Анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію, що Євросоюз готовий обговорити відправлення миротворців з Польщі та Румунії в Україну. Агітпроп посилається на заяву прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Також українські медіа з посиланням на видання The Guardian пишуть, що ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що деякі члени Альянсу, як-от Польща, можуть погодитись ввести війська в Україну. Це — маніпуляція.

8 червня 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в етері програми «Сніданок з 1+1» прокоментував висловлювання ексгенсека НАТО. Він сказав, що до «завершення збройного конфлікту на території України іноземні держави не вводитимуть свої війська на територію нашої держави. Більше того, ми цього не просимо. Ми кажемо: дайте зброю». Міністр наголосив, що «членство України в НАТО не може завершити цю війну, але воно запобігатиме новим війнам».

У такий спосіб пропагандисти хочуть показати, що Росія воює з НАТО на території України, а інші країни — агресивні та готові піти війною у будь-який момент. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейки, що, на думку Зеленського, надії на вступ України в НАТО згасають, і що Україна начебто може вступити в НАТО, якщо відмовиться від захоплених Росією територій.

Таку інформацію поширюють у російських медіа, що транслюють прокремлівську риторику, та в російському сегменті фейсбуку. На саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС) у Молдові Зеленський нібито заявив, що надії на вступ України в НАТО «стають дедалі віддаленішими». Це — маніпуляція.

Як зазначають фактчекери проєкту Stop Fake, цитата, яку використовують російські пропагандисти, є неточною, скороченою та вирваною з контексту. А Зеленський не заявляв про «згасання надій» на вступ України в НАТО. Однак президент справді говорив про перспективу вступу України та інших країн до Північноатлантичного альянсу. За його словами, кожна європейська країна, яка межує з Росією і хоче бути від неї захищеною, має вступити до Європейського союзу та НАТО.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати президента України, посіяти паніку та зневіру серед населення. Російські пропагандисти систематично поширюють фейки про те, що західні партнери не хочуть допомагати Україні та не хочуть бачити її в НАТО. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що Україну не чекають в НАТО.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому в репортажі мексиканського телеканалу Milenio нібито згадується про те, що мексиканські наркокартелі отримують зброю, яку передають Україні в якості військової допомоги. Це — маніпуляція.

На відео звернули увагу аналітики проєкту AP Fact Check. Вони зʼясували, що пропагандисти навмисно неправильно переклали коментар з нього. Насправді там сказано, що члени «Картелю Гольфо» «володіють джавелінами». Ведуча цієї новинної програми лише згадує, що це — тип зброї, який використовують ЗСУ, однак не каже про те, що наркокартель отримав її за участі українців чи що конкретно зброя з відео мала б бути на озброєнні в української армії. Крім того, журналісти телеканалу неправильно ідентифікували зброю в репортажі — насправді там показано не «Джавелін», а «АТ4», інший вид протитанкової зброї.

У такий спосіб пропагандисти намагаються дискредитувати українську владу та зірвати поставки збройної допомоги з країн НАТО. Мовляв, українці перепродають її на чорному ринку і вона потрапляє в руки злочинцям. Проте військові експерти на запит фахівців AP Fact Check відповіли, що, ймовірно, наркоторгівці купили зброю у спосіб, не пов’язаний з Україною. 

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію, що Україна може вступити в НАТО, якщо відмовиться від повернення тимчасово окупованих територій. Про це нібито йшлося в статті американського видання The New York Times, яку написав кореспондент Стівен Ерлангер. Це — фейк.

Фахівці проєкту Stop Fake проаналізували статтю The New York Times, на яку посилаються пропагандисти. Вони з’ясували, що в статті немає згадок, що НАТО висунуло якісь вимоги Україні. Стівен Ерлангер написав матеріал, у якому розмірковує про можливість вступу України в НАТО без тимчасово окупованих територій та проводить паралелі з Німеччиною у 1955 році. Тоді до Альянсу приєдналася Федеративна Республіка Німеччина, а в 1990 році — колишня Німецька Демократична Республіка. Тобто це відбулося після возз'єднання Німеччини 3 жовтня 1990 року.

Разом з тим, журналіст пише, що тему цілісності України не буде знято з порядку денного, а експерти, яких він опитав, наголошують, що припинення вогню — невдале рішення, оскільки в такому разі війна може початися знову через деякий час.

Російські пропагандисти систематично поширюють інформацію, що західні партнери не хочуть допомагати Україні та не хочуть бачити її в НАТО. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що Україну не чекають в НАТО.

Кремлівські пропагандистські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють інформацію про те, що Україну не чекають в НАТО. Про це нібито заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв’ю виданню Welt. Це — маніпуляція.

