У польському сегменті TikTok набирає обертів нова маніпулятивна кампанія. Платформу заполонили емоційні відеоролики, які нібито розповідають «історії з життя» українських біженок у Польщі. Головна героїня цих сюжетів це вигадана «Оксана, польська дівчина з акцентом». Відео збирають сотні тисяч вподобань та коментів, розпалюючи ворожнечу між поляками та українцями. Розвінчали маніпулятивні ролики фактчекери Demagog. 

Український центр протидії дезінформації (ЦПД) також звернув увагу на цей акаунт, охарактеризувавши його як цілеспрямовану інформаційну кампанію проти українців.

Що поширюється

У TikTok з'явився обліковий запис (на момент написання цього розвінчання запис досі активний на платформі), присвячений пригодам вигаданої героїні на ім'я "Оксана" — "польської дівчини з акцентом". Відео на ньому зібрали значне охоплення: перегляди під окремими роликами складають понад 700 тисяч. Частина коментарів свідчить, що глядачі сприймають ці історії як реальні, попри позначку про використання ШІ — деякі користувачі пишуть, що не здогадувалися про штучне походження контенту.

29 червня у Телеграмі було створено акаунт "Фани Оксани", на який розміщено посилання у профілі тікток акаунту. 

Який образ українок формують ці відео

Сюжет серії будується навколо дівчини, яка нібито тікає з України заради успіху у Варшаві. Автори називають контент гумористичним, проте фактично він експлуатує усталені негативні стереотипи про українських громадян.

Героїню зображують неосвіченою, невдячною та надмірно вимогливою. За сюжетом, вона продає будинок власної бабусі, щоб отримати гроші на переїзд і знайти заможного польського чоловіка. Опинившись у Варшаві, вона вимагає високої соціальної допомоги та демонструє зневагу до підтримки, яку отримує.

Як розпізнати відео, згенероване штучним інтелектом

Фактчекери "Демагог" перевірили ролики за допомогою спеціалізованих інструментів розпізнавання ШІ-контенту — зокрема безкоштовних сервісів Hive Moderation та Sightengine. Обидва аналізи підтвердили: відео з "Оксаною" були згенеровані штучним інтелектом.

Водночас варто пам'ятати, що подібні інструменти не є бездоганними — через стрімкий розвиток технологій генерації зображень вони час від часу помиляються. Тому корисно також звертати увагу на візуальні деталі, які видають штучне походження контенту:

Висновок

Якщо контент викликає сильну емоційну реакцію — обурення, злість, жалість — це сигнал придивитися до нього уважніше, перш ніж поширювати його далі. Саме на емоційній реакції аудиторії й будуються подібні кампанії з дискредитації. Перевірка джерела та використання інструментів розпізнавання ШІ допомагають не стати частиною кампанії з поширення маніпулятивного контенту.

Польські фактчекери Demagog розібрали показовий кейс маніпуляції, яка активно ширилася мережею у червні 2026 року та була спрямована проти українців у Польщі. 

У соціальних мережах, Facebook та X циркулювали дописи про напад, який нібито вчинив громадянин України у Познані. Автори публікацій обурюються бездіяльністю польської влади і закликають до депортації нападника. Проблема в тому, що подія, про яку йдеться, сталася понад рік тому, а сам нападник уже був депортований і отримав заборону в'їзду до країн Шенгенської зони на вісім років. Ця інформація у поширюваних в соцмережах дописах відсутня.

Що сталося насправді

У червні 2026 року в мережі знову з'явилися публікації про те, як громадянин України напав із телескопічною кийком на чоловіка, який гуляв зі своїм 10-річним сином у Познані. 

Одна публікацій походить від акаунту організації Centrum Usług Prawnych, яка раніше публікувала антиукраїнський контент. У дописі ставилося риторичне запитання: чому нападника не депортували одразу після перших інцидентів, і лунав заклик "назавжди заборонити в'їзд". Допис на X зібрав понад 35 тисяч переглядів.

Проблема в тому, що йдеться не про нову подію. Про цей інцидент польські медіа писали ще в березні 2025 року. Тоді ж винуватця затримали, депортували з Польщі та заборонили йому в'їзд до Польщі й інших країн Шенгенської зони на вісім років. Тобто покарання, якого нібито "вимагають" користувачі соцмереж, уже відбулося — просто про це замовчують.

Що насправді показує статистика

Польські фактчекери з "Демагог" звернулися до Головного управління поліції Польщі за офіційними даними щодо злочинності іноземців. Результат: частка громадян України серед усіх злочинів, зафіксованих у Польщі в 2022–2025 роках, коливалася в межах 1–2%.

