Попри безпрецедентний доступ до інформації, скласти цілісне уявлення про події у світі стає дедалі складніше. У соціальних мережах новини поширюються через непрозорі алгоритми, а користувачі все частіше споживають інформацію у вигляді безперервних стрічок, не шукаючи її свідомо. Це суттєво впливає на те, як люди залишаються поінформованими, і робить самі факти більш вразливими. Водночас економічна криза в журналістиці призвела до появи «інформаційних пустель», де бракує професійних медіа для висвітлення місцевих подій. За даними дослідження Fundación Gabo, щонайменше 30% територій у країнах Латинської Америки підпадають під цю категорію. У поєднанні з розвитком штучного інтелекту це значно ускладнює здатність громадян орієнтуватися в подіях — наприклад, розуміти, що відбувається в Ірані чи Венесуелі. Як штучний інтелект впливає на доступ до надійної інформації розповіли Олівія Сор і Франко Піккато із Poynter.

Експерти виділяють три ключові способи, якими штучний інтелект змінює інформаційний простір. Найпомітніший із них — використання ШІ для створення дезінформації, як з політичних, так і з комерційних мотивів. Наприклад, під час інформаційної хвилі довкола нібито затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро мережею поширювалися згенеровані зображення політика в кайданках ще до появи перевірених матеріалів. Подібні технології дедалі активніше використовують і кримінальні угруповання: під час операції в Мексиці, у якій було ліквідовано наркобарона Немесіо «Ель Менчо» Осегеру, створювалися відео для перебільшення масштабу хаосу. Окрім цього, зросла кількість шахрайських схем із використанням фейкових відео відомих осіб, що рекламують неіснуючі інвестиції.

Другий напрям впливу — використання генеративних чат-ботів як джерела новин. Хоча це може розширити доступ до інформації та адаптувати її під потреби користувачів, такі системи здатні генерувати неправдиві відповіді, які важко виявити. Навіть невеликий відсоток помилок стає проблемою, якщо користувач не може визначити, де саме інформація є хибною.

Третій і найглибший вплив полягає в розмиванні самого поняття доказу. Сучасні технології значно спростили створення переконливих підробок, через що стає дедалі важче довіряти зображенням і відео. Це призводить до явища «дивіденду брехуна», коли навіть справжні докази можна дискредитувати, заявивши, що вони створені штучним інтелектом. Політики вже використовують цей підхід, заперечуючи автентичність витоків аудіозаписів.

Олівія СОр і Франко Піккато наголошують, що простих рішень у цій ситуації не існує. Соціальні мережі, попри позитивний вплив на розширення публічної дискусії, потребують відповідального регулювання, адже їхні рішення суттєво впливають на інформаційні потоки та демократичні процеси. Водночас залишаються відкритими ключові питання — як забезпечити відстежуваність синтетичного контенту, які запобіжники використовують компанії під час навчання моделей ШІ та як протидіяти їх застосуванню в координованих інформаційних кампаніях.

Важливу роль у протидії дезінформації відіграє розвиток медіаграмотності. Йдеться не лише про здатність розпізнавати фейки, а й про вміння знаходити надійні джерела інформації. Фактчекінг залишається ключовим інструментом, і попри розвиток технологій, він досі значною мірою залежить від людської експертизи. Саме люди здатні враховувати контекст, іронію та нюанси, які машини не можуть повністю відтворити.

Хоча перевірити всю інформацію неможливо, фактчекери зосереджуються на найбільш впливових або потенційно небезпечних випадках дезінформації. Їхня мета — не лише спростування неправдивих тверджень, а й пояснення механізмів поширення фейків і формування критичного мислення в аудиторії. У підсумку це допомагає людям самостійно робити обґрунтовані висновки, спираючись на факти.

На тлі підвищення цін на паливо в Білорусі державні телеканали поширювали сюжети про нібито стрімке зростання вартості бензину в Європі та США. У цих матеріалах стверджувалося, що ціни за кордоном зростають значно швидше й досягають критичних рівнів. Втім, перевірка показала, що такі твердження є перебільшеними або вирваними з контексту — дезінформаційні повідомлення проаналізували Беларускі расследавальніцкі цэнтр.

Контекстом для цих повідомлень стало подорожчання пального в самій Білорусі: з 28 березня ціни зросли на 4 копійки, а згодом планувалося ще одне підвищення. Концерн «Белнафтохім» пояснив це глобальним зростанням цін на нафту й нафтопродукти. Попри це, паливо в країні залишається дешевшим, ніж у Європейському Союзі, зокрема через постачання російської нафти на пільгових умовах. Водночас у Росії з 1 квітня запровадили повну заборону на експорт бензину для виробників, щоб стабілізувати внутрішній ринок.

На цьому тлі білоруські телеканали почали розказувати про різке подорожчання пального на Заході. Зокрема, у сюжеті одного з телеканалів заявляли, що в Німеччині ціни на бензин і дизель перевищили 2,5 євро за літр, а зростання становить «30–50 центів на день». Однак ці дані не відповідають реальності. На момент початку військової операції США проти Ірану наприкінці лютого ціни в Німеччині становили близько 1,8 євро за літр. Якби вони справді зростали на 30–50 центів щодня, то вже за кілька тижнів ціна мала б сягнути 9–14 євро за літр. Насправді ж приблизно через місяць бензин коштував близько 2,10 євро, а дизель — близько 2,30 євро. Тобто зростання на 30–50 центів відбулося за місяць, а не за один день.

