Під час масштабних повеней, що охопили Валенсію восени 2024 року, Росія здійснювала дезінформаційну атаку з метою посіяти паніку серед населення та підірвати довіру до іспанської влади.

Про це повідомляє El Pais з посиланням на звіт іспанського департаменту національної безпеки.

За даними звіту, проросійські акаунти в соціальних мережах, а також контрольовані Кремлем медіа, зокрема Sputnik і Russia Today, поширювали фейкову інформацію про неефективність іспанських служб у реагуванні на стихійне лихо. Водночас у цих повідомленнях критикувалася позиція Іспанії щодо підтримки України, а сама країна зображувалася як держава, що не справляється з внутрішніми кризами.

Експерти Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зазначають, що це є ще одним прикладом систематичного використання Росією гуманітарних криз для дестабілізації демократичних суспільств.

Звіт підкреслює потребу в зміцненні інформаційної безпеки та підвищенні стійкості до зовнішнього втручання у часи надзвичайних ситуацій.

Росія перетворює пісенний конкурс Євробачення не просто на об’єкт критики, а на інструмент «культурної війни». Пропагандисти десятиліттями намагалися поєднати популярність конкурсу серед росіян з наративами про нібито моральну перевагу Росії над «західним занепадом». Як Росія систематично намагається дискредитувати Євробачення, використовує музику як платформу для ідеологічної боротьби, та відроджує радянську «альтернативу» конкурсу у вигляді «Інтербачення», розбиралися аналітики проєкту EUvsDisInfo.

Від веселкових прапорів до «Гейропи»

У проросійській риториці Європа це не просто географічне об'єднання, а символ морального падіння. Ключовим мемом стала вигадана Кремлем назва «Гейропа», яка в їхній інтерпретації уособлює усю «збоченість» Заходу. І Євробачення, із його інклюзивністю та відкритістю до ЛГБТК+ спільноти, у цій картині світу стало символом «західної дегенерації».

Ця риторика активно почала використовуватися ще з 2014 року, коли термін «Гейропа» був вперше прив'язаний саме до Євробачення. Відтоді конкурс стабільно фігурує у кремлівських кампаніях дискредитації західних цінностей.

Ображений глядач: реакція Росії після відсторонення

У 2022 році Росія була виключена з Євробачення через повномасштабне вторгнення в Україну. Втративши можливість брати участь у конкурсі, Кремль активізував інформаційні атаки на нього. У 2024-му, після конкурсу в шведському Мальме, російські державні медіа вибухнули агресивною риторикою. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що конкурс «перевершив будь-які оргії, шабаші та блюзнірства».

Пропагандистські ресурси заявили, що перемога «гомосексуаліста зі Швейцарії» є черговим доказом морального занепаду Європи, а сам конкурс назвали «болотом аморальності й антикультурних цінностей».

Інтербачення як «анти-Євробачення»

У лютому 2025 року Володимир Путін видав указ про створення «Інтербачення», альтернативного конкурсу пісні, який має стати відповіддю Євробаченню. За задумом, новий конкурс має пропагувати «традиційні духовно-моральні цінності» та бути вільним від будь-яких «перверсій», як висловився очільник російського МЗС Сергій Лавров. У часи Холодної війни СРСР уже створював схожий проєкт, конкурс «Інтербачення» проводився з 1965 по 1980 роки. Тепер його відродження є не просто спробою створити культурну альтернативу, а прямим відлунням радянського минулого. Очолив підготовку конкурсу особисто заступник голови адміністрації Путіна Сергій Кирієнко, який відкрито заявляє, що суспільство треба «програмувати». Він відомий як один з архітекторів сучасної кремлівської дезінформаційної машини.

Співати буде не будь-хто

Участь у новому конкурсі вже підтвердила Білорусь. Серед потенційних учасників також розглядаються Китай, Азербайджан, Бразилія, Куба, Киргизстан та країни Близького Сходу. Від Росії, як очікується, виступатиме співак Шаман (Ярослав Дронов), палкий прихильник Путіна та автор пісні «Встанем», що стала музичним тлом прокремлівських мітингів. Його інший хіт «Я русский» із націоналістичними мотивами викликав паралелі з естетикою Третього рейху.

Війна не лише зброєю, а й піснею

Історія з Шаманом це лише ілюстрація ширшого процесу: Кремль дедалі частіше використовує культуру як арену ідеологічного протистояння. Якщо у 2003 році Росія ще могла відправити на Євробачення поп-дует t.A.T.u, що позиціонувався як лесбійська пара, то сьогодні ті самі ідентичності стали об’єктами заборон. У 2023 році Росія навіть оголосила міжнародний ЛГБТ-рух «екстремістською організацією».

Відродження Інтербачення це нав’язування російського бачення «норми», відмежування від Європи, підсилення уявлень про «духовну перевагу» та просування авторитарної культурної політики. Пісенний конкурс стає частиною гібридної війни Кремля, війни за уми, цінності та ідентичність.  

У мережі поширюється відео з логотипом Euronews, в якому стверджується, що рейтинги президента Сербії Александра Вучича та прем'єр-міністрів Словаччини та Угорщини Роберта Фіцо та Віктора Орбана відповідно зросли після їхнього візиту до Росії на 9 травня. Цей вчинок нібито оцінили громадяни, які «підтримують мир і діалог з Росією», внаслідок чого рейтинг підтримки лідерів постсоціалістичних держав нібито зріс на 10 відсотків.

Однак ця новина, як довели у StopFake, є повністю сфабрикованою, і Euronews не випускав такого відео: його не можна знайти на сайті або в соціальних мережах медіа. Жодне інше надійне джерело також не писало про таку тенденцію — навпаки, інформація поширювалася виключно пропагандистськими та російськомовними ресурсами.

Немає даних про те, як саме поїздка до Москви вплинула на підтримку громадян цих країн своїми урядами. Проте твердження про те, що рейтинги Фіцо, Орбана та Вучича зросли, явно хибне. Орбан взагалі вирішив не відвідувати парад у Москві. Він просто не був там, і тому його рейтинг ніяк не постраждав. Водночас існують інші причини зниження рейтингу Орбана та політичних протестів у країні. Наприклад, 14 травня Financial Times писала, що підтримка Віктором Орбаном ультранаціоналістичного кандидата на виборах у Румунії викликала обурення серед угорської діаспори та ще більше посилила довіру до його конкурента, Петера Мадяра, який зараз швидко набирає популярності. За опитуваннями, він зараз найпопулярніший політичний діяч Угорщини.

