Напередодні військового параду 9 травня в Москві два європейські політики, які планували відвідати парад, — прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо та президент Сербії Александар Вучич — несподівано змінили свої графіки. І це спричинило різноманітні спекуляції у медіа.

На це звернули увагу аналітики видання Euractiv. Зокрема, вони помітили, що у певних російських виданнях бездоказово вказували на можливі причини того, що сталося. 

Приміром, одне російське видання припустило, не надавши жодних доказів, чи могли двох політиків отруїти, щоб перешкодити їм бути присутніми.

Інший російський новинний портал посилався на політолога, який також припустив, що лідери могли симулювати свої проблеми зі здоров'ям зі стратегічних міркувань.

Вучич був госпіталізований у Белграді після перерваної поїздки до США, а Фіцо скасував візит до Великої Британії без пояснень. На прес-конференції в неділю Фіцо підтвердив намір їхати до Москви, різко відкинувши питання про здоров’я, пославшись на наслідки замаху в травні 2024 року. Він також розкритикував заяву президента України Володимира Зеленського, який застеріг про безпекові ризики в Москві, назвавши її «неповагою» до Росії, ігноруючи факт російської агресії проти України.

Спекуляції про те, що Фіцо та Вучича «змусили» пропустити парад, штучно підкреслюють важливість заходу як символу російської величі. Це дозволяє Кремлю зобразити парад як подію, яку «вороги» бояться чи хочуть зірвати, підвищуючи його статус у очах лояльної аудиторії.

У 2025 році парад у Москві відвідали лише представники кількох країн, що підкреслює міжнародну ізоляцію Росії. Вкиди про «отруєння» чи «стратегічні хвороби» відволікають увагу від цього, перекладаючи відповідальність за відсутність на зовнішні сили, а не на дипломатичний бойкот.

Російські пропагандисти та конспірологи використовують теорії змови, маніпулюючи ними проти України, як і в цьому випадку. Пропагандисти поширювали новини про смерть Папи Римського Франциска разом із інформацією про «Пророцтво про пап». «Пророцтво про пап» (лат. Prophetia Sancti Malachiae Archiepiscopi, de Summis Pontificibus) — це список із 112 коротких латинських фраз, які нібито описують усіх пап Римських від Целестина II (1143 р.) до останнього понтифіка, що має правити перед кінцем світу. Цей текст приписують ірландському архієпископу Малахії, який жив у XII столітті. Однак уперше пророцтво було опубліковане лише в 1595 році бенедиктинським монахом Арнольдом де Віоном, що викликає сумніви щодо його автентичності.

Останній фрагмент пророцтва описує Папу під ім’ям «Петро Римський» (Petrus Romanus), який «пастиме свою паству серед багатьох скорбот», після чого «місто на семи пагорбах буде зруйноване, і страшний Суддя буде судити людей». «Місто на семи пагорбах» традиційно асоціюється з Римом. Деякі інтерпретації стверджують, що після понтифікату Франциска настане кінець світу, який нібито має відбутися у 2027 році. Конспірологи вважають, що він є 112-м папою в списку, а отже — останнім перед апокаліпсисом. Це призвело до численних спекуляцій у медіа та соціальних мережах.

Багато істориків вважають, що пророцтво є пізнішою підробкою, створеною з політичними цілями, зокрема для впливу на вибори папи в 1590 році. Доказом цього є те, що описані в пророцтві папи до 1590 року мають точні відповідності, тоді як після — значно менш чіткі. ​Католицька Церква не визнає це пророцтво офіційним і не вважає його частиною доктрини. Прогнози про кінець світу в 2027 році базуються на сумнівних інтерпретаціях і не мають наукового чи богословського підґрунтя. Церква застерігає вірян від спроб передбачити дату кінця світу, посилаючись на Євангеліє від Матвія 24:36: «Про день же той і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, ані Син, тільки Отець». Крім того, у біографії святого Малахії, написаній його сучасником святим Бернардом Клервоським, немає жодної згадки про це пророцтво. 

Пропагандисти використовують ідею близького кінця світу, щоб знецінити будь-які зусилля українців у війні, реформах чи підтримці Заходу. Вони часто згадували, що Франциск — останній Папа, а отже обранець «антихриста» або «посланець глобалістів». Це пов’язується з Заходом як осередком «сатанинського порядку», що нав’язує Україні чужі цінності. У такий спосіб агітпроп намагається підірвати довіру українців до західних партнерів, міжнародної підтримки та демократичних інститутів. Російські конспірологи також представляють війну в Україні як частину «передапокаліптичного сценарію». Це спроба виправдати агресію і зняти відповідальність із Росії за неї.

Російські пропагандисти та конспірологи використовують вже наявні речі, маніпулюючи ними проти України, як і у цьому випадку. «15-хвилинне місто» – це концепція міського планування, яка передбачає, що всі необхідні послуги (магазини, лікарні, школи, місця для відпочинку) мають бути розташовані в межах 15 хвилин ходьби чи їзди на велосипеді від оселі. Ця ідея спрямована на покращення якості життя мешканців, зниження навантаження на дороги та зменшення викидів парникових газів. Попри свою очевидну користь, ця концепція стала основою для теорій змови, які стверджують, що вона є механізмом тотального контролю над населенням.

Конспірологічні версії щодо «15-хвилинного міста» набули популярності в середовищах противників екологічних ініціатив, правих популістів і антивладних рухів. Уперше ця теорія активізувалася у 2022–2023 роках у Великій Британії, де окремі політики та блогери стверджували, що місцева влада використовує цей концепт для обмеження пересування громадян. У соцмережах поширювалися заяви, що мешканці будуть зобов’язані залишатися у «своїх районах», а виїзд за їхні межі вимагатиме спеціального дозволу. Ці твердження не мали під собою жодних доказів, проте спровокували протести.

Хоча в Україні концепція «15-хвилинного міста» не є широко впровадженою, російська пропаганда та конспірологи використовують її для дискредитації державних урбаністичних ініціатив. Зокрема, фейкові наративи із використанням цієї теорії застосовували у випадку з містом Ладижин (Вінницька область). Після російських атак на інфраструктуру там розглядалася можливість відбудови за сучасними принципами сталого розвитку. Проте дезінформаційні ресурси та проросійські блогери почали поширювати неправдиві твердження про те, що Ладижин перетворять на «цифровий концтабір», а війна в Україні нібито є постановкою для випробування механізмів контролю над людьми, що спростували фактчекери Logically Facts. 

Теорія змови про «15-хвилинні міста» є ще одним прикладом того, як урбаністичні зміни використовуються в інформаційній війні. Російська пропаганда та іноземні конспірологи намагаються викривити реальні ініціативи, щоб створити враження, ніби українці опиняться під тотальним контролем. Це частина ширшої стратегії, спрямованої на дискредитацію європейських реформ в Україні та посилення панічних настроїв у суспільстві.

