У проросійських телеграм-каналах масово поширюється фейковий скриншот статті з сайту британського таблоїду Mirror із заголовком про те, що CNN нібито попросило вибачення за свою «українську журналістку», яка під час евакуації з вечері Асоціації кореспондентів Білого дому (WHCD) 26 квітня 2026 року, у хаосі після стрілянини, взяла пляшку з вином. Пост супроводжується коментарями на кшталт: «Відмінна "реклама" для українців — війна війною, але з таким підходом їх перестануть пускати у пристойні місця».

Що відбулося насправді

На вечері WHCD в готелі Washington Hilton, де були присутні близько 2 600 гостей, під час подачі салатів прогриміли постріли біля одного з блокпостів. Почалася евакуація. Оскільки стрілянина трапилася на самому початку вечері, на столах залишилося безліч невипитих пляшок вина. У мережі поширилося відео, на якому жінка в чорному вбранні забирає кілька пляшок, — цей епізод користувачі охрестили «Wine Gate».

Чому це фейк: три ключові факти

1. Статті на Mirror не існує

Пошук на сайті mirror.co.uk за запитом «CNN has apologised» не дає жодних результатів. Публікації з таким змістом там немає. Скриншот — підробка.

2. CNN не висловлювало жодних вибачень

Пошук на сайті CNN також не видає жодної публікації чи заяви про вибачення за журналістку, причетну до «Wine Gate». Ні пресрелізів, ні офіційних коментарів.

3. Особу жінки не встановлено

Американські медіа, зокрема New York Post, пишуть про те, що особу жінки не ідентифіковано: «Особу жінки встановити не вдалося, і не ясно, чи була вона журналісткою взагалі, чи іншим гостем». Отже, твердження про «українську журналістку CNN» — вигадка російських пропагандистів у телеграм-каналах.

Фейк всередині фейку: вино нібито взяла посолка України в США Ольга Стефанішина

Паралельно анонімні акаунти в іксі (твіттері) та проросійський блогер Чей Боуз поширили версію, що пляшки забирала посолка України в США Ольга Стефанішина. Як пишуть Hindustantimes, конгресмен від Теннессі Тім Берчетт мимоволі підхопив цю хвилю, запитавши в іксі, хто ця жінка, — і користувачі одразу «призначили» винною українську дипломатку.

Однак це легко спростовується: Стефанішина справді була присутня на заході, але у сріблястій сукні та сама поділилася фотографіями у фейсбуці. Жінка ж на вірусному відео вдягнена в чорне. 

Висновок 

«Wine Gate» — реальна вірусна історія, яку російська пропаганда цинічно використала як підкладку для сфабрикованого фейку з метою дискредитації України та українських журналістів. Жодне з конкретних тверджень — ні про CNN, ні про «українську журналістку», ні про посолку Стефанішину — не підтверджене жодним достовірним джерелом.

Картинка із зображенням Володимира Зеленського та коментарем «12% підвищення пенсій попри витрати на війну» поширюється у фейсбуці й месенджерах. Цифра не вигадана, але подається так, щоб викликати обурення в Німеччині. Маніпуляцію щодо контексту та подачі щорічної індексації пенсій в Україні, спрямовану на німецькомовну аудиторію, описали фактчекери Mimikama.

Чи це правдива цифра

Так, індексація пенсій відбулася. З 1 березня 2026 року пенсії в Україні були проіндексовані відповідно до закону. Коефіцієнт індексації склав приблизно 12,1% — розрахований на основі інфляції та зростання зарплат. Кількість пенсіонерів — приблизно 10,3 мільйона — також відповідає реальним даним.

Де починається маніпуляція

По-перше, не всі отримали однакову надбавку. Картинка, поширювана в німецькомовному сегменті фейсбуку, подає «12%» як єдину для всіх цифру. Насправді розмір підвищення залежав від виду пенсії та часу її призначення — і в багатьох випадках був істотно меншим.

По-друге, це була звичайна індексація, а не спеціальне рішення уряду України. Подібна індексація — передбачений законом регулярний механізм компенсації знецінення купівельної спроможності. Формулювання «попри витрати на війну» штучно перетворює стандартну процедуру на «сміливий політичний крок».

