Низка проросійських джерел поширила «новину», що евакуйованим унаслідок повені в Польщі немає куди поселитися, адже «всі місця зайняті українцями». Як «доказ» пропагандисти навели публікацію нібито постраждалої польки на ім’я Дагмара Малиновська, яка разом зі своєю дитиною хотіла евакуюватися в готель, однак їм буцімто відмовили.

Через це жінка з донькою начебто була змушена заночувати в таборі на місці школи, де дитина підхопила запалення легень. Зрештою, як стверджують росіяни, Дагмара закликала владу перевірити, чому українським біженцям надаються кращі умови, ніж громадянам Польщі. 

Однак російські пропагандисти підробили публікацію. Журналісти StopFake знайшли оригінальний допис Дагмари Маліновської з такою світлиною. У пості жінка нічого не писала про українців, які нібито зайняли всі місця в готелях. Насправді Дагмара публікувала інформацію, що початкова школа №3 приймає евакуйованих, а також потребує гуманітарної допомоги: води, теплої їжі та ковдр. 

Згодом полька особисто спростувала російський вкид, повідомивши, що вона не писала такого. Окрім цього, вона додала, що її не евакуювали та що в неї немає доньки.

Цим фейком росіяни хочуть зіпсувати ставлення поляків до українських біженців і посварити між собою мешканців сусідніх країн. Дещо раніше ми фіксували російський меседж про «можливе скорочення робочих місць для польських учителів на користь педагогів з України».

Пропагандисти поширюють у польському сегменті соцмереж інформацію про можливе скорочення робочих місць для польських учителів на користь педагогів з України. Фахівці з Demagog вирішили звернутися до Міністерства освіти Польщі, щоб перевірити ці заяви.

Воно у своїй відповіді заявило, що прийняття до шкіл українських дітей «не призводить до втрати роботи польськими вчителями». Чинні правила не передбачають, що українські вчителі будуть проводити уроки для українських дітей у польських школах. За даними Міністерства освіти, з початку війни в Україну до Польщі приїхало 3 мільйони людей, серед яких 43% — це діти та молодь. Скільки з них залишилося на постійне проживання, точно невідомо. Міністерство зазначає, що «ці діти можуть у майбутньому допомогти у відбудові України або стати частиною польського суспільства, якщо вирішать залишитися». Міністерство підкреслює, що всі учні, включаючи українців, повинні навчатися за польською навчальною програмою, а це означає, що вчителі мають знати польську мову на достатньому рівні для проведення уроків.

Поширення неправдивої інформації про те, що українські вчителі можуть витіснити польських з роботи, спрямоване на підбурювання соціальних конфліктів і напруження між двома народами. Це може викликати страх і невдоволення серед поляків, особливо у професійній сфері. Такі фейки також мають на меті зменшити суспільну підтримку українських біженців і допомогу Україні загалом. Створення враження, що українці «забирають» робочі місця або впливають на бюджет, може підштовхнути людей до думки, що підтримка України шкодить польському суспільству. Пропагандисти можуть використовувати ці фейки, щоб створити враження некомпетентності або зради з боку уряду, який нібито ставить інтереси українців вище за поляків. Це може підірвати довіру до державних інституцій та чинної влади.

Фахівці порталу fakenews.pl спільно з аналітиками з GLOBSEC (Словаччина) та Political Capital (Угорщина), за підтримки Open Information Partnership, провели дослідження діяльності проросійських «антивоєнних» рухів у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. У ньому описані меседжі, зв'язки цих рухів, бекграунд їх лідерів та те, як Кремль маніпулює пацифістськими ідеями для легітимізації війни в Україні.

Основний трюк Кремля у цьому випадку, на думку вищезгаданих фахівців, полягає у використанні антивоєнних закликів для виправдання збройної агресії Росії проти України. Замість справжнього миру ці рухи поширюють ідеї, що перекладають частину провини на жертву агресії – Україну.

Вони також прийшли до таких висновків:

«Антивоєнні» рухи, що симпатизують Росії, виступають проти підтримки України у її захисті від російської агресії. Хоча вони прикриваються ідеями пацифізму, їхня риторика підсилює позиції Кремля та сприяє дезінформації. Використовуючи страх та емоції, ці рухи намагаються вплинути на суспільну думку, створюючи фальшиве уявлення про мир, який насправді передбачає поступки агресору.

Російські ресурси поширюють інформацію, що в школах Польщі Волинську трагедію не будуть вивчати в класах, де польські діти навчаються разом з українськими школярами. Причиною рішення нібито стало небажання створювати напругу та міжнаціональні конфлікти серед учнів. Відповідну «новину» поширюють пропагандисти, посилаючись на англомовне медіа про Україну United24. 

Однак це ― фейк, стверджують журналісти StopFake. Такий сюжет відсутній на сайті, а також у фейсбуці та інстаграмі ресурсу United24. «Новину» також не публікували ні в польських медіа, ні на сайті Міністерства національної освіти Польщі. Тобто подібне рішення насправді ніхто не ухвалював.

Волинська трагедія (у польській історіографії — Волинська різанина) відбулася влітку 1943 та досі є предметом суперечок істориків. Водночас після повномасштабного вторгнення Україна та Польща схилилася до політики примирення й пам’яті. «Ми проводимо спокійну політику. Не політика біганини з вилами, а політика спокійного пошуку згоди в історично складних питаннях, багатодесятилітніх, дуже складних, надзвичайно болючих для значної групи наших співвітчизників», — заявляв президент Польщі Анджей Дуда у червні 2023. У липні того ж року, на 80-ті роковини трагедії, він разом із Володимиром Зеленським прибув до Луцька, аби вшанувати пам’ять жертв трагедії. 

