У соцмережі X поширили фейкове відео, яке видає себе за матеріал американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) і використовується для розпалювання напруги між Україною та Польщею.

У відео заявляється, що «нібито польські найманці» в Україні найчастіше гинуть в результаті «внутрішніх конфліктів», причиною яких є «глибока ворожість, яку українці відчувають щодо поляків». У відео навіть наводиться вигадана цитата голови ISW Кімберлі Каган про те, що «українці відносяться до полякі як до рабів».

Очевидно, відео є підробкою. Подібний ролик не публікувався ані на сайті, ані в жодній з соцмереж ISW. Відео не відповідає стилю, в якому зазвичай робляться справжні відео ISW. Ролики Інституту зазвичай містять аналіз подій заснований на фактах, в той час як фейкове відео є примітивною спробою викласти бездоказові вигадки в агресивно пропагандистському стилі. Єдине спільне, що має це відео зі справжніми роликами ISW - це вступна і прикінцева заставки, а також наклеєний поверх кадрів логотип Інституту.

Подібне використання логотипів і візуальної айдентики відомих медіа та аналітичних центрів є типовою тактикою російських інформаційних операцій.

Допис з’явився в акаунті, який має ознаки скомпрометованого або залученого до бот-мережі. До публікації відео остання активність, зафіксована на акаунті, відбувалася в 2013 році.

Фейк поширюється на тлі загострення у відносинах між Києвом і Варшавою після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордену Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Причиною стала реакція польської сторони на рішення України надати одному з військових підрозділів почесне найменування на честь Героїв УПА. У Польщі це викликало гостру дискусію через історичну пам’ять про Волинську трагедію.

Російська пропаганда намагається використати цей конфлікт для посилення взаємної недовіри між українцями та поляками. У таких повідомленнях Україну зображують як державу, нібито ворожу до Польщі, а польську підтримку України — як «помилку» або «загрозу» для самих поляків.

Схожі повідомлення вже фіксували у межах кампанії російськомовної бот-мережі Matryoshka. Вона поширює сфабриковані дописи та відео, які імітують матеріали авторитетних західних медіа й організацій. Такі фейки часто супроводжуються логотипами Euronews, Der Spiegel, ISW або інших упізнаваних джерел, щоб створити враження достовірності.

Мета таких матеріалів — не лише дискредитувати Україну, а й посварити її з ключовими партнерами. Польща залишається одним із головних союзників України з початку повномасштабного вторгнення Росії: вона прийняла мільйони українських біженців і є важливим логістичним маршрутом для західної військової допомоги. Саме тому Москва систематично намагається атакувати українсько-польські відносини через історично чутливі теми.

Фейкове відео від імені ISW є частиною ширшої інформаційної операції, спрямованої на використання реального дипломатичного конфлікту для поглиблення розколу між Україною та Польщею. Росія намагається перетворити складні історичні питання на інструмент політичної маніпуляції та послабити солідарність між двома країнами, які залишаються стратегічно важливими партнерами у протидії російській агресії.

Російська пропаганда дедалі активніше використовує дезінформацію, перебільшені заяви про успіхи на фронті та погрози Заходу, щоб приховати нестачу реальних військових досягнень у війні проти України.

Про це йдеться в аналізі EUvsDisinfo.

На тлі скорочення російських просувань на полі бою Москва намагається підтримувати для внутрішньої аудиторії та партнерів образ «успішної» війни. Для цього кремлівські медіа поширюють повідомлення про нібито збереження Росією «стратегічної ініціативи» та регулярно заявляють про захоплення українських населених пунктів, навіть коли ці заяви не відповідають дійсності.

Одним із прикладів у EUvsDisinfo називають Куп’янськ Харківської області. У листопаді 2025 року Міноборони Росії вже оголошувало про нібито повне захоплення міста, однак Україна спростувала ці заяви, а Президент Володимир Зеленський відвідав Куп’янськ. У травні 2026 року схожі твердження повторив начальник Генштабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов, заявивши про просування російських військ на захід від міста. Водночас, за даними аналітиків, українські сили продовжують утримувати оборонні рубежі в цьому районі.

Схожа ситуація спостерігається і навколо Малої Токмачки в Запорізькій області. Кремлівські ресурси неодноразово оголошували про її «звільнення», зокрема кілька разів у 2025 році та знову у 2026-му. Однак населений пункт залишається під контролем України.

