У польському сегменті тіктоку набирає обертів нова маніпулятивна кампанія. Платформу заполонили емоційні відеоролики, які нібито розповідають «історії з життя» українських біженок у Польщі. Головна героїня цих сюжетів це вигадана «Оксана, польська дівчина з акцентом». Відео збирають сотні тисяч вподобань та коментів, розпалюючи ворожнечу між поляками та українцями. Розвінчали маніпулятивні ролики фактчекери Demagog. 

Український центр протидії дезінформації (ЦПД) також звернув увагу на цей акаунт, схарактеризувавши його як цілеспрямовану інформаційну кампанію проти українців.

Що поширюється

У тіктоку з'явився обліковий запис (на момент написання цього розвінчання запис досі активний на платформі), присвячений пригодам вигаданої героїні на ім'я "Оксана" — "польської дівчини з акцентом". Відео на ньому зібрали значне охоплення: перегляди під окремими роликами складають понад 700 тисяч. Частина коментарів свідчить, що глядачі сприймають ці історії як реальні, попри позначку про використання ШІ — деякі користувачі пишуть, що не здогадувалися про штучне походження контенту.

29 червня у телеграмі було створено акаунт "Фани Оксани", на який розміщено посилання у профілі тікток-акаунту. 

Який образ українок формують ці відео

Сюжет серії будується навколо дівчини, яка нібито тікає з України заради успіху у Варшаві. Автори називають контент гумористичним, проте фактично він експлуатує усталені негативні стереотипи про українських громадян.

Героїню зображують неосвіченою, невдячною та надмірно вимогливою. За сюжетом, вона продає будинок власної бабусі, щоб отримати гроші на переїзд і знайти заможного польського чоловіка. Опинившись у Варшаві, вона вимагає високої соціальної допомоги та демонструє зневагу до підтримки, яку отримує.

Як розпізнати відео, згенероване штучним інтелектом

Фактчекери "Демагог" перевірили ролики за допомогою спеціалізованих інструментів розпізнавання ШІ-контенту — зокрема безкоштовних сервісів Hive Moderation та Sightengine. Обидва аналізи підтвердили: відео з "Оксаною" були згенеровані штучним інтелектом.

Водночас варто пам'ятати, що подібні інструменти не є бездоганними — через стрімкий розвиток технологій генерації зображень вони час від часу помиляються. Тому корисно також звертати увагу на візуальні деталі, які видають штучне походження контенту:

Висновок

Якщо контент викликає сильну емоційну реакцію — обурення, злість, жалість — це сигнал придивитися до нього уважніше, перш ніж поширювати його далі. Саме на емоційній реакції аудиторії й будуються подібні кампанії з дискредитації. Перевірка джерела та використання інструментів розпізнавання ШІ допомагають не стати частиною кампанії з поширення маніпулятивного контенту.

Польські фактчекери Demagog розібрали показовий кейс маніпуляції, яка активно ширилася мережею у червні 2026 року та була спрямована проти українців у Польщі. 

У соціальних мережах, Facebook та X циркулювали дописи про напад, який нібито вчинив громадянин України у Познані. Автори публікацій обурюються бездіяльністю польської влади і закликають до депортації нападника. Проблема в тому, що подія, про яку йдеться, сталася понад рік тому, а сам нападник уже був депортований і отримав заборону в'їзду до країн Шенгенської зони на вісім років. Ця інформація у поширюваних в соцмережах дописах відсутня.

Що сталося насправді

У червні 2026 року в мережі знову з'явилися публікації про те, як громадянин України напав із телескопічною кийком на чоловіка, який гуляв зі своїм 10-річним сином у Познані. 

Одна публікацій походить від акаунту організації Centrum Usług Prawnych, яка раніше публікувала антиукраїнський контент. У дописі ставилося риторичне запитання: чому нападника не депортували одразу після перших інцидентів, і лунав заклик "назавжди заборонити в'їзд". Допис на X зібрав понад 35 тисяч переглядів.

Проблема в тому, що йдеться не про нову подію. Про цей інцидент польські медіа писали ще в березні 2025 року. Тоді ж винуватця затримали, депортували з Польщі та заборонили йому в'їзд до Польщі й інших країн Шенгенської зони на вісім років. Тобто покарання, якого нібито "вимагають" користувачі соцмереж, уже відбулося — просто про це замовчують.

Що насправді показує статистика

Польські фактчекери з "Демагог" звернулися до Головного управління поліції Польщі за офіційними даними щодо злочинності іноземців. Результат: частка громадян України серед усіх злочинів, зафіксованих у Польщі в 2022–2025 роках, коливалася в межах 1–2%.

Зокрема, у 2025 році поліція зафіксувала 17 027 злочинів, вчинених громадянами України — це близько 2% усіх злочинів у Польщі та 60% злочинів, скоєних іноземцями загалом. Висока частка серед іноземців пояснюється насамперед тим, що українці — найчисельніша група іноземців у Польщі: за даними 2025 року, вони становлять 78% від загальної кількості іноземних громадян у країні.

Тобто саму статистику злочинності серед іноземців неможливо коректно тлумачити у відриві від того, яка це частка населення. Поодинокі гучні випадки, що стають вірусними в соцмережах, регулярно експлуатуються профілями, які системно поширюють антиукраїнський наратив, створюючи враження, що злочинність серед українців — особливе і масштабне явище, хоча дані цього не підтверджують.

Коли іноземців депортують

Речниця Надвіслянського відділу Прикордонної служби Польщі майор Дагмара Бєлець пояснила виданню Onet, що рішення про депортацію іноземця приймається з урахуванням двох ключових факторів: частоти порушень закону та стійкої поведінки особи, яка свідчить про свідоме й системне нехтування правовим порядком країни. Відповідні підстави для депортації та заборони повторного в'їзду передбачені польським законодавством.

Висновок

Подання застарілих подій як актуальних, часто без зазначення дати чи в переінакшеному контексті це один з поширених інструментів дезінформаційних кампаній. Такий підхід створює у аудиторії хибне враження, що описана проблема є свіжою та масштабною, хоча насправді йдеться про поодинокий випадок річної давнини, який уже отримав правові наслідки.

Майже 20 російських та проросійських телеграм-каналів (Русский Дом ТГ, Русич, Военный обозреватель, Сводки ополчения Новороссии, Шкварка News та інші) поширили відео й текст про те, що Польща нібито ухвалила рішення депортувати 50 000 українських біженців «через конфлікт довкола нацистських найменувань в українській армії» і затримання українця, який погрожував Каролю Навроцькому. Нібито рішення «набуло законної сили 22 червня 2026 року».

Поширюване в телеграм-каналах відео — це спотворений сюжет із логотипом EuroNews. Насправді ні на сайті, ні в соцмережах європейського цілодобового інформаційного телеканалу такого сюжету не існує. Зафіксували поширення наративу аналітики «Детектора медіа». 

Що насправді відбулося? 

Отже, твердження про «депортацію 50 000 українських біженців із Польщі» — це сфабрикований наратив, що поєднує підроблений відеосюжет під брендом Euronews та вигадане рішення Сейму від 22 червня 2026 року. Такі дезінформаційні кампанії поширюються в телеграмі з метою посилити відчуття ізоляції українських біженців у Польщі та поглибити враження про розкол між Варшавою і Києвом.

У соцмережах шириться повідомлення про те, що на матчі донецького «Шахтаря» з польською «Легією» польські вболівальники нібито розгорнули банер «Львів — польське місто», і подають цей епізод як частину «територіальних претензій Польщі» на тлі війни та розмов про «розвал України». Дописи та анонімні канали здебільшого не вказують дату матчу й описують подію як свіжу, натякаючи, що це реакція Варшави на нинішню ситуацію у відносинах двох країн, пише StopFake.

