Російські пропагандистські джерела поширюють відео, на якому жінка розповідає, що останнім часом «певний відсоток громадян України» купує нерухомість у Харкові та Харківській області, щоб у найближчі роки «законно опинитися на території Росії». 

Однак ця інформація не відповідає дійсності, пишуть журналісти Укрінформу. На відео жінка висловлює лише власну думку, натякаючи на те, що українці нібито сподіваються на окупацію цього регіону Росією. Вона не наводить жодних доказів своїм словам, не посилається на перевірені та об’єктивні джерела, які могли б підтвердити цю інформацію. 

Жінка на відео ― Марина Оніщенко, українка з Харкова, яка після повномасштабного вторгнення переїхала до Росії. Вона є колаборанткою та російською пропагандисткою, веде блог на російському відеопорталі Rutube. У своїх відео Оніщенко показує життя в Росії та розповідає про те, як «українцям добре жити в Росії, на відміну від життя в Європі». Зокрема, у «творчому доробку» пропагандистки є відео про, те як «українці втекли з Британії до Росії». Також жінка бере інтерв’ю в іноземців, що переїхали до Росії, та поширює різноманітні фейки про Україну у своїх соцмережах.

Це ― її черговий дезінформаційний вкид, спрямований на сіяння розбрату в українському суспільстві. Раніше ми аналізували фейк про те, що мешканці Харківщини нібито підтримали «референдум про приєднання до Росії» за «схвалення місцевої влади».

У мережі поширюється інформація про те, що українці нібито стоять у великих чергах до обмінних пунктів, намагаючись обміняти гривні. Користувачі, які розповсюджують фотографії черг, стверджують, що це пов’язано з новинами про можливий дефолт. У деяких київських обмінниках валюти вже нібито немає, що зазначають пропагандисти. Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Інформація про те, що українці масово стоять у чергах перед обмінниками, не відповідає дійсності. Для створення паніки в Україні зловмисники публікують вигадані коментарі про черги разом з архівними або відредагованими фотографіями.

Фотографія обмінника з написом «Валюти немає» була насправді відредагована. Оригінал цієї фотографії був розміщений на гугл-картах київського обмінного пункту Obmen24 ще два роки тому. Зловмисники змінили оголошення про необхідність перевіряти купюри біля каси на напис «Валюти немає».

Інша фотографія, на якій видно чергу біля відділення А-Банку, взагалі не стосується поточних подій. Оригінал цієї фотографії належить Суспільному Чернівці. Вона була опублікована у липні 2022 року і на ній зображена черга для оформлення заявки на виплати від міжнародних організацій. У публікації Суспільного Чернівці йдеться, що в А-Банку допомагають оформляти заявку на виплати, однак це можна зробити і самостійно онлайн.

Повідомлення про майбутній дефолт України, на думку багатьох експертів, також не відповідають дійсності. У серпні 2022 року Україна отримала два роки відстрочки за кредитами – цей термін визначався виходячи з того, що ніхто не знав, скільки триватиме війна. Таким чином, Україна повинна домовитися з іноземними кредиторами до 1 серпня про реструктуризацію держборгу. Станом на зараз Міжнародний валютний фонд активно лобіює нову відстрочку для України.

«Україна не має намірів платити за тим графіком, який був погоджений два роки тому. МВФ дозволяє не дотримуватися цього графіка і благословив Україну на нові переговори з кредиторами про новий графік платежів», – пояснює в коментарі для BBC Україна керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також наголошує, що дефолту в Україні не буде, адже для цього немає жодних підстав.

У такий спосіб пропагандисти сіють паніку серед українців на фоні напруженості, спричиненою російською агресією проти України.

З самого початку благодійної кампанії литовського суспільного мовника Radarom пропагандисти в литовському сегменті соцмереж почали поширювати інформацію, нібито кошти, пожертвовані українцям, врешті-решт не приносять ніякої користі. Одне з найпоширеніших повідомлень у Литві стверджує, що показники купівлі та продажу автомобілів, особливо преміум-класу, в Україні значно зросли з початку війни, що, мовляв, означає, що воююча країна торгує отриманою підтримкою. При цьому, вони посилаються на статистику "Укравтопрому". Однак це не відповідає дійсності.

