Низка російських медіа, включно з політичними та таблоїдними виданнями, поширили неправдиву інформацію, що Іванка Трамп нібито у своєму профілі в соціальних мережах вихваляла красу, стиль і «традиційні цінності» росіянок. На це звернули увагу аналітики проєкту StopFake.

За твердженнями пропагандистів, дочка американського президента опублікувала відео з корпоративу компанії «Сімаленд», де люди танцюють під пісню «Я — русский», і зазначила, що росіянки одягаються краще за американок через «економічне піднесення» в Росії.

Насправді відео поширив неофіційний фан-акаунт, який не має жодного стосунку до Іванки Трамп. Цей акаунт публікує провокативні дописи для консервативної аудиторії США, наприклад: «Постав 🇺🇸, якщо підтримуєш Трампа» або «Чи має Барак Обама сісти до в’язниці за шкоду США? ТАК чи НІ». У дописі з відео було лише запитання: «Це Росія. Що ви помічаєте?».

У коментарях користувачі відзначали брак чоловіків на відео, пов’язуючи це з війною, або коментували зовнішність жінок чи відсутність «мігрантів» і «товстих людей». Допис набрав понад 2000 коментарів, але вони не були одностайно позитивними, і жоден не пов’язаний з Іванкою Трамп.

Використання імені Іванки Трамп, пов’язаної з впливовою політичною сім’єю США, має на меті привернути увагу консервативної аудиторії в Америці, яка може бути прихильною до Росії чи скептичною до підтримки України. Для російської аудиторії подібні фейки створюють ілюзію, що відомі західні постаті «підтримують» Росію, що зміцнює патріотичні настрої та виправдовує політику Кремля.

Асоціюючи Росію з позитивними характеристиками (як-от «краса» чи «традиційні цінності»), пропаганда опосередковано намагається применшити підтримку України, протиставляючи її «російським ідеалам».

Російські пропагандистські ресурси поширюють підроблений скриншот новини з українських медіа, де нібито йдеться про військовослужбовця 92-ї окремої штурмової бригади, який убив свого знайомого та розчленував його тіло.

На вкид звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck.

Однак це виявилося фейком. У справжній статті, опублікованій харківським виданням «Думка» з посиланням на Національну поліцію, йдеться про 17-річного підлітка, який після конфлікту вбив свого знайомого, розчленував тіло та сховав його в каналізаційному колекторі. Поліція спочатку розслідувала справу як зникнення, але після виявлення тіла перекваліфікувала її на умисне вбивство. Підозрюваного затримали, йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Жодного військового до цього злочину не причетно.

Як зазначають аналітики VoxCheck, пропагандисти підробили скриншот, замінивши слово «підліток» на «військовий» за допомогою редагування коду сторінки або фоторедактора, щоб створити хибне враження про причетність українських військових до злочину.

Представлення українських військових як «злочинців» має на меті підірвати довіру до армії як всередині України, так і за кордоном, щоб послабити моральний дух і міжнародну підтримку.

Проросійські медіа активно поширюють фейк про те, що українські дипломати начебто проігнорували церемонію вшанування жертв Волинської трагедії в місті Холм (Польща). Основним «доказом» стала фотографія порожніх стільців з табличками на імена Посла України в Польщі Василя Боднара та Генконсула в Любліні Олега Куця. Однак ці закиди виявилися черговою маніпуляцією.

Про це повідомляє StopFake.

Посольство України в Польщі опублікувало на офіційній сторінці у Facebook фото- та відеозвіт з події, підтверджуючи участь українських дипломатів у заходах. На церемонії також були присутні обраний Президент Польщі Кароль Навроцький та мер Холма Якуб Банешек. Основна частина події відбувалася на відкритому повітрі, а знімки, які поширюють пропагандистські джерела, були зроблені до початку окремих частин програми.

«Україна з повагою ставиться до історії українського та польського народів. Наші країни пройшли складний шлях, але сьогодні маємо стратегічне партнерство, яке є вкрай важливим в умовах російської агресії»? - наголошується у заяві посольства.

Крім того, Василь Боднар також вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії, поклавши вінок до меморіалу у Варшаві. Українська сторона звернулась до польських партнерів із пропозицією відновити роботу Українсько-польського форуму істориків та Форуму партнерства як платформи для відкритого діалогу та порозуміння.

 Також у контексті співпраці двох країн у сфері історичної пам’яті відбувається продовження ексгумаційних робіт. Після розкопок у селі Пужники на Тернопільщині, найближчим часом роботи мають розпочатися й у Польщі — у селі Юречкова.

Більше про те, як у Польщі дезінформатори вдаються до антиукраїнської риторики читайте в матеріалі: «Жах у Варшаві». Як клікбейт та антиукраїнська риторика спровокували дискусію про етику в польських медіа.

Проросійські джерела в мережі поширюють фейкову новину, нібито українці призовного віку втратили доступ до своїх коштів на картках «ПриватБанку», а банкомати вилучають їхні картки з повідомленням: «Ваша картка залишиться в банкоматі. Зверніться до ТЦК та СП».

На це звернули увагу розвінчувачі фейків проєкту StopFake. 

Ця інформація є фальсифікацією. По-перше, на фото, яке використовують пропагандисти, зображено не банкомат, а платіжний термінал «ПриватБанку». Термінали мають плоский екран із чорним тлом, як на знімку, тоді як банкомати оснащені заглибленими дисплеями.

