Польськомовні користувачі фейсбуку опублікували картинку про Україну. У ній зазначено: «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, брати участь у "Євробаченні", брати участь у спортивних змаганнях, торгувати з усім світом, розважатися в Києві та інших місцях, де ховаються боягузи? Щось тут не сходиться, і при цьому вимагати допомоги від усього світу. Брехня, погоджуєтеся?». На цей кейс звернули увагу польські фактчекери з проєкту Demagog.

У відповідь на питання «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, [...] торгувати з усім світом?» вони посилаються на дослідження докторки Марії Грінберг з MIT. Вона стверджує, що зв'язок між торгівлею та збройним конфліктом є складним і неоднозначним. Війна руйнує торговельні зв'язки між країнами, але не ліквідує їх повністю. Україна експортує метали, машини, хімікати, але головним чином – сільськогосподарську продукцію. Війна призвела до зниження експорту цих товарів і підвищення їх цін. За даними Світового банку, експорт товарів і послуг в Україні значно знизився у 2022 році. Однак у 2023 році Україна досягла певної стабілізації, хоча експорт зменшився приблизно на 20% через нижчі ціни на світових ринках, а не через зменшення обсягу продажів.

Щодо участі у спортивних і музичних змаганнях, є багато прикладів країн, які відправляли свої команди на різні турніри під час збройних конфліктів. Наприклад, на Олімпіаді 2012 року в Лондоні брала участь команда Сирії, де тривала громадянська війна. У 2016 році на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро змагалися команди Іраку та Лівії. У 2020 році (яка фактично відбулася в 2021 році через пандемію COVID-19) на Олімпіаді в Токіо брали участь команди М'янми та Сомалі.

Україна також не перша країна, яка брала участь у "Євробаченні" під час війни. Наприклад, Хорватія та Боснія і Герцеговина — в першій половині 90-х років під час воєн у Югославії. У 2022 році переможцем конкурсу став український гурт Kalush Orchestra, але через війну він 2023 року був проведений у Ліверпулі (Великобританія).

Фотографії українців, які прогулюються вулицями Києва, не є доказом відсутності війни. Наприклад, під час Другої світової війни люди також продовжували займатися своїми справами, як свідчать архівні фотографії.

Війна в Україні залишається реальною загрозою для багатьох людей. За даними Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні, впродовж двох років війни було підтверджено понад 10 тисяч смертей серед цивільного населення внаслідок російських атак. Найважчі бої йдуть на сході країни, але атаки відбуваються і в інших регіонах.

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб викликати серед поляків скепсис щодо допомоги та підтримки Україні та її громадянам. 

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Російські медіа поширюють інформацію, наче польський прем’єр Дональд Туск підтвердив введення війсь НАТО в Україну. Про це посадовець нібито повідомив під час спілкування з пресою у Сеймі (польському парламенті). 

Аналітики StopFake пишуть, що під час спілкування з пресою панові Туску поставили запитання, чи може НАТО допомогти Україні протистояти російській агресії, ввівши війська на територію країни? У відповідь прем'єр-міністр пояснив, що Альянс уже надає Україні всеосяжну військову допомогу, але не хоче втручатися у війну безпосередньо і тому не відправляє свої війська в Україну. 

При цьому польський прем’єр також зазначив, що невеликий технічний контингент в Україні присутній — це спостерігачі та інженерні фахівці, які залишаються далеко від лінії фронту і не беруть участі в боях. Найчастіше такі фахівці спостерігають за розподілом військової допомоги союзників, займаються охороною посольств держав-членів або представляють апарат військових аташе.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відеоролик з символікою європейського інформаційного телеканалу Euronews, у якому заявляється, що біженка з України нібито створила в Польщі салон краси з комарами, укус яких мав позбавити її клієнтів від целюліту. У відеоролику повідомляється, що після того, як один з пацієнтів потрапив до лікарні Гданська з алергією, польська поліція нібито затримала за шахрайство Катерину Іванченко — жінку, яка, за свідченнями пропагандистів, організувала цей бізнес. «На звичайних комарах, які, як вважалося, відсмоктують жир, українка заробила 1 мільйон злотих», — зазначається в публікаціях. Насправді ця інформація не відповідає дійсності.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що розповсюджуване в мережі відео імітує дизайн відеороликів Euronews — зокрема, в правому верхньому куті відео можна помітити логотип компанії. Однак ні на офіційному вебсайті, ні в соціальних мережах медіакомпанії немає подібного сюжету. На те, що ця історія є повністю вигаданою, вказує і той факт, що жодне з польських медіа також не повідомляло про подібні випадки шахрайства з боку українки.