Росія регулярно спекулює на темі Волинської трагедії. Наприклад, дещо раніше ми фіксували російський фейк про те, що «Бабель» опублікував цитату української режисерки з ідеєю фільму «Волинська різанина бензопилою».

Українські та російські ЗМІ поширили інформацію про лісову пожежу в районі Чорнобильської зони відчуження. Пропагандисти підхопили цю новину та використали її для залякування західної авдиторії, мовляв, Україна загрожує світові ядерним забрудненням, адже радіоактивні частки з України вже рухаються на Польщу. Однак це ― фейк, пишуть журналісти з проєкту StopFake.

Справді, 3 вересня 2024 року на території зони відчуження спалахнула лісова підстилка. Станом на 9 вересня ліквідація пожежі триває. «Наразі на місці працюють 399 рятувальників, 103 одиниці техніки від ДСНС, залучених із різних куточків України, а також 17 одиниць техніки від лісового господарства», ― ідеться в сьогоднішньому повідомленні ДСНС у телеграмі.

Проте радіаційний фон у зоні відчуження в нормі ― на території країни посилено контроль за радіаційними показниками, зазначає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Автоматизована система контролю радіаційного стану здійснює безперервний моніторинг у 39 пунктах, передаючи дані до диспетчерського центру щогодини, а в умовах надзвичайної ситуації – щохвилини. Також радіаційний фон контролює оперативна група радіаційної розвідки ДСП «Екоцентр». Усі показники радіаційного фону перебувають у нормі. 

У Київській міській державній адміністрації також не фіксують жодних відхилень від норми. Станом на сьогодні, 9 вересня, рівень забрудненості атмосферного повітря в столиці низький, а радіаційний фон по всьому місту – у нормі. 

Українські дані підтверджує й незалежний чеський ресурс моніторингу погоди Windy. Згідно з інтерактивною картою, що працює в режимі реального часу, в Україні основні параметри забруднення повітря, а також рівень радіаційного фону перебувають у допустимих межах. Над Україною немає жодних «радіоактивних хмар».

Цим фейком росіяни прагнуть дискредитувати Україну, стверджуючи, що вона несе загрозу ядерного забруднення для світу. Мета подібних заяв ― змусити країни-партнерки відмовитися від України та залишити її без будь-якої допомоги у війні проти Росії. 

Нещодавно ми вже фіксували схожий російський фейк. Тоді пропагандисти писали, що на Чорнобильській АЕС нібито стався викид радіоактивних елементів і хмара рухалася на Київ.

Останнім часом у польському сегменті соцмережі TikTok активізували поширення антиукраїнських матеріалів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Серед великої кількості TikTok-акаунтів, що дублюють співзвучні російській пропаганді наративи, можна виділити такі:

Martwyobywatel – профіль містить багато відео, що дискредитують українських біженців, а також відео, спрямованих проти української мови. Тут поширюють наративи про «українізацію Польщі», «витіснення» польської культури та мови українцями.

19_illegal_06 (SIEWCA_PRAWDY) – на сторінці поширюють антиукраїнські дописи й меми, щоб принизити українців і дискредитувати українське політичне керівництво. Підживлюють наратив про «бандеризацію Польщі», пропагують ненависть до українських біженців.

Asherbur (Asher Burov-Şǔraev) – сторінку веде громадянин Росії, що жив у Любліні, а зараз, імовірно, проживає в Ізраїлі. На профілі публікує відео на тему спротиву «українізації Польщі», а також намагається зобразити українців з якнайгіршої сторони. Також тут є відео, які возвеличують Путіна та виправдовують агресію Росію проти України.

Polakpatriotaa – профіль містить вигідні Росії наративи, спрямовані проти керівництва Польщі, політиків ЄС та українців. Деякими публікаціями автори акаунту намагаються залякати поляків можливістю участі Польщі у війні проти Росії. Поширюють гасло «То не наша війна» й заклики не допомагати Україні. 

Дещо раніше ми писали, як праворадикальні рухи країн ЄС використовують TikTok для підтримки меседжів російської пропаганди.

Пропагандисти поширюють у соцмережах фейкову цитату режисерки Ірини Цілик, яку нібито опублікувало видання «Бабель». У ній ідеться: «З нами вів переговори американський режисер. Він хотів зняти фільм “Волинська різанина бензопилою”. Ми відмовилися, але зараз я вже думаю, що дарма. Підлі поляки тикатимуть нас у різанину носом, як кошенят, поки їм це вигідно, і блокуватимуть наш вступ до ЄС до останнього». Проте головна редакторка видання підтвердила в соцмережах, що такої цитати у виданні ніколи не було.

Польща є важливим союзником України, особливо в контексті російської агресії та інтеграції України до ЄС. Підсилення конфліктів на основі історичних подій, таких як Волинська трагедія, покликана погіршити дипломатичні відносини та співпрацю між країнами. Це може вплинути на суспільну думку, створюючи негативний образ сусідньої Польщі та її політики

Поширення фейкових цитат і дезінформації про українських діячів культури може знизити рівень підтримки України з боку Польщі та інших європейських країн. Росія хоче в такий спосіб ускладнити процес вступу України до ЄС та інших міжнародних організацій. Такі фейки допомагають відвернути увагу від реальних проблем, пов'язаних з російською агресією, та перенести фокус на інші проблеми.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах фото листа нібито від АТ «НАЕК «Енергоатом», адресованого міністерці клімату та навколишнього середовища Польщі Пауліні Хенніг-Клосці, про готовність експортувати електроенергію до Польщі. Утім це - фейк.

На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці перевірили інформацію в АТ «НАЕК «Енергоатом» та зʼясували, що поширюваний лист є підробкою. На це вказує кілька деталей. По-перше, у тексті «листа» є очевидні лексичні та граматичні помилки, непритаманні українській мові, особливо в останньому його реченні. Крім того, керівник «Енергоатома» не направляє офіційну кореспонденцію органам державної влади іноземних країн, оскільки це порушує етику та правила міжнародного листування. Підпис у так званому документі також є підробленим. Також наприкінці 2023 року «Енергоатом» став акціонерним товариством, а не державним підприємством, як зазначено в «документі».