По-друге, оригінал фото, використаного для фейку, було опубліковано ще 27 червня 2017 року миколаївським виданням «Свідок.info». На справжньому знімку екран термінала повідомляє про затримку обробки операції через технічні проблеми, спричинені кібератакою на українські компанії. Жодних згадок про ТЦК немає. На обох зображеннях видно однаковий код помилки — TS200944, а також відображення чоловіка в смугастій футболці, що підтверджує ідентичність фото.

Територіальні центри комплектування (ТЦК) не мають повноважень самостійно блокувати банківські рахунки. Такі дії можливі лише за рішенням суду або в межах виконавчого провадження, наприклад, якщо військовозобов’язаний ухиляється від виконання законних обов’язків. Банки не мають технічних засобів чи повноважень для автоматичного «відловлювання» військовозобов’язаних. Банкомати можуть затримувати картки лише в разі технічних збоїв або при спробі зняття коштів із заблокованого рахунку.

Звинувачення ТЦК в нібито прямому втручанні в банківські рахунки спрямоване на створення негативного іміджу української влади та армії. Фейки про обмеження доступу до фінансів для призовників можуть провокувати конфлікти між громадянами та владою, а також між різними групами населення. Поширення дезінформації про проблеми з банківськими картками може спонукати людей масово знімати кошти, що створює ризик для фінансової системи.

Російські пропагандистські ресурси поширили фейкову новину, нібито американське видання ARTnews повідомило про 23-кратне зростання зношування музейних експонатів з 2022 року через недбалі дії українських біженців, які порушують правила поведінки та «лапають» твори мистецтва. На цей фейк звернули увагу аналітики проєкту «Ґвара Медіа».

За даними фактчекерів, 8 липня 2025 року російські телеграм-канали («Украина.ру», «Медведь», «Республика Одесса») і сайти («Лента новостей Твери», «Другая Украина», «ВКонтакте») поширили фейкову новину, нібито американське видання ARTnews повідомило про 23-кратне зростання зношування музейних експонатів з 2022 року через дії українських біженців.

Пропагандисти стверджують, що Міжнародна рада музеїв (ICOM) зафіксувала порушення правил відвідування музеїв, зокрема «лапання» експонатів. Як доказ наводиться фейковий скриншот статті ARTnews від 23 червня 2025 року, авторкою якої вказана Франческа Атон.

На офіційному сайті ARTnews немає жодних згадок про зношування експонатів через українських біженців. Стаття від 23 червня 2025 року за авторством Франчески Атон справді існує, але вона описує інцидент у галереї Уффіці, де італієць пошкодив портрет Медічі, роблячи селфі. Фейковий скриншот імітує дизайн сайту, але текст є вигаданим.

Оригінальна стаття містить фото дворику Уффіці, але її зміст не пов’язаний з біженцями. На фейковому скриншоті та сама фотографія, але з вигаданим текстом.

На сайті Міжнародної ради музеїв немає звітів про знос експонатів чи причетність українців. Натомість ICOM критикує Росію за знищення української культурної спадщини, про що йдеться у статті ARTnews від 19 травня 2025 року. У відкритому листі в Le Monde Росію звинувачують у «стиранні культурної ідентичності України» та закликають виключити її з організації.

Фейки спрямовані на формування уявлення, що Україна та її громадяни створюють проблеми для інших країн. Поширення негативних стереотипів про українських біженців (наприклад, як «некультурних» чи «руйнівників мистецтва») має на меті погіршити їхній імідж у країнах, які надають їм притулок.

Російські спецслужби вчергове вдались до інформаційної провокації, намагаючись звинуватити Україну у поширенні радіоактивних речовин на території Сирії.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

На сирійських майданчиках з'явилася неправдива інформація про нібито продаж військового обладнання, «придбаного» у Міністерства оборони України. Основою провокації став фальшивий контейнер із «радіоактивними речовинами», маркованими як PU.94244U (плутоній) та U.92 (уран). Вміст капсул не ідентифіковано, їхнє походження — вигадане.

Контейнер виготовлено кустарно, з грубими помилками у написах і невідповідною символікою. Для фіксації логотипа Повітряних сил України використано звичайну синю ізоляційну стрічку. Один з «ізотопів» — PU.94244U — є надзвичайно рідкісним і в природі практично не зустрічається. Його вміст у всій земній корі — декілька грамів.

Усередині контейнера також виявлено наручний механічний годинник, що лише підкреслює абсурдність російської постановки.

Крім контейнера, росіяни демонструють старий радянський прилад хімічної розвідки (ВПХР), який начебто «викуплено» у українських військових, які здійснювали радіаційно-хімічний захист у Сирії. На відео з «торговою пропозицією» стоїть дата арабською — 13 березня 2025 року.

За даними української розвідки, це не перша подібна кампанія: ще у 2023 році в одному з приватних блогів було опубліковано вигадану історію про «український контейнер із плутонієм». Тоді росіяни заявили, що «зірвали змову» США, які нібито хотіли звинуватити Росію у використанні хімічної зброї в Сирії.

Представник ГУР МО України Андрій Юсов наголосив, що російська дезінформаційна кампанія спрямована на підрив репутації України на міжнародній арені, особливо перед новим керівництвом Сирії, партнерами по антиядерній безпеці та МАГАТЕ.

«Це спроба завдати Україні репутаційного удару. Кремль продовжує маніпулювати темою глобальної ядерної безпеки, і вільний світ повинен реагувати на це жорстко», — зазначив Юсов.