Насправді йдеться про матч Ліги конференцій УЄФА «Шахтар» — «Легія», який відбувся в Кракові в жовтні 2025 року, — не у 2026-му і не «під час нового загострення», як стверджують поширювачі наративу. Під час того матчу польські ультрас справді влаштували політичну провокацію: вони намагалися — і на короткий час це вдалося — розгорнути банер про Волинську трагедію з написом «Волинь. Ми пам'ятаємо» / «Wołyń. Pamiętamy», а також банер із зображенням Львова на тлі польської символіки. Частина української та польської преси тоді описала цей банер як спробу «приєднати» Львів до Польщі.

Посол України в Польщі Василь Боднар прямо назвав ці банери провокацією, яка не має стосунку ні до спорту, ні до офіційної позиції польської держави. УЄФА оштрафувала «Легію» на 25 тисяч євро за поведінку вболівальників, що не відповідає духу спортивного заходу, а служба безпеки «Шахтаря» ще до матчу заборонила проносити на стадіон банер «Пам'ятаємо Волинь».

У «Шахтарі» тоді подякували за гостинність, зазначивши, що попри інцидент відчули підтримку й позитивну енергію з боку польських уболівальників.

Кордони між Україною та Польщею закріплені двостороннім Договором між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво 1992 року, а також визнані міжнародним правом, зокрема Гельсінським заключним актом 1975 року про непорушність повоєнних кордонів у Європі. Львів — адміністративний центр Львівської області України, і жодна офіційна особа Польщі — ні уряд, ні президент, ні МЗС — ніколи не висувала й не визнавала територіальних претензій на це місто.

Спекуляції на тему «Польща забере Львів» — не новий прийом: подібні наративи російська пропаганда регулярно просуває з 2014 року, намагаючись вбити клин між Україною та Польщею як одним із ключових союзників Києва. StopFake також писав про це в окремому матеріалі про те, як Росія перетворює польсько-український конфлікт на чергову інформаційну операцію.

Російські FIMI-ресурси активізували інформаційну кампанію, спрямовану на загострення суперечностей між Україною та Польщею і підрив підтримки Києва серед західної аудиторії.

Про це повідомляє Центру стратегічних комунікацій.

Протягом 2 липня було зафіксовано близько 70 публікацій, у яких прокремлівські ресурси англійською та іншими мовами просували наратив про те, що Варшава нібито «загнала себе у дипломатичну пастку» через допомогу Україні.

У цих матеріалах російська пропаганда намагається сформувати образ України як «невдячного союзника», який нібито відповідає партнерам «образами» та «приниженням». Водночас польську політичну еліту пропагандисти зображують як таку, що буцімто прагнула цинічно використати Україну як інструмент протистояння з Москвою, але натомість отримала лише «публічні образи» та «відсутність вдячності».

Такі меседжі спрямовані насамперед на західного читача. Їхня мета — посилити втому від підтримки України в країнах ЄС, підірвати довіру до Києва та представити військову й фінансову допомогу Україні як «стратегічну помилку» Заходу.

У Центрі стратегічних комунікацій наголошують, що ця інформаційна операція має кілька ключових завдань: посварити Україну та Польщу, дискредитувати українську владу в очах західної аудиторії та зменшити готовність партнерів продовжувати допомогу Україні.

Як раніше повідомляв «Детектор медіа», дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації.

Дезінформація в Польщі має масовий характер: 77% громадян заявили, що стикалися з фейковими повідомленнями, а майже кожен п’ятий є особливо вразливим до впливу неправдивої інформації. Найпоширенішими темами маніпуляцій стали енергетика, здоров’я, політика, клімат і нові технології. Про це розповіли Demagog.pl на основі звіту «Дезінформація очима поляків. Випуск 2026».

Дослідження провели у травні 2026 року серед тисячі громадян віком від 18 до 75 років. Учасникам запропонували оцінити 30 поширених неправдивих тверджень, що стосувалися різних сфер — від енергетики та медицини до політики й клімату.

Автори звіту зазначають, що головними джерелами дезінформації поляки вважають передусім політиків і партії, автоматизовані боти і тролів зі штучним інтелектом, інтернет-інфлюенсерів, звичайних користувачів мережі, а також прихильників псевдонауки та альтернативної медицини.

Однією з найбільш поширених тем стали фейки про енергетику. Середня підтримка неправдивих тверджень у цій сфері становила приблизно 39%, а 78% опитаних погодилися щонайменше з одним хибним твердженням. Найпоширенішим виявився міф про те, що електромобілі нібито загоряються частіше за автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння. Значна частина респондентів також повірила твердженням, що атомні електростанції завжди становлять смертельну загрозу для мешканців прилеглих територій, а електромобілі нібито значно більше шкодять довкіллю протягом усього життєвого циклу.

Серед інших популярних напрямів дезінформації були здоров’я, політика, клімат і нові технології. Дослідники звертають увагу, що люди, які повірили фейкам в одній сфері, часто виявляють більшу схильність приймати неправдиві твердження і в інших темах. Це свідчить про загальну вразливість частини суспільства до маніпулятивних повідомлень.

Окрему увагу у звіті приділили впливу штучного інтелекту на поширення неправдивої інформації. Приблизно 80% опитаних вважають, що за останні п’ять років масштаби дезінформації, створеної за допомогою ШI, зросли. Майже половина респондентів заявили, що стикалися з дипфейками, однак кожен третій не зміг визначити, чи мав справу з контентом, створеним штучним інтелектом.

Дослідження також показало високий рівень поширення теорій змови. Дев’ять із десяти опитаних погодилися хоча б з одним із перевірених неправдивих тверджень, а 19% підтримали половину або більше запропонованих фейкових тверджень. Найбільше зростання помилкових переконань зафіксували у темах клімату та здоров’я. Зокрема, збільшилася кількість людей, які вірять у твердження про нібито навмисне руйнування вугільної економіки через глобальну кліматичну політику або про підготовку нових пандемій світовими елітами.

Попри масштаби проблеми, лише близько чверті поляків знають про існування організацій, які займаються фактчекінгом. Найчастіше громадяни перевіряють інформацію самостійно — через пошукові системи, великі новинні портали та офіційні джерела. Водночас більшість опитаних вважає, що боротьба з дезінформацією має бути спільною відповідальністю держави, медіа, технологічних платформ і незалежних організацій перевірки фактів.

Автори звіту наголошують, що поширення фейків дедалі більше пов’язане з розвитком нових технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту. Це дозволяє створювати й поширювати маніпулятивний контент швидше та у значно більших масштабах, що робить системну перевірку інформації важливим елементом протидії дезінформації.

У фейсбуці й телеграм-каналах поширюється публікація, створена з використанням підробного скриншоту з буцімто телеграм-каналу ексголовкома Валерія Залужного. Пропагандисти намагаються штучно втягнути українського посла у Великій Британії у внутрішньополітичні польські та польсько-українські суперечки.

Польські фактчекери з проєкту Demagog звернули увагу на фейк, який активно тиражується в соцмережах (зокрема у фейсбуці). Користувачі поширюють скриншот нібито з телеграм-каналу «Команда Залужного» («ZespółZaluzhny» або «Załużny Team»). У цьому «дописі» колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний нібито компліментарно відгукується про Кароля Навроцького. 

У тексті фейкового повідомлення стверджується:

«Президент Польщі Кароль Навроцький демонструє свою готовність зберігати та розвивати українсько-польські відносини, незважаючи на складні історичні події та політичні суперечки. Така відповідальність є ознакою державного мистецтва».

