У мережі та пропагандистських Telegram-каналах поширюють неправдиві повідомлення про те, що Укрзалізниця нібито повністю припиняє продаж квитків. Автори таких дописів стверджують, що залізнична логістика України начебто «не може впоратися з наслідками прильотів» і «тріщить по швах».

Про це повідомляє StopFake.

Насправді кремлівські ресурси маніпулюють тимчасовими змінами в роботі перевізника та спотворюють його офіційні пояснення. Як уточнили в Укрзалізниці, продаж квитків обмежували лише на окремі рейси та дати — зокрема, на деякі напрямки з Дніпра до західних регіонів.

Такі обмеження були пов’язані з міркуваннями безпеки, переспрямуванням маршрутів та необхідністю скоригувати технологічні рішення після російських обстрілів. Після затвердження нових графіків і внесення їх до системи бронювання продаж квитків на відповідні дати відновлюють у звичайному режимі.

Про припинення роботи української залізниці не йдеться. Лише протягом перших десяти днів серпня 2026 року поїзди Укрзалізниці перевезли майже 940 тисяч пасажирів. У піковий день пасажиропотік перевищив 100 тисяч осіб.

Попри систематичні російські атаки на залізничні об’єкти, зокрема в Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, Укрзалізниця продовжує працювати. Після пошкодження колій або станцій залізничники проводять ремонтні роботи, залучають резервні тепловози, а на окремих ділянках, наприклад П’ятихатки — Дніпро та Лозова — Орілька, організовують автобусні трансфери.

Отже, пропагандисти перетворили тимчасове обмеження продажу квитків на окремі рейси на вигадку про нібито повну зупинку залізничної системи. Так вони намагаються перебільшити наслідки російських ударів і сформувати враження про нездатність української інфраструктури працювати в умовах війни.

Російські пропагандистські ресурси поширюють неправдиву інформацію про нібито спалах лихоманки Західного Нілу в Сумській області. Причиною поширення хвороби вони називають поранених військовослужбовців ЗСУ, посилаючись на анонімного «інсайдера із силових структур».

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Насправді жодних підтверджень спалаху захворювання на Сумщині немає. Раніше в області справді зафіксували один випадок лихоманки Західного Нілу, а також виявили інфікованих комарів, які є природними переносниками вірусу. Однак поодинокий випадок не свідчить про початок спалаху.

Пропагандисти не наводять жодних доказів масового зараження українських військових або поширення інфекції через поранених бійців.

Лихоманку Західного Нілу переважно переносять комарі, які заражаються після контакту з інфікованими птахами. Вірус поширений у багатьох країнах світу. У 2026 році випадки захворювання фіксували, зокрема, й у Росії.

Таким чином, російська пропаганда використала реальну інформацію про існування вірусу та окремий випадок захворювання, щоб вигадати «спалах» і безпідставно пов’язати його із ЗСУ. Такою маніпуляцією українських військових намагаються представити як джерело небезпеки для цивільного населення.

У соціальних мережах поширили чергову вигадку російської пропаганди про нібито затримання біля Малої Токмачки «відомої британської найманки» Кетрін Браун, якій приписали катування та вбивства російських військовослужбовців. Для переконливості публікації супроводжували фотографією жінки у військовій формі, а сам фейк швидко набрав десятки тисяч переглядів і поширився кількома мовами, зокрема болгарською, англійською та російською. Однак з'ясувалося, що розповсюджувана історія є повністю вигаданою, а на світлині зображена зовсім інша людина. Дезінформацію розвінчали болгарські фактчекери із Factcheck.bg.

За допомогою зворотного пошуку зображень фахівці встановили, що на фотографії зображена не вигадана «Катрін Браун», а громадянка Швеції Каролін Нурденгріп. Вона є колишньою депутаткою шведського парламенту (Риксдагу), де з 2018 по 2022 рік працювала в комітеті з питань оборони. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Нурденгріп приїхала до України як волонтерка та інструкторка, а згодом підписала контракт із Збройними силами України та проходила службу в 47-й окремій механізованій бригаді «Магура». Наразі вона є програмною менеджеркою шведської фундації Hepatica та продовжує підтримувати Україну в цивільному секторі.

