У соцмережах поширюється відео з логотипом агентства Bloomberg, у якому стверджується, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн начебто з березня 2026 року разом з групою експертів опрацьовує план «тимчасового зняття санкцій» проти Росії.

У відео також цитується колишній прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала, який нібито називає це рішення «найменш болісним способом зберегти європейську економіку, уникнувши політичного провалу», йдеться у розвінчуванні StopFake.

Це підробка. Редакція Bloomberg не публікувала жодного матеріалу з такими твердженнями — ні на bloomberg.com, ні в жодній із соцмереж агентства. Крім того, справжні Reels-відео Bloomberg супроводжуються закадровим голосом диктора і зазвичай не містять логотипа, накладеного поверх зображення. У сфабрикованому відео озвучення немає, а лого агентства розміщене в правому верхньому куті.

Жодне з авторитетних міжнародних медіа — ні The Guardian, ні BBC, ні Reuters — також не повідомляло про наміри Єврокомісії скасовувати санкції. Навпаки: коли адміністрація Трампа послабила обмеження на російську нафту, фон дер Ляєн публічно розкритикувала це рішення, назвавши його таким, що підриває підтримку України.

Петр Фіала, який обіймав посаду прем'єра Чехії з 2021 по 2025 рік, так само не висловлював жодної підтримки скасуванню санкцій — ні в чеських, ні в міжнародних джерелах.

Фейк з'явився саме тоді, коли ЄС зробив протилежне. 22 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії і затвердила кредит Україні на 90 мільярдів євро. Угорщина зняла своє вето, після чого посли держав-членів запустили процедуру остаточного затвердження. Новий пакет охоплює енергетику, фінансові послуги і торгівлю; зокрема, запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти — що мало суттєво скоротити нафтові надходження Москви.

Мета подібних матеріалів — підважити довіру до ЄС серед українців та європейської аудиторії, сформувавши враження, що Захід «таємно» готує капітуляцію України перед Росією.

17 квітня 2026 року король Швеції Карл XVI Густав прибув до Львова з першим з початку повномасштабного вторгнення візитом до України. Проте проросійські медіа переосмислили цю подію по-своєму: нібито монарх «демонстративно відмовився потиснути руку коміку» і тим самим «принизив» Зеленського та Україну загалом. Агітпроп представив це як «доказ» того, що Швеція насправді не підтримує Київ. Про це йдеться у спростуванні StopFake.

Це маніпуляція. Численні фото й відео, опубліковані на офіційному сайті Королівського дому Швеції та пресслужбою Офісу Президента України, фіксують протилежне: Карл XVI Густав і Володимир Зеленський тиснули руки і тепло спілкувалися під час зустрічі в палаці Потоцьких.

Сам монарх схарактеризував візит як «чергове свідчення широкої і непохитної підтримки» України. Разом із президентом він поклав квіти на могили полеглих захисників на Марсовому полі Личаківського цвинтаря та відвідав реабілітаційний центр, де лікуються і протезуються українські військові.

Зеленський зі свого боку нагадав, що Швеція входить до п'ятірки найбільших донорів підтримки Збройних сил України: лише на 2026 рік країна підтвердила допомогу в розмірі 4 мільярди, а за обсягом внесків до Фонду підтримки енергетики України посідає друге місце в Європі.

Російські медіа, а також мережі анонімних телеграм-каналів і ботів у фейсбуці та іксі поширюють скриншот нібито видаленого допису з каналу голови Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. На зображенні — пляж із силуетом Адольфа Гітлера, а сам пост подається як буцімто «привітання» мешканців із днем народження диктатора. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє Укрінформ.

Перевірка показує, що скриншот є сфальсифікованим. Як стверджують пропагандисти, допис нібито був опублікований 20 квітня 2026 року о 06:04 та згодом видалений. Однак на платформі TGStat, яка відстежує активність телеграм-каналів, відсутні будь-які сліди такого повідомлення — як серед опублікованих, так і серед видалених постів.

Також немає доказів твердження про те, що після «видалення» було опубліковано інший, нейтральний допис. Ранкове привітання, на яке посилаються автори фейку, з’явилося о 06:59 і відповідає типовому формату щоденних публікацій Сергія Лисака. Аналогічні повідомлення регулярно з’являються на його сторінці в той самий час.

Експерти зазначають, що поширення таких підробок є частиною інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію української влади. Зокрема, подібні фейки покликані підсилити пропагандистський наратив про нібито «нацистський» характер українського керівництва та вплинути на громадську думку як всередині країни, так і за її межами.

Проросійські телеграм-канали та акаунти в соцмережах поширюють відео зі зверненням «американської найманки-медика» Ейпріл Хаггет, яка служить у 93-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. У ролику жінка нібито стверджує, що поранених військових не евакуюють місяцями, а командування ігнорує критичну ситуацію на фронті. Втім, поширене відео є сфальсифікованим.

