Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що головною метою так званої «спеціальної військової операції» є «посилення впливу Росії у світі» та зміцнення її ролі як «цивілізації» і міжнародного партнера. Ця заява стала черговою зміною риторики Кремля щодо причин війни проти України та фактично доповнила довгий список суперечливих пояснень російської агресії, які змінювалися залежно від ситуації на фронті та міжнародної кон’юнктури. Про дезінформаційні повідомлення розповіли фактчекери БезБрехні.

Російська влада та пропагандисти від початку повномасштабного вторгнення неодноразово змінювали офіційні «цілі СВО». Спочатку Кремль заявляв про «демілітаризацію» та «денацифікацію» України, вимагав її нейтралітету, відмови від вступу до НАТО та визнання окупованих територій.

Згодом риторика почала змінюватися. У різний час російські чиновники пояснювали війну «захистом Донбасу», «боротьбою з русофобією Заходу», «необхідністю запобігти Третій світовій війні», «звільненням світу від неоколоніального впливу США» та навіть нібито «загрозою створення Україною ядерної зброї».

Фактчекери нагадали, що у січні 2023 року Володимир Путін заявляв, що метою війни є «припинення війни», а восени 2022 року говорив уже про «звільнення Донбасу». Інші представники Кремля паралельно просували власні версії цілей вторгнення. Зокрема, Дмитро Медведєв пояснював агресію «відповіддю на русофобську політику Заходу», а Сергій Лавров — «боротьбою за свободу вибору країн Азії, Африки та Латинської Америки».

Така постійна зміна тез може свідчити про їхній штучний і маніпулятивний характер. Заяви Кремля адаптуються під поточну політичну ситуацію, стан російського суспільства та потреби пропаганди. Саме тому різні представники російської влади нерідко озвучують взаємовиключні або несумісні між собою пояснення війни.

Свіжа заява Лаврова про «посилення впливу Росії» фактично підтверджує імперський характер російської політики. Йдеться про прагнення Кремля домінувати на пострадянському просторі та нав’язувати сусіднім державам власний політичний курс. Як приклад такого впливу у матеріалі згадується Білорусь.

У БезБрехні також зауважили, що Кремль намагається подавати військову агресію як спосіб підвищення «привабливості російської цивілізації», хоча у цивілізованому світі міжнародний авторитет держав зазвичай пов’язують із розвитком науки, економіки, культури та свобод громадян, а не з війнами, обстрілами цивільної інфраструктури та воєнними злочинами.

Проросійські Telegram-канали та пропагандистські ресурси поширили маніпуляції, що Євросоюз планує використовувати «коров’ячий гній замість російського газу». Як доказ автори таких дописів посилалися на статтю видання Politico про новий план Єврокомісії щодо ринку добрив та стримування цін на продукти харчування. Що тут від правди зʼясували фактчекери StopFake.

Стаття Politico справді виходила під заголовком «EU looks to cow manure to keep food prices down» — «ЄС звертається до коров’ячого гною, щоб стримати ціни на продукти». Однак у тексті йшлося не про заміну газу гноєм як енергоносієм, а про використання органічних відходів, гною та побічних продуктів біогазового виробництва для виготовлення добрив.

Фактчекери звернули увагу, що Єврокомісія пропонує довгострокові регуляторні рішення для зниження залежності аграрного сектору від дорогих мінеральних добрив, ціна яких напряму пов’язана із вартістю природного газу. У матеріалі Politico також згадувалося, що на ринок добрив впливають геополітичні ризики, зокрема ситуація навколо Ірану, Ормузької протоки та глобальне зростання цін на енергоносії.

Російський фактор у статті також був присутній, але не в тому контексті, який подавали пропагандисти. Politico писало, що одним із можливих рішень могло б бути пом’якшення обмежень на імпорт добрив із Росії та Білорусі. Проте Єврокомісія не підтримала цей варіант через ризик посилення стратегічної залежності від Росії та фінансування держави-агресора на тлі війни проти України.

Пропагандистські канали навмисно підмінили зміст матеріалу. Із професійної дискусії про ринок добрив та продовольчу безпеку вони створили спрощену й карикатурну тезу про «гній замість газу». Насправді ЄС говорить про ширший комплекс заходів: підтримку фермерів, розвиток біоальтернатив, ефективніше використання органічних відходів, покращення управління поживними речовинами та розвиток внутрішнього виробництва добрив.

В офіційному Fertiliser Action Plan Єврокомісії йдеться про перехід від добрив, пов’язаних із викопною сировиною, до циркулярних та біологічних альтернатив. Серед таких рішень названі біодобрива, органічні відходи та recovered nitrogen from manure — відновлений азот із гною. Побічні продукти біогазового виробництва у документі розглядаються саме як компонент для добрив, а не як повноцінна заміна природного газу в енергетиці.

За оцінкою StopFake, мета таких маніпуляцій — висміяти політику ЄС і перевести складну тему продовольчої безпеки та ринку добрив у площину примітивних мемів. У такий спосіб пропаганда намагається дискредитувати європейські рішення та приховати реальні проблеми, пов’язані із залежністю агросектору від дорогих газозалежних добрив і геополітичними ризиками.

Російські Telegram-канали та пропагандистські медіа поширили фейк, що президент України Володимир Зеленський нібито заявив про готовність «завдати превентивного удару по Білорусі» та «атакувати сусідню державу першою». Пропагандисти писали, що Київ нібито готується «розширити війну» та перейти до агресивних дій проти Мінська. Справжній зміст заяви українського президента перекрутили, що довели фактчекери StopFake.

Насправді Володимир Зеленський говорив про необхідність посилення оборони північних регіонів України та готовність держави реагувати на потенційні загрози з боку Росії і Білорусі. Йшлося про превентивні заходи для захисту території України у разі підготовки нового наступу або ракетних атак, а не про намір атакувати білоруську територію.

Росія вже використовувала територію Білорусі для повномасштабного вторгнення у 2022 році. Саме з білоруського напрямку російські війська наступали на Київ, а також завдавали ракетних ударів по Україні. Тому українська влада наголошує на необхідності бути готовою до можливого повторення такого сценарію та не допустити нового нападу зненацька.

Фактчекери також звернули увагу, що українські офіційні особи неодноразово заявляли про ризики втягування Білорусі у війну з боку Кремля. Зокрема, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга інформував партнерів по НАТО про зростання загроз із білоруського напрямку та закликав до заходів стримування, аби не допустити подальшого розширення російської агресії.

Право України на самооборону закріплене міжнародним правом, зокрема статтею 51 Статуту ООН, а також українським законодавством у сфері національної безпеки й оборони. Ці норми передбачають можливість держави реагувати на загрозу збройного нападу та вживати заходів для захисту населення і території.

За оцінкою StopFake, головна мета таких інформаційних вкидів — створити образ України як «агресора», відвернути увагу від ролі Росії у використанні білоруської території для війни та виправдати подальшу військову співпрацю Москви й Мінська під приводом нібито «української загрози».