Фейк: У Львові сплюндрували пам’ятник розстріляним польським професорам, написавши «Смерть ляхам»
В соцмережах, зокрема на фейсбуці та у Х, поширюються публікації про нібито нещодавнє осквернення меморіалу розстріляним польським професорам у Львові. На фото видно пам'ятний знак, та напис червоною фарбою «СМЕРТЬ ЛЯХАМ», та свастикою. Однак зображення зроблене ще у 2009 році — і це вже не вперше, коли стара історія подається як свіжа новина. Розвінчали вкид факт-чекери Demagog.
Що відбулося насправді
Перевірка за допомогою зворотного пошуку зображення одразу дає відповідь: фотографія зроблена у травні 2009 року, одразу після реального акту вандалізму на меморіалі. Вона походить із матеріалу польського телеканалу TVN24 — тобто зображенню вже понад 17 років. Того ж інциденту 2009 року стосувалися публікації й інших польських видань.
Варто нагадати, що пам'ятник розстріляним нацистами львівським професорам був відновлений і урочисто відкритий у Львові 4 липня 2011 року.
Це вже не перша хвиля поширення цієї маніпуляції. Ще у 2022 році французьке агентство AFP Faktcheck фіксувало аналогічне вкидання: та сама стара фотографія використовувалась для розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі.
Навіщо це роблять
Використання старих фото і відео для просування антиукраїнських наративів — поширена техніка дезінформації. Окремі акаунти та сторінки системно поширюють подібний контент, намагаючись зіштовхнути Польщу й Україну та підірвати їхню взаємну підтримку.
Акти вандалізму охоче використовуються російською пропагандою — у тому числі через операції «під фальшивим прапором», коли виконавці діють на користь Москви, а не своєї країни. Так, у 2018 році, як зафіксував StopFake, двоє польських громадян намагалися підпалити на Закарпатті будівлю Товариства угорської культури, намалювавши при цьому свастику та «88», щоб звинуватити «бандерівців». Їх затримала СБУ.
Висновок
Фотографія пошкодженого меморіалу не є свідченням нещодавніх подій — це архівний знімок 2009 року, який вже вдруге використовується для маніпуляцій. Якщо публікація викликає сильні емоції, варто перевірити зображення через зворотний пошук у Google або TinEye — це займе лічені секунди і допоможе не стати жертвою дезінформації.