Для створення фейкового відео зловмисники використали відеофрагменти з безкоштовних стокових відео. Для ілюстрації вигаданого затримання власниці салону краси був узятий відеофрагмент затримання підозрюваної у підпалі торгового центру в Гданську. Цей випадок стався в липні 2020 року і не має жодного стосунку до описаного у фейковому ролику інциденту.

Мета цього фейку — дискредитувати біженців з України в очах поляків. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші російські фейки щодо українських біженців.

У соціальних мережах та російських пабліках пропагандисти активно поширюють повідомлення про те, що "група українських біженців, незадоволена політикою влади Польщі щодо поставок українських товарів та недостатньої військової допомоги, влаштувала акт помсти й підпалила фармацевтичний склад Farmacol у Катовице ввечері 8 квітня". Пропагандисти також поширюють два коротких відеоролики з місця подій, на одному з яких видно горіння будівлі з написом Farmacol. У соцмережах вже традиційно використовують мову ненависті та звинувачення у бік українських біженців. Однак це є ще одним фейком російської пропаганди.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що ввечері 8 квітня 2024 року у польському місті Катовіце дійсно горів склад, що належить фармацевтичній компанії Farmacol, проте українські біженці не мають жодного стосунку до цього інциденту. Жодні польські медіа або будь-яке інше достовірне джерело не має інформації про підпал складу саме українцями.

Більше того, польський сайт Fakehunter також спростував цей фейк та цитує заступника глави прокуратури Південного району Катовіце Славомира Барнаса: "Попередні висновки, зроблені на етапі візуального огляду, виключають можливість підпалу в цьому місці, не кажучи вже про те, що винуватцями були іноземці". Прокуратура поки не бажає коментувати справжню причину пожежі, оскільки у неї ще немає експертної думки, проте вона називає версію, згідно з якою до інциденту причетні громадяни України, необґрунтованою.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть демонізувати українських біженців у Польщі та викликати негативне до них ставлення. У такий спосіб вони також хочуть, щоб Польща припинила допомагати Україні та її мешканцям. "Детектор медіа" неодноразово спростовував й інші російські вигадки про українських біженців.

Пропагандисти поширюють в соцмережах короткий відеоролик, на якому декілька чоловіків викладають на площі в центрі Варшави, як вони стверджують, трупи у чорних мішках. На задньому плані видно багато польських прапорів та пам'ятні вінки. У описі до відео вони пишуть: «Польські найманці повертаються з війни в Україні!». «Чому їх кидають, як мішки з картоплею?», «Це якось не шанобливо з трупами?», «Так, правильно, попоїли і додому», «Сподіваюся, вони зрозуміли, що краще не воювати з росіянами!», – коментують відео читачі проросійських пабліків.

Журналістам StopFake вдалося знайти оригінальне відео. 23 березня воно було опубліковане на YouTube-каналі «ToNieNaszaWojna!» ("ЦеНеНашаВійна!") під назвою «Najgorszy dzień pokoju jest lepszy niż najpiękniejszy dzień wojny. Demo Warszawa, Polska 23.03.2024» ("Найгірший день миру є кращий за найгарніший день війни. Демонстрація Варшава, Польща, 23.03.2024").

Насправді те, що відбувається на відео, - це перформанс, який пройшов у рамках мітингу 23 березня 2024 року у Варшаві. В описі до відео йдеться, що це - «антиглобалістська, антиамериканська демонстрація у Варшаві проти війни в Україні».

Пропагандисти за допомогою цього відео хочуть залякати іноземців. Мовляв, їх силоміць найматимуть помирати за Україну. Втім участь у Інтернаціональному легіоні ЗСУ є добровільною.

Російські пропагандисти поширюють неправдиву інформацію, нібито Україна фактично не є суверенною державою, оскільки на її закордонному паспорті надруковано «Україна» замість «Республіка Україна», на відміну від паспортів країн Європейського Союзу. Однак це — неправда.

На цей фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що Україна — це повна назва держави, і тому на обкладинці українського паспорта зазначено «Україна». Така практика є стандартною для багатьох країн світу, включаючи членів Європейського Союзу. Наприклад, на паспорті Чехії написано «Чеська Республіка», а на паспорті Польщі — «Республіка Польща».

Проте не всі країни — члени ЄС використовують слово «республіка» в назві своїх країн, як це стверджують пропагандисти. Це через те, що не всі з них є республіками. Наприклад, Нідерланди, Бельгія, Данія, Іспанія та Швеція є королівствами, тому на їхніх паспортах не вказується слово «республіка». Також на паспортах інших європейських республік, таких як Угорщина, Румунія та Ірландія, можна побачити лише назву країни без цього слова .

На паспортах різних країн можна побачити різні підходи до вказання повної назви держави. Отже, твердження про те, що Україна не є державою через відсутність слова «республіка» на її паспорті, є безпідставним.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб виправдати агресію Росії в бік України тим, що Україна нібито не є справжньою державою.

