11 травня Такер Карлсон опублікував інтерв'ю з Юлією Мендель — колишньою прессекретаркою Володимира Зеленського (2019–2021). У розмові вона відтворила низку типових російських пропагандистських наративів щодо українського президента. Офіс президента відреагував, провідні західні видання інтерв'ю фактично проігнорували.

Відсутність помітного та яскравого міжнародного резонансу пропагандисти вирішили компенсувати підробками обкладинок провідних західних медіа. 12–13 травня в десятках телеграм-каналів з'явилися дописи з нібито першими шпальтами відомих газет, що «масово цитують» скандальне інтерв'ю. Зокрема, поширювалися зображення підроблених обкладинок різних видань: німецької Bild, британської Echo, португальської Publico, французької Ouest-France та ізраїльської The Jerusalem Post. Ці фальшиві обкладинки розібрали та порівняли з оригіналами естонські фактчекери з Delfi. 

Усі ці обкладинки є фальшивками — пропагандисти відредагували реальні свіжі номери газет:

Одним із перших цей дезінформаційний пакет поширив пропагандист «Первого канала» Руслан Осташко — його допис набрав понад 37 000 переглядів.

«Детектор медіа» публікував реакції медіаспільноти на це інтерв'ю:

«Хай Бог їх прощає», або Образа на колишнього шефа як геополітичний жанр

Чи можна стримати шкоду від інтерв'ю Мендель та як?

Якщо робиться ставка на маячню Юлії Мендель — то у кого ж це зараз немає карт?

Спецоперація «Дєвочка проти ведмедика»

У період з 10 по 12 травня російськомовні акаунти у фейсбуку, а також проросійські сайти donpress.ru та donbasstoday.ru поширили фотографію, на якій нібито зображено могилу Семена Зеленського — діда президента України — у Кривому Розі. На знімку до надгробку нібито покладено квіти та білі аркуші паперу з написами: «Вітаю з Днем Перемоги, ваші вірні діти та онуки», «Негідний нащадок гідного предка», «Пробачте нам за це». Автори дописів стверджували, що 9 травня невідомі вшанували пам'ять ветерана таким чином. Розвінчали ШІ-згенерований фейк фактчекери Myth Detector. 

Проте ця фотографія згенерована штучним інтелектом. На це вказують характерні візуальні артефакти: неприродно прикріплені стрічки на букетах і стебла квітів, що «проростають» із фону в неможливий спосіб. Аналіз за допомогою інструменту Hive Moderation, зроблений грузинськими фактчекерами, підтвердив: імовірність штучного походження зображення становить 97,3%.

Показово, що маніпуляція вписується в ширшу пропагандистську кампанію. Ще 8 травня кремлівське РИА Новости опублікувало матеріал із заголовком про те, що Зеленський «забув публічно згадати могилу діда-ветерана» — типовий наратив про нібито зневагу українського президента до пам'яті Другої світової війни.

Семен Зеленський був ветераном Радянської армії, дослужився до звання полковника. У 2019 році Володимир Зеленський відвідав його могилу в Кривому Розі та назвав діда одним із героїв, які захищали Україну від нацистів. Україна відзначає День перемоги над нацизмом 8 травня — як і більшість, зокрема, європейських держав.

На початку травня російськомовні користувачі фейсбуку, а також платформ X, VK та OK.ru поширили відео, на якому двоє чоловіків у рожевому й білому костюмах ідуть до вівтаря церкви. Дописи з майже ідентичними підписами — «Львів, Україна. Цінності. Хто з них наречена?» — стверджували, що на кадрах зафіксовано одностатеве весілля у Львові. Маніпуляцію розвінчали фактчекери Myth Detector та Delfi. 

Однак відео не має жодного стосунку ні до України, ні до Львова. За допомогою інструменту InVID грузинські фактчекери Myth Detector встановили першоджерело: запис вперше з'явився в інстаграмі 8 червня 2025 року на сторінці шведського тенора Рікарда Седерберга. На ньому зафіксовано його весілля з тенором Андерсом Седербергом у соборі Святого Петра у шведському місті Мальме.

Примітно, що те саме відео вже використовувалося в дезінформаційних кампаніях раніше. У червні 2025 року грузинські акаунти, відомі систематичним поширенням фейків, публікували його з твердженням, що на кадрах — весілля міністра закордонних справ Швеції. На російській платформі OK.ru відео супроводжувалося підписом про «одруження двох католицьких священників в Італії».

