Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Володимир Зеленський готовий підписати «пожиттєву угоду» на проведення війни, аби отримувати «вічну допомогу Заходу». Мовляв, Зеленський аж ніяк не може заспокоїтися та висловлює свою жадобу до необмежених ресурсів. У результаті пропагандисти підсумовують: Зеленський кидає українців у капіталістичну «західну м’ясорубку». 

Жодного договору про проведення «вічної війни» на території України президент, очевидно, не збирається підписувати. Такі слова з боку російських пропагандистів надто перебільшені й створюють апокаліптичне враження того, що Україною керують, мовляв, ззовні, а її президент потурає західним посадовцям заради власної наживи. Російський агітпроп неодноразово маніпулював питанням отримання гуманітарної допомоги: зображав Зеленського жебраком, якому досить канючити зброю та інші ресурси. Також пропагандисти писали, як українці нібито хитрують чи вдаються до прямих злочинів — обстрілів цивільних — усе для того, аби заволодіти бажаним. 

Ці намагання свідчать про демонізацію України, створення хибного враження про неї у країн-партнерок. Приміром, схожу риторику використовують в анонімних телеграм-каналах у відповідь на приїзд іноземних політиків до України. Пропаганда системно просувала тезу, що тривоги в Україні несправжні, а є лише спробами залякати іноземців та отримати якомога більше зброї. 

Таку тезу поширили в пропагандистських медіа. У повідомленнях ішлося, що в ніч на 13 вересня 2023 року в тимчасово окупованому Севастополі пролунала серія вибухів. Було зафіксовано три епіцентри займання. Згодом з’ясувалося, що бійці Сил спецоперацій ЗСУ здійснили атаку на місто та за її результатами знищили російський десантний корабель, а також підводний човен. В українській розвідці повідомили, що судна, найімовірніше, не зможуть відновити. Натомість у прокремлівських телеграм-каналах назвали таку атаку «терористичною» з боку України. Мовляв, її спрямували нібито на цивільних, а українська армія лише прикривається знищенням суден. 

Аналітики проєкту StopFake проаналізували цю пропагандистську тезу та пояснили, що Україна не порушує жодних норм міжнародного права, оскільки здійснює атаки на військові об'єкти, за допомогою яких Росія скоює воєнні злочини проти українців. Власне, тероризм —  це навмисні та прицільні атаки Росії на мирні українські міста. Фактчекери пояснили: здійснюючи атаки на тимчасово окуповані Росією території, Україна лише захищається. Такі дії відповідають нормам міжнародного права. 

Ті ж самі кораблі використовували окупанти, аби вбивати українців та нищити українську цивільну інфраструктуру. Відповідно до 51 статті статуту ООН про право на самооборону Україна легально завдає ударів по російських військових об’єктах в окупованому Криму. Тобто не йдеться про жоден терористичний акт, якщо Україна захищається від країни-терориста. 

10 вересня 2023 року Росія провела вибори різного рівня з довиборами «депутатів» до Держдуми та голів низки регіонів до місцевих органів влади. Вибори відбулися й на тимчасово окупованих Росією територіях України — у частині Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей, а також у Криму. Телеграм-аноніми стверджували, що явка по українських областях «висока», а отже люди нібито проявляють неабиякий інтерес до формування російської політики — «конкурентної, чесної та неупередженої». І дописують, що волевиявлення народу свідчить про так звану легітимність проведених виборів. 

Як і ці вибори, так і будь-які попередні разом із псевдореферендумами — це несправжні вибори й не абсолютне волевиявлення українського народу. Раніше Верховна Рада звернулася із закликом до іноземних держав, аби ті визнали незаконність проведених виборів. Зокрема й прийняла постанову № 9581 за результатами пленарного засідання. У ній ідеться, що окупаційна влада залякує, шантажує і примусово залучає до виборів громадян України шляхом незаконної паспортизації та заміни українських ідентифікаційних документів на російські аналоги. 

Такі вибори суперечать загальним нормам міжнародного права та порушують українське законодавство. Ба більше, такі дії з боку Росії насамперед загрожують безпеці українців — адже під дулами автоматів їх змушують голосувати. Європейський Союз так само (ще у червні) засудив намагання Росії щодо проведення псевдовиборів на ТОТ. Тоді речник ЄС Петер Стано заявив, що в Москви нема жодних юридичних прав на захоплені українські території і по суті Росія діє свавільно, нехтуючи всіма нормами й правами. У результаті Росія прагне лишень додати легітимності своїм діям, прикриваючись благими цілями. Нібито прагнення голосувати, бути частиною Росії йде від самих українців, і їм, відповідно, надають простір для «самовизначення».

Голова Луганської ОВА Артем Лисогор також зазначив, що окупаційна влада таки визнала провал своєї примусової паспортизації та дозволяла людям голосувати без російського паспорта. І місцевим колаборантам дозволили не відкривати виборчі дільниці, а проводити голосування по домівках.

Тобто такий підхід до проведення «виборів», навпаки, є результатом низької явки на дільниці, незацікавленості українців голосувати та загального спротиву окупаційній владі. Проте Кремль намагається всіляко себе вибілити та продемонструвати «демократію» серед повсюдного хаосу: навіть запросили так званих «іноземних наглядачів», які високо оцінюють роботу окупаційних екзитполів. Але  ті «спостерігачі» виявилися прибічниками Росії й, очевидно, висвітлювали роботу гауляйтерів упереджено.

Таку інформацію поширили анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях зазначають, що у Польщі вирішили «позбутися» українських біженців, тому їх нібито мобілізуватимуть. Мовляв, Україна зазнає величезних втрат у контрнаступі, тож їй треба якось повернути людей в країну. 