Окрім цього, у публікації критикували колишніх президентів України, які на тлі суперечок навколо ордена Білого Орла нібито «повернули» свої нагороди Варшаві.

Як народився фейк?

Насправді ексголовком не робив подібних заяв, а каналу «Команда Залужного» в телеграмі взагалі не існує.

Радниця генерала Залужного з питань медіа Оксана Тороп у коментарі в дописі на фейсбуці чітко зазначила, що цей скриншот є «абсолютною підробкою» та графічною маніпуляцією. Вона також закликала користувачів не довіряти сумнівним джерелам, адже це вже далеко не перший випадок, коли зловмисники створюють фейкові акаунти від імені команди Залужного. А анонімні телеграм-канали-мільйонники, наприклад, «Україна Online» і  «Times of Ukraine», некритично поширюють такі фейки на свої аудиторії. 

Як зауважила Оксана Тороп, обидва ресурси вже не вперше помічені в поширенні сумнівних або відверто неправдивих фактів.

Позиція посольства України у Великій Британії

Журналісти польського видання Konkret24 звернулися по роз'яснення до Посольства України у Великій Британії. У дипломатичному відомстві закликали критично ставитися до інформації в мережі та довіряти лише верифікованим джерелам: 

«Для отримання офіційної інформації та ознайомлення з публічними заявами посла України у Великій Британії, генерала Валерія Залужного, рекомендуємо використовувати лише його офіційний, верифікований профіль у соціальних мережах під іменем Валерій Залужний, позначений значком верифікації, наприклад, у Facebook», — наголосили у посольстві.

Висновок

Створення вигаданих цитат посадовців через підробні скриншоти — класичний інструмент інформаційних маніпуляцій, спрямований на штучне створення напруги між Україною та її стратегічними партнерами. Завжди перевіряйте першоджерела на офіційних сторінках спікерів.

В соцмережі X (колишній Twitter) поширився черговий фейк, спрямований на розпалювання міжнаціональної ворожнечі між поляками та українцями. Цього разу приводом для маніпуляцій став одяг української фінансистки Олесі Михайленко, яка брала участь у Конференції з відбудови України в Гданську.

Як повідомляє польський фактчекінговий проєкт Demagog, хвилю обурення в польському сегменті Х запустив голова ченстоховського осередку організації «Корона Молодих» Кацпер Ігнасяк. Він опублікував фото Михайленко з підписом:

«Українка приїхала до Польщі та чітко заявляє, що є прихильницею Бандери. Більше того, на ній футболка з написом „Серпень 1943 року“, один із найтрагічніших місяців Волинської різанини».

Пост польського діяча швидко став вірусним, набравши майже 280 тисяч переглядів та понад 4 тисячі вподобайок. Утім, це твердження є маніпуляцією.

Що насправді означають цифри на футболці?

Насправді на футболці дівчини немає жодних згадок про «серпень 1943 року». Там зображено число 4308. Це офіційний мерч однойменного українського магазину та мобільного застосунку, через які збирають кошти на фінансову підтримку ветеранів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ.

У коментарі фактчекерам ветеран «Азова» Дмитро Грекович пояснив, що комбінація «4308» — це цифровий шифр назви підрозділу. Номери означають порядковий номер літер в українському алфавіті. Мета створення такого шифру — обхід жорсткої автоматичної модерації та тіньових банів у соціальних мережах (насамперед у Meta), які тривалий час блокували будь-які згадки про «Азов». Тобто логотип виник виключно як інструмент боротьби з цифровою цензурою, а не через історичні події.  

Маніпуляція на історичній пам'яті

Спроба прив'язати число 4308 до трагічних подій на Волині є штучною та безпідставною. Ба більше, маніпулятори викривили історичний контекст, який намагалися використати.

У Польщі символічним і найтрагічнішим місяцем Волинської трагедії традиційно вважається липень, а не серпень. Зокрема, 11 липня в Польщі відзначають Національний день пам'яті жертв геноциду.

Подібні дописи з"являються з метою дискредитувати українських біженців та волонтерів у Європі, підірвати довіру до українських військових (зокрема, корпусу «Азов») та спровокувати конфлікти між українським та польським суспільствами на чутливих історичних темах.

У польському сегменті соцмереж (зокрема на фейсбуку) та в заявах представників ультраправої партії «Конфедерація» (Konfederacja) поширюється маніпулятивна інформація про те, що польські центри зайнятості (urzędy pracy) безповоротно виплачують українцям до 17 тисяч злотих. Радикальні політики, як-от Павел Усьондек та Кшиштоф Фігура, називають це «фінансуванням колонізації Польщі» та «привілеями для меншини». Насправді на цю виплату (ваучер) можуть претендувати не лише українці. Розвінчали цю дезінформацію польські фактчекери з Demagog.

Що це за виплата насправді?

Ідеться про так званий «бон на заселення» (bon na zasiedlenie) — інструмент фінансової підтримки для безробітних, які знайшли роботу в іншому місті й змушені переїхати. Ці кошти призначені для покриття витрат на переїзд та оренду житла.

Суворі умови, про які «забули» маніпулятори

Політики-популісти стверджують, що гроші роздають «просто так». Насправді до отримувачів висуваються жорсткі вимоги, невиконання яких зобов'язує повернути гроші державі:

Якщо людина візьме кошти, але не протримається на роботі необхідний термін, державна служба стягне з неї всю суму або її частину.

Статистика проти міфів

Наратив про те, що українці нібито масово «доять» польський бюджет, суперечить офіційній статистиці. За даними Міністерства родини, праці та соціальної політики Польщі, за весь 2025 рік цим бонусом скористалися лише 7 454 особи на всю країну. Левову частку з них традиційно становлять самі громадяни Польщі, які мігрують між регіонами у пошуках кращих заробітків.

Висновок: Твердження представників «Конфедерації» є класичною маніпуляцією та розпалюванням ворожнечі. Бон (ваучер) на заселення — це довготривала польська програма стимулювання ринку праці. Вона не створювалася під українців , не дає їм жодних преференцій і вимагає суворого виконання зобов'язань щодо офіційного працевлаштування та сплати податків у польський бюджет.

Польські фактчекери з проєкту Demagog виявили чергову скоординовану кампанію з дискредитації українців. У соціальній мережі X (колишній Twitter) активізувалися два фальшиві профілі, які видають себе за офіційні представництва Об’єднання українців у Польщі (ОУП). Один із них мімікрує під головну організацію, інший — під її краківський осередок.

Мета цих фейковий акаунтів — розпалювання антиукраїнських настроїв, поглиблення розколу в польському суспільстві та руйнування солідарності з Україною.

Як працюють фейкові сторінки

Аналітики детально розібрали тактику дій провокаторів:

Офіційна реакція Об’єднання українців у Польщі

Представники ОУП уже виступили з офіційною заявою у фейсбуку. Вони наголосили, що Об’єднання українців у Польщі взагалі не має офіційного акаунту в мережі X (Twitter). Посилання на цю соцмережу відсутні і в розділі «Контакти» на їхньому офіційному сайті.

Це вже не перша атака

Подібні інформаційні операції проти ОУП відбуваються систематично. Раніше фактчекери вже фіксували:

В польському сегменті соцмереж та в проросійських медіа поширюється чергова маніпуляція, покликана розпалити антиукраїнські настрої в Європі. Цього разу польських користувачів соцмереж збурила історія про те, що українські біженці нібито мають "привілеї" в отриманні дефіцитних чи дорогих медикаментів, тоді як самі поляки «страждають від високих цін».

Проте, як з'ясували аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog, ця «сенсація» є класичним прикладом маніпуляції та гри на емоціях.

