Такий меседж поширюють проросійські телеграм-канали у контексті того, що Парламентська асамблея ради Європи визнала, що агресія Росії проти України почалася ще у 2014 році. Росія у такий спосіб застосовує тактику підміни понять та перекладає відповідальність за події в Україні на українську владу. 

Росія у 2014 році ввела війська у Крим та Донецьку й Луганську області. Російський президент розпочав повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Це визнав увесь світ. Натомість Росія такими меседжами намагається розділити українців, посіяти внутрішню ворожнечу, граючи на симпатіях чи антипатіях до чинного та колишнього президентів. 

Російська пропаганда систематично намагається перекласти відповідальність за повномасштабне вторгнення та воєнні злочини російської армії в Україні. Мовляв, то не російські ракети винні в смертях цивільних, а робота української ППО; винні американці, які провокують Росію на удари по Україні; винні українські чиновники, бо «просять» Росію завдати нового удару по українській енергосистемі.

Про таке пишуть проросійські телеграм-канали. Мовляв, Україна сама не ухвалює жодного рішення щодо воєнних дій. Буцімто українцям відведена роль «гарматного м’яса». Мовляв, про це свідчить візит директора ЦРУ Вільяма Бернса до Києва, щоб дати вказівки Зеленському. США повільно «протискають» необхідні їм рішення, що впливає на швидкість надання воєнної допомоги. Нібито санкції щодо Росії вводять поступово, як елемент торгів з Росією.

Ці меседжі підживлюють наратив про «зовнішнє управління» в Україні, який просували ще до повномасштабного вторгнення. Також агітпроп неодноразово поширював меседжі, що в Україні Росія воює зі США, НАТО чи «колективним Заходом». У такий спосіб пропагандисти намагаються підірвати довіру як до української влади, так і до Західних партнерів та дестабілізувати ситуацію в країні. США допомагають Україні протистояти російській агресії, тож Росія намагається дискредитувати допомогу всіма доступними способами.

Раніше з цією метою писали, що США використовують Україну як випробувальний полігон для розроблення зброї та законом про ленд-ліз втягують у величезні борги, що Америці невигідна перемога України. Мовляв, Україна мусить воювати від імені НАТО. Також писали, що нібито США штовхають Європу в прірву.

Про це повідомили у Центрі національного спротиву. Російський пропагандист Пєгов 22 січня поширив відео, яке нібито зняте в боях за Білогорівку. Пропагандист стверджує, що він перебуває «безпосередньо у Білогорівці». Мовляв, росіяни чинять спроби проривати лінію оборони «Сіверськ – Соледар – Бахмут – Часів Яр». Насправді ж відео зняте на тимчасово окупованій території, на підступах до села Шипилівка, що розташоване майже за вісім кілометрів від Білогорівки, яка під контролем ЗСУ. Ба більше — на відео видно, як росіяни тікають від українського обстрілу.

Ще один російський пропагандист Дамбієв  24 січня у своєму телеграм-каналі поширив відео, на якому нібито зафіксовані бої в селі Красна Гора під Бахмутом. Однак, це відео — постановче, його зняли в Маріуполі. Про це свідчать результати OSINT-перевірки цього відео.

На цих ділянках фронту зараз справді складна ситуація, тривають бої. Ймовірно, російська пропаганда через поширення фейкових відео намагається деморалізувати українців та приписати собі чергові «досягнення».

Російська пропаганда систематично використовує фейкові відео для просування своїх інтересів. Раніше поширювали відеозаписи як російські військові буцімто знищили підрозділ ЗСУ, а насправді — розстріляли соняшники; як росіяни нібито затримали «українських диверсантів» на території Росії; як «знищили» українську танкову дивізію тощо.

23 лютого, за лічені години до повномасштабного вторгнення в Україну і під час офіційного звернення російський президент виголосив, що зіткнення Росії з «націоналістичними силами» в Україні неминуче. Після цього була офіційно оголошена так звана спеціальна воєнна операція. 

Спеціальна воєнна операція — один із найбільш промовистих прикладів, як Росія використовує новомову, щоб приховати та спотворити реальність, та водночас зняти з себе відповідальність у межах міжнародного права. 

Спеціальна воєнна операція (російською — специальная военная операция, СВО) — термін, який увійшов у словник російської новомови та використовується на позначення збройної агресії Росії проти України. Іншими словами — війни, яку й розпочала країна-агресор. За допомогою комбінації цих слів у людей розмивається справжнє значення поняття «війни», адже це всього-на-всього «операція», яка не асоціюється з чимось кривавим. Й триває вона буцімто заради добра. Пропагандисти неодноразово наголошували, що ця «операція», наприклад, покликана врятувати російськомовний народ, поневолений ярмом України. Тобто окупанти постають у ролі таких собі визволителів, які нібито проводять «операцію» задля порятунку.

Проте в Україні триває війна, і це зрозуміло без жодних оголошень. Усе ж таки, міжнародне право зосереджене не на словах і заявах, а на конкретних діях. Тому те, що відбувається, з точки зору міжнародного права є очевидною війною. Країна-терорист, маскуючись під поняттям «СВО», насправді здійснила широкомасштабний наступ на територію всієї України та вчиняє воєнні злочини з моменту вторгнення. Проте називаючи те, що відбувається, лише операцією, Росія розмиває реальність, щоб приховати свої справжні цілі в Україні. 

Це перший текст для нової рубрики «Новомова», яку «Детектор медіа» запускає у межах проєкту «Хроніки дезінформації», у якій розповідатиме та розтлумачуватиме нові лексеми, які агітпроп використовує для викривлення реальності.

