Російська влада продовжує використовувати соціальну політику як інструмент легітимізації війни проти України, виділяючи додаткові бюджетні кошти на пільги для сімей учасників так званої «СВО». Аналітики наголошують, що такі заходи є частиною інформаційно-пропагандистської кампанії, покликаної створити позитивний образ війни, героїзувати її учасників і заохотити нових людей до участі в агресії. На це звернули увагу у державному Центрі протидії дезінформації.

Йдеться про рішення уряду Росії спрямувати додаткові 3 млрд рублів на організацію літнього відпочинку для дітей учасників війни. Експерти зазначають, що така політика формує привілейовану категорію громадян, пов'язуючи соціальні пільги з участю у військовій агресії. Таким чином Кремль використовує державні ресурси не лише для підтримки родин військових, а й для подальшої мілітаризації суспільства та героїзації війни.

Водночас російська пропаганда замовчує справжній характер так званої «СВО», подаючи її як легітимну операцію, хоча насправді йдеться про повномасштабну агресію проти України, що супроводжується ударами по цивільній інфраструктурі, загибеллю мирного населення та численними порушеннями міжнародного права.

Важдивий і фінансовий аспект пропагандистської кампанії. На тлі сотень мільйонів доларів, які Росія витрачає на масовані ракетно-дронові атаки проти України, виділення близько 39 млн доларів на дитячий відпочинок має насамперед символічне та інформаційне значення. На думку фахівців, цей крок покликаний підтримати позитивне сприйняття війни всередині країни та представити участь у ній як джерело соціальних переваг.

Фахівці наголошують, що припинення російської агресії дозволило б спрямувати значно більше державних ресурсів на підтримку всіх дітей, а не використовувати бюджетні кошти як інструмент стимулювання участі у війні.

Росія веде системну кампанію зі знищення української книжкової галузі, цілеспрямовано атакуючи друкарні, логістичні центри, книжкові склади та книгарні. Аналітики називають такі дії «книгоцидом» — спробою не лише завдати економічних збитків, а й стерти українську культурну ідентичність, позбавити дітей підручників і підірвати культурний простір країни. На поширення цієї практики звернули увагу в державному Центрі стратегічних комунікацій.

Від початку повномасштабної війни зафіксовано щонайменше 19 прицільних атак на об'єкти книжкової інфраструктури. Основними цілями стали Харківщина та Київський регіон, де російські війська завдавали ударів по друкарнях, логістичних хабах, книжкових ринках і книгарнях. Автори наголошують, що характер цих атак свідчить не про випадкові влучання, а про системну кампанію зі знищення всього ланцюга книговидання.

Лише під час удару по логістичному центру видавництва «Ранок» та хабу мережі «КнигоЛенд» було знищено понад 8,5 мільйона книг, серед яких сотні тисяч шкільних підручників. Загалом російські атаки призвели до загибелі працівників друкарень, поранень десятків людей та збитків, що вимірюються сотнями мільйонів гривень.

У Центрі стратегічних комунікацій пишуть, що атаки на книжкову галузь є лише одним із проявів ширшої кампанії зі знищення української культурної спадщини. Йдеться про руйнування музеїв, храмів, історичних пам'яток, викрадення та привласнення культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях, а також заміщення українських книжок і підручників російською пропагандистською літературою. Таким чином окупаційна влада прагне переписати історію та сформувати лояльність до Росії серед українських дітей.

Знищення книжок і поліграфічної інфраструктури має ознаки свідомої політики культурного геноциду. Попри масштабні втрати, українська книжкова галузь продовжує працювати, відкриваються нові книгарні, проходять книжкові фестивалі, а міжнародні організації дедалі частіше визнають системне руйнування української культурної інфраструктури проявом геноцидної політики Росії.

У польському сегменті фейсбуку поширюються маніпуляції, нібито падіння невідомого об'єкта в селі Тарнава-Колонія Люблінського воєводства (Польща) — це «українська провокація», а не наслідок російського удару. Це — перекручування фактів слідства, ігнорування офіційних заяв польської влади, і факту того, що розслідування не завершене, наголошують фактчекери Demagog.  

У дописі, що набрав понад 11 тисяч переглядів і майже 3 тисячі поширень, стверджується, що вибух спричинила не ракета, а нібито закладений 10-кілограмовий тротиловий заряд, а відсутність публічно показаних уламків «викликає підозри». Поширював такі тези, зокрема, представник «Польського антивоєнного руху» Петро Панасюк, який заперечує російське походження ракети.