Жодних підтверджень існування британки Катрін Браун, її участі у бойових діях, потрапляння в полон чи скоєння злочинів фактчекери не виявили.

Цей фейк, вважають болгарські фактчекери, є повторенням давнього пропагандистського штампу про «іноземних жінок-найманок», який російські медіа та військові джерела використовують ще з часів війн у Чечні та Дагестані. Тоді поширювалися міфи про так званих «білих панчіх» — снайперок із Балтії, яким приписували виняткову жорстокість. Подібні наративи є типовим прикладом пострадянської «воєнної легенди», яку пропаганда періодично реанімує для демонзації іноземних добровольців, що допомагають Україні.

Російські пропагандисти поширили згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито видно напис у таксі Варшави: «Українською ви можете говорити пішки» та перекреслений український прапор. Фейк покликаний створити враження, що українці в Польщі нібито стикаються із системною дискримінацією та забороною користуватися рідною мовою. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, опубліковане зображення не є справжньою фотографією. Воно було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту, що підтверджується наявністю цифрового водяного знака SynthID — технології, яка дає змогу виявляти контент, згенерований ШІ. Перевірка засвідчила, що фото має ознаки штучної генерації.

Немає підтверджень того, що в Польщі існує практика розміщення в таксі подібних табличок або випадки заборони українцям спілкуватися українською мовою. Інформація про такі інциденти не з'являлася ні в польських, ні в українських медіа.

Водночас окремі випадки ворожого ставлення до українців у Польщі дійсно фіксуються. Зокрема, український посол Василь Боднар повідомляв про зростання кількості нападів на ґрунті національної ворожнечі, однак наголошував, що йдеться про поодинокі інциденти, на які польські правоохоронці оперативно реагують. За його словами, твердження про масові прояви насильства чи системне переслідування українців є перебільшенням.

Росія регулярно використовує подібні фейки для розпалювання напруженості між українцями та поляками. Використання згенерованих штучним інтелектом зображень дає змогу пропагандистам створювати переконливі на вигляд, але повністю вигадані історії, покликані підірвати довіру між союзниками України.

Російські та проросійські ресурси поширили фейкову історію про те, що донька президента України Олександра Зеленська нібито напала на офіціанта в одному з ресторанів Лондона, а її охоронці жорстоко побили працівника закладу. Насправді жодного такого інциденту не було, а використані для «новини» матеріали виявилися сфабрикованими. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, першоджерелом цієї історії став Фонд боротьби з репресіями — пропагандистська організація, створена засновником ПВК «Вагнер» Євгенієм Пригожиним. 

StopFake звернувся до адміністрації лондонського ресторану The Ledbury, де нібито стався інцидент. Представники закладу повідомили, що сутички за участю доньки президента України не було, а Олександра Зеленська не відвідувала ресторан.

Фактчекери також перевірили фотографію нібито постраждалого офіціанта, яку використовували пропагандисти як «доказ». Аналіз за допомогою кількох незалежних інструментів для виявлення ШІ-контенту показав, що зображення з високою імовірністю було згенероване штучним інтелектом.

Олександра Зеленська веде непублічний спосіб життя, не має відкритих сторінок у соціальних мережах та після початку повномасштабного вторгнення практично не з'являється на публіці. За офіційною інформацією, вона проживає в Києві, а останні публічні згадки про неї стосувалися завершення навчання на юридичному факультеті українського університету та планів вступу до магістратури.

Поширення таких сфабрикованих історій є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію керівництва України і створення резонансних, але недостовірних приводів для атак у соціальних мережах.