Рейтинги Роберта Фіцо також не на найвищому рівні: 14 травня місцеві ЗМІ повідомили, що більше третини словаків вважають, що Фіцо інсценував торік замах на себе заради політичних балів,. І що опитування думки словаків демонструють зростання недовіри до уряду. Крім того, попередня поїздка Фіцо до Москви — у грудні 2024 року — викликала обурення не лише серед громадян, а й серед його власних союзників. Тоді чотири коаліційні депутати від соціал-демократичної партії «Глас» (Голос) дистанціювалися від поїздки, заблокували деякі пропозиції коаліції та оголосили про візит до Києва. «Поїздка Фіцо до Москви була ганьбою для Словаччини», — сказав у інтерв’ю POLITICO лідер партії «Прогресивна Словаччина» Міхал Шимечка. «Але це частина більшої історії про прем’єр-міністра, який, здається, не… цікавиться вирішенням реальних проблем, які турбують людей у Словаччині. Замість цього він літає по всьому світу, зустрічаючись з диктаторами».

Сербія взагалі охоплена масованими антиурядовими протестами з листопада 2024 року. 12 травня лідер Сербської демократичної партії заявив, що Вучич не планує призначати дострокові парламентські вибори, попри вимоги протестувальників, оскільки підтримка політика швидко та стабільно падає. Таким чином, рейтинги Орбана, Фіцо та Вучича серед власних громадян досить низькі, не в останню чергу через проросійські позиції цих політиків.

Так званий Парад Перемоги в Москві став ще одним приводом для російської пропаганди поширювати дезінформацію. Більше про ІІ світову у російській пропаганді читайте за посиланням.

Після масштабного вимкнення електроенергії, яке сталося в Іспанії 28 квітня 2025 року, в соціальних мережах поширюються твердження, що причиною інциденту став «надлишок» виробництва сонячної та вітрової енергії, а також недостатній внесок ядерної енергетики, яка нібито могла б «пом’якшити» коливання в мережі. Цю тезу проаналізували фактчекери з іспанського проєкту Maldita.es.

Автори дописів у соцмережах стверджують, що в день аварії в мережі спостерігався «надлишок» виробництва електроенергії з відновлюваних джерел — сонячної та вітрової, що нібито спричинило «осциляції в мережі». При цьому підкреслюється, що відсутність генераторів з високою інерцією, зокрема ядерних, не дала змоги стабілізувати систему.

Є ще одна група повідомлень. У них ідеться, що хоча причина коливань невідома, саме комбінація виробництва, де переважають відновлювані джерела, не змогла зреагувати на незаплановану подію й пом’якшити її наслідки.

Що кажуть офіційні джерела? Компанія Red Eléctrica de España, відповідальна за управління і транспортування електроенергії в країні, підтвердила, що в день аварії були зафіксовані сильні осциляції в мережі. Однак наразі причина цих коливань невідома, і жодна технологія генерації не названа відповідальною за збій.

Згідно з офіційними повідомленнями:

Причини цих втрат генерації залишаються невідомими, а точне розташування першого інциденту — не встановлене.

Яким був енергетичний мікс у момент аварії? На 12:30 — за три хвилини до інциденту — структура генерації була така:

У перерахунку на тип генерації:

Однак експерти наголошують: схожі умови спостерігалися й в інші дні, без жодних перебоїв. Наприклад:

Це не виключає, але й не підтверджує, що саме відновлювані джерела стали причиною відключення. Red Eléctrica не надала доступу до докладних даних про осциляції в мережі.

Як працює система і що таке інерція?

Таким чином, причини аварії 28 квітня 2025 року поки що не встановлені. Поки немає жодних доказів, що «надлишок» відновлюваної енергії був причиною збою. Red Eléctrica не виключає, що певний інцидент стався в системі, яку наявний мікс генерації не зміг компенсувати. Але жодна конкретна технологія не названа як основна причина катастрофи.

Україна продовжує свій поступ до повноправного членства в Європейському Союзі. Однак цей шлях супроводжується не лише складними реформами та переговорами, а й потужним інформаційним опором. У низці країн-членів ЄС поширюються міфи, покликані пробудити страх перед економічними наслідками вступу України до ЄС. Насамперед — про нібито фінансове навантаження, яке нестиме Київ для бюджету Євросоюзу. Ці міфи проаналізували аналітики Vox Ukraine.

Орбан як рупор страхів в Угорщині

20 березня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив у соцмережі X, що членство України в ЄС нібито коштуватиме кожному угорському домогосподарству 500 тисяч форинтів на рік — це близько 1200 євро. За словами політика, «9000 мільярдів форинтів — саме стільки війна вже коштувала угорським родинам». Він додав, що «жодне рішення не буде ухвалено без голосу угорського народу», натякаючи на необхідність референдуму щодо вступу України.

Ці цифри походять із розрахунків аналітичного центру Századvég Foundation, близького до Орбана. У своїй оцінці центр врахував подорожчання імпортного газу, підвищення дохідності держоблігацій та втрати від скорочення торгівлі з Росією. Проте ключову причину цих змін — повномасштабну агресію Росії — аналітики не згадують. Ба більше, нинішні витрати пов’язують не з війною, а з гіпотетичним членством України в ЄС.

Далі — маніпуляція: нібито кожне угорське домогосподарство заплатить із власної кишені за вступ України. Насправді йдеться про перерозподіл коштів із бюджету ЄС, зокрема можливе зменшення дотацій Угорщині з фондів згуртування та сільського господарства. Також враховуються гіпотетичні витрати на підтримку українських пенсіонерів у разі їхнього переїзду до Угорщини — хоча за фактом частка українців-біженців у цій країні залишається меншою за 1%.

Аналітики Századvég Foundation ігнорують можливі вигоди від вступу України: відкриття нових ринків, інвестицій, посилення безпеки в регіоні. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що розширення ЄС за рахунок України, Молдови та країн Балкан може збільшити ВВП Союзу на 14% упродовж 15 років.

Угорщина сама отримала суттєву підтримку при вступі до ЄС у 2004 році — майже 2 мільярди євро до вступу та понад 30 мільярдів у період 2021–2027 років. У 2023 році країна отримала з бюджету ЄС приблизно 4,5 мільярда євро при внеску у 2 мільярди. Тобто кожен угорець умовно отримує з бюджету ЄС майже втричі більше, ніж сплачує.

Польща і Словаччина: тривожні перебільшення

У Польщі кандидат у президенти від «Права і справедливості» Кароль Навроцький казав, що його країна не допустить рішень, які можуть зашкодити економіці та сільському господарству. Ці заяви підхопили російські пропагандистські ресурси, просуваючи наратив про конкуренцію з боку України.

