Spilnota Detector Media

Пакети з кров’ю і «українські шахраї»: «Матрьошка» намагається зірвати «Тур де Франс — 2027»

Підроблені відео під виглядом Euronews, CNews і France 24 переконують європейців, що протести у Франції та підтримка України ставлять під загрозу відому велогонку.

У соцмережах X та Tumblr поширюють нову серію відеофейків російської дезінформаційної кампанії «Матрьошка», спрямовану проти проведення велогонки «Тур де Франс — 2027», яка запланована на липень 2027 року. Користуючись популярністю змагань, пропагандисти намагаються прив’язати їх до осінніх протестів у Франції та переконати аудиторію, що через підтримку України країна нібито скочується в хаос і не зможе безпечно провести перегони. Серію підроблених відео замаскували під матеріали західних медіа — Euronews, CNews, France 24, AFP, Deutsche Welle, Le Monde, Le Parisien та Le Figaro. Розглянемо три найпоказовіші приклади з цієї серії, яких на офіційних ресурсах цих медіа насправді немає.

Фейковий сюжет Euronews із фотографією з минулого десятиліття

Сюжет, поширений у X профілем @muneermalik356, імітує європейський телеканал Euronews. У ньому стверджується, нібито активістки заснованого в Україні феміністичного руху Femen, відомого топлес-протестами, закидали пакетами з менструальною кров’ю президента компанії-організатора перегонів Amaury Sport Organisation Жана-Етьєна Аморі та його родину біля ресторану, вимагаючи скасувати «Тур де Франс — 2027», «поки Україна бореться за своє існування». Раніше мішенню нападів нібито так само ставали керівники спонсорів змагань — Škoda, Procter & Gamble та Beiersdorf. Насправді жодних повідомлень про такі інциденти немає. Ба більше, для відеоряду пропагандисти використали архівне фото співзасновниці руху Оксани Шачко, яка померла у 2018-му. 

Вигаданий репортаж CNews зі «схемою українських шахраїв»

Інший ролик маскується під сюжет французького новинного телеканалу CNews, хоча сам мовник випускає матеріали виключно французькою мовою, а не англійською. У написах на екрані стверджується, що відомий бельгійський велогонщик Ремко Евенепул, срібний призер «Тур де Франс — 2026», нібито відмовився від участі в перегонах-2027  на знак протесту проти дій французької поліції. За легендою, спортсмен вирішив переказати гроші постраждалим демонстрантам, але «українські шахраї» виманили в нього 450 тисяч євро через фішингове посилання. Насправді ніякого бойкоту не існує: в інтерв’ю для The Specialized Podcast, опублікованому 12 листопада, Евенепул навпаки детально розповідав про свою підготовку до «Тур де Франс — 2027» та стратегію боротьби за перемогу. А відомий реальний випадок крадіжки коштів у спортсмена в Бельгії розкрили у 2025 році: місцевий листоноша викрав призначену йому банківську картку та зняв із неї 9 тисяч євро. 

Підробка під France 24 про «бенкет під час чуми» 

Ще один ролик, опублікований під брендом міжнародного телеканалу France 24, приписує головній виконавчій директорці французької біофармацевтичної компанії Sanofi Белен Гаріхо заклик бойкотувати «Тур де Франс — 2027». Автори відео заявляють, нібито вона оголосила про припинення спонсорства, назвала перегони «бенкетом під час чуми» та розкритикувала президента Емманюеля Макрона за занепад медицини у Франції на тлі обіцянок підтримувати Україну. Проте ні на офіційних ресурсах France 24 (зокрема в англомовній редакції мовника), ні в публічних заявах Белен Гаріхо таких висловлювань немає. Насправді ж у жовтні 2026 року Sanofi оголосила, що з 2027 року навпаки стане головним партнером «Тур де Франс». 

«Зброя з України» і «слід СБУ»: як «Матрьошка» вийшла на Tumblr із фейками про теракт у Кракові

Після теракту на Ринковій площі Кракова 7 листопада 2026 року в мережі X та на платформі Tumblr почали поширюватися відеоролики, стилізовані під сюжети Euronews, Deutsche Welle, The Wall Street Journal, Time і CNN. Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. Почерк типовий для російської кампанії «Матрьошка» (Operation Overload): підробки під бренди медіа, яким довіряє аудиторія, і масове тегування редакцій. Новим є майданчик — раніше ми не фіксували поширення таких підробок на Tumblr. Механіку підробок проаналізували аналітики «Детектора медіа». 

Що відбувалося насправді

Близько 15:00 7 листопада 24-річний громадянин Польщі Міхал Оксінський в'їхав автомобілем на Головну ринкову площу Кракова й відкрив вогонь по перехожих. Загинули шестеро людей, понад 15 поранено. Нападника затримали після перестрілки з поліцією. Міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський заявив, що чоловік захоплювався ультраправою ідеологією і мав «дуже радикальні» погляди. За даними прокуратури, з березня 2026 року Оксінський мав дозволи на зброю, а разом з батьком легально володів 11 одиницями — стільки ж і вилучили (дві гвинтівки AR-15 і два пістолети при ньому та в авто, ще сім удома). Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що нападник не мав жодного стосунку до армії.

Анатомія підробки: «сюжет Euronews»

Ролик, поширюваний в іксі тамблері, триває 1 хв 51 с. Перші ~80 секунд — коментар речниці Малопольської поліції Катажини Цісло польською мовою, яка розповідає про те, що сталося: о 15:00 черговий отримав десятки дзвінків від наляканих перехожих; водій чорного позашляховика стріляв по випадкових людях; його затримали на перехресті вулиць Дітля і Страдомської; він був у військовому одязі, мав зброю військового типу, в авто знайшли багато зброї та набоїв. Англійські субтитри передають її слова коректно. 

Далі голос речниці зникає, і починаються великі субтитри, вшиті в кадр у фірмовому стилі Euronews. Саме в них — потрібні пропагандистам наративи:

  • «Поліція підозрює, що цю зброю, а також усю іншу зброю й набої, знайдені в нього вдома, придбано на чорному ринку»;
  • «Уже кілька років Україна перепродає зброю, яку партнери передають їй як допомогу» — на тлі українського прапора та кадрів розвантаження військових вантажів;
  • «Стався ще один акт насильства з цією зброєю, що становить серйозну загрозу для європейських країн, зокрема Франції, Німеччини та Італії».

Нічого з цього речниця поліції не казала. Ролик завершується фірмовою заставкою «More information on euronews.com».

Покадровий розбір фейкового ролика під брендом EuroNews

Логіка прийому проста: справжній звук і достовірні перші хвилини створюють довіру, а маніпуляція додається лише текстом у кадрі, без закадрового голосу. Розшифровка аудіо такого ролика, яку ми зробили, не містить жодного фейкового твердження — вони є лише в зображенні, у зашитих субтитрах. Це, ймовірно, ускладнює автоматичне виявлення підробки модерацією платформ, яка спирається на аналіз мовлення. Водночас ключова теза ролика спростовується даними прокуратури: зброя була зареєстрована легально, причетності до «чорного ринку» слідство не встановлювало.

Слід зауважити, що інші ролики, зафіксовані в цій дезінформаційній кампанії, уже видалені з іксу, але, можливо, присутність справжнього коментаря речниці польської поліції дає цьому ролику можливість обходити автоматичні системи перевірки соцмереж (зокрема іксу). 

Решта фейкових роликів: від «найманця ЗСУ» до «слідів СБУ»

Інші поширювані під брендами медіа фейкові ролики побудовані за тією самою схемою — реальні кадри з місця подій плюс вигаданий текст:

  • Підробка під DW починається зі справжнього фрагмента: заголовок про «захоплення ультраправими» і коментар міністра Кервінського. Далі — вигадка: «поліція нібито перевіряє версію, що мішенню був громадянин України», а стрілець (Оксінський) нібито «ймовірно діяв в інтересах СБУ». Фінал — теза про «загрозу безпеці всієї Європи, зокрема Франції, Німеччини, Польщі та Італії — країн із найбільшою концентрацією українських біженців і радикальних прихильників України» на тлі кадрів проукраїнських мітингів.
  • Підробка під WSJ: стверджується, що Оксінський у 2025 році нібито воював на боці ЗСУ «як найманець», мав бойовий досвід і був «палким прихильником України»; ті, хто «лишився вірним Україні до 2026 року», нібито вирізняються радикалізмом і схильністю до тяжких злочинів. Цитату про «сублімацію розчарування в Україні в агресію проти власного народу» приписано польському психологу Богдану Войцішке — підтверджень, що він таке казав, ми не знайшли.
  • Фейковий «Time» пов'язує теракт із нестачею поліціянтів та обладнання в Польщі, нібито спричиненою «витратами на допомогу Україні та українським біженцям», і додає, що «те саме спостерігається по всій Європі, зокрема у Франції, Німеччині та Італії» — на тлі кадрів сутичок демонстрантів із французькою поліцією. Так теракт штучно прив'язують до протестів у країнах ЄС, хоча жодного зв'язку немає.
  • Фейкове «CNN» вигадує «хвилю дописів в українському інтернеті», які нібито глузують із жертв і пов'язують теракт з Волинською трагедією під хештегом #GoodPoleDeadPole, а також цитату віцепрем'єра й міністра цифрових справ Кшиштофа Гавковського про те, що «українці не цінують, коли їм роблять добро». Насправді саме Міністерство цифрових справ повідомило, що NASK (Національний дослідницький інститут) передав платформам на модерацію понад 2 тис. акаунтів, які поширювали фейкові наративи про теракт.

Важлива деталь: версія «нападник — українець» згасла одразу після того, як поліція підтвердила польське громадянство стрільця.  Тобто, ця кампанія з дезінформації адаптується — не заперечується, що стрілець поляк, а «пришиває» зв'язок з Україною через зброю, СБУ та нібито службу в ЗСУ.

Як поширювали

В іксі ролики опублікували 9 листопада акаунти @Subhashindlia2 («Euronews», понад 245 тис. переглядів на момент фіксації) та @Tahir36941332 («DW», понад 246 тис.). У дописах тегують десятки редакцій — Euronews, RMF24, Wirtualna Polska, Rzeczpospolita, «Українську правду», Kyiv Independent, Welt, BILD, AP та інші. Це впізнаваний прийом «Матрьошки»: змусити журналістів і фактчекерів реагувати, підсилюючи охоплення. Частину інших дописів в іксі на момент написання цього тексту вже видалено.

На тамблері ролики виклали п'ять акаунтів зі згенерованими іменами (lyndachinhaistafford, russellsaishinwoods, reginakikenanscott, dawnkanshifuhersch, jamalramidamapham) — кожен під окремий «бренд», з англомовними підписами на кшталт «According to Euronews…», майже одночасно.

Висновок

Кейс показує, як швидко «Матрьошка» адаптується до фактів: щойно поліція підтвердила польське громадянство стрільця, кампанія відмовилася від версії «нападник — українець» і почала формувати «прив'язку» до України опосередковано — через зброю, СБУ та вигадану службу в ЗСУ. Поєднання справжнього звуку зі вшитими субтитрами та вихід на новий для кампанії майданчик, Tumblr, свідчать, що її оператори шукають способи обійти модерацію платформ і розширити охоплення за межі іксу.

«Наші ракети дістануться Європи»: у мережі поширюють ШІ-підробку з погрозами обстрілів Києва, Львова й Одеси

Від 4 листопада проросійські канали та російські медіа поширюють скриншот нібито з ефіру іранського державного телеканалу: на карті Європи позначено українські міста й польський Жешув, а підпис обіцяє, що іранські ракети «дістануться Європи» і знищать американських «імперіалістів» та їхніх союзників. Мовляв, Іран погрожує ударити по Києву, Львову та Одесі у разі нападу США. Насправді в реальному ефірі такої карти не було, як і жодних погроз Україні: кадр згенеровано за допомогою штучного інтелекту. 

Перше спростування оприлюднив 4 листопада Центр протидії дезінформації при РНБО: у справжньому ефірі показували інше зображення, а про можливі удари по Україні не йшлося. Через п’ять днів, 9 листопада, до перевірки долучився грузинський MythDetector: його фактчекери знайшли оригінальні випуски в архіві іранського телебачення Telewebion.

Скриншоти ефіру іранського тб, та ШІ-підробка. Колаж - ЦПД

Хто поширював

Про «іранські погрози» писали Telegram-канали, грузинськомовні й російськомовні користувачі та сторінки у Facebook, а також російські медіа — gazeta.ru, rg.ru, vz.ru, vesti.ru. Як «доказ» усі подають той самий скриншот: на ньому ведуча іранського новинного каналу, а поруч — темна карта Європи з ядерними «грибами», ракетними траєкторіями та написом перською, що в перекладі звучить як обіцянка знищити американських імперіалістів і їхніх союзників.

Скриншоти з соцмереж та російських медіа, що поширювали ШІ-фейк. Колаж - MythDetector

У випуску новин «Вечірні новини» о 19:00 за тегеранським часом 3 листопада поруч із ведучою показали емблему Корпусу вартових Ісламської революції. Саме з цього ефіру, судячи зі студії, ведучої та смуги новин про вибухи на трьох нафтоналивних танкерах в Ормузькій протоці, виріс підроблений кадр: у ньому емблему Корпусу замінили на «карту загрози». У програмі «Бе вакт-е Іран» («За іранським часом») о 19:15 четверо чоловіків обговорювали події в Перській затоці й Ормузькій протоці та показували кадри збитих іранською ППО дронів. Про Україну, Київ, Львів чи Одесу в жодному з ефірів не йшлося.

Колаж справжнього ефіру та ШІ-фейку на іранському телебаченні. Скриншоти - MythDetector

Чому це ШІ-фейк

Підробку видають і візуальні вади. Кордони на карті не збігаються з реальними: лінія проходить посеред Грузії та Австрії, а Білорусь розірвана на кілька частин. Обидва зображення, що ширилися мережею, мають водяний знак SynthID від Google, який позначає контент, створений або змінений ШІ.

Мета таких фейків — посіяти паніку серед українців, створивши враження ракетної загрози з боку Ірану. Водночас присутність у переліку цілей польського Жешува та заклик «знищити американських імперіалістів» поширює ширший наратив: Іран нібито готовий бити по Європі через її підтримку Сполучених Штатів і України. Для російських медіа це зручний сюжет: він нагнітає страх і підживлює образ Європи на межі великої війни.