Дезінформаційна кампанія, зафіксована аналітиками «Детектора медіа», проти кандидата на виборах президента Франції-2027 Габрієля Атталя у форматі фейкових відео від імені Le Monde, Les Echos, France 24 та Politico в X, поширюється і в тіктоці — з новим витком наративу: тепер фейкороби стверджують, що саму «російську дезінформацію» сфабрикувала команда Атталя.

Що сталося

Після хвилі фейкових відео в X, яка намагалась переконати аудиторію, що Франція вигадує загрозу російського втручання, аби виправдати можливе блокування платформи X, аналогічний контент зафіксовано і в тіктоці. Щонайменше 10 коротких кліпів (без озвучки, лише субтитри) імітують фірмовий стиль Le Monde, RFI, BFM та Bellingcat і просувають єдину лінію: нібито поліція Парижа не підтвердила скаргу Атталя на іноземне втручання; нібито експерт Google спростував висновки адвокатів Атталя про підробку метаданих; нібито троє французів анонімно зізнались, що самі зняли фейкові відео на замовлення штабу Атталя; і нібито Bellingcat отримав документи про те, що партія «Renaissance» платила французьким медіа за матеріали про російську дезінформацію.

Логіка ескалації

Це третій виявлений шар однієї операції. Першим кроком були класичні фейки-«скандали» проти Атталя (хвороба, наркозалежність батька чи самого молодого французького політика тощо), задокументовані західними медіа та французькою державною агенцією протидії іноземному втручанню. Другий крок — це фейки в X, що намагались дискредитувати саме розслідування про втручання, представляючи його як інструмент цензури. Третій, зафіксований у тіктоці, іде на крок далі: перетворює жертву кампанії (Атталя) на нібито організатора змови проти власних опонентів і навіть проти незалежних розслідувачів (Bellingcat). Це типова тактика «матрьошки» — нашаровувати дедалі радикальніші версії наративу, розраховуючи, що частина аудиторії зупиниться на якомусь із проміжних шарів і повірить у нього.

Технічні ознаки фабрикації

Платформа. На відміну від X, тікток активніше банить профілі та обмежує охоплення відверто дезінформаційного контенту — це підтверджують спостереження аналітиків «Детектора медіа» щодо попередніх «матрьошкоподібних» кампаній. Проте самі спроби поширення варто фіксувати незалежно від того, наскільки ефективно платформа їх стримує.

Акаунти-поширювачі. Профілі з типово згенерованими англомовними іменами (shawnanderson7331, josemarshall7344, rafaeljohnson524, lisawatkins7444) і аватарками, що візуально нагадують фотографії з фотостоків, а не реальних людей.

Розрив між охопленням і залученням. Перегляди й поширення таких відео в тіктоці можуть бути значними завдяки алгоритмічній рекомендаційній видачі, тоді як лайки й коментарі — мінімальні. Це типова картина для контенту, який просувають штучно (через ботів або куплене охоплення), а не органічно.

Фейкові посилання-«докази». Під кожним відео — посилання «FULL ARTICLE» нібито на сайти Bellingcat чи France 24, начебто для підтвердження достовірності. Перевірка показує: домени справжні (bellingcat.com, france24.com), підробки самого домену немає, але за конкретною адресою — сторінка 404, «не знайдено». Тобто розрахунок на те, що глядач побачить знайомий і легітимний домен та повірить джерелу, не переходячи за посиланням і не перевіряючи, чи існує там взагалі такий матеріал.

Висновок

Перехід на тікток і подальша радикалізація наративу (від «дезінформація не існує» до «Атталь сам усе сфабрикував») свідчать про адаптивність операції впливу: коли одна платформа й один рівень наративу отримують модерацію чи спростування, оператори кампанії пробують інший канал і глибший шар вигадки. Жодне з тверджень у виявлених відео не підтверджується реальними публікаціями названих джерел.

У польському сегменті фейсбуку набрала популярності масштабна маніпулятивна добірка про нібито суцільний «кримінальний безлад та численні диверсії», які буцімто влаштовують громадяни України в Польщі. Польські фактчекери з видання Demagog розібрали цей кейс та з'ясували, як реальні факти змішуються з російськими операціями впливу та застарілими подіями для створення антиукраїнської істерії.