Журналіст Лукаш Варжеха твердив, що «десятки мільярдів євро польських грошей потечуть в Україну», яка стане конкурентом у межах ЄС.

У Словаччині ширилися фейки про те, що вступ України змусить місцевих фермерів вирощувати верблюдів та апельсини. Цю дезінформацію поширили, спотворивши заяву депутатки Любіци Карвашової про можливу зміну сільськогосподарського профілю країни.

Інший словацький політик Дьєрдь Ґімесі вважає, що Україна начебто «з’їсть» значну частку коштів із Фонду згуртування та аграрної політики ЄС, бо має низький ВНД і великі площі орних земель. Він оцінив потенційне фінансування України у 600 євро з кожного громадянина ЄС.

Чи справді Україна «забере» гроші в інших?

Фонд згуртування надає фінансування країнам із валовим національним доходом на душу населення менше 90% середнього по ЄС. А дотації в межах Спільної аграрної політики залежать від площі сільгоспземель. Такі критерії справді роблять Україну потенційним великим отримувачем допомоги. Але всі теперішні розрахунки базуються на припущенні, що вступ відбувся б сьогодні. У реальності ж інтеграція розтягнеться на роки, за які зміниться і Україна, і ЄС.

За оцінками Інституту німецької економіки в Кельні, якби Україна приєдналася до ЄС у 2023 році, вона б отримала 130–190 мільярдів євро: 70–90 млрд за аграрною політикою і 50–90 млрд за політикою згуртування. Цифри вражають, але вони є відправною точкою для дискусії про реформу бюджету ЄС.

Розширення ЄС — це інвестиція, а не втрата

Європейський Союз завжди супроводжує розширення трансформацією бюджетних пріоритетів. Наприклад, Хорватія, що приєдналася до ЄС у 2013 році, ще до вступу отримала майже мільярд євро допомоги, а після — понад 12 мільярдів на розвиток.

Завдяки фінансуванню реформ, модернізації інфраструктури та інституційній підтримці Хорватія стала більш конкурентоспроможною. Це посилило її економіку й водночас — єдиний ринок ЄС. Тому інвестиції в нові країни-кандидати — це не витрати заради витрат, а стратегічний розвиток континенту.

Україна стане чистим отримувачем допомоги — це правда. Але такою ж була Польща, такі ж зараз Угорщина, Румунія та Болгарія. І саме завдяки цій солідарності ЄС зберігає єдність і стабільність.

Щоб інтегрувати Україну та інші країни-кандидати, Євросоюзу слід переглянути принципи розподілу ресурсів, враховуючи не лише поточні показники, а й потенціал зростання, геополітичну значущість та довгострокові вигоди.

Африка дедалі більше перетворюється на арену геополітичного протистояння, і особливо помітно це в інформаційному просторі. Як свідчать результати третього звіту Служби зовнішньополітичної діяльності ЄС (EEAS) про загрози іноземних інформаційних маніпуляцій та втручання (FIMI), Росія суттєво розширила свої операції з дезінформації на континенті, використовуючи довгострокову, багаторівневу стратегію, що глибоко інтегрується в місцеві медіаландшафти. Про це повідомили у проєкті EUvsDisinfo.

Після призупинення мовлення державних російських каналів RT і Sputnik у Європейському Союзі у 2022 році, Росія переорієнтувала свої зусилля, використовуючи зміни в політичній ситуації на континенті й позиціонуючи себе як альтернативу Заходу. Як зазначено у звіті, Москва «не забула про Європу, але перекинула маніпулятивні ресурси в Африку, адаптувавши свої тактики для глибшого впливу».

Африканська стратегія Кремля

На відміну від відкритих дій у Молдові, російська стратегія в Африці поєднує як явні, так і приховані методи впливу, спираючись на багаторічну діяльність, зокрема пов'язану з групою «Вагнера». «Стратегія базується на інтегрованій мережі державних медіа, підпільних ресурсів, дипломатичних каналів та, що важливо, місцевих посередників», — йдеться у звіті.

На офіційному рівні російські державні ЗМІ працюють на двох фронтах: глобальні агенції на кшталт ТАСС і РІА Новини формують загальні теми, тоді як локальні проєкти, такі як RT Africa і Sputnik Afrique, адаптують контент для африканської аудиторії. Російські посольства, особливо у таких країнах як Кенія та Південна Африка, виступають додатковими ретрансляторами офіційної позиції Кремля.

Приховані платформи і мережі

Особливо активно Росія використовує підконтрольні структури, що маскуються під незалежні місцеві ЗМІ. Одним із таких центрів є так званий African Initiative — «медійний» проєкт, що виник після загибелі Євгена Пригожина та занепаду пов’язаних із «Вагнером» інформаційних ресурсів.

«African Initiative позиціонує себе як незалежне інформаційне агентство, однак насправді його контролюють особи, пов'язані зі спецслужбами Росії (ФСБ та ГРУ)», — підкреслюють аналітики. Цей проєкт діє кількома мовами та має локальні осередки у країнах Сахелю (Буркіна-Фасо, Малі, Нігер), виступаючи головним «інформаційним мостом» Кремля.

Ще одним інструментом є мережа сайтів Portal Kombat (також відома як «екосистема Правда»), яка автоматизовано поширює та тиражує контент African Initiative у таких країнах, як Алжир, Буркіна-Фасо, Камерун, ЦАР, Чад, Єгипет, Нігерія, Сенегал, Судан та інших. Завдяки цьому місцеві інформаційні простори насичуються проросійськими наративами.

Роль місцевих агентів

Найнебезпечнішим аспектом стратегії є використання місцевих посередників — «неавтентичних» вебсайтів, акаунтів у соцмережах і впливових осіб. «Такі канали часто отримують оплату, що дозволяє їм надавати російським наративам вигляд місцевої думки та підвищувати їхню достовірність», — зауважується у звіті.

Інформаційне «відбілювання»

Ще однією важливою тактикою є інформаційне «відбілювання»: створені росіянами наративи адаптують під місцеві аудиторії через African Initiative та партнерські мережі, а потім ці ж матеріали потрапляють назад у російські державні медіа (наприклад, через Sputnik Afrique), створюючи ілюзію міжнародної підтримки.

Крім онлайн-активності, Кремль активно використовує офлайн-методи: організовує події, демонстрації, тренінги для журналістів у співпраці з місцевими об'єднаннями, такими як African Initiative Association у Буркіна-Фасо.

