У проросійській низці телеграм-каналів поширили інформацію (1, 2, 3) про нібито публікації у французькій пресі, де президента Франції Еммануеля Макрона звинувачують у спробах підштовхнути Вірменію до конфлікту з Росією. Як «доказ» використовували зображення буцімто перших шпальт відомих французьких газет.

Провели аналіз – Ґвара медіа.

«Пашинян приїжджає до Франції. Французька преса: – Макрон підштовхує Пашиняна до конфлікту з Росією. – Що Макрон обіцяє Пашиняну за ініціювання воєнного конфлікту з Москвою? – Макрон гарантує Пашиняну підтримку після виборів, якщо той розв’яже війну з Росією», – пишуть у прросійських дописах.

У повідомленнях стверджувалося, що Макрон нібито чинить тиск на прем’єр-міністра Вірменії Ніколи Пашиняна з метою спровокувати протистояння з Росією. Для підсилення цієї тези пропагандисти поширювали підроблені обкладинки, на яких розміщували вигадані заголовки про «домовленості» між французьким президентом і вірменським урядом щодо початку війни.

Насправді жодне з цих видань не публікувало подібних матеріалів. Перевірка архівів французької преси за відповідні дати показала, що справжні обкладинки мають інший зміст і не містять жодних згадок про підготовку Вірменії до конфлікту з Росією. Зокрема, у реальних випусках йшлося про внутрішні соціально-економічні теми та загальноєвропейський порядок денний, а не про геополітичні сценарії, які приписали Макрону.

Поширення фейкових обкладинок відбулося на тлі зустрічі Пашиняна з Макроном у Парижі, яка проходила 9–10 березня в межах міжнародного саміту. Насправді сторони обговорювали питання двосторонньої співпраці, розвиток економічних і політичних відносин, а також взаємодію з Європейським Союзом.

Таким чином, інформація про нібито публікації французьких газет щодо планів Макрона підштовхнути Вірменію до війни є вигаданою. Поширені зображення обкладинок є підробками, створеними з метою дискредитувати французьке керівництво та сформувати уявлення про агресивну політику Заходу.

Російські пропагандистські ресурси та користувачі соцмереж розпочали масоване поширення дезінформації, стверджуючи, нібито Україна привласнила 26 мільярдів доларів американської допомоги. Джерелом для маніпуляції стала заява заступника генерального інспектора USAID перед Конгресом США, яку автори фейку трактують як доказ масових розкрадань та «шахрайства». Насправді ж у звіті не йдеться про виявлені факти нецільового використання коштів, а наголошується на логістичних та операційних складнощах здійснення аудиту в умовах активних бойових дій. Про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Викриття цієї маніпуляції базується на детальному аналізі тексту самої заяви Генерального інспектора. Згідно з документом, основна проблема полягає у звітності міжнародних підрядників, яких найняло USAID для моніторингу використання коштів допомоги по всьому світу: вони часто надавали звіти несвоєчасно або не надавали їх зовсім. Крім того, можливості прямого контролю з боку американських посадовців обмежені через неможливість безпечного пересування за межі «зеленої зони» Києва. Таким чином, цифра у 26 мільярдів доларів — це не сума вкрадених грошей, а загальний обсяг прямої бюджетної підтримки, аудит якої стикається з інституційними перешкодами через війну.

Більше того, у звіті USAID підкреслюється, що проблеми з наглядом мають системний характер і стосуються не лише України, а й інших міжнародних місій агентства. Причинами слабкого контролю названо високу плинність кадрів, велику кількість вакансій на ключових посадах та надмірну залежність від сторонніх підрядників. Російська пропаганда свідомо ігнорує ці пояснення, намагаючись просунути наратив про корумпованість України, щоб підірвати довіру західних партнерів та зупинити подальшу фінансову допомогу.

В проросійських телеграм-каналах поширюється відео, опубліковане нібито іранським каналом SNN. Це відео — опитування учасників демонстрації у Мюнхені за повернення монархії та бомбардування Ірану. Опитування показало, що учасниками мітингу є переважно сирійці та українці, яким заплатили за присутність. Однак, як зазначає Вокс Україна, це відео є фейком.

У ході розслідування завдяки методу зворотного пошуку з’ясувалося, що відео було опубліковано іранським державним каналом SNN 10 лютого 2926 року. Мітинг, що є на відео, справжній, проте відбувається він не в Мюнхені, а в Берліні.

Промонархічна демонстрація в Мюнхені відбулася 14 лютого — вже після публікації відео на SNN.