Окружна прокуратура Любліна встановила, що в Тарнаві-Колонії впала саме російська крилата ракета Х-101, вироблена в Росії у першому кварталі 2026 року. Прокурор Марцін Козак повідомив, що на місці падіння та поблизу нього виявили численні фрагменти літального апарата, а вирішальними для ідентифікації стали залишки двигуна та електроніки. Цей тип ракет перебуває на озброєнні саме російських, а не українських збройних сил.

Слідчі досі відновлюють точну траєкторію польоту ракети, співпрацюючи з прикордонною службою та військовим командуванням, і закликають громадян орієнтуватися виключно на офіційні джерела.

Польський Генштаб у публікації в Х закликав не поширювати неперевірену інформацію щодо падіння ракети на полі між населеними пунктами Тарнава-Колонія і Токари в Люблінському воєводстві.

Це черговий приклад того, як після інцидентів із залітанням російського озброєння на територію країн НАТО пропаганда намагається перекласти відповідальність на Україну, посіяти сумнів у достовірності офіційних розслідувань і применшити масштаб російської повітряної загрози для Європи.

Проросійські ресурси поширюють фотографію, на якій нібито український посадовець тисне руку багатодітній родині з Індії, яка нібито отримала трикімнатну квартиру від держави на Київщині. У публікаціях стверджується, що родина Венкатеша Срінівасана мешкає в Україні «трохи більше року», а факт отримання ними житла нібито «шокував» українців. Поширення таких повідомлень зафіксував Центр протидії дезінформації (ЦПД). 

Аналітики «Детектора медіа» також зафіксували приклади таких дезінформаційних повідомлень, зокрема в телеграм-каналах «Одесса Za Победу!» і «Шейх Тамір». 

Розвінчання

Насправді ця історія повністю вигадана. В українському інформаційному просторі та офіційних джерелах немає жодних згадок про родину з таким прізвищем чи про передачу їй житла. Фотографія вперше з'явилася саме в російських джерелах, а аналіз зображення вказує на ознаки цифрового редагування — ймовірно, за допомогою штучного інтелекту або графічних редакторів.

Це не перший подібний вкид: фактчекери вже неодноразово фіксували фейки про «індійських мігрантів» в Україні, — частина ширшої кампанії з розпалювання ксенофобських настроїв за допомогою сфабрикованих сюжетів про мігрантів, яку «Детектор медіа» відстежує вже тривалий час. Мета таких вкидів — посіяти соціальне невдоволення та спровокувати штучну напругу всередині українського суспільства.

Читайте дослідження: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників

Наприкінці липня 2026 року іспанський анклав Сеута на півночі Африки пережив масштабний наплив нелегальних мігрантів: лише за добу кордон з Марокко перетнули, за різними оцінками, від 40 до 60 тисяч людей, іспанська влада залучила армію на підтримку Цивільної гвардії, а кілька держав ЄС (Італія, Франція) заговорили про необхідність посилення контролю на кордоні з Іспанією.

Реальну кризу відразу підхопила проросійська пропагандистська мережа, перетворивши її на інструмент дестабілізації Євросоюзу.

Масштаб кампанії

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що аналітики зафіксували понад 1500 публікацій про Сеуту у виданнях, які належать до мережі проросійських ресурсів — насамперед сайтів «Правда» та RT. Іспанська версія «Правди» самостійно опублікувала приблизно 300 матеріалів на цю тему, а кожна з редакцій RT — понад 25 новин за лічені дні.

Реальний привід, фальшива інтерпретація

Пропагандисти не вигадують, а експлуатують справжню подію, щоб просунути вигідні Кремлю наративи: про «крах міграційної політики ЄС», «хаос і безсилля» іспанської влади, необхідність закриття Шенгену. Це типова тактика використання реального інфоприводу для розхитування довіри до європейських інституцій — та сама модель, яку Москва раніше застосовувала щодо інших чутливих тем.

Показово, що вже ситуація у Сеуті породила суперечливі твердження у західному медіапросторі. Фактчекери Associated Press спростували кілька необґрунтованих тверджень, які паралельно поширювалися онлайн, зокрема:

Мета кампанії

За словами Сибіги, Москва роками використовує міграційну тематику та інші чутливі суспільні питання, щоб «сіяти страх і розхитувати ситуацію в європейських країнах». Ідеться не про підтримку якоїсь конкретної позиції щодо мігрантів, а про використання самого розколу довкола теми — для поглиблення суперечностей усередині ЄС і між державами-членами, підриву довіри до урядів і послаблення європейської єдності напередодні продовження підтримки України.

