Російські пропагандистські ресурси поширюють твердження про те, що удар по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження нібито був здійснений «українським дроном». Автори таких публікацій заявляють, що за атакою стоїть сама Україна, однак жодних доказів на підтвердження цієї версії не наводять.

Про це повідомляє StopFake.

Натомість офіційні дані українських органів влади та міжнародних інституцій свідчать про протилежне. За інформацією Енергоатома, в ніч на 7 червня 2026 року безпілотник атакував майданчик Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС. Унаслідок удару було частково пошкоджено будівлю прийому контейнерів, однак відпрацьоване ядерне паливо там не зберігалося. Пожежу площею близько 40 квадратних метрів оперативно ліквідували, постраждалих немає, а радіаційний фон залишився в межах норми.

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що зафіксовано пряме влучання російського ударного безпілотника в будівлю прийому контейнерів сховища, розташованого неподалік села Буряківка. Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни і заявила, що удар було завдано дроном типу «Герань-2». На місці атаки правоохоронці виявили та вилучили фрагменти безпілотника, зокрема елементи двигуна та інші деталі, фотографії яких були оприлюднені СБУ. Ці матеріали стали одним із ключових доказів, що спростовують твердження про нібито українське походження дрона.

Внаслідок вибуху пошкоджень зазнали будівлі, де здійснюється прийом і перевантаження відпрацьованого ядерного палива, а також адміністративний корпус Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Українські правоохоронці розслідують інцидент як акт ядерного тероризму та воєнний злочин.

Про атаку повідомило і МАГАТЕ. За даними агентства, удар завдав значних пошкоджень будівлі прийому палива, зокрема фасаду, вікнам і дверям. Вибухова хвиля також пошкодила сусідні споруди. Інспектори агентства, які працювали на місці події, зафіксували структурні ушкодження частини будівлі та офісу гарантій МАГАТЕ, що розташований на території об’єкта. Попри це, радіаційний фон залишався стабільним і не перевищував встановлених норм.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі назвав інцидент приводом для серйозного занепокоєння, наголосивши, що удар стався поблизу місць зберігання значних обсягів ядерних матеріалів. Для оцінки наслідків атаки агентство направило на об’єкт спеціальну групу експертів.

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що удар по сховищу відпрацьованого ядерного палива є черговою атакою Росії на українську ядерну інфраструктуру, яка створює ризики для ядерної та радіаційної безпеки не лише України, а й усієї Європи.

Це не перший подібний випадок. У лютому 2025 року безпілотник пошкодив Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Тоді МАГАТЕ також повідомляло про значні структурні пошкодження без радіоактивного забруднення довкілля. Попри це, російська сторона заперечувала свою причетність і називала звинувачення України «провокацією», що повторює нинішню інформаційну тактику після атаки на сховище відпрацьованого ядерного палива.

У соціальних мережах та Telegram-каналах поширюється фотографія рекламного плаката, який нібито був розміщений в індійському місті Мумбаї. На зображенні дівчина в українському національному вбранні закликає мешканців Індії шукати роботу в Україні та переїжджати до країни для створення родини й побудови майбутнього. На плакаті також вказано адресу порталу VisitUkraine.today. Втім, фотографія є фейковою.

Про це повідомляє StopFake.

У коментарі фактчекерам представники Visit Ukraine заявили, що не мають жодного стосунку до згаданої реклами. В організації наголосили, що поширене зображення є сфабрикованим і має всі ознаки фейку. За їхньою оцінкою, плакат міг бути створений за допомогою графічних редакторів або інструментів штучного інтелекту, після чого його штучно наклали на фотографію міського середовища. У Visit Ukraine також підкреслили, що їхній портал надає інформаційну та юридичну підтримку туристам, біженцям та іноземним громадянам, але ніколи не проводив кампаній, пов’язаних із переселенням населення чи так званим «демографічним імпортозаміщенням».