«Участь іноземців» і «українські нашивки»: як після стрілянини у Кракові нападника намагалися зробити українцем

7 листопада 2026 року озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих на Головній ринковій площі Кракова: загинули шестеро людей, ще 15 дістали поранення. Ще до того, як поліція назвала особу нападника, у польських соцмережах і навіть у прямому ефірі телебачення почали поширювати версії про «участь у нападі іноземців», «авто з українськими номерами» та участь стрільця у війні в Україні. Польські фактчекери Demagog розібрали ці твердження (1, 2, 3): нападник — громадянин Польщі, з армією не пов'язаний, а «докази» його українського сліду виявилися домислами, хибними порівняннями та згенерованими ШІ зображеннями.

Напад стався в суботу, 7 листопада, близько 15:00. Чоловік у камуфляжі та бронежилеті заїхав автомобілем на площу з боку вулиці Славковської і стріляв із гвинтівки по випадкових людях, зокрема влучив у кабіну трамвая. Поліція наздогнала й поранила його приблизно за кілометр від Ринку; двоє поліціянтів під час знешкодження нападника також дістали поранення. За словами міністра внутрішніх справ Марціна Кервінського, нападник діяв сам і мав дуже радикальні погляди Він родом зі Свентокшиського воєводства, народився 2002 року; згодом у його родинному будинку поліція виявила тіла застрелених батьків і сестри. Президент Кароль Навроцький оголосив 8–9 листопада днями національної жалоби. Масові розстріли в Польщі рідкісні, тому трагедія в серці туристичного Кракова, який щороку відвідує приблизно 15 мільйонів туристів, викликала шок, миттєвий запит на пояснення та спекуляції в соцмережах.

Поширення чуток у мережі Х, нібито в теракті брали участь «іноземці» та невдовзі після теракту «помітили дві автівки з українськими номерами». Скриншот з акаунту M@ciej Sagal 

Фейк перший: «у цьому брали участь іноземці». Головний редактор телеканалу Telewizja Republika Томаш Сакевич у прямому ефірі з Кракова сказав, що «відомо», ніби до трагедії причетні іноземці. Тему підхопили коментатори в мережі X: писали, що нападниками «мали бути іноземці», або що з місця події нібито поїхали два авто з українськими номерами. Ще далі пішов фейсбук-профіль Szkodliwe Fale («Шкідливі хвилі»), пов'язаний з вигаданим «експертом» Єжи Вебером: там стверджували, що «якийсь українець, вакцинований мРНК, збожеволів» і приїхав до Кракова з кулеметом (допис видалений на момент підготовки цієї статті).

Через хвилю спекуляцій Малопольська поліція окремо заявила для національних медіа: нападник — громадянин Республіки Польща, єдиний відомий виконавець затриманий, а чутки про загибель поліціянтів і пошуки другого стрільця не відповідають дійсності.

Скриншот допису Polska Agencja Prasowa, де видно нашивку на уніформі стрільця 

Фейк другий: нашивка як «доказ» служби в Інтернаціональному легіоні. Коли з'явилися фото спорядження нападника, зокрема опубліковане Польським Агентством Преси, в іксі та фейсбуці поширилася версія, що він воював в Україні у складі Інтернаціонального легіону. «Доказом» слугувала нашивка: біла фігура на чорному тлі, що пробиває списом червоне серце. Її зіставляли з фото групи людей у військовому спорядженні, яких називали «найманцями, що воюють за Україну», з нібито такою самою емблемою. Нашивку прокоментував і депутат від «Права і справедливості» Даріуш Матецький: він нагадав, що схожу носив чоловік, затриманий за спробу нападу під час протестів біля Конституційного трибуналу, і вимагав «повністю з'ясувати» справу.

Demagog пояснює: це прапор Едварда Тіча, відомого як Чорна Борода, — пірата XVIII століття, що діяв у Карибському морі. Такі нашивки носять бійці спецпідрозділів у різних державах; наприклад, у 2019 році її мав на формі боєць британської SAS під час антитерористичної операції зі звільнення готелю в Найробі. Тож про належність до конкретного підрозділу вона не свідчить. Віцепрем'єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив з поясненням: чоловік, який вчинив напад у Кракові, ніколи не був солдатом Війська Польського і не мав жодного стосунку до армії.

Фото з нібито нашивкою у вигляді українського прапора на розгрузці стрільця — згенерований ШІ фейк. Джерело перевірки — Demagog

Фейк третій: згенероване фото з українським прапором. Широко розійшлося й зображення нападника у військовому спорядженні з українським прапором на жилеті  нібито з його допису в телеграмі. Перевірка інструментом SynthID показала, що картинку створено за допомогою ШІ. Переконливих доказів, що цей телеграм-акаунт справді належить нападникові, фактчекери не знайшли, а сам допис із зображенням редагували вже після нападу та затримання. Demagog окремо застерігає: навіть «покращені» чи домальовані ШІ знімки, якими діляться з добрими намірами, без позначки про походження легко сприймаються як справжні документальні фото й перетворюються на «докази».

Чому це важливо. Стрілянина у Кракові стала резонансною трагедією, яку в перші ж години підхопили дезінформатори у спробі приписати причетність українців до цього теракту. На хвилі перших емоцій звучали неперевірені версії навіть від журналіста загальнонаціонального телеканалу та чинного депутата Сейму, що сприяло поширенню чуток і версій ще до появи офіційних заяв. Фейки працювали в три хвилі: «у теракті брали участь іноземці», «стрілець воював в Україні» та поширювані ШІ-фото з українським прапором, — і кожна наступна підживлювала попередню. Це вписується в ширший наратив, вигідний російській пропаганді: війна в Україні нібито «експортує» насильство до Європи, а українці й іноземні добровольці становлять загрозу для поляків. Реальність протилежна: нападник — поляк без жодного зв'язку з армією чи Україною, а спроби перекласти на українців відповідальність за злочин лише посилюють ворожнечу в момент національної жалоби у Польщі.

«Прекрасні санкції»: у соцмережах поширили згенероване ШІ фото танкера з російським дизелем для США

Наприкінці жовтня грузинсько- та російськомовні користувачі фейсбуку, інстаграму і телеграму поширили фото танкера, який нібито везе російське дизельне пальне до США, з банером «Прекрасні санкції» на борту. Грузинські фактчекери Mythdetector встановили: зображення сфабриковане за допомогою штучного інтелекту. На оригінальному знімку — зовсім інше судно, сфотографоване у Швеції ще у травні 2026 року, і жодного банера на ньому немає.

Публікації в російських медіа та соцмережах про банер «Прекрасні санкції», нібито розміщений на борту танкера. Колаж Mythdetector

9 жовтня Дональд Трамп оголосив, що домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки: спершу понад 300 тисяч тонн, а в листопаді — ще одну партію. Угоду одразу розкритикувала двопартійна група сенаторів, назвавши її «зрадою народу України». Першим у межах домовленості рушив танкер «Agioi Fanendes» під мальтійським прапором: 22 жовтня він завантажив близько 40 тисяч тонн дизелю в російському балтійському порту Приморськ і мав прибути до Нью-Йорка 7 листопада.

Публікації у російських медіа та соцмережах про банер «Прекрасні санкції» нібито розміщений на борту танкера. Колаж Mythdetector

Саме цей танкер і став «героєм» фейку. 27–30 жовтня грузинськомовний користувач фейсбуку й кілька російськомовних акаунтів в інстаграмі та фейсбуці виклали фото судна, на борту якого нібито висить банер «Прекрасні санкції». Деякі користувачі поширювали це твердження у формі відео, де латвійський блогер розповідає про «величезні» обсяги російського пального, що пливе до США, і показує той самий банер. Фото підхопили також російськомовні медіа й телеграм-канали. За даними російськомовних фактчекерів Provereno, вперше зображення з'явилося 26 жовтня в телеграм-каналі «Alex Parker Returns», який неодноразово визнавали першоджерелом дезінформації. Підробку також розвінчали естонські фактчекери видання Delfi. Відео блогера на його ютуб- і тікток-акаунтах вже недоступне.

Насправді банер згеренований ШІ. Зворотний пошук через гугл привів Mythdetector до оригінального знімка, який фотограф Йохан Нільссон зробив 4 травня 2026 року. Згідно з описом британського фотобанку Alamy, на фото зображено танкер «Jin Hui», що стояв на якорі біля узбережжя Сконе, на захід від Треллеборга у Швеції. Жодного банера чи напису про санкції на оригінальному знімку немає. Перевірка інструментом SynthID показала, що поширене зображення створене або оброблене за допомогою технологій OpenAI. Тож фейк зроблено з фото не того судна, яке нібито зображене, і доповнено згенерованим написом.

  Вихідні дані оцінки SynthID — банер на борту танкера згенерований ШІ

Реальність виявилася протилежною до картинки. Після проміжних виборів 3 листопада, на яких демократи здобули більшість в обох палатах Конгресу, демократи в Комітеті Сенату з міжнародних відносин розіслали портам, банкам і приватним компаніям, причетним до угоди щодо російського дизелю, листи з вимогою зберегти всі документи — це підготовка до розслідувань, які очікуються, коли нова більшість у січні 2027 року очолить комітети. Ще до виборів демократи із Сенату та Палати представників разом з республіканським сенатором Томом Тіллісом попередили найбільші банки й порти, що імпорт російського дизелю суперечить закону 2022 року і може тягнути кримінальну відповідальність не лише для імпортера, а й для всіх, хто сприятиме угоді, а сенатор Річард Блюменталь вимагав від грецького оператора Agioi Fanendes розвернути танкер. Тож замість «прекрасних санкцій» американські компанії отримують попередження про можливі розслідування, а російське пальне — проблеми з покупцями.

Фейк розрахований на те, щоб висміяти саму ідею санкцій і переконати аудиторію: Захід лицемірний, обмеження проти Росії лише декларативні й уже розвалюються, а Вашингтон «сам купує» російське пальне. Суперечлива угода Трампа дала для цього зручний гачок, а згенерований банер перетворив політичне рішення на нібито відкрите знущання з санкційного режиму. Показово, що для підробки використали фото зовсім іншого танкера, а поширювали її насамперед у грузинському та російськомовному сегментах соцмереж, де наратив про марність санкцій проти Росії має сприятливий ґрунт.

Фейк, що у Києві написали «фашисти» на вікні ресторану корейської кухні

Проросійські телеграм-канали поширюють згенероване штучним інтелектом фото, на якому нібито зображено корейський ресторан у Києві з написом «фашисти» на фасаді. Автори дописів пов’язують вигаданий акт вандалізму з напругою у відносинах України та Південної Кореї після дипломатичного непорозуміння щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Насправді зображення створене за допомогою ШІ, а повідомлень про такий інцидент від українських медіа чи правоохоронців не було. Ситуацію проаналізували фактчекери проєкту StopFake.

На штучне походження зображення вказує невидима водяна позначка SynthID. Її виявили за допомогою інструменту для перевірки зображень на справжність. 

Приклад дезінформаційного повідомлення

Фейкове фото поширюють на тлі справжнього дипломатичного конфлікту між Україною та Південною Кореєю. 23 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив, що Україна передала Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Обидва потрапили в полон у січні 2025 року в Курській області.

Південнокорейська сторона заявила, що Київ і Сеул домовилися не розголошувати інформацію про передачу полонених через загрозу для їхніх родин у Північній Кореї. Президент Лі Чже Мьон різко відреагував на повідомлення Зеленського в соцмережі X, а згодом заявив, що Україна виставила його «брехуном». Київ заперечив існування домовленості про нерозголошення, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію дипломатичним непорозумінням.

6 жовтня очільник МЗС Південної Кореї Чо Хьон заявив, що отримав від Сибіги повідомлення з «вибаченням», однак Сеул вважає його недостатнім. Українське МЗС заперечило, що міністр вибачався. 8 жовтня Південна Корея вирішила відкликати свого посла з України — уперше з 2008 року. Згодом Сеул відкликав ще вісьмох дипломатів, пояснивши це нездатністю Києва врегулювати ситуацію та постійною загрозою російських авіаударів. Водночас контакти між міністрами закордонних справ двох країн збереглися. Україна також офіційно спростувала, що розглядає можливість розриву дипломатичних відносин з Південною Кореєю.

Аналітики вважають, що причини конфлікту виходять за межі дипломатичного протоколу. Професор Католицького університету Америки Ендрю Йо у статті для Time пояснює розбіжності різними геополітичними інтересами Києва та Сеула. Україна, оприлюднивши історію полонених, могла прагнути привернути увагу Південної Кореї до потреб української армії. Сеул натомість зацікавлений у збереженні можливостей для дипломатичних контактів з Північною Кореєю. Президент Лі Чже Мьон виступає за мирне співіснування з Пхеньяном, а прийом північнокорейських військових, які воювали проти України, ускладнює просування цієї позиції.

Ендрю Йо також застерігає, що публічне розголошення інформації про полонених могло дати Північній Кореї привід використати їхні родини як показовий приклад наслідків перебіжництва. На його думку, Києву та Сеулу варто узгодити спільний протокол дій у подібних випадках.

Дослідник Кореї з Австралійського національного університету Леонід Петров, зі свого боку, вважає, що південнокорейська влада могла навмисно надати історії масштабів скандалу через падіння рейтингу президента Лі Чже Мьона. На середину жовтня його підтримували 35,2% громадян, а рейтинг знижувався другий тиждень поспіль. Водночас Петров погоджується, що обміни та передачі північнокорейських полонених варто проводити непублічно: у Південній Кореї діє багато північнокорейських шпигунів, частина яких може маскуватися під перебіжчиків.

Таким чином, автори фейку використали реальну дипломатичну суперечку, щоб створити вигадане свідчення нібито ворожого ставлення українців до Південної Кореї. Згенероване ШІ фото мало надати цій історії візуальної переконливості, хоча жодних підтверджень описаного вандалізму немає.

Рекомендації, як безпечно користуватися ШІ-чатботами та перевіряти їхні відповіді

Фахівці Debunk.org підготували інструкцію з безпечного використання ШІ-чатботів, у якій пояснили, як розпізнавати потенційно оманливі відповіді, перевіряти наведені факти та джерела інформації, а також визначати, у яких випадках штучному інтелекту можна довіряти більше. Рекомендації ґрунтуються на дослідженні LLM Disinformation Resilience Audit, під час якого організація перевірила десять популярних ШІ-чатботів на здатність протистояти дезінформації.

Для дослідження чатботам запропонували оцінити десять дезінформаційних наративів про Литву. Запити формулювали литовською мовою та просили моделі аргументувати неправдиві твердження, підкріплюючи їх джерелами. Результати показали, що 46 зі 100 відповідей тією чи іншою мірою підтримували дезінформацію. Частина чатботів повторювала неправдиві твердження, інші подавали їх у форматі «двох рівнозначних позицій», створюючи враження легітимної дискусії.

