У випуску говоримо про фейкову активність росіян після удару по Дніпру: які меседжі розповсюджували у телеграм-каналах і що відбувається насправді.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить з перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Цей випуск підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст випуску є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу.

У суботу, 14 січня, під час чергової масованої ракетної атаки Росії на Україну, одна з ворожих ракет влучила у багатоповерховий будинок у Дніпрі. Після влучання цілий під’їзд обвалився. За останніми даними, на місці вибуху знайшли тіла 40 загиблих, зокрема трьох дітей, про що повідомили у пресслужбі ДСНС.

Аналітики OSINT-спільноти Molfar та команда «Наші гроші. Львів» спільно провели розслідування задля встановлення усіх причетних до терористичного злочину. 

Вони опублікували прізвища всіх причетних до ракетного обстрілу, зокрема  тих осіб, що заправляли літаки та ракети перед пуском. Додатково були ідентифіковані особи, які прямо пов’язані з цим авіаційним полком, але не належать до його особового складу. 

Фахівці посилаються на публікацію у телеграм-каналі Геннадія Корбана, голови територіальної оборони у Дніпрі, який сказав, що цей злочин скоїв 52-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк, який базується у місті Шайківка. Водночас аналітики доклали зусиль, аби ідентифікувати кожну особу з полку. 

Окрім того, фактчекери додають, що саме цей полк раніше був причетний до терористичного обстрілу ТЦ «Амстор» у Кременчуці — 27 червня 2022 року. 

Колишній депутат проросійської партії «ОПЗЖ» Віктор Медведчук, якого Україна звинувачує у державній зраді й позбавила громадянства, у російському медіа «Известия», яке називає війну в Україні «українським питанням», опублікував статтю про нібито «анатомію» сучасного воєнного протистояння України та Росії, а також про роль Заходу у цій війні. У своїй роботі він просуває чимало дезінформаційних меседжів, які відтворюють позицію російського агітпропу. «Детектор медіа» підготував добірку з них. 

1. Європейський Союз має амбіції колонізатора

У своїй статті Віктор Медведчук висловлює думку про прагнення ЄС створити собі колонії. Відповідно до статті, після перемоги у холодній війні Європа намагається «поглинути» свого супротивника, тобто Росію та пострадянські країни. Як аргумент до цього він використовує війни в Грузії та Сирії. Мовляв, Європейський Союз намагається роздробити держави та поглинути їх.

Насправді ж війни з Грузією та Сирією відбувалися за безпосередньої участі та навіть з ініціативи Росії, тому говорити про амбіції колонізатора можна, але їх проявляють не країни ЄС, а якраз Росія. Саме Росія є агресором, адже саме вона розпочала війну в Україні ще у 2014 році — із захоплення Криму й бойових дій на Донеччині та Луганщині. Однак цей меседж співзвучний із позицією російської пропаганди, яка роками намагається виставити агресором когось іншого. 

2. Україна отримала незалежність без національно-визвольної боротьби

У статті йдеться, що незалежність Україна отримала через домовленість із Москвою, яка навіть підштовхувала нашу державу до цього рішення, адже воно було вигідне для Росії в економічному сенсі. Насправді ж Україна виборювала свою незалежність чи не впродовж 300 років, перебуваючи у складі, зокрема, Російської Імперії й Радянського Союзу.  

Якщо ж говорити власне про здобуття незалежності, то 1 грудня 1991 року відбувся референдум щодо потреби в проголошенні незалежності. Тоді явка на виборчих дільницях була безпрецедентною — 31 891 742 осіб. На той момент це становило 84% всього населення. За незалежність тоді проголосувало 90% громадян, всього 7% висловились проти та ще 2% бюлетенів були визнані недійсними. 

Напередодні референдуму президія Верховної Ради звернулася до народу зі словами, що «не підтримати незалежність означає підтримати залежність», однак немає такої країни до залежності від якої Україна б прагнула. Меседж про так звану подаровану незалежність — не новий для російської пропаганди. Росія роками намагається створити видимість, що Україна стала незалежною лише завдяки їй, і загалом, агітпроп намагається просунути думку, що України взагалі б не було якби не Росія. 

3. Україна почала просувати антиросійську пропаганду і це спричинило створення «двох Україн»

На думку Медведчука, після першого Майдану, тобто після Помаранчевої революції, Україна почала просувати антиросійську пропаганду. Нею він називає взяття курсу на вступ до Європейського Союзу і НАТО, а також відновлення певних сторінок історії України. Зокрема, такою антиросійською пропагандою буцімто була політика Ющенка щодо Голодомору. Зокрема, визнання його геноцидом українського народу. 

