У соціальних мережах поширили чергову вигадку російської пропаганди про нібито затримання біля Малої Токмачки «відомої британської найманки» Кетрін Браун, якій приписали катування та вбивства російських військовослужбовців. Для переконливості публікації супроводжували фотографією жінки у військовій формі, а сам фейк швидко набрав десятки тисяч переглядів і поширився кількома мовами, зокрема болгарською, англійською та російською. Однак з'ясувалося, що розповсюджувана історія є повністю вигаданою, а на світлині зображена зовсім інша людина. Дезінформацію розвінчали болгарські фактчекери із Factcheck.bg.

За допомогою зворотного пошуку зображень фахівці встановили, що на фотографії зображена не вигадана «Катрін Браун», а громадянка Швеції Каролін Нурденгріп. Вона є колишньою депутаткою шведського парламенту (Риксдагу), де з 2018 по 2022 рік працювала в комітеті з питань оборони. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Нурденгріп приїхала до України як волонтерка та інструкторка, а згодом підписала контракт із Збройними силами України та проходила службу в 47-й окремій механізованій бригаді «Магура». Наразі вона є програмною менеджеркою шведської фундації Hepatica та продовжує підтримувати Україну в цивільному секторі.

Жодних підтверджень існування британки Катрін Браун, її участі у бойових діях, потрапляння в полон чи скоєння злочинів фактчекери не виявили.

Цей фейк, вважають болгарські фактчекери, є повторенням давнього пропагандистського штампу про «іноземних жінок-найманок», який російські медіа та військові джерела використовують ще з часів війн у Чечні та Дагестані. Тоді поширювалися міфи про так званих «білих панчіх» — снайперок із Балтії, яким приписували виняткову жорстокість. Подібні наративи є типовим прикладом пострадянської «воєнної легенди», яку пропаганда періодично реанімує для демонзації іноземних добровольців, що допомагають Україні.

Російські пропагандисти поширили згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито видно напис у таксі Варшави: «Українською ви можете говорити пішки» та перекреслений український прапор. Фейк покликаний створити враження, що українці в Польщі нібито стикаються із системною дискримінацією та забороною користуватися рідною мовою. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, опубліковане зображення не є справжньою фотографією. Воно було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту, що підтверджується наявністю цифрового водяного знака SynthID — технології, яка дає змогу виявляти контент, згенерований ШІ. Перевірка засвідчила, що фото має ознаки штучної генерації.

Немає підтверджень того, що в Польщі існує практика розміщення в таксі подібних табличок або випадки заборони українцям спілкуватися українською мовою. Інформація про такі інциденти не з'являлася ні в польських, ні в українських медіа.

Водночас окремі випадки ворожого ставлення до українців у Польщі дійсно фіксуються. Зокрема, український посол Василь Боднар повідомляв про зростання кількості нападів на ґрунті національної ворожнечі, однак наголошував, що йдеться про поодинокі інциденти, на які польські правоохоронці оперативно реагують. За його словами, твердження про масові прояви насильства чи системне переслідування українців є перебільшенням.

Росія регулярно використовує подібні фейки для розпалювання напруженості між українцями та поляками. Використання згенерованих штучним інтелектом зображень дає змогу пропагандистам створювати переконливі на вигляд, але повністю вигадані історії, покликані підірвати довіру між союзниками України.

Російські та проросійські ресурси поширили фейкову історію про те, що донька президента України Олександра Зеленська нібито напала на офіціанта в одному з ресторанів Лондона, а її охоронці жорстоко побили працівника закладу. Насправді жодного такого інциденту не було, а використані для «новини» матеріали виявилися сфабрикованими. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, першоджерелом цієї історії став Фонд боротьби з репресіями — пропагандистська організація, створена засновником ПВК «Вагнер» Євгенієм Пригожиним. 

StopFake звернувся до адміністрації лондонського ресторану The Ledbury, де нібито стався інцидент. Представники закладу повідомили, що сутички за участю доньки президента України не було, а Олександра Зеленська не відвідувала ресторан.

Фактчекери також перевірили фотографію нібито постраждалого офіціанта, яку використовували пропагандисти як «доказ». Аналіз за допомогою кількох незалежних інструментів для виявлення ШІ-контенту показав, що зображення з високою імовірністю було згенероване штучним інтелектом.

