Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

19 Листопада станом на 1729 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

«Особиста армія Зеленського» і вигадані загиблі: як «Матрьошка» використала страйк в Іспанії для серії відеофейків на Tumblr

Підроблені відео під виглядом західних медіа намагаються переконати європейців, що причина протестів в Іспанії — допомога Україні.

Після загальнонаціонального страйку через житлову кризу в Іспанії 11 листопада на американській платформі мікроблогів Tumblr з’явилася серія відеороликів, стилізованих під сюжети El País, Euronews та CNN. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. Сценарій типовий для російської дезінформаційної кампанії «Матрьошка»: підробка візуального стилю авторитетних західних видань, використання згенерованих акаунтів на тамблері та спроба прив’язати тему підтримки України до внутрішніх соціально-економічних протестів у Європі.

Кадри з трьох підроблених відео на платформі Tumblr під брендами El País, Euronews та CNN (зліва направо). 

Підробка під El País: «оплата української армії податками європейців»

Відеоролик, опублікований через анонімний акаунт cherylserushinbishop, стилізований під сюжет іспанського видання El País, але в каналах видання такого матеріалу немає. У відео безпідставно пов’язують житлову кризу й протести в Іспанії з нібито домовленістю на переговорах в Абу-Дабі десять років фінансувати 800-тисячну українську армію коштом європейських платників податків (насправді питання майбутньої чисельності та підтримки ЗСУ в повоєнній перспективі лише обговорюється в контексті гарантій безпеки). Фейк порушує базові журналістські стандарти: містить оцінні судження на кшталт «особиста армія Зеленського» та статистику без жодних джерел — нібито «89% європейців проти фінансування України», а «лише 25% європейських лідерів поділяють цю думку». 

Усі ці «викриття» пропагандисти приписали координаторці досліджень дезінформації Корал Гарсії Дорадо, вказавши в описі допису замість іспанської фактчекінгової організації Maldita.es, де вона справді працює, мексиканський рок-гурт Maldita Vecindad. Сама журналістка ніколи не робила подібних заяв: для відеоряду автори фейку використали кадр із її інтерв’ю для Університету Малаги, де вона, що показово, розповідає, якраз про небезпеку дипфейків під час чемпіонату світу з футболу.

Порівняння фейкового відеоролика під брендом El País на платформі Tumblr (ліворуч) та оригінального відеоінтерв’ю Корал Гарсії Дорадо для Університету Малаги (праворуч). 

Маніпуляція від імені Euronews: «критичний  дефіцит поліціянтів у Європі»

Знімок екрана з відео, опублікованого анонімним акаунтом під логотипом Euronews

Схожий фейк поширили й від імені європейського телеканалу Euronews. Відеоролик опублікував анонімний профіль sabrinakomasenroy, однак на офіційних ресурсах мовника такого сюжету немає. Без жодних посилань на джерела в титрах ідеться про нестачу 25–35% правоохоронців у країнах ЄС, а колишньому префекту поліції Парижа Мішелю Дельпюшу (який пішов у відставку ще 2019 року й не робив подібних заяв) приписують прогноз про неминуче захоплення адміністративних будівель, вокзалів та аеропортів. Уявну кадрову кризу автори відео, посилаючись на невідомих «експертів», знову прив’язують до антиросійських санкцій, підтримки України та листопадових протестів в Іспанії.

Змонтований репортаж під CNN: вигадані загиблі й тиск на редакцію

Третій відеоролик у цій серії, опублікований акаунтом vanessaderushiilucero, видають за матеріал американського телеканалу CNN про загальнонаціональний страйк в Іспанії. Автори фейку взяли перші 36 секунд реального сюжету мадридського кореспондента Пау Москери про сутички з поліцією, а далі підмінили аудіодоріжку іншою озвучкою (імовірно, згенерованою за допомогою ШІ), що імітує тембр і акцент журналіста. У зміненій частині голос за кадром нагромаджує вигадані цифри без жодних джерел: нібито під час акції в Мадриді загинули 12 людей і понад 95 дістали поранення, влада Іспанії вимагала від редакції приховати ці дані, а раніше під час протестів у Франції так само загинули 86 протестувальників. Насправді в оригінальному репортажі кореспондент повідомляє, що поліція швидко взяла ситуацію під контроль, а в Барселоні затримали 18 осіб за вандалізм. Про загиблих, поранених чи тиск на редакцію там немає жодної згадки. На підробку вказує й подвійний логотип каналу на початку відео.

