У мережі поширюють інформацію, нібито у Кривому Розі підлітки кинули камінь у вікно автобуса, бо сплутали пасажира з представником ТЦК та СП. Стверджується, що насправді в автобусі перебував військовослужбовець 17-ї окремої важкої механізованої бригади. Такі повідомлення подаються як доказ нібито негативного ставлення до військових і мобілізаційних органів. Що це фейк, розповіли фактчекери VoxCheck.

Насправді йдеться про фотофейк з відредагованим заголовком новини. За перевіркою з’ясовано, що 20 квітня місцеве медіа «Кривий Ріг Life» справді повідомляло про інцидент: підлітки розбили вікно автобуса, після чого їх затримав військовий і викликав поліцію. Однак у жодному з матеріалів не згадуються мотиви підлітків, як і не йдеться про те, що вони нібито сплутали когось із представником ТЦК та СП. Так само відсутні будь-які згадки про 17-ту окрему важку механізовану бригаду чи інші військові підрозділи.

Ймовірно, маніпуляцію створили шляхом редагування заголовка — у фоторедакторі або через зміну коду сторінки. Оригінальну фразу «їх затримав військовий» замінили на вигадану версію про «плутанину з представником ТЦК», щоб надати події іншого змісту. Така підміна дає змогу створити хибне враження про нібито агресивну поведінку цивільних щодо військових та підживлює недовіру до мобілізаційних процесів.

Подібні фейки є типовим прикладом інформаційних маніпуляцій, коли реальну новину спотворюють, додаючи вигадані деталі. У такий спосіб пропагандисти намагаються посилити соціальну напругу та дискредитувати українські інституції, використовуючи локальні інциденти для ширших дезінформаційних наративів.

У мережі поширюється відео з логотипом французького тижневика Le Point, у якому англомовний закадровий голос стверджує, що «кожен третій військовослужбовець ЗСУ, який проходив лікування у Франції у 2025 році, не повернувся до України», а загальна кількість тих, хто нібито «залишився», перевищує 20 000 осіб. У ролику також заявляють, що французька поліція буцімто фіксує масове залучення українських військових до кримінальних угруповань, а представниця партії «Lutte Ouvrière» Наталі Арто нібито попереджала про загрозу через «20 000 солдатів із ПТСР». Авторство матеріалу приписують Борису Ганзелю та відеографу П’єру Ле Муелліку. Дезінформаційні повідомлення проаналізували у фактчекінговому проєкті StopFake.

Насправді це відео є фабрикацією. Видання Le Point не публікувало подібних матеріалів, ані французькою, ані будь-якою іншою мовою. Ба більше, цей тижневик працює виключно французькою і не створює відеоконтенту англійською мовою у форматі, який поширюється в мережі. Жодної публікації про «20 000 українських дезертирів у Франції» не існує ні у відкритому доступі, ні в архівах видання.

Особа, зазначена як автор, — Борис Ганзель — насправді є професором медицини Університету Париж Сіте, а не політичним журналістом. Він співпрацює з Le Point лише як автор матеріалів про здоров’я та науку. Пропагандисти використали фрагменти з його реальних відео та додали їх до вигаданого політичного сюжету, створивши ілюзію достовірності.

Також неправдивими є твердження про нібито заяви французької поліції. Жодних офіційних повідомлень про масове залучення українських військових до кримінальних угруповань не існує. Навпаки, французькі правоохоронці співпрацюють з Україною, зокрема в межах міжнародних розслідувань і протидії злочинності за участі Europol.

Не відповідає дійсності й інформація про заяви Наталі Арто. Представниця «Lutte Ouvrière» не робила подібних заяв, а жодних підтверджень цього немає ні в медіа, ні в офіційних джерелах.

Окремо варто наголосити, що наведені у відео цифри є математично неможливими. За даними Міністерства охорони здоров’я України, загальна кількість медичних евакуацій українців за весь час повномасштабної війни становить 6273 особи у всіх країнах разом. При цьому Франція не є серед країн, що прийняли найбільшу кількість пацієнтів. Тобто, твердження про «20 000 військових, які залишилися у Франції», не має жодного підґрунтя.

Отже, відео є черговою інформаційною маніпуляцією, створеною з використанням айдентики авторитетного медіа для поширення неправдивих і дискредитаційних наративів про Україну.

Проросійські телеграм-канали масово поширюють ролик, де нібито лікарка однієї з павлоградських лікарень у повному захисному костюмі «розповідає» про страшний спалах загадкової хвороби. За словами жінки, серед пацієнтів-військовослужбовців спостерігається висока температура (близько 40 °C), масова кома та рекордна смертність. Цей фейк розвінчали експерти voxukraine. 

Проте це фейк. Жодних реальних підтверджень такого спалаху на Дніпропетровщині немає. Першоджерелом відео є тікток-акаунт @olesya_2378. Особу жінки встановити неможливо: акаунт створений лише 26 лютого, а єдиний допис — саме це відео від 2 березня. Більше там нічого немає.  