Подібне перебільшення зафіксували і в сюжетах про США. В одному з ефірів стверджувалося, що ціна бензину нібито перевищила 7,5 долара за галон, що начебто призводить до додаткових витрат у 450 доларів на місяць для середньої родини. Хоча такі ціни дійсно фіксувалися, йшлося лише про окремі заправки в Каліфорнії, де вартість могла сягати 7–8 доларів, а подекуди й майже 9. Це не відображає загальної ситуації в країні.

У середньому по США на той момент бензин коштував близько 4 доларів за галон, тоді як до загострення на Близькому Сході — приблизно 3 долари. Отже, реальне зростання становило близько 1 долара за галон. Відповідно, додаткові витрати для середньої американської родини, яка споживає близько 87 галонів пального на місяць, складають приблизно 80 доларів, а не 450, як стверджували у телесюжетах.

Таким чином, у матеріалах білоруського телебачення використано маніпулятивні прийоми: у випадку з Німеччиною місячне зростання цін подали як щоденне, а у випадку зі США — поодинокі високі ціни представили як середній показник по країні. Це створює викривлене уявлення про ситуацію на паливному ринку за кордоном і штучно підсилює драматизм новин.

У березні 2026 року в мережі поширилася інформація про те, що інвестори Джордж Сорос та Невілл Рой Сінгхем нібито фінансували організації, які стояли за протестами «No Kings» проти адміністрації президента США Дональд Трамп. Ці акції відбулися 28 березня у багатьох містах США, а самі твердження базувалися, зокрема, на матеріалі Fox News. Втім, значна частина цих заяв є маніпулятивною або вирваною з контексту — дезінформаційні повідомлення проаналізували Snopes.

Насправді протести «No Kings» координувала мережа громадських і активістських організацій у різних містах США, однак немає доказів прямого фінансового зв’язку між цими протестами та згаданими інвесторами. Участь у протестах взяли мільйони людей, більшість із яких не пов’язані з організаторами або будь-якими структурами.

Водночас відомо, що благодійна організація Open Society Foundations, заснована Джорджем Соросом, протягом кількох років надавала фінансування громадській організації Indivisible, яка справді брала участь в організації протестів. Згідно з відкритими даними, йдеться про приблизно 3 мільйони доларів, виділених на загальну діяльність у 2023–2024 роках. Представники фонду наголосили, що ці кошти не призначалися для конкретних акцій, зокрема протестів «No Kings».

Щодо Невілла Роя Сінгхема, то зв’язок між його фінансами та протестами ще менш очевидний. Організація The People's Forum, яка раніше повідомляла про отримання фінансування від Сінгхема у 2021 році, справді закликала до участі в протестах і публікувала матеріали з них. Проте немає доказів, що вона відігравала ключову роль в організації акцій або що кошти Сінгхема були безпосередньо використані для їх проведення.

Твердження про «темні гроші», які нібито фінансували протести, також не підтверджуються. Дані про фінансування багатьох організацій є відкритими, що суперечить самій ідеї прихованих донорів. Крім того, оцінки про «500 організацій» і мільярдні бюджети, які нібито стояли за протестами, не мають незалежного підтвердження.

Таким чином, хоча окремі організації, пов’язані з протестами, раніше отримували фінансування від великих донорів, немає доказів того, що Джордж Сорос або Невілл Рой Сінгхем безпосередньо фінансували чи координували протести «No Kings». Поширені твердження є прикладом маніпуляції, що поєднує реальні факти з непідтвердженими висновками.

У соціальних мережах поширюють відео з логотипом видання WIRED, у якому стверджується, нібито українці запустили в TikTok флешмоб зі спалювання прапорів Угорщини. Відео подають як матеріал авторитетного західного медіа, щоб створити ілюзію достовірності. Насправді ця інформація не відповідає дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували VoxCheck.

Жодних підтверджень існування такого флешмобу немає. WIRED не публікував подібного відео ні на своєму офіційному сайті, ні в соціальних мережах — зокрема в Instagram, Facebook, YouTube, TikTok чи X. Відсутність будь-яких згадок у надійних джерелах свідчить про те, що відео є вигаданим.

Аналіз ролика показує, що пропагандисти намагалися відтворити стиль відео WIRED, однак допустили характерні помилки. У справжніх відео журналу на початку обов’язково зазначають ім’я людини, яка озвучує текст, а також тему ролика на чорному тлі. Крім того, усі матеріали озвучуються реальними дикторами, тоді як формат із музикою та субтитрами без голосу для цього медіа не характерний.

Отже, поширюване відео є підробкою, створеною для маніпуляції аудиторією та дискредитації українців. Використання логотипів відомих міжнародних медіа — типовий прийом дезінформації, покликаний надати фейковому контенту вигляду достовірності.