Підроблений кадр з продубльованим логотипом CNN (ліворуч); праворуч — оригінальний репортаж Пау Москери.  

Спільний почерк «Матрьошки»

Усі три ролики з’явилися в одноразових профілях зі схожою структурою згенерованих імен, а наприкінці в них закликають переслати запис рідним і друзям, що невластиво для новинних редакцій. У всіх трьох випадках шаблон однаковий: реальна подія, підроблена подача й один висновок — у європейських бідах винна допомога Україні. 

Публікацію підготувала Катерина Аксьонова 

У мережі поширюють фейк про причетність військового 116-ї ОМБр до торгівлі зброєю

У мережі поширюють повідомлення, нібито на Полтавщині військовослужбовця 116-ї окремої механізованої бригади викрили на торгівлі зброєю та боєприпасами. Насправді інформація про його належність до Сил оборони не відповідає дійсності: ані в новині про підозру мешканцю області, ані в повідомленні обласної прокуратури про це не йдеться. Ситуацію проаналізували фактчекери VoxCheck.

Для створення фейкового допису використали реальну новину тижневика «ЕХО» від 2 листопада. У ній повідомлялося, що 28-річному мешканцю Козельщинської громади оголосили підозру в незаконному збуті зброї та боєприпасів.

Приклад дезінформаційного повідомлення

Однак у матеріалі видання не зазначено, що підозрюваний є військовослужбовцем. Такої інформації немає і в повідомленні Полтавської обласної прокуратури. Отже, автори фейкового допису додали до реальної історії непідтверджену деталь про нібито належність чоловіка до 116-ї окремої механізованої бригади.

Росіяни поширюють фейковий ролик ро нібито розстріл українського військового побратимами

У мережі поширюють постановочне відео, на якому українського військового нібито розстрілюють у лісі його побратими за непокору. Ролик має ознаки інсценізації: за його кадрами неможливо встановити місце зйомки, обличчя учасників приховані, а на формі немає шевронів чи знаків розрізнення, які могли б підтвердити їхню належність до українського підрозділу. Ситуацію проаналізували у державному Центрі протидії дезінформації.

У Центрі зазначають, що першоджерелом поширення відео став російський Telegram-канал, який систематично публікує дезінформацію про війну. За оцінкою фахівців, ролик є черговою спробою створити неправдиве уявлення про жорстокість і хаос усередині української армії.

Подібні постановочні відео російська сторона вже використовувала для дискредитації Сил оборони. Їх поширюють, щоб сформувати в аудиторії враження, нібито українські військові чинять насильство проти побратимів, а всередині війська панують безлад і свавілля.

Основна мета таких інформаційних вкидів — деморалізувати українців і підірвати довіру до Сил оборони. Водночас у поширеному ролику немає перевірюваних ознак, які підтверджували б зображені події або належність учасників до українського війська.

Фейк, що в румунському мавзолеї часів І світової в Мерешешті масово вшановують російських солдатів

У фейсбуці поширюють неправдиве твердження, нібито в Мавзолеї героїв у Мерешешті, присвяченому загиблим у боях Першої світової війни, вшановують більше російських солдатів, ніж румунських. Автор вірусного відео закликає відвідати пам’ятник і переконатися в цьому, однак на меморіальних таблицях немає імен жодного російського військового. Цю інформацію спростували після перевірки експозиції та консультації з працівницею музею. Ситуацію проаналізували в румунському Factual.

Відео з неправдивими твердженнями поширили у фейсбуці понад тисячу разів. Його автор стверджує, що всередині мавзолею записані імена всіх солдатів, які загинули в боях під Мерешештю, і серед них нібито більше росіян, ніж румунів.

