Проросійські телеграм-канали поширюють вигадану «цитату» міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, в якій йому приписують заклики до США погодитися на вимоги Ірану та виплатити репарації, щоби зберегти можливість надавати допомогу Україні.

Про це повідомляє StopFake.

У публікаціях стверджується, що глава української дипломатії нібито вимагає від Вашингтона відмовитися від власних геополітичних інтересів на користь Києва. Жодних посилань на офіційні джерела, заяви МЗС чи авторитетні медіа не наводиться.

Очевидно, Андрій Сибіга не робив подібних заяв. Його позиція щодо ситуації на Близькому Сході є публічною та суттєво відрізняється від тез, які поширюють пропагандистські ресурси.

Зокрема, після початку 28 лютого 2026 року спільної операції США та Ізраїлю проти Ірану очільник МЗС України наголошував, що іранський режим є одним із ключових чинників дестабілізації на регіональному та глобальному рівнях. Він також висловлював переконання, що послаблення цього режиму сприятиме підвищенню безпеки.

В офіційних заявах Міністерства закордонних справ України підкреслюється, що Іран є співучасником агресії проти України, оскільки постачає Росії безпілотники й технології, які використовуються для атак на цивільну інфраструктуру.

Крім того, українська дипломатія послідовно наголошує, що підтримка України та протидія загрозам з боку Ірану не є взаємовиключними процесами. Навпаки, за оцінками МЗС, посилення безпеки на обох напрямках сприяє зміцненню міжнародної стабільності.

Експерти зазначають, що поширення сфабрикованої «цитати» є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України та її керівництва. Зокрема, такі вкиди формують хибне уявлення про нібито конфлікт між Києвом і його партнерами та підживлюють наративи про скорочення міжнародної підтримки України.

У соцмережах, зокрема у Фейсбуці, активно циркулює чергова фотоманіпуляція: нібито Москва надіслала великий флот військових кораблів на підтримку Ірану в Ормузьку протоку. Автори постів стверджують, що це сталося на тлі загострення стосунків з США. Насправді це класична маніпуляція зі старим архівним відео — розвінчали маніпуляцію грузинські фактчекери mythdetector.

Один із користувачів Facebook наприкінці березня опублікував фото колони кораблів із російськомовним текстом: «На тлі зростання напруженості зі Сполученими Штатами понад 25 російських військових кораблів прибули до Ормузької протоки. Президент Путін пообіцяв додаткову підтримку Ірану та допомогу у кризові часи».

Що насправді зображено на фото?

Відео, використане для маніпуляції, знято ще у 2018 році у Фінській затоці під час підготовки російських кораблів до військово-морського параду. Воно не має жодного стосунку до Близького Сходу, Ормузької протоки чи подій 2026 року. Жодні відкриті джерела — ні західні, ні українські, ні навіть російські офіційні медіа — не повідомляли про перекидання такого флоту до Перської затоки.

Ймовірним першоджерелом поширення став TikTok-акаунт ОРЁЛ. Саме на ньому з’явилося оригінальне відео (зараз воно вже видалене). Акаунт спеціалізується на проросійських, антиукраїнських і антиамериканських матеріалах, переважно пов’язаних з війною в Україні.

Інформація про «25 російських кораблів» не підтверджена жодним авторитетним ЗМІ чи офіційними відомствами сторін конфлікту. Це типовий приклад візуальної маніпуляції, коли до реального старого відео додають актуальний, але вигаданий контекст.

Контекст подій, на якому ґрунтується фейк

Напруга навколо Ормузької протоки (через яку проходить близько 20 % світової нафти та зрідженого газу) продовжується на тлі військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Після атак США та Ізраїлю Іран закрив протоку. 21 березня президент США Дональд Трамп дав Тегерану 48 годин на відновлення судноплавства і пригрозив ударами по енергетичній інфраструктурі. 22 березня Корпус вартових Ісламської революції відповів погрозами атакувати енергетичні та водні об’єкти країн Перської затоки. Саме на цьому реальному фоні й з’явився фейк про «російський флот-рятівник».

8 квітня військові дії було тимчасово призупинено на два тижні для поглиблених переговорів між США та Іраном. 