7 лютого 2026 року в Берліні, поблизу Бранденбурзьких воріт, іранська діаспора провела масштабну акцію протесту, яка, за оцінками поліції, зібрала близько 8 тисяч учасників. Організатором виступила опозиційна Національна рада опору Ірану (NCRI), що діє у вигнанні під гаслом «Ні шаху, ні мулам». Активісти вимагають побудови в Ірані демократичної республіки, виступаючи одночасно проти чинної релігійної диктатури та ідеї відновлення монархії. Водночас провладні іранські ресурси, зокрема SNN, намагалися дискредитувати демонстрацію, стверджуючи, що масовість була штучною, а людей нібито заманювали на захід безкоштовною їжею.

Медійні звіти підтверджують, що до берлінського мітингу, окрім іранської діаспори, долучалися й інші перехожі, зокрема українці та сирійці, які зупинялися з цікавості чи солідарності. Проте вибіркові опитування кількох випадкових осіб щодо їхнього походження не можуть бути доказом того, що більшість присутніх не були іранцями. Вперше це відео з’явилося в іранських державних медіа, що дає підстави вважати його інсценованим спеціально для дискредитації іранських опозиційних сил за кордоном.

У пропагандистських телеграм-каналах і медіа поширюється інформація про нібито «образу угорського прапора» з боку посла України в Угорщині Федіра Шандора. Як доказ наводять фотографію, на якій він разом із військовим Робертом Бровді тримає угорський прапор із вирізаним по центру колом. Автори повідомлень стверджують, що це нібито є зневагою до державного символу Угорщини.

Повідомили — SPRAVDI та Укрінформ. 

Твердження є фейком. Йдеться не про пошкоджений сучасний прапор, а про історичний символ угорського спротиву радянській окупації 1956 року. Тоді під час революційних подій протестувальники вирізали із прапора герб соціалістичної Угорської Народної Республіки як знак відмови від радянського впливу. Саме такий прапор із вирізаним центром став одним із найвідоміших символів боротьби угорців за свободу і досі використовується під час пам’ятних заходів.

Фотографія, яку поширюють пропагандисти, не є новою — вона була зроблена ще у 2024 році. На той момент обидва зображені на ній чоловіки були військовослужбовцями і мають угорське походження. Повторне поширення цього знімка стало приводом для інформаційної атаки, яка почалася після того, як Шандор опублікував його у соціальній мережі X у березні 2026 року.

Показово, що хвиля «обурення» була штучно розкручена не представниками угорського суспільства, а проросійськими діячами та колаборантами, які перебувають у Росії. Саме їхні публікації стали основою для подальшого поширення маніпуляції в медіа та телеграм-каналах. Фактчекери звертають увагу, що цей випадок є частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських дипломатів і загострення відносин між Україною та Угорщиною.

«Напередодні парламентських виборів у Будапешті відбулися два паралельні марші на підтримку партій-лідерів. Тема «шантажу Зеленського» не була центральною у демонстраціях, хоча нинішній прем’єр-міністр країни Віктор Орбан і намагається спекулювати на війні в Україні задля досягнення своїх політичних цілей. Російські пабліки навмисно ігнорують той факт, що угорська опозиція також зібрала десятки тисяч своїх прихильників і противників партії Орбана на мітинг, що відбувся 15 березня 2026 року. Такі наративи розповсюджують з метою дискредитації України та її політичного керівництва», – StopFake.

У соціальних мережах і на проросійських ресурсах поширюється інформація про нібито «найбільший марш миру» в Будапешті, учасники якого виступали «проти війни та шантажу Зеленського». У публікаціях стверджується, що ця акція нібито свідчить про масове невдоволення європейців політикою України та її президента. Учасники протестували проти нафтової блокади з боку Києва та відмови відновити транзит трубопроводом “Дружба”», — пишуть про це пропагандистські телеграм канали.

Насправді такі твердження є маніпуляцією. Як встановили фактчекери, пропагандистські ресурси використали внутрішньополітичні події в Угорщині, викрививши їхній зміст і контекст. Йдеться про окремі акції різних політичних сил, які не були спрямовані проти України або її керівництва, однак у дезінформаційних повідомленнях їх подали як єдиний масштабний протест з антиукраїнськими гаслами.