Цей кейс проаналізували фахівці проєкту StopFake, які визначили, що насправді «депортація військовозобов’язаних чоловіків» загалом неможлива, оскільки для неї немає жодного правового підґрунтя. Українські дипломатичні установи не можуть депортувати українців для мобілізації, як і владні структури ЄС не уповноважені формувати будь-які підрозділи з українців на своїх територіях. Тобто ні правового механізму, ні прецеденту для мобілізації українців членами ЄС не існує. 

Українські правоохоронці можуть розслідувати та доводити в суді факти незаконного перетину кордону в умовах воєнного стану. А для екстрадиції з-за кордону треба буде довести вину кожного військовозобов’язаного за законами країни його перебування в місцевому суді.

Євросоюз консолідований у своїй позиції, що вони не депортують нікого проти його волі. Згідно із законодавством ЄС, усі українці, які прибули до регіону після початку повномасштабного вторгнення, потрапляють під дію Директиви про тимчасовий захист.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна спровокувала Росію, тому та й вирішила «напасти на Україну». Мовляв, постійний євроінтеграційний курс України шкодить Росії, бо її ворог — Євросоюз — чимдуж наближався до російських кордонів. Автори підсумовують: Росія здійснила широкомасштабний наступ на територію України й легітимно відстоює свої цінності. 

Аналітики проєкту EU vs Disinfo проаналізували кейс і пояснили, що загалом російська агресія спрямована на знищення України як держави та українців як нації. Російська армія чинить геноцид в Україні. Меседж про знищення України висловив на початку квітня російський політтехнолог Тимофій Сергєйцев у статті на сайті пропагандистського інформаційного агентства «РИА Новости». Автор пропонував знищити все, що робить українців українцями, а також винищити тих, кого не вдасться зламати та підкорити. Існування України заперечувалося, адже «історія показала неможливість державотворення в Україні». 

Крім того, Росія переконує, що прагнення України вступити до НАТО чи ЄС є прямою загрозою безпеці Росії. Проте членство України в будь-яких міжнародних організаціях — вибір України та її народу, а не нав’язана воля третіх сторін. 

Зрештою, Кремль за допомогою цього меседжу намагається виправдати широкомасштабне вторгнення Росії до України і знаходить треті сторони, звинувачуючи їх у всіх бідах. Проте будь-які політичні рішення в Україні ухвалюють українські посадовці. Україна ладна вступати в будь-яку організацію, підтримувати ініціативи, якщо на це є воля народу. Вдертися до України — це рішення Росії та росіян, яке вони підтримали або відповідними висловлюваннями, або мовчазною згодою. 

Таку тезу поширили в російському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що «ЛГБТзація» українського суспільства йде повним ходом, навіть в українських школах створюють спеціальні гуртки «ЛГБТ-просвіти». У повідомленнях пропагандисти дописують, що українські освітяни потурають європейцям, аби ті побачили «рівень розвитку» українських школярів та їхню «любов» до гомосексуальності. Власне, так автори натякають, що держава примусово займається «ЛГБТзацією» українців. До публікації додають нібито скриншот із сайту Івано-франківського ліцею, де розповідають про відповідний гурток і наводять переваги його відвідування. Серед них — висока ймовірність «успішного працевлаштування» в європейські компанії. 

Аналітики StopFake проаналізували цей кейс і встановили, що така інформація є неправдивою. Вони звернулися до керівництва ліцею, які підтвердили, що такого гуртка не існує. На офіційному сайті закладу освіти також немає оголошення про набір дітей в позаурочні гуртки та секції. Останні оголошення стосуються організації харчування. Тобто фейкороби скомпілювали скриншот сайту та вкинули неправдиву інформацію. 

Утім, дезінформатори подають створення такого гуртка як щось небезпечне та непотрібне Україні. Хоча це адекватна практика розвивати в дітей свідомість та прийняття різноманіття. Адже жодної  «ЛГБТ-пропаганди» просто не існує. У нашій рубриці «Новомова» ми пояснили, чому країна-терорист жахається розмаїття та плекає у своїх громадян винятково «традиційні цінності». Якщо коротко, то Москва показує, як належність до ЛГБТКІА-спільноти вважається чимось неприпустимим, таким, що дискредитує людину, або через що людину визнають  «неправильною». У споживачів пропаганди може сформуватися хибне враження, ніби все, що стосується ЛГБТ-осіб, містить негатив. Гомосексуальність така ж природна, як і гетеросексуальність. 

Російський агітпроп подає будь-які намагання України створювати толерантне середовище як загрозу для молодого покоління. Нібито діти страждають від засилля «содомії», через що, за висновками Кремля, українців перетворюють на гомосексуалів. Жахи західної «гомодиктатури» та як у такий спосіб Європа нібито впливає на Україну ми описали у великому дослідженні про гомофобію в соціальних мережах. 

До речі, як Росія намагається захистити дітей від «небажаного впливу ЛГБТ» — читайте тут. А яким чином вона ще й виправдовує своє вторгнення «ЛГБТ-навалою» — дізнайтеся в дослідженні за результатами аналізу меседжів упродовж року повномасштабного вторгнення.  

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що так звані західні біолабораторії вже заполонили всю Україну й там проводять експерименти над військовими, зокрема тестують вакцини «невідомого» походження. Досліди проводить нібито компанія «Фармабіотест», яка буцімто афілійована з клініками у США. Автори дописують, що на тимчасово окупованій Луганщині війська Росії знайшли відповідні «документи», які підтверджують проведення тестувань. До публікацій додають інтерв’ю начебто з українськими військовополоненими.