По-третє, відірване від українського контексту підвищення на 12% може здаватися значним німецькому користувачу, але це все одно мало у абсолютному вимірі. Середня пенсія в Україні до індексації становила приблизно 130 євро на місяць. Надбавка у відсотках здається значною, але в абсолютних цифрах зовсім ні: пенсія у 3 000 гривень зросла приблизно на 363 гривні (приблизно 8 євро), у 5 000 гривень — на 605 гривень (приблизно 13 євро). Після індексації більшість пенсій залишаються вкрай низькими на тлі зростання цін.

Коментарі під публікацією: як це працює на практиці

Найкраще механізм маніпуляції видно в реакції аудиторії. Ось коментарі під оригінальним дописом у фейсбуці (орфографія збережена):

- «Klasse. Und hier müssen viele Rentner Flaschen sammeln gehen. Es ist zum kotzen» («Чудово. А тут багато пенсіонерів змушені збирати пляшки. Нудить»);

- «Da wird erhöht und hier wird das Geld aus der Rentenkasse gestohlen» («Там підвищують, а тут гроші з пенсійного фонду крадуть»);

- «Wo kommt das Geld her? Natürlich von uns!» («Звідки гроші? Звісно, від нас!»);

- «Deutschland scheisst auf unsere Rentner.. alles erworbene Geld wird zur Ukraine geschaufelt» («Німеччина плює на наших пенсіонерів.. усі зароблені гроші закопуються в Україну»).

Жоден з авторів цих коментарів не написав нічого, чого немає на картинці. Але жоден із них і не зрозумів того, чого на картинці немає: що йдеться про законну індексацію, а не про «гроші від платників податків інших країн»; що більшість українських пенсіонерів після підвищення отримують еквівалент 8–13 євро додатково і залишаються одними з найбідніших у Європі; що зв'язок між індексацією пенсій в Україні та становищем пенсіонерів у Німеччині існує лише в логіці пропагандистів — не в реальності.

Це і є мета подібних публікацій: не брехати прямо, а підштовхнути аудиторію до потрібних висновків через правильно підібраний «зріз» реальних даних.

Висновок

Публікація маніпулює контекстом реальних даних: замовчує, що індексація була рутинною і нерівномірною, що пенсії в Україні залишаються одними з найнижчих у регіоні, і що жодного зв'язку між цими виплатами та пенсійними системами інших країн не існує.

Результат — не відвертий фейк, а викривлена картина реальності, яка провокує обурення та живить антиукраїнські настрої.

У соцмережах поширюється відео з логотипом агентства Bloomberg, у якому стверджується, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн начебто з березня 2026 року разом з групою експертів опрацьовує план «тимчасового зняття санкцій» проти Росії.

У відео також цитується колишній прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала, який нібито називає це рішення «найменш болісним способом зберегти європейську економіку, уникнувши політичного провалу», йдеться у розвінчуванні StopFake.

Це підробка. Редакція Bloomberg не публікувала жодного матеріалу з такими твердженнями — ні на bloomberg.com, ні в жодній із соцмереж агентства. Крім того, справжні Reels-відео Bloomberg супроводжуються закадровим голосом диктора і зазвичай не містять логотипа, накладеного поверх зображення. У сфабрикованому відео озвучення немає, а лого агентства розміщене в правому верхньому куті.

Жодне з авторитетних міжнародних медіа — ні The Guardian, ні BBC, ні Reuters — також не повідомляло про наміри Єврокомісії скасовувати санкції. Навпаки: коли адміністрація Трампа послабила обмеження на російську нафту, фон дер Ляєн публічно розкритикувала це рішення, назвавши його таким, що підриває підтримку України.

Петр Фіала, який обіймав посаду прем'єра Чехії з 2021 по 2025 рік, так само не висловлював жодної підтримки скасуванню санкцій — ні в чеських, ні в міжнародних джерелах.

Фейк з'явився саме тоді, коли ЄС зробив протилежне. 22 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії і затвердила кредит Україні на 90 мільярдів євро. Угорщина зняла своє вето, після чого посли держав-членів запустили процедуру остаточного затвердження. Новий пакет охоплює енергетику, фінансові послуги і торгівлю; зокрема, запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти — що мало суттєво скоротити нафтові надходження Москви.

