Напередодні дострокових парламентських виборів у Сербії 25 жовтня 2026 року координована мережа з 332 фейкових акаунтів за 12 днів опублікувала 39 313 повідомлень: вона просувала Александра Вучича й атакувала незалежні медіа N1 та Nova.rs. Такі висновки зробили Balkan Free Media Initiative та Media Forensics Hub Університету Клемсона у звіті «Подвійна атака». Сербські фактчекерські проєкти Raskrikavanje, Istinomer і FakeNews Tragač у своїх дослідженнях доповнюють картину: понад дві третини виявлених ними фейків були спрямовані проти опозиційного «Студентського списку», а ШІ-підробки стали звичним інструментом кампанії.

Чому ці вибори важливі

Чергові парламентські вибори в Сербії мали відбутися лише в грудні 2027 року. Але з листопада 2024-го, коли в Новому Саді обвалився бетонний навіс на щойно відремонтованому вокзалі і загинули 16 людей, країна жила в режимі тривалої політичної кризи. Студенти пов'язали трагедію з корупцією та недбалістю влади, у березні 2025 року на вулиці виходило понад 100 тисяч людей, а головною вимогою стали дострокові вибори. На початку вересня 2026 року Вучич поступився: розпустив парламент, а 27 вересня склав президентські повноваження, щоб балотуватися на посаду прем'єр-міністра. Третій президентський термін конституція йому забороняє.

Аналітики пояснюють цей крок бажанням зменшити ризики: замість співпадіння президентських і парламентських виборів 2027 року — одна кампанія, яку Вучевич розраховува провести на своїх умовах і маючи ініціативу, поки студентський рух ще не став повноцінною партією. Розрахунок не спрацював. За попередніми даними, які публічно оголосив Вучич, «Студентський список» на чолі з Іллею Срдановичем отримав близько 2,2 млн голосів проти 1,72 млн у Сербської прогресивної партії і може самостійно сформувати більшість — 135–140 з 250 мандатів.

Для України це не лише балканська внутрішня справа. Сербія — кандидат на вступ до ЄС, яка так і не приєдналася до санкцій проти Росії й роками балансувала між Брюсселем, Москвою та Пекіном. Новій владі доведеться визначитися із зовнішньополітичним курсом, а сербська кампанія стала ще одним тестом того, як ШІ та ботомережі використовують у виборах держав, що поки не потрапляють під дію європейського Акта про цифрові послуги (DSA).

«Подвійна атака»: боти за Вучича і проти незалежних медіа

Дослідники Balkan Free Media Initiative поєднали моніторинг соцмереж, мережевий аналіз і розбір політичних наративів. 332 несправжні акаунти були об'єднані в 97 координованих кластерів і працювали передусім у X, менше у Facebook. Понад третина їхньої активності припала на просування Вучича: масові репости й взаємодія створювали враження широкої підтримки та штучно піднімали видимість його дописів.

Другим напрямом стала спроба вплинути на незалежні медіа. N1 та Nova.rs (телеканал Nova S і його вебпортал) — це провідні незалежні опозиційні медіа в Сербії, які донедавна належали міжнародному холдингу United Media (частина United Group), а згодом перейшли у власність європейських інвесторів vreme.com. На тлі сербського медіапростору, де більшість центральних телеканалів і таблоїдів жорстко контролюються державою або лояльні до влади, ці ресурси є головним джерелом альтернативної інформації.  

Під дописи N1 та Nova.rs, двох найбільш довірених незалежних редакцій, боти системно закидали ворожі коментарі, щоб підірвати довіру до них. Автори наголошують, що онлайн-цькування збіглося з офлайн-тиском. У квітні 2026 року з посади усунули головного редактора N1, а 17 серпня португальська інвестиційна група Alpac Capital отримала в управління N1, Nova S, та кілька інших сербських медіа та звільнила їхніх директорів. Профспілки цих редакцій засудили спосіб поглинання.

Платформи та соцмережі реагували на роботу ботоферм під час виборчої капанії слабко/пасивно. X заблокував лише близько 20% виявлених дослідниками акаунтів, і ядро мережі вціліло. BFMI закликає платформи блокувати цілі мережі, а не окремі акаунти, а сербську владу — зобов'язати партії розкривати витрати на онлайн-агітацію.

Що зафіксували сербські фактчекери

Сербська платформа FakeNews Tragač з 9 вересня до 21 жовтня зафіксувала 59 випадків дезінформації. Понад дві третини з них були спрямовані проти «Студентського списку», лише 8% — проти СНС (партії Вучевича). Серед медіа найчастіше фейки поширювали проурядові Alo, Informer, B92, 24 Sedam і «Вечерње новости», а найпоширенішим прийомом стало приписування опонентам вигаданих заяв і дій.

Підробки проти лідера опозиції. Головною мішенню став перший номер Студентського списку Ілля Срданович. У соцмережах поширювали фото, на якому він нібито показує «албанського» двоголового орла. Портал FakeNews Tragač знайшов ознаки ШІ-обробки фото, а в оригіналі зі зустрічі студента-велосипедиста в Новому Саді обидва чоловіки показують три (а не два) пальці. Фактчекерські ініціативи Raskrikavanje та Istinomer викрили ще один змонтований жест — «чорногорську L» замість піднятого кулака. А Informer опублікував підроблену виписку з хорватського кадастру про нібито будинок Срдановича в Хорватії; за даними Raskrikavanje, сторінку реєстру просто переписали через інструменти розробника браузера.

Передвиборчий ШІ-«слоп». Останні три тижні кампанії фактчекери фіксували хвилю дешевого ШІ-контенту. ШІ-відео з банером «Студенти перемагають» на вулицях Приштини мало пов'язати опозицію з косовськими албанцями. Його першим виклав TikTok-акаунт «Orlovo gnezdo», що відкрито підтримує СНС, і відео набрало понад 260 тисяч переглядів. ШІ грав і на боці опозиції: Istinomer спростував зображення, на якому Новак Джокович нібито пише на об'єктиві камери «3» — номер «Студентського списку» у бюлетені.

Фактчекери з Raskrikavanje проаналізували 166 обкладинок таблоїдів Kurir, Alo, Informer і «Вечерњих новостей» за 43 дні кампанії. Фото Вучича було на 140 з них, а маніпулятивних матеріалів нарахували 141. Видавці цих газет отримували сотні тисяч євро з державних контрактів, а Kurir цього року повністю перейшов у власність державної «Телеком Србија».

Урок для країн-кандидатів до ЄС 

Сербська кампанія показала, що дезінформація на виборах діє на двох рівнях. Окремі ШІ-фейки та перекручені цитати фактчекери спростовують за лічені години чи за кілька днів. Але ботомережі, тиск на редакції та тиражі лояльних таблоїдів поступово змінюють саме середовище, в якому виборці шукають правду. Поразка партії Александра Вучича Студентському списку не означає, що ця інфраструктура зникла: BFMI радить і після виборів стежити за спробами дискредитувати підсумки голосування, спостерігачів і незалежні медіа.

Для України з цього випливають два висновки. Країни-кандидати до вступу до ЄС залишаються поза захистом DSA, і протидія ботомережам залежить від доброї волі платформ, які блокують окремі акаунти, а не мережі. Водночас місцеві незалежні фактчекери, які працюють системно, виявилися найнадійнішим джерелом даних про те, хто і проти кого вів інформаційну війну.

На парламентських виборах в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року штучний інтелект перетворився на повсякденний інструмент передвиборчої боротьби. Головним джерелом синтетичного контенту виявилися не іноземні тролі, а самі партії та політики: вони генерували вигадані «зустрічі» суперників з арабськими лідерами, сцени із загиблими солдатами та ядерним вибухом над Тель-Авівом. Ізраїльська фактчекінгова організація FakeReporter, крім того, викрила мережу ботів зі ШІ-згенерованими обличчями, яку пов'язала з кампанією партії міністра нацбезпеки Ітамара Бен-Гвіра.

Контекст

Це перші вибори після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та війн з Іраном, і головним питанням кампанії було — чи збереже владу Біньямін Нетаньягу, якого опоненти вважають відповідальним за провал 7 жовтня. На попередніх виборах у листопаді 2022 року його блок здобув 64 зі 120 мандатів і сформував найправіший уряд в історії країни — з ультраправими партіями «Релігійним сіонізмом» Бецалеля Смотріча та «Єврейською силою» («Оцма Єгудит») Бен-Гвіра. Цього разу головним суперником прем'єра став колишній начальник Генштабу Гаді Айзенкот і його центристська партія «Яшар».

За попередніми даними Центральної виборчої комісії станом на 28 жовтня (підраховано майже 5 млн голосів), більшості не має ніхто. Блок Нетаньягу отримує 53 мандати: «Лікуд» — 26, ультраортодоксальні «Об'єднаний іудаїзм Тори» і ШАС та «Єврейська сила» — по 7, «Релігійний сіонізм» — 6. Опозиційний блок — 48: «Яшар» — 21, спільний список Нафталі Беннета і Яїра Лапіда «Бе-Яхад» — 12, «Демократи» Яїра Голана — 8, «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана — 7. Рекордні 19 мандатів мають арабські партії («Об"єднаний список» — 12, «Раам» Мансура Аббаса — 7). Лише з ними опозиція набирає 67 голосів, але частина її лідерів не готова спиратися на арабські фракції, а Айзенкот відкидає уряд під керівництвом Нетаньягу, тож країна може піти на чергові вибори. Саме «арабське питання» і стало головною мішенню ШІ-пропаганди впродовж усієї кампанії.

ШІ-контент у агітації 

Масштаб явища фіксував проєкт ZeBeAI ("Це створено ШІ") професорки Відкритого університету Ізраїлю Анат Бен-Давид, який відстежував ШІ-контент партій і політиків у Facebook, Instagram, X і TikTok. Станом на 17 серпня «Лікуд» із великим відривом лідирував за кількістю таких матеріалів (70% всього контенту партій у соцмережах). А серед окремих політиків перше місце посів депутат від «Лікуду» Аріель Кельнер — 179 публікацій, далі йшли його однопартійці Ханох Мільвідський (79), міністр Дуді Амсалем (66) та Авіхай Боарон (61); сам Нетаньягу опублікував 20 таких дописів. 