Факт маніпуляції підтвердила і естонська фактчекінгова платформа Delfi, яка зафіксувала, що первинним майданчиком для поширення фейку слугували телеграм-канали.

У соцмережі X (колишній Twitter) поширюється серія відеороликів, в яких особи у формі австралійських пожежних служб начебто закликають зупинити підтримку України та звинувачують Макрона, Мерца і Стармера у «розпалюванні конфліктів». Аналіз відеозаписів та їхніх транскриптів показує, що маніпуляція реальними публічними відеозверненнями австралійських керівників місцевих пожежних служб з використанням ШІ-генерованих відео.

Насправді, жодних подібних заяв ці люди ніколи не робили. Оригінальні звернення пов'язані з реальними проблемами фінансування служб порятунку в Австралії та сезоном bushfires і не мають жодного стосунку до України чи Росії. Кампанію у Х викрили та проаналізували аналітики «Детектора Медіа». 

Що поширюється

У травні 2026 року у X були опублікувані майже одночасно відеоролики з однаковим текстовим супроводом:

«An Australian firefighter is calling on the public to stop European leaders who are fueling global tensions.»

Публікації містять масові теги провідних медіа — від CNN і USATODAY до Le Parisien, Der Spiegel, ARD та ZDF — очевидно, з метою привернути увагу журналістів. Акаунти, що поширювали ШІ-згенеровані відео: @dindiyle, @cutewrath, @Crazyliciouz_x3, @Crafts_byBrenda.

У роликах люди у формі австралійських пожежних служб виголошують монологи, в яких:

Хто насправді зображений у відео

Детектор Медіа ідентифікував реальних осіб, чиї образи були використані у цій кампанії.

«Jason» (логотип CFA, відеозвернення у формі начальника) — це Джейсон Хеффернан, керівник Пожежної служби сільської Вікторії (Country Fire Authority, CFA). Хеффернан є публічною фігурою, яка регулярно з'являється у відеозверненнях CFA та на YouTube-каналі служби. У лютому 2026 року він виступив перед парламентською аудиторією після важкого пожежного сезону. Жодних заяв, пов'язаних з Україною, Росією чи Макроном, він ніколи не робив.

«Gavin from Fire Rescue Victoria» (на кадрі видно підпис «Gavin Freeman AFSM — Fire Rescue Commissioner») — це Ґевін Фрімен, комісар Пожежно-рятувальної служби Вікторії (FRV). У березні 2026 року він очолював реальну рекрутингову кампанію FRV «Your Next Step», орієнтовану на поповнення лав пожежників. Ця кампанія поширювалась у соціальних мережах із численними відеозверненнями від імені Фрімена та інших офіцерів — саме звідти, найімовірніше, і було запозичено відеоряд.

«Brent Hasi, acting deputy chief of the CFS» — це Брентон Гасті, виконавчий директор з оперативних питань Пожежної служби Південної Австралії (SA Country Fire Service). Підпис на кадрі «Hi, I'm Brenton Hastie» підтверджує особу. Серед реальних функцій Гасті — координація між підрозділами служби.

Чому це фейк: маркери ШІ-маніпуляції

1. Усі публікації розміщені практично одночасно з однаковим англомовним підписом і масштабним «теггінгом» медіа — класична ознака скоординованої кампанії впливу.

2. Підміна аудіо/тексту. Транскрипт «заяв» містить однакові пропагандистські кліше, що повторюються в кожному ролику: всі «пожежники» вживають однотипні формулювання щодо «хабарів корумпованим диктаторам» і закликають ділитися відео в соцмережах. Реальні оперативні оголошення пожежних служб не містять таких риторичних конструкцій.

3. Фактографічні помилки. Жодного підтвердження тому, що австралійські пожежні служби надсилали техніку до Франції чи Німеччини в 2025–2026 роках, у відкритих джерелах немає. 

4. Реальний контекст зовсім інший. Джейсон Хеффернан і Ґевін Фрімен справді з'являлися у відеозверненнях публічно — але з приводу абсолютно інших подій. Весною 2026 року обидва беруть участь у Парламентському розслідуванні літнього пожежного сезону 2026 року у Вікторії. Літо в Південній півкулі відповідає зимі у Північній. Розслідування стосується внутрішніх проблем: старіння автопарку CFA (792 застарілих цистерни, 288 — старіші за 30 років), нестачі фінансування та прорахунків під час ліквідації пожеж. Хеффернан визнав перед комітетом «певні недоліки» в кадровому забезпеченні під час пожеж у січні 2026 року. Саме ця внутрішньоавстралійська дискусія, очевидно, і стала контекстом, у якому були зроблені оригінальні відеозаписи.

