Польські користувачі фейсбуку масово поширюють тезу, що Польща «втратила понад 490 мільярдів злотих через Україну» — мовляв, ці гроші уряд віддав українцям замість того, щоб витратити на армію чи лікарні. Фактчекери польського Demagog пояснили: цифра справжня, але йдеться про оцінку економічного удару від російського вторгнення, а не про суму, яку Польща витратила на підтримку України.

Приводом стала доповідь Головного статистичного управління Польщі (GUS) на Економічному форумі в Карпачі 9 вересня. Президент GUS Марек Цєрпял-Волан (Marek Cierpiał-Wolan) оцінив втрати ВВП Польщі за 2022–2025 роки, пов'язані з повномасштабною війною, у 490,1 млрд злотих (приблизно 113,5 млрд євро, або приблизно 3,5% сукупного ВВП за ці роки). Українські медіа про цю оцінку теж писали.

У польському фейсбуці цю цифру швидко переінакшили (1, 2, 3, 4): 490 мільярдів подавали як «ціну України». У коментарях дістається і чинній коаліції Дональда Туска, і уряду «Права і справедливості», який керував країною на початку великої війни, — їм закидають, що вони «довели нас до банкрутства», й іронічно дякують за «безкоштовно віддану військову техніку». Українських біженців там же називають «паразитами».

Проте з даних GUS це не випливає. Найбільшу частину втрат — 292,1 млрд злотих — понесли польські домогосподарства: через високу інфляцію після вторгнення зростання реальних зарплат сповільнилося, а у 2022 році вони навіть скоротилися на 2%. Ще 126 млрд припадає на підприємства, 72 млрд — на державний і місцевий сектор. Окремо звіт GUS вказав на різке зростання оборонних видатків: якби вони залишилися на довоєнному запланованому рівні, були б меншими на 154,2 млрд злотих. За словами голови GUS, ці гроші могли б піти на щось ефективніше з погляду економічного зростання — але витрачені вони на польську армію, а не передані Україні. Загалом валова додана вартість в економіці виявилася на 426,5 млрд злотих нижчою, ніж у сценарії без війни; найбільше постраждало будівництво (−120,9 млрд). Водночас, як наголосив Цєрпял-Волан, спад був не скрізь: зросли видатки на адміністрацію, оборону, освіту й охорону здоров'я. Іншими словами, ці 490 мільярдів — це насамперед ціна інфляційного шоку й мілітаризації, які спричинила Росія, а не рахунок за допомогу сусідам. Аналогічні розрахунки польська влада пояснює потребою мати аргументи для майбутніх розмов про відшкодування збитків з боку агресора.

Обійдений увагою і внесок українських біженців у польську економіку. Згідно з дослідженням Deloitte на замовлення Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), лише у 2025 році українці згенерували 2,4% ВВП Польщі — приблизно 94 млрд злотих (понад 20 млрд євро). Рівень зайнятості серед українських біженців зріс із 61% у 2023 році до 76% у 2025-му, 87% їхніх домогосподарств живуть передусім із заробітку, а соціальні виплати становлять лише приблизно 10% доходу — утричі менше, ніж у польських сімей. Від громадян України Національний фонд охорони здоров'я Польщі отримав приблизно 4,4 млрд злотих внесків, а витратив на них 2,5 млрд.

Маніпуляції щодо фінансування України — одна з найпопулярніших тем антиукраїнської дезінформації в Польщі. Достатньо взяти реальну державну статистику, прибрати з неї слово «російська» перед «агресією» — і рахунок за війну, яку розв'язала Москва, перекладається на Київ і українських біженців. Втрати поляків від інфляції та витрати на власну безпеку перетворюються на «гроші, віддані Україні», а винуватець цих втрат у такій версії зникає зовсім.

У Польщі поширили неправдиве повідомлення про те, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) нібито вилучило 140 мільйонів доларів готівкою під час обшуку в колишнього керівника Агентства оборонних закупівель Арсена Жумаділова. Дезінформацію поширювали, зокрема, польський політик і колишній заступник міністра юстиції Міхал Вош та користувачі соцмереж, а для її підкріплення створили фейкове відео й сайт-клон українського медіа, про що розповіли польські фактчекери з проєкту Fakenews.pl. Спочатку цей фейк поширювали російські пропагандисти і спростовували українські фактчекери.

25 вересня Міхал Вош опублікував у Facebook допис, у якому стверджував, що 23 вересня в офісах Арсена Жумаділова відбувся обшук, під час якого нібито знайшли 140 мільйонів доларів готівкою, складених у картонні коробки з-під холодильників. Цю інформацію фактчекери оцінили як неправдиву. НАБУ офіційно заперечило, що проводило такий обшук або вилучало в Жумаділова гроші.

Відео, яке мало підтверджувати цю історію, поширив у соцмережі X користувач coolfonpl, відомий поширенням антиукраїнської дезінформації. На записі показані коробки з великою кількістю грошей. Окремою деталлю, яка привернула увагу фактчекерів, стала прикріплена до однієї з коробок табличка з написом «слузі народу» — відсилання до назви партії «Слуга народу», заснованої президентом України Володимиром Зеленським.

Ще одним елементом дезінформаційної кампанії став сайт nvukraine.com. Його створили 21 вересня, тобто незадовго до поширення історії, а його дизайн і назва імітували українське медіа nv.ua. Такий прийом називають «fake mirror site» — створенням сайту-клона, який має видавати себе за справжнє медіа. За словами головного редактора The New Voice of Ukraine Ромео Кокріатскі, історія почала поширюватися через російські дезінформаційні медіа ще до запуску фейкового сайту.

Додаткову перевірку фактчекери провели за зображенням картонної коробки, яка фігурує у відео. На сайті російського магазину побутової техніки ixbt.com знайшли фотографію коробки від холодильника, яка практично повністю відповідає тій, що показана на відео. Це може свідчити про використання реального зображення упаковки під час створення фейкового матеріалу. Фактчекери припустили, що для генерації відео могли застосувати технологію image-to-video, яка дозволяє анімувати готове зображення.

У польських сегментах соцмереж (фейсбуку й тіктоку) зафіксували чергову дезінформаційну кампанію, побудовану на використанні репутації організації «Пласт»: невідомі розкрутили неіснуючу ініціативу «Пласт Азов Польща», підкріпивши її фейковим відео з реальною українською громадською діячкою. Ось як це спростували польські фактчекери з Demagog.

Що розкручували у мережах

У фейсбуці й тіктоці почали просуватися сторінки нібито нового проєкту під назвою «Пласт Азов Польща» — його видавали за спільну освітню програму для українських дітей, яку начебто запустили скаутська організація «Пласт» разом з ветеранами полку «Азов». Частина публікацій пішла ще далі: у них стверджувалося, що справжня мета проєкту — виховувати підлітків «у дусі культу ОУН-УПА, чиї бійці причетні до Волинської трагедії». Один з роликів, що розходився мережею, подавали як звернення Наталії Панченко — засновниці та очільниці фонду «Stand With Ukraine», яка нібито підтримує цю ініціативу.

Реакція самих організацій

Польський «Пласт» (Plast Polska) та фонд «Stand With Ukraine» оперативно випустили офіційні заяви: жодна зі структур не мала стосунку до цієї «ініціативи», ніхто з них її не погоджував і не планував — ідеться про цілковиту фальсифікацію.

Ролик з Панченко — підробка на основі реального відео

За словами самих організацій, відео нібито з Наталією Панченко змонтували зі шматка справжнього фільму, знятого зовсім з іншого приводу. Фактчекери прогнали запис через сервіс модерації Hive, і перевірка підтвердила: голос за кадром — синтезований, згенерований штучним інтелектом.

Фейковий акаунт з накрученими підписниками

Один із проаналізованих тікток-акаунтів зробили доволі переконливо: на ньому просто продублювали контент зі справжньої сторінки українського «Пласту», а солідну кількість підписників, судячи з усього, накрутили штучно — саме це й додавало сторінці довіри в очах випадкового користувача. Крім перезаливу чужих відео там же публікували і власний ШІ-контент — це також підтвердив аналіз через Hive Moderation. Унаслідок реакції польських фактчекерів та дій самих платформ зараз кількість підписників цих сторінок і в фейсбуці, і в тіктоці (ймовірно, після видалення ботів) є незначною.

Чому це важливо

Фейкова прив'язка українських скаутів до ветеранів «Азову» — це не безневинна вигадка, а інструмент, розрахований на розпалювання недовіри та ворожості до українців, які живуть у Польщі. Варто пам'ятати про це, натрапляючи на подібний контент, і не поширювати його, поки джерело не підтверджено або немає коментарів з офіційно верифікованих сторінок.

