У польських соціальних мережах, зокрема у Facebook і TikTok, поширюється ролик, у якому стверджується, що українці можуть отримувати мінімальну пенсію в Польщі, включно з так званими 13-ю та 14-ю пенсіями, після одного дня роботи. Водночас у відео стверджується, що поляки, які працювали 25 років, нібито не мають права на аналогічні виплати. Ця інформація викликала значний резонанс: відео переглянули понад 1,1 мільйона разів, воно отримало близько 600 поширень, 1,8 тисячі реакцій і понад 200 коментарів, частина з яких містить антиукраїнські настрої. Польські фактчекери Demagog перевірили, наскільки ці твердження відповідають дійсності, і розвінчали цей фейк.

Аналіз проблеми

Порівняння пенсійних прав українців і поляків у відео є маніпулятивним, оскільки воно вибірково використовує інформацію та порівнює різні типи контрактів. Для українців не уточнюється форма зайнятості, тоді як для поляків згадуються контракти доручення або самозайнятість, які до 2026 року не враховуються до пенсійного стажу незалежно від громадянства. Це створює хибне враження, що українці мають привілейований доступ до пенсій.

Чи можуть українці отримати пенсію після одного дня роботи?

Твердження, що українці отримують мінімальну пенсію після одного дня роботи в Польщі, є хибним. Для отримання мінімальної пенсії в Польщі необхідно виконати такі умови:

Один сплачений внесок до Закладу соціального страхування (ZUS) дає право на пенсію, але її розмір розраховується пропорційно до стажу та внесків. Тобто після одного дня роботи пенсія не відповідатиме розміру мінімальної пенсії, гарантованої за повний стаж.

Сумування стажу

Згідно з угодою між Польщею та Україною від 2012 року, страховий стаж, отриманий в Україні, може сумуватися з польським стажем для визначення права на пенсію. Проте це не означає автоматичного отримання повної мінімальної пенсії. Якщо загальний стаж і внески не відповідають вимогам, ZUS розраховує виплати пропорційно. Лише за умови виконання всіх вимог (стаж, вік, проживання) можливе дофінансування до рівня мінімальної пенсії.

Фінансові дані

За даними ZUS, у липні 2024 року 824 500 українців (66,1% від усіх застрахованих іноземців) були охоплені пенсійним і інвалідним страхуванням у Польщі. У 2024 році ZUS виплатив іноземцям 1,36 млрд злотих, з яких 840,8 млн злотих отримали українці, включаючи 90 млн злотих на пенсії. Субсидії до мінімальних пенсій для українців у 2024 році склали 16,2 млн злотих для приблизно 900 осіб щомісяця. Для порівняння, у 2023 році субсидії отримували 800 осіб на суму 11,4 млн злотих. Це свідчить про обмежений масштаб таких виплат.

Чому це дезінформація?

Поширюване у соцмережах відео маніпулює порівняннями, ігноруючи однакові правила для поляків і українців щодо пенсійного стажу та умов праці. Твердження про пенсію після одного дня роботи не відповідає дійсності, адже виплати залежать від стажу та внесків. Це підігріває антиукраїнські настрої, створюючи хибне враження про несправедливі "привілеї" для українців у Польщі.

Пропагандистські російські телеграм-канали поширюють фейкове фото оголошення, яке нібито розміщене на одному з контрольно-пропускних пунктів між Україною та Польщею. Згідно з цим «оголошенням», українців перевірятимуть на наявність символіки ОУН-УПА, зокрема шляхом огляду татуювань після роздягання та перевірки особистих гаджетів. Фальшиве оголошення виявили експерти VoxCheck. 

Чому це фейк?

Фейкове оголошення про перевірку символіки ОУН-УПА на польсько-українському кордоні є частиною російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на провокування напруги між Україною та Польщею. Мовні помилки, відсутність підтверджень у надійних джерелах та спростування від прикордонної служби свідчать про сфабрикованість цієї інформації. 

Відео в тіктоці, на якому діти співають пісню «Ojciec Nasz Bandera» («Батько наш Бандера»), стало вірусним у соціальних мережах, викликавши обурення через твердження, що воно було знято в польській школі у Варшаві. Польські фактчекери Demagog дослідили контекст відео, спростовуючи дезінформацію, яка спричинила гарячі дискусії.

У тіктоку та інших соціальних мережах поширилося відео, де діти виконують українську пісню «Батько наш Бандера» у шкільному класі. В описі стверджувалося, що запис зроблено в польській школі у Варшаві, з провокативними коментарями на кшталт: «У польській школі у Варшаві діти співають, що Бандера — герой. Пане Президенте, поляки все ще на першому місці?». Відео набрало майже мільйон переглядів, понад 18 400 лайків і 1300 коментарів, викликавши обурення серед користувачів, які повірили в неправдиву інформацію.

Кілька елементів у відео одразу викликають сумніви щодо його походження:

Фактчекери Demagog за допомогою інструментів пошуку зображень знайшли оригінальне відео, опубліковане 5 червня 2024 року на офіційному профілі українського гурту «Енджі Крейда» в тіктоку. Гурт виконував пісню «Батько наш, Бандера» під час благодійного концерту, та сконтактували для уточнення деталей із менеджером гурту.

Менеджер гурту «Енджі Крейда» категорично спростував, що відео було знято в Польщі. «Запис зроблено під час одного з приблизно 80 благодійних концертів, які ми провели в Україні для підтримки бойового духу та збору коштів для Збройних сил України. У цей період ми не виступали в Польщі. Наш єдиний концерт у Польщі відбувся влітку 2022 року у Кракові просто неба. Ми розуміємо, що Бандера — чутлива тема для Польщі, тому не виконуємо цю пісню там, щоб уникнути провокацій. Ми цінуємо підтримку Польщі у нашій боротьбі та не маємо наміру розпалювати ворожнечу».

Менеджер гурту підтвердив, що відео знято в навчальному закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 - колегіум» у місті Сміла, Черкаська область, Україна. Додатково було надано фотографію з заходу, яка підтверджує місце зйомки. Обличчя дітей на ній анонімізовано з міркувань конфіденційності.

Твердження, що діти співають «Батько наш Бандера» у польській школі у Варшаві, є фейком. Відео було знято в Україні, у Смілі, під час благодійного концерту гурту «Енджі Крейда». Український прапор, інтер’єр приміщення та офіційні заяви гурту спростовують дезінформацію. Цей випадок підкреслює важливість перевірки джерел перед поширенням інформації в соціальних мережах, щоб уникнути маніпуляцій та використання мови ворожнечі.