Зокрема, у 2025 році поліція зафіксувала 17 027 злочинів, вчинених громадянами України — це близько 2% усіх злочинів у Польщі та 60% злочинів, скоєних іноземцями загалом. Висока частка серед іноземців пояснюється насамперед тим, що українці — найчисельніша група іноземців у Польщі: за даними 2025 року, вони становлять 78% від загальної кількості іноземних громадян у країні.

Тобто саму статистику злочинності серед іноземців неможливо коректно тлумачити у відриві від того, яка це частка населення. Поодинокі гучні випадки, що стають вірусними в соцмережах, регулярно експлуатуються профілями, які системно поширюють антиукраїнський наратив, створюючи враження, що злочинність серед українців — особливе і масштабне явище, хоча дані цього не підтверджують.

Коли іноземців депортують

Речниця Надвіслянського відділу Прикордонної служби Польщі майор Дагмара Бєлець пояснила виданню Onet, що рішення про депортацію іноземця приймається з урахуванням двох ключових факторів: частоти порушень закону та стійкої поведінки особи, яка свідчить про свідоме й системне нехтування правовим порядком країни. Відповідні підстави для депортації та заборони повторного в'їзду передбачені польським законодавством.

Висновок

Подання застарілих подій як актуальних, часто без зазначення дати чи в переінакшеному контексті це один з поширених інструментів дезінформаційних кампаній. Такий підхід створює у аудиторії хибне враження, що описана проблема є свіжою та масштабною, хоча насправді йдеться про поодинокий випадок річної давнини, який уже отримав правові наслідки.

Майже 20 російських та проросійських телеграм-каналів (Русский Дом ТГ, Русич, Военный обозреватель, Сводки ополчения Новороссии, Шкварка News та інші) поширили відео й текст про те, що Польща нібито ухвалила рішення депортувати 50 000 українських біженців «через конфлікт довкола нацистських найменувань в українській армії» і затримання українця, який погрожував Каролю Навроцькому. Нібито рішення «набуло законної сили 22 червня 2026 року».

Поширюване в телеграм-каналах відео — це спотворений сюжет із логотипом EuroNews. Насправді ні на сайті, ні в соцмережах європейського цілодобового інформаційного телеканалу такого сюжету не існує. Зафіксували поширення наративу аналітики «Детектора медіа». 

Що насправді відбулося? 

Отже, твердження про «депортацію 50 000 українських біженців із Польщі» — це сфабрикований наратив, що поєднує підроблений відеосюжет під брендом Euronews та вигадане рішення Сейму від 22 червня 2026 року. Такі дезінформаційні кампанії поширюються в телеграмі з метою посилити відчуття ізоляції українських біженців у Польщі та поглибити враження про розкол між Варшавою і Києвом.

У мережі поширюють твердження, нібито Європейський Союз розлютився через відкрите звернення президента України до російського диктатора й «терміново викликав на килим» Володимира Зеленського в Лондон, а потім ще й «відчитав» його на саміті G7 «за самодіяльність». Насправді лідери ЄС жодних негативних заяв на адресу України не робили, а привітали українські зусилля щодо завершення війни й переходу до дипломатичних переговорів з Росією, пише StopFake.

Російський агітпроп навмисно змішав три окремі події: лист президента України до Путіна, наступний візит Зеленського до Лондона та саміт лідерів «Великої сімки». На цій основі пропагандисти стверджують, що лідери ЄС нібито обурилися відкритим зверненням Зеленського до диктатора, через що українського президента терміново викликали до Лондона, а згодом розкритикували на G7.

На початку червня український президент оприлюднив відкритий лист до російського диктатора, у якому запропонував Путіну особисту зустріч для завершення війни проти України, а до прямих переговорів на рівні лідерів держав — залучити Європейський Союз і Сполучені Штати. У Кремлі, як і очікувано, відмовилися від переговорів з Україною, вкотре підтвердивши курс на ескалацію агресії.

Лідери ЄС, спростовуючи наративи агітпропу, зустріли відкритий лист Зеленського позитивно: у Єврокомісії заявили, що це ще одне підтвердження намірів України завершити війну і перейти до реальних мирних переговорів. Через кілька днів після публікації листа лідери України, Великої Британії, Франції та Німеччини на зустрічі в Лондоні фіналізували своє бачення завершення війни в Україні, високо оцінивши заклик Зеленського перейти до дипломатичних переговорів.