Навіть чатботи, які спростовували неправдиві твердження, нерідко наводили ненадійні джерела. Серед них були медіа, пов'язані з російською державою, вигадані вебсторінки та ресурси, авторитетність яких перебільшували. Деякі моделі навіть посилалися на фактчекінгові матеріали як на підтвердження тих тверджень, які ці матеріали спростовували.

У Debunk.org наголошують: відповідь чатбота варто сприймати лише як відправну точку для перевірки інформації, а не як остаточний висновок.

Як критично оцінювати відповіді ШІ

Передусім користувачам радять пам'ятати, що впевнена й переконлива відповідь чатбота не обов'язково є правильною. ШІ генерує текст, прогнозуючи, які слова найімовірніше мають іти одне за одним, спираючись на закономірності, засвоєні з великих масивів тексту. За замовчуванням він не перевіряє кожне твердження на відповідність достовірним фактам.

Через це поширені неправдиві твердження можуть з'являтися у відповідях з таким самим упевненим тоном, як і достовірна інформація. Навіть якщо попросити чатбот перевірити певне твердження, результат усе одно потрібно верифікувати самостійно.

У Debunk.org радять звертати увагу на кілька ознак потенційно ненадійної відповіді. Та обережно ставитись до штучного балансу між правдою та дезінформацією. Чатботи часто намагаються демонструвати нейтральність, представляючи обидві сторони суперечливого питання. Такий підхід доречний, коли йдеться про дискусію щодо суспільної політики або різні оцінки певного рішення. Проте він вводить в оману, якщо одна позиція ґрунтується на встановлених фактах, а інша є дезінформацією.

У дослідженні 12 зі 100 відповідей містили таке хибне балансування. Наприклад, на запитання про законність радянської анексії Литви в 1940 році один із чатботів представив «позицію Литви» та «аргументи Радянського Союзу» як дві рівнозначні версії, залишивши користувачеві вирішувати, яка з них правильна.

Насторожити мають формулювання на кшталт «одна з версій» або «я представлю обидві сторони», особливо якщо після позначення певного твердження як пропаганди чатбот усе одно наводить аргументи на його користь. У таких випадках варто запитати: чи справді це питання має кілька рівнозначних відповідей? Хто дотримується кожної з позицій і якими доказами їх обґрунтовує? Яких висновків дійшли історики, суди або міжнародні організації?

Відокремлення фактів від пояснень та оцінок. Маніпулятивні твердження часто починаються з інформації, яка відповідає дійсності, але потім доповнюються необґрунтованими причинно-наслідковими зв'язками або суб'єктивними висновками.

У Debunk.org наводять приклад твердження: «Ціни на електроенергію зросли на 65% через те, що Литва припинила купувати російську енергію, отже, ця політика зрадила народ».

У ньому поєднано три різні типи інформації: факт, який можна перевірити (зростання цін на 65%); пояснення, яке потребує окремих доказів (причиною стало припинення закупівель російської енергії); оцінку, яку не можна встановити лише за допомогою фактів (політика «зрадила народ»).

Правдивість першої частини не означає, що правильними є всі наступні висновки. Зокрема, чатботи можуть плутати кореляцію з причинно-наслідковим зв'язком і подавати два явища як причину та наслідок лише тому, що вони відбувалися приблизно одночасно.

Тому варто запитувати чатбота, які частини його відповіді є фактами, які — поясненнями, а які — оцінками. Також потрібно перевіряти припущення, на яких побудовано запитання та відповідь.

Вимагати пояснень і доказів. Надійна відповідь має пояснювати, на чому ґрунтуються її висновки. Зокрема, вона повинна містити конкретні факти, дати, документи або офіційні дані. Самої впевненості чатбота недостатньо.

У Debunk.org радять звертати увагу на відповіді, у яких чатбот робить висновки без пояснення їхніх підстав, відмовляється відповідати без уточнення причини або наводить цифри без належного контексту.

Наприклад, один із чатботів видав обладнання на суму 608 мільйонів євро, яке Україні надали кілька донорів, так, ніби всі ці кошти сплатила виключно Литва.

Окремим приводом для перевірки має бути зміна мови відповіді або джерел. Якщо на запит литовською чатбот відповідає російською чи англійською, це може свідчити про нестачу надійних матеріалів литовською мовою.

У таких ситуаціях варто ставити додаткові запитання: на яких фактах ґрунтується відповідь? Чому саме це твердження правильне або хибне? Чиї це цифри та що саме вони вимірюють? Яке джерело підтверджує конкретну інформацію? Що про це повідомляють литовські або міжнародні джерела?

Як перевіряти джерела, на які посилається чатбот

Також у дослідженні є рекомендація не довіряти посиланням, які ШІ додає до своїх відповідей. Під час дослідження Debunk.org майже кожне п'яте джерело, наведене чатботами, виявилося ненадійним. Серед них були ресурси, пов'язані з російською державою, пропагандистські та упереджені сайти.

Крім того, чатботи неправильно називали джерела. Наприклад, прокремлівський сайт міг бути представлений як матеріал литовського суспільного мовника LRT, а сторінка білоруського державного ресурсу — як публікація Reuters або BNS.

Щонайменше 25 посилань у дослідженні були вигаданими або не вели на сторінки, на які посилався чатбот. Також траплялися випадки, коли фактчекінгові матеріали використовували як докази на користь дезінформаційних тверджень, які вони насправді спростовували.

Тому кожне наведене чатботом джерело варто перевіряти за критеріями:

  • Чи існує це джерело насправді?
  • Чи відповідає назва джерела, наведена чатботом, реальному ресурсу?
  • Хто стоїть за цим медіа або організацією? Чи можна вважати їх надійними?
  • Чи справді в матеріалі йдеться про те, що стверджує чатбот?
  • Чи не вирвано цитату або статистику з контексту?
  • Чи не є джерело пропагандистським або упередженим?

У Debunk.org радять вимагати в ШІ надавати першоджерела — документи, офіційні записи та інші оригінальні матеріали, а не лише посилання на вебсторінки або перекази інших публікацій.

Для перехресної перевірки інформації потрібно використовувати джерела, які відповідають темі запиту. Наприклад, офіційні установи — для перевірки державної статистики та офіційних даних, авторитетні медіа — для інформації про події, істориків і суди — для історичних питань, а фактчекерів та бази дезінформаційних наративів — для перевірки відомих пропагандистських тверджень.

Коли варто звертатися до ШІ-чатботів

У Debunk.org пишуть, що чатботи зазвичай краще відповідають на запитання про добре задокументовані теми. Що менше достовірної інформації доступно про певне питання, то обережніше потрібно ставитися до отриманої відповіді.

Перед тим як використовувати чатбот для пошуку інформації, організація радить оцінити, чи здатен він надати відповідь з потрібним рівнем точності та деталізації.

Відповідь чатбота ймовірніше буде надійною, якщо одночасно виконуються три умови:

1. Запитання стосується фактів, а не політичних рішень чи суспільних дилем. Дослідження показало, що найкраще чатботи протистояли неправдивим твердженням у випадках, коли питання вже було врегульоване судовими рішеннями або підтверджене історичними документами. У 24 із 30 таких відповідей (80%) вони відхилили дезінформаційні запити.

2. Достатньо загального огляду теми. Навіть чатботи, які спростовували неправдиві твердження, часто надавали недостатньо деталізовані відповіді. Зокрема, 39% посилань вели на головні сторінки сайтів або енциклопедії, а менш ніж 10% — безпосередньо на документи та першоджерела. Тому для пошуку конкретних фактів, цифр або документів варто звертатися безпосередньо до оригінальних матеріалів.

3. Тема добре відома та давно висвітлюється. Чатботи краще працюють із питаннями, які тривалий час висвітлювалися багатьма медіа та досліджувалися в різних країнах. Натомість нові події, локальні питання та вузькоспеціалізовані теми можуть мати недостатньо надійних джерел в інтернеті. У таких інформаційних прогалинах неправдиві твердження легше потрапляють у відповіді моделей.

Особливої уваги потребують запити мовами, якими користується кілька мільйонів людей. За результатами дослідження, механізми захисту чатботів від дезінформації можуть працювати менш ефективно такими мовами, як литовська. Якщо достовірних матеріалів певною мовою бракує, чатботи можуть використовувати джерела іншими мовами, зокрема російськомовні ресурси, пов'язані з російською державою.

За мемом про Румпельштільцхена стирчать вуха російської «НейроФерми»

Вірусне відео з казковим Румпельштільцхеном, яке в жовтні 2026 року перетворилося на міжнародний мем і зібрало мільйони переглядів, створили авторки російського ШІ-проєкту «НейроФерма». Його зв’язок із Росією підтверджують дані про реєстрацію підприємницької діяльності однієї з авторок в Оренбурзькій області. Водночас доказів співпраці проєкту з російськими державними структурами чи пропагандистськими медіа не виявили. Про російський слід розповів Андрій Богданович із «Детектора медіа».

Ролик із персонажем казки братів Грімм спочатку сприймали як фрагмент старого фентезійного фільму. У відео чоловічок з кучерявим волоссям танцює перед переляканою дівчиною, перетворює солому на золото і зрештою стає принцом. Деякі користувачі навіть намагалися знайти цей епізод у фільмі «Румпельштільцхен» 1987 року. Насправді такого фрагмента у стрічці немає — відео повністю створене за допомогою штучного інтелекту.

Кадр із відео, опублікований авторами

Першоджерело вдалося встановити завдяки дослідникам інтернет-культури з Know Your Meme та журналістам NBC News. 27 серпня 2026 року ролик опублікували в інстаграмі у спільному дописі акаунтів Stroinaya, Neuroferma й Anna Glinskaya. NBC News називає основною авторкою відео Тетяну Терещенко, яка представляється ШІ-художницею та режисеркою.

Спочатку ролик був демонстрацією можливостей генеративного штучного інтелекту: авторки показали, як можна створити кінематографічну історію без акторів, знімальної групи й декорацій. Про використання ШІ вони повідомляли відкрито.

Міжнародним мемом відео стало після того, як інші користувачі почали додавати до нього музику й нові підписи. 29 вересня користувач тіктоку @6aimbot9 опублікував перероблену версію під пісню американського репера Riff Raff «Tip Toe Wing In My Jawwdinz». За тиждень ролик набрав понад 850 тисяч переглядів. 1 жовтня його поширили в соцмережі X, де публікація за наступні п’ять днів зібрала 9,8 мільйона переглядів. Згодом з’явилися десятки варіацій з персонажами серіалів, відомими людьми та стримерами.

За даними розслідування, початкове відео створили в межах проєкту «НейроФерма», який представляють Тетяна Терещенко й Анна Глинська. Проєкт займається виробництвом рекламних роликів, анімації, музичних кліпів, цифрових моделей і короткометражних фільмів за допомогою ШІ. Також на його сайті продають навчальні курси зі створення цифрового контенту. Станом на жовтень 2026 року їхня вартість становила від 14 450 до 24 490 російських рублів.

«НейроФерма» заявляє про понад тисячу учнів, більш ніж два роки роботи зі штучним інтелектом і співпрацю з понад 40 великими замовниками. Однак ці показники є твердженнями самого проєкту, незалежного підтвердження їм немає. Автори розслідування припускають, що вірусне відео може бути для студії не лише творчою роботою, а й демонстрацією її можливостей потенційним клієнтам.

Російський зв’язок проєкту підтверджують його реквізити. На сайті «НейроФерми» вказана індивідуальна підприємиця Анна Глинська. Дані російських бізнес-реєстрів свідчать, що її підприємницьку діяльність зареєстрували 27 лютого 2026 року в Оренбурзькій області. Основним видом діяльності зазначена роздрібна торгівля через інтернет, серед додаткових — освітні та інші послуги. Водночас реєстрація бізнесу в цьому регіоні сама по собі не доводить, що обидві авторки там проживають.

Реєстраційні документи Анни Глинської

У розслідуванні також перевірили можливі зв’язки «НейроФерми» з російськими державними структурами. Документальних підтверджень співпраці з Міністерством оборони Росії, російськими військовими чи державними пропагандистськими медіа не знайшли. У відкритих реєстрах немає й підтверджених державних контрактів зареєстрованої підприємниці. Водночас такі дані не охоплюють усіх можливих приватних замовлень і субпідрядів.

Також не вдалося знайти повного переліку понад 40 великих клієнтів, про співпрацю з якими заявляє проєкт. Немає й належним чином підтверджених публічних заяв Терещенко та Глинської на підтримку російського вторгнення в Україну або його засудження. Частина їхніх публікацій у соцмережах недоступна, а повного архіву дописів за 2022–2026 роки немає. Тому називати авторок російськими пропагандистками на основі зібраних даних було б безпідставно.

Водночас історія відео демонструє, як комерційний цифровий продукт може поширюватися міжнародною аудиторією, майже повністю втрачаючи зв’язок із першоджерелом. Мільйони користувачів бачать кумедний танець, додають власні жарти й поширюють мем, не знаючи, хто його створив і де зареєстрований бізнес авторів.

Це не означає, що кожен розважальний продукт російського походження є інформаційною загрозою або що за його поширенням стоїть Кремль. Однак популярність відео може стати додатковою рекламою для студії, допомогти їй здобути впізнаваність і зацікавити потенційних замовників. Тож навіть розважальний контент варто перевіряти на предмет його походження та авторства.

ШІ-відео про мародерів у Марселі з написом «Київ» на одязі

У соціальних мережах поширюють відео, яке нібито записала камера спостереження у французькому Марселі. На кадрах двоє юнаків у масках несуть коробку з телевізором, а один із них одягнений у худі з написом «Київ». Проросійські користувачі звернули увагу на цей напис, натякаючи на причетність України до пограбувань під час протестів у Франції. Однак відео створили за допомогою штучного інтелекту, про дезінформаційні повідомлення розповіли StopFake.

Фактчекери перевірили відео за допомогою спеціального інструменту для виявлення SynthID — невидимої цифрової водяної позначки, яка вказує на походження матеріалу з нейромережі. Перевірка підтвердила, що кадри були згенеровані штучним інтелектом, а отже, не можуть слугувати доказом описаного інциденту в Марселі.

Приклад поширення дезінформаційного повідомлення

Водночас масові заворушення та випадки мародерства у Франції під час загальнонаціональних протестів у жовтні справді відбувалися. За даними влади, на вулиці вийшло приблизно пів мільйона людей. Протести супроводжувалися пограбуваннями й підпалами магазинів та мерій. За повідомленнями Euronews, у Парижі групи чоловіків у масках і темному одязі проникали до торгових точок, звідки виносили одяг, ювелірні вироби, продукти та інші товари.

Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню повідомляв, що постраждали щонайменше три тисячі торгових точок, а збитки сягнули сотень мільйонів євро. Поліція затримала понад 2500 осіб, близько тисячі правоохоронців зазнали поранень. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс визнав, що правоохоронці втратили контроль над ситуацією, попри залучення приблизно 60 тисяч поліціянтів і жандармів по всій країні.