В інтерв'ю для польського інформаційного телеканалу Polsat News ексначальник Генерального штабу Війська Польського Раймунд Анджейчак, згідно зі словами пропагандистів, висловив думку, що втрати України слід оцінювати мільйонами, а не сотнями тисяч. Проте ця інформація є маніпуляцією.

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у своєму виступі Анджейчак згадав про втрати, пов'язані з масштабним потоком біженців та обмеженими ресурсами для мобілізації. Він сказав про певну загрозу, вказавши на нестачу людей в Україні і проблему з мобілізаційним потенціалом, заявляючи про «10 мільйонів біженців».

Однак оцінки Анджейчака щодо втрат не є точними. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, понад 9 млн українців перебувають за кордоном, з них лише частина є біженцями, а інша — трудовими мігрантами або особами, що виїхали з країни раніше. За різними підрахунками, кількість українських біженців становить від 4,9 до 6,5 млн.

Дослідження Центру економічної стратегії також наводить інші цифри, вказуючи на меншу кількість українців за кордоном через війну. Оцінки реальних втрат військових України також варіюються, але не досягають мільйонів. Приблизні цифри загиблих та полонених містяться в матеріалах «Книги пам'яті полеглих за Україну», яка веде облік втрат унаслідок війни з 2014 року.

Пропагандисти часто виривають фрази відомих політиків та військовослужбовців з контексту, щоб драматизувати ситуацію та викликати зневіру українців.

У середині березня 2024 року російські пропагандисти поширювали інформацію про те, що Україна нібито не випускає громадян африканських країн та «примусово» їх мобілізовує для бойових дій. Мовляв, про це повідомив американський телеканал ABC News, де громадянин Конго нібито стверджував, що йому пропонували воювати за Україну. Однак це — маніпуляція.

Після поширення цієї інформації StopFake вирішив перевірити, чи справді громадянин Конго скаржився американському телеканалу на те, що його не випускають з України та намагаються «примусово» мобілізувати для військових дій. Вони з'ясували, що новина виявилася неправдивою.

На відео, яке поширює агітпроп, не чути, як іноземець скаржиться на те, що його не випускають з України. На початку ролика голос телеведучої розповідає про особу з Конго, яка стверджує, що була об'єктом дискримінації при спробі сісти в евакуаційний поїзд. Далі йде пряма мова іноземця, який розповідає, що йому пропонували воювати за Україну. Після його коментаря відео обривається. Зробити висновки про те, чому його не випустили з країни та чи справді його намагалися «примусово» мобілізувати, неможливо.

У зв'язку з цим StopFake спробував знайти цю новину на американському каналі ABC News та переглянути, чи є там, можливо, додатковий контекст, який допоміг би зрозуміти цю ситуацію краще. У відеосюжеті видно, що громадянина Конго звуть Піра Діантуаді. На сайті ABC News вдалося знайти статтю про цю особу. Виявилося, що вона була опублікована навесні 2022 року і присвячена іноземним біженцям, які намагалися виїхати з України після повномасштабного вторгнення Росії. Автори матеріалу намагалися розібратися, чи була дискримінація за расовими ознаками під час евакуації з країни. Зокрема, Діантуаді скаржився, що незважаючи на обіцянку посадити на евакуаційний поїзд лише «жінок і дітей», він бачив, як садять українських чоловіків. Матеріал супроводжується вставкою, де Діантуаді розповідає «про пропозицію» воювати за Україну, якою скористалися пропагандисти. Проте в матеріалі немає жодних висновків про те, що Україна намагалася свідомо не випускати іноземців з країни та «примусово» мобілізувати їх.

У статті ABC News також зазначено, що інтерв'ю з громадянином Конго було взято вже в Польщі. Написи польською мовою на задньому плані відео це підтверджують. Тобто, іноземцю все ж таки вдалося покинути Україну на початку вторгнення Росії. Тому російський агітпроп просто спробував по-новому використати історію про «заборону на виїзд» та «примусову» мобілізацію іноземних громадян, публікуючи старе відео з людиною, щоб дискредитувати Україну в очах громадян країн Півдня.

Варто додати, що згідно із законодавством України, іноземців неможливо мобілізувати. Як пояснив у коментарі ArmyInform начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ Збройних сил України полковник Роман Горбач, іноземець може лише сам захотіти цього.

«Згідно з законодавством, іноземці можуть призиватися до Сил оборони. Але вони не призиваються за мобілізацією, а приймаються на військову службу добровільно за контрактом в лави Збройних сил України», — повідомив Роман Горбач.