Насправді Олаф Шольц заявив, що після війни Україна буде оснащена зброєю західного виробництва і потім доведеться обговорювати гарантії безпеки, які можна надати в післявоєнній ситуації. «Але ми ще не там. Тепер давайте зосередимося на тому, що нас чекає», — додав Шольц. Він не говорив, що Україну не чекають в НАТО.

На запитання журналіста, чи «ви теоретично підтримали б членство України в НАТО після закінчення війни?», Шольц відповів, що в Бухаресті в 2008 році НАТО ухвалив рішення, які сформулювали довгострокову перспективу. «Усім зрозуміло, що в осяжному майбутньому цього не станеться. Ще й тому, що в критеріях НАТО є цілий ряд умов, які Україна наразі не може виконати», — зазначив Шольц.

Агітпроп систематично поширює інформацію про те, що Захід не хоче допомагати Україні у війні, та намагається показати, що західні партнери не зважають на Україну та не хочуть її бачити в НАТО. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк про те, що німці виступили «проти вступу України до НАТО».

Кремлівські пропагандистські медіа поширюють інформацію про те, що українські союзники нібито впевнені у провалі контрнаступу. Агітпроп посилається на слова колишнього командувача силами НАТО в Європі Бена Годжеса, який буцімто вважає, що «західні країни насправді усвідомлюють катастрофічне становище України на фронті. Тому вони не сумніваються, що рано чи пізно ЗСУ програють». Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Насправді Бен Годжес в інтерв’ю Business Insider, на яке посилається агітпроп, не говорив про провал українського контрнаступу, а навпаки — висловив «стриманий оптимізм» щодо ефективності української армії, «з урахуванням ослаблених, дезорганізованих сил Росії та переважаючої сили волі України».

Також він зазначив, що необхідно відмовитися від думки про те, що майбутній контрнаступ має вирішальне значення для перемоги. І на його погляд, єдине, що все може зіпсувати, це «якщо Захід буде справляти такий сильний тиск на Україну, що це змусить їх зупинитися перед повною перемогою».

У такий спосіб пропагандисти намагаються посіяти зневіру серед українців перед майбутнім контрнаступом. Мовляв, перемогти Росію не вдасться, у це вірять і західні партнери. Раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, що в разі, якщо українські військові провалять контрнаступ, Захід припинить підтримку України.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, начебто після вступу Фінляндії до НАТО Росія перевозить ядерну зброю до прикордонного міста Виборг. Як доказ автори прикріплюють відео та додають, мовляв, на цьому записі везуть ядерні установки «Тополь-М» або «Ярс». Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що насправді відео зняли у Володимирській області. За допомогою зворотного пошуку фактчекери також з'ясували, що воно зняте в місті Кольчугіно, яке розташоване неподалік Москви. Тобто це відео не могли зняти біля кордону з Фінляндією. Аналітики якраз знайшли запис перевезення ядерної зброї через Кольчугіно від 26 лютого 2022 року. І це відео могли використати пропагандисти, щоб нібито підтвердити перевезення ядерної зброї до міста Виборг. 

Раніше аналітикині та аналітики «Детектора медіа» досліджували, як реагували анонімні телеграм-канали на вступ Фінляндії до НАТО.

Такі тези звучали в ефірі російських пропагандистських телеканалів. Мовляв, українська влада продемонструвала Генеральному секретареві НАТО Єнсу Столтенбергу українську зброю під виглядом російської. Цією зброєю Україна буцімто обстрілювала мирне населення Донбасу, Бєлгородської, Брянської та Курської областей. «Доведено, що ракета, якою обстріляли залізничний вокзал [у Краматорську], була українська. Та сама ракета «Точка У», яку ми [Росія] вже давно зняли з озброєння». Це — фейк.

Як зазначають аналітики EUvsDiDiNFo, існують переконливі докази того, що російські війська атакували залізничний вокзал Краматорська 8 квітня 2022 року ракетою «Точка-У». Всупереч заявам агітпропу, радянський ракетний комплекс «Точка-У» все ще використовується російською армією. Про це свідчать відеозаписи перевезень через Білорусь станом на березень 2022 року, які виклали у телеграм-каналі «Беларускі Гаюн».

Також за даними військових експертів організації Conflict Intelligence Team, аналіз траєкторії польоту «Точки-У» доводить, що ракету по Краматорську випустили з південно-західного району, де розташовані російська армія та незаконні збройні формування окупованих районів Донецької та Луганської областей.

У такий спосіб кремлівські пропагандисти намагаються приховати свої обстріли мирного населення та цивільних об’єктів України. Вони називають це черговою «провокацією України» з метою дискредитації російських військ. Раніше «Детектор медіа» розповідав, як росіяни вихвалялись у соцмережах обстрілом вокзалу в Краматорську, а потім видалили свої дописи.