Аналітики проєкту VoxCheck проаналізували цей кейс і дійшли висновку, що росіяни не навели у своїх публікаціях жодних доказів чи документів, які  підтверджували б їхню тезу. Більш того, фактчекерам не вдалося ідентифікувати героїв на відео, тобто ймовірних полонених військових. Вони припускають, що відео взагалі могли скомпілювати й видати героїв за українських бранців. Або окупанти змусили українських військових брехати, шантажуючи їх у будь-який спосіб. Адже Росія може використовувати військовополонених у своїх політичних цілях. Наприклад, МЗС України засудило такі дії з боку Росії. 

Прочитайте, що відбувається з українськими військовими за стінами російських тюрем у матеріалі Медійної ініціативи за права людини. Бо залякування, постійний терор та шантаж — це дії росіян щодо українських бранців. 

До речі, «Фармабіотест» — справжня лабораторія, де проводять досліди. Втім, на сайті Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я України зазначають перелік усіх можливих дослідів, які проводять різні клініки. Тож «Фармабіотест» проводила дослідження на біодоступність лікарських препаратів, таких як «Адезін», «Тензокард», «Кловаск» тощо. Усі ці назви є звичайними лікарськими препаратами. На сайті клініки немає згадок про тестування вакцин. Тобто пропагандисти вкинули інформацію без жодних підтверджень. 

Російські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють публікації, згідно з якими у світі нібито почався процес «дедоларизації», спричинений санкціями проти Росії. Зокрема, донедавна долар використовували у 70% глобальних транзакцій, натомість зараз лише у 59%. Пропагандисти радіють, що країни починають знаходити альтернативу долару. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisinfo. Вони зазначають, що пропагандисти повертають його залежно від обставин. Зокрема, цей меседж «відродили» з нагоди саміту БРІКС та заяв щодо створення спільної валюти цієї організації. Натомість дані SWIFT свідчать, що в липні цього року 46% виплат з обміном валют через систему було здійснено саме з використанням долара. Окрім того, попри те, що рівень використання китайського юаня збільшився до 3% світових міжнародних виплат, використання євро залишається на рівні 24% і долара на рівні 46%. 

За допомогою цього меседжу Росія хоче приховати провали своєї економіки, що постраждала від санкцій, та показати свою «винятковість» у порівнянні з «колективним Заходом». «Детектор медіа» розповідав про створення й використання терміна «відʼємне зростання» для подібної мети. 

Директорка з адвокації відділу озброєння міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch Мері Ворхем нібито визнала, що Україна вбиває цивільних касетними снарядами. Таку інформацію 5 вересня почали поширювати російські медіа та проросійські телеграм-канали. Росіяни і пропагандисти посилаються на звіт організації Cluster Munition Monitor 2023. Аналітична команда «Детектора медіа» розібралась із першоджерелами і розповідає, що правозахисники писали, а що — додумали пропагандисти.

3 вересня на сайті Human Rights Watch опублікували колонку Мері Ворхем про використання касетних боєприпасів в Україні. У тексті вона згадує про «поширене використання касетних боєприпасів Росією», результатами якого є «загибель та поранення цивільних, пошкодження цивільної інфраструктури та зараження сільськогосподарських земель». Правозахисниця вказує, що Україна також використовує касетні боєприпаси, які «призводять до жертв серед цивільних, однак у набагато меншому масштабі за російську армію». 

У своєму блозі Ворхем посилається на звіт Cluster Munition Monitor 2023. У цьому звіті згадується, що ЗСУ «використали касетні боєприпаси в атаках на Ізюм Харківської області у період з березня по вересень 2022 року, коли він контролювався російською армією». Автори звіту зазначають, що Міністерство оборони України відкинуло звинувачення у використанні касетних боєприпасів. У списку джерел до документа є посилання на лист Міноборони України. І в листі Міноборони сказано, що хоча Україна не є учасником Конвенції про касетні боєприпаси від 30 травня 2008 року, «Збройні Сили України суворо дотримуються норм міжнародного гуманітарного права під час планування та проведення військових операцій». Human Rights Watch засудила використання касетних боєприпасів, однак насамперед звинуватила у їх застосуванні на полі бою Росію, а не Україну. Автори звіту навели дискусію про передачу Сполученими Штатами касетних снарядів Україні як приклад того, наскільки «стигматизованим» є питання використання цих боєприпасів на полі бою. Та нагадали про загрози їх для цивільних навіть після завершення війни через те, що вони можуть вибухати не одразу.  Пропагандисти натомість заявляли, що правозахисна організація критикувала лише Україну та визнала те, що вона порушує міжнародне гуманітарне право, і проігнорували критику правозахисниками Росії. 

Пропагандисти і росіяни не вперше звертаються до теми касетних боєприпасів Збройних сил України, які начебто вбивають цивільних. У липні «Детектор медіа» спростував заяву про смерть російського пропагандиста, якого нібито українці вбили американськими касетними снарядами. Меседжами про використання касетних боєприпасів Збройними силами України пропагандисти намагаються насадити аудиторії кілька ідей. По-перше, що українські військові начебто убивають цивільних, — і цим символічно урівняти дії Збройних сил України з воєнними злочинами росіян. По-друге, вони намагаються перекласти відповідальність за страждання цивільних з агресора на жертву агресії. І для цього застосовують тактику пропаганди «третя особа» — вкладають в уста представників неросійських громадських організацій і медіа тези, які співзвучні повідомленням російської пропаганди. 