Олександра Зеленська веде непублічний спосіб життя, не має відкритих сторінок у соціальних мережах та після початку повномасштабного вторгнення практично не з'являється на публіці. За офіційною інформацією, вона проживає в Києві, а останні публічні згадки про неї стосувалися завершення навчання на юридичному факультеті українського університету та планів вступу до магістратури.

Поширення таких сфабрикованих історій є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію керівництва України і створення резонансних, але недостовірних приводів для атак у соціальних мережах.

Дезінформаційна кампанія, зафіксована аналітиками «Детектора медіа», проти кандидата на виборах президента Франції-2027 Габрієля Атталя у форматі фейкових відео від імені Le Monde, Les Echos, France 24 та Politico в X, поширюється і в тіктоці — з новим витком наративу: тепер фейкороби стверджують, що саму «російську дезінформацію» сфабрикувала команда Атталя.

Що сталося

Після хвилі фейкових відео в X, яка намагалась переконати аудиторію, що Франція вигадує загрозу російського втручання, аби виправдати можливе блокування платформи X, аналогічний контент зафіксовано і в тіктоці. Щонайменше 10 коротких кліпів (без озвучки, лише субтитри) імітують фірмовий стиль Le Monde, RFI, BFM та Bellingcat і просувають єдину лінію: нібито поліція Парижа не підтвердила скаргу Атталя на іноземне втручання; нібито експерт Google спростував висновки адвокатів Атталя про підробку метаданих; нібито троє французів анонімно зізнались, що самі зняли фейкові відео на замовлення штабу Атталя; і нібито Bellingcat отримав документи про те, що партія «Renaissance» платила французьким медіа за матеріали про російську дезінформацію.

Логіка ескалації

Це третій виявлений шар однієї операції. Першим кроком були класичні фейки-«скандали» проти Атталя (хвороба, наркозалежність батька чи самого молодого французького політика тощо), задокументовані західними медіа та французькою державною агенцією протидії іноземному втручанню. Другий крок — це фейки в X, що намагались дискредитувати саме розслідування про втручання, представляючи його як інструмент цензури. Третій, зафіксований у тіктоці, іде на крок далі: перетворює жертву кампанії (Атталя) на нібито організатора змови проти власних опонентів і навіть проти незалежних розслідувачів (Bellingcat). Це типова тактика «матрьошки» — нашаровувати дедалі радикальніші версії наративу, розраховуючи, що частина аудиторії зупиниться на якомусь із проміжних шарів і повірить у нього.

Технічні ознаки фабрикації

Платформа. На відміну від X, тікток активніше банить профілі та обмежує охоплення відверто дезінформаційного контенту — це підтверджують спостереження аналітиків «Детектора медіа» щодо попередніх «матрьошкоподібних» кампаній. Проте самі спроби поширення варто фіксувати незалежно від того, наскільки ефективно платформа їх стримує.

Акаунти-поширювачі. Профілі з типово згенерованими англомовними іменами (shawnanderson7331, josemarshall7344, rafaeljohnson524, lisawatkins7444) і аватарками, що візуально нагадують фотографії з фотостоків, а не реальних людей.

Розрив між охопленням і залученням. Перегляди й поширення таких відео в тіктоці можуть бути значними завдяки алгоритмічній рекомендаційній видачі, тоді як лайки й коментарі — мінімальні. Це типова картина для контенту, який просувають штучно (через ботів або куплене охоплення), а не органічно.

Фейкові посилання-«докази». Під кожним відео — посилання «FULL ARTICLE» нібито на сайти Bellingcat чи France 24, начебто для підтвердження достовірності. Перевірка показує: домени справжні (bellingcat.com, france24.com), підробки самого домену немає, але за конкретною адресою — сторінка 404, «не знайдено». Тобто розрахунок на те, що глядач побачить знайомий і легітимний домен та повірить джерелу, не переходячи за посиланням і не перевіряючи, чи існує там взагалі такий матеріал.