Лідери України та ЄС представили мирний план з п'яти пунктів: припинення бойових дій — негайне й повне припинення вогню; відправною точкою для переговорів має стати нинішня лінія зіткнення; реальні гарантії безпеки для України — розгортання Багатонаціональних сил – Україна; російські активи залишаться замороженими, доки Росія не припинить агресивну війну і не компенсує завдані Україні збитки; у будь-якій угоді мають бути захищені європейські інтереси безпеки, а для переговорів, що стосуються ЄС і НАТО, знадобиться згода Євросоюзу та його держав-членів, а також союзників по НАТО.

Таким чином, ЄС повністю підтримує ініціативу України щодо безумовного припинення вогню й переходу до дипломатії. Що більше Росія загрузає у війні проти України, то вигадливіше діє російська пропаганда: безуспішно намагаючись зламати збройний опір українців, Кремль дедалі більше зміщує дезінформаційний фокус не лише на внутрішню дестабілізацію України, а й на розрив її зв'язків із союзниками.

У соцмережах шириться повідомлення про те, що на матчі донецького «Шахтаря» з польською «Легією» польські вболівальники нібито розгорнули банер «Львів — польське місто», і подають цей епізод як частину «територіальних претензій Польщі» на тлі війни та розмов про «розвал України». Дописи та анонімні канали здебільшого не вказують дату матчу й описують подію як свіжу, натякаючи, що це реакція Варшави на нинішню ситуацію у відносинах двох країн, пише StopFake.

Насправді йдеться про матч Ліги конференцій УЄФА «Шахтар» — «Легія», який відбувся в Кракові в жовтні 2025 року, — не у 2026-му і не «під час нового загострення», як стверджують поширювачі наративу. Під час того матчу польські ультрас справді влаштували політичну провокацію: вони намагалися — і на короткий час це вдалося — розгорнути банер про Волинську трагедію з написом «Волинь. Ми пам'ятаємо» / «Wołyń. Pamiętamy», а також банер із зображенням Львова на тлі польської символіки. Частина української та польської преси тоді описала цей банер як спробу «приєднати» Львів до Польщі.

Посол України в Польщі Василь Боднар прямо назвав ці банери провокацією, яка не має стосунку ні до спорту, ні до офіційної позиції польської держави. УЄФА оштрафувала «Легію» на 25 тисяч євро за поведінку вболівальників, що не відповідає духу спортивного заходу, а служба безпеки «Шахтаря» ще до матчу заборонила проносити на стадіон банер «Пам'ятаємо Волинь».

У «Шахтарі» тоді подякували за гостинність, зазначивши, що попри інцидент відчули підтримку й позитивну енергію з боку польських уболівальників.

Кордони між Україною та Польщею закріплені двостороннім Договором між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво 1992 року, а також визнані міжнародним правом, зокрема Гельсінським заключним актом 1975 року про непорушність повоєнних кордонів у Європі. Львів — адміністративний центр Львівської області України, і жодна офіційна особа Польщі — ні уряд, ні президент, ні МЗС — ніколи не висувала й не визнавала територіальних претензій на це місто.

Спекуляції на тему «Польща забере Львів» — не новий прийом: подібні наративи російська пропаганда регулярно просуває з 2014 року, намагаючись вбити клин між Україною та Польщею як одним із ключових союзників Києва. StopFake також писав про це в окремому матеріалі про те, як Росія перетворює польсько-український конфлікт на чергову інформаційну операцію.

Проросійські медіа поширили нову дезінформацію, спрямовану на просування кремлівського наративу про те, що проти Росії нібито воюють «країни НАТО» та Європейський Союз.

Про це повідомляє StopFake.

Агітпроп спотворив слова міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен. Російські ресурси заявили, що вона нібито закликала держави ЄС «перестати прагнути закінчити війну в Україні». Також пропагандисти стверджують, що позиція Фінляндії нібито «доводить ставку ЄС на війну».

Насправді ці твердження ґрунтуються на вирваній із контексту частині інтерв’ю Валтонен німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung від 28 червня 2026 року. У розмові глава МЗС Фінляндії говорила про необхідність для європейських союзників України зосередитися на обороні, стримуванні Росії та захисті свободи України.

Валтонен наголосила, що дії Кремля свідчать про небажання Росії припиняти війну. За її словами, Москва прагне подальшої ескалації, зокрема повного знищення України та розширення агресії проти держав ЄС. Саме тому, заявила міністерка, європейським країнам не варто створювати враження, що вони готові до миру на будь-яких умовах.