Цей фейк є частиною ширшої російської дезінформаційної кампанії про нібито масове завезення до України мігрантів з Індії, країн Африки та Близького Сходу. Водночас офіційна статистика спростовує такі твердження. У Державній службі зайнятості повідомляють, що після початку повномасштабної війни кількість дозволів на працевлаштування іноземців суттєво скоротилася і досі не повернулася до довоєнних показників. За даними відомства, із приблизно 2,5 тисячі мігрантів, які прибули до України у 2026 році, лише близько сотні є громадянами Індії.

Попри відсутність реальних підстав для таких заяв, дезінформація вже має негативні наслідки. Зокрема, BBC розповіла історію 25-річного лікаря Харі Ома, який проживає та працює в Україні вже шість років. За словами медика, починаючи з травня він почав отримувати образливі коментарі та навіть погрози через своє індійське походження. Чоловік пов’язує зміну ставлення до себе саме з поширенням у мережі неправдивих повідомлень про масову міграцію іноземців до України.

Детальніше про хвилю дезінформації стосовно мігрантів читайте в дослідженні «Детектора Медіа»: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників.

У соціальних мережах почало поширюватися твердження, нібито президент Чехії Петр Павел заявив, що «чехи будуть воювати за Україну». Такі повідомлення супроводжувалися графікою, відеороликами та публікаціями, які приписували главі держави заклики до відправлення чеських військових на фронт. Про маніпуляції навколо висловлювань Петра Павела щодо України розповіли чеські фактчекери проєкту Demagog.

Під час перевірки фактчекери не знайшли підтвердження того, що президент Чехії коли-небудь робив подібну заяву. Вони проаналізували офіційний сайт президента Чехії, сторінки Павела в соціальних мережах, а також матеріали медіаархівів. Жодне з джерел не містить висловлювання про те, що чеські громадяни або військові мають брати участь у бойових діях на боці України.

Джерелом маніпуляцій стали перекручені слова президента про можливу участь Чехії у міжнародній стабілізаційній місії після завершення війни. У березні 2025 року під час візиту до Києва та в інтерв’ю українському виданню «Європейська правда» Павел справді заявляв, що Чехія могла б долучитися до міжнародних сил безпеки. Водночас він чітко наголошував, що йдеться лише про період після укладення перемир’я або мирної угоди.

Фактчекери підкреслюють, що Павел неодноразово розмежовував участь у бойових операціях і миротворчих чи стабілізаційних місіях. Ще під час президентської кампанії він заявляв, що відправлення організованих підрозділів НАТО на територію України означало б вступ Альянсу у війну з Росією, тому такий сценарій є неприйнятним.

Окремо фактчекери пояснили різницю між бойовими діями та стабілізаційними місіями. Потенційні міжнародні сили, про які йшлося в європейських дискусіях, розглядалися як механізм гарантування безпеки після припинення бойових дій. Їхнім завданням мав би бути контроль за дотриманням миру та стримування нових атак, а не участь у війні, яка триває.

Ще одним аргументом проти поширюваних тверджень є чеське законодавство. Згідно з Конституцією Чехії, рішення про відправлення військових за кордон ухвалює парламент або уряд у передбачених законом випадках, а не президент одноосібно. Крім того, чинний прем’єр-міністр Андрей Бабіш у січні 2026 року заявив, що Чехія не планує відправляти свої війська в Україну.

Отже, президент Чехії говорив лише про можливу участь Чехії в міжнародній місії після завершення війни та укладення мирної угоди, а його слова були вирвані з контексту й використані для поширення дезінформації.

Штучний інтелект стрімко змінює способи поширення дезінформації, дозволяючи створювати масштабні та переконливі кампанії впливу з мінімальними затратами ресурсів. Про нові загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту для дезінформації, розповіли у фактчекінговому проєкті Demagog.

Згідно з дослідженням Центру стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom), сучасні мовні моделі можуть використовуватися на всіх етапах дезінформаційних операцій — від пошуку вразливих аудиторій до оцінки ефективності поширених наративів.

Фактчекери Demagog також пишуть, що традиційні мережі ботів, які масово поширювали однакові повідомлення, поступово втрачають актуальність. Натомість штучний інтелект дає змогу створювати акаунти, які поводяться як реальні користувачі, генерують унікальний контент і підтримують правдоподібні дискусії. Це значно ускладнює виявлення скоординованих кампаній впливу.

