У соцмережах, зокрема у проросійських телеграм-каналах, поширюють короткий відеоролик з айдентикою українського інформаційного агентства «УНІАН». У ньому стверджується, нібито авторитетне міжнародне видання Reuters нібито оприлюднило матеріал про підготовку Володимиром Зеленським замаху на екс-міністра оборони Михайла Федорова. Дописи супроводжуються легендою, що статтю терміново видалили з сайту Reuters після жорсткого «попередження» від МЗС України.

Утім, це фейк. Як встановили фактчекери VoxUkraine, ні видання Reuters, ни агентство «УНІАН» не публікували подібних матеріалів, а саме відео зібране з різних кадрів.

Чому це підробка

Мета дезінформації

Проросійскі джерела регулярно міксують контент відомих українських та світових медіа для створення фейкових новин. Мета подібних вкидів — створити ілюзію глибокого політичного розколу та міжусобної боротьби всередині українського керівництва, використовуючи авторитет західних медіа.

У соціальних мережах наприкінці липня поширювалося згенероване фото Президента України Володимира Зеленського у військовій формі з численними нагородами. Дописи супроводжувалися іронічними твердженнями про «знайденого непереможного генерала», який нібито може замінити Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Насправді, як встановни факт чекери Myth Detector, ця світлина не має жодного стосунку до реальності й повністю згенерована за допомогою штучного інтелекту.

Як поширювалася дезінформація

21 липня в українському сегменті Facebook почало активне поширення фотографії Зеленського у камуфляжі. Світлину з аналогічним підписом того ж дня опублікували і публічні особи, зокрема народний депутат 8 скликання Віталій Купрій: «Сирського можуть звільнити. Знайдено непереможного генерала». Сторінка Купрія має 1.8 млн підписників та щоденно поширює до 10 постів здебільшого про конфліктні ситуації щодо дій ТЦК. 

Попри гучний підтекст, перевірка показала, що першоджерело фотографії не мало жодного стосунку до реальних новин та світлин.

Результати перевірки та докази фейковості

За допомогою зворотного пошуку зображень вдалося встановити першоджерело публікації:

Вперше світлина з’явилася 17 липня на Facebook-сторінці під назвою «Щоденні історії». У шапці профілю вказано, що сторінка створює контент за допомогою ШІ. У публікації з фотографією автор прямо зазначив хештеги: #AI, #генеративнеAI, #AIфотографія, #ChatGPT.

На фото наявні характерні помилки, притаманні нейромережам:

- Текст на задньому плані спотворений і нечитабельний;

- Нагороди та знаки розрізнення на формі є вигаданими та не відповідають жодним військовим стандартам;

- Анатомічні деталі (пальці, краї одягу, контури тіла) мають характерні розмитості та деформації.

Аналіз програмним забезпеченням для розпізнавання ШІ 

Сервіс Hive Moderation оцінив ймовірність створення фотографії штучним інтелектом у 76,4%; Інструмент DeepAI показав ймовірність штучної генерації на рівні 87%. 

Польські фактчекери з Demagog за останній місяць зафіксували цілу серію фейків про нібито скоєні українцями в Польщі злочини — вбивства, викрадення, катування. Жоден із цих випадків не стався насправді. Усі вони походять з однієї й тієї ж мережі профілів, яку дослідники дезінформації називають «в'єтнамським спамом» (Viet Spam).

Що таке «в'єтнамський спам»

Це мережа фейкових акаунтів у Facebook та X, якими адмініструють з В'єтнаму (це прямо вказано в умовах використання пов'язаних із ними сайтів і підтверджується рекламною бібліотекою Meta). Схема проста й цинічна: сторінки публікують максимально емоційні, сенсаційні «новини» — про вбивства, викрадення, скандали за участю політиків чи знаменитостей — і додають посилання на сайт, переповнений рекламою. Не з метою пропаганда самої по собі, а як заробіток на кліках, переходах і переглядах реклами. Обурення, страх і гнів розганяють дописи краще за будь-що, тож теми обираються відповідно.