У чому суть фейку?

У фейсбуці почали активно поширювати дописи зі списком різноманітних правопорушень та негативних явищ у Польщі — від підпалів торгових центрів, підриву залізничних колій і розхитування територіальної цілісності країни до «спричинення епідемій ВІЛ та FAS». Усі ці події беззастережно приписують українцям. Один із таких списків опублікував Павел Вижиковський, помічник ультраправого політика Гжегожа Брауна. Допис зібрав майже 10 тисяч реакцій та приблизно 2 тисячі поширень, провокуючи хвилю агресивних коментарів у бік українських біженців.

Яка реальність?

Аналітики Demagog виокремили кілька ключових прийомів маніпуляції, використаних у цьому «списку».

Верхній кадр (Дрейк відвертається, не подобається): на куртці — логотипи TVN і TVP. Текст: «коли п'яні українці до смерті поб'ють поляка, спричинять ДТП або вшановують Бандеру»

Нижній кадр (Дрейк схвалює, вказує пальцем): на куртці і футболці — логотипи TVN і KO («Громадянська платформа»). Текст: «коли поляк накричить на українку або вивісить антиукраїнський банер»

Загальний сенс: закид на адресу польських медіа (TVN, TVP) і партії KO («Громадянська платформа»), нібито вони замовчують / применшують злочини українців у Польщі, але охоче висвітлюють випадки, коли поляки проявляють ворожість до українців. Це типовий наратив, що працює на підрив довіри до мейнстримних медіа й підживлює антиукраїнські настрої.

Висновок

Творці маніпуляції навмисно збирають докупи різнорідні події за багато років, побутовий кримінал та російські диверсії, щоб сформувати у польському суспільстві чіткий стереотип: «українець = злочинець». Мета такої кампанії — підірвати підтримку України і штучно розпалити ворожнечу між поляками та українцями.  

Як встановили фактчекери Demagog, це маніпуляція, обидва учасники конфлікту — громадяни Польщі. 

7 серпня в польському місті Каменна Ґура невідомий гострим предметом поранив 15-річного підлітка, завдані травми загрожували життю потерпілого. Поліція затримала двох хлопців-підлітків, одного з них згодом відпустили додому, другого направили до дитячої кімнати поліції; його подальшою долею займеться сімейний суд.

Ще до появи офіційних коментарів правоохоронців у фейсбуці та X поширились публікації, які стверджували, що напад скоїв «українець», а жертвою став «поляк». Один з постів в X зібрав приблизно 200 коментарів, 3 тисячі реакцій і тисячу поширень — під ним залишали відверто ворожі до українців коментарі, які закликали «поводитися з ними, як зі скаженими псами».

Що з'ясували фактчекери

Польське видання Demagog.org.pl звернулося по офіційний коментар до поліції Каменної Ґури та речниці Міністерства внутрішніх справ Польщі. Відповідь була однозначною: всі учасники інциденту — мешканці Каменної Ґури і є громадянами Польщі. Поліція офіційно підтвердила: «Особи, які брали участь у події 7 серпня 2026 року в Каменній Ґурі, є громадянами Польщі».

Речниця МВС Польщі Кароліна Галецька також публічно спростувала чутки про «українця-нападника» і прямо назвала їх поширення російською дезінформацією, метою якої є посварити поляків і українців.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України отримав аналогічне підтвердження від МЗС Польщі й підкреслив: організатором нападу на 15-річного хлопця був поляк, поляком є і постраждалий.

Чому це не випадковість

Це черговий епізод у довшій серії фейків, які прив'язують реальні кримінальні події в Польщі до вигаданого «українського сліду». За даними спільного дослідження Demagog та Інституту моніторингу медіа (IMM), лише за кілька місяців з кінця 2025 року кількість антиукраїнських публікацій у польському інтернет-просторі зросла майже на 98%. Найбільший відгук отримують саме емоційно заряджені сюжети — про вбивства, напади чи ДТП, — які викликають в аудиторії відчуття загрози чи несправедливості і швидко поширюються ще до появи офіційної інформації.

