У соцмережах російські пропагандисти поширюють картинку Глобального індексу миру та безпеки жінок (WPS Index) за 2023 рік, згідно з яким Україна нібито є «найгіршою у світі країною для жінок». Також агітпроп іронізує: «Але ж там скоро вони одні й залишаться».

Насправді росіяни зманіпулювали інформацією, про що повідомляють у проєкті StopFake. Дані на графіку відображають ситуацію в Європі, але не у світі загалом. Згідно з WPS Index, у 2023 році найнижчі оцінки отримали Афганістан, Ємен, ЦАР, Демократична Республіка Конго, Південний Судан і низка інших країн. України в цій десятці найгірших країн для жінок немає, вона посідає 117 місце зі 177 країн. Водночас Україна має найнижчий результат серед європейських країн. 

Варто зауважити, що такі низькі оцінки в рейтингу Україна отримала саме через війну з Росією, і вони відображають складні реалії, з якими стикаються жінки в умовах війни. Так, згаданий рейтинг оцінює різні компоненти статусу жінок ― від участі в економіці до здоров’я та ризиків насильства. До нього, зокрема, входять оцінки освіти, безпеки, парламентського представництва, материнської смертності, правового захисту та близькість до збройного конфлікту. 

Маніпулюючи інформацією, Росія намагається дискредитувати Україну, вплинути на її імідж у світі та змістити акценти. Раніше ми документували фейк, мовляв, розслідування Bellingcat довело, що Єрмак заплатив Time за місце в рейтингу найвпливовіших людей року.

Телеграм-аноніми поширюють відеорепортаж нібито видання BBC. У ньому з посиланням на Bellingcat стверджують, що разом зі спортсменами Україна відправила на Олімпіаду працівників СБУ, щоб ніхто з учасників змагання не втік. 

Аналітики VoxCheck пояснили, що BBC та Bellingcat не поширювали такої інформації, вона просто вигадана. До прикладу, оформлення фейкового відео та справжніх сюжетів BBC відрізняється: в оригінальних репортажах використовують інші шрифти, а заголовок відео, як правило, вставляють у біло-червону рамку.

На сторінках медіа немає коротких відео лише із закадровою музикою — BBC додає супровід диктора, коментарі різних спікерів або залишає оригінальний звук з місця подій, ніяк його не змінюючи.

За допомогою зворотного пошуку в Google вдалося встановити, що фейкороби дібрали випадкові фото з мережі для підробного сюжету — наприклад, на одному з кадрів, демонструючи «актуальні події», використали фото з 2018 року. 

Читати ще: Макрон нібито може подати у відставку за тиждень до Олімпіади, — відеосюжет BBC

Пропагандисти віднедавна почали підроблювати сюжети від відомих медіа, використовуючи їхні дизайн-елементи, щоб викликати у глядача ефект впізнаваності й довіри до одного з якісних медіа. Наприклад, нещодавно ми повідомляли, що аноніми поширювали підробний сюжет нібито французького видання Le Figaro, в якому йшлося про «українського біженця-вбивцю».

У російському сегменті соціальних мереж поширюють відео, яке нібито опублікувало німецьке видання DW. У ньому йдеться про «нове розслідування Bellingcat» щодо плану імітації замаху на дітей Зеленського, який буцімто розробили Офіс президента та ГУР. Власне, звинуватити в терористичному акті нібито планувалося російську владу та спецслужби.

«Українська сторона нібито звернулася до Центрального розвідувального управління США, щоб розповісти про заплановану провокацію, однак отримала різку відмову — адже американські партнери думають, що такий сценарій, навпаки, загострить протистояння», — пишуть у повідомленнях. 

Фахівці StopFake дослідили кейс і з’ясували, що ця історія повністю вигадана. Таку новину не поширювали ні Deutsche Welle, ні Bellingcat. Більш того, відеосюжети Deutsche Welle мають зовсім інший формат — у своїх роликах вони використовують оригінальні кадри та озвучку диктора, тоді як у мережі поширюють нарізку стокових фото з накладеним текстом та музичним супроводом. 