Поширюючи такі фейки, пропагандисти намагаються викликати суспільне невдоволення та знівелювати роль Росії у кризі енергетичної системи в Україні. Мовляв, українці сидять без світла не тому що, Росія здійснює цілеспрямовані атаки на українські енергообʼєкти, а тому що Україна нібито продає електроенергію за кордон.

Коаліція журналістів-розслідувачів із України, Чехії, Словаччини, Естонії, Угорщини, Німеччини, Румунії та Польщі дослідили для VSQUARE у який спосіб праворадикальні рухи країн ЄС використовували соцмережу TikTok, які меседжі, співзвучні з російською пропагандою вони на ній поширювали, та як це стосується теми російської агресії проти України. Вони зазначили, що алгоритм TikTok ненавмисно сприяє політичній активності, екстремізму та пропаганді, ускладнюючи дослідження через обмежений доступ до даних, що вимагає поєднання даних API, веб-скрепінгу (активного пошуку серед відкритих джерел) та ручного збору для проведення розслідувань.

Зокрема було зʼясовано, що ландшафт TikTok став живильним середовищем для німецьких правих екстремістів, охоплення контенту яких мають близько 23 мільйонів користувачів. Розслідування показує як легко маніпулювати алгоритмом досягнення вірусності TikTok, що толерує створення фейкових акаунтів та дезінформації. Особливо виграла від цього права німецька партія AfD, яка використовує TikTok для посилення своєї проросійської позиції та впливу на молодих виборців. 

Ольга, інфлюенсерка у TikTok з Москви, показує своїй чеськомовній аудиторії моменти з повсякденного життя та вуличних інтерв'ю, тонко натякаючи на “мінімальний” вплив міжнародних санкцій на Росію. Проживши 12 років у Чехії, вона повернулася до Росії. Серед причин такого рішення вона називає бюрократію та відчуття зменшення свободи в Європі. У своєму акаунті Z Ruska s láskou («З Росії з любов'ю») вона обговорює поточні події в Чехії. Наприклад, відповідає прем'єру країни Петру Фіалі, порівнюючи ціни, щоб підкреслити нижчі витрати в Росії. Маючи понад 10 тисяч підписників, її аудиторія перетинається з підписниками чеських і словацьких політиків, пропутінської байкерської банди та анонімного екстремістського акаунту, що критикує чеський уряд і Україну. 

Клаудіу Тарзіу, румунський депутат Європарламенту від ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR), публікує на своєму акаунті відео, які визнано такими, що містять дезінформацію. Автори дослідження зʼясували, що теорії змови та ксенофобські меседжі становлять понад 41% його контенту. AUR та інша ультраправа партія, SOS RO, разом здобули вісім місць на цьогорічних виборах до Європарламенту. Context.ro проаналізував контент TikTok семи депутатів Європарламенту, пов'язаних з цими партіями, і виявив, що від 20% до 42% їхніх відео містять токсичні меседжі. Використовуючи автоматизоване програмне забезпечення, Context.ro проаналізував понад 5800 відео від 36 кандидатів у депутати Європарламенту, виявивши 2000 випадків перебільшення, нагнітання страху або неправдивого контенту. 

На виборах до Європейського парламенту 2024 року польський ультраправий альянс «Конфедерація» здобув шість місць, що знаменує собою значне зростання порівняно з 2019 роком, коли жоден ультраправий кандидат не був обраний від країни. Їхній успіх значною мірою пояснюється сильною присутністю в TikTok, де лідер альянсу Славомір Ментцен може похвалитися понад 850 000 підписників, а офіційна сторінка «Конфедерації» має 329 000 підписників. Незважаючи на те, що акаунти в TikTok були створені нещодавно, наприкінці 2022 або на початку 2023 року, члени «Конфедерації» активно долучалися до цієї мережі під час виборчих кампаній, але згодом почали публікувати менше матеріалів. Зокрема депутат Європарламенту Гжегож Браун, відомий своєю антиукраїнською риторикою, також набрав понад 100 000 підписників, що корелює з його електоральною підтримкою. Крім того, впливові фігури, такі як Стефан Томпсон (Stefan Tompson), який має понад 100 000 підписників, посилюють польські ультраправі наративи, хоча такі акаунти зареєстровані за кордоном, зокрема, в Німеччині.

Після замаху на прем'єра Роберта Фіцо у Словаччині спостерігався сплеск дезінформації та конспірологічних теорій на цю тему, у тому числі в TikTok. Колишній суддя Штефан Харабін, пов'язаний з націоналістичним депутатом від партії SNS Романом Міхелкою, поширив теорію змови, в якій звинуватив у нападі когось, пов'язаного з колишньою президенткою країни Зузаною Чапутовою, назвавши її «ідеологічним архітектором» замаху. Незважаючи на обмежене охоплення TikTok у Словаччині порівняно з домінуванням Facebook у контексті політичного контенту, відео, пов'язане з вбивством, зібрало 60 000 переглядів, а інший контент на цю тему охопив понад 300 000 глядачів. Центр розслідувань Яна Кучяка виявив, що такі відомі постаті, як президент Петро Пеллегріні та партія «Смер» були рушійною силою цього наративу разом із менш відомими профілями, які поширювали безпідставні звинувачення, наприклад, пов'язуючи нападника з ЛГБТК-активістами та Європейським Союзом.

