Користувачі соціальних мереж, які транслюють проросійську риторику, почали поширювати фейкову інформацію про те, що одна з українських компаній, яка спеціалізується на виробництві відеоконтенту, відтепер показує відео, де нейромережа «оживляє» загиблих військових, щоб вони висловлювали думку: «Воно було того не варте» (відбиття російської агресії, що призвело до загибелі бійців від рук російських окупантів. — Ред.). У якості «доказу» користувачі прикладають коротке відео, яке, за їхніми словами, було записано з офіційної сторінки групи на ютубі.

Проєкт StopFake перевірив, чи справді це відео має зв'язок зі згаданою компанією. Виявилося, що поширена інформація не відповідає дійсності. По-перше, на ролику видно, що трансляція, як зазначається, відбувалася на ютуб-каналі Film.ua Group. Українська група компаній справді має свій канал на цій платформі, але на оригінальному каналі поруч із його назвою є значок автентичності, а на фейковому — немає. По-друге, на  каналі немає відео, яке поширює російський агітпроп. Фахівці StopFake переглянули опубліковані там відеоролики та прямі трансляції за останні кілька місяців і не виявили нічого подібного. По-третє, StopFake звернувся до Film.ua Group по коментар: чи справді вони транслювали відео, яке поширюється в соціальних мережах. Піар-менеджерка групи Катерина Зиміна повідомила, що вони такого не робили.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати Збройні сили України і створити хибне враження, буцімто на фронті все трагічно. Мовляв, воювати не варто, а тому треба погоджуватись на умови Росії. «Детектор медіа» писав про низку інших вигадок росіян проти українських військових.

Кількість телеграм-каналів і сторінок у соцмережах, які обіцяють допомогти в пошуку українських військовослужбовців, що потрапили в полон чи зникли безвісти, нещодавно збільшилася. Зазначено, що для виконання цього завдання вони звертаються до родичів і близьких із запитанням про особисті дані та іншу інформацію. Згодом ця інформація використовується пропагандистами.

Фахівці проєкту «По той бік новин» процитували відповіді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на найпоширеніші запитання щодо цієї ситуації. Зокрема, не можна передавати незнайомцям номер телефону та інші контакти, адресу проживання, профілі в соцмережах, номер бригади, місце розташування підрозділу, а також фотографії, зокрема зображення разом із товаришами з армії.

Поширення подібної інформації може призвести до погіршення становища військовослужбовців. Якщо шахраї можуть просто нажитись на чужому горі, то представники ворожих спецслужб можуть маніпулювати або вдатися до шантажу.

Фахівці проєкту зазначають, що ніхто в соцмережах, таких як фейсбук або телеграм, не буде ефективно займатися пошуками вашого близького військовослужбовця. Цю роботу професійно та безоплатно виконують лише фахівці, уповноважені державними органами. На офіційному вебсайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими доступна Дорожня карта, в якій детально розглядаються дії родини у випадках, коли член сім'ї потрапив у полон, зник безвісти або загинув.

Користувачі соціальних мереж, що поширюють проросійську риторику, розповсюджують відео, на якому показана величезна черга автомобілів для в'їзду на український гірськолижний курорт Буковель. Вони додають коментарі, де дивуються, чому ТЦК (територіальний центр комплектування — орган військового управління, що забезпечує організацію військової служби та мобілізації) не перевіряє водіїв автомобілів. Утім це — маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що насправді згадане відео датується 2021 роком, коли ще не відбулося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Отже, ролик не має жодного стосунку до реалій воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року: представників ТЦК не могло бути серед черги автомобілів для в'їзду в Буковель. Згадане відео вперше з'явилося в соцмережі TikTok. Його опублікувала користувачка Оксана Панчак (нік — @zozuliaksenya). У її пості вказано, що ролик був знятий у 2021 році. Це ж відео використала сторінка «Сайт Яремче та Ворохти — головні новини та події Прикарпаття» у соцмережах компанії Meta для реклами старту зимового сезону в Буковелі. Відповідна публікація з'явилася на сторінці 2 грудня. При цьому в пості вказано, що відео взято з архіву для ілюстрації. Далі в коментарях автори публікації ще раз наголошують, що відеозапис був зроблений у 2021 році.