Проросійські джерела через соцмережі Telegram і X (колишній Twitter) вкотре поширюють інформацію на західну авдиторію, що цивільних у місті Буча Київської області катували не російські, а українські військові. Повідомляючи це, пропагандисти посилаються на слова чеського військового Філіпа Сімана, який воював на боці України, а зараз знаходиться під слідством. Також до дописів про «звірства ЗСУ» в Бучі додають скриншот новини чеського інформаційного агентства ČTK, в якій ідеться про правопорушення, що зробив чех.

Насправді Філіпа Сімана наразі дійсно судять, але його справа аж ніяк не стосується тортур цивільних. Про це пишуть фактчекери Укрінформу. У матеріалі ČTK, на який посилаються пропагандисти, ідеться, що прокуратура звинувачує Сімана саме в незаконній службі в українській армії та мародерстві в зоні бойових дій під час окупації міст Ірпеня та Бучі на Київщині у 2022 році. 

Щодо першого, то чех не мав дозволу від президента своєї країни воювати в іноземній армії. Що стосується мародерства, то згідно з обвинувальним актом, у вільний час Сіман неодноразово привласнював речі як загиблих солдатів, так і цивільних осіб. Відповідно, у квітні 2022 року чоловіка затримали українська армія, але згодом його звільнили й він повернувся до Чехії. Сьогодні його можуть засудити до п’яти років позбавлення волі за службу в іноземній армії. Ба більше, йому також загрожує виняткове покарання за мародерство.

У коментарі Укрінформу чеське інформагентство ČTK підтвердило, що інформація про тортури цивільних громадян у Бучі українськими військовими є фейковою і що про це їхні журналісти не писали. 

Зрештою, подібні заяви росіян були спростовані численними журналістськими розслідуваннями провідних міжнародних ЗМІ зокрема, Bellingcat та Associated Press.

Російські ресурси поширюють відеосюжет з логотипом BBC, в якому стверджується, що особистий ендокринолог Президента України Володимира Зеленського після закінчення медичної конференції в Лондоні нібито не повернувся до України. Він буцімто вирішив автобусом дістатися Парижа, де згодом оформив статус біженця. Попри те, що Офіс Президента України нібито старанно приховував втечу лікаря Зеленського, «правду» вдалося з’ясувати дослідницькій групі Bellingcat. 

Насправді ця інформація є фейковою. Про це повідомляють журналісти з проєкту StopFake. BBC у своїх соціальних мережах чи на сайті ніколи не публікувало цього відеосюжету. Крім того, жодне з авторитетних західних медіа про такий інцидент теж не повідомляло. Подібна інформація також відсутня на офіційних ресурсах дослідницької групи Bellingcat. 

Про «втечу» лікаря Зеленського до Франції пишуть саме російські ЗМІ, посилаючись на BBC. Проте при переході за посиланням у публікації читач потрапляє не на першоджерело, а на головну сторінку британської медіакомпанії.

Росіяни навмисно використали логотип BBC та її дизайн у пропагандистських цілях. Сам відеосюжет є компіляцією різних фото- та відеоматеріалів, імовірно, взятих на стокових сайтах, на них ― Володимир Зеленський, Христо Грозєв із Bellingcat, фотографії біженців і вокзалу в Лондоні. Зрештою, на відео немає ніяких даних про «лікаря Зеленського» ― ні його фото, ні імені. 

Варто зазначити, що подібний формат фейків із посиланням на BBC і Bellingcat пропагандисти використовують не вперше. Так, раніше ми аналізували фейковий відеосюжет від імені Bellingcat про похоронний бізнес в Україні, а також інший про те, що голова ОП Андрій Єрмак нібито заплатив 27 млн доларів за місце в рейтингу 100 найвпливовіших людей світу Time.

Впродовж цього року Росія активізувала дезінформаційну кампанію, спрямовану проти Франції та майбутніх Літніх Олімпійських ігор у Парижі, що розпочнуться 26 липня. У листопаді 2023 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) застерігав про фейкові новини щодо Олімпіади в телеграмі та інших соцмережах, що свого часу підтвердив голова комунікацій МОК Крістіан Клауе. Матеріал із прикладами таких новин підготували фактчекери норвезької організації Faktisk. 