В угорському TikTok представлені основні, а не лише маргінальні медіа, які поширюють російську дезінформацію. Такі канали, як M1-Híradó і VILÁGHÍRADÓ ROLI OLDALA, залучають понад 125 000 і 50 000 підписників відповідно, публікуючи уривки новинних програм із проросійським відтінком, незважаючи на те, що ці акаунти не є офіційно афілійованими з медіа, айдентику яких вони використовують. Навіть діячі, пов'язані з проурядовими медіа, такі як Даніель Ферко з Hír TV, поширюють подібний контент, наприклад, заяви, що пов'язують нещодавні московські терористичні атаки з українськими силами. 

Як виявило видання Eesti Ekspress, відеоролики в естонському TikTok, в яких їх автори висловлювали страх перед ймовірними відключеннями електроенергії, були частиною екосистеми дезінформації в Естонії. Досліджуючи конспірологічний контент, пов'язаний з російською агресією проти України, автори звіту виявили, що 63% таких відео в естонському TikTok можна класифікувати як дезінформацію. Незважаючи на те, що в Естонії близько 400 000 користувачів TikTok, тут домінує російська пропаганда, спрямована на розпалювання тривоги і страху. Eesti Ekspress виявила близько 50 акаунтів, які поширювали дезінформацію, розміщуючи відеоролики у стилі монологу і темний гумор про ризики війни в Естонії. 

TikTok, що належить компанії ByteDance, відповів на запити авторів запиту, підтвердивши свої зусилля у боротьбі з дезінформацією, заявивши, що використовує фактчекерів та проактивно видаляє шкідливий контент. Вони зазначили, що дезінформація в TikTok трапляється рідко: менше 2% видалених відео у IV кварталі 2023 року порушували політику доброчесності та автентичності, і менше 40% порушували політику дезінформації або громадянської доброчесності. TikTok гарантує, що токсичний контент або повністю видаляється, або його доступ до стрічки користувачів зменшується. Компанія заперечує звинувачення в тому, що вона сприяє поширенню дезінформації, наголошуючи на жорсткій політиці щодо акаунтів урядів, політиків і політичних партій, спрямованій на підтримку свободи вираження поглядів і створення «життєрадісної платформи для спільноти». Утім автори звіту наголошують, що цих зусиль недостатньо.

У соцмережах з'явилися дописи про напад з ножем у Кракові, а також спекуляції, що нападник нібито є українцем. Цю інформацію швидко підхопили пропагандисти, проте це — неправда.

На неї звернули увагу польські фактчекери з Demagog. Вони з'ясували, що 27 червня на фейсбуці було опубліковано допис, на якому видно двох чоловіків у бійці, один з яких тримає ніж.

Інцидент стався, коли велосипедист збив собаку. Після суперечки з власником тварини велосипедист кілька разів ударив його ножем і втік. Поліція швидко встановила особу злочинця, який забарикадувався у своєму помешканні. Завдяки діям переговірників і контртерористів нападника затримали під час спроби втечі через вікно. Злочинець виявився 24-річним мешканцем Кракова, який уже раніше був відомий поліції.

Для з’ясування національності злочинця фактчекери зв’язалися з Воєводською комендатурою поліції в Кракові. Речниця-підінспекторка Катажина Чісло спростувала інформацію про те, що нападник був українцем:

«З матеріалів, якими ми володіємо, чітко випливає, що злочинець є польської національності».

Вони нагадують, що у випадку сенсаційних повідомлень про напади варто звертати особливу увагу на достовірність таких відомостей. Пропагандисти ж підхоплюють таку інформацію, щоб дискредитувати українських біженців та викликати до них скептицизм.

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, що польських медиків буцімто відправлять в Україну в прифронтові госпіталі та для участі в бойових діях. За словами російських пропагандистів, це відбудеться найближчим часом і до того ж примусово. Як «доказ» росіяни наводять скриншоти одного з польських сайтів з відповідною статтею. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. У статті насправді йдеться про те, що до України 15 польських медиків прибудуть саме з навчальною метою. У матеріалі взагалі не згадується про їхню участь у бойових діях. 

Поширюючи такі повідомлення, російська пропаганда просуває наратив про «іноземних найманців», які буцімто воюють проти росіян у лавах Збройних сил України. Раніше ми спростовували інформацію, що «українець» закликав поляків йти воювати проти Росії.

Російські пропагандисти розповсюджують інформацію, нібито українці підпалили хмарочос Spektrum Tower у Варшаві. Мовляв, західні країни мовчать про участь українців та виправдовують це "несправністю електропроводки". Самі ж українці, за словами пропагандистів, мстяться у такий спосіб за те, що Польща та країни Балтії депортують їх назад на війну. Проте це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що справді, 8 травня 2024 року у Варшаві сталася пожежа в офісній будівлі Spektrum Tower. Проте Державна пожежна охорона тоді не оприлюднила причини пожежі та імена або національність осіб, які можуть бути причетними до неї. Про це не повідомляли й польські медіа. Крім того, команді VoxCheck не надійшла відповідь від польської поліції щодо цієї події.

20 травня 2024 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польські правоохоронні органи затримали 9 підозрюваних, які, найімовірніше, є членами російської шпигунської групи та причетні до підпалів у Польщі. Проте Туск не зазначив, що саме українці були причетні до пожежі у Spektrum Tower у Варшаві.

Також важливо зауважити, що Польща та країни Балтії не депортують українців на війну, як стверджують росіяни. Посол Польщі в Україні свого часу наголосив, що польська влада не змусить чоловіків призовного віку повертатися в Україну примусово.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні та українських біженців у Європі. "Детектор медіа" спростовував й інші фейки на цю тему.

Польськомовні користувачі фейсбуку опублікували картинку про Україну. У ній зазначено: «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, брати участь у "Євробаченні", брати участь у спортивних змаганнях, торгувати з усім світом, розважатися в Києві та інших місцях, де ховаються боягузи? Щось тут не сходиться, і при цьому вимагати допомоги від усього світу. Брехня, погоджуєтеся?». На цей кейс звернули увагу польські фактчекери з проєкту Demagog.