Найпоширеніший сюжет — «змова» суперників з арабами. У січні «Лікуд» опублікував колаж, на якому Беннет і Лапід разом із лідерами арабських партій піднімають зчеплені руки. Голова ЦВК, суддя Верховного суду Ноам Зольберг, наказав видалити зображення як надто реалістичне й присудив партії Беннета 8,5 тис. шекелів судових витрат. Далі були ролики, де обличчя Беннета і Лапіда «спадають», відкриваючи обличчя Мансура Аббаса та Ахмада Тібі, і відео міністерки від «Лікуду» Іділ Сільман, у якому Беннет прокидається від «кошмару» в обіймах Аббаса. 23 червня Смотріч поширив ролик, де в реальні кадри вмонтовано згенероване рукостискання Айзенкота з президентом Палестинської адміністрації Махмудом Аббасом; Зольберг наказав прибрати і його — позначка про ШІ була розміщена так, що не руйнувала враження справжньої події. Прийом використовувала й опозиція: Ліберман на День святого Валентина опублікував ШІ-фото Нетаньягу, який тримає за руку Мансура Аббаса.

Другий за поширенюстю сюжет — апелювання до подвигів армії та загиблих солдатів. Партія Айзенкота випустила відео зі згенерованими солдатами в бою й сценою, де військові приходять до родини з повідомленням про загибель; 6 серпня ЦВК постановила, що заборона використовувати військовослужбовців в агітації поширюється і на їхні ШІ-зображення. «Лікуд» відповів роликом, у якому Айзенкот біжить повз юнака, щоб обійняти Мансура Аббаса. Частина глядачів побачила в юнакові натяк на загиблого в Газі сина Айзенкота, тож після хвилі обурення персонажа замінили на жінку.

Наприкінці кампанії політики ставку зробили на залякування та нагнітання страху. 25 жовтня Нетаньягу поширив згенероване зображення ядерного вибуху над Тель-Авівом з попередженням про «другий Голокост»; Голан і Айзенкот звинуватили його в залякуванні виборців. Напередодні голосування на його сторінці в X з'явилися ШІ-ролики з верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї на лікарняному ліжку.

А в день виборів, як звернув увагу співзасновник FakeReporter Ахія Шац, Нетаньягу тричі опублікував фото довгої черги жінок у нікабах біля дільниці в арабському місті Сахнін із закликом голосувати за «Лікуд» — знімок, за оцінкою Шаца, також може бути згенерованим. Це пряма відсилка до сумнозвісної фрази Нетаньягу 2015 року про те, що «араби масово йдуть на дільниці». Втім, синтетику та ШІ використовував і табір Айзенкота: у його привітанні Нетаньягу з днем народження фігурували ШІ-бойовик ХАМАС у тунелі та «Хаменеї».

Ботоферми та сприйняття ШІ-агітації

За розслідуванням FakeReporter, понад сто акаунтів зі згенерованими ШІ фото профілів видавали себе за звичайних ізраїльтян, розганяли меседжі партії «Єврейська сила» і атакували конкурентів Бен-Гвіра всередині правого табору — міністра фінансів Смотріча, генерала запасу Офера Вінтера та провладний «14 канал». Організація пов'язала мережу з офісом керівника виборчого штабу партії Офера Розенбаума й закликала ЦВК перевірити можливі порушення закону про агітацію. В офісі Бен-Гвіра назвали FakeReporter «радикально лівою» структурою на іноземні гроші (організацію справді фінансує передусім ліберальний New Israel Fund). Шац також розповів про іноземний слід: пов'язаний з Іраном акаунт, що видавав себе за ізраїльтянина, публікував підбурювання проти Нетаньягу, а прихильники прем'єра поширювали ці дописи як «доказ» радикалізму опозиції.

Спроби державного регулювання ШІ-слопу. У липні Кнесет ухвалив спеціальні правила для цих виборів: з 26 липня "реалістичний синтетичний контент" в агітації має містити помітну позначку, а у відео — впродовж усього ролика. Проте, як показав кейс Смотріча, позначка не гарантує, що глядач не сприйме підробку за документ, а контроль переважно запізнюється: радник Нетаньягу Йонатан Уріх видалив шість немаркованих ШІ-матеріалів лише після юридичних попереджень. До того ж будь-яку картинку можна завантажити, обрізати позначку й перезалити в закриті групи WhatsApp і Telegram.

Наслідки масового використання політичними партіями ШІ для агітації було видно в соцопитуваннях. За даними Ізраїльського інституту демократії, 59% ізраїльтян вважають дуже ймовірними нелегітимні спроби внутрішніх політичних гравців вплинути на результати голосування — більше, ніж очікують іноземного втручання (51%). Кожен четвертий, за даними Ізраїльської інтернет-асоціації, розглядав можливість звернутися до ШІ-помічника, щоб вирішити, за кого голосувати.

Висновки

Використання ШІ-агітації на ізраїльських виборах можуть бути показовими для України, яка рано чи пізно проведе повоєнні вибори. Він демонструє, що найбільшу кількість синтетичного контенту можуть виробляти не ворожі спецслужби, а легальні учасники перегонів — і що ШІ насамперед підсилює вже наявні лінії розколу, у цьому випадку між єврейською більшістю та арабською меншиною. Маркування контенту виявилися запізнілими або неефективним: емоційна картинка встигає зробити свою справу раніше, ніж її видалять. Коли фейків стає забагато, будь-який справжній компромат можна відкинути як «черговий ШІ».

Аналітики Детектора Медіа зафіксували в ТікТоці нову скоординовану кампанію: 27 жовтня менш ніж за годину з'явилися щонайменше десять фейкових відео, змонтованих під брендами Libération, Le Parisien, La Croix, 20 minutes, BFM, RFI, Euronews, BBC, The New York Times, WIRED, Corriere della Sera та NewsGuard. Головна мішень — масові протести у Франції. Ролики роздувають кількість протестувальників і жертв, вигадують цитати експертів і Ватикану, а наприкінці майже кожного звучить одна й та сама фраза: «загальноєвропейські протести 31 жовтня можуть паралізувати Францію, Німеччину, Італію та Іспанію». Жодне з цих медіа таких матеріалів не публікувало. 

Ключова теза кампанії — нібито «загальноєвропейські протести 31 жовтня». Насправді на цю дату у Франції анонсовано лише чергову суботню акцію руху «жовтих жилетів», а профспілки призначили національний страйк на 5 листопада. Про скоординовані акції в Німеччині, Італії та Іспанії не повідомляла жодна профспілка чи організація.  

Усі відео зроблено за одним шаблоном і опубліковано впродовж менш ніж години ввечері 27 жовтня: «Libération / Le Parisien / La Croix» (1), «20 minutes» (2), «The New York Times» (3), «WIRED» (4), «Euronews» (5), «BFM» (6), «RFI» (7), «BBC» (8), «Corriere della Sera» (9), «NewsGuard» (10). Поширюють їх акаунти-одноденки з однотипними згенерованими англійськими іменами та цифрами, без аватарок, лайків і коментарів. Частина роликів має лише тривожну музику й субтитри у фірмовому стилі медіа, частина — згенерований штучним інтелектом англомовний закадровий голос. Субтитри «вшиті» безпосередньо в картинку, а не в опис, — так платформі складніше автоматично розпізнати текст. Підробка відео від імені авторитетних редакцій — фірмовий почерк російської операції «Матрьошка», яку французька служба протидії дезінформації VIGINUM описала ще у 2024 році.  

24 жовтня, за даними МВС Франції, на вулиці вийшли 410 тисяч людей (організатори називали 800 тисяч), затримали 1314 осіб, постраждали 53 правоохоронці. Пропагандисти ці цифри систематично «підсилюють»:

Другий напрям дезінформаційної кампанії — розпалювання етнічної ворожнечі. Фейкове BBC стверджує, що поліція «повісила» теракт у Траппі на психічно хворого чоловіка, а «свідки бачили за кермом темношкірого». 23 жовтня у передмісті Парижа чоловік відкрив вогонь з автомобіля по перехожих: загинув 26-річний боєць ММА Пенго Боссіо Вангі, ще п'ятеро поранені, зокрема 12-річна дівчинка. Підозрюваного, 39-річного Кевіна Т., затримали невдовзі після нападу; за даними Le Monde, він сам сказав поліції, що хотів «помститися» мігрантам за пограбовані крамниці, а вдома в нього знайшли «Майн кампф». Президент Макрон назвав напад «расистським терактом». Через стан здоров'я підозрюваного затримання справді тимчасово призупинили — цей реальний факт і став «зачіпкою» для фейку. Жодних свідчень про іншого нападника немає.  

Третій наратив цієї кампанії у ТікТоції — транслювання образу Емманюеля Макрона, який «втік» і «брехливих» медіа. Фейковий WIRED приписує історику Давиду Колону слова про те, що Макрон залишив Францію, усі відео з ним згенеровані ШІ, а «Єлисейський палац варто захопити в будь-якому разі». Фейкове BFM вкладає в його вуста фразу «все, що відбувається на вулицях, легітимне». Колон — дослідник пропаганди, який насправді сам викриває «Матрьошку». Фейковий The New York Times від імені журналіста Девіда Корна стверджує, що France 24, BFM TV, RFI та France TV «пом'якшують» у перекладі слова іноземних експертів про «крах Франції» й «тисячі поранених поліцейських». Слідів такої заяви Корна у відкритих джерелах немає. Фейкове Euronews вигадує, що Лувр замінив 25% експонатів копіями на випадок захоплення музею. Справжній привід — 19 жовтня протестувальники заблокували входи до Лувру, але про жодні копії не йшлося. До того ж у ролику сплутано прізвище нинішнього президента Лувру — Крістофа Лерібо, якого призначили в лютому 2026 року.

