Аналітики «Детектора медіа» зафіксували в тіктоці нову хвилю фейкових відео, змонтованих під сюжети відомих міжнародних медіа: Bloomberg, AFP, Forbes, The Economist та розслідувальної спільноти Bellingcat. Ролики переконують, що зняття санкцій з Росії стало для Європи «питанням виживання», а президент Франції Емманюель Макрон через власну «недалекоглядність» нібито заганяє країну в аутсайдери. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало, а цитати французького історика Давида Колона та засновника Bellingcat Еліота Гіґґінса просто вигадані дезінформаторами.

Усі відео зроблені за одним шаблоном. Вони з'явилися майже одночасно, та не мають звуку — лише фонову музику та накладені субтитри, стилізовані під фірмові шрифти й плашки відповідних медіа. Описів під роликами також немає. Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими іменами, без аватарок і без жодної взаємодії з аудиторією: «Bloomberg» (1), «Bellingcat» (2), «Forbes» (3), «AFP» (4), «The Economist» (5). Такі акаунти, найімовірніше, незабаром заблокують алгоритми платформи. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії іноземному втручанню VIGINUM описала ще 2024 року.

Головна теза кампанії повторюється майже дослівно в роликах під логотипами The Economist, AFP та Forbes: «Експерти неодноразово наголошували, що зняття санкцій з Росії — питання виживання для європейських держав». Які саме експерти — не уточнюється. Фейковий Bloomberg стверджує, що питання зняття санкцій стало «головним пріоритетом для європейських лідерів», а фейковий Bellingcat — що в Німеччині «на всіх рівнях» обговорюють їх «негайне скасування». Інформаційним приводом стало реальне рішення Вашингтона: 9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США дозволило до 7 квітня 2027 року продаж та імпорт російського дизельного пального. Пропагандисти подають це як сигнал для Європи — хоча ЄС у ці ж дні рухався у протилежному напрямку й готував до ухвалення черговий, найбільший пакет санкцій проти Росії.

Найдетальніше «обґрунтування» пропонує фейкове AFP. За його версією, «84% європейців вважають, що їхні уряди мають зняти санкції з Росії після рішення США», і про це нібито повідомив Євростат. До ролика додали справжні кадри з генеральною директоркою Євростату Маріаною Коцевою та вигадану цитату про «високий ризик насильницьких дій населення, спрямованих на повалення влади», якщо ці «вимоги» не виконають, — на тлі кадрів вуличних заворушень. Проте Євростат — статистичне відомство ЄС, яке не проводить опитувань про політичні вподобання громадян, і такої публікації в нього немає. До того ж «опитування» про реакцію на рішення США, ухвалене 9 жовтня, фізично не могло з'явитися за кілька днів. Реальні дані свідчать про протилежне: за даними весняного Євробарометра 2025 року, санкції проти російського уряду, компаній і осіб підтримували 72% громадян ЄС.

Bellingcat у кампанії «відведено» роль джерела «розвідувальних» сенсацій. Від імені Еліота Гіґґінса поширюють цитату про те, що «Зеленський у безвихідному становищі: готовий ризикнути конфронтацією зі США, але не погодиться на припинення вогню». В іншому ролику на тлі будівлі МІ-6 стверджується, що за «перехопленими документами» британська розвідка планує диверсії проти російських танкерів, які везуть дизель до США. Так кампанія одночасно намагається посварити Вашингтон із Києвом і Лондоном.

Окремий блок роликів спрямований проти Макрона — на тлі передвиборчої кампанії перед президентськими виборами у Франції навесні 2027 року та масових протестів ліцеїстів, які з кінця вересня супроводжуються сутичками з поліцією. Фейковий Forbes приписує Давиду Колону слова про те, що «США та інші більш ініціативні уряди знімуть санкції й почнуть заробляти, а пан Макрон тим часом переймається емоційним станом українського наркомана», а також що через Макрона Франція «знову відстає від США» й «опинилася серед аутсайдерів». Під логотипом Bloomberg Колону приписують ще й образи на адресу американських демократів — «божевільних канібалів, які живляться людськими стражданнями». Вибір «спікера» не випадковий: Давид Колон — французький історик, дослідник пропаганди та інформаційних війн. У вересні він писав, що «Матрьошка» вже втретє використовує його ім'я — тоді фейкове відео Bellingcat приписувало йому випад проти німецької ХДС напередодні місцевих виборів.

Кампанія демонструє суперечність, характерну для кремлівської пропаганди. Для внутрішньої аудиторії Москва роками повторює, що санкції російській економіці не шкодять. Для зовнішньої — паралельно переконує, що їх треба знімати якнайшвидше, бо насправді вони б'ють по самому Євросоюзу. Анонімні «експерти», вигадані цитати реальних дослідників і логотипи авторитетних медіа покликані надати цьому меседжу видимість незалежного експертного консенсусу, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У тіктоці від фейкової сторінки 429 бригади Сил безпілотних систем поширюють згенероване за допомогою штучного інтелекту відеозвернення, де командир бригади Юрій Федоренко рекомендує полякам 14 жовтня організувати патрулювання памʼятників українських героїв на території Польщі, щоб захистити їх від політичних вандалів. Ця ж сторінка поширює ще одне відео, яке від імені військових дискредитує українські благодійні фонди. Чому це фейк, дослідили аналітики «Детектора медіа».

Є три причини вважати це відео фейковим.

По-перше, офіційна сторінка у тіктоці 429-ї бригади Сил безпілотних систем, на яку можна вийти із сайту бригади «achilles_429brigade». І на ній відео із закликом 14 жовтня, у день українських героїв патрулювати памʼятники українцям у Польщі немає. Закликів до Польщі не дублюють на офіційних сторінках бригади чи сторінках Федоренка у соцмережах.

Натомість відеозвернення опублікувала сторінка «ahiles_brave» під назвою «Ahiles 429» — з іншим, ніж в офіційних ресурсах, латинським написанням назви бригади. Сторінка ні на кого не підписана, має 285 підписників і близько 5,7 тисячі вподобань. Майже вся її аудиторія припадає на два відео: діпфейк із Федоренком (117 тисяч переглядів) та ролик про нібито шахраїв-волонтерів (96 тисяч переглядів). Решта публікацій набрала від кількох десятків до сотні переглядів.

Відео з шевроном бригади в кадрі, у правому верхньому куті, на цій сторінці — це повторно завантажені ролики з офіційного акаунту «Ахіллеса» в тіктоці, зокрема інтервʼю з військовими бригади. Вони створюють враження, що сторінка справжня. Натомість у діпфейку з Федоренком шеврона бригади в кадрі немає.