Згідно зі звітом Microsoft Threat Analysis Center (MTAC) від 6 червня, Росія понад рік здійснювала операції з впливу на сприйняття Олімпіади в Франції, намагаючись «підірвати, дискредитувати та принизити міжнародні змагання в очах учасників, глядачів і світової аудиторії». Це зокрема пов’язують із тим, що російським спортсменам заборонено виступати на Іграх під російським прапором. МТАС дав дезінформаційним кампаніям, у рамках яких поширюють фейки про Олімпіаду-2024, назви Storm-1679 та Storm-1099. Паризькі Олімпійські ігри були однією з основних цілей Storm-1679 з минулого літа. Керівник МТАС Клінт Воттс повідомив The New York Times, що часто телеграм є першоджерелом фейків у рамках цих кампанії, циркулюючи там кілька днів, перш ніж зникнути. Коли фейковий контент перевіряється акаунтами або фактчекинговими ресурсами з великою кількістю підписників, він отримує більше переглядів і досягає нової аудиторії. Засновник Bellingcat Еліот Хіггінс зазначив, що фактчекинг може призвести до ширшого поширення контенту, але це не надто допомагає російським пропагандистам.

Microsoft наводить декілька прикладів дезінформації у рамках цієї кампанії, зокрема дипфейк-відео, які були нібито створеними відомими новинними медіа та безпековими інституціями. Одне з таких відео, начебто від французького телеканалу France24, намагалось показати, що 24% проданих квитків на Олімпіаду були повернені через побоювання терористичних атак у Парижі. Інше відео нібито від Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) США підсилювало цей меседж. У ньому стверджувалось, що ЦРУ нібито попереджає про велику терористичну загрозу в паризькому метро. Представник ЦРУ повідомив американському новинному медіа CBS News, що відео є підробкою і не має зв'язку з агентством. Відео також поширювалося англомовною версією російської «онлайн-газети» Pravda, яка входить до мережі російських пропагандистських медіа. Пропагандисти також створили підробну документалку під назвою Olympics Has Fallen («Олімпіада провалилась»), використовуючи айдентику стримінгової платформи Netflix та голос Тома Круза, створений за допомогою штучного інтелекту. У відео також були фейкові п'ятизіркові рецензії від відомих медіа, таких як The New York Times, The Washington Post та BBC. Згодом псевдодокументалку було видалено з ютубу.

Сама норвезька фактчекерська організація Faktisk та сотні інших медіа та фактчекерів по всьому світу стали об'єктами російської дезінформаційної кампанії, у рамках якої за останні кілька місяців значна частина електронних листів з проханням перевірити новини про Олімпіаду надходила з підроблених адрес.

Прецеденти концентрації зусиль російської пропаганди та дезінформаційних кампаній навколо Олімпійських ігор траплялися й раніше. Наприклад, під час Зимових Олімпійських ігор 2018 року у Південній Кореї церемонія відкриття зазнала кібератаки, яку здійснили російські розвідники, намагаючись створити враження, що це справа рук Північної Кореї.

У цьому випадку, мета російської дезінформації полягає у підриві довіри до Франції, МОК та Олімпійських ігор, а також у створенні негативного образу країни-господарки на міжнародній арені. Крім того, у такий спосіб вони хочуть викликати паніку та створити ілюзію того, що міжнародні заходи без присутності Росії не є важливими та релевантними.

У мережі поширюють відео видання BBC — у ньому з посиланням на Bellingcat стверджують, нібито Еммануель Макрон може подати у відставку за тиждень до Олімпіади. Причинами такого рішення називають перемогу праворадикальної партії на виборах до Європарламенту та оголошення позачергових парламентських виборів у Франції, а також високий ризик терористичних загроз та неготовність до Олімпійських ігор.

Аналітики VoxCheck пояснили, що  BBC та Bellingcat не поширювали подібну інформацію. Адже фейковий «репортаж» створили з окремих кадрів, які не пов’язані між собою.

Зворотний пошук фото у гуглі показав, що для фейку пропагандисти використали окремі фото та відео з відкритих джерел. Зокрема, фото з Еммануелем Макроном взяли з інстаграму офіційного фотографа президента Франції.