Пропагандисти поширюють у своїх медіа меседж, що, мовляв, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький — ідіот, бо каже, що Україна має право завдавати ударів на російській території та відкрито недооцінює Росію. Вони додають, що роль Польщі у НАТО — стати першою жертвою умовної масштабної війни з застосуванням ядерної зброї. Оскільки на їхню думку Польща зникне за першої ж нагоди, «недорозвинений» Моравецький не має морального права робити подібні заяви. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що польський премʼєр говорив, що Україна справді має право завдавати ударів по території Росії, оскільки обороняє себе від агресії. Також додають, що, на його думку, Кремль нібито розуміє, що Росія програла б війну з НАТО. Згідно з Національною безпековою стратегією Польщі 2020 року, найбільшою безпековою загрозою для Польщі є «неоімперіалістична політика владних еліт Російської Федерації», що реалізовується силою. Польські високопосадовці у стосовно цього посилаються на російську агресію проти Грузії, України, а також анексію Криму.

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть представити Польщу як агресивного антиросійського «відлюдника в межах НАТО», що буцімто є загрозою для російської безпеки. Окрім цього, меседж є прикладом російського військового та ядерного шантажу щодо країн НАТО. 

Пропагандисти поширюють у своїх медіа меседж, що, мовляв, відродження мілітаристської Польщі стало головною метою теперішнього польського уряду. Нібито Захід вже давно підштовхує країну до цього і вже за кілька років Польща отримає американську тактичну ядерну зброю. У повідомленнях йдеться, що Польща нібито готується замінити Францію та Німеччину у ролі «американського спостерігача» над Європою. Крім того, буцімто вже є плани збільшення чисельності солдат у польській армії до 1,5 мільйона. і що у такий спосіб НАТО готує країну до початку війни проти Росії та Білорусі. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що теперішня модернізація польської армії та купівля нового озброєння є відповіддю Польщі на російську агресію проти України. Крім того, згідно з Національною безпековою стратегією Польщі 2020 року, найбільшою безпековою загрозою для Польщі є «неоімперіалістична політика владних еліт Російської Федерації», що реалізовується силою. Польські високопосадовці стосовно цього посилаються на російську агресію проти Грузії, України, а також анексію Криму.

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть представити Польщу як агресивну та войовничу «анти-Росію», що готова піти війною у будь-який момент. Крім того, вони також хочуть не лише перекласти відповідальність за дії Росії на треті сили, але й відвернути увагу від злочинів росіян. 

Російські пропагандистські медіа поширюють відео з тест-драйвом техніки Stryker і Cougar, яку Україні передали США, де голос за кадром нібито каже: «Ця зброя допоможе нам окупувати територію України». Це – фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони з’ясували, що на оригінальному відео, яке виклав у твітері Міністр оборони України Олексій Резніков, немає закадрового голосу. Також на відео міністра у написі є слово «liberate» («визволити»), а у відео пропагандистів це слово замінили на «occupy» («окупувати»). Пізніше російські медіа зазначили, що Міноборони видалило ролик зі словом «occupy», але доказів цьому немає.

Агітпроп намагається дискредитувати Міністерство оборони України та переконати Захід у тому, що зброя, яку партнери надають для боротьби з російськими окупантами, насправді використовується нібито не за призначенням. Раніше «Детектор медіа спростовував фейк про те, що зброя, яку надають Україні країни Заходу, потрапляє в руки злочинців в Африці.

20 квітня 2023 року Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг прибув до Києва з неанонсованим візитом — першим після початку повномасштабної війни. Несподівані відвідини відбулися на тлі наполягань Києва надати чіткіші перспективи членства в НАТО й на тлі інтенсивних перемовин про надання Україні додаткового озброєння.

У вересні 2022 року Україна офіційно подала запит на «прискорений вступ» до НАТО. У 2008 році Альянс обіцяв, що Україна врешті стане членом, але нині більшість союзників, включаючи США, досить обережні щодо будь-якої конкретики — принаймні, поки триває війна. Втім, дебати щодо членства України в НАТО посилюються напередодні Вільнюського саміту, запланованого на липень 2023 року, на який Президент Зеленський уже отримав запрошення.  