Конспірологічна теорія про «ОПГ "Балтійські республіки"» (організоване злочинне угруповання) є частиною російської пропагандистської риторики, спрямованої на дискредитацію незалежних держав Балтії: Литви, Латвії та Естонії. Її прихильники стверджують, що країни Балтії нібито не є суверенними державами, а насправді є своєрідною «злочинною групою» на службі в Заходу, зокрема НАТО і США. Вони нібито займаються виключно антиросійською діяльністю, а саме «провокують» конфлікти з Росією, лобіюють санкції, переслідують російськомовне населення та «пригнічують права» етнічних росіян. Крім того, конспірологи звинувачують їх у відмиванні грошей, а саме використанні фінансових схем для «збагачення Заходу». 

Російські пропагандисти використовують цю теорію в контексті війни проти України, оскільки балтійські країни є союзниками України із жорсткою антиросійською позицією. У відповідь на це, агітпроп намагається дискредитувати держави Балтії як нелегітимні утворення, що нібито існують лише завдяки підтримці Заходу. 

Насправді балтійські держави є незалежними демократіями, які обрали проєвропейський курс і вступили до ЄС та НАТО добровільно.  Теза про «утиски російськомовного населення» є маніпуляцією, оскільки права національних меншин у країнах Балтії забезпечуються відповідно до міжнародного права та вимог ЄС. Фінансові та політичні зв’язки Балтії із Заходом є відкритими, а звинувачення у «відмиванні грошей» безпідставні.  

Російська пропаганда активно поширює інформацію про нібито нові «звірства Збройних сил України» на території Курської області. Зокрема, Міністерство оборони Росії заявило, що українські військові нібито «вбили майже всіх чоловіків» у селі Миколаєво-Дар'їне. Буцімто, ці твердження базуються на свідченнях евакуйованих мешканців цього населеного пункту.

Насправді, такі заяви є безпідставними та не підтверджені жодними доказами. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Мета таких інформаційних вкидів — виправдати продовження війни проти України та представити Росію як жертву, а не агресора. 

Поширюючи подібні фейки, російська пропаганда продовжує поширювати міську легенду про «звірства Збройних Сил України» на Курщині. Через неї вона намагається посилити ненависть до України серед російського населення та відвернути увагу від власних воєнних злочинів. Українські Збройні сили суворо дотримуються норм міжнародного гуманітарного права та не ведуть бойових дій проти цивільного населення. Подібні фейкові повідомлення є частиною інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію України на міжнародній арені.

Пропагандисти поширюють через проросійські телеграм-канали відео, нібито зроблене американським медіа E! News (Entertainment News). У ньому йдеться, що агенція USAID нібито заплатила мільйони доларів голлівудським зіркам за візити в Україну. Згідно з інформацією, Анджеліна Джолі буцімто отримала $20 млн, а Орландо Блум – нібито $8 млн. Утім це - неправда.

Фейк спростували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що жодного матеріалу про «фінансування поїздок зірок» агентством USAID не існує. Відео, яке розганяють пропагандисти, є підробкою. Жодних згадок про такий сюжет немає на офіційному сайті E! News, а також у його соцмережах. Фейковий ролик поширюють виключно російські пропагандистські ресурси. 

Голлівудські знаменитості приїжджали до України, щоби висловити підтримку українському народу, який страждає від війни, а не для отримання фінансової вигоди.  Зокрема, Анджеліна Джолі відвідала Україну з власної ініціативи як посол доброї волі ООН. Вона зустрічалася з постраждалими від війни українцями та медиками. Це підтверджують матеріали низки західних медіа, зокрема канадської CBC. Орландо Блум приїжджав до України як посол UNICEF і зустрічався з українськими дітьми. Про це свідчить відео з офіційної сторінки UNICEF.  

Ворог намагається підірвати довіру до західної підтримки, створюючи фальшиві «викриття» про корупцію та нібито нецільове використання коштів. Через таку дезінформацію поширюють теорію змови про те, що «Україна – це лише проєкт Заходу» і що всі зусилля партнерів мають нібито корисливий характер. Так росіяни прагнуть деморалізувати українців і вплинути на ставлення міжнародної спільноти до підтримки України.

У російському інформаційному просторі регулярно з’являються вигадки про жорстокість українців, які нібито чинять «звірства» проти російських мирних мешканців. Одним із таких конспірологічних наративів стала історія, що ЗСУ влаштовують тортури та знущаються над цивільними у Курській області. Як і більшість подібних фейків, цей сюжет базується на вигадках, емоційній маніпуляції та брехні. Цей наратив можна класифікувати як конспірологічний, оскільки під час свого регулярного використання з моменту українського наступу на Курщину він не має жодного фактологічного підґрунтя та поступово набуває рис міської легенди. 

Міська легенда (англ. urban legend) — це сучасний фольклор, вигадана або сильно спотворена історія, яка поширюється в суспільстві як правдива. Вона може передаватися через чутки, статті, телепередачі чи соціальні мережі й часто викликає сильні емоції — страх, шок, обурення або здивування. Їх часто використовують конспірологи для створення нових або підсилення вже існуючих теорій змови. Основними ознаками міської легенди є анонімність джерела (зазвичай у легенді немає конкретних доказів, лише посилання на «одного знайомого» або «очевидців»), емоційна маніпуляція (такі історії часто містять більше шокуючих або містичних елементи у порівнянні з теоріями змови), видимість правдоподібності (навіть якщо розповідь вигадана, у ній можуть бути реальні місця, події чи люди, що створює ілюзію достовірності) та швидке поширення (такі історії легко передаються від людини до людини, особливо через соціальні мережі). Такі легенди також можуть мати моральний або повчальний підтекст – у деяких випадках через них застерігають від певних дій або пропагують конкретні переконання.  

У контексті пропаганди міські легенди часто використовуються для дискредитації ворога або створення паніки. Наприклад, історія про «звірства ЗСУ на Курщині» – це спроба поєднати фейкову інформацію та емоційну маніпуляцію, щоб створити «страшилку» про українських військових. Але ця теорія змови має одну особливість – її спростували навіть самі ж російські чиновники та пропагандисти. Зокрема, Тетяна Москалькова, уповноважена з прав людини у Росії, заявила, що росіяни, які повернулися з полону, розповідали, що українці не катували їх, а навпаки допомагали їжею. Російський військовий кореспондент Олександр Коц підтвердив слова Москалькової:  «Ми опитували людей, яких повернули з полону. Ніхто не розповідав про звірства ЗСУ. Навпаки – вони згадували, що українські військові приносили їм їжу, допомагали пораненим, а декого навіть відправляли до лікарень у Сумах».  

Росія систематично зображає українців як «карателів». Ще з 2014 року російська пропаганда поширює образ «жорстоких бандерівців», які катують полонених та мирних жителів. Спочатку російські телеграм-канали поширили історії про те, що українські військові нібито викрадають та катують російських цивільних, знущаються над ними та позбавляють їжі. Усе це супроводжувалося вигаданими свідченнями та емоційно забарвленими деталями. 