Російські ресурси поширюють сюжет від імені BBC про те, що нібито журналісти Bellingcat з'ясували наступне: «похоронний бізнес в Україні монополізувала компанія, основним акціонером якої є персональний ексасистент Хантера Байдена, другого сина Джо Байдена». 

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО. Насправді цей сюжет є черговим фейком російських пропагандистів. На офіційних сторінках Bellingcat відсутні будь-які матеріали щодо згаданої теми. Крім того, відповідного сюжету немає й на офіційних ресурсах BBC. 

Вже не вперше російська пропаганда поширює свої фейки від імені авторитетних західних видань у намаганнях надати їм більшої правдоподібності. Так, усі фейкові відео мають схожі шаблони з використанням графіки міжнародних медіа й титрів без озвучування тексту. Раніше ми аналізували подібний відеофейк від імені того ж BBC про розслідування Bellingcat, в якому журналісти нібито зʼясували, що голова ОП президента Андрій Єрмак заплатив 27 мільйонів доларів за місце в рейтингу 100 найвпливовіших людей світу Time.

Російські медіа пишуть, ніби голова Офісу президента Андрій Єрмак начебто заплатив 27 мільйонів доларів за місце у рейтингу 100 найвпливовіших людей світу Time. Як доказ пропагандисти наводять короткий ролик BBC News, де переказують результати «розслідування» Bellingcat. Це — брехня. 

Аналітики StopFake з’ясували, що ні Bellingcat, ні BBC News не повідомляли, що місце у рейтингу дісталося посадовцю корупційним шляхом. Це доводить банальний пошук по вебсайтах обох медіа. 

Пропагандисти вже не вперше посилаються на Bellingcat, аби надати своїм словам авторитету, попри те, що ця організація визнана «іноагентом» та «небажаною» в Росії, а самих розслідувачів пропагандисти регулярно звинувачують у політичній заангажованості та маніпуляціях. 

Проросійські ресурси поширюють «відеорепортаж» нібито новинного каналу Euronews про те, що президента Франції Емманюеля Макрона погрозами змушують до ескалації російсько-української війни. Посилаючись на журналістів Bellingcat, автори повідомляють, що Макрона «шантажують інтимним відео».

Проте насправді це — фейк. Ні Euronews, ні Bellingcat не публікували подібного відеорепортажу. Про це повідомляють фахівці з проєкту VoxСheck. На сайтах Euronews та Bellingcat немає новини про те, як шантажують президента Франції. 

У «репортажі» Euronews всі кадри взяті з відкритих джерел. Так, якщо перевірити перші кадри з відео у зворотному пошуку, то виявиться, що їх зробили 15 березня 2024 року під час зустрічі лідерів Франції, Німеччини та Польщі — Макрона, Шольца й Туска — в Берліні. 

Ще один кадр із Макроном узяли з його інтерв’ю «60 minutes» у 2022 році.

Крім того, у підробленому репортажі також цитують французького політолога Олів’є Паке, який нібито підтверджує, що американська розвідка регулярно застосовує шантаж проти інших політиків. Проте політолог не робив такої заяви — принаймні її немає у відкритих джерелах. 

Раніше Bellingcat спростовував, що його розслідувачів згадували в іншому фейковому відео, яке видавали за репортаж BBC. Використовуючи логотипи провідних світових медіа (Euronews, Politico, Reuters), подібні підробки про Україну або Захід створюють регулярно. Поширюючи конкретно це фейкове відео, агітпроп намагається мінімізувати міжнародну підтримку України у війні проти Росії. Раніше ми спростовували інформацію, що Euronews нібито показав сюжет про те, що заява Посольства України у Франції розлютила французьких фермерів.

У мережі поширюють нібито сюжет від ВВС, у якому йдеться, що Валерій Залужний буцімто отримав 53 млн доларів за відмову «від своїх амбіцій у політиці». А журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв буцімто вивчив деталі цієї домовленості й також підтверджує інформацію про отримання грошей. Це — брехня. 

Аналітики VoxCheck дослідили кейс і з’ясували, що фейкороби вирізали частини з різних записів та змонтували в одне відео. Журналіст Еліот Хіггінс також назвав запис фейковим.