Висновок

Перехід на тікток і подальша радикалізація наративу (від «дезінформація не існує» до «Атталь сам усе сфабрикував») свідчать про адаптивність операції впливу: коли одна платформа й один рівень наративу отримують модерацію чи спростування, оператори кампанії пробують інший канал і глибший шар вигадки. Жодне з тверджень у виявлених відео не підтверджується реальними публікаціями названих джерел.

У польському сегменті фейсбуку набрала популярності масштабна маніпулятивна добірка про нібито суцільний «кримінальний безлад та численні диверсії», які буцімто влаштовують громадяни України в Польщі. Польські фактчекери з видання Demagog розібрали цей кейс та з'ясували, як реальні факти змішуються з російськими операціями впливу та застарілими подіями для створення антиукраїнської істерії.

У чому суть фейку?

У фейсбуці почали активно поширювати дописи зі списком різноманітних правопорушень та негативних явищ у Польщі — від підпалів торгових центрів, підриву залізничних колій і розхитування територіальної цілісності країни до «спричинення епідемій ВІЛ та FAS». Усі ці події беззастережно приписують українцям. Один із таких списків опублікував Павел Вижиковський, помічник ультраправого політика Гжегожа Брауна. Допис зібрав майже 10 тисяч реакцій та приблизно 2 тисячі поширень, провокуючи хвилю агресивних коментарів у бік українських біженців.

Яка реальність?

Аналітики Demagog виокремили кілька ключових прийомів маніпуляції, використаних у цьому «списку».

Верхній кадр (Дрейк відвертається, не подобається): на куртці — логотипи TVN і TVP. Текст: «коли п'яні українці до смерті поб'ють поляка, спричинять ДТП або вшановують Бандеру»

Нижній кадр (Дрейк схвалює, вказує пальцем): на куртці і футболці — логотипи TVN і KO («Громадянська платформа»). Текст: «коли поляк накричить на українку або вивісить антиукраїнський банер»

Загальний сенс: закид на адресу польських медіа (TVN, TVP) і партії KO («Громадянська платформа»), нібито вони замовчують / применшують злочини українців у Польщі, але охоче висвітлюють випадки, коли поляки проявляють ворожість до українців. Це типовий наратив, що працює на підрив довіри до мейнстримних медіа й підживлює антиукраїнські настрої.

Висновок

Творці маніпуляції навмисно збирають докупи різнорідні події за багато років, побутовий кримінал та російські диверсії, щоб сформувати у польському суспільстві чіткий стереотип: «українець = злочинець». Мета такої кампанії — підірвати підтримку України і штучно розпалити ворожнечу між поляками та українцями.  

Як встановили фактчекери Demagog, це маніпуляція, обидва учасники конфлікту — громадяни Польщі. 

7 серпня в польському місті Каменна Ґура невідомий гострим предметом поранив 15-річного підлітка, завдані травми загрожували життю потерпілого. Поліція затримала двох хлопців-підлітків, одного з них згодом відпустили додому, другого направили до дитячої кімнати поліції; його подальшою долею займеться сімейний суд.

Ще до появи офіційних коментарів правоохоронців у фейсбуці та X поширились публікації, які стверджували, що напад скоїв «українець», а жертвою став «поляк». Один з постів в X зібрав приблизно 200 коментарів, 3 тисячі реакцій і тисячу поширень — під ним залишали відверто ворожі до українців коментарі, які закликали «поводитися з ними, як зі скаженими псами».

Що з'ясували фактчекери

Польське видання Demagog.org.pl звернулося по офіційний коментар до поліції Каменної Ґури та речниці Міністерства внутрішніх справ Польщі. Відповідь була однозначною: всі учасники інциденту — мешканці Каменної Ґури і є громадянами Польщі. Поліція офіційно підтвердила: «Особи, які брали участь у події 7 серпня 2026 року в Каменній Ґурі, є громадянами Польщі».

Речниця МВС Польщі Кароліна Галецька також публічно спростувала чутки про «українця-нападника» і прямо назвала їх поширення російською дезінформацією, метою якої є посварити поляків і українців.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України отримав аналогічне підтвердження від МЗС Польщі й підкреслив: організатором нападу на 15-річного хлопця був поляк, поляком є і постраждалий.

