На тлі закінчення збирання врожаю зернових російські медіа почали поширювати інформацію, що цього сезону в європейських країнах нібито спостерігається катастрофічний неврожай зернових через «антиросійські санкції». Пропагандисти також пишуть, що на тлі «голоду в Європі» Росія стала «гарантом продовольчої безпеки ЄС».

Насправді ж російська пропаганда просто маніпулює даними та поширює дезінформацію. Про це повідомляють у проєкті StopFake. Цього року в усьому світі, зокрема в Росії, дійсно впав рівень врожайності зернових. Однак це пов’язано з несприятливими погодними умовами на початку посівної, а не санкційною політикою ЄС. Дуже дощові весна й літо стали причиною затримок у збиранні врожаю та негативно вплинули на ріст пшениці в Західній Європі, тоді як Центральна та Східна Європа страждали від нестачі вологи, що також вплинуло на налив зерна. Згідно з даними Європейської Комісії, опублікованими наприкінці вересня 2024 року, через несприятливі погодні умови загальний обсяг виробництва зернових в ЄС прогнозується на рівні 269,9 млн тонн. Це лише на 3,9% нижче від середньо статистичного показника за останні 5 років.

Натомість у Росії, згідно з жовтневим звітом Міністерства сільського господарства США, виробництво пшениці впало аж на 10% порівняно з минулим сезоном. Агітпроп усвідомлено не наводить дані щодо російських зернових, беручи до уваги винятково падіння врожайності в європейських державах, хоча й сама Росія постраждала через погодні умови на початку року. Зрештою, росіяни свідомо замовчують, що до трійки провідних експортерів зернових у світі входить не лише Росія. ЄС та Україна також є одними з найбільших у світі виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Вони відіграють важливу роль у постачанні олійних і зернових культур на світовий ринок. 

Варто також зауважити, що Росія краде українське зерно на окупованих територіях і продає його. Так, британська газета Financial Times ще в 2022 році публікувала розслідування, де на прикладі одного судна показала, як Росія торгує краденим з території Запорізької області українським зерном.

Раніше ми аналізували російський фейк, мовляв, ЗСУ навмисно обстрілюють поля на Херсонщині, щоб знищити врожай.

Російські пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію про те, що в Польщі нібито зафіксували масову загибель птахів після того, як вони, за припущенням, поїли українського зерна, що висипалося з товарних вагонів. «Поляки бояться, що вони — наступні, бо з України привозять отруєне зерно», — пишуть вони у пабліках. Деякі пропагандисти також розповідають, що йдеться про зерно, яке нібито вирощували в радіоактивній зоні навколо Чорнобиля, і саме воно тепер продається в Європу.

Проте не існує жодних фактичних підтверджень того, що десь у Польщі була зафіксована масова загибель птахів саме через українське зерно. На це звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що спершу на відео, яке поширюють пропагандисти як доказ цих тверджень, показують кілька мертвих птахів, переважно ворон, які лежать поряд із залізничними коліями польського міста Замость. Жодних досліджень причин смерті цих птахів не проводилося. Немає жодної інформації про те, що трапилося, навіть у місцевих медіа. Про це були лише повідомлення в соцмережах, де й опублікували це відео. Польські фактчекери з проєкту Demagog також звернули увагу на поширення фейку серед поляків і взяли коментар в орнітолога, який підтвердив, що без токсикологічних і ветеринарних досліджень неможливо стверджувати, що птахи померли через отруєне зерно.

Також ситуацію коментували місцеві блогери, відзначивши, що в тому місці, де було зняте відео, не ходять товарні поїзди. Крім того, птахи на відео лежать у дивних позах, деякі зі зламаними крилами. Дивним є також те, що на відео лише ворони, а не голуби, горобці або інші «міські» птахи.

Щодо якості українського зерна, яке експортується в Європу, воно дуже ретельно перевіряється покупцями. Вони не тільки контролюють якісні показники придбаного зерна, а й переконуються, що продукція має необхідну міжнародну сертифікацію.

«Кожна партія супроводжується аналізом незалежного сюрвеєра, номінованого в GAFTA», — заявив в інтерв'ю сайту Latifundist.com засновник трейдингової компанії «Агроойлтрейд» Сергій Орловський. За його словами, будь-які невідповідності якості можуть стати основою для судових позовів.

Такий фейк поширюється на тлі виступів польських фермерів проти європейської сільськогосподарської політики та блокади пунктів пропуску з Україною, а також блокади доріг і автомагістралей у деяких воєводствах з вимогою заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з України. Протести супроводжуються дезінформаційними кампаніями і розпалюванням ворожнечі між союзниками, що, очевидно, вигідно Кремлю. «Детектор медіа» вже писав про те, як Росія підживлює та використовує протести фермерів по всій Європі.

У мережі поширюють інформацію, що мешканці Полтави стоять у довжелезних чергах по хліб і навіть б'ються за можливість отримати його безплатно. Постояти на морозі нібито приходять цілими сімʼями, позаяк «на людину видається лише одна буханка хліба». 