Насправді ВВС не публікувала такого сюжету на жодних своїх сторінках у соціальних мережах. Також ми не знайшли цього запису на сторінці розслідувачів Bellingcat. Тоді як керівник Bellingcat Еліот Хіггінс на своїй сторінці в Х назвав це відео фейковим. Щобільше, в іншому дописі Хіггінс вказав, що Христо Грозєв понад рік не працює в Bellingcat. Тож він і не міг від імені організації будь-що коментувати. 

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відео, нібито зроблене командою британського мовника ВВС. У ньому стверджується, нібито розслідувачі Bellingcat отримали документи щодо зв'язків сина президента США Джо Байдена Гантера Байдена з виробництвом церковного приладдя в Україні. За цими даними, Гантер Байден за допомогою свого помічника, який співпрацює з українським виробником ритуальних товарів, монополізував сферу їх продажу у 2020 році. Однак це — фейк.  

На нього звернули увагу фактчекери VoxCheck. Вони з’ясували, що засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс відреагував на це відео, назвавши його ще одним російським фейком. Крім того, на офіційному вебсайті Bellingcat та офіційному ютуб-каналі ВВС немає жодної інформації про це, хоча фейковий ролик оприлюднено 6 січня 2024 року. До того ж дизайн британського медіа має зовсім інакший вигляд. Наприклад, в оригінальних відео від ВВС чорний текст розташований на білому фоні, в рамці червоного кольору.  

У відео також згадується підприємство «Рось-Вінниця», яке пов'язують з Гантером Байденом та називають монополістом на ринку церковного приладдя, але в інтернеті можна знайти багато оголошень про продаж церковного начиння від компаній, що не є її дочірніми структурами. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, серед власників «Рось-Вінниця» немає сина Байдена чи його представників. 

Пропагандисти поширюють цей фейк, щоб підтримати свій наратив щодо «корупції Байденів» в Україні. Особливо актуальним він є в контексті передвиборчої кампанії до президентських виборів у США у 2024 році. «Детектор медіа» писав про теорію змови щодо цього.  

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відеоролик із символікою британської мовної корпорації ВВС, де стверджується, що Україна нібито витратила 1,2 млрд доларів у 2023 році «на створення фейків про перемоги української армії на фронті». Замовлення, згідно з відео, виконувала одна з «найбільших PR-компаній Британії». Пропагандисти стверджують, що за результатами голова Офісу Президента України Андрій Єрмак нібито «відмовився продовжувати контракт на 2024 рік з британцями», оскільки їхня діяльність «ніяк не допомогла підвищити привабливість мобілізації в Україні». Мовляв, гроші вилетіли в трубу або «були розкрадені за давньою українською традицією». У відеоролику стверджується, нібито цю інформацію виявила незалежна міжнародна група дослідників Bellingcat. Утім це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що ВВС ніколи не публікувала подібного відео у своїх соцмережах. Цей ролик, імовірно, є підробкою. Зловмисники використали логотип британської телекомпанії та її дизайн у пропагандистських цілях. Для створення ролика взяли відеозаписи з відкритих джерел (зокрема, зображення Офісу Президента України, Володимира Зеленського та Андрія Єрмака) і стокові відео (зокрема, з людьми в костюмах, які обмінюються рукостисканнями). Пропагандисти також використали архівні фотографії з українськими військовими, зняті ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Фрагмент відео, на якому, як вважається, Еліот Хіггінс, засновник Bellingcat, розповідає про своє «розслідування», був узятий з його інтерв'ю для DW у рамках програми #ConflictZone (випуск за грудень 2022 року), де насправді Хіггінс розказував про російську дезінформацію проти України та діяльність російських шпигунів на Заході. Офіційна інформація на ресурсах Bellingcat також не містить жодних повідомлень про розслідування, на яке посилаються пропагандисти. Раніше Хіггінс у своєму акаунті в X (колишньому твітері) зазначив, що пропаганда вже кілька разів приписувала Bellingcat вигадані заяви.

Від початку повномасштабного вторгнення з метою приховати воєнні злочини російської армії в Україні та створити хибне уявлення світової громадськості про невдачі ЗСУ на полі бою кремлівська пропаганда активно поширює наратив про те, що Україна продукує фейковий контент щодо цієї війни. Мовляв, Україна бреше своїм громадянам, а отже, нема сенсу їй довіряти. 