Суть маніпуляції: «Знайди українця, щоб вижити»

Наприкінці квітня 2026 року у соцмережі X (колишній Twitter) завірусився допис такого змісту:

«Мій важкохворий знайомий, застрахований поляк, має приймати ліки для серця Jardiance. У квітні цей препарат подорожчав на 100%, і чоловік тепер не може його собі дозволити. Тож зараз він шукає пенсіонера з України, бо їм Національний фонд охорони здоров'я (NFZ) видає ці ліки безкоштовно».

Цю історію миттєво підхопили правопопулістські діячі та блогери. Зокрема, такі твердження легітимізував відомий польський журналіст Войцех Цейровський на своєму Ютуб-каналі Wojciech Cejrowski, що має понад 800 тис. підписників. 

Як наслідок, лише один із таких дописів у Facebook наприкінці травня зібрав понад 30 тисяч реакцій, а коментарі вибухнули обуренням про те, що поляків буцімто «роблять громадянами другого сорту у власній країні».

Як усе влаштовано насправді?

Фактчекери "Демагог" звернулися за офіційним роз'яснення до Національного фонду охорони здоров'я Польщі (NFZ). Відповідь відомства однозначна: жодного привілейованого ставлення до громадян України немає.

Представниця пресслужби NFZ Йоланта Зажицька наголосила на кількох важливих фактах:

Що не так із препаратом Jardiance (Емпагліфлозин)?

Чому тригером став саме цей медикамент? Справа в тому, що з 1 квітня 2026 року в Польщі оновили перелік ліків, вартість яких відшкодовує держава, і ціна на Jardiance для звичайних категорій пацієнтів дійсно зросла майже вдвічі.

Проте маніпулятори «забули» згадати, що цей препарат може бути абсолютно безкоштовним і для самих поляків. Відповідно до державних програм Польщі, ліки видаються безоплатно пацієнтам, які:

«Цей принцип на абсолютно однакових правах поширюється як на поляків, так і на застрахованих українців», — підкреслили в NFZ.

Висновок

Перед нами типова дезінформаційна кампанія, яка використовує реальний факт (подорожчання ліків у Польщі через зміну тарифів) для створення хибного висновку (нібито в цьому «винні українці», які отримують усе задарма).

Мета таких вкидів незмінна — розколоти польське суспільство, спровокувати внутрішню напругу та підірвати солідарність із українцями, які рятуються від війни.

Матеріал підготовлено на основі дослідження польського фактчекінгового ресурсу Demagog.

Пропагандисти та поширювачі дезінформації продовжують шукати приводи посіяти розбрат у польсько-українських відносинах. Цього разу зловмисники використали технології штучного інтелекту та створили дпфейк, аби скомпрометувати екс-мера Кракова (2024-2026) Александера Мішальського який нібито похвалив «проукраїнську» організацію. Дипфейк викликав чимало обурливих реакції у польських соцмередах. 

Маніпуляцію зафіксували фактчекери «Demagog», та проаналізували цю інформаційну атаку, метою якої є штучне розпалювання ворожнечі між поляками та українцями через маніпуляції навколо національних питань. 

Суть маніпуляції та дипфейку

У соцмережі Facebook поширили дорис із фейкового профілю краківського відділення Об’єднання українців у Польщі (ОУП). На цій сторінці було опубліковано відеоролик, на якому мер Кракова Александер Мішальський нібито вітає українську громаду з Днем вишиванки.

Проте текст «привітання» було сформульовано у такий провокативний спосіб, щоб викликати максимальне обурення, роздратування та хвилю хейту серед польських користувачів соцмереж.

Реакція посадовців та ОУП

Як сам мер Кракова Александер Мішальський, так і офіційна сторінка Об’єднання українців у Польщі виступили з офіційними спростуваннями. Вони заявили, що поширене відео є низькоякісною підробкою, створеною за допомогою нейромереж.

Ба більше, зловмисники не обмежилися лише цифровими фейками. Александер Мішальський повідомив, що паралельно до різних польських установ було розіслано паперовий підроблений офіційний лист із його сфальсифікованим підписом.

Через масштабну атаку мер Кракова ухвалив рішення звернутися до правоохоронних органів.

«Хтось використав моє обличчя та голос для створення діпфейку, а також підробив мій підпис на офіційних бланках. Я подаю офіційну скаргу до прокуратури», — заявив Мішальський у своїх соцмережах.

Технічний розбір: як фактчекери викрили брехню

Фактчекери Демагог провели ретельний аналіз фейкового контенту та довели факт маніпуляції двома шляхами:

Мета таких вкидів залишається незмінною посіяти хаос, підірвати довіру до інституцій влади та зруйнувати солідарність між Польщею та Україною.

Російські пропагандисти та локальні дезінформатори у Польщі продовжують застосовувати тактику «напівправди» для розпалювання антиукраїнських настроїв. Новим приводом для маніпуляцій у соцмережах стала історія річної давнини про напад на медсестру в польському місті Прушков. Справжні факти інциденту були навмисно викривлені, щоб звинуватити польську владу у бездіяльності, а українців — у безкарності.

Факти розслідували аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog.

Що стверджують маніпулятори, і як було насправді

У соціальних мережах, зокрема на сторінці так званого «Центру юридичних послуг» (організації, яка регулярно поширює ксенофобський контент), з'явився вірусний допис. У ньому стверджувалося, що 26-річний громадянин України жорстоко побив медсестру в неврологічному відділенні Залізничної лікарні в Прушкові, після чого правоохоронці його нібито відпустили, і він «уникне будь-якого покарання через неосудність».

Насправді поширювана інформація є класичною маніпуляцією з підміною контексту:

Механіка маніпуляції: Навіщо замовчують депортацію?

Автори фейкових дописів навмисно «забули» згадати про видворення чоловіка з ЄС. Якби вони написали про депортацію, це зруйнувало б їхній головний наратив про те, що «українцям у Польщі дозволено все, а поліція заплющує на це очі».

Юридичний нюанс полягає в тому, що кримінальне провадження в Польщі справді могли тимчасово призупинити, оскільки правоохоронні органи фізично не встигли провести комплексні психіатричні експертизи до моменту депортації. Проте це було процесуальним рішенням задля негайного видворення особи за межі держави, а не «виправданням» чи «прощенням» провини.

Мета дезінформації

Подібні інформаційні атаки мають чітку деструктивну мету, яка працює у двох напрямках:

Порада фактчекерів: Емоційні дописи в соцмережах про кримінальні злочини за участю іноземців — один з найулюбленіших інструментів дезінформаторів. Завжди перевіряйте такі гучні заяви через пошук у верифікованих та авторитетних медіа. Якщо в тексті зміщено акценти лише на національність і «безкарність», перед вами, найімовірніше, маніпуляція.

У середині травня у фейсбуку з'явився профіль «Союз українців у Польщі – Краків», який закликав до пожертвувань нібито на підготовку до «Дня вишиванки». Допис був сформульований провокативно: українців представляли як тих, хто «вже багато дав Кракову», і просили фінансової підтримки. Розвінчали фальшивий профіль польські фактчекери Demagog.

Справжнє краківське відділення Союзу українців у Польщі спростувало цю інформацію: організація не є організатором жодного фестивалю вишиванки і не збирає коштів.

Про фейковий характер сторінки свідчить кілька ознак. Профіль було створено лише 16 квітня — менш ніж за місяць до появи шахрайського допису. Спочатку він копіював публікації з оригінального акаунту. Незважаючи на понад 4500 підписників, активність під дописами була мізерною — ознака того, що підписників, найімовірніше, накрутили. Фото до допису згенерував штучний інтелект.