Ця «новина» є нічим іншим як вигадкою. Про це пишуть, зокрема, у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Так, українські та іноземні волонтери, обласні військові адміністрації, приватні підприємці привозять і безплатно роздають хліб усім, хто його потребує, особливо в населених пунктах, що постраждали від російської агресії. Проте жодного разу не фіксувалося заворушень. Інформація про «бійки за хліб в Україні» не трапляється ні в українських медіа, ні в правоохоронних органах. Крім того, творці фейку для правдоподібності написаного скористалися довільною фотографією з інтернету, яка абсолютно не відображає контекст.

Поширюючи цю дезінформацію, агітпроп прагне переконати внутрішнє населення Росії в тому, що людям в Україні живеться дуже й дуже погано. Справедливості заради, життя кожного українця й справді змінилося раз і назавжди після того, як Росія вторглася в Україну. «Русскій мір» приніс із собою біль, розпач, сум і страждання. Проте існують багато програм, як вітчизняних, так і іноземних, які сьогодні допомагають людям, що постраждали від війни, повернутися до нормального життя. 

Нагадаємо, що 16 березня 2022 року росіяни обстріляли з артилерії чергу по хліб у Чернігові. В результаті загинуло 14 людей, а десятки були поранені.

• Читайте також: У Чернігові через «бідність» люди нібито стоять у довгих чергах по хліб

Російські медіа поширюють інформацію, нібито нещодавня атака на цивільне судно під прапором Ліберії — це результат роботи української ППО. Втім це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони зʼясували, що насправді, за версією британських спецслужб, російський пілот поцілив протирадіолокаційною ракетою по цьому судну «через погану тактику застосування зброї». 

Росія систематично порушує міжнародне гуманітарне право, здійснюючи атаки на українські порти та цивільні судна. А російська агресія призводить до загибелі мирних жителів, руйнування інфраструктури та порушення правил судноплавства в Чорному морі. Крім того Росія, вийшовши з Чорноморської ініціативи та заборонивши суднам заходити в українські порти, порушує право на вільне судноплавство в Чорному морі, яке потрібне не тільки Росії, але й Україні та іншим країнам, включаючи членів НАТО. 

Міжнародна морська організація ООН (IMO) вже закликала Росію припинити «незаконну діяльність у Чорному морі» і дотримуватися зобов'язань згідно з міжнародними договорами. Україна, незважаючи на агресію Росії, забезпечує легальний експорт через новий тимчасовий маршрут, затверджений IMO.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за дії агресора на жертву агресії. «Детектор медіа» неодноразово спростовував інші фейки та маніпуляції щодо дій Росії в Чорному морі. 

Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, стверджують, що Україна використала Чорноморську зернову ініціативу для контрабанди зброї. Зокрема, через «зерновий коридор» західна зброя нібито потрапляла до ХАМАСу. Це фейк. 

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони зʼясували, що заява не відповідає дійсності. Чорноморська зернова ініціатива (Ініціатива з безпечного транспортування зерна і харчових продуктів з українських портів) складається з двох угод, які є однією «зерновою угодою» — між Україною, ООН і Туреччиною та між Росією, ООН і Туреччиною. Згідно з нею, під егідою ООН у Стамбулі (Туреччина) було створено Спільний координаційний центр (СКЦ), що мав представників усіх сторін угоди. Команда інспекторів, включно з представниками Росії, від імені СКЦ перевіряла кожне судно «на предмет недозволеного вантажу та екіпажу на шляху в українські порти та назад». За весь період своєї роботи СКЦ жодного разу не повідомляв про те, що Україна нібито використовує Чорноморську зернову ініціативу для контрабанди зброї на Близький Схід або інші території. 

Також станом на зараз немає підтверджень того, що бойовики ХАМАСу нібито використовують зброю, передану Україні в якості військової допомоги від західних країн. У Головному управлінні розвідки України звертають увагу на те, що російські спецслужби вже передали представникам ХАМАСу «трофейну зброю, виготовлену в США та країнах ЄС», тобто здобуту у боях. У відомстві наголошують, що її можуть використати проти України, звинувачуючи її у продажі західної зброї. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати Україну та зменшити масштаби військової допомоги від її партнерів. «Детектор медіа» вже неодноразово спростовував інші російські фейки та маніпуляції, що стосуються західної зброї.

Антиколоніалізм — термін, що використовується для опису різних рухів опору, спрямованих проти колоніалізму та імперіалізму. Це протидія політиці підкорення однієї країни іншою, її території та народів, політичного, економічного та культурного поневолення. Аби стати лідеркою Глобального Півдня та антиколоніалізму, Росія дискредитує Україну, хоча сама по суті є першою серед ізольованих диктатур.

