Така теза з’явилася в угорських медіа. Автори повідомлень посилаються на слова російських посадовців, які заявляють, що ймовірність виряджання в Україну миротворців з країн Заходу є «дуже небезпечною ідеєю».

На це звернули увагу фахівці EU vs Disinfo. Вони розповідають, що прокремлівська дезінформаційна кампанія не втомлюється зображати ЄС як геополітичного гравця, який сприяє ескалації війни в Україні. Мовляв, замість того, щоб використовувати дипломатичні засоби врегулювання конфлікту, Європейський Союз надає Україні все більше летальної зброї, внаслідок чого бойові дії стають лише кривавіші та жорстокіші. Новий вкид на цю тему розповідає про те, що тепер ЄС нібито хоче не лише надавати зброю, але й ввести в Україну миротворчі війська.

Насправді деякі країни ЄС і НАТО виділяють військову та фінансову допомогу Україні для протидії збройній агресії Росії, західні інструктори навчають українських військових правильному користуванню новими зразками озброєння, але війська інших країн не беруть прямої участі у бойових діях на території України. Крім того, наразі немає затвердженого плану чи публічних дебатів щодо введення миротворчої місії в Україну.

Російські пропагандистські медіа поширюють меседж, що лідер турецької партії «Батьківщина» Догу Перінчек, який є одним із кандидатів у президенти Туреччини, обіцяє змінити «правила гри» для США і НАТО, вивести країну з Північноатлантичного альянсу, а також визнати Крим та інші окуповані території частиною Росії. Мовляв, це спричинить політичні катаклізми в Туреччині та похитне позиції Заходу.

За цей кейс взялися аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони пояснили, що такі заяви з боку кремлівських медіа є лише спробою збільшити популярність маргінального турецького політика Догу Перінчека, який відомий своїми проросійськими та антизахідними висловлюваннями. Водночас Перінчек фактично немає шансів стати президентом Туреччини, оскільки його партія не змогла зібрати достатню кількість підписів за його кандидатуру в президенти, щоб офіційно представити його виборчій комісії.

Поширюючи цей меседж, російські пропагандисти намагаються продемонструвати відсутність єдності держав НАТО, зокрема щодо агресії Росії проти України. Крім того, вони усталюють думку про готовність інших країн визнати анексію Росією українських територій правомірною. Така дезінформація поширюється не вперше. «Детектор медіа» вже висвітлював кремлівські тези щодо неузгодженості країн-учасниць НАТО щодо надсилання Україні зброї, визнання помилковості підтримки України, неминучого розпаду НАТО у разі збереження антиросійського курсу, визнання країнами Заходу так званих «ЛДНР» тощо.

Такий меседж з’явився в пропагандистських кремлівських медіа. Мовляв, Росія воює не проти України, а проти НАТО. У повідомленнях ішлося, що торік російська армія вимушена була воювати самотужки проти блоку НАТО й у неї буцімто все вдалося, адже Україна та її союзники програють цю боротьбу. Автори повідомлень стверджували, що у війні загалом винні США, які думають про розміщення сил НАТО в Україні. Буцімто це частина плану Вашингтона щодо створення однополярного світу без урядів, які йому не подобаються. 

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Загалом теза, що Росія воює не з Україною, а з НАТО й країнами Заходу, — повторюваний дезінформаційний меседж. Мовляв, Україна — маріонетка Вашингтона, який прагне війни, а Росія лише воює проти «поганців».

Насправді ні США, ні НАТО не беруть участі у війні в Україні. Київ не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Україна діє в межах самооборони проти російського вторгнення, як це закріплено в  статті 51 Статуту ООН. Україна є  суверенною і незалежною державою  з демократично обраним президентом і парламентом. 

Країни Заходу лише підтримують Україну надаючи як військову, так і фінансову допомогу для ефективної самооборони. Однак війну проти України розпочала Росія й саме вона руйнує українські міста і села, вбиває цивільних тощо.  

За допомогою таких меседжів Росія намагається перекласти відповідальність за те, що відбувається на країни Заходу, на НАТО. Більше про те, як Росія виправдовує війну, читайте в дослідженні «Детектора медіа».

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що, мовляв, російські військові ракетами «Кинжал» влучили в місце дислокації військових НАТО, які секретно керують Генштабом ЗСУ. Водночас автори посилаються на іноземне видання «The Intel Drop». Це — неправда. 