До кампанії «залучили» й Ватикан. Фейкова Corriere della Sera стверджує, що Святий Престол закликав Макрона піти у відставку, а особистий секретар Папи Едгар Іван Рімайкуна Інга нібито процитував Понтифіка: єдиний спосіб зупинити насильство — «негайна відставка Еммануеля Макрона». Таких заяв Ватикан не робив.

Показово, що «італійський» ролик має англомовні субтитри: кампанія розрахована передусім на англомовну аудиторію, а не на французів чи італійців.

Це видно й ще одного ролика, що поширюється в рамках поточної кампанії з дезінформації. Фейковий NewsGuard заявляє, що "Франція нібито втручається у вибори до Конгресу США", які відбудуться 3 листопада, з допомогою «сотень тисяч ботів», що "дискредитують Республіканську партію", а співзасновник NewsGuard Гордон Кровіц нібито це підтвердив. Насправді все навпаки: 21 жовтня сенатор Марк Ворнер і конгресмен Джим Гаймс повідомили за підсумками брифінгу розвідки, що Росія веде дезінформаційну кампанію проти Демократичної партії, зокрема з використанням ШІ-реклами та мереж «Матрьошка» і Storm-1516. Детектор Медіа також фіксував подібні кампанії саме проти демократів. Пропагандисти намагаються перевернути наратив і приписати власні методи Франції.

Висновок

Поточна кампанія поєднує дві цілі. Перша — посіяти страх і відчуття некерованого хаосу в Європі, зобразивши Францію державою, де влада брехлива, поліція вбиває, а медіа приховують правду. Друга — напередодні виборів у США посварити американців з Парижем і відвернути увагу від реального російського втручання. Вигадані цифри, підроблені цитати реальних людей і логотипи авторитетних редакцій мають надати цим меседжам видимість незалежного підтвердження, якого насправді немає.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У польськомовному сегменті іксу та інстаграму поширюють три фото чоловіка з маленьким собакою, нібито знятих після російських атак на Рівне, Дніпро й Київ, і роблять висновок: це «актор», а удари інсценовані. Фактчекери польського Demagog та українського StopFake встановили: справжнє лише одне фото, два інші згенеровані штучним інтелектом.

Допис, у якому «помітили», що на місцях руйнувань знову й знову з'являється той самий чоловік із песиком, опублікували польськомовні профілі «Міністерство правди» та «Центр юридичних послуг». До дописів додали три зображення з підписами «Жовтень 2026, Рівне», «Грудень 2025, Дніпро» та «Червень 2026, Київ». Різні дати й міста мали створити відчуття, що один і той самий «актор» послідовно «відпрацьовує» різні обстріли по всій країні.

Автентичне лише перше фото, з Рівного. Воно є одним із дванадцяти знімків в офіційному дописі патрульної поліції Рівненської області про роботу рятувальників після російського удару по місцевій школі 13 жовтня. Два інші зображення, із «Дніпра» й «Києва», згенерував штучний інтелект. Аналіз через SynthID виявив у них невидимий для ока цифровий водяний знак, яким маркують згенерований контент. Зворотний пошук показав, що ці кадри ніколи не публікували авторитетні медіа й не використовували в офіційних повідомленнях про атаки на Дніпро чи Київ. Вони трапляються лише в схожих пропагандистських дописах.

Звідки вони з'явилися, з'ясували фактчекери StopFake: уперше обидва зображення оприлюднив 14 жовтня російський пропагандистський телеграм-канал «Шейх Тамир», а потім їх підхопили інші проросійські канали й польськомовні акаунти. За оцінкою StopFake, присвоївши фото різні дати й локації, автори хотіли подати документальні свідчення російських ударів як постановку й посіяти сумніви в достовірності знімків з офіційних українських джерел. ШІ-контент стає інструментом не лише прямої фальсифікації, а й дискредитації справжньої документації: коли штучні зображення додають до реальних, під сумнів ставлять уже кожне фото з місця удару.

Наратив про «кризових акторів», «тихі вулиці» та «знімальні майданчики» як нібито доказ, що війни в Україні немає, Росія експлуатує не перший рік, і щоразу його спростовують. Нова версія відрізняється тим, що для «доказу» пропагандисти взяли справжнє фото з офіційного допису поліції й додали до нього два згенеровані «двійники».

Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг на президентських виборах у Бразилії, обійшовши у другому турі сенатора Флавіо Болсонару, який не визнав результатів виборів. Сілва набрав 51,8% голосів. Відрив у результатах становив близько 4 мільйона голосів. Виборча кампанія, як розповіли Agencia Lupa, Aos Fotos i Newtral, не була позбавлена дезінформації, звинувечень опонентів у фальсифікаціях і фейків про підтримку кандидатів ШІ-копіями знаменитостей.

Серед основних дезінформаційних повідомлень на виборах президента Бразилії були звинувачення у фальсифікаціях під час першого туру президентських виборів. У соцмережах поширювали повідомлення про нібито зупинку підрахунку голосів на майже годину, після якої перевага Болсонару над Лулою да Сілвою скоротилася. Автори дописів стверджували, що це свідчить про приховане додавання голосів на користь кандидата від Партії трудящих. Однак Вищий виборчий суд Бразилії пояснив, що через технічний збій із 19:14 до 20:04 тимчасово припинилася публікація результатів, але сам підрахунок голосів тривав безперервно.

Також маніпуляцією назвали твердження про те, що зменшення відсотка голосів Болсонару та одночасне зростання показника Лули да Сілви нібито доводить фальсифікації. Як пояснили фактчекери з бразильського проєкту Aos Fatos, відсоткові показники залежать не лише від кількості нових голосів за конкретного кандидата, а й від результатів інших учасників виборів.

Ще одним приводом для звинувачень у фальсифікаціях стало відео, на якому нібито замінюють виборчу машину на іншу, заздалегідь «підготовлену» для додавання голосів за Лулу да Сілву. Насправді одна з машин мала несправний екран, тому її замінили відповідно до правил Вищого виборчого суду. У відомстві пояснили, що голоси, подані через несправну машину, безпечно переносять на резервний пристрій. Тому виборцям не потрібно голосувати повторно, а їхні голоси не втрачаються.

Окремим напрямом дезінформації стали повідомлення про нібито підтримку кандидатів відомими людьми. За даними Agência Lupa, поширення неправдивих сигналів про перевагу, підтримку або неприйняття кандидатів стало помітнішим порівняно з попередніми президентськими виборами. Частка таких повідомлень зросла з 14,9% у 2022 році до 21,3% у 2026 році. Водночас частка дезінформації про правила голосування та доброчесність виборчої системи зменшилася.

Для створення неправдивих свідчень підтримки кандидатів, як повідомляють Newtral, використовували штучний інтелект. У мережі поширювали згенеровані зображення колишнього футболіста Зіко, інфлюенсерки Вірджинії Фонсеки та лідера політичної партії Missão Ренана Сантоса, які нібито закликали голосувати за Лулу да Сілву. Також поширювали заяву від імені футбольного клубу «Корінтіанс», у якій він начебто висловлював підтримку Болсонару. Фактчекери наголошували, що генеративні інструменти дають змогу створювати фальшиві зображення, заяви та ситуації, яких насправді не було.

Чимало маніпуляцій стосувалися передвиборчих заходів Лули да Сілви та його прихильників. Зокрема, після мітингу в Сан-Паулу 11 жовтня, який, за повідомленнями медіа, зібрав близько мільйона людей, поширювали відео жінки, яка нібито вживала наркотики під час заходу. Однак, як встановили фактчекери AFP, запис зробили в Аргентині, і він циркулював у мережі ще з червня. Болсонару опублікував це відео у своїх соцмережах, але Вищий виборчий суд зобов'язав його видалити матеріал через маніпулятивне представлення подій.

Крім того, пишуть Newtral, у мережі з'явилося згенероване штучним інтелектом фото, на якому працівниця нібито прибирає напис, залишений учасниками мітингу Лули. Ще одне відео подавали як свідчення сатанинського ритуалу під час передвиборчого заходу. Насправді на ньому була березнева релігійна хода за участю представників афробразильських релігійних громад і послідовників традиційних релігій африканського походження.

Поширювали також сфабриковані зображення нібито прихильників Партії трудящих, які приходили голосувати з електронними браслетами, а також відео, на якому Лула да Сілва начебто кидає прапор Бразилії на землю після голосування. Останній ролик вирвали з контексту: на записах з іншого ракурсу видно, що політик передає прапор фотографу. Крім цього, у соцмережах публікували підроблені скриншоти від імені медіа з вигаданими заявами Лули про педофілію, а також створений за допомогою штучного інтелекту сюжет нібито CNN Brasil, у якому йому приписували погрозу державним переворотом у разі поразки на виборах. Деякі його справжні висловлювання також поширювали у скороченому вигляді, спотворюючи їхній зміст.

Ще однією темою стали вигадані передвиборчі обіцянки. Флавіо Болсонару приписували намір підвищити мінімальний пенсійний вік до 70 років, а також поширювали діпфейк, у якому він нібито обіцяв скоротити пенсії та різдвяні виплати. Лулі да Сілві натомість приписували намір закрити церкви в Бразилії, якщо він залишиться президентом. Представники його партії спростували ці твердження, які поширювали й під час попередніх виборчих кампаній 2022 та 2023 років.

Як зазначає Newtral, релігія залишається однією з ключових тем виборчої дезінформації в Бразилії. Фейки про релігійні переконання кандидатів, їхні нібито наміри та поведінку прихильників використовували для дискредитації політиків і впливу на виборців. Важливу роль у поширенні таких маніпуляцій відігравали соціальні мережі, а інструменти штучного інтелекту спрощували створення сфабрикованих фото, відео й заяв.

Російська мережа Doppelganger приховує державну пропаганду за підробленими медіа та акаунтами нібито звичайних користувачів. Її завдання — послаблювати підтримку України й впливати на політичні настрої за кордоном.

