Аналітики міжнародного проєкту «Феєрверк брехні» проаналізували близько 18 тисяч облікових записів (включно з каналами та чатами), що мають стосунок до країн Центрально-Східної Європи та виокремили головні тренди російської дезінформації у Телеграмі цього регіону. «Детектор медіа» виділив основні тези з їх дослідження, опублікованого на investigaci.cz.

У телеграм-просторі побільшало каналів польською, чеською, словацькою, болгарською, хорватською, румунською та німецькою мовою з проросійськими наративами. Вони також відрізняються формою подання контенту — частина з них намагається надавати інформацію максимально серйозно, а інша частина подає ці проблеми субʼєктивно або навіть від особи «ясновидців» та «ворожок». Російські пропагандисти добре знають рівень довіри до них серед пересічного населення у регіоні та використовують це для поширення власних наративів.

Зокрема, у подібних каналах можна знайти повторення низки російських наративів щодо війни в Україні: мовляв, це все Захід, від України більше нічого не залишиться, але так їм і треба, бо там нацисти. Але на додачу до цього вони вплітають занепокоєння про внутрішньополітичну ситуацію у країнах регіону. Буцімто, ця війна — не наша справа, ми не хочемо страждати від її наслідків. 

Крім збігів із російськими меседжами, ці канали також грають теоріями змов. Зокрема, у них можна знайти багато матеріалів на тему «плану знищення світу» «світового уряду», в якому пандемія COVID-19 та війна в Україні є лише «етапами». Згідно з конспірологами, Росія і почала війну, щоб боротися з «цим болотом», як іноді називають світові політичні та економічні еліти. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть дезорієнтувати мешканців Центрально-Східної Європи та перекласти відповідальність за злочини Росії на жертву агресії та тих, хто їй допомагає. Крім того, дестабілізація ситуації в Європі допомагає Росії провадити свою агресію та вибудовувати платформу для її подальшого поширення. «Детектор медіа» раніше досліджував дезінформацію у німецькому Телеграмі та виокремив основні її наративи.

У чеському сегменті телеграма побільшало анонімних каналів, що транслюють проросійську риторику чеською мовою. Це дослідив аналітик Йозеф Шлерка з чеського проєкту investigaci.cz. «Детектор медіа» виокремив з його статті головні тези та зʼясував чому російським пропагандистам так важливо втримувати вплив у Чехії.

Шлерка каже, що такі чеськомовні телеграм-канали зазвичай репостять контент з іноземних джерел, які вважаються конспірологічними та неправдивими. Вони часто повторюють конспірологічні наративи. Наприклад, про «фальсифікацію» виборів у Сполучених Штатах у 2020 році чи про те, що землетруси у Туреччині є штучними. Ба більше, велика частка публікацій збігається з новинами заблокованого у ЄС «Спутніка». 

Крім того, ці телеграм-канали намагались дестабілізувати чеську внутрішньополітичну ситуацію. До прикладу, один із найпопулярніших з них розмістив фейкове відео за участі тоді ще кандидата на посаду президента Чехії Петра Павела, де він нібито говорить про потребу піти війною проти Росії. 

Також дослідник розділяє їх за жанром подання новин: одна категорія намагається серйозно надавати інформацію, а інша по можливості максимально неформально висловлює свою підтримку Росії. Обʼєднує всі ці канали те, що вони відкрито симпатизують Росії, повторюючи наративи її пропаганди. 

Деякі з цих каналів містять у своїх чеськомовних дописах граматичні помилки. З цього дослідник робить висновок — автори, ймовірно, не є чехами та використовують машинний переклад для створення контенту. Більша частина з цих каналів також не розкриває особу авторів дописів та використовує чеські банківські рахунки для збирання коштів на продовження діяльності каналів. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть посіяти сумнів серед чехів щодо доречності підтримки України. Мовляв, не дайте Заходу керувати собою, підтримайте братів. Це має особливе значення з огляду на історичне минуле Чехії та її звʼязок із Радянським Союзом. 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, публікують інформацію, нібито майбутнє покоління українців уже втрачено. Мовляв, навіть по телебаченню найменших українців тепер вчать, що повітряна тривога — це норма життя, до якої треба звикати. Таку реакцію пропагандистів спричинила нещодавня поява тіктокера Ігоря Корчагіна (Руханкомена) в етері програми «Сніданок з 1+1» із живим виконанням його дитячої руханки «Скоро перемога». 

