Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

22 Листопада станом на 1002 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2544
Фейк
757
Маніпуляція
739
Меседж
535
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Подкаст «Русскій фейк, іді на***!» — розвінчуємо російську дезінформацію за 23 лютого

У випуску спростовуємо російські фантазії про агресивні плани Німеччини щодо Росії, а також маніпуляції про «заклики» Зеленського завдати «превентивного ядерного удару» по Росії.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Маніпуляція На Харківщині мобілізують чиновників

У проросійських телеграм-каналах поширюють повідомлення, що нібито на Харківщині почали мобілізувати працівників місцевих адміністрацій. Як доказ наводять фото повістки з підписом міського голови міста Первомайський Миколи Бакшеєва. У дописах припускають, що в українській армії надзвичайно великі втрати й настільки «кепські справи», що почали мобілізовувати чиновників всупереч законодавству. Нібито такі ж повістки скоро почнуть видавати керівники держпідприємств. Це — маніпуляція.

Немає жодних доказів, що повістку вручили саме чиновнику. Крім того, працівники органів влади можуть бути звільнені від мобілізації, однак це не обов’язково. Як пояснюють фактчекери VoxCheck, на фото, що поширюють у мережі, повістка нового зразка. Відповідно до останніх змін у законодавстві, міський голова має право видавати повістку, однак це не означає, що її видали саме працівнику місцевої адміністрації. Отримання повістки не означає, що людину одразу мобілізують та відряджають на фронт. Насамперед виклик до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки потрібен для перевірки даних громадянина і визначення його придатності до служби.

Російська пропаганда вкотре паразитує на темі мобілізації та апелює до емоційно складної теми втрат на фронті задля деморалізації українців. Раніше пропагандисти розповідали, що у Харкові навмисно підпалили військкомат. Також агітпроп розповідав, що Територіальні центри комплектування — незаконні структури, тому видавання повісток ними теж незаконне.

Меседж Російська економіка успішно протистоїть західним санкціям

Такий меседж просувають у проросійських телеграм-каналах. Мовляв, попри песимістичні прогнози, російська економіка вдало чинить спротив усім ударам Заходу. Нібито ВВП Росії зменшився лише на 2.1%, хоча експерти пророкували крах економіки.

Як повідомляє Міністерство закордонних справ України, на сьогодні Росія є найбільш підсанкційною країною світу, і наразі саме санкції є найдієвішим інструментом впливу на країну-агресора з боку цивілізованої світової спільноти. Як зазначають експерти, російська економіка поки вистояла завдяки високим цінам на енергоресурси та жорсткій економічній політиці. Однак, накопичувальний ефект санкцій вже скоро стане фатальним для російської економіки.

Наратив, що санкції не шкодять Росії — один із найпоширеніших наративів російської пропаганди. Пропагандисти систематично поширюють меседжі, що Росія — серйозний економічний гравець, а санкції проти Росії — марні. Цього разу меседж просувають на тлі узгодження десятого пакета санкцій ЄС проти Росії. Поширюючи такі меседжі Росія намагається знецінити санкції. Мовляв, вони не дієві, тому їх варто скасувати. Насправді ж якби санкції не діяли, то Росії не потрібно було б докладати стільки зусиль для їх скасування.

Детальніше про найпоширеніші наративи та меседжі російської пропаганди у країнах Східної Європи читайте у дослідженні «Детектора медіа». 

Маніпуляція Українці почали рідше дивитись телебачення через «українську пропаганду»

У російських медіа пишуть, що нібито зараз українці менше дивляться телебачення через «медійну політику "київського режиму"» та українську пропаганду. У повідомленнях посилаються на результати опитування соціологічної групи «Рейтинг». Нібито у порівнянні з листопадом 2021 року частка телебачення у сегменті джерел інформації впала з 55% до 43%, натомість частка соцмереж (включно з телеграмом) зросла з 11% до 41%. Це — маніпуляція.

За результатами дослідження групи «Рейтинг», на сьогодні національні телеканали та месенджери справді мають майже однакову популярність як джерело новин для українців. Однак, у дослідженні немає висновків, що нинішня ситуація є наслідком «української пропаганди» на телебаченні. Ба більше — за останній рік довіра до новинного контенту національних телеканалів зросла з 43% до 72%, а місцевих медіа — із 43% до 62%. Як пише StopFake, російські медіа додали до результатів дослідження думки неназваних експертів, що спотворюють загальний контекст.

