У період з 10 по 12 травня російськомовні акаунти у фейсбуку, а також проросійські сайти donpress.ru та donbasstoday.ru поширили фотографію, на якій нібито зображено могилу Семена Зеленського — діда президента України — у Кривому Розі. На знімку до надгробку нібито покладено квіти та білі аркуші паперу з написами: «Вітаю з Днем Перемоги, ваші вірні діти та онуки», «Негідний нащадок гідного предка», «Пробачте нам за це». Автори дописів стверджували, що 9 травня невідомі вшанували пам'ять ветерана таким чином. Розвінчали ШІ-згенерований фейк фактчекери Myth Detector. 

Проте ця фотографія згенерована штучним інтелектом. На це вказують характерні візуальні артефакти: неприродно прикріплені стрічки на букетах і стебла квітів, що «проростають» із фону в неможливий спосіб. Аналіз за допомогою інструменту Hive Moderation, зроблений грузинськими фактчекерами, підтвердив: імовірність штучного походження зображення становить 97,3%.

Показово, що маніпуляція вписується в ширшу пропагандистську кампанію. Ще 8 травня кремлівське РИА Новости опублікувало матеріал із заголовком про те, що Зеленський «забув публічно згадати могилу діда-ветерана» — типовий наратив про нібито зневагу українського президента до пам'яті Другої світової війни.

Семен Зеленський був ветераном Радянської армії, дослужився до звання полковника. У 2019 році Володимир Зеленський відвідав його могилу в Кривому Розі та назвав діда одним із героїв, які захищали Україну від нацистів. Україна відзначає День перемоги над нацизмом 8 травня — як і більшість, зокрема, європейських держав.

У соцмережі X (колишній Twitter) поширюється серія відеороликів, в яких особи у формі австралійських пожежних служб начебто закликають зупинити підтримку України та звинувачують Макрона, Мерца і Стармера у «розпалюванні конфліктів». Аналіз відеозаписів та їхніх транскриптів показує, що маніпуляція реальними публічними відеозверненнями австралійських керівників місцевих пожежних служб з використанням ШІ-генерованих відео.

Насправді, жодних подібних заяв ці люди ніколи не робили. Оригінальні звернення пов'язані з реальними проблемами фінансування служб порятунку в Австралії та сезоном bushfires і не мають жодного стосунку до України чи Росії. Кампанію у Х викрили та проаналізували аналітики «Детектора Медіа». 

Що поширюється

У травні 2026 року у X були опублікувані майже одночасно відеоролики з однаковим текстовим супроводом:

«An Australian firefighter is calling on the public to stop European leaders who are fueling global tensions.»

Публікації містять масові теги провідних медіа — від CNN і USATODAY до Le Parisien, Der Spiegel, ARD та ZDF — очевидно, з метою привернути увагу журналістів. Акаунти, що поширювали ШІ-згенеровані відео: @dindiyle, @cutewrath, @Crazyliciouz_x3, @Crafts_byBrenda.

У роликах люди у формі австралійських пожежних служб виголошують монологи, в яких:

Хто насправді зображений у відео

Детектор Медіа ідентифікував реальних осіб, чиї образи були використані у цій кампанії.

«Jason» (логотип CFA, відеозвернення у формі начальника) — це Джейсон Хеффернан, керівник Пожежної служби сільської Вікторії (Country Fire Authority, CFA). Хеффернан є публічною фігурою, яка регулярно з'являється у відеозверненнях CFA та на YouTube-каналі служби. У лютому 2026 року він виступив перед парламентською аудиторією після важкого пожежного сезону. Жодних заяв, пов'язаних з Україною, Росією чи Макроном, він ніколи не робив.

«Gavin from Fire Rescue Victoria» (на кадрі видно підпис «Gavin Freeman AFSM — Fire Rescue Commissioner») — це Ґевін Фрімен, комісар Пожежно-рятувальної служби Вікторії (FRV). У березні 2026 року він очолював реальну рекрутингову кампанію FRV «Your Next Step», орієнтовану на поповнення лав пожежників. Ця кампанія поширювалась у соціальних мережах із численними відеозверненнями від імені Фрімена та інших офіцерів — саме звідти, найімовірніше, і було запозичено відеоряд.

«Brent Hasi, acting deputy chief of the CFS» — це Брентон Гасті, виконавчий директор з оперативних питань Пожежної служби Південної Австралії (SA Country Fire Service). Підпис на кадрі «Hi, I'm Brenton Hastie» підтверджує особу. Серед реальних функцій Гасті — координація між підрозділами служби.

Чому це фейк: маркери ШІ-маніпуляції

1. Усі публікації розміщені практично одночасно з однаковим англомовним підписом і масштабним «теггінгом» медіа — класична ознака скоординованої кампанії впливу.

2. Підміна аудіо/тексту. Транскрипт «заяв» містить однакові пропагандистські кліше, що повторюються в кожному ролику: всі «пожежники» вживають однотипні формулювання щодо «хабарів корумпованим диктаторам» і закликають ділитися відео в соцмережах. Реальні оперативні оголошення пожежних служб не містять таких риторичних конструкцій.

3. Фактографічні помилки. Жодного підтвердження тому, що австралійські пожежні служби надсилали техніку до Франції чи Німеччини в 2025–2026 роках, у відкритих джерелах немає. 

4. Реальний контекст зовсім інший. Джейсон Хеффернан і Ґевін Фрімен справді з'являлися у відеозверненнях публічно — але з приводу абсолютно інших подій. Весною 2026 року обидва беруть участь у Парламентському розслідуванні літнього пожежного сезону 2026 року у Вікторії. Літо в Південній півкулі відповідає зимі у Північній. Розслідування стосується внутрішніх проблем: старіння автопарку CFA (792 застарілих цистерни, 288 — старіші за 30 років), нестачі фінансування та прорахунків під час ліквідації пожеж. Хеффернан визнав перед комітетом «певні недоліки» в кадровому забезпеченні під час пожеж у січні 2026 року. Саме ця внутрішньоавстралійська дискусія, очевидно, і стала контекстом, у якому були зроблені оригінальні відеозаписи.

5. Пропагандистський наратив типово проросійський. Та відтворює стандартні меседжі: Захід «підкуповує» лідерів держав (Зеленський, Санду, Пашинян), щоб «шкодити Росії»; через це страждають власні громадяни країн ЄС; лідери на кшталт Макрона та Мерца — «воєнні злочинці», які «поставили Європу на коліна». 

Висновок

Відеоролики з «австралійськими пожежниками», які закликають зупинити підтримку України, є продуктом ШІ-маніпуляції реальними публічними відеозверненнями керівників австралійських служб порятунку. Реальні особи — Джейсон Хеффернан (CFA), Ґевін Фрімен (FRV) та Брентон Гасті (SA CFS) — ніколи не робили заяв, озвучених у відео. Їхні справжні публічні виступи стосуються виключно внутрішньоавстралійських питань: пожежного сезону 2026 року, стану автопарку та набору персоналу.

Кампанія є операцією з поширення дезінформації, яка паразитує на авторитеті реальних інституцій та суспільній увазі до австралійської пожежної кризи, аби поширювати проросійські наративи у французько- та німецькомовному медіапросторі.

Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел та аналізу відео і транскриптів поширюваних у Х.

Що відбувається

В тіктоку поширюються відеоролики зі штучно згенерованими зображеннями військових, які нібито приходять до зали засідань Верховної Ради й публічно конфліктують з народними депутатами. У частині відео зображені персонажі з протезами кінцівок; в аудіодоріжках лунають претензії щодо того, що депутати «роздають гроші» замість того, щоб допомагати армії. Маркування «Містить медіа, згенеровані ШІ», яке тікток проставляє автоматично, присутнє на відео, однак це не завадило частині роликів набрати мільйони переглядів.

Подібні відео з «обуреним військовим у Верховній Раді» вже розвінчували фактчекери «Детектора медіа» — детальніше тут.

Який наратив просувається

Відеоролики експлуатують стійкий російський пропагандистський наратив про те, що українські військові нібито повинні силоміць захопити владу й «навести порядок» у країні. Зображення солдата з протезом у парламентській залі покликане створити ілюзію легітимності й викликати емоційний відгук — жалість і водночас гнів на владу. Те, що депутати Верховної Ради виконують пряму конституційну функцію — розподіл бюджету, — при цьому навмисно подається як корупція або зрада.

Акаунт-агрегатор: @_rostik_2026

Значна частина виявленого контенту пов'язана з акаунтом @_rostik_2026 («Слава Україні UA», 72,8 тис. підписників, 611,4 тис. вподобань). Акаунт спеціалізується виключно на генерованих ШІ відео з образами українських військових та медиків. Характерна риса контенту — однотипні заклики до емоційної взаємодії в кожному відео:

Це класичні прийоми engagement farming — штучного нарощування взаємодії через маніпулювання емпатією аудиторії. Акаунт не містить жодної біографічної інформації.