В офіційному релізі треку на ютубі зазначено, що це — дитяча пісня. У тексті треку розповідається про важливість спокою під час повітряної тривоги, порядок дій, необхідних під час сигналу, перелік предметів, які важливо взяти з собою в укриття. У пісні також згадуються Збройні сили України: «Я вірю в ЗСУ, а значить, скоро перемога». В ефірі телеканалу «1+1» її було презентовано спільно з руханкою, що допомагає запамʼятати правила цивільної безпеки. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть деморалізувати українське суспільство. Мовляв, треба негайно припинити війну та здатись, бо наших дітей перетворюють у мучеників і забирають у них дитинство. Крім того, насміхаючись з дитячої руханки, вони хочуть перекласти відповідальність за дії агресора на жертву агресії. Втім причиною того, що українські діти слухають пісні про повітряну тривогу, є війна Росії проти України. 

Така інформація з’явилася у російських пропагандистських медіа. Зокрема, у повідомленнях йшлося, що видання The Times нібито опублікувало інформацію про втрати в ЗСУ, які шокували громадськість. Мовляв, втрати настільки великі, що шокують не лише громадськість, а й інструкторів НАТО. Нібито Альянс раніше з таким не стикався. Автори повідомлень також додають, що британське видання нібито стверджує, що характер поранень тяжкий, і медикам потрібно постійно обирати, «кому жити, а кому помирати». Проте це — фейк. Видання не публікувало матеріалів подібного змісту.

На кейс звернули увагу фактчекери The Insider. Насправді в The Time вийшов матеріал із назвою «Путінські війська на Донбасі зайдуть у глухий кут, стверджує Київ». У статті йдеться, що Зеленський заявив, що його солдати щодня вбивають сотні бойовиків «Вагнера», коли вони намагаються обійти місто з флангу, водночас починаючи лобову атаку. «Менше ніж за тиждень, починаючи з 6 березня, тільки на Бахмутському напрямку нам вдалося знищити понад 1100 солдатів супротивника, безповоротна втрата Росії прямо там, під Бахмутом», — стверджував Зеленський. Також у статті йшлося, що українські сили також зазнають втрат, зокрема, росіяни повідомили, що за 24 години вбили понад 220 українських солдатів. «Проте жодна з цих цифр не може бути перевірена незалежно», — йшлося у тексті.

Тобто The Time не писало про надмірні й приголомшливі втрати в ЗСУ. Журналісти лише описали, що Україна й Росія повідомляють щодо втрат противника. Проте такі фейки потрібні Росі задля створення видимості, що ситуація на фронті постійно погіршується, а українська армія слабка й небоєздатна.

У російських медіа можна знайти низку дописів, згідно з якими українці нібито є нацистами, бо обирають великих собак. Таку реакцію у пропагандистів викликав один із сюжетів телеканалу «1+1» у межах національного телемарафону. У ньому автори з іронією кажуть, що росіяни полюбляють менших собак, бо домашні улюбленці часто «схожі на своїх господарів» і що російським собакам не зрівнятися з тим же псом Патроном. 

Росіяни стверджують, що подібні твердження образливі та антилюдські за своєю природою. Мовляв, порівняння собак — це приниження для цілої нації та ще одна ознака того, що українці — нацисти. Також вони виправдовуються, що обирають малих собак, бо живуть у «хрущовках». 

Пропагандисти постійно намагаються виставити всіх українців як нацистів, створюючи фейки та перекручуючи справжні факти. У такий спосіб вони хочуть перекласти відповідальність за війну з агресора на жертву агресії. До прикладу, нещодавно росіяни обурювалися тому, що Юлія Паєвська («Тайра») отримала нагороду від США та звинувачували її у підтримці нацизму. 