Окремий блок російських наративів стосується українських ударів по військовій логістиці Росії, зокрема по маршрутах, які Москва використовує для постачання окупаційних військ на півдні України та в напрямку Криму. Прокремлівські медіа намагаються подавати ці удари як атаки на цивільних або як доказ небажання Києва завершувати війну. Водночас, як зазначають у EUvsDisinfo, дії російського уряду — зокрема збільшення постачання пального з Білорусі та обговорення експортних обмежень на пальне — свідчать про проблеми, які Москва намагається приховати.

Також російська пропаганда використовує українські удари по об’єктах на території Росії для поширення тез про «західну ескалацію» та нібито участь НАТО у війні. У такий спосіб Кремль намагається применшити військову спроможність України й представити союзників Києва як безпосередніх учасників конфлікту.

У EUvsDisinfo зазначають, що Кремль паралельно шукає зручну «формулу перемоги» для пояснення можливого завершення війни без реальної перемоги на полі бою. У центрі таких наративів — твердження про нібито успішне протистояння Росії «агресивному Заходу», стійкість російської економіки до санкцій, а також «здобуття» нових територій і громадян.

На думку авторів аналізу, російська дезінформаційна кампанія дедалі більше перетворює війну на інформаційне протистояння. Через фейки, погрози та маніпуляції Москва намагається приховати власні втрати, обмежені просування на фронті та нездатність досягти заявлених цілей в Україні.

Після наймасованішого від початку повномасштабного вторгнення удару Сил оборони України по Москві та Московській області в інформаційному просторі розгорнулася нова хвиля російської пропаганди. Російські та проросійські ресурси скоординовано почали поширювати твердження, що Україна нібито діє не самостійно, атакує цивільні об’єкти та провокує можливу ескалацію з Росією і НАТО. Як і де розвивається інфокампанія  розповіли VoxCheck.

18 червня 2026 року Сили оборони України завдали ударів по об’єктах у Москві та Підмосков’ї, серед яких були об’єкти паливної та військової логістики, зокрема Московський нафтопереробний завод. За даними Генерального штабу ЗСУ, на підприємстві виникли пожежі в кількох осередках.

Однак майже одразу після події в мережі почала поширюватися інша версія подій. Російська пропаганда намагалася сформувати у міжнародної аудиторії уявлення, що Росія є стороною, яка «захищається», а українські удари нібито є причиною майбутніх російських атак.

Одною із головних тех стало твердження, що Росія лише «відповідає» на дії України. Таку риторику використовували, зокрема, після заяв російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова про подальші «масовані удари» по Україні. 

Проте російські масовані атаки на українські міста не виникають спонтанно після окремих подій. Росія системно здійснює ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по цивільній інфраструктурі, енергетиці та житлових районах. Водночас Україна заявляє про удари по об’єктах, які мають військове значення та забезпечують роботу російської армії.

Окремим напрямом стала спроба представити українські удари як атаки на мирних жителів. У соцмережах поширювали відео пошкоджених житлових будинків, змішуючи їх із повідомленнями про удари по нафтопереробних та логістичних об’єктах. Така тактика мала на меті стерти різницю між військовими цілями та цивільною інфраструктурою.

Паралельно запускали тезу про нібито участь НАТО та Великої Британії в організації атак. Російська пропаганда регулярно використовує цей наратив, щоб створити уявлення про «війну Росії проти всього Заходу», а не про агресію проти України.

Аналітики звернули увагу, що частина таких повідомлень поширювалася через іноземні акаунти з великою аудиторією, які позиціонують себе як незалежні коментатори. Серед них були сторінки, пов’язані з попереднім поширенням прокремлівських наративів та матеріалів російських державних медіа.

Одним із прикладів став акаунт Concerned Citizen у соцмережі X, який одним із перших після атаки поширив набір ключових тез: нібито Україна діяла за підтримки НАТО, нібито були атаковані цивільні об’єкти, а Росія тепер має право на відповідь. Саме ці елементи згодом повторювали інші інформаційні майданчики.

Ще одним напрямом кампанії стало використання відео з пошкодженим житловим будинком, яке поширювали різні акаунти з однаковими поясненнями. Фактчекери звернули увагу, що синхронність публікацій і повторення однакових формулювань є типовими ознаками координованого поширення наративів.