Однією з головних тем дослідження стало використання комерційно доступних мовних моделей для створення дезінформації. Попри обмеження, запроваджені розробниками, дослідники НАТО змогли змусити різні системи генерувати оманливі повідомлення і токсичний контент. Аналіз показав, що жодна з перевірених моделей не є повністю захищеною від такого використання.

Demagog також звертає увагу на те, що штучний інтелект може допомагати не лише у створенні фейкових повідомлень, а й у формуванні цілих мереж вигаданих персонажів. Такі акаунти можуть виконувати різні ролі: виступати «експертами», підсилювати емоційні реакції аудиторії, пропонувати прості відповіді на складні питання або імітувати критиків, які зрештою підтримують потрібний наратив. Реалістичні фотографії для таких профілів також можуть генеруватися за допомогою сучасних інструментів штучного інтелекту.

Для демонстрації потенційних ризиків експерти НАТО провели експериментальну кампанію. Штучний інтелект допоміг визначити спільноту користувачів, які були найбільш вразливими до маніпуляцій, створити відповідні фальшиві акаунти та поширити неправдиві повідомлення про здоров’я. Упродовж тижня ці матеріали охопили десятки тисяч користувачів і були підхоплені сотнями реальних людей, що продемонструвало ефективність нових інструментів впливу.

Автори дослідження НАТО критикують нинішні підходи до боротьби з дезінформацією. На їхню думку, зосередження виключно на спростуванні окремих фейків уже не відповідає масштабам загрози. Натомість необхідно виявляти цілі мережі взаємопов’язаних акаунтів, зміцнювати довіру до інституцій та підвищувати стійкість суспільства до інформаційних маніпуляцій.

У Demagog пишуть, що розвиток штучного інтелекту відкриває нові можливості не лише для корисних технологій, а й для організації складних дезінформаційних кампаній. Саме тому державні установи, науковці, технологічні компанії та громадяни мають спільно працювати над виявленням і протидією новим формам інформаційних загроз.

У соціальних мережах, насамперед у США, почали поширювати скриншот нібито допису Дональда Трампа в Truth Social, у якому він рекламує криптовалютні винагороди для вболівальників Чемпіонату світу з футболу 2026 року. У повідомленні стверджувалося, що спеціальний проєкт пропонує фанатам отримати криптобонуси та ексклюзивні нагороди до турніру. Про фейковий допис і його перевірку розповіли Snopes.com.

Фактчекери встановили, що Трамп ніколи не публікував такого повідомлення. Для перевірки вони проаналізували архіви його дописів у Truth Social, зокрема бази даних, які зберігають навіть видалені публікації. Пошук за фразами з нібито допису не дав жодних результатів, що свідчить про відсутність такого повідомлення на офіційних сторінках американського президента.

Також Snopes не знайшов підтверджень існування допису в публікаціях авторитетних медіа. Пошук через популярні пошукові системи не виявив жодних згадок про те, що Трамп публікував подібний текст. Натомість зворотний пошук зображення показав, що скриншот поширювався через акаунти, які регулярно публікують критичний щодо Трампа контент.

Окрему увагу фактчекери приділили сайту, згаданому в підробленому повідомленні. Вебресурс пропонував користувачам зареєструватися для отримання криптовалютного бонусу та різноманітних винагород, пов’язаних з Чемпіонатом світу з футболу. Водночас на сайті не було доступної інформації про його власників або контактних даних, що унеможливлює перевірку його походження.

У Snopes звернулися до Білого дому із запитом щодо можливого зв’язку адміністрації Трампа із зазначеним сайтом, однак на момент публікації відповіді не отримали.

Фактчекери Snopes пишуть, що хоча Дональд Трамп і його оточення справді неодноразово підтримували криптовалютні проєкти, а тема цифрових активів активно обговорюється напередодні Чемпіонату світу з футболу, це не підтверджує справжність конкретного повідомлення.