Пропагандисти поширюють інформацію, мовляв, прем'єрка Італії Джорджа Мелоні назвала візит Президента України Володимира Зеленського до Брюсселя 9 лютого 2023 року недоречним. Це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що насправді Мелоні говорила про візит до Парижа. У своєму коментарі для медіа вона розкритикувала не Зеленського, а Францію та Німеччину, які організували зустріч з ним окремо від решти європейських країн. Мелоні сказала, що таке запрошення «було дещо недоречним» та що згуртованість і єдність у такому разі є вищими за внутрішньополітичні питання. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються переконати українців у тому, що від України відвертаються навіть найближчі союзники в Європі. Мовляв, Україна поступово залишається наодинці з проблемами, які «почав Захід». Російські медіа активно використовують нещодавній візит Зеленського до Європи, поширюючи низку шкідливих для України меседжів.

Пропагандисти поширюють інформацію, що, мовляв, ще рік тому президент США Джо Байден на одній із пресконференцій обмовився про плани підірвати «Північний потік». Це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу аналітики проєкту The Insider. Вони проаналізували відповіді Байдена з пресконференції, на яку посилаються пропагандисти. Йдеться про пресконференцію Байдена та канцлера Німеччини Олафа Шольца 7 лютого 2022 року. На ній Андреа Шалаль, кореспондентка Reuters, запитала чи дала Німеччина Байдену гарантії щодо закриття «Північного потоку» у разі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На нього Байден відповів, що якщо російські «танки чи війська знову перетнуть кордон України», тоді «Північного потоку-2» «більше не буде». Репортерка спробувала уточнити в який спосіб США хочуть цього досягнути, на що президент Сполучених Штатів відповів: «Обіцяю вам, ми зможемо це зробити». 

Аналітики The Insider звертають увагу на те, що тоді «Північний потік-2» добудували, але ще не ввели в дію. З огляду на повний контекст пресконференції зрозуміло, що йдеться про санкції проти експлуатації «Північного потоку-2». Ці санкції було введено 23 лютого 2022 року у відповідь на визнання Росією так званих «ДНР» та «ЛНР». Тоді Німеччина припинила сертифікацію газопроводу, що спричинило зупинення його експлуатації. 

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за злочини Росії на країни Заходу. Мовляв, Захід провокує Росію та випробовує її терпіння. Російський агітпроп активно використовує висловлювання Джо Байдена, вириваючи їх із контексту. «Детектор медіа» публікував добірку меседжів, які пропагандисти поширювали щодо його нещодавнього візиту до Києва. 

Пропагандисти поширюють нібито допис російськомовної редакції «Радіо Свобода». Згідно з ним, заступниця Держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила: «Вдова Зеленського зможе у прискореному порядку отримати громадянство США». Це — фейк. 

На нього звернули увагу аналітики грузинського проєкту MythDetector. Вони звʼязалися з «Радіо Свобода», де заперечили існування подібної публікації. Крім того, вони не змогли знайти такої цитати навіть у відкритих джерелах. На поширюваних зображеннях зазначено дату публікації 23 лютого. Того дня «Радіо Свобода» справді публікували допис про Вікторію Нуланд, але він стосувався постачання винищувачів Києву. Фото Нуланд, використане у фейку, можна знайти в одному з матеріалів видання за 17 лютого, де йдеться про підтримку ударів по військових обʼєктах Росії у Криму з боку США. Аналітики проєкту також зʼясували першоджерело фейку — фейсбук-акаунт «Нона Шарабідзе», який доволі часто поширює російську дезінформацію.

У такий спосіб пропагандисти хочуть деморалізувати українське суспільство та дискредитувати українську владу. Мовляв, «київський режим» на чолі з Зеленським — це зрадники, що готові «продати» країну за будь-якої нагоди та втекти до Штатів. «Детектор медіа» вже пояснював як пропагандисти намагаються знецінити уряд України за допомогою формулювання «київський режим». 