Настільки масове поширення відео з Буковелю з практично ідентичними підписами щодо ТЦК та умовного поділу суспільства на тих, хто воює, і тих, «для кого війни немає», ймовірно, свідчить про нову дезінформаційну кампанію задля розколу українського суспільства. Останнім часом Росія активізувала інформаційний тиск та поширення хибної інформації, яка могла б підірвати довіру українців до політичного та військового керівництва країни, а також розділити суспільство, зокрема і щодо питання мобілізації. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші вигадки росіян на цю тему.

В українському сегменті соціальних мереж активно поширюються різні фотографії, на яких, як вважається, українські військові, стоячи на колінах, моляться за порятунок. Мовляв, Авдіївка просить молитви. Утім ці фото — фейк.

Упродовж останніх кількох тижнів аналітики StopFake спостерігають за поширенням у соцмережах різноманітних картинок, на яких зображені українські військові, з закликом помолитися за їхню долю. Схожі публікації поширюються переважно ботоподібними акаунтами.

Насправді ці зображення не є автентичними — всі вони були створені за допомогою технології штучного інтелекту. Нейромережі, такі як Midjourney, Bing Image Creator, DALL-E або DeepAI, здатні самостійно створювати абсолютно новий контент або трансформувати вже існуючий. За допомогою таких сервісів, як AI or Not, можна перевірити, чи було зображення створене за допомогою ШI, чи ні. Проте на даний момент можна відрізнити справжні фотографії від штучно створених і без спеціальних інструментів — за допомогою ретельного вивчення всіх деталей на знімку. Аналітики StopFake перевірили поширене в мережі зображення за допомогою інструмента AI or Not і виявили, що, ймовірно, всі вони були згенеровані нейромережею.

На те, що це штучно створене зображення, вказує і велика кількість помилок. Наприклад, аналізуючи зображення дівчини у військовій формі на одній з фотографій, можна помітити: неправильне зображення кінцівок (одна нога, ненатуральне положення пальців); відсутність корпусу і приклада автомата (крім того, зброя на фото не схожа на жоден із зразків, які перебувають на озброєнні Збройних сил України); неправильне зображення нарукавного шеврона (його розмір і кольори прапора України). Крім того, камуфляжний малюнок форми, в яку одягнені люди на фото, не використовується в українській армії, і взагалі не схожий на жоден реально існуючий варіант камуфляжу.

Ймовірно, пропагандисти розповсюджують такі зображення з метою деморалізації українців на тлі запеклих боїв за Авдіївку. Мовляв, лишилось тільки молитися, настільки все погано. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші фейки щодо українських військових.

Пропагандисти поширили інформацію, що за різними підрахунками в Україні буцімто від 200 до 500 тисяч людей вже втратили кінцівки, а в одну лише компанію Ottobock, яка займається розробкою протезів, звернулося 50 тисяч українських військових. Це – маніпуляція.

Цей кейс дослідили фахівці з проєкту VoxUkraine. Виявилося, що згаданою інформацією маніпулюють. По-перше, агітпроп не наводить жодного джерела, звідки походять цифри про 200-500 тисяч людей, що втратили кінцівки. Є лиш посилання на компанію Ottobock, у якої нібито замовили протези 50 тисяч українських бійців. По-друге, імовірно, пропагандисти мали на увазі статтю The Wall Street Journal (WSJ), яка вже безпосередньо цитує німецьку компанію Ottobock, що надає дані щодо кількості замовлених протезів українцями. Проте в статті йдеться про 20-50 тисяч українців, а не лише військових, що втратили кінцівки, і аж ніяк не про сотні тисяч. До того ж 50 тисяч — це приблизна оцінка на основі даних держави та медичних партнерів загальної кількості постраждалих, яким ампутували кінцівки, але аж ніяк не кількість клієнтів компанії Ottobock.

