Коментуючи видачу ордера прокремлівські ЗМІ заявили, що «евакуація» українських дітей із зони бойових дій та переміщення їх до Росії з метою «уникнення жертв серед мирного населення» нібито не може вважатися воєнним злочином. У випуску спростовуємо ці фейки та з допомогою експертів пояснюємо, чому вивезення дітей є воєнним злочином і які наслідки для Росії і Путіна матиме рішення МКС.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

У чеському сегменті телеграма побільшало анонімних каналів, що транслюють проросійську риторику чеською мовою. Це дослідив аналітик Йозеф Шлерка з чеського проєкту investigaci.cz. «Детектор медіа» виокремив з його статті головні тези та зʼясував чому російським пропагандистам так важливо втримувати вплив у Чехії.

Шлерка каже, що такі чеськомовні телеграм-канали зазвичай репостять контент з іноземних джерел, які вважаються конспірологічними та неправдивими. Вони часто повторюють конспірологічні наративи. Наприклад, про «фальсифікацію» виборів у Сполучених Штатах у 2020 році чи про те, що землетруси у Туреччині є штучними. Ба більше, велика частка публікацій збігається з новинами заблокованого у ЄС «Спутніка». 

Крім того, ці телеграм-канали намагались дестабілізувати чеську внутрішньополітичну ситуацію. До прикладу, один із найпопулярніших з них розмістив фейкове відео за участі тоді ще кандидата на посаду президента Чехії Петра Павела, де він нібито говорить про потребу піти війною проти Росії. 

Також дослідник розділяє їх за жанром подання новин: одна категорія намагається серйозно надавати інформацію, а інша по можливості максимально неформально висловлює свою підтримку Росії. Обʼєднує всі ці канали те, що вони відкрито симпатизують Росії, повторюючи наративи її пропаганди. 

Деякі з цих каналів містять у своїх чеськомовних дописах граматичні помилки. З цього дослідник робить висновок — автори, ймовірно, не є чехами та використовують машинний переклад для створення контенту. Більша частина з цих каналів також не розкриває особу авторів дописів та використовує чеські банківські рахунки для збирання коштів на продовження діяльності каналів. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть посіяти сумнів серед чехів щодо доречності підтримки України. Мовляв, не дайте Заходу керувати собою, підтримайте братів. Це має особливе значення з огляду на історичне минуле Чехії та її звʼязок із Радянським Союзом. 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, публікують інформацію, нібито майбутнє покоління українців уже втрачено. Мовляв, навіть по телебаченню найменших українців тепер вчать, що повітряна тривога — це норма життя, до якої треба звикати. Таку реакцію пропагандистів спричинила нещодавня поява тіктокера Ігоря Корчагіна (Руханкомена) в етері програми «Сніданок з 1+1» із живим виконанням його дитячої руханки «Скоро перемога». 

В офіційному релізі треку на ютубі зазначено, що це — дитяча пісня. У тексті треку розповідається про важливість спокою під час повітряної тривоги, порядок дій, необхідних під час сигналу, перелік предметів, які важливо взяти з собою в укриття. У пісні також згадуються Збройні сили України: «Я вірю в ЗСУ, а значить, скоро перемога». В ефірі телеканалу «1+1» її було презентовано спільно з руханкою, що допомагає запамʼятати правила цивільної безпеки. 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть деморалізувати українське суспільство. Мовляв, треба негайно припинити війну та здатись, бо наших дітей перетворюють у мучеників і забирають у них дитинство. Крім того, насміхаючись з дитячої руханки, вони хочуть перекласти відповідальність за дії агресора на жертву агресії. Втім причиною того, що українські діти слухають пісні про повітряну тривогу, є війна Росії проти України. 

Вночі 18 березня президент Росії Володимир Путін приїхав до тимчасово окупованого Маріуполя, де нібито поспілкувався з місцевими жителями та перевірив перебіг відновлювальних робіт у зруйнованому Росією місті. Одна з «жительок» (насправді ми не можемо встановити напевне чи проживає жінка  в Маріуполі зараз й чи проживала на час блокади міста) звертається до Путіна, мовляв, вона живе у «шматочку раю», яким тепер є Маріуполь завдяки росіянам. 