Після цього в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про нібито загрозу «Третьої світової війни» та можливу ядерну ескалацію. Такі твердження традиційно використовуються російською пропагандою для залякування аудиторії та перекладання відповідальності за можливе загострення на Україну.

За цією логікою Росія намагається представити власну агресію як вимушену реакцію, а дії України щодо захисту від нападів — як провокацію. Водночас фактчекери наголошують, що саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України та продовжує систематичні атаки по українських містах.

Основною темою дезінформаційної кампанії після ударів по Москві стало перевертання ролей агресора та жертви. Російські інформаційні мережі намагалися представити удари по військовій інфраструктурі як «терористичні атаки», приховуючи контекст багаторічної війни та численних російських обстрілів України.

У соціальних мережах поширилося відео, яке нібито показує чиновників на відкритті нової асфальтованої дороги в російському місті Мухосранськ. У ролику стверджується, що місцеві посадовці нібито відкрили дорогу, яка виявилася лише фальшивим рулонним макетом асфальту. Насправді відео повністю створене за допомогою штучного інтелекту, а саме місто Мухосранськ є вигаданим. Про це розповіли фактчекери Lead Stories, які перевірили походження ролика, його авторів та ознаки AI-генерації.

Відео поширювали з підписом про нібито «великий скандал у Мухосранську, Росія» та запитанням, хто отримав гроші за дорогу, якої насправді не існувало. Такий сюжет створював враження викриття корупції та обману під час дорожнього будівництва.

Однак перевірка Lead Stories показала, що йдеться не про реальний інцидент, а про сатиричний контент. Мухосранськ не є справжнім населеним пунктом у Росії. Це поширена жартівлива назва для умовного віддаленого провінційного міста, аналогічна англомовним виразам на кшталт «Nowheresville».

Фактчекери встановили, що оригінальне відео походить із TikTok-акаунта, який публікує меми та контент, створений штучним інтелектом. На ролику є позначка «AI-generated», а також водяний знак акаунта @sokolandr92. Сам авторський профіль використовує гумористичний формат і прямо вказує, що його матеріали можуть бути пародійними.

Окремою ознакою того, що відео не є реальним записом, є оформлення акаунта, який його поширив. Профіль @JenevaFMRadio використовує елементи пародії, зокрема змішані символи з латинської та кириличної абетки, що створюють імітацію справжнього медіа. Його опис також містить натяки на сатиричний характер сторінки.

Lead Stories також звернули увагу на деталі самого відео. У ролику немає підтверджень існування події, реальних посадовців чи справжнього місця зйомки. Натомість використані типові ознаки генерації штучним інтелектом, а сюжет побудований як гумористична вигадка про корупцію та неякісну інфраструктуру.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало використання AI-генерації для створення правдоподібного на вигляд, але вигаданого відео. Попри те, що ролик мав сатиричне походження, його поширення без контексту могло створювати у користувачів хибне враження про реальний випадок у Росії.

Перевірка показала, що відео про «фальшиву асфальтовану дорогу» не демонструє справжній скандал чи корупційну схему. Це штучно створений мем із вигаданим містом, який спочатку публікували як AI-контент, але згодом його почали поширювати без пояснення контексту.

У мережі знову поширюється твердження про нібито існування в Україні американських біологічних лабораторій, де могли розробляти зброю. Про це розповіли фактчекери Maldita.es, які проаналізували походження заяв, зміст документів та історію поширення пропаганди про «біологічну зброю України».

Нову хвилю таких заяв запустили після публікації відео директорки Національної розвідки США Тулсі Габбард, у якому вона заявила про розкриття документів щодо фінансування США понад 120 лабораторій у більш ніж 30 країнах, включно з Україною.
Російські державні медіа та прокремлівські ресурси швидко підхопили заяви Габбард і представили їх як нібито підтвердження звинувачень Москви про розробку Україною біологічної зброї за підтримки США. Зокрема, Russia Today та Sputnik заявляли, що оприлюднені документи начебто доводять правоту російської версії подій.

Однак фактчекери зазначають, що йдеться про програму співпраці між Україною та США у сфері біобезпеки, а не про створення зброї. У 2005 році країни підписали Програму зменшення біологічних загроз, метою якої було підвищення безпеки українських лабораторій, захист небезпечних патогенів та розвиток мирних досліджень, зокрема у сфері діагностики та вакцин.