На тлі реальних заворушень поширювалася й дезінформація, зокрема фальшиві зображення, створені за допомогою штучного інтелекту. Президент Франції Емманюель Макрон заявляв про «іноземну маніпуляцію інформацією», водночас наголошуючи, що ознак іноземного втручання безпосередньо в перебіг подій немає. Серед прикладів фейків — фотографія літнього подружжя, яке нібито пограбували та роздягли протестувальники.

Дезінформація, ШІ та бот-мережі на парламентських виборах у Сербії

Напередодні дострокових парламентських виборів у Сербії 25 жовтня 2026 року координована мережа з 332 фейкових акаунтів за 12 днів опублікувала 39 313 повідомлень: вона просувала Александара Вучича й атакувала незалежні медіа N1 та Nova.rs. Такі висновки зробили Balkan Free Media Initiative та Media Forensics Hub Університету Клемсона у звіті «Подвійна атака». Сербські фактчекерські проєкти Raskrikavanje, Istinomer і FakeNews Tragač у своїх дослідженнях доповнюють картину: понад дві третини виявлених ними фейків були спрямовані проти опозиційного «Студентського списку», а ШІ-підробки стали звичним інструментом кампанії.

Чому ці вибори важливі

Чергові парламентські вибори в Сербії мали відбутися лише в грудні 2027 року. Але з листопада 2024-го, коли в Новому Саді обвалився бетонний навіс на щойно відремонтованому вокзалі і загинули 16 людей, країна жила в режимі тривалої політичної кризи. Студенти пов'язали трагедію з корупцією та недбалістю влади, у березні 2025 року на вулиці виходило понад 100 тисяч людей, а головною вимогою стали дострокові вибори. На початку вересня 2026 року Вучич поступився: розпустив парламент, а 27 вересня склав президентські повноваження, щоб балотуватися на посаду прем'єр-міністра. Третій президентський термін конституція йому забороняє.

Аналітики пояснюють цей крок бажанням зменшити ризики: замість збігу президентських і парламентських виборів 2027 року — одна кампанія, яку Вучич розраховував провести на своїх умовах і маючи ініціативу, поки студентський рух ще не став повноцінною партією. Розрахунок не спрацював. За попередніми даними, які публічно оголосив Вучич, «Студентський список» на чолі з Іллею Срдановичем отримав приблизно 2,2 млн голосів проти 1,72 млн у Сербської прогресивної партії і може самостійно сформувати більшість — 135–140 з 250 мандатів.

За результатом підрахунку 98% бюлетенів на 29 жовтня «Студентський список» отримує 140-141 мандат (53% голосів), а партія Вучича 103-104 мандати (39% голосів). Для формування уряду потрібна більшість у 126 місць у парламенті. Скриншот poliwave.com

Для України це не лише балканська внутрішня справа. Сербія — кандидатка на вступ до ЄС, яка так і не приєдналася до санкцій проти Росії й роками балансувала між Брюсселем, Москвою та Пекіном. Новій владі доведеться визначитися із зовнішньополітичним курсом, а сербська кампанія стала ще одним тестом того, як ШІ й ботомережі використовують у виборах держав, що поки не потрапляють під дію європейського Акта про цифрові послуги (DSA).

«Подвійна атака»: боти за Вучича і проти незалежних медіа

Дослідники Balkan Free Media Initiative поєднали моніторинг соцмереж, мережевий аналіз і розбір політичних наративів. 332 несправжні акаунти були об'єднані в 97 координованих кластерів і працювали передусім в іксі, менше у фейсбуці. Понад третина їхньої активності припала на просування Вучича: масові репости і взаємодія створювали враження широкої підтримки та штучно піднімали видимість його дописів.

Другим напрямом стала спроба вплинути на незалежні медіа. N1 та Nova.rs (телеканал Nova S і його вебпортал) — це провідні незалежні опозиційні медіа в Сербії, які донедавна належали міжнародному холдингу United Media (частина United Group), а згодом перейшли у власність європейських інвесторів vreme.com. На тлі сербського медіапростору, де більшість центральних телеканалів і таблоїдів жорстко контролюються державою або лояльні до влади, ці ресурси є головним джерелом альтернативної інформації.  

Під дописи N1 та Nova.rs, двох найбільш довірених незалежних редакцій, боти системно закидали ворожі коментарі, щоб підірвати довіру до них. Автори наголошують, що онлайн-цькування збіглося з офлайн-тиском. У квітні 2026 року з посади усунули головного редактора N1, а 17 серпня португальська інвестиційна група Alpac Capital отримала в управління N1, Nova S та кілька інших сербських медіа і звільнила їхніх директорів. Профспілки цих редакцій засудили спосіб поглинання.

Платформи та соцмережі реагували на роботу ботоферм під час виборчої кампанії слабко/пасивно. X заблокував лише приблизно 20% виявлених дослідниками акаунтів, і ядро мережі вціліло. BFMI закликає платформи блокувати цілі мережі, а не окремі акаунти, а сербську владу — зобов'язати партії розкривати витрати на онлайн-агітацію.

Що зафіксували сербські фактчекери

Сербська платформа FakeNews Tragač з 9 вересня до 21 жовтня зафіксувала 59 випадків дезінформації. Понад дві третини з них були спрямовані проти «Студентського списку», лише 8% — проти СНС (партії Вучича). Серед медіа найчастіше фейки поширювали проурядові Alo, Informer, B92, 24 Sedam і «Вечерње новости», а найпоширенішим прийомом стало приписування опонентам вигаданих заяв і дій.

Теми передвиборчої дезінформації, що визначили фактчекери Fakenews.rs 

Підробки проти лідера опозиції. Головною мішенню став перший номер «Студентського списку» Ілля Срданович. У соцмережах поширювали фото, на якому він нібито показує «албанського» двоголового орла. Портал FakeNews Tragač знайшов ознаки ШІ-обробки фото, а в оригіналі із зустрічі студента-велосипедиста в Новому Саді обидва чоловіки показують три (а не два) пальці. Фактчекерські ініціативи Raskrikavanje та Istinomer викрили ще один змонтований жест — «чорногорську L» замість піднятого кулака. А Informer опублікував підроблену виписку з хорватського кадастру про нібито будинок Срдановича в Хорватії; за даними Raskrikavanje, сторінку реєстру просто переписали через інструменти розробника браузера.

Основні техніки маніпуляцій перед виборами в Сербії, які визначили фактчекери Fakenews.rs

Передвиборчий ШІ-«слоп». Останні три тижні кампанії фактчекери фіксували хвилю дешевого ШІ-контенту. Згенероване відео з банером «Студенти перемагають» на вулицях Приштини мало пов'язати опозицію з косовськими албанцями. Його першим виклав тікток-акаунт «Orlovo gnezdo», що відкрито підтримує СНС, і відео набрало понад 260 тисяч переглядів. ШІ грав і на боці опозиції: Istinomer спростував зображення, на якому Новак Джокович нібито пише на об'єктиві камери «3» — номер «Студентського списку» в бюлетені.

Джерело інфографіки: дослідження фактчекерів raskrikavanje.rs

Фактчекери з Raskrikavanje проаналізували 166 обкладинок таблоїдів Kurir, Alo, Informer і «Вечерњих новостей» за 43 дні кампанії. Фото Вучича було на 140 з них, а маніпулятивних матеріалів нарахували 141. Видавці цих газет отримували сотні тисяч євро з державних контрактів, а Kurir цього року повністю перейшов у власність державної «Телеком Србија».

Джерело інфографіки: дослідження фактчекерів raskrikavanje.rs

Урок для країн-кандидатів до ЄС 

Сербська кампанія показала, що дезінформація на виборах діє на двох рівнях. Окремі ШІ-фейки та перекручені цитати фактчекери спростовують за лічені години чи за кілька днів. Але ботомережі, тиск на редакції та тиражі лояльних таблоїдів поступово змінюють саме середовище, в якому виборці шукають правду. Поразка партії Александара Вучича «Студентському списку» не означає, що ця інфраструктура зникла: BFMI радить і після виборів стежити за спробами дискредитувати підсумки голосування, спостерігачів і незалежні медіа.

Для України з цього випливають два висновки. Країни-кандидати до вступу в ЄС залишаються поза захистом DSA, і протидія ботомережам залежить від доброї волі платформ, які блокують окремі акаунти, а не мережі. Водночас місцеві незалежні фактчекери, які працюють системно, виявилися найнадійнішим джерелом даних про те, хто і проти кого вів інформаційну війну.

«Слопаганда» по-ізраїльськи: як партії використовували ШІ-картинки, дипфейки й ботів на виборах до Кнесету

На парламентських виборах в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року штучний інтелект перетворився на повсякденний інструмент передвиборчої боротьби. Головним джерелом синтетичного контенту виявилися не іноземні тролі, а самі партії та політики: вони генерували вигадані «зустрічі» суперників з арабськими лідерами, сцени із загиблими солдатами та ядерним вибухом над Тель-Авівом. Ізраїльська фактчекінгова організація FakeReporter, крім того, викрила мережу ботів зі ШІ-згенерованими обличчями, яку пов'язала з кампанією партії міністра нацбезпеки Ітамара Бен-Гвіра.

Контекст

Це перші вибори після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та війн з Іраном, і головним питанням кампанії було — чи збереже владу Біньямін Нетаньягу, якого опоненти вважають відповідальним за провал 7 жовтня. На попередніх виборах у листопаді 2022 року його блок здобув 64 зі 120 мандатів і сформував найправіший уряд в історії країни — з ультраправими партіями «Релігійним сіонізмом» Бецалеля Смотріча та «Єврейською силою» («Оцма Єгудит») Бен-Гвіра. Цього разу головним суперником прем'єра став колишній начальник Генштабу Гаді Айзенкот і його центристська партія «Яшар».

За попередніми даними Центральної виборчої комісії станом на 28 жовтня (підраховано майже 5 млн голосів), більшості не має ніхто. Блок Нетаньягу отримує 53 мандати: «Лікуд» — 26, ультраортодоксальні «Об'єднаний іудаїзм Тори» і ШАС та «Єврейська сила» — по 7, «Релігійний сіонізм» — 6. Опозиційний блок — 48: «Яшар» — 21, спільний список Нафталі Беннета і Яїра Лапіда «Бе-Яхад» — 12, «Демократи» Яїра Голана — 8, «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана — 7. Рекордні 19 мандатів мають арабські партії («Об"єднаний список» — 12, «Раам» Мансура Аббаса — 7). Лише з ними опозиція набирає 67 голосів, але частина її лідерів не готова спиратися на арабські фракції, а Айзенкот відкидає уряд під керівництвом Нетаньягу, тож країна може піти на чергові вибори. Саме «арабське питання» і стало головною мішенню ШІ-пропаганди впродовж усієї кампанії.

ШІ-контент у агітації 

Масштаб явища фіксував проєкт ZeBeAI ("Це створено ШІ") професорки Відкритого університету Ізраїлю Анат Бен-Давид, який відстежував ШІ-контент партій і політиків у Facebook, Instagram, X і TikTok. Станом на 17 серпня «Лікуд» із великим відривом лідирував за кількістю таких матеріалів (70% всього контенту партій у соцмережах). А серед окремих політиків перше місце посів депутат від «Лікуду» Аріель Кельнер — 179 публікацій, далі йшли його однопартійці Ханох Мільвідський (79), міністр Дуді Амсалем (66) та Авіхай Боарон (61); сам Нетаньягу опублікував 20 таких дописів. 

На одному зі ШІ-фото, опублікованих партією «Лікуд» (партією Нетаньяху), Беннет і Лапід зображені як діти, які слухняно сидять на задньому сидінні автомобіля, за кермом якого сидить лідер арабської партії РААМ Мансур Аббас. Фото супроводжується підписом: «У будь-якому разі, Беннет і Лапід знову підуть на співпрацю з «Братами-мусульманами» — прихильниками тероризму».

Найпоширеніший сюжет — «змова» суперників з арабами. У січні «Лікуд» опублікував колаж, на якому Беннет і Лапід разом із лідерами арабських партій піднімають зчеплені руки. Голова ЦВК, суддя Верховного суду Ноам Зольберг, наказав видалити зображення як надто реалістичне й присудив партії Беннета 8,5 тис. шекелів судових витрат. Далі були ролики, де обличчя Беннета і Лапіда «спадають», відкриваючи обличчя Мансура Аббаса та Ахмада Тібі, і відео міністерки від «Лікуду» Іділ Сільман, у якому Беннет прокидається від «кошмару» в обіймах Аббаса. 23 червня Смотріч поширив ролик, де в реальні кадри вмонтовано згенероване рукостискання Айзенкота з президентом Палестинської адміністрації Махмудом Аббасом; Зольберг наказав прибрати і його — позначка про ШІ була розміщена так, що не руйнувала враження справжньої події. Прийом використовувала й опозиція: Ліберман на День святого Валентина опублікував ШІ-фото Нетаньягу, який тримає за руку Мансура Аббаса.

Акаунт Агвідора Лібермана на День святого Валентина опублікував ШІ-фото Нетаньягу, який тримає за руку лідера арабської партії РААМ Мансура Аббаса
Згенероване ШІ відео з Ґаді Айзенкотом що нібито обіймає сина, що загинув у Ґазі, із підписом "Ґаді, це не чесно", поширене акаунтом Нетаньяху в Х, викликало хвилю обурення й критики в Ізраїлі

Другий за поширенюстю сюжет — апелювання до подвигів армії та загиблих солдатів. Партія Айзенкота випустила відео зі згенерованими солдатами в бою й сценою, де військові приходять до родини з повідомленням про загибель; 6 серпня ЦВК постановила, що заборона використовувати військовослужбовців в агітації поширюється і на їхні ШІ-зображення. «Лікуд» відповів роликом, у якому Айзенкот біжить повз юнака, щоб обійняти Мансура Аббаса. Частина глядачів побачила в юнакові натяк на загиблого в Газі сина Айзенкота, тож після хвилі обурення персонажа замінили на жінку.

За два дні до виборів Біньямін Нетаньягу опублікував ШІ-зображення ядерного вибуху у Тель-Авіві та заявив про загрозу «другого Голокосту» (Фото: Benjamin Netanyahu via X)

Наприкінці кампанії політики ставку зробили на залякування та нагнітання страху. 25 жовтня Нетаньягу поширив згенероване зображення ядерного вибуху над Тель-Авівом з попередженням про «другий Голокост»; Голан і Айзенкот звинуватили його в залякуванні виборців. Напередодні голосування на його сторінці в X з'явилися ШІ-ролики з верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї на лікарняному ліжку.

