Аналітики проєкту StopFake соціальних мережах та на російських пропагандистських сайтах поширюють твердження, нібито українці готові віддати Донбас Росії в обмін на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Як «доказ» цього російські ресурси посилаються на публікацію американського видання The New York Times.

Зокрема, сайт «Московский комсомолец» пише про нібито «критичний перелам у громадських настроях в Україні», стверджуючи, що через сувору зиму та руйнування енергосистеми українці готові піти на територіальні поступки заради припинення бойових дій. Видання «Военное обозрение» своєю чергою робить цинічний висновок, що масовані удари РФ по енергетиці «дають свої плоди», змінюючи настрої українців у бік прийняття вимог Кремля.

Насправді ці твердження є маніпулятивними та не відповідають змісту матеріалу The New York Times. В оригінальній статті під назвою «Найсуворіша зима у Києві: Росія позбавила місто опалення у сильні морози» немає жодних тверджень про готовність українців «віддати Донбас» в обмін на припинення атак. Матеріал присвячений гуманітарним наслідкам російських ударів по енергетичній інфраструктурі та спробам Кремля тиснути на Україну через удари по цивільному населенню.

Журналісти NYT розповідають історії кількох київських сімей, які переживають сильні морози без стабільного електропостачання та опалення. У статті наголошується, що Росія активізувала атаки саме в період сильних холодів, аби підірвати моральний дух населення та посилити тиск на українську владу в контексті можливих мирних переговорів.

Російська пропаганда вириває з контексту одну з цитат матеріалу. Йдеться про слова 23-річного киянина Володимира Дородька, який зазначив: «Багато людей втомилися», додавши, що труднощі змушують деяких українців говорити про припинення війни навіть ціною серйозних поступок. Він також навів як приклад почуті ним висловлювання матерів військовослужбовців.

Водночас у наступному ж абзаці статті NYT підкреслюється, що сам Дородько виступає проти передачі Донбасу Росії, оскільки, за його словами, це лише заохотить подальшу агресію Кремля. Він наголошує, що українці не мають іншого вибору, окрім як витримати випробування війною. Про жодні масові протести, вимоги капітуляції чи готовність суспільства до територіальних поступок у матеріалі не йдеться.

Ключова ідея тексту The New York Times полягає в іншому: попри розмови про можливу мирну угоду, становище мирного населення України в енергетичному вимірі лише погіршується. Отже, російська пропаганда вкотре видає бажане за дійсне, перекручуючи цитати з іноземних медіа та використовуючи їх для просування наративу про нібито готовність українців капітулювати перед РФ.

Російська пропаганда активізувала поширення в українському інформаційному просторі відеороликів, згенерованих за допомогою штучного інтелекту. У цих відео чоловіків, яких видають за українських військових, змушують «скаржитися» на нібито відсутність харчів, техніки та належного забезпечення на фронті.

На це звернули аналітики Центру протидії дезінформації. Вони доводять, що ці матеріали є черговим прикладом російської інформаційної операції. У ЦПД зазначають, що у фейкових відео також спекулюють на темі відключень електроенергії, просуваючи наративи про «марність боротьби» та безперспективність спротиву Україні.

Для підвищення довіри до підробок автори використовують синтезовані голоси, постановочну емоційність та псевдореалістичні візуальні образи. Саме ці елементи створюють ілюзію автентичності та ускладнюють швидке розпізнавання фейку, особливо в умовах високої суспільної напруги.

У ЦПД наголошують, що використання штучного інтелекту дозволяє Росії масово продукувати дезінформаційний контент із мінімальними фінансовими витратами та швидко поширювати його через алгоритми соціальних мереж. Особистісний формат звернень і сильний емоційний компонент роблять такі відео особливо небезпечними для аудиторії.

Головною метою подібних фейків залишається деморалізація українського суспільства, підрив довіри до Сил оборони та ослаблення стійкості країни в умовах війни.

Пропагандистські ресурси вчергове намагаються дискредитувати Збройні сили України, поширюючи дезінформацію про злочини військовослужбовців. Цього разу мережею розлетівся скриншот новини, у якому стверджується, нібито боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) катував двох дітей своєї співмешканки у Фастові.

Фактчекери VoxCheck з’ясували, що подія, про яку йдеться, справді була. 8 січня 2026 року видання RegioNews опублікувало матеріал про жахливий випадок катування дітей на Київщині. Проте ні в оригінальній статті, ні в офіційному повідомленні Головного управління Національної поліції в Київській області немає жодної згадки про причетність підозрюваного до Сил оборони України.