Пропагандисти поширюють фейк про те, що в Сумах дітям пропонують за гроші збирати дрони. За даними Центру протидії дезінформації, російські телеграм-канали поширюють зображення оголошення, нібито розміщеного в Сумах, яке пропонує дітям літній підробіток зі складання безпілотників за винагороду.

У Центрі протидії дезінформації (ЦПД) спростували цю інформацію, заявивши: «Це грубий фейк російської пропаганди. У Сумах таких оголошень немає, а вказаний у них номер телефону є недійсним».

За даними ЦПД, мета таких фейків — зобразити Україну як країну, що залучає дітей до військової діяльності. «Це частина пропагандистської кампанії, спрямованої на дискредитацію Збройних сил України та виправдання атак на цивільну інфраструктуру», — зазначили в Центрі.

Тема дітей є надзвичайно чутливою, оскільки викликає сильні емоційні реакції в будь-якому суспільстві. Поширюючи фейки, як-от про нібито залучення дітей у Сумах до збирання дронів, Росія прагне викликати обурення і страх, зображуючи Україну як аморальну державу, яка використовує дітей у військових цілях. Це допомагає формувати негативний образ України як серед російської аудиторії, так і в міжнародному просторі.

Російська пропаганда використовує подібні наративи, щоб виправдати удари по цивільній інфраструктурі України, стверджуючи, що такі об’єкти нібито використовуються для військових цілей, зокрема за участю дітей.

Звинувачуючи Україну в залученні дітей до війни, Росія відвертає увагу від власних дій, зокрема від воєнних злочинів, таких як депортація українських дітей з окупованих територій. За даними Міжнародного кримінального суду, Росія примусово депортувала тисячі українських дітей, що є порушенням міжнародного права.

Зображення та відео вибухів, пожеж, протестів та різноманітних типів озброєння активно поширювалися після початку атаки Ізраїлю на Іран і стали вірусними після удару Сполучених Штатів 21 червня по трьох іранських ядерних об'єктах. Але багато з них не показували того, що насправді відбувалося. Натомість вони були згенеровані штучним інтелектом, вирвані з контексту або записані з відеоігор чи авіасимуляторів. Багато з них були поширені акаунтами X із синіми галочками, які раніше асоціювалися з акаунтами людей або організацій з підтвердженою ідентичністю, але тепер їх можна придбати. Видання PolitiFact перевірило деякі оманливі зображення та відео про атаку США та реакцію на неї.

Згенеровані ШІ зображення часто містять візуальні невідповідності

Акаунт із синьою галочкою на X під назвою "Ukraine Front Line" опублікував 22 червня відео, яке показує блискавку, що вдаряє у стовп диму, після вибуху. Підпис попереджав про ядерну війну: «Будь ласка, зверніть увагу на блискавку! Це найвірніша ознака того, що вибух справді був ядерним». Але відео не показує реальну подію. Воно було завантажене 18 червня на ютуб з підписом «ai video». В описі акаунту зазначено: «Всі відео на цьому каналі створені за допомогою штучного інтелекту».

Деякі генеративні моделі ШІ дозволяють людям писати запити для створення реалістичних відео, і результати стають усе більш досконалими. Але вони не ідеальні, і уважний погляд на відео часто виявить візуальні невідповідності. Одне відео з підписом «Готуємося до (сьогоднішнього) удару» показувало вантажівки з іранськими прапорами, що везуть ракети. Ближчий погляд показав, що лінії на дорозі були нерівними, шина на другій вантажівці, здавалося, мала вирваний шматок, і символи на прапорах також не відповідали справжньому іранському прапору.

Хані Фарід, професор Каліфорнійського університету в Берклі, який спеціалізується на цифровій криміналістиці, написав у LinkedIn, що багато згенерованих ШІ відео часто тривають вісім секунд чи менше або складаються з восьмисекундних кліпів, змонтованих разом. Це тому, що Google Veo 3, модель перетворення тексту на відео, має обмеження у вісім секунд. Деякі відео мають видимі водяні знаки, але користувачі можуть їх обрізати.

Під час цієї війни і проізраїльські, і проіранські акаунти поширювали зображення ШІ. Емманюель Саліба, головний офіцер з розслідувань компанії цифрової криміналістики Get Real Labs, сказала BBC Verify, що це «перший раз, коли ми побачили генеративний ШІ, який використовується в такому масштабі під час збройного конфлікту».

Дезінформатори продовжують поширювати старі зображення та відео поза контекстом

Поряд зі збільшенням використання ШІ не бракувало зображень та відео, які поширювалися з неправильним контекстом.

«Масові протести спалахнули по всій Америці, коли громадяни вийшли на вулиці в обуренні після того, як США завдали удару по Ірану», — таким був підпис до публікації в X від 22 червня. Але відео було завантажено 14 червня, в день протестів «No Kings» по всій країні.

Інше відео в X, поширене вночі після атак США, показувало великий стовп вогню та диму. «Більше кадрів БОМБ, що падають на Іран раніше», — таким був підпис до відео. Але це неправда; відео було взято з новини про атаку українських безпілотників у 2024 році.

Зворотний пошук зображень може розкрити, чи публікувалося відео в інтернеті раніше і який був оригінальний контекст. Інструменти як Google Lens та TinEye можуть показати, де зображення або відео поширювалися на платформах, хто їх публікував і коли була зроблена найраніша публікація. Підписи до зображень, опублікованих новинними виданнями, ймовірно, покажуть, коли і де вони були зроблені.