За кейс взялися фахівці проєкту VoxCheck, які пояснюють, що військові НАТО не беруть участі у війні в Україні, а ще й надто не керують Генштабом ЗСУ. Також фактчекери розповіли, що автором статті у «The Intel Drop» є один із російських пропагандистів. У матеріалі «The Intel Drop» присутні кремлівські наративи та фейки. Наприклад, видання пише, мовляв, українці не довіряють Валерію Залужному щодо кількості збитих ракет, а їхні настрої в соціальних мережах видають зневіру до президента. Серед публікацій «The Intel Drop» можна також побачити й інші матеріали  пропагандистів — наприклад, дописи про так званих «іноземних найманців».

У січні 2023 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вкотре наголосив, що НАТО не відряджає своїх військових на війну, натомість Альянс підтримує Україну озброєнням. 

У словацьких медіа з’явилися кремлівські пропагандистські меседжі, що після передання Україні винищувачів МІГ-29 Словаччина буде втягнута у війну з Росією. Мовляв, Словаччина втратить частину свого оборонного потенціалу, віддавши літаки Україні. За словами окремих словацьких політиків, із неназваних джерел їм відомо, що щонайменше «чотири літаки в бойовому стані, а решта ремонтуються у дві зміни». Це — маніпулятивні меседжі.

Команда словацького проєкту боротьби з дезінформацією Infosecurity.sk дослідила, що передання МІГів Україні не означає втягування Словаччини у війну. Йдеться лише про акт військової допомоги, яку надають десятки інших держав. За словами виконувача обов’язків прем’єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера, «літаки вже багато місяців не перебувають на озброєнні, країна не має достатньо пілотів, а обслуговувати їх нікому, тому що російських інженерів Словаччина більше не запрошуватиме». Тобто передання МІГів Україні не має жодних негативних наслідків для Словаччини. Щобільше, держава отримає нові винищувачі замість переданих Україні. 

Поширюючи такі меседжі у європейських країнах, російський агітпроп прагне сповільнити чи зупинити постачання зброї до України, налаштовуючи суспільну думку у країнах-партнерах проти нашої держави. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» вже писав щодо маніпуляцій навколо теми передання Польщею та Словаччиною літаків для України.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що Естонія — країна-послідовник «нацистської Німеччини», оскільки керівництво країни заборонило носити зброю «окремим етнічним групам». Це — маніпуляція. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту «По той бік новин», які дослідили, що підґрунтям до створення цієї маніпуляції стали поправки до закону про зброю, згідно з якими з 15 березня 2023 року дозволи на видачу зброї будуть недійсні для громадян країн, які не входять до ЄС та НАТО. Зміни торкнуться не лише етнічних росіян чи білорусів, які проживають на території Естонії. Утім, наведеним категоріям також припинять видавати нові дозволи. Нововведення торкнеться майже 1 300 жителів країни, наголошують у МВС Естонії.

Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс не приховує: обмеження — прямий наслідок неспровокованої російської агресії в Україні та загалом політики, яку Росія проводить проти країн, які не підтримують так звану «спецоперацію». У відозві від міністерства не приховують, що серед 1 300 осіб справді є чимало росіян або білорусів. Проте обмеження стосуватимуться цих людей не тому, що вони росіяни чи білоруси, а через проведення агресивної політики країн щодо України.

Поширюючи цю маніпуляцію, пропагандисти підживлюють наратив про існування так званої «русофобії» — ненависті до росіян та усього російського. Нібито в країнах, які не підтримують агресивну політику Росії, сповідують ксенофобські настрої. Однак так звана «русофобія» — це відповідь на дії російської армії, керівництва та народу, адже росіяни несуть колективну відповідальність за агресію проти України, яку вони підтримали відповідними висловлюваннями чи мовчанням.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у Німеччині провели соціологічне опитування, яке проілюструвало ставлення німців щодо вступу України до НАТО. Мовляв, багато німців рішуче виступили проти вступу. Автори повідомлень посилаються на матеріал німецького видання «Die Welt», у якому нібито наведені результати опитування. Це — неправда. 

За кейс узялися фахівці проєкту StopFake, які дослідили, що жодного соціологічного опитування журналісти видання «Die Welt» не проводили, а результати пропагандисти вигадали. Аналітики переконані, що підґрунтям до створення цього фейку став матеріал під назвою «Ми маємо серйозно замислитися над членством України в НАТО». Оскільки пропагандисти навели у приклад коментарі звичайних користувачів сайту «Die Welt», які не репрезентують «ставлення німців до членства України в НАТО». Під статтею опубліковано понад 800 коментарів різного змісту, але російські ЗМІ цитують лише кілька з них, щоб проілюструвати прийнятну для російської пропаганди точку зору.

Щодо самого матеріалу, то там наведені прогнози надання гарантій безпеки Україні, і взагалі не йшлося про жодне  «соціологічне опитування».