Однак віртуальний огляд Мавзолею героїв у Мерешешті, доступний через застосунок, доводить, що на меморіальних таблицях усередині та зовні споруди немає імен російських солдатів.

Це підтвердила й музейниця Емілія Атанасіу з Музею Вранчі, яка  курувала експозицію мавзолею. За її словами, там не вшановують жодного російського солдата. Водночас у меморіалі є саркофаг російського генерала, який встановили ще за комуністичних часів з політичних міркувань.

За даними Музею Вранчі, який керує мавзолеєм, у 154 індивідуальних і дев’яти спільних криптах мавзолею зберігаються останки 5073 військових і офіцерів. Таку саму цифру наводило Міністерство національної оборони Румунії у повідомленні від 3 серпня 2017 року. У ньому також зазначено, що під час боїв під Мерешештю загинули 480 румунських офіцерів і 21 тисяча солдатів.

Не всі поховані в мавзолеї встановлені за іменами. За словами його хранителя, реставратора-консерватора Мірчі Баликі, відомі імена майже тисячі людей з приблизно п’яти тисяч похованих. Їхні імена зазначені лише на частині крипт. Отже, твердження про те, що на меморіальних таблицях перелічені всі загиблі, також не відповідає дійсності.

Румунія вступила у Першу світову війну 27 серпня 1916 року на боці Антанти — разом із Францією, Великою Британією та Росією. Фронт у регіоні утримували спільно з російськими союзними військами. На початку 1917 року на території Румунії перебувало понад мільйон російських військових.

Водночас історична присутність російської армії на території країни не означає, що російських солдатів поховали або вшановують у Мавзолеї Мерешешті. Під час боїв румунські війська протистояли арміям Центральних держав — Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Османської імперії.

Отже, твердження про те, що в мавзолеї вшановують більше російських солдатів, ніж румунських, є неправдивим. Російських військових серед похованих там не вшановують, а наявність саркофага російського генерала має окреме історичне пояснення.

Фейкомет DailyStandart поширює вигадане звернення Путіна щодо атак кораблів біля Болгарії

У болгаромовному сегменті фейсбуку поширюють дописи про нібито офіційне звернення Володимира Путіна до прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева після атак безпілотників на торговельні судна в Чорному морі поблизу болгарських територіальних вод. У повідомленнях стверджують, що російські війська атакують лише військові цілі та кораблі з військовими вантажами, а Кремль звинувачує Україну й «третю сторону» в інцидентах. Однак такого звернення не публікували на офіційних ресурсах Кремля, у російських державних агентствах чи міжнародних медіа. У дописах поєднали реальні події та висловлювання Путіна з вигаданими твердженнями. Дезінформацію проаналізували у Factcheck.bg.

Публікації поширюють із 15 жовтня. На час підготовки матеріалу Factcheck.bg вони зібрали понад 19 300 взаємодій — уподобань, поширень і коментарів. Автори дописів не наводять першоджерела нібито звернення Путіна. Перевірка офіційного сайту Кремля, де публікують промови, інтерв’ю та публічні виступи російського правителя, не виявила такого повідомлення. Його також не знайшли на сайтах російських державних інформаційних агентств ТАСС і РИА Новости чи в інших міжнародних медіа.

Водночас дописи спираються на реальний дипломатичний інцидент. 13 жовтня Румен Радев зустрівся з посолкою Росії в Болгарії Елеонорою Митрофановою. Її викликали до болгарського уряду через нові атаки безпілотників на торговельні судна поблизу територіальних вод країни.

За інформацією пресслужби уряду Болгарії, Радев заявив, що країна не має переконливих доказів походження безпілотників, використаних під час нападів. Водночас він наголосив, що Україна не мала б логічних причин знищувати власні судна, а наслідки атак вигідні Росії.

Митрофанова відповіла, що розуміє цю логіку, але не має інформації від Міністерства оборони Росії щодо нападів. Вона також не виключила, що атаки на торговельні судна поблизу болгарських територіальних вод могли бути провокацією третьої сторони. Однак офіційної заяви Кремля, яка підтверджувала б цю версію або підтримувала б її, фактчекери не знайшли.