Таку інформацію поширюють прокремлівські ресурси. У цих «новинах» агітпроп посилається на британську корпорацію мовників BBC, яка буцімто опублікувала відповідне відео. Сама інформація поширюється в кількох версіях. У першій агітпроп прикріплює нібито відеоролик BBC з текстом про звинувачення на адресу голови фракції «Слуга народу». Там написано, що справу, ймовірно, розслідує Міжнародний кримінальний суд, а інформацію про це отримали якраз-таки BBC, а також дослідницька група Bellingcat. У другій версії прикріплюють лише скриншот із того самого відеоролика. Все це виконано у фірмовому стилі британського мовника. Втім це — фейк. 

Експерти з проєкту StopFake дослідили цей кейс. Їм вдалося зʼясувати, що інформація не відповідає дійсності. Журналісти з Newtral і Checkyourfact, які перевіряли відеоролик, також дійшли висновку, що він фейковий.

По-перше, на згаданому відео сказано, що один із тих, хто отримав інформацію про розслідування, — журналіст BBC Шаян Сардарізаде (Shayan Sardarizadeh). Варто зауважити, що такий журналіст справді існує, і він займається фактчекінгом. Проте на своїй сторінці в соцмережі X сам журналіст повідомив, що поширюваний відеоролик є фейковим.

По-друге, неправильне написання прізвища Давида Арахамії у відеоролику вказує на імовірну фейковість матеріалу. У супровідному тексті пише «Arahmia», тобто «Арахмія», але англійською мовою прізвище голови фракції «Слуга народу» слід писати як «Arakhamia». Крім того, пошук на офіційному сайті BBC за прізвищем «Arahmia» не дає жодних результатів.

По-третє, на тому ж офіційному сайті BBC, в соціальних мережах X і Facebook, на YouTube не існує відеопублікації, що видається агітпропом. Пропагандисти вкотре використали фірмовий стиль провідних світових ЗМІ, у цьому випадку BBC, для створення чергового фейку про Україну. 

Агітпроп уже не вперше використовує фірмовий стиль оформлення авторитетних іноземних ЗМІ для публікації своїх фейків. Раніше ми спростовували інформацію, що німецьке медіа Deutsche Welle нібито поширило відео про антиукраїнський флешмоб, що проходив у Польщі.

Російські медіа, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Путін заявив, нібито Росія досі не застосовувала касетні боєприпаси в Україні. «Якщо їх застосовуватимуть проти нас, ми залишаємо за собою право на дзеркальні дії», — заявив президент Росії. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери медіа The Insider. 25 лютого 2022 року міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch повідомляла про удар російської балістичної ракети 9M79, випущеної комплексом «Точка-У», по лікарні у Вугледарі. Вона була обладнана боєголовкою, начиненою касетними боєприпасами 9N123K. Внаслідок цього загинуло 4 людини.

28 лютого 2022 року журналісти-розслідувачі Bellingcat відстежили застосування Росією касетних боєприпасів на території України. А вже в кінці березня 2022 року голова ради з прав людини ООН Мішель Бачалет заявила, що касетні боєприпаси Росія на той момент застосувала 24 рази. Удар по Краматорському вокзалу 8 квітня 2022 року, коли загинуло 58 цивільних осіб та було поранено близько 100, також було здійснено «Точкою-У».

Росія дискредитує Україну та намагається зробити винною у війні. Мовляв, саме українці є агресорами, а Росія була вимушена вступити у війну та застосовувати касетні боєприпаси. Раніше ми спростовували фейк про те, що Україна не має права застосовувати касетні боєприпаси, бо у 2008 році підписала конвенцію.

Під час свого брифінгу начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ генерал-лейтенант Ігор Кирилов він показав слайди з фото, які начебто мали довести, що Україна створює «брудну бомбу». Наступного дня одне з фото впізнали, як фото радіоактивних речовин  зі Словенії – воно було зроблено  у 2010 році та належало Словенському агентству з радіоактивних відходів (ARAO). Про це повідомив Уряд Словенії в Twitter.