У соцмережах розповсюджують фотографії синьо-жовтої розмітки на паркувальних місцях у польському Рашині — з підписом, що це спеціальні місця, "виділені для українців". Підтвердженням нібито слугує допис у X від акаунта "Каміля Коваленка", якого видають за депутата міськради Плоцька: він начебто «похвалився», що подібні паркування облаштовують і в його місті. Дезінформацію розвінчали польські фактчекери Demagog.

Метод

Насправді жодного зв'язку з громадянством тут немає: синьо-жовта розмітка — це стандартна зона для короткої висадки/посадки пасажирів), яку використовують у багатьох польських містах. Жовтий колір позначає тимчасовий характер зупинки, синій — пріоритетність цього місця для конкретної функції; поєднання кольорів обране виключно заради помітності для водіїв. Demagog уже пояснював подібну ситуацію раніше — коли фейкові чутки про «українську» Kiss&Ride-зону поширювали про вулицю Шопена в Жешуві.

Другий елемент історії — сам «радник» Каміль Коваленко. Такого депутата в списку міськради Плоцька не існує. За польським виборчим кодексом радником органу місцевого самоврядування може стати лише особа з правом голосу — громадянин Польщі, іншої країни ЄС або Великої Британії, який постійно проживає у відповідній громаді. Тобто громадянин України без польського громадянства обіймати цю посаду просто не може.

Як з'ясували фактчекери, Коваленко — повністю вигаданий персонаж, створений на основі образу польського стрімера з ніком Mamm0n; для нього навіть зробили пародійну сторінку за зразком Вікіпедії під назвою Mammonopedia. Зображення персонажа згенеровані штучним інтелектом — це підтвердив аналіз через інструмент Hive Moderation. Фейковий акаунт у X, що видавав себе за офіційний профіль радника, наразі вже не існує; натомість є акаунт-сатира, власник якого прямо вказує, що це вигаданий персонаж.

Поширювався контент здебільшого через анонімні акаунти у групах Facebook, пов'язаних із крайньоправим політиком Гжегожем Брауном (відомим антиукраїнськими висловлюваннями) — разом з іншими провокативними меседжами на кшталт заклику встановити в Плоцьку пам'ятник Степану Бандері.

Факти

Мета

Фейк експлуатує вже сформовану в частини польської аудиторії чутливість до синьо-жовтого поєднання кольорів, щоб викликати роздратування через нібито «привілеї» для українців — за відсутності жодних реальних підстав. Поширення через групи прихильників Брауна вказує на політично мотивовану аудиторію: мета — підживити наратив про «особливе ставлення» до українських біженців у Польщі та посіяти побутову ворожість, паралельно дискредитуючи саму тему підтримки України через вигадану, гротескну постать «проукраїнського радника».

У Facebook та проросійських Telegram-каналах розганяють фотографії «графіті» на одній з будівель Варшави: нібито на стіні намальовано Володимира Зеленського та слова «Дайте мені грошей». Меседж "очевидний": Україна нібито виснажує Польщу фінансово, а її лідер — не воїн, а прохач. Викрили фейк польські фактчекери Demagog.

Метод

Польські фактчекери з Demagog встановили ймовірну адресу зображеної на світлинах будівлі — вулиця Бжозова, 14 у Варшаві — і особисто туди навідалися: жодного графіті на стіні немає, лише звичайна пляма, яку й «домалювали» до образу Зеленського.

Схема поширення типова для проросійських вкидів: 7 вересня о 16:08 допис вперше з'явився на російськомовному Telegram-каналі «Придністровець», протягом кількох годин його підхопили інші російські тг-канали, а також контент перетік на польськомовний пропагандистський тг-канал Ruski Shipek. Паралельно матеріал опублікували російськомовний сайт ZOV і польськомовний ресурс мережі «Правда» — обидва входять до відомої мережі російських пропагандистських ресурсів.

Це не перший подібний фейк: за аналогічною схемою раніше «знаходили» графіті з Зеленським у Нью-Йорку, Парижі та Мадриді, а грузинські фактчекери Myth Detector фіксували схожий кейс 2023 року — тоді росіяни, маскуючись під німецькі медіа, поширювали історію про «пошук автора графіті в Берліні», де Зеленський їв руку українського солдата.

Іспанські фактчекери Maldita.es та розслідування EFCSN спільно з CheckFirst і Reset пов'язують подібні вкиди з масштабнішою скоординованою кампанією російського впливу під назвою «Overload» («Перевантаження»).

Факти

Мета

Операція «Overload» розрахована не так на пересічного читача, як на фактчекерів, журналістів і дослідників: мета — завалити їх потоком однотипних фейків, змусити витрачати ресурс на спростування дрібниць і тим самим відволікти від змістовнішої роботи. Водночас образ Зеленського-жебрака працює на підрив довіри до України серед польської аудиторії — саме тієї країни, чия підтримка (військова, гуманітарна, у прийомі біженців) для Кремля є одним з пріоритетних напрямків підриву.

У Польщі кількість злочинів, жертвами яких стають громадяни України, останніми роками залишається приблизно на одному рівні, водночас зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Поширене в соцмережах твердження, що за останні два роки українці нібито вбили 65 поляків, тоді як поляки не вбили жодного українця, не можна підтвердити даними польської поліції. Про це розповіли польські фактчекери із проєкту Demagog.

За даними польської поліції, у першій половині 2026 року було зафіксовано 5131 злочин, жертвами яких стали громадяни України. Якщо у другому півріччі кількість таких випадків буде приблизно такою самою, як у першому, загальний показник за рік не перевищить рівень 2025 року. Тоді поліція зафіксувала 10 620 таких злочинів, у 2024 році — 10 595, у 2023 році — 11 028, а у 2022 році — 9444.

Найчастіше українці ставали жертвами шахрайства та крадіжок. У першій половині 2026 року зареєстрували 1144 випадки шахрайства, 716 крадіжок і 604 крадіжки зі зломом. За весь 2025 рік ці показники становили відповідно 2201, 1691 і 1384 випадки.

Водночас серед злочинів проти громадян України значну частину становлять випадки, пов’язані з насильством. У першій половині 2026 року поліція зафіксувала 232 випадки кримінальних погроз, 172 випадки жорстокого поводження, 125 нападів через ксенофобію, 97 випадків заподіяння середньої шкоди здоров’ю, 89 — легкої шкоди, а також 80 випадків бійок і побиття та 69 випадків порушення тілесної недоторканності.

Окремо польські фактчекери проаналізували злочини на ґрунті ненависті проти українців. За методологією, яка дає змогу порівнювати показники 2026 року з попередніми роками, у першій половині 2026 року поліція зафіксувала 179 таких злочинів, жертвами яких були громадяни України. Якщо у другій половині року показник залишиться на аналогічному рівні, кількість таких випадків суттєво перевищить показник 2025 року — 275 злочинів.

Найбільше злочинів припадало на статтю 257 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність, зокрема, за публічну образу або порушення тілесної недоторканності через національність чи етнічне походження. За перші шість місяців 2026 року поліція зафіксувала 125 таких злочинів, жертвами яких були громадяни України. Для порівняння, за весь 2025 рік таких випадків було 193, у 2024 році — 188, у 2023 році — 103, а у 2022 році — 113.

Ще 54 злочини проти громадян України у першій половині 2026 року кваліфікували за статтею 119, частиною 1 Кримінального кодексу — щодо застосування насильства або незаконних погроз через, зокрема, національне чи етнічне походження. У 2025 році таких випадків було 80, у 2024 та 2023 роках — по 79 і 80 відповідно, а у 2022 році — 77.

Водночас польська поліція фіксує і злочини, у скоєнні яких підозрюють громадян України. У першій половині 2026 року таких злочинів було 5058. За весь 2025 рік поліція зафіксувала 10 602 такі випадки, у 2024 році — 9753, у 2023 році — 9666, а у 2022 році — 8605. Найпоширенішими серед них були керування автомобілем у стані сп’яніння, зберігання наркотичних або психотропних речовин та крадіжки.

Поширене в соцмережах твердження про 65 убитих українцями поляків також не можна перевірити безпосередньо за статистикою польської поліції. Річ у тому, що поліція не поєднує у своїх статистичних даних громадянство підозрюваного та громадянство жертви. Натомість статистика дозволяє окремо встановити кількість громадян України, які стали жертвами вбивств, або кількість українців, яких підозрюють у їх скоєнні.

У першій половині 2026 року жертвами вбивств стали 10 громадян України. У 2025 році таких було 24, у 2024 році — 19, у 2023 році — 22, а у 2022 році — 25. Водночас у першій половині 2026 року громадян України підозрювали у скоєнні 10 вбивств. За весь 2025 рік таких підозрюваних було 17, у 2024 році — 18, у 2023 році — 22, а у 2022 році — 16.

Громадяни України також фігурують серед підозрюваних у злочинах на ґрунті ненависті. У першій половині 2026 року польська поліція зафіксувала 292 антиукраїнські злочини, тоді як загальна кількість зареєстрованих злочинів на ґрунті ненависті становила 652. Серед підозрюваних у їх скоєнні були й українці.