У мережі поширюється відеоролик, на якому поляки нібито фурами вивозять з Херсонської області чорнозем. Він складається з трьох частин: перша частина показує земельні роботи; друга — як навантажувач наповнює вантажівку землею; третя — зйомка дороги водієм автомобіля. На відео є напис: «Як пройшов мій тиждень. Херсонська область». За словами авторів численних публікацій із ним, землю вивозять до польського міста Мишловице. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що вперше цей відеоролик почали поширювати в мережі переважно проросійські телеграм-канали й анонімні акаунти ще на початку березня 2023 року. Вони наголошують, що на відео немає жодних ознак, що кадри навантаження землі справді були зняті в Україні. Зворотний пошук за зображенням через низьку якість запису також не дав позитивних результатів. Тільки остання частина відео вказує на те, що його автором, імовірно, є поляк — на фоні чується польська музика і польська мова.

Та все ж у першій частині відео чітко видно вантажівку, в яку навантажують землю, а в другій — логотип на кермі машини, з якої здійснюється зйомка дороги. Журналісти AFP Polska, які ще в 2023 році теж звернули увагу на цей фейк, змогли ідентифікувати ці дві машини: у першій частині відео фігурує вантажівка Shacman (Shacman F2000 або Shacman F3000), у другій — Scania. Цей факт свідчить про те, що ці два відеофрагменти не пов'язані між собою і, ймовірно, були об'єднані в одне відео з метою фальсифікації.

Вивезення українського чорнозему також є малоймовірним ще й через те, що це суперечить законодавству Польщі та ЄС. Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/2072 від 28 листопада 2019 року імпорт ґрунту та добрив заборонений. Отже, вантажівки з землею просто не могли би перетнути кордон між Україною та Польщею. Крім того, у спростуванні від StopFake є фаховий коментар щодо погіршення якості українського чорнозему, через що його транспортування до інших країн теж здається вже малоймовірним.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб поглибити напругу в двосторонніх відносинах Польщі та України на фоні останніх подій, зокрема протестів польських фермерів проти імпорту української продукції. «Детектор медіа» також писав, як іще Росія намагається використати та підтримувати ці протести не лише в Польщі, а й в інших країнах ЄС.

Під час розгляду Конгресом США питання про надання військової допомоги Україні, європейські лідери висловлюють стурбованість щодо того, як припинення фінансової підтримки з боку США у боротьбі проти російської агресії може вплинути на Україну. У пості в Instagram від 25 лютого стверджувалося, що міністр закордонних справ Польщі назвав США "дисфункціональною та ненадійною" державою через затримки в процесі. Зокрема, пропагандисти поширювали такі дописи в соціальних мережах накшталт Instagram. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту Politifact. Вони з'ясували, що хоча міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський дійсно висловив занепокоєння щодо можливого припинення США військової допомоги Україні в інтерв'ю для Bloomberg News 22 лютого, він закликав до демократичного процесу у вирішенні цього питання та закликав спікера Палати представників поставити законопроєкт про пакет допомоги Україні на голосування.

У своєму інтерв'ю Сікорський підкреслив потенційні наслідки, якщо США не нададуть очікувану допомогу своїм союзникам, попереджаючи про негативні процеси для американських альянсів у всьому світі.

Немає доказів, які б підтверджували, що міністр закордонних справ Польщі називав США "дисфункціональними та ненадійними" у своєму інтерв'ю Bloomberg News або в іншому місці. Тому ми оцінюємо це твердження як хибне.

Російські пропагандисти виривають подібні висловлювання з контексту, щоб розсварити між собою західні держави та викликати скепсис щодо допомоги Україні. "Детектор медіа" вже писав щодо про те, як російська пропаганда намагається вплинути на політику Сполучених Штатів та задля яких цілей.

Російські пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію про те, що в Польщі нібито зафіксували масову загибель птахів після того, як вони, за припущенням, поїли українського зерна, що висипалося з товарних вагонів. «Поляки бояться, що вони — наступні, бо з України привозять отруєне зерно», — пишуть вони у пабліках. Деякі пропагандисти також розповідають, що йдеться про зерно, яке нібито вирощували в радіоактивній зоні навколо Чорнобиля, і саме воно тепер продається в Європу.

Проте не існує жодних фактичних підтверджень того, що десь у Польщі була зафіксована масова загибель птахів саме через українське зерно. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що спершу на відео, яке поширюють пропагандисти як доказ цих тверджень, показують кілька мертвих птахів, переважно ворон, які лежать поряд із залізничними коліями польського міста Замость. Жодних досліджень причин смерті цих птахів не проводилося. Немає жодної інформації про те, що трапилося, навіть у місцевих медіа. Про це були лише повідомлення в соцмережах, де й опублікували це відео. Польські фактчекери з проєкту Demagog також звернули увагу на поширення фейку серед поляків і взяли коментар в орнітолога, який підтвердив, що без токсикологічних і ветеринарних досліджень неможливо стверджувати, що птахи померли через отруєне зерно.