За допомогою інструменту Sensity AI експерти «Воксчек» проаналізували голос і виявили 56 % ймовірність, що він повністю синтезований штучним інтелектом.

Місцеві павлоградські медіа не публікували жодної інформації про «епідемію» в госпіталях. Офіційний сайт міської ради, групи та чати Павлограда в соцмережах також мовчать про будь-які надзвичайні події.

Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я та інші центральні органи не повідомляли про жоден інфекційний спалах серед військовослужбовців у регіоні.

Раніше на «Хроніках Дезінформації» вже спростовували фейки про епідемію геморагічної лихоманки серед військових на Харківщині, та «невідому хворобу», на яку нібито страждали добровольці Іноземного легіону.   

Висновок: це дезінформаційний вкид, поширюваний через кілька соцмереж відразу, зокрема через телеграм і тікток, з використанням інструментів штучного інтелекту.

Мережею шириться інформація, опублікована нібито українськими медіа, про те, що командування 80-ї окремої десантно-штурмової бригади пропонує замінити розписи храму у Львові на обличчя президента України та інших політиків. Однак, як зазначає Вокс Україна, інформація є фейком.

За допомогою зворотного пошуку по фото фактчекери з’ясували, що його опублікувало українське медіа «LMN — Львівська мануфактура новин». У матеріалі з цією світлиною йдеться про реставрацію історичних фресок у храмі Іоана Золотоустого на вулиці Лисенка у Львові.

Насправді оригінальний матеріал мав заголовок «У храмі Іоана Золотоустого триває реставрація старовинних розписів (ФОТО)» і стосувався відновлення історичних фресок Юліана Крупського у комплексі колишнього костелу Найсвятішого Серця Ісуса. У першоджерелі немає жодної інформації про 80-ту ОДШБр, її керівництво чи ідеї замінити релігійні розписи портретами політиків.

Очевидно, зловмисники створили фейк, відредагувавши заголовок за допомогою фотошопу або втручання у код сторінки.

Аналітики проєкту StopFake звернули увагу на те, що проросійські ресурси поширюють неправдиву інформацію про нібито скасування в Україні виплат родинам військових, які зникли безвісти. Посилаючись на ухвалений закон, пропагандисти заявляють, що держава буцімто відмовляється виплачувати 15 мільйонів гривень родичам таких захисників. У публікаціях це подають як доказ «зневаги київського режиму до тих, хто його захищає», і як спробу зекономити на найбільш вразливих категоріях громадян.

Насправді йдеться про маніпуляцію змістом законопроєкту №13646, який Верховна Рада ухвалила 25 лютого 2026 року. Документ спрямований на посилення соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей та встановлює єдині й прозорі правила виплат у разі поранення або загибелі військового.

У Міністерстві оборони пояснили, що до внесення змін існувала диспропорція між підтримкою родин загиблих і тих військових, яких спершу вважали зниклими безвісти, а згодом визнавали загиблими. Раніше сім’ї загиблих одразу отримували одноразову грошову допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень. Натомість родини зниклих безвісти отримували грошове забезпечення військового (в середньому близько 120 тисяч гривень щомісяця) протягом усього часу пошуку, а після офіційного підтвердження загибелі — ще й повну суму одноразової допомоги. Це створювало нерівність між сім’ями, які фактично пережили однакову втрату.

Згідно з новими нормами, у разі загибелі військовослужбовця — зокрема й того, хто раніше вважався зниклим безвісти, — родина отримує 15 мільйонів гривень. Водночас із цієї суми вираховуються кошти грошового забезпечення, виплачені від моменту зникнення. Таким чином закон уніфікує порядок нарахувань і усуває попередню диспропорцію.

У Міноборони також наголошують: після виплати одноразової допомоги держава не припиняє підтримку родини. Близькі загиблого мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника та інші передбачені законом соціальні пільги.

Отже, твердження про «скасування» виплат є спотворенням змісту закону. Насправді документ упорядковує механізм допомоги й забезпечує більш справедливий підхід до підтримки родин загиблих і зниклих безвісти військових.

Теза про нібито «економію на родинах військових» покликана сформувати образ держави, яка зраджує власних захисників. Це підриває довіру до інституцій у критично чутливій сфері — соціального захисту. Поширюючи наративи про «зневагу до військових» в Україні, російська пропаганда намагається відвернути увагу від власних проблем із компенсаціями, забезпеченням і ставленням до мобілізованих.

У соцмережах поширюють відеоролик з логотипом німецького медіа Deutsche Welle, у якому нібито стверджується, що загальні втрати української армії становлять 2 мільйони осіб. У фейковому сюжеті звучить твердження, що 1,5 мільйона тіл уже ідентифіковано, а ще 500 тисяч залишаються неопізнаними. На це звернули увагу аналітики проєкту  VoxCheck.