Агітпроп намагається налякати українців і заохотити нас виступати проти чинної влади, перебільшуючи кількість тих співвітчизників, кому було ампутовано одну чи кілька кінцівок. Пропагандисти у цьому випадку маніпулюють чутливою темою. Раніше ми аналізували російську маніпуляцію, що в Україні нібито хочуть скасувати інвалідність, аби відправити якнайбільше людей на фронт.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що командир батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (14 ОМБр) нібито застрелив молоду психологиню Наталію Личман, яка змушувала солдатів штурмувати російські війська для повернення втрачених територій. Потім її смерть буцімто списали на артилерійський обстріл з боку Збройних сил Росії касетними боєприпасами. Втім це – фейк. 

Перевірити цю інформацію взялися фахівці з проєкту StopFake. Їм вдалося зʼясувати, що Наталія Личман не була психологинею й не служила в 14-й ОМБр, а була військовослужбовицею 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Вона брала участь в обороні Бахмута, а про її смерть стало відомо ще 19 грудня 2022 року. Тоді багато українських ЗМІ розповіли про загиблу військовослужбовицю із Закарпаття, використовуючи в матеріалах фотографію, яку пропагандисти й взяли для свого фейку.

Ця дезінформація співзвучна із наративом агітпропу, що українці нібито не хочуть воювати, а тому їх потрібно примушувати протистояти росіянам. Крім того, пропагандисти продовжують «створювати картинку» розбрату між українцями – зокрема військовими, як цьому випадку. Раніше ми спростовували інформацію, що в Україні нібито роздають агітки людям літнього віку, аби ті мобілізувалися в ЗСУ.

Проросійські ресурси поширюють інформацію, що Володимир Зеленський нібито мовчить про «колосальні втрати» Збройних сил України. Про це пишуть пропагандистські медіа з посиланням на відео з ютуб-каналу колишнього радника експрезидента України Кучми Олега Соскіна. Втім це — фейк. 

Розібрати цей кейс узялися фахівці з Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Річ у тому, що інформація про кількість загиблих і поранених українських військовослужбовців під час воєнного стану є державною таємницею. Це як мінімум повʼязано з тим, що ці дані Росія може використати для прорахунку ймовірних подальших дій Сил оборони. Тобто ідеться про вимогу військових, а не про особисте бажання Зеленського приховати важливу інформацію від суспільства. 

Поширюючи дезінформацію на чутливу для українців тему, агітпроп вкотре намагається дискредитувати чинного президента України та підірвати довіру українського суспільства до нього. Зрештою, приблизна кількість загиблих українських військових у війні проти Росії буде відомою лиш після її закінчення. Раніше ми аналізували меседж агітпропу, що українська влада нібито бреше українцям, що в ЗСУ немає втрат.

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах та інших соцмережах, почали поширювати фейкову інформацію, буцімто мовний омбудсман України Тарас Кремінь «визнав», що Збройні сили України стріляють по російськомовних громадянах. Вони використовують відео з його цитатою, яка нібито має «підтверджувати» подібні повідомлення. Після поширення такої інформації StopFake вирішив перевірити її і виявив, що вона не відповідає дійсності.

21 листопада Тарас Кремінь справді дав коментар в ефірі української служби «Радіо Свобода», де говорив про мовні проблеми всередині України. У цьому ефірі журналістка ресурсу розповіла про дискусію, яка виникла в українському суспільстві. За її словами, одна частина населення каже, що неважливо, якою мовою розмовляти, якщо людина є патріотом України, а друга — що спілкуватись українською все ж дуже важливо. Саме ці дві думки журналістка і попросила прокоментувати мовного омбудсмана. На що Кремінь відповів, що «з початком повномасштабного вторгнення фактор мови — це не лише фактор свободи, але і безпеки, нашої ідентичності та культури, і це маркер "свій-чужий"». За його словами, військові з передової неодноразово казали про те, що там, де чуєш російську мову, перша реакція — постріл. Пропагандисти використали цитату Кременя так, щоб це виглядало як дії проти всіх російськомовних, особливо цивільних.

Однак, якщо уважніше проаналізувати цитату, то стане зрозуміло, що йдеться тільки про ідентифікацію людини «свій-чужий» саме на лінії фронту. Про постріли в російськомовних цивільних в інтервʼю не йшлося. 