Знайомі теми, локалізована подача

Російські наративи в Африці перегукуються зі світовою антизахідною риторикою, однак спеціально адаптуються під місцеві умови. Серед головних тем:

Фахівці наголошують: «Операції Росії з маніпулювання інформацією в Африці — це не короткочасні кампанії, а довгострокова, адаптивна і стійка частина інформаційного середовища». Москва прагне змінити громадську думку, підірвати західний вплив і досягти власних геополітичних цілей у регіоні.

Екосистему пропагандистських інформаційних каналів «Правда», яка має чітку прокремлівську орієнтацію, вперше системно дослідила французька Служба захисту від іноземного цифрового впливу (VIGINUM) у 2024 році. Хоча корені цієї мережі сягають ще 2014 року, за десять років вона перетворилася зі звичайного регіонального новинного агрегатора на складний інструмент гібридної війни Росії. Первісна назва «Portal Kombat» — гра слів, що натякає на жорстоку відеогру Mortal Kombat — уже тоді свідчила про агресивність цієї цифрової кампанії. Фактчекери зі словацького проєкту «Infosecurity.sk» розповіли, як російська дезінформаційна мережа впливає на медіапростір держав центральної і східної Європи.

За даними VIGINUM, у 2024 році було виявлено 193 вебпортали, пов'язані з доменною інфраструктурою, що має російське походження. Спочатку ці ресурси орієнтувалися переважно на російську та українську аудиторії, але після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну їхня активність поширилася і на Захід, насамперед у країни, які підтримують Україну.

Сьогодні, за даними Disinformation Observatory, екосистема охоплює сотні сайтів у понад 83 країнах, публікуючи контент багатьма мовами, навіть такими рідкісними, як каталонська чи маорі. «Зміст цих порталів часто носить конспірологічний характер і має на меті систематично дискредитувати Україну, виправдовувати так звану "спеціальну військову операцію" Росії та критикувати Захід», — наголошують дослідники.

Інфільтрація Вікіпедії та маніпуляція чат-ботами

Успішність цієї мережі у впливі на глобальний інформаційний простір стала особливо помітною після того, як дослідники з DFRLab і CheckFirst зафіксували: матеріали з порталів «Правди» почали цитуватися у Вікіпедії різними мовами, включно з польською та угорською. «Саме через Вікіпедію ці наративи проникли і в мовні моделі штучного інтелекту», — зазначають експерти.

Короткий тест, проведений дослідниками, показав, що ChatGPT, Copilot, Perplexity і Gemini без вагань цитували сайти, пов'язані з мережею «Правда». Таким чином, проросійські наративи поширюються приховано і закріплюються через популярні технології, якими користуються мільйони людей у всьому світі.

У дослідженні NewsGuard йдеться, що популярні чат-боти були перевірені на 15 фальшивих наративах, які мережа активно просувала між квітнем 2022 і лютим 2025 років. «Знахідки NewsGuard підтверджують висновки американської неурядової організації American Sunlight Project (ASP) про те, що мережа "Правда" ймовірно була створена не для збору великої кількості відвідувань, а для маніпуляції великими мовними моделями», — заявили дослідники. В ASP цей метод назвали «LLM grooming» — тобто цілеспрямоване «вирощування» мовних моделей через масову ін'єкцію пропагандистських даних.

«Довгострокові ризики — політичні, соціальні та технологічні — пов'язані з потенційним LLM grooming'ом через цю мережу є надзвичайно високими», — наголосили в ASP, підкреслюючи, що чим більше проросійських наративів потрапляє в масиви даних для навчання ШІ, тим більше вони інтегруються в моделі.

Архітектура дезінформаційної машини

Центр інформації, демократії та громадянства при Американському університеті в Болгарії провів масштабне дослідження понад 640 тисяч публікацій, пов’язаних із мережею «Правда», у 45 країнах. Дослідники встановили, що більшість сайтів не створюють власного контенту, а лише масово копіюють, перекладають і поширюють матеріали з російських медіа, Telegram-каналів та акаунтів прокремлівських акторів.

«Чимало ресурсів маскуються під незалежні локальні ЗМІ, однак насправді працюють через централізовану систему управління контентом», — йдеться у звіті. Контент ретельно підбирається залежно від цільової аудиторії, аби максимально впливати на чутливі теми в різних регіонах.

Географія інформаційної атаки

За результатами аналізу, мережа найбільше сконцентрована на країнах пострадянського простору та Балканах. Незважаючи на те, що ці регіони становлять лише 9% населення усіх досліджених країн, на них припадає понад 50% усіх зафіксованих дезінформаційних повідомлень. В країнах колишнього СРСР було зафіксовано 6,5 повідомлень на тисячу жителів — у 31,8 рази більше, ніж у Західній Європі.

Вибір цільових регіонів зумовлений переважно геополітичними факторами. Найпотужніший тиск фіксується в державах на периферії ЄС та НАТО, зокрема в Молдові, де активність мережі на 19,7% вища, ніж у Латвії, яка посіла друге місце.

Перші десять країн за рівнем активності мережі виглядають так:

Особливо помітною є присутність мережі в Словаччині, яка посіла восьму позицію в рейтингу. «Ці країни об'єднує вразливість демократичних інституцій», — зазначають аналітики, вказуючи на те, що Молдова, Латвія, Литва, Болгарія, Сербія і Словаччина вважаються недосконалими демократіями, тоді як Вірменія та Грузія — гібридними режимами. Кремлівська стратегія таким чином спрямована на підрив демократичного розвитку та стримання реформ у цих державах.

У соцмережах поширюють фейкову інформацію про те, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нібито оголосив про офіційне рішення залишити Європейський Союз, а Брюссель нібито перебуває «в шоці». Насправді жодної заяви про вихід з ЄС з боку Орбана не було. Цей фейк спростували фактчекери з балканського проєкту «Вистиномер».

Остання офіційна заява Віктора Орбана, що стосувалася Європейського Союзу, була присвячена можливому членству України в ЄС. У цій заяві Орбан критикував розширення Союзу, проте жодним чином не згадував про вихід Угорщини. Як наголошують фактчекери, «Орбан лише обговорював наслідки вступу України для ЄС, не згадуючи жодних намірів залишити об'єднання».

Також варто зазначити, що хоча Орбан часто критикує інституції ЄС, звинувачуючи їх у «підриві угорського суверенітету» та «знищенні малого і середнього бізнесу та фермерства», він ніколи публічно не заявляв про намір вивести країну з Союзу. «Саме тому ми їдемо до Брюсселя, щоб там розворушити структури влади», — говорив Орбан, наголошуючи на необхідності реформування ЄС, а не його залишення.