Росія інструменталізує позитивні спогади про Радянський Союз та його підтримку африканських війн за незалежність проти західних колонізаторів. Вона використовує позитивні спогади про минуле, аби посилити свій вплив зараз. 2 грудня 2022 року, у Міжнародний день боротьби за скасування рабства, на офіційному твітер-акаунті посольства Росії в ПАР виклали текст: «Росія була однією з небагатьох світових держав, які не мали колоній в Африці чи інших місцях і не брала участі в работоргівлі за всю свою історію. Росія всіляко допомагала народам Африканського континенту здобути свободу і суверенітет». Проте інформацію про підкорення народів Азії та Східної Європи вони замовчують, адже це суперечить порядку денному Росії, яка позиціонує себе як борчиню проти колоніалізму. Вже не кажучи про загарбницьку війну в Україні. Ба більше, агітпроп не згадує і про значну присутність на африканському континенті бойовиків ПВК «Вагнер», які представляють інтереси Росії та відстоюють задуми Кремля.

Після того, як Німеччина оголосила про готовність передати танки Leopard Україні, Путін заявив, що Росія змушена «давати відсіч агресії колективного Заходу».  У риториці Путіна цей термін з’явився у 2021 році, проте у публічному просторі — ще на початку 2000-х. Протиставляючи себе заходу, агітпроп давить на болюче минуле африканських країн, яких у свій час поневолювали європейські імперії. Російська пропаганда змогла представити війну Росії в Україні не як загарбницьку, а як оборонну, у відповідь на агресію Заходу. Нібито російський народ має особливе завдання врятувати українців, адже протистоїть йому та веде антиімперську боротьбу проти «західного гніту» — таку саму, як ведуть країни Африки.

Наприкінці січня 2023 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прибув до Анголи з робочим візитом. Тоді він зробив заяву для медіа, в якій війну в Україні порівняв із війною в Анголі. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Анголи Тете Антоніо Лавров наголосив, що «російськомовним українцям» потрібен захист Москви, адже до них упереджено ставиться Київ.

3 серпня 2023 року спікер Держдуми Росії В'ячеслав Володін написав у своєму телеграм-каналі, що «США, Велика Британія та Франція мають компенсувати африканським державам завдані збитки» і це питання має розглянути ООН. А ще він звинувачує США та низку західних країн у тому, що «колоніальні інтереси нікуди не зникли. Міняються тільки методи». Російська пропаганда використовує тактику віддзеркалення, аби висунути такі ж звинувачення Заходу, які висувають самій Росії, та відвернути увагу від предмета обговорення, тобто війни в Україні та окупації Росією українських територій і поневолення українського народу.

Варто згадати й про зерно. Росія не тільки нібито «захищає» Україну, але й знецінює її як партнерку. Для африканських республік агітпроп поширює наративи про те, що українське зерно, яке має врятувати від голоду, не доїжджає до держав, які її потребують, а осідає в Європі як корм для тварин. Такі заяви просувалися зокрема під час Другого саміту Росія — Африка, що відбувся 27-28 липня в Санкт-Петербурзі. У такий спосіб агітпроп дискредитує Україну та Чорноморську зернову угоду й прагне погіршити її відносини з Африкою.

Росія грає роль бідної спадкоємиці колишньої імперії СРСР. Вона ніколи не визнавала, що території, захоплені нею, є колоніями, а свої дії завжди виправдовує «добровільним приєднанням», як-от у випадку з тимчасово окупованими Росією Донецькою, Запорізькою, Луганською та Херсонською областями, або поширенням так званої «прогресивної російської культури», боротьбою з нацизмом тощо. Проте хоч би які слова агітпроп добирав, насправді політика Москви полягає в геноциді українців, знищенні української культури та загарбанні територій.

В анонімних телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що Володимир Зеленський нібито поставив ультиматум Польщі: якщо Варшава не зніме ембарго на зерно, то «сотні тисяч добре озброєних біженців з України влаштують Майдани у всіх польських містах». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери проєкту StopFake. Володимир Зеленський не погрожував Польщі — інформації про нібито висунутий ультиматум немає в жодному з офіційних каналів Президента України. І серед цитат в інтерв’ю також немає подібних заяв.

Ба більше, більшість українських біженців — жінки та діти. Вони не є «добре озброєними», як стверджує агітпроп.

У такий спосіб російський агітпроп прагне дискредитувати Володимира Зеленського та посварити Україну і Польщу. Поширюючи подібні фейки, російські пропагандисти намагаються зменшити підтримку та допомогу поляків. Раніше ми спростовували фейк про те, що НАТО готується до поразки України та окупації західної частини українських територій.

Російські медіа, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що президента Польщі Анджея Дуду українці нібито внесли до бази «Миротворець», що публікує відомості про ворогів України та є центром дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного права. До цієї бази він потрапив буцімто через «участь в актах гуманітарної агресії проти України» та «поширення кремлівської пропаганди». ЗМІ також пишуть, що «винна пшениця та яблука». Це — фейк.

Кейс дослідили фактчекери Центру протидії дезінформації. Вони встановили, що на сайті бази «Миротворець» немає згадок про президента Польщі. Отже, російські пропагандисти скористалися фоторедактором, аби створити фейковий скриншот.