У Польщі ця мережа останнім часом активно експлуатує тему напруги між українцями та поляками: до реальних дописів додають вигадані «злочини», реальні фотографії з інших, не пов'язаних подій, і фальшиві деталі, які мають виглядати правдоподібно. Формула працює: пости збирають десятки й сотні тисяч переглядів, збираючи під ними потік образливих коментарів від справжніх користувачів, на кшталт «типові українці» чи «діють як на Волині».

Кейси зафіксовані Demagog у липні 

«Українка вбила поляка, який врятував її від війни». У соцмережах поширили історію про 32-річну «Олену Коваленко», яка нібито вбила у Варшаві свого чоловіка-поляка — того, хто «врятував її з залізничного вокзалу в Україні» у 2022 році. Поліція та жодне надійне медіа такого випадку не фіксували. Фото «жертви», як встановити фактчекери — це знімок британського чоловіка, фото «вбивці» — з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми, а не за вбивство), фото затримання — не пов'язаний кадр. Першоджерело — профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, що офіційно адмініструється з В'єтнама. 

«Українець викрав і сім днів катував польку» Історію про арешт 52-річного громадянина України в Малопольському воєводстві поліція офіційно спростувала: жодного такого затримання не було. Фото «арешту» насправді ілюструє зовсім іншу справу — затримання громадянина Грузії, підозрюваного у вбивстві росіянина, в Любліні. Джерело — той-таки тип акаунта, CafeX Morning Wiadomości, зареєстрований у червні 2026 року й пов'язаний з В'єтнамом. Допис зібрав понад 7000 поширень. 

«Аліса Вайдель викрила офшорні рахунки Зеленського» Пости про нібито «скандал століття», в якому лідерка німецької ультраправої партії Альтернатива для Німеччини Аліса Вайдель нібито звинуватила Зеленського у приховуванні мільярдів на офшорних рахунках, — теж вигадка. Жодне агентство чи видання таку заяву не фіксувало. Оригінал тексту фактчекери знайшли французькою мовою на акаунті L'Instant Actuel з тими самими ознаками в'єтнамського спаму; ідентичні пости з'являлися також англійською, італійською та нідерландською.

Чому це важливо

Такі фейки переслідують одразу дві цілі: заробляють гроші на рекламних кліках і водночас підживлюють реальну суспільну напругу між українцями та поляками, роблячи її зручним паливом для розгону охоплень. За словами аналітика Lead Stories Мартена Шенка, реклама — головне джерело прибутку адміністраторів таких мереж; політичний чи міжнаціональний конфлікт, будь-який, це для них лише інструмент.

Розпізнати такий фейк можна за типовими ознаками: сенсаційний заголовок капслоком («СКАНДАЛ СТОЛІТТЯ!»), відсутність підтверджень у поліції чи офіційних медіа, посилання, що веде на рекламний сайт замість новинного видання, і фотографії, які легко перевірити через пошук зображень — вони, як правило, узяті з зовсім інших подій.

В інтернеті, зокрема в російських медіа та проросійських телеграм-каналах, наприкінці липня поширилися провокаційні відео, на яких нібито «українські патріоти» здирають і топчуть державні прапори Польщі. Проте аналіз фахівців свідчить: це чергова спланована інформаційна операція російських спецслужб, покликана вбити клин між українським та польським народами.

Аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog, спільно з українськими та міжнародними експертами, розібрали деталі цієї маніпуляції.

Чому ці відео — постановні?

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) та доктор Міхал Марек із Центру досліджень сучасного безпекового середовища (CBWSB) виділили кілька ключових ознак того, що фейки створюються штучно:

Як Росія залучає виконавців: «безпечні диверсії»

Згідно зі звітом Міжнародного центру боротьби з тероризмом (ICCT), російська розвідка змінила підходи: замість відправлення власних агентів вона вербує місцевих виконавців через звичайні телеграм-канали.