Насправді це змонтований відеофейк. Оригінальний матеріал Deutsche Welle не містить жодних подібних цифр. Пропагандисти використали справжній сюжет і додали до нього сфабриковані фрагменти.

За допомогою зворотного пошуку вдалося встановити, що DW дійсно публікувало відео про роботу українських судово-медичних експертів після обміну тілами загиблих. У ньому йшлося про процедури ідентифікації та складність цієї роботи. Однак жодних заяв про «1,5 мільйона ідентифікованих» чи «500 тисяч неопізнаних» тіл в оригінальному матеріалі немає.

Перші 33 секунди підробленого ролика повністю повторюють справжнє відео. Далі в оригіналі починається інтерв’ю із судово-медичним експертом, який пояснює, як за станом зубів можна приблизно визначити вік загиблого. У фейковій версії цей фрагмент замінили: використали ті самі кадри, але наклали іншу озвучку та субтитри з вигаданими даними про сотні тисяч і мільйони жертв.

Ймовірно, аудіодоріжку змонтували із застосуванням технологій штучного інтелекту. У підробленому фрагменті змінюється інтонація дикторки, її голос звучить неприродно рівно та має ознаки синтетичного відтворення.

Перебільшені втрати мають створити враження «безперспективності» опору України. Це сигнал для західної аудиторії: мовляв, допомога не змінює ситуацію, а війна нібито вже програна. Астрономічні цифри втрат покликані викликати шок, відчай і зневіру — як серед цивільних, так і серед військових та їхніх родин. Мета — послабити внутрішню стійкість.

Російські пропагандистські ресурси розпочали масоване поширення фальшивого відеосюжету, який видають за репортаж німецького мовника Deutsche Welle. У підробленому ролику стверджується, нібито військові втрати України сягнули приголомшливої цифри у два мільйони осіб, що є свідомою дезінформацією. Зловмисники використали реальний відеоряд німецького видання, але за допомогою монтажу змінили закадровий текст, додавши вигадані дані про кількість ідентифікованих та невідомих загиблих. Метою такої атаки є поширення паніки, деморалізація українського суспільства та створення ілюзії критичного виснаження української армії. Чому це фейк, розповіли StopFake.

Викрити підробку вдалося завдяки порівнянню розповсюджуваного відео з оригінальним матеріалом Deutsche Welle, який вийшов 2 лютого 2026 року. Справжній репортаж присвячений роботі судових медиків в Одесі та процесу ідентифікації тіл, повернутих із Росії, проте він не містить жодних згадок про загальну кількість втрат ЗСУ. У підробці лише перші тридцять три секунди збігаються з оригіналом, після чого вставлено фальсифікований двадцятисекундний уривок. Уважний аналіз дає змогу почути різку зміну тембру закадрового голосу на місці склейки, а коментарі медичних експертів, наявні у справжньому сюжеті, у фейковій версії повністю видалені або перекриті вигаданим текстом.

Окрім технічних невідповідностей, маніпулятивність новини підтверджується офіційними даними та оцінками міжнародних аналітичних центрів, які суттєво відрізняються від пропагандистських вигадок. На початку 2026 року президент України озвучив цифру у п'ятдесят п'ять тисяч загиблих військовослужбовців, не враховуючи зниклих безвісти. Водночас експерти Центру стратегічних та міжнародних досліджень оцінюють втрати у межах від ста до ста сорока тисяч осіб за весь час повномасштабного вторгнення. Створення відео-двійників іноземних медіа залишається улюбленим інструментом Кремля, оскільки авторитетний бренд західного ЗМІ допомагає надавати неправдивій інформації вигляду достовірності.

У соцмережах, зокрема на проросійських сторінках у фейсбуку, поширюється фотографія нібито рекламного банера, який закликає вступати до Збройних сил України, з використанням маніпулятивного тексту про «тепло, їжу та електрику». В одному з таких дописів банер показали як «реальну рекламу» української армії, а схожі зображення поширювалися й в інших російськомовних групах. Фейк розвінчали MythDetector.

 Зображення не є справжнім рекламним матеріалом. Експерти з MythDetector перевірили фото за допомогою інструменту для виявлення штучно згенерованих зображень і встановили, що ймовірність його створення за допомогою штучного інтелекту (ШІ) становить понад 99%. Крім того, на банері є помилки, характерні для ШІ-генерації: частина тексту не має змісту, а назва Збройних сил України подана некоректно («Зіройні Сили України»). Також вказаний на банері вебсайт не належить ЗСУ. При порівнянні зі справжнім рекламним макетом, який раніше публікували територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, видно, що фотографія банера була модифікована: зображення солдатів і дизайн запозичені з реального джерела, але текст і контекст – вигадані. 