У такий спосіб агітпроп намагається дискредитувати українців, посіяти розбрат між дружніми державами Україною та Польщею і зменшити допомогу поляків. Раніше ми спростовували фейк про те, що Франція привітала Україну з Днем Незалежності білбордом з картою без Криму.

«Нога у дверях» — це психологічна техніка, яка показує закономірність між виконанням людиною спочатку незначного прохання, а потім вимушеним виконанням інших, більш обтяжливих прохань. Використання цього феномена в практичних цілях часто називають методом «нога в дверях», інша його назва — метод поступового посилення прохань.

Техніка «нога в дверях» демонструє тенденцію, за якої людина спочатку погоджується надати комусь маленьку послугу або посильну допомогу, однак один крок призводить до наступного, і вона опиняється втягненою у справу, часом, абсолютно їй не потрібну. Інколи така «мініпослуга» вимагає від людини набагато більше часу, енергії, сил і навіть може суперечити її переконанням (сумлінню, здоровому глузду, заощадженню коштів). Цікавим тут є факт, що людина, вірогідно, ніколи не погодилася б на обтяжливі чи суперечливі прохання, якби не виконала першого, на позір зовсім неістотного. Цей феномен використовується в маркетингу, торгівлі, сфері обслуговування, управлінні, внутрішньополітичній боротьбі, а також — у пропаганді.

Психологічна техніка «нога в дверях» вимагає дотримання таких правил:

• починати треба зі звернень, прохань, які, на перший погляд, ні до чого не зобов'язують, не є обтяжливими для залученої у взаємодію людини;

• створити сприятливий емоційний фон взаємодії між людьми. Комунікація (навіть одинична) повинна викликати в людини емоції, формувати схильність до повторення контакту. Залучена людина повинна відчути участь з боку іншої людини, задоволення від свого незначного вчинку або урочистість моменту;

• важливо, щоб у залученої у взаємодію людини не виникло відчуття, що на неї тиснуть чи примушують щось зробити. У цьому випадку ефект буде мінімальним, тому що людина не схильна розглядати дії, вчинені під тиском, як прояв власних переконань. 

Машина російської державної пропаганди використовує цю тактику щодо великих мас людей. У якості прикладу можна згадати наростання рівня територіальних претензій Росії до України, починаючи з 2014 року. Якщо спочатку росіяни нібито вимагали лише визнання за ними незаконно окупованого Криму, то далі агітпроп розпочав дискурс про визнання так званих «ДНР» та «ЛНР» незалежними республіками (спочатку в межах фактичної лінії розмежування 2015 року, а далі — у повних кордонах Донецької та Луганської областей). У 2022 році вимоги росіян посилилися: мова йде вже про нібито повноцінне включення Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до складу Росії навіть при тому, що частини Донецької та Запорізької областей Росія не контролювала ніколи.

Торгуються росіяни й у випадку з імовірним продовженням зернової угоди. Їхньою першочерговою вимогою був запуск та стабільна робота аміакопроводу Тольятті—Одеса, що проходить через територію України. Після того, як його було пошкоджено внаслідок бойових дій, вимога втратила сенс. Тож російські влада та пропаганда заговорили про іншу вимогу, цього разу вже до західних країн: підключення до світової платіжної системи SWIFT «Россільгоспбанку» — фінансової установи, через яку відбувається міжнародна торгівля російським зерном.

Окрім цього, держава-агресор використовує цю тактику і в спорті. Оскільки на міжнародних турнірах із більшості видів спорту росіяни відсторонені через війну, розв'язану їхньою владою, вони намагаються зняти відсторонення за допомогою поетапних поступок: спочатку йдеться про виступи в нейтральному статусі без прапора та гімну із зобов'язанням підписати декларацію щодо засудження війни, а далі російська пропагандистська машина починає поступово виступати проти цих обмежень, аж до повного відновлення спортсменів у правах, наголошуючи на тому, що нібито «спорт поза політикою», та скаржачись на всесвітню «русофобію».    

Анонімні телеграм-канали, що транслюють прокремлівську риторику, поширюють інформацію про те, що причиною вибуху зернових резервуарів у турецькому порту Деріндже, який пролунав 7 серпня, стала нібито зброя, призначена для українських військових. «А може, там було не лише зерно, а й смертоносні "іграшки" для ЗСУ?» — писали в одному з телеграм-каналів. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake. Жодне з турецьких та іноземних ЗМІ не заявляло про те, що на місці вибуху були зброя чи військова техніка. 9 серпня міністр сільського та лісового господарства Туреччини Ібрагім Юмакли заявив, що «вибух стався через технічні наслідки, викликані стиском пилу». Також він пообіцяв провести розслідування.

У такий спосіб агітпроп намагається представити українців як загрозу безпеці інших країн. Усе це для того, щоб зменшити підтримку України. Раніше ми спростовували фейк про те, що у Польщі збільшився рівень злочинності через українців.