На це звернули увагу литовські фактчекери з проєкту 15min.lt. Вони з'ясували, що пропагандисти замовчують про те, що ріст автомобільного ринку почався з початку війни, коли він був значно депресований. Також не згадується, що аж третину нових автомобілів купили компанії. За даними "Укравтопрому", у 2023 році в Україні було продано майже 61 тисячу одиниць нових пасажирських автомобілів (третина з яких була придбана компаніями) на суму більше ніж 105,5 мільярда гривень; (близько 2,5 мільярда євро). Це в 1,6 рази більше, ніж у 2022 році, коли українці придбали 37 900 нових автомобілів, найнижчу кількість з початку століття. Коли почалася війна, було придбано багато позашляховиків. Згідно з цими даними, у 2021 році було продано 103,25 тисячі, у 2022 році - 37,89 тисяч нових автомобілів. Минулого року ця цифра зросла до 75,99 тисяч, а на цей рік передбачається зростання до 86 тисяч. Таким чином, ні минулого року, ні цього року не очікується такий рівень, як перед війною.

Український громадський діяч у Литві Андрій Тапін також додав, що в Україні 1 новий автомобіль в 2023 році припадає на 606 мешканців. Натомість минулого року в Литві зареєстровано 31 000 нових легкових автомобілів або 1 автомобіль на 90 мешканців. Різниця складає майже 7 разів.

Пропагандисти поширюють таку дезінформацію, щоб дискредитувати українців та підсилити свій наратив про "корумповану Україну". Все це заради того, щоб іноземці припинили підтримувати Україну.

У мережі поширюють інформацію, нібито в Україні планують заборонити продаж кнопкових мобільних телефонів. Дописи на цю тему опублікували кілька російських ресурсів. Мовляв, українці зараз масово скуповують кнопкові мобільні телефони, щоб не отримувати електронних повісток через застосунок «Дія». 

Однак ця інформація — неправдива. На сайті Верховної Ради немає законопроєктів про заборону продажу кнопкових мобільних телефонів, депутати не заявляли про намір подати відповідний законопроєкт, а також про це не писали українські медіа. Про це повідомляють фактчекери проєкту VoxCheck. 

У мережі є схожі повідомлення, пов'язані з кнопковими телефонами. Зокрема, користувачі продають колекційні телефони або кнопкові телефони на запчастини. Однак такі оголошення не свідчать про масовий попит на них. 

Пропагандисти поширили цю дезінформацію, посилаючись на інший фейк про нібито надсилання повісток у застосунку «Дія». Проте розсилання повісток у цьому додатку неодноразово спростовував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. «Повісток у “Дії” не буде ніколи», — запевнив він ще 24 грудня 2023 року.

Прокремлівські медіа поширюють інформацію, нібито після чергового скандалу, пов’язаного з «купівлею» вілли гітлерівського міністра пропаганди Геббельса за 8 мільйонів євро, Зеленський вирішив позбутися так званого журналіста-розслідувача, який раніше викривав придбання іншої нерухомості; а саме — вілли тещі Зеленського. Це — брехня. 

Фактчекери проєкту EU vs Disinfo пояснили: як і перший випадок купівлі вілли, так і другий не відповідають дійсності. Скажімо, щодо так званої вілли тещі Зеленського, то «матеріал-розслідування» містить у собі багато фактологічних помилок. Автори наводять фото нібито документа про купівлю нерухомості, де зазначена майбутня власниця будинку. У ньому написано, що володіє будинком Olha KIYASHKO, хоча згідно з чинними нормами державної міграційної служби транслітерація на всіх документах виглядала б так: Olha KYIASHKO. Автори не довели автентичності такого «документа» і не пояснили, звідки вони його взяли. Тобто договір про купівлю вілли, щонайменше, точно не стосується Ольги Кияшко.