Саме цей документ уже багато років використовується російською пропагандою як основа для конспірологічних тверджень. За даними дослідників, наратив про «американські біолабораторії в Україні» почав активно поширюватися ще з 2009 року, а особливого масштабу набув після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Тоді російська влада використовувала ці заяви як один із аргументів для виправдання війни проти України. Кремль стверджував, що нібито прагнув знищити лабораторії, які становили загрозу для Росії. Водночас Організація Об’єднаних Націй у 2022 році заявляла, що не має доказів існування в Україні програм розробки біологічної зброї. Наявність патогенів у лабораторіях сама по собі не свідчить про створення зброї. Такі матеріали використовуються у цивільній медицині для вивчення захворювань, контролю спалахів інфекцій та реагування на надзвичайні ситуації.

Окремою темою перевірки стало, як нові заяви почали поширюватися через політичних діячів і соціальні мережі. Відео Габбард поширили деякі представники американського політичного середовища, після чого його активно використали російські державні ресурси та пов’язані з Кремлем інформаційні мережі.

Фактчекери також звернули увагу на використання підроблених матеріалів у межах цієї кампанії. Зокрема, мережа Matryoshka, пов’язана з російськими операціями впливу, поширювала фальшиві обкладинки та матеріали, які імітували відомі західні медіа, щоб надати неправдивим твердженням вигляду достовірності.

Українське Міністерство закордонних справ назвало нову хвилю таких звинувачень безпідставними маніпуляціями та наголосило, що Україна ніколи не брала участі у розробці, виробництві чи зберіганні біологічної зброї.

Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) та Центр протидії дезінформації України оприлюднили спільний аналітичний звіт, у якому йдеться про масштабну кампанію російських інформаційних операцій, спрямованих проти європейської інтеграції України. У документі зазначається, що Росія системно намагається підірвати підтримку вступу України до Європейського Союзу як серед українського суспільства, так і серед громадян країн ЄС. Основна мета таких дій — послабити політичну та суспільну підтримку євроінтеграційного курсу України.

Звіт фіксує, що євроінтеграція України стала однією з ключових цілей російських інформаційних операцій після отримання країною статусу кандидата в ЄС у 2022 році та початку переговорів про вступ у 2024 році. Сам процес інтеграції перетворився на об’єкт систематичних маніпуляцій, оскільки він пов’язаний із питаннями безпеки, економічного відновлення та геополітичного вибору України.

Є кілька основних напрямків прпаганди, які російські структури просувають для української аудиторії. Серед них: твердження про нібито зацікавленість ЄС у затягуванні війни проти Росії, ідеї про поділ України між країнами Євросоюзу, а також меседжі про те, що євроінтеграція начебто означає зовнішнє управління державою. Окремо поширюється теза про те, що Україна нібито «несумісна» з європейськими цінностями.

Ці повідомлення поширюються через складну мережу каналів впливу, яка включає російські державні інституції, контрольовані медіа, телеграм-канали, пов’язані з прокремлівськими мережами, а також псевдолокальні ресурси. Для посилення ефекту використовуються координація публікацій у різних соцмережах, спотворені карти «поділу України», виривання з контексту заяв європейських політиків та адаптація меседжів до регіональних настроїв.

Окремий блок звіту присвячений інформаційним операціям проти аудиторій у Європейському Союзі. Тут російські структури роблять акцент на темах цінностей, міграції та фінансової допомоги Україні. В окремих державах меседжі адаптуються під локальні страхи: економічні ризики підкреслюються в Німеччині, корупційні наративи — у Франції, а питання біженців — у Польщі.

Також пропагандисти постійно атакують українських політичних лідерів, насамперед президента Володимир Зеленський. Ключова тема критики:  поширення фальшивих або перебільшених звинувачень у корупції. Паралельно українських громадян і біженців у ЄС намагаються зобразити як джерело соціальних проблем або загрозу безпеці, що має підірвати суспільну солідарність.

Фінансова підтримка України від ЄС подається як нібито неефективна або така, що призводить до збільшення корупції. Пропагандисти доя цього використовують підроблені матеріали, які скоординовано поширюють через мережі впливу. У звіті також наголошують на зростанні ролі штучного інтелекту та автоматизованих систем у масовому створенні локалізованого контенту, що дозволяє швидко адаптувати наративи під різні країни та аудиторії.