1 серпня 2023 року Міністерство оборони Росії повідомило, що було відбито атаку дронів, які нібито запустила Україна по патрульних кораблях «Сєргєй Котов» та «Васілій Биков». Буцімто українські безпілотники атакували їх у Чорному морі. Це — фейк.

2 серпня 2023 року речник ВМС Дмитро Плетенчук в ефірі  «Радіо Свобода» повідомив, що військово-морські сили України не причетні до нібито атаки на російські кораблі. «Такі дрони не стоять на озброєнні Військово-морських сил. Це по-перше. По-друге, щодо того інциденту, який нібито мав місце... військово-морські сили не мають жодного відношення», — зазначив Плетенчук. Корабель «Сєргєй Котов» виконує «завдання щодо контролю судноплавства», що може означати його причетність до блокади українських портів у Чорному морі.

У такий спосіб російські пропагандисти прагнуть дискредитувати Україну, аби зменшити підтримку Заходу. Також агітпроп систематично намагається перекласти відповідальність за злочини росіян на Україну в питаннях, пов’язаних з експортом зерна. Раніше «Детектор медіа» розповідав про меседж, що росіяни знищують ангари не із зерном, а з українською технікою.

27-28 липня у Санкт-Петербурзі відбудеться економічний форум у межах саміту Росія—Африка. Згадка про форум у медіа почала з’являтися за кілька днів до саміту й лише після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової угоди. Ба більше, спочатку про саміт повідомляли тільки нішеві ЗМІ.

Brand Ukraine проаналізував такі світові медіа, як New York Times, Associated Press, The Washington Post, Politico, Independent, Newsweek, Voice of America, Financial Times, The Guardian, та виокремив основні меседжі про цю подію.

1. У Путіна хитка позиція у відносинах з африканськими країнами

Про те, що Росія перебуває під великим тиском, писали видання Politico та Voice of America. За їхніми словами, хитка позиція Росії у відносинах з африканськими країнами зумовлена трьома подіями, які сталися напередодні: вихід Росії з Чорноморської зернової угоди, спроба заколоту ПВК «Вагнер» та рішення Вищого суду ПАР про арешт Володимира Путіна в разі його появи на саміті в Йоганнесбурзі.

2. Росія не відіграє важливої економічної ролі для Африки

Попри всі заяви Кремля та високий статус в Африці, Росія інвестує в її країни мало, не надає гуманітарної допомоги. А за словами аналітика Південноафриканського інституту міжнародних відносин у Йоганнесбурзі Стівена Грузда, «Китай та Європейський Союз є набагато більшими торговельними партнерами з Африкою», ніж Росія. Про це писали видання Associated Press та Voice of America.

3. Африканські країни прагнуть бути повноцінними гравцями на політичній арені

Лідери африканських країн «не можуть дозволити собі виглядати так, наче сидять на узбіччі», попри те, що вони не мають важелів впливу ні на Москву, ні тим паче на Київ. «Вони [африканські країни] мають сприйматися як проактивні». Про це заявив старший науковий співробітник південноафриканського Інституту досліджень безпеки Пріял Сінгх виданню Financial Times. А аналітик Кемерон Хадсон з американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень зазначив виданню Associated Press, що «континент з населенням 1,3 млрд осіб стає все більш упевненим на світовій арені», тож якщо африканські країни покинуть саміт із відчуттям, що до них Росія не прислухається, то можуть від неї дистанціюватися.

4. Президент ПАР Сиріл Рамафоса використає саміт для просування мирного плану

Видання Financial Times писало про те, що «президент Південної Африки Сиріл Рамафоса використає свою присутність на саміті для просування мирного плану». Саме цей план Рамафоса разом із трьома іншими африканськими президентами представляв під час візиту до Києва та Москви. Він передбачає не тільки вільну торгівлю в Чорному морі, але й важливість територіального суверенітету.

5. Після виходу із зернової угоди Росія може опинитися під критикою африканських країн через зростання цін на продовольство

Через вихід із зернової угоди світові ціни на продовольство зростатимуть, тож лідери африканських країн, можливо, почнуть критикувати Росію за цей крок. Також завдяки цьому деякі африканські країни стають ще більш залежними від Росії. Про це писало видання Politico. Також The Guardian писало про саміт Росія—Африка та зазначало, що Володимир Путін остерігається публічної критики.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що 19 липня російська армія атакувала не ангари із зерном, а місце сховку української техніки. Автори дописують, що Москва не дозволить обстрілювати цивільну чи портову інфраструктуру. До публікацій додають відео «знищеного ангару з українською технікою».

Фактчекери проєкту StopFake пояснюють, що це відео не має жодного стосунку до подій 19 липня. На ньому знято знищений Збройними силами України склад російської військової техніки. Натомість міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський заявив, що під час атаки росіяни знищили 60 тисяч тонн зерна. Крім того, вони пошкодили портову інфраструктуру, яка залучена в роботі «зернового коридору». 