Це чергова спроба створити ілюзію «сильної Росії», яка нібито приходить на допомогу союзникам. Насправді — звичайна фотоманіпуляція, яку підігнали під актуальний порядок денний. Такі вкиди розраховані на те, щоб сформувати потрібну картину світу в аудиторії, яка споживає проросійський контент. Перевіряйте джерела і не ведіться на «сенсаційні» фото без підтвердження.

У березні 2026 року в мережі поширилося відео, в якому президент США Дональд Трамп нібито заявляє, що Іран пропонував йому стати верховним лідером країни. Цей ролик активно розповсюджували в соціальних мережах, подаючи його як підтвердження реальної пропозиції з боку Тегерана. Втім, така інтерпретація є маніпулятивною, розповіли Snopes.

Відео є справжнім, тобто не створеним за допомогою штучного інтелекту чи монтажу. У ньому зафіксовано виступ Дональда Трампа 25 березня 2026 року перед Національним республіканським комітетом Конгресу США. Під час промови він, змінюючи інтонацію, імітував різні голоси та переказував гіпотетичні або перебільшені діалоги, зокрема про те, що нібито хтось не хоче бути «головою Ірану» і відмовляється від такої ролі. Саме цей фрагмент користувачі соцмереж вирвали з контексту.

Частина аудиторії сприйняла ці слова як буквальне твердження про те, що Іран пропонував Трампові посаду верховного лідера. Однак у самій промові немає чіткого підтвердження, що йшлося про реальні події. Ймовірно, американський президент або перебільшував почуті розмови, або взагалі вигадував діалог для риторичного ефекту. Таким чином, користувачі, які поширювали відео з відповідним підписом, фактично неправильно інтерпретували його зміст.

До того ж немає будь-яких підтверджень того, що Іран міг зробити подібну пропозицію. Після загибелі попереднього верховного лідера Алі Хаменеї наприкінці лютого 2026 року новим керівником країни обрали його сина Моджтабу Хаменеї рішенням Ради експертів. З огляду на це незрозуміло, коли і за яких обставин могла виникнути гіпотетична пропозиція Трампу.

Крім того, конституція Ірану встановлює чіткі вимоги до верховного лідера: ним може бути лише ісламський богослов, який має глибокі знання ісламського права. Дональд Трамп, який є християнином, не відповідає цим критеріям і не має відповідної релігійної підготовки.

Також на момент поширення відео не було ознак активних прямих переговорів між США та Іраном. Попри заяви Трампа про можливі домовленості, іранські офіційні особи заперечували факт переговорів, зазначаючи, що обмін повідомленнями через посередників не є повноцінним діалогом.

Отже, відео з виступом Трампа є справжнім, однак твердження про нібито реальну пропозицію з боку Ірану — це результат вирваного з контексту фрагмента та неправильної інтерпретації його слів.

У мережі поширюється публікація, в якій стверджується, що телеканал «Al Jazeera» нібито повідомив про втечу українського фахівця з боротьби з безпілотниками, відрядженого на Близький Схід. Повідомлення супроводжується відеороликом, стилізованим під новинний сюжет з логотипом цього медіа, що має створити ілюзію достовірності та «міжнародного підтвердження» інформації. Втім, ці твердження не відповідають дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували фахівці StopFake.

Насправді на офіційних ресурсах Al Jazeera, зокрема на сайті телеканалу та в його верифікованих акаунтах у соціальних мережах, відсутні будь-які згадки про подібний інцидент. Сам ролик є повністю сфальшованим: він лише імітує візуальний стиль новин, але не має жодного стосунку до реального контенту редакції.

Аналіз відео свідчить, що в ньому використано зображення з відкритих джерел, які не пов’язані з нібито «втечею» або діяльністю українських фахівців на Близькому Сході. Зокрема, кадри з українськими операторами дронів з’являлися в мережі ще в лютому 2026 року та використовувалися в матеріалах іспанського видання «El Confidencial». Також у сюжеті згадується ім’я «Мирослав Радченко», однак жодних підтверджень існування такого спеціаліста з безпілотників у відкритих джерелах немає.