Насправді достеменно не можна з’ясувати, чи не були так звані місцеві жителі в Маріуполі, які вийшли на зустріч із Путіним, його довіреними особами чи представниками російських спецслужб. Крім того, у деяких російських медіа зберігся момент, де на тлі розмови про «шматочок раю» й «відбудову» Маріуполя чутно крики: «Це все показуха!», що неабияк здивувало учасників діалогу. Та якщо оминути це, то зрозуміло, що Росія намагається створити враження ілюзії успіху й розвитку тимчасово окупованих територій, джерелом яких є Росія.

Росія намагається підмінити поняття у цьому разі, оскільки Маріуполь є містом, що було повністю зруйноване саме російськими військами, які перетворили його на пекло. Ба більше, рішення знищити саме цивільну інфраструктуру є добре прорахованим та не випадковим — до такої стратегії російські війська постійно вдаються у своїх військових кампаніях. 

Подібні «відбудовувальні» проєкти часто відвертають увагу від інфраструктурних проблем самої Росії. Зокрема, у багатьох містах можна зустріти будівлі в аварійному стані, у яких немає доступу до водопостачання й опалення, що є дуже далеким від «шматочка раю». Замість роботи над цим Росія фактично задля гарної картинки будує неякісну тимчасову інфраструктуру, яка слугує радше декорацією. До таких дій Росія вдавалась навіть під час підготовки до проведення Чемпіонату світу з футболу у 2018 році. Натомість коли потрібно пояснювати місцевим чому їхнє життя точно не є «шматочком раю» навіть попри відсутність постійних обстрілів, російська влада на місцях звинувачує Україну та «колективний Захід». Якби Росія не вела війну проти України й не руйнувала її інфраструктуру, гроші, витрачені на «відбудову» тимчасово окупованих територій можна було б витратити на поліпшення рівня життя мешканців російської глибинки. 

Тобто називаючи Маріуполь шматочком раю російська пропаганда підмінює поняття. Адже саме Росія загарбала цілком успішне українське місто й перетворила його на пекло, в якому загинули тисячі людей. І якби не Росія, відбудовувати Маріуполь не довелося б.  

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, публікують інформацію, нібито зараз в Україні неможливо купити антидепресанти через дефіцит таких препаратів. Мовляв, після повернення з фронту українські військові «змітають» їх з аптек. Це — фейк.

Під час пошуку антидепресантів в українських аптеках навіть онлайн можна знайти точні адреси аптек, де можна їх купити на цей момент. Йдеться не про наявність лише кількох найменувань, а про широкий вибір антидепресантів. Ба більше, навіть якби подібний дефіцит справді виник, підтвердити те, чи саме військові його спровокували, чи ні, неможливо. Цивільні, що проживають у постійному стресі в умовах війни, також можуть купувати подібні препарати, а антидепресанти навіть є у списку ліків, що надаються за державною програмою «Доступні ліки». 

У такий спосіб російські пропагандисти хочуть дискредитувати українські Збройні сили та деморалізувати українське суспільство. Мовляв, українські солдати не витримують, а отже треба здаватися і йти на перемовини. 

Насправді ж тема ментального здоровʼя як військових, так і цивільних під час війни є доволі важливою. Однак російська пропаганда стигматизує її. Нібито піклуватися про своє психічне здоровʼя — справа «слабаків». Однак травми від пережитого під час війни можуть заважати поверненню до нормального життя. 

Анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику, публікують інформацію, нібито Президент України своїм указом створив «інформаційні хаби для пошуку роботи громадянами України», беручи до уваги «різке зростання безробіття». Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що скриншот, який використовують автори таких дописів, є підробленням. Зокрема, на ньому зазначено Указ Президента України №127/2023. Його можна легко знайти на сайті Офісу Президента та побачити, що насправді документ стосується призначення О.Камишіна Радником Президента України. Крім того, на сайті взагалі немає указів з інформацією щодо «інформаційних хабів». 