Російська пропаганда використовує тактику підміни понять та намагається видати інформування українців за державну пропаганду. У такий спосіб також підживлюють наративи про цензуру в українському інфопросторі та відсутність в Україні незалежних медіа.

Новомова Як Росія розмиває реальність за допомогою новомови: «На Україні»

Історично в словʼянських мовах склалося так, що пишуть «на Україні» замість «в Україні» з огляду на місцерозташування. Наприклад, подібна версія вважається граматично правильною у польській та словацькій мовах. І якщо Рада польської мови після початку повномасштабної війни вважає правильним і варіант w Ukrainie, у словацькій і надалі правильним варіантом залишається na Ukrajinie, оскільки такий зворот у ній вживається щодо власної країни (na Slovensku). Утім, у Росії спотворили первісну функцію прийменника і почали використовувати його у принизливих цілях. Особливо це посилилося під час повномасштабного вторгнення — російські медіа тепер здебільшого пишуть «на Украине». 

Натомість низка російських словників досі подає версію «в Украине» як єдину граматично правильну. Це лише акцентує те, що часте використання конструкції «на Украине» — це виключно вибір пропаганди. 

У такий спосіб Росія насміхається з України та її народу, вказуючи на його «меншовартість». Пропагандисти за допомогою цього словосполучення підіграють імперським амбіціям росіян, оскільки прийменник «на» у стосунку до території вживають лише або якщо це частина держави, або острів. Фактично, у такий спосіб вони хочуть показати, що Україна є частиною Росії й не має права на самостійне існування. 

Маніпуляція Українські підлітки проходять бойовий вишкіл

У закордонних медіа поширюють повідомлення, що нібито в Україні створюють молодіжні організації на кшталт нацистської «Hitlerjungend» (Гітлерівська молодь). Мовляв, українських дівчат і хлопців вчать стріляти та готують вбивати росіян. Нібито вони носять уніформи з хрестами, дуже схожими на ті, що були за часів Другої світової війни. У повідомленнях посилаються на американський новинний канал News Nation. Це — маніпуляція..

Репортаж Кріса Куомо для американського новинного каналу News Nation розповідає про українських підлітків, які навчаються у військовій академії, а не про молодіжні організації.  Російська пропаганда спотворила сюжет та надала йому іншого контексту. Аналітики EU vs Disinfo зазначають, що немає жодних доказів того, що Україна залучає до бойових дій неповнолітніх. Це підтверджують і міжнародні правозахисні організації. 

Російська пропаганда постійно підживлює наратив про нацизм і фашизм в Україні різноманітними фейками. Мовляв, уже навіть німці просять українців не використовувати нацистську символіку. Також вони систематично маніпулюють темою мобілізації підлітків. У такий спосіб агітпроп використовує тактику розлюднення ворога та виправдовує війну в Україні.

Фейк У Німеччині побільшало російської мови через українських біженців

У російських медіа поширюють інформацію, що через українців, які виїхали з України через російську агресію, нібито збільшилося використання російської мови у Німеччині. Буцімто про це свідчать нещодавно оприлюднені дані Федерального статистичного управління Destatis. Це — неправда.

Дослідження, на яке посилаються російські медіа, проводили у 2021 році, тобто ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ба більше, у документі зазначено, що дослідження не показує ймовірних наслідків змін у населенні Німеччини через російську агресію, оскільки були проаналізовані дані лише за 2021 рік. Агітпроп не надає жодних пояснень як саме українські біженці вплинули на послуговування різними мовами у Німеччині.

Як пояснює StopFake, пропагандисти посилаються на результати опитування, згідно з якими 80% населення Німеччини розмовляють вдома лише німецькою, 15% також використовують одну або кілька додаткових мов, а 5% взагалі не використовують німецьку мову у своїх сім'ях. Дослідження свідчить, що сім’ї, які не є носіями німецької мови, послуговуються у побуті турецькою мовою (15%), російською (13%), арабською (10%), польською (7%) та англійською (6%). Аналогічні дані за 2022 рік поки опрацьовують, їх ніде не публікували.

Російська пропаганда систематично маніпулює мовним питанням як в Україні, так і за кордоном. У такий спосіб вони намагаються розколоти суспільство за етнонаціональними ознаками. Раніше пропагандисти стверджували, що нібито через російську мову ставлення багатьох поляків до українців погіршилося.