Дослідники зазначають, що пропагандисти просто відредагували заголовок справжньої новини, замінивши слово «чоловік» на «військовий». Цікаво, що автори фальшивки виявилися не надто грамотними — у відредагованому тексті вони написали «війсковий», пропустивши м’який знак.

Така маніпуляція є частиною інформаційної війни, спрямованої на розпалювання ворожнечі всередині суспільства та створення негативного образу українського захисника. Росіяни не вперше редагують новини і приписують причетність до негативних інцидентів українських військовослужбовців.

У російських телеграм-каналах поширили відеорепортаж із логотипом Euronews про пожежу, що сталася 1 січня 2026 року в барі на гірськолижному курорті Кран-Монтана у Швейцарії, у якому стверджували, нібито правоохоронці встановили винуватця трагедії й ним виявився український біженець. Це відео є змонтованим фейком, а жодних доказів причетності українців до інциденту не існує. Фейк спростували VoxCheck.

Насправді пропагандисти використали справжній сюжет Euronews і внесли до нього зміни. На офіційній сторінці Euronews в інстаграмі дійсно опубліковано репортаж про пожежу в Кран-Монтані, однак його зміст істотно відрізняється від версії, яку поширюють російські канали. Зокрема, в оригінальному матеріалі не йдеться ані про українських біженців, ані про навмисний підпал.

У справжньому сюжеті Euronews повідомлялося, що двом власникам бару оголосили підозру у вбивстві з необережності. Натомість у фейковому відео з’явилися додаткові кадри, яких немає в оригіналі. Одне з використаних зображень виявилося архівним: фотографію зробили ще у грудні 2019 року на гірськолижному курорті Щирк у Польщі після вибуху газу, тобто вона не має жодного стосунку до подій у Швейцарії.

Західні медіа повідомляють, що пожежа в барі Le Constellation, імовірно, почалася через використання бенгальських вогнів під час вечірки, після чого полум’я перекинулося на звукоізоляцію в підвальному приміщенні. Головна прокурорка регіону Беатріс Пійю заявила, що інцидент кваліфіковано як нещасний випадок, і мова не йде ані про теракт, ані про навмисний підпал.

За даними місцевої влади, заклад не проходив обов’язкові перевірки пожежної безпеки впродовж 2020–2025 років. Після трагедії до прокуратури кантону Вале передали документи, які можуть свідчити про недбалість з боку керівництва бару та контрольних органів. Наразі триває кримінальне розслідування щодо осіб, відповідальних за управління закладом.

Подібні фейки вже з’являлися раніше: російська пропаганда неодноразово поширювала вигадані «репортажі» про нібито теракти, скоєні українськими біженцями в Європі, намагаючись сформувати негативний образ українців за кордоном.

Російські інформаційні ресурси знову активізували поширення дезінформації щодо нібито примусової мобілізації жінок до лав Збройних сил України. В агітаційних матеріалах стверджується, що Україна через «великі втрати серед офіцерів-чоловіків» начебто почала масово залучати жінок до війська, що призвело до різкого зростання їхньої кількості у ЗСУ.

Про це повідомляє StopFake.

Росіяни заявляють, що зростання кількості жінок у війську нібито пов’язане з «необхідністю терміново заміщувати позиції загиблих і поранених». Також у матеріалах поширюються твердження про те, що українська влада «готує суспільство до тотальної війни», використовуючи жінок у медійному просторі.

Насправді ці твердження є маніпуляцією на основі публічних заяв радниці з ґендерних питань Генерального штабу ЗСУ Оксани Григор’євої. В ефірі Громадського радіо вона розповідала про позитивні зміни у сфері ґендерної рівності в українській армії та наголошувала на знятті обмежень для жінок, які добровільно бажають проходити військову службу.

За словами Григор’євої, з 2022 року частка жінок-офіцерів у ЗСУ зросла з 4% до 21%, що стало результатом інституційних змін, а не наслідком мобілізації. Водночас вона зазначила, що в армії досі існують проблеми з кар’єрним зростанням жінок-офіцерів, зокрема відсутність бойових жінок-генералів через нестачу відповідного командного та освітнього досвіду.

Станом на серпень 2025 року в Збройних силах України служить близько 100 тисяч жінок із приблизно одного мільйона військовослужбовців. Із них близько 5,5 тисячі виконують завдання на передовій — переважно як медики, водії, оператори дронів та фахівці інших спеціальностей. Усі жінки проходять службу виключно на добровільній основі.

