В соцмережах, зокрема у фейсбуці, знову поширюється цитата, яку приписують відомому американському філантропу Джорджу Соросу: «Україна потрібна нам як торпеда у війні з Росією. Доля громадян цієї країни нас зовсім не хвилює». Зазначається, що Сорос нібито висловив цю думку в інтерв'ю 2014 року. Як з'ясували фактчекери грузинського проєкту MythDetector, поширювана цитата є фейком.  

Фактчекінгові платформи неодноразово спростовували подібні фальшиві цитати. Жодне з інтерв'ю чи заяв Джорджа Сороса за 2014 рік не містить подібних висловлювань про Україну. Українські фактчекери VoxUkraine ще у 2021 році підтвердили відсутність такої фрази в будь-яких публічних виступах Сороса.

Особливий інтерес викликає друга частина цитати, де йдеться про нібито байдужість Сороса до долі українців. Як з'ясував Myth Detector, ця фраза насправді належить прокремлівському публіцисту та пропагандисту Олександру Запольському, який опублікував її у своїй статті 2014 року.

Варто зазначити, що поширення неправдивої інформації та вигаданих цитат, приписаних Джорджу Соросу є відомою тактикою пропагандистів, подібні фейки поширюються здебільшого у російськомовних джерелах. Російська пропаганда в українському медіаполі регулярно повторювала наратив про вплив так званих "соросят" на українську політику та суспільство. 

Російські пропагандистські ресурси поширюють інформацію, що Джорджу Соросу ― американському бізнесмену та благодійнику ― нібито провели операцію з пересадки серця. Донором для нього начебто став український військовий, що загинув на війні. 

Насправді це ― черговий фейк росіян, пишуть у проєкті VoxCheck. Жодні авторитетні та надійні медіа не писали про будь-яку операцію в 94-річного Сороса, а тим паче з пересадки серця від загиблого українського військового. Окрім цього, у відкритих джерелах немає жодних доказів незаконного вилучення органів в українських військових. Військові, як і інші, можуть надати згоду на посмертне донорство. Проте, згідно з українським законодавством, у випадку їхньої загибелі в бою вилучати органи навіть попри згоду за життя ― суворо заборонено. 

Вочевидь, російські пропагандисти вигадали цю «новину», щоб дискредитувати Сороса, який підтримує Україну ― його фундація «Відкрите суспільство» лише станом на листопад 2023 року надала Україні понад $230 млн підтримки у вигляді грантів.  

Також Сорос неодноразово критикував росіян. Наприклад, стверджував, що перемога України стане кінцем Росії й тоді вона не становитиме загрози для решти світу. Своєю чергою, в Росії фонди Сороса заборонили ще у 2015 році. 

Сьогодні прокремлівські ресурси продовжують вести проти бізнесмена дискредитаційну кампанію. Зокрема, у 2023 році вони поширювали чутки про начебто смерть Сороса, який того ж дня спростував це в соцмережах. А ще пропагандисти поширюють про Сороса конспірологічні теорії, мовляв, той пов’язаний із «рептилоїдами», є «власником» України, «таємно керує світом» та інші.

Пропагандисти активно розповсюджують конспірологічні теорії про американського філантропа Джорджа Сороса. За даними російських медіа, Сорос нібито дав велике інтерв'ю про Україну. Агітпроп цитує Сороса, мовляв він висловив думку, що доля українців «цікавить лише Росію» - «РФ не зможе залишити українців помирати з голоду та замерзати насмерть у руїнах». Утім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що скриншот, який поширюють пропагандисти до цієї новини, походить із сайту zavtra.ru. Для створення цього фейку вони використали інтерв'ю американського фінансиста, опубліковане в німецькому політичному журналі Cicero ще у 2014 році, на фоні початку вторгнення Росії в Україну. Ще 10 років тому Сорос попередив керівництво ЄС про занадто м'який курс стосовно Росії і закликав світ мобілізувати всі доступні засоби для протистояння російській агресії, оскільки вона може поширитися: «Напад Росії спрямований не лише на Україну, але й опосередковано на всю Європу», - наголосив Сорос у 2014 році.