Російські медіа та анонімні телеграм-канали поширюють публікації, згідно з якими Путін ще не знищив Україну, бо він не хоче вбивати християн. Мовляв, у Росії є все, щоб перемогти Україну, але російські війська «жаліють українців», бо Путін вважає їх православними, як росіян. 

На меседж звернули увагу фахівці проєкту EUvsDisInfo. Вони спростували меседж. Зокрема, росіяни без сумнівів вбивали та продовжують убивати українців незалежно від їх віросповідання. Вони й далі атакують цивільні обʼєкти, часто використовуючи техніку «подвійного вибуху» для збільшення кількості жертв. Росія також знищує численні релігійні обʼєкти, наприклад православний храм в Одесі. Аналітики проєкту наголошують, що провал Росії на фронті є радше результатом системних проблем російської армії, логістичних хиб та невідповідного планування, а не самостримування. 

Використовуючи цей меседж, пропагандисти хочуть зобразити Росію як жертву, що веде бойові дії з думкою про безпеку цивільних. Однак згадані вище приклади доводять протилежне. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в одній із місцевих клінік Харкова проводять безкоштовне тестування на ВІЛ. Відтак пропагандисти підсумовують: раз в Україні пропонують безоплатний тест, значить «спостерігається» спалах інфекції серед військових. І до повідомлень додають «фотодоказ» — одне з оголошень про тестування на виявлення ВІЛ-інфекції. 

Фактчекери проєкту VoxCheck узялися аналізувати цей кейс і пояснили, що діагностування на ВІЛ в Україні проходять безкоштовно. Усі українці мають право скористатися такою можливістю. Власне, згідно з новою редакцією закону про протидію ВІЛ, усі, хто перебуває на території України, мають право на безплатне медичне обслуговування та забезпечення антиретровірусними препаратами для лікування. 

Натомість автори фейкового повідомлення натякають, що система охорони здоров’я України потерпає від рук «непрофесіоналів», та залякують різними болячками, спалах яких нібито відбувається в України. Однак фактчекери підкреслюють, що безоплатне тестування на ВІЛ якраз таки свідчить про відносну якість та стабільність медичної системи України. Тестування є одним з елементів регулювання захворюваності або її своєчасного виявлення. 

До речі, за перших 6 місяців 2023 року обсяги послуг з тестування на ВІЛ зросли на 52,7%, що навіть перевищило довоєнні показники. Нагадаємо, що безкоштовне тестування на ВІЛ можна пройти у свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра. 

Крім того, російських агітпроп неодноразово маніпулював питанням забезпечення кров'ю в державі. У такий спосіб Кремль намагається створити хибне враження, що в Україні недостатньо донорської крові, її замало, а отже й неможливо якісно вилікувати військо. Серед іншого споживачів дезінформації також наводили на думку, що в Україну, мовляв, постачають заражену кров. Тобто змальовували образ України як держави, у якій не зацікавлені міжнародні партнери. Ще писали, що у Верховній Раді «наказують» українцям здавати кров, чи жінки українських бійців бідкаються, що їхнім чоловікам переливають «москальську кров». Та й узагалі пояснювали, що українці буцімто забороняють іноземним громадянам ставати донорами крові. А такими меседжами автори підживлювали класичний наратив про існування «українців-нацистів».

Таку тезу поширили пропагандистські медіа. У повідомленнях ідеться, що під час проведення Кримської платформи 23 серпня 2023 року в Києві Володимир Зеленський «визнав» передачу західним країнам Кримського півострова. Мовляв, після деокупації Криму Захід попробує захопити його й встановити там свій порядок. Автори підсумовують: Зеленський не прагне повернути Крим Україні, а всього лише торгує ним із західними лідерами. 

Фактчекери проєкту StopFake проаналізували цей меседж і пояснили, що на міжнародному саміті не йшлося про «продаж Криму західним країнам». Такий меседж безпідставний і не містить у собі жодного фактологічного підґрунтя. Це вигадка агітпропу та спроба дискредитувати міжнародне партнерство України та інших держав щодо повернення Криму в склад України. Серед іншого на саміті, наприклад, обговорювали тотальну мілітаризацію півострова, його ізоляцію від решти світу. Також говорили про наслідки окупації з 2014 року й повернення в склад України та подальші перспективи розвитку. Але аж ніяк не говорили про «продаж» півострова іншим країнам. 

Кримська платформа — це ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного.  На саміті цьогоріч були присутні 63 держави та різні міжнародні організації. Саме тому російські пропагандисти вдаються до такої риторики, щоб демонізувати Захід та Україну, які нібито діють лише в загарбницьких і корисливих інтересах. 

В оптиці російської пропаганди БРІКС перетворюється в ООН 2.0. без Заходу та з провідною роллю Росії. Розповідаємо, як Кремль інформаційно прикриває свою міжнародну ізоляцію. 

24 серпня у найбільшому місті ПАР Йоганнесбурзі завершився триденний 15-й саміт БРІКС — об'єднання, до якого поки входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР. Члени БРІКС наразі представляють понад 40% населення Землі та більше чверті світового ВВП. 

На саміті в Йоганнесбурзі були особисто присутні чотири з п'яти лідерів країн БРІКС. Росія була представлена міністром закордонних справ Лавровим. ПАР є учасницею Римського статуту і в разі прибуття лідера Росії на її територію зобов'язана затримати його за ордером Міжнародного кримінального суду і видати Гаазі. Після тривалих юридичних консультацій влада ПАР так і не поступилася міжнародними принципами, тож Путін мусив задовольнитися онлайн-виступом. 