Жодне авторитетне міжнародне медіа, а також українські державні органи чи офіційні представники не повідомляли про подібні випадки. Відсутність підтверджень з надійних джерел є ключовою ознакою того, що йдеться про вигадану історію.

Водночас відомо, що Україна справді направила своїх фахівців на Близький Схід у межах офіційної місії міжнародного співробітництва. Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що в регіоні перебувають понад 200 українських військових експертів, які допомагають партнерам захищатися від атак іранських безпілотників типу «Shahed». Місію було оголошено 17 березня 2026 року під час виступу у британському парламенті: частина фахівців уже працює в ОАЕ, Катарі та Саудівській Аравії.

Ця співпраця є частиною обміну досвідом: Україна ділиться практичними навичками протидії масованим атакам дронів, здобутими під час війни, а натомість отримує підтримку у зміцненні власної системи протиповітряної оборони.

Отже, поширена інформація є черговим прикладом дезінформації, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці України та підрив довіри до українських військових фахівців. Використання підроблених відео з логотипами відомих медіа — типовий інструмент пропаганди, покликаний створити ілюзію авторитетності та вплинути на емоції аудиторії.

У соціальних мережах поширюється відеоролик, стилізований під матеріал міжнародного інформаційного агентства AFP, у якому стверджується, що в країнах Європейського Союзу нібито затримали понад 300 українських активістів. За версією авторів відео, йдеться про учасників протестів біля посольств США, які виступали проти спрямування американських коштів на військову операцію в Ірані замість підтримки України. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Про це повідомляє StopFake.

Фактчекери перевірили офіційні ресурси AFP і не виявили жодного підтвердження існування такого відеоматеріалу. Він відсутній як на офіційному сайті агентства, так і на його сторінках у соціальних мережах.

Крім того, відео має ознаки підробки. Воно не відповідає фірмовому стилю AFP: агентство не використовує логотипи у форматі Reels, супроводжує відео детальними підписами із зазначенням джерела та місця зйомки, а також не додає закадрових аудіокоментарів — лише субтитри та заголовки.

Жодне авторитетне українське чи міжнародне медіа не повідомляло про затримання українських активістів у Європі у зв’язку з протестами проти дій США в Ірані. Також відсутні будь-які офіційні підтвердження подібних інцидентів від правоохоронних органів країн ЄС.

Водночас у березні 2026 року в окремих європейських містах справді відбувалися акції протесту проти військової операції США «Epic Fury» в Ірані. Однак їх організовували місцеві антивоєнні рухи та ліві активісти. Українська громада в Європі не висувала вимог щодо перерозподілу фінансової допомоги у такий спосіб. Більше того, офіційний Київ підтримав дії союзників, спрямовані на протидію загрозам з боку Ірану.

Подібні фейки часто базуються на поєднанні правдивих і викривлених фактів. Реальні події — такі як протести в Європі чи значні витрати США на військові операції — використовуються для створення більш переконливого, але неправдивого наративу.

Раніше вже повідомлялося про хвилю дезінформації, замаскованої під матеріали авторитетних західних медіа. Такі кампанії, зокрема пов’язані з мережею «Матрьошка», спрямовані на дискредитацію українців за кордоном.

Метою подібних інформаційних операцій є формування негативного образу українських біженців у Європі та зниження рівня підтримки України серед європейської аудиторії. Цей фейк також вписується у ширший наратив російської пропаганди про те, що Захід «забув» про Україну на фоні подій на Близькому Сході.

Російські державні медіа, зокрема РІА «Новости», поширюють заяви колишнього аналітика ЦРУ Ларрі Джонсона про нібито повну неспроможність США та Ізраїлю збивати іранські ракети. Пропагандисти стверджують, що Іран «осліпив» західні системи ППО, знищивши ключові радари в Йорданії та країнах Перської затоки, що нібито дозволяє Тегерану безперешкодно вражати будь-які цілі. Однак детальний аналіз показує, що ці твердження є сумішшю перебільшень та відвертих маніпуляцій, спрямованих на створення ілюзії військової переваги Ірану. Правду від брехні у таких повідолменнях віділили StopFake.