Чому це не випадковість

Це черговий епізод у довшій серії фейків, які прив'язують реальні кримінальні події в Польщі до вигаданого «українського сліду». За даними спільного дослідження Demagog та Інституту моніторингу медіа (IMM), лише за кілька місяців з кінця 2025 року кількість антиукраїнських публікацій у польському інтернет-просторі зросла майже на 98%. Найбільший відгук отримують саме емоційно заряджені сюжети — про вбивства, напади чи ДТП, — які викликають в аудиторії відчуття загрози чи несправедливості і швидко поширюються ще до появи офіційної інформації.

Механізм типовий для проросійських інформаційних операцій: скориставшись реальною, ще не підтвердженою подією, боти й анонімні акаунти оперативно приписують провину «українцю», щоби посилити взаємну ворожість між двома народами та підірвати підтримку України в Польщі.

Російські та проросійські телеграм-канали поширюють відеоролик, на якому нібито італійський вуличний художник створює портрет Володимира Зеленського в образі демонічної істоти. Як «беззаперечний доказ» автори публікацій додають фрагмент відео, яке видають за реальний допис зі сторінки митця в інстаграмі. Для підсилення ефекту стверджується, що фреску створили «безпосередньо біля посольства України». Розвінчали фейк фактчекери команди VoxCheck. 

Як було насправді?

Насправді поширюване відео — це фейк , а сама картина не має жодного стосунку до президента України.

На офіційній сторінці художника в інстаграмі дійсно є оригінальне відео, зняте того ж дня. Проте на справжній картині змальовано зовсім іншого персонажа — обличчя Зеленського туди догенерували дезінформатори.

Твердження про локацію, де відбуваються події, також неправдиве. У кадрі присутня банерна реклама мексиканської будівельної компанії Localty з місцевим номером телефону. Кадри були зняті, найімовірніше, у місті Мехіко (Мексика) на авеню Хуарес, поблизу готелю Juárez 56. Це підтверджується геокадрами інших користувачів соцмереж. Посольство України в Мексиці розташоване в зовсім іншому районі столиці.

Висновок

Перед нами черговий фейк, побудований на фальсифікації відеоряду та вигадуванні викривленого контексту для дискредитації України на міжнародній арені.

Мережею поширюється черговий вигаданий фейк кремлівської пропаганди про «іноземних найманців» та їхні нібито звірства. Цього разу для ілюстрації вигаданого арешту «британки» використали фотографію ексдепутатки парламенту Швеції, яка дійсно воювала за Україну. Викрили та спростували дезінформацію фактчекери проєкту MythDetector. 

На початку серпня у грузинському російськомовному сегменті фейсбуку почав поширюватися допис про нібито затримання в районі Малої Токмачки «однієї з найвідоміших найманців» — Кетрін Браун з Великої Британії. Спочатку стверджувалося, що 35-річна британка Кетрін Браун прибула до України у 2023 році, після чого катувала, вбивала та калічила російських військовослужбовців, а наразі її заарештовано. 

Спростування

Насправді на світлині у військовій формі зображена Каролін Нурденгріп — колишня депутатка парламенту Швеції та ексчленкиня комітету з питань оборони. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вона долучилася до Збройних Сил України: спочатку працювала інструкторкою-волонтеркою, згодом підписала контракт із 47-ю окремою механізованою бригадою. Вона була операторкою БПЛА, брала участь у розвідувальних та бойових завданнях (зокрема під час Запорізького контрнаступу) і отримала поранення.

Наприкінці 2024 року повернулася до Швеції, а у 2025 році знову прибула до Києва для участі в проєкті міжнародної організації Hepatica. 

Про персону «Кетрін Браун» немає у відкритих джерелах жодної достовірної інформації: ні про перебування в Україні, ні про службу в ЗСУ чи арешт. Жодних доказів чи підтверджень її причетності до воєнних злочинів або катувань російських військовослужбовців також не існує. 

Висновок

Пропагандистські ресурси регулярно вигадують фейки про «іноземних найманців» та їхню загибель або арешт, щоб дискредитувати іноземних добровольців, які законно воюють у лавах ЗСУ, та створити образ «жорстоких загарбників» для внутрішнього споживача. Для створення переконливого вигляду фейкороби просто беруть реальні фотографії іноземних військовослужбовців та вигадують до них вигадані біографії та фейкові злочини. 

