Пропагандисти поширюють відео, яке нібито зняли в одному із ТЦ Відня. На ньому показують екран телевізора, на якому зображений напис Nicht unser Krieg («Не наша війна») на фоні австрійського прапора. Мовляв, австрійці не хочуть підтримувати Україну. Це — фейк. 

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що на фото із написом присутні сліди невмілого монтажу. Зокрема, пікселі на «екрані» розташовані нерівно та зʼїхали, що є неможливим у реальному екрані. Ба більше, на інших екранах, що зображені на відео, можна побачити рекламу проєкту скорочення відходів у житловому центрі Турмштрассе району Мітте у місті Берлін. Крім того, один із користувачів твіттера зʼясував, що ТЦ, де зробили фото, знаходиться не у Відні, а у Берліні. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть переконати українців у втомі європейців від війни. Мовляв, австрійці не хочуть допомагати Україні. Втім українська діаспора у Відні активно реалізовує низку проєктів, що користуються високим інтересом серед пересічних австрійців. 

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українець нібито отримав «офіційне сповіщення про смерть сина» на рекламному буклеті. Мовляв, рекламний буклет використали як офіційний документ і на його задньому боці написали усю необхідну інформацію. Як доказ автори повідомлень додають до публікації відео, на якому нібито це видно. Це — неправда. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО пояснили, що офіційні структури, наприклад, відомство Міністерства оборони такий «документ» не може надсилати, оскільки він скомпільований й оформлений неналежним чином: 

Фактчекери переконані: «сповіщення про смерть» несправжнє, і жодні офіційні структури не надсилали його. Водночас у «документі» не позначена чітка адреса, що унеможливлює його отримання. 

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що буцімто військові 128-ої бригади ЗСУ побили палицею по спині іншого чоловіка зі зв’язаними руками. Мовляв, це був бразильський доброволець, який намагався втекти з позиції. Зв’язаний чоловік у військовій формі португальською мовою просив «його не бити». Як доказ автори додають відео, на якому видно процес побиття нібито бразильського добровольця за участі українських військових. Водночас автори повідомлень наголошують, що відео нібито знайшли на телефоні в одного з військовополонених українських військових. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які дослідили, що відео несправжнє. Як пояснюють аналітики, це чергова постановка агітпропу. Оскільки бразильці, які справді є серед добровольців, не служать у 128-й бригаді ЗСУ. Як і решта добровольців з інших країн бразильці несуть службу лише у складі Іноземного легіону ЗСУ. 

Крім того, аналітики StopFake перевірили відео за допомогою інструментів для визначення мови. Так вони й з'ясували, що зв’язаний чоловік на відео розмовляє португальською. У Бразилії справді офіційна мова — португальська. Проте згодом фактчекери звернулися до бразильських колег, щоб уточнити, чи можна за вимовою чоловіка на відео визначити, що це бразилець. Їм відповіли, що чоловік точно не є носієм мови, і що він вивчав європейську португальську, а не бразильську португальську. Власне, європейською португальською розмовляють, зокрема, у Португалії, а не в Бразилії. Ці два варіанти португальської мови, наприклад,  суттєво різняться  у фонетиці, що можна легко почути й зафіксувати.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що подаровані латвійські автомобілі ЗСУ нібито перепродують на українських авторинках. Як доказ автори повідомлень наводять буцімто рекламний ролик із тіктока, на якому є напис «конфіскат з Латвії» та дата «13.03.2023». Це — неправда.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту StopFake, які попередньо вирішили перевірити автентичність відео. Аналітики знайшли справжнє відео на просторах тіктока. Однак в  оригінальному відео немає жодних написів, що є у фейковому. Голос за кадром розповідає лише про наявність автівок на авторинку. Аналітики переконані, що автори повідомлень просто наклали на відео напис «Конфіскат із Латвії» і для більшої переконливості дату — «13.03.2023».

Відтак, українці не перепродують подаровані Латвією автомобілі. Водночас фахівці пояснюють, що передані Україні автомобілі відрізняються від тих, що зображені на відео.

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» розповідав, як пропагандисти використовують відео українських військових за схожою схемою, щоб поширювати антиукраїнські наративи. 