У розслідуванні, опублікованому 21 жовтня 2026 року,  видання The Insider проаналізувало зламане листування адміністрації президента РФ та «Агентства соціального проєктування» (АСП). Документи розкривають організацію виробництва фейків і персональну участь кремлівських посадовців.

Проєкт курує перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, а ключовим виконавцем є АСП Іллі Гамбашидзе. Зв’язки цих структур із російськими операціями впливу раніше встановили й американські органи влади. За даними The Insider, українським напрямом опікується Олександр Харичев, західним — Софія Захарова.

Один з основних інструментів мережі — сайти, які копіюють оформлення справжніх видань. На них розміщують матеріали проти України та західних санкцій, а посилання поширюють через соцмережі. Підробки відтворюють навіть дрібні елементи оригінальних ресурсів, щоб читачі сприймали їх як достовірні джерела. Для просування використовують фальшиві профілі та платну рекламу.

Внутрішні інструкції АСП передбачають монтаж, переозвучення, дипфейки та постановні зйомки. Додатковий інструмент — штучний інтелект, який допомагає виробляти контент для різних аудиторій. Маскування під місцевих жителів дозволяє подавати російські повідомлення як думки громадян інших країн.

Європейським аудиторіям нав’язували ворожість до українських біженців. Для цього вигадували історії про їхні привілеї та публікували провокативні коментарі від імені українців. Окрему кампанію проти України запустили на початку 2023 року. Її цілями визначили дискредитацію керівництва, розкол еліт, деморалізацію військових і дезорганізацію населення. Серед реалізованих фейків — повідомлення, нібито ТЦК видали вдовам загиблих військових консерви з прапорцем як компенсацію.

Вигадану історію про яхти оточення Зеленського цитував, зокрема, тодішній сенатор США Джей Ді Венс. Реакції західних політиків АСП включало у звіти для Кремля.

Діяльність пов’язаних із мережею людей виходила за межі інтернету: журналісти також повідомляють про їхню участь в організації таборів для підготовки провокацій і саботажу в Європі.

Польські політики з «Конфедерації» та популярні польські медіа поширили відео нескінченної черги легкових автомобілів. За їхньою версією, це українці, які тікають до Польщі від зими без світла й тепла. Фактчекери польського Demagog встановили, що відео та фото згенеровані штучним інтелектом. Багатогодинні черги на кордоні справді є, але стоять у них переважно вантажівки.

Привід для поширення маніпуляцій є реальним: Росія системно б'є по українських електростанціях і ТЕЦ, за прогнозами експертів та урядовців, на Україну чекає важка зима. В окремих регіонах, після черговрих російських обстрілів, уже діють аварійні відключення світла.

Удари позначаються і на роботі кордону. У вересні через загрозу обстрілів призупиняли роботу пунктів пропуску «Ягодин» та «Устилуг» на Волині, і польська сторона щоразу синхронно зупиняла оформлення. У ніч на 13 вересня російська атака пошкодила АЗС біля «Ягодина». До цього додаються митні процедури та хронічно перевантажені вантажні напрямки. Ще в серпні в електронній черзі на «Ягодин — Дорогуськ» для великовантажних машин перебувало понад 1400 вантажівок, а прогнозоване очікування сягало майже семи діб.

Саме на цьому тлі в польських соцмережах почали писати, що українці масово рушили до Польщі пересидіти зиму. 16 жовтня Польське агентство преси повідомило про довгі черги на в'їзд до Польщі. За даними речника Палати фіскальної адміністрації в Любліні Міхала Деруся, через Дорогуськ доводилося чекати до 40 годин, а через Гребенне — понад добу. Ідеться, однак, про водіїв вантажівок.

17 жовтня, цифра тривалості перетину українсько-польського кордону «обросла» картинками та коментарями. Політики «Конфедерації» Лукаш Колада і Якуб Перковський виклали у Facebook відео (1, 2) з колоною легкових авто, що тягнеться до горизонту, — нібито до польсько-українського кордону. «Сотні тисяч українців хочуть перезимувати в Польщі!?» — написав Перковський і додав, що Польща — не готель і не бездонний мішок із грошима.

Кадри з того самого відео опублікували популярний портал Wirtualna Polska та сайт Kresy, взявши їх з акаунтів у X. Сторінка United News Network виклала у Facebook ролик з тим самим відео й підписом про 40-годинне очікування, але не уточнила, що мова про фури. На кадрах видно переважно легкові авто, тож склалося враження, що добу й більше на кордоні стоять усі.

Насправді черги, яка зображена на відео не існувало. Demagog звернув увагу, що автомобілі на задньому плані втрачають деталі так, як це типово для ШІ-генерованих зображень. Інструмент Hive AI підтвердив, що відео створене штучним інтелектом. Перевірка через SynthID виявила цифровий водяний знак, яким позначають контент, згенерований інструментами Google.

Державна прикордонна служба України також спростувала інформацію про 40-годинні черги для легковиків. Речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі Укрінформу пояснив, що суттєвих черг для легкового транспорту немає. Навантаження зростає перед вихідними: минулої п'ятниці кордон перетнули 92 тисячі людей, у суботу — 104 тисячі, у неділю — близько 100 тисяч. На польський напрямок припадає половина цього потоку.

На найпопулярніших пунктах — «Устилуг», «Шегині» та «Краківець» — одночасно може стояти 60–70 машин, тоді як на інших черги може не бути взагалі. Для автобусів і вантажівок на виїзд з України діє «єЧерга», а живі черги формуються вже на території сусідніх держав. Їхня тривалість залежить і від зупинок пропуску під час повітряних тривог, і від митного оформлення вантажів. Демченко порадив перевіряти завантаженість пунктів пропуску, яку Західне регіональне управління ДПСУ оновлює кожні три години, і не піддаватися паніці: для легковиків, за його словами, «таких черг точно немає».

Висновки

Кейс показовий тим, що дезінформація тут виросла з цілком реальної проблеми. Черги на кордоні є, і частково їх спричиняє саме російський терор: повітряні тривоги зупиняють оформлення, а удари по енергетиці роблять зиму в Україні справді небезпечною. Але згенерована картинка підмінила факт. Замість вантажівок, що чекають на польську митницю, глядачам показали «навалу» українських сімей.

Найбільше шкоди завдали не анонімні сторінки, а політики й редакції, які ретранслювали ШІ-відео без перевірки й без контексту. Саме їхній авторитет зробив фейк правдоподібним.

Наратив «українці їдуть жити за польський рахунок» ліг на вже підготований ґрунт: у польському інфопросторі регулярно ширяться тези про українців як тягар для бюджету. Насправді біженці з України забезпечують 2,4% ВВП Польщі.

Відповідальність за те, що українцям доводиться тікати від холоду й темряви, несе Росія, яка б'є по енергетиці. Але в цій версії подій її знову немає — є лише «нахабні сусіди» біля польського шлагбаума.

7 жовтня у соціальних мережах (зокрема на Facebook-сторінці Hroniki.news, а також в Instagram та X) почало поширюватися відео, яке нібито демонструє масштабне шоу дронів у Китаї, присвячене дню народження російського диктатора Володимира Путіна.

Дописи супроводжувалися підписами на кшталт: «Китай привітав Путіна». На кадрах видно натовп людей, які нібито знімають на смартфони напис у небі: «Happy birthday, mr. President» («З днем народження, пане Президенте»).

Проте, як встановили фактчекери mythdetector це відео є фейком, створеним за допомогою генеративного штучного інтелекту. На це вказує низка помітних візуальних аномалій та технічних збоїв:

Контекст: Президент Китаю Сі Цзіньпін дійсно надіслав офіційне привітання Володимиру Путіну з днем народження 7 жовтня. Водночас у жодних офіційних китайських чи міжнародних медіа немає жодних повідомлень, фото- чи відеодоказів проведення у Китаї будь-яких публічних шоу дронів з нагоди цієї події. Подібні відео створюються проросійськими ресурсами задля імітації широкої міжнародної підтримки російського керівництва.

OpenAI викрила російську операцію, яка використовувала підроблені листи до шкіл у Латинській Америці. Російські організатори інформаційної операції надсилали школам фальшиві розпорядження, щоб використати проведені за ними заходи для політичних провокацій і дискредитації України.

Про це з посиланням на опублікований 8 жовтня звіт OpenAI повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

OpenAI заблокували пов’язані з операцією акаунти ChatGPT і назвали кампанію Dark Clark. Її діяльність охоплювала кілька країн Латинської Америки.

Одним з епізодів стала розсилка школам Еквадору листів від імені Міністерства освіти з вимогою провести присягу президенту Даніелю Нобоа та засновнику американської приватної військової компанії Blackwater Еріку Прінсу. У червні в мережі поширилося відео такої церемонії в Гуаякілі. Фактчекери Ecuador Chequea підтвердили, що захід справді відбувся. Водночас міністерство заперечило, що давало відповідні вказівки. Перевірка показала, що листи надсилали з Gmail-адреси, яка імітувала державну пошту, а нумерація документа не відповідала офіційному формату.

У Перу організатори, за їхніми внутрішніми звітами, видавали себе за регіональне управління освіти та доручали школам провести заходи про Україну зі згадками Степана Бандери. Вони стверджували, що отримали від деяких закладів підтвердження й фотографії. OpenAI знайшла публікації про такі заходи в латиноамериканських і європейських медіа.

Зокрема, польське видання Myśl Polska приписало їхню організацію українським дипломатам. У тій самій публікації євродепутат Гжегож Браун закликав забороняти в’їзд до Польщі людям, яких він звинувачував у просуванні «антипольських ідеологій». Таким чином шкільний захід, проведений за підробленими вказівками, використали для розпалювання українсько-польських суперечностей.