Шахрайський допис активно просувався через платну рекламу у фейсбуку, орієнтовану на мешканців Кракова та Варшави, та зібрав понад 3000 реакцій і 2500 коментарів — переважно негативних. Окремі польські сторінки додатково поширили допис, супроводивши його антиукраїнською риторикою, посиливши хвилю ненависті.

Паралельно фактчекери Demagog виявили схожий фейковий профіль Краківської міської варти, також пов'язаний з цією кампанією.

Активісти польської партії «Конфедерація Польської Корони» поширили твердження, що українці скоюють 58% злочинів серед іноземців у Польщі. Схожі матеріали без необхідного контексту публікувались у польських і українських медіа протягом останніх тижнів. Аналогічна маніпуляція вже фіксувалась у 2023 році — тоді її розвінчав VoxUkraine, тоді вона поширювалася у проросійських телеграм-каналах.   

Що не так із цим твердженням

Цифра технічно правильна, але подана без ключового контексту — а це і є маніпуляція. 58% злочинів серед іноземців — це лише 1,3% від усіх злочинів, зареєстрованих у Польщі. За даними Onet, які спираються на неопубліковану поліційну статистику, у 2025 році українці були причетні до 10 572 зареєстрованих злочинів із понад 800 000 загалом по країні.

Загальна кількість злочинів, скоєних іноземцями в Польщі у 2025 році, становила 28 386 — це 3,55% від усіх злочинів. Тобто іноземці загалом, попри постійне зростання їхньої кількості, залишаються відповідальними за менш ніж 4% правопорушень.

Чому пропорція така висока всередині групи іноземців?

Як зазначає в коментарі для Onet генеральний інспектор польської поліції Марек Боронь, пояснюється це просто: українці є найбільшою групою іноземців у країні. Тому їхня частка в статистиці злочинів серед іноземців природно вища — так само, як і їхня частка серед платників податків, пацієнтів лікарень чи покупців у супермаркетах.

«Цілком природно, що люди, які є частиною суспільства сьогодні, беруть активну участь як у позитивних, так і в негативних аспектах його функціонування», — наголосив начальник поліції.

Для порівняння: в Польщі проживає приблизно 1,5 мільйона людей з українським громадянством, і за відносними показниками лише 0,15% українців підозрюють у вчиненні злочинів у Польщі.

Перевернута картина: реальна жертва — це українці

Поки частина медіа акцентує на злочинах, скоєних українцями, за кадром залишається протилежна й тривожніша тенденція: зростання злочинів проти самих українців.

За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті проти українців — на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року (384 випадки).

Найпоширенішим лишаються погрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022-му. Суттєво зросла й кількість фізичних та психологічних нападів — майже на 73% за два роки. Ксенофобські та расистські злочини майже подвоїлись — з 113 до 188 випадків. 

Фундація «Альянс української молоді "24 серпня"» в межах проєкту «Обсерваторія ненависті» відстежує випадки расизму та ксенофобії у Польщі і також вказує зростання фізичних нападів на українців у 2024–2025 роках. Дослідники фіксують поширення в соцмережах образу «невдячного українця», що посідає чільне місце в антиукраїнських наративах. Щодвотижнева розсилка в межах проєкту включає моніторинг соціальних мереж та польських і українських медіа. 

Висновки

Маніпуляція полягає у вириванні статистики з контексту: виокремлення частки серед однієї підгрупи (іноземці) без загальної картини. Це класичний прийом, який перетворює нейтральні дані на інструмент розпалювання ксенофобії та ворожнечі до українських біженців.

В соцмережах, зокрема на фейсбуці та в іксі, поширюються публікації про нібито нещодавнє осквернення меморіалу розстріляним польським професорам у Львові. На фото видно пам'ятний знак і напис червоною фарбою «СМЕРТЬ ЛЯХАМ» та свастикою. Однак зображення зроблене ще у 2009 році — і це вже не вперше, коли стара історія подається як свіжа новина. Розвінчали вкид фактчекери Demagog.  

Що відбулося насправді

Перевірка за допомогою зворотного пошуку зображення одразу дає відповідь: фотографія зроблена у травні 2009 року, одразу після реального акту вандалізму на меморіалі. Вона походить із матеріалу польського телеканалу TVN24 — тобто зображенню вже понад 17 років. Того ж інциденту 2009 року стосувалися публікації й інших польських видань.

Варто нагадати, що пам'ятник розстріляним нацистами львівським професорам був відновлений і урочисто відкритий у Львові 4 липня 2011 року.

Це вже не перша хвиля поширення цієї маніпуляції. Ще у 2022 році французьке агентство AFP Faktcheck фіксувало аналогічний вкид: та сама стара фотографія використовувалась для розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі.

Навіщо це роблять

Використання старих фото й відео для просування антиукраїнських наративів — поширена техніка дезінформації. Окремі акаунти та сторінки системно поширюють подібний контент, намагаючись зіштовхнути Польщу й Україну та підірвати їхню взаємну підтримку.

Акти вандалізму охоче використовуються російською пропагандою — у тому числі через операції «під фальшивим прапором», коли виконавці діють на користь Москви, а не своєї країни. Так, у 2018 році, як зафіксував StopFake, двоє польських громадян намагалися підпалити на Закарпатті будівлю Товариства угорської культури, намалювавши при цьому свастику та «88», щоб звинуватити «бандерівців». Їх затримала СБУ.

Висновок

Фотографія пошкодженого меморіалу не є свідченням нещодавніх подій — це архівний знімок 2009 року, який уже вдруге використовується для маніпуляцій. Якщо публікація викликає сильні емоції, варто перевірити зображення через зворотний пошук у Google або TinEye — це займе лічені секунди і допоможе не стати жертвою дезінформації.

Відео з «доказами» містить численні невідповідності. Самі організації, чиї логотипи фігурують у матеріалі, назвали його дезінформацією. Розвінчали фейкове оголошення та відео польські фактчекери з Demagog.

У соціальних мережах поширюється відео, автор якого стверджує: поляки через фонд «Stand with Ukraine» збирають і передають гуманітарну допомогу українцям — а ті продають її на ринках. Як «доказ» — кадри відкриття коробки з логотипами «Stand with Ukraine» та «Poland Helps», а також нібито оголошення на українському OLX із фотографією тієї ж упаковки.

Публікація, розміщена 17 квітня на іксі, зібрала понад тисячу реакцій і спровокувала хвилю антиукраїнських коментарів. Наступного дня її поширив у соціальних мережах (іксі, інстаграмі та фейсбуці) «Центр правових послуг» — організація, яка вже неодноразово помічена у просуванні антиукраїнських наративів.

Спростування згадок

Організації, згадані у сфальшованому ролику, заперечують будь-який зв'язок із відео. Stand with Ukraine та Poland Helps підтвердили фактчекерам з Demagog, що ніколи не співпрацювали одна з одною і не надсилали аптечок, показаних у відео. Stand with Ukraine востаннє роздавала аптечки ще у 2023 році, а логотип, який видно в кадрі, організація використовує лише останні шість місяців.

Poland Helps, у свою чергу, маркує свої аптечки нашивкою з власним логотипом — якої у відео немає. «Представлений матеріал може являти собою спробу ввести в оману», — йдеться в офіційній відповіді Poland Helps. Представниця Stand with Ukraine Наталія Панченко прямо назвала відео дезінформацією, спрямованою на підрив репутації фонду.

Фотографії викрадені з іншого оголошення, а відео — постановне

У відео згадується, що аптечки виготовила польська компанія Vera. Однак представник компанії заперечив: такої продукції вони не випускають, тактичних аптечок на їхньому сайті немає, і жодних результатів на цю тему гугл також не знаходить.