Відповідні відео: 7620387474610736405 (2,9 млн переглядів), 7621496409950309652, 7619996227442052373.

Метод обходу алгоритмів: маскувальні описи та їхня динамічна зміна  

Найбільш показовою з точки зору тактики поширення є схема, задокументована на прикладі конкретного відео з акаунту @_rostik_2026.

Крок 1 — початковий опис до відео написано англійською мовою. На момент першої фіксації відео із зображенням «військового, що конфліктує з депутатом у залі Верховної Ради», опис до нього містив розгорнутий англомовний текст про виготовлення кавового столика з дерев'яних піддонів («DIY Wood Pallet Coffee Table Plans»). Жодного зв'язку між описом і змістом відео немає — це свідомо нерелевантний текст, покликаний «збити з пантелику» алгоритми класифікації контенту.

Крок 2 — зміна опису. Пізніше той самий опис було замінено на іспаномовний текст про колумбійську музику кумбія («¡Explora la Cumbia y su Ritmo Caribeño!») з набором нерелевантних до теми відео хештегів: #Cumbia, #MúsicaColombianaCaribe, #RitmoCaribe, а також рядком ключових слів для тіктоку.

Можна припустити, що динамічна зміна опису після публікації дає змогу не лише первісно обійти автоматичну модерацію, а й ускладнити ретроспективний пошук контенту за ключовими словами, пошуковий індекс платформи може зберігати застарілу версію опису. Перемикання між мовами (англійська → іспанська) додатково розширює охоплення: відео потрапляє в рекомендаційні стрічки іспаномовних користувачів, для яких сенситивний українськомовний контент є нерозпізнаваним.

Аналогічний контент зафіксовано також на акаунті @ucraniadeperto, так само ШІ-відео з «солдатом на протезі у Верховній Раді», що прийшов висловити обурення діями депутатів. 

Як розпізнати підробку

На відеозаписах є кілька характерних артефактів ШІ-генерації:

Висновки

Виявлена схема демонструє еволюцію тактик обходу контент-модерації: замість видалення й перезавантаження відео оператори акаунтів редагують опис уже опублікованого відео, послідовно замінюючи його нерелевантними текстами різними мовами. Це дає змогу уникнути автоматичної модерації відео; розширити охоплення серед іншомовних аудиторій, для яких відео виглядає як звичайний розважальний контент; ускладнити ретроспективне виявлення через пошук.

Центр протидії дезінформації фіксує нову масштабну дезінформаційну кампанію: через соцмережі масово поширюються відеоролики, які під виглядом гумору чи «прогнозів» намагаються спровокувати хвилю ксенофобії та підсилити внутрішній розбрат в Україні.

Штучний інтелект на службі хаосу

За даними моніторингу ЦПД, для поширення контенту використовується мережа новостворених акаунтів, які спеціалізуються винятково на цій темі. Ключовою особливістю є використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) для створення відеоряду, що дає змогу швидко та масово продукувати дезінформацію.

Основні наративи кампанії:

Хто просуває дезінформацію?

У кампанії задіяні як системні пропагандисти, так і одіозні політики.

Механіка поширення: Від ботів до реальних користувачів

Російська пропаганда вдало використовує психологію соцмереж. Завдяки «хайповому» та напівгумористичному формату деструктивний контент підхоплюють реальні користувачі, які репостять відео, чим допомагають масштабувати антимігрантську істерію.

Росія намагається перенести в Україну модель конфліктів, що вже були випробувані в країнах ЄС. Мета — змістити фокус із зовнішньої агресії на внутрішні чвари. Питання міграції є складним і потребує фахової дискусії, а не емоційних маніпуляцій чи ШІ-фейків.

Закликаємо читачів критично ставитися до «жартівливих» відео на гострі соціальні теми та перевіряти першоджерела візуального контенту.

У соцмережах поширюють зображення, на якому особи у військовій формі нібито завантажують награбоване майно ліванців у вантажівку. Пік поширення у грузиновомовному секторі фейсбуку припав на кінець квітня, паралельно такі ж фото поширювалися в різних соцмережах російською мовою. Аналіз фактчекерів Мythdetector свідчить про те, що фотографія не є документальною, а була згенерована за допомогою нейромереж.

Наприкінці квітня 2024 року в грузинському та російському сегментах соцмереж (Facebook, VK, Telegram, X) став віральним знімок, що супроводжувався підписом про «мародерство ЦАХАЛу на півдні Лівану». На фото зафіксовано «солдатів», які завантажують у кузов вантажівки килими та побутову техніку. 

Аналіз візуальних аномалій

При детальному вивченні кадру фахівці Мythdetector виявили низку дефектів, характерних для роботи ШІ-генераторів, які зазвичай «недопрацьовують» дрібні деталі та перспективу:

1. Геометрія об'єктів: «Плазмовий телевізор» у руках солдатів має неприродні пропорції та дивне відображення на екрані, що не відповідає оточенню. 

2. Цифрові артефакти: Бампер вантажівки, поверхня землі та частини кінцівок військових сильно пікселізовані та мають ефект розмиття (blur), що не властиво реальній оптиці камери.

3. Анатомічні та формені помилки: Обличчя фігур на фото нечіткі та буквально «зливаються» з фоном. Шеврони на формі перетворені на нечитабельні плями, а написи на спорядженні — на хаотичний набір пікселів.

4. Проблеми з реквізитом: Один із солдатів тримає предмет із цифрою «9», розташування якої грубо порушує закони фізики та перспективи.

Фактчекери ресурсу Myth Detector протестували зображення за допомогою спеціалізованого інструменту Hive Moderation. Результати підтвердили підозри: з імовірністю 99,1% фотографія була створена штучним інтелектом.

Важливий контекст 

Поширення цього фейку відбулося на тлі реальних дискусій у медіапросторі. 23 квітня ізраїльське видання Haaretz опублікувало статтю про свідчення щодо можливих випадків мародерства на півдні Лівану, що пізніше підхопила турецька агенція Anadolu Agency, а згодом видання The Times of Israel написало про розслідування інцидентів мародерства військовою поліцією Ізраїлю.

Висновок

Автори фейку використали реальний інформаційний привід (дискусію про дисципліну в армії та розслідування військової поліції щодо інцидентів мародерства), щоб підкріпити його сфабрикованим «візуальним доказом». Це класичний прийом дезінформації: змішування правдивого контексту з фейковим контентом для посилення емоційного впливу на аудиторію.

Нагадуємо, що навіть за наявності гострих політичних чи військових дискусій використання згенерованих зображень як «документальних фактів» є неприпустимим і слугує виключно для маніпуляції суспільною думкою.

Після початку війни між США та Іраном у соцмережах стало стрімко поширюватися відео, створене за допомогою штучного інтелекту, на якому прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер нібито виступає в мусульманському одязі та виголошує расистські й провокаційні заяви. Ролик набрав сотні тисяч переглядів у фейсбуку та інстаграмі і став черговим прикладом того, як штучний інтелект використовують для поширення ісламофобії та дезінформації. Про дезінформаційну тактику розповіли у The Bureau Of Investigative Journalism.

Журналісти з’ясували, що за створенням і поширенням такого контенту стоїть побожний мусульманин із Пакистану, який веде кілька сторінок у соцмережах. Частина його акаунтів присвячена релігійному контенту — цитатам з Корану та ісламським настановам, однак паралельно він адміністрував сторінки, де масово поширювали антимусульманські фейки та ксенофобські матеріали для британської аудиторії.

Один з його фейсбук-акаунтів під назвою Britain Today мав майже 200 тисяч підписників, а контент із нього збирав мільйони переглядів. Сам автор визнав, що заробляв на таких публікаціях близько 1500 доларів щомісяця завдяки монетизації Meta. Після звернення журналістів компанія Meta видалила ці сторінки через порушення правил щодо мови ненависті та дезінформації.

Чоловік розповів, що створював контент за допомогою інструментів штучного інтелекту, зокрема Grok, Gemini, CapCut і ChatGPT. За його словами, він часто просто копіював відео протестів чи інших подій з тіктоку або іксі, а потім додавав до них згенеровані ШІ підписи, озвучення та провокативні зображення.

Журналісти наголошують, що сучасні інструменти штучного інтелекту істотно спростили виробництво маніпулятивного контенту. Тепер авторам навіть не потрібно добре знати англійську мову чи розуміти зміст повідомлень — достатньо ввести короткий запит у програму, яка автоматично створить відео, озвучення та обкладинку.

Багато публікацій Britain Today просували типові ультраправі конспірологічні наративи — зокрема теорію «великого заміщення», згідно з якою біле населення Європи нібито навмисно «замінюють» мігрантами. На сторінках також закликали депортувати мусульман з Великої Британії та називали публічні мусульманські молитви «завоюванням Заходу».