А особа самого журналіста-розслідувача викликає чимало запитань. Оскільки за запитом «Mohammed Al-Alawi investigative journalist» пошуковик видає лише посилання якраз на матеріал про цю віллу і жодної додаткової інформації про особу — найбільш імовірно, що це ім’я вигадане. Тобто нікого й не вбивали, адже такої людини просто не існує, і вілли ніхто не купував. 

Так само з другим прикладом «оволодіння» нерухомістю: зовсім недавно російські пропагандисти переконували, що український президент нібито придбав колишню віллу головного пропагандиста Третього Райху. На підтримку таких тез прикріпляли відео «колишньої співробітниці» компанії, що займається нерухомістю Берліна. Жінка йменувала себе Сабіною Мелс.

Утім, не вдалося встановити зв’язок так званої Сабіни Мелс і компанії з нерухомості Берліна. І за запитом «Sabine Mels» пошуковик видає якраз посилання на матеріал про цю віллу й більше нічого. У цьому випадку ситуація повторюється: швидше за все, ім’я цієї особи також вигадане. 

Щодо ролика «розслідування», то його опублікували на малоактивному ютуб-каналі, де є всього три відео. Одне з них присвячене ультраправому руху. Авторка виклала сюжет індійської служби новин WION про зростання кількості симпатиків німецької партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Друге відео — з назвою «Антифашисти погодилися розповісти», а сама авторка у третьому ролику розповідає про «купівлю» вілли, одягнена у футболку з написом «Antifaschistische aktion» (антифашистська акція). За інформацією Федеральної служби захисту конституції Німеччини, цей рух належить до лівих екстремістів. Антифашизм (опозиція до нацизму та фашизму) як ідеологія може мати різні «виміри» розвитку: лівий, ліберальний тощо. У Федеральній службі, серед іншого, навели випадки насильства з боку членів таких спільнот — можете прочитати ось тут.

Зрештою, агітпроп намагається змалювати Україну як колиску корупції, щоб знецінити й знівелювати українські наміри щодо боротьби з корупцією та подальші євроінтеграційні заходи. Нібито українські посадовці скуповують нерухомість за незаконно привласнені кошти західних партнерів. До того ж боротьба з корупцією — одна з вимог євроінтеграції. Розганяючи такі фейки, пропагандисти намагаються показати, що в Україні корупцію нібито не здолати, саме тому її не візьмуть до ЄС чи НАТО. 

Пропагандисти, що транслюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, поширили інформацію, нібито в Луцьку правоохоронці викрили діяльність нарколабораторії, в якій, за їхніми словами, працювали військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади. Це — фейк. 

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що у фейку пропагандисти посилаються на оригінальну статтю із сайту «Волинські новини» за 9 листопада 2023 року. У ній ідеться про те, що 8 листопада поліція Волинської області викрила діяльність нарколабораторій. Проте, по-перше, у цій статті немає згадки про військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади. По-друге, пропагандисти стверджують, що лабораторії були викриті в Луцьку, хоча начальник управління боротьби з наркозлочинністю у Волинській області Олег Зубко заявив, що обшуки проводилися в Житомирській та Київській областях. По-третє, жодне з джерел не підтверджує причетність військовослужбовців 14 ОМБр до виявлених лабораторій.

Фактчекери також виявили кілька публікацій в інших медіа про цю операцію Національної поліції, і в жодній з них не згадуються військові з 14-ї окремої механізованої бригади.

Пропагандисти поширюють подібні маніпуляції, щоб дискредитувати Збройні сили України. Мовляв, солдати не можуть пережити побачене на війні та інтегруватись в українське суспільство. «Детектор медіа» спростовував й інші фейки з подібним меседжем, зокрема про те, що військові нібито масово скуповують антидепресанти. 

Таку інформацію поширюють в нігерійському сегменті медіа. У повідомленнях ідеться, що Володимир Зеленський нібито придбав віллу для своєї тещі Ольги Кияшко. У матеріалі медіа наводять «докази» купівлі вілли, зокрема демонструють відповідні документи про придбання. А також додають «відео журналіста-розслідувача» Mohammed Al-Alawi. Згодом цю інформацію поширили анонімні російські пропагандистські телеграм-канали, дописуючи, що всі покупки Зеленський здійснює «з кишень платників податків». Це — брехня.