5. Пропагандистський наратив типово проросійський. Та відтворює стандартні меседжі: Захід «підкуповує» лідерів держав (Зеленський, Санду, Пашинян), щоб «шкодити Росії»; через це страждають власні громадяни країн ЄС; лідери на кшталт Макрона та Мерца — «воєнні злочинці», які «поставили Європу на коліна». 

Висновок

Відеоролики з «австралійськими пожежниками», які закликають зупинити підтримку України, є продуктом ШІ-маніпуляції реальними публічними відеозверненнями керівників австралійських служб порятунку. Реальні особи — Джейсон Хеффернан (CFA), Ґевін Фрімен (FRV) та Брентон Гасті (SA CFS) — ніколи не робили заяв, озвучених у відео. Їхні справжні публічні виступи стосуються виключно внутрішньоавстралійських питань: пожежного сезону 2026 року, стану автопарку та набору персоналу.

Кампанія є операцією з поширення дезінформації, яка паразитує на авторитеті реальних інституцій та суспільній увазі до австралійської пожежної кризи, аби поширювати проросійські наративи у французько- та німецькомовному медіапросторі.

Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел та аналізу відео і транскриптів поширюваних у Х.

У середині травня у фейсбуку з'явився профіль «Союз українців у Польщі – Краків», який закликав до пожертвувань нібито на підготовку до «Дня вишиванки». Допис був сформульований провокативно: українців представляли як тих, хто «вже багато дав Кракову», і просили фінансової підтримки. Розвінчали фальшивий профіль польські фактчекери Demagog.

Справжнє краківське відділення Союзу українців у Польщі спростувало цю інформацію: організація не є організатором жодного фестивалю вишиванки і не збирає коштів.

Про фейковий характер сторінки свідчить кілька ознак. Профіль було створено лише 16 квітня — менш ніж за місяць до появи шахрайського допису. Спочатку він копіював публікації з оригінального акаунту. Незважаючи на понад 4500 підписників, активність під дописами була мізерною — ознака того, що підписників, найімовірніше, накрутили. Фото до допису згенерував штучний інтелект.

Шахрайський допис активно просувався через платну рекламу у фейсбуку, орієнтовану на мешканців Кракова та Варшави, та зібрав понад 3000 реакцій і 2500 коментарів — переважно негативних. Окремі польські сторінки додатково поширили допис, супроводивши його антиукраїнською риторикою, посиливши хвилю ненависті.

Паралельно фактчекери Demagog виявили схожий фейковий профіль Краківської міської варти, також пов'язаний з цією кампанією.

Що відбувається

В тіктоку поширюються відеоролики зі штучно згенерованими зображеннями військових, які нібито приходять до зали засідань Верховної Ради й публічно конфліктують з народними депутатами. У частині відео зображені персонажі з протезами кінцівок; в аудіодоріжках лунають претензії щодо того, що депутати «роздають гроші» замість того, щоб допомагати армії. Маркування «Містить медіа, згенеровані ШІ», яке тікток проставляє автоматично, присутнє на відео, однак це не завадило частині роликів набрати мільйони переглядів.

Подібні відео з «обуреним військовим у Верховній Раді» вже розвінчували фактчекери «Детектора медіа» — детальніше тут.

Який наратив просувається

Відеоролики експлуатують стійкий російський пропагандистський наратив про те, що українські військові нібито повинні силоміць захопити владу й «навести порядок» у країні. Зображення солдата з протезом у парламентській залі покликане створити ілюзію легітимності й викликати емоційний відгук — жалість і водночас гнів на владу. Те, що депутати Верховної Ради виконують пряму конституційну функцію — розподіл бюджету, — при цьому навмисно подається як корупція або зрада.