А в день виборів, як звернув увагу співзасновник FakeReporter Ахія Шац, Нетаньягу тричі опублікував фото довгої черги жінок у нікабах біля дільниці в арабському місті Сахнін із закликом голосувати за «Лікуд» — знімок, за оцінкою Шаца, також може бути згенерованим. Це пряма відсилка до сумнозвісної фрази Нетаньягу 2015 року про те, що «араби масово йдуть на дільниці». Втім, синтетику та ШІ використовував і табір Айзенкота: у його привітанні Нетаньягу з днем народження фігурували ШІ-бойовик ХАМАС у тунелі та «Хаменеї».

Ботоферми та сприйняття ШІ-агітації

За розслідуванням FakeReporter, понад сто акаунтів зі згенерованими ШІ фото профілів видавали себе за звичайних ізраїльтян, розганяли меседжі партії «Єврейська сила» і атакували конкурентів Бен-Гвіра всередині правого табору — міністра фінансів Смотріча, генерала запасу Офера Вінтера та провладний «14 канал». Організація пов'язала мережу з офісом керівника виборчого штабу партії Офера Розенбаума й закликала ЦВК перевірити можливі порушення закону про агітацію. В офісі Бен-Гвіра назвали FakeReporter «радикально лівою» структурою на іноземні гроші (організацію справді фінансує передусім ліберальний New Israel Fund). Шац також розповів про іноземний слід: пов'язаний з Іраном акаунт, що видавав себе за ізраїльтянина, публікував підбурювання проти Нетаньягу, а прихильники прем'єра поширювали ці дописи як «доказ» радикалізму опозиції.

Спроби державного регулювання ШІ-слопу. У липні Кнесет ухвалив спеціальні правила для цих виборів: з 26 липня "реалістичний синтетичний контент" в агітації має містити помітну позначку, а у відео — впродовж усього ролика. Проте, як показав кейс Смотріча, позначка не гарантує, що глядач не сприйме підробку за документ, а контроль переважно запізнюється: радник Нетаньягу Йонатан Уріх видалив шість немаркованих ШІ-матеріалів лише після юридичних попереджень. До того ж будь-яку картинку можна завантажити, обрізати позначку й перезалити в закриті групи WhatsApp і Telegram.

Наслідки масового використання політичними партіями ШІ для агітації було видно в соцопитуваннях. За даними Ізраїльського інституту демократії, 59% ізраїльтян вважають дуже ймовірними нелегітимні спроби внутрішніх політичних гравців вплинути на результати голосування — більше, ніж очікують іноземного втручання (51%). Кожен четвертий, за даними Ізраїльської інтернет-асоціації, розглядав можливість звернутися до ШІ-помічника, щоб вирішити, за кого голосувати.

Висновки

Використання ШІ-агітації на ізраїльських виборах можуть бути показовими для України, яка рано чи пізно проведе повоєнні вибори. Він демонструє, що найбільшу кількість синтетичного контенту можуть виробляти не ворожі спецслужби, а легальні учасники перегонів — і що ШІ насамперед підсилює вже наявні лінії розколу, у цьому випадку між єврейською більшістю та арабською меншиною. Маркування контенту виявилися запізнілими або неефективним: емоційна картинка встигає зробити свою справу раніше, ніж її видалять. Коли фейків стає забагато, будь-який справжній компромат можна відкинути як «черговий ШІ».

«Паралізують Францію, Німеччину, Італію та Іспанію»: у ТікТоці поширюють фейкові ролики під брендами відомих медіа, які залякують Європу протестами 31 жовтня

Аналітики Детектора Медіа зафіксували в ТікТоці нову скоординовану кампанію: 27 жовтня менш ніж за годину з'явилися щонайменше десять фейкових відео, змонтованих під брендами Libération, Le Parisien, La Croix, 20 minutes, BFM, RFI, Euronews, BBC, The New York Times, WIRED, Corriere della Sera та NewsGuard. Головна мішень — масові протести у Франції. Ролики роздувають кількість протестувальників і жертв, вигадують цитати експертів і Ватикану, а наприкінці майже кожного звучить одна й та сама фраза: «загальноєвропейські протести 31 жовтня можуть паралізувати Францію, Німеччину, Італію та Іспанію». Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. 

Скриншоти дезінформаційних роликів, що поширюються у ТікТоці

Ключова теза кампанії — нібито «загальноєвропейські протести 31 жовтня». Насправді на цю дату у Франції анонсовано лише чергову суботню акцію руху «жовтих жилетів», а профспілки призначили національний страйк на 5 листопада. Про скоординовані акції в Німеччині, Італії та Іспанії не повідомляла жодна профспілка чи організація.  

Усі відео зроблено за одним шаблоном і опубліковано впродовж менш ніж години ввечері 27 жовтня: «Libération / Le Parisien / La Croix» (1), «20 minutes» (2), «The New York Times» (3), «WIRED» (4), «Euronews» (5), «BFM» (6), «RFI» (7), «BBC» (8), «Corriere della Sera» (9), «NewsGuard» (10). Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими англійськими іменами та цифрами, без аватарок, лайків і коментарів. Частина роликів має лише тривожну музику й субтитри у фірмовому стилі медіа, частина — згенерований штучним інтелектом англомовний закадровий голос. Субтитри «вшиті» безпосередньо в картинку, а не в опис, — так платформі складніше автоматично розпізнати текст. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії дезінформації VIGINUM описала ще у 2024 році.  

Колаж-порівняння справжніх та фейкових обкладинок Libération та La Croix

24 жовтня, за даними МВС Франції, на вулиці вийшли 410 тисяч людей (організатори називали 800 тисяч), затримали 1314 осіб, постраждали 53 правоохоронці. Пропагандисти ці цифри систематично «підсилюють»:

  • Фейкове «20 minutes» стверджує, що насправді протестувало «не менше 1,9 млн французів», а «поліцейські джерела» нібито визнають, що влада свідомо занижує кількість учасників. 
  • Фейкове RFI від імені соціолога Бернара Лаїра пише про «ефект уробороса»: нібито понад 70% поліцейських симпатизують протестувальникам, а затриманих мало бути «щонайменше 8–12 тисяч». Фейкове BFM запевняє, що поліцейські масово подають рапорти про звільнення. 
  • Найцинічніше виглядають підроблені перші шпальти Libération, Le Parisien і La Croix за 26 жовтня: «849 протестувальників зникли безвісти», «849 людей могли бути вбиті або покалічені поліцією». Жодних повідомлень про зниклих учасників протестів немає ні в офіційних даних, ні в медіа. Порівняння зі справжніми випусками за 26 жовтня показує, як виготовляли фейки: пропагандисти взяли реальні шпальти й замінили лише головну тему, залишивши без змін «шапку», номер випуску й анонси. Справжня Libération того дня вийшла з інтерв'ю мера Траппа Алі Рабеха, який б'є на сполох після расистського теракту, а справжня La Croix — із заголовком «Трапп. Заклик схаменутися» і фото маршу пам'яті загиблого Пенго Боссіо Вангі. У фейковій La Croix фото замінили на натовп протестувальників, але забули прибрати оригінальний підпис: під вигаданим заголовком про 849 зниклих досі стоїть «Під час маршу пам'яті Пенго Боссіо Вангі».  

Другий напрям дезінформаційної кампанії — розпалювання етнічної ворожнечі. Фейкове BBC стверджує, що поліція «повісила» теракт у Траппі на психічно хворого чоловіка, а «свідки бачили за кермом темношкірого». 23 жовтня у передмісті Парижа чоловік відкрив вогонь з автомобіля по перехожих: загинув 26-річний боєць ММА Пенго Боссіо Вангі, ще п'ятеро поранені, зокрема 12-річна дівчинка. Підозрюваного, 39-річного Кевіна Т., затримали невдовзі після нападу; за даними Le Monde, він сам сказав поліції, що хотів «помститися» мігрантам за пограбовані крамниці, а вдома в нього знайшли «Майн кампф». Президент Макрон назвав напад «расистським терактом». Через стан здоров'я підозрюваного затримання справді тимчасово призупинили — цей реальний факт і став «зачіпкою» для фейку. Жодних свідчень про іншого нападника немає.  

У кампанії використовують вигадані цитати екпертів та медійників, які навпаки засуджували та викривали російську дезінформацію. Скриншоти дезінформаційних роликів, що поширюються у ТікТоці

Третій наратив цієї кампанії у ТікТоції — транслювання образу Емманюеля Макрона, який «втік» і «брехливих» медіа. Фейковий WIRED приписує історику Давиду Колону слова про те, що Макрон залишив Францію, усі відео з ним згенеровані ШІ, а «Єлисейський палац варто захопити в будь-якому разі». Фейкове BFM вкладає в його вуста фразу «все, що відбувається на вулицях, легітимне». Колон — дослідник пропаганди, який насправді сам викриває «Матрьошку». Фейковий The New York Times від імені журналіста Девіда Корна стверджує, що France 24, BFM TV, RFI та France TV «пом'якшують» у перекладі слова іноземних експертів про «крах Франції» й «тисячі поранених поліцейських». Слідів такої заяви Корна у відкритих джерелах немає. Фейкове Euronews вигадує, що Лувр замінив 25% експонатів копіями на випадок захоплення музею. Справжній привід — 19 жовтня протестувальники заблокували входи до Лувру, але про жодні копії не йшлося. До того ж у ролику сплутано прізвище нинішнього президента Лувру — Крістофа Лерібо, якого призначили в лютому 2026 року.

До кампанії «залучили» й Ватикан. Фейкова Corriere della Sera стверджує, що Святий Престол закликав Макрона піти у відставку, а особистий секретар Папи Едгар Іван Рімайкуна Інга нібито процитував Понтифіка: єдиний спосіб зупинити насильство — «негайна відставка Еммануеля Макрона». Таких заяв Ватикан не робив.

Показово, що «італійський» ролик має англомовні субтитри: кампанія розрахована передусім на англомовну аудиторію, а не на французів чи італійців.

Це видно й ще одного ролика, що поширюється в рамках поточної кампанії з дезінформації. Фейковий NewsGuard заявляє, що "Франція нібито втручається у вибори до Конгресу США", які відбудуться 3 листопада, з допомогою «сотень тисяч ботів», що "дискредитують Республіканську партію", а співзасновник NewsGuard Гордон Кровіц нібито це підтвердив. Насправді все навпаки: 21 жовтня сенатор Марк Ворнер і конгресмен Джим Гаймс повідомили за підсумками брифінгу розвідки, що Росія веде дезінформаційну кампанію проти Демократичної партії, зокрема з використанням ШІ-реклами та мереж «Матрьошка» і Storm-1516. Детектор Медіа також фіксував подібні кампанії саме проти демократів. Пропагандисти намагаються перевернути наратив і приписати власні методи Франції.

Висновок

Поточна кампанія поєднує дві цілі. Перша — посіяти страх і відчуття некерованого хаосу в Європі, зобразивши Францію державою, де влада брехлива, поліція вбиває, а медіа приховують правду. Друга — напередодні виборів у США посварити американців з Парижем і відвернути увагу від реального російського втручання. Вигадані цифри, підроблені цитати реальних людей і логотипи авторитетних редакцій мають надати цим меседжам видимість незалежного підтвердження, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

«Той самий чоловік із собакою» на руїнах трьох міст: ШІ-зображення видали за доказ «постановних» російських ударів

У польськомовному сегменті іксу та інстаграму поширюють три фото чоловіка з маленьким собакою, нібито знятих після російських атак на Рівне, Дніпро й Київ, і роблять висновок: це «актор», а удари інсценовані. Фактчекери польського Demagog та українського StopFake встановили: справжнє лише одне фото, два інші згенеровані штучним інтелектом.

ШІ-фото, поширюване в польському сегменті інстаграму

Допис, у якому «помітили», що на місцях руйнувань знову й знову з'являється той самий чоловік із песиком, опублікували польськомовні профілі «Міністерство правди» та «Центр юридичних послуг». До дописів додали три зображення з підписами «Жовтень 2026, Рівне», «Грудень 2025, Дніпро» та «Червень 2026, Київ». Різні дати й міста мали створити відчуття, що один і той самий «актор» послідовно «відпрацьовує» різні обстріли по всій країні.

Поширюваний в іксі допис із ШІ-фото набрав понад 100 тис. переглядів

Автентичне лише перше фото, з Рівного. Воно є одним із дванадцяти знімків в офіційному дописі патрульної поліції Рівненської області про роботу рятувальників після російського удару по місцевій школі 13 жовтня. Два інші зображення, із «Дніпра» й «Києва», згенерував штучний інтелект. Аналіз через SynthID виявив у них невидимий для ока цифровий водяний знак, яким маркують згенерований контент. Зворотний пошук показав, що ці кадри ніколи не публікували авторитетні медіа й не використовували в офіційних повідомленнях про атаки на Дніпро чи Київ. Вони трапляються лише в схожих пропагандистських дописах.

Джерело: openai.com

Звідки вони з'явилися, з'ясували фактчекери StopFake: уперше обидва зображення оприлюднив 14 жовтня російський пропагандистський телеграм-канал «Шейх Тамир», а потім їх підхопили інші проросійські канали й польськомовні акаунти. За оцінкою StopFake, присвоївши фото різні дати й локації, автори хотіли подати документальні свідчення російських ударів як постановку й посіяти сумніви в достовірності знімків з офіційних українських джерел. ШІ-контент стає інструментом не лише прямої фальсифікації, а й дискредитації справжньої документації: коли штучні зображення додають до реальних, під сумнів ставлять уже кожне фото з місця удару.

Наратив про «кризових акторів», «тихі вулиці» та «знімальні майданчики» як нібито доказ, що війни в Україні немає, Росія експлуатує не перший рік, і щоразу його спростовують. Нова версія відрізняється тим, що для «доказу» пропагандисти взяли справжнє фото з офіційного допису поліції й додали до нього два згенеровані «двійники».


Дезінформація на виборах у Бразилії: релігія, ШІ-знаменитості і фейкові обіцянки опонентів

Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг на президентських виборах у Бразилії, обійшовши у другому турі сенатора Флавіо Болсонару, який не визнав результатів виборів. Сілва набрав 51,8% голосів. Відрив у результатах становив близько 4 мільйона голосів. Виборча кампанія, як розповіли Agencia Lupa, Aos Fotos i Newtral, не була позбавлена дезінформації, звинувечень опонентів у фальсифікаціях і фейків про підтримку кандидатів ШІ-копіями знаменитостей.