Насамперед «матеріал-розслідування» містить у собі безліч фактологічних помилок. Автори наводять фото нібито документа про купівлю нерухомості, де зазначена майбутня власниця будинку. Так у документі написано, що володіє будинком Olha KIYASHKO, хоча згідно з чинними нормами державної міграційної служби транслітерація на всіх документах виглядала б так: Olha KYIASHKO. Автори не довели автентичність такого «документа» і не пояснили, звідки вони його взяли. Про що неодноразово авторів запитували в коментарях під відео. Тобто договір про купівлю вілли, щонайменше, точно не стосується Ольги Кияшко. 

Ба більше, щодо «відео журналістського розслідування», то його опублікували на ютуб-каналі, створеному за декілька днів до вкиду інформації про купівлю. А пост самого журналіста-розслідувача викликає чимало запитань. Оскільки за запитом у пошуковику «Mohammed Al-Alawi investigative journalist» видає лише якраз посилання на матеріал про цю віллу і жодної додаткової інформації про особу. Загалом текст повен оцінних суджень і неправдивої інформації. 

Агітпроп намагається змалювати Україну як колиску корупції, аби знецінити й знівелювати українські наміри щодо боротьби з корупцією та подальші євроінтеграційні заходи. Нібито українські посадовці скуповують нерухомість за незаконно привласнені кошти від західних партнерів. До того ж боротьба з корупцією — одна з вимог євроінтеграції. Розганяючи такі фейки, пропагандисти намагаються показати, що в Україні корупцію нібито не виправити, саме тому її не візьмуть до ЄС чи НАТО. 

Стигматизація — негативне виділення людини або ж групи людей в суспільстві за якоюсь ознакою. Найчастіше більшість стигматизує людину чи групу за ознакою, яка відрізняє їх від загалу. Наприклад, це працює з людьми з ЛГБТКІА-спільноти чи з людьми з інвалідністю тощо. На стигматизацію впливають забобони, ідеологеми, які історично встановилися в конкретному суспільстві і стали частиною світогляду його членів. При цьому певні характеристики конкретної людини не беруться до уваги. Стигма — властивість, на підставі якої формується негативний стереотип. Тому практично всі стигми є за своєю суттю стереотипами. Наприклад, «усі геї вдягаються, як жінки» тощо. Тобто йдеться про стереотипи, які формуються на узагальненнях і переважно не мають підтвердження в реальному житті. 

Стигматизувати можна різні групи людей, і російська пропаганда також використовує стигматизацію як інструмент. Наприклад, говорячи й пишучи про ментальне здоров’я. «Досить скиглити, слабак!» — саме в такий спосіб можна коротко описати, як ментальне здоровʼя представлене в російській пропаганді. До прикладу, агітпроп поширює фейки, що українські військові нібито скуповують антидепресанти, називаючи їх слабкими й нездатними воювати. Мовляв, українські військові не витримують ситуації на фронті, а після повернення додому не можуть пристосуватися до нормального життя і становлять небезпеку для цивільних. Зокрема, для підтримки цих меседжів у мережі поширювали фейк щодо дефіциту антидепресантів в Україні. Буцімто він виник через те, що їх скупили українські військові. 

«Слабкодухим» українським військовим агітпроп протиставляє російських — витривалих морально. Проте замовчування проблеми не означає її відсутність, і Росія, на відміну від України, продовжує її поглиблювати ігноруванням. Ще задовго до повномасштабної війни в російській армії були поширеними самогубства, спричинені дідівщиною. Сама ж дідівщина має у своїй основі приниження осіб за віком або субʼєктивними критеріями, які для себе визначають особи-агресори. Однак офіційна статистика, навпаки, ігнорує проблему та применшує її значення. Імовірно, активні бойові дії, які веде російська армія, лише погіршили ситуацію. 