Зокрема, у першій половині 2026 року громадян України підозрювали у скоєнні трьох злочинів за статтею 257 Кримінального кодексу. У 2025 році таких випадків було вісім, у 2024 та 2022 роках — по одному, а у 2023 році — два. Ще чотири злочини за статтею 256, яка передбачає відповідальність за пропаганду нацизму, комунізму, фашизму або іншого тоталітарного устрою, у першій половині 2026 року, за даними поліції, могли бути скоєні громадянами України.

Таким чином, польська статистика свідчить про наявність злочинів як проти українців у Польщі, так і злочинів, у яких підозрюють громадян України. Водночас дані не дають підстав для поширення тверджень про те, що злочини українців проти поляків масово замовчуються, а злочини поляків проти українців нібито штучно перебільшуються. Зокрема, твердження про «65 убитих поляків» не можна підтвердити наявною статистикою поліції.

Незабаром після того, як польські медіа повідомили 4 вересня 2026 року про розсилку легальних мобілізаційних карток резервістам, у мережі з'явилися фотографії нібито таких документів. Наратив, який вони мали підкріпити: Польща та НАТО готуються до війни проти Росії, мобілізуючи вже навіть дітей. Польський фактчекінговий проєкт Demagog розвінчав цей вкид, побудований на зображенні, згенерованому штучним інтелектом.

Хто поширює?

Джерелом поширення стали не польські, а проросійські й українські телеграм-канали. Першим карткою поділився український канал «Труха Україна» 4 вересня о 12:47 — усього за кілька годин після виходу оригінального матеріалу RMF FM. Далі зображення підхопив проросійсьй телеграм-канал «Політика Страни», згодом воно з'явилося на пропагандистському сайті topwar.ru, на яку звернув увагу аналітик OSW Каміль Калус. Паралельно та ж картинка розійшлася польськими, чеськими та англомовними сайтами мережі «Правда», а також каналами UKR LEAKS французькою, італійською та португальською мовами — тобто вкид одразу отримав мультимовний і мультиплатформний розголос, типовий для скоординованих кампаній.

Факти

Перевірка інструментом Hive Moderation показала, що зображення картки згенеровано штучним інтелектом із ймовірністю 99,9%. Це підтверджують і прості логічні нестиковки: на картці вказано неіснуюче військове звання «wojskry», а номер PESEL належить особі жіночої статі (парна десята цифра), тоді як документ нібито виданий хлопчику 2016 року народження — тобто десятирічній дитині — на ім'я «Вєрднік Романський», що взагалі не є польським.

Справжні мобілізаційні картки регламентовані постановою міністра нацоборони Польщі від 22 травня 2024 року, видаються в мирний час і повідомляють, до якої військової частини особа має прибути у разі мобілізації. Вони існують у трьох кольорах: червона — для пасивного резерву, зелена — для військовослужбовців, синя — для цивільного персоналу Міноборони. Жодного стосунку до дітей чи вигаданих звань ці документи не мають.

Мета

Такий вкид покликаний живити довготривалий російський наратив про «агресивний Захід», який нібито готується до війни з Росією ще з 2022 року. Швидкість, з якою фейк перетік із проросійських каналів в українські (і навпаки), демонструє, як працює інфраструктура для таких вкидів, незалежно від того, хто саме публікує матеріал першим.

У польських соцмережах поширюють вкиди про те, що під час вибуху на складі під Києвом нібито було знищено цінні ракети до комплексів ЗРК Patriot, надані Польщею. Польські фактчекери з «Demagog» проаналізували ці фейки та з'ясували їхнє походження. 

Після удару по складу боєприпасів у селі Мила на Київщині 29 серпня, в наслідок якого загинуло 36 людей і понад 50 отримали поранення, в мережі поширили тезу, що там нібито були і «здетонували» ракети до систем Patriot — начебто саме ті, які Польща передала Україні. Жодне офіційне джерело — ні українське, ні російське — цього не підтвердило. Джерело фейку — проросійські телеграм-канали та відомі поширювачі дезінформації.   

Вердикт: маніпуляція / непідтверджена інформація.

Що сталося насправді

У ніч на 29 серпня російський дрон ударив по складу боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київщини. Влучання спричинило пожежу і подальшу масштабну детонацію, яка тривала годинами й розкидала снаряди по житловій забудові. Внаслідок трагедії загинули 38 людей, десятки дістали поранення, пошкоджено близько 50 будинків.

Президент Володимир Зеленський заявив, що перше влучання прийшлося саме у склад Сил оборони, «якого там точно не повинно було бути», і що зберігалися там «ракети, міни, інші боєприпаси та безпілотники» — без згадки про Patriot. Він також наголосив, що винні у порушенні норм зберігання боєприпасів поблизу житлових будинків мають понести відповідальність. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що до розслідування залучені СБУ та Офіс генерального прокурора; відкрито провадження за фактом службової недбалості. Слідство з'ясовує, чи склад узагалі був офіційно зареєстрований.

Звідки взявся фейк про Patriot

Тези про нібито знищені ракети Patriot пішли від російських телеграм-каналів (зокрема «Рybar»), а також від осіб, визнаних в Україні пропагандистами — наприклад, Анатолія Шарія, який перебуває під санкціями РНБО з 2021 року. Далі це підхопили проросійські акаунти в Facebook і X, включно з ресурсами, які раніше вже публікували антиукраїнську дезінформацію.

Наратив підсилили внутрішнім невдоволенням у Польщі фактом передачі Україні ракет до Patriot — тобто маніпуляція експлуатує реальну, але не пов'язану напряму подію, аби додати «емоційної ваги» фейку.

Чому це не підтверджується

Ширший контекст

Це вже не перший подібний випадок: у липні під час атаки на Київ росіяни також влучили у склад боєприпасів серед житлової забудови — тоді "Детектор Медіа" спростовував чутки про зброю зі збідненим ураном. Показово, що тема ракет Patriot регулярно стає мішенню російських інформаційних операцій. Місія ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні окремо розслідує саму трагедію в с. Мила із погляду міжнародного гуманітарного права — розміщення боєприпасів поруч із цивільною забудовою.

Висновок

Теза про «знищені польські Patriot» — це непідтверджена маніпуляція, яку поширюють проросійські джерела для дискредитації військової допомоги Україні та підриву довіри між українцями й польськими партнерами. Жодних доказів того, що на складі взагалі зберігалися саме ракети до Patriot, немає. 

Напередодні Дня Незалежності України антиукраїнські акаунти в Польщі одна за одною запускали дезінформаційні хвилі, покликані посилити ворожість до українців. Аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog зафіксували одразу три показові кейси: фейковий лист нібито від українського виробника дронів про «шоу дронів» над Варшавою, старе відео з пункту допомоги біженцям, видане за доказ «привілеїв» українок, і вирвані з контексту кадри із синьо-жовтими прапорами, які подали як ознаку «Укрополіну» — вигаданої «українізації» Польщі.

«Бойові дрони» з українським прапором над Варшавою: хто насправді написав лист до мерії

У середині серпня в польському Facebook розійшлися фотографії листа, нібито надісланого до мерії Варшави напередодні святкування Дня Незалежності України 24 серпня. Автором документа нібито був Дмитро Хасапов, директор українського виробника дронів Ukrspecsystems. Разом з громадськими організаціями «Євромайдан-Варшава» та Фондом «Український дім» він нібито просив дозволу на демонстрацію бойових дронів над Варшавою, які мали б розгорнути в небі великий прапор України.

Публікації миттєво розлетілися антиукраїнськими пабліками з обуреними коментарями на кшталт «А ви хочете побачити український прапор над Варшавою?» — ідею подавали як зухвалу провокацію й демонстрацію сили з боку українців перед польською аудиторією.

Компанія Ukrspecsystems офіційно спростувала свою причетність: обліковий запис, з якого опублікували лист, є фейковим і видає себе за директора компанії. Аналогічні заяви про підробку зробили і «Євромайдан-Варшава», і Фонд «Український дім» — обидві організації наголосили, що не мають стосунку до документа й не давали дозволу використовувати свої назви та логотипи.

«Укрополін» у Бидгощі: вулицю з прапорами польської гміни видали за «українізацію»

У Facebook поширили відео вулиці, обвішаної рядами синьо-жовтих прапорів, — нібито доказ того, що Польща вже перетворилася на «Укрополін». Відео опублікував профіль coolfonpl, відомий систематичним поширенням неправдивої інформації, із заголовком «Дайте собі чесно відповідь — хіба це не Укрополін?»