Першоджерело фейкової публікації – сторінка, яка регулярно поширює матеріали, які є дезінформацією. У той же день ці самі акаунти публікували інші версії банерів з образливими, принизливими підписами, що також є ознакою системної кампанії з маніпуляції. 

У соціальних мережах поширюють скриншот нібито новини про затримання в Одеській області військовослужбовця 56-ї окремої механізованої бригади за продаж бойових гранат. На це звернули увагу аналітики проєкту Voxcheck.

Насправді ця інформація є фотофейком. Заголовок новини було відредаговано, а твердження про причетність затриманого до Сил оборони України не відповідає дійсності.

За ключовими словами вдалося встановити, що першоджерело матеріалу справді існує. 31 січня 2026 року медіа «Українська Служба Інформації» опублікувало новину про те, що в Одеській області судитимуть чоловіка за незаконний продаж бойових гранат. Водночас ані в тексті цієї публікації, ані в офіційному повідомленні Головного управління Національної поліції в Одеській області не йдеться про те, що затриманий є військовослужбовцем.

Імовірно, маніпуляцію здійснили шляхом редагування заголовка — у фоторедакторі або безпосередньо через зміну коду сторінки. У результаті слово «чоловіка» було підмінено на «військовослужбовця», що суттєво змінює зміст повідомлення та створює хибне враження про участь військових у незаконному обігу зброї.

Такі фейки мають на меті дискредитувати Збройні сили України, нав’язуючи образ військових як джерела криміналу та неконтрольованого обігу зброї. А також підживити західні страхи щодо «розповзання української зброї», які Росія системно експлуатує у міжнародному інформаційному просторі, намагаючись зменшити військову підтримку України.

У соцмережах активно шириться відео, на якому нібито українські військовослужбовці та ветерани приходять до сесійної зали Верховної Ради України, щоб вимагати від народних депутатів вирішення питання їх бездіяльності. На кадрах чоловік у формі, який втратив ногу у війні, звертається до парламентарів з емоційними звинуваченнями, заявляючи, що в захисників «нічим воювати», немає боєприпасів, турнікетів, дронів чи палива.

Фактчекери зі StopFake виявили численні ознаки штучного походження відео.

Однак ця інформація – відеофейк. Відеоматеріали були згенеровані за допомогою штучного інтелекту, а не зняті під час реальної події. Розмиті й неприродні обличчя, неприродна міміка, дефекти в зображенні інтер’єру зали Верховної Ради і помилки у військовій символіці – наприклад, невірні кольори прапора України та неправильно нанесені шеврони, – видають підроблене відео. 

Технічна перевірка за допомогою детекторів типу DeepFake‑O‑Meter підтвердила високу ймовірність генерації з використанням ШІ – від 90% до 100% за різними алгоритмами. Особливо помітними є зафіксовані провали в синхронізації руху губ із голосом, а також «плавний», нереалістичний рух фігур у кадрі, що не характерно для справжнього запису.

Подібні відео поширюються однотипно на кількох платформах, зокрема TikTok та Threads, і повторюють однаковий сюжет про «військових, що йдуть на розбірки» у Верховну Раду. Це свідчить не про випадковий контент, а про цілеспрямовану інформаційну кампанію, спрямовану на підірвання довіри між суспільством, Збройними силами України та органами влади.

Раніше поширення схожих ШІ-згенерованих відео у тіктоці із лейтмотивом "ветерани у Верховній Раді" вже фіксували грузинські фактчекери з Myth Detector.

Підготувала Віталіна Фурман 

Російська пропаганда активізувала поширення в українському інформаційному просторі відеороликів, згенерованих за допомогою штучного інтелекту. У цих відео чоловіків, яких видають за українських військових, змушують «скаржитися» на нібито відсутність харчів, техніки та належного забезпечення на фронті.

На це звернули аналітики Центру протидії дезінформації. Вони доводять, що ці матеріали є черговим прикладом російської інформаційної операції. У ЦПД зазначають, що у фейкових відео також спекулюють на темі відключень електроенергії, просуваючи наративи про «марність боротьби» та безперспективність спротиву Україні.

Для підвищення довіри до підробок автори використовують синтезовані голоси, постановочну емоційність та псевдореалістичні візуальні образи. Саме ці елементи створюють ілюзію автентичності та ускладнюють швидке розпізнавання фейку, особливо в умовах високої суспільної напруги.

У ЦПД наголошують, що використання штучного інтелекту дозволяє Росії масово продукувати дезінформаційний контент із мінімальними фінансовими витратами та швидко поширювати його через алгоритми соціальних мереж. Особистісний формат звернень і сильний емоційний компонент роблять такі відео особливо небезпечними для аудиторії.

Головною метою подібних фейків залишається деморалізація українського суспільства, підрив довіри до Сил оборони та ослаблення стійкості країни в умовах війни.

Пропагандистські ресурси вчергове намагаються дискредитувати Збройні сили України, поширюючи дезінформацію про злочини військовослужбовців. Цього разу мережею розлетівся скриншот новини, у якому стверджується, нібито боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) катував двох дітей своєї співмешканки у Фастові.