Також ситуацію коментували місцеві блогери, відзначивши, що в тому місці, де було зняте відео, не ходять товарні поїзди. Крім того, птахи на відео лежать у дивних позах, деякі зі зламаними крилами. Дивним є також те, що на відео лише ворони, а не голуби, горобці або інші «міські» птахи.

Щодо якості українського зерна, яке експортується в Європу, воно дуже ретельно перевіряється покупцями. Вони не тільки контролюють якісні показники придбаного зерна, а й переконуються, що продукція має необхідну міжнародну сертифікацію.

«Кожна партія супроводжується аналізом незалежного сюрвеєра, номінованого в GAFTA», — заявив в інтерв'ю сайту Latifundist.com засновник трейдингової компанії «Агроойлтрейд» Сергій Орловський. За його словами, будь-які невідповідності якості можуть стати основою для судових позовів.

Такий фейк поширюється на тлі виступів польських фермерів проти європейської сільськогосподарської політики та блокади пунктів пропуску з Україною, а також блокади доріг і автомагістралей у деяких воєводствах з вимогою заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з України. Протести супроводжуються дезінформаційними кампаніями і розпалюванням ворожнечі між союзниками, що, очевидно, вигідно Кремлю. «Детектор медіа» вже писав про те, як Росія підживлює та використовує протести фермерів по всій Європі.

Російські телеграм-канали з посиланням на польських прикордонників поширюють інформацію, що впродовж 5 лютого 2024 року до Польщі з України виїхало 16400 людей. Причина цього — нібито втеча українців від Зеленського. 

Насправді російські пропагандисти маніпулюють інформацією. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Так, 5 лютого 2024 року й справді з України до Польщі виїхало 16400 людей, проте того ж дня з Польщі в Україну повернулося 17600 людей. Крім того, це не означає, що ніхто з тих, хто виїхав, більше не повернеться назад. У ці дні, коли небо над Україною закрите для цивільних літаків, один з небагатьох варіантів потрапити в будь-яку іншу країну — це їхати через Польщу. Українці можуть провідувати своїх родичів за кордоном, подорожувати або ж їздити у власних справах, а потім повертатися назад. 

У цьому випадку росіяни вдаються до однієї з тактик пропаганди, що має назву «вибіркова правда». Її суть полягає в тому, що твердження може бути частково правдивим, може бути повністю правдивим, але не включати всю правду, або може містити декілька оманливих елементів. Тобто, у повідомленні про «втечу українців від Зеленського» росіяни навмисно змовчали про 17600 людей, які повернулися з Польщі в Україну 5 лютого 2024 року, тим самим подавши інформацію однобоко. 

• Читайте також: На кордоні Польщі з Німеччиною буцімто ловлять українських біженців, щоб відправити їх на фронт

Російські телеграм-канали поширили інформацію про вивчення польської мови як другої іноземної в школах Полтавщини. Пропагандисти пояснюють це тим, що українська влада нібито готує громадян до здачі своїх територій Польщі. Однак це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що в одному з класів ліцею №17 «Інтелект» у Полтаві справді вивчають польську мову як другу іноземну (перша — англійська). Але запровадити вивчення польської вирішила не влада, а батьки учнів. Це рішення було ухвалене на рівні батьківського комітету і взяте на обласному рівні для вивчення у двох школах Полтавщини, як підтверджує Центр протидії дезінформації при РНБО.

Міністерство освіти і науки розробило програму вивчення польської мови для учнів 5-9 і 10-11 класів, проте вона не є обов'язковою. Директорка ліцею №17 Олена Голтвяниця наголошує, що Міністерство не обмежує школу у виборі іноземних мов для вивчення. Запровадження польської мови в ліцеї обґрунтовується тим, що багато дітей мають досвід перебування в Польщі, тому це стає для них зручнішим варіантом за інші іноземні мови. Також це дає дітям більше можливостей для практики.

Отже, це нововведення зумовлене спільною ініціативою батьків та школи, і воно абсолютно не пов'язане з будь-якими планами віддати території Польщі. Крім того, польська влада вже кілька разів висловлювала повагу до територіальної цілісності України. «Детектор медіа» вже писав, як та навіщо пропагандисти намагаються створювати фейки про те, що Польща нібито скоро захопить Україну. 

Кшиштоф Соколовський записав відеозвернення до поляків і закликав їх іти на війну в Україні та вбивати росіян. У кінці своєї промови він вигукнув: «Бий Москву, бий до останньої кулі, вперед на Москву, за рідну Україну! Ворогам смерть! Слава Україні — Героям слава!». Це відео підхопив польський проросійський політик і поширив його на своїх сторінках у соцмережах із підписом: «За одну хвилину українець підігріває нас до війни з Росією». 