Подібні дезінформаційні кампанії із поширенням правдивих і вигиданих слів Орбана мали місце раніше. Вони стосувались Закарпатської області України, допомоги Україні від ЄС, підходів до завершення війни в Україні і не тільки. 

Отже, можна підсумувати: поширювана інформація про нібито вихід Угорщини з ЄС є неправдивою. Угорщина продовжує залишатися членом Європейського Союзу, а заяви Віктора Орбана свідчать лише про бажання реформувати структуру об’єднання, а не покидати його.

Російська влада поступово трансформує свою пропагандистську риторику, яка раніше слугувала для виправдання вторгнення в Україну. Тепер ці наративи використовуються для глибшої мілітаризації російського суспільства та підготовки до потенційно затяжного конфлікту з НАТО. Про це йдеться у новому щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики ISW звернули увагу на інтерв’ю російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, яке 20 квітня провів пропагандист Павло Зарубін. Під час розмови Лавров відреагував на заклик Європейського Союзу до лідерів європейських країн утриматися від участі в параді до Дня перемоги 9 травня в Москві. Він, зокрема, заявив: «Європейські еліти розпалюють неонацистську ідеологію. Росія докладе всіх зусиль, аби знищити нацизм раз і назавжди».

У звіті ISW зазначається, що ця заява є частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля, яка має на меті зміцнити ворожість до Заходу серед росіян і водночас підвищити рівень підтримки мілітаристської політики. Як наголошують аналітики, російська влада свідомо апелює до символіки та міфів Великої Вітчизняної війни, щоб легітимізувати теперішні економічні й соціальні жертви населення, пояснюючи їх боротьбою проти «нацизму».

«Такі історичні паралелі дозволяють Кремлю представляти нинішню війну проти України як продовження священної боротьби проти фашизму», — йдеться у звіті.

ISW також пише, що російське керівництво не полишає риторику «денацифікації», яку Путін активно використовував як одне з ключових виправдань повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Цей термін продовжує служити ідеологічним обґрунтуванням агресії проти українського суверенітету та спроб нав’язати країні проросійський політичний курс.

Крім того, у звіті ISW зазначено, що Москва починає застосовувати подібні інформаційні методи й до інших держав — зокрема, до Фінляндії, Естонії та Молдови. На думку аналітиків, це може бути спробою підготувати російське суспільство до сприйняття можливої ескалації або навіть майбутньої агресії проти цих країн.

«Розширення пропагандистського наративу про «боротьбу з нацизмом» на інші суверенні держави свідчить про прагнення Кремля створити нові зовнішні загрози та виправдати подальшу мілітаризацію», — резюмують експерти ISW.

В російських соціальних мережах та медіа  поширене трактування останніх заходів ЄС з переозброєння та засідань «коаліції рішучих» з підтримки України як підготовки нападу на Росію. У такий спосіб Росія перекладає відповідальність за власну агресію на західні країни. Про відповідний дезінформаційний меседж пише EUvsDisinfo. 

«Сьогоднішній саміт “коаліції рішучих” у Парижі знаменує собою повну і остаточну зміну тактики Західної Європи щодо української кризи. Війна буде. Не обов'язково завтра чи наступного року. Але дата “переозброєння” загальноєвропейського блоку (а точніше, його тотальної мілітаризації) вже визначена, і ця дата - 2030 рік. Якщо це не план нападу на нашу країну, не масові вбивства наших громадян і не спроба бюрократів у Брюсселі та Парижі вирішувати долю територій Великої Росії, то що ж це? Що це, як не військовий план агресивного нападу?» – коментує російське міжнародне видання Sputnik зустріч 27 березня у Парижі представників «коаліції рішучих» з 31 держави, зокрема лідерів Франції, Британії та України.  На зустрічі обговорювалися підтримка України у стримуванні російської агресії та досягнення справедливого й тривалого миру. А також можливе розміщення за результатами перемовин після припинення бойових дій європейського військового контингенту на території України для убезпечення від повторної агресії Росії. 

19 березня Єврокомісія оприлюднила Білу книгу європейської оборони – план «Готовність 2030». План надає країнам-членам ЄС фінансові важелі для стимулювання додаткових інвестицій в обороноздатність на сотні мільярдів євро. Необхідність зростання витрат на оборону обумовлена агресією Росії проти України, неповагою Росії до міжнародних кордонів. А також відмовою Вашингтона бути залученим до забезпечення безпеки  Європи на попередньому рівні. 

Твердження про підготовку Євросоюзом нападу на Росію використовується пропагандистами Кремля для виправдання військової присутності в Україні та власного мілітаризму.

18 травня у Польщі відбудеться перший тур виборів президента країни. Аналітики із польського крила центральноєвропейської мережі фактчекінгових організацій Demagog підготували звіт, у якому проаналізували ключові пропагандистські тези цієї виборчої кампанії за 24-30 березня. У великій частині звіту йдеться про маніпуляції образами України та українців.

Звіт Demagog засвідчив існування таких основних напрямів маніпуляційних повідомлень щодо українців, які поширювалися в інформаційному просторі Польщі під час виборчої кампанії:

Дезінформація поширюється через соціальні мережі, проросійські медіа та анонімні телеграм-канали. Важливу роль у її просуванні відігравали бот-мережі та деякі політики, які використовували ці тези у передвиборчих кампаніях. Крім того, спостерігалася активна взаємодія з російськими інформаційними операціями, які сприяли роздмухуванню антиукраїнських настроїв.

У Demagog стверджують, що антиукраїнська риторика знайшла відгук серед консервативного електорату, особливо серед виборців, які мали скептичне ставлення до європейської інтеграції та співпраці з Україною. Такі настрої використовувалися певними політичними силами для мобілізації виборців і зміцнення власних позицій.

У соцмережах серед громадян держав ЄС поширюється інформація, нібито прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон закликав до розпуску Європейського Союзу, заявивши, що «європейський проєкт повністю провалився». Однак ця інформація не відповідає дійсності — це маніпуляція, яка виникла через помилковий переклад. Фейк спростували фактчекери German-Austrian Digital Media Observatory (GADMO).

Насправді у статті, на яку посилається дезінформація, йдеться не про Крістерссона, а про Густава Кассельстранда — лідера правопопулістської партії «Альтернатива для Швеції» (AfS). Ця партія виступає за вихід Швеції з ЄС, але не має представництва ні в шведському парламенті, ні в Європарламенті.

Фейк поширився через неправильний переклад слова leader в одному з англомовних матеріалів. Його помилково переклали як «голова уряду», хоча в оригіналі йшлося про «лідера партії».