Теорії змови, які росіяни використовують у своїй пропаганді мають на меті викликати емоційний шок у суспільства. Вони також спираються на стереотипи, підсилюючи образ українців як «кровожерливих нацистів». Страшилки про «звірства ЗСУ» на Курщині ідеально вписується в цю схему. Це - частина російської гібридної війни, яка ведеться не тільки на полі бою, а й у медіапросторі. Росія використовує образ «жорстоких українців», щоб розпалювати ненависть у російському суспільстві та виправдовувати війну.  Росіянам нав’язують думку, що Україна – це екзистенційна загроза, яка несе їм смерть і руйнування. Натомість у той час, як ЗСУ звинувачують у вигаданих «звірствах», російська армія вчиняє реальні воєнні злочини на тимчасово окупованих територіях.  

Російські пропагандисти в анонімних телеграм-каналах активно поширюють інформацію, нібито в одній із серій мультсеріалу «Сімпсони» передбачили, що «посол України у Великобританії стане президентом», натякаючи на Валерія Залужного. Мовляв, про це свідчить скриншот із мультфільму. Втім це - фейк.

Насправді такий напис пропагандисти наклали на оригінальні кадри. Йдеться про другу серію шістнадцятого сезону мультсеріалу, згідно з якою Мардж Сімпсон, головна героїня, отримує запрошення на кулінарний конкурс. Власне у цей момент вона читає газету, в якій насправді написано «Зник батько вісьмох дітей», а не фраза, про яку кажуть пропагандисти. 

Підміняючи реальні факти абсурдними твердженнями, намагаються висміяти Україну та її керівництво, зокрема Валерія Залужного. Використання популярного мультсеріалу створює хибний інформаційний фон, спрямований на відволікання уваги від актуальних проблем. Фейк посилює абсурдні конспірологічні теорії про зовнішнє управління Україною та «новий світовий порядок», щоб виправдати російську агресію.

Пропагандисти продовжують вдаватись до теорій змови, щоб виправдати агресію Росії проти України. Серед теорій вони поширюють конспірологічний сценарій, у якому Росії приписується особлива історична роль у відновленні «справедливого» порядку. 

Зокрема, на їх думку, повернення до «золотої епохи» Росії можливе лише через диктатуру, яка нібито дозволить проводити масштабні реформи, очистити суспільство від «п'ятої колони» та забезпечити справедливий розподіл ресурсів.  Для цього вони вживають звороти накшталт «Москва - третій Рим» та порівнюють теперішніх управлінців із диктаторами минулого, як-от Сталіним, які нібито довели ефективність диктатури у складні часи. Також вони наголошують на потребі створення нової валюти, а саме «енергетичних грошей». Через це утвердження нового економічного ладу конспірологи усталюють, що кожен нібито отримає лише те, що заробив, відповідно до витраченої енергії, і жодних банків не існуватиме. На останньому форумі BRICS Росія вже пропонувала впровадити спільну валюту для членів блоку, що може бути кроком у напрямку реалізації цієї ідеї. Усе це буцімто є доказом того, що Росія — центр нової епохи: завдяки «геніальній стратегії» її лідера, Росія кине виклик Заходу, відновить імперію та очолить новий світовий порядок.  

Просуваючи ідею про відродження імперії та «світову місію» Росії, вона обґрунтовує анексію Криму, агресію на Донбасі та повномасштабне вторгнення як «необхідний процес історичного відновлення». Теорія позиціонує Україну як перешкоду на шляху до «нової епохи», зображуючи її як маріонетку Заходу та джерело «хаосу». Через апеляцію до імперської гордості ідея «збору земель» під диктатурою мотивує росіян підтримувати війну та політичний режим. Створення образу «зовнішнього ворога» (Заходу) і «внутрішніх зрадників» (опозиції) дає підґрунтя для політичних переслідувань у самій Росії. Ця ідеологія обслуговує як внутрішню пропаганду, так і зовнішні спроби дискредитувати Україну перед міжнародною спільнотою.

Ця теорія змови стверджує, що західні спецслужби разом із таємними групами (масонами) нібито навмисно намагались привести до влади в Росії людей з «психічними вадами», щоб створити «п'яту колону» для внутрішнього послаблення держави. На думку прихильників цієї теорії, такі маніпуляції дають Заходу змогу безкровно підкорити суспільство та взяти контроль над країною. Мовляв, до цього вже дійшло в країнах Балтії та Молдові. Прихильники цієї теорії переконані, що лише «дрібка» лояльних до Росії чиновників під керівництвом Путіна, «справжнього героя», протистоїть західному впливу, рятуючи країну від розпаду.

Твердження про таємний контроль Заходу над урядами країн і нібито масове введення «психічно неповноцінних» у владу не має жодних доказів. Політичні рішення в більшості згаданих держав часто суперечать політиці західних країн. Окрім того, хоч країни Балтії та Молдова зазнали труднощів після розпаду СРСР, їхній теперішній стан є результатом їх власної внутрішньої політики, а не зовнішнього «підриву». Використання образу «героя, який бореться за країну» сприяє поділу суспільства та посиленню ідеї про необхідність зовнішнього ворога, що несе розкол і ослаблення держави. Це поширений прийом пропаганди для зміцнення авторитарного контролю.

Росія використовує цю теорію змови для обґрунтування своїх агресивних дій проти України та надання їм нібито «захисного» характеру. У межах цієї конспірології українська влада зображується як «керована Заходом» сила, яка загрожує російському впливу і «традиційним цінностям». Стверджуючи, що Захід «примусово» підкорює пострадянські держави, російська пропаганда виправдовує вторгнення в Україну як нібито необхідну відповідь на уявну загрозу. Це також слугує інструментом, щоб мобілізувати підтримку серед населення через страх втрати національної самобутності.

Теорія змови про план «Анаконда» або «петлю Анаконди» описує начебто стратегію Заходу, що має на меті повну ізоляцію Росії шляхом створення поясу «ворожих держав» вздовж кордонів Росії. Ця концепція базується на американській тактиці Громадянської війни 1860-х років, коли Північ заблокувала Південь для знищення його економіки та перемоги. Сучасна версія плану в цій теорії приписується конспірологами американському політологу Збігневу Бжезінському, який у своїй книзі «Велика шахівниця» наголошував на важливості «геополітичного контролю» для послаблення Росії. Зараз теорію поширюють афілійовані до Кремля аналітичні центри та дослідницькі структури. 

За версією конспірологів, стратегія передбачає два основні етапи:

Втім ця теорія не базується на підтверджених фактах є результатом роботи російської пропаганди. Збігнєв Бжезінський дійсно обговорював у своїх працях геополітичні стратегії, але він ніколи не пропонував створити кільце ворожих держав навколо Росії. Реальні ініціативи міжнародного співробітництва, які перетинаються у своїх ознаках із описом в теорії чи співпраця країн Східної Європи спрямовані на підтримку суверенітету і безпеки, а не на ізоляцію чи блокаду Росії. По суті, ця теорія є класичним прикладом конспірологічного мислення, яке прагне знайти «приховані» пояснення в широких стратегічних планах Заходу, перебільшуючи загрозу і формуючи для внутрішнього споживання образ ворога. 