По-друге, 14 жовтня немає «свята Героїв України», про яке йдеться на відео. Як повідомляють в Українському інституті національної памʼяті, в Україні День Героїв відзначають 23 травня. Тоді як 14 жовтня до календарної реформи 2023 року, яка, зокрема зачепила конфесії Православної церкви України і Української греко-католицької церкви, святкували свято Покрови. Ця дата, як повідомляють в Українському інституті національної памʼяті, є символічною датою створення Української повстанської армії.

«Із 2014 року відповідно до Указу Президента України № 806 14 жовтня є також Днем захисника України на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві»,  – повідомляють на сайті УІНП.

По-третє, на фото на сторінці у Федоренка у фейсбуці відео на ютубі, опублікованих протягом останніх 3 днів він має значно довше волосся і бороду, ніж у «відеозверненні», опублікованому чотири дні тому. 

Діпфейки про Федоренка як публічного військового і депутата Київської міської ради не вперше служать поширенню дезінформації. Зокрема, у квітні 2026 року Центр досліджень Детектор медіа аналізував фейки про мобілізацію в Україні у тіктоці. І зафіксував відео із зображеннями нібито Федоренка та неприродньою звуковою доріжкою, де голос Федоренка звучав спотворено.

Контекстом до відеофейку є націоналістична риторика окремих представників польського політикуму, яка стимулює дезінформаторів поширювати фейки, які мали б псувати стосунки поляків і українців, а тікток стає однією із птатформ, де цю дезінформацію поширюють.

Показово, що лише відео з Федоренком має субтитри польською мовою — решта публікацій сторінки без них. Тобто ролик від початку розраховували на польську аудиторію. А коментарі під ним теж переважно польськомовні і заповнені антиукраїнськими висловлюваннями на кшталт «Бандерівська Україна — ворог Польщі. Денацифікація мусить тривати» (з використанням кремлівського терміну «денацифікація»). Водночас частина коментаторів сама називає відео провокацією.

Маніпуляції щодо волонтерів 

Окрім діпфейку з командиром, сторінка «Ahiles 429» поширює й інше маніпулятивне відео. Опублікований 29 вересня ролик набрав 96 тисяч переглядів, понад 5 тисяч вподобань і 262 збереження. У ньому на розмиті кадри військових біля пікапа з логотипом бригади накладено звукову доріжку: «Дорогі українці, поки наші бійці сил безпілотних систем ризикують життям і чекають дрони та автомобілі, благодійні фонди Insider Help, Unia, MG Help Ukraine і Синиці в Україні збирають гроші нашими іменами, а обіцяна допомога до нас не доходить. Наймерзенніше — прикриватися нами і довірою людей, а потім не відповідати, де гроші і де техніка. Не годуйте тих, хто привласнює збори собі. Слава Україні».

Підпис до відео підсилює звинувачення: «Обіцяють допомогу — а в результаті нічого. Військові розповідають про випадки, коли замість реальної підтримки стикаються з обманом та порожніми обіцянками від окремих фондів. Куди насправді йде допомога?». 

Підтверджень цих звинувачень немає. На офіційному сайті «Ахіллеса» для допомоги підрозділу вказана лише одна благодійна організація — «Твердиня». Публічних заяв бригади чи її командира про шахрайські збори від імені «Ахіллеса» або претензій до згаданих у відео фондів у відкритих джерелах немає.

«Інсайдер Хелп» — реальний благодійний фонд, створений у березні 2023 року, який публікує звіти про збори. Серед отримувачів допомоги — ГУР МО «Крила», бригада «Буревій», 210-й штурмовий полк, 53-тя бригада, підрозділ «Каракурд», але не 429-та бригада. Під назвою «Unia» діє громадська організація «УНІА», яка передає військовим автомобілі та спорядження; про збори для «Ахіллеса» на її ресурсах також не йдеться. Натомість згадок про фонди «MG Help Ukraine» та «Синиці в Україні» у відкритих джерелах знайти не вдалося — ймовірно, ці назви вигадані. Поєднання реальних і неіснуючих організацій в одному «викритті» робить звинувачення правдоподібнішим і водночас кидає тінь на всю волонтерську сферу. Існує БФ «Орфанні Синиці», створений для допомоги пацієнтам з рідкісними (орфанними) захворюваннями. 

Звинувачення волонтерів у привласненні донатів — давній наратив російської пропаганди, мета якого — підірвати довіру до зборів на армію. Фейкова сторінка «Ahiles 429» використовує бренд реальної бригади, щоб працювати одразу на дві аудиторії: польську — з провокацією довкола памʼятників, і українську — зі звинуваченнями волонтерів.

Після скарги «Детектора Медіа» до платформи, відео та акаунт були заблоковані у ТікТоці.  

7 жовтня у соціальних мережах (зокрема на Facebook-сторінці Hroniki.news, а також в Instagram та X) почало поширюватися відео, яке нібито демонструє масштабне шоу дронів у Китаї, присвячене дню народження російського диктатора Володимира Путіна.

Дописи супроводжувалися підписами на кшталт: «Китай привітав Путіна». На кадрах видно натовп людей, які нібито знімають на смартфони напис у небі: «Happy birthday, mr. President» («З днем народження, пане Президенте»).

Проте, як встановили фактчекери mythdetector це відео є фейком, створеним за допомогою генеративного штучного інтелекту. На це вказує низка помітних візуальних аномалій та технічних збоїв:

Контекст: Президент Китаю Сі Цзіньпін дійсно надіслав офіційне привітання Володимиру Путіну з днем народження 7 жовтня. Водночас у жодних офіційних китайських чи міжнародних медіа немає жодних повідомлень, фото- чи відеодоказів проведення у Китаї будь-яких публічних шоу дронів з нагоди цієї події. Подібні відео створюються проросійськими ресурсами задля імітації широкої міжнародної підтримки російського керівництва.

У X та фейсбуці поширюють відеоролик, на якому тіла людей у чорних мішках скидають у довгий рів. Кремлівські акаунти та дезінформаційні ресурси стверджують, нібито це «свіжі кадри» катастрофічних втрат Збройних Сил України, а в країні нібито не вистачає місця для поховань, тому влада ховає загиблих у масових і безіменних могилах. Зокрема поширення такого ролика в польському сегменті соцмереж зафіксували дослідники Demagog. 

НАПРАВДУ: Це чергова маніпуляція та цинічне спотворення фактів ворожою пропагандою. Поширюваний відеофрагмент не має жодного стосунку до поточних втрат ЗСУ чи «нових» братських могил.

Центр протидії дезінформації при РНБО України також зауважує, що цей дезінформаційний наратив одночасно поширювали кількома мовами (зокрема, арабською, англійською та словацькою) для дискредитації України за кордоном та створення панічних настроїв.