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували хвилю фейкових відео нібито від провідних європейських медіа, що звинувачують Францію у фабрикації «російської дезінформації» заради блокування соцмережі X.

Поширені відеоролики імітують фірмовий стиль відомих європейських, переважно французьких, видань (Les Echos, France 24, Libération, Le Point, Politico Europe, BFM) і приписують їхнім журналістам чи «експертам» вигадані цитати Габрієля Атталя — колишнього прем'єр-міністра Франції, генерального секретаря партії «Renaissance» та кандидата у президенти на виборах 2027 року, якого вважають політичним спадкоємцем Емманюеля Макрона. Усі перевірені ролики не атакують Атталя напряму скандальними «фактами», а просувають метанаратив: нібито Франція та її політики (передусім сам Атталь) свідомо перебільшують чи вигадують загрозу «російської дезінформації», щоб виправдати цензуру та можливе блокування платформи X у Франції. Жодне з перевірених тверджень у постах не підтверджується реальними публікаціями відповідних видань. Формальні ознаки (бренд, диктор, стиль субтитрів) імітують відповідні медіа, але контент — вигаданий.

Контекст: кампанія «Матрьошка» проти Габрієля Атталя

4–5 серпня 2026 року французька служба протидії іноземному втручанню Viginum з «високим ступенем довіри» атрибутувала прокремлівській мережі «Матрьошка» скоординовану кампанію фейкових відео проти Габрієля Атталя. Було виявлено щонайменше 8 фейкових відеороликів, стилізованих під BFM, RFI, Le Parisien, AFP, France 24, Le Figaro, Libération та Le Monde. Наприклад, фейкова цитата головного редактора Les Echos Франсуа Відаля про нібито хворобу Паркінсона в Атталя або фейкова цитата директора Le Monde Жерома Феноліо про «викрадені політиком мільярди».

Перевірка фейкових відео та поширюваних наративів

Кейс 1. У відео під брендом Les Echos «журналістка» на ім'я Ненсі Бейм (Nancy Baym) нібито заявляє, що тези Атталя й медіа про «російську дезінформацію» можуть бути використані для заборони X у Франції; в іншому кадрі стверджується, що Бейм — «експертка із соціальних мереж усередині компанії», яка звинувачує Францію в «систематичній кампанії проти X». Не знайдено жодної статті чи матеріалу на сайті Les Echos, де Бейм або хтось інший робив би подібні заяви щодо Атталя, «російської дезінформації» чи заборони X.

Кейс 2: «France 24» з цитатою «головреда TF1». Відео використовує логотип France 24, але субтитри приписують заяву про «політичне самогубство» Атталя («suicide politique») головному редактору телеканалу TF1, який нібито назвав кампанію Атталя проти «неіснуючої російської дезінформації» політичною помилкою. 

Невідповідність бренду: відео оформлене під логотипом France 24, проте цитату приписано редакції TF1. Це внутрішня суперечність, характерна для конвеєрного виробництва фейків мережі «Матрьошка», де відеооформлення і текст цитати генеруються окремо й не завжди узгоджуються.

Пошук не виявив жодної реальної заяви головного редактора TF1 про «політичне самогубство» Атталя чи про «неіснуючу російську дезінформацію».

Кейс 3: Фейкові обкладинки Libération та Le Point. Публікація використовує зображення нібито обкладинок Libération та Le Point, стверджуючи, що Атталь є «патологічним брехуном», який бреше про лояльність, любов до Франції та російську дезінформацію.

Перевірка справжніх обкладинок обох видань показало, що використані дезінформатором приклади підробні, хоч і зберігають стиль обох журналів. 

Кейс 4: «Відкритий лист» асоціації акторів (AAFA). Відео під брендом BFM стверджує, що французька асоціація акторів і акторок «Actrices & Acteurs de France Associés» (AAFA) опублікувала відкритий лист із 300 підписами (нібито включно з Жюльєт Бінош, Ізабель Юппер, Венсаном Касселем), вимагаючи, щоб Габрієль Атталь, Рафаель Глюксманн та Едуар Філіп пройшли акторські курси, з фразою «Ми вже бачили в Україні, що буває, коли поганий комік стає президентом». 