Фактчекери Demagog встановили, що прапори на кадрах — не українські. Це прапори гміни Семпольно-Краєнське на Куявсько-Поморщині: за поєднанням синього й жовтого кольорів вони справді нагадують державний стяг України, але на них зображено святого Лаврентія — покровителя гміни. Відео зняли на вулиці Хойницькій у Семпольно-Краєнському, а не в Бидгощі, як стверджували поширювачі, — це підтверджує оригінальний, якісніший запис профілю Weekendowa Bydgoszcz і рекламний банер ресторану з місцевою адресою, який потрапив у кадр.

Сама теорія «Укрополіну» не нова: конспірологи використовують цей термін ще з 2023 року, вигадуючи, що Україна нібито поглинає Польщу за мовчазної згоди влади («Детектор медіа» вже писав про походження цього наративу). Подібні відеопастки з випадковими синьо-жовтими прапорами чи символікою регулярно підживлюють цю конспірологію новими «доказами».

Суп «не для поляків»: відео 2022 року видали за свіжий доказ дискримінації

«Скандальна поведінка українок у Польщі. Переконайтеся самі», — написала у фейсбуці Ізабела Клоц, колишня депутатка Європарламенту від партії «Право і справедливість», поширюючи відео, на якому чоловік обурюється: «Це вже четвертий раз, коли поляк приходить по суп і не отримує його тут». Публікація зібрала понад 12 тисяч реакцій і 6 тисяч поширень. Розвінчали фейк фактчекери Demagog. 

Насправді запис не свіжий. Його вперше оприлюднили в X ще 15 травня 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення, і про нього тоді ж писали польські медіа. Зняли відео на залізничному вокзалі Вроцлава, де на той час працював Центр підтримки біженців — він забезпечував харчуванням людей, які тікали від війни, і закрився в червні 2024 року. На кадрах жінки пояснюють чоловікові, що це пункт саме для біженців, і просять не підвищувати голос.

Наратив про нібито «привілейованих» українців у Польщі не новий: раніше «Детектор медіа» вже фіксував подібні маніпуляції, зокрема поширювану польським публіцистом Войцехом Цейровським вигадку про «безкоштовні ліки» нібито лише для українців.

Цей кейс поєднує з подібними часовий збіг — вони з'явилися напередодні 24 серпня, Дня Незалежності України, коли увага до українців у Польщі традиційно зростає. Фактчекери Demagog наголошують: підробні листи від імені українських організацій, вирвані з контексту відео й спотворені кадри — стандартний інструментарій, який покликаний виснажувати толерантність польського суспільства й поглиблювати розкол між двома народами. Найчастіше перевірити першоджерело, дату публікації та контекст запису достатньо, щоб розпізнати маніпуляцію.

У соцмережах (фейсбук, ікс, тікток) активно поширюють вірусний уривок нібито з телепередачі. У ньому «журналістка» запитує гостя в кадрі — чоловіка зі стереотипною зовнішністю релігійного єврея, — чому євреї в Україні так рідко говорять українською мовою. Відповідь «гостя» лунає відверто провокаційно: «Навіщо витрачати роки на навчання? Невдовзі всі тут розмовлятимуть російською або івритом, а ми обидві ці мови вже знаємо».

Фактчекери польського проєкту Demagog розібрали цей кейс і з'ясували, що це фейк, повністю створений за допомогою штучного інтелекту.

У чому суть фейку та конспірології?

Подібні заяви спрямовані на розкручування одразу кількох чутливих тем. Теза про «швидкий перехід на російську чи іврит» просуває наратив про неминучу поразку України та її поділ. Крім того, у відео просувають давню конспірологічну теорію про «Небесний Єрусалим» чи «Новий Єрусалим», згідно з якою війна нібито ведеться для переселення Ізраїлю на українські території.

Як викрили фальшивку?

Переклад з польської підпису на рилзі: «Український телеведучий запитує єврея, чому євреї рідко розмовляють українською. Той відповідає російською: "Навіщо витрачати роки на навчання? Скоро тут усі розмовлятимуть або російською, або івритом, а ми вже знаємо обидва"».

Контекст і систематична дезінформація

Подібна технологія фейкових «телеінтерв'ю» використовується проросійськими джерелами не вперше. Раніше в мережі поширювали згенерований ролик, де «українець» вимагає від усіх говорити виключно державною мовою, але сам збивається на російську.

Мета таких вкидів — розколоти суспільство, розпалити антисемітизм, міжнаціональну ворожнечу та підірвати підтримку України на міжнародній арені (зокрема в Польщі, де антиукраїнська дезінформація останнім часом набирає обертів). Вкид підхопили та розтиражували акаунти, систематично помічені в публікації проросійської пропаганди.

Російські пропагандисти поширили згенероване штучним інтелектом зображення, на якому нібито видно напис у таксі Варшави: «Українською ви можете говорити пішки» та перекреслений український прапор. Фейк покликаний створити враження, що українці в Польщі нібито стикаються із системною дискримінацією та забороною користуватися рідною мовою. Фейк спростував StopFake.

Як з'ясували фактчекери, опубліковане зображення не є справжньою фотографією. Воно було створене за допомогою інструментів штучного інтелекту, що підтверджується наявністю цифрового водяного знака SynthID — технології, яка дає змогу виявляти контент, згенерований ШІ. Перевірка засвідчила, що фото має ознаки штучної генерації.

Немає підтверджень того, що в Польщі існує практика розміщення в таксі подібних табличок або випадки заборони українцям спілкуватися українською мовою. Інформація про такі інциденти не з'являлася ні в польських, ні в українських медіа.

Водночас окремі випадки ворожого ставлення до українців у Польщі дійсно фіксуються. Зокрема, український посол Василь Боднар повідомляв про зростання кількості нападів на ґрунті національної ворожнечі, однак наголошував, що йдеться про поодинокі інциденти, на які польські правоохоронці оперативно реагують. За його словами, твердження про масові прояви насильства чи системне переслідування українців є перебільшенням.

Росія регулярно використовує подібні фейки для розпалювання напруженості між українцями та поляками. Використання згенерованих штучним інтелектом зображень дає змогу пропагандистам створювати переконливі на вигляд, але повністю вигадані історії, покликані підірвати довіру між союзниками України.

У польському сегменті фейсбуку набрала популярності масштабна маніпулятивна добірка про нібито суцільний «кримінальний безлад та численні диверсії», які буцімто влаштовують громадяни України в Польщі. Польські фактчекери з видання Demagog розібрали цей кейс та з'ясували, як реальні факти змішуються з російськими операціями впливу та застарілими подіями для створення антиукраїнської істерії.

У чому суть фейку?

У фейсбуці почали активно поширювати дописи зі списком різноманітних правопорушень та негативних явищ у Польщі — від підпалів торгових центрів, підриву залізничних колій і розхитування територіальної цілісності країни до «спричинення епідемій ВІЛ та FAS». Усі ці події беззастережно приписують українцям. Один із таких списків опублікував Павел Вижиковський, помічник ультраправого політика Гжегожа Брауна. Допис зібрав майже 10 тисяч реакцій та приблизно 2 тисячі поширень, провокуючи хвилю агресивних коментарів у бік українських біженців.

Яка реальність?

Аналітики Demagog виокремили кілька ключових прийомів маніпуляції, використаних у цьому «списку».

Верхній кадр (Дрейк відвертається, не подобається): на куртці — логотипи TVN і TVP. Текст: «коли п'яні українці до смерті поб'ють поляка, спричинять ДТП або вшановують Бандеру»

Нижній кадр (Дрейк схвалює, вказує пальцем): на куртці і футболці — логотипи TVN і KO («Громадянська платформа»). Текст: «коли поляк накричить на українку або вивісить антиукраїнський банер»

Загальний сенс: закид на адресу польських медіа (TVN, TVP) і партії KO («Громадянська платформа»), нібито вони замовчують / применшують злочини українців у Польщі, але охоче висвітлюють випадки, коли поляки проявляють ворожість до українців. Це типовий наратив, що працює на підрив довіри до мейнстримних медіа й підживлює антиукраїнські настрої.

Висновок

Творці маніпуляції навмисно збирають докупи різнорідні події за багато років, побутовий кримінал та російські диверсії, щоб сформувати у польському суспільстві чіткий стереотип: «українець = злочинець». Мета такої кампанії — підірвати підтримку України і штучно розпалити ворожнечу між поляками та українцями.  

Як встановили фактчекери Demagog, це маніпуляція, обидва учасники конфлікту — громадяни Польщі. 

7 серпня в польському місті Каменна Ґура невідомий гострим предметом поранив 15-річного підлітка, завдані травми загрожували життю потерпілого. Поліція затримала двох хлопців-підлітків, одного з них згодом відпустили додому, другого направили до дитячої кімнати поліції; його подальшою долею займеться сімейний суд.

Ще до появи офіційних коментарів правоохоронців у фейсбуці та X поширились публікації, які стверджували, що напад скоїв «українець», а жертвою став «поляк». Один з постів в X зібрав приблизно 200 коментарів, 3 тисячі реакцій і тисячу поширень — під ним залишали відверто ворожі до українців коментарі, які закликали «поводитися з ними, як зі скаженими псами».