Контекст: Російська пропаганда регулярно намагається перекласти відповідальність за власні воєнні злочини на українську сторону. Братські поховання в Україні дійсно виявляли — але виключно на деокупованих територіях (на Харківщині, Київщині, Донеччині та Херсонщині), де російські загарбники катували та вбивали цивільних і військовополонених.

За даними правозахисних організацій (зокрема Human Rights Watch), лише в Маріуполі за перший рік окупації у подібних місцях масових поховань з'явилися тисячі нових могил жертв російської агресії.

ВИСНОВОК: Пропагандисти взяли трагічні кадри воєнних злочинів армії РФ проти цивільного населення Маріуполя 2022 року та видали їх за «сучасні масові поховання українських солдатів». 

У мережі поширюють відео, яке видають за запис обшуків НАБУ в колишнього керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова. У ролику показують коробки з грошима та провокативним написом. Для підтвердження цієї історії поширювачі використали сторінку, оформлену як публікація видання NV.

Насправді таких обшуків не було. Як повідомив Центр стратегічних комунікацій з посиланням на НАБУ, відео не відповідає дійсності. У бюро заявили, що ролик створили за допомогою штучного інтелекту. Подібних процесуальних дій антикорупційні органи не проводили.

Публікація від імені NV також підроблена. Її розмістили на nvukraine.com — сайті, що копіює оформлення видання. Справжні адреси NV — nv.ua та english.nv.ua для англомовної версії. Редакція NV заявила, що не має стосунку до nvukraine.com, а розміщена там історія про «обшуки» є вигадкою.

Сфабриковані кадри створюють враження доказу, а скопійований дизайн медіа надає вигадці вигляду новини. За оцінкою Центру протидії дезінформації, цей фейк спрямований на дискредитацію України та підрив довіри до її інституцій.

Російська пропаганда поширила фейк, що в Україні мобілізували людину в костюмі супергероя, чому це фейк розповіли StopFake.

Прокремлівські медіа розповсюджували сфабриковану фотографію, де троє військовослужбовців нібито ведуть до мікроавтобуса чоловіка у костюмі людини-павука біля торговельно-розважального центру. 

Однак перевірка зображення за допомогою інструментів OpenAI Verify та Image Whisperer засвідчила, що відео згенерував штучний інтелект. Відео містить водяний знак SynthID. І артефакти ШІ-згенрованого відео: розмиті руки і відсутність деталей.

Що відео фейкове підтвердив і Волинський обласний ТЦК та СП.

Додатковим підтвердженням фейковості стала плутанина у самих пропагандистських джерелах щодо географії події. Одні російські ресурси вказували як місце дії Луцьк, інші - Кривий Ріг.

Російська пропаганда вчергове запустила в мережу фейкове відео про нібито постановочні звернення Володимира Зеленського, проте фактчекери StopFake спростутували фейк.

Прокремлівські медіа активно поширювали ролик, де хлопець нібито демонструє залаштунки кіностудії та процес підготовки декорацій із назвою міста Нікополь для виступу президента України Володимира Зеленського. Автори таких вкидів також безпідставно стверджували, нібито юнака одразу ж мобілізували за розголошення.

Проте аналіз матеріалу показав, що епізоди з кіностудією та міським знаком виявилися згенерованими за допомогою штучного інтелекту, на що вказує наявність вотермарки SynthID.

Подібні фейки не є новими для російської пропаганди, адже міф про те, що глава держави нібито записує свої звернення перед зеленим екраном, поширюється ще з окупаційних часів.  Зокрема, у жовтні 2022 року схожі звинувачення лунали щодо виступу нібито голограми Володимира Зеленського технологічних форумах

Тим часом прифронтовий Нікополь та прилеглі громади щодня потерпають від обстрілів російських військ, які використовують ствольну артилерію та FPV-дрони проти цивільних жителів і мирної інфраструктури.

Наприкінці серпня у Х та Фейсбуці поширюювали відеоролик, на якому чоловік із балкона багатоповерхівки розмахує синьо-жовтим стягом, та нібито вигукує антивоєнні гасла: «Ні війні, розумієте? Вона має закінчитися, припиніть вбивати людей!».

Проросійські акаунти та боти у Facebook і X (Twitter) переконують, що події нібито відбуваються в Росії. Частина користувачів стверджує, що кадр знято під час повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, інші ж прив’язують ролик до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.

Проте це черговий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту. Грузинські фактчекери з проєкту MythDetector детально розібрали маніпуляцію.

Що показала перевірка

Кадри мають кілька технічних невідповідностей, типових для синтетичного відео:

Аналіз спеціалізованими інструментами підтвердив штучне походження ролика: детектор Hive Moderation оцінив імовірність використання ШІ у відео в 74,3%, а інструмент розпізнавання клонування голосу Hiya показав 61% ймовірності синтезованого аудіо.

Висновок

Відео з чоловіком, який нібито розмахує українським прапором з балкона в Росії і закликає зупинити війну, — не документальні кадри, а продукт штучного інтелекту. Про це свідчать і візуальні артефакти (сніг замість серпневої спеки, «зникаюча» рука, розсинхрон губ), і незалежні детектори ШІ-контенту.

У соціальній мережі X та інших цифрових платформах поширили маніпулятивне відео, на якому нібито 23-річний український новобранець у військовій формі плаче, благає про допомогу та скаржиться, що його примусово відправляють на фронт у Часів Яр. Допис супроводжувався розлогими коментарями німецькою та англійською мовами про «соціальну несправедливість» мобілізації в Україні та закликами припинити військову допомогу Києву. Як розвінчували і хто поширював фейк розповіли Lead Stories.

Інструмент детекції Sightengine визначив, що фрагменти із «плачучими солдатами» у ролику з ймовірністю від 92% до 99% створені за допомогою генеративного штучного інтелекту. Окремі відео містити плашку Sora, інструменту генерації відео від Openai.

Окрім того мобілізаційний вік у 23 роки не відповідає прищовному віку в Україні, де призовний вік за мобілізацією становить 25 років, а середній вік українського військового — близько 45 років.

Це і схожві відео воно циркулюють у мережі щонайменше з листопада 2025 року, коли його вперше поширили з Facebook-акаунту, зареєстрованого у Москві. Цифровий слід першоджерела в TikTok показав, що цей профіль системно створював подібні фейкові ролики із використанням генератора відео Sora, прикриваючи штучно створені обличчя логотипами та водяними знаками інструменту генеративного ШІ.

Російська пропаганда оприлюднила черговий фальшивий відеоролик, прикрившись брендами української культурної ініціативи та міжнародної правозахисної організації. Мета маніпуляції — посіяти розкол у релігійному середовищі та дискредитувати мобілізаційні процеси в Україні.