Попри масштабність кампанії, у звіті зазначаєть, що немає жодних доказів впливу цих операцій на стратегічний вибір України щодо вступу до ЄС. Водночас автори попереджають, що тривале поширення таких наративів може поступово знижувати рівень довіри та посилювати сумніви у частини вразливих аудиторій як в Україні, так і в Європі.

Автори звіту пишуть, що скоординована відповідь і міжнародна співпраця залишаються ключовими інструментами протидії інформаційним загрозам, які супроводжують процес європейської інтеграції України та ширші геополітичні зміни в Європі.

У мережі поширюються твердження, нібито більшість українців вимагає негайної відставки Володимира Зеленського. Як фейкороби зманіпулювали соціологією, розповіли StopFake.

Російські пропагандистські ресурси посилаються на дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), стверджуючи, що 67% громадян України начебто виступають за те, щоб президент залишив посаду вже зараз. Насправді ці заяви є маніпуляцією та викривленням результатів опитування. Про це розповіли фактчекери StopFake, які встановили, що пропагандисти змінили контекст дослідження та видалили з нього ключову умову — йдеться про можливі зміни влади після завершення війни, а не під час воєнного стану.

Російські медіа використали реальне дослідження КМІС, проведене у квітні-травні 2026 року, але подали його результати у викривленому вигляді. У публікаціях стверджувалося, що українське суспільство нібито перебуває на межі масштабного невдоволення владою та вимагає «перезавантаження» керівництва країни негайно.

Однак у самому дослідженні КМІС йдеться про інше питання. Соціологи запитували громадян щодо необхідності оновлення органів влади після завершення війни. Тобто респонденти висловлювали ставлення до майбутніх політичних процесів у мирний період, а не вимогу проведення кадрових змін під час повномасштабного вторгнення.

У КМІС окремо наголосили, що «йшлося про період після війни». Соціологи також зазначили, що їхні попередні дослідження стабільно показують: більшість українців не підтримує проведення виборів до завершення бойових дій.

Маніпуляція виникла через вилучення важливої частини формулювання. Замість суспільного запиту на майбутнє оновлення політичної системи пропагандисти представили результати як нібито негайну вимогу зміни президента.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснив, що показник у 67% відображає бажання суспільства оновити політичні еліти у мирний час, а не заклик до дострокової зміни влади під час війни. За його словами, українці розділяють питання підтримки державних інституцій під час війни та майбутніх політичних змін після її завершення.

Фактчекери також звернули увагу, що запит на оновлення влади стосується не лише президента. У тому ж дослідженні значна частина опитаних підтримала оновлення інших державних органів після війни: зокрема, 83% висловилися за перезавантаження Верховної Ради, а 74% — за зміну уряду.

Водночас дані попередніх опитувань КМІС показують, що Володимир Зеленський зберігає підтримку серед значної частини населення: більшість опитаних продовжує йому довіряти та вважає його легітимним главою держави в умовах воєнного стану.

Таким чином, основною темою дезінформації стало створення хибного уявлення про нібито масову втрату підтримки українською владою. Російська пропаганда використала реальні соціологічні дані, але змінила їхній зміст, перетворивши обговорення майбутніх реформ після війни на фейк про «негайну вимогу відставки» президента.

Російські пропагандистські ресурси поширюють твердження, що Велика Британія нібито передає Україні збагачений уран вартістю 280 мільйонів доларів для створення «брудної бомби» або можливого ядерного удару по Росії. Про це розповіли фактчекери StopFake, які перевірили заяви російської пропаганди та встановили, що вони викривляють зміст угоди між Великою Британією та Україною.

Основою дезінформаційної кампанії стало спотворення інформації про постачання низькозбагаченого урану для української атомної енергетики. Пропагандисти подають звичайне паливо для реакторів як матеріал військового призначення, намагаючись створити уявлення про нібито підготовку Україною ядерної провокації.

Насправді у червні 2026 року британський уряд оголосив про виділення 210 мільйонів фунтів стерлінгів через механізм UK Export Finance. Кошти мають забезпечити кредитні гарантії для постачання компанією Urenco збагаченого урану українському оператору атомних електростанцій «Енергоатом». Паливо призначене виключно для роботи українських АЕС протягом найближчих років.