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що під час звернення Джозефа Байдена до членів Міжнародної асоціації пожежників той заявив, що «лікарі перевіряли його черепну коробку, аби переконатися чи там є мозок». Як доказ до публікації додають відео самого звернення, де таку заяву можна нібито почути. Це — маніпуляція.

За кейс взялися фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що пропагандисти вирвали слова президента США з контексту, відтак спотворивши зміст сказаного. Як пояснюють фактчекери, на ютуб-каналі Білого Дому опублікували запис цієї промови Байдена. Президент США розказував, як пожежники врятували йому життя. Спершу він розповів жарт, ніби лікарі шукали у нього мозок, проте потім Байден продовжив розповідати справжню історію. «У мене були жахливі головні болі. Згодом мені встановили діагноз. Лікарям довелося кілька разів відрізати мені маківку та перевіряти, чи є в мене мозок», — сказав політик. Розповідаючи про мозок, Байден засміявся. Далі він наголосив, що варто «відкинути жарти» й продовжив розповідати реальну історію. Тобто Джо Байден переповідав жарт, про що й сказав потім. Однак пропагандисти вирізали цей момент з відео й не пояснили, що то був жарт. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки про українських партнерів із метою їхньої дискредитації. У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання й намагається створити ілюзію, що українських партнерів зневажають. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» спростовував низку фейків про президента США Джо Байдена, зокрема про нібито падіння Байдена з літака під час візиту до Варшави або про буцімто його заяву, де стверджували, що Путіна неможливо перемогти. Також аналітикині та аналітики спростували фейк про зустріч Байдена з «двійником Зеленського» у Києві та на тлі зустрічі пояснювали, що представники місцевих органів влади жодних вказівок «як поводитися під час зустрічі з американцем» не створювали. 

Про що писали російські пропагандисти під часу візиту Джо Байдена до Києва можна почитати тут. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що у німецькому ресторані запустили рекламну кампанію, у якій Володимир Зеленський зображений в образі «свинки-скарбнички». Як доказ пропагандисти додають відео нібито реклами на відеохостингу YouTube. На відео можна побачити також напис: «Ми втомилися годувати цю свиню — настав час готувати айсбан! [ред. м’ясна страва німецької кухні]». Це — неправда. 

За кейс взялися фактчекери проєкту StopFake, які звернулися по коментар до власника ресторану. Представник ресторану запевнив, що вони не запускали подібних рекламних кампаній у YouTube. Аналітики пояснюють, що відеоролик публікували в телеграм-каналах російського сегмента й немає жодних доказів, що «рекламу» тиражували на відеохостингу. Вони переконані, що відео змонтоване за допомогою спеціальної програми.

  Крім того, фактчекери додають, така «реклама», найімовірніше, не могла пройти модерацію в Google Ads, оскільки вона суперечить рекламній політиці компанії. На сайті Google Ads зазначено, що вони перевіряють всі елементи оголошення на предмет виявлення порушень. Якщо таки знайдуть, то статус оголошення зміниться на «Відхилено», і воно не відображатиметься. Наприклад, вони не дозволяють рекламувати контент, який розпалює ненависть, пропагує дискримінацію або принижує, містить образи, цькування чи утиски осіб або групи осіб. Як у разі з «рекламою» за участі Зеленського.  

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема в німецькому та російському сегментах тіктока. У повідомленнях ідеться, що українським біженцям, які нещодавно підтвердили свій статус, надаватимуть 500 «вітальних» євро. Мовляв, це ініціатива Бундестагу, який нещодавно ухвалив резолюцію та видаватиме кошти українцям «з кишень німців».

Німецька група фактчекерів «Correctiv» вирішила перевірити інформацію та звернутися до офіційного представництва у Бундестазі по коментар. У Бундестазі заперечили таку інформацію і наголосили, що жодних додаткових виплат, зокрема й «вітальних грошей», українські біженці не отримують. У Бундестазі також наголосили, що вони не займаються процедурою отримання грошової виплати, а отже у  парламент навіть не може надійти подібний законопроєкт. 

У соціальних мережах поширюють відео нібито збиття гелікоптера, який НАТО надало Україні. Мовляв, щойно ці гелікоптери перетинають кордон України, вони мають справу з російськими ракетами. Нібито росіяни збили не один такий гвинтокрил. Мовляв, лише Китай показує ці відео, а решта країн приховують інформацію. Це — фейк.