Мета подібних матеріалів — підважити довіру до ЄС серед українців та європейської аудиторії, сформувавши враження, що Захід «таємно» готує капітуляцію України перед Росією.

17 квітня 2026 року король Швеції Карл XVI Густав прибув до Львова з першим з початку повномасштабного вторгнення візитом до України. Проте проросійські медіа переосмислили цю подію по-своєму: нібито монарх «демонстративно відмовився потиснути руку коміку» і тим самим «принизив» Зеленського та Україну загалом. Агітпроп представив це як «доказ» того, що Швеція насправді не підтримує Київ. Про це йдеться у спростуванні StopFake.

Це маніпуляція. Численні фото й відео, опубліковані на офіційному сайті Королівського дому Швеції та пресслужбою Офісу Президента України, фіксують протилежне: Карл XVI Густав і Володимир Зеленський тиснули руки і тепло спілкувалися під час зустрічі в палаці Потоцьких.

Сам монарх схарактеризував візит як «чергове свідчення широкої і непохитної підтримки» України. Разом із президентом він поклав квіти на могили полеглих захисників на Марсовому полі Личаківського цвинтаря та відвідав реабілітаційний центр, де лікуються і протезуються українські військові.

Зеленський зі свого боку нагадав, що Швеція входить до п'ятірки найбільших донорів підтримки Збройних сил України: лише на 2026 рік країна підтвердила допомогу в розмірі 4 мільярди, а за обсягом внесків до Фонду підтримки енергетики України посідає друге місце в Європі.

Російські медіа, а також мережі анонімних телеграм-каналів і ботів у фейсбуці та іксі поширюють скриншот нібито видаленого допису з каналу голови Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. На зображенні — пляж із силуетом Адольфа Гітлера, а сам пост подається як буцімто «привітання» мешканців із днем народження диктатора. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє Укрінформ.

Перевірка показує, що скриншот є сфальсифікованим. Як стверджують пропагандисти, допис нібито був опублікований 20 квітня 2026 року о 06:04 та згодом видалений. Однак на платформі TGStat, яка відстежує активність телеграм-каналів, відсутні будь-які сліди такого повідомлення — як серед опублікованих, так і серед видалених постів.

Також немає доказів твердження про те, що після «видалення» було опубліковано інший, нейтральний допис. Ранкове привітання, на яке посилаються автори фейку, з’явилося о 06:59 і відповідає типовому формату щоденних публікацій Сергія Лисака. Аналогічні повідомлення регулярно з’являються на його сторінці в той самий час.

Експерти зазначають, що поширення таких підробок є частиною інформаційної кампанії Росії, спрямованої на дискредитацію української влади. Зокрема, подібні фейки покликані підсилити пропагандистський наратив про нібито «нацистський» характер українського керівництва та вплинути на громадську думку як всередині країни, так і за її межами.

Проросійські телеграм-канали та акаунти в соцмережах поширюють відео зі зверненням «американської найманки-медика» Ейпріл Хаггет, яка служить у 93-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. У ролику жінка нібито стверджує, що поранених військових не евакуюють місяцями, а командування ігнорує критичну ситуацію на фронті. Втім, поширене відео є сфальсифікованим.

Про це повідомляє StopFake.

Відео створене на основі справжнього звернення Хаггет, у якому вона закликала підтримати збір коштів на антидронові рушниці для батальйону «Алькатрас». Російські пропагандисти використали технології штучного інтелекту, щоб змінити аудіо, міміку та вимову волонтерки, підставивши вигаданий текст.

Насправді Ейпріл Хаггет є канадською волонтеркою, яка служить бойовою медикинею в батальйоні «Алькатрас» 93-ї бригади «Холодний Яр». Вона також виконує обов’язки піар-менеджерки підрозділу та регулярно організовує збори на його потреби. В оригінальному відео йшлося про необхідність закупівлі антидронових засобів для захисту Краматорська та українських військових від атак російських FPV-дронів.

Фейкове відео з'явилося на тлі регулярних атак Росії на цивільну інфраструктуру Краматорська. Зокрема, у березні та квітні місто неодноразово зазнавало ударів авіабомбами ФАБ-250, внаслідок яких гинули та отримували поранення мирні жителі, включно з дітьми, а також зазнавала руйнувань житлова забудова.