Російська пропаганда систематично поширює меседжі, що Захід не хоче допомагати Україні у війні, опираючись на неавторитетні джерела інформації чи спотворені цитати. У такий спосіб Росія намагається підірвати авторитет України на міжнародному рівні, спотворити реальність та показати нібито, що європейська спільнота не зважає на Україну та не хоче бачити її ні в НАТО, ні, наприклад, у ЄС. 

У соціальних мережах поширюють відео нібито збиття гелікоптера, який НАТО надало Україні. Мовляв, щойно ці гелікоптери перетинають кордон України, вони мають справу з російськими ракетами. Нібито росіяни збили не один такий гвинтокрил. Мовляв, лише Китай показує ці відео, а решта країн приховують інформацію. Це — фейк.

Відео збиття гелікоптера — кадри з відеогри Arma 3. Фактчекери Reuters знайшли оригінал цього відео. Ймовірно, що ці кадри взяли з відео на YouTube, завантаженого у квітні 2022 року. Його позначили як зображення проходження відеогри, згодом ролики з ним були завантажені в нижчій роздільній здатності без такої інформації. За відеозаписом гіршої якості складно побачити анімацію, тож відео може сприйматись як справжнє.

Російська пропаганда й раніше поширювала карди з відеогри для ілюстрації воєнних подій. Зокрема, у такий спосіб переконували, що Росія «знищила» українську танкову дивізію. Також кадри з відеогри видавали за онлайнову трансляцію російського вторгнення в Україну.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито екскомандувач британського контингенту в Афганістані, полковник Річард Кемп у своїй авторській колонці для The Daily Telegraph заявив, що Україна не зможе захопити Крим. Мовляв, Кемп «розвіяв мрії України». Це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики StopFake. Вони зʼясували, що матеріал Кемпа під назвою «Повний крах Росії є дивовижно близьким» немає згадок про те, що Україна не зможе повернути анексований раніше Крим. Навпаки — полковник підсумовує, що Україна зможе повернути півострів та «досягти повного краху путінських сил, але лише за умов нашої підтримки». У колонці Кемп наголошує. що всупереч очікуванням багатьох, українці й надалі успішно чинять спротив проти російських солдатів. Він здивований тим, що багато західних спостерігачів все ще недооцінюють Україну та зазначає, що «уряд Зеленського не злякався, а підбадьорився. Київ відкрито готує власний великий удар проти російських сухопутних військ цієї весни». Також полковник каже, що «дуже шкода, що можливість повного краху Росії залишається в межах досяжності». 

У такий спосіб пропагандисти намагаються деморалізувати українське суспільство та переконати у тому, що Європа втомилася від допомоги Україні. Мовляв, Захід не бачить прогресу, а українські збройні сили  некомпетентні. «Детектор медіа» вже писав про те, як росіяни неодноразово намагалися використовувати проти України висловлювання та матеріали іноземців, вириваючи слова з контексту.

Пропагандисти поширюють інформацію, мовляв, Румунія накопичує війська та техніку на кордоні з Молдовою і готується напасти на неї у будь-яку хвилину. найактивніше такі дописи поширювали у твіттері. Це — фейк. 

Про це пише «Радіо Свобода». У виданні отримали коментар речника Міністерства оборони Румунії Констянтина Спану стосовно цього. Високопосадовець сказав, що «не було жодних змін у розгортанні румунських сил і протиповітряних систем». Це — важлива деталь, оскільки у низці дописів пропагандисти також згадували й про нібито розгортання румунських зенітних комплексів. Спану додав, що румунські військові стежать за хвилею фейків від початку повномасштабної війни проти України за допомогою власної платформи Inforadar. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються дестабілізувати ситуацію у Європі. Мовляв, Молдова мусить бути обачнішою, водночас лояльнішою до Росії, інакше буде як в Україні. Зокрема, подібні повідомлення є частиною масштабної інформаційної кампанії російської пропаганди проти Молдови. «Детектор медіа» писав про тактику залякування, яку активно використовують у її межах. 

Російський агітпроп вибудовує уявну завісу між усім світом та Росією, говорячи, що по інший бік — вороги. Саме для цього пропагандисти використовують термін «колективний Захід», аби натякнути нібито на ворожість інших країн, надто країн Заходу, до Росії.

Насамперед у публічній риториці Путіна «колективний Захід» вперше з’явився у посланні до Федеральних зборів 2021 року. Відтоді агітпроп використовує термін «колективний Захід» на позначення усіх нібито небезпек, які може нести Захід для Росії. Прикметно, що під «колективним Заходом» російська пропаганда має на увазі як і керівників європейських країн, так і європейців, які є носіями «ворожих західних цінностей».