Як права партія “Фідес” Орбана, так і партія “Тиса” його правоцентристського суперника Петера Мадяра використали національне свято Угорщини 15 березня для демонстрації сили в той момент, коли передвиборна кампанія вступає у вирішальну фазу. За даними більшості опитувань, “Тиса” лідирує зі значним відривом. Орбан представив голосування як вибір між війною та миром, звинувативши своїх суперників у тому, що вони задумують втягнути Угорщину у війну, що вирує в сусідній Україні з моменту вторгнення Росії у лютому 2022 року – звинувачення, які опозиція заперечує», – пише агентство Reuters.

Водночас важливо враховувати внутрішньополітичний контекст в Угорщині, який пропагандистські ресурси свідомо ігнорують. Прем’єр-міністр Віктор Орбан послідовно виступає проти надання військової допомоги Україні та блокує окремі ініціативи Києва на шляху до євроінтеграції. Проте варто відзначити, що угорська опозиція також зібрала десятки тисяч своїх прихильників та противників партії Віктора Орбана на демонстрацію 15 березня, проте роспроп навмисне проігнорував цей факт.

Як зазначає видання The Kyiv Independent, Орбан неодноразово бездоказово звинувачував опозицію у змові з Україною та у намаганні втягнути Угорщину у війну. Водночас опозиційна партія «Тиса» відкидає такі твердження. Її лідер Петер Мадяр прямо називає Росію агресором і водночас наголошує, що його політична сила не підтримує ідеї відправки угорської зброї чи військових до України.

На тлі загострення українсько-угорських відносин опозиція намагається змістити фокус політичної дискусії на внутрішні проблеми країни. Зокрема, у своїй передвиборчій кампанії Мадяр обіцяє боротися з корупцією, відновити стабільні відносини з європейськими партнерами та зменшити залежність Угорщини від російських енергоресурсів, водночас уникаючи різких заяв щодо України.

Російська гра «Герої Гостомелю», випущена за підтримки Інституту розвитку інтернету, став новим інструментом пропаганди Кремля. У грі гравець керує російськими десантниками, які насправді зазнали катастрофічної поразки під час спроби захопити гостомельський аеродром на початку повномасштабної агресії. Проте замість показу реальних подій, розробники приховують військовий провал за кліше героїзму та подвигу. Про дезінформаційні повідомлення, закодовані у змісті гри, розповіли фактчекери проєкту "Без Брехні".

Один із центральних елементів гри — знищення легендарного українського літака Ан-225 «Мрія». Однак у грі саме Україна звинувачується у цьому руйнуванні, що повністю суперечить історичним фактам. Розробники навмисно прописали «штрафи» за загибель цивільних та евакуаційних команд, що створює ілюзію гуманізму російських військових. Цей механіка безпосередньо відображає пропагандистський наратив Кремля, що російські війська не вчиняють злочинів проти цивільного населення, а всі докази міжнародних розслідувань про події у Бучі та Ірпені — це фальсифікації.

Гра легітимізує агресію Росії, позиціонуючи російський десант як «визволителів», які борються проти нацистів. Цей наратив пронизує весь ігровий процес, формуючи у гравців переконання, що російські військові — це герої, які здійснюють справедливу місію. Паралельно гра негативізує Україну та українців, перетворюючи їх на антигероїв, яких потрібно ліквідувати заради «визволення». Такий підхід створює психологічне підґрунтя для виправдання вбивства українців як правильного та навіть героїчного вчинку.

Як повідомляють у "БезБрехні", російський Інститут розвитку інтернету, який фінансує такі проєкти, отримав у 2026 році рекордне фінансування — його бюджет досяг 26 млрд рублів. Кошти спрямовуються на виробництво сучасного контенту, включаючи ігри, відеоролики та проєкти у соцмережах. Офіційно напрямок діяльності позиціонується як «зміцнення громадянської ідентичності та духовно-моральних цінностей», однак насправді це просування ключових пропагандистських наративів Росії.

У "БезБрехні" пишуть, що російська компʼютерна гра реалізує схему мілітарного програмування молоді. Сьогодні молоді люди грають у віртуальному світі, вбиваючи антигероїв-українців, завтра вони можуть бути призвані в армію. Таким чином гра формує ідеологічне підґрунтя для сприйняття війни проти України як справедливої та необхідної місії. Це не просто розважальний продукт — це інструмент для переписування історії та програмування свідомості молодого покоління російської аудиторії.

У соцмережах поширюється дезінформація про нібито «відкриття» російського повітряного простору для європейських літаків на тлі ескалації на Близькому Сході. Автори таких дописів стверджують, що Росія зробила «великий жест» і дозволила рейсам із європейських міст знову пролітати над своєю територією, однак перевірка показала, що це не відповідає дійсності. Про дезінформаційні повідомлення розповіли чеські фактчекери із проєкту Demagog.