Механіка вербування: Ворог шукає вразливих цивільних осіб — найчастіше людей зі скрутним фінансовим становищем. Обіцянка «швидкого та легкого заробітку» засліплює, і люди погоджуються на нібито безпечні завдання (щось сфотографувати, зафільмувати провокацію чи залишити предмет у певному місці). Часто такі люди навіть не усвідомлюють, що стають гвинтиками в системі російської розвідки.

Колишній кореспондент видання The New Yorker у Москві Джошуа Яффа у своїй статті пише: кремлівські спецслужби використовують людей як «одноразовий інструмент». Виконання першого дрібного завдання знижує психологічний бар'єр, після чого людину значно легше втягнути у серйозніші акти саботажу.

Головна мета — розсварити партнерів

Дрібні подразники у вигляді відео зі зневагою до польських символів є частиною великої стратегії з підриву підтримки України за кордоном. Завдання ворога — підживити міжнаціональну напругу, створити у поляків враження «невдячності» українців, а серед українців поширити відчуження та зневагу до сусідів.  

Що варто пам'ятати?

У проросійському сегменті телеграму поширюють скомпільований ролик з фірмовим брендингом видання BBC News. У «сюжеті» стверджується, нібито перша леді України Олена Зеленська з’явилася на саміті Коаліції охочих у Парижі в середині липня 2026 року в Парижі в коштовній підвісці «Жінка-бабка з розпростертими крилами» французького ювеліра Рене Лаліка вартістю 4,5 мільйона євро. Пропагандисти запевняють, що цю ювелірну прикрасу напередодні викрали з музею Lalique.

Розвінчали цю дезінформацію фактчекери Укрінформу. 

Як змонтовано дезінформацію:

Мета кампанії

Цей вкид є частиною інформаційної атаки, спрямованої на дискредитацію керівництва України. Головне завдання подібних фейків — підживити наративи для західної та внутрішньої аудиторії про «корупцію», щоб підірвати підтримку України.

Довідково: це не перша подібна вигадка російських ресурсів. Раніше російська пропаганда поширювала фейк про нібито «таємну втечу» Олени Зеленської з мільйонами євро готівкою.

У польському сегменті соціальних мереж, зокрема на Фейсбуці, шириться дезінформація про те, що Посольство України в Польщі нібито видало офіційну інструкцію, яка закликає українців «провокувати та знімати поляків на камеру». Фактчекери польського проєкту Demagog розібрали цей фейк і пояснили, як реальний правовий довідник перетворили на інструмент антиукраїнської пропаганди.

У чому суть маніпуляції?

Поштовхом для поширення фейку стало відео з міста Бєльсько-Бяла, де пасажир міського автобуса агресивно викрикував образи на адресу українських дівчат-підлітків. Після того як відео інциденту потрапило в мережу, ультраправі пабліки та політики — зокрема віцепрезидент польської партії «Національний рух» (Ruch Narodowy) Павел Ушьондек та ютуб-канал «Uszi» (168 тис. підписників, 100 тис. переглядів відео) — заявили, що це нібито «наслідок таємних вказівок українського диппредставництва». Вони стверджували, що посольство заохочує «відеосафарі» та рекомендує обирати жертвами слабших або літніх поляків.

Що насправді містить документ?

Йдеться про офіційний інформаційний посібник для громадян України, опублікований Посольством України в Польщі у лютому 2026 року за участі юристів та польських експертів. Мета документа — допомогти українцям адаптуватися до польського законодавства та знати свої права й обов’язки.

Контекст: зростання напруги та злочинів на ґрунті ненависті

Спроби дискредитувати довідник посольства відбуваються на тлі тривожного зростання кількості ксенофобських інцидентів у Польщі. За даними Головного управління Національної поліції Польщі, лише за першу половину 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців (для порівняння: за весь 2024 рік було зафіксовано 267 таких випадків, а у 2025 році — 275). Уповноважений з прав людини Польщі Марцін Вьончек публічно засудив випадки агресії та наголосив, що напади на дітей та цивільних осіб за національною ознакою є неприпустимими.