Угода є частиною багаторічної співпраці між Urenco та «Енергоатомом», яка триває з 2009 року. Раніше сторони також укладали контракти на довгострокове постачання ядерного палива, зокрема після початку повномасштабного вторгнення Росії, коли Україна почала остаточно відмовлятися від залежності від російських ядерних технологій.

Фактчекери наголошують, що низькозбагачений уран, який використовується як паливо для цивільних атомних реакторів, не має необхідних характеристик для створення ядерної зброї. Так само він не може бути основою для «брудної бомби», оскільки такі пристрої передбачають використання радіоактивних матеріалів із зовсім іншими властивостями та принципом дії.

У Міністерстві енергетики України та «Енергоатомі» заявляють, що співпраця із західними партнерами, зокрема Великою Британією та США, спрямована на забезпечення енергетичної незалежності України та диверсифікацію постачання ядерного палива.

Додатковим підтвердженням мирного характеру використання ядерних матеріалів є постійний міжнародний контроль. Українські атомні об’єкти перебувають під наглядом Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яке регулярно здійснює перевірки та підтверджує, що ядерні матеріали використовуються відповідно до заявлених мирних цілей.

Таким чином, головною темою дезінформації стала маніпуляція навколо ядерної безпеки та спроба представити цивільне ядерне паливо як інструмент створення зброї. StopFake встановив, що заяви про передачу Україні урану для «брудної бомби» не відповідають дійсності та є черговою спробою російської пропаганди дискредитувати міжнародну підтримку України.

У мережі поширюється відео, яке нібито створене французьким виданням Le Point і стверджує, що Міністерство закордонних справ Франції підтвердило присутність в Україні 22 тисяч французьких «найманців». Насправді це підробка, яка імітує оформлення відомого медіа та використовується для поширення старого російського наративу про нібито масштабну участь французів у війні проти Росії. Про це розповіли фактчекери StopFake, які перевірили походження відео, заяви, згадані в ньому, та встановили, що жодне з авторитетних джерел не підтверджує ці твердження.

Пропагандистські ресурси поширювали ролик із твердженнями, що Франція нібито приховує свою пряму участь у війні, видаючи військових за «добровольців». У відео також заявлялося, що кількість французьких бійців в Україні нібито може становити 70 тисяч, посилаючись на BBC. Такі повідомлення подавалися як доказ того, що західні країни нібито ведуть війну проти Росії руками іноземних військових.

Перевірка StopFake показала, що ані Le Point, ані BBC не публікували матеріалів із такими цифрами чи заявами. Фейковий ролик лише копіює окремі елементи дизайну французького видання: використовує його логотип, схожу графіку та фінальну заставку з іменами авторів. Водночас на офіційних сайтах і сторінках Le Point у соціальних мережах немає жодної згадки про подібний матеріал.

Фактчекери також встановили, що заяви про «французьких найманців» в Україні вже неодноразово використовувалися російською пропагандою. У 2024 році Міністерство закордонних справ Франції спростовувало подібні звинувачення після заяв російської влади про нібито загибель французьких військових у Харкові, назвавши їх частиною дезінформаційної кампанії.

Окрему увагу StopFake приділив аналізу самого відео. У ньому немає журналістського сюжету, коментарів експертів чи посилань на документи. Ролик складається з коротких кадрів, музичного супроводу та графічних елементів, які створюють враження професійного медіаматеріалу, але не містять підтвердження заявленої інформації.

Ще однією ознакою фальсифікації стали згадані у відео імена авторів. Один із них, Борис Хенсель, справді співпрацює з Le Point, однак пише матеріали про медицину, здоров’я та харчування. StopFake не знайшов доказів його причетності до створення цього відео.

Також у ролику використані стокові зображення та загальні кадри, які не підтверджують заяви про присутність десятків тисяч французьких військових. У фейковому матеріалі немає посилань на офіційні заяви французької влади чи публікації BBC, хоча саме ці джерела нібито використовуються для обґрунтування маніпуляції.

Поширення відео також вказує на його пропагандистське походження. За даними моніторингу Osavul, які наводять StopFake, одним із перших ролик опублікував Telegram-канал «Гагаузька Республіка» 12 червня, після чого його почали поширювати інші проросійські ресурси. Водночас у справжніх інформаційних каналах Le Point чи BBC цей матеріал не з’являвся.