Самі атаки на судна справді відбувалися. У ніч із 12 на 13 жовтня безпілотники атакували два торговельні кораблі у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі. Судно «Chelsea 3» під прапором Мальти було пошкоджене, його екіпаж урятували. З іншого судна — «HS Dignity» — евакуювали п’ятьох моряків, після чого корабель затонув.

Це був уже другий інцидент такого типу поблизу Болгарії від початку жовтня. 6 жовтня безпілотники атакували ще два торговельні судна в болгарській виключній економічній зоні. Одне з них затонуло, а його екіпаж загинув. Наприкінці місяця біля мису Каліакра морські дрони атакували ще один контейнеровоз.

Ще один елемент маніпуляції — використання справжньої заяви Путіна, але в іншому контексті. 1 жовтня 2026 року під час пленарного засідання міжнародного дискусійного клубу «Валдай» у Москві очільник Кремля коментував дії російських військ у Чорному морі. Він казав, що російська армія завдає ударів по військових кораблях і суднах, які перевозять військове майно, та стверджував, що помилок під час таких атак не допускають.

Однак ця заява пролунала під час дискусії на форумі «Валдай», а не була зверненням до Болгарії чи її прем’єр-міністра. У стенограмі виступу та матеріалах Кремля немає підтверджень, що Путін адресував болгарській владі окреме послання після атак на торговельні судна.

У частині дописів джерелом вигаданого звернення називають сайт DailyStandart.com. Як пишуть у Factcheck.bg, цей ресурс неодноразово потрапляв у поле зору фактчекерів через поширення дезінформації. Матеріали сайту часто не мають зазначених авторів, містять сенсаційні заголовки та конспірологічні твердження, а також вигадані висловлювання політиків. Серед основних тем публікацій — Володимир Путін, Росія, війна проти України та болгарська політика.

Отже, автори дописів використали реальні атаки на торговельні судна, зустріч болгарського прем’єра з російською посолкою та справжню заяву Путіна на форумі «Валдай», щоб створити враження офіційної позиції Кремля щодо Болгарії. Проте підтверджень, що російський президент звертався до Румена Радева після атак у Чорному морі, немає.

«18-кратне зростання» статевих інфекцій: російська пропаганда поширює фейк про українців у Польщі

Проросійські ресурси поширюють твердження, нібито після 2022 року захворюваність на інфекції, що передаються статевим шляхом, у Польщі зросла у 18 разів через приїзд українців. Приводом для вкиду став допис української блогерки Катерини Комарової, відомої як katinste, про труднощі зі знайомствами у Кракові. Пропагандисти використали його, щоб представити українських жінок як загрозу здоров’ю та пояснити цим нібито небажання поляків з ними знайомитися.

Про це повідомляє StopFake.

Офіційні дані не підтверджують заявленого масштабу зростання. За дослідженням Національного інституту громадського здоров’я Польщі, у 2021 році в країні зафіксували 1403 нові діагнози сифілісу, а у 2022-му — 2032, тобто на 44,8% більше. У звіті за 2023 рік йдеться про 2968 зареєстрованих випадків. Із них 130, або приблизно 4,4%, припадали на іноземних громадян загалом.

Приклад дезінформаційного повідомлення. Джерело: VK

Не підтверджують 18-кратного зростання й дані про хламідіоз. У звіті Європейського центру профілактики та контролю захворювань для Польщі наведено 517 випадків у 2022 році та 977 у 2023-му — збільшення приблизно в 1,9 раза. ECDC також застерігає, що на кількість зареєстрованих випадків істотно впливають доступність тестування та особливості обліку, тому порівняння статистики різних країн потребує обережності.