27 липня у Вроцлаві троє невідомих жорстоко побили українську пару через зауваження в магазині та український акцент. Постраждалі дістали серйозні травми, а інцидент уже викликав різку реакцію Генконсульства України та мера Вроцлава Яцека Сутрика. Польські правоохоронці затримали двох підозрюваних у нападі на громадян України у Вроцлаві. Ще одного ймовірного учасника нападу розшукують. 

Висновок

Твердження про «інструкції з провокацій проти поляків» є класичною дезінформацією, спрямованою на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та дискредитацію українських біженців. Замість закликiв до конфронтації, посібник посольства є звичайним правовим порадником, покликаним навчити громадян захищати свої права в межах польського закону.

Російські та проросійські телеграм-канали поширюють підроблену інфографіку з логотипом Statista, згідно з якою французька армія нібито зможе оборонятися від Росії лише сім днів. Ані Statista, ані вказаний як джерело Інститут вивчення війни (ISW) таких даних не публікували.

Про це повідомляє StopFake.

На зображенні стверджується, що в разі нападу Німеччини Франція нібито протримається 30 днів, Велика Британія — 45, Іспанія — 60, а Італія — 70 днів. Наступ Андорри, Швейцарії, Бельгії та Люксембургу начебто завершився б невдачею.

Джерелом цих розрахунків автори інфографіки назвали американський Інститут вивчення війни. На підставі картинки пропагандистські ресурси заявляють, що «без союзників у Франції справи кепські», а російська армія буцімто здатна перемогти країну лише за тиждень.

За даними системи моніторингу Osavul, першим це зображення 15 липня опублікував телеграм-канал «Гагаузская Республика». Пізніше його почали поширювати інші проросійські ресурси як нібито доказ воєнної слабкості Франції.

Проте на офіційних ресурсах Statista та ISW такого дослідження немає. Пошук за точним англомовним заголовком інфографіки — «Number of Days the French Army Will Be Able to Hold Its Ground» — не приводить ані до публікації Statista, ані до аналітичного матеріалу Інституту вивчення війни. Цей текст трапляється переважно у проросійських дописах і відео в соціальних мережах, де зображення поширюють без посилання на першоджерело.

Справжні інфографіки Statista мають окремі сторінки на сайті платформи, на яких зазначаються дата публікації, ім’я автора, опис використаних даних і посилання на їхнє джерело. Наприклад, у листопаді 2022 року Statista справді використала інформацію ISW для інфографіки про частку української території, звільненої від російської окупації. На сторінці матеріалу були вказані автор Мартін Армстронг, дата публікації, методика та конкретні дані Інституту вивчення війни.

Отже, саме поєднання логотипа Statista і підпису «Source: ISW» не підтверджує справжності поширюваного зображення. Автори підробки могли скопіювати оформлення реальних матеріалів платформи. Водночас ані в архіві Statista, ані серед публікацій ISW немає дослідження, у якому порівнювалася б імовірна тривалість оборони Франції у війні проти Росії, Німеччини, Великої Британії, Іспанії чи Італії.

На фейковість інфографіки вказує і її зміст. На зображенні немає дати, імені автора, назви дослідження, опису методології або посилання на відповідну публікацію. Автори також не пояснюють, що саме означає наведена кількість днів: збереження контролю над усією територією, виснаження запасів, поразку сухопутних військ чи капітуляцію держави.

Невідомо й те, які сили та засоби нібито враховувалися в розрахунках: чисельність військ, запаси озброєння, авіація, флот, логістика, характер і масштаб нападу. Без визначення цих параметрів встановити універсальну тривалість можливої оборони неможливо.

Абсурдним є і сам перелік потенційних нападників. Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Італія, Бельгія та Люксембург разом із Францією входять до НАТО. Крім того, французьке оборонне планування не передбачає штучної ізоляції країни від союзників. Відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору, напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх, після чого партнери мають надати йому допомогу.

Водночас у Франції справді обговорюють готовність збройних сил до тривалого конфлікту високої інтенсивності. У доповіді Національних зборів Франції за 2023 рік зазначалося, що війна в Україні засвідчила потребу у збільшенні запасів боєприпасів. Автори документа вказували, що середньорічна кількість модульних зарядів, які Франція закуповувала для навчань, відповідала б приблизно одному тижню інтенсивного використання за темпами, зафіксованими в Україні.