Викриття маніпуляції базується на порівнянні слів Джонсона з першоджерелами, зокрема репортажами ABC News. Хоча іранські дрони дійсно пошкодили кілька американських РЛС (зокрема систему AN/TPY-2), військові експерти наголошують лише на «частковому осліпленні». Західна система оборони побудована на принципі дублювання: вихід із ладу окремих елементів знижує дальність виявлення, але не ліквідує можливість перехоплення ракет. Крім того, твердження про «беззахисність» Ізраїлю суперечать фактам, адже радари внутрішніх систем ППО, таких як «Залізний купол» та «Праща Давида», залишаються неушкодженими, а кількість успішних влучань іранських ракет є порівняно низькою.

Уваги вартий і сам Ларрі Джонсон. ЙОго коментарі часто стають інструментом прокремлівської пропаганди. Джонсон залишив державну службу ще у 1993 році й не має доступу до секретних розвідданих, а його попередня діяльність супроводжувалася скандалами — від поширення фейків про американських політиків до маніпуляцій з аудіозаписами. Систематичні помилкові прогнози Джонсона щодо війни в Україні та «випаровування» британської армії лише підтверджують, що його нинішні заяви про «кінець західної ППО» є частиною ширшої дезінформаційної кампанії, а не об'єктивним аналізом.

В проросійських телеграм-каналах поширюється відео, опубліковане нібито іранським каналом SNN. Це відео — опитування учасників демонстрації у Мюнхені за повернення монархії та бомбардування Ірану. Опитування показало, що учасниками мітингу є переважно сирійці та українці, яким заплатили за присутність. Однак, як зазначає Вокс Україна, це відео є фейком.

У ході розслідування завдяки методу зворотного пошуку з’ясувалося, що відео було опубліковано іранським державним каналом SNN 10 лютого 2926 року. Мітинг, що є на відео, справжній, проте відбувається він не в Мюнхені, а в Берліні.

Промонархічна демонстрація в Мюнхені відбулася 14 лютого — вже після публікації відео на SNN.

7 лютого 2026 року в Берліні, поблизу Бранденбурзьких воріт, іранська діаспора провела масштабну акцію протесту, яка, за оцінками поліції, зібрала близько 8 тисяч учасників. Організатором виступила опозиційна Національна рада опору Ірану (NCRI), що діє у вигнанні під гаслом «Ні шаху, ні мулам». Активісти вимагають побудови в Ірані демократичної республіки, виступаючи одночасно проти чинної релігійної диктатури та ідеї відновлення монархії. Водночас провладні іранські ресурси, зокрема SNN, намагалися дискредитувати демонстрацію, стверджуючи, що масовість була штучною, а людей нібито заманювали на захід безкоштовною їжею.

Медійні звіти підтверджують, що до берлінського мітингу, окрім іранської діаспори, долучалися й інші перехожі, зокрема українці та сирійці, які зупинялися з цікавості чи солідарності. Проте вибіркові опитування кількох випадкових осіб щодо їхнього походження не можуть бути доказом того, що більшість присутніх не були іранцями. Вперше це відео з’явилося в іранських державних медіа, що дає підстави вважати його інсценованим спеціально для дискредитації іранських опозиційних сил за кордоном.

У соцмережах поширюється дезінформація про нібито «відкриття» російського повітряного простору для європейських літаків на тлі ескалації на Близькому Сході. Автори таких дописів стверджують, що Росія зробила «великий жест» і дозволила рейсам із європейських міст знову пролітати над своєю територією, однак перевірка показала, що це не відповідає дійсності. Про дезінформаційні повідомлення розповіли чеські фактчекери із проєкту Demagog.

Фактчекери нагадали, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році між Росією та країнами ЄС діють взаємні авіаційні санкції. Європейський Союз закрив свій повітряний простір для російських перевізників, а Росія у відповідь заборонила польоти авіакомпаніям майже сорока держав, включно з усіма країнами ЄС. Ці обмеження залишаються чинними і не скасовувалися.

Окрему хвилю маніпуляцій викликала напружена ситуація навколо Ірану, де після ударів США та Ізраїлю було частково закрито повітряний простір над кількома країнами регіону. У соцмережах це подали як причину нібито зміни політики Росії. Насправді жодних офіційних повідомлень про відкриття російського неба для європейських чи американських авіакомпаній не було, а міжнародні регулятори та медіа цього не підтверджували.