У відповідь на питання «Як країна, охоплена "війною", може: експортувати товари, [...] торгувати з усім світом?» вони посилаються на дослідження докторки Марії Грінберг з MIT. Вона стверджує, що зв'язок між торгівлею та збройним конфліктом є складним і неоднозначним. Війна руйнує торговельні зв'язки між країнами, але не ліквідує їх повністю. Україна експортує метали, машини, хімікати, але головним чином – сільськогосподарську продукцію. Війна призвела до зниження експорту цих товарів і підвищення їх цін. За даними Світового банку, експорт товарів і послуг в Україні значно знизився у 2022 році. Однак у 2023 році Україна досягла певної стабілізації, хоча експорт зменшився приблизно на 20% через нижчі ціни на світових ринках, а не через зменшення обсягу продажів.

Щодо участі у спортивних і музичних змаганнях, є багато прикладів країн, які відправляли свої команди на різні турніри під час збройних конфліктів. Наприклад, на Олімпіаді 2012 року в Лондоні брала участь команда Сирії, де тривала громадянська війна. У 2016 році на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро змагалися команди Іраку та Лівії. У 2020 році (яка фактично відбулася в 2021 році через пандемію COVID-19) на Олімпіаді в Токіо брали участь команди М'янми та Сомалі.

Україна також не перша країна, яка брала участь у "Євробаченні" під час війни. Наприклад, Хорватія та Боснія і Герцеговина — в першій половині 90-х років під час воєн у Югославії. У 2022 році переможцем конкурсу став український гурт Kalush Orchestra, але через війну він 2023 року був проведений у Ліверпулі (Великобританія).

Фотографії українців, які прогулюються вулицями Києва, не є доказом відсутності війни. Наприклад, під час Другої світової війни люди також продовжували займатися своїми справами, як свідчать архівні фотографії.

Війна в Україні залишається реальною загрозою для багатьох людей. За даними Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні, впродовж двох років війни було підтверджено понад 10 тисяч смертей серед цивільного населення внаслідок російських атак. Найважчі бої йдуть на сході країни, але атаки відбуваються і в інших регіонах.

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб викликати серед поляків скепсис щодо допомоги та підтримки Україні та її громадянам. 

Пропагандисти поширюють репортаж, нібито створений виданням Deutsche Welle, в якому йдеться про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію власного розслідування у виданні Rzeczpospolita. Згідно з ним, Гжибовська заявила, що європейські медіа посилено редагували відео з українськими військовими, щоб приховати нацистську символіку на їхній формі. Однак це — неправда.

На фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що насправді Deutsche Welle не публікувало подібного відео на своєму офіційному сайті або в соціальних мережах. На сайті польського видання Rzeczpospolita також немає такого розслідування.

Зворотний пошук зображень у Google показав, що для фейкового репортажу використали уривки з інших відео. Наприклад, кадр з Агатою Гжибовською взято з презентації її робіт у культурній установі Dom Spotkań z Historią у Варшаві. Фотографію, на якій поліція затримує її, зроблене у 2020 році під час протестів жінок проти заборони абортів у Варшаві. Відео з 59-ю бригадою зняли в Краматорську в лютому 2024 року.

Агата Гжибовська — польська фотографка. На своїй сторінці у фейсбуці вона висвітлює події в Україні, зокрема Революцію гідності та російське повномасштабне вторгнення. У коментарі Білоруському розвідувальному центру Гжибовська спростувала інформацію про своє звільнення та публікацію розслідування. Вона пояснила, що не займається написанням статей, оскільки за професією є фотожурналісткою.

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб знову підсилити свій меседж про «українських нацистів» та «потребу денацифікації». Таким чином вони виправдовують злочини росіян проти українських цивільних.

Російські медіа поширюють інформацію, наче польський прем’єр Дональд Туск підтвердив введення війсь НАТО в Україну. Про це посадовець нібито повідомив під час спілкування з пресою у Сеймі (польському парламенті). 

Аналітики StopFake пишуть, що під час спілкування з пресою панові Туску поставили запитання, чи може НАТО допомогти Україні протистояти російській агресії, ввівши війська на територію країни? У відповідь прем'єр-міністр пояснив, що Альянс уже надає Україні всеосяжну військову допомогу, але не хоче втручатися у війну безпосередньо і тому не відправляє свої війська в Україну. 

При цьому польський прем’єр також зазначив, що невеликий технічний контингент в Україні присутній — це спостерігачі та інженерні фахівці, які залишаються далеко від лінії фронту і не беруть участі в боях. Найчастіше такі фахівці спостерігають за розподілом військової допомоги союзників, займаються охороною посольств держав-членів або представляють апарат військових аташе.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відеоролик з символікою європейського інформаційного телеканалу Euronews, у якому заявляється, що біженка з України нібито створила в Польщі салон краси з комарами, укус яких мав позбавити її клієнтів від целюліту. У відеоролику повідомляється, що після того, як один з пацієнтів потрапив до лікарні Гданська з алергією, польська поліція нібито затримала за шахрайство Катерину Іванченко — жінку, яка, за свідченнями пропагандистів, організувала цей бізнес. «На звичайних комарах, які, як вважалося, відсмоктують жир, українка заробила 1 мільйон злотих», — зазначається в публікаціях. Насправді ця інформація не відповідає дійсності.

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що розповсюджуване в мережі відео імітує дизайн відеороликів Euronews — зокрема, в правому верхньому куті відео можна помітити логотип компанії. Однак ні на офіційному вебсайті, ні в соціальних мережах медіакомпанії немає подібного сюжету. На те, що ця історія є повністю вигаданою, вказує і той факт, що жодне з польських медіа також не повідомляло про подібні випадки шахрайства з боку українки.