Розвінчали фейк фактчекери Укрінформу. 

Прокремлівські телеграм-канали розповсюджують відеоролик з логотипами українського освітньо-культурного проєкту «Пломінь». У матеріалі з посиланням на нібито звіт міжнародної організації Human Rights Watch (HRW) стверджується, що впродовж літа 2026 року в Україні примусово «мобілізували 500 священнослужителів Православної церкви України».

Як сфабриковано цей фейк?

За допомогою подібних вкидів прокремлівська пропаганда намагається вирішити кілька завдань:

Російські та проросійські телеграм-канали поширюють відеоролик, на якому нібито італійський вуличний художник створює портрет Володимира Зеленського в образі демонічної істоти. Як «беззаперечний доказ» автори публікацій додають фрагмент відео, яке видають за реальний допис зі сторінки митця в інстаграмі. Для підсилення ефекту стверджується, що фреску створили «безпосередньо біля посольства України». Розвінчали фейк фактчекери команди VoxCheck. 

Як було насправді?

Насправді поширюване відео — це фейк , а сама картина не має жодного стосунку до президента України.

На офіційній сторінці художника в інстаграмі дійсно є оригінальне відео, зняте того ж дня. Проте на справжній картині змальовано зовсім іншого персонажа — обличчя Зеленського туди догенерували дезінформатори.

Твердження про локацію, де відбуваються події, також неправдиве. У кадрі присутня банерна реклама мексиканської будівельної компанії Localty з місцевим номером телефону. Кадри були зняті, найімовірніше, у місті Мехіко (Мексика) на авеню Хуарес, поблизу готелю Juárez 56. Це підтверджується геокадрами інших користувачів соцмереж. Посольство України в Мексиці розташоване в зовсім іншому районі столиці.

Висновок

Перед нами черговий фейк, побудований на фальсифікації відеоряду та вигадуванні викривленого контексту для дискредитації України на міжнародній арені.

У соціальних мережах поширюють відео ремонту дороги, нібито зняте 29 липня у прифронтовому Слов’янську. Насправді ролик записали в Подільську Одеської області, а неправдиву геолокацію додали російські пропагандисти.

Про це повідомляє StopFake.

Автори публікацій стверджують, що російські війська «планомірно підходять до Слов’янська», тоді як місцева влада витрачає кошти на нове дорожнє покриття. Відео супроводжують коментарями «бюджети мають бути освоєні» та «гроші самі себе не розпилять», натякаючи на корупцію.

В іншій публікації стверджується, що у Слов’янську нібито будують нові дороги «замість укріплень для ЗСУ та укриттів для українців».

Однак зворотний пошук за кадрами показав, що спочатку відео опублікували 29 липня в TikTok-акаунті @podilsk_city. В оригінальному дописі місцем зйомки вказано Подільськ — місто в Одеській області.

На підміну геолокації звернули увагу й місцеві жителі. У коментарях під однією з публікацій мешканка Подільська написала, що на відео ремонтують дорогу саме в її місті, а не у Слов’янську.

Фактчекери StopFake також геолокалізували місце зйомки. Ролик записали на вулиці Соборній у Подільську. Порівняння кадрів із фотографіями на Google Maps засвідчило збіг кількох орієнтирів: розташування будівель, квіткового магазину, рекламного щита, зупинки та супермаркету АТБ на вулиці Соборній, 113.

За даними сервісу Osavul, одним із перших відстежених ресурсів, які поширили ролик із неправдивим підписом, став Telegram-канал «Украина.ру». Він опублікував відео 2 серпня. Згодом його підхопили інші російські пропагандистські та Z-канали.

Слов’янськ обрали для цієї маніпуляції невипадково. Місто розташоване неподалік від лінії бойового зіткнення, тому повідомлення про нібито значні витрати на асфальтування мало викликати особливо сильне обурення. Автори фейку протиставляють ремонт дороги будівництву укріплень та укриттів, але не наводять жодних даних про вартість робіт, джерело їх фінансування чи перерозподіл оборонних коштів.

Водночас ремонт доріг у прифронтових районах сам собою не свідчить про недоцільне використання грошей. Такі маршрути потрібні для військової та цивільної логістики, постачання й евакуації, а через рух важкої техніки дорожнє покриття швидко зношується. Паралельно логістичні маршрути у прифронтових регіонах обладнують антидроновим захистом.

За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня 2026 року у прифронтових областях відремонтували майже 112,7 кілометра автомобільних доріг, збудували 215 кілометрів антидронового захисту та відновили 16,52 кілометра захисних конструкцій. Загалом від початку року антидроновим захистом обладнали понад 1184 кілометри логістичних маршрутів.

Отже, поширюване відео є справжнім, але йому навмисно приписали неправдиву геолокацію. Ремонт дороги проводили в Подільську Одеської області, а не у прифронтовому Слов’янську. Підміна місця зйомки дала пропагандистам змогу перетворити звичайний ремонт міської вулиці на історію про нібито корупцію та нехтування обороною.

У соцмережах, зокрема у проросійських телеграм-каналах, поширюють короткий відеоролик з айдентикою українського інформаційного агентства УНІАН. У ньому стверджується, нібито авторитетне міжнародне видання Reuters оприлюднило матеріал про підготовку Володимиром Зеленським замаху на ексміністра оборони Михайла Федорова. Дописи супроводжуються легендою, що статтю терміново видалили з сайту Reuters після жорсткого «попередження» від МЗС України.

Утім, це фейк. Як встановили фактчекери VoxUkraine, ні видання Reuters, ні агентство УНІАН не публікували подібних матеріалів, а саме відео зібране з різних кадрів.

Чому це підробка

Мета дезінформації

Проросійські джерела регулярно міксують контент відомих українських та світових медіа для створення фейкових новин. Мета подібних вкидів — створити ілюзію глибокого політичного розколу та міжусобної боротьби всередині українського керівництва, використовуючи авторитет західних медіа.

В інтернеті, зокрема в російських медіа та проросійських телеграм-каналах, наприкінці липня поширилися провокаційні відео, на яких нібито «українські патріоти» здирають і топчуть державні прапори Польщі. Проте аналіз фахівців свідчить: це чергова спланована інформаційна операція російських спецслужб, покликана вбити клин між українським та польським народами.

Аналітики польського фактчекінгового проєкту Demagog спільно з українськими та міжнародними експертами розібрали деталі цієї маніпуляції.

Чому ці відео — постановні?

