«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

06 Лютого станом на 347 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

1147
Фейк
388
Маніпуляція
403
Меседж
239
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Подкаст «Русскій фейк, іді на***!» — розвінчуємо російську дезінформацію за 18 січня

У випуску розбираємо російські маніпуляції навколо заяв посла України у Великій Британії начебто "ЗСУ втрачають солдатів направо й наліво заради інтересів Заходу", а також про те, як Україна стала "лабораторією для випробувань" західної зброї та інструментом Заходу для "підриву російської державності".

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить з перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Цей випуск підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст випуску є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу.

Викриття Україна щодоби відбиває від 5 до 40 потужних DDoS-атак

Про це повідомив голова Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України Юрій Щиголь. За грудень 2022 року Держспецзв'язок зупинив та заблокував 395 таких атак. Зокрема, 17 січня, фахівці Держспецзв'язку зупинили кібератаку російських хакерів на ресурси  інформаційного агентства «Укрінформ».

Загалом за 2022 рік урядова команда реагування на компʼютерні надзвичайні події CERT-UA зареєструвала 2194 кібератаки. Чверть із них — проти уряду та місцевих органів влади. Найбільше атакували енергетику, сектор безпеки та оборони, телеком і розробників, фінансовий сектор, логістику. Крім того, за грудень система зафіксувала 170 тисяч спроб використати вразливі місця у державних інформаційних ресурсах, які служба захищає. Найчастіше російські військові хакери розсилають шкідливе програмне забезпечення, що краде облікові дані або знищує інформаційні системи.

Також Держспецзвʼязку розслідує атаки в приватному секторі — це близько 200–300 кіберінцидентів за добу.  Їх досліджують переважно в напівавтоматичному режимі.

Раніше «Детктор медіа» розповідав про фішингові атаки на українців. Зокрема шахраї обіцяли українцям шість тисяч гривень «новорічної» допомоги; збирали інформацію про українських біженців та переселенців; закликали українців подати заявки на нібито на отримання фінансової допомогиДетальніше.  

Фейк Вагітні українки запустили «патріотичний» флешмоб

Російські медіа та проросійські телеграм-канали поширюють інформацію про флешмоб «Зустрінемося на полі бою», який нібито запустили вагітні українки. У мережі поширюють фото та відео, на яких буцімто жінки на животі пишуть «зустрінемося на полі бою». Мовляв, так українки демонструють, що готові виховувати майбутніх військових. За іншою версією, нібито так ненароджені діти звертаються до батьків, які воюють. Це — фейк.

Російська пропаганда вигадала цей флешмоб. Як пише StopFake, фото жінки, яка нібито вагітна виїхала в Італію через повномаштабне вторгнення, є в загальному доступі. Вперше воно з’явилося в російській соціальній мережі ще у 2021 році. На животі у жінки немає жодних написів, вони були зроблені пізніше для створення фотофейку. 

У відеосюжеті, який нібито належить італійському виданню Il resto del Carlino, також застосовано монтаж. Ці кадри взяті з документального фільму «Мати Україна / Вагітна під час війни». Фільм розповідає історію дівчини, яка переживає вагітність, а її чоловік військовий ЗСУ.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються показати міжнародній спільноті, що українці агресивна нація.  Раніше пропагандисти маніпулювали темою мобілізації жінок і дітей, а також розповідали, що вагітним українкам вручають повістки.

Викриття Що писали російські пропагандисти про трагедію в Броварах

Сьогодні, 18 січня, у Броварах, що на Київщині, впав гелікоптер поблизу дитсадка. Йдеться про гвинтокрил Державної служби з надзвичайних ситуацій, на борту якого перебувало керівництво Міністерства внутрішніх справ: міністр Денис Монастирський, його перший заступник і державний секретар. Внаслідок авіакатастрофи всі троє загинули. Також постраждали цивільні, які перебували поблизу місця, куди впав гвинтокрил. За інформацією заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, станом на 15 годину відомо, що загинуло 14 осіб, з них 1 дитина, поранення отримали 25 осіб, проте ці дані не остаточні.

