Сьогодні, 18 січня, у Броварах, що на Київщині, впав гелікоптер поблизу дитсадка. Йдеться про гвинтокрил Державної служби з надзвичайних ситуацій, на борту якого перебувало керівництво Міністерства внутрішніх справ: міністр Денис Монастирський, його перший заступник і державний секретар. Внаслідок авіакатастрофи всі троє загинули. Також постраждали цивільні, які перебували поблизу місця, куди впав гвинтокрил. За інформацією заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, станом на 15 годину відомо, що загинуло 14 осіб, з них 1 дитина, поранення отримали 25 осіб, проте ці дані не остаточні.

Служба безпеки України вже відкрила провадження щодо катастрофи. Наразі у слідчих є три офіційні версії:

—    порушення правил польоту;

—    технічна несправність гелікоптера;

—    його умисне знищення.

Проте в анонімних телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, зокрема, й в тих, які керуються російською розвідкою, одразу після катастрофи з’явилося чимало повідомлень із так званими  версіями того, що сталося й хто у цьому винен. «Детектор медіа» виокремив і пояснює найпоширеніші дезінформаційні меседжі про трагедію в Броварах.

1.     Упав гвинтокрил Збройних сил України

Одразу після трагедії, ще до моменту, як про катастрофу повідомили українські посадовці й ЗМІ, в телеграм-каналах російських пропагандистів з’явився меседж, що у Броварах впав гвинтокрил Збройних сил України. У повідомленнях автори традиційно посилалися на власні джерела, не надаючи жодного підтвердження. Насправді в Броварах розбився гелікоптер Державної служби з надзвичайних ситуацій. Зокрема, інформація про це з’явилася на сторінках президента Володимира Зеленського. У повідомленнях президента також йшлося, що в гелікоптері на момент аварії перебував Денис Монастирський із командою.   

2.     Авіакатастрофа сталася через ППО

Це один із найпоширеніших меседжів російських пропагандистів щодо ймовірних причин падіння гелікоптера. Мовляв, гелікоптер із керівництвом МВС просто збила українська ППО. Далі версії щодо звинувачення операторів ППО різняться: в деяких дописах стверджували, що це зробили навмисно, у деяких навпаки наполягали, що це сталося випадково, але й тому, що ППО в Україні — несправна. По-перше, на момент падіння гелікоптера у Броварах і загалом на Київщині не було повітряної тривоги. За даними «Мапи тривог», востаннє повітряну тривогу на Київщині оголошували 14 січня, під час масованого ворожого ракетного удару. Тож імовірність того, що ППО працювала без потреби, не бачачи загрози з повітря — мізерна. По-друге, така версія не входить до списку офіційних, які розглядають слідчі СБУ. Однак російський агітпроп вже не вперше звинувачує в недбалості й відповідно — у злочинах операторів української системи ППО. Востаннє пропагандисти застосували цей метод у суботу, 14 січня, коли внаслідок падіння російської ракети було зруйновано під’їзд житлового будинку. Внаслідок катастрофи загинуло понад чотири десятки людей. Пропагандисти систематично поширюють фейки й маніпуляції щодо роботи ППО. Зокрема, це потрібно Росії, щоб звинуватити Україну в різних злочинах, які переважно відбуваються з вини самої Росії. Цього разу пропаганда знайшла привід вкотре звинуватити Україну в буцімто недбалості, через яку гинуть люди. 

3.     Україна приховує справжню причину катастрофи

Ще один меседж, який тиражують в анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях анонімів ідеться, що українська влада буцімто знає й приховує справжню причини катастрофи в Броварах. Мовляв, українці можуть навіть не чекати, адже правди їм не скажуть, бо вона їм не сподобається. Насправді ж говорити про причини авіакатастрофи до того, як закінчиться розслідування — зарано. Щоб достеменно стверджувати, хто винен у катастрофі, чи була вона випадковою тощо, — потрібні докази задля збирання яких СБУ й ініціювала розслідування та висунула перші офіційні версії. Проте такий меседж покликаний дискредитувати українську владу й вкотре підживити наратив щодо її нібито недбалості й байдужості до власного народу.

4.     Катастрофа сталася через дешеві гвинтокрили

Щоб створити видимість недбалої української влади, поширювався й меседж, що аварія буцімто сталася через погані гвинтокрили, які закупила Україна. Нібито йдеться про вживані гвинтокрили, які Міністерство внутрішніх справ закупило у Франції у вересні 2018 року. Мовляв, падіння гвинтокрила сталося через те, що він був вживаний і поганий, адже раніше від партії тих самих гвинтокрилів нібито відмовилися норвежці. Насправді немає даних про те, про який саме гвинтокрил ідеться й чи був він придбаний у Франції. Версія технічної несправності й справді є серед офіційних версій слідчих, однак стверджувати, що катастрофа сталася через це й, зокрема, через те, що українська влада свідомо закупила несправні гелікоптери — не можна, адже цьому немає наразі жодного підтвердження.

Крім цього, в анонімних телеграм-каналах поширюють версії збиття гвинтокрила з американського переносного зенітно-ракетного комплексу класу «земля — повітря» «Стінгер» або з безпілотника. Проте фактів, які б підтверджували ці версії, аноніми також не надають, і жодна з них не входить до переліку офіційних.

Російська пропаганда укотре спекулює на чутливих темах і намагається просувати свої наративи, згідно з якими саме Україна є агресором, а українська влада — не дбає про свій народ, адже через її недбалість і злочинні дії — гинуть люди. У цьому випадку пропагандисти роблять безпідставні та поспішні висновки, ігноруючи офіційні версії слідства.