Про це повідомляє StopFake.

Відео створене на основі справжнього звернення Хаггет, у якому вона закликала підтримати збір коштів на антидронові рушниці для батальйону «Алькатрас». Російські пропагандисти використали технології штучного інтелекту, щоб змінити аудіо, міміку та вимову волонтерки, підставивши вигаданий текст.

Насправді Ейпріл Хаггет є канадською волонтеркою, яка служить бойовою медикинею в батальйоні «Алькатрас» 93-ї бригади «Холодний Яр». Вона також виконує обов’язки піар-менеджерки підрозділу та регулярно організовує збори на його потреби. В оригінальному відео йшлося про необхідність закупівлі антидронових засобів для захисту Краматорська та українських військових від атак російських FPV-дронів.

Фейкове відео з'явилося на тлі регулярних атак Росії на цивільну інфраструктуру Краматорська. Зокрема, у березні та квітні місто неодноразово зазнавало ударів авіабомбами ФАБ-250, внаслідок яких гинули та отримували поранення мирні жителі, включно з дітьми, а також зазнавала руйнувань житлова забудова.

Експерти зазначають, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної кампанії з деморалізації українського суспільства. Мета таких повідомлень — створити враження, що військове командування нібито залишає своїх бійців без підтримки, а подальший опір не має сенсу. Це типовий інструмент російської пропаганди, спрямований на підрив довіри між суспільством і Збройними силами України та нав’язування наративу про «безвихідь».

У соціальних мережах на Балканах поширюється дезінформаційне повідомлення, що у США нібито розкидають ящики з комахами, схожими на кліщів або маленьких павуків, які поширюють «лайм-вірус», а фармацевтична компанія «Файзер» разом із Біллом Гейтсом буцімто готують нову пандемію. Насправді ці твердження не мають жодних доказів і є маніпуляцією, що спотворює наукові факти. Про цю тактику російської пропаганди розповіли сербські фактчекери з проєкту «Вистиномер».

Хвороба Лайма не є новою і тим більше не пов’язана з жодним «лайм-вірусом», як стверджується в дописах. Це бактеріальне захворювання, яке передається через укуси інфікованих кліщів. Збудником є бактерія Borrelia burgdorferi, яку офіційно класифікували ще в 1981 році, тоді як саму хворобу виявили у США ще в 1960–1970-х роках. Захворювання зазвичай починається із симптомів, подібних до грипу, та може супроводжуватися характерним висипом у вигляді «бичачого ока». Без лікування інфекція здатна поширюватися на суглоби, серце та нервову систему, проте у більшості випадків успішно лікується антибіотиками.

Твердження, що у США нібито «розкидають ящики з кліщами», також є вигадкою. Ця теорія походить із непідтверджених заяв у соцмережах, авторка яких посилалася на чутки від «колег», але не надала жодних доказів. Фактчекери перевірили ці твердження, звернувшись до місцевих органів влади, однак жоден із них не підтвердив подібних випадків. Отже, історія про «ящики з кліщами» є типовим прикладом конспірологічної вигадки.

Не відповідають дійсності й заяви, що «Файзер» і Білл Гейтс нібито готують нову пандемію. Розробка вакцини проти хвороби Лайма справді триває, однак це стандартний науковий процес, який передбачає клінічні дослідження та суворе регуляторне схвалення. Сам факт створення вакцини не означає підготовки до «штучної пандемії», а навпаки — спрямований на боротьбу з уже наявним захворюванням.

Попри відсутність затвердженої вакцини станом на сьогодні, фармацевтичні компанії продовжують дослідження у цій сфері. Лаймська хвороба щороку вражає сотні тисяч людей у США, тому розробка ефективного препарату є важливим напрямом медицини. Водночас твердження про «мутацію вірусу» або навмисне поширення інфекції не мають під собою жодного наукового підґрунтя.

Отже, поширюваний у соцмережах допис є неправдивим і поєднує вигадані факти з маніпулятивними інтерпретаціями. Він має ознаки класичної дезінформації, спрямованої на посилення недовіри до науки, медицини та міжнародних інституцій.

У мережі поширюють нібито сюжет видання Euronews, у якому стверджують, що компанія Microsoft зафіксувала різке зростання випадків шахрайства, пов’язаного з бронюванням авіаквитків. Зокрема, йдеться про те, що українські злочинні угруповання нібито створюють підроблені сайти, які імітують популярні сервіси бронювання, та викрадають кошти користувачів, а французька поліція буцімто вже отримала понад 50 тисяч звернень від постраждалих. Фактчекери з проєкту VoxCheck довели, що це неправдива інформація.