Міністр закликав європейські країни повністю заборонити діяльність російських пропагандистських ресурсів на своїй території як єдиний дієвий спосіб захисту суспільства від подібного втручання.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) опублікував аналітичний звіт про роль платформи Threads в українському інформаційному просторі. Аналітики дійшли висновку, що попри відносно скромну аудиторію — в Україні, за даними DataReportal, потенційне рекламне охоплення платформи наприкінці 2025 року становило лише 1,75 млн акаунтів — Threads стабільно використовують для поширення підроблених скриншотів, вигаданих цитат і справжніх матеріалів, поданих поза контекстом.

Що виявили аналітики

Дописи в Threads легко переносяться в Instagram, Facebook, Telegram, X, TikTok і YouTube, тому первинний фейк часто губить контекст і автора вже на другому-третьому «стрибку» між платформами. За спостереженнями ЦПД, найчастіше маніпуляції стосуються мобілізації, Сил оборони України, керівництва держави та міжнародної підтримки.

Серед задокументованих прикладів:

Важливе застереження від ЦПД

Аналітики окремо наголошують: сам факт появи антиукраїнського чи неправдивого допису не є доказом інформаційно-психологічної операції. Для такого висновку потрібні підтверджені ознаки координації: однакові тексти, опубліковані майже одночасно, схоже оформлення профілів, спільні помилки перекладу, синхронні репости чи посилання на ті самі джерела. Прикладом того, як подібні мережі можуть довго маскуватися під нейтральні акаунти, ЦПД наводить розслідування NewsGuard про 294 фейкові профілі, що видавали себе за жінок, зацікавлених у знайомствах із тайванцями напередодні виборів на Тайвані.

Повний текст аналітичного звіту ЦПД «Роль Threads в інформаційному просторі України» — за посиланням.

Російська пропаганда поширює новий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту, щоб перебільшити наслідки ударів по українській паливній інфраструктурі та посіяти паніку серед населення. Ворожі ресурси розповсюджують відео нібито зі зруйнованої автозаправної станції у Кременчуці, де «український військовий» стверджує, що об'єкт атакували не «Шахеди», а малі дрони, звинувачує владу в бездіяльності та прогнозує аналогічні удари по Києву. Насправді цей ролик повністю згенерований штучним інтелектом. На поширення фейку звернули увагу в державному Центрі протидії дезінформації.

Відео вперше з'явилося в анонімному тікток-акаунті, після чого його почали активно тиражувати російські телеграм-канали. Ознаки використання технологій штучного інтелекту свідчать, що запис не є справжнім і не може вважатися доказом описаних у ньому подій.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що цей ролик є продовженням інформаційної кампанії Росії, спрямованої на медійне перебільшення наслідків атак по паливній інфраструктурі України. За допомогою сфабрикованих відео пропагандисти намагаються створити враження масштабної кризи, викликати страх серед українців та деморалізувати суспільство.

Російська пропаганда поширює фейк про те, що російські балістичні ракети нібито стали «невразливими» для українських систем протиповітряної оборони, посилаючись на статтю американського видання 19FortyFive. Насправді автори матеріалу не стверджували, що українська ППО втратила здатність перехоплювати такі цілі. Вони звернули увагу на поєднання двох чинників — модернізацію російських ракет і гострий дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Фейк спростували StopFake.

Російські ресурси підмінили зміст статті 19FortyFive, замінивши твердження, що частина ракет «проходить» крізь протиповітряну оборону, заявами про їхню нібито «невразливість». В оригінальному матеріалі наголошується, що прориви ППО пов’язані не лише з удосконаленням російських ракет, а й насамперед з нестачею боєкомплекту для їх перехоплення.

Українські військові експерти підтверджують таку оцінку. За словами офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського, за достатньої кількості ракет до комплексів Patriot українські сили могли б перехоплювати практично всі балістичні ракети типу «Іскандер». Він також зазначає, що Росія дійсно постійно вдосконалює свої ракети, однак аналогічно модернізуються й ракети-перехоплювачі Patriot, а протистояння між засобами нападу і захисту є безперервним технологічним процесом.

Пропаганда навмисно ігнорує офіційну статистику Повітряних сил ЗСУ, яка свідчить: українська ППО регулярно збиває балістичні ракети, хоча ефективність перехоплення залежить від тактики ворога та наявності необхідної кількості перехоплювачів. Саме дефіцит таких ракет, а не «непереможність» російської зброї, залишається головною проблемою.