Ще одним елементом дезінформації стало використання скриншота із сервісу Flightradar24, який нібито демонструє європейські рейси над Росією. Насправді на зображенні зафіксовано літак китайської авіакомпанії. Фактчекери наголошують, що саме неєвропейські перевізники — зокрема з Азії чи Близького Сходу — і надалі можуть використовувати російський повітряний простір.

Додатково перевірка маршрутів показала, що європейські авіакомпанії й надалі уникають російської території. Вони користуються альтернативними маршрутами — через Туреччину, Центральну Азію або полярні коридори — навіть попри ускладнення через ситуацію на Близькому Сході.

Таким чином, твердження про «відкриття» російського повітряного простору є прикладом маніпуляції, яка поєднує реальні події з неправдивими висновками. Фактчекери підкреслюють, що жодних змін у санкційному режимі або правилах польотів для європейських авіаліній не відбулося.

У розпал конфлікту на Близькому Сході соцмережі переповнені фейковими відео та дезінформацією, особливо активно поширюються історії про «трагедії» з високопосадовцями та їхніми родинами. Одне з таких тверджень — нібито брат прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, Ідо Нетаньягу, загинув під час ракетного удару Ірану по будинку родини. Кейс поширення такої дезінформації зафіксували та спростували хорватські фактчекери з Faktograf. 

«Надходять повідомлення про те, що брат Нетанягу, Ідо Нетаньягу, був убитий ракетним ударом Ірану, спрямованим на будинок родини Нетаньягу», — писали у фейсбуку 9 березня 2026 року. До допису додавали скриншот відео з палаючим будинком, який нібито належить Нетаньягу.

Насправді жодні авторитетні медіа не повідомляли про смерть Ідо Нетаньягу чи про будь-яку пожежу в його будинку.

Зворотний пошук зображень показав, яке саме відео масово тиражували різними мовами, видаючи його за «будинок прем’єра Ізраїлю». Один із результатів вивів на американський портал BreakingAC — місцеве видання, яке висвітлює новини Атлантик-Сіті (штат Нью-Джерсі).

Ще 10 лютого 2026 року там опублікували репортаж про пожежу в містечку Геловей. До матеріалу прикріпили те саме відео, яке пізніше почали видавати за ізраїльську трагедію. Скриншот з допису у фейсбуку повністю збігається зі скриншотом з цієї американської публікації. Місцеве радіо WPG Talk Radio також повідомляло про інцидент. Перевірка адреси через Google Maps показала, що вигляд будинку з вулиці повністю збігається з кадрами відео.

Аналітики «Детектора медіа» зафіксували поширення цього ж відео з дезінформаційним повідомленням і в російськомовному сегменті фейсбуку, а також російськими пропагандистськими медіа. 

Російські пропагандисти, наприклад, на порталі телеканалу «Царьград» для більшої «достовірності» посилаються на слова Скота Ріттера — колишнього американського військового, одного з іноземних «експертів», на яких активно спирається кремлівська пропаганда з початку російського вторгнення в Україну. 

Отже, вірусне «доказове» відео — це просто пожежа в американському Нью-Джерсі, яка сталася за місяць до поширення чуток про Ізраїль. Жодних підтверджень загибелі Ідо Нетаньягу немає. Це класичний приклад того, як старе американське відео «перевдягли» під свіжу геополітичну дезінформацію.

У мережі шириться сюжет, нібито опублікований USA Today, про те, що серед уламків ракет, якими атакували Ізраїль та американські військові бази на Близькому Сході, було знайдено фрагменти зброї, переданої Україні як військова допомога. З посиланням на Паркера Гампела, експерта з Інституту вивчення війни, припускають, що зброя могла потрапити до Ірану через чорний ринок. Однак, за даними «Вокс Україна», цей матеріал є фейком.

По-перше, оформлення сюжету відрізняється від стандартного оформлення матеріалів USA Today. У справжніх сюжетах за вимогами авторського права завжди вказується автор матеріалу, взятого з відкритого джерела. Також медіа завжди зазначає локацію і дату події в кадрі. Проте в цьому відео такої інформації немає.