Фактично, навіть після проголошення європейського курсу політика щодо Росії в Україні не змінилась. Винятком стала хіба орієнтація на європейські цінності, які, як стверджує Медведчук у своїй статті, намагалась прищепити й Росія своєму народу. Проте в Україні запроваджували законодавчі норми, які працювали на поширення української мови тощо. Така політика із захисту державної мови згідно з російським наративом також є антиросійською. Російську мову в Україні ніхто не забороняв, ба більше — не забороняє й досі. 

Збільшення кількості антиросійської пропаганди в інформаційному потоці, стверджує Медведчук, спричинило виникнення «двох Україн»: одна з них проросійська, а інша — антиросійська.Такий підхід наштовхує на думку про роз'єднаність України та етнічну приналежність проросійської, тобто південно-східної, частини до країни-агресорки. Існування «двох Україн» — поширений меседж, який просуває російська пропаганда, і Медведчук зокрема. Ця теза і справді покликана розділити українське суспільство, налаштувати людей з різних регіонів один проти одного. 

4. Україна пов'язана з Росією культурно та ментально 

Спорідненість культур українського та російського народу — ще один меседж, який дуже часто використовують ворожі ЗМІ. Вони пишуть, що відмовляючись від російської культури, ми втрачаємо значну частину своєї власної. Медіа Росії активно маніпулюють думкою про спільний культурний простір та історію задля емоційного тиску. Медведчук також згадав цей меседж у своїй статті.  

Україна перебувала у складі Російської імперії, а потім у СРСР загалом 300 років, і увесь цей час проросійськи налаштована влада цих держав провадила доволі жорстоку політику щодо української мови, культури та економіки. Найвідоміші заборони української мови — Валуєвський циркуляр та Емський указ, однак всього українську забороняли 134 рази. Через це культурні продукти, створені українцями, теж нерідко писалися російською. Зокрема, книжки чи опери, а все написане російською Москва привласнює собі.

Говорити про спорідненість наших народів не можна, адже українців стримували силою та неодноразово придушували визвольну боротьбу. До прикладу, так сталося після проголошення Українською Центральною радою четвертого універсалу про незалежність української Народної Республіки.

5. Для закінчення війни Європа має врахувати інтереси Росії

У своїй статті Медведчук висловлює думку, що закінчення війни можливе лише за умови врахування інтересів Москви. Вони ж полягають у збереженні окупованих територій у складі Росії.

Держава-агресор намагається схилити Україну до переговорів, щоб закінчити війну на вигідних для себе умовах, однак президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що мир можливий лише за умови деокупації усіх територій відповідно до кордонів 1991 року. Просування думки про «інтереси Москви» означає ні що інше, як черговий ультиматум.

6. Українській політичній верхівці не потрібен мир

На переконання Медведчука, українська влада не зацікавлена у мирі. Нібито вони продовжують вести війну, щоб отримати більше грошей та зброї. Загалом, Росія не залишає спроб дискредитувати українських політиків.

Насправді подібне твердження не є правдивим, адже на початку війни Зеленський звертався до Путіна та просив про особисті переговори, але він відмовився. Зараз же Україна вийшла з переговорного процесу через невигідні умови, які пропонує Росія. 

Мир потрібен Україні, однак не «будь-який», а зі збереженням державності, суверенітету та гарантіями безпеки. Не має бажання закінчувати війну саме Росія, бо її військові все ще перебувають на території України та продовжують вбивати українців, руйнувати українські міста, села й інфраструктуру. 

Росія не вперше поширює меседжі й маніпуляції щодо відновлення перемовин з Україною. Наприклад, нещодавно агітпропаганда також розповідала про «свої інтереси» у переговорному процесі з Україною. Не залишили без уваги й постачання зброї Україні, яку російські пропагандистські ЗМІ назвали театральною постановкою.  

Меседжі, висловлені Віктором Медведчуком, повторюють тези російської пропаганди і їхнє поширення має ту саму мету: виправдати агресію Росії в Україні; пояснити її так званою історичною справедливістю; створити видимість, що Україна без Росії і її культури не є повноцінною; знецінити боротьбу українського народу за свою державність.

У соціальних мережах поширюють фото графіті, яке нібито зроблено у Нью-Йорку. На ньому зображена сарана, що нібито символізує президента України, який «харчується» користуючись з американського бюджету. Це — фейк.

Насправді такого графіті немає. Як повідомляє MythDetector, фотографія створена за допомогою спеціальних програм. Підтвердили відсутність подібних графіті й очевидці. За словами фахівців з 3D-малювання, навіть після стирання таких графіті на поверхні залишаються сліди, яких немає у тому місці, де б мало бути графіті. У такий спосіб російські медіа і пропагандистські телеграм-канали намагаються дискредитувати українського президента. Мовляв, у світі його вважають клоуном і не сприймають серйозно.