Крім того, опис у фейковому оголошенні стосується не тактичної аптечки, а автомобільної за стандартом DIN 13164 — тобто звичайного набору для машини, а не військового спорядження. Саме такий опис можна знайти в одному з польських інтернет-магазинів. Аптечка, яку виймають із коробки, має нашивку з червоним хрестом на чорному тлі і три ремінці. Натомість фото з «оголошення на OLX», показане кількома секундами пізніше, — це вже аптечка з хрестом на темно-зеленому тлі та одним ремінцем. Це різні предмети.

Ідентичне фото знайшлося в реальному оголошенні на OLX від 29 березня, де продаються аптечки з українськими написами та кровоспинними засобами від українського виробника Centra-Farm. Схоже, автори фейку просто взяли чуже фото.

OLX не дозволяє публікувати відео в оголошеннях — лише фотографії. Постає питання: як автор матеріалу взагалі отримав запис того, як хтось розпаковує «гуманітарну допомогу»? Відповідь очевидна — коробку з підробленими логотипами, найімовірніше, підготували й записали навмисне, щоб створити ілюзію викриття.

Висновок. Відео містить численні ознаки підробки й розраховане на формування негативного ставлення до польсько-української гуманітарної співпраці.

Після набуття чинності 5 березня 2026 року закону, який скасував автоматичне право на безкоштовне медичне обслуговування для частини повнолітніх громадян України у Польщі (тих, хто не працює, не має страховки і не належить до пільгових категорій), в анонімних польськомовних та російськомовних, спрямованих на польську аудиторію телеграм-каналах активізувалася хвиля маніпулятивних матеріалів.

Оригінальна стаття Wirtualna Polska (автор — Томаш Мольга) описувала реальні соціальні труднощі: історії літніх людей з тяжкими захворюваннями, які опинилися поза системою. Однак телеграм-канали, зокрема Niezależny Dziennik Polityczny та російськомовний «Варшавская русалка», а також портал Kresy.pl, використали окремі деталі останніх змін до законодавства для просування наративу про «недобросовісних українців», які нібито масово ігнорують рахунки за лікування та «паразитують» на польській системі охорони здоров’я.

У чому полягає маніпуляція?

Основний прийом — вибіркове цитування та узагальнення. Автори маніпулятивних матеріалів посилаються переважно на коментар однієї лікарні — Мазовецького центру Бродновського (72 виставлені рахунки) та анонімну думку співробітника бухгалтерії іншої установи. Ці цифри видаються за «загальнонаціональну тенденцію» і «масову проблему». При цьому повністю ігнорується ключовий контекст оригінального матеріалу WP та дані порталу Rynek Zdrowia.

Згідно з аналізом Rynek Zdrowia за 2024–2025 роки (на основі даних Міністерства здоров’я та ZUS), внески українців, які працюють у Польщі, до NFZ (Національного фонду здоров’я) не просто покривають витрати на лікування всієї української групи, а створюють надлишок у понад 1,5 млрд злотих. Внески від застрахованих українців перевищують загальні видатки на лікування як працюючих, так і тих, хто користувався допомогою за спецзаконом.

72 рахунки з однієї лікарні за короткий період після зміни закону не є репрезентативними на тлі сотень тисяч пацієнтів. Вони не доводять «масового паразитизму», а лише ілюструють перехідний період адаптації до нових правил. Однак маніпулятори свідомо опускають цю статистику, щоб створити емоційний ефект несправедливості та «екстреної проблеми».

Реальний контекст змін

З 5 березня 2026 року автоматичне право на повну безкоштовну допомогу в рамках NFZ (Національний фонд охорони здоров'я Польщі) для дорослих українців без страховки та без належності до пільгових груп (діти, вагітні, жертви тортур, мешканці колективних центрів тощо) припинилося. Тепер для доступу до системи потрібна власна страховка — як для більшості іноземців. У невідкладних випадках допомога надається, але повноцінне планове лікування вимагає внесків.

Це відображає перехід від надзвичайних воєнних заходів до стандартних правил. Водночас дані NFZ та незалежних аналізів показують, що українська громада загалом не створює дефіциту в системі — навпаки, українці, які працюють, генерують позитивне сальдо.

Матеріали в каналах на кшталт «Варшавская русалка», Niezależny dziennik polityczny та на порталі Kresy.pl — класичний приклад контекстуальної маніпуляції та маніпуляції вибірковими фактами. Вони беруть реальну соціальну проблему (труднощі адаптації після зміни закону), ігнорують статистику про внесок українців і будують на цьому образ «українця-боржника». Такий наратив прямо вписується в російську пропагандистську стратегію розпалювання напруги між поляками та українцями в Польщі.

Раніше «Детектор медіа» вже розвінчував маніпуляції щодо пенсійних виплат українцям у Польщі: Фейк: українці можуть отримати мінімальну пенсію у Польщі після одного робочого дня.

Випадки поширення маніпулятивних повідомлень у телеграм-каналах та вебпорталах були зафіксовані командою «Альянс української молоді 24 серпня (24/08)» у ході проєкту «Обсерваторія ненависті». 

На кількох платформах, зокрема фейсбуці, іксі, телеграмі та польськомовних російських пропагандистських сайтах поширили новину 2021 року, яку знову подали як нібито свіжий скандал. Насправді йдеться не про «недавнє затримання українського дипломата на кордоні», а про матеріали з тодішнього розслідування українських правоохоронців і повідомлення Reuters від березня 2021 року. Розвінчали маніпуляції фактчекери Demagog.

Що поширюють

У соцмережах розганяють дописи про те, що на польському кордоні нібито затримали консульського аташе посольства України, який намагався вивезти 140 000 доларів, 68 000 євро, 12 кг золота і 13,8 кг ювелірних виробів. Такі пости подають історію як актуальну й прив’язують її до нинішньої ситуації в Україні.

У коментарях польські користувачі залишали обурливі реакції: «Зараз корупція, як ніколи раніше. Ті, хто біля корита, багатшають, а бідні вмирають. Так було, є і буде!». Інший користувач написав [переклад оригінального варіанту написання польською]: «Якщо ідіоти дають, вони беруть, то чому ми повинні дивуватися? Давайте більше, навіть не усвідомлюючи, що руйнуєте власну націю».

Що не так

Проблема в тому, що це не новина. За даними Reuters, інцидент стався ще в лютому 2021 року на українсько-польському кордоні, коли в мікроавтобусі виявили золото, готівку та сигарети, а українські органи повідомили про викриту схему.

Маніпуляцію також було опубліковано на платформі X, серед інших, профілем під назвою Coolfon, який відомий анонімним поширенням неправдивої інформації.

Звідки фото

Зображення, які додають до цих дописів, також не нові. Вони походять із публікацій українських правоохоронних органів, зокрема ДБР, про стару справу, а не з матеріалів про «свіже затримання» дипломата, як це подають проросійські акаунти та пропагандисти. 

Чому це маніпуляція

Маніпуляція будується на змішуванні старого інциденту з теперішнім інформаційним контекстом. До цього додають емоційну подачу, щоб створити враження, ніби йдеться про новий доказ корупції чи втечі «з корабля», хоча першоджерела вказують на події 2021 року.

У польському сегменті фейсбуку поширюються фотографії нібито українських офіцерів із зайвою вагою. Користувачі додають до них саркастичні тексти на кшталт: «Це люди, які присвятили себе мобілізації в Україні». Проте ці кадри — не реальні. Як з’ясували польські фактчекери з Demagog, зображення створені за допомогою штучного інтелекту.

Що поширюють у мережі

Фото, які набули популярності, супроводжуються закликами «допомогти українцям їжею» та образливими коментарями про зовнішність українських військових і чиновників. Один із постів набрав понад 6000 реакцій та 2500 коментарів — частина коментаторів переконана, що бачить справжні фотографії. У коментарях звучать типові тези: «Огидне ожиріння — це все через бідність та війну в Україні», «Їхні голови ледь поміщаються на фото».

