У мережі зафіксовано відео, на якому федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нібито пропонує пом’якшити покарання для українських біженців за використання нацистської символіки. На відео розміщений логотип газети Bild, проте подібного  матеріалу не було виявлено ані в соціальних мережах видання, ані на його офіційному сайті. Жодне авторитетне медіа Німеччини також не публікувало інформації про подібну заяву.

Аналіз відео за допомогою Hive Moderation (інструменту для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, та контенту з дипфейками) загалом показав високу ймовірність того, що для створення мовлення у відео використовували штучний інтелект.

Твердження, що демонстрація забороненої символіки є лише «туристичною розвагою», прямо суперечить німецькому законодавству. Стаття 86a забороняє будь-яке публічне використання символів антиконституційних організацій (свастика, руни СС тощо). Покарання — штраф або до 3 років ув'язнення. У Німеччині виконавча влада (канцлер) не має права впливати на рішення судів щодо кримінальних вироків. Будь-яка спроба такого втручання призвела б до негайного конституційного скандалу.

Відео апелює до цифри у 3000 кримінальних справ проти українців, що є маніпулятивним викривленням реальних даних. Згідно з офіційним звітом Федерального відомства кримінальної поліції (BKA) «Кримінальність у контексті міграції 2024» українські біженці становлять 35,7% від усіх переміщених осіб, але лише 12,8% від загальної кількості підозрюваних. Це свідчить про їх значну недопредставленість у кримінальній статистиці. Понад 90% злочинів за цією статтею вчиняють громадяни Німеччини, місцеві ультраправі рухи. Дані BKA вказують, що кількість порушень цієї статті українцями є нікчемною (поодинокі випадки), а зростання загальної статистики злочинності пов'язане виключно з демографічним чинником (1,2 млн прибулих).  У розділі 4.3 звіту зазначено, що більшість політичних правопорушень, пов’язаних з українцями, стосуються конфліктів через війну (наприклад, суперечки з проросійськими активістами), а не пропаганди нацизму. А розділ про міжнародне кримінальне право свідчить, що українці виступають переважно не як порушники, а як цінні свідки, що допомагають збирати докази проти воєнних злочинців Росії.

Використання постаті Фрідріха Мерца, який відомий своєю рішучою проукраїнською позицією, має на меті створити ефект «удару в спину». Імовірна мета — спровокувати обурення німецького суспільства. В Німеччині тема нацизму під найсуворішим табу. Якщо пересічний німець повірить, що комусь дозволяють порушувати цей закон «через політику», це викличе миттєвий вибух протестів і ненависті до біженців, що вигідно російській стороні під час повномасштабного вторгнення. 

Центр протидії дезінформації повідомляє про продовження російської інформаційної кампанії із використанням контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. У межах цієї операції активно застосовують згенеровані образи українських військових.

Зокрема, як зазначають  аналітики, у мережі поширюють відео, де нібито українські військові розповідають про «катастрофічну ситуацію» на окремих напрямках, брак підтримки та те, що їх «залишило командування». Такі матеріали покликані сформувати у глядачів враження про нібито деморалізацію та втрату керованості в Силах оборони України.

«Мета кампанії — змістити відповідальність за війну з росії як держави-агресора на українське військово-політичне керівництво, посіяти недовіру до командування ЗСУ, викликати зневіру серед військових і цивільних та спричинити внутрішній розкол у суспільстві», - йдеться у дописі

Основна мета цієї кампанії — перекласти відповідальність за війну з держави-агресора на українське військово-політичне керівництво, підірвати довіру до командування ЗСУ, посіяти зневіру серед військових і цивільних та спровокувати внутрішню напругу в суспільстві.

Відео з нібито українськими військовими, які скаржаться на «катастрофічну ситуацію», покликані створити відчуття безвиході, зневіри та розпаду управління в армії. Це елемент психологічного тиску. Кремль намагається змістити фокус відповідальності за війну з держави-агресора на українську владу, формуючи наратив про «некомпетентне командування» та «покинутих військових». Масове використання ШІ-контенту ускладнює відрізнення правди від фейку, знижує довіру до будь-якої інформації та створює ефект хаосу.