Крістерссон, який є чинним прем'єром Швеції з жовтня 2022 року, жодних заяв про розпуск ЄС не робив. Навпаки, він підтримує європейські оборонні ініціативи, зокрема збільшення інвестицій у безпеку.

Російська пропаганда знову намагається дискредитувати Україну, цього разу — підробленим скриншотом новини відомого українського ЗМІ «Цензор.НЕТ». У фейковій «новині» стверджується, що радник голови Офісу президента Михайло Подоляк нібито заявив, що країни Європейського Союзу «винні» Україні за безпеку не менше 1% ВВП.

StopFake провів перевірку і з’ясував, що така новина насправді ніколи не публікувалася на «Цензор.НЕТ». Скриншот, що поширюється мережею, — підробка російських пропагандистів. Насправді Подоляк казав, що кожна держава самостійно визначає обсяг допомоги Україні, зокрема військової.

Цей фейк — ще одна спроба підірвати довіру до України серед партнерів у Європі та посіяти розбрат між Києвом і Брюсселем. Він узгоджується з поглядами представників адміністрації президента США Дональда Трампа. Кремлівські телеграм-канали регулярно вдаються до подібних маніпуляцій, намагаючись вплинути на громадську думку.

Російські ботоферми поширюють у соцмережах відео, яке нібито створене відділом The Artificial Intelligence Cyber Challenge (AIxCC) американського агентства DARPA,що входить у структуру Пентагону та займається оборонними дослідженнями. У ролику йдеться, що аналітики агентства нібито змоделювали можливий конфлікт Росії та Європи та дійшли висновку, що в разі війни об’єднана Європа «капітулює за два місяці».

Про це повідомляє Укрінформ.

Також у відео використані підроблені слова аналітика AIxCC Віла Корві, який начебто стверджує, що наслідки війни для ЄС будуть гіршими, адже Росія в Україні «не застосовує повну силу» через «близькість народів».

Ця інформація є фейком. Жодного подібного дослідження або відео DARPA не публікувало – ні на своєму офіційному сайті, ні в соцмережах. Остання публікація відділу AIxCC на ютубі датована ще чотирма місяцями тому і містить лише виступи аналітиків.

Більше того, відділ AIxCC взагалі не займається воєнними прогнозами – він спеціалізується на кібербезпеці та штучному інтелекті.

Щодо Віла Корві, то він справді працює в AIxCC, але його спеціалізація – кібербезпека та боротьба з дипфейками. Інформацію про нього можна знайти в його профілі LinkedIn. Пропагандисти використали його фото з персонального сайту, щоб створити маніпулятивне відео.

До фейкового ролику також додали заставку з офіційних відео DARPA та зображення європейських військових, які є у відкритому доступі.

Росіяни розповсюджують цей фейк, щоб вплинути на думку західної аудиторії та союзників України, які розглядають можливість розміщення миротворчого контингенту в нашій країні. Примітно, що маніпуляція з’явилася напередодні саміту «коаліції охочих» у Парижі, який відбудеться 27 березня.

Російські державні медіа продовжують транслювати наративи зі звинуваченнями Європейського Союзу і Великої Британії в «розпалюванні війни». Таких висновків дійшли фахівці проєкту EUvsDisinfo, аналізуючи ефіри «Первого канала» російського телебачення. В одному з ефірів звучали тези про те, що «Україну підштовхують воювати мінімум до 2029 року», а рушіями, які спонукають українців «відкидати мирні ініціативи Трампа-Путіна», буцімто є перелічені західноєвропейські лідери: Франсуа Макрон, Кір Стармер та новообраний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. 

На підтвердження своїх тез пропагандисти зманіпулювали словами голови Федеральної розвідувальної служби Німеччини Бруно Каля, який попереджав, що швидке завершення війни, якого прагне адміністрація США, «дозволить росіянам зосередити свою енергію проти Європи». Також він вказав на факти диверсій та саботажу в Європі поряд з операціями гібридного впливу під час виборів. Натомість у викладі пропагандистів слова голови розвідки були протрактовані як «вимоги гарантій від Росії дотримуватися миру, тоді як самі відкрито ставлять на війну».

Насправді Європейський Союз неодноразово наголошував на необхідності досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру, заснованого на принципах Статуту ООН та міжнародного права, зі збереженням суверенітету й територіальної цілісності України. 

Зображуючи західних політиків як «агресорів», російські державні медіа намагаються виправдати дії Росії як «вимушений захист». Твердження, що ЄС та Британія не зацікавлені в мирі, а навпаки, «прагнуть війни», також мають на меті зняти відповідальність за напад на Україну та відвернути увагу від воєнних злочинів і порушень міжнародного права з боку самої Росії.

У соціальних мережах знову поширюється фальшива інформація про те, що нові зміни в законодавстві ЄС щодо торгівлі рослинним репродуктивним матеріалом забороняють старі та місцеві сорти насіння. В цій маніпуляції стверджується, що новий регламент має на меті заборонити вирощування їжі з таких сортів, а фермери, які продовжують їх вирощувати, будуть оголошені "біо-терористами". Однак ці твердження є неправдою.

Як зазначають болгарські фактчекери із Factcheck.bg, новий регламент ЄС не вводить жодних заборон на старі та місцеві сорти насіння. Навпаки, нові правила спрощують і розширюють можливості для торгівлі і використання таких сортів. Закон не обмежує використання старих та місцевих сортів насіння в садівництві, а також не передбачає жодних покарань, штрафів або конфіскації земель для фермерів, які їх збирають і вирощують.

Регламент також спрощує процедуру торгівлі насінням для кінцевих споживачів, зокрема скасовується вимога щодо того, щоб матеріал належав до зареєстрованого сорту або був сертифікованим. Нові правила також передбачають полегшення для дрібних фермерів, які зможуть обмінюватися насінням без необхідності реєстрації сорту або сертифікації.

Ці неправдиві твердження про "заборону обміну насінням" та "обмеження прав фермерів" знову активно поширюються у соціальних мережах, зокрема через групи, що підтримують антикліматичні та антиєвропейські наративи. Проте, як зазначають в Factcheck.bg, цей регламент не містить жодних обмежень для фермерів на збирання, використання, обмін та продаж своїх власних насіння, і також не забороняє використання старих сортів у садівництві.

Замість того, щоб вводити обмеження, новий регламент має на меті сприяти збереженню біорізноманіття та підтримці сільського господарства в Європі, що є частиною зусиль з адаптації до зміни клімату та забезпечення продовольчої безпеки для громадян ЄС.