Таким чином, головною темою дезінформації стало створення фальшивого медіаматеріалу для просування тези про нібито участь Франції у війні проти Росії. Перевірка показала, що відео не має стосунку до Le Point чи BBC, а твердження про десятки тисяч французьких «найманців» в Україні є вигаданими.

Проросійські Telegram-канали запустили чергову хвилю дезінформації, спрямовану на дискредитацію соціально-економічної ситуації в Україні. Цього разу під прицілом маніпуляторів опинилася Дніпропетровщина. Мережею телеграм-каналів та російських медіа поширюється псевдоаналітика, яка малює апокаліптичну картину: нібито регіон вимирає, перебуває у стані глибокої фінансової кризи, а населення охопила масштабна «епідемія» наркозалежності. Спростували цей наратив факт-чекери Ґвара Медіа. 

Вперше цей наратив з'явився 9 червня на каналі «На самом деле в Днепре», де область назвали «символом краху європейської мрії». Згодом фейк синхронно підхопила вся сітка пропагандистських ресурсів («На самом деле в Запорожье», «На самом деле в Одесе», «На самом деле в Харькове» тощо).

Маніпуляція №1: «Кількість вироків за збут наркотиків у регіоні зросла втричі через бездіяльність влади»

Реальність: Пропагандисти стверджують, що за 2025 рік в області винесли понад дві тисячі вироків за збут наркотиків, оскільки профілактикою ніхто не займається.

Дані Єдиного державного реєстру судових рішень спростовують цю маніпуляцію. За статтею 307 ККУ (незаконний збут) на Дніпропетровщині за весь 2025 рік було винесено лише 428 вироків. Для порівняння: у довірусному 2019 році таких вироків було 522. Тобто статистика не просто не зросла втричі — вона зменшилася на 18%.

Щодо «відсутності профілактики»: в області системно реалізується Комплексна програма профілактики залежностей на 2022–2026 роки. Крім того, у липні 2025 року Кабмін затвердив Стратегію наркополітики до 2030 року, що є частиною зобов'язань України в межах асоціації з ЄС.

Маніпуляція №2: «Кількість залежних у реабілітаційних центрах підскочила на 45%, а середній вік пацієнтів знизився до 25 років»

Реальність: Автори фейку не надали жодних офіційних джерел для цих цифр. У Національному звіті щодо наркотичної ситуації за 2025 рік та документах МОЗ подібні показники для Дніпропетровщини відсутні.

Маніпуляція №3: «Економіка регіону повністю виснажена, а інфляція з'їдає всі доходи»

Реальність: Економічні показники свідчать про протилежне. Дніпропетровська область залишається одним із головних фінансових донорів країни. У 2024 році область була лідером з експорту товарів в Україні (понад 16% від загальнодержавного обсягу). У 2025 році регіон утримав позиції, поступившись лише Києву, із часткою у майже 15%.

Щодо інфляції, то станом на травень 2026 року в річному вимірі вона сповільнилася до 8,2%. 

Маніпуляція №4: «Владі байдуже на переселенців, а люди приречені на болісне виживання»

Реальність: Пропаганда свідомо занижує кількість ВПО у регіоні (називаючи цифру у 140 тисяч для Дніпра) , щоб зменшити масштаб підтримки, але водночас кричить про «тотальну байдужість».

Офіційні дані Мінсоцполітики станом на лютий 2026 року фіксують у Дніпропетровській області 471 тисячу переселенців (понад 243 тисячі прибули після початку великої війни). Для їхньої підтримки ухвалено Комплексну програму на 2026–2028 роки. Вона включає переобладнання 76 об’єктів під безкоштовне соціальне житло, а також виділення 115,5 млн грн державної субвенції на купівлю та облаштування домівок для ВПО.

Висновок

Це класичний вкид та скоординована маніпуляція. Фейкороби використали як реальні, так і вигадані цифри, змішали їх з емоційними гаслами та спробували прив'язати соціальні виклики до поточних новин.

Мета такої маніпуляції — посіяти паніку, зневіру та відвернути увагу суспільства від причини більшості негараздів: повномасштабної агресії Росії. Прив’язка публікацій у проросфйських телеграм-каналах до подій ще "Революції гідності" це спроба створити хибний причинно-наслідковий зв’язок, і відвернути увагу як від війни, так і від загальноекономічних викликів.