Будь-які теми, пов’язані з НАТО, неабияк непокоять Росію; пропагандисти не приховували свого роздратування після вступу Фінляндії до Альянсу 4 березня 2023 року. А ось як анонімні телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику, зреагували на знаковий візит Столтенберга:

1. У НАТО можуть робити будь-які заяви, а Кремль і далі перешкоджатиме членству України в Альянсі, запевняють пропагандисти. Єнс Столтенберг на брифінгу в Києві запевнив, що майбутнє України — в Альянсі, а жодна із країн-учасників не противиться цьому. Однак ця рішучість організації страшенно непокоїть Кремль: членство України в НАТО ознаменує один із найбільших геополітичних провалів Росії. Путін ніяк не хоче миритися з неминучістю цього та продовжує робити все, щоб не допустити членства України в Альянсі. Подібними меседжами він демонструє, що не прагне миру та не готовий іти на жодні компроміси.

2. Столтенберг приїхав у Київ, бо Зеленський почав шантажувати західних партнерів. Мовляв, Україна не буде починати контрнаступу, доки не отримає винищувачі F-16 і великі об’єми боєприпасів. Пропаганда намагається позиціювати штучний розкол у відносинах НАТО й України, показати, що нібито держава надто багато вимагає у партнерів. Кремль розуміє, що чим більше в Україні зброї, тим менше часу йому залишилося на окупованих територіях. Київ активно комунікує із Заходом про зміцнення оборонної здатності; ті види озброєння, які ще пів року тому здавалися недосяжними (приміром, танки), нині вже в Україні. Україна зараз перебуває в стані, коли здатна змінювати позицію тих чи інших держав, і це не «шантаж», а партнерські відносини.

3. Відвідини Генсека НАТО — звичайна робоча поїздка, яка нічого не означає для України. Буцімто держава однаково не стане членом організації, а її очікування від Альянсу — завищені. Так агітпроп намагається знецінити візит Столтенберга, його символізм і практичне значення, особливо в переддень Вільнюського саміту, який багато значить для Києва. Цей крок означає підтримку України та її збройних сил. Зокрема, після скандального витоку секретних документів США, який оприявнив низку воєнних викликів і дещо знизив рівень довіри між партнерами.

4. Поки Столтенберг у Києві, Україна «бомбить Донбас». Цим меседжем агітпроп вочевидь намагається відвернути увагу від знакової для відносин України й Альянсу події. Оскільки однакових за значущістю подій, щоб парирувати, не було, пропагандисти вдалися до наративу, який повторюють уже впродовж дев’яти років. Подібні меседжі лише доводять, що росіянам бракує аргументів, щоб заперечувати очевидне.

З 6 квітня у грузинському сегменті Facebook почали поширювати відео, на якому зафіксовано пересування міжконтинентального балістичного ракетного комплексу РС-24 «Ярс». Згідно з описом, мобільні ядерні установки з’явилися у прикордонному місті Виборг після того, як Фінляндія вступила в НАТО. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці Myth Detector. Відео поширилося у Twitter, де кілька акаунтів змогли визначити розташування техніки за допомогою геолокації. Порівнявши локацію на відео з картою Google, визначили, що відео техніки зняте у місті Кольчугине Володимирської області, що неподалік від Москви, а не в місті Виборг біля кордону з Фінляндією. Також Myth Detector звернулися до фахівця з озброєння Гіги Інашвілі. За його словами, зона дії ракетного комплексу РС-24 «Ярс» становить до 12 000 км, «система не призначена для прилеглих країн, а комплекси, зображені на відео, ймовірно, готувалися до параду 9 травня».

Поширення відео, на якому зафіксоване переміщення техніки нібито до кордону з Фінляндією, — було задля залякування. Раніше перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський наголошував, що «Якщо на цих територіях [Швеції та Фінляндії] з’являться підрозділи НАТО, ці території стануть мішенню — або можливою мішенню — для удару». «Детектор медіа» досліджував, що писали анонімні телеграм-канали про вступ Фінляндії до НАТО та як Путін звинуватив НАТО у «порушенні» обіцянки не розширюватися на Схід.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у США нібито планують створити міжнародний військовий блок як НАТО для виряджання військ до України. Як доказ автори повідомлень посилаються на матеріал видання «Foreign Affairs», в якому нібито йдеться, що «аби закінчити війну в Україні, необхідно ввести на її територію війська західних країн». Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери команди StopFake, які дослідили, що у матеріалі «Foreign Affairs» аналітики розмірковують про один із можливих сценаріїв запровадження безпекових заходів в Україні після закінчення війни. Автори публікації наголошують, що дебати про нове бачення безпеки в регіоні та післявоєнні заходи щодо стримування Росії «мають розпочатися зараз», щоб можна обговорити та розробити концепції до початку переговорів між Україною та Росією.