Експерти зазначають, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної кампанії з деморалізації українського суспільства. Мета таких повідомлень — створити враження, що військове командування нібито залишає своїх бійців без підтримки, а подальший опір не має сенсу. Це типовий інструмент російської пропаганди, спрямований на підрив довіри між суспільством і Збройними силами України та нав’язування наративу про «безвихідь».

У соціальних мережах на Балканах поширюється дезінформаційне повідомлення, що у США нібито розкидають ящики з комахами, схожими на кліщів або маленьких павуків, які поширюють «лайм-вірус», а фармацевтична компанія «Файзер» разом із Біллом Гейтсом буцімто готують нову пандемію. Насправді ці твердження не мають жодних доказів і є маніпуляцією, що спотворює наукові факти. Про цю тактику російської пропаганди розповіли сербські фактчекери з проєкту «Вистиномер».

Хвороба Лайма не є новою і тим більше не пов’язана з жодним «лайм-вірусом», як стверджується в дописах. Це бактеріальне захворювання, яке передається через укуси інфікованих кліщів. Збудником є бактерія Borrelia burgdorferi, яку офіційно класифікували ще в 1981 році, тоді як саму хворобу виявили у США ще в 1960–1970-х роках. Захворювання зазвичай починається із симптомів, подібних до грипу, та може супроводжуватися характерним висипом у вигляді «бичачого ока». Без лікування інфекція здатна поширюватися на суглоби, серце та нервову систему, проте у більшості випадків успішно лікується антибіотиками.

Твердження, що у США нібито «розкидають ящики з кліщами», також є вигадкою. Ця теорія походить із непідтверджених заяв у соцмережах, авторка яких посилалася на чутки від «колег», але не надала жодних доказів. Фактчекери перевірили ці твердження, звернувшись до місцевих органів влади, однак жоден із них не підтвердив подібних випадків. Отже, історія про «ящики з кліщами» є типовим прикладом конспірологічної вигадки.

Не відповідають дійсності й заяви, що «Файзер» і Білл Гейтс нібито готують нову пандемію. Розробка вакцини проти хвороби Лайма справді триває, однак це стандартний науковий процес, який передбачає клінічні дослідження та суворе регуляторне схвалення. Сам факт створення вакцини не означає підготовки до «штучної пандемії», а навпаки — спрямований на боротьбу з уже наявним захворюванням.

Попри відсутність затвердженої вакцини станом на сьогодні, фармацевтичні компанії продовжують дослідження у цій сфері. Лаймська хвороба щороку вражає сотні тисяч людей у США, тому розробка ефективного препарату є важливим напрямом медицини. Водночас твердження про «мутацію вірусу» або навмисне поширення інфекції не мають під собою жодного наукового підґрунтя.

Отже, поширюваний у соцмережах допис є неправдивим і поєднує вигадані факти з маніпулятивними інтерпретаціями. Він має ознаки класичної дезінформації, спрямованої на посилення недовіри до науки, медицини та міжнародних інституцій.

У мережі поширюють нібито сюжет видання Euronews, у якому стверджують, що компанія Microsoft зафіксувала різке зростання випадків шахрайства, пов’язаного з бронюванням авіаквитків. Зокрема, йдеться про те, що українські злочинні угруповання нібито створюють підроблені сайти, які імітують популярні сервіси бронювання, та викрадають кошти користувачів, а французька поліція буцімто вже отримала понад 50 тисяч звернень від постраждалих. Фактчекери з проєкту VoxCheck довели, що це неправдива інформація.

Euronews не публікувало подібного сюжету, а сам ролик змонтований з використанням справжнього фрагмента відео медіа. Пропагандисти поєднали його з іншими фото- та відеоматеріалами з відкритих джерел, щоб надати вигаданій історії правдоподібності.

Оригінальне відео Euronews, оприлюднене на початку квітня 2026 року, справді містить вступ про бронювання квитків для літнього відпочинку. Проте далі в сюжеті йдеться зовсім про інше — зростання цін на авіаквитки та скорочення кількості рейсів через конфлікт на Близькому Сході. Жодних згадок про шахрайські схеми, українських кіберзлочинців чи будь-яку причетність України у відео немає.