У такий спосіб автори телеграм-каналів намагаються збільшити кількість своїх підписників, вводячи користувачів у оману. Однак цим скористалися і російські пропагандисти, надаючи це як доказ «економічної катастрофи» в Україні. Мовляв, усе так погано, що навіть уряд змушений примусово скеровувати людей на роботу. 

Впродовж останніх кількох днів у Парижі тривають протести проти рішень президента Франції Еммануеля Макрона. З огляду на це пропагандисти активно прирівнюють протести у Парижі до Євромайдану, називаючи їх «Майданом 2.0». Це — маніпуляція.

Протестні акції у Парижі недоречно порівнювати з Євромайданом, оскільки вони мають іншу мету. Якщо основною метою Євромайдану з самого його початку була євроінтеграція України, то протестувальники у Парижі борються проти підвищення пенсійного віку, оголошеного державою. Крім того, французи не вперше протестують саме проти цього рішення. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються знецінити значення Євромайдану та його результати. Мовляв, протест ніколи не призводить ні до чого доброго, а лише до дестабілізації та розрухи. Втім подібна риторика лише свідчить про страх пропагандистів перед змінами, які може принести протест. У такому разі він може витіснити їх з публічного простору. «Детектор медіа» вже писав про подібну спробу прирівняти протести у Грузії до Євромайдану. 

Пропагандисти активізували свою підтримку китайському уряду та його лідерові Сі Цзіньпіню після його візиту до Москви. Нібито у Китаю є конкретний план щодо примирення Росії та України, і він є найкращим можливим рішенням у ситуації. «Детектор медіа» проаналізував матеріали російських медіа й виокремив кілька меседжів щодо ролі Китаю у війні проти України. 

1. Китай повинен здійснити революцію в Україні, але для цього він має знищити Захід своєю військовою силою.

Пропагандисти стверджують, що нібито розмовляти з президентом України Володимиром Зеленським про мир немає сенсу, оскільки він — маріонетка США. У Сполучених Штатів нібито метою є не мир, а світове правління, бо для безпеки США добре, якщо небезпечно у всіх інших державах. У такий спосіб пропагандисти намагаються знецінити український уряд та зусилля Заходу з допомоги Україні. Мовляв, хто завгодно може вирішувати долю України, окрім самих українців, бо вони на це нездатні. На додаток до цього автори подібних дописів повторюють радянські кальки щодо «зовнішнього ворога», який хоче знищити увесь світ та «героїчний» СРСР, що «охороняє» світ від тотальної катастрофи.

2. Перемовини з Росією з ініціативи Китаю про перемирʼя в Україні — це поразка США. Вони програють у такий спосіб і Китаю, і Росії.

Пропагандисти вкотре приписують Росії уявні досягнення. Однак досвід свідчить, що Китай використовує війну проти України у власних інтересах і розглядає Росію як одну з її сторін, водночас дистанціюючи себе від війни у публічному полі. Крім того, автори таких дописів стверджують, що якщо Китаю вдасться реалізувати свій мирний план, то почнеться внутрішній розпад США. У такому разі ми можемо говорити про вигадки та видавання бажаного за дійсне. 

3. Метою Китаю у посередництві є моральна перемога над США

Пропагандисти намагаються знецінити Захід та його силу, описуючи «мирний план» Китаю як доктрину нового світового порядку, повторюючи меседжі Володимира Путіна про «багатополярний світ». Саме у цьому, на їхню думку, і полягає «пастка для США». Крім того, російський агітпроп у цьому сенсі використовує одну з головних тактик радянської пропаганди — наполягання на «моральний занепад» Заходу та «духовне піднесення» СРСР, а тепер  дружнього комуністичного Китаю. 

Досвід щодо нещодавніх військових конфліктів у світі показує, що посередництво є делікатним процесом, який потребує готовності країни-посередника до гнучкості та деталізованої роботи над врегулюванням конфлікту. Поки що зарано говорити про Китай як посередника — факт презентації мирного плану не обовʼязково означає готовність до такої ролі. Тому ми маємо справу з підміною понять у виконанні російських пропагандистів. 