Відео збиття гелікоптера — кадри з відеогри Arma 3. Фактчекери Reuters знайшли оригінал цього відео. Ймовірно, що ці кадри взяли з відео на YouTube, завантаженого у квітні 2022 року. Його позначили як зображення проходження відеогри, згодом ролики з ним були завантажені в нижчій роздільній здатності без такої інформації. За відеозаписом гіршої якості складно побачити анімацію, тож відео може сприйматись як справжнє.

Російська пропаганда й раніше поширювала карди з відеогри для ілюстрації воєнних подій. Зокрема, у такий спосіб переконували, що Росія «знищила» українську танкову дивізію. Також кадри з відеогри видавали за онлайнову трансляцію російського вторгнення в Україну.

У телеграм-каналах поширюють відео, на якому нібито підлітки (14—15 років) заряджають міномети, наводять та стріляють. У дописах стверджують, що українська армія не приховує, що підлітки беруть участь в бойових діях. Це — неправда.

На відео, яке поширюють у телеграм-каналах, повнолітній військовослужбовець Нацгвардії України. Фактчекери StopFake перевірили відео за допомогою програмного забезпечення та встановили особу військового. У особистому листуванні він надав фактчекерам підтвердження свого віку — світлину паспорта.

Російська пропаганда систематично маніпулює темою участі українських дітей чи підлітків у бойових діях. У такий спосіб вони застосовують тактику розлюднення ворога. Мовляв, українці вже навіть власних дітей не шкодують. Періодично вони поширюють фейки про бойовий вишкіл чи мобілізацію підлітків.

У мережі як на українську, так і на іноземну авдиторію поширюють повідомлення, що нібито Володимир Зеленський вважає, що США недостатньо допомагають Україні. Мовляв, Америка, як і Україна, має відрядити своїх доньок і синів на війну. Мовляв, якщо НАТО «не хоче давати достатньо зброї», то вони мають взяти участь у війні. Нібито таку заяву Зеленський зробив під час пресконференції до роковин великої війни. Це — неправда.

Відео, яке поширюють в мережі змонтоване та вирване з контексту. Володимир Зеленський не закликає США чи НАТО вступити в війну. Фактчекери StopFake пояснюють, що на відео фрагмент відповіді президента на запитання журналіста BBC про те, що хотів би сказати Володимир Зеленський тим американцям, які не підтримують воєнну допомогу Україні. У відповіді йшлося, що якщо Україна не виграє війну, то Росія почне війну з країнами НАТО, насамперед з країнами Балтії. У такому разі всім країнам НАТО, зокрема й США, доведеться відправляти своїх військових на війну. З цієї відповіді пропагандисти скомпілювали потрібний їм текст. До такого ж висновку дійшли фактчекери проєкту MythDetector.

Агітпроп від початку великої війни просуває наратив, що Україна намагається втягнути інші країни у війну з Росією.

У соціальних мережах поширюють відео колони танків, яку нібито транспортують в Україну. На одному з танків нібито можна побачити надпис «14/88», які символізують нацистський лозунг. Користувачі соцмереж пишуть, що це відео зняте в Німеччині, а символи наносять на танки перед виряджанням в Україну. Це — фейк.

Відео, яке поширюють у соціальних мережах, навмисно змінене. На оригінальному відео немає жодних символів на танках. У дописах також посилаються на фейк про зашифровані нацистські символи у кількості танків. Фактчекери StopFake з’ясували, що на відео американські танки «Abrams». Відео опублікували ще в березні 2022 року, тобто танки не могли транспортувати в Україну, оскільки на той час про їхнє постачання не йшлося. 

Російська пропаганда заздалегідь почала поширювати меседжі про «нацистські хрести» на танках для України, мовляв, «нацисти» можуть не приховувати свої погляди. У такий спосіб агітпроп підживлює наратив про повторну боротьбу Росії з нацизмом та фашизмом, апелюючи до подій Другої світової війни.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що мешканці американської Одеси в Техасі просять губернатора перейменувати їхнє місто. Мовляв, через війну в Україні жителі Одеси в Техасі не хочуть, аби їхнє місто мало нібито «російську» назву. Автори повідомлень додають, що, мовляв, «це передбачення», тобто американцям варто якнайшвидше змінити назву, щоб потім справді «російську Одесу» не сплутали з американською. У такий спосіб натякають, що нібито Росія скоро захопить Одесу. Як доказ до публікації додають імовірний сюжет від американського телеканалу ABS News. Це — неправда.