Крім того, в Україні повністю знято обмеження для жінок щодо здобуття військової освіти. Вони можуть вступати до військових навчальних закладів та підрозділів на всі спеціальності нарівні з чоловіками. За даними Міністерства оборони України, у 2024 році жінки становили понад 19% від загальної кількості зарахованих на навчання, а за підсумками 2025 року — понад 21%.

Обов’язкова мобілізація жінок в Україні не проводиться.  У Законі України №12076 «Про військовий обов’язок і службу» прописано, що жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження цієї служби за власною заявою беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби жінок – знову ж таки, за власним бажанням – ставлять на військовий облік військовозобов’язаних і тільки після цього можуть вони бути мобілізовані.  

Російські пропагандистські медіа розгорнули нову масовану хвилю інформаційних атак проти України, значна частина яких поширюється іноземними мовами.

Про це повідомив Центр стратегічних комунікацій.

За даними аналітиків, 15 січня на майже 100 інформаційних ресурсах мережі FIMI (маніпулювання іноземною інформацією та втручання) було опубліковано близько 5 тисяч матеріалів із згадками про Україну. При цьому понад 50% цих публікацій вийшли іноземними мовами, що свідчить про націленість кампанії на міжнародну аудиторію.

Основними напрямами інформаційної атаки стали дискредитація дипломатичних зусиль Європейського Союзу у переговорах щодо мирного врегулювання, підрив європейської підтримки України, а також просування наративів про Україну як «неспроможну державу».

Окремий блок дезінформації стосується звинувачень України у нібито «воєнних» та «міжнародних злочинах». Ключовими інформаційними приводами для таких маніпуляцій стали інциденти з танкерами Delta Harmony та Matilda, а також продовження арешту Сергія Кузнецова.

У Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що для поширення дезінформації системно використовуються мережі Pravda, Sputnik, RT та інші підконтрольні Кремлю ресурси.

Російські телеграм-канали поширюють фейкову інформацію про французького футболіста Кіліана Мбаппе, використовуючи підроблений відеоролик, стилізований під контент відомого спортивного видання L'Équipe.

Про це повідомляє «Укрінформ».

У дописах пропагандистських ресурсів стверджується, що українець, який нібито працював у будинку капітана збірної Франції та гравця «Реал Мадрид», пограбував футболіста на 2 мільйони євро. Також автори фейку заявляють, що після цього інциденту Мбаппе буцімто опублікував допис в Instagram зі словами «підтримки» президента РФ Володимира Путіна в контексті війни проти України.

Ця інформація не відповідає дійсності. Видання L'Équipe не публікувало подібного відео ані на своєму офіційному сайті, ані у соцмережах. Крім того, формат і стилістика поширюваного ролика не характерні для контенту медіа, яке зазвичай готує відеосюжети французькою мовою та дотримується чітких редакційних стандартів.

Остання новина L'Équipe, що стосувалася Кіліана Мбаппе на момент виходу фактчеку, датована 14 січня та була присвячена вильоту мадридського «Реалу» з Кубка Іспанії.

Також жодних дописів із підтримкою Володимира Путіна французький футболіст у своїх соціальних мережах не публікував. Останній пост Мбаппе в Instagram присвячений співпраці з французьким модним брендом.

Варто зазначити, що інформація про нібито пограбування та «інцидент» за участі українця не згадується в жодному авторитетному міжнародному медіа, що додатково підтверджує фейковий характер цієї історії.

Російські пропагандистські медіа активно поширюють наративи про те, що масові протести в Ірані є не справжнім народним рухом, а результатом зовнішнього впливу та «організації» Заходу. Така риторика має дві основні цілі: виправдати жорстке придушення демонстрацій і сформувати в аудиторії думку про причетність іноземних сил до ескалації подій.

Детальніше про це читайте в матеріалі: Майдан в Ірані, а «жертва» все одно Росія. Пропаганда знову звинувачує Захід в організації протестів.

З кінця грудня 2025 року в Ірані тривають значні антиурядові виступи, спричинені економічною кризою та падінням рівня життя, які охопили Тегеран та інші великі міста. Протести переросли з економічних вимог у політичні, незважаючи на значну кількість жертв і репресій з боку сил безпеки.

Російські телеграм-канали та інші прокремлівські джерела стверджують, що США та їх союзники нібито координують та підтримують протестувальників, використовуючи Іран як «поле гібридної війни» проти Росії та її інтересів у регіоні. У таких меседжах Захід представляють як головного «організатора» протестів, а іранських учасників – як «маріонеток» іноземних спецслужб.

Також у пропагандистських матеріалах підкреслюють стратегічну важливість Ірану для Росії, наприклад у контексті співпраці у сфері озброєнь та енергетичних маршрутів, і стверджують, що подальша дестабілізація в Ірані мала би негативні наслідки саме для Москви.