Фейк Польща змінює законодавство, щоб відрядити військових в Україну

У проросійських та окупаційних телеграм-каналах поширюють повідомлення, що нібито в Польщі вносять зміни до законодавства, аби відрядити в Україну від десяти до сорока тисяч військових під виглядом найманців та співробітників приватної військової компанії (ПВК). Мовляв, польські військові хотіли б піти на фронт під своїм прапором, однак НАТО не дозволить цього зробити, оскільки тоді Альянс стане учасником війни. Також нібито у Польщі ухвалюють закон задля легалізації «найманців», які вже воюють в Україні, та задля виплати компенсацій сім’ям загиблих. Це — неправда.

В Україні немає закордонних найманців. Закон про легалізацію польських найманців у Польщі теж не готують. Як пише VoxCheck, автори дописів посилаються на так званого «військового» експерта та редактора видання «Арсенал отечества» Олексія Леонкова, який систематично просуває наративи російської та білоруської пропаганди. Леонков не надає жодних доказів на підтвердження своїх слів про прибуття в Україну польських військових під виглядом найманців та співробітників ПВК

Фейки про закордонних найманців в Україні вже неодноразово спростовували. Пропагандисти стверджували, що військові з країн Євросоюзу воювали на території України ще до повномасштабного вторгнення або ж що кількість іноземців в українській армії невдовзі перевищить 50%. Для підтвердження меседжу про польських найманців В Україні агітпроп спотворив цитату міністр оборони Польщі. Росіяни стверджували, що у Польщі почали відкрито вербувати в українські танкові війська. Також розповідали, буцімто польські кадрові військові гинуть в Україні, для них нібито створили спеціальний цвинтар. У такий спосіб пропагандисти намагаються применшити боєздатність української армії, яка вже рік протистоїть росіянам, та пояснити власні невдачі тим, що вони нібито воюють проти значно сильнішого супротивника, ніж очікували.

Маніпуляція Байден у Польщі пообіцяв українцям «важкі часи»

У соціальних мережах та на російських ресурсах поширюють інформацію, що нібито президент США Джозеф Байден під час свого виступу в Польщі пообіцяв Україні «важкі часи». Мовляв, спічрайтери Байдена намагалися збудувати його виступ у Варшаві як промову переможця, проте вийшла лише фіксація проміжних результатів «конфлікту» Заходу та Росії, в якому Україні відведено роль інструмента. Це — маніпуляція.

Пропагандисти вирвали з контексту слова американського президента. Під час виступу у Польщі Джозеф Байден сказав, що наступні п'ять років, ймовірно, будуть вирішальними для всього світу та світових демократій. Таку ж тезу він висловлював й під час виступу в Києві днем раніше. Ба більше — Байден наголосив, що Україна ніколи не стане перемогою Путіна, він зазнає поразки. Водночас пропагандисти залишили поза увагою частину виступу, у якій Байден говорив про важке становище Росії.

У такий спосіб російська пропаганда підживлює наративи про «зовнішнє управління» в Україні та «війну Росії з Заходом на території України». Російська пропаганда систематично використовує спотворені чи вирвані з контексту цитати політиків, щоб видавати  бажане за дійсне. «Детектор медіа» виокремив ключові дезінформаційні меседжі щодо візиту американського президента до Києва. Детальніше

Фейк Українці протестують проти Зеленського

У закордонному сегменті соцмереж поширюють відео нібито протестів в Україні. Мовляв, українці протестують проти Зеленського, в якому розчарувались за рік війни. За версією дописувачів, мітинги відбувалися вдень і вночі. Це відео — фейк.

Протести на відео не мають жодного стосунку ні до України, ні до Зеленського. Це відео протестів у Словаччині 2018 та 2019 років внаслідок вбивства журналіста. На поширення фейку звернули увагу фактчекери проєкту Dpa-factchecking. Вони з’ясували, що 21 лютого 2018 року вбили словацького журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену Мартіну Кушнірову. Це вбивство спричинило масові протести у Словаччині, зокрема 9 березня 2018 року, 16 березня 2018 року та 21 лютого 2019 року. Ці протести мали в наслідку відставку начальника поліції та міністрів юстиції, внутрішніх справ і культури. 

Нагадаємо, що в Україні під час воєнного стану запроваджені обмеження на проведення масових заходів та введена комендантська година.

Російська пропаганда в будь-який спосіб намагається дестабілізувати ситуацію всередині України та дискредитувати Україну й українців на міжнародному рівні.

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.