Насправді Кшиштоф Соколовський — поляк, він народився у Варшаві та закінчив Варшавський університет. Про це пишуть журналісти Укрінформу. Українську мову чоловік почав вчити у 2022 році, про що свідчить допис на його фейсбук-сторінці. Раніше Соколовський був адвокатом, але втратив ліцензію через численні шахрайства. Зараз же він став інструментом у руках проросійських польських політиків.

Цим фейком російська пропаганда прагне погіршити відносини України та Польщі, пересварити дві країни між собою. Мовляв, українці намагаються втягнути у війну ще й своїх сусідів-поляків. Сам же Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україні не потрібні військові НАТО, а лише озброєння та гроші. Раніше «Детектор медіа» спростовував інформацію про те, що у Польщі тепер нібито роздаватимуть повістки українцям.

Російські пропагандистські ресурси поширюють інформацію, що на польсько-німецькому кордоні діють блокпости, на яких нібито затримують українських біженців, щоб депортувати їх. Це — фейк.

Цю дезінформацію опрацювали фактчекери з проєкту StopFake. Вони зʼясували, що згадані блокпости й справді існують, проте вони не мають стосунку до України. Блокпости створені з безпекових причин і пов’язані з напливом нелегальних мігрантів та діяльністю контрабандистів, які  переправляють людей через кордон. За словами начальника управління преси та інформації Міноборони України Ілларіона Павлюка, у Міністерстві не розробляють жодних заходів, які чинили б тиск на військовозобов’язаних українців, що виїхали за кордон. 

Після оприлюднення Законопроєкту від 25 грудня 2023 року щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби агітпроп помітно більше спекулює на темі мобілізації. Законопроєкт у першому читанні містить, зокрема, запрошення українців за кордоном уточнити свої облікові дані. Проте це ніяке не «полювання» за людьми, а жодної примусової мобілізації за межами України не планується.

Проросійські ресурси пишуть, що працівники ТЦК почали роздавати повістки українським чоловікам у Варшаві. Як доказ пропагандисти поширюють відео, на якому чоловік у військовій формі нібито виписує повістку українцю в столиці Польщі. 

Насправді відео є постановним — його зняв український військовий, який проходить реабілітацію у Варшаві після важкого поранення на війні. Мета цієї постановки, за словами військового, — «потріпати нерви ухилянтам», які виїхали за межі України незаконним шляхом. Про це він розповів уже в новому відео, яке поширив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Агітпроп системно спекулює на темі мобілізації в Україні, зокрема поширюючи дезінформацію. Цим фейком пропагандисти підживлюють свій наратив, мовляв, українська влада провадить політику «могилізації» звичайних українців. Ба більше, відтепер нібито «ловитимуть» уже й українців за кордоном. Раніше ми опрацювали меседж агітпропу, згідно з яким платити допомогу українським чоловікам-біженцям нібито набагато дорожче, ніж передати їх на службу ЗСУ.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, ніби під «впливом українських банд» у Польщі процвітає відмивання коштів, торгівля дітьми, наркотиками, зброєю тощо. У публікаціях посилаються на матеріал польського медіа.

Аналітики VoxCheck опрацювали кейс і пояснили, що матеріал опублікували в польськомовному медіа, яке системно поширює кремлівську пропаганду. Отже, будь-які його тези не претендують на об’єктивну інформацію. 

Одна з публікацій, що справді розкриває тему злочинів, скоєних іноземцями у Польщі, — матеріал у виданні Rzeczpospolita, у якій аналізується, які злочини вчинили мігранти у Польщі 2022 року. Головне управління національної поліції спеціально для видання підготувало статистику щодо злочинів, які вчиняють іноземці у Польщі. Так, загалом 2022 року було скоєно 15 тисяч злочинів представниками різних національностей, найчастіше до статистики потрапляли українці, як найчисленніша група, а також білоруси та грузини. Аналітики додають: людей з українським громадянством у Польщі близько 1,5 млн осіб. Тобто за відносними показниками кількість українських правопорушників становить 0,15% від усіх українців у Польщі. Найпоширенішим видом злочину серед іноземців, зазначає Rzeczpospolita, є водіння автомобіля у стані алкогольного сп’яніння. На другому місці за популярністю — зберігання наркотиків. 

У такий спосіб агітпроп намагається представити українських біженців як злочинців або терористів, як культурну та економічну загрозу ЄС — для того, щоб зменшити підтримку України. Про це ми згадували у власному дослідженні. 

Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» спростували низку фейків та маніпуляцій на тему українських біженців у Польщі. Наприклад, ми аналізували маніпуляцію щодо збільшення крадіжок у польських магазинах на третину нібито через українських біженців. А також пояснили іншу маніпуляцію, через яку пропагандисти стверджували, що ставлення багатьох поляків до українців погіршилося.