Російські пропагандистські ресурси поширили неправдиві повідомлення про те, що 21-й пакет санкцій Європейського Союзу нібито стане останнім, а Брюссель відмовляється від подальшого санкційного тиску на Росію. Насправді такі твердження ґрунтуються на маніпулятивному трактуванні статті Financial Times, у якій ішлося про зміну механізму ухвалення санкцій, а не про їх припинення. Маніпуляцію розвінчали StopFake.

Нагодою для дезінформації стала публікація Financial Times, присвячена дискусіям у Євросоюзі щодо вдосконалення санкційної політики. Видання повідомило, що європейські посадовці розглядають можливість відмовитися від великих пакетів санкцій на користь окремих або невеликих тематичних рішень, які можна буде погоджувати швидше й які буде складніше заблокувати за допомогою права вето.

Російські медіа вирвали з контексту слова про те, що «останнім може стати пакет санкцій», і подали їх як нібито визнання неефективності всієї санкційної політики ЄС. Насправді у статті йдеться лише про зміну формату ухвалення нових обмежень, щоб окремі держави-члени не могли затримувати чи блокувати весь комплекс санкцій через заперечення щодо окремих пунктів.

У матеріалі Financial Times також аналізують ситуацію навколо вимог Греції щодо винятків для судноплавної компанії Dynagas під час погодження нового пакету санкцій. Саме цей випадок спонукав європейських посадовців шукати механізми, які зроблять санкційний процес більш оперативним і стійким до політичних компромісів. Водночас жодних заяв про намір припинити санкційний тиск на Росію видання не містить.

Представник Європейської комісії, коментуючи ситуацію, наголосив: після ухвалення 21-го пакета Росія вже перебуває під дією значної кількості санкцій, які продовжують чинити суттєвий економічний тиск. Саме цю частину матеріалу російські пропагандисти повністю проігнорували.

Отже, реальну дискусію про вдосконалення механізму запровадження санкцій російські медіа перетворили на черговий пропагандистський наратив про нібито «втому» Європейського Союзу від санкцій і готовність відмовитися від тиску на Росію, хоча зміст публікації Financial Times свідчить про протилежне — пошук способів зробити санкційну політику більш ефективною.

Російські пропагандистські медіа поширили неправдиві повідомлення, ніби італійська мафія скуповує безпілотники та іншу зброю, яка потрапила на чорний ринок після постачання її в Україну. Насправді такі твердження ґрунтуються на перекрученні заяви прокурора Палермо Мауріціо де Лючії, який говорив лише про інтерес злочинних угруповань до сучасних типів озброєння, подібних до тих, що застосовуються у війні в Україні. Про це розповіли StopFake.

Підставою для маніпуляції стала публікація агентства ANSA про виступ прокурора на засіданні парламентської антимафіозної комісії. Де Лючія повідомив, що правоохоронці мають лише сигнали про інтерес мафії до сучасної зброї та боєприпасів, які використовуються з дронів. При цьому він не заявляв, що йдеться про безпілотники, передані Україні міжнародними партнерами, або про зброю, незаконно вивезену з української території.

Єдина партія зброї, про вилучення якої повідомив прокурор, походила з Балкан і залишилася ще з часів воєн на території колишньої Югославії. Водночас згадані ним дрони-міноскидачі є адаптованими комерційними апаратами, які можна придбати на відкритому ринку та які використовують у різних країнах світу.

Ще однією маніпуляцією стало використання цифри про майже 780 тисяч одиниць втраченої та викраденої зброї в Україні. Російські медіа подали її як доказ того, що ця зброя нібито потрапила на європейський чорний ринок. Насправді йдеться про відкритий реєстр МВС України, де більшість записів стосується зброї, втраченої під час бойових дій, знищеної або залишеної на окупованих територіях. Жодних доказів того, що ця зброя опинилася в розпорядженні італійської мафії чи інших злочинних угруповань у Європі, не існує.

Міжнародні дослідження не підтверджують наявності організованого каналу контрабанди зброї з України до країн ЄС. Зокрема, у доповіді Global Initiative Against Transnational Organized Crime зазначається, що підтверджених випадків масштабного незаконного вивезення зброї з України до Європи після 2022 року не зафіксовано.

Після публікації матеріалу ANSA російська мережа дезінформації Pravda почала поширювати дедалі гучніші версії цієї історії, поступово перетворивши повідомлення про інтерес мафії до сучасних видів озброєння на неправдиве твердження, що західна військова допомога Україні нібито опинилася в руках італійської організованої злочинності. Таким чином пропагандисти використали реальну заяву посадовця, щоб просунути давній дезінформаційний наратив про нібито неконтрольований «витік» української зброї до Європи.