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити свій же міф про утиски російськомовного населення. Мовляв, «захист» цієї категорії людей і є однією з цілей початку повномасштабного вторгнення. Втім саме Росія перетворила мовне питання на політичний інструмент. Крім того, вона атакує цивільних у здебільшого російськомовних містах, що руйнує наратив про «захист» мирних, які спілкуються російською. 

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, поширили інформацію, нібито в Луцьку правоохоронці викрили діяльність нарколабораторії, в якій, за їхніми словами, працювали військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади. Це — фейк. 

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що у фейку пропагандисти посилаються на оригінальну статтю із сайту «Волинські новини» за 9 листопада 2023 року. У ній ідеться про те, що 8 листопада поліція Волинської області викрила діяльність нарколабораторій. Проте, по-перше, у цій статті немає згадки про військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади. По-друге, пропагандисти стверджують, що лабораторії були викриті в Луцьку, хоча начальник управління боротьби з наркозлочинністю у Волинській області Олег Зубко заявив, що обшуки проводилися в Житомирській та Київській областях. По-третє, жодне з джерел не підтверджує причетність військовослужбовців 14 ОМБр до виявлених лабораторій.

Фактчекери також виявили кілька публікацій в інших медіа про цю операцію Національної поліції, і в жодній з них не згадуються військові з 14-ї окремої механізованої бригади.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб дискредитувати Збройні сили України. Мовляв, солдати не можуть пережити побачене на війні та інтегруватись в українське суспільство. «Детектор медіа» спростовував й інші фейки з подібним меседжем, зокрема про те, що військові нібито масово скуповують антидепресанти. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соціальних мережах, стверджують, що волинянам нібито потрібно зібрати не менше 200 літрів крові для поранених з 14-ї бригади ЗСУ, яка воює під Куп’янськом. Про це буцімто написало регіональне медіа «ВолиньPost». Проте виявлено, що дані є фейковими, а спекуляції про «колосальні втрати» не підтвердились. 

На кейс звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що на початку листопада «ВолиньPost» справді опублікувало заклик до волинян здати кров для підтримки військовослужбовців. Зокрема, КП «Володимирське територіальне медичне об’єднання» повідомило, що Володимирський відділ трансфузійної допомоги справді потребує донорської крові усіх груп та резус-фактору «мінус». Проте в оригінальному дописі не було вказано обсягу потреби в крові або вагу донора, а скриншот новини був відредагований.

Фактично донор повинен важити не менше 50 кг, а не 200 кг, як зазначено у фейковому повідомленні. Крім того, мінімальний розмір дози забору крові від одного донора становить 450 мл, і ця цифра не вказує на реальну потребу військових. Тому висновки про «400 поранених» та «колосальні втрати» є непідтвердженими.

Фахівці VoxCheck зазначають, що система донорства працює ефективніше, коли донори здають кров регулярно, а не лише в разі надзвичайних обставин. На даний момент в Україні існує система планового донорства для підтримки сталого рівня запасів крові. Необхідність у донорській крові може змінюватися залежно від обставин, тож Міністерство охорони здоров'я, Український центр трансплант-координації та центри крові можуть використовувати різні механізми комунікації з громадянами.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб створити хибне враження провалу України на полі бою. Усе це для того, щоб змусити українське суспільство погодитись на завершення війни на умовах Росії.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, буцімто українських військових на тренуваннях у Франції «закидають» тілами мертвих тварин. Утім це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Стаття «Inside the secret French camp where Ukrainians prepare for war» видання Politico підтверджує використання тіл мертвих тварин у тренуваннях для створення більш реалістичних умов. Це здійснюється для підготовки українських військових до запахів, що виникають під час розкладу плоті. Проте це не має таких масштабів, про які говорять росіяни. Тренувальний курс також був адаптований за зауваженнями української сторони, включаючи використання артилерії, гранат та імітацію різних бойових ситуацій. Інструктори стараються обмежити ефект шоку українських військових під час прибуття на фронт.