«Ми не є нейтральними посередниками. Ми підтримуємо Україну і хочемо захистити свободу нашого континенту», — сказала Валтонен.

Глава МЗС Фінляндії також зазначила, що Європа має бути представлена в потенційних переговорах щодо сталого миру в Україні як сторона з власними безпековими інтересами, а не як нейтральний посередник. Водночас вона підкреслила, що для початку успішних мирних переговорів Росія повинна повністю припинити бойові дії проти України.

Російська пропаганда перекрутила зміст заяви Валтонен: йшлося не про заклик продовжувати війну, а про те, що мирні переговори не можуть відбуватися на умовах агресора та без урахування безпеки України і Європи.

Російські FIMI-ресурси активізували інформаційну кампанію, спрямовану на загострення суперечностей між Україною та Польщею і підрив підтримки Києва серед західної аудиторії.

Про це повідомляє Центру стратегічних комунікацій.

Протягом 2 липня було зафіксовано близько 70 публікацій, у яких прокремлівські ресурси англійською та іншими мовами просували наратив про те, що Варшава нібито «загнала себе у дипломатичну пастку» через допомогу Україні.

У цих матеріалах російська пропаганда намагається сформувати образ України як «невдячного союзника», який нібито відповідає партнерам «образами» та «приниженням». Водночас польську політичну еліту пропагандисти зображують як таку, що буцімто прагнула цинічно використати Україну як інструмент протистояння з Москвою, але натомість отримала лише «публічні образи» та «відсутність вдячності».

Такі меседжі спрямовані насамперед на західного читача. Їхня мета — посилити втому від підтримки України в країнах ЄС, підірвати довіру до Києва та представити військову й фінансову допомогу Україні як «стратегічну помилку» Заходу.

У Центрі стратегічних комунікацій наголошують, що ця інформаційна операція має кілька ключових завдань: посварити Україну та Польщу, дискредитувати українську владу в очах західної аудиторії та зменшити готовність партнерів продовжувати допомогу Україні.

Як раніше повідомляв «Детектор медіа», дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації.

Наприкінці червня 2026 року, коли Польщу накрила рекордна спека, у соціальних мережах знову почали поширюватися маніпулятивні твердження про те, що кілька спекотних днів нібито не можуть бути доказом глобального потепління, а зміна клімату є міфом. Такі повідомлення супроводжувалися також запереченням вирішальної ролі людини в сучасному потеплінні. Про це розповіли фактчекери Demagog.pl.

Прихильники кліматичного скептицизму часто змішують поняття погоди та клімату. Погода відображає короткочасний стан атмосфери, тоді як клімат визначають за багаторічними середніми показниками, які аналізують протягом десятиліть. Тому окремий період спеки чи морозів сам по собі не є доказом або спростуванням зміни клімату.

Водночас довгострокові спостереження свідчать про стале підвищення середньої температури на планеті. Дані міжнародних наукових установ, зокрема Всесвітньої метеорологічної організації, NASA та Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, демонструють чіткий тренд до потепління. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації, останнє десятиліття стало найтеплішим за всю історію інструментальних спостережень.

Ознаки зміни клімату спостерігаються не лише у глобальній статистиці, а й на національному рівні. У Польщі зростає середньорічна температура, а кількість днів із температурою понад 30 градусів і тропічних ночей збільшується. За даними польських метеорологів, екстремальні температурні явища поступово стають новою нормою.

Ще одним доказом кліматичних змін є природні архіви, які вивчають науковці. Інформацію про клімат минулих століть і навіть тисячоліть містять льодовики, гірські породи та річні кільця дерев. Саме вони дають змогу простежити, як змінювалися температура, кількість опадів і тривалість вегетаційного періоду.

Зростання температури влітку не є виключно наслідком природних циклів. Хоча клімат Землі змінювався і в минулому, нинішні темпи потепління істотно перевищують природні коливання. Відповідно до висновків Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, сучасне глобальне потепління однозначно пов'язане насамперед із діяльністю людини та зростанням концентрації парникових газів в атмосфері.Отже, маніпуляції, які використовують окремі погодні явища для заперечення кліматичних змін або людського впливу на них, не відповідають сучасним науковим даним.

Російська пропаганда поширює неправдиві твердження про те, що нова супутникова система «Рассвет» нібито стала повноцінним аналогом Starlink і навіть перевершує її можливості. Такі повідомлення з’явилися після того, як на початку 2026 року російські війська втратили доступ до незареєстрованих терміналів Starlink, що суттєво ускладнило їхній зв’язок, логістику та використання безпілотників. Про це розповіли фактчекери StopFake.