Фактчекери VoxCheck з’ясували, що подія, про яку йдеться, справді була. 8 січня 2026 року видання RegioNews опублікувало матеріал про жахливий випадок катування дітей на Київщині. Проте ні в оригінальній статті, ні в офіційному повідомленні Головного управління Національної поліції в Київській області немає жодної згадки про причетність підозрюваного до Сил оборони України.

Дослідники зазначають, що пропагандисти просто відредагували заголовок справжньої новини, замінивши слово «чоловік» на «військовий». Цікаво, що автори фальшивки виявилися не надто грамотними — у відредагованому тексті вони написали «війсковий», пропустивши м’який знак.

Така маніпуляція є частиною інформаційної війни, спрямованої на розпалювання ворожнечі всередині суспільства та створення негативного образу українського захисника. Росіяни не вперше редагують новини і приписують причетність до негативних інцидентів українських військовослужбовців.

На відео чоловік у військовій формі з ампутацією нібито прийшов до Верховної Ради, щоб висловити претензії народним депутатам. Проте аналіз показав, що це відео це ШІ фейк, створена за допомогою нейромереж. Фальшиве відео розвінчали грузинські фактчекери з mythdetector. 

На початку січня проросійські та ботоподібні акаунти у Facebook, а також акаунти у Тіктоці почали поширювати ролик, де військовий із протезом замість ноги емоційно звертається до невідомої особи в кулуарах парламенту. Головний посил відео: «Я втратив ногу, щоб ви тут сиділи».

Ролик супроводжувався підписами, що мають на меті деморалізацію українців та посилення недовіри до державних інституцій.

Чому це фейк: Технічні докази

Фахівці грузинського ресурсу Myth Detector провели детальний розбір відео та виявили численні ознаки використання генеративного штучного інтелекту (ШI).

Візуальні аномалії: При детальному перегляді помітно характерні для нейромереж помилки рендерингу. У деяких кадрах пальці та частини рук «героя» розмиваються, зникають, а потім з’являються знову. Такі дефекти виникають, коли алгоритми ШІ не можуть коректно відтворити складну анатомію руху. Також, трибуна верховної Ради знаходиться далі від рядів крісел, ніж це зображено на відео, а інтер'єр та конфігурація стін справжньої сесійної зали не відповідають зображеному у фейковому ролику.   

Інструментальна перевірка: Аналіз за допомогою спеціалізованої платформи Hive Moderation показав критично високу ймовірність підробки — 98%. Це підтверджує, що і візуальний ряд, і аудіодоріжка були згенеровані штучно.

Відсутність офіційних свідчень: Жодне авторитетне медіа або офіційне джерело не зафіксувало подібного інциденту у Верховній Раді. Поява військових у залі засідань чи кулуарах, тим паче із виразним публічним конфліктом, стала би подією, яка детально висвітлюється журналістами.

Першоджерелом ролику, ймовірно, був TikTok-акаунт під назвою 0001.kkkkk. На цей час сторінка вже видалена, що є типовою стратегією для «ферм фейків»: створити віральний контент, дочекатися його поширення іншими ресурсами та оперативно зникнути, щоб уникнути блокування за дезінформацію. Втім за подібним запитом у Тіктоці можна знайти дублікати цього відео. 

Висновок

Перед нами — класичний приклад Deepfake (діпфейку). Технології штучного інтелекту використовуються з метою маніпуляції та розпалювання емоцій на темі втрат на війні.

Аналітики проєкту StopFake звернули увагу на те, що у соціальних мережах та російських пабліках поширюють повідомлення про нібито затримання військовослужбовця ЗСУ, який начебто намагався незаконно вивезти за кордон старовинну ікону. У дописах стверджують, що «офіцер-тиловик 80-ї ОДШБр» під час спроби втечі до Польщі сховав ікону «Богородиця з немовлям» у тайнику багажника, де її й виявили під час огляду автомобіля.

Насправді ця інформація є фейком. Скриншот «новини», який поширюють у соцмережах, було підроблено: зокрема, змінено заголовок і додано вигадану інформацію про нібито приналежність затриманого до Збройних сил України. В оригінальних матеріалах львівських регіональних медіа немає жодних згадок про те, що чоловік був військовослужбовцем.

Йдеться про реальну судову справу, інформація про яку з’явилася 1 січня 2026 року. Як повідомляє Lviv.Media, Галицький районний суд Львова оштрафував чоловіка, який 22 жовтня на пункті пропуску «Рава-Руська» намагався виїхати до Польщі, не задекларувавши ікону «Богородиця з немовлям», що має історико-культурну цінність. Відповідну ухвалу в грудні було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За даними слідства, під час повного митного огляду ікону виявили серед особистих речей чоловіка. Експерти Волинського краєзнавчого музею встановили, що вона є оригінальним твором сакрального мистецтва та має історико-культурну цінність. Водночас жодних документів, які б підтверджували право на її вивезення, чоловік не надав. При цьому у матеріалах справи та публікаціях медіа відсутня будь-яка інформація про його службу в ЗСУ.