Пропагандисти використовують цю теорію для виправдання агресії, зокрема, проти України, підкреслюючи, що Москва нібито вимушена «захищатися» від штучно створеної загрози із заходу та півдня. Вони використовують цю теорію змови для підсилення антизахідних настроїв серед росіян, посилення авторитарних заходів всередині країни і зміцнення єдності у протистоянні створеному пропагандистами «ворогу».

Теорія «мертвого інтернету» почала набувати популярності у певних колах приблизно з 2016 року. Вона базується на ідеї, що справжній інтернет нібито припинив існувати, а реальні користувачі поступово були витіснені ботами й алгоритмами, створеними корпораціями чи урядами. Згідно з цією теорією, контент у мережі став ілюзією — більшість новин, дописів у соціальних мережах і коментарів нібито генерується штучним інтелектом для маніпуляції громадською думкою, контролю над населенням або поширення дезінформації. Відповідно, користувачі-люди ніби перебувають у замкнутих інформаційних зонах, де вони взаємодіють із підробленими профілями-ботами.

Насправді ж інтернет є надто децентралізованою системою, щоб будь-який уряд або корпорація могла його повністю контролювати. Мільйони користувачів з усього світу щодня створюють контент, що підтверджується аналітикою та статистикою соцмереж і вебсайтів. Крім того, ініціативи на кшталт волонтерських рухів, масових протестів чи інформаційних кампаній у соціальних мережах підтверджуються живими репортажами та свідченнями учасників. Вони є результатом справжньої громадської активності, а не роботи ботів чи алгоритмів. Платформи соціальних мереж, до прикладу фейсбук, активно працюють над виявленням ботів і фейкових акаунтів.

Російська дезінформація підсилює цю теорію, щоб дискредитувати західні та українські джерела інформації. У такий спосіб пропагандисти просувають думку, що міжнародна підтримка України є результатом маніпуляцій ботами, а не відображенням реальних громадських настроїв. Крім того, вони намагаються переконати українську аудиторію, що активність у мережі, включаючи волонтерські ініціативи, є лише частиною інформаційної спецоперації спецслужб або зовнішніх акторів. Розповсюдження таких ідей підриває довіру до джерел інформації та дезорієнтує населення, що є однією з цілей інформаційної війни проти України.

Теорії змови є важливим інструментом російської пропаганди, особливо у випадках, коли необхідно дискредитувати або підірвати довіру до міжнародних організацій, таких як Євросоюз (ЄС). Центр протидії дезінформації при РНБО пояснив це на прикладі поширення конспірологічних теорій щодо нового складу Єврокомісії, зокрема меседжів, спрямованих на дискредитацію інституцій ЄС та їхніх посадовців.

Російська пропаганда активно використовує ідею «неминучої кризи» як один із основних засобів маніпуляції громадською думкою. У цьому випадку основний меседж полягає в тому, що новий склад Єврокомісії нібито призведе до «глибокої політико-економічної кризи в європейських країнах». Прогнози таких криз без конкретних фактів або доказів типові для теорій змови, оскільки вони легко викликають страх і занепокоєння серед аудиторії.

Однією з основних мішеней цієї дезінформаційної кампанії стала нова комісарка з питань розширення ЄС Марта Кос. Пропагандисти створюють конспірологічні теорії про зловживання у процесі приєднання нових країн до ЄС, що підриває довіру до процесу розширення Євросоюзу та викликає побоювання серед населення країн-членів ЄС. Використання конкретної особи в якості мішені є типовою стратегією для відволікання уваги від реальних проблем та створення штучного «ворога».

Іншою маніпуляцією є використання нового єврокомісара з оборони для просування тези про трансформацію ЄС у військово-політичний блок. Цей елемент відповідає типовому для теорій змови шаблону, коли зміни в організаціях інтерпретуються як частина великого та прихованого плану, який має агресивний або ворожий характер. Таким чином, російська пропаганда поширює побоювання серед європейців щодо можливого прямого військового конфлікту між ЄС та Росією.

Ще один ключовий елемент пропаганди полягає в маніпуляції темою розподілу бюджетних потоків у ЄС. Це робиться для підриву довіри між країнами-членами ЄС, через спекуляції на питаннях справедливості та чесності розподілу ресурсів. Такий підхід також сприяє зростанню напруженості та конфліктів всередині Євросоюзу.

Основною метою кампанії є провокування внутрішнього розколу в ЄС. Це робиться шляхом дискредитації європейських інституцій через поширення конспірологічних теорій, які ставлять під сумнів легітимність та чесність процесів у ЄС. Російська пропаганда також намагається перешкодити підтримці України в її боротьбі за незалежність та економічну стабільність, послаблюючи міжнародні зв'язки через дезінформацію. 

Теорії змови, які використовуються російськими пропагандистами, є складною сумішшю катастрофічних прогнозів, маніпуляцій фактами та залякуванням, що спрямовані на послаблення єдності Європи. Ці методи допомагають Росії не тільки поширювати дезінформацію, але й створювати недовіру до процесів інтеграції та співпраці між європейськими країнами, що в довгостроковій перспективі може мати деструктивний вплив на ЄС та його політику щодо України.

Пропагандисти поширюють теорію змови про те, що кандидатка на посаду президента США від Демократичної партії Камала Гарріс нібито одягнула сережки-навушники під час дебатів 10 вересня, що йде проти правил їх проведення. Мовляв, саме тому інший кандидат - Дональд Трамп - виглядав програшно на її фоні. Втім ця теорія є безпідставною. Її спростували журналісти видання The Washington Post.

Чутки про те, що сережки Камали Гарріс є прихованими навушниками, могли виникнути через неправильне трактування фотографій чи відео. Конспірологи зазначають, що сережки Гарріс нібито нагадують навушники, доступні для продажу. Однак при детальнішому розгляді журналісти з’ясували, що сережки не є навушниками та знайшли їх у відкритому продажу.

Поширення цієї теорії змови відбулося головним чином через соціальні мережі та «альтернативні» медіа, які спеціалізуються на поширенні неперевіреної інформації. Теорії змови часто використовуються для того, щоб дискредитувати політичних опонентів або створити недовіру до політичних процесів. Ця теорія проти Камали Гарріс активно використовується росіянами та є частиною їх ширшої стратегії з підриву її авторитету і довіри до неї як до політикині, особливо враховуючи те, що кандидатка висловилась на підтримку України під час цих дебатів.. Такі теорії змови підживлюють поляризацію в американському суспільстві і відволікають увагу від важливих питань.

