У випуску розбираємо фейковий маніфест від імені полку «Азову» щодо захисту України «не лише від московської імперії, а й від гнилля нагорі» та маніпуляцію про плани України побудувати бази НАТО в Криму. А також оглядаємо псевдоісторичну методичку, яку окупанти підготували для навчання українських дітей на тимчасово окупованих територіях.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Кремлівські медіа поширюють «факти» та «оцінки місцевої влади» щодо «завданих збитків». Так званий «голова адміністрації Запорізької області» Євген Балицький розповів, що нібито ЗСУ орієнтовані на знищення цивільної інфраструктури в області. Також Балицький представив «замахи» на колаборантів як «замахи на представників місцевої влади» і «теракти».

Насправді Росія, а не Україна здійснює обстріл цивільної інфраструктури по всій території України, знищуючи об’єкти, що не мають ніякого стосунку до армії. Російська армія обстрілює автобусні зупинки, церкви, театри, поліклініки та інші об’єкти цивільної інфраструктури в Україні, вбиваючи сотні мирних українців. За даними Міністерства внутрішніх справ України, на 1 атакований Росією військовий об’єкт припадають 73 атаковані цивільні об’єкти. Водночас ЗСУ завдає точкових ударів по критично важливих об’єктах окупантів. Як пише StopFake, найліпше спростовує «терор» проти мирного населення з боку ЗСУ те, що після деокупації та відходу російських військ на цих територіях відновлюється мирне життя.

Про атаки Росії на цивільну інфраструктуру в Україні постійно повідомляють американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) та провідні західні видання — DW, New York Times, The Guardian, Associated Press й інші.

Російська пропаганда постійно застосовує тактику віддзеркалення та звинувачує Україну у тих злочинах, які вчинила російська армія. Раніше росіяни просували меседж про те, що нібито Україна — держава-терорист; нібито українські військові обстріляли американськими ракетами «Хімарс» колонію в Оленівці, де утримуються українські полонені з «Азовсталі»; українська зенітна ракета потрапила у житловий будинок у «Дніпропетровську» (не в Дніпрі); українська влада створює псевдодокази провини Росії в загибелі людей тощо. 

Російські медіа стверджують, що нібито таку заяву президент України зробив під час інтерв’ю для  The Washington Post. Насправді пропагандисти вирвали слова Зеленського із контексту. 

24 серпня  видання The Washington Post опублікувало статтю про перші дні російського вторгнення та битву за Київ. Один із розділів був присвячений рішенню президента залишитися у столиці. Зеленський відмовився від пропозицій європейських та американських високопосадовців евакуюватися та зазначив, що якби він втік, то без бою віддав би центр сили України росіянам, а це призвело б до негайного краху влади.  

«Якщо йдеться про те, що я піду, і це зупинить кровопролиття, то я повністю за це.  Я піду прямо зараз.  Я не для цього пішов у політику — і я піду, коли ви скажете, якщо це зупинить війну», — цитує Зеленського західне видання. 

Як пише VoxCheck, Зеленський не каже, що був готовий піти у відставку у перші дні вторгнення. Натомість він говорить про гіпотетичну ситуацію, при якій його відставка допомогла б швидко завершити війну на користь України. Проте на тлі російського вторгнення такої можливості не було, тому президент вирішив продовжувати виконувати свої обов’язки в Києві.

Російська пропаганда докладає серйозних зусиль для дискредитації Володимира Зеленського як в Україні, так і на міжнародній арені. Для цього поширювали чимало фейків, зокрема про те що він нелегітимний президент; що він програє Путіну у відбудові інфраструктури; що британці скаржаться на втому від Зеленського після його виступу; нібито Зеленський сказав, що Україна першою почала війну з Росією; Зеленський «терорист», бо тримає у заручниках Медведчука; Зеленський посоромився оголошувати війну.

Таку інформацію з відповідними фото поширили у російських медіа та соціальних мережах. Мовляв, покарання жінка отримала за спілкування російською мовою. Нібито все це прояви русофобії в Україні. Це не так. 