Інша кампанія в Еквадорі просувала неправдиве твердження, нібито уряд Нобоа через підставні компанії вербує громадян для війни в Україні. Як «доказ» використали фальшивий контракт, текст якого редагували за допомогою ChatGPT. Фактчекери Lupa Media встановили, що приписаний телеканалу Teleamazonas сюжет був підробкою, а зазначений у документі реєстраційний номер компанії не існував у відповідному державному реєстрі.

У Панамі оператори використовували ChatGPT для підготовки фальшивого листа зі звинуваченнями почесного консула України в корупції та тексту озвучення. Матеріал згодом з’явився в TikTok під логотипом місцевого телеканалу TVN Noticias.

Переважно ChatGPT використовували для внутрішньої звітності. Як повідомляє NPR, ці звіти допомогли дослідникам простежити кампанії та зіставити заяви операторів із відкритими джерелами. OpenAI застерігає, що організатори перебільшували результати й іноді приписували собі чужі дії.

Компанія віднесла Dark Clark до п’ятої категорії шестирівневої шкали Breakout Scale — найвищої серед 30 викритих нею операцій із початку 2024 року. Ця категорія відображає поширення кампанії до рівня публічної реакції політиків.

«Детектор медіа» проаналізував два тікток-акаунти — «Виступи в Раді» і «ТЦК-подкаст», які поширюють згенеровані штучним інтелектом відео з карикатурно огрядними «народними депутатами» та «представниками ТЦК». Вісім проаналізованих роликів разом зібрали понад 3,4 млн переглядів — і це при тому, що в обох акаунтів разом трохи більше 5 тисяч підписників, а більшість із них не має жодного маркування ШІ-контенту.

Хто говорить з трибуни

Акаунт «Виступи в Раді» імітує трансляції пленарних засідань: огрядний чоловік у костюмі зі значком-тризубом виступає з трибуни, позаду — зала Верховної Ради і державний прапор. Акаунт «ТЦК-подкаст» використовує іншу декорацію — студію подкасту з неоновим підсвічуванням, де «депутати» та «військові» в піксельній формі дають «інтерв'ю». Серед останніх публікацій «Виступів у Раді» трапляється й ролик із ШІ-персонажем-хасидом — тобто акаунт не обмежується темою парламенту. Схожий маніпулятивний та згенерований ШІ контент з дезінформацією з використанням образів хасидів, спрямований на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ми вже розбирали минулого тижня. 

Жоден з персонажів не є реальною людиною. Ми порівняли зображення «депутатів» з фотографіями всіх нардепів нинішнього скликання на офіційному порталі Верховної Ради — збігів немає. Відео або повністю згенеровані, або створені на основі фрагментів реальних телепередач чи ютуб-роликів, у яких обличчя й тіла спікерів замінено ШІ-моделями.

«Виступи в Раді» (опис: «Найгостріші виступи з Верховної Ради. Факти, позиції та слова, які варто почути») має лише 403 підписників та 2632 вподобайки. «ТЦК-подкаст» із промовистим описом «Слава ТЦК!» та згенерованою ШІ аватаркою огрядного військового за робочим столом має 4999 підписників і 53,7 тис. вподобайок. Попри скромну аудиторію, окремі ролики виходять далеко за її межі: у «ТЦК-подкасту» 12 найпопулярніших відео разом набрали понад 3,6 млн переглядів, а один ролик «Виступів у Раді» переглянули 153 тис. разів — у 380 разів більше, ніж акаунт має підписників. Тобто охоплення забезпечують не підписники, а рекомендаційний алгоритм тіктоку.

Навіщо «зайва вага»

Гіперболізована огрядність персонажів — не випадковий дефект генерації, а навмисний візуальний прийом. Товстий чиновник — стійкий образ «зажерливої влади», що «наїлася» коштом народу. Картинка робить висновок за глядача ще до того, як той почує бодай слово: «вони всі крадуть». Ролик, у якому такий «депутат» заявляє: «Яка різниця, що корупція, головне, що всі свої», — лише озвучує те, що вже сказав візуальний ряд. Той самий образ перенесено на «працівників ТЦК» і «командирів»: огрядний «військовий» в уніформі, який дякує ТЦК за «нову роту», уособлює тезу про тилових «ситих» начальників, які посилають на смерть інших.

Під чотирма проаналізованими роликами з акаунту «ТЦК-подкаст» сумарно понад 8 тис. коментарів, з них понад 5 тис. — під відео з «депутатом», який нібито підтримує мобілізацію багатодітних батьків. Найпопулярніші коментарі (по 8–13 тис. вподобайок) спрямовують гнів проти депутатів загалом: «а ми підтримуємо скасування [відстрочок] для депутатів», «депутати і є ухилянти», «одні солдати голодують, а інші жирують». Навіть під роликом із позначкою ШІ глядачі реагують на «комбата» як на реальну людину («Вот это мразь», «чем кормят этих командиров?»).

Які наративи просувають

Усі ці меседжі збігаються з ключовими наративами російської дезінформації: підірвати довіру до парламенту й органів мобілізації, представити владу ворожою до власних громадян і посіяти розлад між армією, ТЦК та суспільством. Прийом «від першої особи» — коли нібито сам депутат чи працівник ТЦК зневажливо говорить про громадян — діє сильніше за будь-який прямий заклик.

Охоплення і маркування

Лише два з восьми роликів позначені як згенеровані ШІ, хоча правила тіктоку вимагають маркувати реалістичний синтетичний контент. Чотири відео «ТЦК-подкасту» разом зібрали понад 3,2 млн переглядів, з них 2,4 млн — один немаркований ролик про багатодітних батьків. У «Виступах у Раді» маркований ролик набрав 18,5 тис. переглядів, тоді як немаркований на подібну тему — 153,2 тис. Водночас маркований «військовий» у «ТЦК-подкасті» зібрав 223 тис. Робити з цього остаточний висновок про вплив маркування на алгоритм зарано, однак очевидно: без позначки глядачеві значно важче розпізнати підробку, а емоційні коментарі й поширення лише розганяють ролики далі.

Висновок

Обидва акаунти працюють за однією схемою: вигадані ШІ-персонажі в декораціях, що імітують парламент або популярний формат подкастів, «зізнаються» в корупції та зневазі до громадян і закликають до найболючіших рішень у сфері мобілізації. Карикатурна огрядність робить меседж зрозумілим без слів, а відсутність маркування ШІ дає змогу роликам збирати сотні тисяч і мільйони переглядів.

«Детектор медіа» звернувся до Тіктоку із запитом маркувати ці відео як згенерований ШІ контент і видалити дезінформаційні ролики.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У мережі поширюють відео, яке видають за запис обшуків НАБУ в колишнього керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова. У ролику показують коробки з грошима та провокативним написом. Для підтвердження цієї історії поширювачі використали сторінку, оформлену як публікація видання NV.

Насправді таких обшуків не було. Як повідомив Центр стратегічних комунікацій з посиланням на НАБУ, відео не відповідає дійсності. У бюро заявили, що ролик створили за допомогою штучного інтелекту. Подібних процесуальних дій антикорупційні органи не проводили.

Публікація від імені NV також підроблена. Її розмістили на nvukraine.com — сайті, що копіює оформлення видання. Справжні адреси NV — nv.ua та english.nv.ua для англомовної версії. Редакція NV заявила, що не має стосунку до nvukraine.com, а розміщена там історія про «обшуки» є вигадкою.

Сфабриковані кадри створюють враження доказу, а скопійований дизайн медіа надає вигадці вигляду новини. За оцінкою Центру протидії дезінформації, цей фейк спрямований на дискредитацію України та підрив довіри до її інституцій.

У соцмережах поширюють фотографію нібито брошури з рекомендаціями для породіль у Львівському перинатальному центрі, в якій жінок начебто закликають навіть під час пологів не говорити російською мовою та «кричати державною». Чому це фейк розповіли VoxCheck.

Зображення поширюють у телеграмі і фейсбуці. Його видають за офіційну брошуру медичного закладу, у якій містяться рекомендації жінкам. І серед цих рекомендацій — вимога послуговуватися державною мовою навіть під час пологів, коли жінки природно можуть кричати від болю.

VoxCheck довели зображення згенероване за допомогою штучного інтелекту. Перевірка фото в інструменті компанії OpenAI для виявлення ШІ-контенту показала, що на зображенні присутній водяний знак SynthID. Цей знак компанія додає до фото, створених за допомогою її інструментів генерації зображень. 

Відповідно, подібної брошури Львівський перинатальний центр не випускав, а поширене зображення — це вигадка, створена штучним інтелектом і представлена як нібито реальний офіційний документ медичного закладу.

Читайте за посиланням інші фейки, якими російська пропаганда демонізує місто Львів і його мешканців.

Аналітики "Детектора Медіа" зафіксували 19-21 вересня 2026 року нову хвилю дезінформаційної кампанії у Х із шехтегом #AllDemocratsAreCriminals ("Всі демократи злочинці"), напередодні проміжних виборів до Конгресу США, що відбудуться у листопаді. У цій хвилі за допомогою інструментів моніторингу соцмереж було зафіксовано понад 40 маніпулятивних публікацій у Х (твіттері). 

Цього разу, анонімні акаунти поширювали беззвучні відео з фейковими субтитрами під брендами західних медіа, та сфальшовані та редаговані привітання акторів із використанням сервісу Cameo, обрізаними на півслові та продовженими синтезованим голосом.

Що поширюють

"Традиційні" маніпуляції брендами західних медіа. Беззвучні ролики з субтитрами (15 вересня, 160–165 тис. переглядів кожен). Твердять, нібито «асоціація професійних журналістів» засудила репортерів і винесла «персональні попередження» журналістам Бренді Задрозни та Біллу Маккарті (під брендом The New York Times), а співзасновник Cameo Стівен Галаніс нібито заявив The Hollywood Reporter, що він і його команда «стали жертвами жахливої змови».

Інші пости подають як доказ "маніпуляцій" з боку Демократичної партії США сфальшовані перші шпальти Washington Post та USA Today за 15 вересня.