У мережі поширюють відео з військовою технікою, яка рухається вулицями Польщі. Автор ролика стверджує, що це підготовка країни до вторгнення в Україну. Насправді ж ідеться про підготовку до військового параду з нагоди Дня Війська Польського. Фейк викрили VoxCheck.

Відео опублікував тікток-акаунт @fsbtop2, який систематично поширює проросійські наративи та конспірологічні теорії. Зокрема, там можна знайти твердження, що українців нібито використовують як «гарматне м’ясо», що президент Володимир Зеленський воює до «останнього українця», а також абсурдні історії про «утилізацію» людей за допомогою 5G.

У профілі автора також розміщене інше відео від 15 серпня 2025 року, де видно військову техніку та пам’ятник. Завдяки зворотному пошуку вдалося з’ясувати, що це пам’ятник «Слава саперам» у парку маршала Едварда Ридза-Сміглого у Варшаві.

Того ж дня у Польщі відбувся військовий парад, присвячений Дню Війська Польського. Він проходив уздовж західної частини Віслостради — швидкісної дороги у Варшаві поруч із цим пам’ятником. Це підтверджує, що відео було знято саме під час підготовки до святкового параду.

Наратив про нібито плани Польщі здійснити напад на Україну є елементом російської пропаганди, яка має на меті посварити українців і поляків та підірвати стратегічні відносини між двома державами.

Російські медіа, телеграм-канали та акаунти у фейсбуку й іксі поширюють фейкове фото оголошення, яке нібито розміщене на одному з пунктів пропуску на польсько-українському кордоні. В ньому стверджується, що українців нібито змушують роздягатися до білизни для перевірки наявності татуювань із символікою ОУН-УПА. У разі виявлення таких татуювань буцімто українцям відмовляють у перетині кордону.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Це черговий інформаційний вкид. У тексті «оголошення» виявлені грубі граматичні помилки, які свідчать про його фейковість — зокрема, замість слова «роздягнутись» використано «розігнутись».

Фейк активно поширює проросійський активіст із Польщі Пьотр Панасюк. Він очолює організацію Polski RUCH Antywojenny, яка просуває антиукраїнські наративи та відома проросійською риторикою.

Панасюк ще з грудня 2023 року внесений у базу «Миротворця» як агент російських спецслужб. У лютому 2024 року він долучався до блокади українсько-польського кордону, хоча аграрною діяльністю не займається — позиціює себе як блогер, історик або публіцист.

Мета подібних фейків — поглибити розкол між українським і польським суспільствами, особливо на тлі нещодавніх заяв президента Польщі Кароля Навроцького.

У польському сегменті фейсбуку поширився допис, який стверджує, що «Міністерство з питань статевої спільноти та народжуваності України» буцімто видало постанову, згідно з якою «усі українці, які проживають за кордоном, мають законодавчий обов’язок запліднити якомога більше польських жінок, а також спокусити щонайменше двох чоловіків». У дописі як джерела інформації згадуються польський новинний портал Onet та сайт що спеціалізується на фактчекінгу - Demagog.org.pl, а автором "указу" названо вигаданого «міністра Рафаеля Теркельтауба-Попченка». Цей фейк був спростований експертами Demagog.

Спростування фейку:

Цей фейк є частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію українців, які проживають у Польщі. Подібні маніпулятивні повідомлення, наприклад, про фальшивий сервіс Bolt «українці лише для українців», мають на меті посіяти ворожнечу між українцями та поляками та сформувати негативний образ української спільноти.

Поширення таких «жартів» є безвідповідальним, оскільки вони можуть бути вирвані з контексту і сприйняті як правдива інформація. Наприклад, схожий випадок із першоквітневим жартом про паркувальні майданчики у Вроцлаві "лише для українців" спричинив хвилю дезінформації. Такі фейки сприяють стереотипізації та розпалюють міжнаціональну напругу.

У соціальних мережах, зокрема фейсбуку та іксі, активно поширюється скриншот із застосунку Bolt з нібито новою послугою «українець для українця». Як стверджує один із користувачів, ця послуга мала би пропонувати дешевший проїзд, доступний виключно для громадян України. Зафіксовані коментарі у фейсбуку свідчать про те, що деякі користувачі повірили в цю інформацію та висловили обурення, сприйнявши її як дискримінацію поляків. Один з таких дописів в іксі набрав значної популярності, його переглянули понад 700 тисяч разів. Однак ця інформація є повністю сфабрикованою — фактчек провели фахівці польського порталу demagog.org.pl. 

Насправді це зображення є підробкою, а сама послуга — вигаданою. На офіційному сайті Bolt немає жодної інформації про таку послугу. Фактчекери Demagog створити новий акаунт у додатку для перевірки даного фейку. В додатку з обліковим записом, прив’язаним до українського номера телефону, опція «Українець для українця» була відсутня.

PR-менеджерка компанії Bolt Poland Мартина Курковська офіційно заявила, що Bolt ніколи не планував запроваджувати й не запроваджував такої категорії, та закликала не поширювати цю неправдиву інформацію. 

До того ж у назві вигаданої послуги на сфабрикованих знімках з екрану (Ukrainiec dla Ukraíńca) використано літеру «í», якої немає в польському алфавіті. Це є прямим доказом того, що зображення було відредаговано. 

Фейк про послугу «Українець для українця» є частиною ширшої хвилі дезінформації та маніпуляцій, що поширюється навколо української спільноти, яка проживає в Польщі. Такі вкиди мають на меті розпалити ворожнечу та посіяти недовіру. 

Російські пропагандистські ЗМІ поширюють дезінформацію про те, що в Польщі та Угорщині нібито почали вважати Україну загрозою, посилаючись на результати опитування американського дослідницького центру Pew Research Center. Скільки у цих твердженнях дезінформації, розповіли фактчекери StopFake.

Соціологи Pew Research Center проводили дослідження Spring 2025 Global Attitudes Survey, в межах якого опитали мешканців 25 країн світу. Респондентів, зокрема, запитували, яку країну вони вважають ключовою загрозою для своєї держави. Вибір був відкритим — можна було вказати будь-яку країну.

У більшості європейських країн, які взяли участь в опитуванні, респонденти найчастіше називали Росію як головну загрозу. Зокрема, у Польщі 81% опитаних вважають Росію такою загрозою, а Україну — лише 6%. В Угорщині Росію головною загрозою назвали 33%, а Україну — 27%.

Таким чином, твердження пропагандистських ресурсів про те, що Польща чи Угорщина начебто почали вважати Україну основною загрозою, є перекрученням результатів дослідження.

Pew Research Center також зазначає, що «частка респондентів, які називають Росію загрозою для Європи, сьогодні значно вища, ніж у 2007 році, коли ми ставили аналогічне питання в деяких із цих країн».