Нагадаємо, новомова — штучна мова з роману-антиутопії Джорджа Орвелла «1984». У романі новомовою називають слова, які втрачають своє первісне значення і мають цілком протилежне значення. Наприклад: війна — мир. За сюжетом роману, такий метод використовувала тоталітарна партія. Саме він набув популярності й серед представників реальних тоталітарних режимів. Зокрема, нацистського і російського.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у своїх телеграм-каналах та у кремлівських ЗМІ. У повідомленні йдеться, що під час його виступу у Давосі Зеленський нібито «розкрив найслабше місце України» й запевнив, що це система протиповітряної оборони. Проте це — маніпуляція.

Насправді фактчекери StopFake дослідили кейс та виявили, що  пропагандистські ресурси опустили контекст, у якому це було сказано, і звели відповідь Зеленського лише до цієї фрази.

Пропагандисти спотворили цитату президента. Насправді це була відповідь на запитання, як Україна захищається від знищення цивільної інфраструктури Росією. Такий вигляд має справжня цитата:

«Захищати наші слабкі місця. Захищати ті місця разом із партнерами, куди б'є ворог. Система ППО. Це слабке місце у нас. Порівняно з іншими державами, може це й не слабке місце в Україні». Тобто йдеться про те, що загалом наша ППО є досить потужною, проте, на жаль, є влучання в об’єкти цивільної інфраструктури. Відтак, не з усіма ворожими ракетами чи дронами вона може впоратися. 

До того ж раніше Володимир Зеленський неодноразово говорив, що протиповітряна оборона в Україні досить сильна, і у 2023 році стане ще потужніше.

Поширюючи цю маніпуляцію, ворог намагається довести, що засоби української оборони чи, наприклад, зброя є недолугими та їх можна швидко знищити. Мовляв, жодна західна техніка не зрівняється з російською, вітчизняною.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику. У ньому йдеться, що Данія глибоко пошкодувала про передання Україні своїх гаубиць. Мовляв, тепер Данія залишилася без нічого, адже вона чекала дуже довго на гаубиці, які б у майбутньому становили оборонну основу країни. Автори повідомлення посилаються на слова військового аналітика, який нібито це сказав. Це — маніпуляція.

Фахівці проєкту StopFake пояснили, що насправді у коментарі данському виданню Berlingske військовий аналітик  Крістіан Крістенсен висловив занепокоєння з приводу того, що заміну 19 гаубицям Caesar знайти буде нелегко через реалії сучасного ринку зброї. Проте експерт не говорив, що рішення данського уряду передати Україні гармати є помилкою і що Данія «пошкодувала» про цей крок. Тобто такої офіційної позиції країни не було. Хоч і експерт наголошував у своїх працях на те, що гаубиці — важливий елемент в оборонній здатності країни. 

Пропагандисти поширюють цю маніпуляцію, щоб підживити наратив про те, що надаючи зброю Україні, інші країни залишаються без нічого та стають слабкими. У такий спосіб пропагандисти хочуть стимулювати західні держави не надсилати Україні зброю.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у своїх телеграм-каналах та в кремлівських медіа. У ньому йдеться, що Молдова готується до війни, а в цьому їй допомагають Захід і ВООЗ. Мовляв, західне керівництво в колаборації зі Всесвітньою організацією охорони здоров‘я влаштовує навчання з домедичної допомоги. Саме тому, на думку пропагандистів, Молдова готується до наступу. Проте це — неправда.

Фахівці проєкту StopFake розтлумачили, що країни Заходу не проводять жодної підготовки Молдови до війни з Росією —  це вкид та конспірологічна теорія прокремлівських ЗМІ. Тренінг ВООЗ для медиків із Молдови був спрямований на навчання лікарів надавати допомогу пораненим, які прибули з України.

Окремо представництво Всесвітньої організації здоров'я в Молдові наголосило, що потреба в проведенні таких тренінгів тісно пов'язана з російською агресією проти України. У ВООЗ зазначили, що набуті навички допоможуть медикам Молдови надавати необхідну допомогу біженцям з України, які постраждали від російської агресії. Жодних згадок про «підготовку медиків Молдови до бойових дій проти Росії» на тренінгу не було. 

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах й у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику на польську аудиторію. У ньому йдеться, що Зеленський підписав акт про капітуляцію ще під час візиту до США. Мовляв, один із високопосадовців взяв автограф у президента, а насправді це був не просто папірець із підписом, а справжній акт про капітуляцію. Відтак, Володимир Зеленський його підписав, навіть не знаючи про це, та й заразом визнав поразку у війні. Буцімто президенту скоро доведеться скласти свої обов’язки. Автори повідомлень до публікації додають імовірний акт капітуляції. Однак — це неправда. 

Насправді жодного акта про капітуляцію підписано не було. Ще від початку повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський казав, що Україна не капітулюватиме. Водночас серія переговорів, проведена між українською та російською сторонами у лютому-березні 2022 року, переконала українське керівництво, що Росія добивалася одного, а саме швидкої капітуляції України й визнання перемоги Росії. Проте Україна не погодилася й закликала до негайного припинення вогню Росією. Так званий документ, який прикріпили пропагандисти, містить орфографічні та лексичні помилки, що свідчить про його компіляцію. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти намагаються підживити наратив, що Америка хоче позбутися Зеленського: вона ладна аж на такі хитрощі заради цього. Нібито це все таємний план, змова проти президента, а він навіть не підозрює, як, мовляв, насправді його підтримують найвідданіші партнери.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах й у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У ньому йдеться, що ЄС і НАТО хочуть розв'язати світову війну. Декларація про співпрацю, нещодавно підписана між ЄС і НАТО, однозначно нібито свідчить, що НАТО керує Європейським Союзом. Пропагандисти запевняють, що керівники цих організацій хочуть розв'язати широкомасштабну війну, спрямовану на агресію проти Росії. Проте — це неправда. 

За словами аналітиків EU vs Disinfo, 10 січня 2023 року ЄС і НАТО підписали Спільну декларацію про співпрацю, яка акцентувала стратегічне партнерство між НАТО та ЄС, засудила російську агресію проти України та представила НАТО як основу європейської та американської колективної оборони. Декларація про співпрацю ЄС — НАТО спрямована на посилення механізму колективної оборони — цей документ не передбачає жодних агресивних дій проти Росії.

Відтоді, як Росія розпочала агресивні дії проти України, російські офіційні особи звинуватили НАТО у серії погроз і ворожих дій. НАТО є оборонним альянсом, основними цілями якого є підтримка миру та захист незалежності, безпеки та територіальної цілісності його членів.

В українському сегменті соціальних мереж поширюють відео із начебто Юрієм Луценком після тяжкого бою в Соледарі на Донеччині. Зокрема, на своїй особистій сторінці опублікував скрін з відео й волинський політик Володимир Бондар. Проте за даними фактчекерів проєкту  «Брехунець», це відео — діпфейк. 

Як ідеться у повідомленні фактчекерів, за допомогою спеціальних програм автори створили так званий діпфейк, адже на кадрах відео зображений чоловік у військовій формі, справді  схожий на українського політика Юрія Луценка. Протягом відео обличчя героя сильно рухається, воно збільшується чи зменшується у розмірах, що не властиво для живого, не підсобного відео. Аналітики переконані: автори ролика взяли фотографію військового й за допомогою комп'ютерних технологій наклали на нього обличчя Луценка. 

Ба більше, відео записане на кілька секунд та в ньому присутній лише музичний супровід, хоча сам військовий на відео мовчить і жодного коментаря не додає.

Проте Юрій Луценко справді бере участь у бойових діях на сході України й виконує завдання в районі Бахмута та Соледара. Про це на своїй сторінці у фейсбуці нещодавно написала його дружина Ірина Луценко. 

«Однак на відео, яке так активно поширюють користувачі соцмереж, зображений насправді не політик», — пишуть фактчекери. 

Після подій у Броварах 18 січня російська пропаганда почала поширювати меседжі, що росіяни співчувають загибелі українських дітей. Нібито, це акцентує «людяність» росіян, на відміну від українців, які «ненавидять» всіх росіян, зокрема й дітей. Мовляв, українці закликають знищувати російських дітей, щоб «з них не виросли орки».

У такий спосіб російська пропаганда використовує тактику «розлюднення ворога». Тобто навмисно зображує українців вкрай агресивними та мстивими. Це підживлює й пропагандистські меседжі про «нацизм українців». Схожу тактику агітпроп, використовував зокрема під час висвітлення вибухів у Криму. Вони писали, що нібито українці радіють, що у Крим нарешті теж прийшла війна.

Насправді українці виявляли співчуття до росіян навіть після 2014 року. Для прикладу, несли квіти, свічки та іграшки до російського посольства у 2015 році — після катастрофи російського літака. Чи у 2018 році — після трагедії у кінотеатрі Кемерово. Однак, повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на емоції українців. Станом на січень 2023 року через російську агресію в Україні загинуло щонайменше 459 дітей, понад 909 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Ці цифри не остаточні, оскільки триває фіксація і розслідування російських воєнних злочинів, зокрема й проти дітей, у місцях ведення бойових дій та на звільнених територіях.

Поширюючи меседжі нібито про «співчуття», агітпроп намагається приховати агресивну антиукраїнську риторику, прикладом якої можуть слугувати вислови російського пропагандиста Антона Красовського про українських дітей та схвальна реакція на них на проросійських ресурсах.

Такий меседж поширюють проросійські телеграм-канали як реакцію на вислови українських партнерів про постачання в Україну зброї. Зокрема, реакцію спричинила промова генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга на Давоському формі. Він наголосив, що Україна потребує значного збільшення постачання озброєння у ключовий момент війни.

У такий спосіб агітпроп підживлює наративи, що західна воєнна допомога «насправді» лише продовжує тривалість війни та збільшує кількість жертв. 

Мета цих меседжів — вплинути на емоційний стан українців, залякати та примусити здатись. Раніше пропагандисти поширювали схожий меседж, що прагнення миру і бажання ще більше наситити Україну зброєю — це взаємозаперечні дії.

Сьогодні, 18 січня, у Броварах, що на Київщині, впав гелікоптер поблизу дитсадка. Йдеться про гвинтокрил Державної служби з надзвичайних ситуацій, на борту якого перебувало керівництво Міністерства внутрішніх справ: міністр Денис Монастирський, його перший заступник і державний секретар. Внаслідок авіакатастрофи всі троє загинули. Також постраждали цивільні, які перебували поблизу місця, куди впав гвинтокрил. За інформацією заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, станом на 15 годину відомо, що загинуло 14 осіб, з них 1 дитина, поранення отримали 25 осіб, проте ці дані не остаточні.

Служба безпеки України вже відкрила провадження щодо катастрофи. Наразі у слідчих є три офіційні версії:

—    порушення правил польоту;

—    технічна несправність гелікоптера;

—    його умисне знищення.

Проте в анонімних телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, зокрема, й в тих, які керуються російською розвідкою, одразу після катастрофи з’явилося чимало повідомлень із так званими  версіями того, що сталося й хто у цьому винен. «Детектор медіа» виокремив і пояснює найпоширеніші дезінформаційні меседжі про трагедію в Броварах.

1.     Упав гвинтокрил Збройних сил України

Одразу після трагедії, ще до моменту, як про катастрофу повідомили українські посадовці й ЗМІ, в телеграм-каналах російських пропагандистів з’явився меседж, що у Броварах впав гвинтокрил Збройних сил України. У повідомленнях автори традиційно посилалися на власні джерела, не надаючи жодного підтвердження. Насправді в Броварах розбився гелікоптер Державної служби з надзвичайних ситуацій. Зокрема, інформація про це з’явилася на сторінках президента Володимира Зеленського. У повідомленнях президента також йшлося, що в гелікоптері на момент аварії перебував Денис Монастирський із командою.   

2.     Авіакатастрофа сталася через ППО

Це один із найпоширеніших меседжів російських пропагандистів щодо ймовірних причин падіння гелікоптера. Мовляв, гелікоптер із керівництвом МВС просто збила українська ППО. Далі версії щодо звинувачення операторів ППО різняться: в деяких дописах стверджували, що це зробили навмисно, у деяких навпаки наполягали, що це сталося випадково, але й тому, що ППО в Україні — несправна. По-перше, на момент падіння гелікоптера у Броварах і загалом на Київщині не було повітряної тривоги. За даними «Мапи тривог», востаннє повітряну тривогу на Київщині оголошували 14 січня, під час масованого ворожого ракетного удару. Тож імовірність того, що ППО працювала без потреби, не бачачи загрози з повітря — мізерна. По-друге, така версія не входить до списку офіційних, які розглядають слідчі СБУ. Однак російський агітпроп вже не вперше звинувачує в недбалості й відповідно — у злочинах операторів української системи ППО. Востаннє пропагандисти застосували цей метод у суботу, 14 січня, коли внаслідок падіння російської ракети було зруйновано під’їзд житлового будинку. Внаслідок катастрофи загинуло понад чотири десятки людей. Пропагандисти систематично поширюють фейки й маніпуляції щодо роботи ППО. Зокрема, це потрібно Росії, щоб звинуватити Україну в різних злочинах, які переважно відбуваються з вини самої Росії. Цього разу пропаганда знайшла привід вкотре звинуватити Україну в буцімто недбалості, через яку гинуть люди. 

3.     Україна приховує справжню причину катастрофи

Ще один меседж, який тиражують в анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях анонімів ідеться, що українська влада буцімто знає й приховує справжню причини катастрофи в Броварах. Мовляв, українці можуть навіть не чекати, адже правди їм не скажуть, бо вона їм не сподобається. Насправді ж говорити про причини авіакатастрофи до того, як закінчиться розслідування — зарано. Щоб достеменно стверджувати, хто винен у катастрофі, чи була вона випадковою тощо, — потрібні докази задля збирання яких СБУ й ініціювала розслідування та висунула перші офіційні версії. Проте такий меседж покликаний дискредитувати українську владу й вкотре підживити наратив щодо її нібито недбалості й байдужості до власного народу.

4.     Катастрофа сталася через дешеві гвинтокрили

Щоб створити видимість недбалої української влади, поширювався й меседж, що аварія буцімто сталася через погані гвинтокрили, які закупила Україна. Нібито йдеться про вживані гвинтокрили, які Міністерство внутрішніх справ закупило у Франції у вересні 2018 року. Мовляв, падіння гвинтокрила сталося через те, що він був вживаний і поганий, адже раніше від партії тих самих гвинтокрилів нібито відмовилися норвежці. Насправді немає даних про те, про який саме гвинтокрил ідеться й чи був він придбаний у Франції. Версія технічної несправності й справді є серед офіційних версій слідчих, однак стверджувати, що катастрофа сталася через це й, зокрема, через те, що українська влада свідомо закупила несправні гелікоптери — не можна, адже цьому немає наразі жодного підтвердження.

Крім цього, в анонімних телеграм-каналах поширюють версії збиття гвинтокрила з американського переносного зенітно-ракетного комплексу класу «земля — повітря» «Стінгер» або з безпілотника. Проте фактів, які б підтверджували ці версії, аноніми також не надають, і жодна з них не входить до переліку офіційних.

Російська пропаганда укотре спекулює на чутливих темах і намагається просувати свої наративи, згідно з якими саме Україна є агресором, а українська влада — не дбає про свій народ, адже через її недбалість і злочинні дії — гинуть люди. У цьому випадку пропагандисти роблять безпідставні та поспішні висновки, ігноруючи офіційні версії слідства.

Пропаганда розповідає, що нібито Україна стала однією з приватних військових компаній, афілійованих з НАТО. Мовляв, НАТО платить Україні гроші, забезпечує зброєю та розвідувальною інформацією. Також нібито НАТО вказує цілі, які Україна має вражати. Буцімто від цього страждають українці, адже мусять воювати

  Україна є суверенною і незалежною державою з демократично обраним президентом і парламентом. Україна не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Саме Росія розпочала війну у 2014 році, окупувавши частини українських територій. Росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року. Українська армія захищає українську територію та українців.  На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo.  

Через поширення таких меседжів Росія намагається дискредитувати підтримку України демократичними державами. Раніше поширювали схожі меседжі: мовляв, Україна — інструмент Заходу для підриву російської державності; війна в Україні — частина секретного плану Заходу задля знищення Китаю. Також пропагандисти стверджували, що Захід «координує» українські удари по російських військових об’єктах.

Російські медіа та  проросійські ресурси поширюють відео, на якому російський військовий розповідає, що нібито ЗСУ готували наступ улітку 2022 року на Ростов-на-Дону і Таганрог. Про це нібито свідчать позначки на картах, знайдених на залишених українських позиціях під Авдіївкою. Це — фейк.

Як пише VoxCheck, російський військовий показує радянську, а не українську мапу. На ній немає жодних позначок українською, лише російською. Маріуполь позначений як Жданов — так місто називали з 1948 по 1989 роки. Тобто мапу створили не пізніше 1989 року. На ній також можна помітити гриф «Для служебного пользования», тоді українською правильно — «Для службового користування». Немає інформації хто саме та навіщо наносив на карту позначки, які демонструє військовий. У такий спосіб Росія чинить спроби зробити агресором Україну, підірвати її авторитет на міжнародній арені.

Колишній депутат проросійської партії «ОПЗЖ» Віктор Медведчук, якого Україна звинувачує у державній зраді й позбавила громадянства, у російському медіа «Известия», яке називає війну в Україні «українським питанням», опублікував статтю про нібито «анатомію» сучасного воєнного протистояння України та Росії, а також про роль Заходу у цій війні. У своїй роботі він просуває чимало дезінформаційних меседжів, які відтворюють позицію російського агітпропу. «Детектор медіа» підготував добірку з них. 

1. Європейський Союз має амбіції колонізатора

У своїй статті Віктор Медведчук висловлює думку про прагнення ЄС створити собі колонії. Відповідно до статті, після перемоги у холодній війні Європа намагається «поглинути» свого супротивника, тобто Росію та пострадянські країни. Як аргумент до цього він використовує війни в Грузії та Сирії. Мовляв, Європейський Союз намагається роздробити держави та поглинути їх.

Насправді ж війни з Грузією та Сирією відбувалися за безпосередньої участі та навіть з ініціативи Росії, тому говорити про амбіції колонізатора можна, але їх проявляють не країни ЄС, а якраз Росія. Саме Росія є агресором, адже саме вона розпочала війну в Україні ще у 2014 році — із захоплення Криму й бойових дій на Донеччині та Луганщині. Однак цей меседж співзвучний із позицією російської пропаганди, яка роками намагається виставити агресором когось іншого. 

2. Україна отримала незалежність без національно-визвольної боротьби

У статті йдеться, що незалежність Україна отримала через домовленість із Москвою, яка навіть підштовхувала нашу державу до цього рішення, адже воно було вигідне для Росії в економічному сенсі. Насправді ж Україна виборювала свою незалежність чи не впродовж 300 років, перебуваючи у складі, зокрема, Російської Імперії й Радянського Союзу.  

Якщо ж говорити власне про здобуття незалежності, то 1 грудня 1991 року відбувся референдум щодо потреби в проголошенні незалежності. Тоді явка на виборчих дільницях була безпрецедентною — 31 891 742 осіб. На той момент це становило 84% всього населення. За незалежність тоді проголосувало 90% громадян, всього 7% висловились проти та ще 2% бюлетенів були визнані недійсними. 

Напередодні референдуму президія Верховної Ради звернулася до народу зі словами, що «не підтримати незалежність означає підтримати залежність», однак немає такої країни до залежності від якої Україна б прагнула. Меседж про так звану подаровану незалежність — не новий для російської пропаганди. Росія роками намагається створити видимість, що Україна стала незалежною лише завдяки їй, і загалом, агітпроп намагається просунути думку, що України взагалі б не було якби не Росія. 

3. Україна почала просувати антиросійську пропаганду і це спричинило створення «двох Україн»

На думку Медведчука, після першого Майдану, тобто після Помаранчевої революції, Україна почала просувати антиросійську пропаганду. Нею він називає взяття курсу на вступ до Європейського Союзу і НАТО, а також відновлення певних сторінок історії України. Зокрема, такою антиросійською пропагандою буцімто була політика Ющенка щодо Голодомору. Зокрема, визнання його геноцидом українського народу. 

Фактично, навіть після проголошення європейського курсу політика щодо Росії в Україні не змінилась. Винятком стала хіба орієнтація на європейські цінності, які, як стверджує Медведчук у своїй статті, намагалась прищепити й Росія своєму народу. Проте в Україні запроваджували законодавчі норми, які працювали на поширення української мови тощо. Така політика із захисту державної мови згідно з російським наративом також є антиросійською. Російську мову в Україні ніхто не забороняв, ба більше — не забороняє й досі. 

Збільшення кількості антиросійської пропаганди в інформаційному потоці, стверджує Медведчук, спричинило виникнення «двох Україн»: одна з них проросійська, а інша — антиросійська.Такий підхід наштовхує на думку про роз'єднаність України та етнічну приналежність проросійської, тобто південно-східної, частини до країни-агресорки. Існування «двох Україн» — поширений меседж, який просуває російська пропаганда, і Медведчук зокрема. Ця теза і справді покликана розділити українське суспільство, налаштувати людей з різних регіонів один проти одного. 

4. Україна пов'язана з Росією культурно та ментально 

Спорідненість культур українського та російського народу — ще один меседж, який дуже часто використовують ворожі ЗМІ. Вони пишуть, що відмовляючись від російської культури, ми втрачаємо значну частину своєї власної. Медіа Росії активно маніпулюють думкою про спільний культурний простір та історію задля емоційного тиску. Медведчук також згадав цей меседж у своїй статті.  

Україна перебувала у складі Російської імперії, а потім у СРСР загалом 300 років, і увесь цей час проросійськи налаштована влада цих держав провадила доволі жорстоку політику щодо української мови, культури та економіки. Найвідоміші заборони української мови — Валуєвський циркуляр та Емський указ, однак всього українську забороняли 134 рази. Через це культурні продукти, створені українцями, теж нерідко писалися російською. Зокрема, книжки чи опери, а все написане російською Москва привласнює собі.

Говорити про спорідненість наших народів не можна, адже українців стримували силою та неодноразово придушували визвольну боротьбу. До прикладу, так сталося після проголошення Українською Центральною радою четвертого універсалу про незалежність української Народної Республіки.

5. Для закінчення війни Європа має врахувати інтереси Росії

У своїй статті Медведчук висловлює думку, що закінчення війни можливе лише за умови врахування інтересів Москви. Вони ж полягають у збереженні окупованих територій у складі Росії.

Держава-агресор намагається схилити Україну до переговорів, щоб закінчити війну на вигідних для себе умовах, однак президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що мир можливий лише за умови деокупації усіх територій відповідно до кордонів 1991 року. Просування думки про «інтереси Москви» означає ні що інше, як черговий ультиматум.

6. Українській політичній верхівці не потрібен мир

На переконання Медведчука, українська влада не зацікавлена у мирі. Нібито вони продовжують вести війну, щоб отримати більше грошей та зброї. Загалом, Росія не залишає спроб дискредитувати українських політиків.

Насправді подібне твердження не є правдивим, адже на початку війни Зеленський звертався до Путіна та просив про особисті переговори, але він відмовився. Зараз же Україна вийшла з переговорного процесу через невигідні умови, які пропонує Росія. 

Мир потрібен Україні, однак не «будь-який», а зі збереженням державності, суверенітету та гарантіями безпеки. Не має бажання закінчувати війну саме Росія, бо її військові все ще перебувають на території України та продовжують вбивати українців, руйнувати українські міста, села й інфраструктуру. 

Росія не вперше поширює меседжі й маніпуляції щодо відновлення перемовин з Україною. Наприклад, нещодавно агітпропаганда також розповідала про «свої інтереси» у переговорному процесі з Україною. Не залишили без уваги й постачання зброї Україні, яку російські пропагандистські ЗМІ назвали театральною постановкою.  

Меседжі, висловлені Віктором Медведчуком, повторюють тези російської пропаганди і їхнє поширення має ту саму мету: виправдати агресію Росії в Україні; пояснити її так званою історичною справедливістю; створити видимість, що Україна без Росії і її культури не є повноцінною; знецінити боротьбу українського народу за свою державність.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах і в телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику. У ньому йдеться, що війна надала можливість США й іншим союзникам України вивчити, як їхня система озброєння поводиться під час інтенсивного застосування. Мовляв, Україну використовують як полігон й насправді країни-партнери тільки переймаються за власну вигоду. Автори повідомлень додають як доказ до публікації ймовірний матеріал від CNN, де нібито про це розповідається. Проте це — маніпуляція.

Насправді пропагандисти змінили заголовок статті за допомогою графічного редактора. Якщо оригінальна назва матеріалу «How Ukraine became a testbed for Western weapons and battlefield innovation» — «Як Україна стала місцем випробувань для західної зброї та інновацій на полі бою», то пропагандисти спотворили заголовок і назвали це «лабораторією». Однак у матеріалі справді йдеться, що Україна випробовує новітні зразки озброєння, й решта країн можуть визначити її ефективність. На противагу цьому, автори статті розповідають, як винахідлива українська армія експлуатує та лагодить зброю. Тобто вороги спотворили контекст усього матеріалу та виділили тези, які вигідні пропаганді. 

Пропагандисти поширюють цю маніпуляцію, щоб підірвати довіру українців до країн Заходу, які допомагають Україні у війні з Росією. Нібито їхня мета — не захист територіальної цілісності України, а лишень випробування своєї зброї задля власного зиску. Вороги хочуть спотворити реальність і показати, що усім нібито байдуже до долі України. 

Російські пропагандистські ЗМІ поширюють інформацію, що нібито український посол Вадим Пристайко у своєму інтерв'ю виданню Newsweek визнав «колосальні втрати» української армії та відзначив, що люди гинуть «в інтересах Заходу».

Насправді ж ворожі медіа посилаються на цитату, вирвану з контексту. Дипломат говорив, що люди гинуть від російських обстрілів та ракетних ударів. Про втрати військових «в інтересах Заходу» не йшлося взагалі.

Як повідомляють аналітики StopFake, цитата, якою маніпулюють російські ЗМІ, стосувалася руйнувань і загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення, яке триває уже майже рік. До того ж він мав на увазі не лише військових, а й цивільних, які страждають від російської окупації. Агітпропаганда пише про «інтереси заходу», хоча насправді дипломат їх не згадував. Це маніпуляція, метою якої є звинувачення союзників України в її втратах. 

Російські ЗМІ часто пишуть про Захід та його причетність до війни в Україні. Зокрема, вони маніпулюють темами постачання зброї та називають Володимира Зеленського «маріонеткою» у війні Заходу проти Росії. Нещодавно медіа ворога також писали, що нібито Києву не дозволяють йти на переговори та зупинити війну, хоча це Росія намагається ставити ультиматуми щодо умов переговорного процесу.

14 січня внаслідок ракетного удару російських військових по 18-під’їздному будинку в Дніпрі, де мешкало понад 1100 людей, щонайменше 10 осіб загинуло, серед яких 15-річна дівчина, і 64 дістали поранень. Російські пропагандисти поширили низку меседжів, які відбілюють злочин Росії і звинувачують у трагедії українських військових і владу.

Росія жодного разу не завдавала удару по мирних жителях

Проросійські блогери запевняють, що ракетні удари російських військових — точні та завжди потрапляють у ціль. Цього разу цілями були об’єкти енергетичної інфраструктури та позиції протиповітряної оборони України.

У будинок потрапила ракета ППО

Мовляв, ракета ППО зруйнувала цілий під'їзд багатоповерхового житлового будинку у Дніпрі. Нібито внаслідок попадання сталася вторинна детонація, найімовірніше, це результат вибуху газу. 

Ніхто не дізнається правду, незалежних експертів не запросять

Мовляв, Україна звинуватила росіян, а Росія — Україну. Цей спірний кейс можна було б розв'язати,  надіславши незалежних експертів, але під час війни цього ніхто не робитиме і кожен звинувачуватиме один одного.

За жертовну смерть українців ЗСУ отримають від Заходу новітні танки

Нібито удар по будинку українська влада використає для того, щоб випросити у Заходу військову допомогу. Мовляв, Зеленський у безпеці й він готовий воювати до останнього мирного українця.

Насправді будинок в Дніпрі зруйнувало ударом російської балістичної ракети. За даними голови Дніпропетровської облради Миколи Лукашука, її випустили з дальнього бомбардувальника Ту-22м3. Саме в цей час в усій Україні тривала повітряна тривога, й влучання російських ракет були не лише в Дніпрі, а й в інших населених пунктах України. Зокрема, на Львівщині. Проте російська пропаганда укотре прагне виправдати злочини росіян проти мирних українців й звинуватити у вбивстві цивільних Україну. Такий метод пропагандисти застосовують чи не щоразу після того, як внаслідок російських ударів гинуть люди. Наприклад, Росія заперечувала свою причетність до смерті людей в Краматорську чи Вінниці, які загинули внаслідок падіння ракет на публічні місця. Крім цього, Росія регулярно стверджує, що б’є лише по інфраструктурних об’єктах. Однак це — неправда, адже російські ракети неодноразово влучали як в житлові будинки та спричиняли трагедії, так і в торговельні центри, вокзали тощо.

До слова, в одному з пропагандистських телеграм-каналів у час, коли в Україні тривала повітряна тривога, з’явилося повідомлення, що в небі над Україною на той момент було 80 ракет. У повідомленні також йшлося, що не всі вони влучатимуть в інфраструктурні об’єкти.

Пізніше пропагандисти почали ширити слова радника Офісу президента Олексія Арестовича, який нібито погодився з тим, що вибух у будинку стався через роботу ППО. Буцімто ракету, яка летіла над Дніпром, збили й вона вибухнула при падінні на під'їзд житлового будинку. Ці слова Арестовича масово розтиражували російські пропагандисти, стверджуючи, що Україна сама визнала свою провину в смерті цивільних. Однак слова Олексія Арестовича не є офіційною позицією України в цьому питанні. Як пише проєкт «НотаЄнота», за словами речника Повітряних Сил України Юрія Ігната, запуск ракети над Дніпром відбувався з бомбардувальника дальньої дії Ту-22М3 з Курської області та Азовського моря. Загалом було 5 пусків таких ракет. Х-22 називають «убивцею авіаносців». Ракета, бойовою частиною 950 кілограмів, може оснащуватись ядерною боєголовкою. Вона призначена для знищення авіаносних груп у морі. Такі ракети не застосовують у містах, проте саме її Росія запустила над Дніпром. 

За кілька годин Арестович висловився щодо своїх слів на сторінці у фейсбуку. Радник Офісу президента не заперечував, що справді казав в ефірі про падіння ракети ППО. Проте зазначив, що ніхто не звинуватить Україну в підриві будинку, адже світ все зрозуміє правильно. Такі слова радника сприйняли неоднозначно, то ж у коментарях до допису його запитали, чи справді трагедія виникла через українську ППО. Арестович зазначив, що вибух трапився внаслідок дій Росії. 

На ситуацію ще раз  зреагували й у Командуванні повітряних сил України й повідомили, що радіолокаційні засоби виявили приблизне місце запуску, висоту, швидкість польоту. «Жодних сумнівів, що це була саме ракета Х-22 – немає. У Збройних силах України немає вогневих засобів, здатних збивати цей тип ракет», — заявили у відомстві. 

Про це заявила російська пропагандистка в одній з телепрограм. За її словами, з території України, куди заходила російська армія, в Європу масово вивозили дітей-сиріт та дітей з інвалідністю, які були без опікунів і сотнями пропадали безвісти. Мовляв, українські діти зникали у Польщі, у Великій Британії, у Нідерландах, де зокрема навесні зникло 170 українських підлітків і нібито вони швидше за все стали жертвами трансплантологів чи педофілів. Пропагандистка посилається на інформацію з видання dutchnews.nl.

Журналісти StopFake знайшли публікацію на сайті dutchnews.nl, що стала першоджерелом для російських пропагандистів. У публікації DutchNews, яка посилається на новину нідерландського телеканалу NOS, не йдеться про зникнення 170 підлітків з України.

Російські пропагандисти суттєво спотворили повідомлення нідерландських ЗМІ, де обговорювалося питання реєстрації дітей з України, які прибули до країни без супроводу батьків.

Частина дітей отримала своїх опікунів, чимало неповнолітніх прибули до країни у супроводі далеких родичів, дорослих сестри, брата тощо. У публікації йдеться, що правозахисні організації наполягають на обов’язковій реєстрації й наданні таким дітям опікунів, оскільки діти-біженці з України без реєстрації й опікунів можуть стати жертвами насильства, жорстокого поводження та експлуатації. Проте в жодному з їхніх звітів не йдеться про масове зникнення неповнолітніх з України на території ЄС.

За версією російської пропаганди, Україна не захищає дітей і під час евакуації прирікає їх на торгівлю органами. Мовляв, Росія — не агресор, вона хоче врятувати українських дітей від злочинів української влади та «евакуювати» на територію Росії, де безпечніше, ніж в Україні і Європі. У такий спосіб Росія виправдовує війну з Україною і примусове вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій у невідомому напрямку та без можливості рідним і опікунам вийти з ними на зв'язок.

Упродовж останніх днів проросійські телеграм-канали поширюють мережею інформацію про те, що найближчим часом відбудеться наступ із Білорусі. Нібито західні області України масово готуються до оборони — по всій території риють окопи й мінують.

Насправді «вторгнення з Білорусі» — один із найпоширеніших меседжів російської пропаганди.

Вкидаючи думки про підготовку України до наступу з боку Білорусі в український медійний простір, пропагандисти намагаються нагнати паніки і підсилити страхи в українців.  

Російські пропагандистські ЗМІ з посиланням на видання The Wall Street Journal повідомили, що західні та українські чиновники та аналітики закликали Збройні сили України залишити Бахмут і відійти на нову лінію оборони, поки такий відхід ще можливий. Мовляв, битва за Бахмут відбувається на умовах Росії, через що Збройні сили України втратили сили, необхідні для весняного наступу.

Насправді стаття у The Wall Street Journal під назвою «Росія зміцнює свої позиції на сході України, оскільки боротьба за Бахмут посилюється» («Russia gains ground in east Ukraine as fight for Bakhmut intensifies»), на яку посилаються російські ресурси, не містить жодних закликів до української армії залишити Бахмут. Стаття описує ситуацію на цій ділянці фронту, де за даними Міноборони Великої Британії російські війська та члени ПВК Вагнера «найімовірніше контролюють більшу частину Соледара за 6 миль на північний схід від Бахмута». WSJ пише, що оточення ЗСУ росіянами в Бахмуті наразі малоймовірне.

У статті наведені цитати президента Володимира Зеленського, військового журналіста Юрія Бутусова та заступниці міністра оборони України Ганни Маляр. Їхні слова зводяться до того, що навіть із захопленням Соледара російська армія нічого не досягне і що битва за Соледар триває. Ніхто з українських представників не сказав, що ЗСУ нібито «продовжують зазнавати невдач».

Бахмут і Соледар у Донецькій області залишаються місцем, де ведуться одні з найзапекліших боїв між Збройними силами України та російськими окупантами. Російські пропагандисти використовують інформаційне поле в цих битвах, поширюючи фейки про нереальні пересування або використовуючи фейкові заклики про відступ, як у разі зі статтею WSJ. Це їм потрібно для демонстрації успіхів у війні після серії поразок від ЗСУ.  Детальніше. 

У мережі поширюють інформацію про важкопоранених бійців ЗСУ, що нібито прибули до Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова НАМН України. У повідомленні стверджується, що військовим катастрофічно бракує крові. Проте це — фейк.

На кейс у мережі звернули увагу фактчекери проєкту «НотаЄнота». Як стверджують фактчекери, інформація швидко набула популярності та отримала понад дві тисячі поширень. Репости зробили відомі особистості. Наприклад, офіцер армії Ізраїлю Ігаль Левін і українська телеведуча Наталія Мосейчук.

Насправді ця інформація є неправдивою. На офіційних сторінках Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова НАМН України немає жодної інформації про прибуття важкопоранених. Також варто додати, що від 24 лютого 2022 року в Україні жодного разу не було дефіциту крові та її компонентів. На платформі ДонорUA вже зареєстровано понад 100 тисяч добровольців, що дає змогу закрити всі потреби крові як для військових, так і для цивільних.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти прагнуть посіяти паніку й показати, що ситуація на фронті дуже погана, адже поранених багато і їм критично бракує крові.

Російські медіа та  проросійські ресурси поширюють інформацію, що нібито Туреччина постачає Україні касетні бомби часів холодної війни. Першоджерелом повідомлень є стаття в американському виданні Foreign Policy. Її автори посилаються на анонімні джерела нібито серед офіційних осіб США та ЄС. Це — фейк.

Повідомлення спростував посол України в Туреччині Василь Боднар. Він зазначив, що інформацію про постачання касетних бомб поширюють навмисно, щоб підірвати українсько-турецькі відносини та створити негативний імідж України та Туреччини у світі. Як пише StopFake, матеріал Foreign Policy «Туреччина відправляє в Україну касетні бомби часів холодної війни» містить оціночні судження без конкретних доказів, наданих свідками чи учасниками такого постачання.

За даними міжнародної групи боротьби з використанням касетних снарядів Cluster Munition Coalition, у 2022 році російська армія сотні разів використала їх у десяти з 24 регіонів України. При цьому могли постраждати понад 600 мирних мешканців. У такий спосіб російська пропаганда викристовує тактику віддзеркалення та намагається приховати власні злочини. 

Таке повідомлення шириться соціальними мережами й ворожими телеграм-каналами. У ньому йдеться, що Росія наразі перемагає Україну, і це навіть відзначили у США. Мовляв, там переконані, що Україна програє у війні з Росією. Як доказ пропагандисти посилаються на матеріал інформаційного агентства Reuters, у якому журналісти нібито розповідають про це. Проте це — неправда.

Насправді як кажуть фахівці StopFake, в Міноборони США не говорили про тотальний успіх Росії й навіть на окремих ділянках. Проте справді в останніх брифінгах Міноборони США йшлося про те, що хоч за Бахмут ведуться важкі бої, Україна продовжує утримувати місто. Відтак, у США не визнали дії російських військ повністю успішними. 

Пропагандисти поширюють такі повідомлення, аби переконати свою аудиторію та світ, що Росія перемагає й це, буцімто, бачать навіть союзники України. Наприклад, США. Так російська пропаганда намагається створити свою альтернативну реальність, запевняючи, що росіянам невдовзі слід чекати на перемогу.