Як виявили фейк

Експерти Demagog перевірили зображення за допомогою інструменту Hive AI, який визначає, чи є фото створеним штучним інтелектом. Результат — понад 90% імовірності генерації ШІ. Це означає, що всі поширювані «знімки українських офіцерів» є не автентичними, а штучно створеними комп’ютерною системою з метою маніпуляції.

Чому це небезпечно

Такі маніпуляції є частиною ширшої інформаційної кампанії, яку поширює прокремлівська пропаганда. Використання ШІ для створення зневажливих чи абсурдних образів українців має чіткий пропагандистський ефект — викликати сміх, зневагу або сумнів щодо потреби підтримки України Заходом.

Фейки, що апелюють до емоцій і стереотипів, швидко стають вірусними. Їхня мета — не просто поширити брехню, а сформувати негативний образ України як «комічної» або «непрофесійної» держави.

Отже, фотографії «ожирілих українських офіцерів», що ширяться польським фейсбуком, не є реальними знімками. Це продукт штучного інтелекту, використаний для дезінформації та поширення антиукраїнських наративів. Варто перевіряти джерела подібних зображень і не поширювати контент, що може бути частиною пропагандистської кампанії.

У польському сегменті телеграму працює мережа каналів, що намагаються видати себе за «голос народу» або «альтернативні новини». Один із найактивніших — Układ Warszawski («Варшавський договір». uklad_warszawski). Попри польську назву та мову, за ним стоїть добре відома російська пропагандистська машина.

Історія каналу: від «News Front Polska» до «Варшавського договору»

Канал створено, за даними сервісу  TG Stat, у травні 2022 року під оригінальною назвою News Front Polska. Це була пряма польська «філія» російського пропагандистського медіа News Front — відомого рупора кремлівської дезінформації, що було засноване після незаконної анексії Криму у 2014 році. У серпні 2023 року його перейменували на Układ Warszawski («Варшавський договір» — відсилка до радянського військового блоку).

Навіть після ребрендингу старий опис каналу досі містить контакт з «редакцією» через бота editorial_news_front_bot. Це не випадковість — а прямий доказ зв’язку з російською пропагандистською машиною, телеграм-канал продовжує системно просувати проросійські наративи.

Як працює «фірмовий стиль» каналу

Щодня автори перепостовують звичайні загальнополітичні новини з польських чи європейських ЗМІ, а потім додають «коментар». У цьому коментарі — маніпуляція, викривлення контексту, відверті фейки або прямий повтор кремлівських тез. Мета проста:

Конкретні приклади брехні та маніпуляцій

1. Фейк про Бріджит Макрон. Один із останніх постів про скорочення Ізраїлем закупівель французької зброї закінчувався «сенсацією»: дружину президента Франції Емманюеля Макрона назвали чоловіком. Це класичний конспірологічний фейк, який французький суд уже визнав наклепом. Кількох інфлюенсерів засудили за поширення цієї брехні. Експерти ЄС ще у квітні 2024 року зафіксували російську дезінформаційну кампанію проти Франції та першої леді — саме після заяв Макрона про можливе відправлення західних військ в Україну.

2. «Українські» дрони над Польщею. Коли міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відмовився передавати протиракетні системи Patriot на Близький Схід на прохання США, канал «прокоментував»: «Правильно, якщо ми їх віддамо, чим тоді ми будемо збивати українські дрони та ракети?». Це не просто маніпуляція — це пряма брехня. Російські дрони та ракети, які неодноразово залітали на територію Польщі, видаються за «українські». Класичний прийом, щоб посварити поляків з українцями.

3. Фейк про «ампутацію на знак солідарності». Канал поширював історію про українця в Польщі, який нібито добровільно ампутував собі ногу «на знак солідарності з пораненими солдатами ЗСУ». Як «доказ» прикріплювали сфальсифікований сюжет Euronews нібито про українського художника Микиту Кушніра, який отримав дозвіл на таку операцію через "психічний розлад". Фактчекери давно спростували цей фейк: це російська підробка.

4. Спотворення нападів на українських біженців. У серпні 2023 року канал поширив відео бійки (реальне місце події на відео ідентифікувати не вдалося) нібито в чеському Брно з підписом: «Не тільки у Варшаві, а й у чеському Брно українські біженці б’ють місцевих жителів. Щоб чехи могли чітко побачити, на чию підтримку йдуть їхні податки». Насправді в той самий період у Чехії стався напад на двох українок — нападника згодом засудили (вирок був винесено у 2025 році). Коментар каналу — це відверта дискримінація та перекручування фактів.

5. Перекручування фактів про вбивство українця в Будапешті. У телеграм-каналі uklad_warszawski писали: «Український “біженець” був затриманий у Будапешті після вбивства місцевого жителя. 30-річний чоловік почав вимагати гроші у безхатченка. Після побиття угорський чоловік помер. Африканські мігранти так не поводяться».

Реальний інцидент відбувся у травні 2024 року: під час нього українець у Будапешті посварився з іншим чоловіком (обидва — водії вантажівок, за даними угорського видання Blikk); той завдав йому ножових поранень. Українець помер. Blikk описував інцидент саме так — українець був жертвою, а не нападником.

Чому це небезпечно?

Układ Warszawski це не випадковий «тролінг». Це елемент системної російської операції впливу на Польщу та Європу. Що діє з метою посіяти розбрат між поляками та українцями та дискредитувати допомогу Україні та українським біженцям.

Випадки поширення дезінформаційних повідомлень у телеграм-каналі Układ Warszawski було зафіксовано командою «Альянс української молоді 24 серпня (24/08)» у ході проєкту «Обсерваторія ненависті». 

У польськомовному фейсбуці у березні знову шириться старий фейк про те, що син колишнього міністра закордонних справ України нібито витратив шалені кошти на реквізит зі знаменитого серіалу. Як «доказ» пропагандисти використовують сфабрикований сюжет американського телеканалу. Розвінчали фейк експерти Демагог. 

У соцмережах X (Twitter), Telegram та Facebook масово розповсюджується відео (нібито фрагмент випуску новин американського каналу KENS 5), у якому стверджується, що Єгор (в інших версіях — Ігор) Кулеба придбав «Залізний трон» за 1,5 мільйона доларів. Дописи супроводжуються маніпулятивними коментарями про те, що це «гроші західних платників податків», які нібито витрачаються на розкіш.

Розбір маніпуляції

1. Підробка відео

Аналіз оригінальних ефірів телеканалу KENS 5 за 2024 рік засвідчив, що сюжету про родину Кулеби ніколи не існувало. Зловмисники використали фірмовий дизайн каналу та наклали поверх справжнього відеоряду вигаданий текст і фотографії українського політика з сином. Це типовий інструмент російської пропаганди — використання брендів відомих західних медіа для легітимізації брехні.

2. Плутанина в іменах та фактах

Автори фейку навіть не спромоглися узгодити ім’я «героя» публікації: у різних дописах сина називають то Єгором, то Ігорем. Окрім того, аукціонні доми, що володіють правами на реквізит HBO, не підтверджували факт продажу трона приватній особі з України.

3. Реакція Дмитра Кулеби

Сам ексміністр офіційно спростував цей вкид ще у грудні 2024 року. На своїй сторінці у Facebook він зазначив:

«Звичайно, син нічого не купував. Він студент, навчається в Києві. І скажу вам по секрету — ні він, ні я навіть не дивилися "Гру престолів"».

Хто стоїть за вкидом?

Згідно з розслідуванням агентства AFP, першоджерелами відео стали російські державні медіа та мережа ботоферм у Telegram.