У Центрі протидії дезінформації спростували російський фейк про нібито антиукраїнську акцію на кордоні України та Польщі.

«Пропагандистські ресурси активно поширюють відео, де польські прикордонники нібито встановили щити з написами про "геноцид поляків" на кордоні з Україною», — зазначається в повідомленні.

Центр перевірив інформацію в Державній прикордонній службі України та встановив, що жодних подібних акцій на польсько-українському кордоні не відбувалося. Російські пропагандисти свідомо перекрутили контекст і місце події.

Такі інформаційні вкиди спрямовані на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також на підрив партнерства між двома країнами.

«Росія систематично намагається посварити Україну з її сусідами через фейки, маніпуляції та провокації, щоб послабити позиції України на міжнародній арені», — підкреслили в Центрі.

Польща є ключовим союзником України, надаючи значну військову, гуманітарну та політичну підтримку. Фейки про «антиукраїнські акції» мають на меті посіяти недовіру та ворожнечу між народами, щоб підірвати цю співпрацю.

 Фактчекери із проєкту «Demagog.pl» опублікували підсумковий звіт щодо дезінформації та операцій впливу в період президентських виборів 2025 року. У документі описані наймасштабніші маніпуляції у медіа та соцмережах, атаки на кандидатів, поширення мови ворожнечі й фейкових новин, а також використання штучного інтелекту у політичній агітації.

Команда Demagog пише, що протягом виборчої кампанії зафіксувала 242 випадки поширення фейків, з яких 23 безпосередньо стосувалися кандидатів та процесу голосування. Також вони перевірили  185 публічних заяв політиків — понад половина з них виявилася неправдивою або маніпулятивною.

Основною метою операцій впливу було делегітимізувати окремих кандидатів, зокрема Рафала Тшасковського, Артура Бартосевича, Кароля Навроцького та Шимона Головню. Їх звинувачували у співпраці з "глобалістами", Європейським Союзом чи єврейськими організаціями, що подавалося як «загроза для польського суверенітету». Кампанія супроводжувалась масштабним поширенням мови ворожнечі: у публікаціях фігурували расистські та ксенофобські висловлювання, зокрема щодо мусульман, людей з африканським походженням та євреїв. У публічний обіг активно вкидали інвективи на кшталт «субсахарські інженери», популяризовані зокрема акаунтом Boston Tea.

Увагу автори звіту приділили і проросійським тезам. Серед таких вони навели повідомлення про Україну, президента Володимира Зеленського та українських біженців, які перебувають у Польщі. Пропаганда зображувала їх як загрозу чи фінансовий тягар для держави. Також маніпулювали страхами щодо війни: з’являлися фейки про нібито плани польської влади відновити обов’язкову військову службу або відправити армію до України. Ці меседжі використовувались для просування політиків із виразною антиукраїнською риторикою, зокрема Мацея Мацяка, як «єдиного антивоєнного кандидата» з «антибандерівською» позицією.

Звіт також розкриває випадки підриву довіри до виборчого процесу — поширювались змонтовані фальшиві соцопитування, які нібито демонстрували перевагу кандидата Ґжеґожа Брауна, а також конспірологічні теорії про те, що влада планує скасувати вибори у разі його перемоги, посилаючись на вигадане «російське втручання».

Окремим напрямом дезінформаційної кампанії стало використання штучного інтелекту. За його допомогою створювались зображення та відео, які нібито демонстрували підтримку певних кандидатів або дискредитували опонентів. Часто ці матеріали виглядали реалістично і вводили в оману виборців. Зокрема, зафіксовано приклади використання AI для фабрикації знімків, які пізніше поширювали навіть під час виборчої тиші. Таким чином, штучний інтелект став одним із нових інструментів політичної маніпуляції у цифровому просторі.

Проросійські медіа активно поширюють фейк про те, що українські дипломати начебто проігнорували церемонію вшанування жертв Волинської трагедії в місті Холм (Польща). Основним «доказом» стала фотографія порожніх стільців з табличками на імена Посла України в Польщі Василя Боднара та Генконсула в Любліні Олега Куця. Однак ці закиди виявилися черговою маніпуляцією.

Про це повідомляє StopFake.

Посольство України в Польщі опублікувало на офіційній сторінці у Facebook фото- та відеозвіт з події, підтверджуючи участь українських дипломатів у заходах. На церемонії також були присутні обраний Президент Польщі Кароль Навроцький та мер Холма Якуб Банешек. Основна частина події відбувалася на відкритому повітрі, а знімки, які поширюють пропагандистські джерела, були зроблені до початку окремих частин програми.

«Україна з повагою ставиться до історії українського та польського народів. Наші країни пройшли складний шлях, але сьогодні маємо стратегічне партнерство, яке є вкрай важливим в умовах російської агресії»? - наголошується у заяві посольства.

Крім того, Василь Боднар також вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії, поклавши вінок до меморіалу у Варшаві. Українська сторона звернулась до польських партнерів із пропозицією відновити роботу Українсько-польського форуму істориків та Форуму партнерства як платформи для відкритого діалогу та порозуміння.

 Також у контексті співпраці двох країн у сфері історичної пам’яті відбувається продовження ексгумаційних робіт. Після розкопок у селі Пужники на Тернопільщині, найближчим часом роботи мають розпочатися й у Польщі — у селі Юречкова.

Більше про те, як у Польщі дезінформатори вдаються до антиукраїнської риторики читайте в матеріалі: «Жах у Варшаві». Як клікбейт та антиукраїнська риторика спровокували дискусію про етику в польських медіа.

У польських соцмережах з’являються публікації, які натякають на хвилю навмисних підпалів у країні. Особливий резонанс викликала заява депутата від партії «Конфедерація Корони Польської» Влодзімежа Скаліка, який пов’язав ці інциденти з висловлюванням української активістки Наталії Панченко, фактично звинувачуючи українців у причетності до підпалів.

Про це повідомляє фактчекинговий проект «Wojownicy Klawiatury».

Ще в лютому 2025 року в інтерв’ю українському «5 каналу» Наталія Панченко застерегла про загрози, пов’язані з посиленням мови ворожнечі та поглибленням розколу між поляками й українцями. Вона попередила, що це може призвести до соціальних конфліктів. Утім, її слова були перекручені в деяких дописах і представлені як заклики до насильства, хоча насправді активістка виступала проти ескалації ненависті.

Розслідування, проведене прокуратурою за участі поліції та Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW), встановило, що пожежа в торговому центрі на вул. Маривільській 44 у Варшаві 12 травня 2024 року була результатом підпалу, організованого за наказом російської розвідки.