Тобто росіяни продовжують знищувати нашу інфраструктуру, перешкоджаючи так експорту зерна з України. А автори вкотре відзеркалюють ситуацію та заявляють, буцімто вони не причетні до знищення елементів цивільної чи портової інфраструктури. Традиційно кажуть, що це «військовий об’єкт». Однак це не так.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що випуск №77  німецької газети Handelsblatt вийшов із зображенням на першій шпальті, де представники європейських країн хочуть убити Зеленського. У заголовку на ній написано: «Нові умови торгівлі зерном». Це — неправда. 

На це звернули увагу фактчекери VoxCheck, які з'ясували, що справжній випуск №77 газети Handelsblatt має іншу першу шпальту і вийшов 20 квітня, тоді як фейкове зображення з’явилося в мережі 19 квітня. Випуск №76, опублікований 19 квітня, теж не мав обкладинки із Зеленським.

У чеському сегменті фейсбуку та на сайтах, що поширюють дезінформацію, з’явилося повідомлення, що на полицях мережі супермаркетів Kaufland у Чехії продається борошно VitaFlora з небезпечними пестицидами з України. У соцмережах натякають, що воно містить комах, а також згадують про небезпечну плісняву. Тобто нібито українське борошно отруйне і його не можна вживати людям. Це — фейк.

На кейс звернули увагу фахівці Manipulátoři.cz. Насправді для виготовлення борошна VitaFlora використовують словацьке зерно. На сторінці Kaufland у фейсбуку пізніше з’явився пост, у якому йшлося, що Mlýn Kolárovo справді підтвердив 100% словацьке походження сировини для борошна VitaFlora і надіслав протокол з результатами лабораторних досліджень. У дописі додали, що керівництво супермаркету вирішило вилучити борошно VitaFlora з продажу в якості запобіжного заходу. 

Це вже не перший російський вкид щодо українського зерна. Поширюючи таку дезінформацію, Росія намагається завдати удару по українській економіці. Влітку 2022 року, в умовах повномасштабної війни, Росія заблокувала й продовжує блокувати чорноморські судноплавні шляхи до Азії та Африки, тому більшу частину українського зерна імпортували до Чехії та Словаччини. 

Таку дезінформаційну кампанію зафіксували фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Як вони розповідають, то у телеграм-каналах, що транслюють прокремлівську риторику, ширять повідомлення про «високі ціни» на продовольчі товари в Україні. Буцімто в Україні зашкалюють ціни на продукти, тож слід швидше «здаватися Росії, бо там все дешевше», насамперед нібито ліпша ситуація з економікою. Автори повідомлень також прикріплюють фото цінників з українських супермаркетів, порівнюючи їх з російськими.

У Центрі стратегічних комунікацій пояснюють, що саме через Росію в Україні та й у світі зростають ціни на продукти. Через окупацію частини півдня України, на якій аграріям не дають змоги повноцінно працювати, а також через блокування «зернового коридору» світ зіштовхнувся з черговою кризою.

Через те, що в умовах повномасштабної війни та безперервного російського терору стало значно важче вирощувати овочі, внутрішніх запасів в Україні не вистачає. Імпортні товари коштують дорожче, тож у магазинах справді спостерігається зростання цін.

Водночас теза про стабільну російську економіку — неправдива. За даними Світового банку, Міжнародного валютного фонду й Організації економічного співробітництва та розвитку, 2022 рік став негативним для російської економіки. За оцінками експертів, у 2022 році показник валового внутрішнього продукту Росії впав щонайменше на 2,2% за найкращим сценарієм і до 3,9% — за найгіршим. Економіка Росії скорочуватиметься й у 2023 році. Очікується, що ВВП скоротиться на 5,6% або на 3,3% за даними організацій.

У такий спосіб пропагандисти хочуть підживити наратив, що Україна буцімто непридатна для життя через відсутність електроенергії або через високі ціни на комунальні послуги та продовольчі товари. Автори повідомлень намагаються посіяти паніку серед українців, щоб дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що «нічого не зміниться».

Нагадаємо, раніше аналітикині та аналітики «Детектора медіа» аналізували маніпуляцію, у якій стверджували, що Україна невдовзі стане непридатною для життя. 

Такий фейк поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику. У повідомленнях ідеться, що зернова угода, в межах якої зерно з українських портів «активно вивозилося до країн Заходу», буцімто для самої України «обернулася катастрофою». Мовляв, унаслідок зернового коридору з країни вивезли практично все зерно, близько 20 мільйонів тонн, зокрема й посівне. Українським фермерам нічим засівати поля. Це — неправда.

Аналітики проєкту StopFake дослідили цей кейс та звернулися до заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука по коментар. Експерт сказав, що інформація про «зрив посівної» не відповідає дійсності, адже стратегічне забезпечення України зерном повною мірою відповідає внутрішнім потребам. Водночас з України не вивозили все зерно. Як пояснює експерт, цьогорічна посівна кампанія, як і у 2022 році, пройде в максимально складних умовах. Він акцентує, що саме широкомасштабне вторгнення Росії підриває основи продовольчої безпеки не лише в Україні, але й в усьому світі. 