Фактчекери нагадали, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році між Росією та країнами ЄС діють взаємні авіаційні санкції. Європейський Союз закрив свій повітряний простір для російських перевізників, а Росія у відповідь заборонила польоти авіакомпаніям майже сорока держав, включно з усіма країнами ЄС. Ці обмеження залишаються чинними і не скасовувалися.

Окрему хвилю маніпуляцій викликала напружена ситуація навколо Ірану, де після ударів США та Ізраїлю було частково закрито повітряний простір над кількома країнами регіону. У соцмережах це подали як причину нібито зміни політики Росії. Насправді жодних офіційних повідомлень про відкриття російського неба для європейських чи американських авіакомпаній не було, а міжнародні регулятори та медіа цього не підтверджували.

Ще одним елементом дезінформації стало використання скриншота із сервісу Flightradar24, який нібито демонструє європейські рейси над Росією. Насправді на зображенні зафіксовано літак китайської авіакомпанії. Фактчекери наголошують, що саме неєвропейські перевізники — зокрема з Азії чи Близького Сходу — і надалі можуть використовувати російський повітряний простір.

Додатково перевірка маршрутів показала, що європейські авіакомпанії й надалі уникають російської території. Вони користуються альтернативними маршрутами — через Туреччину, Центральну Азію або полярні коридори — навіть попри ускладнення через ситуацію на Близькому Сході.

Таким чином, твердження про «відкриття» російського повітряного простору є прикладом маніпуляції, яка поєднує реальні події з неправдивими висновками. Фактчекери підкреслюють, що жодних змін у санкційному режимі або правилах польотів для європейських авіаліній не відбулося.

Прем'єр-міністр Угорщини не оголошував війну Україні і не заявляв про будь-яке військове втручання, попри те, що в угорських та хорватських соцмережах, зокрема у фейсбуці, користувачі поширювали повідомлення про це. Поширення таких тез зафіксували хорватські фактчекери Faktograf.

У поширюваних відеороликах промова Орбана, де фраза «ми переможемо, і ми переможемо силою» подається з драматичною музикою, кадрами Зеленського, фон дер Ляєн та іншими елементами, що створює враження прямої військової погрози. Це класична маніпуляція контекстом.

Насправді Орбан говорив виключно про енергетичний конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба». Угорщина (разом зі Словаччиною) отримує російську нафту саме через цю магістраль, яка проходить територією України. Після пошкодження трубопроводу (Україна пов'язує це з російською атакою 27 січня 2026 року, тоді як Будапешт і Братислава вважають зупинку політичною блокадою з боку Києва) Орбан заявив:

«Ми переможемо. І ми переможемо силою. У нас є політичні та фінансові інструменти, і з їхньою допомогою ми змусимо їх безумовно та якомога швидше відновити роботу нафтопроводу «Дружба». [...] Це не буде компромісом, не угодою — ми зробимо це силою».

Він уточнив, що йдеться саме про політичні та фінансові важелі, а не про армію: «У нас немає для цього військової сили, можу запевнити всіх, що це не входить до наших планів».

Поширення скорочених та змонтованих відео — це типовий прийом дезінформації, який намагається перетворити політичну суперечку на «погрозу війною». Орбан продовжує використовувати жорстку риторику в енергетичному протистоянні перед виборами в Угорщині 12 квітня та блокує рішення ЄС щодо України, але військового конфлікту з Україною він не анонсував. 

У соцмережах поширюється відео з логотипом ISW (Інститут вивчення війни), який нібито опублікував матеріал про загибель 70 французьких військових в Абу-Дабі. На офіційному сайті ISW, YouTube-каналі та в усіх їхніх зведеннях такої інформації немає. Фейк розвінчали експерти Стоп Фейк. 

Утім, це фейк. У ролику зібрано фотографії без посилань на джерела, без аналітики, без характерного стилю ISW. Насправді, останнє відео на офіційному YouTube-каналі ISW вийшло ще до початку нинішньої ескалації на Близькому Сході.

Фраза, яку нібито сказала Келлі Кампа (керівниця близькосхідного напряму ISW) – «це дуже погані новини для Франції» та «іноземні бази є легкою ціллю» – є сфальсифікованою. Такі висловлювання не зафіксовані ні в публікаціях ISW, ні в інших надійних джерелах.