Тож нібито аналогом НАТО для аналітиків «Foreign Affairs» може стати організація Атлантико-Азійська спільнота безпеки (AASC). До складу організації можуть увійти члени Північноатлантичного альянсу, Україна, її союзники та інші нейтральні держави. Цілями альянсу AASC мають бути «зміцнення обороноздатності України» та «стримування будь-якого відродження російської імперіалістичної агресії».

Тобто про жоден заклик «ввести на територію України війська західних країн для закінчення війни» не йдеться. Аналітики «Foreign Affairs» розмірковували про один із можливих сценаріїв запровадження безпеки в Україні після закінчення війни.

Фінляндія — нейтральна держава, яка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну кардинально змінила свій статус і стала 31-м членом найбільшого військово-політичного альянсу. Відтепер Росія межує з НАТО на всьому західному кордоні (крім України та маріонеткової Білорусі), і Альянс контролює переважну більшість узбережжя Балтійського моря. Якщо бажання України вступити до НАТО нібито змусило Росію завдати превентивного удару у вигляді вторгнення (спочатку у 2014, тоді у 2022 році), то реальне приєднання сусідньої Фінляндії до Альянсу спричинило в рази слабшу реакцію. Відтак Путін заявив, що у Москви немає таких проблем із Гельсінкі, як із Києвом. Тобто немає ні територіальних суперечок, ні інших видів конфронтацій, тому й реакція на вступ Фінляндії до НАТО така м’яка. Подібні заяви з боку Кремля звучать як спроби виправдатися та згладити кути. Росія зреагувала на вступ Фінляндії до НАТО низкою пропагандистських меседжів. Зокрема, вони з'явилися в телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. Ми виокремили деякі з них.

1. Російські пропагандисти висловили низку «суворих зауважень». Мовляв, Фінляндія стала недружньою до Росії державою, тож Кремль «вживатиме військово-технічних заходів» у відповідь на розширення НАТО. Цей меседж покликаний запевнити внутрішню аудиторію, що у Росії готові до різних сценаріїв розвитку подій. Нібито Росія робить симетричний (насправді радше символічний) крок у відповідь. І хоча кордон НАТО та Росії удвоє збільшився, у разі потреби Кремль може дати відсіч. Та чи справді зміна геополітичного вектора означає «антиросійський поворот»? Вступ до НАТО — це про власну безпеку та безпеку регіону, а не про ворожість до Росії.

2. Пропагандисти стверджують, що членство Фінляндії в НАТО означає втрату фінського суверенітету та геополітичної ваги. За їхньою версією, Фінляндія стала одним зі слабких світових гравців, які нічого не вирішують у міжнародних справах. Насправді вступ до НАТО означає зміцнення оборонної здатності, а колективна безпека лише закріплює синергію та взаємодоповнюваність сил союзників. Подібні зауваження з боку кремлівських пропагандистів — це спроба змістити увагу й подати найбільшу проблему Москви — вступ сусідньої держави до недружнього (за версією Росії) військово-політичного союзу як проблему самої Фінляндії. 

3. Вступ до Альянсу дорого обійдеться Фінляндії. Цільовий показник військових витрат союзників сягає 2% ВВП, тож економіка держави ледь «потягне» оборонний бюджет, це неабияк ударить по кишені пересічних фінів, — запевняє російський агітпроп. Після початку російської воєнної агресії проти України країни НАТО постали перед потребою у збільшенні витрат на  оборону, тож наступний саміт у Вільнюсі може погодити мінімальний рівень оборонних витрат для членів НАТО на рівні 2%, що раніше вважалося бажаним показником. Насправді у 2022 році оборонний бюджет Фінляндії вже майже сягнув бажаної позначки — 1,96%, тож маніпуляція росіян має непереконливий вигляд. Радше це чергова спроба темою економіки відвернути увагу від основного питання — факту вступу.

4. НАТО не планує розміщувати свої війська у Фінляндії. Пропаганда намагається заспокоїти, що у Росії все під контролем, а дії Альянсу на його східному фланзі будуть узгоджуватися з Кремлем. Знову ж таки, це гра на внутрішню аудиторію й спроба заспокоїти збентежених росіян, яким втовкмачували, що чергова хвиля розширення НАТО на схід неприйнятна, але коли це відбулося, агітпроп став запевняти, що нічого страшного не сталося, адже натовські солдати у Скандинавії не наблизяться до російського кордону. 