Аналітики проєкту VoxCheck взялися за цей кейс і дослідили, що мешканці міста не просили губернатора змінити назву, а сам репортаж змонтований із декількох різних фрагментів. Утім, у США є справді місто Одеса (Odessa). Проте на офіційному сайті та на сторінці міста у фейсбуку немає жодної інформації, що місцеві жителі хочуть його перейменувати. 

За допомогою зворотного пошуку у Google Images, аналітики дізналися, що перші кадри підробленого репортажу опублікували ще у 2018 році. Наступні кадри — також були раніше опубліковані. Аналітики кажуть, що вони не знайшли жодного схожого сюжету ні на офіційному сайті ABC News, ні на сторінках телеканалу у соціальних мережах. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях йдеться, що після прибуття Джо Байдена до Варшави, під час виходу із літака, він зачепився за східці й покотився униз. Автори повідомлень додають, що «ось така зовнішня політика президента». До публікації додають відео, де видно як буцімто Джо Байден скочується вниз сходами. Це — неправда. 

Аналітики проєкту MythDetector дослідили цей кейс і встановили, що на поширеному кадрі Джо Байден не зображений. На відео, яке транслював польський телеканал TVN24, можна побачити, що насправді це був один із членів делегації США, який впав, коли намагався спуститися вниз. Як пояснюють аналітики, цей кадр був вирізаний зі спеціального етеру TVN24, однак повна версія є у вільному доступі. Тож її можна переглянути та пересвідчитися в тому, що член делегації впав, коли виходив із задньої частини літака, а Джо Байден виходив із передньої без жодних пригод. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки про українських партнерів із метою їхньої дискредитації. У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання й намагається створити ілюзію, що українських партнерів зневажають. Проводячи паралелі з так званим падінням і результатами «зовнішньої політики», автори повідомлень хочуть наголосити, що рішення Заходу щодо Росії «безглузді й не варті уваги».

У закордонному сегменті соцмереж поширюють відео нібито протестів в Україні. Мовляв, українці протестують проти Зеленського, в якому розчарувались за рік війни. За версією дописувачів, мітинги відбувалися вдень і вночі. Це відео — фейк.

Протести на відео не мають жодного стосунку ні до України, ні до Зеленського. Це відео протестів у Словаччині 2018 та 2019 років внаслідок вбивства журналіста. На поширення фейку звернули увагу фактчекери проєкту Dpa-factchecking. Вони з’ясували, що 21 лютого 2018 року вбили словацького журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену Мартіну Кушнірову. Це вбивство спричинило масові протести у Словаччині, зокрема 9 березня 2018 року, 16 березня 2018 року та 21 лютого 2019 року. Ці протести мали в наслідку відставку начальника поліції та міністрів юстиції, внутрішніх справ і культури. 

Нагадаємо, що в Україні під час воєнного стану запроваджені обмеження на проведення масових заходів та введена комендантська година.

Російська пропаганда в будь-який спосіб намагається дестабілізувати ситуацію всередині України та дискредитувати Україну й українців на міжнародному рівні.

У соціальних мережах поширюють відео нібито пожежі у «військкоматі» Шевченківського району Харкова. Мовляв, Харківські «військкомати» не витримують «спекотної» мобілізаційної кампанії. У дописах зазначають, що нібито будівлю навмисно підпалили «партизани». Це — неправда. 

Фактчекерам Харківського антикорупційного центру вдалось ідентифікувати відео із соціальних мереж. Результати перевірки свідчать, що це відео пожежі у Москві ще за 2014 рік. Тоді згорів будинок, у якому мешкали будівельники. Тобто це відео не має жодного стосунку ні до Харкова, ні до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів).

Російська пропаганда навмисно поширює фейки та маніпулює темою мобілізації в Україні. У такий спосіб вони чинять емоційний тиск на українців. Раніше пропагандисти стверджували, що Територіальні центри комплектування — незаконні структури, тому видавання повісток ними теж незаконне.