Акаунт-агрегатор: @_rostik_2026

Значна частина виявленого контенту пов'язана з акаунтом @_rostik_2026 («Слава Україні UA», 72,8 тис. підписників, 611,4 тис. вподобань). Акаунт спеціалізується виключно на генерованих ШІ відео з образами українських військових та медиків. Характерна риса контенту — однотипні заклики до емоційної взаємодії в кожному відео:

Це класичні прийоми engagement farming — штучного нарощування взаємодії через маніпулювання емпатією аудиторії. Акаунт не містить жодної біографічної інформації.

Відповідні відео: 7620387474610736405 (2,9 млн переглядів), 7621496409950309652, 7619996227442052373.

Метод обходу алгоритмів: маскувальні описи та їхня динамічна зміна  

Найбільш показовою з точки зору тактики поширення є схема, задокументована на прикладі конкретного відео з акаунту @_rostik_2026.

Крок 1 — початковий опис до відео написано англійською мовою. На момент першої фіксації відео із зображенням «військового, що конфліктує з депутатом у залі Верховної Ради», опис до нього містив розгорнутий англомовний текст про виготовлення кавового столика з дерев'яних піддонів («DIY Wood Pallet Coffee Table Plans»). Жодного зв'язку між описом і змістом відео немає — це свідомо нерелевантний текст, покликаний «збити з пантелику» алгоритми класифікації контенту.

Крок 2 — зміна опису. Пізніше той самий опис було замінено на іспаномовний текст про колумбійську музику кумбія («¡Explora la Cumbia y su Ritmo Caribeño!») з набором нерелевантних до теми відео хештегів: #Cumbia, #MúsicaColombianaCaribe, #RitmoCaribe, а також рядком ключових слів для тіктоку.

Можна припустити, що динамічна зміна опису після публікації дає змогу не лише первісно обійти автоматичну модерацію, а й ускладнити ретроспективний пошук контенту за ключовими словами, пошуковий індекс платформи може зберігати застарілу версію опису. Перемикання між мовами (англійська → іспанська) додатково розширює охоплення: відео потрапляє в рекомендаційні стрічки іспаномовних користувачів, для яких сенситивний українськомовний контент є нерозпізнаваним.

Аналогічний контент зафіксовано також на акаунті @ucraniadeperto, так само ШІ-відео з «солдатом на протезі у Верховній Раді», що прийшов висловити обурення діями депутатів. 

Як розпізнати підробку

На відеозаписах є кілька характерних артефактів ШІ-генерації:

Висновки

Виявлена схема демонструє еволюцію тактик обходу контент-модерації: замість видалення й перезавантаження відео оператори акаунтів редагують опис уже опублікованого відео, послідовно замінюючи його нерелевантними текстами різними мовами. Це дає змогу уникнути автоматичної модерації відео; розширити охоплення серед іншомовних аудиторій, для яких відео виглядає як звичайний розважальний контент; ускладнити ретроспективне виявлення через пошук.

Російські медіа, Telegram-канали, z-воєнкори у соцмережі X та мережі ботів у Facebook поширюють повідомлення про нібито знищення шведського літака радіолокаційної розвідки та управління Saab-340 над східною Україною. Для підкріплення цих тверджень окремі ресурси посилаються на грецькі та французькі медіа. Однак жодних доказів на підтвердження цієї інформації наразі не існує.

Про це повідомляє «Укрінформ».

У публікаціях стверджується, що російський винищувач Су-57 буцімто збив літак ракетою Р-37, а сам інцидент називають «першим випадком» ураження західного літака такого класу. 

Повідомлення про нібито «збиття» Saab-340 ґрунтуються виключно на дописах проросійських акаунтів у соцмережах і неперевірених джерелах. Одним із перших фейк поширив анонімний X-акаунт GeoStrat Bharat, який позиціонує себе як індійський військовий блог, що спеціалізується на російській авіації. Саме там повідомлення з’явилося 10 травня о 13:19 за київським часом.

У дописі не було жодних фото чи відео збиття літака — лише старе зображення Saab-340 із маркуванням шведських ВПС, якому щонайменше 12 років. Сам акаунт має характерні ознаки проросійського інформаційного ресурсу: на аватарці зображені Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, а контент сторінки переважно складається з матеріалів, що прославляють російське озброєння, а також репостів RT, Sputnik, МЗС РФ та російських z-воєнкорів.

Також існує YouTube-канал із такою ж назвою, який має невелику аудиторію та публікує переважно відео про російську військову техніку.