Кадри з відеоігор використовують сценарії попередніх конфліктів

Зображення, записані з авіасимуляторів та військових відеоігор, також неправильно представляють конфлікт. «Це B2 Spirit Stealth Bomber злітає в Каліфорнії!» — із таким підписом був зроблений пост у X від 21 червня акаунту з синьою галочкою, перед атакою на Іран. За винятком того, що це не був справжній бомбардувальник B2. Перевірка водяного знаку відео веде до акаунту в тіктоку, який опублікував відео 15 травня з хештегом #microsoftflightsimulator, симуляційною грою, доступною на Xbox.

Геймплей з відеогри «Arma» також піддається неправильному використанню під час збройних конфліктів. PolitiFact перевірив твердження, які використовували кадри «Arma» під час війни Росії з Україною та війни Ізраїлю з ХАМАСом. Пошук за ключовими словами на відеоплатформах, таких як ютуб, може показати, чи відповідають відео кадрам з відеоігор, які раніше були завантажені.

Прості способи аналізу акаунтів на предмет надійності

Перевірка профілю та біографії акаунту допоможе розкрити, чи є він надійним. Багато хибних та оманливих тверджень надходили від акаунтів з іранським прапором як фото профілю та іменами, які можна сплутати з тими, що дають легітимні новинні оновлення.

Такі акаунти включають «Iran Updaes Commentary» (з помилкою) та «Iran News Daily Commentary». Інший акаунт — з синьою галочкою — називається «Iran's Reply».

Але вони не пов'язані з іранським урядом або будь-яким надійним джерелом. PolitiFact виявив, що публікації на цих акаунтах отримують сотні тисяч, якщо не мільйони переглядів, але містять низькоякісний контент, такий як згенеровані ШІ зображення.

Авторка публікації на PolitiFact —  Loreben Tuquero

У соціальних мережах масово поширюють вигадані історії про «гуманізм на полі бою» — зокрема, про нібито українського медика, який рятує пораненого російського солдата, та про російського снайпера, що нібито пощадив і врятував українського воїна. І тексти, і зображення в цих публікаціях були створені за допомогою штучного інтелекту. Про поширення фотофейку повідомили фактчекери із болгарського проєкту Factcheck.bg.

Матеріали поширювалися з анонімного сайту dailystandart.com, який регулярно публікує фейковий контент, згенерований штучним інтелектом. У текстах немає конкретних джерел, дат або авторів, а історії викладені в емоційно-наївному стилі, що має викликати співчуття.

Одна з історій стосується російського снайпера, який нібито впізнав у пораненому українському солдаті свого колишнього однокласника і тому «не зміг вистрілити». Інша — про українського медика, який під вогнем вибіг до пораненого росіянина, щоб його врятувати. У тексті описують, що він «відмовився ненавидіти» і передав послання на клапті тканини: «Ти живеш, бо хтось не став ненавидіти».

Перевірка показала, що обидва зображення, які ілюструють ці історії, були згенеровані нейромережею — про це свідчать їхні візуальні особливості (спотворені пальці, неприродні пози, неавтентична форма, надмірна естетизація кадру) і назви файлів, які включають згадки про ChatGPT-image із датою 23 травня 2025 року. Обидва фото також були використані повторно для інших фейкових публікацій на тому ж сайті.

Фактчекери зазначають, що ці історії є елементом кремлівської пропаганди, яка просуває наратив про «братські народи» з метою делегітимізувати суверенітет України та виправдати російську агресію. Таким чином, емоційні пости насправді є інструментами інформаційної війни, а не прикладами справжньої людяності.

Російські пропагандисти поширили повідомлення про начебто майбутнє відновлення зруйнованої ними Попасної (Луганська область), проілюструвавши його світлиною, яка не має жодного стосунку до цього міста. Деталі використання неправдивого зображення розкрили в Інституті масової інформації.

На фейк звернув увагу голова Сєвєродонецької районної військової адміністрації Роман Власенко. У себе на Facebook він зазначив, що поширена світлина не може бути з Попасної, адже в цьому місті не використовували подібну облицювальну цеглу на фасадах будівель. Він також зауважив, що, попри близькість Сєвєродонецька до фронту, саме там росіяни здійснюють якісь мінімальні «відновлювальні роботи», тоді як щодо Попасної — обмежуються лише фейковими повідомленнями.

У коментарі представниці ІМІ Валентині Троян Власенко підтвердив, що подібних фасадів у Попасній не було. А голова Попаснянської міської військової адміністрації Микола Ханатов у коментарях до допису також зазначив, що фото не з території Попаснянської громади.

Телеграм-канал «Блокнот», який і поширив повідомлення з фейковим зображенням, раніше використовував те ж саме фото в інших своїх публікаціях. Визначити точне місце зйомки поки не вдалося, однак очевидно, що це — не Попасна. Це ще один приклад того, як російська пропаганда використовує фальшиві візуальні матеріали, аби створити ілюзію «турботи» про тимчасово окуповані території.

У російських телеграм-каналах активно поширюється фейкова новина про нібито участь українського військовослужбовця 80-ї окремої десантно-штурмової бригади в ДТП у Харкові, внаслідок якої постраждали дві літні жінки на пішохідному переході.

Про це повідомляє Укрінформ.

Пропагандисти опублікували підроблений скриншот новини, взятий з харківського медіа «Шо?! Новини». Насправді, в оригінальному матеріалі цього видання йдеться про те, що до наїзду причетна жінка-водійка, а жодних згадок про військових у тексті немає.