Пропагандисти неодноразово маніпулювали питанням продовольчого забезпечення України. У такий спосіб вони підживлюють наратив, що Україна не піклується про українців, а лише намагається догодити країнами Заходу, нібито надсилаючи все зерно.

Таке повідомлення шириться пропагандистами у соціальних мережах й у ворожих телеграм-каналах. У ньому йдеться, що на Україну чекає масовий голод. Мовляв, дані Українського клубу аграрного бізнесу свідчать, що у 2023 році врожай зменшиться настільки, що аграрії не зможуть покрити ресурси задля продовольчої безпеки. Пропагандисти додають, що мапа, опублікована аграріями, містить у собі виділені сірим кольором території, а саме тимчасово окуповані території Росією. На їхню думку, це може свідчити, що Україна більше не цікавиться територіями, захопленими Росією. Проте це — маніпуляція.

Як з’ясували фактчекери проєкту Voxcheck, у 2023 році врожай справді зменшиться, проте Україна матиме достатньо запасів для продовольчої безпеки. УКАБ опублікував свій прогноз 16 грудня. У соцмережах навели коректні дані щодо скорочення посівних площ та врожаю у 2023 році. Представники Української зернової асоціації припускають, що врожай зменшиться на 50%. 

Однак автори прогнозу УКАБ не робили висновок, що українцям бракуватиме продовольства. Навпаки, з їхнього аналізу випливає, що врожаю вистачить і для експорту, і для внутрішнього споживання. Відтак, аграрії матимуть змогу покрити усі продовольчі потреби. 

Щодо мапи, то члени аграрного клубу не пояснили того, чому тимчасово окуповані території виділені сірим. Аналітики припустили, що це все через бої, які унеможливлюють збирання даних. 

Пропагандисти поширюють цей меседж, щоб залякати українців та викликати у них недовіру до власної держави. Нібито Україна не може забезпечити своїх людей ні продовольством, ні світлом чи газом. Вороги намагаються створити видимість того, що українцям нестерпно живеться, а держава не піклується про них, нібито, забуває.  

Мовляв, значення українського зерна для світу перебільшено. Частка експорту зерна України у світовому споживанні незначна, і це не може серйозно вплинути на ціни. Такі меседжі поширює російська пропаганда.

Зупинення постачання зерна внаслідок блокади Росією українських портів спричинило стрімке зростання цін на нього. До середини травня експортні ціни на пшеницю та кукурудзу сягнули безпрецедентних висот. Ціни зменшились після підписання зернової угоди між Туреччиною, Україною, Росією та ООН та розблокування Чорного моря для українського експорту зерна.

Російська пропаганда намагається використовувати питання постачання українського зерна на світовий ринок для тиску на світову спільноту. Раніше пропагандисти звинуватили Україну у використанні зернового коридору для атаки дронами на російський флот у Севастополі, внаслідок чого нібито зірвано роботу «зернового коридору». Також нібито Росія «повернулася» до зернової угоди, аби переграти Захід і перетягти на свій бік «країни глобального Півдня».

Російські медіа та користувачі мережі поширюють інформацію про те, що зростання цін на курячі яйця нібито спричинене відсутністю кормів на птахофабриках. Мовляв,  після часткової деблокади трьох портів Україна «вивезла все зерно до Європи». Це не так.

За даними Антимонопольного комітету України, ціни на ринку кормів цього сезону залишаються досить низькими. Щобільше, головні складові кормів для курей значно подешевшали у порівнянні з минулим роком. Зараз в Україні спостерігається надлишок зерна через раніше заблоковані Росією морські порти України.

Справді, за даними Антимонопольного комітету від 20 жовтня 2022 року вартість яєць зросла на половину. Як пише StopFake, до основних чинників, що зумовлюють приріст цін на яйця, відносять сезонність, поголів’я птахів, збільшення витрат на корми, енергоносії, оплату праці, ветеринарні препарати та інші витрати. Також обсяги промислового виробництва яєць скоротилися на 25-30% через окупацію частини територій України. Антимонопольний комітет зараз досліджує причини такого суттєвого стрибання цін.

Російська пропаганда не вперше маніпулює питанням обсягів зерна в Україні. Раніше поширювали фейки про те, що Росія не блокує постачання зерна з України, натомість нібито Україна вивозить державний резерв зерна до Польщі. Також писали, що країни Заходу вивозять з України все зерно, поки українці витрачають усе більше грошей на їжу.

Україна переважно експортує зерно до Європи, а не до країн Азії та Африки, які його найбільше потребують. Цей фейк поширили російські ЗМІ. Вони посилаються на слова лідера РФ Путіна, які він вимовив під час одного з виступів, що лише 60 тисяч тонн зерна, вивезеного з України, було надіслано до країн, що розвиваються. А більша частина, мовляв, «була доставлена до країн Євросоюзу».