Метою цієї кампанії, очевидно, є дискредитація українського керівництва на міжнародній арені. Створення напруги між Україною та західними партнерами (зокрема Польщею). Та підживлення наративу про «корумпованість» українських еліт. Старі фейки «реанімуються» через певний час, щоб підтримувати сталий рівень недовіри в суспільстві.

«Сотні трун прибули до Польщі»: як російська пропаганда та ШІ «ховають» польських солдатів

Пропагандистські телеграм-канали, користувачі соцмереж та агенти російського впливу поширюють чергову дезінформаційну хвилю про нібито масову загибель польських військових на Донбасі. Для «переконливості» пропагандисти використовують архівні кадри та зображення, згенеровані штучним інтелектом. Фактчекери Demagog (Польща) та Myth Detector (Грузія) розібрали цю маніпуляцію. 

У поширюваних на різних платформах, здебільшого фейсбуці та іксі, повідомленнях стверджується, що на початку 2026 року на Донбасі нібито було знищено цілу бригаду польських «найманців», які входили до складу так званої коаліції охочих.

Першоджерелом однієї з хвиль поширення фейку став Томаш Шмидт (Tomasz Szmydt) — колишній польський суддя, який втік до Білорусі та розшукується в Польщі за шпигунство. До кампанії також долучилися російськомовні фейсбук-акаунти і сайти, що посилаються на сумнівні китайські ресурси (зокрема з платформи Baijiahao).

Фактчекери польського проєкту Demagog та грузинського Myth Detector детально проаналізували візуальний контент, який супроводжує ці дописи. 

Фотографія, на якій зображено літак польських ВПС та десятки солдатів біля трун, є повністю сфабрикованою.

Інші кадри, які видають за «репатріацію тіл з України», насправді були зняті 15 років тому. Це архівне відео прибуття тіл польських солдатів, які загинули під час місії в Кабулі (Афганістан) у 2011 році. Цей же відеоряд пропаганда вже намагалася використати у 2022 році, що тоді офіційно спростував уповноважений уряду Польщі з питань безпеки інформпростору Станіслав Жарін.

Фейкороби також у подібних публікаціях використовували статтю у The Washington Post, приписавши заступнику міністра оборони Польщі Павлу Залевському слова про те, що Польща «не готова до війни через втрати на Донбасі». У цій статті справді обговорювалися виклики сучасній безпеці, проте жодної згадки про сотні загиблих поляків в Україні в матеріалі немає. Пропагандисти просто «склеїли» прізвище політика з вигаданим контекстом.

Маніпуляція термінами: що таке «Коаліція охочих»?

Пропагандисти використовують термін «Коаліція охочих» (Coalition of the Willing), щоб налякати аудиторію прямою участю військ НАТО у війні. Проте це формат дипломатичної та політичної співпраці країн, які допомагають Україні з озброєнням, гуманітарними місіями та гарантіями безпеки. Вона не є військовим альянсом, який бере участь у бойових діях. Жодна країна-член коаліції не проводить наразі операцій на території України.

Мета таких фейків — посіяти паніку в польському суспільстві та зменшити підтримку України. І створити ілюзію величезних втрат серед країн Заходу. А також дискредитувати військову допомогу, видаючи її за «пряме втручання», що нібито призводить до катастроф. Отже, інформація про масову загибель польських військових в Україні є повністю вигаданою.

У польських соцмережах шириться відео пожежі в житловому будинку, підписи до якого звинувачують громадян України в навмисному підпалі. Насправді це старе відео, яке не має жодного стосунку ні до актуальних подій, ні до українців. Фактчекери Demagog розвінчали, як подію 5-річної давнини перетворили на інструмент пропаганди.

У соцмережах Facebook і TikTok (де відео набрало понад 100 000 переглядів) розповсюджується короткий ролик: на кадрах видно багатоповерхівку, охоплену густим чорним димом, та приїзд пожежників. Підпис стверджує: «Троє українців підпалили квартиру та втекли». Відео викликало хвилю агресивних коментарів та мову ворожнечі на адресу біженців.

Результати перевірки

1. Відео застаріле та зняте задовго до повномасштабної війни. За допомогою зворотної перевірки зображень було встановлено, що цей запис зроблений ще в березні 2021 року. Оригінальне відео належить редакції порталу «Nasz Racibórz» і зафіксувало пожежу в місті Рацибуж (Сілезьке воєводство) на вулиці Словацького.

2. Палієм був місцевий мешканець, а не іноземці. За даними поліції та місцевих медіа (зокрема nowiny.pl), пожежа сталася на першому поверсі. Винуватцем інциденту був орендар квартири — 70-річний поляк. Чоловік навмисно вчинив підпал і, на жаль, загинув у вогні, попри спроби рятувальників переконати його залишити приміщення.

3. Офіційне спростування поліції. Головне управління воєводської поліції в Катовіце виступило з офіційною заявою, щоб зупинити поширення дезінформації. Правоохоронці підтвердили: «Пожежу влаштував орендар квартири, 70-річний поляк. Громадяни України не мають жодного стосунку до цієї події».

Контекст: Чому це важливо?

Звинувачення українців у кримінальних злочинах (вбивствах, підпалах, ДТП) є класичним прийомом антиукраїнської дезінформації в Польщі. Раніше подібні фейки створювалися навколо реальних подій та інцидентів. Мета таких вкидів — спровокувати страх серед місцевого населення та підірвати суспільну підтримку біженців.

Повідомлення про «українців-паліїв» є фейком. Використано реальні кадри трагедії 2021 року, до яких додали вигаданий контекст для розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Російські медіа поширили дезінформацію, нібито всі дрони та ракети, які використовує Україна, насправді виробляють у Польщі, а не в Україні. Просувають її з посиланням на слова міністра закордонних справ Польщі – Радослава Сікорського. 

Про це розповіли фактчекери з StopFake.

Насправді це — маніпуляція. Російські пропагандистські медіа вирвали з контексту та спотворили слова польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Він говорив про співпрацю та підтримку з боку Польщі, а також про участь українських підприємств у спільних оборонних проєктах, частина яких дійсно реалізується на території Польщі у рамках партнерських програм. Керівник МЗС підтвердив незмінний курс Польщі на ресурсну підтримку України. Однак це не означає, що всі українські дрони та ракети «виробляють у Польщі» чи що Україна не має власного виробництва озброєнь.

«Ми зробили свій внесок у закупівлю американської зброї для України. У нас зараз – я вже збиваюся з рахунку – 48 передача озброєння Україні. Але Україна відповідає взаємністю, перемістивши частину виробництва дронів та ракет до Польщі. Ми використовуємо безпековий механізм ЄС, за яким 44 мільярди євро буде витрачено на посилення оборонної промисловості. Деякі проєкти будуть реалізовані з європейськими партнерами, а також із Україною», – повідомив Сікорський (див. відео 09:42-12:21).

Отже міністр закордонних справ Польщі не робив ніяких заяв щодо українського виробництва боєприпасів та озброєння.

Радослав Сікорський також підкреслив, що рішення Європейського Союзу виділити додаткові 90 мільярдів євро на підтримку українського бюджету, зокрема оборонного, дасть змогу Україні й надалі розвивати власне виробництво озброєння та боєприпасів на своїй території. Він зазначив, що Польща може багато чого навчитися в Україні у сфері ведення сучасної міждержавної війни, тоді як польська армія тривалий час готувалася переважно до експедиційних операцій. Сікорський наголосив, що це партнерство і підтримка не означають передачу всього виробництва озброєння за кордон, а слугують для посилення оборонних можливостей України та обміну досвідом між союзниками (див.відео 09:42-12:21).

Підготувала Віталіна Фурман