5. Фінляндія — в НАТО, а Україну водять за ніс обіцянками. Мовляв, Фінляндія з легкістю вступила в Альянс, тоді як Україна йде тернистим шляхом — через війну, величезні втрати та непопулярні реформи. У такий спосіб російський агітпроп хоче знецінити євроатлантичний курс України й переконати, що сподівання Києва на вступ до НАТО — марні. Насправді ж до організації не можуть прийняти державу у стані війни, адже це автоматично означатиме активізацію п’ятої статті Вашингтонського договору (напад на будь-яку союзницю розцінюється як напад на увесь Альянс). У 2018 році Україна визнана aspiring country (державою, що має намір стати членом Альянсу). А у 2022 році Україна заявила, що подає заявку про вступ до НАТО, втім цей документ є винятково політичним і не має юридичного значення. Попри це, Україна є кандидатом на вступ, і ми маємо всі шанси реалізувати наш намір після остаточної перемоги України у війні.

Така теза з’явилася в угорських медіа. Автори повідомлень посилаються на слова російських посадовців, які заявляють, що ймовірність виряджання в Україну миротворців з країн Заходу є «дуже небезпечною ідеєю».

На це звернули увагу фахівці EU vs Disinfo. Вони розповідають, що прокремлівська дезінформаційна кампанія не втомлюється зображати ЄС як геополітичного гравця, який сприяє ескалації війни в Україні. Мовляв, замість того, щоб використовувати дипломатичні засоби врегулювання конфлікту, Європейський Союз надає Україні все більше летальної зброї, внаслідок чого бойові дії стають лише кривавіші та жорстокіші. Новий вкид на цю тему розповідає про те, що тепер ЄС нібито хоче не лише надавати зброю, але й ввести в Україну миротворчі війська.

Насправді деякі країни ЄС і НАТО виділяють військову та фінансову допомогу Україні для протидії збройній агресії Росії, західні інструктори навчають українських військових правильному користуванню новими зразками озброєння, але війська інших країн не беруть прямої участі у бойових діях на території України. Крім того, наразі немає затвердженого плану чи публічних дебатів щодо введення миротворчої місії в Україну.

Російські пропагандистські медіа поширюють меседж, що лідер турецької партії «Батьківщина» Догу Перінчек, який є одним із кандидатів у президенти Туреччини, обіцяє змінити «правила гри» для США і НАТО, вивести країну з Північноатлантичного альянсу, а також визнати Крим та інші окуповані території частиною Росії. Мовляв, це спричинить політичні катаклізми в Туреччині та похитне позиції Заходу.

За цей кейс взялися аналітики проєкту EU vs Disinfo. Вони пояснили, що такі заяви з боку кремлівських медіа є лише спробою збільшити популярність маргінального турецького політика Догу Перінчека, який відомий своїми проросійськими та антизахідними висловлюваннями. Водночас Перінчек фактично немає шансів стати президентом Туреччини, оскільки його партія не змогла зібрати достатню кількість підписів за його кандидатуру в президенти, щоб офіційно представити його виборчій комісії.

Поширюючи цей меседж, російські пропагандисти намагаються продемонструвати відсутність єдності держав НАТО, зокрема щодо агресії Росії проти України. Крім того, вони усталюють думку про готовність інших країн визнати анексію Росією українських територій правомірною. Така дезінформація поширюється не вперше. «Детектор медіа» вже висвітлював кремлівські тези щодо неузгодженості країн-учасниць НАТО щодо надсилання Україні зброї, визнання помилковості підтримки України, неминучого розпаду НАТО у разі збереження антиросійського курсу, визнання країнами Заходу так званих «ЛДНР» тощо.

Такий меседж з’явився в пропагандистських кремлівських медіа. Мовляв, Росія воює не проти України, а проти НАТО. У повідомленнях ішлося, що торік російська армія вимушена була воювати самотужки проти блоку НАТО й у неї буцімто все вдалося, адже Україна та її союзники програють цю боротьбу. Автори повідомлень стверджували, що у війні загалом винні США, які думають про розміщення сил НАТО в Україні. Буцімто це частина плану Вашингтона щодо створення однополярного світу без урядів, які йому не подобаються. 

На кейс звернули увагу аналітики проєкту EU vs Disinfo. Загалом теза, що Росія воює не з Україною, а з НАТО й країнами Заходу, — повторюваний дезінформаційний меседж. Мовляв, Україна — маріонетка Вашингтона, який прагне війни, а Росія лише воює проти «поганців».

Насправді ні США, ні НАТО не беруть участі у війні в Україні. Київ не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Україна діє в межах самооборони проти російського вторгнення, як це закріплено в  статті 51 Статуту ООН. Україна є  суверенною і незалежною державою  з демократично обраним президентом і парламентом. 

Країни Заходу лише підтримують Україну надаючи як військову, так і фінансову допомогу для ефективної самооборони. Однак війну проти України розпочала Росія й саме вона руйнує українські міста і села, вбиває цивільних тощо.  

За допомогою таких меседжів Росія намагається перекласти відповідальність за те, що відбувається на країни Заходу, на НАТО. Більше про те, як Росія виправдовує війну, читайте в дослідженні «Детектора медіа».