Рішення суду про утримання під вартою колись ведучого телеканалу «1+1» та інших, а нині російського пропагандиста Жана Новосельцева в Україні нібито демонструє показове покарання громадян, які відстоюють свої права. Про це стверджують пропагандисти.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки роз’яснює, що Жан Новосельцев не є журналістом або правозахисником, а відомий як поширювач фейків і соратник антивакцинатора Остапа Стахіва. 23 липня Служба безпеки України затримала його за заклики до збройного опору працівникам ТЦК та спроби дестабілізувати ситуацію в країні. Новосельцев і його спільники, серед яких псевдоексперти та адміністратори інтернет-спільнот, поширювали неправдиву інформацію про українських військових і публікували персональні дані захисників України та правоохоронців. Усі вони видавали себе за журналістів, повідомляє СБУ. Новосельцев також поширював теорії змов і фейки про війну та енергетичну ситуацію в Україні.

Російська пропаганда використовує цей інфопривід для дискредитації української влади та створення недовіри до державних інституцій. Це частина інформаційної війни, спрямованої на послаблення внутрішньої єдності України та підрив її міжнародної репутації.

Повідомлення, що Україна та її уряд нібито «згортає релігійні свободи», забороняючи діяльність Московського патріархату Української православної церкви (УПЦ МП), стали все більш популярними у західних консервативних колах та набули системного характеру, оскільки їх вже довго поширюють конспірологи. Вони стверджують та переконують правозахисників і західні політичні еліти, що дії України проти УПЦ МП нібито спрямовані на придушення релігійної свободи та саботаж російської культури.

Прихильники цієї теорії зазначають, що такі дії України мають виключно політичне підґрунтя. Вони вважають, що заходи накшталт законопроєкту про обмеження діяльності УПЦ МП спрямовані на посилення «русофобії» в Україні та «штучне підсилення» національної ідентичності, відокремленої від російських культурних і релігійних зв’язків. Мовляв, такі дії влади не є чимось «природним» від України.

Згідно з цією теорією, спроби обмежити діяльність УПЦ МП в Україні класифікуються як «полювання на відьом». Мовляв, їх принижують лише через те, що вони репрезентують альтернативний погляд на всі події, що відбуваються в Україні зараз, особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії. Прихильники цієї теорії вважають, що це спроба обмежити релігійні права українських православних християн, що нібито це підриває імідж України як правової та вільної країни.

Конспірологи також припускають, що західні країни, зокрема Сполучені Штати та європейські держави, заохочують або підтримують дії України проти Московського патріархату. Мовляв, це є частиною ширшої стратегії ослаблення Росії та розширення західного впливу в Східній Європі. Через це теорія «церковних переслідувань в Україні» тісно переплітається із теорією «культурного стирання Росії», оскільки подібні дії України описують як зусилля спрямовані проти російської культури та спадщини в межах її кордонів. Мета цього, за словами конспірологів – цілеспрямоване знищення Московського патріархату, що стоїть «в основі» російських цінностей та культури. Мовляв, Захід веде Україну до «аморальщини та катастрофи», а Росія захищає «традиційні цінності» в Україні.

Ця теорія змови перебільшує масштаб і наміри дій української влади. Хоча було вжито юридичних та адміністративних заходів проти окремих членів Московського патріархату, вони часто базуються на конкретних обвинуваченнях у правопорушеннях, а не на загальній політиці релігійного придушення. Натомість Україна неодноразово обґрунтовувала свої дії проти Московського патріархату юридичними та безпековими причинами. Московський патріархат доклав активну роль до підтримки проросійського сепаратизму в країні та сприймається як посередник російського політичного впливу. Через свій тісний зв’язок із російською політичною елітою, УПЦ МП підозрюється у шпигунстві та підриві українського суверенітету.

У 2018 році була створена Православна церква України (ПЦУ), яка отримала автокефалію (незалежність) від Вселенського патріархату Константинополя. Цей крок був розглянутий як значний крок до релігійної незалежності від Росії. Створення ПЦУ підтримував український уряд, і Москва сприйняла це як загрозу своєму впливу. Зокрема, російський агітпроп всіляко намагається дискредитувати ПЦУ та її діяльність, запускаючи велику кількість фейків та маніпуляцій щодо неї. Мовляв, ПЦУ - несправжня церква, а ось УПЦ МП - справжня. У такий спосіб Росія ділить людей на «правильних» та «неправильних» за релігійними вподобаннями. 

Коаліція журналістів-розслідувачів із України, Чехії, Словаччини, Естонії, Угорщини, Німеччини, Румунії та Польщі дослідили для VSQUARE у який спосіб праворадикальні рухи країн ЄС використовували соцмережу TikTok, які меседжі, співзвучні з російською пропагандою вони на ній поширювали, та як це стосується теми російської агресії проти України. Вони зазначили, що алгоритм TikTok ненавмисно сприяє політичній активності, екстремізму та пропаганді, ускладнюючи дослідження через обмежений доступ до даних, що вимагає поєднання даних API, веб-скрепінгу (активного пошуку серед відкритих джерел) та ручного збору для проведення розслідувань.

Зокрема було зʼясовано, що ландшафт TikTok став живильним середовищем для німецьких правих екстремістів, охоплення контенту яких мають близько 23 мільйонів користувачів. Розслідування показує як легко маніпулювати алгоритмом досягнення вірусності TikTok, що толерує створення фейкових акаунтів та дезінформації. Особливо виграла від цього права німецька партія AfD, яка використовує TikTok для посилення своєї проросійської позиції та впливу на молодих виборців. 

Ольга, інфлюенсерка у TikTok з Москви, показує своїй чеськомовній аудиторії моменти з повсякденного життя та вуличних інтерв'ю, тонко натякаючи на “мінімальний” вплив міжнародних санкцій на Росію. Проживши 12 років у Чехії, вона повернулася до Росії. Серед причин такого рішення вона називає бюрократію та відчуття зменшення свободи в Європі. У своєму акаунті Z Ruska s láskou («З Росії з любов'ю») вона обговорює поточні події в Чехії. Наприклад, відповідає прем'єру країни Петру Фіалі, порівнюючи ціни, щоб підкреслити нижчі витрати в Росії. Маючи понад 10 тисяч підписників, її аудиторія перетинається з підписниками чеських і словацьких політиків, пропутінської байкерської банди та анонімного екстремістського акаунту, що критикує чеський уряд і Україну. 

Клаудіу Тарзіу, румунський депутат Європарламенту від ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR), публікує на своєму акаунті відео, які визнано такими, що містять дезінформацію. Автори дослідження зʼясували, що теорії змови та ксенофобські меседжі становлять понад 41% його контенту. AUR та інша ультраправа партія, SOS RO, разом здобули вісім місць на цьогорічних виборах до Європарламенту. Context.ro проаналізував контент TikTok семи депутатів Європарламенту, пов'язаних з цими партіями, і виявив, що від 20% до 42% їхніх відео містять токсичні меседжі. Використовуючи автоматизоване програмне забезпечення, Context.ro проаналізував понад 5800 відео від 36 кандидатів у депутати Європарламенту, виявивши 2000 випадків перебільшення, нагнітання страху або неправдивого контенту. 