Спотворені ролики-камео. 18 вересня, 150–158 тис. переглядів. Патрік Фабіан (в образі Говарда Гемліна), Джим Бівер, Ерік Бреден і Річард Маркс. Записи починаються як персональні привітання Cameo («Hey, where are you?», «Hello, Persian»), а за кілька секунд обриваються. Далі йде текст, згенерований клонованим голосом: демократам бажають в’язниці, електричного стільця, шибениці й поховання живцем, партію називають нацистською та «партією збоченців, злодіїв, убивць і педофілів». Акторам приписують вигадані діагнози й запрошення нібито від Роберта Де Ніро, Джорджа Клуні, Леонардо Ді Капріо та Джастіна Тімберлейка.

Що показала перевірка

Чому це «Матрьошка»

Почерк упізнаваний: реальні відеофрагменти без звуку або з ШІ-клонуванням голосу, субтитри під бренди CNN, NYT, AFP, THR і NBC, десятки малопомітних акаунтів із теганням редакцій, штучно рівні лічильники переглядів (150–165 тис.).

Висновок

Це дезінформація, що з високою ймовірністю належить до мережі «Матрьошка»/Storm-1516. Заяви Cameo й «асоціації професійних журналістів» вигадані, шпальти Washington Post та USA Today змонтовані, а звернення акторів — обрізані записи з Cameo з накладеним синтезованим голосом. Заклики до насильства, які звучать у роликах, авторам приписаних голосів не належать.

Детектор Медіа зафіксував у ТікТоці акаунт @zafedorova («За Федорова!»), який системно поширює згенеровані штучним інтелектом відео: спершу — ШІ-згенеровані опитування мітингуючих проти екс-міністра оборони України, потім фейкові антимобілізаційні «вуличні опитування», а згодом — антисемітську дезінформацію довкола святкування єврейського Нового року в Умані. Окремі ролики зібрали від 150 до 741,8 тисячі переглядів.

Що поширює акаунт

Аватарка акаунта — фотографія Михайла Федорова, опис каналу: «Канал на підтримку найефективнішого менеджера України». Попри назву, до самого Федорова вміст акаунта стосунку не має: назва й оформлення лишилися незмінними навіть після повної зміни тематики — ознака того, що тих, хто розміщую на ньому контент не турбує узгодженість «легенди».

ШІ-згенерований нардеп візуально не збігається із жодним реальним народним депутатом нинішнього скликання парламенту 

Всі ролики мають однакову структуру, тривають 10-12 секунд та містять однакову "режисуру": коротке питання та чіткий-меседж відповідь (негативно забарвлену та емоційно заряджену). На акаунті було зафіксовано три типи дезінформаційних наративів:

Ознаки штучної генерації у роликах

Реакція аудиторії та охоплення

Акаунт має близько 2976 підписників і 32,3 тис. вподобань, але окремі відео виходять далеко за межі цієї аудиторії: 741,8 тис., 366 тис., 317,1 тис., 223,3 тис. і 214,5 тис. переглядів.

Коментарі під роликами із «хасидами» роликами зібрали 1,2–2,1 тис. відповідей, більшість з них містила обурення обурення («Яка наглість», «Всі хочуть нашу Україну розкрасти»). Частина користувачів усе ж розпізнає фальшивку («Фейк. Это ИИ», «Це ШІ?»), проте такі коментарі тонуть серед емоційних реакцій, які й забезпечують роликам подальше просування.

Висновок

Кейс демонструє дві характеристики сучасних дезінформаційних операцій у ТікТоці. Перша — гнучкість: оператори таких акаунетів за лічені дні перелаштували акаунт з антимобілізаційної тематики на антисемітську, щойно з’явився зручний інформаційний привід — щорічне паломництво до Умані до єврейського нового року (Рош га-Шана).

Друга — недбалість: змінивши наративи, вони не змінили ані назви акаунта, ані аватарки, а самі відео зберігають грубі візуальні помилки. Поєднання якісно клонованого голосу публічних політиків із низькоякісним візуальним рядом робить такі ролики відносно легкими для викриття — за умови, що глядач узагалі ставить питання про походження відео.

«Детектор Медіа» звернувся до платформи ТікТок із запитом щодо видалення дезінформаційних та ШІ-згенерованих відео. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

У проросійських телеграм-каналах поширюють ШІ-згенероване фото оголошення про вакансії на одній із мереж АЗС, де шукачам роботи нібито обіцяють додаткові «бонуси за небезпеку». Також у повідомленнях стверджується, що "співробітники АЗС масово звільняються". Фейк розвінчали експерти Vox Check.

Це — фейк. Поширене зображення було створене за допомогою штучного інтелекту. Аналіз фото через інструмент перевірки контенту від OpenAI виявив у ньому водяний знак SynthID, який автоматично маркує графіку, згенеровану ШІ.

Раніше "Детектор Медіа" публікував розвінчання нібито заборони "фотографувати пусті полиці" в харківських супермаркетах: Міф про «голодну осінь»: як роспропаганда штучно створює ілюзію продовольчої кризи в Україні

15-16 вересня 2026 року, після завершення єврейського свята Рош га-Шана користувачі Facebook опублікували кілька відеороликів, в яких чоловіки, одягнені у хасидський одяг і кіпи, говорять українською або російськоб мовами. Втім, інтерв'ю "євреїв України", що поширюються в соціальних мережах, є фальшивими та створеними за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Про це свідчать як візуальні/аудіо характеристики записів, що підверджує аналіз інструментами розпізнавання фейків на основі штучного інтелекту (ШІ).

За даними грузинської фактчекінгової редакції MythDetector, аналітиків «Детектора Медіа», а також моніторингу українського Центру протидії дезінформації при РНБО (ЦПД), з 8 по 17 вересня 2026 року в мережі поширювалася скоординована хвиля ШІ-згенерованих «інтерв'ю» з нібито хасидами, яка просувала одразу три фейкові тези:

Першоджерело — ТікТок, а не Facebook

Обидва відео, поширені у Facebook 15 вересня, спочатку з'явилися у ТікТоці — і вже звідти розійшлися на інші платформи. За результатами зворотного пошуку зображень Google, який провели фактчекери MythDetector, відео з чоловіком у кіпі оригінально опублікував акаунт TikTok @rebe.shlomo.speaks. Наразі цей акаунт у ТікТоці недоступний: платформа видалила його.  За допомогою зворотного пошуку було встановлено, що інтерв'ю з чоловіком у кіпі також було опубліковано на платформі YouTube (досі доступне на момент публікації).  

Ще один фейк із того ж набору: «половину з 200 тисяч уже виплатили»

Окрім двох кейсів, які перевірили грузинські колеги, аналітики Детектора Медіа зафіксували ще одне відео з тієї ж кампанії — безпосередньо в самому ТікТоці, а не в переопублікуваннях на інших платформах. Його поширює акаунт @zoja_bour. На відео чоловік у відповідь на запитання «Чому ви переїхали?» каже:

«Ну, нам обещали 200.000 гривен за переезд и оплату жилья для семьи. А-а, пока что только половину выплатили. Очень надеюсь, не обманут. А-а, люблю Украину».

Перевірка цього відео автоматизованим інструментом розпізнавання синтетичного контенту показала 97,1% ймовірності, що відео згенероване штучним інтелектом, і 99,1% ймовірності, що мовлення в ньому синтетичне; ймовірність «класичного» дипфейка (підміни обличчя) інструмент оцінив у 0% — тобто йдеться саме про ШІ-генерацію відео й аудіо, а не про накладання одного реального обличчя на інше.

Пошук за ключовим словом «rebeshlomospeaks» у ТікТоці показує, що згенеровані відео з цього фейкового «акаунту-рабина» продовжують поширювати інші користувачі платформи навіть після видалення оригінального профілю. Зокрема, у ТікТоці й досі можна знайти відео про нібито «виплати релігійним євреям» — без будь-якого контексту, хто саме нібито здійснює ці виплати. Аналітики Детектора Медіа перевірили це відео інструментом Hive Moderation і також виявили в ньому ознаки ШІ-генерації — ймовірно, синтетичне аудіо, накладене на реальні відеокадри.

Також ми вияви акаут-дублікат контенту у Фейсбуці "Ребе Шломо говорить", які не забанений, має понад 3.5 тисячі підписників та майже щоденно поширює ШІ-генерований антисемітський контент, спрямований на розпалювання міжрегілійної та міжетнічної ненависті в Україні. 

Чому саме зараз і чому саме ця тема

Щорічне паломництво хасидів до Умані на Рош га-Шана — подія, яка стабільно привертає увагу в Україні і так само стабільно ставала приводом для російських інформаційних вкидів попередніх років. У 2026 році свято припало на 11–13 вересня, а посилені заходи безпеки в Умані діяли з 4 по 17 вересня. Саме на цей період і припала хвиля розглянутих фейків — публікації датовані 8–17 вересня.

Побудова наративу типова для подібних кампаній: реальна, підвищено обговорювана подія (масовий приїзд іноземних громадян) підмінюється вигаданими деталями — грошовими виплатами, політичним статусом міста, — які мають одночасно посилити побутовий антисемітизм («їм платять, а нам ні») і недовіру до влади («влада роздає гроші іноземцям» / «влада віддає частину території»). Використання ШІ-згенерованих «свідчень від імені самих хасидів» — прийом, покликаний додати наративу вірогідності саме через те, що слова нібито вкладені в уста представників спільноти, про яку йдеться.

Висновок

Відеоролики з нібито-хасидами, які нібито підтверджують отримання від України виплат по 200 тисяч гривень за переїзд або закликають до «незалежності»/«автономії» Умані, — це фейки, згенеровані штучним інтелектом. Це підтверджують і візуальні артефакти в самих відео, і перевірка спеціалізованими інструментами (Hive Moderation).

Жодних державних програм виплат чи переселення іноземних громадян і жодних реальних заяв про зміну статусу Умані в Україні не існує.