Щодо пожеж у містах Зомбки та Бук офіційні дані наразі відсутні, що сприяє поширенню чуток та спекуляцій. Видання Głos Wielkopolski повідомляє, що пожежу в Буку (біля Познані) визнано нещасним випадком — участь третіх осіб виключена.

У справі пожежі в Зомбках прокуратура Варшава-Прага відкрила кримінальне провадження, але висновки експертів поки що не оприлюднені — слідчі чекають завершення оглядів і збору доказів.

Речник МВС Польщі Яцек Добжинський закликав утриматись від поширення дезінформації й не робити передчасних висновків.

Немає жодних доказів, які б підтверджували участь українців у нещодавніх пожежах у Польщі. Навпаки — офіційні розслідування спростовують ці звинувачення. Поширення таких версій базується на маніпуляції фактами та служить інструментом дезінформації.

Пропагандистські ресурси поширюють маніпуляцію, нібито міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш визнав, що його країна, Європа та весь світ втомилися від війни в Україні, адже «це не наша війна». Це вигадка. Її спростували у StopFake.

Насправді Косіняк-Камиш не казав того, що поширюють пропагандисти. Ще в січні 2025 року в інтерв’ю Financial Times міністр справді говорив про втому в польському суспільстві, однак ішлося не про втрату підтримки України, а про реакцію на спосіб життя деяких українських переселенців.

«Звичайно, у польському суспільстві є втома, і це зрозуміло, особливо коли люди тут бачать молодих українських чоловіків, які їздять на останніх моделях автомобілів або зупиняються в п’ятизіркових готелях», — зазначив він.

Проте ключова фраза «це не наша війна» є цілковито вигаданою — Косіняк-Камиш її не казав. Навпаки, навіть у своїх критичних зауваженнях він неодноразово підкреслює необхідність солідарності з Україною. У травні 2025 року, виступаючи на саміті міністрів оборони «E5» у Римі, міністр сказав:

«Мир не може захистити себе сам, тому нам потрібна сила. Сила всіх п’яти країн, НАТО та ЄС. Я почну зі стратегічного питання, яке може забезпечити трансатлантичну безпеку. Це подальша підтримка України, це сильна, незалежна та демократична Україна, яка дивиться на Захід і ніколи не зверне погляду на Москву».

А вже у червні, на Форумі з безпеки країн Центральної та Східної Європи, Косіняк-Камиш наголосив, що підтримка України для Польщі — не жест доброї волі, а прагматична необхідність. «Кожна гривня, інвестована в Україну — це хвилина миру для Європи», — сказав він.

Отже, заяви про «втому» чи «байдужість» Польщі до українсько-російської війни — це черговий приклад кремлівської дезінформації. Владислав Косіняк-Камиш не лише не відмовляється від підтримки України, а й активно просуває її на міжнародному рівні.

У фейсбуці, телеграмі, а згодом й у польськомовних соціальних мережах активно поширювався відеозапис, який нібито демонструє арешт групи поляків в Україні співробітниками Служби безпеки України (СБУ). В описі до відео стверджується, що причиною затримання стала наявність у затриманих польської національної символіки. На одному популярному профілі у фейсбук відеозапис набрав понад 616 000 переглядів. Відео поділився, серед інших, член парламенту Польщі від партії Конфедерація Анджей Запаловський (Andrzej Zapałowski). Однак, як встановили польські фактчекери Demagog, цей запис є сфабрикованим та частиною провокації, спрямованої на розпалювання ворожнечі між поляками та українцями.

Дослідники наводять наступні аргументи для розвінчання маніпуляції:

Відсутність офіційних підтверджень затримання. На офіційному сайті СБУ та в соціальних мережах (українською чи англійською мовами) немає жодної інформації чи відеозаписів, що стосуються цієї події. Крім того, у жодному авторитетному українському медіа фактчекери також не знайшли повідомлень, які б підтверджували, що таке затримання відбулося насправді.

Підозрілі деталі відео. Сервіси зворотного пошуку зображень (TinEye та GoogleImages) не дозволили встановити походження відеозапису. У відео також відсутня польська мова. На відеозаписі, попри нібито арешт поляків, не пролунало жодного слова польською мовою. 

Професор університету Миколи Коперника в Торуні Роман Бекер, у коментарі польському суспільному телеканалу (TVP) щодо цього відео, перелічив кілька неточностей: «Я припускаю, що люди зображені на відео не знали польської мови, а польський прапор (розміщений на розфарбованому та подряпаному вікні) та табличка з текстом «Мазурек Домбровський» були навмисно виставлені на показ». Експерт також вказав на відсутність безперервності у зйомці, як ознаку монтажу, та на те, що коли люди у формі заходять до кімнати, ті, кого вони мають затримувати, вже лежать на підлозі.

Подібні сфабриковані відео є класичним прикладом російських інформаційно-психологічних операцій. Їхня мета – посіяти розбрат, недовіру та взаємну неприязнь між українцями та поляками.

У польських соцмережах поширюється неправдива інформація про нібито рішення української влади призупинити ексгумацію останків жертв Волинської трагедії в селі Пужники на Тернопільщині. Автори фейку посилалися на фейковий документ Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також на відео з нібито професором Анджеєм Осовським, який підтверджує достовірність цього документа. Насправді ж документ виявився фальшивим, а відео — дипфейком. Українська та польська влада оперативно спростували неправдиву інформацію. На що націлений фейк, розповіли у проєкті FakeNews.pl.

Поширення дезінформації почалося 6 червня з фальшивого акаунту у фейсбуку. Його автор видавав себе за професора Осовського, керівника ексгумаційної групи з Поморського медичного університету. Окрім підробленого документа на сторінці з’явилося відео, де професор нібито заявляє, що після ухвалення польським Сеймом рішення відзначати 11 липня як День памʼяті жертв геноциду на Волині Україна припинила всі історичні польсько-українські проєкти.

Наступного дня фейкова інформація швидко розлетілася соцмережами. Зокрема, її поширив депутат від «Права і справедливості» Даріуш Мацецький, який запитав, чи це рішення пов’язане з польським визнанням геноциду на Волині.

На це оперативно відповів посол України в Польщі Василь Боднар, написавши на платформі Х:

«Шановний пане депутат @DariuszMatecki, це — абсолютний фейк. Найближчим часом буде офіційна заява з Києва. Україна налаштована продовжити пошукові й ексгумаційні роботи! Жодні провокації не зруйнують нашу добру волю».