Ще одним раннім джерелом поширення дезінформації став X-акаунт турецького науковця та колишнього військового Месута Хаккі Джашина. Його публікація про нібито «збиття» Saab-340 з’явилася 10 травня о 16:04 за київським часом і також не містила жодних доказів.

Джашин відомий як автор матеріалів про Росію та прихильник тісніших відносин між Анкарою і Москвою. На його сторінці регулярно публікуються відео Міністерства оборони РФ та інший контент, пов’язаний із російською тематикою. У профілі акаунта він зображений на тлі собору Василія Блаженного в Москві.

У своїх дописах Джашин посилався на грецьке видання Pro News. Це медіа неодноразово публікувало матеріали, співзвучні російським пропагандистським наративам щодо війни проти України. Автор статті про нібито «збиття» літака Теофраст Андреопулос систематично висвітлює події війни з позицій, близьких до російського інформаційного порядку денного.

Ще одним ресурсом, який поширив цю інформацію, стало маловідоме французьке медіа BSEAN MEDIA ACTU. Повідомлення про Saab-340 з’явилися лише в соцмережах видання — Facebook та Instagram — без жодних підтверджень або посилань на незалежні джерела.

Раніше це видання вже звинувачували у трансляції російських наративів. Зокрема, на його сайті публікували відео з матеріалами, що позитивно висвітлювали діяльність президента РФ Володимира Путіна. Потім відео були видалені.

Водночас про нібито інцидент із Saab-340 не повідомляли ні Міністерство оборони України, ні Міноборони РФ. На відсутність офіційного підтвердження звертали увагу навіть деякі російські ресурси.

Крім того, немає жодних фото, відео, супутникових знімків чи інших OSINT-даних, які б підтверджували втрату літака такого класу над територією України. Для події подібного масштабу така повна відсутність вторинних ознак є нетиповою.

Натомість під час повномасштабної війни Росія сама неодноразово втрачала літаки дальнього радіолокаційного виявлення сімейства А-50. Один із них був пошкоджений у лютому 2023 року на аеродромі Мачулищі в Білорусі. Ще два літаки Росія втратила взимку 2024 року над Азовським морем і в Краснодарському краї. Також щонайменше два літаки А-50 були уражені під час спецоперації СБУ «Павутина» 1 червня 2025 року.

Подібні інформаційні кампанії є типовим елементом російської пропаганди. Їх використовують для створення враження про нібито «технологічну перевагу» російського озброєння та демонстрації вигаданих військових успіхів без жодного незалежного підтвердження.

У соціальних мережах поширюють відео з твердженням, що українська влада нібито офіційно дозволила «звільняти» могили на кладовищах, якщо родичі не відвідували їх понад три роки. Автори публікацій стверджують, що звільнені місця буцімто використовуватимуть для поховання загиблих військовослужбовців. Однак ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

На відео показано процес ексгумації, а закадровий голос говорить: «Звільняєм могилу. Три роки ніхто родича не відвідував, значить могила без хазяїна. Треба ж де-небудь захисників ховати».

Насправді в Україні не існує жодного закону чи нормативного акта, який дозволяв би перепоховання через відсутність відвідувань могили протягом трьох років. Ані Верховна Рада, ані профільні міністерства не ухвалювали подібних рішень.

Натомість Закон України «Про поховання та похоронну справу» прямо забороняє здійснювати підпоховання без згоди користувача місця поховання. Крім того, державні санітарні норми передбачають, що повторне використання місця поховання можливе лише щонайменше через 20 років і залежить від низки умов, зокрема типу ґрунту та особливостей поховання. Таким чином, згаданий у відео «трирічний термін» не має жодного стосунку до українського законодавства.

Окрему увагу привертає закадровий коментар. У ньому помітні неправильні наголоси, російський акцент та неприродна інтонація, що свідчить про спробу імітації української мови. Це вказує на те, що аудіодоріжку могли створити спеціально для надання відео більшої правдоподібності.

Також вдалося встановити походження самого ролика. За допомогою зворотного пошуку з’ясувалося, що відео було опубліковане в TikTok-акаунті ритуальної служби. В оригінальній версії жодних згадок про «звільнення могил» чи поховання військових немає. Ролик використовували як рекламу послуг ексгумації — законної процедури, яка може проводитися, наприклад, для перепоховання в іншому місті або країні.