По-друге, схожої інформації немає ані на офіційному сайті медіа, ані на його сторінках у фейсбуці, іксі, інстаграмі, тіктоці та ютубі. Водночас жодна офіційна структура США або Ізраїлю не публікувала інформації про знайдення зброї, що була передана Україні, серед знайдених у регіоні уламків ракет.

Щодо Паркера Гампела, то він також не робив заяв про надходження зброї з України через чорний ринок.

На тлі військової ескалації між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, що загострилася у березні 2026 року, у соціальних мережах поширилася хвиля дезінформації проти колишньої держсекретарки США Гілларі Клінтон. Користувачі масово поширюють твердження, нібито саме Клінтон «постачала Ірану уран» для його ядерної програми, що й призвело до нинішньої кризи. Автори таких публікацій маніпулюють фактами щодо ядерної угоди 2015 року, намагаючись перекласти відповідальність за ядерний потенціал Тегерана на американську дипломатку, пишуть Snopes.

Насправді звинувачення в «постачанні урану» є цілковитою вигадкою. Гілларі Клінтон дійсно відіграла ключову роль у підготовці Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), проте умови цієї угоди передбачали діаметрально протилежні дії: Іран був зобов'язаний радикально скоротити свої запаси. Зокрема, кількість центрифуг для збагачення урану мала зменшитися з 20 000 до 6 104 одиниць. Звіти Білого дому за 2016 рік підтверджують, що на виконання угоди Іран, навпаки, вивіз зі своєї території понад 11 тонн (25 000 фунтів) збагаченого урану, що позбавило країну матеріалу навіть для однієї бомби на той час.

Викриття фейку також базується на аналізі повноважень та ролі Клінтон, яка залишила посаду в адміністрації Обами ще за два роки до остаточного підписання угоди. Хоча вона підтримувала дипломатичне врегулювання замість повної зупинки програми, це було стратегічним компромісом для встановлення жорсткого міжнародного контролю, а не актом передачі сировини. Нинішня невизначеність щодо іранських запасів, за даними МАГАТЕ, виникла через вихід США з угоди у 2018 році та подальшу ескалацію конфлікту в червні 2025 року, що заблокувало роботу інспекторів, а не через умови домовленостей десятирічної давнини.

Російська державна медіамережа ВДТРК поширила серію маніпулятивних заяв публіцистки Олени Кондратьєвої-Сальгеро про нібито критичну ситуацію в енергетичному секторі Євросоюзу. У своєму інтерв'ю вона стверджує, що у Франції почалася паніка через зростання цін на нафту, а лідери держави вже таємно обговорюють повернення до закупівель російських енергоносіїв. Пропагандистка малює картину хаосу, де люди нібито масово кинулися на заправки, а влада визнала поразку своєї санкційної політики. Про дезінформаційні повідомлення розповили StopFake.

Аналіз реальної економічної ситуації у Франції спростовує ці твердження. Попри певну волатильність на біржах, викликану подіями на Близькому Сході, голова Банку Франції Франсуа Вільруа де Гало офіційно підтвердив, що національна економіка не відчуває значних загроз. Французький фондовий індекс CAC 40 продемонстрував лише незначне коливання в межах 2%, що є звичайною ринковою реакцією на геополітичні новини, а не ознакою паніки. Жодних фактичних підтверджень дефіциту палива, черг на АЗС або віялових відключень електроенергії, про які натякає російська сторона, у Франції не зафіксовано.

Крім того, виявилися повністю вигаданими слова про «голоси», що закликають повернутися до російського газу. Жоден чинний лідер Франції або представник потужної опозиції не робив таких заяв за останні дні. Позиція великого бізнесу також залишається незмінною: компанія TotalEnergies розглядає вихід із російських проєктів через нові обмеження ЄС, а можливість будь-якого відновлення імпорту з Росії великі гравці ринку пов’язують виключно з повним встановленням миру в Україні. Таким чином, заяви Кондратьєвої-Сальгеро є черговою спробою видати бажане за дійсне для внутрішньої російської аудиторії.

