Серед англомовних користувачів соцмереж ширяться  заклики відмовитися від сонцезахисних засобів на користь «натуральної» засмаги та саморобних альтернатив. Блогери та інфлюенсери просувають твердження, що ультрафіолет абсолютно безпечний для людини, а комерційні креми спричиняють дефіцит вітаміну D, деструктивно впливають на гормони чи навіть викликають онкологічні захворювання. Подібні наративи будуються на логічних помилках, викривленні наукових фактів та псевдонаукових порівняннях з давніми предками. Популярні судження з науковими дослідженнями зіставили аналітики Science Feedback.

Один з найпоширеніших міфів ґрунтується на маніпулятивній ідеї «апеляції до природи»: оскільки сонце є джерелом життя, воно нібито не може зашкодити. Науковці викривають цю тезу, нагадуючи про хибність чорно-білого мислення. Ультрафіолетове випромінювання визнане офіційним канцерогеном, який руйнує ДНК клітин шкіри, спричиняючи мутації. Порівняння сучасних людей з давніми предками, які нібито не мали раку шкіри без жодного захисту, також є безпідставним. Тривалість життя древніх людей рідко перевищувала 40 років, тоді як середній вік діагностування меланоми становить 66 років. Крім того, сучасний спосіб життя в приміщеннях позбавив людей природної адаптації, а озоновий шар у давнину затримував значно більше ультрафіолету.

Не знайшло наукового підтвердження й теза, що сонцезахисні креми призводять до дефіциту вітаміну D. Жоден засіб не блокує ультрафіолет на 100%, а для синтезу необхідної норми речовини достатньо перебувати на вулиці лише кілька хвилин на день. Окрім цього, вітамін D легко отримується з їжі або спеціальних добавок, тож захист шкіри не становить загрози для його рівня в організмі.

Ще одним поширеним фейком є заява про канцерогенність і токсичність самого СПФ. Маніпулятори посилаються на дослідження, де хімічні фільтри виявляли в крові або випробовували на тваринах у надвисоких дозах під час годування, що не має стосунку до реального способу застосування кремів людиною. Заяви про те, що користування кремом нібито корелює зі зростанням захворюваності на рак, пояснюються відомим науковим «парадоксом сонцезахисту». Відчуваючи хибну безпеку, люди проводять під сонцем забагато часу, не поновлюють шар крему вчасно та отримують опіки. Небезпеку становить саме поведінка людини, а не захисний засіб.

Експерти також застерігають від використання рецептів «саморобних сонцезахисних кремів» з олій, які поширюють у соцмережах. На відміну від комерційної продукції, яка проходить суворі випробування відповідно до законодавства, натуральні олії не мають доведеного рівня захисту від канцерогенного випромінювання. Наукові дані підтверджують: відмова від захисту під дією фейків істотно підвищує ризики розвитку онкологічних захворювань.

Російський інформаційний простір демонстративно змістив акценти з подій на лінії фронту на висвітлення внутрішніх надзвичайних подій, економічної нестабільності та чергових маніпуляцій щодо занепаду західної підтримки України. Порівняно з попередніми періодами, частка новин про війну в Україні впевнено знизилася, поступаючись місцем резонансним атентатам, терактам у глибокому тилу Росії та коливанням курсу валют. Для перекриття панічних настроїв пропагандистські ресурси запустили серію узгоджених інформаційних атак, побудованих на хаотичних даних, викривленні слів українських посадовців і вигадуванні вигідних Кремлю наративів, розповіли у державному Центрі протидії дезінформації.

Основною темою тижня від 3 до 9 серпня стала серія надзвичайних подій на території Росії, де викриття дезінформації відбувалося на рівні аналізу елементарних суперечностей у даних самих же ворожих джерел. Під час висвітлення вибуху біля московського ресторану «Balzi Rossi» та атаки безпілотників на пляж у Геленджику пропагандистські ресурси подавали абсолютно розбіжні цифри. Кількість постраждалих і загиблих у різних джерелах різнилася в рази та безпідставно зростала щогодини, що свідчить про відсутність перевірених фактів і штучне нагнітання або приховування реальних наслідків.

Ще одним способом маніпуляції виявилося використання кардинально протилежних тональностей при висвітленні нападів на діячів російського оборонно-промислового комплексу. У випадках із замахами на керівника «УралДронЗаводу» Володимира Ткачука та розробника дронів «Овод» Андрія Черезова одні ресурси навмисно роздмухували драматизм для виклику співчуття, а інші — транслювали штучний спокій про «стабільність виробництва», щоби приховати вразливість власної оборонки.

Спробою переключити увагу від паніки довкола стрибка курсу долара вище 80 рублів і збоїв у роботі месенджера Telegram стала чергова масштабна хвиля маніпуляцій на тему «Захід втомився від України». Ворожа пропаганда застосувала класичну технологію виривання з контексту: заяви Володимира Зеленського про дефіцит систем Patriot, розмірковування Валерія Залужного щодо умов вступу до НАТО та чутки про запаси ракет ATACMS були спекулятивно об'єднані в єдиний дезінформаційний шар. Реальний зміст заяв про потребу в посиленні оборони росіяни підмінили власною вигадкою про нібито неминучу капітуляцію Києва та втрату інтересу з боку США.

Навіть сторонні світові події, як-от міграційну кризу в іспанській Сеуті, російські медіа штучно притягнули до власних наративів, називаючи це «попередженням для Росії». Загальний аналіз медіаполя свідчить про те, що пропагандистська машина змушена адаптуватися до зростання загрози всередині самої Росії, опрацьовуючи внутрішні страхи громадян за допомогою фейків, перекручувань і зміщення фокусу уваги.