Для створення фейкового відео зловмисники використали відеофрагменти з безкоштовних стокових відео. Для ілюстрації вигаданого затримання власниці салону краси був узятий відеофрагмент затримання підозрюваної у підпалі торгового центру в Гданську. Цей випадок стався в липні 2020 року і не має жодного стосунку до описаного у фейковому ролику інциденту.

Мета цього фейку — дискредитувати біженців з України в очах поляків. «Детектор медіа» неодноразово спростовував й інші російські фейки щодо українських біженців.

У соціальних мережах та російських пабліках пропагандисти активно поширюють повідомлення про те, що "група українських біженців, незадоволена політикою влади Польщі щодо поставок українських товарів та недостатньої військової допомоги, влаштувала акт помсти й підпалила фармацевтичний склад Farmacol у Катовице ввечері 8 квітня". Пропагандисти також поширюють два коротких відеоролики з місця подій, на одному з яких видно горіння будівлі з написом Farmacol. У соцмережах вже традиційно використовують мову ненависті та звинувачення у бік українських біженців. Однак це є ще одним фейком російської пропаганди.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що ввечері 8 квітня 2024 року у польському місті Катовіце дійсно горів склад, що належить фармацевтичній компанії Farmacol, проте українські біженці не мають жодного стосунку до цього інциденту. Жодні польські медіа або будь-яке інше достовірне джерело не має інформації про підпал складу саме українцями.

Більше того, польський сайт Fakehunter також спростував цей фейк та цитує заступника глави прокуратури Південного району Катовіце Славомира Барнаса: "Попередні висновки, зроблені на етапі візуального огляду, виключають можливість підпалу в цьому місці, не кажучи вже про те, що винуватцями були іноземці". Прокуратура поки не бажає коментувати справжню причину пожежі, оскільки у неї ще немає експертної думки, проте вона називає версію, згідно з якою до інциденту причетні громадяни України, необґрунтованою.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть демонізувати українських біженців у Польщі та викликати негативне до них ставлення. У такий спосіб вони також хочуть, щоб Польща припинила допомагати Україні та її мешканцям. "Детектор медіа" неодноразово спростовував й інші російські вигадки про українських біженців.

Пропагандисти поширюють в соцмережах короткий відеоролик, на якому декілька чоловіків викладають на площі в центрі Варшави, як вони стверджують, трупи у чорних мішках. На задньому плані видно багато польських прапорів та пам'ятні вінки. У описі до відео вони пишуть: «Польські найманці повертаються з війни в Україні!». «Чому їх кидають, як мішки з картоплею?», «Це якось не шанобливо з трупами?», «Так, правильно, попоїли і додому», «Сподіваюся, вони зрозуміли, що краще не воювати з росіянами!», – коментують відео читачі проросійських пабліків.

Журналістам StopFake вдалося знайти оригінальне відео. 23 березня воно було опубліковане на YouTube-каналі «ToNieNaszaWojna!» ("ЦеНеНашаВійна!") під назвою «Najgorszy dzień pokoju jest lepszy niż najpiękniejszy dzień wojny. Demo Warszawa, Polska 23.03.2024» ("Найгірший день миру є кращий за найгарніший день війни. Демонстрація Варшава, Польща, 23.03.2024").

Насправді те, що відбувається на відео, - це перформанс, який пройшов у рамках мітингу 23 березня 2024 року у Варшаві. В описі до відео йдеться, що це - «антиглобалістська, антиамериканська демонстрація у Варшаві проти війни в Україні».

Пропагандисти за допомогою цього відео хочуть залякати іноземців. Мовляв, їх силоміць найматимуть помирати за Україну. Втім участь у Інтернаціональному легіоні ЗСУ є добровільною.

Російські пропагандисти поширюють неправдиву інформацію, нібито Україна фактично не є суверенною державою, оскільки на її закордонному паспорті надруковано «Україна» замість «Республіка Україна», на відміну від паспортів країн Європейського Союзу. Однак це — неправда.

На цей фейк звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що Україна — це повна назва держави, і тому на обкладинці українського паспорта зазначено «Україна». Така практика є стандартною для багатьох країн світу, включаючи членів Європейського Союзу. Наприклад, на паспорті Чехії написано «Чеська Республіка», а на паспорті Польщі — «Республіка Польща».

Проте не всі країни — члени ЄС використовують слово «республіка» в назві своїх країн, як це стверджують пропагандисти. Це через те, що не всі з них є республіками. Наприклад, Нідерланди, Бельгія, Данія, Іспанія та Швеція є королівствами, тому на їхніх паспортах не вказується слово «республіка». Також на паспортах інших європейських республік, таких як Угорщина, Румунія та Ірландія, можна побачити лише назву країни без цього слова .

На паспортах різних країн можна побачити різні підходи до вказання повної назви держави. Отже, твердження про те, що Україна не є державою через відсутність слова «республіка» на її паспорті, є безпідставним.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб виправдати агресію Росії в бік України тим, що Україна нібито не є справжньою державою.

В інтерв'ю для польського інформаційного телеканалу Polsat News ексначальник Генерального штабу Війська Польського Раймунд Анджейчак, згідно зі словами пропагандистів, висловив думку, що втрати України слід оцінювати мільйонами, а не сотнями тисяч. Проте ця інформація є маніпуляцією.

На неї звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у своєму виступі Анджейчак згадав про втрати, пов'язані з масштабним потоком біженців та обмеженими ресурсами для мобілізації. Він сказав про певну загрозу, вказавши на нестачу людей в Україні і проблему з мобілізаційним потенціалом, заявляючи про «10 мільйонів біженців».