Служба безпеки України вже відкрила провадження щодо катастрофи. Наразі у слідчих є три офіційні версії:

—    порушення правил польоту;

—    технічна несправність гелікоптера;

—    його умисне знищення.

Проте в анонімних телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, зокрема, й в тих, які керуються російською розвідкою, одразу після катастрофи з’явилося чимало повідомлень із так званими  версіями того, що сталося й хто у цьому винен. «Детектор медіа» виокремив і пояснює найпоширеніші дезінформаційні меседжі про трагедію в Броварах.

1.     Упав гвинтокрил Збройних сил України

Одразу після трагедії, ще до моменту, як про катастрофу повідомили українські посадовці й ЗМІ, в телеграм-каналах російських пропагандистів з’явився меседж, що у Броварах впав гвинтокрил Збройних сил України. У повідомленнях автори традиційно посилалися на власні джерела, не надаючи жодного підтвердження. Насправді в Броварах розбився гелікоптер Державної служби з надзвичайних ситуацій. Зокрема, інформація про це з’явилася на сторінках президента Володимира Зеленського. У повідомленнях президента також йшлося, що в гелікоптері на момент аварії перебував Денис Монастирський із командою.   

2.     Авіакатастрофа сталася через ППО

Це один із найпоширеніших меседжів російських пропагандистів щодо ймовірних причин падіння гелікоптера. Мовляв, гелікоптер із керівництвом МВС просто збила українська ППО. Далі версії щодо звинувачення операторів ППО різняться: в деяких дописах стверджували, що це зробили навмисно, у деяких навпаки наполягали, що це сталося випадково, але й тому, що ППО в Україні — несправна. По-перше, на момент падіння гелікоптера у Броварах і загалом на Київщині не було повітряної тривоги. За даними «Мапи тривог», востаннє повітряну тривогу на Київщині оголошували 14 січня, під час масованого ворожого ракетного удару. Тож імовірність того, що ППО працювала без потреби, не бачачи загрози з повітря — мізерна. По-друге, така версія не входить до списку офіційних, які розглядають слідчі СБУ. Однак російський агітпроп вже не вперше звинувачує в недбалості й відповідно — у злочинах операторів української системи ППО. Востаннє пропагандисти застосували цей метод у суботу, 14 січня, коли внаслідок падіння російської ракети було зруйновано під’їзд житлового будинку. Внаслідок катастрофи загинуло понад чотири десятки людей. Пропагандисти систематично поширюють фейки й маніпуляції щодо роботи ППО. Зокрема, це потрібно Росії, щоб звинуватити Україну в різних злочинах, які переважно відбуваються з вини самої Росії. Цього разу пропаганда знайшла привід вкотре звинуватити Україну в буцімто недбалості, через яку гинуть люди. 

3.     Україна приховує справжню причину катастрофи

Ще один меседж, який тиражують в анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях анонімів ідеться, що українська влада буцімто знає й приховує справжню причини катастрофи в Броварах. Мовляв, українці можуть навіть не чекати, адже правди їм не скажуть, бо вона їм не сподобається. Насправді ж говорити про причини авіакатастрофи до того, як закінчиться розслідування — зарано. Щоб достеменно стверджувати, хто винен у катастрофі, чи була вона випадковою тощо, — потрібні докази задля збирання яких СБУ й ініціювала розслідування та висунула перші офіційні версії. Проте такий меседж покликаний дискредитувати українську владу й вкотре підживити наратив щодо її нібито недбалості й байдужості до власного народу.