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, що розпочалася 28 лютого 2026 року, спровокувала бурхливу та суперечливу реакцію в російському інформаційному просторі. Поки офіційна Москва висловлює співчуття через ліквідацію аятоли Алі Хаменеї, пропагандистські ресурси розділилися на два табори: одні намагаються знайти економічну та геополітичну вигоду в ослабленні власного союзника, а інші транслюють страх перед можливим аналогічним сценарієм для Кремля. Основні теми дезінформаційних повідомлень опрацювали аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» в матеріалі «"Дивимося на Іран, думаємо про Росію": російська пропаганда — про військову операцію США в Ірані».

Однією з ключових тем дезінформації стало твердження, що війна в Ірані є «вікном можливостей» для Росії. Пропагандисти просувають наратив, згідно з яким дестабілізація Близького Сходу призведе до стрімкого зростання цін на енергоносії, що дасть змогу Москві шантажувати Європу та посилити вплив на Китай. При цьому Іран подається не як стратегічний партнер, а як «проксі-інструмент», чиє виснаження нібито вигідне Кремлю для відвернення уваги США від війни в Україні. Будь-яке розпорошення американських ресурсів маніпулятивно трактується як гарантована передумова для припинення допомоги ЗСУ.

Паралельно з цим у проросійських телеграм-каналах поширюється хвиля критики на адресу власного воєнного керівництва. Пропагандисти використовують успішну операцію США з ліквідації іранської верхівки як привід для маніпулятивного питання: чому Росія за роки війни не змогла здійснити подібний «обезголовлювальний удар» в Україні? Щоб каналізувати це невдоволення та мобілізувати аудиторію, медіаресурси Кремля вдаються до залякування, стверджуючи, що «Росія буде наступною». Для підкріплення цього страху використовуються фейки про нібито спроби атак українських безпілотників на резиденцію Путіна у Валдаї, що не мають жодних офіційних підтверджень.

Ще одним методом викривленої легітимізації агресії стало виправдання вторгнення в Україну через дії США. Пропагандисти стверджують, що атака на Іран без санкції Радбезу ООН нібито «ретроактивно виправдовує» російську «СВО». У такий спосіб Кремль намагається оголосити порушення міжнародного права новою світовою нормою. Аналітики викривали ці маніпуляції через моніторинг понад 500 повідомлень, доводячи, що російська риторика повністю залежить від логіки конфронтації, де будь-яка світова нестабільність подається як автоматична перемога Кремля, незалежно від реальних втрат для його союзників.

Соціальні мережі та інформаційні ресурси сколихнула хвиля дезінформації після початку координованих військових дій США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. Користувачі масово поширюють застарілі фото- та відеоматеріали, видаючи їх за кадри поточних подій для нагнітання паніки та просування політичних наративів. Зокрема, значного поширення набули відео ракетних ударів, які насправді були зняті під час попереднього 12-денного конфлікту у червні 2025 року. Про дезінформаційні повідомлення розповіли FactCheck.bg.

Для викриття цих маніпуляцій розслідувачі використали інструменти зворотного пошуку зображень, такі як Google Reverse Image Search та Google Lens. Завдяки цьому вдалося встановити, що кадри «ізраїльсько-американських ракет», які активно поширювали болгарські політики та медіасайти, насправді є архівними записами річної давнини. Іншим прикладом став відеоролик із пожежею в будівлі, який підписували як «Тель-Авів під ударом». Перевірка за допомогою інструменту InVID довела, що це відео вперше з’явилося ще у жовтні 2024 року і демонструвало побутову пожежу, не пов’язану з військовими діями.

Окрім використання старих матеріалів у мережі зафіксували випадки розповсюдження контенту, створеного штучним інтелектом. Одним із найбільш віральних став ролик із нібито атакою на авіаносець у відкритому морі, що супроводжувався підписами про початок Третьої світової війни. Фахівці виявили характерні для ШІ візуальні дефекти та підтвердили маніпуляцію за допомогою сервісу AI or Not.

Болгарські фактчекери наголошують, що подібні техніки дезінформації спрямовані на радикалізацію суспільства та закликають користувачів завжди перевіряти автентичність візуального контенту перед поширенням.