Однак оцінки Анджейчака щодо втрат не є точними. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, понад 9 млн українців перебувають за кордоном, з них лише частина є біженцями, а інша — трудовими мігрантами або особами, що виїхали з країни раніше. За різними підрахунками, кількість українських біженців становить від 4,9 до 6,5 млн.

Дослідження Центру економічної стратегії також наводить інші цифри, вказуючи на меншу кількість українців за кордоном через війну. Оцінки реальних втрат військових України також варіюються, але не досягають мільйонів. Приблизні цифри загиблих та полонених містяться в матеріалах «Книги пам'яті полеглих за Україну», яка веде облік втрат унаслідок війни з 2014 року.

Пропагандисти часто виривають фрази відомих політиків та військовослужбовців з контексту, щоб драматизувати ситуацію та викликати зневіру українців.

У середині березня 2024 року російські пропагандисти поширювали інформацію про те, що Україна нібито не випускає громадян африканських країн та «примусово» їх мобілізовує для бойових дій. Мовляв, про це повідомив американський телеканал ABC News, де громадянин Конго нібито стверджував, що йому пропонували воювати за Україну. Однак це — маніпуляція.

Після поширення цієї інформації StopFake вирішив перевірити, чи справді громадянин Конго скаржився американському телеканалу на те, що його не випускають з України та намагаються «примусово» мобілізувати для військових дій. Вони з'ясували, що новина виявилася неправдивою.

На відео, яке поширює агітпроп, не чути, як іноземець скаржиться на те, що його не випускають з України. На початку ролика голос телеведучої розповідає про особу з Конго, яка стверджує, що була об'єктом дискримінації при спробі сісти в евакуаційний поїзд. Далі йде пряма мова іноземця, який розповідає, що йому пропонували воювати за Україну. Після його коментаря відео обривається. Зробити висновки про те, чому його не випустили з країни та чи справді його намагалися «примусово» мобілізувати, неможливо.

У зв'язку з цим StopFake спробував знайти цю новину на американському каналі ABC News та переглянути, чи є там, можливо, додатковий контекст, який допоміг би зрозуміти цю ситуацію краще. У відеосюжеті видно, що громадянина Конго звуть Піра Діантуаді. На сайті ABC News вдалося знайти статтю про цю особу. Виявилося, що вона була опублікована навесні 2022 року і присвячена іноземним біженцям, які намагалися виїхати з України після повномасштабного вторгнення Росії. Автори матеріалу намагалися розібратися, чи була дискримінація за расовими ознаками під час евакуації з країни. Зокрема, Діантуаді скаржився, що незважаючи на обіцянку посадити на евакуаційний поїзд лише «жінок і дітей», він бачив, як садять українських чоловіків. Матеріал супроводжується вставкою, де Діантуаді розповідає «про пропозицію» воювати за Україну, якою скористалися пропагандисти. Проте в матеріалі немає жодних висновків про те, що Україна намагалася свідомо не випускати іноземців з країни та «примусово» мобілізувати їх.

У статті ABC News також зазначено, що інтерв'ю з громадянином Конго було взято вже в Польщі. Написи польською мовою на задньому плані відео це підтверджують. Тобто, іноземцю все ж таки вдалося покинути Україну на початку вторгнення Росії. Тому російський агітпроп просто спробував по-новому використати історію про «заборону на виїзд» та «примусову» мобілізацію іноземних громадян, публікуючи старе відео з людиною, щоб дискредитувати Україну в очах громадян країн Півдня.

Варто додати, що згідно із законодавством України, іноземців неможливо мобілізувати. Як пояснив у коментарі ArmyInform начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ Збройних сил України полковник Роман Горбач, іноземець може лише сам захотіти цього.

«Згідно з законодавством, іноземці можуть призиватися до Сил оборони. Але вони не призиваються за мобілізацією, а приймаються на військову службу добровільно за контрактом в лави Збройних сил України», — повідомив Роман Горбач.

У мережі поширюється відеоролик, на якому поляки нібито фурами вивозять з Херсонської області чорнозем. Він складається з трьох частин: перша частина показує земельні роботи; друга — як навантажувач наповнює вантажівку землею; третя — зйомка дороги водієм автомобіля. На відео є напис: «Як пройшов мій тиждень. Херсонська область». За словами авторів численних публікацій із ним, землю вивозять до польського міста Мишловице. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що вперше цей відеоролик почали поширювати в мережі переважно проросійські телеграм-канали й анонімні акаунти ще на початку березня 2023 року. Вони наголошують, що на відео немає жодних ознак, що кадри навантаження землі справді були зняті в Україні. Зворотний пошук за зображенням через низьку якість запису також не дав позитивних результатів. Тільки остання частина відео вказує на те, що його автором, імовірно, є поляк — на фоні чується польська музика і польська мова.

Та все ж у першій частині відео чітко видно вантажівку, в яку навантажують землю, а в другій — логотип на кермі машини, з якої здійснюється зйомка дороги. Журналісти AFP Polska, які ще в 2023 році теж звернули увагу на цей фейк, змогли ідентифікувати ці дві машини: у першій частині відео фігурує вантажівка Shacman (Shacman F2000 або Shacman F3000), у другій — Scania. Цей факт свідчить про те, що ці два відеофрагменти не пов'язані між собою і, ймовірно, були об'єднані в одне відео з метою фальсифікації.

Вивезення українського чорнозему також є малоймовірним ще й через те, що це суперечить законодавству Польщі та ЄС. Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/2072 від 28 листопада 2019 року імпорт ґрунту та добрив заборонений. Отже, вантажівки з землею просто не могли би перетнути кордон між Україною та Польщею. Крім того, у спростуванні від StopFake є фаховий коментар щодо погіршення якості українського чорнозему, через що його транспортування до інших країн теж здається вже малоймовірним.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб поглибити напругу в двосторонніх відносинах Польщі та України на фоні останніх подій, зокрема протестів польських фермерів проти імпорту української продукції. «Детектор медіа» також писав, як іще Росія намагається використати та підтримувати ці протести не лише в Польщі, а й в інших країнах ЄС.