Ключовою подією саміту стало запрошення шести нових країн приєднатись до БРІКС: Аргентини, Ефіопії, Єгипту, Ірану, ОАЕ та Саудівської Аравії. Раніше організація розширювалась лише у 2010 році, коли до неї і доєдналася нинішня господарка саміту — ПАР. Найбільшими лобістами розширення виступили Китай та Росія. Китай, як найпотужніший член організації, прагне ще більше посилити свій світовий вплив на тлі зростання суперництва зі США. Росія потребує розширення задля подолання часткової міжнародної ізоляції. При цьому онлайн-участь Путіна цього року цю ізоляцію лише символічно підкреслювала. Інші три країни БРІКС мають значно тепліші взаємини із західними демократіями і не зацікавлені у перетворенні організації на ворожий Заходу блок. 

Розповімо про ключові меседжі, які поширювала Москва в контексті саміту. 

«Ізоляція зруйнована назавжди»

Москва прагне скористатись будь-якою міжнародною взаємодією задля просування тези про марність спроб її ізолювати. Саміт БРІКС не став винятком. Наприклад, офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова так підсумувала хід саміту у своєму телеграмі: «Результати блискучі. “Ізоляція” як американська зброя зруйнована назавжди». Та відсутність Путіна на саміті значно ускладнила агітпропу просування відповідної тези. Російським офіційним ЗМІ доводилось наголошували на повноцінності участі Путіна у зустрічі, нехай навіть і в онлайн-форматі: «Володимир Путін бере участь дистанційно, у форматі відеоконференції, що не завадило нашому президенту виступити з об'ємною промовою про роль БРІКС у формуванні багатополярного світопорядку...». А та ж Захарова в інтерв'ю пропагандисту Володимиру Соловйову вирішила апелювати навіть до успіхів Індії в космосі, тільки б довести, що у відсутності Путіна немає нічого страшного: «Конкретний приклад – вчора було закрите засідання членів БРІКСу. Кожен виступив, триває дискусія. Прем'єр-міністр Індії просить вибачення і каже, що йому потрібно особисто дистанційно стежити за посадкою на Місяць індійського космічного апарата. Він вийшов із зали засідань, його місце зайняв міністр закордонних справ Індії. Настільки сьогодні світ переповнений подіями, що формальна, протокольна частина підлаштовується». Тож для Захарової ордер на арешт від Міжнародного суду і підкорення Місяця є однаково поважними причинами відлучитись. 

«БРІКС більш впливова версія Великої сімки»

Російський агітпроп прагнув протиставити БРІКС Групі семи (G7), об’єднанню великих ліберальних демократій, з якого Москва була виключена у 2014 році після анексії Криму. Через факт розширення БРІКС пропаганда переконувала, що організація, до якої Росія продовжує належати, стала тепер набагато впливовішою за організацію, з якої Москву вигнали. Тож пропагандистські соцмережі наповнилися цифрами, які мають переконати у ключовій ролі розширеного БРІКС у майбутньому світі: «БРІКС тепер у чотири рази більша за G7 за населенням»,  «На БРІКС тепер припадає 36% площі земної кулі, і це удвічі більше, ніж у Групи семи», «БРІКС стане господарем 44,35% світових запасів нафти» тощо.  Потенційних нових членів БРІКС в окремому порядку спіткало порівняння із західними країнами з боку проросійських соціальних мереж: «У цих шести державах проживає понад 400 млн осіб, що можна порівняти з населенням усього ЄС. Розмір ВВП за ПКС нових учасників БРІКС перевищує $8 трлн: це можна порівняти з розмірами економік "локомотивів" Старої Європи — Франції та Німеччини». Нарешті в одному з анонімних каналів припускалося, що БРІКС у майбутньому замінить і ООН: «БРІКС поступово перетворюється на ООН 2.0. лише без Заходу».

Хоча наведені цифри є формально правильними, більшість старих і нових членів БРІКС зовсім не збираються на догоду Москві протистояти Заходу. До того ж країни БРІКС є значно більш строкатими за характером своїх культур, економік та політичних режимів порівняно з постіндустріальними демократіями Великої сімки. Країни G7 також об’єднані тривалою військово-політичною співпрацею у форматі НАТО чи двосторонніх договорів з Японією. Між ключовими ж членами БРІКС, Індією і Китаєм, точиться тривале прикордонне протистояння. Новозапрошені члени Іран і Саудівська Аравія вже давно ведуть холодну війну на Близькому Сході з гарячими проксівійнами, як-от у Ємені чи Сирії.  І лише нещодавно за посередництва Китаю домовились про тимчасовий холодний мир. Тож БРІКС є передусім консультативним майданчиком держав з часто дуже різними інтересами, і така форма взаємодії в організації, ймовірно, збережеться й у розширеному форматі. 

«БРІКС дедоларизує світ і Росію»

Російські пропагандисти давно пророкують швидкий кінець пануванню долара у міжнародній торгівлі, що мало б убезпечити Росію від впливу міжнародних санкцій. Тож і в контексті саміту агітпроп активізував мрії про єдину валюту БРІКС як альтернативу долару. Цю думку просував і Путін у своєму виступі. Через строкатість політичних режимів та економік членів БРІКС і їх не надто тісну економічну взаємодію єдина валюта є цілком нереалістичним проєктом наразі, який не стояв навіть на порядку денному цьогорічного саміту. Сторони лише домовились консультуватись задля збільшення розрахунків у місцевих валютах. Та в російських ЗМІ вірять, що, незважаючи на складнощі, Путін досягне прогресу у створенні єдиної валюти: «Путін має намір позбавити США їхньої головної зброї у зовнішній економічній політиці — можливості використати долар для впливу на інші країни».