Первинним майданчиком поширення щонайменше частини цих відео був ТікТок: акаунт-джерело @rebe.shlomo.speaks платформа згодом видалила, однак згенеровані ним матеріали, включно з відео про виплати, продовжують поширювати інші користувачі.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Проросійський телеканал «Царьград», пропагандистські сайти https://podolyaka.ru/ і мережа ZOV (1 ; 2 ) та російськомовні акаунти у Facebook ( 1 ; 2 ; 3 ) видали за докази «примусової мобілізації жінок» в Україні фотографії вуличної реклами в Луцьку, які, за перевіркою грузинських фактчекерів із MythDetector, виявилися створеними штучним інтелектом.

Що поширювалося

14–15 вересня 2026 року «Царьград», а також інші проросійські новинні сайти й кілька російськомовних акаунтів у Facebook почали поширювати фотографії нібито рекламних банерів на вулицях Луцька. На зображеннях — жінки у військовій формі та заклик вступати до лав Збройних сил України, зокрема ставати операторками дронів. Автори публікацій охрестили рекламу «сексистською», а фразу на банері про те, що вміння впоратися з пральною машиною рівнозначне вмінню керувати FPV-дроном, подали як ілюстрацію того, що в Україні нібито розпочалася мобілізація жінок.

З 15 вересня ідентичні тези з тими самими фотографіями розійшлися також у Telegram-каналах та в X (Twitter).

Що показала перевірка

Фактчекери MythDetector перевірили три фотографії, що поширювалися в мережах, інструментом виявлення ШІ-контенту Hive Moderation. У всх випадках інструмент показав високу ймовірність штучного походження зображень — 99,8%, 91,4% та 92,4% відповідно. Цей висновок збігається з оцінкою Українського центру протидії дезінформації (УЦД), який 15 вересня також підтвердив: поширені фотографії — це фейкові зображення, згенеровані штучним інтелектом, а подібних банерів не розміщували ні в Луцьку, ні в інших містах України.

Додатковим маркером підробки стала адреса сайту, зазначена на самих банерах, — zsu.team. Цей домен не є офіційним ресурсом жодного органу, що займається цивільною мобілізацією в Україні, не згадується на сайті Міністерства оборони, а за переходом переадресовує користувача на сайт онлайн-казино. Той самий фейковий сайт фігурував на іншому підробному банері про військовий призов, який MythDetector викривав раніше, у лютому 2026 року, — тобто мережа повторно використала вже відпрацьований реквізит.

Юридичний контекст

Твердження про «масову мобілізацію жінок» не відповідає чинному українському законодавству. Згідно з офіційною інформацією, жінки не підлягають мобілізації — вступ до лав ЗСУ для них залишається добровільним і відбувається на контрактній основі. Обов'язковим для жінок є лише військовий облік — і то тільки для тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, що саме по собі не означає їхнього примусового призову.

Висновок

Фотографії банерів про нібито мобілізацію жінок у Луцьку — це ШІ-згенерована підробка: це підтверджують і результати перевірки інструментом Hive Moderation, оцінка Українського центру протидії дезінформації, і невідповідність фейкового сайту на банерах жодному офіційному ресурсу.

Наратив поширювався через проросійський телеканал «Царьград» та мережу російськомовних акаунтів і не має підтвердження — натомість чинне законодавство прямо спростовує тезу про примусову мобілізацію жінок в Україні.

Російська пропаганда поширила фейк, що в Україні мобілізували людину в костюмі супергероя, чому це фейк розповіли StopFake.

Прокремлівські медіа розповсюджували сфабриковану фотографію, де троє військовослужбовців нібито ведуть до мікроавтобуса чоловіка у костюмі людини-павука біля торговельно-розважального центру. 

Однак перевірка зображення за допомогою інструментів OpenAI Verify та Image Whisperer засвідчила, що відео згенерував штучний інтелект. Відео містить водяний знак SynthID. І артефакти ШІ-згенрованого відео: розмиті руки і відсутність деталей.

Що відео фейкове підтвердив і Волинський обласний ТЦК та СП.

Додатковим підтвердженням фейковості стала плутанина у самих пропагандистських джерелах щодо географії події. Одні російські ресурси вказували як місце дії Луцьк, інші - Кривий Ріг.

Російська пропаганда вчергове запустила в мережу фейкове відео про нібито постановочні звернення Володимира Зеленського, проте фактчекери StopFake спростутували фейк.

Прокремлівські медіа активно поширювали ролик, де хлопець нібито демонструє залаштунки кіностудії та процес підготовки декорацій із назвою міста Нікополь для виступу президента України Володимира Зеленського. Автори таких вкидів також безпідставно стверджували, нібито юнака одразу ж мобілізували за розголошення.

Проте аналіз матеріалу показав, що епізоди з кіностудією та міським знаком виявилися згенерованими за допомогою штучного інтелекту, на що вказує наявність вотермарки SynthID.

Подібні фейки не є новими для російської пропаганди, адже міф про те, що глава держави нібито записує свої звернення перед зеленим екраном, поширюється ще з окупаційних часів.  Зокрема, у жовтні 2022 року схожі звинувачення лунали щодо виступу нібито голограми Володимира Зеленського технологічних форумах

Тим часом прифронтовий Нікополь та прилеглі громади щодня потерпають від обстрілів російських військ, які використовують ствольну артилерію та FPV-дрони проти цивільних жителів і мирної інфраструктури.

Проросійські акаунти й проурядове грузинське агентство «Ахла» видали за докази «примусової мобілізації» в Україні фото і відео, які, за перевіркою грузинських фактчекерів із MythDetector, виявилися згенерованими за допомогою штучного інтелекту.

Що поширювалося

8–9 вересня 2026 року проурядове грузинське інформагентство «Ахла» та кілька російськомовних акаунтів у Facebook ( 1 ; 2 ; 3 ; 4 ; 5 ) почали поширювати фотографії та відео, які нібито фіксують мобілізацію українських чоловіків. На фото — чоловіки у військовій формі, які сидять у машині в наручниках. На відео — чоловік із руками в наручниках, прикутий до автомобільного вікна; на фоні чути емоційний жіночий голос, що говорить українською, а сам чоловік у кадрі витирає очі. Той самий матеріал розійшовся також у TikTok, X (Twitter) та Instagram.

Одну з версій відео у Facebook поширили з посиланням на телеграм-канал «Fiftnmls», який регулярно публікує контент про мобілізацію та російсько-українську війну і виклав це відео та фото 7 вересня о 22:59.

Звідки насправді взявся матеріал

Фактчекери MythDetector за допомогою зворотного пошуку зображень Google встановили імовірне першоджерело: фото й відео опублікувала у X львівська блогерка Марта Гавришко. Уже за кілька годин той самий матеріал з'явився в телеграм-каналі Артема Дмитрука, колишнього нардепа-втікача від «Слуги народу», який регулярно поширює проросійські наративи.

У описі свого акаунту Гавришко, яка, перебуваючи за кордоном, регулярно транслює наративи Кремля про ЗСУ під виглядом науки, зазначає, що є "вимушено переміщеною дослідницею", регуряно критикує примусову мобілізацію й дії української влади в цілому.

Що показала технічна перевірка

За висновком MythDetector, і фото, і відео мають ознаки штучного генерування:

Сукупність цих ознак — і візуальних, і результатів автоматизованих детекторів — дає фактчекерам підстави впевнено кваліфікувати обидва матеріали як фейк, а не як реальні кадри мобілізації.

Що стосується поширеного фото, то на ньому також є візуальний недолік. Спотворене розташування стільців та людей на задньому плані фотографії.  Перевірка, яку провели грузинські фактчекери за допомогою інструменту OpenAI, який перевіряє наявність слідів технології OpenAI у візуальному матеріалі показала, що на фото було підтверджено ознаки штучного інтелекту. 

Важливий контекст: теми насилля у ЗСУ, які насправді розслідують українські журналісти

Тема жорстокого поводження в окремих підрозділах Сил оборони України, дідівщини та насильства щодо новобранців і мобілізованих — реальна й чутлива, та справді перебуває у фокусі суспільної уваги в Україні. Українські видання самостійно розслідують такі випадки на основі свідчень постраждалих, документів і перевірених джерел. Наприклад:

Ці матеріали — результат журналістської роботи: перевірених свідчень, документів і публічної відповідальності авторів за викладені факти. Розповсюджуваний же ШІ-згенерований ролик про «новобранця в наручниках» не має жодного стосунку до подібних розслідувань: він не спирається на перевірені свідчення, походить з анонімних і проросійських джерел, а його технічна складова (штучно згенероване відео й аудіо) підтверджена незалежними інструментами перевірки.

Існування реальної, задокументованої проблеми насильства в окремих підрозділах не робить довільний фейк правдоподібнішим — навпаки, такі підробки експлуатують суспільну чутливість теми, щоб посилити недовіру до мобілізації загалом, підмінюючи журналістську перевірку маніпулятивним контентом.

Висновок

Поширені у вересні 2026 року фото і відео «українського новобранця в наручниках» — це підробка, згенерована за допомогою штучного інтелекту: це підтверджують і візуальні артефакти, і результати перевірки спеціалізованими інструментами (InvID, детектор OpenAI), і незалежний аналіз литовського медіа Delfi.

На відміну від цього фейку, реальні випадки насильства в окремих підрозділах Сил оборони України документують українські журналісти-розслідувачі («Бабель», «Тексти») — на основі перевірених свідчень, а не анонімного ШІ-контенту.

У соцмережах розповсюджують фотографії синьо-жовтої розмітки на паркувальних місцях у польському Рашині — з підписом, що це спеціальні місця, "виділені для українців". Підтвердженням нібито слугує допис у X від акаунта "Каміля Коваленка", якого видають за депутата міськради Плоцька: він начебто «похвалився», що подібні паркування облаштовують і в його місті. Дезінформацію розвінчали польські фактчекери Demagog.