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть дискредитувати армії НАТО та Збройні сили України. Мовляв, ситуація стала абсурдною, а тому Росії треба дати виграти. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші вигадки росіян, створені задля дискредитації ЗСУ. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, стверджують, буцімто Україна заявила, що в селі Гроза під час російського обстрілу загинули саме військовослужбовці, які прийшли на перепоховання, а не цивільні. Проте це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що під час удару в селі загинули цивільні. Серед 59 жертв була навіть малолітня дитина, 8-річний Іван Козир. Заяви про те, що близько 100 військовослужбовців були присутні на поминках, також є неправдивими.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко підкреслив, що росіяни вбили 59 цивільних осіб прямим попаданням ракети «Іскандер», серед них — пенсіонерів, медиків, фермерів, вчителів, підприємців. Жертвами трагедії були цілі покоління сімей. Встановлено, що за злочином стоять двоє зрадників, які скоригували удар по кафе. Це брати Володимир і Дмитро Мамони, які перейшли на ворожий бік. 

Обстріл цивільних є воєнним злочином згідно з міжнародним гуманітарним правом. ООН вважає, що є достатньо доказів причетності Росії до цього удару, хоча Росія не визнала прямої відповідальності за цей злочин.

Поширюючи подібні маніпуляції, пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за злочини агресора на жертву агресії та виправдати російських військових. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, розповсюджують відео, нібито на березі грузинського міста Батумі виявлено тіло військовослужбовця Збройних сил України. Проте це — маніпуляція. 

Група фактчекерів з проєкту Myth Detector вже підтвердила неправдивість цієї інформації. Виявилося, що це відео було зняте в місті Сухумі, і тіло належало місцевому мешканцю, який зник безвісти у 2022 році. Зафіксовано, що відео було записане 1 липня 2023 року. 

У той момент було виявлено тіло місцевого мешканця Арама Даваджяна, якого вважали зниклим безвісти з 27 листопада 2022 року. Цю інформацію підтвердили «правоохоронні органи» Абхазії, регіону, який окупований Росією. Після звернення фактчекерів до Служби з управлінням надзвичайними ситуаціями встановлено, що повідомлень про тіло українського військовослужбовця на березі в Сухумі не надходило.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб підсилити свій наратив про «масштабні втрати» ЗСУ. Мовляв, треба припиняти війну на умовах Росії. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші маніпуляції, спрямовані на безпосередню дискредитацію ЗСУ. 

Проросійські ресурси поширюють інформацію, буцімто українська армія перестала наступати і перейшла до оборони, а російські військові розтягують ЗСУ вздовж усієї лінії фронту. Стверджуючи це, пропагандисти посилаються на інтервʼю ексзаступниці міністра оборони України Ганни Маляр, яке вона дала інтернет-виданню Liga.net. 

Експерти з Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки опрацювали цей кейс. Виявилося, що росіяни зманіпулювали словами Маляр. В інтервʼю вона зробила припущення щодо завдання росіян: не дати українській армії сконцентрувати сили в конкретному місці. Також ексзаступниця міністра оборони України зауважила, що саме армія Росії розтягує свої війська вздовж лінії фронту з метою виснажити українських захисників і самій підготуватися до наступальних дій. Зрештою, жодних заяв від Маляр про те, що Україна більше не наступає, не було.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати український контрнаступ та запевнити всіх навколо в тому, що перевага на лінії фронту саме в Росії. Раніше ми спростовували інформацію, що Валерій Залужний нібито дав наказ готуватися до оборони між Миколаєвом та Одесою.

У соцмережах почали поширювати дописи українською мовою з інформацією, буцімто «наша армія звільнила 270-300 км², втративши 71 тисячу бійців вбитими». Також у тих публікаціях ідеться: для того, щоб деокупувати всі території, доведеться нібито «загробити» майже 29 мільйонів українців.

Фахівці з Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізували подібні дописи. Вони з’ясували, що такі публікації є російською ІПСО. Що стосується деокупованих територій, то так — станом на 10 вересня 2023 року Збройні сили України справді звільнили близько 270 км². Проте дані щодо кількості загиблих українських військових під час воєнних дій вигадані, оскільки ця інформація є державною таємницею й буде оприлюдненою Україною лиш після закінчення війни. Виходить, що «розрахунок» майбутніх втрат українських воїнів здійснений на основі уявних даних, тому його не можна вважати правильним.

