9 вересня розпочалася 80-та сесія Генеральної асамблеї ООН, де обговорювали теми миру, розвитку та прав людини. Тим часом кремлівська пропагандистська машина заявляла про підтримку цих ідеалів, водночас підриваючи їх на практиці. Брехню і маніпуляції росіян систематизували у EUvsDisinfo.

Однією з ключових тез росіян стали нібито заклики до миру. Російські медіа подають Володимира Зеленського «спраглим війни», а Захід — головною перепоною для миру. Насправді ж Кремль вкотре висуває ультиматуми, розраховуючи на повну капітуляцію України. З часу повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія не проявила жодної зацікавленості у справжніх переговорах.

Ще один стійкий фейк стосується санкцій. Росія переконує, що економічні обмеження шкодять Європейському Союзу більше, ніж їй самій. Проте реальні дані свідчать про інше: цивільні галузі в Росії занепадають, бюджетний дефіцит зростає, а понад 40% витрат спрямовуються на оборону.

Кремль також намагається позиціювати себе як «захисника Глобального Півдня» та союзника BRICS. Утім, Росія роками дестабілізує регіони Африки й Латинської Америки, підтримує заколоти і воює проти власних сусідів. Насправді BRICS залишається неформальною асоціацією без чітких механізмів, а Кремль лише ілюзорно уявляє її інструментом для власних цілей.

Окремий блок дезінформації стосується хімічної зброї. Росія звинувачує Україну в її використанні, хоча саме російські війська неодноразово застосовували заборонені хімічні агенти на фронті, що підтверджують міжнародні організації.

Особливо цинічним є кремлівський наратив про українських дітей. Попри докази депортації понад 20 тисяч неповнолітніх до Росії, де їх незаконно всиновлюють, піддають примусовій русифікації та навіть військовій підготовці, Москва заперечує злочин і називає це «евакуацією». Міжнародний кримінальний суд уже видав ордери на арешт Володимира Путіна та його «уповноваженої з прав дитини» Марії Львової-Бєлової.

Російська пропаганда на міжнародній арені працює за звичним сценарієм — проєкція, заперечення та відволікання. Її мета — виправдати агресію, приховати воєнні злочини та підірвати довіру до України і її партнерів.