Утім, використовуючи цей термін, пропагандисти найчастіше апелюють до європейських високопосадовців чи до великих організацій, як-от НАТО. У такий спосіб російська пропаганда хоче показати, як нібито всі країни об’єдналися проти Росії та жадають її знищення. Проте насправді це Росія виховує у росіян ненависть та ворожість до інших країн, нетерпимість до народів, легітимізує ксенофобію. Водночас називає себе «тихою гаванню» — країною, яка здатна захистити своїх людей від «усіх бід та негараздів».

Це десятий текст для нової рубрики «Новомова», яку «Детектор медіа» запустив у межах проєкту «Хроніки дезінформації», де розповідатиме та розтлумачуватиме нові лексеми, які агітпроп використовує для викривлення реальності.

У російських медіа та окупаційних телеграм-каналах поширюють повідомлення, що нібито Україна масово звозить до Харкова закордонних найманців. У повідомленнях посилаються на «військового експерта» Андрія Марочка та так звану «луганську розвідку». Пишуть, що нібито всі «найманці» одягнені в цивільний одяг, але при собі мають однакові рюкзаки армійського типу. Ці люди нібито розмовляють англійською, німецькою, французькою та польською мовами. Також у повідомленнях пишуть, що удаючи «найманців», приїжджають кадрові військові інших держав. Це — фейк.

Немає жодних доказів, що підтверджують такі повідомлення. На поширення фейку звернули увагу фактчекери Харківського антикорупційного центру. Іноземці, які підписали відповідний контракт, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Інакше іноземці воюють як волонтери, тобто не отримують жодної фінансової винагороди від України. Росія використовує термін «найманці»  для підміни понять. 

Також російська пропаганда систематично підживлює наратив, що в Україні воюють кадрові військові інших держав. Нещодавно пропагандисти писали, що військові з країн Євросоюзу воювали на території України ще до повномасштабного вторгнення; нібито зі зброєю Західні країни скеровують до України й солдатів. У такий спосіб російська пропаганда намагається також виправдати невдачі російської армії, зокрема під час звільнення Харківщини. Мовляв, вони воюють не зі «слабкими» українцями, а зі «спеціально тренованими натовцями» чи американцями.

У неділю у соцмережах повʼязана з Росією хакерська група Killnet анонсувала кібератаки на сайти НАТО. Після цього перестала відкриватись сторінка штаб-квартири Сил спеціальних операцій Альянсу (NSNQ). 

Речниця НАТО у коментарі для dpa підтвердила, що Альянс мав справу з «інцидентом, спрямованим проти сайтів» організації, додавши, що НАТО серйозно ставиться до своєї кібербезпеки. Станом на понеділок, усі сайти Альянсу вже були доступні.

Росія часто використовує кібератаки, щоб показати технологічну «вразливість» Заходу й продемонструвати свою «силу». Також подібні кібератаки використовують для зливання очорнювальних даних проти українських та європейських політиків, щоб дестабілізувати ситуацію всередині європейських країн та викликати недовіру до їхніх урядів.

Російські та закордонні медіа, що транслюють прокремлівську риторику, використовують нещодавню заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца проти України. Мовляв, канцлер проти того, щоб НАТО постачав зброю Україні, бо це послаблює Альянс. Як наслідок, на думку авторів повідомлень, Німеччина більше не постачатиме Україні збройову допомогу. 

Аналітики проєкту EUvsDisInfo зʼясували, що насправді у своїй заяві Шольц критикував не постачання зброї Україні, а те, що члени Альянсу перетворили цей процес на «публічне змагання». Саме це на думку канцлера послаблює НАТО, загрожуючи його єдності. Шольц заявив, що єдність допомогла Україні у перші дні війни, й країни не мають сперечатись щодо постачання зброї Україні. 

Пропагандисти всіляко намагаються засудити країни Заходу за надання військової допомоги Україні, використовуючи для цього різні способи. Вони або називають це «нечесною грою», або безпосереднім втручанням у війну. Дуже часто це поєднується з маніпуляціями на тему ставлення суспільства у країнах-членах НАТО до надання Україні зброї. 

У етері одного з грузинських телеканалів прозвучала теза, співзвучна з російськими наративами. Мовляв, Україна мала відмовитися від вступу до НАТО згідно з умовами Мінських домовленостей. В обмін на це Росія нібито мала б повернути Україні окуповані території. Але через те, що Україна порушила ці умови, у Росії не було іншого вибору, як напасти. На кейс звернули увагу аналітики грузинського проєкту Mythdetector.