Фото перевірили фактчекери проєкту VoxCheck. Насправді у Дніпрі кілька видань опублікували його з новиною про те, що жінка намагалася вкрасти саджанці із клумб. ЇЇ спіймали й «покарали» місцеві жителі. Перевірити, чи справді жінка вчинила правопорушення, на основі відкритих джерел наразі неможливо. Проте у жодній новині про її затримання не йдеться про покарання через «спілкування російською мовою».

Російські пропагандисти використовують «мовне питання» та «дискримінацію російськомовних» для штучного розпалювання ворожнечі між українцями. Раніше пропагандисти поширювали фейки про те, що Міністерство культури України планує вилучити російську літературу з бібліотек.

Російські медіа «цитують» Директора Центру розвідки та глобальних відносин Джошуа Хумінскі, який нібито назвав стан особового складу однією з ключових проблем Збройних Сил України. Буцімто Хумінскі написав про це для видання The Hill. В анонімних телеграм-каналах до «новини» додали, що нібито українські військові не вірять «ні Зеленському, ні своїм командирам». Слова Хумінскі нібито підтверджують результати опублікованого у Deutsche Welle опитування, у якому зазначається, що воювати за Україну готові не більше 25% військовослужбовців ЗСУ. Решта нібито «симпатизують» Росії, або ж «вкрай пасивні» та «готові здатись супротивнику аби лиш залишитись живими».  

Як перевірили фактчекери StopFake, цитати Хумінскі спотворені та вирвані з контексту, а статистика вигадана. Насправді 24 серпня у рубриці «власна думка» видання The Hill опублікували статтю Хумінскі з назвою «Як довга та холодна зима може послабити підтримку України Заходом» («How a long, cold winter could dampen Western support for Ukraine»). Автор розмірковує над тим, як країни, які підтримують Україну, визначають прийнятне політичне рішення щодо завершення війни в Україні. Він зазначає, що зараз ні Україна, ні Росія не здатні завершити війну на полі бою чи створити більш сприятливі умови для перемовин. Також він зазначив, що Захід може надати Україні всю можливу зброю, але не може «створити більше українців». Ці слова й використали пропагандисти для маніпуляцій, хоча емоційний стан українського війська автор статті не розглядав. Також Хумінскі жодного разу не говорив про довіру чи недовіру солдат до керівництва державою.

Щодо статистики, яку цитують пропагандисти, то Deutsche Welle не публікували опитування щодо мотивації українських військових чи схожої тематики. Загалом за результатами соціологічних опитувань більше 90% українців вірять у перемогу України.

У тимчасово окупованому Мелітополі окупаційна влада намагається відновити роботу шкіл. За інформацією міського голови Мелітополя Івана Федорова, вони хочуть відкрити 4 школи, для яких завезуть вчителів з дальніх регіонів Росії. Щодо учнів, то через шалений "дефіцит" школярів окупанти лякають батьків, що позбавлять їх батьківських прав.

Батькам розсилають листи, що нібито за небажання віддавати дітей до російських шкіл спершу попереджатимуть, далі штрафуватимуть на сорок тисяч рублів, а за третім разом — позбавлятимуть батьківських прав. Такі погрози отримують не лише мелітопольці, а й родини, що залишилися в Маріуполі.

Фактчекери проєкту "Перевірено.Запоріжжя" отримали коментарі адвоката з щодо цього. Він повідомив, що на тимчасово окупованих територіях України діє виключно українське законодавство. Будь-які правові норми інших держав на цих територіях до громадян України застосовуватись не можуть. За словами адвоката, у такий спосіб окупанти тиснуть і залякують громадян України без жодного юридичного підґрунтя. 

Зокрема, за нею проводитимуть уроки першого вересня на тему «Моя історія». Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Як пише ГУР, запропонований «план» містить псевдоісторичні факти та «божевільні» ідеї. У ньому дослівно повторюють пропагандистські виступи російських телевізійних ідеологів: «Україну створив Ленін», «української мови не існує», «всі українські герої – злочинці», «Україну має бути знищено».