Фахівці Центру протидії дезінформації (ЦПД) та доктор Міхал Марек із Центру досліджень сучасного безпекового середовища (CBWSB) виділили кілька ключових ознак того, що фейки створюються штучно:

Як Росія залучає виконавців: «безпечні диверсії»

Згідно зі звітом Міжнародного центру боротьби з тероризмом (ICCT), російська розвідка змінила підходи: замість відправлення власних агентів вона вербує місцевих виконавців через звичайні телеграм-канали.

Механіка вербування: Ворог шукає вразливих цивільних осіб — найчастіше людей зі скрутним фінансовим становищем. Обіцянка «швидкого та легкого заробітку» засліплює, і люди погоджуються на нібито безпечні завдання (щось сфотографувати, зафільмувати провокацію чи залишити предмет у певному місці). Часто такі люди навіть не усвідомлюють, що стають гвинтиками в системі російської розвідки.

Колишній кореспондент видання The New Yorker у Москві Джошуа Яффа у своїй статті пише: кремлівські спецслужби використовують людей як «одноразовий інструмент». Виконання першого дрібного завдання знижує психологічний бар'єр, після чого людину значно легше втягнути у серйозніші акти саботажу.

Головна мета — розсварити партнерів

Дрібні подразники у вигляді відео зі зневагою до польських символів є частиною великої стратегії з підриву підтримки України за кордоном. Завдання ворога — підживити міжнаціональну напругу, створити у поляків враження «невдячності» українців, а серед українців поширити відчуження та зневагу до сусідів.  

Що варто пам'ятати?

У проросійському сегменті телеграму поширюють скомпільований ролик з фірмовим брендингом видання BBC News. У «сюжеті» стверджується, нібито перша леді України Олена Зеленська з’явилася на саміті Коаліції охочих у Парижі в середині липня 2026 року в Парижі в коштовній підвісці «Жінка-бабка з розпростертими крилами» французького ювеліра Рене Лаліка вартістю 4,5 мільйона євро. Пропагандисти запевняють, що цю ювелірну прикрасу напередодні викрали з музею Lalique.

Розвінчали цю дезінформацію фактчекери Укрінформу. 

Як змонтовано дезінформацію:

Мета кампанії

Цей вкид є частиною інформаційної атаки, спрямованої на дискредитацію керівництва України. Головне завдання подібних фейків — підживити наративи для західної та внутрішньої аудиторії про «корупцію», щоб підірвати підтримку України.

Довідково: це не перша подібна вигадка російських ресурсів. Раніше російська пропаганда поширювала фейк про нібито «таємну втечу» Олени Зеленської з мільйонами євро готівкою.

Напередодні 11 липня в X поширювали дипфейк-«ведучу» з трьома різними наративами.

За кілька днів до відзначення у Польщі новоствореного державного дня пам"яті Волинської трагедії (11 липня) в соцмережі X почала поширюватися серія відеороликів (1, 2, 3), оформлених під ефір телеканалу DW News. Пости з роликами набрали від 147 до 155 тисяч переглядів кожен і були тагретовані на англомовну аудиторію, та поширення у західних медіа. Виявили відеофейк аналітики "Детектора Медіа". 

Що поширювали

Усі ролики починаються з ідентичного вступу «ведучої» — фрази «why Poles hate Ukrainians» ("Чому поляки ненавидять українців"), — після чого в кожному відео звучить окремий, змістовно не пов'язаний з іншими наратив. Усі три пости тегають ідентичний набір медіа (DW, Kyiv Independent, Reuters, BBC, AFP, Euronews, POLITICO Europe, ZDF, BILD, Der Spiegel, франкомовні та польські ЗМІ тощо) — типовий прийом для штучного нарощування охоплення й тиску на редакції. Які наративи поширювали:

Чому це фейк

Контекст

Кейс укладається в задокументовану аналітиками Детектора Медіа ширшу кампанію напередодні річниці Волинської трагедії, пов'язану з фейковими «архівними документами» та іншими маніпуляціями, спрямованими на загострення українсько-польських відносин.

Аналітики Детектор Медіа зафіксували поширення в проросійських телеграм-каналах маніпулятивного відеоролика, стилізованого під офіційну публікацію фонду UNITED24, офіційної платформи для збору пожертв на підтримку України.. У відео стверджується, що Міністерство освіти та науки України нібито оголосило «наймасштабніший» конкурс дитячих малюнків на тему УПА, а підсумки буцімто оголосять саме 11 липня — в день, коли в Польщі вшановують жертв Волинської трагедії, «поки президент Польщі тисне руку Зеленському в Туреччині». Ролик супроводжують нібито цитати міністерки культури Тетяни Бережної. Це — цілковита вигадка. 

Такого конкурсу МОН не оголошувало

На офіційному сайті МОН серед анонсованих конкурсів дитячого малюнка — «Охорона праці очима дітей», «Зоологічна галерея», конкурси до Дня Соборності тощо. Жодного конкурсу на тему УПА чи приуроченого до 11 липня в переліку немає, немає такої інформації й у планах всеукраїнських заходів на 2026 рік.

UNITED24 такого відео не публікував

Ролик стилізовано під фірмовий стиль фонду, однак на офіційних каналах UNITED24 (сайт, telegram, соцмережі) немає жодного матеріалу про конкурс малюнків на тему УПА. UNITED24 збирає пожертви на оборону, відбудову й гуманітарну допомогу і не організовує шкільних конкурсів в партнерстві із МОН. Оригінальний відеоряд присвячений іншій темі — його перемонтували, наклали фейкові субтитри та драматичну музику для ефекту «викривального» матеріалу.

Цитата Тетяни Бережної — вигадана

Тетяна Бережна дійсно очолює Міністерство культури та стратегічних комунікацій (з жовтня 2025 року — віцепрем'єрка-міністерка культури). Але заяви на кшталт «Україна прищеплює повагу до героїв змалку» щодо конкурсу про УПА в жодному офіційному джерелі чи інтерв'ю не зафіксовано. Реальні виступи міністерки стосуються фінансування культури під час війни, збереження спадщини, зруйнованої російськими ударами. Це типовий прийом дезінформації — приписати реальному спікеру вигадану цитату.

Контекст

11 липня в Польщі вдруге на державному рівні відзначають «День пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами» (дату встановили Сейм 2016 та Сенат 2025 року) — це публічна й гостро дискутована дата, довкола якої триває напружений українсько-польський діалог.

Висновок

Наратив про «конкурс малюнків на тему УПА» до дня пам'яті жертв Волинської трагедії — сфабрикований. Підтверджень від МОН, UNITED24 чи Мінкультури немає, цитата міністерки не має джерела. Мета вкидання — дискредитувати Україну на тлі напруженого українсько-польського діалогу про історичну пам'ять і посварити Київ та Варшаву.