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що, мовляв, російські військові ракетами «Кинжал» влучили в місце дислокації військових НАТО, які секретно керують Генштабом ЗСУ. Водночас автори посилаються на іноземне видання «The Intel Drop». Це — неправда. 

За кейс взялися фахівці проєкту VoxCheck, які пояснюють, що військові НАТО не беруть участі у війні в Україні, а ще й надто не керують Генштабом ЗСУ. Також фактчекери розповіли, що автором статті у «The Intel Drop» є один із російських пропагандистів. У матеріалі «The Intel Drop» присутні кремлівські наративи та фейки. Наприклад, видання пише, мовляв, українці не довіряють Валерію Залужному щодо кількості збитих ракет, а їхні настрої в соціальних мережах видають зневіру до президента. Серед публікацій «The Intel Drop» можна також побачити й інші матеріали  пропагандистів — наприклад, дописи про так званих «іноземних найманців».

У січні 2023 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вкотре наголосив, що НАТО не відряджає своїх військових на війну, натомість Альянс підтримує Україну озброєнням. 

У словацьких медіа з’явилися кремлівські пропагандистські меседжі, що після передання Україні винищувачів МІГ-29 Словаччина буде втягнута у війну з Росією. Мовляв, Словаччина втратить частину свого оборонного потенціалу, віддавши літаки Україні. За словами окремих словацьких політиків, із неназваних джерел їм відомо, що щонайменше «чотири літаки в бойовому стані, а решта ремонтуються у дві зміни». Це — маніпулятивні меседжі.

Команда словацького проєкту боротьби з дезінформацією Infosecurity.sk дослідила, що передання МІГів Україні не означає втягування Словаччини у війну. Йдеться лише про акт військової допомоги, яку надають десятки інших держав. За словами виконувача обов’язків прем’єр-міністра Словаччини Едуарда Геґера, «літаки вже багато місяців не перебувають на озброєнні, країна не має достатньо пілотів, а обслуговувати їх нікому, тому що російських інженерів Словаччина більше не запрошуватиме». Тобто передання МІГів Україні не має жодних негативних наслідків для Словаччини. Щобільше, держава отримає нові винищувачі замість переданих Україні. 

Поширюючи такі меседжі у європейських країнах, російський агітпроп прагне сповільнити чи зупинити постачання зброї до України, налаштовуючи суспільну думку у країнах-партнерах проти нашої держави. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» вже писав щодо маніпуляцій навколо теми передання Польщею та Словаччиною літаків для України.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що Естонія — країна-послідовник «нацистської Німеччини», оскільки керівництво країни заборонило носити зброю «окремим етнічним групам». Це — маніпуляція. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту «По той бік новин», які дослідили, що підґрунтям до створення цієї маніпуляції стали поправки до закону про зброю, згідно з якими з 15 березня 2023 року дозволи на видачу зброї будуть недійсні для громадян країн, які не входять до ЄС та НАТО. Зміни торкнуться не лише етнічних росіян чи білорусів, які проживають на території Естонії. Утім, наведеним категоріям також припинять видавати нові дозволи. Нововведення торкнеться майже 1 300 жителів країни, наголошують у МВС Естонії.

Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс не приховує: обмеження — прямий наслідок неспровокованої російської агресії в Україні та загалом політики, яку Росія проводить проти країн, які не підтримують так звану «спецоперацію». У відозві від міністерства не приховують, що серед 1 300 осіб справді є чимало росіян або білорусів. Проте обмеження стосуватимуться цих людей не тому, що вони росіяни чи білоруси, а через проведення агресивної політики країн щодо України.

Поширюючи цю маніпуляцію, пропагандисти підживлюють наратив про існування так званої «русофобії» — ненависті до росіян та усього російського. Нібито в країнах, які не підтримують агресивну політику Росії, сповідують ксенофобські настрої. Однак так звана «русофобія» — це відповідь на дії російської армії, керівництва та народу, адже росіяни несуть колективну відповідальність за агресію проти України, яку вони підтримали відповідними висловлюваннями чи мовчанням.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомленнях ідеться, що у Німеччині провели соціологічне опитування, яке проілюструвало ставлення німців щодо вступу України до НАТО. Мовляв, багато німців рішуче виступили проти вступу. Автори повідомлень посилаються на матеріал німецького видання «Die Welt», у якому нібито наведені результати опитування. Це — неправда. 