Сам професор Осовський теж спростував, зазначивши, що відео, на якому його начебто показано, — це підробка, створена за допомогою штучного інтелекту.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький 7 червня заявив, що не підписував жодного розпорядження щодо зупинки робіт у селі Садове (колишні Пужники). Він наголосив, що поширення цього фейку — це частина дезінформаційної кампанії:

«Не підписував жодного документа щодо припинення робіт у Садовому. Дезінформація має на меті поширення шкідливої пропаганди».

Міністерство культури і національної спадщини Польщі також виступило з офіційним спростуванням, підкресливши, що зображення проф. Осовського та підроблені документи були передані відповідним службам. Канцелярія польського прем’єра опублікувала відео з поясненням, де назвала інформацію про зупинку ексгумації «брехнею та фейком».

Польські фактчекери звертають увагу, що фейк будувався на трьох елементах:

До фейку навмисно долучили авторитетного фахівця — професора Анджея Осовського, відомого генетика і судового антрополога, який очолює розкопки. Його ім’я використали для посилення довіри до неправдивої інформації.

Політичним контекстом для фейку було, що 4 червня 2025 року польський Сейм ухвалив закон про оголошення 11 липня Національним днем памʼяті поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН і УПА. У відповідь українське МЗС назвало це рішення «несумісним із духом добросусідства», закликавши поляків і українців не шукати ворогів одне в одному, бо справжній ворог — Росія.

Російська пропаганда знову намагається посіяти ворожнечу між Україною та Польщею. Цього разу у мережі поширюють підроблену обкладинку польського Newsweek, на якій приписано міністру закордонних справ Польщі Радославу Сікорському вигадані слова на адресу президента України Володимира Зеленського. Маніпуляцію викрили фактчекери StopFake.

Користувачі соцмереж та анонімні Telegram-канали активно розповсюджують фотографію нібито обкладинки Newsweek Polska, присвяченої нещодавнім президентським виборам у Польщі. На підробленому зображенні Радослав Сікорський начебто каже: «Зеленський нас розділяє. Є політики, які кращі за свою країну, і ті, хто гірший за свою країну; які додають престижу країні і ті, від яких країна страждає».

Насправді міністр жодних таких заяв про Володимира Зеленського не робив, а зображення обкладинки було змінено шляхом фотомонтажу. Пропагандисти підмінили в оригінальному тексті прізвище Путіна на Зеленського, штучно створивши ілюзію критики на адресу українського президента. Автентична обкладинка виглядає інакше та має зовсім інший заголовок.

Інтерв’ю з Радославом Сікорським справді стало темою номера Newsweek Polska. В оригінальному матеріалі, опублікованому на сайті видання, польський дипломат наголосив: «Росія, як і раніше, небезпечна», оскільки її лідер живе у неоімперських фантазіях. За словами Сікорського, Володимиру Путіну вдалося перетворити традиціоналізм на ідеологічну зброю, яка розколює західні суспільства, зокрема й польське. «Найбільшою загрозою для Польщі є військова перемога Росії в Україні та її ідеологічна перемога в Європі», — наголосив міністр.

Крім того, він зазначив, що попри скорочення резервів і зростання залежності від Китаю, Путін не може завершити війну, оскільки вона дозволила йому зміцнити владу, посадити опонентів і зосередити управління країною у своїх руках.

Ім’я Володимира Зеленського в оприлюдненій частині інтерв’ю взагалі не згадується.

Перша частина інтерв’ю вийшла ще до виборів.

Такі фальсифікації спрямовані на підрив довіри між Україною та Польщею, а також на створення враження, що навіть союзники України виступають проти її лідера. Російська пропаганда систематично використовує подібні вкиди для ослаблення міжнародної підтримки України та розпалювання ворожнечі всередині держав Європейського Союзу.

Після президентських виборів у Польщі, другий тур яких завершився 1 червня перемогою Кароля Навроцького, російська пропаганда продовжує дезінформаційні операції з метою погіршення польсько-українських відносин.

Зокрема, «Детектор медіа» зафіксував поширення у пропагандистських телеграм-каналах підробної обкладинки польської версії видання Newsweek. На фейковій обкладинці зображено міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, який нібито каже, що «є політики, які кращі за свою країну, і ті, хто гірші за свою країну; які додають престиж країні, і ті, від яких країна страждає», та підпис великими літерами: «Зеленський нас розділяє». 

Утім це фейк. Перевірка офіційного сайту видання показала, що пропагандисти просто змінили прізвище Путін, яке було на оригінальній обкладинці видання, на прізвище Зеленський, а також приписали Сікорському вигадану цитату. У справжньому виданні Newsweek Polska Радослав Сікорський застерігає, що Росія і надалі плекає неоімперські амбіції, та йдеться про зміни в російській економіці і спроможності продовжувати агресію проти України, зменшення російських золотовалютних резервів та посилення залежності Росії від Китаю. 

За час виходу «Хронік дезінформації» з початку повномасштабного вторгнення Росії до України це щонайменше 18-та підробна обкладинка Newsweek, зафіксована фактчекерами.

Агітпроп продовжує використовувати підробні обкладинки авторитетних західних медіа для посилення власних «аргументів» під час маніпуляційних кампаній, спрямованих на різні аудиторії.

Російські ЗМІ та телеграм-канали поширили черговий фейк про нібито підготовку Волинської області до «входження до складу Польщі». У фейкових публікаціях йдеться про те, що голова Спілки вчителів польської мови Волинської області Світлана Зінчук начебто роздає студентам Волинського національного університету імені Лесі Українки карту з «гіпотетичним майбутнім регіоном у складі Польщі».

Про це повідомляє «Укрінформ».

Дезінформацію вже спростували як у самому виші, так і пані Зінчук. Завідувачка кафедри полоністики та перекладу Волинського національного університету Світлана Сухарєва заявила в коментарі журналістам, що Інститут Польщі не має жодного стосунку до студентів чи учнів — це лише координаційний центр для польсько-українських наукових проєктів, у якому працюють три особи. Пані Зінчук ніколи не була залучена до діяльності Інституту, не є викладачем та не мала жодного зв’язку з ВНУ імені Лесі Українки.

«Автори цього фейку елементарно не орієнтуються в реаліях. Пані Зінчук не є викладачем, вона не контактує зі студентами й не має жодного стосунку до університету. Усе це — вигадки», — наголосила Сухарєва.

Світлана Зінчук також підтвердила в коментарі польському російськомовному виданню «Вот Так», що не має стосунку до вишу й нині не викладає. Вона перебуває на пенсії й очолює Спілку вчителів-полоністів, яка організовує методичні заходи для педагогів, а не для учнів чи студентів.