Телеграм канали, що поширили фейк: 1, 2, 3, 4, 5.  

Проросійські ресурси поширюють сфабрикований відеосюжет із логотипом Інституту вивчення війни, у якому Президента України Володимира Зеленського та українські спецслужби бездоказово звинувачують у нібито підготовці теракту проти цивільного об’єкта.

Про це повідомляє StopFake.

У відео стверджується, що мішенню начебто може стати лікарня або житловий будинок, а відповідальність за атаку українська влада нібито планує покласти на Росію. Автори фейку також приписали президентці Інституту вивчення війни Кімберлі Каган вигадану заяву про те, що Зеленському буцімто «потрібна трагедія», яку можна було б представити західним партнерам.

Насправді Інститут вивчення війни не публікував ані такого відео, ані наведеної в ньому інформації. Сюжет відсутній як на офіційному сайті організації, так і на її YouTube-каналі. Жодних підтверджень таких тверджень не наводили й інші авторитетні джерела.

Російські пропагандисти вже не вперше використовують назву, логотип і репутацію Інституту вивчення війни для поширення дезінформації. Водночас підроблені сюжети помітно відрізняються від справжніх матеріалів організації. У відео ISW аналітики зазвичай особисто представляють результати досліджень, посилаються на факти, дані та відкриті джерела.

Фейковий сюжет натомість складається з низькоякісної нарізки стокових кадрів і містить лише абстрактні звинувачення. У ньому немає ані документів, ані свідчень, ані посилань на джерела, які могли б підтвердити заяви про підготовку теракту.

Поширюючи такі повідомлення, російська пропаганда приписує Україні методи, які сама Росія використовує для виправдання воєнної агресії та впливу на громадську думку. Зокрема, той таки ISW раніше вказував на ознаки відповідальності Росії у вибуху у колонії в окупованій Оленівці у 2022 році, внаслідок якого загинули українські військовополонені. Росія тоді звинуватила в ударі Україну.

За допомогою подібних фейків Кремль намагається заздалегідь перекласти на українську владу відповідальність за можливі жертви серед цивільного населення, виправдати російські удари по цивільній інфраструктурі та посіяти недовіру до України серед її західних партнерів.

У мережі поширюється фейкове відео, у якому від імені європейської організації WAVE Network – Women Against Violence Europe заявляють про нібито «20-кратне зростання» сексуальних злочинів з боку працівників територіальних центрів комплектування в Україні. У ролику також стверджується, що співробітники ТЦК начебто скоюють насильство проти жінок як «помсту» за спроби захистити чоловіків чи родичів під час мобілізації. Чому це фейк, розповіли Stop Fake.

Насправді WAVE Network не створювала такого відео, не робила подібних заяв і не публікувала жодних досліджень з такою статистикою. 

Фактчекери встановили, що в поширеному ролику без дозволу використали логотип WAVE Network. Але не наслідували стиль відеопублікацій правозахисників. Адже справжні публікації WAVE Network мають формати  експертних матеріалів, повідомлень про інформаційні кампанії, звіти, заходи та проєкти.

Поширений ролик побудований як пропагандистська компіляція, яка використовує довіру до відомої організації для просування неправдивого повідомлення. Відео складається з фрагментів кадрів із соціальних мереж, де зображені конфлікти між цивільними та людьми у формі. Ці матеріали не містять підтвердження заяв, які автори фейку намагаються приписати європейській організації. Лише доданий логотип створює хибне враження, що інформація походить від авторитетного джерела.

WAVE Network справді займається питаннями протидії насильству щодо жінок і дітей. Організація об’єднує понад 190 європейських жіночих неурядових організацій та працює над підтримкою постраждалих, дослідженнями, адвокацією та підвищенням обізнаності про різні форми насильства.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії WAVE Network публікувала матеріали, присвячені Україні, зокрема щодо ризиків насильства під час війни, захисту жінок і дітей, а також підтримки біженок. Організація засуджувала російське вторгнення та наголошувала на необхідності допомоги постраждалим від війни. Водночас у цих матеріалах немає жодних згадок про ТЦК, українську мобілізацію чи статистику, яку поширюють у фейковому відео.

Отже, відео є черговою маніпуляцією, спрямованою на дискредитацію українських інституцій та посилення негативних наративів навколо мобілізації. Автори фейку використали реальну організацію і тему боротьби з насильством, щоб надати вигаданим звинуваченням вигляду підтвердженої міжнародної інформації.

У соціальних мережах поширилося відео, яке нібито показує чиновників на відкритті нової асфальтованої дороги в російському місті Мухосранськ. У ролику стверджується, що місцеві посадовці нібито відкрили дорогу, яка виявилася лише фальшивим рулонним макетом асфальту. Насправді відео повністю створене за допомогою штучного інтелекту, а саме місто Мухосранськ є вигаданим. Про це розповіли фактчекери Lead Stories, які перевірили походження ролика, його авторів та ознаки AI-генерації.

Відео поширювали з підписом про нібито «великий скандал у Мухосранську, Росія» та запитанням, хто отримав гроші за дорогу, якої насправді не існувало. Такий сюжет створював враження викриття корупції та обману під час дорожнього будівництва.

Однак перевірка Lead Stories показала, що йдеться не про реальний інцидент, а про сатиричний контент. Мухосранськ не є справжнім населеним пунктом у Росії. Це поширена жартівлива назва для умовного віддаленого провінційного міста, аналогічна англомовним виразам на кшталт «Nowheresville».

Фактчекери встановили, що оригінальне відео походить із TikTok-акаунта, який публікує меми та контент, створений штучним інтелектом. На ролику є позначка «AI-generated», а також водяний знак акаунта @sokolandr92. Сам авторський профіль використовує гумористичний формат і прямо вказує, що його матеріали можуть бути пародійними.

Окремою ознакою того, що відео не є реальним записом, є оформлення акаунта, який його поширив. Профіль @JenevaFMRadio використовує елементи пародії, зокрема змішані символи з латинської та кириличної абетки, що створюють імітацію справжнього медіа. Його опис також містить натяки на сатиричний характер сторінки.

Lead Stories також звернули увагу на деталі самого відео. У ролику немає підтверджень існування події, реальних посадовців чи справжнього місця зйомки. Натомість використані типові ознаки генерації штучним інтелектом, а сюжет побудований як гумористична вигадка про корупцію та неякісну інфраструктуру.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало використання AI-генерації для створення правдоподібного на вигляд, але вигаданого відео. Попри те, що ролик мав сатиричне походження, його поширення без контексту могло створювати у користувачів хибне враження про реальний випадок у Росії.