У соціальних мережах поширюють  відеозапис нібито з програми новин американського телеканалу. На ньому ведучі говорять про «цуценя з Огайо, яке привернуло увагу всієї країни». На тлі їхньої розмови йде сюжет про поїздку Володимира Зеленського до Великої Британії. У коментарях користувачі соцмереж пишуть, буцімто Зеленського відверто висміюють уже й на американському телебаченні. Це відео — фейк.

У соціальних мережах поширюють відеомонтаж новинного сюжету з відеозаписом Володимира Зеленського. Як зазначають фактчекери MythDetector, на справжньому відео ведучі телеканалу KCCI розповідають про цуценя, яке сигналило своєму господареві з машини. Воно стало вірусним у соціальних мережах у лютому 2017 року. Пропагандисти навмисно змонтували його із відеозаписом президента України. 

У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання для дискредитації Президента України. Раніше пропагандисти поширювали повідомлення про фейкові графіті з Зеленським у публічних місцях, фейкові обкладинки журналів тощо.

У соціальних мережах поширюють відео нібито з інтерв’ю  Голови  оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн. Вона каже, що німецьких солдатів потрібно відрядити на війну в Україну. Це — фейк.

Відео, яке поширюють у соцмережах, скомпільоване з вирваних з контексту фраз. Як зазначають фактчекери проєкту Correctiv, насправді в інтерв’ю політикиня пояснювала свої очікування до кандидата на посаду міністра оборони Німеччини після звільнення Крістін Ламбрехт. Зокрема, слова Штрак-Ціммерманн стосувалися того, що міністр відповідатиме за людей, які за його чи її рішенням йтимуть на війну. Тобто йшлося, що міністр оборони загалом відповідає за керівництво військом, а не про участь німецьких військових у російсько-українській війні. Ба більше  — Голова оборонного комітету Німеччини не ухвалює рішень щодо місії німецької армії. Також фактчекери не знайшли жодних доказів того, що Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн колись позитивно висловлювалася щодо розміщення німецьких солдатів в Україні. 

Російські пропагандисти поширюють низку фейків у межах однієї теми: нібито українська армія застосувала хімічну зброю на фронті. Російські медіа посилаються на заяви кількох «чиновників» так званої «ДНР». За їхніми словами, у російських бійців спостерігається «нудота, блювота, сильне запаморочення». Телеграм-канали поширюють відео, де нібито українці скидають гранату з дрона, і після її вибуху у російського солдата виникають конвульсії, через що він тоне. Крім того, росіяни кажуть, що нібито навіть український військовий «засвітив» у відео «хімічні боєприпаси». Пропагандисти також стверджують, що Україна нібито «не вперше» використовує хімічну зброю. Все це — безпідставні звинувачення.

Аналітики StopFake спростували ці фейки. Зокрема, якщо йдеться про відео зі скиданням гранати, то повна його версія показує, що насправді це атака двома гранатами. Перша з них посікла російських солдатів, дезорієнтувавши їх у воді. Цим пояснюються їхні конвульсії. Крім того, на відео немає забороненої зброї: військові застосували гранату Ф-1 та уламковий боєприпас ВОГ.

У разі з відео, де військовий «засвітив хімічну зброю», йдеться про відео командира окремої тактичної групи аеророзвідки «Птахи Мадяра» Роберта Бровді («Мадяра»). На відео можна побачити дозволені снаряди ВОГ (гранатометний постріл). Спільно з дроном FPV вони утворюють дрон-камікадзе.

На ці повідомлення пропагандистів звернули увагу і західні медіа. Зокрема, журналістам Reuters не вдалося підтвердити використання українською армією хімічної зброї. У коментарі для видання у Генштабі заявили, що українські військові «ніколи й ніде не застосовували хімічної зброї». 

StopFake також нагадує, що у 1998 році Україна ратифікувала міжнародну Конвенцію щодо заборони хімічної зброї. Тоді ж було знищено весь хімічний арсенал, який Україна успадкувала від СРСР, що засвідчили міжнародні спостерігачі. 

Російський агітпроп поширює такі фейки, щоб звинуватити українських військових в ескалації війни та цілеспрямованому пошуку цивільними небезпеки. Це також вписується у загальну тенденцію пропагандистів перекладати відповідальність за злочини росіян на інших, оскільки саме російські військові часто використовують заборонені види озброєнь.