Відповідно до заяв Сороса для німецького щотижневика, російський пропагандист Олександр Заполькіс у 2014 році написав для Regnum.ru повну колонку про нього, де назвав вторгнення Росії в Україну «європейською війною» і там же повторив стійкий російський наратив про «братський український народ», який відкрито вбиває російська армія. Саме Заполькісу належить цитата, яку агітпроп приписав Джорджу Соросу. «Росія вважає українців своїми... Росія не може залишити українців вмирати з голоду та замерзати насмерть у руїнах. Європа "виграє" навіть у випадку, якщо від усієї України залишиться лише одна велика руїна, завалена смердючими трупами. Тому що Росія візьметься його відновлювати, а людей - рятувати», - писав тоді пропагандист Заполькіс про вторгнення Росії в Україну.

Російський агітпроп систематично приписує Соросу неіснуючі висловлювання та обвинувачує в розпалюванні ненависті до Кремля. При цьому російські медіа в просуванні демократії та захисті прав людини, чим і займаються організації Сороса, бачать виключно «загрозу традиційним цінностям Росії».

Кремль просуває дезінформацію через нігерійське видання The Nation, сенегальське ― Sene News, а також єгипетське ― El Mostaqbal. Про це повідомляють у Центрі протидії дезінформації при РНБО.

• The Nation, наприклад, публікувало статтю про нібито продаж Офісом Президента України землі фонду Сороса, щоб закопати хімічні відходи. 

• Sene News публікує «статті-розслідування» про Україну з посиланнями на анонімні джерела або ж на вигаданих журналістів.

• El Mostaqbal цитує російських чиновників зі звинуваченнями України та поширює наративи про «біологічні лабораторії» чи про те, що «Україна ― маріонетка США», наприклад.

Враховуючи те, що фейки на проаналізованих ресурсах не набули значного розголосу серед міжнародної спільноти, на відміну від російського інфопростору, можна зробити висновок, що російський агітпроп використовує ці медіа для підвищення довіри внутрішнього населення Росії до неправдивої інформації. Мовляв, «ось навіть закордонні медіа про це пишуть!».

Про те, як Росія просуває свої наративи через африканські медіа, можна почитати більше в спільному дослідженні Центру протидії дезінформації та OSINT-агенції Molfar.

Низка користувачів мережі, що транслює проросійську риторику, поширює інформацію, що Александер, син відомого філантропа Джорджа Сороса, нібито уклав угоду з українською владою про виділення 400 кв. км землі для захоронення небезпечних відходів від хімічних, фармацевтичних та нафтопереробних підприємств. Зазначається, що цю інформацію нібито викрило розслідування французького журналіста Жюля Венсана. Він показав два «документи», які, мовляв, підтверджують цю угоду: Меморандум про надання землі іноземним компаніям, нібито підписаний керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком з одного боку і Александером Соросом з іншого, а також указ Володимира Зеленського про виділення землі в Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Утім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту StopFake. Вони з'ясували, що інформацію спочатку опублікував користувач мережі X (раніше Twitter) під ніком @VincentVinxent1. У своєму 6-хвилинному відеоролику цей користувач, представивши себе як Жюль Венсан, розповів, що до нього нібито звернувся представник Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України, який анонімно передав «незалежному журналістові» @VincentVinxent1 документи, які, за його словами, підтверджують передачу українського чорнозему для зберігання небезпечних відходів родині Соросів. Аналітики StopFake виявили, що французький журналіст Жюль Венса́н справді існує, але ймовірно, акаунт @VincentVinxent1 належить комусь іншому. На сайті Strategic Horizons можна знайти біографію та фото колумніста Жюля Венсана, який, за його словами, працював документалістом та журналістом. Проте порівняння фотографій показує, що особи на фото на сайті та в мережі Х різні. Зворотний пошук за фотографією профілю @VincentVinxent1 не дав позитивних результатів. Також дивно, що сторінка «незалежного журналіста» складається переважно з ретвітів. Наразі вона існує з вересня 2018 року, але власних публікацій налічує всього сім, і всі вони без уподобайок чи ретвітів. До того ж на профіль підписались 1129 користувачів, значна кількість із яких є ботами.