Пропагандисти маніпулюють інформацією, вигадують факти, позаяк вбачають у цьому ефективність та потенційний вплив на українське суспільство. Подібна дезінформація поширюється з метою деморалізувати українців і змусити їх просити владу йти назустріч Росії.  Ми також опрацьовували російську інформаційну кампанію, коли від імені Мінагрополітики українцям надсилалися рецепти страв із голубів і собак у звʼязку з нібито кризою аграрного сектору в Україні.

Пропагандистські телеграм-канали поширюють інформацію, що російські солдати буцімто захопили в полон українську військову при надії. Ба більше, прокремлівські ресурси публікують як доказ відео, в якому військові армії Росії демонстративно показують, що так нібито і сталося. Це — фейк.

Цей кейс узялися розібрати експерти з Центру протидії дезінформації. Вони зʼясували, що відео, яке поширюють пропагандисти, містить низку дезінформаційних ознак. Наприклад, на ногах жінки звичайні кросівки, які не є стандартним взуттям ЗСУ. Також у «полоненої» на нозі видніється синя стрічка, тоді як українські військові не наносять розпізнавальні знаки на ноги. Крім того, на плечі «військової» можна помітити шеврон 65-го ракетно-артилерійського арсеналу, який, імовірно, потрапив до росіян під час окупації частини Харківської області. 

Поширюючи інформацію про вагітну жінку в армії України, агітпроп намагається дискредитувати мобілізаційний процес. Мовляв, люди воювати не хочуть, тому владі доводиться вдаватися до крайнощів і відправляти на фронт уже навіть вагітних. Цим випадком дезінформації пропагандисти також підживлюють наратив про «могилізацію» в Україні, або «війну до останнього українця». Раніше ми спростовували інформацію про те, що в Україні створили бронежилети для вагітних жінок, бо їх збираються відправляти на фронт. 

Пропагандистські ресурси намагаються дезорієнтувати Сили оборони України повідомленнями про нібито вихід російської армії з деяких тимчасово окупованих територій (ТОТ) Херсонщини. Так, зранку 12 листопада проросійські медіа опублікували новини про перегрупування військ Росії поблизу Дніпра, а вже 13 листопада вони видалили свої публікації та повідомили, що попередня інформація «анульовується». 

У Центрі національного спротиву дослідили це питання й заявили, що перегрупування російських військ у Херсонській області не зафіксовано. Про це Центру повідомили місцеві мешканці ТОТ Херсонщини, про які йдеться в «новинах». Схоже, що цей кейс — інформаційна операція проти України. У Центрі національного спротиву також додали, що відхід російських військ з Херсонської області — справа часу.

Проросійські ресурси почали поширювати відео, в якому нібито українські військові, які назвалися бійцями 3-го батальйону 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, скаржаться Президенту України та Верховному Головнокомандувачу на погане командування й великі втрати в Авдіївці. 

Фактчекери проєкту StopFake опрацювали цей кейс. Вони зʼясували, що 110-а окрема механізована бригада ЗСУ зреагувала на це відео та спростувала його. На офіційній сторінці бригади у фейсбуці пишуть, що на відео не їхні воїни ЗСУ, а перевдягнуті в українську форму окупанти. Також підозру викликало те, що «військовий», який скаржився від імені батальйону, у цьому «зверненні» не назвав свої роту, підрозділ, посаду, прізвище чи позивний, хоча відео було записане з відкритими обличчями. 

Пропагандисти намагаються деморалізувати українське суспільство, поширюючи фейки, як-от це відео. Вони роблять це цинічно, підступно й вдаються до своєрідних способів. Раніше ми спростовували інформацію, буцімто представники ХАМАСу записали відео, в якому подякували Зеленському за надану зброю.

Пропагандисти стверджують, що незалежні журналісти з України нібито налічили 284 тисячі українських військових некрологів, що були опубліковані в соцмережах сімʼями та друзями загиблих. У листопаді 2022 року кількість некрологів була «рекордною» — буцімто щоденно публікувалося по 1100 таких матеріалів. Це — фейк. 