Що з'ясували фактчекери

Польське видання Demagog.org.pl звернулося по офіційний коментар до поліції Каменної Ґури та речниці Міністерства внутрішніх справ Польщі. Відповідь була однозначною: всі учасники інциденту — мешканці Каменної Ґури і є громадянами Польщі. Поліція офіційно підтвердила: «Особи, які брали участь у події 7 серпня 2026 року в Каменній Ґурі, є громадянами Польщі».

Речниця МВС Польщі Кароліна Галецька також публічно спростувала чутки про «українця-нападника» і прямо назвала їх поширення російською дезінформацією, метою якої є посварити поляків і українців.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України отримав аналогічне підтвердження від МЗС Польщі й підкреслив: організатором нападу на 15-річного хлопця був поляк, поляком є і постраждалий.

Чому це не випадковість

Це черговий епізод у довшій серії фейків, які прив'язують реальні кримінальні події в Польщі до вигаданого «українського сліду». За даними спільного дослідження Demagog та Інституту моніторингу медіа (IMM), лише за кілька місяців з кінця 2025 року кількість антиукраїнських публікацій у польському інтернет-просторі зросла майже на 98%. Найбільший відгук отримують саме емоційно заряджені сюжети — про вбивства, напади чи ДТП, — які викликають в аудиторії відчуття загрози чи несправедливості і швидко поширюються ще до появи офіційної інформації.

Механізм типовий для проросійських інформаційних операцій: скориставшись реальною, ще не підтвердженою подією, боти й анонімні акаунти оперативно приписують провину «українцю», щоби посилити взаємну ворожість між двома народами та підірвати підтримку України в Польщі.

У польському сегменті фейсбуку поширюються маніпуляції, нібито падіння невідомого об'єкта в селі Тарнава-Колонія Люблінського воєводства (Польща) — це «українська провокація», а не наслідок російського удару. Це — перекручування фактів слідства, ігнорування офіційних заяв польської влади, і факту того, що розслідування не завершене, наголошують фактчекери Demagog.  

У дописі, що набрав понад 11 тисяч переглядів і майже 3 тисячі поширень, стверджується, що вибух спричинила не ракета, а нібито закладений 10-кілограмовий тротиловий заряд, а відсутність публічно показаних уламків «викликає підозри». Поширював такі тези, зокрема, представник «Польського антивоєнного руху» Петро Панасюк, який заперечує російське походження ракети.

Окружна прокуратура Любліна встановила, що в Тарнаві-Колонії впала саме російська крилата ракета Х-101, вироблена в Росії у першому кварталі 2026 року. Прокурор Марцін Козак повідомив, що на місці падіння та поблизу нього виявили численні фрагменти літального апарата, а вирішальними для ідентифікації стали залишки двигуна та електроніки. Цей тип ракет перебуває на озброєнні саме російських, а не українських збройних сил.

Слідчі досі відновлюють точну траєкторію польоту ракети, співпрацюючи з прикордонною службою та військовим командуванням, і закликають громадян орієнтуватися виключно на офіційні джерела.

Польський Генштаб у публікації в Х закликав не поширювати неперевірену інформацію щодо падіння ракети на полі між населеними пунктами Тарнава-Колонія і Токари в Люблінському воєводстві.

Це черговий приклад того, як після інцидентів із залітанням російського озброєння на територію країн НАТО пропаганда намагається перекласти відповідальність на Україну, посіяти сумнів у достовірності офіційних розслідувань і применшити масштаб російської повітряної загрози для Європи.

Польські фактчекери з Demagog за останній місяць зафіксували цілу серію фейків про нібито скоєні українцями в Польщі злочини — вбивства, викрадення, катування. Жоден із цих випадків не стався насправді. Усі вони походять з однієї й тієї ж мережі профілів, яку дослідники дезінформації називають «в'єтнамським спамом» (Viet Spam).

Що таке «в'єтнамський спам»

Це мережа фейкових акаунтів у фейсбуці та іксі, які адмініструють з В'єтнаму (це прямо вказано в умовах використання пов'язаних із ними сайтів і підтверджується рекламною бібліотекою Meta). Схема проста й цинічна: сторінки публікують максимально емоційні, сенсаційні «новини» — про вбивства, викрадення, скандали за участю політиків чи знаменитостей — і додають посилання на сайт, переповнений рекламою. Не з метою пропаганди самої по собі, а як заробіток на кліках, переходах і переглядах реклами. Обурення, страх і гнів розганяють дописи краще за будь-що, тож теми обирають відповідно.

У Польщі ця мережа останнім часом активно експлуатує тему напруги між українцями та поляками: до реальних дописів додають вигадані «злочини», реальні фотографії з інших, не пов'язаних подій, і фальшиві деталі, які мають виглядати правдоподібно. Формула працює: пости збирають десятки й сотні тисяч переглядів, потоки образливих коментарів від справжніх користувачів, на кшталт «типові українці» чи «діють, як на Волині».

Кейси, зафіксовані Demagog у липні 

«Українка вбила поляка, який врятував її від війни». У соцмережах поширили історію про 32-річну «Олену Коваленко», яка нібито вбила у Варшаві свого чоловіка-поляка — того, хто «врятував її з залізничного вокзалу в Україні» у 2022 році. Поліція та жодне надійне медіа такого випадку не фіксували. Фото «жертви», як встановити фактчекери, — це знімок британського чоловіка, фото «вбивці» — з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми, а не за вбивство), фото затримання — не пов'язаний кадр. Першоджерело — профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, що офіційно адмініструється з В'єтнаму. 

«Українець викрав і сім днів катував польку». Історію про арешт 52-річного громадянина України в Малопольському воєводстві поліція офіційно спростувала: жодного такого затримання не було. Фото «арешту» насправді ілюструє зовсім іншу справу — затримання громадянина Грузії, підозрюваного у вбивстві росіянина, в Любліні. Джерело — той-таки тип акаунту, CafeX Morning Wiadomości, зареєстрований у червні 2026 року й пов'язаний з В'єтнамом. Допис зібрав понад 7000 поширень. 

«Аліса Вайдель викрила офшорні рахунки Зеленського». Пости про нібито «скандал століття», в якому лідерка німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліса Вайдель нібито звинуватила Зеленського у приховуванні мільярдів на офшорних рахунках, — теж вигадка. Жодне агентство чи видання такої заяви не фіксувало. Оригінал тексту фактчекери знайшли французькою мовою на акаунті L'Instant Actuel з тими самими ознаками в'єтнамського спаму; ідентичні пости з'являлися також англійською, італійською та нідерландською.

Чому це важливо

Такі фейки переслідують одразу дві цілі: заробити гроші на рекламних кліках і водночас підживити реальну суспільну напругу між українцями та поляками, роблячи її зручним паливом для розгону охоплень. За словами аналітика Lead Stories Мартена Шенка, реклама — головне джерело прибутку адміністраторів таких мереж; політичний чи міжнаціональний конфлікт, будь-який, — це для них лише інструмент.

Розпізнати такий фейк можна за типовими ознаками: сенсаційний заголовок капслоком («СКАНДАЛ СТОЛІТТЯ!»), відсутність підтверджень у поліції чи офіційних медіа, посилання, що веде на рекламний сайт замість новинного видання, і фотографії, які легко перевірити через пошук зображень — вони зазвичай узяті з зовсім інших подій.

В інтернеті, зокрема в російських медіа та проросійських телеграм-каналах, наприкінці липня поширилися провокаційні відео, на яких нібито «українські патріоти» здирають і топчуть державні прапори Польщі. Проте аналіз фахівців свідчить: це чергова спланована інформаційна операція російських спецслужб, покликана вбити клин між українським та польським народами.

Аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog спільно з українськими та міжнародними експертами розібрали деталі цієї маніпуляції.

Чому ці відео — постановні?

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) та доктор Міхал Марек із Центру досліджень сучасного безпекового середовища (CBWSB) виділили кілька ключових ознак того, що фейки створюються штучно:

Як Росія залучає виконавців: «безпечні диверсії»

Згідно зі звітом Міжнародного центру боротьби з тероризмом (ICCT), російська розвідка змінила підходи: замість відправлення власних агентів вона вербує місцевих виконавців через звичайні телеграм-канали.

Механіка вербування: Ворог шукає вразливих цивільних осіб — найчастіше людей зі скрутним фінансовим становищем. Обіцянка «швидкого та легкого заробітку» засліплює, і люди погоджуються на нібито безпечні завдання (щось сфотографувати, зафільмувати провокацію чи залишити предмет у певному місці). Часто такі люди навіть не усвідомлюють, що стають гвинтиками в системі російської розвідки.