Щодо інформації про передання землі родині Соросів, яку поширює цей профіль, то вона є неправдивою. Розповсюджені в мережі документи є фальсифікацією. На «Указі Президента України» про передання земельних ділянок американським фірмам видно, що документ був, мовляв, підписаний 13 листопада 2023 року і має номер №603/2023. Проте на сайті президента України, де публікуються всі укази, такого документа не знайдено. Також видно грубу помилку в написанні Тернопільської області та несуттєві відмінності в правописі. Крім того, у «документі» є згадка про частину 1 статті 116 Земельного кодексу України, яка не відповідає дійсності. Вказана частина статті не передбачає передачу права користування земельною ділянкою президентом України. Також, згідно з українським законодавством, іноземці та іноземні компанії не можуть придбати землю сільськогосподарського призначення.

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть посилити міф щодо суб'єктності України. Мовляв українській владі начхати на права українців, вона не володіє своєю територією, а тому роздає її своїм керівникам. Російські медіа регулярно поширюють дезінформацію щодо сім'ї Соросів, що спростовував «Детектор медіа».

Як ми зазначали у попередньому тексті рубрики, конспірологія набула більшого значення та впливу на політику за часів президентської каденції Дональда Трампа. Саме він неодноразово публічно підтримував усілякі теорії змов та використовував платформи конспірологів для своїх передвиборчих кампаній. Як наслідок, теорії змов почали активніше поширювати російські пропагандисти, використовуючи заяви Трампа в якості хибної верифікації. Найбільш потужною з цих платформ є система різних теорій змов під назвою QAnon.

Політичний рух та система теорій змов QAnon виникла у 2017 році. Її назва пов’язана з історією походження. На іміджборді 4chan користувач під ніком Q опублікував низку дописів, у яких стверджував, що має доступ до секретної інформації щодо роботи Дональда Трампа на посаді президента. Згодом користувач повністю перейшов на 8chan, де теорія набула найбільшого поширення.

Основною ідеєю руху QAnon є те, що нібито «кабала сатаністів, канібалів та педофілів» керує «глобальним ринком торгівлі дітьми». QAnon є рухом, оскільки поєднує в собі низку різних теорій. Зокрема, у цьому випадку йдеться про теорію «піцагейту» (демократи ґвалтують дітей у ресторанах), але QAnon додає до неї образ Трампа як борця проти цього явища. Прихильники руху вірять у те, що 45-й президент особисто заарештовував учасників «кабали», серед яких нібито були політики Демократичної партії США, представники бізнесу та навіть медичні фахівці. 

Згадуючи про теорію «українського втручання» у вибори президента США 2016 року, QAnon пропагує ідею, що Дональд Трамп нібито навмисно схвалив версію про російське походження цього втручання та закрив очі на українське втручання. Усе, щоб залучити спеціального радника з розслідування по цій справі Роберта Мюллера до викриття «ринку торгівлі дітьми» та запобігти «військовому перевороту», нібито запланованому Бараком Обамою, Гілларі Клінтоном та Джорджем Соросом. QAnon також вважається антисемітським рухом через свою фіксацію на Соросі та родині Ротшильдів. 

Рух набув значного поширення під час пандемії коронавірусу, оскільки його прихильники по всьому світу найактивніше протестували проти вакцинації та карантину. Втім спроба силового захоплення американського Капітолію 6 січня 2021 року вважається піком QAnon. Після неї великі інтернет-платформи почали масово блокувати акаунти, повʼязані з рухом, оскільки через них велась трансляція подій або заклики приєднатись до незаконних дій.

Навіть попри це рух залишається глобально активним і не припиняє спроб пояснити війну Росії проти України у свій спосіб. Зокрема, представники QAnon вважають російську агресію частиною світової змови задля розширення «ринку збуту дітей та американської зброї». Крім того, у цих дискусіях Україна має роль радше заблудлої сестри, — QAnon вважають претензії Росії щодо «небезпеки» членства України в НАТО цілком виправданими та підтримують версію про провокування війни з боку України. Такі меседжі можна побачити, наприклад, на регулярних мітингах «за нейтралітет» у Відні, де прихильники руху виступають одразу і проти торгівлі дітьми, і проти вакцинації. Та водночас звинувачують Україну в підіграванні «педофільській сатаністській кабалі». 

Російські пропагандисти активно використовують надбання QAnon. Зокрема, вони дублюють наративи руху та перекручують їх під себе залежно від ситуації. Як наприклад, із фейком щодо документалки про торгівлю дітьми в Україні, яку нібито погодився зняти Мел Гібсон. Особливо актуалізувалося це у зв'язку з арештом Дональда Трампа — анонімні проросійські телеграм-канали вже почали жалітися на американську судову систему. Мовляв, ось так демократи-педофіли знищують політичних конкурентів. При цьому вони додають штампи руху щодо особи Трампа. 