Окремою мішенню став мер Лондона Садік Хан, якого регулярно згадували у фейкових роликах. У деяких випадках автори брали справжні відео за участю політика, але додавали до них образливі та маніпулятивні підписи. Наприклад, кадри з громадського іфтару на Трафальгарській площі подавали як нібито «колонізацію Британії мусульманами».

Сам автор сторінок сказав, що нібито не усвідомлював змісту багатьох публікацій через погане знання англійської мови, та пообіцяв видалити частину матеріалів. Водночас журналісти зауважують, що навіть після цього частина образливих роликів ще тривалий час залишалася доступною в інстаграмі.

Розслідування також показало, що подібна діяльність уже перетворилася на окремий бізнес. Автор з Пакистану розповів, що навчає інших користувачів заробляти на монетизації у фейсбуку, а інструкції щодо створення «вірусного» контенту масово поширюються через ютуб та онлайн-курси.

Проросійські телеграм-канали та акаунти в соцмережах поширюють відео зі зверненням «американської найманки-медика» Ейпріл Хаггет, яка служить у 93-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. У ролику жінка нібито стверджує, що поранених військових не евакуюють місяцями, а командування ігнорує критичну ситуацію на фронті. Втім, поширене відео є сфальсифікованим.

Про це повідомляє StopFake.

Відео створене на основі справжнього звернення Хаггет, у якому вона закликала підтримати збір коштів на антидронові рушниці для батальйону «Алькатрас». Російські пропагандисти використали технології штучного інтелекту, щоб змінити аудіо, міміку та вимову волонтерки, підставивши вигаданий текст.

Насправді Ейпріл Хаггет є канадською волонтеркою, яка служить бойовою медикинею в батальйоні «Алькатрас» 93-ї бригади «Холодний Яр». Вона також виконує обов’язки піар-менеджерки підрозділу та регулярно організовує збори на його потреби. В оригінальному відео йшлося про необхідність закупівлі антидронових засобів для захисту Краматорська та українських військових від атак російських FPV-дронів.

Фейкове відео з'явилося на тлі регулярних атак Росії на цивільну інфраструктуру Краматорська. Зокрема, у березні та квітні місто неодноразово зазнавало ударів авіабомбами ФАБ-250, внаслідок яких гинули та отримували поранення мирні жителі, включно з дітьми, а також зазнавала руйнувань житлова забудова.

Експерти зазначають, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної кампанії з деморалізації українського суспільства. Мета таких повідомлень — створити враження, що військове командування нібито залишає своїх бійців без підтримки, а подальший опір не має сенсу. Це типовий інструмент російської пропаганди, спрямований на підрив довіри між суспільством і Збройними силами України та нав’язування наративу про «безвихідь».

У польському сегменті фейсбуку поширюються фотографії нібито українських офіцерів із зайвою вагою. Користувачі додають до них саркастичні тексти на кшталт: «Це люди, які присвятили себе мобілізації в Україні». Проте ці кадри — не реальні. Як з’ясували польські фактчекери з Demagog, зображення створені за допомогою штучного інтелекту.

Що поширюють у мережі

Фото, які набули популярності, супроводжуються закликами «допомогти українцям їжею» та образливими коментарями про зовнішність українських військових і чиновників. Один із постів набрав понад 6000 реакцій та 2500 коментарів — частина коментаторів переконана, що бачить справжні фотографії. У коментарях звучать типові тези: «Огидне ожиріння — це все через бідність та війну в Україні», «Їхні голови ледь поміщаються на фото».

Як виявили фейк

Експерти Demagog перевірили зображення за допомогою інструменту Hive AI, який визначає, чи є фото створеним штучним інтелектом. Результат — понад 90% імовірності генерації ШІ. Це означає, що всі поширювані «знімки українських офіцерів» є не автентичними, а штучно створеними комп’ютерною системою з метою маніпуляції.

Чому це небезпечно

Такі маніпуляції є частиною ширшої інформаційної кампанії, яку поширює прокремлівська пропаганда. Використання ШІ для створення зневажливих чи абсурдних образів українців має чіткий пропагандистський ефект — викликати сміх, зневагу або сумнів щодо потреби підтримки України Заходом.

Фейки, що апелюють до емоцій і стереотипів, швидко стають вірусними. Їхня мета — не просто поширити брехню, а сформувати негативний образ України як «комічної» або «непрофесійної» держави.

Отже, фотографії «ожирілих українських офіцерів», що ширяться польським фейсбуком, не є реальними знімками. Це продукт штучного інтелекту, використаний для дезінформації та поширення антиукраїнських наративів. Варто перевіряти джерела подібних зображень і не поширювати контент, що може бути частиною пропагандистської кампанії.

Увечері 12 квітня 2026 року українські телеграм-канали поширили відео, де колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у трусах-боксерках вітає українців з Великоднем. На задньому плані – пісок, море і пальми.

На використання генеративного інтелекту вказує статичність фону, різноспрямовані рухи листя пальм на вітрі та відсутність руху тіні від руху листя. Також доріжка із голосом Арсенія Яценюка містить «булькання» і шуми, не властиві тому, як слова вимовляють люди.

Інструмент виявлення слідів роботи генеративного штучного інтелекту Deepware вказує, що відео з політиком є «підозрілим».

Інструмент Hive Moderation надає ролику 99,9% шансу, що відеоряд був створений з використанням штучного інтелекту. А також 7,3%, що згенерували аудіо.

Судячи зі сторінки Арсенія Яценюка на фейсбуці, у цей час він, найімовірніше, перебував в Україні.

Попри безпрецедентний доступ до інформації, скласти цілісне уявлення про події у світі стає дедалі складніше. У соціальних мережах новини поширюються через непрозорі алгоритми, а користувачі все частіше споживають інформацію у вигляді безперервних стрічок, не шукаючи її свідомо. Це суттєво впливає на поінформованість людей і робить самі факти більш вразливими. Водночас економічна криза в журналістиці призвела до появи «інформаційних пустель», де бракує професійних медіа для висвітлення місцевих подій. За даними дослідження Fundación Gabo, щонайменше 30% територій у країнах Латинської Америки підпадають під цю категорію. У поєднанні з розвитком штучного інтелекту це значно ускладнює здатність громадян орієнтуватися в подіях — наприклад, розуміти, що відбувається в Ірані чи Венесуелі. Як штучний інтелект впливає на доступ до надійної інформації, розповіли Олівія Сор і Франко Піккато з Poynter.

Експерти виокремлюють три ключові способи, якими штучний інтелект змінює інформаційний простір. Найпомітніший із них — використання ШІ для створення дезінформації, як з політичних, так і з комерційних мотивів. Наприклад, під час інформаційної хвилі довкола нібито затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро мережею поширювалися згенеровані зображення політика в кайданках ще до появи перевірених матеріалів. Подібні технології дедалі активніше використовують і кримінальні угруповання: під час операції в Мексиці, завдяки якій було ліквідовано наркобарона Немесіо «Ель Менчо» Осегеру, створювалися відео для перебільшення масштабу хаосу. Окрім цього, зросла кількість шахрайських схем з використанням фейкових відео відомих осіб, що рекламують вигадані інвестиції.

Другий напрям впливу — використання генеративних чатботів як джерел новин. Хоча це може розширити доступ до інформації та адаптувати її під потреби користувачів, такі системи здатні генерувати неправдиві відповіді, які важко виявити. Навіть невеликий відсоток помилок стає проблемою, якщо користувач не може визначити, де саме інформація є хибною.

Третій і найглибший вплив полягає в розмиванні самого поняття доказу. Сучасні технології значно спростили створення переконливих підробок, через що стає дедалі важче довіряти зображенням і відео. Це призводить до явища «дивіденду брехуна», коли навіть справжні докази можна дискредитувати, заявивши, що вони створені штучним інтелектом. Політики вже використовують цей підхід, заперечуючи автентичність витоків аудіозаписів.

Олівія Сор і Франко Піккато наголошують, що простих рішень у цій ситуації не існує. Соціальні мережі, попри позитивний вплив на розширення публічної дискусії, потребують відповідального регулювання, адже їхні рішення суттєво впливають на інформаційні потоки та демократичні процеси. Водночас залишаються відкритими ключові питання: як забезпечити відстежуваність синтетичного контенту, які запобіжники використовують компанії під час навчання моделей ШІ та як протидіяти їх застосуванню в координованих інформаційних кампаніях.

Важливу роль у протидії дезінформації відіграє розвиток медіаграмотності. Йдеться не лише про здатність розпізнавати фейки, а й про вміння знаходити надійні джерела інформації. Фактчекінг залишається ключовим інструментом, і попри розвиток технологій, він досі значною мірою залежить від людської експертизи. Саме люди здатні враховувати контекст, іронію та нюанси, які машини не можуть повністю відтворити.

