховуванні мільярдів на офшорних рахунках, — теж вигадка. Жодне агентство чи видання такої заяви не фіксувало. Оригінал тексту фактчекери знайшли французькою мовою на акаунті L'Instant Actuel з тими самими ознаками в'єтнамського спаму; ідентичні пости з'являлися також англійською, італійською та нідерландською.

Чому це важливо

Такі фейки переслідують одразу дві цілі: заробити гроші на рекламних кліках і водночас підживити реальну суспільну напругу між українцями та поляками, роблячи її зручним паливом для розгону охоплень. За словами аналітика Lead Stories Мартена Шенка, реклама — головне джерело прибутку адміністраторів таких мереж; політичний чи міжнаціональний конфлікт, будь-який, — це для них лише інструмент.

Розпізнати такий фейк можна за типовими ознаками: сенсаційний заголовок капслоком («СКАНДАЛ СТОЛІТТЯ!»), відсутність підтверджень у поліції чи офіційних медіа, посилання, що веде на рекламний сайт замість новинного видання, і фотографії, які легко перевірити через пошук зображень — вони зазвичай узяті з зовсім інших подій.

В інтернеті, зокрема в російських медіа та проросійських телеграм-каналах, наприкінці липня поширилися провокаційні відео, на яких нібито «українські патріоти» здирають і топчуть державні прапори Польщі. Проте аналіз фахівців свідчить: це чергова спланована інформаційна операція російських спецслужб, покликана вбити клин між українським та польським народами.

Аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog спільно з українськими та міжнародними експертами розібрали деталі цієї маніпуляції.

Чому ці відео — постановні?

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) та доктор Міхал Марек із Центру досліджень сучасного безпекового середовища (CBWSB) виділили кілька ключових ознак того, що фейки створюються штучно:

Як Росія залучає виконавців: «безпечні диверсії»

Згідно зі звітом Міжнародного центру боротьби з тероризмом (ICCT), російська розвідка змінила підходи: замість відправлення власних агентів вона вербує місцевих виконавців через звичайні телеграм-канали.

Механіка вербування: Ворог шукає вразливих цивільних осіб — найчастіше людей зі скрутним фінансовим становищем. Обіцянка «швидкого та легкого заробітку» засліплює, і люди погоджуються на нібито безпечні завдання (щось сфотографувати, зафільмувати провокацію чи залишити предмет у певному місці). Часто такі люди навіть не усвідомлюють, що стають гвинтиками в системі російської розвідки.

Колишній кореспондент видання The New Yorker у Москві Джошуа Яффа у своїй статті пише: кремлівські спецслужби використовують людей як «одноразовий інструмент». Виконання першого дрібного завдання знижує психологічний бар'єр, після чого людину значно легше втягнути у серйозніші акти саботажу.

Головна мета — розсварити партнерів

Дрібні подразники у вигляді відео зі зневагою до польських символів є частиною великої стратегії з підриву підтримки України за кордоном. Завдання ворога — підживити міжнаціональну напругу, створити у поляків враження «невдячності» українців, а серед українців поширити відчуження та зневагу до сусідів.  

Що варто пам'ятати?

У проросійському сегменті телеграму поширюють скомпільований ролик з фірмовим брендингом видання BBC News. У «сюжеті» стверджується, нібито перша леді України Олена Зеленська з’явилася на саміті Коаліції охочих у Парижі в середині липня 2026 року в Парижі в коштовній підвісці «Жінка-бабка з розпростертими крилами» французького ювеліра Рене Лаліка вартістю 4,5 мільйона євро. Пропагандисти запевняють, що цю ювелірну прикрасу напередодні викрали з музею Lalique.

Розвінчали цю дезінформацію фактчекери Укрінформу. 

Як змонтовано дезінформацію:

Мета кампанії

Цей вкид є частиною інформаційної атаки, спрямованої на дискредитацію керівництва України. Головне завдання подібних фейків — підживити наративи для західної та внутрішньої аудиторії про «корупцію», щоб підірвати підтримку України.

Довідково: це не перша подібна вигадка російських ресурсів. Раніше російська пропаганда поширювала фейк про нібито «таємну втечу» Олени Зеленської з мільйонами євро готівкою.

У польському сегменті соціальних мереж, зокрема на Фейсбуці, шириться дезінформація про те, що Посольство України в Польщі нібито видало офіційну інструкцію, яка закликає українців «провокувати та знімати поляків на камеру». Фактчекери польського проєкту Demagog розібрали цей фейк і пояснили, як реальний правовий довідник перетворили на інструмент антиукраїнської пропаганди.

У чому суть маніпуляції?

Поштовхом для поширення фейку стало відео з міста Бєльсько-Бяла, де пасажир міського автобуса агресивно викрикував образи на адресу українських дівчат-підлітків. Після того як відео інциденту потрапило в мережу, ультраправі пабліки та політики — зокрема віцепрезидент польської партії «Національний рух» (Ruch Narodowy) Павел Ушьондек та ютуб-канал «Uszi» (168 тис. підписників, 100 тис. переглядів відео) — заявили, що це нібито «наслідок таємних вказівок українського диппредставництва». Вони стверджували, що посольство заохочує «відеосафарі» та рекомендує обирати жертвами слабших або літніх поляків.

Що насправді містить документ?

Йдеться про офіційний інформаційний посібник для громадян України, опублікований Посольством України в Польщі у лютому 2026 року за участі юристів та польських експертів. Мета документа — допомогти українцям адаптуватися до польського законодавства та знати свої права й обов’язки.