Таке припущення зробив глава канцелярії Генерального секретаря НАТО Стіан Єнсен. Він заявив, що Україна може стати членом Альянсу в обмін на відмову від частини своєї території.

Така теза безпідставна та не виражає думку всього Альянсу. На саміті НАТО у Вільнюсі представник Альянсу в коментарі Суспільному наголосив: «Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, й ми віддані досягненню справедливого та тривалого миру». Це — відповідь на заяву Єнсена. Також співрозмовник зазначив, що Україна сама має вирішувати, коли і на яких умовах досягти миру.

Кейс також дослідили фактчекери Центру стратегічних комунікацій. Вони зазначають, що на саміті обговорювали питання пришвидшення перемоги України. А також звертають увагу, що і Україна, і НАТО не торгують своїми територіями та громадянами. Росія — країна-агресор, яка заслуговує покарання, а не заохочення новими територіями. Адже це може бути поганим прикладом для потенційних загарбників у світі.

Меседж, озвучений Стіаном Єнсеном, грає на руку Росії. Агітпроп може його використати для просування наративів щодо миру за будь-яку ціну та відвертання уваги від російських злочинів. Раніше ми розповідали про маніпуляцію, що західні країни відмовилися надати Україні гарантії безпеки.

15 серпня голова міноборони Росії Сергій Шойгу виступив на 11-ій Московській конференції з міжнародної безпеки, де заявив, що «одна з пріоритетних гуманітарних задач “спеціальної військової операції” — звільнення російських військовослужбовців з українського полону». 

Спеціальна військова операція (російською — специальная военная операция, СВО) — термін, який увійшов у словник російської новомови та використовується на позначення збройної агресії Росії проти України. Тобто війна, яку розв’язала країна-агресор Росія. Аби виправдати злочини проти українського народу, російські пропагандисти неодноразово наголошували, що ця «операція» покликана врятувати російськомовний народ, який зазнає утисків в Україні, денацифікувати українців.

Російські військові почали потрапляти в полон в Україні вже після того, як здійснили наступ на територію нашої держави та вчиняли воєнні злочини. Російський агітпроп навмисне перекручує причини і наслідки, аби відвернути увагу від реальної ситуації та справжніх мотивів війни — геноциду українського народу та захоплення територій.

 Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що США нібито «керують» порядком денним в Україні. Мовляв, політична сила України зосереджена в руках США. Автори дописують, нібито Зеленський узагалі не здатен керувати державою, бо «доручив» її Джозефу Байдену.

Цей кейс опрацювали фахівці проєкту EU vs Disinfo і пояснили, що насамперед Україна захищається від неспровокованого вторгнення Росії, а США та інші країни, відповідно, надають їй допомогу. Тобто теза про зовнішнє керівництво безпідставна, адже стратегічні партнери України намагаються забезпечити мир, а не впроваджувати свої порядки. Зрештою пропагандисти хочуть показати, що всі політичні рішення України ухвалюють західні посадовці. Тоді як українські політики підпорядковуються цим рішенням, без права оскаржити їх. Нібито будь-які події, що відбуваються в Україні та не на користь Росії, спричинені управлінням «ззовні».

У такий спосіб автори намагаються сформувати образ країни-маріонетки, яка самостійно не може існувати і повсякчас потребує «захисту».

Польськомовні анонімні телеграм-канали поширюють дописи з меседжем, нібито бути ворогом США краще, ніж другом. Мовляв, Україна продалася, а США хочуть «кинути» її напризволяще зі своїми проблемами. 

Зокрема, їх автори стверджують, що українці своїми життями виплачуватимуть кредити Заходу та «шалені відсотки». Натомість позики, на їхню думку, слугують лише для продовження війни та «значного послаблення» української економіки. Автори зазначають, що деякі європейські країни «захищають свої національні інтереси». Вони також наголошують, що допомога Україні шкодить Польщі, а «надто сильний вплив» США на польську політику становить загрозу її національній безпеці. На додачу, Україна нібито створює справжні «економічні проблеми» для Польщі — мовляв, кількість мігрантів невпинно зростає, через що зростають і витрати на «їх утримання», а разом із тим і рівень кримінальних загроз. 

Цей текст містить низку штампів російської пропаганди. Зокрема, інформація про «шалені відсотки» кредитів для України та «загрозу національній безпеці Польщі» з боку України є субʼєктивним твердженням. Насправді польський уряд визначив саме Росію як головну загрозу власній безпеці в низці програмних документів, таких як Національна безпекова доктрина. Заяви про «загрозу українських мігрантів» є маніпуляцією. Окрім того, в дописах містяться елементи, непритаманні носіям польської мови. Зокрема, назва «англосакси» та інші слова на її основі, які можна побачити в тексті, використовуються якраз радше російськими пропагандистами. 

Публікуючи такі матеріали, вони хочуть перебільшити масштаб внутрішніх проблем України та звинуватити всіх, окрім Росії та її «друзів», у потенційних загрозах безпеці континенту, а також дискредитувати й зупинити допомогу Заходу для України. Насправді саме Росія та її дії проти України спричинили всі ці проблеми та становлять загрозу для інших країн-сусідів України. 