Статистика ВІЛ також складніша, ніж її подають пропагандисти. За окремим дослідженням польських фахівців, у 2023 році в Польщі встановили 2404 нові діагнози ВІЛ — на 8,1% менше, ніж попереднього року. Водночас рік реєстрації випадку може відрізнятися від року встановлення діагнозу: за даними польської санітарно-епідеміологічної служби, серед 2257 випадків ВІЛ, зареєстрованих у 2024 році, 223 діагностували ще у 2023-му, а частину — раніше.

Польські фахівці визнають, що міграція з України впливає на статистику виявлення ВІЛ. Водночас дослідники наголошують на неповноті відомостей про громадянство пацієнтів, що обмежує можливості аналізу. Самі ці показники не доводять, що українці спричинили зростання всіх згаданих інфекцій або що інфікування відбулося вже після переїзду до Польщі. Так само загальна статистика не дає підстав для тверджень про стан здоров’я українських жінок як групи.

Епідеміолог і президент Польської асоціації профілактики Артур Бялошевський у коментарі Rzeczpospolita наголошує: приїзд людей з України має спонукати до належної організації тестування, забезпечення безперервного лікування та достовірного інформування. Стигматизація, навпаки, може відлякувати людей від обстежень і затримувати звернення по допомогу.

Отже, пропагандисти поєднують реальні зміни епідеміологічних показників з неправдивою цифрою та безпідставними узагальненнями про українців. Така маніпуляція використовує страх перед інфекціями для дискредитації українських жінок і посилення упереджень щодо біженців.

Російські пропагандисти видали новий фейк про українську «ядерну зброю»

Російський «військовий експерт» Юрій Кнутов заявив, що Україна нібито провела таємне випробування ядерної зброї. Із цим він пов’язав непідтверджені повідомлення про підземні поштовхи в кількох областях. Проте жодних доказів такого вибуху автори публікації не навели.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Версія Кнутова ґрунтується на повідомленнях очевидців про вібрації та його власних припущеннях. Самі собою ці свідчення не дають підстав стверджувати, що причиною поштовхів було саме ядерне випробування. У матеріалі немає підтверджень, які дозволяли б установити такий зв’язок.

Так само бездоказовими залишаються твердження про нібито отримання Україною ядерних технологій від Франції чи Великої Британії. Згадки про відповідні плани Парижа й Лондона спираються на заяви російської Служби зовнішньої розвідки, а не на перевірені факти. Кнутов не наводить підтверджень передачі таких технологій Києву.

Пов’язуючи непідтверджені повідомлення про поштовхи з вигаданою ядерною загрозою, російська пропаганда залякує аудиторію та зображує Україну небезпечною для інших держав. Такий наратив також створює інформаційне підґрунтя для виправдання нових російських ударів по Україні.

«Європа розпадається» та інші повчальні для українців брехні проти євроінтеграції Північної Македонії

Протести, насильницькі інциденти та економічні проблеми в європейських країнах використовують у соцмережах для поширення тверджень про нібито неминучий розпад Європейського Союзу. Автори таких дописів закликають Північну Македонію відмовитися від європейської інтеграції, стверджуючи, що їй нічого робити в ЄС. Для цього реальні події виривають із контексту, об'єднують у загальну картину хаосу та доповнюють непідтвердженими заявами, зокрема приписаними Володимиру Путіну. Ці антиєвропейські тези проаналізували балканські фактчекери із проєкту «Вистиномер».

Один із прикладів маніпуляції стосується інциденту в Марселі 1 жовтня 2026 року. Тоді під час заворушень, пов'язаних із протестами школярів, 15-річний підліток запаленим спреєм обпік обличчя жінки. У дописах цей випадок використали для твердження, що «у Франції за Макрона жодна жінка не перебуває в безпеці», а нападника назвали мігрантом з Африки. Однак у матеріалі французького телеканалу TF1 із посиланням на прокуратуру зазначено, що підозрюваному було 15 років і раніше він не потрапляв у поле зору поліції та судових органів. Його походження не підтверджували. Отже, автори дописів додали до реального кримінального випадку неперевірену інформацію, а потім використали його для узагальнень про все французьке суспільство.