Euronews не публікувало подібного сюжету, а сам ролик змонтований з використанням справжнього фрагмента відео медіа. Пропагандисти поєднали його з іншими фото- та відеоматеріалами з відкритих джерел, щоб надати вигаданій історії правдоподібності.

Оригінальне відео Euronews, оприлюднене на початку квітня 2026 року, справді містить вступ про бронювання квитків для літнього відпочинку. Проте далі в сюжеті йдеться зовсім про інше — зростання цін на авіаквитки та скорочення кількості рейсів через конфлікт на Близькому Сході. Жодних згадок про шахрайські схеми, українських кіберзлочинців чи будь-яку причетність України у відео немає.

Крім того, компанія Microsoft не повідомляла про подібні випадки шахрайства на своїх офіційних ресурсах, зокрема в соціальних мережах. Так само відсутні будь-які підтвердження від французьких медіа чи правоохоронних органів щодо нібито десятків тисяч звернень постраждалих користувачів сервісів онлайн-бронювання.

Отже, поширений ролик є підробкою, створеною для дискредитації України через приписування їй кіберзлочинної діяльності, яка не має жодного підтвердження в реальності.

У мережі поширюють інформацію, нібито у Кривому Розі підлітки кинули камінь у вікно автобуса, бо сплутали пасажира з представником ТЦК та СП. Стверджується, що насправді в автобусі перебував військовослужбовець 17-ї окремої важкої механізованої бригади. Такі повідомлення подаються як доказ нібито негативного ставлення до військових і мобілізаційних органів. Що це фейк, розповіли фактчекери VoxCheck.

Насправді йдеться про фотофейк з відредагованим заголовком новини. За перевіркою з’ясовано, що 20 квітня місцеве медіа «Кривий Ріг Life» справді повідомляло про інцидент: підлітки розбили вікно автобуса, після чого їх затримав військовий і викликав поліцію. Однак у жодному з матеріалів не згадуються мотиви підлітків, як і не йдеться про те, що вони нібито сплутали когось із представником ТЦК та СП. Так само відсутні будь-які згадки про 17-ту окрему важку механізовану бригаду чи інші військові підрозділи.

Ймовірно, маніпуляцію створили шляхом редагування заголовка — у фоторедакторі або через зміну коду сторінки. Оригінальну фразу «їх затримав військовий» замінили на вигадану версію про «плутанину з представником ТЦК», щоб надати події іншого змісту. Така підміна дає змогу створити хибне враження про нібито агресивну поведінку цивільних щодо військових та підживлює недовіру до мобілізаційних процесів.

Подібні фейки є типовим прикладом інформаційних маніпуляцій, коли реальну новину спотворюють, додаючи вигадані деталі. У такий спосіб пропагандисти намагаються посилити соціальну напругу та дискредитувати українські інституції, використовуючи локальні інциденти для ширших дезінформаційних наративів.

Російські пропагандистські канали поширили змонтоване відео візиту шведського монарха до України, вирізавши з нього рукостискання.

У польськомовному сегменті соціальних мереж — фейсбуку, іксу й телеграму — минулими вихідними активно ширилось коротке відео, на якому король Швеції Карл XVI Густав нібито демонстративно відмовляється потиснути руку президентові Зеленському. Публікації супроводжувались образливими коментарями на адресу українського лідера. Розвінчали маніпуляцію польські фактчекери з Demagog. 

Розбір маніпуляції

Відео було навмисно обрізане: рукостискання, яке відбулось через кілька хвилин після прибуття, просто вирізали з запису. Повна, невідредагована версія зустрічі доступна на офіційному ютуб-каналі Суспільного мовлення України — на ній чітко видно, як обидва лідери вітають один одного. Фотографії рукостискання також опублікували міжнародні новинні агентства та офіційна сторінка короля Швеції у фейсбуці.

Сам візит Карла XVI Густава — перший з початку повномасштабного вторгнення — включав покладання квітів до могил загиблих українських воїнів і спільну пресконференцію. Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Штенергард підкреслила, що приїзд монарха є підтвердженням незмінної підтримки України.

Звідки походить ця дезінформація?

На частині публікацій у фейсбуці помітний логотип Russia Today — телеканалу, який є частиною кремлівської пропагандистської системи і продовжує проникати в інформаційний простір попри блокування з боку ЄС у 2022 році. Акаунт RT на платформі X поширив обрізаний запис з підписом: «Ображений король Швеції відмовився потиснути руку Зеленському».

Фейк підхопив сайт poland.news-pravda.com — ресурс із мережі «Правда», що, за даними дослідників, цілеспрямовано отруює бази даних штучного інтелекту прокремлівським контентом.

Про цю маніпуляцію окремо також повідомляв Центр протидії дезінформації.