Колишній кореспондент видання The New Yorker у Москві Джошуа Яффа у своїй статті пише: кремлівські спецслужби використовують людей як «одноразовий інструмент». Виконання першого дрібного завдання знижує психологічний бар'єр, після чого людину значно легше втягнути у серйозніші акти саботажу.

Головна мета — розсварити партнерів

Дрібні подразники у вигляді відео зі зневагою до польських символів є частиною великої стратегії з підриву підтримки України за кордоном. Завдання ворога — підживити міжнаціональну напругу, створити у поляків враження «невдячності» українців, а серед українців поширити відчуження та зневагу до сусідів.  

Що варто пам'ятати?

У польському сегменті соціальних мереж, зокрема на Фейсбуці, шириться дезінформація про те, що Посольство України в Польщі нібито видало офіційну інструкцію, яка закликає українців «провокувати та знімати поляків на камеру». Фактчекери польського проєкту Demagog розібрали цей фейк і пояснили, як реальний правовий довідник перетворили на інструмент антиукраїнської пропаганди.

У чому суть маніпуляції?

Поштовхом для поширення фейку стало відео з міста Бєльсько-Бяла, де пасажир міського автобуса агресивно викрикував образи на адресу українських дівчат-підлітків. Після того як відео інциденту потрапило в мережу, ультраправі пабліки та політики — зокрема віцепрезидент польської партії «Національний рух» (Ruch Narodowy) Павел Ушьондек та ютуб-канал «Uszi» (168 тис. підписників, 100 тис. переглядів відео) — заявили, що це нібито «наслідок таємних вказівок українського диппредставництва». Вони стверджували, що посольство заохочує «відеосафарі» та рекомендує обирати жертвами слабших або літніх поляків.

Що насправді містить документ?

Йдеться про офіційний інформаційний посібник для громадян України, опублікований Посольством України в Польщі у лютому 2026 року за участі юристів та польських експертів. Мета документа — допомогти українцям адаптуватися до польського законодавства та знати свої права й обов’язки.

Контекст: зростання напруги та злочинів на ґрунті ненависті

Спроби дискредитувати довідник посольства відбуваються на тлі тривожного зростання кількості ксенофобських інцидентів у Польщі. За даними Головного управління Національної поліції Польщі, лише за першу половину 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців (для порівняння: за весь 2024 рік було зафіксовано 267 таких випадків, а у 2025 році — 275). Уповноважений з прав людини Польщі Марцін Вьончек публічно засудив випадки агресії та наголосив, що напади на дітей та цивільних осіб за національною ознакою є неприпустимими.

27 липня у Вроцлаві троє невідомих жорстоко побили українську пару через зауваження в магазині та український акцент. Постраждалі дістали серйозні травми, а інцидент уже викликав різку реакцію Генконсульства України та мера Вроцлава Яцека Сутрика. Польські правоохоронці затримали двох підозрюваних у нападі на громадян України у Вроцлаві. Ще одного ймовірного учасника нападу розшукують. 

Висновок

Твердження про «інструкції з провокацій проти поляків» є класичною дезінформацією, спрямованою на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та дискредитацію українських біженців. Замість закликiв до конфронтації, посібник посольства є звичайним правовим порадником, покликаним навчити громадян захищати свої права в межах польського закону.

Російські та проросійські ресурси поширили відео з логотипом Euronews, у якому стверджується, що Польща нібито вирішила депортувати 50 тисяч українських біженців через погіршення відносин із Києвом. Для переконливості автори фейку пов'язали вигадане рішення з польсько-українськими суперечками, затриманням громадянина України за погрози президенту Польщі Каролю Навроцькому та присвоєнням одному з українських військових підрозділів назви «Героїв УПА». Насправді таких рішень польська влада не ухвалювала, а відеоролик є підробкою. Дезінформацію розвінчали StopFake.

Euronews ніколи не публікував такого сюжету. На офіційному сайті телеканалу відсутні будь-які повідомлення про масову депортацію українців із Польщі. Поширене відео виявилося монтажем зі сторонніх кадрів, поверх яких наклали логотип телеканалу, англомовні титри та озвучення. У ньому також відсутні обов'язкові атрибути журналістського матеріалу — ім'я автора, назва програми чи посилання на першоджерело.

Автори фейку стверджували, ніби рішення про депортацію ухвалили 22 червня 2026 року. Однак перевірка офіційного календаря роботи польського Сейму показала, що цього дня пленарних засідань парламенту не відбувалося. Натомість проходило виїзне засідання парламентської комісії, присвячене питанням транспортної інфраструктури, де тема українських біженців взагалі не розглядалася.

Вигадані твердження суперечать чинним правилам перебування українців у Польщі. Українські громадяни зі статусом UKR можуть легально залишатися в країні до 4 березня 2027 року, а відповідні дозволи та документи продовжуються автоматично. Зміни до польського законодавства, які набули чинності навесні 2026 року, стосувалися окремих процедур легалізації перебування та соціальної підтримки, але не передбачали жодної масової депортації.

Для створення правдоподібності автори підробки використали кілька реальних, але не пов'язаних між собою подій. Зокрема, вони згадали затримання українця, якого підозрюють у погрозах президенту Польщі. Фактчекери зазначають, що в цій справі йшлося про індивідуальне кримінальне провадження, а питання законності перебування чоловіка в країні розглядалося окремо відповідно до чинного законодавства. Жодних рішень про його депортацію на момент поширення фейку не було.

Ще одним елементом маніпуляції стало використання повідомлень про видворення з Польщі дев'яти громадян України та двох громадян Білорусі, яких польські спецслужби підозрюють у причетності до фінансованої Росією операції впливу. StopFake підкреслює, що в цьому випадку рішення ухвалювалися щодо конкретних осіб після індивідуального розгляду їхніх справ і не мають жодного стосунку до масового видворення українських біженців.

Російська пропаганда навмисно поєднала дипломатичні розбіжності між Києвом і Варшавою, окремі кримінальні справи та рішення польських правоохоронних органів у єдину вигадану історію про депортацію 50 тисяч українців. Мета такої інформаційної операції — посіяти паніку серед українських біженців, створити враження про нібито згортання підтримки України з боку Польщі та поглибити напруженість у польсько-українських відносинах.

11 липня 2026 року в маршрутному автобусі №8 у польському місті Бельсько-Бяла 54-річний чоловік влаштував словесну атаку на трьох українських дівчат-підлітків, дві з яких — 11-річні. Він погрожував їм, погрожував, що знає, де вони живуть, і вимагав "забиратися до своєї України". Одна з дівчат зняла інцидент на телефон, відео поширилося в мережі.

Пізніше міське транспортне управління підприємства (MZK Bielsko-Biała) випустило заяву, що вони вжили заходів для збереження записів із камер відеоспостереження, а також отримання пояснень від водія, який керував транспортним засобом. Поліція Шльонського воєводства затримала його вже 13 липня; справу кваліфікували як образу на національному ґрунті, підключилися районна прокуратура в Живці та слідчі органи. Президент компанії MZK Губерт Маслянка публічно заявив, що не підтверджує жодної версії про те, що дівчата нібито ображали чи плювали на чоловіка — дівчата поводилися спокійно.

Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Польщі — відреагували міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський, юристи, журналісти. Водночас навколо реальної події швидко почала розростатися дезінформаційна "надбудова" — саме її і розібрали польські фактчекери з Demagog.org.pl у трьох окремих матеріалах.

1. Міф про "провокацію" з боку дівчат

Невдовзі після публікації відео в соцмережах (Facebook, X) з'явилися допити про те, що напад буцімто був спровокований самими дівчатами — начебто вони ображали чоловіка й плювали на нього. Цю версію активно просували проросійськи налаштовані акаунти та частина коментаторів під офіційними постами поліції.

MZK у офіційній заяві від 14 липня спростувало ці твердження: аналіз записів з відеоспостереження в салоні автобуса не показав жодних ознак провокативної поведінки дівчат. Єдине, що зафіксовано, — одна з дівчат поклала ноги в бік сусідньої лавки, де сиділа її подруга; це не заважало іншим пасажирам, дівчата переважно користувалися телефонами. Коли чоловік зробив їм зауваження, вони одразу прибрали ноги, а одна пересіла до подруги. Проте це не завадило йому продовжити словесну агресію.

2. Фотографія "усміхненої українки" — підробка через ШІ

Паралельно в мережі почало ширитися фото нібито усміхненої дівчини — з підписами на кшталт "ось як насправді виглядає перелякана українка, на яку напали в автобусі", що мало натякати на награність чи інсценування ситуації. Найпершу відому публікацію з цим зображенням, яка зібрала понад 96 тисяч переглядів у X, розмістив користувач, що видає себе за очільника "Польсько-російської асоціації примирення" — організації, не зареєстрованої в жодному офіційному польському реєстрі.