Таку інформацію поширило Міноборони Росії. У повідомленні йдеться, що Росія врятувала багато життів, перехопивши американський безпілотник BBC США MQ-09, який летів 14 березня над Чорним морем. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які встановили, що на цьому типі безпілотника справді можуть міститися ракети, проте MQ-9, який здійснював місію в Чорному морі, був без озброєння і не становив жодної загрози для російських літаків.

Також фактчекери звернули увагу на повідомлення, в якому йдеться, що безпілотник США порушив межі повітряного простору Росії.

Таке повідомлення поширило Міноборони Росії. Мовляв, безпілотник, який належить США, виявили у межах тимчасового встановленого зв'язку з проведенням так званої «спецоперації повітряного простору». Це — неправда.

Насправді безпілотник MQ-9 Reaper повітряних сил США здійснював політ у повітряному просторі над Чорним морем, акваторія якого не є «внутрішнім морем» Росії. Насправді Чорне море експлуатується не лише Росією, а й Україною, а також країнами-членами НАТО, й саме тому безпілотник США — країни Північноатлантичного альянсу — має повне право перебувати у міжнародному повітряному просторі над Чорним морем. 

Фактчекери звернули увагу ще на один фейк, в якому йдеться, що російські винищувачі не вступали в контакт із MQ-9. Мовляв, дрон перейшов у некерований політ із втратою висоти й упав у воду через різке маневрування. Це — неправда. 

Росія й справді не починала вогонь по безпілотнику, проте винищувачі вступили у фізичний контакт з американським БПЛА.

Європейське командування США заявило, що причиною катастрофи безпілотника над Чорним морем стали «небезпечні, непрофесійні та безрозсудні» дії російських льотчиків. Щоб підтвердити свою версію, Європейське командування США виклало відео, отримане з затопленого безпілотника. На зображені видно, що російський СУ-27 скидає на безпілотник паливо, після чого врізається в MQ-9,  пошкодивши пропелер.

Пропагандисти поширюють нібито цитату американського розвідника, де він «розкриває план Польщі зі знищення українських солдатів». Вони посилаються на інтервʼю офіцера розвідки Корпусу морської піхоти США у відставці Скотта Ріттера для американського журналіста Стефана Гарднера. Мовляв, Польща навмисно передає ЗСУ погані літаки та перетворює українських солдатів у легку мішень. Це — фейк. 

На фейк звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони спростували слова Ріттера про «план знищення українських солдатів»: інформація безпідставна, оскільки Польща є одним із головних партнерів України з надавання військової допомоги. Приклад із постачанням німецьких танків Leopard 2 та бойових літаків МіГ-29 є тому яскравим свідченням. Крім того, аналітики знайшли інтервʼю премʼєр-міністра Польщі Матеуша Моравецького для Dziennik Gazeta Prawna, у якому він сказав — «Ми допомагаємо Україні, тому що від нашого сусіда на Сході залежить який вигляд матиме наше майбутнє». 

Якщо говорити про персоналію Скотта Ріттера, то він справді є колишнім офіцером розвідки США, що служив у ній у 1980-их роках. Потім (з 1991 по 1998 роки) він працював інспектором ООН з озброєння в Іраку. Але згодом його звинуватили у педофілії після спроб домовитись про побачення з неповнолітніми дівчатками в Інтернеті (у всіх випадках «дівчатками» були поліціянти). За цими обвинуваченнями його було засуджено на два з половиною роки увʼязнення. У 2014 році він вийшов на волю, однак його «аналітика» була затребуваною лише у російських пропагандистських медіа. Зокрема, Ріттер звинуватив Україну у вбивствах у Бучі, назвав Джо Байдена «воєнним злочинцем» та стверджував, що Польща намагається окупувати західні області України. 

У такий спосіб пропагандисти використовують вигідних для себе «експертів» без належної уваги на їх репутацію. Вони підживлюють наратив про Захід, який хоче «знищити» Україну та Польщу, що хоче «забрати» собі західноукраїнські землі. «Детектор медіа» вже досліджував цей наратив та пояснював у чому він небезпечний для українців.