Перевірка показала, що відео про «фальшиву асфальтовану дорогу» не демонструє справжній скандал чи корупційну схему. Це штучно створений мем із вигаданим містом, який спочатку публікували як AI-контент, але згодом його почали поширювати без пояснення контексту.

У мережі поширюється відео, яке нібито створене французьким виданням Le Point і стверджує, що Міністерство закордонних справ Франції підтвердило присутність в Україні 22 тисяч французьких «найманців». Насправді це підробка, яка імітує оформлення відомого медіа та використовується для поширення старого російського наративу про нібито масштабну участь французів у війні проти Росії. Про це розповіли фактчекери StopFake, які перевірили походження відео, заяви, згадані в ньому, та встановили, що жодне з авторитетних джерел не підтверджує ці твердження.

Пропагандистські ресурси поширювали ролик із твердженнями, що Франція нібито приховує свою пряму участь у війні, видаючи військових за «добровольців». У відео також заявлялося, що кількість французьких бійців в Україні нібито може становити 70 тисяч, посилаючись на BBC. Такі повідомлення подавалися як доказ того, що західні країни нібито ведуть війну проти Росії руками іноземних військових.

Перевірка StopFake показала, що ані Le Point, ані BBC не публікували матеріалів із такими цифрами чи заявами. Фейковий ролик лише копіює окремі елементи дизайну французького видання: використовує його логотип, схожу графіку та фінальну заставку з іменами авторів. Водночас на офіційних сайтах і сторінках Le Point у соціальних мережах немає жодної згадки про подібний матеріал.

Фактчекери також встановили, що заяви про «французьких найманців» в Україні вже неодноразово використовувалися російською пропагандою. У 2024 році Міністерство закордонних справ Франції спростовувало подібні звинувачення після заяв російської влади про нібито загибель французьких військових у Харкові, назвавши їх частиною дезінформаційної кампанії.

Окрему увагу StopFake приділив аналізу самого відео. У ньому немає журналістського сюжету, коментарів експертів чи посилань на документи. Ролик складається з коротких кадрів, музичного супроводу та графічних елементів, які створюють враження професійного медіаматеріалу, але не містять підтвердження заявленої інформації.

Ще однією ознакою фальсифікації стали згадані у відео імена авторів. Один із них, Борис Хенсель, справді співпрацює з Le Point, однак пише матеріали про медицину, здоров’я та харчування. StopFake не знайшов доказів його причетності до створення цього відео.

Також у ролику використані стокові зображення та загальні кадри, які не підтверджують заяви про присутність десятків тисяч французьких військових. У фейковому матеріалі немає посилань на офіційні заяви французької влади чи публікації BBC, хоча саме ці джерела нібито використовуються для обґрунтування маніпуляції.

Поширення відео також вказує на його пропагандистське походження. За даними моніторингу Osavul, які наводять StopFake, одним із перших ролик опублікував Telegram-канал «Гагаузька Республіка» 12 червня, після чого його почали поширювати інші проросійські ресурси. Водночас у справжніх інформаційних каналах Le Point чи BBC цей матеріал не з’являвся.

Таким чином, головною темою дезінформації стало створення фальшивого медіаматеріалу для просування тези про нібито участь Франції у війні проти Росії. Перевірка показала, що відео не має стосунку до Le Point чи BBC, а твердження про десятки тисяч французьких «найманців» в Україні є вигаданими.

У соцмережі X поширюють відео, оформлені у стилі міжнародного мовника Euronews, із неправдивими звинуваченнями на адресу українських біженців у Європі. Зокрема, в одному з таких дописів стверджується, що у Франції нібито загинули 100 поліцейських у зв'язку з розслідуваннями щодо українських біженців. В іншому — що українці нібито створюють фейкові фото й відео для шантажу одружених європейців.

Це фейк. Немає підтверджень, що Euronews готував або публікував такі сюжети. Натомість подібні ролики відповідають уже відомій схемі дезінформації: автори підробок використовують логотип, графіку, монтажну стилістику й візуальні елементи відомих західних медіа, щоб надати вигаданим історіям вигляду справжніх новин.

У таких відео зазвичай немає посилання на матеріал на офіційному сайті Euronews, і вони поширюються не з офіційних сторінок мовника, а через приватні акаунти, анонімні телеграм-канали або проросійські профілі в соцмережах. Зокрема, відео про загибель поліціянтів поширив акаунт з нулем підписників та останньою активністю перед публікацією відео в 2013 році. Відео про шантаж європейців ШІ-фейками — акаунт з 39 підписниками та активністю в 2014 році.

Подібні відео використовують нехарактерний для Euronews стиль викладу з емоційними формулюваннями, узагальненнями про «українських біженців» і непідтвердженими звинуваченнями у злочинах, шахрайстві або загрозі для європейців. У відео про загибель поліціянтів у зв'язку з українськими біженцями використано «цитату» історика Хасок Чанга, в якій ідеться про «тупість» українців, які нібито зберігають пакети з наркотиками вдома. Очевидно, справжній Хасок Чанг, який займається історією науки, ніколи такого не казав. Більше того, він значиться одним з підписантів заяви Відділу історії науки і техніки Міжнародного союзу історії та філософії науки і техніки від березня 2022 року, в якій висловлюється солідарність з народом України.

Euronews та його фактчекінговий проєкт The Cube раніше вже фіксували схожі підробки. Серед них були сфальсифіковані відео про нібито злочини українських біженців, вигадані інциденти у європейських країнах, а також ролики, у яких імітували голоси журналістів або монтажну стилістику Euronews. Редакція Euronews наголошувала, що такі відео не створювали її журналісти.

Прикметно, що відео про шантаж європейців ШІ-фейками, було створене саме з використанням фрагментів справжнього випуску фактчекінгового проєкту The Cube, про фейкові фото весілля Дуа Ліпи. Також це відео відзначається тим, що в його відеоряді можна помітити кадри, які з'являються на частки секунд з написами «Анти-російські санкції руйнують вашу економіку» різними мовами. Невідомо, чи вставкою цих кадрів автори відео намагалися «непомітно» повпливати на глядачів, чи їх просто забули у місцях склейки.

Загальна мета подібних відео-фейків — дискредитувати українських біженців і сформувати у європейської аудиторії уявлення про українців як про джерело небезпеки, злочинності або соціальних проблем. Водночас ці вкиди працюють і на українську аудиторію: вони мають створити враження, що українців у Європі нібито масово не приймають і стигматизують.

У соціальних мережах Болгарії поширювалося відео, яке нібито показує українців, що вчиняють акти вандалізму у місті Варна. На кадрах із камери спостереження видно двох чоловіків, які ламають вазони та б’ють двері будівлі. Однак перевірка встановила, що відео не має стосунку до Болгарії та було зняте в Україні. Про це розповіли фактчекери FactCheck.bg, які з’ясували, що поширений ролик походить із міста Ужгород, а не з Варни.