Насправді у Мінських угодах немає положень, що стосувалися б вступу України до НАТО. Крім того, саме Росія та її сили саботували присутність ОБСЄ на окупованих територіях, що було основною частиною Мінських домовленостей. За даними Mythdetector, грузинські медіа, які поширили цю тезу, контролюються проросійськими силами. 

Російська пропаганда використовує тему Мінських домовленостей, зокрема через висловлювання проросійських політиків. У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за початок війни з агресора на жертву й звинуватити Україну у зриві міжнародних угод. Однак саме Росія часто не дотримується міжнародних зобовʼязань і початок війни є доказом цьому.

Такий фейк поширили у соціальних мережах та пропагандистських ЗМІ, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Румунія та Молдова розпочали термінове будівництво дороги до Одеси. Проєкт будівництва, на думку авторів, нібито спрямований на подальше перекидання сил НАТО в Україну. У дописах посилаються на слова міністра транспорту та інфраструктури Румунії, який ніби про це розказав. Це — неправда. 

Фактчекери проєкту StopFake звернули увагу на кейс та дослідили, що 26 січня за підсумками зустрічі міністрів інфраструктури Румунії та Молдови, представництво Румунії справді повідомило, що обидві країни розглядають можливість продовження румуно-молдовської траси, що будується до території України, до Одеси. Жодних заяв, що траса необхідна для «перекидання сил НАТО в Україну» або що дорога будується в межах військової допомоги Україні, міністри не робили. Зокрема, заява про «продовження траси до Одеси» лише звучала як можливий варіант проєкту та не є офіційно затвердженим пунктом, адже жодних домовленостей з Україною не було. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти вкотре підживлюють наратив як нібито Росія бореться не лише проти України, але й колективного Заходу на чолі з НАТО. У такий спосіб пропагандисти виправдовують війну та свої поразки на полі бою.

Такий меседж нещодавно прозвучав в одному із ток-шоу на російському пропагандистському каналі. На думку пропагандистів, Україна нагадує «глечик для квітів», якому немає сенсу взагалі щось пояснювати, і домовляння щодо перемовин — теж марна справа. Мовляв, це навіть не країна, а іграшка в руках «західних кураторів». Ба більше — буцімто це Захід напав на Росію і що, мовляв, тепер пересічним росіянам зрозуміло, хто справді є ворогом. 

Насправді пропагандисти навмисно спотворюють реальність. Напала на Україну саме Росія, яка вже впродовж мінімум кількох десятиліть веде агресивну політику щодо сусідніх країн та їхніх партнерів. Росія також викривлює історію і активно це використовує навіть у таких випадках, як цей. Крім того, Росія створює видимість, що з Україною немає сенсу домовлятися, адже буцімто саме українська влада не хоче цього. 

У такий спосіб Росія підживлює одразу два великі наративи. Першим із них є наратив про «західне управління». Мовляв, домовлятися з Україною немає сенсу, адже за неї все вирішують західні куратори. Другим є наратив, що агресор насправді не Росія, а Україна, з якою немає сенсу домовлятися, адже саме українську владу нібито не цікавить мирне врегулювання війни. Проте насправді Україна не готова до перемовин на російських умовах, які передбачають анексію української території.  

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у французькому сегменті твіттеру. У повідомленні йдеться, що Володимир Зеленський закликає НАТО завдати превентивного ядерного удару по Росії. Автори повідомлень цитують епізод з онлайн-виступу Зеленського в австралійському інституті Лоуї та додають короткий відеоролик. Публікації у твіттері підхопили пропагандистські ЗМІ, які назвали слова Зеленського «закликом до початку світової війни з непередбачуваними жахливими наслідками». Проте це — маніпуляція.

Аналітики проєкту StopFake дослідили цей кейс та виявили, що значення цитати спотворили, бо насправді Зеленський не закликав до ядерного удару по Росії. У короткому ролику є слова президента про те, що НАТО необхідно було завдати «превентивних ударів» по Росії, щоби втримати її від використання ядерної зброї.

Однак того ж дня його слова пояснив прессекретар Сергій Никифоров, сказавши, що Володимир Зеленський мав на увазі період до 24 лютого. Оскільки тоді, на думку президента, варто було  вжити превентивних заходів, щоби не допустити ескалації. Та й про ядерний удар з боку України взагалі не йшлося. 

Поширюючи цю маніпуляцію пропагандисти намагаються просувати наратив, що Росія нібито бореться не тільки з Україною, але й з великими організаціями, як-от НАТО. Мовляв, росіяни захищають світ від війни, яку нібито розгортає Україна. 