За кейс узялися фахівці проєкту StopFake, які дослідили, що жодного соціологічного опитування журналісти видання «Die Welt» не проводили, а результати пропагандисти вигадали. Аналітики переконані, що підґрунтям до створення цього фейку став матеріал під назвою «Ми маємо серйозно замислитися над членством України в НАТО». Оскільки пропагандисти навели у приклад коментарі звичайних користувачів сайту «Die Welt», які не репрезентують «ставлення німців до членства України в НАТО». Під статтею опубліковано понад 800 коментарів різного змісту, але російські ЗМІ цитують лише кілька з них, щоб проілюструвати прийнятну для російської пропаганди точку зору.

Щодо самого матеріалу, то там наведені прогнози надання гарантій безпеки Україні, і взагалі не йшлося про жодне  «соціологічне опитування».

Російська пропаганда систематично поширює меседжі, що Захід не хоче допомагати Україні у війні, опираючись на неавторитетні джерела інформації чи спотворені цитати. У такий спосіб Росія намагається підірвати авторитет України на міжнародному рівні, спотворити реальність та показати нібито, що європейська спільнота не зважає на Україну та не хоче бачити її ні в НАТО, ні, наприклад, у ЄС. 

У соціальних мережах поширюють відео нібито збиття гелікоптера, який НАТО надало Україні. Мовляв, щойно ці гелікоптери перетинають кордон України, вони мають справу з російськими ракетами. Нібито росіяни збили не один такий гвинтокрил. Мовляв, лише Китай показує ці відео, а решта країн приховують інформацію. Це — фейк.

Відео збиття гелікоптера — кадри з відеогри Arma 3. Фактчекери Reuters знайшли оригінал цього відео. Ймовірно, що ці кадри взяли з відео на YouTube, завантаженого у квітні 2022 року. Його позначили як зображення проходження відеогри, згодом ролики з ним були завантажені в нижчій роздільній здатності без такої інформації. За відеозаписом гіршої якості складно побачити анімацію, тож відео може сприйматись як справжнє.

Російська пропаганда й раніше поширювала карди з відеогри для ілюстрації воєнних подій. Зокрема, у такий спосіб переконували, що Росія «знищила» українську танкову дивізію. Також кадри з відеогри видавали за онлайнову трансляцію російського вторгнення в Україну.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито екскомандувач британського контингенту в Афганістані, полковник Річард Кемп у своїй авторській колонці для The Daily Telegraph заявив, що Україна не зможе захопити Крим. Мовляв, Кемп «розвіяв мрії України». Це — маніпуляція.

На неї звернули увагу аналітики StopFake. Вони зʼясували, що матеріал Кемпа під назвою «Повний крах Росії є дивовижно близьким» немає згадок про те, що Україна не зможе повернути анексований раніше Крим. Навпаки — полковник підсумовує, що Україна зможе повернути півострів та «досягти повного краху путінських сил, але лише за умов нашої підтримки». У колонці Кемп наголошує. що всупереч очікуванням багатьох, українці й надалі успішно чинять спротив проти російських солдатів. Він здивований тим, що багато західних спостерігачів все ще недооцінюють Україну та зазначає, що «уряд Зеленського не злякався, а підбадьорився. Київ відкрито готує власний великий удар проти російських сухопутних військ цієї весни». Також полковник каже, що «дуже шкода, що можливість повного краху Росії залишається в межах досяжності». 

У такий спосіб пропагандисти намагаються деморалізувати українське суспільство та переконати у тому, що Європа втомилася від допомоги Україні. Мовляв, Захід не бачить прогресу, а українські збройні сили  некомпетентні. «Детектор медіа» вже писав про те, як росіяни неодноразово намагалися використовувати проти України висловлювання та матеріали іноземців, вириваючи слова з контексту.

Пропагандисти поширюють інформацію, мовляв, Румунія накопичує війська та техніку на кордоні з Молдовою і готується напасти на неї у будь-яку хвилину. найактивніше такі дописи поширювали у твіттері. Це — фейк. 

Про це пише «Радіо Свобода». У виданні отримали коментар речника Міністерства оборони Румунії Констянтина Спану стосовно цього. Високопосадовець сказав, що «не було жодних змін у розгортанні румунських сил і протиповітряних систем». Це — важлива деталь, оскільки у низці дописів пропагандисти також згадували й про нібито розгортання румунських зенітних комплексів. Спану додав, що румунські військові стежать за хвилею фейків від початку повномасштабної війни проти України за допомогою власної платформи Inforadar. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються дестабілізувати ситуацію у Європі. Мовляв, Молдова мусить бути обачнішою, водночас лояльнішою до Росії, інакше буде як в Україні. Зокрема, подібні повідомлення є частиною масштабної інформаційної кампанії російської пропаганди проти Молдови. «Детектор медіа» писав про тактику залякування, яку активно використовують у її межах.