5 червня 2026 року, через добу після публікації відкритого листа президента України Зеленського до Путіна, на платформі X поширилося фейкове відео з логотипом Euronews. У твіті й у тексті, накладеному безпосередньо на кадри, стверджувалося: міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Чою нібито заявила, що «якщо Зеленський хоче миру, він повинен вистрілити в себе» («If Volodymyr Zelenskyy wants peace, he should shoot himself»). В іншому кадрі того ж відео фігурує текст: «Очевидно, що доки він живий, миру не буде. Зеленський хоче уваги і грошей, а тільки війна йому це дає». Публікація набрала 100 тисяч переглядів.

Утім, це сфабрикований сюжет на тлі реального виступу Оани-Сільвії Цою в Радбезі ООН, присвяченого російській атаці безпілотником по багатоквартирному будинку в місті Галаці 29 травня. 

Що відбувалось насправді: Оана-Сільвія Чою в ООН 1 червня 2026 року

1 червня 2026 року в Нью-Йорку відбулося екстрене засідання Ради Безпеки ООН, скликане на вимогу Румунії. Причиною стало виключно серйозне порушення: російський безпілотник типу «Герань-2» — ідентифікований технічним висновком Бухареста — врізався у житловий будинок у місті Ґалац (південь Румунії), травмувавши мешканців. Лише у 2026 році Румунія зафіксувала понад 40 порушень свого повітряного простору.

Оана-Сільвія Цою виступила на цьому засіданні від імені більш ніж 50 держав — членів ЄС і НАТО. Зміст її реального виступу прямо протилежний тому, що містить підробне відео. Вона заявила: «Серйозність цього моменту не можна переоцінити», — і закликала Раду безпеки зупинити «враження нормалізації війни». Міністерка схарактеризувала дії Росії як «серйозну та безвідповідальну ескалацію» і «грубе порушення міжнародного права». Румунія також викликала посла Росії.

Жодного слова про Зеленського, жодного заклику до смерті президента суверенної держави у виступі Чою не було — ні офіційно задокументованому пресслужбою ООН, ні в репортажах агентств Reuters, AFP та реального Euronews.

Чому це небезпечна підробка

Ця фабрикація відрізняється від інших кількома специфічними рисами:

Реальна людина, реальне місце, реальна подія — і повністю вигаданий зміст. Оана-Сільвія Цою справді виступала в ООН, справді зверталася до Ради безпеки — але говорила про зовсім інше. Така конструкція підробки надає їй особливої псевдодостовірності: глядач бачить знайоме обличчя в знайомому контексті (зала ООН, прапори, фон).

Заклик до смерті глави держави — це не просто дезінформація, а серйозне звинувачення. Приписати чинному міністру закордонних справ країни-члена ЄС і НАТО публічний заклик до самогубства президента держави-союзника — це не просто маніпуляція. Це потенційно кримінально каране діяння в більшості юрисдикцій ЄС, а також серйозний дипломатичний провокаційний матеріал. Поширення такого відео без перевірки здатне завдати реальної шкоди українсько-румунським відносинам.

Важливий контекст: урядова криза в Румунії

5 травня 2026 року — рівно за місяць до появи цієї підробки — парламент Румунії підтримав вотум недовіри уряду з рекордним результатом: 281 голос «за» при необхідних 233. Уряд пішов у відставку. Ключову роль у поваленні кабінету зіграла коаліція Соціал-демократичної партії (PSD) та ультраправої AUR.

Це означає, що в Румунії — країні, яка межує з Україною і є стратегічним союзником Києва в НАТО і ЄС, — наразі немає повноцінного уряду з повними повноваженнями. Урядова криза, поєднана з реальним ультраправим дискурсом у румунській публічній сфері, створює сприятливий ґрунт для інформаційних атак, спрямованих на дестабілізацію румунсько-українських відносин.