Однак у доповіді йшлося про конкретний тип артилерійських боєприпасів і темпи їхнього витрачання, а не про здатність усієї французької армії або держави воювати лише сім днів. У документі також наголошувалося, що потреби в боєприпасах залежать від тривалості, інтенсивності й місця бойових дій, конкретного супротивника, участі союзників та обраної військової стратегії.

Оборонна модель Франції, крім сухопутних військ, враховує авіацію, флот, промислове виробництво, ядерне стримування та взаємодію з партнерами. Тому без докладного сценарію неможливо визначити єдину кількість днів, протягом яких країна нібито могла б чинити опір певному супротивнику. Поширена інфографіка є спробою представити Францію слабкою та перебільшити спроможності російської армії.

Російські пропагандистські ресурси поширюють згенеровані за допомогою штучного інтелекту зображення, зокрема в соціальних мережах з’явилося фото нібито з мітингу у Львові. На ньому чоловіки в балаклавах і чорному одязі тримають картонний плакат з написом «Ріж ТЦК, як картон».

Про це повідомляє Укрінформ.

Поширене пропагандистами зображення є фейковим і має ознаки генерації за допомогою штучного інтелекту. На це вказує неприродне написання літер на плакаті, характерне для створених нейромережами зображень. Перевірка за допомогою сервісу AI or Not також показала, що світлина з імовірністю 93% була згенерована ШІ.

Інший фейк поширювали російські медіа, телеграм-канали та користувачі соцмережі X. На сфальсифікованій фотографії виступу Володимира Зеленського перед ним нібито встановили прозорий захисний екран. Пропагандисти заявляли, що глава держави буцімто боїться замаху на тлі масових протестів.

Насправді ж жодного захисного скла перед Володимиром Зеленським не було. Оригінальне відео виступу опублікували 16 липня на офіційних ресурсах президента під час візиту до Києва колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На чотирихвилинному записі Зеленського показано з кількох ракурсів — прозорого екрана навколо нього немає.

Поширена пропагандистами фотографія, ймовірно, також була створена або відредагована за допомогою штучного інтелекту. Про це свідчать помітні візуальні артефакти, зокрема деформований фрагмент стіни Маріїнського палацу у верхній лівій частині зображення.

За допомогою цих фейків російська пропаганда намагається використати тему протестів в Україні для дискредитації державних інституцій. Подібні матеріали мають на меті посилити недовіру до держави, розпалити ворожість до військовослужбовців і створити хибне враження про масштабну внутрішню нестабільність у країні.

Російські та проросійські ресурси поширили відео з логотипом Euronews, у якому стверджується, що Польща нібито вирішила депортувати 50 тисяч українських біженців через погіршення відносин із Києвом. Для переконливості автори фейку пов'язали вигадане рішення з польсько-українськими суперечками, затриманням громадянина України за погрози президенту Польщі Каролю Навроцькому та присвоєнням одному з українських військових підрозділів назви «Героїв УПА». Насправді таких рішень польська влада не ухвалювала, а відеоролик є підробкою. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Euronews ніколи не публікував такого сюжету. На офіційному сайті телеканалу відсутні будь-які повідомлення про масову депортацію українців із Польщі. Поширене відео виявилося монтажем зі сторонніх кадрів, поверх яких наклали логотип телеканалу, англомовні титри та озвучення. У ньому також відсутні обов'язкові атрибути журналістського матеріалу — ім'я автора, назва програми чи посилання на першоджерело.

Автори фейку стверджували, ніби рішення про депортацію ухвалили 22 червня 2026 року. Однак перевірка офіційного календаря роботи польського Сейму показала, що цього дня пленарних засідань парламенту не відбувалося. Натомість проходило виїзне засідання парламентської комісії, присвячене питанням транспортної інфраструктури, де тема українських біженців взагалі не розглядалася.