Реальні події навколо бази в Абу-Дабі (за даними французької сторони, Міноборони ОАЕ та відкритих повідомлень у медіа): 

28 лютого / 1 березня 2026 року іранський дрон (або дрони) вдарив по військово-морській базі в Абу-Дабі (Al Salam / Camp de la Paix), де присутні французькі сили. Було пошкоджено ангар/складські контейнери, виникла пожежа. Французька міністерка оборони Катрін Вотрен прямо заявила: «Пошкодження матеріальне і обмежене, жертв немає».

Окремий реальний інцидент з французькими військовими стався в іншому місці:

- 12 березня 2026 року іранський Shahed-дрон атакував спільну базу французьких сил та курдських пешмерга поблизу Махмура (район Ербіля, Іракський Курдистан). Загинув старший прапорщик Арно Фріон (7-й батальйон альпійських єгерів), ще щонайменше шестеро французів отримали поранення. Президент Макрон офіційно підтвердив загибель військовослужбовця.

70 загиблих французів в Абу-Дабі — це чистий фейк, створений для емоційного розгойдування. Жертва серед французьких військових справді була — в Іраку загинув один військовослужбовець, і про це офіційно повідомили.

У сюжеті програми «Время» кореспондент Андрій Михайлов, посилаючись на заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, стверджує, що затримані в Угорщині готівка та банківське золото — це гроші так званої «військової мафії» України. Російський Перший канал додає від себе конспірологічні припущення про «особистий гаманець» когось в українській владі та пов’язує ситуацію з нібито «погрозами» на адресу Віктора Орбана. Фейк розібрали The Insider. 

Що сталося насправді?

6 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі державного «Ощадбанку», які перевозили валюту й золото з Австрії (Raiffeisen Bank International) до України. Загальна вартість вантажу — близько 69 мільйонів євро (зокрема 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро готівкою та 9 кг золота у зливках). Це була звичайна міжбанківська операція з підкріплення ліквідності банківської системи України, забезпечення роботи обмінних пунктів та виплат за депозитами клієнтів.

Перевезення здійснювалося наземним транспортом через відсутність авіасполучення з Україною. Такий маршрут використовувався регулярно не лише «Ощадбанком», а й іншими українськими банками («ПриватБанком», «Укрексімбанком», «Укргазбанком», «Кредобанком» тощо). Після інциденту НБУ рекомендував банкам змінити логістику та перейти на маршрути через Польщу чи Румунію.

Що кажуть угорські органи?

Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) відкрила справу за підозрою у відмиванні грошей щодо «невстановлених осіб». Сімох українських інкасаторів допитали як свідків, після чого видворили з країни з трирічною забороною в’їзду до ЄС. Автомобілі повернули Україні, а готівку та золото залишили під арештом на час розслідування (спочатку до 60 днів за спеціальною постановою уряду Орбана №49/2026 від 9 березня 2026 року).

Чому версія про «відмивання» та «військову мафію» не витримує критики?

Експерт угорського представництва Transparency International Міклош Лігеті в коментарі Deutsche Welle пояснив:

«Відмивання грошей — це коли намагаються приховати злочинне походження коштів через складні транзакції та інвестиції. Тут же ніхто нічого не приховував: гроші відкрито везли з Відня до Києва. Тому версія про відмивання виглядає абсолютно непереконливо».

Політичний шантаж замість розслідування

Міністр транспорту Угорщини Янош Лазар на передвиборчому заході відкрито визнав, що арешт пов’язаний не з криміналом, а з економічним тиском: Угорщина вимагає від України відновити транзит російської нафти через свою територію. За його словами, «якщо нас шантажують — ми не настільки дурні, щоб залишити все як є», і гроші повернуть лише після виконання вимог Будапешта.

Російські медіа та проросійські телеграм-канали підхопили цю дезінформацію та почали продукувати подальші фейки на її основі. Наприклад, поширювати заяви, що можлива нестача готівки в українських банках пов'язана саме з арештом «мафіозних» грошей в Угорщині. 

Національний банк України 9 та 10 березня 2026 року провів операції з обміну безготівкової валюти банків на готівку для підкріплення кас банків. «Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців. Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи», — зазначили в пресрелізі НБУ.

Російський Перший канал свідомо перекручує факти, підхоплюючи сумнівні спекуляції угорської влади та додаючи від себе конспірологію про «військову мафію» та «особистий гаманець».

Насправді йдеться про стандартну банківську операцію в умовах війни, яку Угорщина використала як інструмент політичного та економічного тиску на Україну. Жодних доказів причетності до злочинних схем чи «мафії» не представлено — лише гучні заяви та відвертий шантаж.