Однак виявилося, що й решта світлин з цієї презентації не мають жодного стосунку до України. Це з’ясували директор з розслідувань Центру інформаційної стійкості Бенджамін Стрік та засновник Bellingcat Еліот Хіггінс. Ще й надто: на двох фото – російські дослідницькі об’єкти, які міністерство оборони Росії  видає за «науково-дослідні реактори» України. На одній фотографії – Білоярська атомна електростанція імені Курчатова, що у Свердловській області, на іншій — Новосибірський завод хімконцентратів, який спеціалізується з випуску ядерного палива для енергетичних і дослідницьких реакторів.

На фото, підписаній як «Харківський фізико-технічний інститут, Інститут ядерних досліджень при Національній академії наук у Києві - термоядерні установки "Ураган", реактор BBP-M"», зображено російський реактор, розташований у Петербурзькому інституті ядерної фізики Костянтинова. При цьому на знімку знято момент, коли особисто Володимир Путін по відеозв'язку давав старт енергозапускання реактора.

Решта світлин не менш цікаві: на одній з них – художній сирійський державний фільм про «фальшування хімічних атак з боку “Білих касок”» Російська пропаганда вже використовувала ці кадри саме для доказу того, що у «Білих касок» є власний кіномайданчик для знімання «фейків» - хоча фактчекери  швидко з’ясували, що це кадри з художнього проасадівського фільму. Ще один кадр на згаданих слайдах –  паніка в Нью-Йорку 11 вересня.  Нарешті, останній кадр – примусове переміщення сирійців з Дамаска, яке організовували саме російські війська.

Фейку про «брудну бомбу», створеному Росією, не повірили у світі. Детальніше  про те, що таке «брудна бомба» і навіщо Путіну такий фейк – читайте тут.

Російські медіа стверджують, що Україна сама завдала ракетного удару по ТРЦ “Амстор” у Кременчуці. Мовляв, це зробили для того, щоб президент України Володимир Зеленський, виступаючи на саміті “Великої сімки”, мав можливість розповісти про ще більші звірства Росії й аргументувати, чому саме Україні потрібно значно більше грошей та зброї від західних партнерів. Зокрема, так стверджував російський пропагандист Володимир Соловйов. Однак це — неправда.

Як пишуть фактчекери US vs DISINFO, є численні докази того, що саме російські льотчики вдарили по ТРЦ у місті Кременчук. Командування ВПС України встановило, що ракети Х-22 були запущені з бомбардувальників далекої дальності Ту-22 М3 в небі над Росією. Бомбардувальники вилетіли з аеродрому в Калузькій області і запустили ракети, пролітаючи над Курською областю Росії. Те, що Росія завдала ракетного удару по торговельному центру, у якому були цивільні відвідувачі доводить також і розслідування групи Bellingcat. Також у МВС України повідомили, що вже відомі імена російських пілотів, які завдали удару по торговому центру. Росія намагається будь-яким способом виправдати свою провину за ракетний удар по цивільному об’єкту, в якому перебували мирні громадяни. Версії подій у Кременчуці від медіа та офіційних джерел різняться. Зокрема, у Міноборони Росії визнали нанесення ракетного удару “високоточною зброєю” по місту Кременчук, хоча зазначили, що влучили у військовий об’єкт. За їх заявою, на складі вибухнула західна зброя, що спричинило пожежу в сусідньому торговому центрі, який був закритий. Але і ця версія — неправда, бо біля ТРЦ не було жодного військового об’єкта із західною зброєю. Нагадаємо, раніше російська пропаганда вже маніпулювала цією темою. Зокрема, пропагандисти стверджували, що ТРЦ загорівся внаслідок вибуху на заводі, розташованому поруч; запевняли, що ТРЦ не працював, а в ньому були склади західної зброї, які й були ціллю російських ракет тощо.

Фото днями активно пошириювали в твіттері, проте розслідувачі Bellingcat встановили, що світлина з Лівії, а не України. Згідно з першоджерелом, іграшкового ведмедика з прив'язаною саморобною бомбою, яка містить мінометний снаряд, знайшли в Тріполі в червні 2020 року.