У соціальних мережах поширюють відео, нібито записане у Берліні. На рекламному екрані на стіні будівлі в центрі міста транслюють відео з закликом не надавати Україні танки. Буцімто у рекламі використали зображення танків 1943 та 2022 років і гасло «Може, ніколи знову?». Користувачі соцмереж додають, що нібито так німці намагаються нагадати своєму уряду про події Другої світової. Це — фейк.

Відео створене за допомогою програмного забезпечення. Автор і дата фільмування невідомі. Фактчекери проєкту Correctiv встановили, що екран справді міститься в Берліні. Його власники спростували трансляцію такого відео не лише на конкретному екрані, а й на будь-яких інших з їхньої власності.

У такий спосіб російська пропаганда продовжує протидіяти постачанню німецьких танків в Україну. Раніше поширювали фейки про схожу рекламу в аеропорту Штутгарта. Також агітпроп поширював меседжі, що західні танки не допоможуть Україні, буцімто росіяни їх спалять.

Про це повідомили у Центрі національного спротиву. Російський пропагандист Пєгов 22 січня поширив відео, яке нібито зняте в боях за Білогорівку. Пропагандист стверджує, що він перебуває «безпосередньо у Білогорівці». Мовляв, росіяни чинять спроби проривати лінію оборони «Сіверськ – Соледар – Бахмут – Часів Яр». Насправді ж відео зняте на тимчасово окупованій території, на підступах до села Шипилівка, що розташоване майже за вісім кілометрів від Білогорівки, яка під контролем ЗСУ. Ба більше — на відео видно, як росіяни тікають від українського обстрілу.

Ще один російський пропагандист Дамбієв  24 січня у своєму телеграм-каналі поширив відео, на якому нібито зафіксовані бої в селі Красна Гора під Бахмутом. Однак, це відео — постановче, його зняли в Маріуполі. Про це свідчать результати OSINT-перевірки цього відео.

На цих ділянках фронту зараз справді складна ситуація, тривають бої. Ймовірно, російська пропаганда через поширення фейкових відео намагається деморалізувати українців та приписати собі чергові «досягнення».

Російська пропаганда систематично використовує фейкові відео для просування своїх інтересів. Раніше поширювали відеозаписи як російські військові буцімто знищили підрозділ ЗСУ, а насправді — розстріляли соняшники; як росіяни нібито затримали «українських диверсантів» на території Росії; як «знищили» українську танкову дивізію тощо.

Російські медіа поширюють інформацію, що в Україні нібито планують заборонити називати зайця «русаком». Мовляв, така назва асоціюється з росіянами та Росією. Як доказ пропагандисти наводять нібито відеозапис прямого ефіру на українському телеканалі «1+1». На ньому під час сюжету про оборону Донецького аеропорту у 2014–2015 роках у стрічці новин нібито зазначили: «Сірого зайця» заборонять називати «зайцем-русаком» — Верховна Рада України». Це — фейк.

Фактчекери StopFake виявили, що уривок, що ширився мережею, був відредагований. В офіційному акаунті програми «ТСН» на фейсбуці є повна версія трансляції марафону новин за 16 січня з сюжетом журналістів телеканалу «Рада» про бої за Донецький аеропорт, який використали пропагандисти. Оригінальне відео у стрічці новин містить інформацію з посиланням на CNN, що у Білому домі вважають спроби Росії деморалізувати українців вкотре проваленими.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються підживити наратив, що українці — нацисти та русофоби, які ненавидять все, що пов’язано з росіянами.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах й у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику на польську аудиторію. У повідомленні йдеться, що Польща зрозуміла, хто справжній у війні в Україні й готова допомогти поневоленій Росії: надіслала майже 100 тисяч злотих, або 1,5 мільйона рублів на допомогу російській армії. Автор повідомлення додає до публікації відео, в якому нібито збираються гроші. Проте це — маніпуляція. 

Насправді жодних офіційних заяв від Польщі щодо допомоги країні-агресору не було. Ми не можемо стверджувати, що людина справді не переказала кошти, проте це точно не є офіційною позицією країни. Як і польське керівництво, так і громадяни Польщі рішуче засудили широкомасштабну війну, спровоковану Росією проти України. Польща є і залишається відданим партнером України. 