Контекст: зростання напруги та злочинів на ґрунті ненависті

Спроби дискредитувати довідник посольства відбуваються на тлі тривожного зростання кількості ксенофобських інцидентів у Польщі. За даними Головного управління Національної поліції Польщі, лише за першу половину 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців (для порівняння: за весь 2024 рік було зафіксовано 267 таких випадків, а у 2025 році — 275). Уповноважений з прав людини Польщі Марцін Вьончек публічно засудив випадки агресії та наголосив, що напади на дітей та цивільних осіб за національною ознакою є неприпустимими.

27 липня у Вроцлаві троє невідомих жорстоко побили українську пару через зауваження в магазині та український акцент. Постраждалі дістали серйозні травми, а інцидент уже викликав різку реакцію Генконсульства України та мера Вроцлава Яцека Сутрика. Польські правоохоронці затримали двох підозрюваних у нападі на громадян України у Вроцлаві. Ще одного ймовірного учасника нападу розшукують. 

Висновок

Твердження про «інструкції з провокацій проти поляків» є класичною дезінформацією, спрямованою на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та дискредитацію українських біженців. Замість закликiв до конфронтації, посібник посольства є звичайним правовим порадником, покликаним навчити громадян захищати свої права в межах польського закону.

Російські та проросійські телеграм-канали поширюють підроблену інфографіку з логотипом Statista, згідно з якою французька армія нібито зможе оборонятися від Росії лише сім днів. Ані Statista, ані вказаний як джерело Інститут вивчення війни (ISW) таких даних не публікували.

Про це повідомляє StopFake.

На зображенні стверджується, що в разі нападу Німеччини Франція нібито протримається 30 днів, Велика Британія — 45, Іспанія — 60, а Італія — 70 днів. Наступ Андорри, Швейцарії, Бельгії та Люксембургу начебто завершився б невдачею.

Джерелом цих розрахунків автори інфографіки назвали американський Інститут вивчення війни. На підставі картинки пропагандистські ресурси заявляють, що «без союзників у Франції справи кепські», а російська армія буцімто здатна перемогти країну лише за тиждень.

За даними системи моніторингу Osavul, першим це зображення 15 липня опублікував телеграм-канал «Гагаузская Республика». Пізніше його почали поширювати інші проросійські ресурси як нібито доказ воєнної слабкості Франції.

Проте на офіційних ресурсах Statista та ISW такого дослідження немає. Пошук за точним англомовним заголовком інфографіки — «Number of Days the French Army Will Be Able to Hold Its Ground» — не приводить ані до публікації Statista, ані до аналітичного матеріалу Інституту вивчення війни. Цей текст трапляється переважно у проросійських дописах і відео в соціальних мережах, де зображення поширюють без посилання на першоджерело.

Справжні інфографіки Statista мають окремі сторінки на сайті платформи, на яких зазначаються дата публікації, ім’я автора, опис використаних даних і посилання на їхнє джерело. Наприклад, у листопаді 2022 року Statista справді використала інформацію ISW для інфографіки про частку української території, звільненої від російської окупації. На сторінці матеріалу були вказані автор Мартін Армстронг, дата публікації, методика та конкретні дані Інституту вивчення війни.

Отже, саме поєднання логотипа Statista і підпису «Source: ISW» не підтверджує справжності поширюваного зображення. Автори підробки могли скопіювати оформлення реальних матеріалів платформи. Водночас ані в архіві Statista, ані серед публікацій ISW немає дослідження, у якому порівнювалася б імовірна тривалість оборони Франції у війні проти Росії, Німеччини, Великої Британії, Іспанії чи Італії.

На фейковість інфографіки вказує і її зміст. На зображенні немає дати, імені автора, назви дослідження, опису методології або посилання на відповідну публікацію. Автори також не пояснюють, що саме означає наведена кількість днів: збереження контролю над усією територією, виснаження запасів, поразку сухопутних військ чи капітуляцію держави.

Невідомо й те, які сили та засоби нібито враховувалися в розрахунках: чисельність військ, запаси озброєння, авіація, флот, логістика, характер і масштаб нападу. Без визначення цих параметрів встановити універсальну тривалість можливої оборони неможливо.

Абсурдним є і сам перелік потенційних нападників. Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Італія, Бельгія та Люксембург разом із Францією входять до НАТО. Крім того, французьке оборонне планування не передбачає штучної ізоляції країни від союзників. Відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору, напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх, після чого партнери мають надати йому допомогу.

Водночас у Франції справді обговорюють готовність збройних сил до тривалого конфлікту високої інтенсивності. У доповіді Національних зборів Франції за 2023 рік зазначалося, що війна в Україні засвідчила потребу у збільшенні запасів боєприпасів. Автори документа вказували, що середньорічна кількість модульних зарядів, які Франція закуповувала для навчань, відповідала б приблизно одному тижню інтенсивного використання за темпами, зафіксованими в Україні.

Однак у доповіді йшлося про конкретний тип артилерійських боєприпасів і темпи їхнього витрачання, а не про здатність усієї французької армії або держави воювати лише сім днів. У документі також наголошувалося, що потреби в боєприпасах залежать від тривалості, інтенсивності й місця бойових дій, конкретного супротивника, участі союзників та обраної військової стратегії.

Оборонна модель Франції, крім сухопутних військ, враховує авіацію, флот, промислове виробництво, ядерне стримування та взаємодію з партнерами. Тому без докладного сценарію неможливо визначити єдину кількість днів, протягом яких країна нібито могла б чинити опір певному супротивнику. Поширена інфографіка є спробою представити Францію слабкою та перебільшити спроможності російської армії.