Цю інформацію також підтверджує офіційне повідомлення Головного управління Національної поліції у Харківській області: серед підозрюваних у цій справі немає військовослужбовців.

Таким чином, чергова спроба Росії дискредитувати українських військових виявилася фейком. Такі вкиди є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на формування ворожого ставлення до захисників України серед мирного населення.

У соцмережі TikTok активно поширюється відео з нібито «сином голови СБУ Василя Малюка», який роз'їжджає Києвом на дорогому спорткарі McLaren 720S. Проте ця інформація — черговий фейк, покликаний дискредитувати керівництво українських спецслужб.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Насправді, немає жодного підтвердження, що в Малюка взагалі є діти, а тим більше — сини. Його сімейна інформація не є публічною, що унеможливлює подібні твердження.

Справжнім власником авто є український блогер і фітнес-тренер Віктор Мандзяк. У тіктоку доступні інші відео, на яких він особисто кермує цією ж машиною.

Також фейком виявилась і марка автомобіля. На відео зафіксовано не McLaren 720S, як вказано в описі, а новішу модель — McLaren 750S. Це можна легко перевірити через офіційний сервіс за державним номером.

Як повідомляє фактчекінгова служба Укрінформу, поширення цього фейку має всі ознаки російської інформаційної операції. Його мета — підірвати репутацію голови СБУ на тлі успішних дій українських спецслужб у тилу ворога.

Російські телеграм-канали поширили фото нібито з музею Києво-Печерської лаври, де на вході висить прапор ЛГБТ-спільноти. Як дослідили експерти VoxCheck, пропагандисти змінили оригінальне фото, замінивши український прапор на веселковий.

На справжньому фото висить український стяг, а не ЛГБТ-прапор. На фейковому фото табличка з назвою музею чорна, на оригінальному — сіра. Напису «Укриття» немає на справжніх знімках музею. Також на підробці порожній стенд з оголошеннями, тоді як насправді там висіло оголошення про виставку «Львівська школа студійного скла. Пам’яті Франца Черняка (1938-2025)», яка триває з 24 квітня до 15 червня.

Заступниця директора з науково-освітньої роботи Національного музею декоративного мистецтва Лариса Коцар на запит VoxCheck підтвердила, що музей не вивішував жодних ЛГБТ-прапорів і не робив заяв з цього приводу. Вона надала актуальне фото від 6 червня, яке спростовує фейк.

Російські пропагандистські ресурси та анонімні телеграм-канали поширили "новину" про те, що видання Army Times нібито подякувало Україні за постачання органів і біоресурсів, якість яких вища, ніж в Афганістані та Іраку. Дана інформація є фейком, подібних публікацій Army Times не робило.

Про це повідомляє VoxCheck.

У пропагандистських дописах наводять начебто скриншот публікації Army Times. Насправді це кадр із сюжету телеканалу «2+2» від листопада 2021 року про рекордні шість трансплантацій, проведених за добу в клініках Києва та Запоріжжя. . Перевірка сайту й офіційних соцмереж Army Times не виявила матеріалів, які б містили згадані формулювання чи взагалі тему «торгівлі органами» з боку України.

Тема «чорної трансплантології» — давній наратив російської пропаганди. Однак треба пам'ятати, що поза тілом орган зберігається лічені години або дні, а для успішної пересадки потрібна біологічна сумісність донора та реципієнта (група крові, антропометрія, історія хвороби). Тому вигадані історії про «постачання органів з України» є неможливими навіть теоретично.

Першим повідомлення 21 жовтня 2024 р. опублікував телеграм‑канал «Запрещённая Украина». . Далі «новину» підхопили інші російські ресурси, не надавши жодних посилань на офіційні платформи Army Times.

Жодних підтверджень існування статті або «подяки» від Army Times не існує. Зображення й цитати вирвані з контексту, а твердження про «експорт органів» суперечать як логістиці, так і базовим медичним нормам.

У проросійських телеграм-каналах поширюється інформація, нібито Росія має у своєму розпорядженні 40 тисяч тіл українських військових для обміну. Пропагандисти стверджують, що про це повідомило авторитетне західне видання Politico.

У мережі тиражують «цитату» з вигаданого заголовка статті: «Russia tentatively has at least 40,000 more bodies of Ukrainian soldiers prepared to attack the Ukrainian economy» (Росія попередньо має щонайменше 40 000 тіл українських солдатів, підготовлених для удару по економіці України).

Насправді публікації з таким заголовком або змістом на сайті Politico немає, як свідчить пошук по сайту видання Politico.

Як повідомив президент України у лютому 2025 року, у війні із Росією загинули 46 тисяч осіб:

"У нас є фіксована кількість жертв – понад 46 тисяч загиблих військових. Іще є десятки тисяч тих, хто зник безвісти або в полоні. І ви точно не знаєте, тому що зниклі безвісти можуть бути мертвими, а можуть бути в полоні".

Таким чином, цифра загиблих військових, яку поширюють пропагандисти, виглядає малоймовірною. 

Російські пропагандистські телеграм-канали поширили черговий фейк, цього разу спрямований на дискредитацію командування Збройних сил України. В інформаційному просторі з’явилися нібито «докази», що український генерал-майор Едуард Москальов буцімто перебуває у французькому ресторані Bocca Mar у місті Ніцца.

Про це повідомляє "Укрінформ".

На опублікованих світлинах з середземноморського закладу один із відвідувачів має обличчя, схоже на генерала. Пропагандисти стверджують, що після відходу українських сил із частини позицій на території Курської області генерал «втік» до Франції.