4.     Катастрофа сталася через дешеві гвинтокрили

Щоб створити видимість недбалої української влади, поширювався й меседж, що аварія буцімто сталася через погані гвинтокрили, які закупила Україна. Нібито йдеться про вживані гвинтокрили, які Міністерство внутрішніх справ закупило у Франції у вересні 2018 року. Мовляв, падіння гвинтокрила сталося через те, що він був вживаний і поганий, адже раніше від партії тих самих гвинтокрилів нібито відмовилися норвежці. Насправді немає даних про те, про який саме гвинтокрил ідеться й чи був він придбаний у Франції. Версія технічної несправності й справді є серед офіційних версій слідчих, однак стверджувати, що катастрофа сталася через це й, зокрема, через те, що українська влада свідомо закупила несправні гелікоптери — не можна, адже цьому немає наразі жодного підтвердження.

Крім цього, в анонімних телеграм-каналах поширюють версії збиття гвинтокрила з американського переносного зенітно-ракетного комплексу класу «земля — повітря» «Стінгер» або з безпілотника. Проте фактів, які б підтверджували ці версії, аноніми також не надають, і жодна з них не входить до переліку офіційних.

Російська пропаганда укотре спекулює на чутливих темах і намагається просувати свої наративи, згідно з якими саме Україна є агресором, а українська влада — не дбає про свій народ, адже через її недбалість і злочинні дії — гинуть люди. У цьому випадку пропагандисти роблять безпідставні та поспішні висновки, ігноруючи офіційні версії слідства.

Фейк В Україні мобілізують собак

У російських медіа та проросійських телеграм-каналах поширюють новину, що нібито «після мобілізації жінок» в Україні почали мобілізувати собак.  Нібито власники собак мають поставити їх на військовий облік з 1 лютого 2023 року. Це стосується вівчарок, лабрадорів, боксерів, ротвейлерів та решти «великих, сильних» собак. У разі порушення цієї вимоги нібито на власника собаки очікує покарання. Це — фейк.

У Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” немає жодного слова про мобілізацію тварин. Одним із джерел фейку є телеграм-канал запорізького колаборанта Рогова. Він пише, що «собачі повістки» нібито розносять «пси режиму Зеленського». Також Рогов поширив фото оголошення, яке йому надіслали нібито з Півдня України.

Харківський антикорупційний центр перевірив ці повідомлення. На фейкових листівках використали абревіатуру ВСУ, хоча українською — ЗСУ. Зазначені телефони використовують управління нацполіції у Закарпатській та Рівенській областях, хоча нібито листівки поширюють на Півдні. Ці контакти є у вільному доступі.

Очевидно, що такі фейки поширюють насамперед через окупаційні телеграм-канали (список є тут), щоб переконати мешканців тимчасово окупованих територій у «безнадійній» ситуації в Україні. Також агітпроп намагається висміяти «абсурдність» наказів командування ЗСУ та вкотре паразитує на темі мобілізації.

Маніпуляція В Україні назріває «майдан вдів»

Проросійські телеграм-канали та російські ресурси писали, що нібито у різних містах України відбуваються протести дружин та рідних загиблих військовослужбовців. Мовляв, українська влада дала вказівку медіа замовчувати інформацію про ці протести. Це — маніпуляція.

Насправді ж у такий спосіб рідні військовослужбовців, які потрапили у полон, вимагали обміняти полонених за схемою «всіх на всіх». Цю подію висвітлювали українські медіа.

У повідомленнях пропагандисти згадували й про військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти. Однак, робили акценти на тому, що нібито більшість цих військових загинула, а командування ЗСУ «навмисно» не повідомляє цього рідним. Маніпулювали й розподілом українців за регіоном проживання. Мовляв, мешканці Заходу України не розуміють чому їхні рідні повинні воювати за Донбас.

Російська пропаганда використовує емоційно вразливий стан українців, чиї рідні перебувають на фронті, щоб ще більше дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні. Раніше пропагандисти вже розповідали, що нібито українська влада бреше, що в ЗСУ немає втрат, хоча ЗСУ втрачають людей «наліво і направо в інтересах Заходу. Для посилення ефекту пропаганда поєднує ці меседжі із меседжами про мобілізацію, мовляв, Офіс президента її посилює. Детальніше.