Цей фейк вписується у ширший наратив російської пропаганди, яка намагається представити Україну як штучну державу, приречену на розподіл між сусідніми країнами. Такі вкиди також спрямовані на дестабілізацію українсько-польських відносин.

Російські пропагандистські телеграм-канали знову намагаються ввести в оману свою аудиторію та посіяти розбрат, поширюючи відео, що подається як матеріал польського телеканалу TVP World та нібито демонструє результати опитування серед поляків. Фейкове відео, в якому стверджується, що 68% населення Польщі вважає Володимира Путіна «ідеальним президентом» проаналізували експерти VoxCheck. 

TVP World не публікував подібних матеріалів. Перевірка всіх офіційних соцмереж та вебсайту польського суспільного мовника TVP World, який орієнтований на міжнародну аудиторію, не виявила жодної публікації на таку тему. Стиль та зміст фейкового відео також не відповідають стандартам цього авторитетного медіа.

Відсутність джерел. У пропагандистському відео йдеться про «опитування», але жоден соціологічний центр не вказується. Пошук у відкритих джерелах також не виявив жодних подібних досліджень. Це є прямим доказом маніпуляції та відсутності реальної основи для тверджень.

Реальні настрої поляків. Насправді більшість поляків мають вкрай негативне ставлення до Путіна. За даними опитування дослідницького центру Pew Research Center, проведеного у 2024 році, 98% поляків не довіряють Путіну. Це один із найвищих показників недовіри серед усіх країн, що брали участь у дослідженні.

Позиція польських політиків. Нещодавній 1 тур президентських виборів у Польщі, в якому до другого туру вийшли Рафал Тшасковський та Кароль Навроцький, також імпліцитно спростовує цей фейк, адже обидва кандидати висловлюють негативну позицію щодо політики Путіна.

Поширення подібних фейків є частиною інформаційної війни, яку Росія веде проти Польщі та інших європейських країн. Метою є дискредитація, створення ілюзії підтримки російської політики за кордоном та розкол у суспільстві.

У квітні 2025 року польський інфопростір зазнав інтенсивного впливу скоординованих інформаційних операцій. Основними темами таких кампаній були мігранти, євреї та Україна. Звіт Demagog.pl фіксує, що проросійські акаунти систематично поширювали фейки, маніпуляції, теорії змов та пропаганду, націлену на дестабілізацію виборчого процесу та посилення суспільної поляризації.

Дослідження охопило п’ять ключових акаунтів у соцмережі X (Twitter), які публікували від сотень до понад трьохсот дописів на місяць, досягаючи мільйонів переглядів. Найбільшу активність зафіксовано у другій половині квітня — паралельно з суспільно резонансними подіями, як напад Брауна на лікарку, теракт у Кашмірі, ексгумації на Волині та президентські дебати.

Антимігрантська та релігійна пропаганда

Спостерігалося різке зростання антимігрантської риторики. Маніпулятивні відео із зображенням мусульман, зокрема фальсифіковані кадри з Мілана, які видавали за Варшаву, використовувалися для нагнітання страху та агресії. Одним із ключових наративів стала дезінформація про буцімто «Центри інтеграції іноземців», які називали прихованими таборами для «нелегалів».

Антисемітизм і теорії змови

У контексті справи про аборт в місті Олесниця поширювалися антисемітські фейки про «ритуальні вбивства». Аналогічні меседжі поєднувалися з хвалебною риторикою щодо Володимира Путіна, що підкреслює наявність проросійського впливу.

Антиукраїнські кампанії

Україна та її підтримка стали мішенню нової хвилі дезінформації: поширювалися заклики до депортації українців з Польщі та фейки про президента Зеленського — як про наркомана, диктатора або нациста.

Атаки на кандидатів та маніпуляції з виборами

Звіт також вказує на спроби підриву довіри до виборчого процесу: публікувалися фейкові соціологічні опитування, просувалися теорії змов щодо можливого скасування виборів. Особливо активно підтримували кандидата від Конфедерації Гжегожа Брауна — його змальовували як «єдиного незалежного» і відкрито антиукраїнського. Також схвально згадувався кандидат Макей Макяк, відомий своєю симпатією до Путіна.

Згідно з дослідженням порталу Demagog.org.pl у соціальних мережах Facebook та X (колишній Twitter) розповсюджується зображення з логотипом статистичного порталу Statista, яке нібито демонструє кількість загиблих іноземних найманців у Курській області. Згідно з цією "статистикою", найбільшу групу становлять поляки – 1963 загиблих. Особливого резонансу набув допис колишнього польського судді Томаша Шмидта (Tomasz Szmydt), який втік до Білорусі та попросив притулку на початку травня 2024 року. Його пост у Х отримав понад 30 тисяч переглядів. Один із дописів у Facebook  супроводжує фейкову картинку із “статистикою” словами: «Найбільша кількість польських трупів (майже 2000) була знайдена в Курській області після вигнання українців. Поляки, ймовірно, становлять найбільшу групу серед найманців, які воювали на боці Бандери».

Представник порталу Statista офіційно підтвердив польським фактчекерам, що така статистика ніколи не публікувалася на їхньому ресурсі. Перевірка через пошукову систему порталу також не виявила жодних даних про "загиблих найманців у Курську".

Зображення має очевидні непрофесійні елементи, які підтверджують ознаки фальшування. Наприклад, державний прапор США замінений на схожий прапор Ліберії, а австралійський прапор сплутаний з прапором Нової Зеландії. 

Цей фейк є частиною ширшої російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на представлення Польщі як країни-провокатора конфліктів, створення ілюзії прямої військової участі країни НАТО в російсько-українській війні та формування наративу про "іноземних найманців" для дискредитації українських сил оборони. 

Як зазначають аналітики порталу  Demagog.org.pl наразі офіційної статистики щодо поляків, які воюють в Україні, немає. Поляки можуть воювати в  Міжнародному легіоні Збройних сил України, так званому Українському іноземному легіоні. Польські громадяни роблять це за згодою Міністерства національної оборони Польщі – на добровольчій основі, але не як офіційні представники польських збройних сил. Деякі польські добровольці організували Польський добровольчий корпус, який підпорядковується Силам оборони України. У цьому випадку також не йдеться про офіційне представництво польської армії чи сил НАТО.

Грузинські фактчекери MythDetector зафіксували поширення дезінформаційної кампанії у російськомовному сегменті Facebook, зокрема у Естонії, пов'язаної із незаконною зміною меморіальної дошки на похованні бійців Української повстанської армії (УПА) у Польщі. Зафіксовані акаунти у Facebook, які мають ознаки «ботів», поширили проросійські пропагандистські наративи, використовуючи однакову лексику та звороти, що має ознаки цілеспрямованої кампанії з дезінформації. 