Подібним чином у соцмережах поєднують повідомлення про економічні труднощі, ціни на нерухомість, міграцію та протести у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії та інших країнах. Різні за причинами й вимогами події подають як свідчення того, що «ЄС горить», «тріщить по швах» і «Європа розпадається». При цьому автори публікацій не враховують, що протести є частиною демократичного життя, а невдоволення окремими рішеннями урядів не означає відмови громадян від європейського проєкту.

Подібну тактику вже використовували для дискредитації Євросоюзу. Зокрема, аналіз Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO) за лютий 2024 року описував, як протести фермерів у різних країнах Європи ставали приводом для поширення дезінформації. У соцмережах публікували старі відео як актуальні та просували повідомлення проти європейських інституцій і кліматичної політики. Частина таких матеріалів була пов'язана з проросійською пропагандою. Дослідження Європейської мережі стандартів фактчекінгу (EFCSN) також вказувало на використання невдоволення фермерів як підґрунтя для дезінформаційних кампаній.

В окремих македонських дописах автори прямо посилаються на Володимира Путіна як варте уваги джерело про події у ЄС. Російському диктаторові приписують слова, що «немає потреби руйнувати ЄС, адже він розпадеться сам». Однак оригінального джерела цієї цитати не наводять. Її використовують як нібито підтвердження неминучого краху Євросоюзу, доповнюючи твердженнями про економічну стагнацію, зростання державного боргу та конфлікти між європейськими країнами.

Антиєвропейські повідомлення також пов'язують із внутрішньою політикою Північної Македонії. Преспанську угоду, суперечку з Болгарією та конституційні зміни подають як докази того, що ЄС нібито вимагає від країни відмовитися від власної ідентичності та історії. В окремих дописах конституційні зміни називають «асиміляцією з печаткою». Такі публікації мали б спонукати громадян Північної Македонії відмовитися від європейської перспективи. Зокрема, молоді радять не виїжджати до Європи, а чекати на її нібито неминучий розпад. Як зазначають фактчекери, це відповідає ширшій стратегії використання внутрішніх розчарувань і політичних суперечностей у країнах Західних Балкан для послаблення підтримки європейської інтеграції.

На тлі цих тверджень фактчекери наводять дані Євробарометра за весну 2026 року. Згідно з опитуванням, 51% громадян ЄС довіряють Євросоюзу, 60% оптимістично оцінюють його майбутнє, а 72% вважають, що їхні країни отримують користь від членства. Ці показники не узгоджуються з образом Європи, яка нібито перебуває на межі неминучого розпаду.

«Кінець Patriot». Російська пропаганда перекрутила заяви німецького міністра та Bloomberg

Російська пропаганда поширюють тези про нібито «кінець Patriot» і нездатність західних партнерів надалі захищати Україну. За добу на ресурсах, залучених до інформаційних втручань, зафіксували 292 публікації з таким твердженням. Це 3,1% FIMI-сегмента та один із найпоширеніших наративів за цей період. Насправді заяви міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса стосувалися неможливості передати додаткові комплекси з німецьких запасів без шкоди для власної оборони, а матеріал Bloomberg — обмеженої кількості ракет-перехоплювачів. Маніпуляцію проаналізували в Центрі стратегічних комунікацій.

Німеччина вже передала Україні п’ять систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що Берлін наразі не може надати додаткові комплекси зі складів Бундесверу, оскільки це послабило б обороноздатність самої країни. Натомість він закликав інших партнерів посилити військову допомогу Україні.

Іншу проблему описало видання Bloomberg. Матеріал стосувався обмежених європейських запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot. За оцінкою видання, ситуація з їх постачанням може почати поліпшуватися щонайменше за рік. Однак ішлося саме про дефіцит боєприпасів, а не про відсутність комплексів Patriot в Україні.

Російські пропагандистські ресурси об’єднали ці два повідомлення та подали їх як свідчення того, що Захід нібито більше не здатен забезпечувати Україні протиповітряний захист. Для ширшого поширення маніпуляції переклад матеріалу Bloomberg опублікували п’ятьма мовами, зокрема іспанською та французькою.