Меседж Україна на межі наймасштабнішого міжконфесійного конфлікту в Європі

Такі меседжі продовжує поширювати агітпроп через проросійські ресурси. Мовляв, в Україні «катастрофічна» ситуація з церквою Московського патріархату. Ба більше, Росія ініціювала скликання Радбезу ООН нібито через «утиски» церкви Московського патріархату, яку називає «єдиною канонічною православною церквою в Україні».

Водночас ще до початку Радбезу у церкві Московського патріархату заперечили прохання про допомогу в захисті своїх прав. Кажуть, що не зверталися до жодної держави, тим паче до тієї, яка вчинила збройний напад на Україну. 

Російська пропаганда системно поширює меседжі, що Україна «знищує» найбільшу релігійну конфесію. Попри те, що за результатами соціологічного дослідження КМІС, 72 % українців вважають себе православними, а 54 % — ідентифікують себе саме з Православною церквою України. 

Також пропагандисти використовували для просування меседжу повідомлення про напад на священника у храмі й стверджували, що на Волині підпалили церкву, настоятель якої відмовився переходити до ПЦУ.

Україна — світська держава, яка гарантує своїм громадянам свободу світогляду і віросповідання. Натомість Росія намагається використати релігію як зброю проти українців.

Меседж Україна мусить воювати від імені НАТО

Пропаганда розповідає, що нібито Україна стала однією з приватних військових компаній, афілійованих з НАТО. Мовляв, НАТО платить Україні гроші, забезпечує зброєю та розвідувальною інформацією. Також нібито НАТО вказує цілі, які Україна має вражати. Буцімто від цього страждають українці, адже мусять воювати

  Україна є суверенною і незалежною державою з демократично обраним президентом і парламентом. Україна не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Саме Росія розпочала війну у 2014 році, окупувавши частини українських територій. Росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року. Українська армія захищає українську територію та українців.  На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo.  

Через поширення таких меседжів Росія намагається дискредитувати підтримку України демократичними державами. Раніше поширювали схожі меседжі: мовляв, Україна — інструмент Заходу для підриву російської державності; війна в Україні — частина секретного плану Заходу задля знищення Китаю. Також пропагандисти стверджували, що Захід «координує» українські удари по російських військових об’єктах.

Меседж Бійці ПВК «Вагнер» — «мужні самовіддані волонтери»

Такий меседж поширює російська пропаганда на закордонну авдиторію, зокрема висвітлюючи події у Соледарі. Мовляв, завдяки «сміливим та самовідданим» діям «добровольців» ударних груп приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер» було здійснено штурм «окупованих» Збройними Силами України міських кварталів Соледара. 

На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Насправді ПВК «Вагнер» — це нелегальне збройне формування, яке веде бойові дії в Україні. Формально про участь «вагнерівців» Росія не повідомляла. Проте, їх операції тісно пов’язані з регулярною російською армією та її зовнішньою політикою. Обладнання надходить з російських державних арсеналів, і група повністю залежить від постачання через матеріально-технічне забезпечення російської армії.

Як пишуть аналітики, «Вагнер» настільки «приватний», наскільки це потрібно Кремлю, щоб уникнути командної відповідальності за звірства, скоєні групою, або її таємну участь у конфліктах по всьому світу. Групу можна сприймати як чергове допоміжне збройне формування під кремлівською парасолькою.

Від офіційного статусу військових, які воюють, залежать їхні права, зокрема щодо перебування у полоні. Російська пропаганда застосовує тактику підміни понять, називаючи «найманцями» українських добровольців. Натомість справжніх найманців, які воюють в рядах російської армії, видає за добровольців. 

Раніше агітпроп стверджував, що на боці України воюватиме група ісламістів із Сирії або ж розповідав про польських найманців, які нібито воювали й загинули в Україні.

Над хронікою працюють Ірина Рябоштан, Гала Скляревська, Орест Сливенко, Ольга Жук, Вікторія Наместнік та Олександр Крумін. Координаторка — Ольга Білоусенко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.