Польща нині приймає близько мільйона українських біженців, переважно жінок і дітей, однак суспільні настрої з початку повномасштабної війни змінилися. За даними Центру дослідження громадської думки, у 2022 році 51 відсоток поляків позитивно ставився до українців, тоді як на початку 2025 року цей показник знизився до 30 відсотків, а частка негативних оцінок зросла до 38 відсотків. Антиукраїнські наративи намагаються використати реальні соціально-економічні побоювання, щоб поглибити розкол, що є типовим для інформаційних операцій, пов’язаних із Росією.

Після вето Кароля Навроцького на поправки до закону про допомогу українським громадянам у Польщі в мережі почали поширюватися твердження про те, що українці нібито живуть коштом польської держави й нічого не дають навзаєм. У цих повідомленнях біженців зображували як «утриманців», які зловживають соціальними програмами та виснажують бюджет. Риторика часто була дегуманізувальною і протиставляла українців польським громадянам.

Факти свідчать про інше. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, 78 відсотків українців у Польщі працюють, а у 2024 році їхня зайнятість і споживання сприяли зростанню ВВП країни на 2,7 відсотка. Того ж року українці сплатили до польського бюджету 15,2 мільярда злотих, тоді як отримали 2,8 мільярда злотих допомоги за програмою «Сім’я 800+». Попри це, фейкові твердження про «паразитування» продовжують активно поширюватися.

Ще сильніший сплеск ворожих наративів стався після інциденту з російськими дронами у вересні. В інформаційному просторі почали звинувачувати Україну в нібито спробах втягнути Польщу та НАТО у війну з Росією. Частина дописів називала інцидент «українською провокацією» або «операцією під чужим прапором», повністю ігноруючи роль Росії.

Аналітики DFRLab дослідили понад 400 тисяч дописів, коментарів і відео у Facebook, YouTube та TikTok і виявили ознаки скоординованої поведінки. Невеликі мережі акаунтів, часто з аполітичними назвами сторінок, синхронно публікували однаковий контент, що свідчить про маніпуляцію платформами. Окремі сайти клікбейтного типу й пов’язані з ними сторінки монетизували трафік, поширюючи антиукраїнські матеріали.

Дослідження також показало, що частина антиукраїнських наративів просувається під виглядом «духовних» або конспірологічних спільнот, а також через штучно згенеровані відео з використанням штучного інтелекту. Такі матеріали поширюють у неполітичних групах, що ускладнює їх виявлення та модерацію.

У DFRLab пишуть, що подібні кампанії є частиною ширшої стратегії з підриву підтримки України, спотворення політичної дискусії та послаблення ролі Польщі як одного з ключових союзників України. Зростання ворожості до українських біженців становить ризик не лише для суспільної згуртованості, а й для безпеки самої Польщі.