Аналітики Детектора Медіа зафіксували поширення на платформі Х (твіттер) чергової хвилі підробок обкладинок західних медіа, спрямованих на дискредитацію Володимира Зеленського. Всі матеріали просувають одну ідею — Зеленський і Захід програли, «витратили гроші даремно», пора капітулювати. Реальні номери і дати видань взяті зі справжніх екземплярів, але текст і фото підмінені. У випадку Newsweek — це пряма «переробка» справжнього слогану зі зміною Куби на Україну.

Подібна кампанія вже зафіксована в травні 2026, коли маніпульовані обкладинки газет поширювали наратив про Зеленського та наркотики — Público тоді офіційно спростував цей фейк. 

Newsweek «Ukrainian Myth R.I.P. 1978-2026»

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка Newsweek від червня 2026 — це матеріал «Cuban Myth» Хорхе Кастаньєди про загибель кубинської революції. Особливо цинічна деталь: слоган справжньої обкладинки — «крихітний, погано керований острів... тепер він помирає. Міф, на жаль, переживе руйнацію» — автори фейку просто замінили «Cuban Myth» на «Ukrainian Myth», зберігши стилістику.

The Atlantic «The Man Who Thinks A Letter of Apology Is Enough» («Людина, яка вважає, що листа з вибаченнями цілком достатньо»)

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка The Atlantic за червень 2026 — це матеріал «The Men Who Fear Women» Гелен Льюїс. Жодного матеріалу про Зеленського на обкладинці не було. Підробка маніпулює темою відкритого листа до Володимира Путіна, та вкладається у компанію з дезінформації про це, що поширюється на англомовну аудиторію. 

Libération «Nous avons dépensé 300 milliards d'euros pour un raté» («Ми витратили 300 мільярдів євро на провал»)

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка за червень 2026 присвячена Чемпіонату світу з футболу, що відбувається у США Мексиці та Канаді, та зображує Дональда Трампа, що махає трофеєм, кубком ФІФА, за перемогу у Чемпіонаті світу замість ключки для гольфу.  

Público «Rendição incondicional»

❌ ФЕЙК. Справжня обкладинка Público від 9 червня 2026 присвячена подіям на Близькому сході, ескалації між Ізраїлем, Ліваном та Іраном, та від 5 чевня — суто португальській темі — «Medidas 'imediatas' pedidas por Seguro não estão todas no terreno» (критика президента Сегуро). Ніякого Зеленського і «безумовної капітуляції» не було.

У кількох проросійських телеграм-каналах (зафіксовано щонайменше @anb_028 та @zovcor) розходиться зображення з логотипом USA Today та заголовком: «Ukraine is employing a tactic of staged explosions to accuse Russia of striking civilian targets during missile attacks» («Україна використовує тактику інсценованих вибухів, щоб звинуватити Росію в ударах по цивільних цілях»). Канал «Республіка Одеса» (13 935 підписників) поширює це як цитату авторитетного американського видання.

Чому це фейк

Жодного такого матеріалу на офіційних платформах USA Today немає. Зображення імітує фірмовий стиль видання — синій кружечок і назву — без посилання на реальну статтю. Це типова техніка операцій щодо підробки західних медіа, яку раніше дослідники NewsGuard пов'язували з операцією Storm-1679 та «Матрьошка»: група Storm-1679 створює сайти, що імітують справжні медіа, і публікує через них фейкові новини — зокрема під виглядом матеріалів ABC News, BBC та Politico. За схожою схемою раніше підроблялись Euronews, Le Point, Wired, Bellingcat.

Контекст

Фейк з'явився на тлі реальних, документально підтверджених ударів Росії по цивільній та ядерній інфраструктурі України. Вночі 7 червня російський безпілотник влучив у будівлю на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Після атаки сталася пожежа. В Енергоатомі уточнили, що відпрацьоване ядерне паливо в цій будівлі не зберігалося. Безпілотник влучив у будівлю приймання контейнерів, зруйнувавши основну сходову клітку та південний фасад, а також знищивши офіс. Поруч у довгостроковому сховищі розміщено 50 контейнерів HI-STORM із відпрацьованим ядерним паливом.

