Росія просуває картину балтійського регіону, в якій НАТО нібито готується напасти на Росію, балтійські уряди стрімко мілітаризуються, а російськомовне населення перебуває під загрозою переслідувань. Разом ці наративи створюють атмосферу постійної кризи, у якій воєнна ескалація виглядає дедалі правдоподібнішою — це дозволяє Москві тиснути на регіон навіть без відкритих військових дій, адже сама можливість конфлікту стає інструментом примусу. Про мету і засоби Росії розповіли EUvsDisinfo.
«Балтійські агресори»
Один із поширюваних наративів зображує держави Балтики як агресорів, що очолюють боротьбу Заходу проти Росії. Це твердження набуло популярності після ударів України по російській нафтовій інфраструктурі, коли російські чиновники неправдиво звинуватили балтійські держави у відкритті «повітряних коридорів» для українських дронів — звинувачення, яке балтійська влада відкинула.
Інший поширена теза стосується того, що Захід нібито програє боротьбу проти Росії і тому намагається відкрити «другий фронт» у балтійському регіоні, зображуючи балтійські країни як держав-«камікадзе», готових пожертвувати собою заради ослаблення Росії — так само, як це нібито раніше зробила Україна.
До дезінформації про «балтійських агресорів» також входять твердження про стрімку мілітаризацію Литви, Латвії та Естонії проти Росії. Особливо активно ці тези просувалися під час навчань НАТО у Балтійському регіоні — Gallant Boar 2026. Видання, пов'язані з кремлівською інформаційною екосистемою, подавали ці навчання як підготовку до великомасштабної війни проти Росії, стверджуючи, що НАТО перевіряє обороноздатність Калінінграда перед можливою спробою захопити російський ексклав або встановити довкола нього блокаду за «кримським» сценарієм.
Правозахисні маніпуляції
Білорусь також підтримала російські заяви, що держави Балтики нібито порушують права російськомовних меншин. На початку червня російські та білоруські чиновники опублікували спільну доповідь на цю тему. Російська риторика систематично розмиває межу між російськомовними, етнічними росіянами та громадянами Росії, що дозволяє Кремлю подавати широку й різнорідну групу населення як єдину спільноту, що нібито перебуває під захистом Москви.
МЗС Росії оголосило про намір подати позов до Міжнародного суду ООН щодо так званого «систематичного порушення» прав етнічних росіян у Латвії, Литві та Естонії, стверджуючи, що балтійська влада «забороняє» російську мову, «переписує історію» та проводить «каральну кампанію репресій і залякування». Спільне розслідування литовських, латвійських та естонських журналістів встановило, що юристи МЗС Росії збирали правові аргументи для такого позову ще з початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
Звинувачення у «прославлянні нацизму»
Російські тези проти балтійських держав такод дубліюють ті, які раніше застосовувалися проти України. Серед них на чільному місці - звинувачення у «прославленні нацизму». У доповіді 2026 року щодо прославлення нацизму МЗС Росії відносить балтійські держави — поряд з Україною, Молдовою, Польщею та Фінляндією — до держав, що особливо активно знищують радянські пам'ятники борцям із нацизмом, звинувачуючи їх у «зростаючих зусиллях звеличити нацистів, колабораціоністів та їхніх сучасних послідовників».
У межах цієї кампанії Кремль намагався пов'язати литовських учасників антирадянського опору з нацизмом, а доповідь МЗС Росії про порушення прав людини в Балтії звинувачує Вільнюс у «відкритій політиці фальсифікації історії Другої світової війни».
Нарощування військ і попередження про напад
За даними The Telegraph, Росія вже використовує щонайменше десять військових баз поблизу кордонів з Білоруссю та Україною для запуску далекобійних ударних дронів проти України. З огляду на заявлену дальність дрона «Герань-5» у 1000 кілометрів, у радіусі ураження можуть опинитися частини кількох країн НАТО — це свідчить про зростання можливостей, але саме по собі не доводить наміру атакувати територію Альянсу.
Занепокоєння щодо реальнішої загрози посилилося після публікацій двох американських видань, які з посиланням на анонімні джерела повідомили, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви застеріг Росію від нападу на територію НАТО. Politico з посиланням на анонімне джерело писало, що метою зустрічі було насамперед попередити Росію проти будь-яких ескалаційних дій щодо балтійських держав. The Wall Street Journal з посиланням на «поінформованих про візит осіб» повідомило, що Реткліфф їздив до Москви, аби передати попередження не атакувати країни НАТО.
Страх як засіб тиску
Дезінформація і залякування приносять користь Москві незалежно від її реальних намірів чи термінів можливих військових дій, пишуть EUvsDisinfo. Окрім легітимізації потенційної агресії, нагнітання страху неминучої війни здатне послабити довіру до НАТО, підштовхнути Захід до обережніших рішень та подати оборонні заходи як небезпечну ескалацію. Ігнорувати загрозу чи не готуватися до неї було б безвідповідально. Але підготовка має ґрунтуватися на раціональній оцінці реальних можливостей Росії, а не на страху, який свідомо намагається поширити Кремль.