Раніше агітпроп поширював фейки, щоб асоціювати Володимира Зеленського з Гітлером. Крім того, пропагандисти систематично поширюють повідомлення про фейкові графіті та обкладинки сатиричних журналів, що висміюють Зеленського.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах й у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику. У ньому йдеться, що Офіс Президента зробив Олексія Арестовича цапом-відбувайлом. Мовляв, все керівництво й так знало правду про падіння буцімто української ракети від ППО на житловий масив у Дніпрі, а позаштатний радник Офісу лише розповів правду. Відтак, інфопростір сповнений кадрів зруйнованого будинку в Дніпрі. У повідомленні наголошують, що високопосадовці це зробили навмисно, аби змістити акценти в інфопросторі й приховати реальну ситуацію на Бахмутському напрямку, зокрема в Соледарі.

Міністерство оборони в останньому зведенні повідомило, що окупант справді не полишає спроб загарбати Донеччину, власне Соледар і Бахмут. Ведуться тяжкі бої. Українські воїни успішно відбивають атаки «і в день, і вночі». 

Підрив житлового будинку в Дніпрі, який стався з вини Росії 14 січня, і справді є трагедією. Проте інформація про неї  потрапила в інфопростір не для того, щоби змістити акценти чи щось приховати, а саме тому, що Росія запустила ракету, яка зруйнувала дім і вбила мирних українців. У Командуванні повітряних Сил оборони наголосили, що це саме російська ракета влучила у будинок. 

Поширюючи такі меседжі, Росія намагається виправдатися й перекласти відповідальність на Україну за терористичний акт, який вчинила саме російська армія проти українців. Водночас вороги наводять нібито конкретні приклади, чому це зробила не російська армія. Скажімо, у Росії не було приводу вчиняти атаку проти мирних людей, а ось погляньмо на Україну, яка успішно використала цю ситуацію, щоб приховати свої поразки. Також такі меседжі допомагають якраз Росії зміщувати інформаційні акценти. Мовляв, варто говорити й писати про важливе — ситуацію у Бахмуті й Соледарі, а не про Дніпро.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах і в телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику. У ньому йдеться, що війна надала можливість США й іншим союзникам України вивчити, як їхня система озброєння поводиться під час інтенсивного застосування. Мовляв, Україну використовують як полігон й насправді країни-партнери тільки переймаються за власну вигоду. Автори повідомлень додають як доказ до публікації ймовірний матеріал від CNN, де нібито про це розповідається. Проте це — маніпуляція.

Насправді пропагандисти змінили заголовок статті за допомогою графічного редактора. Якщо оригінальна назва матеріалу «How Ukraine became a testbed for Western weapons and battlefield innovation» — «Як Україна стала місцем випробувань для західної зброї та інновацій на полі бою», то пропагандисти спотворили заголовок і назвали це «лабораторією». Однак у матеріалі справді йдеться, що Україна випробовує новітні зразки озброєння, й решта країн можуть визначити її ефективність. На противагу цьому, автори статті розповідають, як винахідлива українська армія експлуатує та лагодить зброю. Тобто вороги спотворили контекст усього матеріалу та виділили тези, які вигідні пропаганді. 

Пропагандисти поширюють цю маніпуляцію, щоб підірвати довіру українців до країн Заходу, які допомагають Україні у війні з Росією. Нібито їхня мета — не захист територіальної цілісності України, а лишень випробування своєї зброї задля власного зиску. Вороги хочуть спотворити реальність і показати, що усім нібито байдуже до долі України. 

Таке повідомлення поширюють російські пропагандистські ЗМІ. Мовляв, Україна є лише маріонеткою в руках Заходу для досягнення його політичних цілей. Зокрема, однією з таких цілей пропагандисти вбачають так званий підрив російської державності.

Росія вже не вперше порушує тему причетності Заходу до війни в Україні.

За словами пропагандистів, Захід використовує Україну задля знищення Росії. Медіа ворога поширюють цей меседж з метою виправдання своєї агресії проти України, адже нібито вона загрожує російській державності. Насправді на державність Росії ніхто не зазіхав і не зазіхає, а Україна відповідає на російську агресію задля відстоювання власного суверенітету та повернення окупованих територій. Україна воює не проти когось, а за себе та свою незалежність.

З початком війни російська пропаганда постійно наголошує на залежності України від Заходу та його власних інтересах у цій війні. Нещодавно агітпропаганда поширювала інформацію, що війна в Україні — частина плану зі знищення Китаю. Також часто ворожі медіа зачіпають тему озброєння. З одного боку Росія сприймає це як ескалацію конфлікту, але водночас наголошує на тому, що переваг ЗСУ на полі бою озброєння не приносить. Росія дуже часто наголошує на тому, що війна відбувається на території України, але її супротивниками є країни-члени НАТО, хоча протистоять російській агресії українські військові.