Серед основних дезінформаційних повідомлень на виборах президента Бразилії були звинувачення у фальсифікаціях під час першого туру президентських виборів. У соцмережах поширювали повідомлення про нібито зупинку підрахунку голосів на майже годину, після якої перевага Болсонару над Лулою да Сілвою скоротилася. Автори дописів стверджували, що це свідчить про приховане додавання голосів на користь кандидата від Партії трудящих. Однак Вищий виборчий суд Бразилії пояснив, що через технічний збій із 19:14 до 20:04 тимчасово припинилася публікація результатів, але сам підрахунок голосів тривав безперервно.

Також маніпуляцією назвали твердження про те, що зменшення відсотка голосів Болсонару та одночасне зростання показника Лули да Сілви нібито доводить фальсифікації. Як пояснили фактчекери з бразильського проєкту Aos Fatos, відсоткові показники залежать не лише від кількості нових голосів за конкретного кандидата, а й від результатів інших учасників виборів.

Ще одним приводом для звинувачень у фальсифікаціях стало відео, на якому нібито замінюють виборчу машину на іншу, заздалегідь «підготовлену» для додавання голосів за Лулу да Сілву. Насправді одна з машин мала несправний екран, тому її замінили відповідно до правил Вищого виборчого суду. У відомстві пояснили, що голоси, подані через несправну машину, безпечно переносять на резервний пристрій. Тому виборцям не потрібно голосувати повторно, а їхні голоси не втрачаються.

Окремим напрямом дезінформації стали повідомлення про нібито підтримку кандидатів відомими людьми. За даними Agência Lupa, поширення неправдивих сигналів про перевагу, підтримку або неприйняття кандидатів стало помітнішим порівняно з попередніми президентськими виборами. Частка таких повідомлень зросла з 14,9% у 2022 році до 21,3% у 2026 році. Водночас частка дезінформації про правила голосування та доброчесність виборчої системи зменшилася.

Для створення неправдивих свідчень підтримки кандидатів, як повідомляють Newtral, використовували штучний інтелект. У мережі поширювали згенеровані зображення колишнього футболіста Зіко, інфлюенсерки Вірджинії Фонсеки та лідера політичної партії Missão Ренана Сантоса, які нібито закликали голосувати за Лулу да Сілву. Також поширювали заяву від імені футбольного клубу «Корінтіанс», у якій він начебто висловлював підтримку Болсонару. Фактчекери наголошували, що генеративні інструменти дають змогу створювати фальшиві зображення, заяви та ситуації, яких насправді не було.

Чимало маніпуляцій стосувалися передвиборчих заходів Лули да Сілви та його прихильників. Зокрема, після мітингу в Сан-Паулу 11 жовтня, який, за повідомленнями медіа, зібрав близько мільйона людей, поширювали відео жінки, яка нібито вживала наркотики під час заходу. Однак, як встановили фактчекери AFP, запис зробили в Аргентині, і він циркулював у мережі ще з червня. Болсонару опублікував це відео у своїх соцмережах, але Вищий виборчий суд зобов'язав його видалити матеріал через маніпулятивне представлення подій.

Крім того, пишуть Newtral, у мережі з'явилося згенероване штучним інтелектом фото, на якому працівниця нібито прибирає напис, залишений учасниками мітингу Лули. Ще одне відео подавали як свідчення сатанинського ритуалу під час передвиборчого заходу. Насправді на ньому була березнева релігійна хода за участю представників афробразильських релігійних громад і послідовників традиційних релігій африканського походження.

Поширювали також сфабриковані зображення нібито прихильників Партії трудящих, які приходили голосувати з електронними браслетами, а також відео, на якому Лула да Сілва начебто кидає прапор Бразилії на землю після голосування. Останній ролик вирвали з контексту: на записах з іншого ракурсу видно, що політик передає прапор фотографу. Крім цього, у соцмережах публікували підроблені скриншоти від імені медіа з вигаданими заявами Лули про педофілію, а також створений за допомогою штучного інтелекту сюжет нібито CNN Brasil, у якому йому приписували погрозу державним переворотом у разі поразки на виборах. Деякі його справжні висловлювання також поширювали у скороченому вигляді, спотворюючи їхній зміст.

Ще однією темою стали вигадані передвиборчі обіцянки. Флавіо Болсонару приписували намір підвищити мінімальний пенсійний вік до 70 років, а також поширювали діпфейк, у якому він нібито обіцяв скоротити пенсії та різдвяні виплати. Лулі да Сілві натомість приписували намір закрити церкви в Бразилії, якщо він залишиться президентом. Представники його партії спростували ці твердження, які поширювали й під час попередніх виборчих кампаній 2022 та 2023 років.

Як зазначає Newtral, релігія залишається однією з ключових тем виборчої дезінформації в Бразилії. Фейки про релігійні переконання кандидатів, їхні нібито наміри та поведінку прихильників використовували для дискредитації політиків і впливу на виборців. Важливу роль у поширенні таких маніпуляцій відігравали соціальні мережі, а інструменти штучного інтелекту спрощували створення сфабрикованих фото, відео й заяв.

«Двійники» Кремля: як працює російська мережа дезінформації Doppelganger

Російська мережа Doppelganger приховує державну пропаганду за підробленими медіа та акаунтами нібито звичайних користувачів. Її завдання — послаблювати підтримку України й впливати на політичні настрої за кордоном.

У розслідуванні, опублікованому 21 жовтня 2026 року,  видання The Insider проаналізувало зламане листування адміністрації президента РФ та «Агентства соціального проєктування» (АСП). Документи розкривають організацію виробництва фейків і персональну участь кремлівських посадовців.

Проєкт курує перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, а ключовим виконавцем є АСП Іллі Гамбашидзе. Зв’язки цих структур із російськими операціями впливу раніше встановили й американські органи влади. За даними The Insider, українським напрямом опікується Олександр Харичев, західним — Софія Захарова.

Один з основних інструментів мережі — сайти, які копіюють оформлення справжніх видань. На них розміщують матеріали проти України та західних санкцій, а посилання поширюють через соцмережі. Підробки відтворюють навіть дрібні елементи оригінальних ресурсів, щоб читачі сприймали їх як достовірні джерела. Для просування використовують фальшиві профілі та платну рекламу.

Репост фейкової публікації від Doppelgänger у X-акаунті конгресменки-республіканки Марджорі Тейлор Грін. Джерело: The Insider

Внутрішні інструкції АСП передбачають монтаж, переозвучення, дипфейки та постановні зйомки. Додатковий інструмент — штучний інтелект, який допомагає виробляти контент для різних аудиторій. Маскування під місцевих жителів дозволяє подавати російські повідомлення як думки громадян інших країн.

Приклад фейкової новини від Doppelgänger, 30 червня 2024 року. Джерело: The Insider

Європейським аудиторіям нав’язували ворожість до українських біженців. Для цього вигадували історії про їхні привілеї та публікували провокативні коментарі від імені українців. Окрему кампанію проти України запустили на початку 2023 року. Її цілями визначили дискредитацію керівництва, розкол еліт, деморалізацію військових і дезорганізацію населення. Серед реалізованих фейків — повідомлення, нібито ТЦК видали вдовам загиблих військових консерви з прапорцем як компенсацію.

  Слайди з презентації «Агентства соціального проектування» про результати роботи «Української контркампанії» (середина 2024 року). Джерело: The Insider

Вигадану історію про яхти оточення Зеленського цитував, зокрема, тодішній сенатор США Джей Ді Венс. Реакції західних політиків АСП включало у звіти для Кремля.

Діяльність пов’язаних із мережею людей виходила за межі інтернету: журналісти також повідомляють про їхню участь в організації таборів для підготовки провокацій і саботажу в Європі.

«Польща — не готель»: польські медіа й політики поширили ШІ-відео нібито багатокілометрової черги українців на кордоні

Польські політики з «Конфедерації» та популярні польські медіа поширили відео нескінченної черги легкових автомобілів. За їхньою версією, це українці, які тікають до Польщі від зими без світла й тепла. Фактчекери польського Demagog встановили, що відео та фото згенеровані штучним інтелектом. Багатогодинні черги на кордоні справді є, але стоять у них переважно вантажівки.

Cкриншот допису на фейсбуці депутата партії "Конфедерація" Якуба Перковскі 

Привід для поширення маніпуляцій є реальним: Росія системно б'є по українських електростанціях і ТЕЦ, за прогнозами експертів та урядовців, на Україну чекає важка зима. В окремих регіонах, після черговрих російських обстрілів, уже діють аварійні відключення світла.

Удари позначаються і на роботі кордону. У вересні через загрозу обстрілів призупиняли роботу пунктів пропуску «Ягодин» та «Устилуг» на Волині, і польська сторона щоразу синхронно зупиняла оформлення. У ніч на 13 вересня російська атака пошкодила АЗС біля «Ягодина». До цього додаються митні процедури та хронічно перевантажені вантажні напрямки. Ще в серпні в електронній черзі на «Ягодин — Дорогуськ» для великовантажних машин перебувало понад 1400 вантажівок, а прогнозоване очікування сягало майже семи діб.

Саме на цьому тлі в польських соцмережах почали писати, що українці масово рушили до Польщі пересидіти зиму. 16 жовтня Польське агентство преси повідомило про довгі черги на в'їзд до Польщі. За даними речника Палати фіскальної адміністрації в Любліні Міхала Деруся, через Дорогуськ доводилося чекати до 40 годин, а через Гребенне — понад добу. Ідеться, однак, про водіїв вантажівок.

17 жовтня, цифра тривалості перетину українсько-польського кордону «обросла» картинками та коментарями. Політики «Конфедерації» Лукаш Колада і Якуб Перковський виклали у Facebook відео (1, 2) з колоною легкових авто, що тягнеться до горизонту, — нібито до польсько-українського кордону. «Сотні тисяч українців хочуть перезимувати в Польщі!?» — написав Перковський і додав, що Польща — не готель і не бездонний мішок із грошима.

Скриншот допису у фейсбуці члена партії "Конфедерація" Лукаша Колада

Кадри з того самого відео опублікували популярний портал Wirtualna Polska та сайт Kresy, взявши їх з акаунтів у X. Сторінка United News Network виклала у Facebook ролик з тим самим відео й підписом про 40-годинне очікування, але не уточнила, що мова про фури. На кадрах видно переважно легкові авто, тож склалося враження, що добу й більше на кордоні стоять усі.

Насправді черги, яка зображена на відео не існувало. Demagog звернув увагу, що автомобілі на задньому плані втрачають деталі так, як це типово для ШІ-генерованих зображень. Інструмент Hive AI підтвердив, що відео створене штучним інтелектом. Перевірка через SynthID виявила цифровий водяний знак, яким позначають контент, згенерований інструментами Google.

Результати перевірки на наявність SynthID - відео згенероване ШІ

Державна прикордонна служба України також спростувала інформацію про 40-годинні черги для легковиків. Речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі Укрінформу пояснив, що суттєвих черг для легкового транспорту немає. Навантаження зростає перед вихідними: минулої п'ятниці кордон перетнули 92 тисячі людей, у суботу — 104 тисячі, у неділю — близько 100 тисяч. На польський напрямок припадає половина цього потоку.

На найпопулярніших пунктах — «Устилуг», «Шегині» та «Краківець» — одночасно може стояти 60–70 машин, тоді як на інших черги може не бути взагалі. Для автобусів і вантажівок на виїзд з України діє «єЧерга», а живі черги формуються вже на території сусідніх держав. Їхня тривалість залежить і від зупинок пропуску під час повітряних тривог, і від митного оформлення вантажів. Демченко порадив перевіряти завантаженість пунктів пропуску, яку Західне регіональне управління ДПСУ оновлює кожні три години, і не піддаватися паніці: для легковиків, за його словами, «таких черг точно немає».

Висновки

Кейс показовий тим, що дезінформація тут виросла з цілком реальної проблеми. Черги на кордоні є, і частково їх спричиняє саме російський терор: повітряні тривоги зупиняють оформлення, а удари по енергетиці роблять зиму в Україні справді небезпечною. Але згенерована картинка підмінила факт. Замість вантажівок, що чекають на польську митницю, глядачам показали «навалу» українських сімей.

Найбільше шкоди завдали не анонімні сторінки, а політики й редакції, які ретранслювали ШІ-відео без перевірки й без контексту. Саме їхній авторитет зробив фейк правдоподібним.

Наратив «українці їдуть жити за польський рахунок» ліг на вже підготований ґрунт: у польському інфопросторі регулярно ширяться тези про українців як тягар для бюджету. Насправді біженці з України забезпечують 2,4% ВВП Польщі.

Відповідальність за те, що українцям доводиться тікати від холоду й темряви, несе Росія, яка б'є по енергетиці. Але в цій версії подій її знову немає — є лише «нахабні сусіди» біля польського шлагбаума.

Фейкове відео «китайського шоу дронів» на честь дня народження Путіна згенероване штучним інтелектом

7 жовтня у соціальних мережах (зокрема на Facebook-сторінці Hroniki.news, а також в Instagram та X) почало поширюватися відео, яке нібито демонструє масштабне шоу дронів у Китаї, присвячене дню народження російського диктатора Володимира Путіна.

Скриншот допису в Х 

Дописи супроводжувалися підписами на кшталт: «Китай привітав Путіна». На кадрах видно натовп людей, які нібито знімають на смартфони напис у небі: «Happy birthday, mr. President» («З днем народження, пане Президенте»).

Проте, як встановили фактчекери mythdetector це відео є фейком, створеним за допомогою генеративного штучного інтелекту. На це вказує низка помітних візуальних аномалій та технічних збоїв:

  1. Невідповідність екранів смартфона: На початку ролика люди тримають телефони, нібито фіксуючи світлову інсталяцію в небі, проте на жодному з екранів орієнтовних «глядачів» немає відображення цього напису.
  2. «Пливучий» текст: Упродовж відео напис у повітрі змінюється і на окремих кадрах трансформується у скорочену версію «З днем народження, президенте».
  3. Логічні та візуальні артефакти: Рухи натовпу, освітлення та різкість зображення характерні для синтезованого ШІ-контенту, а не для реальних відеозйомок масових заходів.
Візуальні неточності на відео, колаж mythdetector

Контекст: Президент Китаю Сі Цзіньпін дійсно надіслав офіційне привітання Володимиру Путіну з днем народження 7 жовтня. Водночас у жодних офіційних китайських чи міжнародних медіа немає жодних повідомлень, фото- чи відеодоказів проведення у Китаї будь-яких публічних шоу дронів з нагоди цієї події. Подібні відео створюються проросійськими ресурсами задля імітації широкої міжнародної підтримки російського керівництва.

Розповіді про Бандеру та присяга Blackwater: російська пропаганда за допомогою ШІ атакує Південну Америку

OpenAI викрила російську операцію, яка використовувала підроблені листи до шкіл у Латинській Америці. Російські організатори інформаційної операції надсилали школам фальшиві розпорядження, щоб використати проведені за ними заходи для політичних провокацій і дискредитації України.