Щодо відео, то воно опубліковане на пропагандистському ресурсі й демонструє процес зняття готівки з банкомата. Відео не супроводжується чи то коментарями героя, чи то самим героєм, адже відеодоробок містить змонтовані між собою частини відео, де показано як люди знімають готівку.

Поширюючи цю маніпуляцію, пропагандисти намагаються викривити реальність та показати, що Україна поступово втрачає підтримку навіть від найвідданіших партнерів. Мовляв, Україна скоро залишиться сама, оскільки нарешті весь світ дізнався, хто справжній агресор. Однак наші партнери не перестають засуджувати, санкціонувати країну-терориста, яка щодня вчиняє воєнні злочини проти українців. Також партнери продовжують підтримувати Україну, постачаючи зброю для боротьби з ворогом. 

В українському сегменті соціальних мереж поширюють відео із начебто Юрієм Луценком після тяжкого бою в Соледарі на Донеччині. Зокрема, на своїй особистій сторінці опублікував скрін з відео й волинський політик Володимир Бондар. Проте за даними фактчекерів проєкту  «Брехунець», це відео — діпфейк. 

Як ідеться у повідомленні фактчекерів, за допомогою спеціальних програм автори створили так званий діпфейк, адже на кадрах відео зображений чоловік у військовій формі, справді  схожий на українського політика Юрія Луценка. Протягом відео обличчя героя сильно рухається, воно збільшується чи зменшується у розмірах, що не властиво для живого, не підсобного відео. Аналітики переконані: автори ролика взяли фотографію військового й за допомогою комп'ютерних технологій наклали на нього обличчя Луценка. 

Ба більше, відео записане на кілька секунд та в ньому присутній лише музичний супровід, хоча сам військовий на відео мовчить і жодного коментаря не додає.

Проте Юрій Луценко справді бере участь у бойових діях на сході України й виконує завдання в районі Бахмута та Соледара. Про це на своїй сторінці у фейсбуці нещодавно написала його дружина Ірина Луценко. 

«Однак на відео, яке так активно поширюють користувачі соцмереж, зображений насправді не політик», — пишуть фактчекери. 

Російські медіа та проросійські телеграм-канали поширюють інформацію про флешмоб «Зустрінемося на полі бою», який нібито запустили вагітні українки. У мережі поширюють фото та відео, на яких буцімто жінки на животі пишуть «зустрінемося на полі бою». Мовляв, так українки демонструють, що готові виховувати майбутніх військових. За іншою версією, нібито так ненароджені діти звертаються до батьків, які воюють. Це — фейк.

Російська пропаганда вигадала цей флешмоб. Як пише StopFake, фото жінки, яка нібито вагітна виїхала в Італію через повномаштабне вторгнення, є в загальному доступі. Вперше воно з’явилося в російській соціальній мережі ще у 2021 році. На животі у жінки немає жодних написів, вони були зроблені пізніше для створення фотофейку. 

У відеосюжеті, який нібито належить італійському виданню Il resto del Carlino, також застосовано монтаж. Ці кадри взяті з документального фільму «Мати Україна / Вагітна під час війни». Фільм розповідає історію дівчини, яка переживає вагітність, а її чоловік військовий ЗСУ.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються показати міжнародній спільноті, що українці агресивна нація.  Раніше пропагандисти маніпулювали темою мобілізації жінок і дітей, а також розповідали, що вагітним українкам вручають повістки.

У соціальних мережах та телеграм-каналах обговорюють новорічний відпочинок дітей російських чиновників за кордоном, зокрема в Дубаї, на Балі, Мальдівах та Сейшелах. Матеріал на цю тему опублікували фактчекери видання The Insider.

Для відвернення уваги російські та проросійські телеграм-канали почали поширювати уривки відео, на яких люди танцюють з українськими прапорами нібито під час відпочинку в Куршевелі. У дописах стверджують, що це «українські айтівці, які виїхали з країни ще до великої війни». Або розповідають, що це — «діти українських олігархів, які святкують “гори убитих солдатів ЗСУ” в Бахмуті». 

Насправді, на цих відео фігуранти журналістських розслідувань. Ба більше — один із них перебуває у розшуку МВС України. Про це повідомив журналіст Михайло Ткач.

У такий спосіб російська пропаганда використовує тактику відвернення уваги від поведінки та статків російських чиновників і їх дітей через маніпулювання вирваними з контексту відео.