У середині березня 2026 року у Facebook та інших соцмережах активно поширювалися дописи українською та російською мовами, у яких стверджувалося, ніби американське військове видання Army Times опублікувало статтю, в якій Україну нібито «похвалили» за те, що вона стала постачальником органів та біоресурсів. Як «доказ» прикріплювали скріншот російськомовного тексту з заголовком про високу якість українських органів порівняно з афганськими та іракськими, а також фотографію хірургів під час операції та логотип українського телеканалу «2+2». Розвінчали фейк грузинські фактчекери Mythdetector. 

Утім, це фейк. Жодної подібної статті немає ні на сайті Army Times, ні на його сторінках у соціальних мережах. Пошук за ключовими словами «organs», «Ukraine», «bioresources» та їхніми українськими та російськими аналогами не виявив жодного матеріалу на цю тему.

Фотографія — стара та вирвана з контексту

Фото, яке використовують у фейкових дописах, — це не ілюстрація до вигаданої статті про «чорну трансплантологію». Це кадр із репортажу телеканалу «2+2» від 2021 року. У ньому йшлося про рекордний для того часу день: за одну ніч у чотирьох клініках Києва та Запоріжжя провели шість операцій з трансплантації органів. Це стало можливим завдяки згоді родин кількох померлих донорів. Відео досі доступне в YouTube, і зворотний пошук чітко вказує на його справжнє походження.

Старий фейк з новою обгорткою

Ідентичні повідомлення з тими самими фотографіями та формулюваннями вже активно циркулювали на російських сайтах і в Telegram у 2024 році. Це класичний приклад повторного використання кремлівських наративів. Російська пропаганда роками просуває тезу, що Україна нібито масово торгує органами загиблих солдатів, дітей чи цивільних. Особливо активно ці історії почали розкручувати після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Чому це безглуздо

Медичні експерти неодноразово пояснювали: нелегальне вилучення та транспортування органів у польових умовах війни технічно неможливе. Операції вимагають стерильних умов, великої команди хірургів, точної сумісності донора й реципієнта та швидкої доставки органу (серце чи легені «живуть» лише 4–6 годин). Жодних доказів таких схем у відкритих джерелах немає. Натомість реальна трансплантаційна система України працює прозоро, з акцентом на посмертне донорство за згодою родин.

Кремлівська пропаганда використовує цю тему, щоб дискредитувати Україну на міжнародній арені, деморалізувати українців і їхніх союзників, відвернути увагу від власних воєнних злочинів.

Подібні фейки вже багато разів спростовували незалежні фактчекери в Україні та за кордоном.

У польськомовному фейсбуці у березні знову шириться старий фейк про те, що син колишнього міністра закордонних справ України нібито витратив шалені кошти на реквізит зі знаменитого серіалу. Як «доказ» пропагандисти використовують сфабрикований сюжет американського телеканалу. Розвінчали фейк експерти Демагог. 

У соцмережах X (Twitter), Telegram та Facebook масово розповсюджується відео (нібито фрагмент випуску новин американського каналу KENS 5), у якому стверджується, що Єгор (в інших версіях — Ігор) Кулеба придбав «Залізний трон» за 1,5 мільйона доларів. Дописи супроводжуються маніпулятивними коментарями про те, що це «гроші західних платників податків», які нібито витрачаються на розкіш.

Розбір маніпуляції

1. Підробка відео

Аналіз оригінальних ефірів телеканалу KENS 5 за 2024 рік засвідчив, що сюжету про родину Кулеби ніколи не існувало. Зловмисники використали фірмовий дизайн каналу та наклали поверх справжнього відеоряду вигаданий текст і фотографії українського політика з сином. Це типовий інструмент російської пропаганди — використання брендів відомих західних медіа для легітимізації брехні.

2. Плутанина в іменах та фактах

Автори фейку навіть не спромоглися узгодити ім’я «героя» публікації: у різних дописах сина називають то Єгором, то Ігорем. Окрім того, аукціонні доми, що володіють правами на реквізит HBO, не підтверджували факт продажу трона приватній особі з України.

3. Реакція Дмитра Кулеби

Сам ексміністр офіційно спростував цей вкид ще у грудні 2024 року. На своїй сторінці у Facebook він зазначив:

«Звичайно, син нічого не купував. Він студент, навчається в Києві. І скажу вам по секрету — ні він, ні я навіть не дивилися "Гру престолів"».

Хто стоїть за вкидом?

Згідно з розслідуванням агентства AFP, першоджерелами відео стали російські державні медіа та мережа ботоферм у Telegram.

Метою цієї кампанії, очевидно, є дискредитація українського керівництва на міжнародній арені. Створення напруги між Україною та західними партнерами (зокрема Польщею). Та підживлення наративу про «корумпованість» українських еліт. Старі фейки «реанімуються» через певний час, щоб підтримувати сталий рівень недовіри в суспільстві.