Вкиди часто прив’язують до реальних новин або судових рішень, але з підміною ключових деталей. Так створюється ефект «усі однакові» і ускладнюється відрізнення фактів від вигадок — навіть правдиві повідомлення починають сприйматися з недовірою.

Переносячи увагу на вигадані порушення українців, російська пропаганда намагається знецінити й «розмити» відповідальність за системне пограбування та знищення культурної спадщини на окупованих територіях.

В соцмережах поширюється черговий вкид російської пропаганди, спрямований на дискредитацію Збройних Сил України. Цього разу в анонімних телеграм каналах зманіпулювали новиною регіонального медіа зі Львівщини, щоб звинуватити українського захисника у крадіжці культурних цінностей та дезертирстві. Фекй розвінчали фактчекери "Укрінформу". 

Проросійські телеграм-канали тиражують скриншот, який видають за матеріал відомого львівського видання. У підробленому заголовку стверджується, що боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади нібито намагався незаконно перетнути кордон, прихопивши із собою антикварну ікону.

Фактчекери "Укрінформру" встановили, що «новина» є продуктом графічного редактора. За основу пропагандисти взяли реальну статтю ресурсу Lviv.Media, проте повністю змінили її зміст:

Ця дезінформаційна має на меті підірвати довіру українського суспільства до армії та створити негативний імідж десантників, виставляючи їх як «мародерів». Проросійські телеграм-канали системно використовують дрібні кримінальні хроніки для створення масштабних фейків про ЗСУ.

Цього і минулого тижня фактчекери публікують викриття фейків із нібито злочинами українських військових проти цивільних. В усіх випадках ворожі ресурси використовували реальні новини про кримінальні інциденти, змінюючи заголовки та додаючи згадки про ЗСУ.

Ось три свіжі випадки, які викрили фактчекери VoxCheck: «На Львівщині військові 95-ї ОДШБр напали на артистів ансамблю "Гуцулія"»; «На Прикарпатті військовий 82-ї ОДШБр убив господаря будинку і підпалив житло»; «У Києві затримали військового 95 ОДШБр за вбивство батька, який 7 років переховувався на службі». А тиждень перед тим пропагандисти підробили матеріал із сумських медіа, ніби військовий викинув із вікна дитину.

У кожному випадку пропагандисти додали до публікацій про справжні кримінальні злочини частини про причетність до них військових, тоді як у першоджерелах і місцевих медіа про причетність військових не повідомляли. 

Щоб мимовільно не стати поширювачем ворожої дезінформації, варто звертати увагу на такі ознаки:

- Джерело інформації: Завжди перевіряйте, чи посилається новина на офіційні джерела (поліція, прокуратура, офіційні медіа). Якщо джерело — анонімний телеграм-канал або «неназване українське медіа», ставтеся до нього критично.

- Фотофейки та скриншоти: Шукайте оригінальну новину за ключовими словами в інших медіа. Часто пропагандисти просто редагують заголовок або додають згадки про військових у вже наявний матеріал.

Кремлівські медіа та пропагандистські ресурси знову намагаються дестабілізувати ситуацію в Україні, поширюючи неправдиву інформацію про нібито загрозу повалення влади. Як повідомляє фактчекінговий проєкт StopFake, командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт «Мадяр» Бровді не погрожував президентові Володимиру Зеленському.

Російські джерела, включно із пропагандистським проєктом «Другая Украина», стверджують, що Роберт «Мадяр» Бровді нібито погрожує «розвернути» армію проти Володимира Зеленського. За їхніми словами, таку заяву він зробив, коментуючи обговорення нинішнього проєкту мирної угоди між Україною та Росією. На підтвердження цієї тези публікується відео з промовою Бровді.

StopFake з’ясував, що відео, яке поширюється мережею, є вирізаним фрагментом із прямого ефіру «Мадяра» на його ютуб-каналі, опублікованого ще 2 вересня 2022 року.

Промова Роберта Бровді була коментарем щодо теоретичної можливості переговорів із Росією в той час, коли війна, на його думку, перебувала у «переломному моменті» на користь української армії, після чого дійсно розпочався успішний контрнаступ на Харківщині та звільнення Херсона.

У цьому фрагменті «Мадяр» застерігав «усіх» від можливих переговорів, які не відповідають інтересам українського народу:

«...До Нового року зміниться формат війни. Ми закріпимо той переломний момент, який зараз відбувається. У будь-якому разі ці чорти (Росія. – Ред.) будуть змушені з нами розмовляти, а розмовляти ми, швидше за все, не готові. А якщо влада збирається говорити не на користь українського народу, то отримає від нас по куполу (по голові. – Ред.)…»

Отже, відео не має жодного стосунку ані до нинішніх мирних ініціатив, ані до конкретних політиків.