Крім того, компанія Microsoft не повідомляла про подібні випадки шахрайства на своїх офіційних ресурсах, зокрема в соціальних мережах. Так само відсутні будь-які підтвердження від французьких медіа чи правоохоронних органів щодо нібито десятків тисяч звернень постраждалих користувачів сервісів онлайн-бронювання.

Отже, поширений ролик є підробкою, створеною для дискредитації України через приписування їй кіберзлочинної діяльності, яка не має жодного підтвердження в реальності.

У мережі поширюють інформацію, нібито у Кривому Розі підлітки кинули камінь у вікно автобуса, бо сплутали пасажира з представником ТЦК та СП. Стверджується, що насправді в автобусі перебував військовослужбовець 17-ї окремої важкої механізованої бригади. Такі повідомлення подаються як доказ нібито негативного ставлення до військових і мобілізаційних органів. Що це фейк, розповіли фактчекери VoxCheck.

Насправді йдеться про фотофейк з відредагованим заголовком новини. За перевіркою з’ясовано, що 20 квітня місцеве медіа «Кривий Ріг Life» справді повідомляло про інцидент: підлітки розбили вікно автобуса, після чого їх затримав військовий і викликав поліцію. Однак у жодному з матеріалів не згадуються мотиви підлітків, як і не йдеться про те, що вони нібито сплутали когось із представником ТЦК та СП. Так само відсутні будь-які згадки про 17-ту окрему важку механізовану бригаду чи інші військові підрозділи.

Ймовірно, маніпуляцію створили шляхом редагування заголовка — у фоторедакторі або через зміну коду сторінки. Оригінальну фразу «їх затримав військовий» замінили на вигадану версію про «плутанину з представником ТЦК», щоб надати події іншого змісту. Така підміна дає змогу створити хибне враження про нібито агресивну поведінку цивільних щодо військових та підживлює недовіру до мобілізаційних процесів.

Подібні фейки є типовим прикладом інформаційних маніпуляцій, коли реальну новину спотворюють, додаючи вигадані деталі. У такий спосіб пропагандисти намагаються посилити соціальну напругу та дискредитувати українські інституції, використовуючи локальні інциденти для ширших дезінформаційних наративів.

Російські пропагандистські канали поширили змонтоване відео візиту шведського монарха до України, вирізавши з нього рукостискання.

У польськомовному сегменті соціальних мереж — фейсбуку, іксу й телеграму — минулими вихідними активно ширилось коротке відео, на якому король Швеції Карл XVI Густав нібито демонстративно відмовляється потиснути руку президентові Зеленському. Публікації супроводжувались образливими коментарями на адресу українського лідера. Розвінчали маніпуляцію польські фактчекери з Demagog. 

Розбір маніпуляції

Відео було навмисно обрізане: рукостискання, яке відбулось через кілька хвилин після прибуття, просто вирізали з запису. Повна, невідредагована версія зустрічі доступна на офіційному ютуб-каналі Суспільного мовлення України — на ній чітко видно, як обидва лідери вітають один одного. Фотографії рукостискання також опублікували міжнародні новинні агентства та офіційна сторінка короля Швеції у фейсбуці.

Сам візит Карла XVI Густава — перший з початку повномасштабного вторгнення — включав покладання квітів до могил загиблих українських воїнів і спільну пресконференцію. Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Штенергард підкреслила, що приїзд монарха є підтвердженням незмінної підтримки України.

Звідки походить ця дезінформація?

На частині публікацій у фейсбуці помітний логотип Russia Today — телеканалу, який є частиною кремлівської пропагандистської системи і продовжує проникати в інформаційний простір попри блокування з боку ЄС у 2022 році. Акаунт RT на платформі X поширив обрізаний запис з підписом: «Ображений король Швеції відмовився потиснути руку Зеленському».

Фейк підхопив сайт poland.news-pravda.com — ресурс із мережі «Правда», що, за даними дослідників, цілеспрямовано отруює бази даних штучного інтелекту прокремлівським контентом.

Про цю маніпуляцію окремо також повідомляв Центр протидії дезінформації.

Отже, твердження про відмову від рукостискання є неправдивим. Відео було змонтоване з метою дискредитації України та її союзників.