У російських медіа пишуть, що нібито зараз українці менше дивляться телебачення через «медійну політику "київського режиму"» та українську пропаганду. У повідомленнях посилаються на результати опитування соціологічної групи «Рейтинг». Нібито у порівнянні з листопадом 2021 року частка телебачення у сегменті джерел інформації впала з 55% до 43%, натомість частка соцмереж (включно з телеграмом) зросла з 11% до 41%. Це — маніпуляція.

За результатами дослідження групи «Рейтинг», на сьогодні національні телеканали та месенджери справді мають майже однакову популярність як джерело новин для українців. Однак, у дослідженні немає висновків, що нинішня ситуація є наслідком «української пропаганди» на телебаченні. Ба більше — за останній рік довіра до новинного контенту національних телеканалів зросла з 43% до 72%, а місцевих медіа — із 43% до 62%. Як пише StopFake, російські медіа додали до результатів дослідження думки неназваних експертів, що спотворюють загальний контекст.

Російська пропаганда використовує тактику підміни понять та намагається видати інформування українців за державну пропаганду. У такий спосіб також підживлюють наративи про цензуру в українському інфопросторі та відсутність в Україні незалежних медіа.

У етері одного з грузинських телеканалів прозвучала теза, співзвучна з російськими наративами. Мовляв, Україна мала відмовитися від вступу до НАТО згідно з умовами Мінських домовленостей. В обмін на це Росія нібито мала б повернути Україні окуповані території. Але через те, що Україна порушила ці умови, у Росії не було іншого вибору, як напасти. На кейс звернули увагу аналітики грузинського проєкту Mythdetector.

Насправді у Мінських угодах немає положень, що стосувалися б вступу України до НАТО. Крім того, саме Росія та її сили саботували присутність ОБСЄ на окупованих територіях, що було основною частиною Мінських домовленостей. За даними Mythdetector, грузинські медіа, які поширили цю тезу, контролюються проросійськими силами. 

Російська пропаганда використовує тему Мінських домовленостей, зокрема через висловлювання проросійських політиків. У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за початок війни з агресора на жертву й звинуватити Україну у зриві міжнародних угод. Однак саме Росія часто не дотримується міжнародних зобовʼязань і початок війни є доказом цьому.

Звинувачений у державній зраді колишній народний депутат проросійської партії «ОПЗЖ» Віктор Медведчук дав перше після повномасштабного вторгнення інтерв’ю. Точніше, долучився скайпом до шоу на білоруському державному каналі СТВ. Спілкувалася з Медведчуком знайома йому ведуча Надія Сасс — колишня журналістка його ж телеканалів, яка у 2020 році балотувалася до Дніпропетровської облради від «ОПЗЖ». 

У своїй промові Медведчук сказав, що повертається у велику гру, запускає новий політпроєкт «Другая Украина» і намагатиметься «демонополізувати право президента Зеленського представляти Україну на міжнародному рівні». «Детектор медіа» зібрав п’ять ключових тез з виступу Медведчука. Всі вони співзвучні з риторикою російської пропаганди, яка впродовж року великої війни поширює десятки дезінформаційних меседжів на різні аудиторії. 

1. Україна постійно провалювала мирні переговори, намагалася «здихатися» Донбасу.

Тут Медведчук вдається до класичного прийому віддзеркалення — тактика, яка полягає у висуванні Україні та Заходу звинувачень, які ті колись висловили Росії. Типове намагання перевернути все з ніг на голову й зробити жертву агресії винною у нападі. Ця мантра роками лунала в ефірах каналів Медведчука. Зокрема, аудиторію переконували, що Україна «бомбить Донбас», і що вона сама не хоче реінтеграції цієї території, бо, мовляв, без цього регіону Україна голосує так, як потрібно владі. За словами Медведчука, саме його участь потрібна у перемовинах для досягнення миру між двома країнами. Попри це, він знімає із себе відповідальність за нібито провалені Мінські угоди, адже був лише посередником і не впливав на виконання. Насправді ж будь-які мирні домовленості із Росією не працюють не через провину України, а саме через те, що їх порушує Росія.

2. Захід був зацікавлений в дестабілізації ситуації біля кордонів Росії. Захід не тиснув на Київ, щоб той виконував Мінські угоди.