Пропагандисти активно поширюють інформацію про те, що Україна нібито є світовим лідером нелегальної трансплантології. Мовляв, в Україні торгують органами онлайн та офлайн. На підтримку цього меседжу вони вигадують низку фейків. Наприклад, буцімто у 2014 році ОБСЄ констатувала, що у місцях масових поховань у зоні бойових дій було знайдено тіла людей без внутрішніх органів. Мовляв, їх вилучили нелегальні трансплантологи. Крім того, пропагандисти наголошують, що у червні 2023 року представники Міністерства охорони здоровʼя однієї з країн НАТО нібито домовилися з Україною про постачання вагона-рефрижератора з людськими органами та частинами тіла, які найчастіше використовують у трансплантології, зокрема очима, деякими видами кісток, тканин, серцями та печінками.  

На меседж звернули увагу аналітики The Insider. Вони зʼясували, що насправді у 2014 році ОБСЄ констатувала цілком протилежне. Зокрема, тодішня Спеціальна представниця та координаторка ОБСЄ з боротьби з торгівлею людьми Мадіна Джарбусинова заявила, що її слова вирвали з контексту російські медіа. Це стосується її висловлювань у відповідь на заяви кількох російських ГО під час Наради ОБСЄ з людського виміру (Human Dimension) щодо можливого вилучення органів на продаж на сході України. Тоді Джарбусинова також процитувала відповідь українського представника, який заявив, що ці обвинувачення будуть розслідуватися, як тільки Україна отримає ширший доступ до регіону. Спеціальна представниця тоді наголосила, що в ОБСЄ немає доказів вилучення органів на Донбасі.

Що стосується фейку про вагон-рефрижератор, то його вперше поширили в російських телеграм-каналах, звинувачуючи в цій змові Міністерство охорони здоровʼя Туреччини. Насправді органи неможливо заготовлювати заздалегідь, оскільки навіть у холодильниках вони можуть зберігатись дуже недовго. До прикладу, печінка — максимум 15 годин, а серце — 6. Крім того, навіть якщо відправити такі органи одразу ж, подорож через Молдову, Румунію та Болгарію триватиме майже добу, враховуючи необхідні зупинки. Для трансплантації кісток взагалі рідко застосовують донорські тканини — для цього використовують тканини пацієнта, синтетичні трансплантанти або кісткову тканину тварин. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть не лише виправдати злочини Росії проти України, але й дискредитувати українську владу та всіх, хто з нею співпрацює. «Детектор медіа» раніше вже писав про те, як російський агітпроп використовує тему трансплантології, презентуючи Україну як країну беззаконня. 

Таку тезу поширили пропагандистські медіа. У повідомленнях ідеться, що Росія, мовляв, завжди піклується про «мир» і намагається налагодити «ситуацію» в Україні. Автори дописують, що Росія нібито пропонує перемовини, а Україна навідріз не хоче домовлятися. І  підсумовують: у всьому «винна» Україна.

Кейс опрацювали фахівці проєкту EU vs Disinfo, які пояснили, що Україна не зобов’язана якось «домовлятися» з Росією, адже та — країна-агресор, яка напала на Україну. Про жодні поступки не йдеться, оскільки Україна захищає свої території і прагне територіальної цілісності й збереження кордонів станом на 1991 рік. 

Фактчекери навели у приклад інтерв’ю Зеленського американській телекомпанії CNN. Там президент запевнив, що Україна не віддаватиме будь-які території заради припинення війни з Росією. Тобто позиція України однозначна. Москва коїть щоденні воєнні злочини на території України, перешкоджає мирному життю. Жертва не повинна домовлятися з агресором. 

Російський агітпроп просуває тезу, що Україна буцімто віддає тимчасово окуповані Росією території, аби насамперед дискредитувати українську владу. Яка нібито не збирається відвойовувати окуповану частину України. 

Таку тезу поширили російські медіа та анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях стверджують, що насправді ненависть проти Росії плекає Захід, а не Україна. Нібито дії України лише спричинені «впливом неправильних партнерів». Автори дописують, мовляв, війну розпочали з ініціативи Заходу, а Росія всього-на-всього відповідає на дії так званих західних ворогів.

Аналітики проєкту EU vs Disinfo дослідили цей кейс і пояснили, що не Захід, а Росія розпочала війну. Росіяни несуть колективну відповідальність за агресію проти України, яку вони підтримали або відповідними висловлюваннями, або мовчанням. Натомість російський агітпроп переконує, буцімто, це війна Заходу, й у такий спосіб замовчує свої воєнні злочини, скоєні в Україні. 

Тимчасом Москва називає Україну «західним плацдармом», аби натякнути, що Україна — несамостійна держава, керована «зовнішнім управлінням». Так пропагандисти прагнуть сформувати образ країни-маріонетки, яка самостійно не може існувати і повсякчас потребує «захисту». 

Також станом на березень 2023 року загальний обсяг прямої бюджетної допомоги Україні від Європейського Союзу сягнув 4,5 млрд євро — і це лише від початку 2023 року. А за даними Мінфіну, із початку повномасштабного вторгнення ЄС надав Україні 11,7 млрд євро макрофінансової допомоги. Фінансова допомога — це не єдиний напрямок підтримки, яку надає Захід Україні. На сайті Європейської комісії створили хронологію ініціатив, які впроваджував ЄС щодо України. Серед іншого там ухвалення пакетів санкцій, створення механізмів відновлення інфраструктури, надання статусу країни-кандидатки ЄС тощо. Такий підхід свідчить про всеохопну підтримку України західними лідерами.

Таку тезу поширили російські медіа та анонімні телеграм-канали, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях стверджують, що Україна втрачає підтримку західних лідерів. Мовляв, усі «втомилися» від війни в Україні. Як аргумент автори пишуть, що голова МЗС Британії Джеймс Клеверлі, мовляв, натякнув, що Україну «не зможуть підтримувати» надалі. Таку заяву посадовець нібито зробив під час засідання Радбезу ООН. 