Фактчекери Demagog переглянули повне відео інциденту — такого кадру там немає. Аналіз зображення інструментом vera.ai (плагін InVID) показав високу ймовірність його зміни за допомогою штучного інтелекту. Тобто саме фото — фотоманіпуляція, яка не може слугувати доказом того, як насправді трималися дівчата.

3. Фейкова "донька активіста"

Третя хвиля дезінформації базувалася на неправильному прочитанні заголовка. Український активіст Михайло Стрельников, який мешкає у Вроцлаві, поширив відео інциденту й окремо розповів, що подібна ситуація траплялася і з його власними доньками — але ніде не стверджував, що жертва на відео є його родичкою. Видання Onet 14 липня опублікувало матеріал під заголовком, що поєднував ці дві теми ("активіст розповів про напад, пише про свою доньку"), що зробило заголовок двозначним.

Скориставшись цим, окремі акаунти (зокрема пов'язаний з мережею антиукраїнської дезінформації "Центр юридичних послуг") поширили твердження, що постраждала дівчина — саме донька Стрельникова, подавши це як "доказ" спланованої провокації. Сам Стрельников офіційно спростував цей зв'язок: за його словами, донька мешкає у Вроцлаві й на рік старша за постраждалу дівчинку з Бельсько-Бялої.

Чому це важливо

Схема, за якою розгорталася ця історія, типова для антиукраїнських дезінформаційних кампаній у Польщі: реальний інцидент з очевидною відповідальністю кривдника швидко "перекривається" вигаданими деталями (провокація з боку жертв), підробленими візуальними доказами (фото, змінене ШІ) та фейковими зв'язками (неіснуюча спорідненість із активістом) — усе для того, щоб змістити суспільне обурення з нападника на жертв і представити інцидент як інсценування. Джерела частини цих постів — акаунти та структури, вже пов'язані з мережами поширення антиукраїнського наративу в Польщі.

У соціальних мережах (Facebook, TikTok, Instagram, YouTube) масово поширюються відеоролики, на яких люди у формі польської армії виступають із жорсткою критикою України, українських біженців, Європейського Союзу та уряду Польщі.

Як з’ясували розслідувачі польського фактчекінгового проєкту Demagog, жоден із цих відеозаписів не є справжнім. Насправді це російська дезінформаційна кампанія впливу, створена за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Хто поширює?

Мережа акаунтів з назвами на кшталт «Głos Polskie Wojska» (Голос польських солдатів) або «Polska Obrony Polska» використовується Кремлем для поширення антиукраїнських та антизахідних наративів. Мета кампанії — штучно підігріти ненависть між українцями та поляками, а також дискредитувати ідею підтримки України на тлі війни.

Як розпізнали підробку?

Російські пропагандисти, які генерували відео, припустилися низки помилок, типових для нейромереж:

Аналіз наративів

Російська пропаганда вклала в уста згенерованих "польських солдатів" тези кремлівської методички, націлені на польське суспільство:

1. Спекуляції на історичній пам'яті (Волинська трагедія) ШІ-солдати скаржаться на "невдячність" українців: «Ми їх навчаємо, даємо спорядження, платимо за Starlink, а вони ходять з червоно-чорними прапорами. Я став солдатом, щоб Волинь не повторилася». Росія систематично використовує складні сторінки українсько-польської історії, щоб викликати емоційну реакцію та зупинити військову допомогу Україні.

2. Міф про "українську злочинність" та загрозу нападу Фейкові прикордонники вимагають закрити кордон через «биків з країни U», через яких нібито росте злочинність. Інші аватари залякують, що після закінчення війни з РФ українці "відразу нападуть на Польщу". Ці заяви є відвертою брехнею. За офіційними даними Головного управління поліції Польщі, частка українців у загальній статистиці злочинів у країні протягом 2022–2025 років становить мізерні 1–2%. Решта заяв — це абсурдне нагнітання паніки, щоб представити жертву агресії як агресора.

3. Атака на європейські інституції та уряд Дональда Туска Крім антиукраїнських заяв, згенеровані "полковники" атакують ЄС, лякають поляків мігрантами та заявляють, що Польща "затиснута в кліщах між Німеччиною та Україною", а Брюссель "плює на Польщу". Це підтверджує російський слід операції. Кремлю вигідно дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Польщі, підриваючи довіру до проєвропейського уряду та єдності НАТО.

Висновки 

Ця кампанія є прикладом, як російські спецслужби адаптуються до нових технологій. Не маючи змоги знайти реальних польських військових, які б озвучили ці абсурдні тези, Росія просто їх згенерувала.

Варто пам'ятати, будь-який надміру емоційний контент у соцмережах, який розпалює ворожнечу на історичному, побутовому чи політичному підґрунті, з високою ймовірністю є продуктом російських ботоферм. Завжди перевіряйте джерело інформації та звертайте увагу на деталі.

У соціальних мережах поширюють неправдиві повідомлення, що Європейський Союз нібито розглядає можливість тимчасового призупинення діяльності соціальних мереж. Як «доказ» автори дописів використовують фрагмент виступу голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, вирваний із контексту. Насправді вона говорила виключно про необхідність посилення захисту дітей в інтернеті та запровадження мінімального віку для користування соціальними мережами. Дезінформацію розвінчали FakeNews.pl.

Маніпуляція ґрунтується на промові Урсули фон дер Ляєн, яку вона виголосила 12 травня 2026 року під час Європейського саміту з питань штучного інтелекту та дітей у Копенгагені. У своєму виступі глава Єврокомісії наголосила, що безпека дітей має бути важливішою за прибутки великих технологічних компаній. Вона закликала посилити відповідальність онлайн-платформ, запровадити ефективну перевірку віку користувачів та забезпечити кращий захист дітей від механізмів, що можуть спричиняти залежність від цифрових сервісів.

Автори фейкових повідомлень стверджують, ніби Європейський Союз планує тимчасово припинити роботу соціальних мереж. Проте ні в поширюваному відеофрагменті, ні в повній версії промови Урсула фон дер Ляєн не робила подібних заяв. Натомість вона наголосила на необхідності суспільної дискусії щодо мінімального віку для створення облікових записів у соціальних мережах дітьми. За її словами, це питання вже підтримують низка держав-членів ЄС та Європейський парламент.

Голова Єврокомісії також запропонувала подивитися на проблему під іншим кутом, поставивши питання, чи повинна молодь мати доступ до соціальних мереж, а про те, чи повинні соціальні мережі мати доступ до молодих користувачів. Саме цей контекст був втрачений у маніпулятивних публікаціях, які подали її слова як заклик до закриття платформ.

Фактчекери звернули увагу, що твердження про можливе призупинення роботи соціальних мереж уже спростовували невдовзі після виступу Урсули фон дер Ляєн у травні цього року. Попри це, останніми днями дезінформація знову почала активно поширюватися в інтернеті.

Таким чином, повідомлення, що Європейський Союз планує тимчасово закрити соціальні мережі, є неправдивими. Насправді йдеться про обговорення можливих європейських правил щодо мінімального віку користувачів та посилення механізмів захисту дітей у цифровому середовищі.

Російська пропаганда запустила черговий вкид, що маніпулює на чутливій темі українсько-польських відносин. Цього разу у соцмережах розповсюдили фейк про те, що українські майстри нібито продають сувенірні сокири з натяком на Волинську трагедію та закликами до нового насильства. Насправді ж «кривавий сувенір» виявився продуктом штучного інтелекту, а першоджерелом вкиду стали проросійські майданчики.

Розвінчали цей вкид польські фактчекери Demagog. 

Анатомія фейку: що поширювали у мережі?

У польському сегменті соцмереж X (Twitter) та Facebook, а також у телеграм-каналах масово розлетілися фотографії сокири з вигравіюваними написами українською мовою: «43′ ми можемо повторити», «Все минає, все змінюється. Історія повторюється» та роками «1943–202...».

Користувачам це подавали як реальний товар, який буцімто відкрито продається в Україні на платформі оголошень 44.ua та польському сайті sprzedamy.pl. Мета вкиду очевидна — викликати у польського суспільства обурення, страх та ненависть до українців, використовуючи болючу тему трагічних подій на Волині у 1943 році.

ШІ-генерація замість реальності: як викрили підробку

Польські фактчекери з проєкту Demagog дослідили походження фото та довели, що «сокири розбрату» фізично не існує.

Хто розпочав маніпуляцію?

Провокація досягла своєї мети серед радикально налаштованих користувачів. Під публікаціями почали з’являтися коментарі із закликами до депортації українців та агресивними випадами на кшталт: «Операція "Вісла" 2.0 зараз би не завадила».

Однією з перших (3 липня) у польському сегменті дезінформаційну хвилю підняла одіозна польська діячка, модель, та кандидатка у мери Кракова Маріанна Шрайбер, чий пост у Х зібрав чимало переглядів та обурених реакцій, перш ніж фейк спростували. У червні 2026 року Шрайбер вже використовувалал ШІ-генерований відеоролик на якому скидає український прапор з краківської ратуші. 