У соціальних мережах та телеграм-каналах поширюють інформацію, що літак-розвідник НАТО Boeing E-3 Sentry, який нещодавно прибув до Румунії, нібито братиме участь в операції Польщі щодо захоплення території західних областей України. Одним із  джерел таких повідомлень є телеграм-канал Іллі Киви. Це — маніпуляція.

Американський літак Boeing E-3 Sentry, який використовують для дальнього радіолокаційного виявлення, справді нещодавно прибув до Румунії. Він моніторитиме російську військову активність на східному кордоні НАТО. «Операції з захоплення території Заходу України» — вигадка агітпропу. Як зазначає StopFake, саме російська агресія та повномасштабне вторгнення в Україну змусили НАТО посилити безпекові заходи на своєму східному кордоні.

Російська пропаганда постійно просуває наратив, що Польща має намір захопити Захід України. Раніше в межах цього наративу пропагандисти розповідали, що Польща вважає Захід України своєю «колонією». Також агітпроп поширював фейки про референдум щодо приєднання Заходу України до Польщі та переконував, що Захід України віддадуть Польщі, якщо Варшава виплатить США борг замість Києва.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах й у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У ньому йдеться, що ЄС і НАТО хочуть розв'язати світову війну. Декларація про співпрацю, нещодавно підписана між ЄС і НАТО, однозначно нібито свідчить, що НАТО керує Європейським Союзом. Пропагандисти запевняють, що керівники цих організацій хочуть розв'язати широкомасштабну війну, спрямовану на агресію проти Росії. Проте — це неправда. 

За словами аналітиків EU vs Disinfo, 10 січня 2023 року ЄС і НАТО підписали Спільну декларацію про співпрацю, яка акцентувала стратегічне партнерство між НАТО та ЄС, засудила російську агресію проти України та представила НАТО як основу європейської та американської колективної оборони. Декларація про співпрацю ЄС — НАТО спрямована на посилення механізму колективної оборони — цей документ не передбачає жодних агресивних дій проти Росії.

Відтоді, як Росія розпочала агресивні дії проти України, російські офіційні особи звинуватили НАТО у серії погроз і ворожих дій. НАТО є оборонним альянсом, основними цілями якого є підтримка миру та захист незалежності, безпеки та територіальної цілісності його членів.

Пропаганда розповідає, що нібито Україна стала однією з приватних військових компаній, афілійованих з НАТО. Мовляв, НАТО платить Україні гроші, забезпечує зброєю та розвідувальною інформацією. Також нібито НАТО вказує цілі, які Україна має вражати. Буцімто від цього страждають українці, адже мусять воювати

  Україна є суверенною і незалежною державою з демократично обраним президентом і парламентом. Україна не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Саме Росія розпочала війну у 2014 році, окупувавши частини українських територій. Росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року. Українська армія захищає українську територію та українців.  На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo.  

Через поширення таких меседжів Росія намагається дискредитувати підтримку України демократичними державами. Раніше поширювали схожі меседжі: мовляв, Україна — інструмент Заходу для підриву російської державності; війна в Україні — частина секретного плану Заходу задля знищення Китаю. Також пропагандисти стверджували, що Захід «координує» українські удари по російських військових об’єктах.

Колишній депутат проросійської партії «ОПЗЖ» Віктор Медведчук, якого Україна звинувачує у державній зраді й позбавила громадянства, у російському медіа «Известия», яке називає війну в Україні «українським питанням», опублікував статтю про нібито «анатомію» сучасного воєнного протистояння України та Росії, а також про роль Заходу у цій війні. У своїй роботі він просуває чимало дезінформаційних меседжів, які відтворюють позицію російського агітпропу. «Детектор медіа» підготував добірку з них. 

1. Європейський Союз має амбіції колонізатора

У своїй статті Віктор Медведчук висловлює думку про прагнення ЄС створити собі колонії. Відповідно до статті, після перемоги у холодній війні Європа намагається «поглинути» свого супротивника, тобто Росію та пострадянські країни. Як аргумент до цього він використовує війни в Грузії та Сирії. Мовляв, Європейський Союз намагається роздробити держави та поглинути їх.

Насправді ж війни з Грузією та Сирією відбувалися за безпосередньої участі та навіть з ініціативи Росії, тому говорити про амбіції колонізатора можна, але їх проявляють не країни ЄС, а якраз Росія. Саме Росія є агресором, адже саме вона розпочала війну в Україні ще у 2014 році — із захоплення Криму й бойових дій на Донеччині та Луганщині. Однак цей меседж співзвучний із позицією російської пропаганди, яка роками намагається виставити агресором когось іншого. 