Російське пропагандистське медіа RT спотворило зміст оригінальної статті у Financial Times, пишуть фахівці проєкту EUvsDisInfo. У переказі статті оглядача Financial Times Саймона Купера від RT, кілька країн Східної Європи буцімто розглядають можливість завдати превентивного удару по Росії. Така викривлена публікація з'явилася попри нещодавні переговори в Саудівській Аравії, під час яких Україна запропонувала оголосили перемир'я, та розпочаті раніше двосторонні переговори між Москвою і Вашингтоном.

Що насправді написав Саймон Купер? У своїй статті «Повернення двох Європ» Купер аналізує розбіжності між Західною та Східною Європою щодо сприйняття російської загрози. Він зазначає, що східноєвропейські політики відчувають більшу тривогу через агресивну політику Росії. В одному з епізодів статті Купер згадує розмову з неназваним східноєвропейським політиком, який висловив думку, що в разі нападу Росії на одну з країн регіону деякі держави можуть розглянути можливість превентивного удару.

Пропагандистське видання RT подає цю розмову Купера зі своїм джерелом як свідчення широких дискусій серед східноєвропейських політиків щодо «планування превентивного удару». Це грубе перебільшення та викривлення контексту. Оригінальна стаття не містить жодних доказів того, що такі плани справді існують.

Метою цієї публікації на RT є просування наративу, спрямованого на те, щоб зобразити Європу стороною, яка «розпалює війну» і виступає проти «миру», на противагу Росії та США. Також метою поширення такої дезінформації є виправдання агресивної політики Росії, яку вона намагається представити як реакцію на нібито «агресивні наміри Заходу».

Цитування західних медіа з одночасним спотворенням їхнього змісту, нібито він є частиною оригінальної історії, є частим маніпулятивним прийомом російської пропаганди.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що український блогер Ігор Лаченков натякнув європейським державам, мовляв, Україна може вдатися до диверсійних дій на території ЄС, якщо заморожені активи Росії не передадуть Києву. Він нібито опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соцмережі «Ікс». Як «доказ» цього пропагандисти додають нібито скриншот допису. 

Ця інформація не відповідає дійсності, повідомляють у проєкті VoxCheck. Скриншот публікації підробили та приписали пост українському блогеру. На сторінках Ігоря Лаченкова в іксі, а також у фейсбуці й телеграмі немає подібної публікації. 

У підробленому скриншоті можна побачити уривок із тексту видання Politico під назвою «ЄС розглядає секретну зброю на 200 мільярдів євро, оскільки Трамп домінує на мирних переговорах щодо України». У матеріалі йдеться, що Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловлюють побоювання щодо конфіскації заморожених російських коштів. Вони вважають, що це може відлякати міжнародних інвесторів і призвести до втрати однієї з найбільших переваг ЄС на мирних переговорах. Проте Ігор Лаченков жодним чином не коментував цю ситуацію на своїх сторінках у соцмережах.

Російські медіа продовжують поширювати інформацію, що у Європейському Союзі нібито розпочали мобілізувати українок для відправлення на фронт. Вони посилаються на твердження про ініціативи українського парламенту та слова Валерія Залужного, надзвичайного і повноважного посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії. Утім, як і ці слова та ініціативи, так і інформація загалом є фейком.

Про це пише StopFake. Фахівці проєкту з’ясували, що Український легіон, створений у 2024 році, є добровольчим підрозділом, що формується з українців за кордоном. Процес включає медичну комісію, добровільне підписання контрактів і навчання за стандартами НАТО. За три місяці діяльності рекрутингового центру в Любліні подали заявки 1300 добровольців, серед яких кілька жінок приєдналися як медикині та зв’язківиці.

Українське законодавство дозволяє жінкам проходити службу лише добровільно. Будь-яка примусова мобілізація — вигадка російських пропагандистів, спрямована на маніпуляцію громадською думкою з метою дискредитувати Збройні сили України та перешкоджати мобілізаційним процесам.

Пропагандистські ресурси поширюють маніпулятивний меседж про те, що Європейський Союз нібито жертвує власним добробутом заради поразки Росії (через санкції), тоді як США «дистанціювалися» від цієї стратегії. Також згадується про кризу в ЄС через політику Вашингтона, прогнозується «занепад старого світу» та використовується риторика про «війн у до останнього українця».

Теза про те, що Європейський Союз начебто «руйнує» власну економіку через санкції проти Росії, є пропагандистським наративом. Насправді ЄС розглядає Росію як агресора, який загрожує безпеці європейського континенту. Відмова від російських енергоносіїв і санкції — це не «жертва», а стратегічний вибір на користь енергетичної незалежності та довгострокової стабільності.

Цей меседж має на меті викривити реальність: насправді підтримка Заходу допомагає Україні боротися за власну незалежність. Європейські лідери не змушують Київ продовжувати війну — саме Росія є агресором, а Україна захищається. Більшість країн Європи підтримують Україну, а проросійські політики на кшталт Орбана і Фіцо стикаються з критикою всередині ЄС за свої заяви.

Пропагандисти поширюють у соціальних мережах та на своїх сайтах інформацію про те, що Європейський Союз нібито вирішив скасувати безмитний режим для України, встановлений у 2022 році, через втому від неї в Європі. Зокрема, стверджується, що з 5 червня 2025 року ЄС повертається до режиму квот і мит, що змусить Україну шукати нові ринки збуту, оскільки агропродукція є основним джерелом валютних надходжень для країни. Однак насправді ця інформація є маніпулятивною.

Про це пише StopFake. Фахівці проєкту з’ясували, що хоча Європейська комісія справді не планує продовжувати одностороннє скасування мит на українську сільськогосподарську продукцію після 5 червня 2025 року, після цієї дати набуде чинності нова угода, яка передбачає взаємну лібералізацію торгівлі, тобто вигоди для обох сторін. За даними польської радіостанції RMF FM, єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен оголосив про укладення угоди в рамках Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA), яка є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною від 2016 року. Він наголосив, що обидві сторони повинні працювати в межах цієї угоди. Йдеться не про повернення до довоєнних правил торгівлі, що могло б завдати значних втрат Україні, яка суттєво збільшила свій експорт до ЄС. Натомість планується взаємна лібералізація торгівлі, яка може включати встановлення квот на чутливі сільськогосподарські товари та нові гарантійні умови. Угода також передбачає, що Україна повинна буде дотримуватися стандартів ЄС щодо безпеки харчових продуктів та добробуту тварин. Усе це сприятиме поступовій інтеграції України до єдиного ринку з метою її майбутнього членства в ЄС. 