Під час розгляду Конгресом США питання про надання військової допомоги Україні, європейські лідери висловлюють стурбованість щодо того, як припинення фінансової підтримки з боку США у боротьбі проти російської агресії може вплинути на Україну. У пості в Instagram від 25 лютого стверджувалося, що міністр закордонних справ Польщі назвав США "дисфункціональною та ненадійною" державою через затримки в процесі. Зокрема, пропагандисти поширювали такі дописи в соціальних мережах накшталт Instagram. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту Politifact. Вони з'ясували, що хоча міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський дійсно висловив занепокоєння щодо можливого припинення США військової допомоги Україні в інтерв'ю для Bloomberg News 22 лютого, він закликав до демократичного процесу у вирішенні цього питання та закликав спікера Палати представників поставити законопроєкт про пакет допомоги Україні на голосування.

У своєму інтерв'ю Сікорський підкреслив потенційні наслідки, якщо США не нададуть очікувану допомогу своїм союзникам, попереджаючи про негативні процеси для американських альянсів у всьому світі.

Немає доказів, які б підтверджували, що міністр закордонних справ Польщі називав США "дисфункціональними та ненадійними" у своєму інтерв'ю Bloomberg News або в іншому місці. Тому ми оцінюємо це твердження як хибне.

Російські пропагандисти виривають подібні висловлювання з контексту, щоб розсварити між собою західні держави та викликати скепсис щодо допомоги Україні. "Детектор медіа" вже писав щодо про те, як російська пропаганда намагається вплинути на політику Сполучених Штатів та задля яких цілей.

Російські пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію про те, що в Польщі нібито зафіксували масову загибель птахів після того, як вони, за припущенням, поїли українського зерна, що висипалося з товарних вагонів. «Поляки бояться, що вони — наступні, бо з України привозять отруєне зерно», — пишуть вони у пабліках. Деякі пропагандисти також розповідають, що йдеться про зерно, яке нібито вирощували в радіоактивній зоні навколо Чорнобиля, і саме воно тепер продається в Європу.

Проте не існує жодних фактичних підтверджень того, що десь у Польщі була зафіксована масова загибель птахів саме через українське зерно. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що спершу на відео, яке поширюють пропагандисти як доказ цих тверджень, показують кілька мертвих птахів, переважно ворон, які лежать поряд із залізничними коліями польського міста Замость. Жодних досліджень причин смерті цих птахів не проводилося. Немає жодної інформації про те, що трапилося, навіть у місцевих медіа. Про це були лише повідомлення в соцмережах, де й опублікували це відео. Польські фактчекери з проєкту Demagog також звернули увагу на поширення фейку серед поляків і взяли коментар в орнітолога, який підтвердив, що без токсикологічних і ветеринарних досліджень неможливо стверджувати, що птахи померли через отруєне зерно.

Також ситуацію коментували місцеві блогери, відзначивши, що в тому місці, де було зняте відео, не ходять товарні поїзди. Крім того, птахи на відео лежать у дивних позах, деякі зі зламаними крилами. Дивним є також те, що на відео лише ворони, а не голуби, горобці або інші «міські» птахи.

Щодо якості українського зерна, яке експортується в Європу, воно дуже ретельно перевіряється покупцями. Вони не тільки контролюють якісні показники придбаного зерна, а й переконуються, що продукція має необхідну міжнародну сертифікацію.

«Кожна партія супроводжується аналізом незалежного сюрвеєра, номінованого в GAFTA», — заявив в інтерв'ю сайту Latifundist.com засновник трейдингової компанії «Агроойлтрейд» Сергій Орловський. За його словами, будь-які невідповідності якості можуть стати основою для судових позовів.

Такий фейк поширюється на тлі виступів польських фермерів проти європейської сільськогосподарської політики та блокади пунктів пропуску з Україною, а також блокади доріг і автомагістралей у деяких воєводствах з вимогою заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з України. Протести супроводжуються дезінформаційними кампаніями і розпалюванням ворожнечі між союзниками, що, очевидно, вигідно Кремлю. «Детектор медіа» вже писав про те, як Росія підживлює та використовує протести фермерів по всій Європі.

Російські телеграм-канали з посиланням на польських прикордонників поширюють інформацію, що впродовж 5 лютого 2024 року до Польщі з України виїхало 16400 людей. Причина цього — нібито втеча українців від Зеленського. 

Насправді російські пропагандисти маніпулюють інформацією. Про це пишуть у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Так, 5 лютого 2024 року й справді з України до Польщі виїхало 16400 людей, проте того ж дня з Польщі в Україну повернулося 17600 людей. Крім того, це не означає, що ніхто з тих, хто виїхав, більше не повернеться назад. У ці дні, коли небо над Україною закрите для цивільних літаків, один з небагатьох варіантів потрапити в будь-яку іншу країну — це їхати через Польщу. Українці можуть провідувати своїх родичів за кордоном, подорожувати або ж їздити у власних справах, а потім повертатися назад. 

У цьому випадку росіяни вдаються до однієї з тактик пропаганди, що має назву «вибіркова правда». Її суть полягає в тому, що твердження може бути частково правдивим, може бути повністю правдивим, але не включати всю правду, або може містити декілька оманливих елементів. Тобто, у повідомленні про «втечу українців від Зеленського» росіяни навмисно змовчали про 17600 людей, які повернулися з Польщі в Україну 5 лютого 2024 року, тим самим подавши інформацію однобоко. 

• Читайте також: На кордоні Польщі з Німеччиною буцімто ловлять українських біженців, щоб відправити їх на фронт