Зокрема, вони підтримали акт вандалізму, який розслідує польська поліція, через незаконну зміну таблиці на похованні. Автори дописів просувають тезу про «відновлення історичної справедливості», а всі дописи на різних акаунтах починаються однаковою фразою «на могилі українців у Польщі додали важливу інформацію». 

Контекст. 22 квітня польське медіа ZLUBACZOWA.PL написало, що на братській могилі воїнів УПА в Монастирці з’явилася нова табличка, зміст якої суттєво відрізняється від попередньої версії. Напис на новій плиті: «Братська могила українців, учасників УПА, відповідальних за терор і геноцид проти беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, помилуй їх і не зарахуй їм за ті жахливі вчинки, які вони вчинили проти своїх братів». Також додано цитату: «Пробачити не означає забути, а зцілити біль». На хресті замість українського тризуба з’явився християнський хрест. Раніше на надгробках бійців Української повстанської армії (УПА) було написано: «Українці, які загинули в боях з НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ Радянського Союзу)».

За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, незаконно встановлені таблички з пам’ятника та братської могили воїнів Української повстанської армії на горі Монастир поблизу польсько-українського кордону уже демонтовано на початку травня 2025 року. 

Російська пропаганда використовує такі дезінформаційні кампанії з метою налаштувати поляків та українців один проти одного, та розпалити конфлікт навколо питань переосмислення спільної історії двох держав.

Україна продовжує свій поступ до повноправного членства в Європейському Союзі. Однак цей шлях супроводжується не лише складними реформами та переговорами, а й потужним інформаційним опором. У низці країн-членів ЄС поширюються міфи, покликані пробудити страх перед економічними наслідками вступу України до ЄС. Насамперед — про нібито фінансове навантаження, яке нестиме Київ для бюджету Євросоюзу. Ці міфи проаналізували аналітики Vox Ukraine.

Орбан як рупор страхів в Угорщині

20 березня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у соцмережі X, що членство України в ЄС нібито коштуватиме кожному угорському домогосподарству 500 тисяч форинтів на рік — це близько 1200 євро. За словами політика, «9000 мільярдів форинтів — саме стільки війна вже коштувала угорським родинам». Він додав, що «жодне рішення не буде ухвалено без голосу угорського народу», натякаючи на необхідність референдуму щодо вступу України.

Ці цифри походять із розрахунків аналітичного центру Századvég Foundation, близького до Орбана. У своїй оцінці центр врахував подорожчання імпортного газу, підвищення дохідності держоблігацій та втрати від скорочення торгівлі з Росією. Проте ключову причину цих змін — повномасштабну агресію Росії — аналітики не згадують. Ба більше, нинішні витрати пов’язують не з війною, а з гіпотетичним членством України в ЄС.

Далі — маніпуляція: нібито кожне угорське домогосподарство заплатить із власної кишені за вступ України. Насправді йдеться про перерозподіл коштів із бюджету ЄС, зокрема можливе зменшення дотацій Угорщині з фондів згуртування та сільського господарства. Також враховуються гіпотетичні витрати на підтримку українських пенсіонерів у разі їхнього переїзду до Угорщини — хоча за фактом частка українців-біженців у цій країні залишається меншою за 1%.

Аналітики Századvég Foundation ігнорують можливі вигоди від вступу України: відкриття нових ринків, інвестицій, посилення безпеки в регіоні. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що розширення ЄС за рахунок України, Молдови та країн Балкан може збільшити ВВП Союзу на 14% упродовж 15 років.

Угорщина сама отримала суттєву підтримку при вступі до ЄС у 2004 році — майже 2 мільярди євро до вступу та понад 30 мільярдів у період 2021–2027 років. У 2023 році країна отримала з бюджету ЄС приблизно 4,5 мільярда євро при внеску у 2 мільярди. Тобто кожен угорець умовно отримує з бюджету ЄС майже втричі більше, ніж сплачує.

Польща і Словаччина: тривожні перебільшення

У Польщі кандидат у президенти від «Права і справедливості» Кароль Навроцький казав, що його країна не допустить рішень, які можуть зашкодити економіці та сільському господарству. Ці заяви підхопили російські пропагандистські ресурси, просуваючи наратив про конкуренцію з боку України.

Журналіст Лукаш Варжеха твердив, що «десятки мільярдів євро польських грошей потечуть в Україну», яка стане конкурентом у межах ЄС.

У Словаччині ширилися фейки про те, що вступ України змусить місцевих фермерів вирощувати верблюдів та апельсини. Цю дезінформацію поширили, спотворивши заяву депутатки Любіци Карвашової про можливу зміну сільськогосподарського профілю країни.

Інший словацький політик Дьєрдь Ґімесі вважає, що Україна начебто «з’їсть» значну частку коштів із Фонду згуртування та аграрної політики ЄС, бо має низький ВНД і великі площі орних земель. Він оцінив потенційне фінансування України у 600 євро з кожного громадянина ЄС.

Чи справді Україна «забере» гроші в інших?

Фонд згуртування надає фінансування країнам із валовим національним доходом на душу населення менше 90% середнього по ЄС. А дотації в межах Спільної аграрної політики залежать від площі сільгоспземель. Такі критерії справді роблять Україну потенційним великим отримувачем допомоги. Але всі теперішні розрахунки базуються на припущенні, що вступ відбувся б сьогодні. У реальності ж інтеграція розтягнеться на роки, за які зміниться і Україна, і ЄС.

За оцінками Інституту німецької економіки в Кельні, якби Україна приєдналася до ЄС у 2023 році, вона б отримала 130–190 мільярдів євро: 70–90 млрд за аграрною політикою і 50–90 млрд за політикою згуртування. Цифри вражають, але вони є відправною точкою для дискусії про реформу бюджету ЄС.

Розширення ЄС — це інвестиція, а не втрата

Європейський Союз завжди супроводжує розширення трансформацією бюджетних пріоритетів. Наприклад, Хорватія, що приєдналася до ЄС у 2013 році, ще до вступу отримала майже мільярд євро допомоги, а після — понад 12 мільярдів на розвиток.

Завдяки фінансуванню реформ, модернізації інфраструктури та інституційній підтримці Хорватія стала більш конкурентоспроможною. Це посилило її економіку й водночас — єдиний ринок ЄС. Тому інвестиції в нові країни-кандидати — це не витрати заради витрат, а стратегічний розвиток континенту.

Україна стане чистим отримувачем допомоги — це правда. Але такою ж була Польща, такі ж зараз Угорщина, Румунія та Болгарія. І саме завдяки цій солідарності ЄС зберігає єдність і стабільність.