Механізм типовий для проросійських інформаційних операцій: скориставшись реальною, ще не підтвердженою подією, боти й анонімні акаунти оперативно приписують провину «українцю», щоби посилити взаємну ворожість між двома народами та підірвати підтримку України в Польщі.

Російські та проросійські телеграм-канали поширюють відеоролик, на якому нібито італійський вуличний художник створює портрет Володимира Зеленського в образі демонічної істоти. Як «беззаперечний доказ» автори публікацій додають фрагмент відео, яке видають за реальний допис зі сторінки митця в інстаграмі. Для підсилення ефекту стверджується, що фреску створили «безпосередньо біля посольства України». Розвінчали фейк фактчекери команди VoxCheck. 

Як було насправді?

Насправді поширюване відео — це фейк , а сама картина не має жодного стосунку до президента України.

На офіційній сторінці художника в інстаграмі дійсно є оригінальне відео, зняте того ж дня. Проте на справжній картині змальовано зовсім іншого персонажа — обличчя Зеленського туди догенерували дезінформатори.

Твердження про локацію, де відбуваються події, також неправдиве. У кадрі присутня банерна реклама мексиканської будівельної компанії Localty з місцевим номером телефону. Кадри були зняті, найімовірніше, у місті Мехіко (Мексика) на авеню Хуарес, поблизу готелю Juárez 56. Це підтверджується геокадрами інших користувачів соцмереж. Посольство України в Мексиці розташоване в зовсім іншому районі столиці.

Висновок

Перед нами черговий фейк, побудований на фальсифікації відеоряду та вигадуванні викривленого контексту для дискредитації України на міжнародній арені.

Мережею поширюється черговий вигаданий фейк кремлівської пропаганди про «іноземних найманців» та їхні нібито звірства. Цього разу для ілюстрації вигаданого арешту «британки» використали фотографію ексдепутатки парламенту Швеції, яка дійсно воювала за Україну. Викрили та спростували дезінформацію фактчекери проєкту MythDetector. 

На початку серпня у грузинському російськомовному сегменті фейсбуку почав поширюватися допис про нібито затримання в районі Малої Токмачки «однієї з найвідоміших найманців» — Кетрін Браун з Великої Британії. Спочатку стверджувалося, що 35-річна британка Кетрін Браун прибула до України у 2023 році, після чого катувала, вбивала та калічила російських військовослужбовців, а наразі її заарештовано. 

Спростування

Насправді на світлині у військовій формі зображена Каролін Нурденгріп — колишня депутатка парламенту Швеції та ексчленкиня комітету з питань оборони. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вона долучилася до Збройних Сил України: спочатку працювала інструкторкою-волонтеркою, згодом підписала контракт із 47-ю окремою механізованою бригадою. Вона була операторкою БПЛА, брала участь у розвідувальних та бойових завданнях (зокрема під час Запорізького контрнаступу) і отримала поранення.

Наприкінці 2024 року повернулася до Швеції, а у 2025 році знову прибула до Києва для участі в проєкті міжнародної організації Hepatica. 

Про персону «Кетрін Браун» немає у відкритих джерелах жодної достовірної інформації: ні про перебування в Україні, ні про службу в ЗСУ чи арешт. Жодних доказів чи підтверджень її причетності до воєнних злочинів або катувань російських військовослужбовців також не існує. 

Висновок

Пропагандистські ресурси регулярно вигадують фейки про «іноземних найманців» та їхню загибель або арешт, щоб дискредитувати іноземних добровольців, які законно воюють у лавах ЗСУ, та створити образ «жорстоких загарбників» для внутрішнього споживача. Для створення переконливого вигляду фейкороби просто беруть реальні фотографії іноземних військовослужбовців та вигадують до них вигадані біографії та фейкові злочини.