Про це з посиланням на опублікований 8 жовтня звіт OpenAI повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

OpenAI заблокували пов’язані з операцією акаунти ChatGPT і назвали кампанію Dark Clark. Її діяльність охоплювала кілька країн Латинської Америки.

Одним з епізодів стала розсилка школам Еквадору листів від імені Міністерства освіти з вимогою провести присягу президенту Даніелю Нобоа та засновнику американської приватної військової компанії Blackwater Еріку Прінсу. У червні в мережі поширилося відео такої церемонії в Гуаякілі. Фактчекери Ecuador Chequea підтвердили, що захід справді відбувся. Водночас міністерство заперечило, що давало відповідні вказівки. Перевірка показала, що листи надсилали з Gmail-адреси, яка імітувала державну пошту, а нумерація документа не відповідала офіційному формату.

Публікація в Х, присвячена події. Джерело: Ecuador Chequea

У Перу організатори, за їхніми внутрішніми звітами, видавали себе за регіональне управління освіти та доручали школам провести заходи про Україну зі згадками Степана Бандери. Вони стверджували, що отримали від деяких закладів підтвердження й фотографії. OpenAI знайшла публікації про такі заходи в латиноамериканських і європейських медіа.

Зокрема, польське видання Myśl Polska приписало їхню організацію українським дипломатам. У тій самій публікації євродепутат Гжегож Браун закликав забороняти в’їзд до Польщі людям, яких він звинувачував у просуванні «антипольських ідеологій». Таким чином шкільний захід, проведений за підробленими вказівками, використали для розпалювання українсько-польських суперечностей.

Інша кампанія в Еквадорі просувала неправдиве твердження, нібито уряд Нобоа через підставні компанії вербує громадян для війни в Україні. Як «доказ» використали фальшивий контракт, текст якого редагували за допомогою ChatGPT. Фактчекери Lupa Media встановили, що приписаний телеканалу Teleamazonas сюжет був підробкою, а зазначений у документі реєстраційний номер компанії не існував у відповідному державному реєстрі.

У Панамі оператори використовували ChatGPT для підготовки фальшивого листа зі звинуваченнями почесного консула України в корупції та тексту озвучення. Матеріал згодом з’явився в TikTok під логотипом місцевого телеканалу TVN Noticias.

Публікація в TikTok із листом, текст якого був написаний учасниками цієї операції. Джерело: OpenAI

Переважно ChatGPT використовували для внутрішньої звітності. Як повідомляє NPR, ці звіти допомогли дослідникам простежити кампанії та зіставити заяви операторів із відкритими джерелами. OpenAI застерігає, що організатори перебільшували результати й іноді приписували собі чужі дії.

Компанія віднесла Dark Clark до п’ятої категорії шестирівневої шкали Breakout Scale — найвищої серед 30 викритих нею операцій із початку 2024 року. Ця категорія відображає поширення кампанії до рівня публічної реакції політиків.

Огрядні «нардепи» і «ТЦКшники», яких не існує: як ШІ-відео в тіктоці розганяють антимобілізаційні наративи

«Детектор медіа» проаналізував два тікток-акаунти — «Виступи в Раді» і «ТЦК-подкаст», які поширюють згенеровані штучним інтелектом відео з карикатурно огрядними «народними депутатами» та «представниками ТЦК». Вісім проаналізованих роликів разом зібрали понад 3,4 млн переглядів — і це при тому, що в обох акаунтів разом трохи більше 5 тисяч підписників, а більшість із них не має жодного маркування ШІ-контенту.

Скриншот — тікток

Хто говорить з трибуни

Акаунт «Виступи в Раді» імітує трансляції пленарних засідань: огрядний чоловік у костюмі зі значком-тризубом виступає з трибуни, позаду — зала Верховної Ради і державний прапор. Акаунт «ТЦК-подкаст» використовує іншу декорацію — студію подкасту з неоновим підсвічуванням, де «депутати» та «військові» в піксельній формі дають «інтерв'ю». Серед останніх публікацій «Виступів у Раді» трапляється й ролик із ШІ-персонажем-хасидом — тобто акаунт не обмежується темою парламенту. Схожий маніпулятивний та згенерований ШІ контент з дезінформацією з використанням образів хасидів, спрямований на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ми вже розбирали минулого тижня. 

Скриншот — тікток

Жоден з персонажів не є реальною людиною. Ми порівняли зображення «депутатів» з фотографіями всіх нардепів нинішнього скликання на офіційному порталі Верховної Ради — збігів немає. Відео або повністю згенеровані, або створені на основі фрагментів реальних телепередач чи ютуб-роликів, у яких обличчя й тіла спікерів замінено ШІ-моделями.

«Виступи в Раді» (опис: «Найгостріші виступи з Верховної Ради. Факти, позиції та слова, які варто почути») має лише 403 підписників та 2632 вподобайки. «ТЦК-подкаст» із промовистим описом «Слава ТЦК!» та згенерованою ШІ аватаркою огрядного військового за робочим столом має 4999 підписників і 53,7 тис. вподобайок. Попри скромну аудиторію, окремі ролики виходять далеко за її межі: у «ТЦК-подкасту» 12 найпопулярніших відео разом набрали понад 3,6 млн переглядів, а один ролик «Виступів у Раді» переглянули 153 тис. разів — у 380 разів більше, ніж акаунт має підписників. Тобто охоплення забезпечують не підписники, а рекомендаційний алгоритм тіктоку.

Навіщо «зайва вага»

Гіперболізована огрядність персонажів — не випадковий дефект генерації, а навмисний візуальний прийом. Товстий чиновник — стійкий образ «зажерливої влади», що «наїлася» коштом народу. Картинка робить висновок за глядача ще до того, як той почує бодай слово: «вони всі крадуть». Ролик, у якому такий «депутат» заявляє: «Яка різниця, що корупція, головне, що всі свої», — лише озвучує те, що вже сказав візуальний ряд. Той самий образ перенесено на «працівників ТЦК» і «командирів»: огрядний «військовий» в уніформі, який дякує ТЦК за «нову роту», уособлює тезу про тилових «ситих» начальників, які посилають на смерть інших.

Найпопулярніші ролики на акаунті «ТЦК-подкаст», колаж скриншотів

Під чотирма проаналізованими роликами з акаунту «ТЦК-подкаст» сумарно понад 8 тис. коментарів, з них понад 5 тис. — під відео з «депутатом», який нібито підтримує мобілізацію багатодітних батьків. Найпопулярніші коментарі (по 8–13 тис. вподобайок) спрямовують гнів проти депутатів загалом: «а ми підтримуємо скасування [відстрочок] для депутатів», «депутати і є ухилянти», «одні солдати голодують, а інші жирують». Навіть під роликом із позначкою ШІ глядачі реагують на «комбата» як на реальну людину («Вот это мразь», «чем кормят этих командиров?»).

Які наративи просувають

  • Усі депутати — корупціонери. Критика корупції подається як «допомога Путіну» — тобто влада нібито відкрито глузує з громадян і таврує тих, хто протестує.
  • Мобілізація — це «захист Зеленського», а не держави. «Депутат» закликає скасувати відстрочки, щоб «захищати батьківщину та Зеленського», — цим підживлюється теза, що війну ведуть заради збереження влади.
  • Скасування відстрочок для багатодітних батьків. Найпопулярніші ролики обох акаунтів експлуатують одну з найчутливіших тем мобілізації: багатодітних батьків називають «ухилянтами», які «ховаються за спідницею». Такі заяви провокують страх і гнів у мільйонів сімей.
  • «Бусифікація» і репресії. Заклик «мочити всіх, хто виходить на мітинги, і в бусиках пояснити, що таке патріотизм», поєднує страх примусової мобілізації з образом влади, що придушує протести.
  • Життя солдатів нічого не варте. «Командир», якому «пришлють нову роту за два тижні», відтворює російський наратив про «м'ясні штурми» та байдужість командування до втрат.
  • Мобілізація жінок. Теза, що жінки «можуть бути штурмовиками», підживлює давній страх примусового призову жінок, який російська пропаганда регулярно вкидає в інфопростір.

Усі ці меседжі збігаються з ключовими наративами російської дезінформації: підірвати довіру до парламенту й органів мобілізації, представити владу ворожою до власних громадян і посіяти розлад між армією, ТЦК та суспільством. Прийом «від першої особи» — коли нібито сам депутат чи працівник ТЦК зневажливо говорить про громадян — діє сильніше за будь-який прямий заклик.

Охоплення і маркування

Лише два з восьми роликів позначені як згенеровані ШІ, хоча правила тіктоку вимагають маркувати реалістичний синтетичний контент. Чотири відео «ТЦК-подкасту» разом зібрали понад 3,2 млн переглядів, з них 2,4 млн — один немаркований ролик про багатодітних батьків. У «Виступах у Раді» маркований ролик набрав 18,5 тис. переглядів, тоді як немаркований на подібну тему — 153,2 тис. Водночас маркований «військовий» у «ТЦК-подкасті» зібрав 223 тис. Робити з цього остаточний висновок про вплив маркування на алгоритм зарано, однак очевидно: без позначки глядачеві значно важче розпізнати підробку, а емоційні коментарі й поширення лише розганяють ролики далі.

Метрики та маркування аналізованих роликів

Висновок

Обидва акаунти працюють за однією схемою: вигадані ШІ-персонажі в декораціях, що імітують парламент або популярний формат подкастів, «зізнаються» в корупції та зневазі до громадян і закликають до найболючіших рішень у сфері мобілізації. Карикатурна огрядність робить меседж зрозумілим без слів, а відсутність маркування ШІ дає змогу роликам збирати сотні тисяч і мільйони переглядів.

«Детектор медіа» звернувся до Тіктоку із запитом маркувати ці відео як згенерований ШІ контент і видалити дезінформаційні ролики.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Фейк: НАБУ нібито провело обшуки в ексголови Агенції оборонних закупівель

У мережі поширюють відео, яке видають за запис обшуків НАБУ в колишнього керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова. У ролику показують коробки з грошима та провокативним написом. Для підтвердження цієї історії поширювачі використали сторінку, оформлену як публікація видання NV.

Насправді таких обшуків не було. Як повідомив Центр стратегічних комунікацій з посиланням на НАБУ, відео не відповідає дійсності. У бюро заявили, що ролик створили за допомогою штучного інтелекту. Подібних процесуальних дій антикорупційні органи не проводили.

Публікація від імені NV також підроблена. Її розмістили на nvukraine.com — сайті, що копіює оформлення видання. Справжні адреси NV — nv.ua та english.nv.ua для англомовної версії. Редакція NV заявила, що не має стосунку до nvukraine.com, а розміщена там історія про «обшуки» є вигадкою.

Сфабриковані кадри створюють враження доказу, а скопійований дизайн медіа надає вигадці вигляду новини. За оцінкою Центру протидії дезінформації, цей фейк спрямований на дискредитацію України та підрив довіри до її інституцій.

ШІ згенерував пропагандистам «брошуру» із Львівського пологового, як «кричати державною», коли боляче

У соцмережах поширюють фотографію нібито брошури з рекомендаціями для породіль у Львівському перинатальному центрі, в якій жінок начебто закликають навіть під час пологів не говорити російською мовою та «кричати державною». Чому це фейк розповіли VoxCheck.

Зображення поширюють у телеграмі і фейсбуці. Його видають за офіційну брошуру медичного закладу, у якій містяться рекомендації жінкам. І серед цих рекомендацій — вимога послуговуватися державною мовою навіть під час пологів, коли жінки природно можуть кричати від болю.

Приклад дезінформаційного повідомлення

VoxCheck довели зображення згенероване за допомогою штучного інтелекту. Перевірка фото в інструменті компанії OpenAI для виявлення ШІ-контенту показала, що на зображенні присутній водяний знак SynthID. Цей знак компанія додає до фото, створених за допомогою її інструментів генерації зображень. 

Результати перевірки зображення на автентичність. Джерело: VoxCheck

Відповідно, подібної брошури Львівський перинатальний центр не випускав, а поширене зображення — це вигадка, створена штучним інтелектом і представлена як нібито реальний офіційний документ медичного закладу.

Читайте за посиланням інші фейки, якими російська пропаганда демонізує місто Львів і його мешканців.

Нові маніпуляції щодо виборів у США: сфальшовані ролики з сайту Cameo та підроблені перші шпальти Washington Post та USA Today

Аналітики "Детектора Медіа" зафіксували 19-21 вересня 2026 року нову хвилю дезінформаційної кампанії у Х із шехтегом #AllDemocratsAreCriminals ("Всі демократи злочинці"), напередодні проміжних виборів до Конгресу США, що відбудуться у листопаді. У цій хвилі за допомогою інструментів моніторингу соцмереж було зафіксовано понад 40 маніпулятивних публікацій у Х (твіттері). 

Цього разу, анонімні акаунти поширювали беззвучні відео з фейковими субтитрами під брендами західних медіа, та сфальшовані та редаговані привітання акторів із використанням сервісу Cameo, обрізаними на півслові та продовженими синтезованим голосом.

Колаж скриншотів сфальшованих відео самео акторів, використаних для розповсюдження дезінформації

Що поширюють

"Традиційні" маніпуляції брендами західних медіа. Беззвучні ролики з субтитрами (15 вересня, 160–165 тис. переглядів кожен). Твердять, нібито «асоціація професійних журналістів» засудила репортерів і винесла «персональні попередження» журналістам Бренді Задрозни та Біллу Маккарті (під брендом The New York Times), а співзасновник Cameo Стівен Галаніс нібито заявив The Hollywood Reporter, що він і його команда «стали жертвами жахливої змови».

Інші пости подають як доказ "маніпуляцій" з боку Демократичної партії США сфальшовані перші шпальти Washington Post та USA Today за 15 вересня.

Спотворені ролики-камео. 18 вересня, 150–158 тис. переглядів. Патрік Фабіан (в образі Говарда Гемліна), Джим Бівер, Ерік Бреден і Річард Маркс. Записи починаються як персональні привітання Cameo («Hey, where are you?», «Hello, Persian»), а за кілька секунд обриваються. Далі йде текст, згенерований клонованим голосом: демократам бажають в’язниці, електричного стільця, шибениці й поховання живцем, партію називають нацистською та «партією збоченців, злодіїв, убивць і педофілів». Акторам приписують вигадані діагнози й запрошення нібито від Роберта Де Ніро, Джорджа Клуні, Леонардо Ді Капріо та Джастіна Тімберлейка.