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що насправді слова британського посадовця видумані, а контекст заяви спотворений. Адже у промові голова МЗС висловив підтримку Україні та прихильність до мирного плану Володимира Зеленського. Серед іншого Клеверлі наголосив, що росіяни понесуть відповідальність за злочини, скоєнні на території України. Тобто виступ посадовця не суперечить ідеям підтримки України. Жодних ознак, що Британія збирається позбавити Україну допомоги, нема. 

Так пропагандисти пробують зневірити українців, адже їх нібито перестане підтримувати Захід. Автори системно просувають ідею «зменшення підтримки» та «втоми» Заходу від війни, аби натякнути, що поступово підтримка нібито зменшуватиметься й Україна «залишиться» на одинці без допомоги. Хоча недавній дипломатичний захід у Європі — саміт НАТО у Вільнюсі — довів, що Україну не залишать саму. За його результатами українські посадовці отримали запевнення лідерів НАТО, що Україна стане членом Альянсу після перемоги. Також у підсумку Україна одержала нову зброю, програму тренування пілотів на F-16, новий координаційний орган — Раду Україна-НАТО.  

Що пропагандисти писали про саміт НАТО у Вільнюсі читайте тут. 

Таку тезу поширили російські медіа, цитуючи пропагандистку, представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову. На одному з брифінгів вона заявила, що українці, мовляв, таємно «захоплюються» Путіним і хочуть, аби він став ще й президентом України. 

Фактчекери проєкту StopFake проаналізували кейс і визначили, що така теза — безпідставна. Захарова вкинула інформацію без жодних доказів чи конкретних фактів. Насправді немає підтверджень того, що українці могли б «захоплюватися Путіним» або хотіли б собі такого президента. Наприклад, фонд  «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова проводили опитування про ставлення українців до президента Росії. Згідно з ним 82,2% респондентів погодилися з твердженням, що «Путін — це Гітлер сьогодні». Тобто більшість українців не вбачають у Путіні «лідера».

У такий спосіб пропагандисти хочуть показати, що українці, мовляв, насправді не підтримують своєї влади, а солідарні з росіянами та їхніми політиками й водночас підтримують Росію в її агресії. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що російським інженерам з легкістю вдається знищувати українські танки й будь-яку іншу техніку. Мовляв, українська армія не здатна протистояти російській. Як доказ цієї тези автори наводять відео, де нібито росіяни знищили Leopard на Запорізькому напрямку. 

За кейс узялися фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що на відео зображений танк, який розміновував деокуповані території в Запорізькій області. Однак він не був знищений, адже продовжує працювати з розмінуванням. Це фактчекери визначили за зворотним пошуком у Google та характерними публікаціями в телеграм-каналах українського сегмента. 

У такий спосіб російська армія намагається приховати свої злочини та хоче переконати, що українське військо нібито постійно програє. 

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито українські війська вбили російського журналіста Ростислава Журавльова касетними боєприпасами, які надали США. Міжнародні організації та західні медіа висловили занепокоєння щодо його загибелі та закликали провести розслідування обставин смерті, фактично підхоплюючи меседж пропагандистів. 

Насправді ж інформація про те, що Журавльова вбили саме касетними боєприпасами, є лише в каналах та спільнотах, що поширюють проросійську риторику в соцмережах. Жодних достовірних доказів цього в них не представлено. Крім того, Ростислав Журавльов брав особисту участь в агресії проти України, що доведено численними фото зі зброєю та нацистською символікою, а також його дописами в соцмережах. Чоловік працював на РІА «Новости», яка є державною російською інформаційною агенцією, тому фактично був пропагандистом. Про це міжнародній спільноті нагадав Медіарух України після того, як щодо ситуації висловилася генеральна директорка ЮНЕСКО, повторюючи штампи пропагандистів. 

Поширюючи подібні меседжі, вони хочуть заплутати інформаційний простір за кордоном. Для цього вони використовують підміну понять. Мовляв, Україна вбиває свободу слова та журналістів західною зброєю. Вкупі з дискредитацією допомоги західних партнерів це також має на меті і дискредитацію ЗСУ. Ситуація із Журавльовим є ще одним прикладом того, як легко поширюється бездоказова дезінформація росіян у міжнародному інфопросторі, що теж допомагає агресорові продовжувати виконання своїх злочинів проти України. Нагадуємо, що з початку повномасштабної війни в Україні загинули загалом 65 медійників, чиї історії теж заслуговують уваги світової спільноти.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що 19 липня російська армія атакувала не ангари із зерном, а місце сховку української техніки. Автори дописують, що Москва не дозволить обстрілювати цивільну чи портову інфраструктуру. До публікацій додають відео «знищеного ангару з українською технікою».

Фактчекери проєкту StopFake пояснюють, що це відео не має жодного стосунку до подій 19 липня. На ньому знято знищений Збройними силами України склад російської військової техніки. Натомість міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський заявив, що під час атаки росіяни знищили 60 тисяч тонн зерна. Крім того, вони пошкодили портову інфраструктуру, яка залучена в роботі «зернового коридору». 

Тобто росіяни продовжують знищувати нашу інфраструктуру, перешкоджаючи так експорту зерна з України. А автори вкотре відзеркалюють ситуацію та заявляють, буцімто вони не причетні до знищення елементів цивільної чи портової інфраструктури. Традиційно кажуть, що це «військовий об’єкт». Однак це не так.