Отже, поширене відео є черговим прикладом маніпуляції. Пропагандисти взяли нейтральний рекламний ролик, додали до нього сфабрикований аудіосупровід і вигадану інформацію про неіснуючий закон. Мета таких повідомлень — дискредитація українських державних інституцій, створення образу деградації суспільства та маніпулювання темою втрат війни.

У соціальних мережах і телеграм-каналах поширюють відео, автори яких стверджують, нібито в Івано-Франківську «індійські та бангладеські мігранти» перуть одяг просто в річці Бистриця. У дописах це подають як доказ того, що Україна нібито масово завозить трудових мігрантів із країн Азії, які «приносять свої традиції» та перетворюють «центр Європи на середньовіччя». Фейк викрили StopFake.

Насправді відеоролики, які використовують у таких публікаціях, не мають жодного стосунку до нинішньої ситуації в Івано-Франківську чи до мігрантів в Україні. Автори маніпуляцій змонтували два окремі відео, вирвавши їх із контексту та додавши неправдиві пояснення.

Перша частина ролика показує групу молодих людей біля річки. Через низьку якість відео неможливо встановити їхню національність чи походження. На кадрах видно, що люди просто відпочивають біля водойми та спілкуються між собою. Закадровий голос стверджує, що події відбуваються на Івано-Франківщині, однак це відео не є новим — його опублікували ще два роки тому в тіктоку, а тепер повторно використали для створення маніпулятивного контенту.

Друга частина відео демонструє двох людей, які перуть одяг на березі річки та сушать речі просто неба. Саме ці кадри пропагандисти видають за «доказ» того, що в Україні нібито з’явилися мігранти з Індії та Бангладеш. Однак оригінальне відео, опубліковане в тіктоку користувачкою Viktoria Tkach126, містить чітке зазначення локації — Нью-Делі, Індія. У підписі до ролика також вказано: «Подорож до Індії: культура, враження, аюрведа».

Крім того, авторка відео окремо відповідала в коментарях користувачам, які запитували, чи справді кадри зняті в Україні. Вона пояснила, що зйомка відбувалася в Індії, біля річки Періяр неподалік міста Кумілі у штаті Керала.

Таким чином, поширюване відео є черговою маніпуляцією, побудованою на використанні старих та чужих кадрів для створення негативного образу мігрантів і поширення ксенофобських настроїв. Автори фейку навмисно поєднали непов’язані між собою відео та додали неправдиві коментарі, щоб створити ілюзію «масового завезення мігрантів» в Україну.

У соцмережі Х масово поширюють відео, які мають вигляд сюжетів авторитетних європейських медіа та просувають наративи про нібито «загрозу українців» для країн Європи. Для цього автори фейків використовують логотипи відомих міжнародних видань, зокрема DW та EuroNews. Ролики оформлюють у стилі новинних відеонарізок із субтитрами, графікою та фірмовим оформленням медіа. Поширення таких підробок фіксує Центр досліджень «Детектора медіа».

У фейковjму ролику із логотипом DW поширюєть тезе, що «українські біженці, які нібито активно займаються наркоторгівлею, становлять серйозну проблему для Європи».

Водночас у відео, оформлених під EuroNews, просувають маніпулятивні повідомлення про «надзвичайно високий рівень злочинності серед українських біженців у Європі», заявляють, що українці нібито «викрадають домашніх тварин і вимагають викуп», а також поширюють фейкову статистику про те, що «понад 73% молоді до 25 років вважають помилкою прийняття мільйонів українських біженців до ЄС».

Для більшого охоплення та створення ілюзії достовірності автори таких публікацій додають до дописів хештеги інших відомих міжнародних медіа та суспільно-політичних тем, зокрема #EU, а також назви популярних видань. Це допомагає просувати контент у рекомендаціях соцмереж і створює враження, ніби йдеться про справжні журналістські матеріали.

Перевірка офіційних сторінок DW та EuroNews у соцмережах Х і Facebook засвідчила, що ці медіа не публікували відео з такими твердженнями. Відповідних сюжетів також немає на офіційних сайтах видань. Це свідчить про те, що виробники дезінформації використали логотипи медіа без їхнього відома, щоб надати фейкам більшої переконливості.

Подібні відео є частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію українських біженців у країнах Європи та посилення антиукраїнських настроїв серед європейської аудиторії. Для цього пропагандисти систематично експлуатують теми злочинності, міграції та соціальної напруги, намагаючись створити образ українців як джерела небезпеки та дестабілізації.