Метод

Насправді жодного зв'язку з громадянством тут немає: синьо-жовта розмітка — це стандартна зона для короткої висадки/посадки пасажирів), яку використовують у багатьох польських містах. Жовтий колір позначає тимчасовий характер зупинки, синій — пріоритетність цього місця для конкретної функції; поєднання кольорів обране виключно заради помітності для водіїв. Demagog уже пояснював подібну ситуацію раніше — коли фейкові чутки про «українську» Kiss&Ride-зону поширювали про вулицю Шопена в Жешуві.

Другий елемент історії — сам «радник» Каміль Коваленко. Такого депутата в списку міськради Плоцька не існує. За польським виборчим кодексом радником органу місцевого самоврядування може стати лише особа з правом голосу — громадянин Польщі, іншої країни ЄС або Великої Британії, який постійно проживає у відповідній громаді. Тобто громадянин України без польського громадянства обіймати цю посаду просто не може.

Як з'ясували фактчекери, Коваленко — повністю вигаданий персонаж, створений на основі образу польського стрімера з ніком Mamm0n; для нього навіть зробили пародійну сторінку за зразком Вікіпедії під назвою Mammonopedia. Зображення персонажа згенеровані штучним інтелектом — це підтвердив аналіз через інструмент Hive Moderation. Фейковий акаунт у X, що видавав себе за офіційний профіль радника, наразі вже не існує; натомість є акаунт-сатира, власник якого прямо вказує, що це вигаданий персонаж.

Поширювався контент здебільшого через анонімні акаунти у групах Facebook, пов'язаних із крайньоправим політиком Гжегожем Брауном (відомим антиукраїнськими висловлюваннями) — разом з іншими провокативними меседжами на кшталт заклику встановити в Плоцьку пам'ятник Степану Бандері.

Факти

Мета

Фейк експлуатує вже сформовану в частини польської аудиторії чутливість до синьо-жовтого поєднання кольорів, щоб викликати роздратування через нібито «привілеї» для українців — за відсутності жодних реальних підстав. Поширення через групи прихильників Брауна вказує на політично мотивовану аудиторію: мета — підживити наратив про «особливе ставлення» до українських біженців у Польщі та посіяти побутову ворожість, паралельно дискредитуючи саму тему підтримки України через вигадану, гротескну постать «проукраїнського радника».

У соціальних мережах поширюють зображення, на якому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нібито обіймає американського фінансиста, засудженого за сексуальні злочини, Джеффрі Епштейна. Однак ця світлина не є справжньою: на її ранніх версіях виявили водяний знак Google AI, а зазначені на зображенні номери справи та документа не відповідають жодним матеріалам Міністерства юстиції США.

Про це повідомляє Lead Stories.

Одну з публікацій із фотографією розмістили в соцмережі X 5 вересня 2026 року. Її автор назвав Епштейна одним із «колишніх приятелів» німецького канцлера.

Раніші версії допису, які поширювали ще в липні 2026 року, містили точнішу легенду. У них стверджувалося, що фотографію нібито зробили 17 червня 2014 року під час Investor Day, організованого компанією BlackRock у Нью-Йорку.

BlackRock справді проводила такий захід, однак у повідомленні компанії немає згадок про участь Мерца або Епштейна. Фактчекери Lead Stories також не знайшли доказів того, що обидва чоловіки відвідували захід. Крім того, Мерц почав працювати в німецькому підрозділі BlackRock лише в січні 2016 року — через півтора року після нібито зафіксованої на фото зустрічі.

Для створення видимості офіційного походження на ранніх версіях зображення також були вказані номери справи A-2014-017 і документа D-2014-0831. Проте пошук на американських урядових сайтах не виявив матеріалів з такими номерами. Їх немає й у базі документів у справі Епштейна, оприлюдненій Міністерством юстиції США.

Пошук прізвища Мерца в цій базі видав лише один документ. У ньому немає ані поширюваної фотографії, ані її опису, ані інформації про неправомірні дії німецького канцлера. У документі лише зазначено, що 2008 року Мерц відвідав міжнародний форум для політиків, науковців і підприємців.

Фактчекери також перевірили ранню версію зображення за допомогою Google Gemini. Система виявила на ньому SynthID — невидимий цифровий водяний знак, який Google додає до контенту, створеного його інструментами штучного інтелекту. Це вказує на те, що фотографію згенерував ШІ.

Достовірних публікацій, які підтверджували б існування такої фотографії або зустріч Мерца з Епштейном, також немає.

Це не перша спроба пов’язати німецького канцлера з Епштейном за допомогою фальшивих зображень. Раніше в соцмережах поширювали відредаговану фотографію, на оригіналі якої Епштейн був зображений із Дональдом Трампом, але обличчя останнього замінили на обличчя Мерца.

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» повідомляв про викриття фейкового фото президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн разом з Джеффрі Епштейном.

Незабаром після того, як польські медіа повідомили 4 вересня 2026 року про розсилку легальних мобілізаційних карток резервістам, у мережі з'явилися фотографії нібито таких документів. Наратив, який вони мали підкріпити: Польща та НАТО готуються до війни проти Росії, мобілізуючи вже навіть дітей. Польський фактчекінговий проєкт Demagog розвінчав цей вкид, побудований на зображенні, згенерованому штучним інтелектом.

Хто поширює?

Джерелом поширення стали не польські, а проросійські й українські телеграм-канали. Першим карткою поділився український канал «Труха Україна» 4 вересня о 12:47 — усього за кілька годин після виходу оригінального матеріалу RMF FM. Далі зображення підхопив проросійсьй телеграм-канал «Політика Страни», згодом воно з'явилося на пропагандистському сайті topwar.ru, на яку звернув увагу аналітик OSW Каміль Калус. Паралельно та ж картинка розійшлася польськими, чеськими та англомовними сайтами мережі «Правда», а також каналами UKR LEAKS французькою, італійською та португальською мовами — тобто вкид одразу отримав мультимовний і мультиплатформний розголос, типовий для скоординованих кампаній.

Факти

Перевірка інструментом Hive Moderation показала, що зображення картки згенеровано штучним інтелектом із ймовірністю 99,9%. Це підтверджують і прості логічні нестиковки: на картці вказано неіснуюче військове звання «wojskry», а номер PESEL належить особі жіночої статі (парна десята цифра), тоді як документ нібито виданий хлопчику 2016 року народження — тобто десятирічній дитині — на ім'я «Вєрднік Романський», що взагалі не є польським.

Справжні мобілізаційні картки регламентовані постановою міністра нацоборони Польщі від 22 травня 2024 року, видаються в мирний час і повідомляють, до якої військової частини особа має прибути у разі мобілізації. Вони існують у трьох кольорах: червона — для пасивного резерву, зелена — для військовослужбовців, синя — для цивільного персоналу Міноборони. Жодного стосунку до дітей чи вигаданих звань ці документи не мають.

Мета

Такий вкид покликаний живити довготривалий російський наратив про «агресивний Захід», який нібито готується до війни з Росією ще з 2022 року. Швидкість, з якою фейк перетік із проросійських каналів в українські (і навпаки), демонструє, як працює інфраструктура для таких вкидів, незалежно від того, хто саме публікує матеріал першим.

Наприкінці серпня у Х та Фейсбуці поширюювали відеоролик, на якому чоловік із балкона багатоповерхівки розмахує синьо-жовтим стягом, та нібито вигукує антивоєнні гасла: «Ні війні, розумієте? Вона має закінчитися, припиніть вбивати людей!».

Проросійські акаунти та боти у Facebook і X (Twitter) переконують, що події нібито відбуваються в Росії. Частина користувачів стверджує, що кадр знято під час повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, інші ж прив’язують ролик до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України.

Проте це черговий фейк, створений за допомогою штучного інтелекту. Грузинські фактчекери з проєкту MythDetector детально розібрали маніпуляцію.

Що показала перевірка

Кадри мають кілька технічних невідповідностей, типових для синтетичного відео:

Аналіз спеціалізованими інструментами підтвердив штучне походження ролика: детектор Hive Moderation оцінив імовірність використання ШІ у відео в 74,3%, а інструмент розпізнавання клонування голосу Hiya показав 61% ймовірності синтезованого аудіо.

Висновок

Відео з чоловіком, який нібито розмахує українським прапором з балкона в Росії і закликає зупинити війну, — не документальні кадри, а продукт штучного інтелекту. Про це свідчать і візуальні артефакти (сніг замість серпневої спеки, «зникаюча» рука, розсинхрон губ), і незалежні детектори ШІ-контенту.

У сучасних виборчих кампаніях спостерігається небезпечна тенденція використання чат-ботів на основі штучного інтелекту як персональних порадників для прийняття рішень під час голосування. Наскільки ШІ допомагає у питаннях про політику, зʼясували фактчекери Demagog.

Розвиток ШІ інструментів має серед ефектів їх використання, щоб швидко розібратися у складних суспільно-політичних питаннях. Застосування таких алгоритмів несе суттєві ризики: прийняття на віру ШІ-галюцинацій, відсутність надійних джерел, політичні упередження та потенційну вразливість до зовнішніх маніпуляцій. Головною метою таких дезінформаційних викликів є дезорієнтація суспільства, викривлення виборчого процесу та формування хибних політичних уподобань. 

Дослідники встановили, що найпоширенішою формою викривлення, які надають ШІ-чатботи, є фактологічні помилки алгоритмів. Згідно з опитуваннями та тестами, чат-боти регулярно видають неправдиві дані: похибки у датах виборів сягали понад два місяці, вигадували фінансові скандали навколо реальних політиків, плуталися виборчі округи та навіть вигадували неіснуючі кандидати. При цьому майже 47% відповідей взагалі не містили посилань на першоджерела, або ж надавали непрацюючі та сумнівні веб-адреси.

Окрім технічних збоїв, фахівці є проблема політичного упередження. Близько 25% відповідей чат-ботів частіше схилялися до лівого спектра, тоді як окремі боти демонстрували праву упередженість.

Також є проблема «отруєння» даних. Наприклад кремлівся мережа з близько 180 прокремлівських ресурсів згодовує штучному інтелекту дезінформацію для подальшого впливу на виборців.