У випуску спростовуємо ворожі фейки про «дефіцит антидепресантів», бо українські військові начебто «масово скуповують їх», а також про посилену «мобілізацію жінок з хімічною та біологічною освітою» для створення незаконної зброї.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

У випуску спростовуємо фейки про те що під Одесою організували «концтабір для тих, хто не хоче воювати з Росією», а також що в Україні виник «дефіцит антидепресантів», бо українські військові начебто «масово скуповують» їх.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, публікують інформацію, нібито зараз в Україні неможливо купити антидепресанти через дефіцит таких препаратів. Мовляв, після повернення з фронту українські військові «змітають» їх з аптек. Це — фейк.

Під час пошуку антидепресантів в українських аптеках навіть онлайн можна знайти точні адреси аптек, де можна їх купити на цей момент. Йдеться не про наявність лише кількох найменувань, а про широкий вибір антидепресантів. Ба більше, навіть якби подібний дефіцит справді виник, підтвердити те, чи саме військові його спровокували, чи ні, неможливо. Цивільні, що проживають у постійному стресі в умовах війни, також можуть купувати подібні препарати, а антидепресанти навіть є у списку ліків, що надаються за державною програмою «Доступні ліки». 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть дискредитувати українські Збройні сили та деморалізувати українське суспільство. Мовляв, українські солдати не витримують, а отже треба здаватися і йти на перемовини. 

Насправді ж тема ментального здоровʼя як військових, так і цивільних під час війни є доволі важливою. Однак російська пропаганда стигматизує її. Нібито піклуватися про своє психічне здоровʼя — справа «слабаків». Однак травми від пережитого під час війни можуть заважати поверненню до нормального життя. 

Поширюючи такі повідомлення, анонімні акаунти в соцмережах завищують свій вплив на настрої українського суспільства під час війни.

Нібито через те, що влада не розповідає українцям про реальний стан того, до чого вони мусять готуватися і куди рухається Україна, розчарування лише наростатиме. Мовляв, лише альтернативні джерела інформації дають народу відповіді, якою буде реальність і як до неї готуватися, тож українці скуповують різні речі, які допоможуть вижити у разі вимкнення опалення та електроенергії.

Ні президент України Володимир Зеленський, ні мер Києва Віталій Кличко, ні жоден керівник обласної військової адміністрації не приховують, що російська армія здійснює геноцид українського народу та знищує інфраструктуру. Представники влади закликають людей підготувати необхідні запаси та пояснюють, як діяти й де шукати інформацію в разі найгіршого сценарію.

Це означає, що влада не опустила руки, а прораховує різні сценарії для того, щоб витримати і підготуватися. Анонімні канали, які поширюють інсайдерську інформацію, – це одна із тактик російської пропаганди. У критичні дні цими джерелами почнуть розганяти паніку і залякування, які працюють не гірше ракет та є інформаційним терором.

«Детектор медіа» пояснював про те, як не марнувати час на вигадки, які хтось намагається видати за новини і добирати джерела інформації під час війни. 

Така новина шириться мережею. У повідомленні йдеться, що іноземці нібито без жодних проблем скуповують сільськогосподарські землі в Україні та вільно розпоряджаються ними. Мовляв, уся українська земля невдовзі не належатиме самим українцям. Проте це неправда.

Насправді згідно з українським законодавством іноземні громадяни не мають права купувати землю сільськогосподарського призначення в Україні. З 1992 по 2021 рік в Україні діяв мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, навіть громадяни України не могли торгувати сільськогосподарськими угіддями.

Відповідно до чинного законодавства, купівля землі несільськогосподарського призначення для іноземців дозволяється лише за умови, що там міститься нерухомість (наприклад, будинок) і земля належить до селища міського типу.

Наразі сільськогосподарські угіддя в Україні можуть купувати лише фізичні особи, які є громадянами України, і не більше ніж 100 га. Теза про зворотне шириться, аби показати, що Україна підвладна Заходу і є маріонеткою в руках європейських чиновників: робить усе під диктування, готова віддати свої землі.