Хоча перевірити всю інформацію неможливо, фактчекери зосереджуються на найбільш впливових або потенційно небезпечних випадках дезінформації. Їхня мета — не лише спростування неправдивих тверджень, а й пояснення механізмів поширення фейків і формування критичного мислення в аудиторії. У підсумку це допомагає людям самостійно робити обґрунтовані висновки, спираючись на факти.

Центр протидії дезінформації повідомляє про продовження російської інформаційної кампанії із використанням контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. У межах цієї операції активно застосовують згенеровані образи українських військових.

Зокрема, як зазначають  аналітики, у мережі поширюють відео, де нібито українські військові розповідають про «катастрофічну ситуацію» на окремих напрямках, брак підтримки й те, що їх «залишило командування». Такі матеріали покликані сформувати у глядачів враження про нібито деморалізацію та втрату керованості в Силах оборони України.

«Мета кампанії — змістити відповідальність за війну з росії як держави-агресора на українське військово-політичне керівництво, посіяти недовіру до командування ЗСУ, викликати зневіру серед військових і цивільних та спричинити внутрішній розкол у суспільстві», — йдеться в дописі

Основна мета цієї кампанії — перекласти відповідальність за війну з держави-агресора на українське військово-політичне керівництво, підірвати довіру до командування ЗСУ, посіяти зневіру серед військових і цивільних та спровокувати внутрішню напругу в суспільстві.

Відео з нібито українськими військовими, які скаржаться на «катастрофічну ситуацію», покликані створити відчуття безвиході, зневіри та розпаду управління в армії. Це елемент психологічного тиску. Кремль намагається змістити фокус відповідальності за війну з держави-агресора на українську владу, формуючи наратив про «некомпетентне командування» та «покинутих військових». Масове використання ШІ-контенту ускладнює відрізнення правди від фейку, знижує довіру до будь-якої інформації та створює ефект хаосу.

Звіт Science Feedback свідчить про те, що акаунти в тіктоку поширюють медичні поради від імені «лікарів», згенерованих штучним інтелектом (ШІ), з метою отримання великої кількості підписників для подальшої монетизації.

Небезпеки медичних порад, згенерованих штучним інтелектом

Численні повідомлення про відео, створені штучним інтелектом, де лікарі надають часто сумнівні поради щодо здоров'я, почали з'являтися в березні 2025 року, коли журнал Rolling Stone висвітлив використання таких відео для продажу неперевірених харчових добавок. У серпні 2025 року CBS News повідомив, що в тіктоку з'являються дипфейки лікарів.

У січні 2026 розслідування видання Indicator виявило десятки акаунтів, які публікують відео «лікарів», згенерованих штучним інтелектом (ШІ), причому переважна більшість ідентифікованих облікових записів були в інстаграмі, фейсбуку і тредсі.

Журналісти Indicator виявили, що деякі з цих акаунтів продавали товари для здоров'я та електронні книги, а це свідчить про те, що діячі, які стоять за ними, були мотивовані фінансовою вигодою. У звіті Indicator також підкреслено, що дезінформація про здоров'я виглядає більш достовірною, коли її поширює реалістична на вигляд людина, одягнена як медичний працівник. Більше того, це явище поширюється багатьма мовами. Польські фактчекери Demagog писали, що публікації з образами лікарів, згенерованими штучним інтелектом, використовувалися для продажу популярної харчової добавки під назвою шиладжит. Жодних достовірних наукових доказів того, що шиладжит клінічно корисний для лікування захворювань, немає.

Нещодавно Science Feedback опублікував звіт, у якому розкривається, як франкомовні ютуб-канали видають себе за медичних працівників, іноді використовуючи імена справжніх лікарів, що ще більше вводить глядачів в оману. Деякі з цих каналів, схоже, були орієнтовані на людей похилого віку, групу, яка, за деякими дослідженнями, є більш вразливою до онлайн-дезінформації.

Як було визначено акаунти?

Science Feedback вдалося знайти акаунти, які публікують відео лікарів, створених за допомогою штучного інтелекту, для початкового пошуку в тіктоку за терміном «порада лікаря». Це дало змогу знайти відповідні публікації та користувачів, які поширювали ці дописи. Після цього команда використала функцію «Пропоновані акаунти» в тіктоку, щоб знайти більше схожих облікових записів.

Використовуючи цей метод, вдалося ідентифікувати 18 таких акаунтів лише за кілька годин. Час від часу вдавалося ідентифікувати пов’язані акаунти соціальних мереж на інших платформах, використовуючи зворотний пошук зображень за фотографією профілю та іменем користувача тікток-акаунту в гуглі. Кілька знайдених облікових записів мали однакові або схожі фотографії профілів, схожі імена користувачів та схожий дизайн відео.

Аналіз відео за допомогою Hive Moderation (інструменту для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом, та контенту з дипфейками) загалом показав високу ймовірність того, що для створення мовлення у відео використовувався штучний інтелект. Наприклад, відео в тіктоку, опубліковане акаунтом @healthytips66, імітує фахівця з питань схуднення Гарта Девіса, який стверджує, що поганий сон та сильна тяга до їжі є ознакою «занадто великої кількості цукру в організмі». Однак такі симптоми неспецифічні, тобто вони пов’язані з багатьма різними станами. Вони не є надійним доказом високого рівня цукру в крові. В іншому відео з тіктоку, опублікованому обліковим записом @health.tips.88., імітовано хірурга-ортопеда Бреда Вінінга, який стверджує, що куркума знижує високий рівень цукру в крові. Деякі дослідження показали, що куркумін (сполука куркуми) може допомогти знизити рівень цукру в крові, але він не може замінити ліки від діабету.

Дослідникам Science Feedback вдалося ідентифікувати деяких людей, зображених на цих відео, серед них лікар зі схуднення Гарт Девіс та хірурги-ортопеди Пол Залзал і Бред Вінінг, які ведуть подкаст «Talking With Docs». ​​У свою чергу, «Talking With Docs» дізнався про існування таких акаунтів, попередивши своїх підписників у фейсбуку про дипфейкові відео їхніх ведучих у січні 2026 року.

Ці акаунти зазвичай не позначали свій контент як створений штучним інтелектом, хоча Правила спільноти тіктоку вимагають від творців позначати такий контент. Також правила «забороняють контент, який може шкідливо вводити в оману або видавати себе за інших», — межу, яку ці відео явно перетнули.

Окрім поширення дезінформації про здоров'я, ще однією причиною, яка викликає занепокоєння в цих акаунтах, є їхня здатність залучати велику аудиторію. Більшість із них мали кілька сотень тисяч підписників, а контент, який вони створювали, іноді збирав мільйони переглядів. Наприклад, два найпопулярніші відео, опубліковані акаунтом @healthvibes888, зібрали понад 14 мільйонів переглядів, тоді як акаунт @kellycruz_67 отримав понад сім мільйонів переглядів для деяких своїх відео.

Більшість цих акаунтів не займаються відкритою комерційною діяльністю, як-от продажем добавок, але велика кількість підписників дає їм право на монетизацію через програму винагород для творців тіктоку.

Щоб приєднатися до програми, акаунти повинні відповідати кільком вимогам. По-перше, обліковий запис повинен мати щонайменше 10 000 підписників та 100 000 переглядів відео за останні 30 днів. Ще одна умова — відео, які він публікує, повинні тривати більше однієї хвилини.

Кілька знайдених авторами Science Feedback облікових записів багато разів перетнули мінімальний поріг підписників, а це означає, що вони могли мати право на монетизацію через цю програму. Відео, які ми проаналізували, також тривали понад хвилину.

Зрештою, популярність цих відео означає, що вони показуються багатьом користувачам і, ймовірно, спонукають багатьох підписатися на такі облікові записи. Продаж акаунтів у соціальних мережах з великою кількістю підписників може бути прибутковим, і ці облікові записи є цінними для зловмисників, оскільки їх можна перепрофілювати для різних цілей, наприклад, для шахрайських дій в інтернеті, як повідомляв Indicator у лютому 2026 року.

Це викликає занепокоєння, адже користувачі частіше вірять дезінформації, коли її надає хтось, хто має вигляд експерта, що ускладнює спростування дезінформації. Неточна дезінформація про здоров'я може призвести до фізичної шкоди, а в довгостроковій перспективі вона також може зашкодити довірі до медичних працівників загалом, ще більше підриваючи довіру громадськості до медичної професії.