Прокремлівські ресурси пишуть, що передача Україні польської зброї підпадає під визначення держзради, позаяк буцімто наслідком такої політики є те, що Польща залишається роззброєною. Стверджуючи це, російські ЗМІ посилаються на допис Пшемислава Пʼясти в газеті Myśl Polska.

Журналісти проєкту «Без брехні» опрацювали цю інформацію. Як виявилося, онлайн-видання Myśl Polska часто публікує кремлівську пропаганду, тож текст Пшемислава Пʼясти цілком вписується в проросійську політику цього медіа. Насправді ж Польща передає Україні техніку, яку замістила на нову, а також виконує старі контракти. Тобто, країна і активно посилює власну армію, і допомагає українцям. 

Агітпроп вкотре намагається послабити військову підтримку України країнами Заходу. Крім того, просуваючи такий меседж, пропагандисти прагнуть культивувати негативне ставлення поляків до України. Раніше ми аналізували меседж агітпропу, що Київ нібито «готує військову провокацію щодо Польщі» на випадок критичного зниження підтримки з боку країн Заходу.

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, що в Польщі, у місті Вроцлаві, яке славиться своїми вуличними гномами, їх колекцію поповнили новою скульптурою — біженцем-чоловіком з українським паспортом і валізою. Втім це — фейк. 

Розібрати цей кейс узялися фахівці з проєкту «Без брехні». Вони зʼясували, що жодних офіційних публікацій про встановлення такої фігурки у Вроцлаві не існує. Втім у березні 2023 року там справді встановили гномів, пов'язаних з Україною, — це біженка з дитиною на руках та валізою, а також волонтер. У такий спосіб поляки висловили подяку тим, хто допомагає українським біженцям після 24 лютого 2022 року.

Пропагандисти намагаються створити враження, що українцям ніхто не радий за кордоном і що вони нікому не потрібні. Саме тому росіяни вдалися до фейку з таким «ганебним памʼятником» у Вроцлаві. Раніше ми спростовували інформацію, що Польща нібито скасувала виплати для українських біженців з 1 січня 2024 року

Таку інформацію поширюють проросійські ресурси. Мовляв, референдум щодо цього відбудеться 15 січня 2024 року у Львові та області. Згідно з відеозаписом, який додають пропагандисти, опитування проводив Польський центр дослідження громадської думки CBOS. З огляду на коментарі, деякі мешканці Львівщини нібито навіть радіють можливості пожити в Польщі. Це — фейк. 

Експерти з Центру протидії дезінформації при РНБО опрацювали цей кейс. Вони зʼясували, що на сайті CBOS немає жодних матеріалів про таке соціологічне опитування. Останнє дослідження щодо України датоване 27 листопада 2023 року, а його тема — війна в Україні, а не так званий референдум. Зрештою, ніякий референдум щодо приєднання Львівської області до Польщі не може бути проведений, позаяк це суперечить законодавству України й становить загрозу територіальній цілісності держави та її безпеці.

За допомогою таких дезінформаційних матеріалів росіяни намагаються підживити свій наратив, буцімто Польща планує окупувати захід України. Також можна простежити намагання пропагандистів створити з Польщі образ ворога для українців. Раніше ми спростовували інформацію, що за 1,5 року війни проти Росії в Україні нібито загинуло понад 10 000 поляків.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що українська влада буцімто почала готуватися до здачі Польщі центральних і західних регіонів України. Про це нібито свідчить той факт, що у школах Полтавщини дітям почали викладати польську мову. Втім це — фейк.

Цей кейс дослідили фахівці в Центрі протидії дезінформації. Їм вдалося зʼясувати, що польської мови на Полтавщині навчають тільки у двох школах, а не у всіх, як стверджують пропагандисти. Про це повідомляє Полтавська міська рада. Крім того, на початку навчального року, окрім обов'язкової англійської, як другу іноземну мову дітям у регіоні пропонувалося вивчати польську або німецьку мову, що свідчить про вільний вибір, а не примус.

Стверджуючи, що Україна готова здавати власні території Польщі, російський агітпроп намагається деморалізувати українське суспільство та запевнити всіх навколо в тому, що поразка української сторони у війні проти Росії неминуча. Також пропагандисти мають на меті створити з Польщі образ ворога серед українців, поширюючи дезінформацію, як у цьому випадку. В рамках наративу, що Польща нібито «поглине» Україну, ми писали про конспірологічну теорію під назвою «Укрополін».

Таку тезу просуває Голова окупаційної адміністрації Херсонської області, колаборант Володимир Сальдо. Крім того, згідно з його словами удар може бути завдано «в найближчій перспективі» або західними, або українськими ракетами з нанесеним на деталі російським маркуванням.  