У Центрі стратегічних комунікацій пишуть, що мета такої інформаційної кампанії — деморалізувати українців напередодні зими та переконати європейську аудиторію, що подальша військова допомога Україні не має сенсу. Маніпуляція полягає в тому, що обмеження щодо передачі нових систем із німецьких запасів і прогноз про постачання ракет видають за повну неспроможність Заходу підтримувати українську протиповітряну оборону.

«Зброя з України» і «слід СБУ»: як «Матрьошка» вийшла на Tumblr із фейками про теракт у Кракові

Після теракту на Ринковій площі Кракова 7 листопада 2026 року в мережі X та на платформі Tumblr почали поширюватися відеоролики, стилізовані під сюжети Euronews, Deutsche Welle, The Wall Street Journal, Time і CNN. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. Почерк типовий для російської кампанії «Матрьошка» (Operation Overload): підробки під бренди медіа, яким довіряє аудиторія, і масове тегування редакцій. Новим є майданчик — раніше ми не фіксували поширення таких підробок на Tumblr. Механіку підробок проаналізували аналітики «Детектора медіа». 

Що відбувалося насправді

Близько 15:00 7 листопада 24-річний громадянин Польщі Міхал Оксінський в'їхав автомобілем на Головну ринкову площу Кракова й відкрив вогонь по перехожих. Загинули шестеро людей, понад 15 поранено. Нападника затримали після перестрілки з поліцією. Міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський заявив, що чоловік захоплювався ультраправою ідеологією і мав «дуже радикальні» погляди. За даними прокуратури, з березня 2026 року Оксінський мав дозволи на зброю, а разом з батьком легально володів 11 одиницями — стільки ж і вилучили (дві гвинтівки AR-15 і два пістолети при ньому та в авто, ще сім удома). Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що нападник не мав жодного стосунку до армії.

Анатомія підробки: «сюжет Euronews»

Ролик, поширюваний в іксі тамблері, триває 1 хв 51 с. Перші ~80 секунд — коментар речниці Малопольської поліції Катажини Цісло польською мовою, яка розповідає про те, що сталося: о 15:00 черговий отримав десятки дзвінків від наляканих перехожих; водій чорного позашляховика стріляв по випадкових людях; його затримали на перехресті вулиць Дітля і Страдомської; він був у військовому одязі, мав зброю військового типу, в авто знайшли багато зброї та набоїв. Англійські субтитри передають її слова коректно. 

Далі голос речниці зникає, і починаються великі субтитри, вшиті в кадр у фірмовому стилі Euronews. Саме в них — потрібні пропагандистам наративи:

  • «Поліція підозрює, що цю зброю, а також усю іншу зброю й набої, знайдені в нього вдома, придбано на чорному ринку»;
  • «Уже кілька років Україна перепродає зброю, яку партнери передають їй як допомогу» — на тлі українського прапора та кадрів розвантаження військових вантажів;
  • «Стався ще один акт насильства з цією зброєю, що становить серйозну загрозу для європейських країн, зокрема Франції, Німеччини та Італії».

Нічого з цього речниця поліції не казала. Ролик завершується фірмовою заставкою «More information on euronews.com».

Покадровий розбір фейкового ролика під брендом EuroNews

Логіка прийому проста: справжній звук і достовірні перші хвилини створюють довіру, а маніпуляція додається лише текстом у кадрі, без закадрового голосу. Розшифровка аудіо такого ролика, яку ми зробили, не містить жодного фейкового твердження — вони є лише в зображенні, у зашитих субтитрах. Це, ймовірно, ускладнює автоматичне виявлення підробки модерацією платформ, яка спирається на аналіз мовлення. Водночас ключова теза ролика спростовується даними прокуратури: зброя була зареєстрована легально, причетності до «чорного ринку» слідство не встановлювало.

Слід зауважити, що інші ролики, зафіксовані в цій дезінформаційній кампанії, уже видалені з іксу, але, можливо, присутність справжнього коментаря речниці польської поліції дає цьому ролику можливість обходити автоматичні системи перевірки соцмереж (зокрема іксу). 