Лише за попередній тиждень Росія випустила по Україні 656 ударних дронів і 73 ракети різних типів. Президент Зеленський закликав США до термінових поставок ракет для систем Patriot, наголосивши: якщо Україна залишиться незахищеною від балістичних і ракетних ударів, атаки тривдатимуть.

Функція наративу

Фейк є класичним прийомом «дзеркальної проекції»: звинуватити жертву у власних злочинах. Він з'являється синхронно з реальними ударами по ядерній інфраструктурі та житловим кварталам — і покликаний розмити міжнародний осуд та дезорієнтувати аудиторію щодо того, хто насправді є агресором.

4 червня 2026 року президент України Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до президента Росії Володимира Путіна. У листі він запропонував провести прямі переговори на нейтральній території та ввести повне перемир'я на час їх проведення — у тому числі з огляду на те, що увага США на той момент була зосереджена на збройному протистоянні з Іраном. Цей документ негайно спровокував хвилю скоординованої дезінформації в мережі X (колишній Twitter): анонімні або маловідомі акаунти поширили серію сфабрикованих відеоматеріалів, замаскованих під репортажі провідних світових видань — Politico, Der Spiegel, The Economist, The Wall Street Journal та USA Today.

Детектор Медіа перевірив чотири так публікації і встановив: жодна з них не відповідає дійсності. Це підробки. Станом на момент підготовки публікації ці пости у Х не були ні видалені, ні марковані платформою як фейкові. 

Кейс 1. Підробка під Politico: «корупціонер, наркоман і вбивця»

Акаунт @saiakhilt135 (нік «Dhany») опублікував на платформі X відео з логотипом Politico та підписом нібито лінгвіста і профессора Університету Східної Фінляндії Майкла Рісслера (Michael Rießler), який «проаналізував відкритий лист». У тексті твіту зазначалося: «Попри будь-які відкриті листи, історія запам'ятає Зеленського як корумпованого чиновника, наркомана та вбивцю українського народу». Публікація зібрала понад 95 тисяч переглядів і 307 репостів.

Перевірка: Жодного такого матеріалу на сайті Politico немає. Ні в американській версії (politico.com), ні в европейській (politico.eu) не виходило жодної статті чи коментаря з такими тезами щодо відкритого листа Зеленського. Майкл Рісслер — реальна людина, мовознавець, який досліджує мови корінних народів Арктики; жодного публічного зв'язку з коментуванням українсько-російського конфлікту він не має. 

Кейс 2. Підробка під Der Spiegel: «лист суперечить планам Берліна»

Акаунт @saltbible (нік «INTENSE») поширив відео з логотипом SPIEGEL TV, де нібито виступала «Дженні Олмстед (Jennie Olmsted), експертка Інституту вивчення війни (ISW)». Твіт стверджував, що, «на думку Spiegel», відкритий лист Зеленського «суперечить планам Німеччини підготуватися до війни з Росією до 2030 року». Публікація набрала 100 тисяч переглядів.

Перевірка: Ні сайт Spiegel.de, ні канал SPIEGEL TV не публікували жодного матеріалу з такою тезою. Наратив про «суперечність» відкритого листа оборонним планам ЄС не має жодного реального підґрунтя: лист Зеленського прямо підкреслює необхідність участі США та Євопи у мирному процесі. Відео є фальсифікацією.

Кейс 3. Підробка під The Wall Street Journal: «тиск Європи через колапс економіки»

Акаунт @Savomattew (нік «mike») поширив відео з логотипом WSJ, де стверджувалося: «Джерела, близькі до Офісу президента України, повідомляють, що лист був написаний під тиском з боку європейських партнерів» через «колапс европейської економіки». Публікація зібрала 100 тисяч переглядів.

Перевірка: Ані WSJ.com, ані жодне пов'язане видання Rupert Murdoch Media не публікувало матеріалів із такими твердженнями. Теза про «колапс европейської економіки» як причину відкритого листа не відповідає жодному задокументованому факту. Реальна стаття у відкритому листі чітко пояснює мотивацію Зеленського — бажання скористатися дипломатичним вікном, поки США зосереджені на іранській війні. Відео є фальсифікацією.