Російські пропагандистські ЗМІ поширюють інформацію, що нібито український посол Вадим Пристайко у своєму інтерв'ю виданню Newsweek визнав «колосальні втрати» української армії та відзначив, що люди гинуть «в інтересах Заходу».

Насправді ж ворожі медіа посилаються на цитату, вирвану з контексту. Дипломат говорив, що люди гинуть від російських обстрілів та ракетних ударів. Про втрати військових «в інтересах Заходу» не йшлося взагалі.

Як повідомляють аналітики StopFake, цитата, якою маніпулюють російські ЗМІ, стосувалася руйнувань і загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення, яке триває уже майже рік. До того ж він мав на увазі не лише військових, а й цивільних, які страждають від російської окупації. Агітпропаганда пише про «інтереси заходу», хоча насправді дипломат їх не згадував. Це маніпуляція, метою якої є звинувачення союзників України в її втратах. 

Російські ЗМІ часто пишуть про Захід та його причетність до війни в Україні. Зокрема, вони маніпулюють темами постачання зброї та називають Володимира Зеленського «маріонеткою» у війні Заходу проти Росії. Нещодавно медіа ворога також писали, що нібито Києву не дозволяють йти на переговори та зупинити війну, хоча це Росія намагається ставити ультиматуми щодо умов переговорного процесу.

Таке повідомлення шириться пропагандистами у соціальних мережах й у ворожих телеграм-каналах. У ньому йдеться, що на Україну чекає масовий голод. Мовляв, дані Українського клубу аграрного бізнесу свідчать, що у 2023 році врожай зменшиться настільки, що аграрії не зможуть покрити ресурси задля продовольчої безпеки. Пропагандисти додають, що мапа, опублікована аграріями, містить у собі виділені сірим кольором території, а саме тимчасово окуповані території Росією. На їхню думку, це може свідчити, що Україна більше не цікавиться територіями, захопленими Росією. Проте це — маніпуляція.

Як з’ясували фактчекери проєкту Voxcheck, у 2023 році врожай справді зменшиться, проте Україна матиме достатньо запасів для продовольчої безпеки. УКАБ опублікував свій прогноз 16 грудня. У соцмережах навели коректні дані щодо скорочення посівних площ та врожаю у 2023 році. Представники Української зернової асоціації припускають, що врожай зменшиться на 50%. 

Однак автори прогнозу УКАБ не робили висновок, що українцям бракуватиме продовольства. Навпаки, з їхнього аналізу випливає, що врожаю вистачить і для експорту, і для внутрішнього споживання. Відтак, аграрії матимуть змогу покрити усі продовольчі потреби. 

Щодо мапи, то члени аграрного клубу не пояснили того, чому тимчасово окуповані території виділені сірим. Аналітики припустили, що це все через бої, які унеможливлюють збирання даних. 

Пропагандисти поширюють цей меседж, щоб залякати українців та викликати у них недовіру до власної держави. Нібито Україна не може забезпечити своїх людей ні продовольством, ні світлом чи газом. Вороги намагаються створити видимість того, що українцям нестерпно живеться, а держава не піклується про них, нібито, забуває.  

Російські пропагандистські медіа поширюють інформацію, що недавно відбулося різке падіння боєздатності української армії. Нібито таку заяву зробила заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр. Автори повідомлень додають, що українська армія уже виснажена й більшість людей не витримує випробувань воєнними реаліями. Саме тому, на думку пропагандистів, українське військо більше не боєздатне. Проте це — маніпуляція. 

Аналітики проєкту Voxcheck дослідили цей кейс та встановили, що 8 січня Ганна Маляр опублікувала допис у своєму телеграм-каналі, де розповідала про складну ситуацію в Соледарі Донецької області та як українська армія чинить опір окупантам. Проте вона не казала, що ЗСУ різко втрачають боєздатність. Навпаки, вона акцентувала, що на деяких ділянках Донеччини військові успішно прориваються. 

Проте вона справді сказала, що українці мають розуміти, як цивільні люди проходять складне моральне і фізичне випробування під час війни. Вороги спотворили контекст цитати посадовиці. 

Пропагандисти поширюють це повідомлення, щоб дестабілізувати ситуацію в українському суспільстві. На тлі важких боїв на Бахмутському напрямку прокремлівські телеграм-канали та медіа вдаються до різноманітних маніпуляцій і фейків, щоб українці зневірилися в армії України. Пропагандисти прагнуть створити видимість того, що Україна програє, адже її армія більше не витримує боротьби з ворогом.  

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» писав про маніпуляцію пропагандистів, що українське керівництво нібито змусило ЗСУ залишити території Бахмута через нездатність військових воювати.