На основі публікації Science Feedback

«Сотні трун прибули до Польщі»: як російська пропаганда та ШІ «ховають» польських солдатів

Пропагандистські телеграм-канали, користувачі соцмереж та агенти російського впливу поширюють чергову дезінформаційну хвилю про нібито масову загибель польських військових на Донбасі. Для «переконливості» пропагандисти використовують архівні кадри та зображення, згенеровані штучним інтелектом. Фактчекери Demagog (Польща) та Myth Detector (Грузія) розібрали цю маніпуляцію. 

У поширюваних на різних платформах, здебільшого фейсбуці та іксі, повідомленнях стверджується, що на початку 2026 року на Донбасі нібито було знищено цілу бригаду польських «найманців», які входили до складу так званої коаліції охочих.

Першоджерелом однієї з хвиль поширення фейку став Томаш Шмидт (Tomasz Szmydt) — колишній польський суддя, який втік до Білорусі та розшукується в Польщі за шпигунство. До кампанії також долучилися російськомовні фейсбук-акаунти і сайти, що посилаються на сумнівні китайські ресурси (зокрема з платформи Baijiahao).

Фактчекери польського проєкту Demagog та грузинського Myth Detector детально проаналізували візуальний контент, який супроводжує ці дописи. 

Фотографія, на якій зображено літак польських ВПС та десятки солдатів біля трун, є повністю сфабрикованою.

Інші кадри, які видають за «репатріацію тіл з України», насправді були зняті 15 років тому. Це архівне відео прибуття тіл польських солдатів, які загинули під час місії в Кабулі (Афганістан) у 2011 році. Цей же відеоряд пропаганда вже намагалася використати у 2022 році, що тоді офіційно спростував уповноважений уряду Польщі з питань безпеки інформпростору Станіслав Жарін.

Фейкороби також у подібних публікаціях використовували статтю у The Washington Post, приписавши заступнику міністра оборони Польщі Павлу Залевському слова про те, що Польща «не готова до війни через втрати на Донбасі». У цій статті справді обговорювалися виклики сучасній безпеці, проте жодної згадки про сотні загиблих поляків в Україні в матеріалі немає. Пропагандисти просто «склеїли» прізвище політика з вигаданим контекстом.

Маніпуляція термінами: що таке «Коаліція охочих»?

Пропагандисти використовують термін «Коаліція охочих» (Coalition of the Willing), щоб налякати аудиторію прямою участю військ НАТО у війні. Проте це формат дипломатичної та політичної співпраці країн, які допомагають Україні з озброєнням, гуманітарними місіями та гарантіями безпеки. Вона не є військовим альянсом, який бере участь у бойових діях. Жодна країна-член коаліції не проводить наразі операцій на території України.

Мета таких фейків — посіяти паніку в польському суспільстві та зменшити підтримку України. І створити ілюзію величезних втрат серед країн Заходу. А також дискредитувати військову допомогу, видаючи її за «пряме втручання», що нібито призводить до катастроф. Отже, інформація про масову загибель польських військових в Україні є повністю вигаданою.

У соціальних мережах та проросійських телеграм-каналах поширюється твердження, що міністр культури Молдови нібито «демонтує радянські пам’ятники» і на їхньому місці встановлює пам’ятники президентці Молдови Маї Санду. Наратив подається як «свідчення культури відчуження» та «намагання переписати історію», проте він не відповідає дійсності.

Розвінчали фейк – VoxUkraine.

Фактчекери з’ясували, що жодного такого рішення про масовий демонтаж радянських пам’ятників та заміну їх на портрети чи монументи Маї Санду немає. Міністр культури Молдови Крістіан Жардан не заявляв щодо  ухвалення нормативно-правових актів, які передбачали б систематичне знесення всіх радянських пам’яток і встановлення на їхньому місці меморіалів на честь чинної президентки.

У медіа справді з’являлися повідомлення про те, що міністр культури Молдови Крістіан Жардан виступає за переосмислення радянської спадщини та критично оцінює наявність у публічному просторі пам’ятників, які, на його думку, не узгоджуються з сучасною політикою пам’яті країни. Також у листопаді 2025 року він ініціював денонсацію угоди з Росією щодо функціонування російських культурних центрів («Русский дом»), пояснивши це тим, що такі структури можуть використовуватися як інструмент ідеологічного впливу та поширення пропаганди.

Втім немає жодних підтверджень того, що влада ухвалювала рішення про знесення пам’ятників Сергію Лазо чи Григорію Котовському. Міністр також не заявляв про наміри встановлювати на їхньому місці монументи президентці Маї Санду.

Зображення так званого пам’ятника, яке поширювали в мережі, додатково перевірили за допомогою сервісу Hive Moderation. Аналіз показав, що фото було створене з використанням технологій штучного інтелекту.

У соцмережах активно шириться відео, на якому нібито українські військовослужбовці та ветерани приходять до сесійної зали Верховної Ради України, щоб вимагати від народних депутатів вирішення питання їх бездіяльності. На кадрах чоловік у формі, який втратив ногу у війні, звертається до парламентарів з емоційними звинуваченнями, заявляючи, що в захисників «нічим воювати», немає боєприпасів, турнікетів, дронів чи палива.

Фактчекери зі StopFake виявили численні ознаки штучного походження відео.

Однак ця інформація – відеофейк. Відеоматеріали були згенеровані за допомогою штучного інтелекту, а не зняті під час реальної події. Розмиті й неприродні обличчя, неприродна міміка, дефекти в зображенні інтер’єру зали Верховної Ради і помилки у військовій символіці – наприклад, невірні кольори прапора України та неправильно нанесені шеврони, – видають підроблене відео. 

Технічна перевірка за допомогою детекторів типу DeepFake‑O‑Meter підтвердила високу ймовірність генерації з використанням ШІ – від 90% до 100% за різними алгоритмами. Особливо помітними є зафіксовані провали в синхронізації руху губ із голосом, а також «плавний», нереалістичний рух фігур у кадрі, що не характерно для справжнього запису.

Подібні відео поширюються однотипно на кількох платформах, зокрема TikTok та Threads, і повторюють однаковий сюжет про «військових, що йдуть на розбірки» у Верховну Раду. Це свідчить не про випадковий контент, а про цілеспрямовану інформаційну кампанію, спрямовану на підірвання довіри між суспільством, Збройними силами України та органами влади.

Раніше поширення схожих ШІ-згенерованих відео у тіктоці із лейтмотивом "ветерани у Верховній Раді" вже фіксували грузинські фактчекери з Myth Detector.

Підготувала Віталіна Фурман 

На відео чоловік у військовій формі з ампутацією нібито прийшов до Верховної Ради, щоб висловити претензії народним депутатам. Проте аналіз показав, що це відео це ШІ фейк, створена за допомогою нейромереж. Фальшиве відео розвінчали грузинські фактчекери з mythdetector. 

На початку січня проросійські та ботоподібні акаунти у Facebook, а також акаунти у Тіктоці почали поширювати ролик, де військовий із протезом замість ноги емоційно звертається до невідомої особи в кулуарах парламенту. Головний посил відео: «Я втратив ногу, щоб ви тут сиділи».

Ролик супроводжувався підписами, що мають на меті деморалізацію українців та посилення недовіри до державних інституцій.

Чому це фейк: Технічні докази

Фахівці грузинського ресурсу Myth Detector провели детальний розбір відео та виявили численні ознаки використання генеративного штучного інтелекту (ШI).

Візуальні аномалії: При детальному перегляді помітно характерні для нейромереж помилки рендерингу. У деяких кадрах пальці та частини рук «героя» розмиваються, зникають, а потім з’являються знову. Такі дефекти виникають, коли алгоритми ШІ не можуть коректно відтворити складну анатомію руху. Також, трибуна верховної Ради знаходиться далі від рядів крісел, ніж це зображено на відео, а інтер'єр та конфігурація стін справжньої сесійної зали не відповідають зображеному у фейковому ролику.   

Інструментальна перевірка: Аналіз за допомогою спеціалізованої платформи Hive Moderation показав критично високу ймовірність підробки — 98%. Це підтверджує, що і візуальний ряд, і аудіодоріжка були згенеровані штучно.

Відсутність офіційних свідчень: Жодне авторитетне медіа або офіційне джерело не зафіксувало подібного інциденту у Верховній Раді. Поява військових у залі засідань чи кулуарах, тим паче із виразним публічним конфліктом, стала би подією, яка детально висвітлюється журналістами.

Першоджерелом ролику, ймовірно, був TikTok-акаунт під назвою 0001.kkkkk. На цей час сторінка вже видалена, що є типовою стратегією для «ферм фейків»: створити віральний контент, дочекатися його поширення іншими ресурсами та оперативно зникнути, щоб уникнути блокування за дезінформацію. Втім за подібним запитом у Тіктоці можна знайти дублікати цього відео. 

Висновок

Перед нами — класичний приклад Deepfake (діпфейку). Технології штучного інтелекту використовуються з метою маніпуляції та розпалювання емоцій на темі втрат на війні.