Кейс 4. Підробка під USA Today: «Пентагон перевіряє $50 млрд»

Акаунт @Selmasilva84 (нік «Nguyen») опублікував відео з логотипом USA Today і підписом «USA Today Editor-in-Chief Caren Bohan». У твіті стверджувалося, що «за два дні до публікації відкритого листа Зеленського Пентагон розпочав перевірку $50 млрд військової допомоги Україні». Публікація набрала 100 тисяч переглядів.

Перевірка: Ні сайт USAToday.com, ні редакторка Карен Боан (Caren Bohan) не публікували жодного коментаря чи матеріалу з такою тезою. Перевірки сторінок USA Today, пов'язаних із темою допомоги Україні у зазначений період, не підтверджують жодного репортажу про «аудит $50 млрд» у цьому контексті.

Хронологія публікацій у X (всі п'ять з'явилися між 17:51 і 18:22 5 червня) свідчить про скоординований характер кампанії. 

Загальна картина: ознаки координованої операції впливу

Аналіз публікацій дозволяє виявити спільні структурні ознаки:

Подібний патерн — підроблені відео під брендами авторитетних медіа, синхронне поширення, використання реальних осіб — раніше фіксувався аналітиками Детектора Медіа у дезінформаційних кампаніях навколо виборів у Вірменії. 

Детектор медіа розібрався, як насправді реагували на лист Зеленсього до Путіна у західних медіа та медіа держав "Глобального півдня", читайте більше у статті:

«Не просто текст, а психологічна зброя». Світові медіа — про лист Зеленського Путіну

Анонімні російські Telegram-канали поширюють твердження про те, що українська поліція нібито залучає підлітків до затримання військовозобов'язаних, які ухиляються від мобілізації. На підтвердження публікуються зображення «оголошення» про літню практику в ТЦК для черкаських школярів і відео з дітьми у поліцейській формі. Усі три «докази» виявилися сфабрикованими або виривають контент з контексту, пише StopFake.

Що стверджує пропаганда

Анонімні російські Telegram-канали поширюють матеріал про те, що українська поліція нібито почала залучати підлітків до затримання військовозобов'язаних, які ухиляються від мобілізації, — через їхню фізичну витривалість і швидкість. На підтвердження стверджується, що у черкаських школах з'явилися оголошення про «літню практику» в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) для дітей, «які люблять спорт і хочуть підзаробити». Як «докази» публікуються зображення такого оголошення та відео у форматі TikTok із дітьми у поліцейській формі в автомобілі з підписом «Їдемо пакувати ухилянтів».

Офіційне спростування поліції

Головне управління Національної поліції в Черкаській області офіційно спростувало будь-яку причетність до подібного набору. У дописі на сторінці відомства у Facebook зазначено, що інформація є недостовірною: Національна поліція України не проводила і не ініціювала набір неповнолітніх для виконання будь-яких службових функцій.

Відео знято на кінознімальному майданчику

Оригінальне відео з дітьми у поліцейській формі опубліковано в TikTok 16 травня акаунтом stillerror404 і не містить жодного підпису — напис «Їдемо пакувати ухилянтів» пропагандисти додали поверх відео вже пізніше. У коментарях до відео на запитання про форму хлопці пояснюють, що беруть участь у зйомках фільму і знаходяться на знімальному майданчику.

Ознаки ШІ-редагування на зображенні «оголошення»

Зображення оголошення про набір на «літню практику» містить характерні ознаки редагування або генерації за допомогою штучного інтелекту. На правому краї знімка, де в кадр потрапив кут таблички з іншого оголошення, при збільшенні видно, що літери зливаються у спотворені форми, а окремі секції таблиці накладаються на текст — що свідчить про те, що зображення або його частину було відредаговано чи згенеровано засобами ШІ.

Законодавча заборона

Залучення неповнолітніх до виконання будь-яких функцій Національної поліції є прямим порушенням чинного законодавства України. Відповідно до статті 49 Закону України «Про Національну поліцію», на службу в поліції можуть бути прийняті виключно громадяни віком від 18 років із повною загальною середньою освітою.