Інформацію опрацювали в Центрі стратегічних комунікацій. Вони дослідили, що в жодного українського видання немає матеріалів, повʼязаних із кількістю некрологів про українських воїнів. Ще в серпні 2023 року мережею поширювали інформацію, що так званий російський військовий експерт Руслан Татарінов провів свій «підрахунок». Тоді якраз-таки вперше проросійські ресурси почали поширювати дезінформацію про 284 тисячі некрологів. 

Дані про загиблих українських військових є державною таємницею і не будуть оприлюднені до завершення російсько-української війни. Цифри ж, згадані в матеріалі, агітпроп вигадав з метою деморалізувати українців: посіяти страх, непевність та сумніви щодо питання війни та перемоги України в ній. 

Російські високопосадовці стверджують, нібито говорити про перспективи перемоги України — це абсурд. Мовляв, усі цілі, які ставилися для «СВО», будуть виконані. 

На цей меседж звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО. Вони зʼясували, що такі висловлювання є маніпулятивними та контрастують із російськими невдачами на фронті, санкційним тиском та численними втратами під час повномасштабного вторгнення в Україну. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти намагаються закріпити серед росіян міф про могутність російської армії. Ба більше, такі повідомлення також мають на меті показати, що в Росії нібито все під контролем. Вони прагнуть створити враження, ніби Росія перебуває у виграшній позиції та воюватиме проти України доти, доки не досягне власних цілей. Таких меседжів стало більше на тлі українського контрнаступу, який неодноразово намагались дискредитувати російські пропагандисти. Про це писав «Детектор медіа», спростовуючи низку фейків та меседжів на цю тему. 

Прокремлівські ресурси поширюють дезінформацію про втрати американських військових у російсько-українській війні. Пропагандисти посилаються на інтерв’ю американського добровольця Метью Ван Дайка, що вийшло на ютуб-каналі «Judge Napolitano — Judging Freedom». У ньому доброволець нібито заявив, що 510 американських добровольців, які стали до лав Збройних сил України, загинули. Це — маніпуляція. 

У Центрі протидії дезінформації опрацювали цей кейс. Вони зʼясували, що насправді під час відповіді добровольця на запитання ведучого про кількість загиблих військових-американців на війні в Україні Ван Дайк озвучив цифри в пʼять-десять людей. Також він додав, що багато американських добровольців було поранено.

Російські пропагандисти перебільшують здобутки армії Росії у війні проти України, аби підживлювати наратив про «другу армію світу». З іншого боку, маніпулюючи інформацією, агітпроп намагається переконати всіх навколо в тому, що мобілізація до ЗСУ є марною справою — і так усі загинуть, а тому Україні простіше здатися вже зараз. Раніше ми спростовували інформацію про те, що нібито американських студентів вербують до Іноземного легіону України.

У російському сегменті соціальних мереж поширюють інформацію, що в Україні почали видавати ваучери на навчання сапера людям з інвалідністю, нібито «щоби відправити їх воювати». Це — брехня.

Аналітики VoxCheck узялися за цей кейс і пояснили, що у жовтні 2023 року українська Державна служба зайнятості збільшила перелік професій та спеціальностей, за яким можна отримати ваучер, тобто оплату за навчання. У переліку, зокрема, є професія «сапер». І, власне, ваучери на навчання видаватимуть конкретним людям, наприклад, особам з інвалідністю. Ваучер на навчання мають змогу отримати ще такі категорії громадян: внутрішньо переміщені особи (ВПО), учасники бойових дій (УБД); люди, які отримали поранення внаслідок війни тощо. 

Причому йдеться саме про гуманітарне розмінування, яке відбувається поза межами зони бойових дій. Це довгостроковий процес, що має на меті створення безпечних умов проживання для цивільних людей. А воєнне розмінування проводять безпосередньо в зоні бойових дій, наприклад, коли ворог відступає, і цим займаються вже військові сапери.

Читайте ще наш задокументований кейс: в Україні хочуть скасувати статус особи з інвалідністю, аби відправити якнайбільше людей на фронт.