Через таку дезінформацію Москва намагається посіяти паніку серед українців, особливо серед фермерів та підприємців, які залежать від експорту до ЄС. Пропаганда хоче створити враження, що Україна втрачає підтримку Заходу, що може підірвати довіру громадян до європейських партнерів і керівництва країни. Також пропагандисти намагаються зобразити ЄС як ненадійного партнера, який нібито «втомився» від України і хоче відмовитися від її підтримки. Це частина ширшої стратегії, спрямованої на дискредитацію Заходу та його допомоги Україні. Російська пропаганда намагається загострити суперечності між Україною та окремими країнами ЄС (наприклад, Польщею, Угорщиною, Словаччиною), які мають власні аграрні інтереси. Кремль використовує тему експорту української продукції, щоб посилити розкол між союзниками.  

Проросійські джерела поширюють скриншот нібито із сайту USAID. Згідно зі скриншотом, агенція нібито фінансувала написання студентами зі Східної Європи русофобських коментарів у мережі й виділила на це майже 500 тисяч доларів. Повна ж назва цієї статті витрат звучить так: «Заохотити студентів університетів у Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині зміцнювати спільноти, де проживають біженці з України, і чинити опір антиукраїнським наративам онлайн і офлайн».  

Однак насправді USAID не фінансував жодної «фабрики тролів». Про це повідомляють у проєкті StopFake. Кошти, про які пишуть пропагандисти, спрямували на реалізацію програми SURE — Students for a United and Resilient Europe («Студентство за об’єднану і стійку Європу»). У рамках цієї програми студенти з 16 університетів Східної Європи проводять дослідження й реалізують кампанії, повʼязані з протидією пропаганді, яка сіє розбрат між біженцями та місцевими громадами. Перший етап проєкту завершився фінальною презентацією в Бухаресті, де команди з Румунії, Польщі та Молдови представили свої проєкти, спрямовані на зміцнення соціальної згуртованості та стійкості в їхніх спільнотах. 

Тобто про жодне «поширення русофобських коментарів із “фабрики тролів”» не йдеться. Навпаки, саме російська пропаганда вдається до таких методів, щоб маніпулювати громадською думкою та поширювати дезінформацію. 

Раніше ми спростовували інформацію, що головна мрія молоді в Україні — нібито покинути країну назавжди.

Проросійські пропагандисти поширюють у мережі відеоролик із логотипом «France 24», у якому нібито колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляє, що ЄС «неправильно запроваджував санкції проти Росії». У відео йому приписують слова про те, що поступове введення санкцій дозволило Росії адаптуватися, а справжніми жертвами обмежень стали самі європейці.

Проте ця інформація є фейком, на що звернули увагу фактчекери StopFake. Дійсно, 28 лютого 2025 року Дмитро Кулеба давав інтерв’ю французькому телеканалу «France 24». У розмові з журналістом Франсуа Пікаром він обговорював питання можливих переговорів між Україною, США та Росією щодо припинення вогню, а також зміну призовного віку в Україні. Однак тема антиросійських санкцій з боку ЄС у розмові взагалі не піднімалася.

Пропагандисти вдалися до маніпуляції: вони використали реальні кадри інтерв’ю Кулеби з «France 24», додавши до них стокові фото та відео. А за допомогою штучного інтелекту згенерували підроблений голос, що озвучив фейкові заяви про санкції. 

Ба більше, за своєї каденції Дмитро Кулеба неодноразово наголошував на критичній необхідності запровадження та посилення санкційного тиску на Росію. Наприклад, у червні 2024 року, після ухвалення нового пакета санкцій США проти РФ, він відкрито підтримав цей крок: «Ми рішуче вітаємо новий пакет санкцій США щодо Росії та будь-кого, хто бажає допомогти Росії у військових зусиллях. З огляду на гучне скигління вищих пропагандистів російського режиму, ці заходи завдають удару саме там, де боляче», — писав тоді Кулеба у своєму пості у соцмережі Х.

Поширюючи подібні фейки, російська пропаганда прагне підірвати довіру до українських політиків та міжнародних партнерів, які підтримують Україну. Використання технологій штучного інтелекту для створення фальшивих заяв покликане ввести в оману як українську, так і міжнародну аудиторію, формуючи хибне уявлення про нібито зміну позиції української дипломатії. Крім того, такі інформаційні атаки спрямовані на дискредитацію санкційної політики Заходу, щоб посіяти сумніви щодо її ефективності та необхідності подальшого тиску на Росію.

Кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску в інтерв'ю CristoiuTv заявив, що «Україна – це вигадана країна, яка рано чи пізно буде розділена сусідами». Він стверджував, що кордони мають змінитися, і прямо вказав, які території України нібито можуть бути передані Румунії, Польщі та Угорщині.

Ці заяви є елементом російської пропаганди, яка багато років намагається нав'язати міф про нібито «штучність» України. Проте українська державність має більш ніж тисячолітню історію, а незалежність країни була підтверджена референдумом 1991 року, де понад 90% українців проголосували за самостійну державу. Будь-які ідеї «поділу» України є прямим порушенням міжнародного права. Україна має міжнародно визнані кордони, які не можуть змінюватися силовим шляхом.

Попри провокаційні заяви Джорджеску, офіційний Бухарест неодноразово підкреслював свою підтримку українського суверенітету та територіальної цілісності. У відповідь на заяву та офіційну реакцію на неї від українського МЗС, румунське зовнішньополітичне відомство заявило про підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Подібні висловлювання спрямовані на розпалювання напруженості в Європі. Вони вигідні Росії, яка прагне посіяти розбрат між Україною та її сусідами. Насправді жодна європейська країна, включаючи Румунію, не має територіальних претензій до України, а всі подібні заяви є маніпуляцією. 

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що президент України Володимир Зеленський навмисно створює проблеми для Словаччини через питання транзиту російського газу. Однак у такий спосіб він намагається перекласти відповідальність за внутрішньополітичні труднощі на зовнішні фактори.  

Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці наголошують, що Україна неодноразово заявляла - питання подальшого транзиту російського газу залежить не тільки від Києва, а й від європейських рішень і санкцій. Українська сторона діє відповідно до міжнародних зобов’язань та енергетичної безпеки ЄС. Реальна загроза для Словаччини – не політика України, а залежність від російських енергоресурсів та геополітичні ризики, які створює Росія. Політика Фіцо може послабити позиції Братислави в ЄС та НАТО, що суперечить довгостроковим інтересам країни.

Політична риторика словацького прем’єра дедалі більше збігається з російською пропагандою. Такі заяви спрямовані на внутрішню аудиторію та використовуються для мобілізації підтримки серед виборців, які симпатизують проросійському курсу.