На виборах до Європейського парламенту 2024 року польський ультраправий альянс «Конфедерація» здобув шість місць, що знаменує собою значне зростання порівняно з 2019 роком, коли жоден ультраправий кандидат не був обраний від країни. Їхній успіх значною мірою пояснюється сильною присутністю в TikTok, де лідер альянсу Славомір Ментцен може похвалитися понад 850 000 підписників, а офіційна сторінка «Конфедерації» має 329 000 підписників. Незважаючи на те, що акаунти в TikTok були створені нещодавно, наприкінці 2022 або на початку 2023 року, члени «Конфедерації» активно долучалися до цієї мережі під час виборчих кампаній, але згодом почали публікувати менше матеріалів. Зокрема депутат Європарламенту Гжегож Браун, відомий своєю антиукраїнською риторикою, також набрав понад 100 000 підписників, що корелює з його електоральною підтримкою. Крім того, впливові фігури, такі як Стефан Томпсон (Stefan Tompson), який має понад 100 000 підписників, посилюють польські ультраправі наративи, хоча такі акаунти зареєстровані за кордоном, зокрема, в Німеччині.

Після замаху на прем'єра Роберта Фіцо у Словаччині спостерігався сплеск дезінформації та конспірологічних теорій на цю тему, у тому числі в TikTok. Колишній суддя Штефан Харабін, пов'язаний з націоналістичним депутатом від партії SNS Романом Міхелкою, поширив теорію змови, в якій звинуватив у нападі когось, пов'язаного з колишньою президенткою країни Зузаною Чапутовою, назвавши її «ідеологічним архітектором» замаху. Незважаючи на обмежене охоплення TikTok у Словаччині порівняно з домінуванням Facebook у контексті політичного контенту, відео, пов'язане з вбивством, зібрало 60 000 переглядів, а інший контент на цю тему охопив понад 300 000 глядачів. Центр розслідувань Яна Кучяка виявив, що такі відомі постаті, як президент Петро Пеллегріні та партія «Смер» були рушійною силою цього наративу разом із менш відомими профілями, які поширювали безпідставні звинувачення, наприклад, пов'язуючи нападника з ЛГБТК-активістами та Європейським Союзом.

В угорському TikTok представлені основні, а не лише маргінальні медіа, які поширюють російську дезінформацію. Такі канали, як M1-Híradó і VILÁGHÍRADÓ ROLI OLDALA, залучають понад 125 000 і 50 000 підписників відповідно, публікуючи уривки новинних програм із проросійським відтінком, незважаючи на те, що ці акаунти не є офіційно афілійованими з медіа, айдентику яких вони використовують. Навіть діячі, пов'язані з проурядовими медіа, такі як Даніель Ферко з Hír TV, поширюють подібний контент, наприклад, заяви, що пов'язують нещодавні московські терористичні атаки з українськими силами. 

Як виявило видання Eesti Ekspress, відеоролики в естонському TikTok, в яких їх автори висловлювали страх перед ймовірними відключеннями електроенергії, були частиною екосистеми дезінформації в Естонії. Досліджуючи конспірологічний контент, пов'язаний з російською агресією проти України, автори звіту виявили, що 63% таких відео в естонському TikTok можна класифікувати як дезінформацію. Незважаючи на те, що в Естонії близько 400 000 користувачів TikTok, тут домінує російська пропаганда, спрямована на розпалювання тривоги і страху. Eesti Ekspress виявила близько 50 акаунтів, які поширювали дезінформацію, розміщуючи відеоролики у стилі монологу і темний гумор про ризики війни в Естонії. 

TikTok, що належить компанії ByteDance, відповів на запити авторів запиту, підтвердивши свої зусилля у боротьбі з дезінформацією, заявивши, що використовує фактчекерів та проактивно видаляє шкідливий контент. Вони зазначили, що дезінформація в TikTok трапляється рідко: менше 2% видалених відео у IV кварталі 2023 року порушували політику доброчесності та автентичності, і менше 40% порушували політику дезінформації або громадянської доброчесності. TikTok гарантує, що токсичний контент або повністю видаляється, або його доступ до стрічки користувачів зменшується. Компанія заперечує звинувачення в тому, що вона сприяє поширенню дезінформації, наголошуючи на жорсткій політиці щодо акаунтів урядів, політиків і політичних партій, спрямованій на підтримку свободи вираження поглядів і створення «життєрадісної платформи для спільноти». Утім автори звіту наголошують, що цих зусиль недостатньо.

15 липня 2024 року на Дональда Трампа було скоєно замах. Інцидент стався під час його виступу в одному з передвиборчих мітингів у Батлері. Нападник відкрив вогонь, однак Трампа вдалося вчасно евакуювати, і він не зазнав серйозних травм. Пропагандисти скористались цим інфоприводом та почали масово поширювати низку конспірологічних теорій на цю тему.

«Замовлення Джо Байдена»

Пропагандисти та члени команди Трампа, зокрема його кандидат на посаду віцепрезидента Джей-Ді Венс стверджують, що чинний президент США Джо Байден нібито замовив замах на Трампа, щоб усунути його як політичного конкурента. Мовляв, після провальних дебатів та низки скандалів, що сталися після них, у Байдена та його команди не залишилось жодних інших варіантів, окрім як усунути Трампа з виборів фізично.

Прихильники цієї теорії стверджують, що Байден нібито натякав на необхідність усунення Трампа, у тому числі у буквальному сенсі. Вони також звинувачують журналістів у тому, що нагнітали атмосферу навколо експрезидента, що могло стати тригером для нападника. Конспірологи також звинувачують Байдена у тому, що Секретна служба США (охорона, прикріплена за кожним живим президентом США, чинним чи ні) доклала недостатніх зусиль до захисту Трампа або взагалі особисто доклала рук до інциденту після вказівки Байдена. 

Низка діячів Демократичної партії США, включно з самим Байденом та Бараком Обамою, засудили напад. Чинний президент заявив, що боротьба між ним та Трампом повинна відбуватись виключно в рамках виборів, а вжиття насилля проти одного з кандидатів є неприпустимим. Він також пообіцяв посилити охорону Трампа.

«У всьому винна Україна»

Конспірологи та російські пропагандисти також почали поширювати версію, що до замаху на Трампа причетна Україна. Мовляв, антиукраїнська риторика Трампа впродовж передвиборчої кампанії, а особливо ситуація навколо цьогорічного пакету допомоги, ухваленого Конгресом, є мотивом для цього. Конспірологи стверджують: Україна давно вдається до таких методів, тому це не було б чимось дивним. Як приклад вони вказують на те, що українці нібито підірвали «Північний потік-2». 

«Глибинна держава»

Згідно з цією теорією, замах на Трампа був організований невидимою владною структурою всередині уряду США (deep state, «глибинною державою»), яка хоче знищити Трампа через його антисистемну політику. «Детектор медіа» раніше писав про цю теорію та її основні меседжі, у яких Трамп постає головним героєм. 

Прихильники цієї теорії експлуатують сучасну кризу довіри до урядових структур, що є частково пов’язаним із попередньою теорією, оскільки «глибинну державу» також асоціюють із Демократичною партією США. 