Втім, як з’ясувалося, це фейк. Фото було віддзеркалено та відредаговано за допомогою графічного редактора. Російські маніпулятори прималювали одному з гостей ресторану обличчя українського генерала.

Оригінальне зображення доступне у Google Maps. Його ще у травні 2025 року опублікував користувач Rhi Walsh. На справжньому фото легко впізнати ті ж деталі — жінку в сірій кофтині, парасольки з пластиковими та металевими стійками, синій посуд. Проте обличчя чоловіка на оригінальній світлині зовсім інше.

Цей інформаційний вкид має на меті дискредитувати українське військове командування та підірвати моральний стан військових і суспільства.

У дописі анонімного телеграм-каналу, який перевірив «Детектор медіа», пропагандисти поширили наратив, мовляв, в Україні стати «гордістю навчального закладу» означає загинути на війні. Фейкороби використали фотографії з фейсбук-сторінки Сосницького обліково-економічного фахового коледжу для того, щоб пошити тезу, нібито всі випускники цього навчального закладу були мобілізовані та загинули на війні. 

Утім це фейк. Перевірка офіційного сайту коледжу та його фейсбук-спільноти дала змогу знайти оригінал фотографії. Для створення фотофейку пропагандисти з анонімного телеграм-каналу використали справжнє фото, але додали до нього штучні елементи (свічки пам'яті) та пофарбували зображення всіх чоловіків на світлині у чорно-білий колір.

Також ні на сайті коледжу, ні на його сторінці у фейсбуці немає повідомлень про загиблих випускників, які б супроводжувалися фотографіями. 

Подібні фотофейки створюються російською пропагандою для того, щоб поширити зневіру та деморалізувати українське суспільство. Вони спрямовані на молодшу аудиторію та використовуються для підживлення наративу про те, що «після закінчення навчання всіх чоловіків неодмінно заберуть на фронт, де вони загинуть». 

У березні й травні 2025 року в соціальних мережах, зокрема у фейсбуку, активно поширювалися фотографії побитої жінки з твердженнями, що 22-річна дівчина нібито перебувала в полоні українських збройних сил протягом семи місяців, де її катували та сексуально домагалися. Акаунти, на яких розміщували такі публікації, супроводжували їх твердженнями, що її «врятували» російські військові біля своїх позицій на сході України. Поширення таких публікацій зафіксували грузинські фактчекери з Mythdetector. 

Утім це фейк. Фотографії не мають жодного зв'язку з російсько-українською війною. На знімках зображена 55-річна бразильська ландшафтна дизайнерка Елейн Перес Капарос, яка стала жертвою жорстокого домашнього насильства у 2019 році в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Згідно з повідомленнями бразильських медіа, у 2019 році 55-річна Елейн Перес Капарос стала жертвою нападу 27-річного бійця джиу-джитсу Вінісіуса Батісти Серри. 

Це черговий приклад того, як пропагандисти використовують реальні трагічні випадки для створення фальшивих звинувачень проти України. Маніпуляції знімками жертв насильства є особливо цинічними.

Фотографії побитої жінки, які поширюють як «докази» катувань українськими військовими, використані для дискредитації українських військових.

У соціальних мережах шириться зображення, на якому нібито зображено наслідки бомбардування української авіабази. На фото видно охоплені вогнем військові літаки, дим, вогонь і людей, які тікають з місця події. Автори публікації стверджують, що це «українська база ВПС після обстрілу російськими ракетами “Іскандер”» і що «на фото знищені винищувачі F-16, нещодавно передані Україні». Насправді ж це фейк — зображення створене за допомогою штучного інтелекту, що підтвердили фактчекери StopFake.

Вперше це фото з’явилося на сторінці «Military Aviation» у фейсбуку — ресурсі, де систематично публікують зображення, згенеровані ШІ. На цій самій сторінці можна знайти й подібні візуальні фейки, зокрема з «приземленням НЛО». Тобто сам контекст джерела вже вказує на неправдивість зображення.

StopFake також проаналізував фото за допомогою інструментів, що визначають, чи було воно створене штучним інтелектом — зокрема, AI or NOT та Sightengine. Результати підтвердили, що зображення не є реальним, а згенероване.

Хоч ці інструменти іноді можуть помилятись, особливо без наявності оригінального фото для порівняння, однак у цьому випадку додатковий аналіз показує явні ознаки фейку. Наприклад, на одному з літаків у нижньому лівому кутку фото хвіст розташований там, де мала б бути кабіна пілота. Такі «візуальні галюцинації» є типовими для генеративних ШІ-моделей, які створюють складні сцени з фантазії, а не з реальних прототипів.

Серед інших неточностей — розмиті обличчя людей, дивні символи на фюзеляжах, які не відповідають емблемам Повітряних сил України, а також нереалістичне «зрощення» літаків крилами.

Крім того, варто зауважити: у разі реального знищення F-16, українські Повітряні сили офіційно підтвердили б цю втрату — як це відбувалося раніше. Також таку масштабну подію точно висвітлювали б численні джерела: медіа, журналісти, очевидці. Натомість у випадку з цим фото його поширення обмежене лише проросійськими акаунтами, що вкотре підтверджує його походження — це частина інформаційної атаки, спрямованої на деморалізацію українського населення та військових.

Як ще реагували пропагандисти на знищення 41 російського бомбардувальника 1 червня, читайте за посиланням.