Цей фейк спростували у Великій Британії. Відповідна заява з'явилася у Twitter міністерства оборони Великої Британії. «Твердження Путіна не відповідає дійсності. Близько 30% вантажів було відправлено у малозабезпечені країни Африки, Середнього Сходу та Азії. Росія проводить цілеспрямовану стратегію дезінформації, намагаючись зняти з себе відповідальність за проблеми продовольчої безпеки, дискредитувати Україну та мінімізувати протидію своєму вторгненню».

Також цей фейк неодноразово спростовували в Україні, зокрема, Міністерство інфраструктури. Його росіяни поширюють, щоб дискредитувати Україну в очах міжнародної спільноти, втрутитися в її міжнародну торгівлю та виправдати свою військову присутність у водах Чорного моря.

Російські ЗМІ написали, що Єгипет скасував контракти на купівлю 240 тисяч тонн українського зерна, які мали бути поставлені в лютому-березні, але так і не були відвантажені через російське вторгнення в Україну. Нібито це вирішили після візиту очільника МЗС РФ Сергія Лаврова до Єгипту. Причина, мовляв, недостовірна інформація України про обсяги зернових сховищ.

За даними Reuters, Єгипет справді розірвав контракт, але причина в тому, що українська сторона у березні-квітні 2022 року не виконала договірні зобов’язання через блокаду портів військами РФ. Єгипет офіційно запевнив українського посла, що не відмовляється від співпраці й готовий і надалі закуповувати зерно, пише StopFake.

«Єгипет укладе з Україною новий контракт на постачання зерна, оскільки українська сторона не змогла у березні-квітні цього року виконати договірні зобов’язання внаслідок блокади портів військами Росії», — розповів перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран. Він додав, що в попередній угоді не передбачили пункт про форсмажорні обставини, тому розірвали контракт, який неможливо виконати, щоб укласти новий і здійснити закупівлю за ним.  

Поспілкувалися з Андрієм Яніцьким про економічну дезінформацію та спростували підбірку російських меседжів та фейків про економіку — українську, російську та світову. Чи ефективно працюють санкції проти Росії й чому зміцнюється її валюта, чому нам важливо експортувати зерно і чи не спричинить це голод в Україні, чи потонемо ми в боргах від лендлізу та іншої західної підтримки, наскільки критичними для Заходу є ті кошти, які вони виділяють для підтримки України та інші питання. Тексту версію розмови читайте тут.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися розрізняти маніпулювання, шахрайство, дезінформацію — самостійно. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Про таке пишуть російські медіа з посиланням на статтю The New York Times з коментарем неназваного джерела. Мовляв, Росія не обіцяла не обстрілювати ті частини українських портів, які напряму не задіяні в експорті зерна. Це — неправда.

Таке повідомлення суперечить заяві генерального секретаря Антоніу Ґуттеріша, який беззастережно засудив обстріл Одеського порту. Міжнародна спільнота  також одноголосно вказала на порушення Росією своїх зобов’язань щодо безпечної роботи портової інфраструктури для експорту зернових. Як пише Радіо Свобода, в ООН запевнили, що неофіційний коментар «неназваного джерела» для The New York Times не відображає позицію ООН. Офіційними є слова Антоніу Гутерреша. Речник МЗС України Олег Ніколенко зазначив, що використання «неназваних джерел» є провокацією.

Про це повідомляють російські медіа з посиланням на прессекретарку міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову. Мовляв, ракети знищили склад протикорабельних ракет Harpoon, які надали США, вивели з ладу виробничі потужності підприємства з ремонту українських військових кораблів та військовий корабель. Це – неправда.

22 липня у Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду, яка стосується розблокування портів та вивезення українського зерна. Дзеркальну угоду з Туреччиною та ООН підписала Росія. Всі сторони чітко взяли на себе зобов’язання на світовій арені щодо забезпечення безпечного руху українського зерна та супутніх продуктів на світові ринки.

Уже наступного дня, 23 липня, армія Росіїї вдарила чотирма ракетами «Калібр» по Одеському порту, де знаходилося зерно, призначене для експорту. Дві ракети збили силами протиповітряної оборони. Дві – влучили в об'єкти інфраструктури порту, а саме в насосну станцію. Ударною хвилею пошкодило будинки навколо порту. В саме сховище зерна влучання не було.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив удари російських військових по українському порту в Одесі.

Після ракетного удару міністр оборони Туреччини Хулусі Акар зазначив, що говорив  із російською стороною і там йому заявили, що нібито не причетні до ракетного удару і «досліджують питання».

Тим часом 23 липня анонімні телеграм-канали уже поширювали різні версії причин і наслідків атаки порту в Одесі: 1) якщо Росія не має ніякого відношення до удару, то може бути так, що Збройні сили України самі зарядити літаки авіаційними ракетами для провокації; 2) прилетіло по Заводській гавані, де є українські воєнні катери, а не зерно; 3) у порту стояла військова протиповітряна оборона України, і саме вона була ціллю, «тему зерна можна закрити».

Росія ще жодного разу не визнала свого злочину, однак щоразу вигадує фейки, чому масово б’є ракетами по Україні.