Пропагандисти, поширюючи фейк, навмисно не опублікували повний коментар Роберта Бровді. Буквально за кілька секунд після цитованої фрази він пояснює, що не має на увазі «конкретних людей». Таким чином, агітпроп використав застарілу, вирвану з контексту заяву для створення фейку про нібито внутрішній конфлікт і спробу дестабілізувати політичну ситуацію в Україні.

Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України спростував чергову інформаційну маніпуляцію, поширену російськими пропагандистськими телеграм-каналами. Ворожі ресурси намагалися дискредитувати Сили оборони України, публікуючи сфабриковане «радіоперехоплення» про нібито накази стріляти по власних військових.

У поширеному «перехопленні» йдеться мовляв, в українському бійцю нібито наказують відкривати вогонь по військових ЗСУ, які «відступають» з позицій під Куп’янськом.

Як зазначає ЦПД, це є черговою вигадкою російської пропаганди. «Радіоперехоплення» було змонтоване росіянами з єдиною метою — дискредитація СОУ та деморалізація українського суспільства.

«Українська армія не має і ніколи не мала загороджувальних загонів», — наголошують у Центрі.

Фахівці ЦПД пишуть, що подібні методи примусу та існування таких підрозділів є типовими саме для російської армії, де вони широко розповсюджені.

Це не перший подібний фейк, який поширює Кремль. Раніше Центр протидії дезінформації вже спростовував неправдиву інформацію про нібито наявність «загороджувальних загонів» ЗСУ на Сумщині.

Російська пропаганда вкотре звинуватила українських військових у скоєнні тяжкого злочину, що є частиною магістрального кремлівського наративу про ЗСУ як «терористів» та «вбивць». Фактчекери проєкту БезБрехні викрили цю фальсифікацію, яка частково опиралась на трагедію, що відбулась насправді.

Для ілюстрації пропагандисти використали скріншот, нібито, з українського видання, де заголовок був поданий українською мовою: «На Сумщині військовий викинув дитину з вікна 7 поверху».

Текст, що супроводжував зображення, детально описував нібито злочин: військовослужбовець 71-ї окремої єгерської бригади перебуваючи у відпустці та сильному алкогольному сп’янінні, влаштував дебош, увірвався у квартиру сім'ї Скляр і «виштовхнув 13-річну дівчинку Іру з вікна сьомого поверху». У фейковому повідомленні також стверджувалося, що військового затримали та справу передано до військової прокуратури.

Фактчекери БезБрехні встановили, що пропагандисти використали реальну новину видання із Сумщини «Панорама», у якій відредагували заголовок.

Оригінальний заголовок новини, на яку посилаються пропагандисти, звучав так: «На Сумщині дитина впала з вікна 7 поверху».

В оригінальному повідомленні йшлося про трагічний нещасний випадок у Конотопі. Журналісти посилалися на публікацію голови Конотопської міської ради Артема Семеніхіна у Facebook, який повідомив про загибель 13-річної учениці 10-ї школи, вихованки ДЮСШ Іри Скляр, «внаслідок падіння з вікна власної квартири».

Таким чином, справжня новина повідомляла про нещасний випадок та самогубство, у якому жодним чином не фігурували військовослужбовці ЗСУ. Пропагандисти підробили заголовок, аби створити необхідний їм образ «злочинця-військового».

Російські ІПСО-ферми запустили в тіктоку серію відео, де штучно згенеровані бійці ЗСУ повідомляють про повне оточення Куп’янська та критичний брак боєприпасів.

Центр протидії дезінформації при РНБО спростовує інформацію та наголошує, що це дипфейк. «Ці ролики — фальшивка, створена за допомогою ШІ. Використання генеративних технологій легко розпізнати за неприродною мімікою та шаблонним голосом. Ще одна характерна ознака — фейкові «військові» неправильно ставлять наголос у слові Куп’янськ (на «я» замість правильного «у»)», йдеться у повідомленні фактчекерів.

«Станом на зараз була низка контратак у північній частині міста, росіян вдалося витіснити, але ситуація хитка. Ідуть бої у місті, які динамічно змінюються. Хоча вдалося відкинути росіян, але у місті все ще непросто», про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікації угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов. 

Російська пропаганда продовжує поширювати неправдиві повідомлення про нібито «звірства українських військових проти цивільного населення Донбасу». Цього разу пропагандистські медіа РФ розганяють вигадку, що українські військові буцімто «використовують цивільних для розмінування доріг у Покровську». За версією пропагандистів, місцевих жителів нібито змушують проходити по замінованих дорогах, щоб вони «знешкоджували міни своїми тілами». Єдиним «доказом» цієї історії називають слова одного з російських окупантів. Про це розповіли у Центрі протидії дезінформації.