Релігійні громади по всьому світу опинилися під прицілом шахраїв, які використовують штучний інтелект для створення дипфейків духовних лідерів. Від імені відомих пасторів та священиків зловмисники поширюють провокаційні заяви та виманюють гроші у парафіян. Журналісти WIRED розповіли, як працює ця схема у США та чому вона небезпечна.

Коли ШІ краде обличчя священників

У листопаді католицький священник і подкастер отець Майк Шмітц звернувся до своєї аудиторії — понад 1,2 мільйона підписників на YouTube — з незвичайною проповіддю. Він попередив: словам, які ніби виходять з його уст, не завжди можна вірити, бо іноді це не його слова — і навіть не його уста. Шмітц став жертвою шахрайських схем із використанням штучного інтелекту.

В одному з фейкових відео, яке справжній Шмітц показав як приклад, його цифрова копія заявляла: «За вами спостерігає демонічна людина». В іншому відео фальшивий Шмітц на тлі пісочного годинника закликав: «Ви повинні діяти швидко, бо місця для надсилання молитов вже закінчуються. Наступна поїздка відбудеться лише через чотири місяці». Голос звучав трохи роботизовано, але достатньо переконливо, щоб примусити глядачів натиснути на посилання і «забезпечити своє благословення».

«Я можу подивитися на це й сказати: "Це абсурд, я б ніколи так не сказав"», — пояснював справжній Шмітц. — «Але люди не обов'язково можуть це розпізнати. Це проблема. Серйозна проблема».

Епідемія релігійних дипфейків

За словами експертки з кібербезпеки Рейчел Тобак, CEO компанії SocialProof Security, священники стали надзвичайно популярними об'єктами ШІ-шахрайств та інших видів оманливого контенту.

«Якщо ви в TikTok або Reels, ці відео напевно з'являлися у вашій стрічці», — каже Тобак. — «Це хтось, хто виглядає як священник, одягнений у відповідний одяг, стоїть на кафедрі чи сцені і, здається, дуже емоційно звертається до своєї парафії».

Пастори та священники в Бірмінгемі (Алабама), Фріпорті (Нью-Йорк) і Форт-Лодердейлі (Флорида) попереджали своїх послідовників про ШІ-шахрайства у вигляді особистих повідомлень, дзвінків та дипфейків. Алан Бошан, пастор з Озарків, повідомив, що його обліковий запис у Facebook зламали — хакер опублікував фальшивий, можливо створений ШІ, сертифікат про торгівлю криптовалютою з ім'ям Бошана та підписом, що закликав парафіян приєднатися. Мегацерква на Філіппінах отримала повідомлення про дипфейки зі своїми пасторами. Євангельська церква в Небрасці оприлюднила «попередження про ШІ-шахраїв» у Facebook.

Чому священники — ідеальна мішень

Проблема ускладнюється тим, що багато пасторів і священників, які здобули велику онлайн-аудиторію, справді збирають пожертви та щось продають — просто не те, що пропонують їхні ШІ-двійники. Соціальні мережі дозволили релігійним авторитетам охопити віруючих далеко за межами своїх громад, але поширення контенту з їхніми обличчями та голосами також створило ідеальну можливість для шахраїв із генеративним штучним інтелектом.

«Ви отримуєте дзвінок, який звучить як пастор або член правління — людина, яка щотижня з'являється в прямих ефірах, і їхні голоси можна зібрати та використати в ШІ», — попереджав представник ChurchTrac, компанії з управління церквами з Флориди. — «Шахрай може використати цей голос, зателефонувати в церкву і сказати: "Привіт, чи могли б ви перевести ці кошти на цей рахунок?"»

Коли WIRED шукав отця Шмітца в TikTok, три фейкові акаунти, які він показував у своєму відео, все ще були активними. В TikTok існує понад 20 облікових записів, що видають себе за Шмітца, який сам не має верифікованого акаунту на цій платформі. Після того, як WIRED звернув увагу компанії на ці акаунти, TikTok видалив їх, посилаючись на правила проти видавання себе за інших.

Не тільки шахрайство: ШІ-пастори для впливу

Шахрайство — не єдиний спосіб використання ШІ для імітації священників. Тобак натрапила на вірусні короткі ШІ-відео з пасторами, які, схоже, не базуються на конкретних особах, але швидко набирають перегляди через несподіваний зміст їхніх проповідей. В одному TikTok-відео з понад 11 мільйонами переглядів пастор люто кричить у натовп, стискаючи краї кафедри: «Мільярдери — єдина меншість, якої ми повинні боятися! Вони мають владу знищити цю країну! Їм не потрібен ваш захист! Їм потрібна ваша підзвітність!»

Акаунт TikTok, який опублікував це відео, Guided in Grace, має біографію «Використовуємо ШІ, щоб показати паралельний всесвіт». Але підпис до відео не вказує, що це створено ШІ. Натомість там написано: «Тим часом у церкві моєї консервативної бабусі сьогодні вранці...» Більшість коментарів сприймають це як реальне відео.

«Ми не знаємо, хто це створює, не знаємо їхніх цілей, але схоже, що мета — спробувати вплинути на те, як люди думають», — каже Тобак. Всі відео на цьому ШІ-акаунті пастора були опубліковані в жовтні, коли відео, створені за допомогою Sora з інфлюенсером Джейком Полом, набирали понад мільярд переглядів.

«Коли ви бачите когось високопоставленого в церкві, хто висловлює певну думку, ми надаємо цій заяві значення, цінність і силу інакше, ніж якби це був інфлюенсер», — пояснює Тобак. Вона також зазначила, що такі акаунти можуть монетизуватися через Creator Fund TikTok. «Якщо ви можете швидко стати вірусними, якщо можете отримати багато переглядів, вам платять більше грошей».

Церкви самі експериментують зі ШІ

Ті самі стимули, що спонукають TikTok-креаторів експериментувати зі ШІ-медіа, можуть спонукати і церкви робити те саме. У вересні церква в Далласі, Техас, продемонструвала ШІ-відео з покійним консервативним активістом Чарлі Кірком, який нібито говорить про Христа з того світу. Згідно зі звітом 2025 року від компанії, яка просуває використання ШІ церковними лідерами, більшість опитаних пасторів заявили, що вже використовують такі інструменти, як ChatGPT та Grammarly, для підготовки проповідей. Чат-боти, які начебто дозволяють користувачам спілкуватися з Богом, Ісусом та іншими релігійними фігурами, процвітають.

Небезпека для психічного здоров'я

Хоча деякі духовні лідери швидко прийняли релігійний ШІ, спостерігачі галузі, такі як Тобак та Лукас Хансен, співзасновник освітньої некомерційної організації з ШІ CivAI, залишаються стурбованими серйозними наслідками для психічного здоров'я користувачів технології. У жовтні OpenAI повідомила, що сотні тисяч користувачів ChatGPT щотижня можуть демонструвати ознаки психозу та інших проблем з психічним здоров'ям у розмовах з чат-ботом. Деякі з цих марень можуть мати релігійний характер.

«Думаю, може з'явитися чимало людей, які вважатимуть, що Бог використовує ШІ як інструмент для спілкування з ними. Ми вже трохи це бачимо», — каже Хансен. — «ШІ намагається з'ясувати, що користувач хотів би, щоб було правдою, і потім підкріплює це. Ті люди, які можливо трохи схильні до таких проблем, отримують підкріплення своїх переконань».

Що робити?

Як захиститися від релігійних дипфейків:

Для священників і пасторів, які вже стали об'єктами ШІ-видавання за інших без їхньої згоди, можливо, менше бажання приймати цю технологію. Отець Шмітц, схоже, належить до цієї категорії. Після попередження своїх глядачів про дипфейки він згадав, як у дитинстві дивився фільми «Термінатор» з їхнім зображенням ШІ як злісного Skynet. Але наслідки розвитку ШІ поки що нагадують йому радше млявих людей, що зависають у кріслах з плаваючими екранами у фільмі «ВАЛЛ-І».

«Ми б подумали: "Ні, розширюючи технології, ми можемо подорожувати далі, рухатися швидше, робити дивовижні речі"», — сказав Шмітц. — «Але може статися так, що ми насправді не робимо дивовижних речей. Може статися, що розширюючи свою людяність технологіями, ми перестаємо знати, як щось робити».

Джерело: Wired

Наводимо підбірку спростувань фейків та маніпуляцій від іспанопомвних фактчекерських організацій, які виникли через брак точної інформації про воєнні дії США у Венесуелі 3 січня 2025.

Штучний інтелект генерував фальшиві фото затримання Мадуро

Після офіційного повідомлення Дональда Трампа про захоплення Ніколаса Мадуро, інтернет заполонили десятки зображень політика у наручнихах. На одних він у білій піжамі, на інших — у синій сорочці або коротких шортах в оточенні агентів DEA чи ФБР. Ці фото поширили навіть великі медіа, як-от колумбійське WRadio.