Російські ЗМІ та телеграм-канали поширили черговий фейк про нібито підготовку Волинської області до «входження до складу Польщі». У фейкових публікаціях йдеться про те, що голова Спілки вчителів польської мови Волинської області Світлана Зінчук начебто роздає студентам Волинського національного університету імені Лесі Українки карту з «гіпотетичним майбутнім регіоном у складі Польщі».

Про це повідомляє «Укрінформ».

Дезінформацію вже спростували як у самому виші, так і пані Зінчук. Завідувачка кафедри полоністики та перекладу Волинського національного університету Світлана Сухарєва заявила в коментарі журналістам, що Інститут Польщі не має жодного стосунку до студентів чи учнів — це лише координаційний центр для польсько-українських наукових проєктів, у якому працюють три особи. Пані Зінчук ніколи не була залучена до діяльності Інституту, не є викладачем та не мала жодного зв’язку з ВНУ імені Лесі Українки.

«Автори цього фейку елементарно не орієнтуються в реаліях. Пані Зінчук не є викладачем, вона не контактує зі студентами й не має жодного стосунку до університету. Усе це — вигадки», — наголосила Сухарєва.

Світлана Зінчук також підтвердила в коментарі польському російськомовному виданню «Вот Так», що не має стосунку до вишу й нині не викладає. Вона перебуває на пенсії й очолює Спілку вчителів-полоністів, яка організовує методичні заходи для педагогів, а не для учнів чи студентів.

Цей фейк вписується у ширший наратив російської пропаганди, яка намагається представити Україну як штучну державу, приречену на розподіл між сусідніми країнами. Такі вкиди також спрямовані на дестабілізацію українсько-польських відносин.

У соцмережах активно поширюється інформація про те, що на фасаді Гайдельберзького замку в Німеччині начебто встановлена скульптура українського козака. Цей фейк набув популярності завдяки відео, на якому показують фігуру у козацькому вбранні, стверджуючи, що це нібито доказ «визнання героїзму українців» у європейській культурній спадщині. Насправді це неправда — на скульптурі зображено угорського короля Отто III, а не українського козака. Фейк спростували фактчекери із проєкту «Vox Check».

Йдеться про фасад замку Фрідріхсбау, що входить до архітектурного комплексу Гайдельберзького замку в Німеччині. Цей палац збудували у 1607 році, і він вважається однією з визначних пам’яток епохи німецького Відродження. Саме на його фасаді розміщено низку скульптур, які зображують історичних правителів.

Статуя, яку користувачі соцмереж видають за українського козака, насправді представляє Отто III — герцога Нижньої Баварії та короля Угорщини. Цю інформацію легко перевірити, адже під скульптурою збереглася оригінальна табличка з написами латинською мовою. На ній зазначено: «Otto Rex» та «Hvngari», що перекладається як «Король Отто» та «Угорщина».

Попри те, що зовні скульптура дійсно може нагадувати козака — з вусами, у схожому вбранні та з шаблею, — така інтерпретація є хибною. Це типовий приклад того, як візуальні збіги можуть ввести в оману, особливо коли вирвані з історичного контексту.

Таким чином, інформація про нібито «українського козака» на фасаді Гайдельберзького замку не відповідає дійсності. Це черговий приклад спотворення фактів, який швидко шириться в соцмережах, але не витримує жодної перевірки.

У травні 2025 року в російських медіа почало ширитись фото, яке нібито зроблене в українському місті Суми. На зображенні видно історичну альтанку — одну з візитівок міста — з написом червоною фарбою «Ахмат — сила». Це гасло належить російському військовому підрозділу. ЗМІ стверджували, що напис з’явився в центрі Сум, на Покровській площі. Цю інформацію спростували естонські фактчекери з проєкту «Проверено медиа».

Першим з фейковим фото виступив генерал-лейтенант Апті Алаудінов — командир підрозділу «Ахмат» і заступник начальника Головного військово-політичного управління ЗС РФ. 17 травня він опублікував світлину в телеграмі і прокоментував її словами: «Суми — російське місто! Чекайте на нас, браття! Ми не забули про вас і обов’язково прийдемо!»

Після цього фото активно розійшлось по російських пропагандистських ЗМІ.

Місто Суми розташоване лише за 30 км від кордону з Росією. У лютому 2022 року під час повномасштабного вторгнення Суми опинилися на лінії фронту, однак після контрнаступу ЗСУ ворога було відкинуто. Станом на весну 2025 року місто регулярно зазнає обстрілів, а експерти попереджають про ризик нового наступу російських військ у регіоні. Саме в цьому контексті і з’явилась дезінформація про проросійський напис у центрі міста.

Альтанка, яку видно на фото, — пам’ятка архітектури XIX століття і один із символів Сум. Вона розташована в сквері на Покровській площі. Про неї регулярно згадують українські медіа в культурному й туристичному контексті, однак «Проверено» не знайшли жодних згадок у локальних новинах про появу графіті. Це здається підозрілим, адже така подія мала б стати резонансною принаймні на міському рівні.

До того ж проросійські медіа поширюють лише одне-єдине фото з альтанкою — саме те, яке оприлюднив Алаудінов. Фактчекери українського проєкту StopFake звернулися по офіційний коментар до Національної поліції в Сумській області. Правоохоронці повідомили, що не отримували жодних звернень від громадян щодо проросійського напису. А 19 травня поліціянти оглянули альтанку особисто й не виявили на ній жодних написів. Як доказ вони надали свіже фото об’єкта. Варто зазначити, що на «вірусному» знімку листя на деревах виглядає менш розвиненим, ніж на фото поліції, що може вказувати на те, що зображення зроблене раніше — не в травні 2025 року.