Фейкове відео почало активно поширюватися наприкінці травня. Автори публікацій стверджували, що подія сталася 22 травня у Варні, однак на самому записі з камери видно іншу дату — 18 квітня. Ця невідповідність стала однією з перших ознак того, що кадри могли бути використані поза початковим контекстом.

Відео поширювали численні акаунти та групи в соціальних мережах, зокрема спільноти з проросійськими та антиукраїнськими наративами. Через велику кількість поширень ролик потенційно міг охопити десятки тисяч користувачів.

Під час перевірки FactCheck.bg використали зворотний пошук зображень Google та знайшли оригінальну публікацію відео у профілі користувачки Анни Качанової. Запис був оприлюднений ще 18 квітня із проханням допомогти встановити особи людей, які пошкодили майно.

З наступних публікацій цього ж профілю стало зрозуміло, що відео було записане перед фітнес-центром в Ужгороді. Власниця закладу підтвердила журналістам FactCheck.bg, що саме її будівля зображена на відео та що подія не відбувалася у Варні.

Додаткову перевірку провела платформа LeadStories, яка також встановила місце зйомки. Фахівці зазначили, що відмінності між сучасним виглядом будівлі та зображеннями у Google Street View можуть пояснюватися тим, що панорами на цій локації не оновлювалися з 2015 року.

Основною темою дезінформації у цьому випадку стало навмисне викривлення походження відео та прив’язка українських кадрів до іншої країни. Маніпуляція мала на меті створити враження, що українці нібито причетні до правопорушень у Болгарії, хоча реальні обставини події були зовсім іншими.

Перевірка показала, що відео не було зняте у Варні, а походить з Ужгорода. Фактчекери підтвердили його справжнє джерело, встановили дату публікації та отримали підтвердження від власниці об’єкта, що поширені в соцмережах твердження є неправдивими.

У проросійських сегментах мережі поширюють відео нібито від французького інформаційного агентства Agence France-Presse (AFP), у якому стверджується, що українські біженці у Франції начебто продавали нелегальні пептиди — спортивні добавки, які нібито розбавляли небезпечними речовинами для здешевлення виробництва. За версією авторів фейку, це нібито призвело до смерті 59 французьких громадян віком від 16 до 55 років через тромбоемболію, а всіх учасників «злочинної групи» нібито затримали. Про фейкове відео й те, як російська пропаганда використовує подібні повідомлення для дискредитації українських біженців, розповіли фактчекери проєкту StopFake.

Відео є підробкою. Агентство AFP не публікувало такого матеріалу ані на офіційних сторінках у соціальних мережах, ані на власному сайті. Пошук за ключовими словами не виявив жодних згадок про подібний інцидент у Франції.

Фактчекери також звернули увагу на ознаки фальсифікації самого відео. Справжні відеоматеріали AFP у форматі Reels не містять логотипу у верхньому правому куті, який використали автори фейку. Крім того, оригінальні матеріали агентства супроводжуються підписами із зазначенням джерела, місця та часу зйомки. У поширеному відео таких даних немає.

За даними StopFake, використання логотипів відомих міжнародних медіа є типовим прийомом російських інформаційних операцій. Автори таких фейків намагаються надати неправдивим повідомленням вигляду достовірних новин, використовуючи довіру аудиторії до відомих брендів.

Жодне авторитетне міжнародне чи українське медіа також не повідомляло про нібито масове отруєння французьких громадян через діяльність українських біженців. Відсутність підтверджень у незалежних джерелах є додатковою ознакою того, що йдеться про вигадану історію.

У StopFake зазначають, що цей випадок є частиною ширшої російської пропагандистської кампанії, спрямованої на формування негативного образу українців за кордоном. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США, і російські інформаційні операції регулярно намагаються представити біженців як загрозу для приймаючих суспільств.

Подібні повідомлення мають кілька цілей: підірвати довіру до України серед партнерів, створити напруження між місцевими жителями та українцями, а також сформувати уявлення про нібито негативний вплив українських біженців на країни, які їх підтримують.

Насправді численні дослідження свідчать про протилежну тенденцію — українці активно інтегруються у суспільства країн перебування та роблять економічний внесок. Зокрема, у Польщі сукупний внесок українців у ВВП після початку повномасштабного вторгнення оцінюють у сотні мільярдів злотих, а в Чехії українці також зробили позитивний внесок до державного бюджету.

У тіктоці поширюється відео, в якому стверджується, що «морська вода зупиняє рак» і нібито це вже доведено наукою. Однак перевірка показала: жодних наукових доказів цього не існує. Про це розповіли фактчекери EcuadorChequea, які проаналізували вірусний ролик, позиції медичних експертів та наявні наукові дослідження.

Основна дезінформація полягає у твердженні, що споживання морської води здатне лікувати або зупиняти розвиток онкологічних захворювань, а також у натяках, що ця «інформація приховується». У відео використовуються емоційні візуальні образи та категоричні формулювання на кшталт «наука вже довела», що є типовим прийомом для поширення псевдонаукового контенту про здоров’я.

Авторитетні медичні джерела не підтверджують ефективності морської води у лікуванні раку. Навпаки, лікарі та науковці одностайні: таких доказів не існує, а заяви про лікувальні властивості не мають підґрунтя в клінічних дослідженнях.

Медичні експерти, зокрема фахівці HM Hospitales, наголошують, що «не існує жодних наукових доказів, що морська вода може вилікувати рак». Подібну позицію висловлюють дослідники медичних факультетів у Чилі, які також попереджають про можливі ризики для здоров’я, включно зі зневодненням і ураженням нирок через високу концентрацію солей.

Окремо підкреслюється, що жоден онкологічний протокол лікування у світі не включає використання морської води. Інститути громадського здоров’я та провідні онкологічні центри, зокрема Memorial Sloan Kettering Cancer Center, також не визнають такі методи ефективними або безпечними.

Ще одна ознака маніпуляції — відсутність будь-яких посилань на дослідження. Відео не надає клінічних випробувань, рецензованих публікацій чи офіційних рекомендацій, натомість просуває ідею про «приховане лікування», що є типовим елементом медичних конспірологічних теорій.

Фактчекери також звертають увагу, що подібні повідомлення можуть бути небезпечними, оскільки здатні підштовхувати людей відмовлятися від доказової медицини та затримувати початок реального лікування.

Після перевірки всіх доступних наукових даних висновок однозначний: твердження про здатність морської води лікувати або зупиняти рак є неправдивим і не має жодного наукового підтвердження.