Аналіз зображень підтвердив, що вони були створені штучним інтелектом. На це вказують типові помилки нейромереж: нерозбірливі написи на емблемах військових, спотворені риси облич солдатів та анатомічні аномалії. Крім того, на цих фото Мадуро одягнений у речі, які не збігаються з офіційним фото, що було оприлюднене пізніше.

Єдиним достовірним візуальним підтвердженням на той момент була світлина, опублікована самим Трампом у Truth Social. На справжньому фото Мадуро зафіксований на борту військового судна USS Iwo Jima у сірому спортивному костюмі та з пов'язкою на очах.

Стара заява опозиціонерки Марії Коріни Мачадо видана за актуальну реакцію

У день затримання Мадуро медіапростором ширилась цитата лідерки венесуельської опозиції Марії Коріни Мачадо. У ній вона стверджувала, що опозиція «готова взяти на себе управління урядом». Користувачі сприйняли це як негайну відповідь на операцію США.

Насправді цей вислів є застарілим. Вперше ці слова прозвучали ще 31 жовтня 2025 року під час інтерв'ю агентству Bloomberg. Поширення цього повідомлення без контексту створило хибне враження, що опозиція координувала свої дії безпосередньо з моментом затримання.

Реальне звернення Мачадо з’явилося лише через 10 годин після початку американської операції. У своєму офіційному дописі вона зазначила: «Сьогодні ми готові реалізувати наш мандат і взяти владу». Фактчекери наголошують на важливості розрізнення свіжих заяв від архівних цитат у кризові моменти.

Відео зі святкуванням затримання і демонтажем плакатів із Мадуро

У соціальних мережах та на деяких телеканалах (зокрема Bolivia TV) почало масово поширюватися відео, де громадяни Венесуели зі сміхом і вигуками знімають передвиборчі плакати із зображенням Ніколаса Мадуро. Стверджувалося, що це реакція населення на новини про його затримання силами США 3 січня 2026 року.

Проте розслідування показало, що ці кадри не мають стосунку до поточних подій. Відео вперше з’явилося в мережі ще 29 липня 2024 року. Тоді в країні спалахнули масові протести через незгоду з результатами президентських виборів, на яких Національна виборча рада оголосила Мадуро переможцем.

Фактчекери зазначають, що попри реальність самого факту операції США у 2026 році, використання старих кадрів вводить аудиторію в оману щодо масштабів миттєвої реакції на вулицях у день затримання. Громадян закликають ретельно перевіряти дату публікації контенту.

У російському сегменті соцмереж поширюється відео, яке нібито зняте в одній з українських шкіл. На записі показано сцену, де вчителька начебто примушує дітей стояти на колінах у коридорі під час хвилини мовчання. Насправді це — фейк, повідомляє  Укрінформ.

Ролик створений з використанням штучного інтелекту. Діти в кадрі виглядають неприродно статичними, їхні рухи повторюються та мають «зациклений» характер — типову ознаку ШІ-анімації, коли до статичного зображення штучно додають імітацію дихання або легкого погойдування. У відео також помітні повторювані елементи — однаковий одяг і зачіски дітей.

Ознаки штучного походження має й голос «учительки». Він звучить як студійний запис — без характерного відлуння чи фонового шуму шкільного коридору. Діти на зауваження не реагують, а в кінці ролика чути неправильні наголоси, що притаманно ШІ-згенерованим аудіодоріжкам.

Фейковість відео підтверджується результатами перевірки за допомогою сервісу DeepFace-o-Meter. Зокрема, бот AVSRDD, який аналізує автентичність аудіо, визначив, що голос у ролику є штучно згенерованим із вірогідністю 99,9%. Інструменти AltFreezing та SBI також зафіксували ознаки редагування або генерації відео нейромережею — з імовірністю 76% та 70% відповідно.

Такі інформаційні атаки мають кілька цілей. По-перше, це спроба дискредитувати Україну на міжнародній арені, сформувавши образ «нелюдської» держави, яка нібито знущається з власних дітей. По-друге, подібні фейки працюють на внутрішню російську аудиторію, підкріплюючи пропагандистський наратив про «аморальність» та «радикалізм» українського суспільства.

По-третє, використання ШІ дає змогу масштабувати дезінформацію швидко й дешево, ускладнюючи перевірку для звичайних користувачів. Такі вкиди також мають на меті підірвати довіру до реальних свідчень воєнних злочинів Росії: коли фейки множаться, аудиторія починає сумніватися у справжніх відео та доказах.

У соціальних мережах (Facebook, X, TikTok) шириться хвиля дезінформації, пов’язана з протестами фермерів у Франції, які відбувалися 11-12 листопада. Користувачі поширюють відео, на яких аграрії нібито закидають поліцейських гноєм та обливають фекаліями з комбайнів. Дописи супроводжуються емоційними заголовками: «Цього не покажуть у ЗМІ! Страйки у Франції: поліцію заливають лайном!». Втім, як встановили експерти Demagog.pl, ці відео створені за допомогою генеративного штучного інтелекту (ШІ).

Деталі маніпуляції

Один із подібних постів опублікувала сторінка «Центр правових послуг», яка систематично просуває, зокрема, антиукраїнські наративи. Це свідчить про те, що подібний контент часто використовується деструктивними силами для створення хаосу та дискредитації правоохоронних органів у країнах ЄС.

Ознаки генерації ШІ

При детальному перегляді відео (особливо на сповільненій швидкості) стають помітними характерні помилки нейромереж:

Що насправді відбувається у Франції

Протести фермерів — реальні, вони мають конкретні причини та форми. Аграрії виступають проти забою худоби через епідемію вузликового дерматиту та протестують проти торгівельної угоди між ЄС та країнами Меркосур (Південна Америка). Дійсно, були випадки висипання гною біля державних установ, але кадри з «поливанням поліцейських», що ширяться мережею — це вигадка. 

Метою таких маніпуляцій є радикалізація настроїв в суспільствах та створення картинки «повного хаосу» в Європі.

У Facebook, X (Twitter) та Telegram репостять зображення Одеси після масованої російської атаки 13 грудня. На фото місто виглядає ніби кадр із голлівудського фільму про кінець світу: контрастне світло, ідеально розставлені акценти та «місячний прожектор», що пробиває хмари. Користувачі закликають поширювати ці кадри серед іноземців, аби показати жахи російських обстрілів. Втім, як визначили експерти stopfake, це зображення, яке в тому числі поширювалося російськими пропагандистськими медіа, створене за допомогою генеративного штучного інтелекту (ШІ). 

У ніч на 13 грудня Одеса та область справді зазнали однієї з найпотужніших комбінованих атак з початку повномасштабного вторгнення: використовувалися дрони-камікадзе, крилаті, балістичні та аеробалістичні ракети, зокрема «Кинджали». Внаслідок ударів виникли серйозні проблеми з електропостачанням та водою, місто та частина регіону тривалий час залишилася без світла.

Знімок, який подають як «апокаліптичний кадр Одеси після удару «Кинджалів», справді викликає сильні емоції, але, як встановили експерти stopfake, інструменти перевірки (наприклад, AIorNot та HiveModeration) підтверджують, що це згенероване ШІ зображення.

Крім того, на фальшивку вказують інші ознаки: нереалістично потужне «променеве» світло від місяця, яке проникає крізь хмари наче прожектор і створює надто контрастне, кінематографічне освітлення води та кранів. До того ж, у ніч масованого обстрілу місяць перебував у іншій фазі і не міг давати такого яскравого проміння.

Місцеві медіа також писали, що архітектура міста на цих згенерованих фото відтворена неправильно.

Водночас у мережі доступні справжні фотографії наслідків російських ударів по мирному місту, які значно відрізняються від підробок.

Використання ШІ-фейків для ілюстрації справжніх трагедій підриває довіру до України на міжнародній арені. Коли іноземна аудиторія бачить підробку, вона починає сумніватися і в реальних фактах російської агресії.

Популярний тревел-блогер Курт Каз (Kurt Caz), відомий своїм контентом із «дослідження бідності», використав генеративний штучний інтелект для створення оманливої та відверто расистської обкладинки (прев'ю) до свого ютуб-відео. Мета цієї фальсифікації — зобразити один з районів Лондона як небезпечне місце, «тероризоване» небілим населенням та іммігрантами, розпалюючи антиіммігрантські настрої серед мільйонів своїх підписників. Фейк викрили журналісти Futurism.com. 

Південноафриканський інфлюенсер Курт Каз, який має близько 4 мільйонів підписників на ютубі, опублікував 36-хвилинне відео під назвою «Avoid This Place in London» («Уникайте цього місця в Лондоні»), зняте в лондонському районі Кройдон, де 36,2% жителів є іммігрантами.