2. Україна отримала незалежність без національно-визвольної боротьби

У статті йдеться, що незалежність Україна отримала через домовленість із Москвою, яка навіть підштовхувала нашу державу до цього рішення, адже воно було вигідне для Росії в економічному сенсі. Насправді ж Україна виборювала свою незалежність чи не впродовж 300 років, перебуваючи у складі, зокрема, Російської Імперії й Радянського Союзу.  

Якщо ж говорити власне про здобуття незалежності, то 1 грудня 1991 року відбувся референдум щодо потреби в проголошенні незалежності. Тоді явка на виборчих дільницях була безпрецедентною — 31 891 742 осіб. На той момент це становило 84% всього населення. За незалежність тоді проголосувало 90% громадян, всього 7% висловились проти та ще 2% бюлетенів були визнані недійсними. 

Напередодні референдуму президія Верховної Ради звернулася до народу зі словами, що «не підтримати незалежність означає підтримати залежність», однак немає такої країни до залежності від якої Україна б прагнула. Меседж про так звану подаровану незалежність — не новий для російської пропаганди. Росія роками намагається створити видимість, що Україна стала незалежною лише завдяки їй, і загалом, агітпроп намагається просунути думку, що України взагалі б не було якби не Росія. 

3. Україна почала просувати антиросійську пропаганду і це спричинило створення «двох Україн»

На думку Медведчука, після першого Майдану, тобто після Помаранчевої революції, Україна почала просувати антиросійську пропаганду. Нею він називає взяття курсу на вступ до Європейського Союзу і НАТО, а також відновлення певних сторінок історії України. Зокрема, такою антиросійською пропагандою буцімто була політика Ющенка щодо Голодомору. Зокрема, визнання його геноцидом українського народу. 

Фактично, навіть після проголошення європейського курсу політика щодо Росії в Україні не змінилась. Винятком стала хіба орієнтація на європейські цінності, які, як стверджує Медведчук у своїй статті, намагалась прищепити й Росія своєму народу. Проте в Україні запроваджували законодавчі норми, які працювали на поширення української мови тощо. Така політика із захисту державної мови згідно з російським наративом також є антиросійською. Російську мову в Україні ніхто не забороняв, ба більше — не забороняє й досі. 

Збільшення кількості антиросійської пропаганди в інформаційному потоці, стверджує Медведчук, спричинило виникнення «двох Україн»: одна з них проросійська, а інша — антиросійська.Такий підхід наштовхує на думку про роз'єднаність України та етнічну приналежність проросійської, тобто південно-східної, частини до країни-агресорки. Існування «двох Україн» — поширений меседж, який просуває російська пропаганда, і Медведчук зокрема. Ця теза і справді покликана розділити українське суспільство, налаштувати людей з різних регіонів один проти одного. 

4. Україна пов'язана з Росією культурно та ментально 

Спорідненість культур українського та російського народу — ще один меседж, який дуже часто використовують ворожі ЗМІ. Вони пишуть, що відмовляючись від російської культури, ми втрачаємо значну частину своєї власної. Медіа Росії активно маніпулюють думкою про спільний культурний простір та історію задля емоційного тиску. Медведчук також згадав цей меседж у своїй статті.  

Україна перебувала у складі Російської імперії, а потім у СРСР загалом 300 років, і увесь цей час проросійськи налаштована влада цих держав провадила доволі жорстоку політику щодо української мови, культури та економіки. Найвідоміші заборони української мови — Валуєвський циркуляр та Емський указ, однак всього українську забороняли 134 рази. Через це культурні продукти, створені українцями, теж нерідко писалися російською. Зокрема, книжки чи опери, а все написане російською Москва привласнює собі.

Говорити про спорідненість наших народів не можна, адже українців стримували силою та неодноразово придушували визвольну боротьбу. До прикладу, так сталося після проголошення Українською Центральною радою четвертого універсалу про незалежність української Народної Республіки.

5. Для закінчення війни Європа має врахувати інтереси Росії

У своїй статті Медведчук висловлює думку, що закінчення війни можливе лише за умови врахування інтересів Москви. Вони ж полягають у збереженні окупованих територій у складі Росії.

Держава-агресор намагається схилити Україну до переговорів, щоб закінчити війну на вигідних для себе умовах, однак президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що мир можливий лише за умови деокупації усіх територій відповідно до кордонів 1991 року. Просування думки про «інтереси Москви» означає ні що інше, як черговий ультиматум.

6. Українській політичній верхівці не потрібен мир

На переконання Медведчука, українська влада не зацікавлена у мирі. Нібито вони продовжують вести війну, щоб отримати більше грошей та зброї. Загалом, Росія не залишає спроб дискредитувати українських політиків.