У Центрі протидії дезінформації пишуть, що ці заяви є брехнею і не мають нічого спільного з реальністю. Ці безпідставні звинувачення — типовий прийом російської пропаганди, спрямований на демонізацію українських військових та відволікання уваги від воєнних злочинів самих окупантів та воєнної агресії Росії. 

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють фейк, у якому український військовий нібито допитує іншого про вбивство побратима через вкрадене золото. Експерти VoxCheck розвінчали цей відеофейк.

Походження фейку

Відео, яке активно поширюється російськими джерелами, зображує сцену, де один військовий нібито розпитує іншого про вбивство їхнього товариша через конфлікт щодо поділу вкраденого золота. Проте в українському інформаційному просторі жодних згадок про такий інцидент немає. Відео з’явилося виключно в російських джерелах, що вказує на його пропагандистське походження.

Ознаки фейку

Експерти VoxCheck наводять такі докази того, що відео створене за допомогою штучного інтелекту (ШІ):

Це відео є частиною російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Збройних сил України. Щотижня фактчекери знаходять приклади фейків, спрямованих проти українських військових. 

У польських соціальних мережах у середині вересня активно поширювалося відео, яке буцімто описує інцидент, коли нібито українські солдати, названі «бандерівцями», повертаючись із навчання, побили польських солдатів на польсько-українському кордоні. Польські фактчекери Demagog розвінчали цей фейк.

Походження фейку

Відео, яке стверджує, що громадяни України, одягнені в польську військову форму, побили польських солдатів, було поширене у фейсбуці й тіктоці. У записі зазначається, що один із солдатів нібито перебуває в лікарні у важкому стані. Це відео набрало значної популярності: один із репостів переглянули понад 150 000 разів, а інша публікація отримала більше 6000 реакцій та 600 коментарів у фейсбуці. Деякі коментарі містили мову ворожнечі та сумніви щодо прозорості уряду, наприклад: «То чому уряд це приховує?», «Це ж чортів скандал», «Жаль стріляти по худобі».

Офіційне спростування

Міністерство національної оборони Польщі (MON) офіційно спростувало цю інформацію в дописі на платформі X:

«Інформація, що з’являється в інтернеті про те, що польських солдатів побили громадяни України на польсько-українському кордоні, є повним фейком. Ніякого такого інциденту не було. Це класичний приклад дезінформації, спрямованої на розпалювання емоцій. Перш ніж поширювати допис чи коментар, перевірте джерело. Використовуйте лише достовірну та офіційну інформацію. Дезінформація працює лише тоді, коли ми дозволяємо собі бути нею обдуреними. Не поширюйте брехню».

Такі фейки, як підкреслюють експерти Demagog, є частиною скоординованої кампанії, спрямованої на розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Поширюючи неправдиву інформацію чи сенсаційний контент, який викликає сильні емоції, без підтверджених фактів, маніпулятори намагаються викликати недовіру та ворожнечу між народами.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють фейковий скриншот, із посиланням на українське медіа. У повідомленні стверджується, що військовий 22 окремої механізованої бригади (ОМБр) убив безхатька, з яким разом розпивав алкоголь, на Сумщині. Ця інформація є дезінформацією, спрямована на дискредитацію українських військових, встановили фактчекери VoxCheck.

Розвінчання фейку

Поширення таких фейків є частиною зусиль російської пропаганди, яка намагається приписати вигадані злочини військовим. Маніпуляція покликана створити хибне враження про аморальну поведінку українських захисників.

Кремлівські ЗМІ поширюють фейкову інформацію, нібито українські військові у прифронтовому Покровську на Донеччині вбили жінку та дитину заради автомобіля. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України у своєму фейсбуку.

Як підкреслили у ЦПД, «новина» про звірства Збройних сил України не має жодних доказів: відсутні фото чи відео з місця події, свідчення незалежних очевидців, а також інформація від українських чи міжнародних джерел.

Єдиним «аргументом» є слова чоловіка, який назвався місцевим жителем, процитовані російським державним інформагентством. Сюжет побудовано за стандартним пропагандистським шаблоном: максимально жорстокий опис злочину без підтверджених фактів.

Такі інформаційні вкиди спрямовані на дискредитацію ЗСУ, відвернення уваги від воєнних злочинів Росії на фронті та залякування жителів прифронтових територій. Пропаганда також намагається нав’язати думку, що російська окупація є «порятунком», зазначили в ЦПД.

Поширюючи неправдиву інформацію про «звірства» ЗСУ, Росія намагається підірвати репутацію української армії як серед місцевого населення, так і на міжнародній арені.

Поширюючи жахливі історії про нібито насильство з боку українських військових, російська пропаганда прагне посіяти страх і недовіру серед жителів прифронтових територій. Це має на меті послабити підтримку ЗСУ та української влади в цих регіонах.