«Відволікаючий маневр»

Існує також теорія, що замах нібито був інсценований прихильниками Трампа або його командою, щоб відвернути увагу від інших політичних скандалів навколо нього, зокрема судових справ, а також дати йому остаточну перевагу у передвиборчій кампанії. Теперішні соцопитування показують, що навіть після усієї напруги навколо кампанії Байдена, розрив між кандидатами є мінімальним.

Росія використовує ці конспірологічні теорії для досягнення кількох стратегічних цілей. Зокрема, поширення теорій змов сприяє посиленню політичного розколу та недовіри між різними групами населення Сполучених Штатів. За допомогою них, росіяни також підривають довіру до демократичних інституцій та виборчого процесу у цілому. Поширення дезінформації про інші країни допомагає Росії відволікти увагу своїх громадян від власних внутрішніх економічних і політичних проблем. Це також посилює ілюзію того, що Росія нібито досі впливає на міжнародний порядок денний і просуває свої геополітичні інтереси, послаблюючи своїх основних супротивників.

Конспірологи та пропагандисти за допомогою цієї теорії стверджують, що український уряд навмисно стирає російську мову та культуру з публічного життя, освіти і медіа, а отже - утискає її носіїв та створює привід для Росії, щоб та захищала їх на території України. Мовляв, Україну на це нібито штовхає Захід, який використовує це як інструмент своєї гібридної війни проти Росії.

Одним із тригерів для цієї теорії є питання мови. Законодавчі ініціативи, такі як Закон “Про мову”, який вимагає використання української мови в освітніх закладах, державних установах та медіа, розглядаються прихильниками цієї теорії як утиски російськомовного населення. Так само сприймається й закриття або переформатування російськомовних шкіл.

Зміни у шкільних підручниках, які акцентують увагу на глорифікації українських національних героїв та підкреслюють негативні аспекти спільної історії з Росією, розглядаються як спосіб штучного створення антиросійського наративу. Конспірологи як доказ своїм аргументам також надають і те, що російська література та історія виключаються з навчальних програм. Введення обмежень на мовлення російських телеканалів і радіостанцій, а також заборона російських книг і фільмів має таку ж реакцію. Мовляв, це доводить, що Україна не є демократичною та європейською країною. Всі ці елементи і є головними складовими цієї теорії.

Російська пропаганда активно використовує цю теорію для посилення антиукраїнських настроїв як всередині країни, так і на міжнародній арені, здійснюючи підміну понять та використовуючи тактику віддзеркалення, оскільки саме Росія впродовж століть намагалась стерти українську культуру та показати її меншовартісною. Український уряд зображається як виключно націоналістичний та такий, що переслідує російськомовних громадян і пригнічує їх права. З огляду на це, Росія представляє себе як захисницю російськомовного населення, як в Україні, так і в інших країнах регіону, виправдовуючи свою агресивну політику.

Поширення неправдивої інформації про мовні та культурні репресії всередині України також спрямоване на те, щоб змусити міжнародне співтовариство засумніватися в легітимності дій українського уряду. Для цього Росія використовує міжнародні платформи та медіа, намагаючись вплинути на громадську думку і знизити рівень підтримки України за кордоном.

Використання теорії "культурного стирання" також потрібне для мобілізації громадської підтримки всередині Росії, підкреслюючи необхідність захисту "братського народу". Показуючи політику України як продиктовану Заходом, пропаганда намагається розпалювати антизахідні настрої та страхи перед втратою культурної ідентичності.

На сайті ENTSO-E українка знайшла інформацію, що Україна нібито продає електроенергію Румунії, тоді як власні громадяни змушені сидіти при свічках і купувати генератори. Відео з цим «відкриттям» поширюють пропагандистські видання й телеграм-каналами. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО України. Вони з'ясували, що Україна не експортує електроенергію до ЄС, а забезпечує транзитні перетоки між європейськими державами.

Це підтвердив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв'ю hromadske. Він пояснив, що для перевірки відсутності експорту можна подивитися вкладку Scheduled Commercial Exchanges на сайті ENTSO-E, де відображаються торгові операції.

Російська пропаганда, користуючись недостатньою поінформованістю українців, поширює конспірологічні теорії з метою підірвати довіру громадян до влади та спрямувати їхнє невдоволення на Київ, а не на Москву, яка створила цю кризу, завдаючи ударів по українських енергетичних об'єктах.

Теорія змови щодо “маніпуляції енергетикою” України є однією з нових конспірологічних ідей, згідно з якою Захід нібито навмисно провокує енергетичну кризу, підтримуючи Україну. Прихильники цієї теорії вважають, що США та європейські країни використовують війну в Україні для досягнення своїх власних економічних та політичних цілей, зокрема підвищення цін на енергоносії та збільшення прибутків своїх енергетичних корпорацій. Мовляв, головна проблема - це “дефіцит нафти і газу” в ЄС, а атаки на енергомережу України - нібито вигадка або перебільшення.

Конспірологи стверджують, що Захід нібито спеціально створює дефіцит енергоресурсів санкціями проти Росії. Пропагандисти наголошують, що санкції призводять до зростання цін на світових ринках, що вигідно західним енергетичним компаніям. Частина теорії також включає думку, що енергетичні компанії використовують ситуацію для зміцнення своїх позицій на ринку, збільшуючи свої прибутки та вплив на уряди, не думаючи про звичайних мешканців. 

Поширюючи та використовуючи цю теорію, росіяни підмінюють поняття у ситуації, що склалась. Головною причиною кризи в енергетиці є саме російська агресія проти України, результатом якої є санкції проти російських енергоресурсів та атаки на енергетичну інфраструктуру України.

Ця теорія змови активно поширюється росіянами через соціальні мережі, блоги та альтернативні медіа. Вона часто супроводжується дезінформацією та викривленими фактами, що ускладнює її спростування. Основна мета таких змов — підірвати довіру до урядів, міжнародних організацій та традиційних медіа. Наприклад, поширюючи повідомлення про те, що електроенергію в Україні вимикають нібито за змовою із Територіальними центрами комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для полегшеного ведення мобілізації. Втім насправді ці відключення не пов’язані із процесом мобілізації в Україні.

Росія використовує цю теорію змови в інформаційній війні проти України та Заходу для виправдання своєї військової агресії проти України. Мовляв, її дії є відповіддю на “економічну війну” Заходу проти Росії. Ця теорія змови допомагає посилити антизахідні настрої як у самій Росії, так і серед міжнародної аудиторії. Це підриває довіру до західних урядів та їхніх дій. Поширення цієї теорії також сприяє дестабілізації єдності західних країн та призводить до внутрішніх суперечок у країнах Європи та США щодо їхньої політики підтримки України та санкційної політики проти Росії.

Пропагандистські ресурси поширюють фейкову інформацію про намір США скоротити населення світу. Вони посилаються на відео з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс, не беручи до уваги всього контексту. 