Ця теза має на меті зняти будь-які звинувачення з Росії за розв’язування війни на сході України та перекинути вину на ефемерний «Захід». На думку Медведчука, це не російська армія дестабілізує ситуацію на Сході України, а «Захід» дестабілізує ситуацію біля кордонів Росії, щоб завдати їй шкоди. Це типове для Росії звинувачення в бік України й держав Заходу. У такий спосіб російські пропагандисти намагаються виправдати війну, яку розв'язала саме Росія. Мовляв, мирні домовленості не виконувалися із провини України й країн Заходу, і якби Росія не втрутилася й не розпочала війну, все було б ще гірше. 

3. Україна — failed state, бо втратила суверенітет, незалежність і демократію.

Це один із поширених наративів щодо України, який спродукувала російська пропаганда. Пропагандисти регулярно підживлюють його меседжами, що Україна — не справжня держава, бо не має своєї історії й культури; що Україну створив Ленін; що українська влада не змогла побудувати нормальну систему; що в Україні поширена корупція тощо. Поширюючи такі меседжі, Росія також виправдовує себе й прагне створити видимість, що те, що війна, яка триває на території України, є виправданою. Мовляв, Росія бореться за землі, які завжди їй належали. Проте у держави, що не відбулася, розосереджені базові владні функції та атрофована здатність виконувати колективні рішення. Натомість Україна впродовж останнього року ефективно протистоїть агресору й поступово звільняє окуповані території. До слова, на фоні ескалації, все більше політологів говорять про Росію як failed state.

4. Україна недооцінила Білорусь і не подякувала Лукашенку за сприяння в мирному врегулюванні питання Донбасу.

Мовляв, Україна не оцінила зусилля Лукашенка з надання майданчика для діалогу між Україною і Росією. Насправді Білорусь не підтримує Україну в умовах війни з Росією. Навпаки — самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко визнав, що Білорусь бере участь у війні на боці Росії й неодноразово тиражував російські пропагандистські меседжі, що саме Україна є агресором. Були тези й, що Україна нібито готувала напад на Білорусь. Так Лукашенко намагається виправдати свою підтримку Росії й те, що Білорусь фактично стала плацдармом для російської армії. Зокрема, частину російських ракет, які влучають в українські міста й села, запускають саме з території Білорусі. Саме тому ставлення до Білорусі й її самопроголошеного лідера в Україні є неоднозначним.

Проте через такі меседжі створюється видимість, що саме Україна не готова йти на перемовини з Росією, адже не оцінила зусилля Лукашенка в організації майданчика для цього. Однак українська влада не один раз наголошувала, що не готова домовлятися з Росією на її умовах, які передбачають анексію окупованих територій й нейтральний статус. 

5. Ексдепутати «ОПЗЖ», які втекли до Росії, запускають політичний проєкт «Другая Украина», щоб не президент Зеленський представляв Україну за кордоном, а Медведчук.

На думку Віктора Медведчука, є мільйони українців, які хочуть дружби з Росією (згідно з результатами соцопитування, зараз лише 3% українців ставляться до росіян позитивно). Саме їхні інтереси він і готовий представляти зі своєю командою. Назва нової політичної сили «Другая Украина» викликає асоціації з політпроєктом російського націонал-більшовика Едуарда Лимонова «Другая Россия». Організація була в опозиції до Путіна, за що і визнана екстремістською. До того ж, у цій назві закладено ідею розколу та поділу України та українців на сорти — втім, «це ж було вже». Наприклад, саме російська пропаганда ділила українців на російськомовних і україномовних, на західняків й східняків тощо. Сам Віктор Медведчук позбавлений українського громадянства й наразі перебуває в Росії. Тобто він не може очолювати жодну політичну організацію в Україні. Тому йдеться, ймовірно, про створення саме російської організації зі словом «Україна» в назві.  

Місяць тому Медведчук уже чинив спроби сигналізувати про свої політичні амбіції — у російському медіа «Известия» опублікував статтю про нібито «анатомію» сучасного воєнного протистояння України та Росії, а також про роль Заходу у цій війні. Детально ми її розбирали тут.