Наратив про «гібридну війну» проти Росії є частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Заходу та виправдання зовнішньої політики Росії, яка часто розглядає будь-які масові суспільні рухи в інших країнах як втручання іноземних сил.

У польських соціальних мережах поширюється відео, де польські діти нібито змушені виконувати гімн України. Польські політики обурилися, але, як з'ясувалося, це старий запис, а жодного примусу не було. Цю маніпуляцію спростували експерти порталу Демагог. 

У Facebook та X (колишньому Twitter) поширилося відео з дітьми, які співають "Ще не вмерла Україна" польською. Це привернуло увагу політиків, наприклад, Даріуша Матецького з партії "Право і справедливість", який навіть надіслав запит до Міністерства освіти Польщі. Коментатори обурювалися: "Це жахливо, діти не розуміють, що співають. Ганьба!" Або: "Де батьки? Якщо вони погодилися – їхня справа, але якщо не знали, то це непростимо".

Насправді відео з дитсадка – кількарічної давнини. У дописах стверджували, ніби воно поширюється з 6 січня 2026 року, але перевірка показала: оригінал опублікований Муніципальним дошкільним закладом №24 м. Слупськ ще 3 березня 2023 року. Тобто, це не нова історія, як гадали деякі користувачі соцмереж. 

Речниця мерії Слупська Моніка Рапацевич  у коментарі Демагог запевнила: "Жодну дитину не змушували до будь-яких дій – ні в цьому, ні в інших випадках". Речниця додає: "Це був освітній захід для вихованців, включаючи українських дітей, які знайшли притулок у Польщі. Мета – подолати мовні бар'єри та згуртувати колектив садочка". На сайті садочка є допис про День України, де група виконала гімн. 

Отже, чутки про "українізацію" польських дітей та примус – це маніпуляції та дезінформація. Спів гімну був добровільним і спрямованим на підтримку, а не на нав'язування іншої ідентичності.

На відео чоловік у військовій формі з ампутацією нібито прийшов до Верховної Ради, щоб висловити претензії народним депутатам. Проте аналіз показав, що це відео це ШІ фейк, створена за допомогою нейромереж. Фальшиве відео розвінчали грузинські фактчекери з mythdetector. 

На початку січня проросійські та ботоподібні акаунти у Facebook, а також акаунти у Тіктоці почали поширювати ролик, де військовий із протезом замість ноги емоційно звертається до невідомої особи в кулуарах парламенту. Головний посил відео: «Я втратив ногу, щоб ви тут сиділи».

Ролик супроводжувався підписами, що мають на меті деморалізацію українців та посилення недовіри до державних інституцій.

Чому це фейк: Технічні докази

Фахівці грузинського ресурсу Myth Detector провели детальний розбір відео та виявили численні ознаки використання генеративного штучного інтелекту (ШI).

Візуальні аномалії: При детальному перегляді помітно характерні для нейромереж помилки рендерингу. У деяких кадрах пальці та частини рук «героя» розмиваються, зникають, а потім з’являються знову. Такі дефекти виникають, коли алгоритми ШІ не можуть коректно відтворити складну анатомію руху. Також, трибуна верховної Ради знаходиться далі від рядів крісел, ніж це зображено на відео, а інтер'єр та конфігурація стін справжньої сесійної зали не відповідають зображеному у фейковому ролику.   

Інструментальна перевірка: Аналіз за допомогою спеціалізованої платформи Hive Moderation показав критично високу ймовірність підробки — 98%. Це підтверджує, що і візуальний ряд, і аудіодоріжка були згенеровані штучно.

Відсутність офіційних свідчень: Жодне авторитетне медіа або офіційне джерело не зафіксувало подібного інциденту у Верховній Раді. Поява військових у залі засідань чи кулуарах, тим паче із виразним публічним конфліктом, стала би подією, яка детально висвітлюється журналістами.

Першоджерелом ролику, ймовірно, був TikTok-акаунт під назвою 0001.kkkkk. На цей час сторінка вже видалена, що є типовою стратегією для «ферм фейків»: створити віральний контент, дочекатися його поширення іншими ресурсами та оперативно зникнути, щоб уникнути блокування за дезінформацію. Втім за подібним запитом у Тіктоці можна знайти дублікати цього відео. 

Висновок

Перед нами — класичний приклад Deepfake (діпфейку). Технології штучного інтелекту використовуються з метою маніпуляції та розпалювання емоцій на темі втрат на війні.