Після втрати можливості використовувати супутники Starlink російська пропаганда намагалася приховати невдачу і просувала заяви про нібито успішне створення власної супутникової мережі. У червні 2026 року Володимир Путін заявив, що Росія активно розгортає угруповання супутників «Рассвет», однак ці твердження не відповідають реальному стану проєкту.

Хоча перші супутники «Рассвет» справді були запущені на орбіту навесні 2026 року, темпи реалізації проєкту істотно відстають від раніше оголошених планів. Російська влада ще у 2023 році обіцяла регулярно запускати ракети із супутниками, а пропагандистські медіа прогнозували, що у 2026 році на орбіті вже працюватимуть понад півтори сотні апаратів. Насправді ж за останні місяці Росія змогла вивести лише 16 супутників, один із яких уже втратили. Такої кількості супутників недостатньо для створення повноцінної системи супутникового широкосмугового зв’язку. За оцінками українського військового аналітика Сергія Бескрестнова, для стабільної роботи військового сегмента Росії необхідно мати щонайменше кілька сотень супутників, тоді як нинішня система працює лише у тестовому режимі й не демонструє ознак повноцінного бойового застосування.

Відповідно, твердження російської пропаганди про те, що «Рассвет» нібито перевершує або вже замінив Starlink, не підтверджуються фактами. Реальні масштаби російського проєкту значно поступаються заявам Кремля, а інформаційна кампанія навколо нього покликана створити ілюзію технологічної переваги Росії, якої наразі не існує.

Росія використовує FPV-дрони на війні проти України не лише для завдання ударів, а й для поширення пропагандистських матеріалів серед мешканців прифронтових територій. Поєднання фізичного насильства, інформаційної ізоляції та обіцянок «допомоги» має на меті зламати опір цивільного населення і нав’язати йому вигідну Кремлю картину війни. Про те, як працює ця тактика на прикладі Херсона, розповіли у проєкті EUvsDisinfo.

Сучасна російська психологічна операція побудована за принципом поєднання трьох елементів: постійного фізичного тиску, руйнування інформаційного середовища та створення ілюзії «порятунку» від того самого джерела, яке спричиняє загрозу. Обстріли, атаки дронів і пошкодження критичної інфраструктури створюють атмосферу виснаження та страху. Паралельно Росія намагається обмежити доступ до українських інформаційних ресурсів і заповнити простір власними повідомленнями через телеграм-канали, радіомовлення та інші інструменти впливу.

Херсон став одним із головних прикладів використання такої стратегії. Після звільнення міста українськими силами у 2022 році російські війська, розташовані на лівому березі Дніпра, продовжили регулярні атаки на цивільну інфраструктуру та житлові райони. У цих умовах Росія почала використовувати дрони для скидання листівок із пропагандистськими повідомленнями.

У таких матеріалах повторюються типові кремлівські наративи: твердження про нібито «війну, нав’язану Заходом», дискредитація української влади та образ України як держави, яка начебто не здатна захистити своїх громадян. Водночас пропагандистські листівки обіцяють мешканцям «допомогу», відновлення, житло та безпеку в разі співпраці з російськими структурами. Часто вони містять QR-коди або контакти телеграм-каналів, пов’язаних із російськими мережами впливу.

Така схема побудована на маніпуляції вразливим станом людей. Росія спочатку створює умови страху та нестабільності, а потім пропонує себе як нібито єдине джерело порятунку. Мета таких повідомлень — не лише поширення окремих фейків, а поступова зміна сприйняття реальності та послаблення довіри до України.

Окрему роль у цій кампанії відіграє інформаційна ізоляція. У деяких районах України російські сили атакували телекомунікаційну інфраструктуру, після чого намагалися заповнювати інформаційний вакуум власними повідомленнями. Наприклад, після ударів по телевежах у Дніпропетровській області російські канали використовували ситуацію для просування своїх наративів.

Використання дронів для пропаганди не є новим явищем. Листівки з повітря розкидали в різних війнах протягом десятиліть — від повітряних куль до авіації. Однак сучасні технології змінили масштаб і швидкість таких операцій: один і той самий безпілотник може одночасно бути зброєю та засобом психологічного впливу.

Російські методи також адаптуються до цифрової епохи. Окрім листівок використовуються соціальні мережі, підроблені акаунти, автоматизоване поширення контенту та повідомлення, створені за допомогою штучного інтелекту. Мета залишається незмінною — впливати на сприйняття людей, послаблювати опір і формувати готовність прийняти нав’язану агресором реальність.