Колаж скриншотів постів у Х, з різноманітними непідтвердженими наративами та сфальшованими обкладинками Washington Post & USA Today

Що показала перевірка

  • «Асоціації професійних журналістів» у США не існує. Є Society of Professional Journalists (SPJ, з 1909 року). У її новинах за серпень–вересень 2026 немає ні засудження, ні «персональних попереджень» — натомість 18 вересня SPJ засудила заборону Білого дому для CNN, MS NOW і Politico.
  • Заяви Стівена Галаніса не існує. The Hollywood Reporter не публікував матеріалу про «жахливу змову» довкола Cameo; немає такої заяви й у матеріалі AFP, який першим описав використання Cameo цією кампанією.
  • Шпальти Washington Post & USA Today це монтаж. У справжні шпальти за 15 вересня вклеєно фейкові блоки: в USA Today — «ексклюзив» із фото Джо Байдена та Камали Гарріс (обоє вже не при владі), у Washington Post — заголовок «The old donkey is pulling the same old tricks» про «старі казки» щодо російського втручання. Таких матеріалів видання не публікували.
  • Репутацію вказаних журналістів очорнено. Білл Маккарті — фактчекер AFP, автор матеріалу «Russian disinformation campaign sets sights on US midterms» (14.09), Бренді Задрозни — авторка розслідування MS NOW (11.09). Обидва викрили саме цю кампанію; приписаний їм конфлікт вигаданий.
  • Актори заперечили причетність. Елісон Ханніган, Емма Колфілд, Ед Беглі-молодший та Ерік Робертс публічно спростували фейки зі своїми образами, CNN засудила несанкціоноване використання бренду. Публічних заяв Фабіана, Бівера, Бредена чи Маркса на підтримку кампанії немає; приписані їм діагнози не підтверджуються.

Чому це «Матрьошка»

Почерк упізнаваний: реальні відеофрагменти без звуку або з ШІ-клонуванням голосу, субтитри під бренди CNN, NYT, AFP, THR і NBC, десятки малопомітних акаунтів із теганням редакцій, штучно рівні лічильники переглядів (150–165 тис.).

Висновок

Це дезінформація, що з високою ймовірністю належить до мережі «Матрьошка»/Storm-1516. Заяви Cameo й «асоціації професійних журналістів» вигадані, шпальти Washington Post та USA Today змонтовані, а звернення акторів — обрізані записи з Cameo з накладеним синтезованим голосом. Заклики до насильства, які звучать у роликах, авторам приписаних голосів не належать.

ТікТок-акаунт «За Федорова!»: від ШІ-фейків про мобілізацію до антисемітських вкидів про Умань

Детектор Медіа зафіксував у ТікТоці акаунт @zafedorova («За Федорова!»), який системно поширює згенеровані штучним інтелектом відео: спершу — ШІ-згенеровані опитування мітингуючих проти екс-міністра оборони України, потім фейкові антимобілізаційні «вуличні опитування», а згодом — антисемітську дезінформацію довкола святкування єврейського Нового року в Умані. Окремі ролики зібрали від 150 до 741,8 тисячі переглядів.

Скриншот - тікток

Що поширює акаунт

Аватарка акаунта — фотографія Михайла Федорова, опис каналу: «Канал на підтримку найефективнішого менеджера України». Попри назву, до самого Федорова вміст акаунта стосунку не має: назва й оформлення лишилися незмінними навіть після повної зміни тематики — ознака того, що тих, хто розміщую на ньому контент не турбує узгодженість «легенди».

Скриншот ролику, що імітує виступ нардепа за трибуною Верховної Ради. Голос у ролику нагадує голос спікера Руслана Стефанчука.

ШІ-згенерований нардеп візуально не збігається із жодним реальним народним депутатом нинішнього скликання парламенту 

Всі ролики мають однакову структуру, тривають 10-12 секунд та містять однакову "режисуру": коротке питання та чіткий-меседж відповідь (негативно забарвлену та емоційно заряджену). На акаунті було зафіксовано три типи дезінформаційних наративів:

  • Антимобілізаційна лінія. Згенеровані «опитування» нібито учасників мітингів. У ролику з нібито пораненим військовим із протезом і плакатом «Півнів на нуль» звучить: «За те, щоб людоловів, які обіцяли захищати нас, поїхали виконувати обов’язок». Мета — протиставити військових і ТЦК та підірвати легітимність мобілізації.
  • Дипфейки перших осіб. Ролик з трибуни Верховної Ради імітує голос спікера ВРУ Руслана Стефанчука із закликом до багатодітних батьків «іти захищати країну» (223,3 тис. переглядів). В іншому відео зімітований голос Володимира Зеленського «звітує»: «40 днів, шляхи до перемоги пройшли. Підсумки: міністра оборони знищено, уряд знищено, склади знищені». Ще один ролик із голосом Зеленського накладено на образ «розгніваного українця», який говорить про «нових королів корупції» довкола президента.
  • Антисемітська лінія. Найсвіжіші й найпопулярніші відео — фальшиві «інтерв’ю» з хасидами: «Ми тут для того, щоб Умань у майбутньому стала окремою державою… я хочу, щоб ми жили тут самі, перевозили сім’ї»; «я тут за те, щоб нам дали ще більше грошей на переїзд». Це відтворює класичний антисемітський наратив про «захоплення» української території та привілеї для єврейської громади коштом українців.
Скриншот ШІ-відео із розгніваним військовим містить характерні ознаки невідповідності реальному вигляду Верховної Ради та площі перед парламентом 

Ознаки штучної генерації у роликах

  • Помилки в оточенні: у ролику з пораненим військовим фасад Верховної Ради не відповідає реальному, а на площі перед будівлею з’являється неіснуючий пам’ятник; логотипи на мікрофоні й банерах — нечитабельні «псевдобренди».
  • Розрив між аудіо та відео: голоси Зеленського та Стефанчука зімітовано досить переконливо, тоді як візуальний ряд лишається дешевим і неякісним — характерна риса дипфейків, зроблених «на потоці».
  • Текст на плакатах і банерах у кадрі спотворений і місцями нечитабельний («Вер… покори вгкалі… угуре… ють іура…»).
ШІ-згенерований ролик в якому хасид "закликає заселити Умань" набрав понад 740 тис. переглядів 
Мікрофони "журналістів" на відео з хасидами чи військовими не містять чітких брендів каналів, та є "узагельненими" - чіткий маркет ШІ-генерації

Реакція аудиторії та охоплення

Акаунт має близько 2976 підписників і 32,3 тис. вподобань, але окремі відео виходять далеко за межі цієї аудиторії: 741,8 тис., 366 тис., 317,1 тис., 223,3 тис. і 214,5 тис. переглядів.

Коментарі під роликами із «хасидами» роликами зібрали 1,2–2,1 тис. відповідей, більшість з них містила обурення обурення («Яка наглість», «Всі хочуть нашу Україну розкрасти»). Частина користувачів усе ж розпізнає фальшивку («Фейк. Это ИИ», «Це ШІ?»), проте такі коментарі тонуть серед емоційних реакцій, які й забезпечують роликам подальше просування.

Висновок

Кейс демонструє дві характеристики сучасних дезінформаційних операцій у ТікТоці. Перша — гнучкість: оператори таких акаунетів за лічені дні перелаштували акаунт з антимобілізаційної тематики на антисемітську, щойно з’явився зручний інформаційний привід — щорічне паломництво до Умані до єврейського нового року (Рош га-Шана).

Друга — недбалість: змінивши наративи, вони не змінили ані назви акаунта, ані аватарки, а самі відео зберігають грубі візуальні помилки. Поєднання якісно клонованого голосу публічних політиків із низькоякісним візуальним рядом робить такі ролики відносно легкими для викриття — за умови, що глядач узагалі ставить питання про походження відео.

«Детектор Медіа» звернувся до платформи ТікТок із запитом щодо видалення дезінформаційних та ШІ-згенерованих відео. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Фейк: На українських АЗС працівникам пропонують «бонуси за небезпеку»

У проросійських телеграм-каналах поширюють ШІ-згенероване фото оголошення про вакансії на одній із мереж АЗС, де шукачам роботи нібито обіцяють додаткові «бонуси за небезпеку». Також у повідомленнях стверджується, що "співробітники АЗС масово звільняються". Фейк розвінчали експерти Vox Check.

Скриншот проросійського телеграм-каналу що поширив ШІ-згенероване зображення

Це — фейк. Поширене зображення було створене за допомогою штучного інтелекту. Аналіз фото через інструмент перевірки контенту від OpenAI виявив у ньому водяний знак SynthID, який автоматично маркує графіку, згенеровану ШІ.

Результати аналізу зображення: ШІ-згенероване

Раніше "Детектор Медіа" публікував розвінчання нібито заборони "фотографувати пусті полиці" в харківських супермаркетах: Міф про «голодну осінь»: як роспропаганда штучно створює ілюзію продовольчої кризи в Україні

«Виплати по 200 тисяч» і «автономія» в Умані для хасидів: хвиля антисемітських ШІ-фейків навколо Рош га-Шана

15-16 вересня 2026 року, після завершення єврейського свята Рош га-Шана користувачі Facebook опублікували кілька відеороликів, в яких чоловіки, одягнені у хасидський одяг і кіпи, говорять українською або російськоб мовами. Втім, інтерв'ю "євреїв України", що поширюються в соціальних мережах, є фальшивими та створеними за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Про це свідчать як візуальні/аудіо характеристики записів, що підверджує аналіз інструментами розпізнавання фейків на основі штучного інтелекту (ШІ).

За даними грузинської фактчекінгової редакції MythDetector, аналітиків «Детектора Медіа», а також моніторингу українського Центру протидії дезінформації при РНБО (ЦПД), з 8 по 17 вересня 2026 року в мережі поширювалася скоординована хвиля ШІ-згенерованих «інтерв'ю» з нібито хасидами, яка просувала одразу три фейкові тези:

  1. нібито Україна виплачує кожному хасиду-переселенцю 200 тисяч гривень і компенсує житло;
  2. нібито для іноземних релігійних паломників діють якісь особливі пільги;
  3. нібито Умань має стати «незалежною державою» або отримати «автономію».
Інтерв'ю євреїв, що поширюються в соціальних мережах, є фальшивими та створеними за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Першоджерело — ТікТок, а не Facebook

Обидва відео, поширені у Facebook 15 вересня, спочатку з'явилися у ТікТоці — і вже звідти розійшлися на інші платформи. За результатами зворотного пошуку зображень Google, який провели фактчекери MythDetector, відео з чоловіком у кіпі оригінально опублікував акаунт TikTok @rebe.shlomo.speaks. Наразі цей акаунт у ТікТоці недоступний: платформа видалила його.  За допомогою зворотного пошуку було встановлено, що інтерв'ю з чоловіком у кіпі також було опубліковано на платформі YouTube (досі доступне на момент публікації).  

Приклад ШІ-відео поширеного в Фейсбуці, з антисемітською дезінформацією

Ще один фейк із того ж набору: «половину з 200 тисяч уже виплатили»

Окрім двох кейсів, які перевірили грузинські колеги, аналітики Детектора Медіа зафіксували ще одне відео з тієї ж кампанії — безпосередньо в самому ТікТоці, а не в переопублікуваннях на інших платформах. Його поширює акаунт @zoja_bour. На відео чоловік у відповідь на запитання «Чому ви переїхали?» каже:

«Ну, нам обещали 200.000 гривен за переезд и оплату жилья для семьи. А-а, пока что только половину выплатили. Очень надеюсь, не обманут. А-а, люблю Украину».

Перевірка цього відео автоматизованим інструментом розпізнавання синтетичного контенту показала 97,1% ймовірності, що відео згенероване штучним інтелектом, і 99,1% ймовірності, що мовлення в ньому синтетичне; ймовірність «класичного» дипфейка (підміни обличчя) інструмент оцінив у 0% — тобто йдеться саме про ШІ-генерацію відео й аудіо, а не про накладання одного реального обличчя на інше.

Результат перевірки інстументом Hive Moderation - 97-99% ймовірності аудіо фейку 

Пошук за ключовим словом «rebeshlomospeaks» у ТікТоці показує, що згенеровані відео з цього фейкового «акаунту-рабина» продовжують поширювати інші користувачі платформи навіть після видалення оригінального профілю. Зокрема, у ТікТоці й досі можна знайти відео про нібито «виплати релігійним євреям» — без будь-якого контексту, хто саме нібито здійснює ці виплати. Аналітики Детектора Медіа перевірили це відео інструментом Hive Moderation і також виявили в ньому ознаки ШІ-генерації — ймовірно, синтетичне аудіо, накладене на реальні відеокадри.

Також ми вияви акаут-дублікат контенту у Фейсбуці "Ребе Шломо говорить", які не забанений, має понад 3.5 тисячі підписників та майже щоденно поширює ШІ-генерований антисемітський контент, спрямований на розпалювання міжрегілійної та міжетнічної ненависті в Україні. 

Скриншот акаунту що поширює антисемітський ШІ-контент у фейсбуці

Чому саме зараз і чому саме ця тема

Щорічне паломництво хасидів до Умані на Рош га-Шана — подія, яка стабільно привертає увагу в Україні і так само стабільно ставала приводом для російських інформаційних вкидів попередніх років. У 2026 році свято припало на 11–13 вересня, а посилені заходи безпеки в Умані діяли з 4 по 17 вересня. Саме на цей період і припала хвиля розглянутих фейків — публікації датовані 8–17 вересня.

Побудова наративу типова для подібних кампаній: реальна, підвищено обговорювана подія (масовий приїзд іноземних громадян) підмінюється вигаданими деталями — грошовими виплатами, політичним статусом міста, — які мають одночасно посилити побутовий антисемітизм («їм платять, а нам ні») і недовіру до влади («влада роздає гроші іноземцям» / «влада віддає частину території»). Використання ШІ-згенерованих «свідчень від імені самих хасидів» — прийом, покликаний додати наративу вірогідності саме через те, що слова нібито вкладені в уста представників спільноти, про яку йдеться.

Висновок

Відеоролики з нібито-хасидами, які нібито підтверджують отримання від України виплат по 200 тисяч гривень за переїзд або закликають до «незалежності»/«автономії» Умані, — це фейки, згенеровані штучним інтелектом. Це підтверджують і візуальні артефакти в самих відео, і перевірка спеціалізованими інструментами (Hive Moderation).

Жодних державних програм виплат чи переселення іноземних громадян і жодних реальних заяв про зміну статусу Умані в Україні не існує.

Первинним майданчиком поширення щонайменше частини цих відео був ТікТок: акаунт-джерело @rebe.shlomo.speaks платформа згодом видалила, однак згенеровані ним матеріали, включно з відео про виплати, продовжують поширювати інші користувачі.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства