Пропагандисти поширюють у медіа інтерв'ю з українським військовополоненим, який нібито чув від своїх командирів погрози «стріляти в спину». Утім це дезінформація. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Його фахівці нагадують, що, по-перше, полонені під тиском змушені говорити те, що вимагають окупанти, включаючи фальшиві зізнання у злочинах чи інші брехливі заяви. Росіяни практикують тортури та вбивства полонених, грубо порушуючи закони війни. По-друге, методи, подібні до сталінських загороджувальних загонів, відновлені саме в російській армії, де кадировські підрозділи «Ахмат» виконують цю функцію. Ще в березні 2022 року СБУ оприлюднила перехоплену розмову російського бойовика, який зізнавався, що їхнє завдання — утримувати відступ російських солдатів. У такий спосіб Росія знову використовує тактику «віддзеркалення», звинувачуючи українську сторону у своїх власних злочинах.

Мета поширення цієї дезінформації — підірвати довіру українців до свого військового командування та державних інституцій, викликати сумніви щодо професіоналізму і моральності української армії, а також внести розкол у суспільство. Така тактика допомагає російській пропаганді сформувати уявлення про Україну як про державу з хаосом у лавах збройних сил, де начебто існує жорстоке ставлення командирів до підлеглих. Це також слугує для виправдання жорстокості російської армії, проєктуючи власні практики на ворога.

Пропагандисти стверджують в медіа, що Збройні сили України (ЗСУ) нібито розстрілюють військовополонених, знущаються над цивільним населенням, обстрілюють житлові будинки на Курщині, а також створюють концтабори в прикордонних районах Росії. Втім це - неправда.

На це звертає увагу Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Його фахівці з’ясували, що пропагандисти вже роками поширюють подібні фейкові заяви про «злочини» ЗСУ, але у них немає жодних доказів. Насправді ЗСУ діють відповідно до міжнародного права та суворо дотримуються Женевських конвенцій. Жоден із російських фейків про «звірства» українських військових за весь час війни не був підтверджений жодним незалежним розслідуванням або міжнародними організаціями. Додатково, російські військовополонені, які утримуються в Україні, мають всі необхідні права та отримують ставлення відповідно до міжнародних норм.

Російська пропаганда намагається створити образ українських військових як «злочинців» і «карателів», щоб підірвати міжнародну підтримку України та виправдати агресію Росії. Такі фейки мають на меті також розпалити агресію та ненависть серед російського населення до українців, стимулюючи підтримку так званої «спеціальної військової операції» і залучення нових добровольців на війну. Поширення таких фейків допомагає Москві відволікати увагу від своїх реальних злочинів в Україні, зокрема масових вбивств цивільних, катувань і негуманного утримання полонених. 

Росія активно заявляє, що «київський режим відмовляється забирати бійців ЗСУ, які здалися в полон». Пропаганда також використовує військовополонених для створення різних відео, в яких просувається теза, що українцям «у полоні краще, ніж вдома».

На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони стверджують, що з моменту повномасштабного вторгнення Росія використовує українських військовополонених для своїх пропагандистських цілей. У такий спосіб Росія вкотре порушує міжнародне право та Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, згідно з якою військовополонені мають право на повагу до їхньої особистості та честі, повинні бути захищені від актів насильства, залякування, а також образ та надмірної уваги з боку публіки. Крім того, Росія порушує міжнародне право, не допускаючи такі організації як Червоний Хрест, до українських військовополонених, що перешкоджає об'єктивній оцінці умов їх утримання.

Меседж про те, що Україна не бажає забирати своїх військовополонених, не відповідає дійсності. Українська влада постійно наголошує, що її позиція — обмін за принципом «всіх на всіх». Цей підхід спрямований на повернення всіх українських військовополонених у рамках всеосяжного обміну. Ця концепція обговорювалася на нещодавньому Саміті миру в Швейцарії. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що по кожному з питань будуть створені робочі групи, і вже є країни, які організують окремі зустрічі з цих тем. Тимчасом Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець стверджує, що єдина проблема в реалізації цієї ідеї — небажання саме російської сторони. Небажання Росії проводити такий обмін підтверджується і тим, що Україна нещодавно була змушена відкрити вже третій табір для утримання російських військовополонених.

Україна завжди готова до обміну полоненими і бере участь у них за першої ж можливості. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну з полону було повернуто вже понад 3 тисячі українців, а 25 червня відбувся черговий обмін.

Також не відповідає дійсності меседж про те, що українським військовим у російському полоні «краще, ніж вдома». Цю дезінформацію спростовують звіти міжнародних правозахисників. Наприклад, у звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) за період з 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року йдеться, що «катування українських військовополонених і жорстоке поводження з ними в російських місцях інтернування є поширеним і систематичним, а умови утримання не відповідають вимогам міжнародного гуманітарного права». «85% з 60 військовополонених, опитаних УВКПЛ, надали детальну інформацію про те, як російські військовослужбовці чи посадові особи катували їх або жорстоко поводилися з ними під час перебування в полоні. Найпоширенішими методами катувань були побиття, удари електричним струмом, погрози стратою, імітація страти та перебування в незручних позах», — зазначається у звіті. Україна надає повний доступ міжнародним організаціям до місць утримання російських військовополонених, чого не робить Росія.

Поширюючи подібну дезінформацію, Росія хоче виправдати вторгнення в Україну та дискредитувати українську владу.

Російські пропагандисти пишуть, що Україна вже чотири місяці відмовляється обмінювати 500 українських військовополонених, адже Зеленський відібрав тільки 38 «азовців», а всі інші Україні, як дописують у фейкових повідомленнях, «не потрібні».

Аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснюють, що це просто пропагандистський вкид, адже Україна докладає максимум зусиль, щоб всі полонені якомога швидше повернулися до дому, до своїх близьких і рідних. При чому українська влада постійно наполягає на процедурі обміну за принципом «всіх на всіх».

Натомість росія використовує українських полонених як засіб тиску на Київ і українське суспільство. Наприклад, 17 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Москва продовжує односторонньо блокувати обмін полоненими.

Пропагандисти продовжують стверджувати, що Росія нібито дотримується міжнародних норм у своїй агресії проти України. Цього разу агітпроп розповсюдив дезінформацію про «дотримання Росією Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими». Російські медіа стверджують, що «Росія ставиться гуманно до українських полонених» і «українці дивуються хорошому ставленню в російському полоні».

Насправді Росія неодноразово порушувала основні принципи Женевських конвенцій, скоюючи напади на цивільне населення, медичні установи та медичний персонал, а також нехтувала принципом гуманного ставлення до військовополонених. Усі ці факти були повторно зафіксовані незалежними комісіями, що діють під егідою Організації Об'єднаних Націй, про що нагадує StopFake.

Наприкінці березня 2024 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні опублікувала черговий звіт (грудень 2023 — лютий 2024), у якому йдеться про різке зростання кількості випадків катувань і страт українських військовополонених з боку російських окупантів. На 28 сторінках документа, що складається зі 110 пунктів, описано задокументовані експертами ООН факти катувань, знущань, сексуального насилля і страт як мирних українців з боку окупантів, так і військовополонених.

У звіті підкреслюється, що катування та жорстоке поводження щодо українських полонених з боку росіян дуже поширені і є «звичайним явищем». За даними ООН, жертвами різних видів катувань стали 96% українських військовополонених (58 людей з 60 опитаних).

Найбільш поширеними методами катувань експерти ООН назвали побої, катування електричним струмом, загрози розстрілом, імітацію страти, вплив холоду та води, позиційні катування, коли жертву примушують залишатися в одному фіксованому положенні тривалий час. Українські військовополонені розповіли комісії про практику позбавлення сну, заборону використання туалетів, катування голодом та спрагою, гучними звуками і російськими піснями. Опитані ООН полонені повідомили, що умови утримання в російських колоніях поліпшилися за місяць до їх обміну — для того, щоб приховати сліди численних катувань українців.

Окремим пунктом у звіті ООН описані російські катування сексуального характеру. 65% українських полонених — 39 людей із 60 опитаних — піддавалися сексуальному насильству або погрозам таким насильством з боку окупантів. Йдеться про спроби зґвалтування, погрози зґвалтуванням та кастрацією, побої або застосування електрошоку до геніталій, а також неодноразове примушення до роздягання, — повідомляється у звіті ООН.

У мережі поширюється відео, в якому колишній позаштатний радник Офісу Президента України Олексій Арестович нібито звинувачує Валерія Залужного у збитті літака Іл-76 з метою підставити Офіс Президента. У відео також заявляється, що на борту літака нібито перебували військовополонені бригади «Азов». Однак це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що Арестович ніколи не робив таких заяв, а відео є дипфейком, зробленим за допомогою штучного інтелекту. Не знайдено жодних свідчень або коментарів Арестовича в соцмережах, які підтверджували б цю історію. Крім того, про фальсифікацію свідчать некоректна міміка та невідповідність використаного терміна «полк “Азов”» фактичній назві бригади. Результати перевірки відео за допомогою інструментів, таких як Deepware і AI Speech Classifier, підтвердили ймовірність його створення з використанням ШІ. До того ж фахівці виявили, що кадри для створення цього фейку були взяті з прямого етеру на ютуб-каналі Арестовича, але спікер не згадував Іл-76, а стрим відбувся за день до події.

Пропагандисти створюють і поширюють подібні фейки, щоб відвернути увагу від злочинів росіян та розпалити суперечку в політичній еліті України.

В інтернеті поширюється інформація, нібито на утримання одного військовополоненого в Україні витрачають 10 тисяч гривень щомісяця, і якщо сума буде меншою, це є порушенням прав людини. Водночас на пенсії українців держава виділяє лише 2500 гривень щомісяця. Втім це - неправда.

На це звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що у витрати на утримання полоненого входять не лише одяг і їжа, а й оплата комунальних послуг, робота персоналу та охорони. Для росіян не створювалися спеціальні умови, адже на утримання ув'язнених в Україні витрачається така сама сума. У березні 2023 року заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявила, що на одного військовополоненого в Україні витрачається близько 10 тисяч гривень на місяць. Проте ця сума включає в себе не тільки одяг та харчування полоненого, а й оплату комунальних послуг, облаштування місця утримання, роботу персоналу та охорони та інше. У Женевській конвенції про поводження з військовополоненими не вказано конкретної суми, яку має виділяти держава для їх утримання. Кожна країна сама визначає цю суму. Полонені також залучаються до праці в таборі, і їхня праця частково компенсує витрати. 

Щодо пенсій, то у 2024 році з держбюджету виділять понад 271 млрд гривень на їх виплату. Середній розмір пенсії в Україні перевищує 5300 гривень. Витрати на полонених і пенсії порівнювати некоректно, оскільки це різні категорії витрат, пов'язані з захистом прав людини та соціальною підтримкою населення. 

Своїми заявами користувачі намагаються посіяти ворожі настрої в суспільстві та підкреслити, що Україна нібито не дбає про власних мешканців. «Детектор медіа» нещодавно спростовував інші маніпуляції, пов'язані з українськими полоненими. 

Українські користувачі додатку Signal, що популярний у військовослужбовців, отримують повідомлення із закликом здаватися в полон. Нібито за певною частотою українські військові можуть добровільно «обрати життя».

Кейс дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Агітпроп змавпував український проєкт «Хочу жить», що з’явився у 2022 році завдяки Головному управлінню розвідки Міноборони України, де росіяни можуть здатися в полон. Доступ до табору полонених в Україні мають Червоний Хрест, ЗМІ, а ще він відповідає стандартам Женевської конвенції.

Проте українців, що перебувають у російському полоні, катують, вчиняють психологічне насильство, а міжнародні організації не мають доступу до місць їх утримання. Росіяни також вчиняють масові вбивства. Як повідомило ГУР, «28 липня на території колишньої виправної колонії №120 в місті Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, яка зараз використовується як місце утримання українських військовополонених, відбувся потужний вибух». Внаслідок цього загинули українські полонені. Станом на 28 липня 2023 року з 59 повернутих тіл загиблих людей ідентифікували 52.

Агітпроп намагається відвернути увагу та зняти з себе відповідальність за катування, неналежне поводження та вбивства українських військовополонених, мовляв, вони створили всі умови для безпечної здачі в полон. Раніше ми спростовували фейк про те, що командир «Азову» Денис «Редіс» Прокопенко повторно потрапив у полон.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна нібито порушує Женевські конвенції, коли скеровує на передову військових, які повернулися з полону. Мовляв, керівництву України байдуже до військових, тож вони роблять усе як їм заманеться. 

За кейс  узялися фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що така теза безпідставна. У міжнародному гуманітарному праві справді є варіант обміну полоненими, згідно з яким колишній військовополонений зобов'язаний НЕ повертатися на військову службу. Проте це один із варіантів, тож немає доказів, що Росія та Україна домовилися саме про таке звільнення з полону, адже існують й інші формати обміну полонених. 

У міжнародному праві немає єдиного правила, що всі колишні військовополонені зобов’язані відмовитися від участі в бойових діях. Як зазначає Йерун ван ден Бугард, дослідник, консультант із міжнародного права Юридичного департаменту МЗС Нідерландів, у міжнародному гуманітарному праві передбачені 4 опції звільнення військовополонених до завершення бойових дій:

Достеменно невідомо, який із цих варіантів обрали Росія та Україна. Українські органи, які займаються обміном військовополонених, не повідомляли, що звільнені бійці не зможуть знову повернутися у стрій, і не розкривали всіх деталей переговорів із Росією. Колишні полонені також не можуть публічно розповісти про всі подробиці. Водночас є підтвердження, що в Україні немає заборони на повернення колишніх полонених до військової служби.

Такий фейк поширили в угорському сегменті соціальних мереж, зокрема у фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що нібито українських військовополонених з-поміж угорської нацменшини Закарпатської області Росія передасть уряду Угорщини. Мовляв, попри те, що військові — українці, вони потребують захисту уряду Орбана, адже етнічно є угорцями й про них ніхто не подбає в Україні. Повідомлення авторів підхопили українські користувачі соцмережі та почали його ширити у різноманітних групах у фейсбуку. Це — неправда. 

Аналітики проєкту Infopost взялися за кейс та дослідили, що це твердження безпідставне, оскільки українські військовополонені перебувають під захистом України, незалежно від того, чи належать вони до якоїсь із нацменшин. За даними видання, фейкову новину опублікувала організація «Békekör Egyesület». За словами журналістів, це типове проросійське угруповання. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця організація виключно займається питанням угорців як національної меншини Закарпаття.

Ця організація також долучалася до маргінальних мітингів, що мали на меті припинення мобілізації національних меншин, зокрема угорців, на Закарпатті. Як пояснюють журналісти, підготовкою акції займалися представники російських спецслужб, із якими очільник проросійської організації тісно контактує. 

Так у прокремлівських медіа пишуть про те, що 1 жовтня Збройні Сили України офіційно взяли під контроль місто Лиман, де російські окупанти встигли провести фейковий референдум про приєднання до Росії. Нібито журналісти CNN спростували заяву Києва про оточення українськими військовими російської армії в Лимані.

Журналісти CNN справді написали у статті, що прибули до Лимана через 30 хвилин після того, як президент України Володимир Зеленський оголосив, що Лиман повністю очищений від російських військ. «У неділю взагалі немає ознак присутності російських військ — кілька пошкоджених російських танків, або загиблі росіяни, або російські полонені. Слідів оточення було мало», – йдеться на сайті CNN.

Бої за Лиман тривали з 5 вересня. 30 вересня Сергій Черевий, речник східного угруповання ЗСУ, повідомив про завершення оточення російських військ в районі Лимана.

1 жовтня Сергій Череватий підтвердив, що ЗСУ зайшли в Лиман. Однак у місті ще тривають бої з ворогом.

Череватий зазначив, що звільнення Лимана необхідне для того, щоб:

• продовжити успішну Харківську операцію,

• захопити важливий район, який відкриває ворота для звільнення українського Донбасу, зокрема відчиняються напрямки на Сватове, Сєвєродонецьк, Кремінну тощо.

Російське міноборони також заявило про вихід військ з Лимана та пояснюють втрату Лимана нібито «відходом на вигідніші рубежі».

У неділю, 2 жовтня, місто було повністю зачищено. Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що окупанти робили спроби прорватися, та втрачали особовий склад і сотні одиниць техніки.

Водночас прокремлівські анонімні телеграм-канали засуджують російських військових, які відступили та вимагають, щоб прокуратура розбиралася з командирами через невиконання вимог Бойового Статуту Збройних Сил Росії.

Отож, можемо припустити, що російська армія, розуміючи, що буде в оточенні, не відійшла «на вигідніші рубежі», а організовано втекла з українського міста Лиман. 

Про це повідомили російські медіа, зокрема ТАСС, та проросійське інтернет-видання в Україні «Страна. Ua».

Нібито 11 чоловіків та 23 жінки, що захоплені в полон і утримуються в колонії в Оленівці, звернулися до голови «народної ради» терористичного угруповання окупованої території Донецької області Володимира Бідьовки з проханням про приєднання до «козачого батальйону» імені Богдана Хмельницького.

Нібито свою пропозицію вони передали в усному вигляді через Бідьовку. Перед тим російські медіа поширили інформацію, що, мовляв, «десятки солдат ЗСУ попросили громадянства ДНР», і уточнили про тих же 11 чоловіків і 23 жінки.

Як повідомило раніше головне управління розвідки Міністерства оборони України, під час допитів полонених в Оленівці активно використовуються фізичні тортури та побої, щоб зламати морально-психологічні якості українських воїнів, принизити та психологічно деморалізувати. За даними розвідки, у разі реалізації плану представники ФСБ планують залучати українських полонених для російської пропаганди.

Наразі російські медіа не навели жодних доказів інформації про те, що нібито солдати ЗСУ просяться воювати на боці окупантів, пропагандисти написали лише про передачу прохання «в усному вигляді».

З огляду на дані розвідки, можна не дивуватися навіть появі відео, де українські військовополонені говоритимуть про такі речі. Очевидно, їх примусово хочуть кинути у «козачий батальйон» і показати, що українські військові у полоні «прозрівають» і переходять на бік Росії, бо нібито під її окупацією жити ліпше, ніж у незалежній Україні. Окрім того, російські окупанти змусили понад 50 українських військовополонених в Оленівці голосувати під дулами автоматів на фейковому «референдумі» щодо приєднання до Росії.

Після звільнення Харківщини від російських загарбників, російські пропагандисти все частіше проводять паралелі між трагедією в Бучі і масовими похованнями в Ізюмі.

У телеграм-каналах вони поширюють тези про те, що все не так однозначно і не треба вірити українській владі, яка піариться на розритих могилах, адже росіяни не мають жодного стосунку до вбивств в Ізюмі.

Пояснюємо меседжі про поховання в Ізюмі, які вигадали пропагандисти:

1. Керівництво ЗСУ відмовлялося забирати тіла загиблих українських військових з моргу з Ізюма. Росіяни з місцевими поховали їх на місцевому кладовищі. 

Якщо керівництво ЗСУ і відтерміновувало операцію з передавання тіл загиблих військових з окупованого Ізюма, то на це могла бути лише одна причина – постійний обстріл міста з боку росіян.

На одному з хрестів у лісі написано: «ЗСУ, 17 осіб, м. Ізюм, з моргу». При цьому частина могил без хрестів.

Окрім того, поруч виявили поховання близько 20 українських військовослужбовців зі зв’язаними руками. Це може свідчити, що вони були полонені, повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram.

2. Мирні жителі Ізюма гинули від українських снарядів, що прилітали у приватний сектор. Росіяни вели бої лише на околицях міста.

З початку березня в Ізюмі чи не щодня гинули люди внаслідок авіаударів російських літаків і бомбардувань. Уже 6 березня російські військові перебували у селах під Ізюмом і намагалися захопити місто, а коли їм не вдалося, обстріляли житлові квартали. І так тривало до 1 квітня, доки росіяни не захопили Ізюм.

3. Українська влада розриває могили на цвинтарі, щоб показати якомога більше жертв.

У лісі поруч із цвинтарем виявили масове поховання близько 500 загиблих під час окупації. Багато хрестів збиті з дощок. На деяких є написи – прізвище і дата смерті, та переважно на хрестах зазначено порядковий номер. Судячи з дат смерті, щонайменше частина мирних жителів загинула під час обстрілів Ізюма російською армією. Наразі пошукові групи проводять ексгумацію безіменних і братських могил.

4. На цвинтар покликали журналістів, щоб створити величезний інформаційний привід.

Під час ексгумації справді присутні українські та іноземні журналісти, але не для того, щоб викликати емоції, а щоб показати світу російські злочини у містах, куди заходять окупанти.

5. Зеленський використовуватиме ізюмський кейс, щоб Захід посилив санкції, а Україна отримала більше фінансової та військової допомоги.

Це російські військові напали на Ізюм та окупували місто, вбиваючи і катуючи місцевих жителів. Світ має знати, які військові злочини та геноцид в Україні скоїла Росія.

6. Українська влада використає масові поховання в Ізюмі як пояснення, чому Зеленський не йде на переговори з Путіним. Мовляв, Путін готовий до переговорів, і завершення військової операції може позитивно вплинути на життя простих європейців.

Володимир Зеленський заявив, що переговори з Росією можливі лише в тому разі, якщо російські війська залишать незаконно окуповану територію України. Масові поховання в Ізюмі не впливають на його рішення.

7. Єрмак опублікував фото могил з Ізюма, де дата смерті – 9 березня. Тобто цих людей катували й стратили самі українці.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак оприлюднив фото могил цілої родини, яка загинула 9 березня у будинку внаслідок удару російської авіабомби. Під завалами будинку загинуло щонайменше 44 особи.

Радниця Офісу президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук повідомила, що росіяни вбили шістьох членів однієї родини трьох поколінь — Олену та Дмитра Столпакових, маленьких Сашу та Лесю, а також батьків Олени Тетяну та Олександра. «Леся Столпакова, п’ять рочків. Її росіяни убили 9 березня разом з мамою, татом та восьмирічною сестричкою Сашою. Батьки Лесі загинули зовсім молоді. Мамі Олені Столпаковій 1 лютого виповнилось лише 31, татові Дмитру — 33. Приватні підприємці, продавали дитячий одяг та були власниками інтернет-магазину подарунків. Виховували двох донечок. Сім’я жила щасливим спокійним життям, поки російські війська не прийшли убивати мирних українців», — додала Дар’я Герасимчук.

8. Картинку кісток з жовто-блакитними стрічками намалювали ще до «розкопок», так збіглося і художник «вгадав».

У братській могилі виявили тіло з жовто-блакитним браслетом на руці.

Фото зробив і оприлюднив журналіст Юрій Ларін. Браслет на руці вбитої росіянами людини в Ізюмі шокував суспільство і став символом звірств загарбників. У соціальних мережах шириться флешмоб під хештегом #IzyumMassacre (Ізюмська різанина),  де користувачі публікують фото руки з синьо-жовтим браслетом і пишуть: «Це міг бути кожен із нас. Просто тому, що ми українці». Українці поширюють світлини своїх браслетів, додають моторошне фото з Ізюма і пишуть: "Це міг бути кожен із нас. Просто тому, що ми українці". 16 вересня художник Олександр Грехов у фейсбуку опублікував малюнок кісток з жовто-блакитними стрічками й підписав: «#russiaterroriststate».

Кремлівські медіа поширюють «факти» та «оцінки місцевої влади» щодо «завданих збитків». Так званий «голова адміністрації Запорізької області» Євген Балицький розповів, що нібито ЗСУ орієнтовані на знищення цивільної інфраструктури в області. Також Балицький представив «замахи» на колаборантів як «замахи на представників місцевої влади» і «теракти».

Насправді Росія, а не Україна здійснює обстріл цивільної інфраструктури по всій території України, знищуючи об’єкти, що не мають ніякого стосунку до армії. Російська армія обстрілює автобусні зупинки, церкви, театри, поліклініки та інші об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, вбиваючи сотні мирних українців. За даними Міністерства внутрішніх справ України, на 1 атакований Росією військовий об’єкт припадають 73 атаковані цивільні об’єкти. Водночас ЗСУ завдає точкових ударів по критично важливих об’єктах окупантів. Як пише StopFake, найліпше спростовує «терор» проти мирного населення з боку ЗСУ те, що після деокупації та відходу російських військ на цих територіях відновлюється мирне життя.

Про атаки Росії на цивільну інфраструктуру в Україні постійно повідомляють американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) та провідні західні видання — DW, New York Times, The Guardian, Associated Press й інші.

Російська пропаганда постійно застосовує тактику віддзеркалення та звинувачує Україну у тих злочинах, які вчинила російська армія. Раніше росіяни просували меседж про те, що нібито Україна — держава-терорист; нібито українські військові обстріляли американськими ракетами «Хімарс» колонію в Оленівці, де утримуються українські полонені з «Азовсталі»; українська зенітна ракета потрапила у житловий будинок у «Дніпропетровську» (не в Дніпрі); українська влада створює псевдодокази провини Росії в загибелі людей тощо. 

Полк «Азов» заявив, що не має жодного стосунку до зазначеного маніфесту.

«Поки хтось витрачає свій час даремно, ми докладаємо усіх зусиль для збереження життя нашого народу. Боремося за незалежність, суверенність та територіальну цілісність України. Так, ми помстимося за загибель кожного бійця полку "Азов", за загибель кожного патріота України, але помста наша буде спрямована виключно на ворога – країну-терориста», – ідеться в заяві «Азову».

Російська пропаганда не вперше хоче зіштовхнути у конфлікті «Азов» і представників української влади. Нещодавно росіяни поширили фейк, буцімто саме Київ наполіг на розміщенні військовополонених бійців полку «Азов» у слідчому ізоляторі селища Оленівка Донецької області, де згодом унаслідок вибуху загинули близько 50 українських захисників, ще понад 70 отримали тяжкі поранення.

За версією російської пропаганди, таким чином Київ хотів прибрати виконавців його злочинів проти власного народу, а удар по СІЗО був завданий після того, як полонені почали свідчити.

Так званий маніфест нібито від імені «Азову» є продовженням спроб розпалити ворожнечу всередині України.  

У російських медіа поширюють відео з полоненими українськими військовими, які нібито вирішили залишитися на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей. Мовляв, вони не хочуть воювати й побоюються знову опинитися на передовій. Серед полонених, які про це розповідають, — Олександр Жижин. Відео з ним російські пропагандисти поширювали ще на початку квітня 2022-го. Тоді чоловік розповідав, що його бригада була на маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча, який росіяни окупували 5 березня. Жижин здався у полон і відтоді зі своїми вигадками про «злочини "Азову"» став занадто цікавим російським медіа. 13 серпня Жижина вкотре показали у випусках російських новин. Цього разу він запевняв, що все більше українських військовополонених не хочуть повертатися додому і, мовляв, навіть заявляють про свою готовність вступити до лав окупантів Донбасу.

Такі меседжі російська пропаганда час від часу поширює задля зміцнення думки у суспільстві, що здаватися у полон ліпше, ніж захищати Україну від загарбників. Пропагандисти також намагаються переконати аудиторію росЗМІ, що у російській тюрмі військовополонені почуваються значно ліпше, ніж на волі в Україні. Про те, що на українських воїнів, які потрапили в полон, чекають голод, знущання та вбивства, прислужники Кремля мовчать.

Днями стало відомо, що Росія готується провести в Маріуполі показове судилище над українськими військовополоненими. Для цього окупанти встановили тюремні клітки на сцені тамтешньої філармонії.

Інформацію про це поширюють пропагандистські медіа з посиланням на Міноборони Росії. Нібито Збройні сили України могли отримати невірну інформацію і вдарити по колонії в окупованій Росією до 24 лютого 2022 році Оленівці Донецької області. Це — неправда.

Вранці 29 липня російські медіа заявили про обстріл колонії в Оленівці. Пропагандисти повідомляють, що київським режимом вбито і покалічено велику частину з 193-х військовополонених українців, які здалися у полон у Маріуполі і знаходилися там.

Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що Росія здійснила артобстріл колонії в окупованій Оленівці, щоб приховати катування і вбивства полонених та звинуватити ЗСУ у скоєнні «воєнних злочинів».

За інформацією Генштабу, Україна не завдавала ні ракетних, ні артилерійських ударів по району Оленівки. Народний депутат та член Комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський пояснив, що будь-які ракетні та артилерійські удари, які наносять ЗСУ, відбуваються в дуже тісній взаємодії з усім розвідувальним співтовариством. Випадкового влучання бути не могло. Закономірного – тим більше.

СБУ перехопила телефонні розмови, в яких окупанти підтверджують, що саме російські війська винні у вибуху в колонії Оленівки. Таких аудіоперехоплень у розпорядженні СБУ є декілька – усі вони будуть долучені в якості доказів до відповідного кримінального провадження.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України вважають, що вбивство українських полонених в Оленівці організували найманці приватної військової компанії «Вагнера» за особистою вказівкою Євгена Пригожина, не узгодивши це з керівництвом Міноборони Росії.

Спонсороване Кремлем новинне агентство «РІА Новости» опублікувало відео з колонії, на яких видно пошкодження від пожежі. В Інституті вивчення війни (ISW) зазначають, що пошкодження від пожежі не притаманні принципу роботи «Хімарсами» (HIMARS) і що пропаганлисти не надали доказів того, що фрагменти були виявлені в Оленівці.

Таку інформацію поширюють у соціальних мережах. Зокрема, російськомовному та рузинськомовному сегментах фейсбука. У таких дописах йдеться про те, що російські військові захопили американського адмірала Еріка Олсона на заводі «Азовсталь». До дописів додають фотографію із зображенням військовополонених. За словами користувачів, одним із військових, зображених на фотографіях, є Ерік Олсон. Однак як пишуть фактчекери проєкту Myth Detector, твердження про те, що американський генерал Ерік Олсон був взятий в полон на «Азовсталі», є бездоказовим, а фото, пов’язане з його нібито арештом, насправді було зроблено 14 квітня в Луганську, і Олсон у тому дописі, до якого додавали світлину, не згадується зовсім.

За даними фактчекерів, поширене фото, яке нібито зроблене на маріупольському заводі «Азовсталь» і на якому зображений полонений американський генерал Ерік Олсон, вперше опублікувало підконтрольне Кремлю видання Sputnik 14 квітня. На фото зображені українські військовополонені. Фактчекери додають, що інформацію про арешт Еріка Олсона на «Азовсталі» не підтверджує жодне офіційне відкрите джерело. Розповсюджену фотографію також перевірила італійська організація FACTA.