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що українські військові воюють нібито під дією «бойової хімії», яку отримують у вигляді шоколадок та ін’єкцій. Російські воєнкори повідомляють, що саме психотропні препарати стоять за хоробрістю українських військових, котрі тому і не бояться смерті. Це — неправда.

Кейс дослідили фактчекери проєкту VoxCheck. Фейк про наркозалежність українців агітпроп систематично поширює з 2014 року. Російські пропагандисти неодноразово заявляли про те, що психотропні речовини підсипали в їжу євромайданівцям та їх вживали учасники АТО. Також агітпроп звинувачував українських військових у вживанні наркотиків наприкінці березня 2022 року, коли росіяни під натиском ЗСУ покинули північ України. Після початку контрнаступу ці теми знову виринули в російському інфопросторі.

У такий спосіб російський агітпроп намагається демонізувати українських військових та посіяти страх і відразу в українців до них. Також російські пропагандисти прагнуть виправдати російську агресію — мовляв, українців треба рятувати від агресивних українських бійців — і невдачі російських військових на полі бою. Раніше ми спростовували фейк про те, що США постачають наркотики Збройним силам України.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, стверджують, нібито троє злодіїв обікрали будинок сімʼї загиблого військового під час його похорону на Львівщині у 2023 році. Мовляв, поки захисників ховають, інші українці їх обкрадають. Це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що сюжет, який поширюють як доказ цього меседжу, опублікували 25 липня 2016 року. Подія сталася 22 липня того ж року в місті Золочів Львівської області. Крадії залізли до будинку під час похорону військовослужбовця Андрія Швеця, який служив добровольцем під час проведення Антитерористичної операції на сході України. Пізніше поліція затримала підозрюваних — трьох підлітків, які вкрали гроші та майно на приблизну суму 40 тисяч гривень.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб висміяти та дискредитувати українців. «Детектор медіа» раніше спростовував й інші вигадки росіян про українських військових.

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соціальних мережах, стверджують, нібито українські військові, яких відправляли на лікування за кордон, та біженці заражались інфекціями в українських лікарнях, а потім поширювали ці захворювання в ЄС. Мовляв, ці інфекції є стійкими до більшості антибіотиків, а це нібито доводить, що США тестують біозброю в Україні. При цьому вони посилаються на статтю Financial Times.

На меседж звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що це неправда. У статті Financial Times за 2 жовтня під назвою «Українські інфекції свідчать про зростання загрози антибіотикорезистентності» йшлося про те, що вторгнення Росії в Україну ще у 2014 році сприяло збільшенню кількості стійких до ліків інфекцій у Західній Європі. Як вказують автори, це могло статися через токсичність важких металів у кулях, від яких було отримано травми та поранення, що могло призвести до інфекцій, а також безрозбірне використання антибіотиків. Ситуація також ускладнювалась тим, що медичні заклади в регіонах бойових дій часто було пошкоджено, тестів для визначення необхідного антибіотика багато де не було, а місцеві жителі, які були змушені покинути регіон, могли переносити ці хвороби. У статті також вказали, що після початку повномасштабного вторгнення через прибуття українських військових та біженців до країн ЄС дійсно спостерігалося зростання кількості стійких до ліків інфекцій. Зокрема, вони пояснюють це тим, що в окремих регіонах система охорони здоровʼя була перевантаженою.

Натомість фахівці VoxCheck вкотре наголошують, що в Україні немає біолабораторій США, і жодна країна не займається тут виготовленням чи тестуванням біологічної зброї. Крім того вони зʼясували, що стійкість до антибіотиків є міжнародною тенденцією, що відбувається через обмежену кількість наявних ефективних препаратів та малу кількість нових лікарських розробок. За даними видання, навіть держави, що витрачають багато коштів на фінансування системи охорони здоровʼя, не можуть упоратися з цією проблемою.

Пропагандисти поширюють цей меседж, щоб дискредитувати українців та викликати штучну паніку щодо їх присутності в Європі. Мовляв, допомагати українцям небезпечно. «Детектор медіа» писав і про інші меседжі та фейки, якими Росія намагається дискредитувати як українських військових, так і біженців.