Насправді подібне твердження не є правдивим, адже на початку війни Зеленський звертався до Путіна та просив про особисті переговори, але він відмовився. Зараз же Україна вийшла з переговорного процесу через невигідні умови, які пропонує Росія. 

Мир потрібен Україні, однак не «будь-який», а зі збереженням державності, суверенітету та гарантіями безпеки. Не має бажання закінчувати війну саме Росія, бо її військові все ще перебувають на території України та продовжують вбивати українців, руйнувати українські міста, села й інфраструктуру. 

Росія не вперше поширює меседжі й маніпуляції щодо відновлення перемовин з Україною. Наприклад, нещодавно агітпропаганда також розповідала про «свої інтереси» у переговорному процесі з Україною. Не залишили без уваги й постачання зброї Україні, яку російські пропагандистські ЗМІ назвали театральною постановкою.  

Меседжі, висловлені Віктором Медведчуком, повторюють тези російської пропаганди і їхнє поширення має ту саму мету: виправдати агресію Росії в Україні; пояснити її так званою історичною справедливістю; створити видимість, що Україна без Росії і її культури не є повноцінною; знецінити боротьбу українського народу за свою державність.

Таке повідомлення поширюють російські пропагандистські ЗМІ. Мовляв, Україна є лише маріонеткою в руках Заходу для досягнення його політичних цілей. Зокрема, однією з таких цілей пропагандисти вбачають так званий підрив російської державності.

Росія вже не вперше порушує тему причетності Заходу до війни в Україні.

За словами пропагандистів, Захід використовує Україну задля знищення Росії. Медіа ворога поширюють цей меседж з метою виправдання своєї агресії проти України, адже нібито вона загрожує російській державності. Насправді на державність Росії ніхто не зазіхав і не зазіхає, а Україна відповідає на російську агресію задля відстоювання власного суверенітету та повернення окупованих територій. Україна воює не проти когось, а за себе та свою незалежність.

З початком війни російська пропаганда постійно наголошує на залежності України від Заходу та його власних інтересах у цій війні. Нещодавно агітпропаганда поширювала інформацію, що війна в Україні — частина плану зі знищення Китаю. Також часто ворожі медіа зачіпають тему озброєння. З одного боку Росія сприймає це як ескалацію конфлікту, але водночас наголошує на тому, що переваг ЗСУ на полі бою озброєння не приносить. Росія дуже часто наголошує на тому, що війна відбувається на території України, але її супротивниками є країни-члени НАТО, хоча протистоять російській агресії українські військові.

Телеграм-канали, які курує російська розвідка, поширюють повідомлення, що міністр оборони Олексій Резніков «радіє» тому, що українці «стали щитом для НАТО», і всі жертви українців «заради цього». Це — маніпуляція.

Телеграм-канали вирізали шматок відео з інтерв’ю міністра оборони ведучій «Вікон» на СТБ Олені Фроляк, де він розповідає, що тепер нарешті, після 10 місяців війни, його колеги з Європи та США визнають те, від чого відхрещувалися на початку війни: саме Україна зараз боронить цивілізаційний вибір всієї Європи та західного світу як такого. І зараз, по суті, саме Україна виконує місію НАТО, яку собі на меті ставив альянс. Тому, вважає Резніков, країни НАТО недостатньо швидко надають Україна допомогу, визнаючи той факт, що українці рятують від Росії зокрема їх.

Зрозуміло, що Україна воює не заради НАТО, а задля власного виживання та збереження держави. Але при цьому вона також рятує і Західний світ від агресії Росії, і цей факт визнають, за словами Резнікова, всі партнери України. Резніков не радіє цьому в інтерв’ю: він лише констатує факт. Але російські пропагандисти постійно просувають наратив, що «Захід вирішив воювати з Росією до останнього українця». І маніпуляція словами Резнікова — один з елементів цього наративу.

 У проросійських та пропагандистських телеграм-каналах пишуть, що у США міркують про те, як Україні треба дати спокій та не долучати до жодних інституцій і організацій, як-от ЄС та НАТО. Мовляв, якби Україна вже вступила до НАТО, кордони Альянсу були б у межах 500 кілометрів від Москви. Пропагандисти кажуть, що тоді Росія відчуватиме постійну загрозу та небезпеку з боку НАТО.

Пропагандисти поширюють цей меседж, аби виправдати війну в Україні. Нібито Росія захищається від НАТО, а саме тому вдерлася на територію України. Однак Україна — незалежна й суверенна держава, вступ до НАТО чи ЄС не мають контролюватися третіми державами. Тож наші постійні партнери лише підтримують Україну в ініціативі до вступу до ЄС або НАТО.