Щоб інтегрувати Україну та інші країни-кандидати, Євросоюзу слід переглянути принципи розподілу ресурсів, враховуючи не лише поточні показники, а й потенціал зростання, геополітичну значущість та довгострокові вигоди.

Під час президентської кампанії в Польщі енергетика стала однією з найбільш суперечливих, але водночас об’єднуючих тем. Більшість кандидатів, які 18 ттравня позмагаються за посаду президента держави погоджуються, що енергія має бути «польською» — незалежною, стабільною і виробленою на місці. Проте є значні розбіжності щодо джерел цієї енергії. У деталях поглядів кандидатів розібрались фактчекери проєкту Demagog.pl.

Попри те, що, за даними Forum Energii, частка вугілля в енергобалансі Польщі знижується, воно досі забезпечує понад половину виробництва електроенергії. І хоча з фінансового погляду підтримка вугільних блоків уже скоро стане збитковою, деякі кандидати відкрито захищають вугілля. «Вугілля — це, панове, польське золото», — заявив Марек Якубяк під час дебатів у Коньських, повторивши міф про запаси вугілля на 900 років.

Його підтримує Кароль Навроцький із гаслом: «Федрувати, видобувати, розвивати». Григорій Браун теж не бачить майбутнього без вугілля: «Польща лежить на вугіллі, Польща стоїть на вугіллі». Славомір Менцен звинувачує ЄС у високих цінах на електроенергію і вважає, що без європейських регуляцій видобуток знову стане вигідним. Проте OKO.press вказує, що аргументи Менцена — маніпулятивні: польське вугілля дороге не через ЄС, а через об’єктивні економічні чинники.

Усіх прихильників вугілля об’єднує опозиція до Європейського Зеленого курсу. Але навіть скептики визнають, що президент не має повноважень скасовувати ухвалені в ЄС закони. «Акти права ЄС були ухвалені, бо політики так вирішили», — нагадує кандидат Марек Вох.

Разом з тим більшість кандидатів погоджуються: енергетична трансформація повинна бути справедливою. «Це не лише питання енергетики, а й традиції, гордості і місцевої ідентичності», — зазначив Рафал Тшасковський, говорячи про Сілезію. «Дитина шахтаря має такі ж права, як і дитина еколога», — підкреслив Сzymon Hołownia. А представниця лівих Магдалена Бєйат запевнила: «Відповідальність лівої президентки — зробити так, щоб трансформація не відбувалась коштом звичайних людей».

Більшість кандидатів також підтримують розвиток атомної енергетики. Сейм Польщі нещодавно виділив понад 60 млрд злотих на будівництво АЕС, і 92,5% опитаних громадян це схвалюють. Адріан Зандберг бачить в атомі ключ до незалежності: «Або ми дійсно швидко будуємо 8 ядерних блоків, або залежимо від диктатур». Він пропонує 15-річний план атомної індустрії — амбітніший, ніж урядовий, який передбачає лише дві АЕС до 2043 року.

Складнішою є ситуація з відновлюваними джерелами енергії. Шимон Головня назвав їх частиною «польського шляху»: «Польський вітер, польське сонце, польський атом». Рафал Тшасковський бачить у відновлювальних джерелах енергії прояв енергетичного патріотизму. Магдалена Бєйат хоче, щоб інвестиції в енергетику не враховувались у дефіциті бюджету ЄС.

Натомість Марек Якубяк назвав вітрову енергію «фантазією» і поширював неправду про морські вітрові станції. А Артур Бартушевич, відомий критик Зеленого курсу, брав участь у заході разом із прихильником псевдомедицини, де засуджував інвестиції у вітрову енергетику.

Попри науковий консенсус щодо зміни клімату, більшість поляків не вважають її пріоритетною темою виборів, свідчать дані соціологів із CBOS. Проте вона залишається викликом, який вимагає уваги політиків — незалежно від того, чи обирають вони «польський вітер», «польський атом» чи «польське золото».

Польські спецслужби та уряд попереджають: Росія активно намагається вплинути на результати майбутніх президентських виборів у Польщі. За словами урядовців, російські структури вербують громадян Польщі через даркнет, пропонуючи їм 3–4 тисячі євро за поширення дезінформації у соцмережах. Про це повідомили у словацькому проєкті протидії дезінформації Infosecurity.

Згідно з інформацією, яку надає віцепрем’єр і міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський, вербування здійснюється безпосередньо перед виборами, які відбудуться у травні 2025 року. «Росія пропонує полякам гроші за маніпулювання виборчим процесом зсередини країни», — заявив він наприкінці січня в інтерв’ю для польських медіа.

Особливу увагу привертає те, що вербування нібито відбувається саме через даркнет — закриту частину інтернету, доступ до якої можливий лише через спеціальні браузери. Цей інструмент дає змогу уникати ідентифікації завдяки високому рівню анонімності та шифруванню. «Росія шукає підтримки для свого контенту, використовуючи ресурси GRU та ФСБ», — уточнив Гавковський у коментарі Reuters.

Він також повідомив, що ідентифікована нова російська група, яка, за його словами, була «натхненна і підготовлена російською військовою розвідкою» і має чітку мету — вплинути на вибори в Польщі через поширення фейків та вербування осіб, які зможуть «підірвати єдність польської політичної сцени».

Спроби впливу Росії на виборчі процеси в Європі не є новими. Нещодавній приклад — Румунія, де в грудні 2024 року Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів. За офіційною інформацією, причиною стали «агресивні гібридні атаки з боку Росії», що включали спроби маніпуляції голосами виборців, злам офіційних виборчих сайтів і непрозоре фінансування кампанії. Як повідомили румунські спецслужби, з російських кіберплатформ було здійснено понад 85 000 спроб зламати виборчу інфраструктуру.

Особливо підозрілим виглядав і результат виборів: у першому турі несподівано переміг крайній правий проросійський кандидат Калін Джорджеску, який до того мав лише однозначну підтримку в соцопитуваннях, але раптом набрав 23% голосів. Враховуючи це, Конституційний суд скасував не лише результати першого туру, а й проведення другого. Джорджеску вдруге не зможе балотуватися.

Як наголошують в Infosecurity, Польща, яка послідовно підтримує Україну у війні проти Росії — як військово, так і гуманітарно, — стала однією з головних мішеней російських інформаційних та кібероперацій. «Польща сьогодні — найчастіше атакована країна ЄС у сфері кібербезпеки», — наголосив Гавковський.

Нагадаємо, що в Польщі 18 травня відбудуться вибори президента держави. І проблеми стосунків Польщі та України використовуються російськими пропагандистами.