Число «300», використане у фейку як кількість підписантів листа, майже напевно запозичене з реальної кількості засновників асоціації (приблизно 300 акторів у 2014 р.) — типовий прийом «Матрьошки»: вплетення справжнього факту чи цифри для підвищення правдоподібності вигаданого твердження.

Жодних підтверджень існування такого відкритого листа, заяви асоціації чи підписів названих акторів (Бінош, Юппер, Касселя) щодо Атталя, Глюксманна чи Філіпа в результатах пошуку не виявлено.

Пряме порівняння з наративом про «поганого коміка», що «стає президентом» (очевидна алюзія на Володимира Зеленського, показаного на кадрі), додатково вказує на прокремлівське спрямування меседжу — типове для мережі «Матрьошка», яка регулярно використовує антиукраїнську риторику як фонову тему.

Висновки

Зафіксована аналітиками «Детектора медіа» хвиля дезінформації виконує функцію «дискредитації викриття»: пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що самé повідомлення про російське втручання — це вигадка, та інструмент цензури. Це посилює загрозу, оскільки атакує не лише репутацію конкретного політика, а й довіру до державних інституцій протидії дезінформації у Франції (Viginum) та до легітимних медіа, чиї бренди були підроблені.

Жодне з п'яти перевірених тверджень не підтверджується реальними публікаціями відповідних видань чи організацій.

Серед англомовних користувачів соцмереж ширяться  заклики відмовитися від сонцезахисних засобів на користь «натуральної» засмаги та саморобних альтернатив. Блогери та інфлюенсери просувають твердження, що ультрафіолет абсолютно безпечний для людини, а комерційні креми спричиняють дефіцит вітаміну D, деструктивно впливають на гормони чи навіть викликають онкологічні захворювання. Подібні наративи будуються на логічних помилках, викривленні наукових фактів та псевдонаукових порівняннях з давніми предками. Популярні судження з науковими дослідженнями зіставили аналітики Science Feedback.

Один з найпоширеніших міфів ґрунтується на маніпулятивній ідеї «апеляції до природи»: оскільки сонце є джерелом життя, воно нібито не може зашкодити. Науковці викривають цю тезу, нагадуючи про хибність чорно-білого мислення. Ультрафіолетове випромінювання визнане офіційним канцерогеном, який руйнує ДНК клітин шкіри, спричиняючи мутації. Порівняння сучасних людей з давніми предками, які нібито не мали раку шкіри без жодного захисту, також є безпідставним. Тривалість життя древніх людей рідко перевищувала 40 років, тоді як середній вік діагностування меланоми становить 66 років. Крім того, сучасний спосіб життя в приміщеннях позбавив людей природної адаптації, а озоновий шар у давнину затримував значно більше ультрафіолету.

Не знайшло наукового підтвердження й теза, що сонцезахисні креми призводять до дефіциту вітаміну D. Жоден засіб не блокує ультрафіолет на 100%, а для синтезу необхідної норми речовини достатньо перебувати на вулиці лише кілька хвилин на день. Окрім цього, вітамін D легко отримується з їжі або спеціальних добавок, тож захист шкіри не становить загрози для його рівня в організмі.

Ще одним поширеним фейком є заява про канцерогенність і токсичність самого СПФ. Маніпулятори посилаються на дослідження, де хімічні фільтри виявляли в крові або випробовували на тваринах у надвисоких дозах під час годування, що не має стосунку до реального способу застосування кремів людиною. Заяви про те, що користування кремом нібито корелює зі зростанням захворюваності на рак, пояснюються відомим науковим «парадоксом сонцезахисту». Відчуваючи хибну безпеку, люди проводять під сонцем забагато часу, не поновлюють шар крему вчасно та отримують опіки. Небезпеку становить саме поведінка людини, а не захисний засіб.

Експерти також застерігають від використання рецептів «саморобних сонцезахисних кремів» з олій, які поширюють у соцмережах. На відміну від комерційної продукції, яка проходить суворі випробування відповідно до законодавства, натуральні олії не мають доведеного рівня захисту від канцерогенного випромінювання. Наукові дані підтверджують: відмова від захисту під дією фейків істотно підвищує ризики розвитку онкологічних захворювань.