На це звернули увагу фахівці Myth Detector. Вони пояснили, що у виступі 14 липня Гарріс випадково обмовилася, сказавши слово «населення» (population) замість «викиди» (pollution). Тож вийшло речення: «Коли ми інвестуємо в чисту енергію та електромобілі і зменшуємо населення, більше наших дітей зможе дихати чистим повітрям і пити чисту воду». В офіційному транскрипті, опублікованому Білим домом після виступу, помилка була виправлена. Однак пропагандисти продовжили поширювати інформацію, що Гарріс нібито прагне боротися зі зміною клімату шляхом зменшення населення. 

Російські пропагандисти використовують обмовку віцепрезидентки, щоб доповнити численні теорії змов щодо США. До того ж напередодні виборів у США цього року вони намагаються дискредитувати американських політиків та підірвати їхній авторитет. Це натомість сприяє ще більшій поляризації суспільства. Цей фейк також відвертає увагу від інших проблем, які нібито є менш значущими.

Російські пропагандисти активно поширюють конспірологічну теорію «Єврабія» (Європа + Арабія), згідно з якою масова міграція мусульман до країн Європи нібито призведе до поступової ісламізації та втрати європейської культури, ідентичності й політичної незалежності. Ця теорія виникла на перетині антимігрантських та ісламофобських настроїв, а також є популярною серед ультраправих груп та використовується як політичний інструмент.

Конспірологи стверджують, нібито існує свідомий план збільшити кількість мусульманських іммігрантів у Європі задля витіснення корінного населення. Вони звинувачують європейських політиків і медіа в сприянні мусульманській імміграції під виглядом політичної коректності, мультикультуралізму та захисту прав людини. Прихильники теорії побоюються, що зростання мусульманського населення призведе до зникнення європейських традицій, культурних норм та християнських цінностей. Конспірологи також грають на страхах перед запровадженням заміни світської системи права на шаріат (норми мусульманського права, релігійні та обрядові настанови) та посиленням політичного впливу мусульманських громад, що, на їхню думку, може призвести до втрати демократичних свобод і прав.

Ця теорія змови базується на розпалюванні ненависті, ксенофобії та ісламофобії. Наукові дослідження та демографічні дані не підтримують прогнозів про швидку ісламізацію Європи. Ця теорія змови суперечить ідеї мультикультуралізму та притаманній європейській системі цінностей толерантності до культурного різноманіття. Крім того, твердження про свідомий план «ісламізації» не мають фактичних доказів, а базуються на хибних уявленнях і стереотипах.

Росія та її пропаганда використовують цю теорію, щоб виправдати власну агресію проти України та показати свою «перевагу» над Заходом. Мовляв, Росія грає на випередження та насправді хоче «захистити» Європу від навали мусульман. Одним з індикаторів сповідування Росією цієї теорії є посилена підтримка нею європейських праворадикальних рухів, які поширюють цю теорію в політичному вимірі. 

Російські пропагандисти активно поширюють конспірологічну теорія, згідно з якою Захід нібито веде таємну операцію зі знищення світових лідерів, які не підтримують західну політику та протистоять “глобалістичним інтересам”. Прихильники цієї теорії вважають, що напад на словацького прем’єра Роберта Фіцо та падіння вертольота з іранським лідером Ібрагімом Раїсі можуть бути взаємопов'язаними та є частиною більш широкого плану Заходу. “Детектор медіа” вже розглядав цей кейс детальніше.

Конспірологи зосереджуються на “ідентифікації цілей”. Мовляв, замахи проти них є політично вмотивованими. Зокрема, Фіцо не підтримує західні політичні інтереси, особливо в контексті російської агресії проти України. Ібрагім Раїсі мав відкрито антизахідну позицію. Прихильники теорії також посилаються на “прецеденти”, які нібито вказують на те, що такими методами Захід користується вже давно. Наприклад, вони згадують про випадок Імрана Хана, пакистанського прем'єра, який відвідав Росію після початку війни в Україні і зараз знаходиться у в'язниці разом із дружиною. Шіндзо Абе, колишнього японського прем'єра нібито теж вбили саме за те, що він намагався налагодити відносини з Росією. Хоча насправді слідство з’ясувало, що Абе вбили за його підтримку релігійних сект.

Вертоліт Раїсі здійснив жорстку аварійну посадку. Її причиною називали сильний туман, але навіть попри це пропагандисти пояснюють несприятливі погодні умови політикою. Натомість чоловік, який зробив замах на прем'єра Словаччини міг бути пов'язаний із проросійською воєнізованою групою Slovenskí Branci, що не дуже сходиться з версією росіян про "український слід".

Ця конспірологічна теорія пов’язана із теорією “нового світового порядку”, згідно з якою війна в Україні - це нібито не дії Росії, а “план глобалістів”. Використовуючи їх комбінацію, Росія хоче поглибити недовіру свого населення до Заходу, виправдати свої дії та зробити підтримку України на Заході токсичною та небезпечною. Мовляв, якщо ви не робитимете все те, що вам скажуть Штати, то вашого лідера вб’ють. Ця ситуація є прикладом того, як пропагандисти використовують теорії змов для пояснення актуальних подій.

«Глибинна держава», або ж як її називають deep state, за уявленнями конспірологів є прихованою мережею членів федерального уряду (зокрема в американських спецслужбах), які співпрацюють з високопоставленими фінансовими та промисловими установами, щоб керувати обраним урядом Сполучених Штатів зсередини.

Однак спершу цей термін виник у 1990-х роках як референс на «глибинну державу» в Туреччині. Він також має свої коріння щонайменше з 1950-х років, але тоді означав радше концепцію військово-промислового комплексу, яка передбачає змову генералів і виробників оборонного устаткування, які збагачуються через нескінченні війни в інших країнах. Згодом його почали використовувати і для американського уряду, особливо під час адміністрації президента Барака Обами в дещо іншому контексті. Теорія набула широкого розголосу під час президентства Дональда Трампа, який згадував про «глибоку державу», яка нібито діє проти нього та його політики. Використання Трампом свого облікового запису у соцмереж Твітер (нині Х) разом з іншими елементами правопопулістських рухів під час його президентства допомогло перерости цій теорії в один із фундаментальних елементів руху QAnon.

Опитування громадської думки, проведені у 2017 і 2018 роках, свідчать про те, що приблизно половина всіх американців вірить у наявність deep state.

Російські пропагандисти використовують цю теорію в різних контекстах щодо теми України. Зокрема, вони намагаються виправдати дії росіян тим, що, мовляв, це насправді Сполучені Штати підкорюються елітам та штучно продовжують війну. Прихильники конспірологічної теорії стверджують, що багатії та спецслужби підштовхують сторони до війни та визначають навіть політику США, тому вибори нібито не мають сенсу, а Україна не може завершити війну перемогою. Або що взагалі і Росія, і Україна нібито є пішаками в їх руках і того треба йти і домовлятися про мир. Крім того, у такий спосіб вони також висловлюють свою недовіру не лише до США, але й посилюють недовіру й до українських інституцій та держави у цілому. Мовляв, якщо вже так працюють Штати, то в Україні тим паче всім контролює обмежена еліта та спецслужби.