Додатково було проведено аналіз самої світлини. Увагу привертає те, що літери нібито нанесеного напису дивним чином збігаються з отворами у вигляді зірок і ромбів на решітці альтанки. Це робить нанесення чіткого графіті фізично неможливим. Ба більше, враховуючи восьмигранну форму альтанки, букви мали б змінювати кут нахилу відповідно до розташування колон. Це ще один аргумент на користь того, що напис могли змонтувати вже у графічному редакторі.

Прокремлівські телеграм-канали поширили фейкове фото, на якому нібито зображене офіційне оголошення Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». У ньому йдеться про склад екзаменаційної комісії, до якої начебто включили представника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Про це повідомляє Укрінформ.

По-перше, у так званому оголошенні зазначено, що рішення щодо складу комісії ухвалено на засіданні вченої ради 2 травня 2025 року. Проте згідно з розкладом КПІ, у цей день жодного засідання не проводилося. Реально останні засідання вченої ради відбулися 14 квітня та 12 травня.

По-друге, дисципліна «Міжнародний комерційний арбітраж», яка згадується в оголошенні, не викладається на факультеті менеджменту та маркетингу. Її насправді викладають на кафедрі інформаційного господарства та адміністративного права факультету соціології і права.

По-третє, навчальна сесія в університеті ще навіть не розпочалася — вона стартує в червні.

В університеті відреагували на публікацію фейку, офіційно заперечивши участь представників ТЦК в екзаменаційних комісіях.

Мета поширення цього фейку — залякати студентів і створити враження, ніби осіб призовного віку відраховуватимуть з навчання для подальшої мобілізації. Подібні інформаційні атаки є частиною ширшої кампанії Росії з дестабілізації українського суспільства через паніку та дезінформацію.

У соціальних мережах користувачі поширюють інформацію, нібито понад 300 полонених українців розстріляли у в’язниці. Зазначають, що перед цим вони записали своє останнє відео, яке нібито опублікували в приватному телеграм-каналі. Використання дезінформації для реклами телеграм-каналу викрили Вокс Чек.

Однак, це неправда. Такого відео не існує. Клікбейтний пост поширили для реклами телеграм-каналу. У описі закликають перейти за посиланням на телеграм-канал, у якому є «останнє відео перед розстрілом». За цим посиланням немає такого ролика.

За зворотним пошуком у Google ми знайшли джерела зображень із допису. Перше фото військовополонених — це кадр з українськими військовополоненими, відео з якими окупанти опублікували у квітні 2022 року. На другому фото — російські військові, які здалися в полон у Курській області у серпні 2024 року. Зображення жодним чином не пов’язані з українськими військовополоненими у 2025 році.

Цей фейк поширюють анонімні сторінки у Facebook, котрі регулярно публікують неперевірену інформацію, згенеровані ШІ фото, закликаючи користувачів підписуватися на приватні телеграм-канали. Це роблять з метою залучити більше аудиторії та прорекламувати канал, який не містить дописів, про які пишуть у подібних публікаціях.

Росіяни і справді не соромляться демонструвати у соціальних медіа свою жорстокість щодо українських військовополонених. Як і чому вони це роблять читайте за посиланням.

На тлі перемовин між Україною та Росією у Стамбулі російські пропагандисти знову використали підробні обкладинки західних медіа, для того, щоб знецінити висловлювання Президента України. На пресконференції у Анкарі 15 травня Володимир Зеленський закликав очільника Росії проявити лідерство у процесі переговорів: «Я вважаю, що лідер Кремля повинен продемонструвати своє лідерство і якщо він готовий до перемовин, то треба зустрічатися без будь-яких умов, тощо. Давайте зустрічатися. Ми зараз в Анкарі, після цього відправляємо групу в Стамбул. Тут його немає, в Стамбулі його немає. Ми ж не можемо бігати по всьому світу і шукати людину».

Пропагандистські телеграм-канали відреагували на цю цитату фейковими обкладинками, які вигадують, або перекручують пряму мову Зеленського. 

Зокрема пропагандисти підробили обкладинки нібито свіжих номерів, за 16 травня, таких видань як Libération, The Yorkshire Post та The National. Фейкові обкладинки містили цитати Президента України, яких не існує, або глузували із прямої мови Зеленського у Анкарі, перекручуючи слова. Зокрема фейкова обкладинка The Yorkshire post містила іронічну фразу «Протягом трьох років Зеленський не може знайти людину від якої залежить доля України? Можливо, він ганяється за власною тінню?». А підробна обкладинка Libération пропонувала шукати російського лідера в Москві: «Зеленський у Стамбулі заявляє, що не може знайти Володимира Путіна. Йому варто спробувати пошукати в Москві». 

Після перевірки офіційних веб-сайтів Libération та The Yorkshire Post вдалося встановити, що справжні обкладинки видань не містили зображень чи цитат, які пропагандисти приписали Зеленському. 14 травня у Libération вийшло ексклюзивне інтерв'ю із Президентом України, проте на обкладинці було інше фото, ніж те, що використали фейкороби. 

Це щонайменше 7 фейкова обкладинка журналу Libération зафіксована з моменту започаткування «Хронік дезінформації».  

Пропагандистські телеграм-канали систематично використовують фейкові обкладинки західних медіа, щоб таким чином нібито посилити свої аргументи та показати, що Захід не підтримує, або й глузує з української влади.