Більшість тез цього документа суперечать не лише історичним фактам, але й здоровому глузду. Пропагандисти стверджують, що «Захід, що почувається світовою геополітичною периферією, прагне підірвати єдність і стабільність “Серцевинної Землі”» – Росії, понад 80% її громадян належать до одного триєдиного народу – це росіяни (великороси), українці (малороси) та білоруси, – східні слов'яни, спадкоємці Древньої хрещеної у Херсонесі князем Володимиром». Насправді хрещення Русі відбулося в Києві, у Херсонесі хрестили власне Володимира.

Акцентуючи російський імперіалізм, окупанти розповідатимуть, що «Стародавній Русі, Російській імперії та сучасній Росії була уготована доля спадкоємиці великої Візантії, яка колись була центром всього цивілізованого світу, мала найбільшу культуру і глибоку релігійну традицію». Нібито спершу в Старій Ладозі та Новгороді виникли центри ранньої російської державності, а згодом і в Києві. Хоча насправді обидва російських міста молодші ніж Київ.

Також за «планом» передбачено розповідати, що «Грушевський почав конструювати український історичний міф, що обертався навколо Галичини, і видавати українською мовою газету, для кожного випуску якої винаходив кілька нових “українських» слів”».

«Більшовики вирішили створити свою Україну, але на комуністичний лад. Так виникла “Україна імені Володимира Ілліча Леніна”… Українська мова нав'язувалась людям насильно». Насправді саме радянська влада продовжувала політику російської імперії та цілеспрямовано обмежувала використання української мови.

За альтернативною історією «багато хто переписався в українці з кар'єрних міркувань». Насправді єдина національність, яка сприяла кар’єрі в радянському союзі – росіянин.

Не оминули й міфу про «бандерівців», які нібито після Другої світової «осіли в Канаді» та «роздували в післявоєнній радянській Україні зло». Щодо сучасності, то США, ЄС та НАТО «тиснули на українську владу для перетворення України на “антиросію”».

Саме тому для окупантів «напружена боротьба має закінчитися перемогою і звільненням наших земель і наших людей від терору бандерівців».

Російські медіа поширили новину про те, що уряд України нібито хотів «захопити Крим, щоб побудувати на його території бази НАТО». Деякі ЗМІ обачно написали, що нібито йдеться про «парадні», а не «військові» бази Північноатлантичного Альянсу. Про це буцімто повідомила колишня заступниця міністра оборони України та чинна заступниця голови Центру оборонних стратегій Аліна Фролова. Це не так. 

Насправді у виступі на одній із панелей «Кримської платформи» Аліна Фролова акцентувала, що за роки окупації Крим перетворився на військову базу Росії, яка завдає шкоди не лише Україні, але й безпеці всієї світової спільноти. На думку чиновниці, є всі підстави вважати, що зараз у Криму може бути розміщена тактична ядерна зброя, здатна вразити столицю будь-якої європейської держави. На думку Фролової, Кримський півострів є стратегічним плацдармом для контролю безпеки у Чорному морі. Крим не повинен бути військовою базою, однак і його повна демілітаризація після деокупації неможлива. У майбутньому, пропри присутність ЗСУ та ВМС України на півострові, чиновниця пропонує запровадити принцип «friendly militarization» – тобто дружнє співіснування цивільного та військового життя.

«Ми хочемо, щоб Крим був відкритим для міжнародної спільноти – для НАТО та ЄС, зокрема й нашої військової взаємодії. Відсутність уваги НАТО до Чорного моря показала, що це була помилкова стратегія, оскільки Чорне море є однією з найбільших загроз безпеці країн НАТО. Тому ми вітатимемо там наших партнерів з НАТО та інших наших партнерів», – сказала колишня заступниця міністра оборони України. Саме ці слова використали російські медіа для маніпуляції.

Російська пропаганда постійно маніпулює цитатами українських та західних політиків для того, щоб видавати бажане за дійсне. Раніше пропагандисти використали цитати Дмитра Кулеби для просування меседжу про те, що нібито Європа відмовилася від спецтрибуналу над Росією та визнання війни в Україні агресією.Використовуючи цитати західних медіа, пропагандисти намагалися просунути меседж, що  США та Німеччина не довіряють українській владі. Детальніше.