Отже, твердження про відмову від рукостискання є неправдивим. Відео було змонтоване з метою дискредитації України та її союзників.

Відео з «доказами» містить численні невідповідності. Самі організації, чиї логотипи фігурують у матеріалі, назвали його дезінформацією. Розвінчали фейкове оголошення та відео польські фактчекери з Demagog.

У соціальних мережах поширюється відео, автор якого стверджує: поляки через фонд «Stand with Ukraine» збирають і передають гуманітарну допомогу українцям — а ті продають її на ринках. Як «доказ» — кадри відкриття коробки з логотипами «Stand with Ukraine» та «Poland Helps», а також нібито оголошення на українському OLX із фотографією тієї ж упаковки.

Публікація, розміщена 17 квітня на іксі, зібрала понад тисячу реакцій і спровокувала хвилю антиукраїнських коментарів. Наступного дня її поширив у соціальних мережах (іксі, інстаграмі та фейсбуці) «Центр правових послуг» — організація, яка вже неодноразово помічена у просуванні антиукраїнських наративів.

Спростування згадок

Організації, згадані у сфальшованому ролику, заперечують будь-який зв'язок із відео. Stand with Ukraine та Poland Helps підтвердили фактчекерам з Demagog, що ніколи не співпрацювали одна з одною і не надсилали аптечок, показаних у відео. Stand with Ukraine востаннє роздавала аптечки ще у 2023 році, а логотип, який видно в кадрі, організація використовує лише останні шість місяців.

Poland Helps, у свою чергу, маркує свої аптечки нашивкою з власним логотипом — якої у відео немає. «Представлений матеріал може являти собою спробу ввести в оману», — йдеться в офіційній відповіді Poland Helps. Представниця Stand with Ukraine Наталія Панченко прямо назвала відео дезінформацією, спрямованою на підрив репутації фонду.

Фотографії викрадені з іншого оголошення, а відео — постановне

У відео згадується, що аптечки виготовила польська компанія Vera. Однак представник компанії заперечив: такої продукції вони не випускають, тактичних аптечок на їхньому сайті немає, і жодних результатів на цю тему гугл також не знаходить.

Крім того, опис у фейковому оголошенні стосується не тактичної аптечки, а автомобільної за стандартом DIN 13164 — тобто звичайного набору для машини, а не військового спорядження. Саме такий опис можна знайти в одному з польських інтернет-магазинів. Аптечка, яку виймають із коробки, має нашивку з червоним хрестом на чорному тлі і три ремінці. Натомість фото з «оголошення на OLX», показане кількома секундами пізніше, — це вже аптечка з хрестом на темно-зеленому тлі та одним ремінцем. Це різні предмети.

Ідентичне фото знайшлося в реальному оголошенні на OLX від 29 березня, де продаються аптечки з українськими написами та кровоспинними засобами від українського виробника Centra-Farm. Схоже, автори фейку просто взяли чуже фото.

OLX не дозволяє публікувати відео в оголошеннях — лише фотографії. Постає питання: як автор матеріалу взагалі отримав запис того, як хтось розпаковує «гуманітарну допомогу»? Відповідь очевидна — коробку з підробленими логотипами, найімовірніше, підготували й записали навмисне, щоб створити ілюзію викриття.

Висновок. Відео містить численні ознаки підробки й розраховане на формування негативного ставлення до польсько-української гуманітарної співпраці.

У проросійських телеграм-каналах активно поширюється зображення, що видається за обкладинку відомого французького сатиричного журналу Charlie Hebdo. На ній нібито зображено президента Франції Емманюеля Макрона в контексті підготовки до війни з Росією. Зображення перевірили експерти VoxCheck та виявили, що це підробка.

Що не так із цим зображенням?

Редакція Charlie Hebdo ніколи не публікувала цієї карикатури. Справжній випуск № 1760 вийшов 15 квітня 2026 року і присвячений зовсім іншій темі — дискусіям навколо святкування 1 травня. Підроблена ж обкладинка містить дату «10 квітня 2026 року», яка не відповідає жодному реальному випуску журналу.

Перевірити це нескладно: на офіційному сайті Charlie Hebdo є розділ Unes з повним архівом обкладинок. Обкладинки, що поширюється в мережі, там немає — як і в жодному з офіційних акаунтів видання в соцмережах.

Журнал бореться з фейками через суд

Це не поодинокий випадок. 26 травня 2025 року редакція Charlie Hebdo подала позов до Паризького суду у зв'язку з масовим поширенням підроблених обкладинок у телеграмі, іксі та інших платформах. Журналісти прагнуть встановити особи тих, хто використовує авторитет видання для просування російської пропаганди.

Отже, зображення є фальсифікацією. Автори вкиду розраховують на його віральне поширення через емоційний ефект.