Вигадані твердження суперечать чинним правилам перебування українців у Польщі. Українські громадяни зі статусом UKR можуть легально залишатися в країні до 4 березня 2027 року, а відповідні дозволи та документи продовжуються автоматично. Зміни до польського законодавства, які набули чинності навесні 2026 року, стосувалися окремих процедур легалізації перебування та соціальної підтримки, але не передбачали жодної масової депортації.

Для створення правдоподібності автори підробки використали кілька реальних, але не пов'язаних між собою подій. Зокрема, вони згадали затримання українця, якого підозрюють у погрозах президенту Польщі. Фактчекери зазначають, що в цій справі йшлося про індивідуальне кримінальне провадження, а питання законності перебування чоловіка в країні розглядалося окремо відповідно до чинного законодавства. Жодних рішень про його депортацію на момент поширення фейку не було.

Ще одним елементом маніпуляції стало використання повідомлень про видворення з Польщі дев'яти громадян України та двох громадян Білорусі, яких польські спецслужби підозрюють у причетності до фінансованої Росією операції впливу. StopFake підкреслює, що в цьому випадку рішення ухвалювалися щодо конкретних осіб після індивідуального розгляду їхніх справ і не мають жодного стосунку до масового видворення українських біженців.

Російська пропаганда навмисно поєднала дипломатичні розбіжності між Києвом і Варшавою, окремі кримінальні справи та рішення польських правоохоронних органів у єдину вигадану історію про депортацію 50 тисяч українців. Мета такої інформаційної операції — посіяти паніку серед українських біженців, створити враження про нібито згортання підтримки України з боку Польщі та поглибити напруженість у польсько-українських відносинах.

Російські медіа поширюють неправдиві повідомлення, що військовозобов’язаним українцям нібито вже у липні заборонять в’їзд до країн Європейського Союзу. Для цього вони маніпулятивно інтерпретували публікацію польського видання «Rzeczpospolita» та коментар заступника міністра внутрішніх справ Польщі Мацея Душчика.

Насправді жодної заборони на в’їзд не запроваджується, а зміни стосуються лише умов отримання статусу тимчасового захисту для нових заявників. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Російська пропаганда підмінила два різні поняття — право на в’їзд до Європейського Союзу та право на отримання тимчасового захисту. Безвізовий режим для громадян України, який діє з 2017 року, залишається чинним, так само як і можливість в’їжджати до країн ЄС за візами, посвідками на проживання, з метою роботи чи навчання.

Поштовхом до появи маніпуляції стало рішення держав ЄС продовжити механізм тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Одночасно у ЄС погодили, що після завершення чинного періоду захисту нові заявники повинні будуть підтвердити виконання своїх військових обов’язків відповідно до українського законодавства. Це обмеження стосуватиметься лише тих українців, які вперше звертатимуться за таким статусом після набрання новими правилами чинності.

Нововведення не торкнуться приблизно 4,38 мільйона українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу. Крім того, нові правила почнуть діяти лише з березня 2027 року, а не «вже у липні», як стверджують російські медіа. Заяви про липень стосувалися лише часу офіційного оголошення рішення Європейською комісією.

Фактчекери також спростували твердження про нібито заборону на в’їзд українським жінкам. Хоча процедура перевірки поширюватиметься на всіх нових заявників, в Україні жінки не підлягають обов’язковому призову та можуть законно залишати країну. Відповідно, вони автоматично відповідають вимозі щодо дотримання військових обов’язків, а твердження про обмеження їхнього в’їзду не відповідають дійсності.

Окремо зазначається, що ініціатива щодо зміни правил надання тимчасового захисту походила від української сторони. Як повідомляє «Rzeczpospolita», Київ запропонував запровадити відповідні зміни для підвищення ефективності мобілізації, а Рада ЄС пов’язала нововведення із законними оборонними потребами України.

Таким чином, повідомлення про те, що військовозобов’язаним українцям заборонять в’їзд до Європейського Союзу, є маніпуляцією. Насправді ЄС не змінює правил перетину кордону для українців, продовжив тимчасовий захист ще на рік та лише уточнив умови його отримання для нових заявників у майбутньому.