Решта фейкових роликів: від «найманця ЗСУ» до «слідів СБУ»

Інші поширювані під брендами медіа фейкові ролики побудовані за тією самою схемою — реальні кадри з місця подій плюс вигаданий текст:

  • Підробка під DW починається зі справжнього фрагмента: заголовок про «захоплення ультраправими» і коментар міністра Кервінського. Далі — вигадка: «поліція нібито перевіряє версію, що мішенню був громадянин України», а стрілець (Оксінський) нібито «ймовірно діяв в інтересах СБУ». Фінал — теза про «загрозу безпеці всієї Європи, зокрема Франції, Німеччини, Польщі та Італії — країн із найбільшою концентрацією українських біженців і радикальних прихильників України» на тлі кадрів проукраїнських мітингів.
  • Підробка під WSJ: стверджується, що Оксінський у 2025 році нібито воював на боці ЗСУ «як найманець», мав бойовий досвід і був «палким прихильником України»; ті, хто «лишився вірним Україні до 2026 року», нібито вирізняються радикалізмом і схильністю до тяжких злочинів. Цитату про «сублімацію розчарування в Україні в агресію проти власного народу» приписано польському психологу Богдану Войцішке — підтверджень, що він таке казав, ми не знайшли.
  • Фейковий «Time» пов'язує теракт із нестачею поліціянтів та обладнання в Польщі, нібито спричиненою «витратами на допомогу Україні та українським біженцям», і додає, що «те саме спостерігається по всій Європі, зокрема у Франції, Німеччині та Італії» — на тлі кадрів сутичок демонстрантів із французькою поліцією. Так теракт штучно прив'язують до протестів у країнах ЄС, хоча жодного зв'язку немає.
  • Фейкове «CNN» вигадує «хвилю дописів в українському інтернеті», які нібито глузують із жертв і пов'язують теракт з Волинською трагедією під хештегом #GoodPoleDeadPole, а також цитату віцепрем'єра й міністра цифрових справ Кшиштофа Гавковського про те, що «українці не цінують, коли їм роблять добро». Насправді саме Міністерство цифрових справ повідомило, що NASK (Національний дослідницький інститут) передав платформам на модерацію понад 2 тис. акаунтів, які поширювали фейкові наративи про теракт.

Важлива деталь: версія «нападник — українець» згасла одразу після того, як поліція підтвердила польське громадянство стрільця.  Тобто, ця кампанія з дезінформації адаптується — не заперечується, що стрілець поляк, а «пришиває» зв'язок з Україною через зброю, СБУ та нібито службу в ЗСУ.

Як поширювали

В іксі ролики опублікували 9 листопада акаунти @Subhashindlia2 («Euronews», понад 245 тис. переглядів на момент фіксації) та @Tahir36941332 («DW», понад 246 тис.). У дописах тегують десятки редакцій — Euronews, RMF24, Wirtualna Polska, Rzeczpospolita, «Українську правду», Kyiv Independent, Welt, BILD, AP та інші. Це впізнаваний прийом «Матрьошки»: змусити журналістів і фактчекерів реагувати, підсилюючи охоплення. Частину інших дописів в іксі на момент написання цього тексту вже видалено.

На тамблері ролики виклали п'ять акаунтів зі згенерованими іменами (lyndachinhaistafford, russellsaishinwoods, reginakikenanscott, dawnkanshifuhersch, jamalramidamapham) — кожен під окремий «бренд», з англомовними підписами на кшталт «According to Euronews…», майже одночасно.

Висновок

Кейс показує, як швидко «Матрьошка» адаптується до фактів: щойно поліція підтвердила польське громадянство стрільця, кампанія відмовилася від версії «нападник — українець» і почала формувати «прив'язку» до України опосередковано — через зброю, СБУ та вигадану службу в ЗСУ. Поєднання справжнього звуку зі вшитими субтитрами та вихід на новий для кампанії майданчик, Tumblr, свідчать, що її оператори шукають способи обійти модерацію платформ і розширити охоплення за межі іксу.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.