У Центрі протидії дезінформації опрацювали цю інформацію. Російські військові злочинці та їхні поплічники постійно звинувачують злочинний «Київський режим» у провокаціях як на території України, так і за її межами. Користуючись ситуацією, що склалася на українсько-польському кордоні з блокуванням поляками вантажівок, пропагандисти намагаються ще дужче ускладнити політичні стосунки України та Польщі. Ще одна мета просування згаданого меседжу – скорочення західної підтримки України.

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах та інших соцмережах, поширюють фейкову інформацію про те, що Польща нібито скасовує виплати українським біженцям з 1 січня 2024 року. Мовляв, Польща була адвокатом України в Європейському Союзі, але Зеленському швидко вдалося перетворити друга у ворога. Як «доказ» такого рішення користувачі додають знімок екрана новини від 17 листопада 2023 року буцімто з офіційного сайту польського уряду.

Фахівці проєкту StopFake виявили, що поширювана інформація не відповідає дійсності. Вони зайшли на відповідний сайт польського уряду. Там існує окрема сторінка для громадян України, яка містить офіційну інформацію для біженців українською мовою. Серед опублікованих там новин немає інформації про те, що уряд Польщі ухвалив рішення з 1 січня скасувати соцвиплати для біженців. До цього часу актуальними залишаються публікації, в яких можна ознайомитися з усіма чинними програмами допомоги. Вивчаючи цей сайт, вони також знайшли ту саму картинку, за допомогою якої агітпроп створив фейковий знімок екрана. У новині «Життя та робота в Польщі – 2022» використано те саме зображення, що і в поширюваних пропагандистами неправдивих повідомленнях. Крім того, у відредагованому «оголошенні» агітпроп припустився помилки: слово «припинюється» українською треба писати «припиняється». Ця помилка вказує на ймовірну недостовірність інформації. 

Аналітики StopFake наголошують, що польський уряд справді публічно заявляв про можливе скорочення допомоги українським біженцям. У жовтні 2023 року представник польського уряду Пьотр Мюллер в інтерв'ю агентству PAP повідомив, що рішення, визначені законом про допомогу українцям, ймовірно, втратять чинність у першому кварталі наступного року, і висловив надію, що «просто не знадобиться їх продовжувати». Втім станом на зараз уряд Польщі не заявляв, що з 1 січня всі виплати українським біженцям будуть припинені.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть посварити поляків та українців, а також викликати недовіру українців не лише до польського уряду, а й до українського. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки, де фігурує Польща. Велика кількість вигадок російського агітпропу саме про цю країну зумовлена зокрема й високим рівень підтримки для України з початку повномасштабного вторгнення. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах російського сегменту, коментуючи зустріч президентів країн Вишеградської групи (Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії), які обговорювали питання міжнародної політики, зокрема російсько-українську війну. Автори стверджували, що президент Чехії Петр Павел впродовж саміту глав держав нібито пояснив, що Вишеградська група «готова вступити в агресію проти Росії», а НАТО, мовляв, здійснить напад на Росію уже «після війни в Україні». Це — маніпуляція. 

Аналітики StopFake взялися за кейс і встановили, що жодних заяв про «готовність» НАТО розпочати «вторгнення» до Росії на саміті Вишеградської четвірки не було — це вигадка пропагандистських медіа. Натомість зустріч лідерів присвятили питанням безпеки Європи в контексті російської агресії проти України. Сторони заявляли, що Росія має нести відповідальність за людські життя та збитки, а країни четвірки мають «рішуче продовжувати всебічну підтримку України та її громадян».

Серед іншого, Петр Павел під час зустрічі казав, що саме Росія — основна загроза безпеці Європи й, відповідно, оборонному Альянсу. Тобто маніпулятори спотворили весь контекст заяв високопосадовців та просто вигадали вигідні Кремлеві тези. 

Використовуючи цитати громадських діячів, військових, політиків та інших публічних особистостей, російський агітпроп намагається переконати споживачів дезінформації в автентичності такого висловлювання. Мовляв, якщо це заявив сам європейський лідер, отже йому можна довіряти, адже він авторитетне джерело. Хоча наскільки достовірна інформація, викладена в маніпулятивній публікації, автори не пояснюють. Так пропагандисти використовують тактику апелювання до авторитету. 

Вишеградську групу заснували 15 лютого 1991 року в угорському місті Вишеград президенти центральноєвропейських країн — Польщі, Угорщини і тоді ще Чехословаччини — з метою інтеграції до євроатлантичних структур. Після розпаду Чехословаччини офіційна назва групи — «Вишеградська четвірка», або V4, у складі Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії. Досягти європейської та євроатлантичної мети вдалося у 2004 році — четвірка країн вступила до НАТО, а 1 травня того ж року V4 приєдналася до Європейського Союзу. Зараз країни також співпрацюють у галузі культури, освіти, науки та обміну інформацією.