Чому це важливо?

Тема Волинської трагедії 1943–1945 років є однією з найчутливіших у відносинах між Києвом та Варшавою. Російські спецслужби та підконтрольні їм ботоферми роками паразитують на історичних ранах обох народів. Використання штучного інтелекту суттєво здешевлює процес створення подібних «вкидів».

Цей класичний приклад гібридної атаки, спрямованої на руйнування солідарності між Польщею та Україною. 

Аналітики Детектор Медіа зафіксували у соцмережі X (Твіттер) скоординовану хвилю антиукраїнської дезінформації, запущену ввечері 8 липня 2026 року — напередодні відзначення у Польщі 11 липня "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами", запровадженого на державному рівні у 2025 році.

Дезінформатори використали звичний прийом: підробки під публікації авторитетних західних медіа (Politico, Euronews, BBC), а також поширювали вигадки від імені «німецьких спецслужб», з фейковими цитатами реальних українських посадовців. Публікації масово тегали десятки редакцій медіа у США, Британії, Німеччині, Франції, Україні та Польщі — очевидно, для штучного підняття охоплення.

Що не так із кожним твердженням

У інтерв'ю РБК-Україна, 7 липня, голова Офісу Президента Кирило Буданов справді висловився про те, що Польща готує «Низку незрілих ескалаційних кроків», і що Україна не прийматиме ультиматумів. Жодних звернень, як йдеться у дописі на Х від імені «головного рабина Парижа» про Буданова в жодному західному чи українському медіа не існує — цитата вигадана повністю, аби додати нібито «незалежного» осудливого голосу. 

«Перший заступник міністра оборони Вискуб закликав Польщу уникнути ескалації, пославшись на українську війську міць». Олексій Вискуб обіймає посаду першого заступника міністра оборони (з лютого 2026 року). Проте жодних його заяв про «стримання ескалації» чи «значні військові можливості» України щодо Польщі в українських чи іноземних медіа, включно з Euronews, під сюжет якого підроблено ролик використаний у дописі, не зафіксовано. У своїй сфері відповідальності Вискуб курує технологічні й дронові проєкти, а не публічну дипломатію з Варшавою.

«Залужний на BBC про лицемірство Польщі». Валерій Залужний не давав інтерв'ю BBC у липні 2026 року, і не говорив про «лицемірну позицію» Польщі щодо УПА. Ні на сайті BBC, ні в передруках українських видань такої заяви немає. Ба більше, останнє велике інтерв'ю Валерія Залужного вийшло 18 лютого 2026 року, коли він ексклюзивно говорив із агентством Associated Press. У ньому теж про Польщу та політику пам"яті теж не було окремих заяв.

Синхронність — головна ознака кампанії

Усі публікації з'явилися майже синхронно 8 липня, з акаунтів із типово «ботовими» іменами (tropz, Bella Bilovus, Zach Kerker), кожен допис супроводжено ідентичним довгим списком тегнутих західних та українських медіа. Такий патерн не схожий на органічне поширення, радше на вкид, розрахований на потрапляння у стрічки журналістів і подальше «підхоплення» фейкових цитат як нібито реальних заяв напередодні чутливої дати 11 липня.

Висновок

Жодна з цитат — Буданова, Вискуба, Залужного — не підтверджується жодним справжнім джерелом. Це хвиля вкидів у стилі підробки під західні медіа, синхронізована напередодні річниці Волинської трагедії, з метою представити Україну як сторону, що загострює конфлікт з Польщею, і посіяти недовіру до українських посадовців серед західної аудиторії.

Фотографію дітей, прив’язаних до дерева, протягом багатьох років поширювали як нібито документальне свідчення вбивств поляків українцями під час Волинської трагедії. Насправді світлина була зроблена майже за два десятиліття до цих подій і не мала жодного стосунку ані до України, ані до діяльності Української повстанської армії.

Про це в інтерв'ю «Українській правді» розповів історик та нардеп Володимир В'ятрович.

За його словами, фотографію активно використовують для підтвердження наративу про злочини українців проти польського населення.

Навколо зображення виникли численні вигадані «свідчення». У різних версіях стверджувалося, що фотографію зробили в різних населених пунктах, а також що дерев із прив’язаними до них убитими дітьми нібито була ціла алея.

Однак у 2006–2008 роках польські журналісти з’ясували справжнє походження світлини. Як повідомляє «Центр стратегічних комунікацій», фотографія була зроблена у 1923 році та зображувала дітей, яких убила їхня психічно хвора матір Маріанна Долінська. Згодом фотографію публікували у спеціалізованій психіатричній літературі як ілюстрацію цього випадку.

Попри відсутність зв’язку з Волинською трагедією, зображення протягом тривалого часу використовували як «доказ» злочинів УПА. За його мотивами навіть створили один з елементів пам’ятника жертвам Волинської трагедії у польському Перемишлі. Після викриття справжнього походження фотографії цей елемент демонтували.

Історія світлини демонструє, як неправдиві або вирвані з контексту матеріали можуть закріплюватися в суспільній пам’яті та ставати частиною політизованих історичних наративів.

Загострення українсько-польських відносин напередодні 11 липня — Дня пам’яті жертв Волинської трагедії — стало приводом для нової хвилі російської дезінформації. Пропагандистські телеграм-канали використали історичну тематику, євроінтеграцію України та окремі політичні заяви польських посадовців для поширення маніпуляцій, покликаних посилити недовіру між Києвом і Варшавою. Пропаганду проаналізували в Центрі досліджень «Детектора медіа».

Однією з центральних тем кампанії став інформаційний вкид Федеральної служби безпеки Росії про командира УПА Дмитра Клячківського. Російська спецслужба поширила непідтверджену цитату з нібито архівного документа про масові вбивства поляків, яку швидко підхопили державні російські медіа та проросійські телеграм-канали. Дослідники встановили, що оприлюднений ФСБ документ не містив відповідних тверджень, а сама цитата не підтверджується жодними незалежними польськими, українськими чи німецькими історичними джерелами. Отже, спецслужба використала неперевірену інформацію для розпалювання історичного конфлікту між двома країнами.

Водночас пропагандисти активно просували тезу про те, що історична пам’ять та постать Степана Бандери нібито стануть головною перепоною для вступу України до Європейського Союзу. Для цього вони маніпулювали документами Європейської комісії та Європарламенту, стверджуючи, що питання Волинської трагедії вже стало офіційною умовою євроінтеграції України. Аналіз показав, що в офіційних документах такі вимоги відсутні, а основна увага приділяється реформам, верховенству права та боротьбі з корупцією.

Окремий блок повідомлень був присвячений територіальним спекуляціям. Російські канали виривали з контексту висловлювання польських посадовців про «Східну Малопольщу» та подавали їх як нібито підтвердження польських претензій на західні області України. Дослідники звернули увагу на синхронність появи практично однакових повідомлень у різних телеграм-каналах, що свідчить про координоване поширення цього наративу. Насправді оригінальні заяви стосувалися історичної пам’яті, а не сучасних державних кордонів.

Ще одним напрямом кампанії стало використання окремих висловлювань польських політиків і громадських діячів для створення враження масової антиукраїнської позиції польського суспільства. Пропагандисти поширювали емоційні цитати, історії про дитячі книжки, шкільні заходи та непідтверджені результати соціологічних опитувань, перетворюючи окремі випадки на нібито загальнонаціональні тенденції. Водночас автори дослідження наголошують, що такі повідомлення не містили інформації про методологію опитувань або достовірні джерела.

Значну увагу пропаганда приділила листу лідера польської партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Його заяви використовували як доказ того, що польський політикум начебто одностайно виступає проти європейської інтеграції України. Насправді лист відображав позицію конкретної політичної сили, однак російські канали подавали її як офіційну позицію всієї Польщі та використовували для дискредитації українського керівництва.

Окремою темою стали марші пам’яті жертв Волинської трагедії у Варшаві. Пропагандистські ресурси активно висвітлювали ці заходи, акцентуючи увагу на антиукраїнських гаслах окремих учасників і використовуючи їх для просування закликів припинити військову та фінансову допомогу Україні. Паралельно поширювалися конспірологічні твердження про нібито майбутній поділ української території Польщею та маніпуляції навколо «Карти поляка». Автори дослідження наголошують, що такі твердження не відповідають реальній польській політиці й покликані лише посилити взаємну недовіру.

Усі розглянуті інформаційні кампанії були частиною єдиної стратегії. Використовуючи історичні травми, окремі заяви політиків, непідтверджені документи та емоційні сюжети, російська пропаганда прагнула поглибити суперечності між Україною та Польщею, поставити під сумнів перспективи європейської інтеграції України та послабити підтримку Києва з боку польського суспільства й західних партнерів.