#DisinfoChronicle. Кремлівська пропаганда щодо військового наступу на Україну

«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

19 Серпня станом на 1637 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746

Фейк

827

Маніпуляція

776

Меседж

559

Викриття

Фейк: Human Rights Watch нібито «зафіксувала» мобілізацію 500 священників до ЗСУ

19 Серпня 2026 20:33

Російська пропаганда оприлюднила черговий фальшивий відеоролик, прикрившись брендами української культурної ініціативи та міжнародної правозахисної організації. Мета маніпуляції — посіяти розкол у релігійному середовищі та дискредитувати мобілізаційні процеси в Україні.

Розвінчали фейк фактчекери "Укрінформу".

Скриншот з пропагандистського телеграм-каналу. Джерело: Укрінформ

Прокремлівські Telegram-канали розповсюджують відеоролик із логотипами українського освітньо-культурного проєкту «Пломінь». У матеріалі, із посиланням на нібито звіт міжнародної організації Human Rights Watch (HRW), стверджується, що впродовж літа 2026 року в Україні примусово «мобілізували 500 священнослужителів Православної церкви України».

Як сфабриковано цей фейк?

Фейкове посилання на HRW: На офіційному ресурсі Human Rights Watch немає жодних згадок, звітів чи публікацій про мобілізацію священнослужителів ПЦУ. Натомість реальна остання діяльність правозахисників стосовно України присвячена фіксації воєнних злочинів РФ — зокрема, використанню росіянами касетних боєприпасів під час удару по Києву 5 серпня.
Використання чужого бренду: Проєкт «Пломінь», який займається популяризацією української культури та історії, не має жодного стосунку до цього ролика. На офіційному каналі ініціативи подібний контент відсутній.
Невдала візуальна компіляція: Творці фейку використали випадкові кадри з мережі, абсолютно не пов'язані з ПЦУ. Для ілюстрації «православних храмів» пропагандисти вставили кадри Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію (монастир Босих Кармелітів у Бердичеві), який належить Римо-Католицькій Церкві в Україні.

Монтаж кількох кадрів з різних відео роликів використаний для створення фейку. Джерело: Укрінформ

За допомогою подібних вкидів прокремлівська пропаганда намагається вирішити кілька завдань:

Зіпсувати імідж України на міжнародній арені: спекулювати на чутливій темі свободи совісті та релігії перед західними аудиторіями;

Спровокувати внутрішній конфлікт: спровокувати обурення серед вірян і посіяти недовіру до Збройних Сил України;
Дискредитувати ПЦУ та її керівництво: створити враження, ніби церква не здатна захистити своїх служителів від «примусових дій» держави.

Фейк: У Дніпрі «заборонили евакуацію» військовозобов'язаних чоловіків

19 Серпня 2026 20:07

Російські пропагандисти вкотре вдалися до маніпуляцій, використавши реальне відео з залізничного вокзалу Дніпра. Опублікувавши сфальсифікований ролик, проросійські медіа та акаунти у соцмережах намагаються перекласти відповідальність за транспортні збої, спричинені російськими обстрілами, на українську владу.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу.

Маніпулятивний пост у проросійському акаунті у Х. Джерело: Укрінформ

У соціальних мережах X (Twitter), Instagram та Telegram проросійські ресурси масово поширюють відеоролик із залізничного вокзалу міста Дніпро. На кадрах видно великий натовп пасажирів на площі перед будівлею. Кремлівські акаунти переконують, що черги утворилися через нібито «перевірку документів» та оголошення про заборону евакуації для військовозобов'язаних. Опубліковане відео (оригінальне) дійсно зняте у Дніпрі. Його оприлюднив на своїй сторінці один із користувачів українського сегмента TikTok 7 серпня.

Для переконливості маніпулятори наклали на відео текст, якого немає на оригінальному відео: «Військовозобов’язані не підлягають цивільній евакуації», а також підробили аудіодоріжку — на ній нібито через гучномовець вокзалу лунає відповідна заборона. Першоджерелом вкиду, ймовірно, став акаунт «Периметр ZOV» у мережі X, який оприлюднив фейк 17 серпня.

Які ознаки цього фейку?

Редагування аудіо та написів. У першоджерелі немає жодних титрів про «заборону евакуації». Аудіодоріжку в дезінформаційній версії повністю замінили: у справжньому ролику диктор вокзалу інформує пасажирів про затримки потягів та організовану пересадку на автобуси до сусідніх міст.
Приховання реальної причини тисняви. Скупчення людей на вокзалі Дніпра 7 серпня було спричинене ворожими обстрілами цивільної інфраструктури. Через атаки РФ «Укрзалізниця» повідомила про збої у графіку руху, що й призвело до вимушеного тривалого очікування пасажирів.
Вигадана «евакуація». У Дніпрі станом на серпень не оголошувалося жодної цивільної чи обов'язкової евакуації. Відповідних заяв не робили ні військово-цивільні адміністрації, ні профільні міністерства.
Маніпуляція законодавством. Українське законодавство, що регулює порядок проведення евакуаційних заходів, не містить жодних обмежень чи заборон щодо евакуації цивільного населення за ознакою військового обов'язку.

Мета фейку

Ця маніпуляція спрямована на поширення паніки і відчуття безвихідності серед жителів Дніпра та регіону, формування у суспільства уявлення, ніби держава «кидає» військовозобов'язаних у разі небезпеки, а також щоб змістити фокус уваги громадян із реальної причини затримок транспортного сполучення — систематичних російських атак — на звинувачення «Укрзалізниці».

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.