Хоча саме відео містило типові расистські випади про злочинність та імміграцію (називаючи небілих людей, які просто займаються своїми справами, «цікавими персонажами»), головна маніпуляція містилася в його обкладинці (прев'ю). 

Мініатюра, яку Каз розмістив на обкладинці відео, демонструвала:

Проте, як звернули увагу користувачі, фактичний кадр із відео кардинально відрізнявся від прев'ю:

Ця значна розбіжність є чіткою ознакою того, що зображення було відредаговано за допомогою генеративного ШІ, щоб штучно додати елементи, які підтверджують расистський наратив інфлюенсера: заміна англійських написів на арабські та перетворення усміхненого перехожого на зловісного персонажа в балаклаві.

Цей випадок вписується в ширшу тенденцію використання доступного ШІ для створення антиіммігрантського пропагандистського контенту у Великій Британії. Такі сфабриковані зображення стали інструментом для ультраправих пропагандистів, які прагнуть розпалити ворожнечу та страх, а ШІ дає змогу швидко створювати та поширювати такі фальшивки мільйонам користувачів без особливих зусиль.  

На початку листопада в грузинській частині фейсбуку поширювалося відео з молодим чоловіком в армійській уніформі. Він ридає, стверджуючи, що його силоміць відправляють на фронт, він не бажає гинути, та закликає глядачів розповсюдити ролик. У супровідному описі зазначено: «Клоуни змушують молодь воювати». Багато коментаторів сприйняли героя відео як українського військового. Розвінчали цей фейк грузинські фактчекери mythdetector.

Насправді це ролик, згенерований штучним інтелектом, з маніпулятивним закликом до військової допомоги. Він містить характерні для ШІ помилки, а його першоджерело — акаунт у тіктоку, який раніше завантажував подібний фейковий контент.

У відео помітні технічні вади, властиві контенту від штучного інтелекту. Обличчя мовця та його сльози виглядають штучно: зображення надто гладке, сльози на підборідді й носі неприродно сяють. Якщо придивитися до окулярів, то в деяких місцях вони наче зливаються з обличчям.

Крім того, на уніформі є шеврон, де мав би бути напис з прізвищем бійця, але замість цього видно розмиті, нечитабельні символи — типова проблема для ШІ-генерації.

За підписом, відео походить з тікток-акаунту fantomoko, який нині заблоковано. Фактчекери Myth Detector проаналізували схожі ролики, які цей користувач поширював раніше. Наприклад, в одному з ШІ-відео, що циркулювало в російськомовних і грузинськомовних спільнотах, «український солдат» заявляв, що йому 23 роки та його примусово мобілізували. 

Станом на 4 листопада в акаунті fantomoko було кілька аналогічних матеріалів. Деякі показували «українських вояків», інші — фігури з російським прапором на формі. Зміст варіювався: від слізних скарг про примус до війни до сцени, де людина тримає український прапор біля Кремля.

Ці ролики також дослідила італійська фактчекінгова платформа Open, яка встановила особу, чиє обличчя використовували для ШІ-генерації. Виявилося, що один із «героїв», чиє обличчя стає шаблоном чи не найчастіше, — це російський відеоблогер під ніком kussia88, відомий на ютубі як KASHA STREAM. Порівняння облич підтверджує, що у фейковому відео застосовано саме його риси.

Російські пропагандисти та пов'язані з ними мережі поширюють такі ШІ-згенеровані фейки з метою маніпуляції громадською думкою, особливо в країнах з потенційним скептицизмом до підтримки України. 

У соціальних мережах, зокрема в польському сегменті фейсбуку, активно поширюють нібито фотографії чоловіка з надмірною вагою в українській військовій формі. Автори публікацій стверджують, що це офіцер, який керує мобілізацією в українській армії, і його зовнішній вигляд нібито доводить, що міжнародна допомога «не потрапляє до тих, хто її дійсно потребує». Такі публікації набирали сотні коментарів та репостів. Насправді такої особи не існує, а зображення створене штучним інтелектом з метою розпалювання антиукраїнських настроїв. Розвінчали фейк польські фактчекери з Demagog. 

Знімок походить з відео, яке спочатку з'явилося в тіктоку. При детальному перегляді ролика помітні ознаки ШІ-генерації: наприклад, крісло зливається з фоном, тіні на одязі «танцюють» неприродно, а положення рук персонажа виглядає штучно. На відео нібито офіцер «житомирського ТЦК» каже: «Наш колектив виступає проти перемир'я». Звук при цьому розсинхронізований з рухами губ на відеоряді. 

Щоб підтвердити це, фактчекери Demagog проаналізували кадр за допомогою спеціалізованих інструментів Hive AI та Sightengine — обидва показали ймовірність понад 90%, що контент створений штучним інтелектом.

Акаунт у тіктоку, де опубліковано це відео, наповнений подібними матеріалами проросійського та антиукраїнського спрямування. В описі профілю є посилання на закритий телеграм-канал «МАТРЁШКА». Під час спроби приєднатися до нього ставлять провокаційні питання, наприклад, «Чий Крим?», що вказує на пропагандистський характер.

Публікації з цим зображенням набрали значну популярність: одна з них отримала понад 1000 реакцій і більше 200 поширень. У коментарях багато користувачів сприймають фото за реальне. Один з коментаторів написав: «Ця людина хвора, і тільки такі служать в українській армії, бо здорові та сильні – у Польщі». Інший додав: «Ця війна дивна – вони об'їдаються, відпочивають на курортах, їздять на розкішних авто, носять гроші в пакетах для покупок, отримують посади без прав, хочуть бути в нашому уряді».

Такі фейки спрямовані на підрив довіри до України та поширення антиукраїнських наративів у польському суспільстві. 

В статті Foreign Affairs від 19 листопада 2025 року повідомляється, що іноземні уряди використовують штучний інтелект для масового створення пропаганди, а американські інституції не готові ефективно реагувати на таку загрозу.

Штучний інтелект перетворюється на потужний інструмент інформаційної війни. За даними авторів Foreign Affairs, іноземні уряди, передусім Китай та Росія, вже використовують генеративні моделі, щоб створювати персоналізовані кампанії дезінформації. Водночас Сполучені Штати демонструють слабку системну відповість — слабшають агентства, відповідальні за протидію іноземному впливу, а механізми контролю й регулювання ШІ-моделей ще не налагоджені. 

Однією з найяскравіших ілюстрацій цієї загрози автори наводять приклад діпфейку на платформі Signal, де повідомлення, начебто надіслане держсекретарем США, супроводжувалося аудіозаписом, абсолютно правдоподібним на слух — проте штучно згенерованим. Така технологія може підривати дипломатичні відносини, дестабілізувати політичні меседжі та створювати ризики витоку секретної інформації. “Якби брехню не викрили, цей трюк міг би посіяти розбрат, скомпрометувати американську дипломатію або отримати конфіденційну розвідувальну інформацію від іноземних партнерів Вашингтона.” — зазначають автори статті Джеймс П. Рубін і Дар'ян Вуїца. 

Ще одна небезпечна тенденція — використання ШІ для створення персоналізованих впливових кампаній. За даними авторів, китайська компанія GoLaxy використала інструменти ШІ для побудови «цифрових профілів» сотень американських законодавців і громадських діячів. Потім, маючи ці дані, вона могла генерувати адаптований контент, який максимально відповідав психологічним уподобанням і політичним нахилам кожного адресата — і робити це в масштабі мільйонів повідомлень. 

Рубін і Вуїца звертають увагу, що хоча дезінформація — не новина, саме ШІ зробив її масштабнішою й ефективнішою. Вони стверджують, що держави-агресори тепер не змушені вкладати сотні мільйонів доларів у пропаганду: generative AI (генеративний ШІ) дозволяє запускати впливові кампанії зі значно меншими ресурсами.

Найсуперечніше — це відповідь Сполучених Штатів. Як зазначають автори, замість посилення інституцій, здатних боротися з іноземним впливом, уряд США послаблює оборонні механізми. Зокрема, вони критикують рішення адміністрації, яка згорнула або зменшила повноваження органів, відповідальних за боротьбу з дезінформацією. Справжня стратегія протидії, на їх думку, має включати як технологічні, так і інституційні рішення. Потрібні нові структури, які б відстежували вплив ШІ-генерованих меседжів, й аудит моделей штучного інтелекту, що використовуються для створення інформаційного контенту. Вони також закликають до відновлення інституцій, покликаних протистояти дезінформації.

У глобальному контексті ця тенденція — не виключно американська проблема. Дезінформаційні кампанії з використанням ШІ вже стають частиною протистояння між державами, а слабка відповідь однієї великої демократії може стати сигналом для інших, як це описують автори.

Публікацію підготувала Віталіна Фурман