Попри те, що всі ці тези були неодноразово спростовані, це не заважає QAnon. 

Громадськість Грузії активно виступає проти прийняття у першому читанні закону «Про прозорість іноземного впливу», який здобув назву «російський закон». Його вважають аналогом сумнозвісної заборони «іноагентів» у Росії, що фактично придушила і без того слабкі голоси опозиції та унеможливила присутність всередині країни міжнародних моніторингових місій. Закон, прийнятий парламентом Грузії 7 березня 2023 року, передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу». Влада створить спеціальну відкриту базу організацій та фізичних осіб, якщо частка закордонних вливань в їхню діяльність становить хоча б 20%. Міністерство юстиції матиме право «спостерігати» за роботою потенційних «іноагентів» й отримувати необхідну інформацію, зокрема персональні дані. Прикметно, що голосування тривало з порушенням регламенту парламенту й без публічного обговорення. Попереду ще друге та третє читання, але оскільки закон має підтримку владущої партії «Грузинська мрія», ймовірно, парламент затвердить документ.

Закон маргіналізує ключові міжнародні організації, які моніторять права і свободи у Грузії. Саме так відбулося в Росії після прийняття відповідного закону у 2012 році. Також через ухвалення закону потенційно зменшиться фінансування опозиційних медіа, роботу яких підтримують із-за кордону. Крім цього, ухвалення закону може свідчити про фактичний відхід від євроінтеграційного курсу, про який Грузія заявила спільно з Молдовою та Україною (Асоційоване тріо). Закон може завдати удару по економіці Грузії. Грузинські підприємці отримують допомогу в межах європейської програми підтримки традиційних сфер малого та середнього бізнесу (приміром, у сфері винокуріння), а новий закон наразить на загрозу цю програму.

Держава дійшла до так званого «перехрестя Януковича», коли суспільство та влада мають діаметрально протилежні бачення розвитку Грузії, а суперечності сягнули піку після втраченого шансу на членство в ЄС у липні 2022 року.  На тлі цих перипетій у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, з’явилася низка меседжів, спрямованих на дискредитацію протестного руху Грузії. Детальніше розглядаємо їх нижче.

* Сакартвело — назва Грузії, яку використовують самі ж її мешканці. Назву «Грузія» використовує Росія та ще 20 держав, зокрема й Україна; у більшості держав світу прийнята назва «Георгія» (або її похідні). На тлі погіршення відносин з Росією та російсько-грузинської війни 2008 року, офіційний Тбілісі закликає інші держави відмовитися від використання назви «Грузія» на користь Сакартвело чи «Георгія». Від назви «Грузія» в офіційних документах вже відмовилися Литва, Японія, Ізраїль, Південна Корея.

Окрім Сороса, масонів та Біла Гейста у конспірологів та дезінформаторів є ще один улюблений герой – це американський банкір Девід Рокфеллер (а взагалі-то будь-який Рокфеллер з сім’ї Рокфеллерів). І зараз в соцмережах, зокрема у грузинському сегменті Фейсбуку, поширюють вигадану цитату Девіда Рокфеллера: «Треба організувати світові процеси таким чином, аби араби вбивали арабів, а слов’яни вбивали слов’ян. Треба запобігти тому, аби країни третього світу виходили на рівень США, тому що тоді Америку накриє криза» (цитата в приблизному та скороченому переказі). Начебто ця цитата пояснює, що війна в Україні – це змова «світового уряду», а Росія – не загарбник та агресор, а жертва маніпуляцій Заходу.

В постах також вказують, де саме начебто Рокфеллер це сказав – на обіді для послів ООН в 1994 році. Але, як з’ясували фактчеркери з видання Myth detector, Рокфеллєр не говорив на цьому заході ані цих слів, ані інших, які б стосувалися «організації світового порядку».

Нагадаємо, що Рокфеллер дійсно був прибічником ідеє глобалізації та світового, на сам перед, економічного об’єднання. Але це не є доказом його причетності до «тайного світового уряду» - він, як і багато інших впливових фінансистів, політиків та бізнесменів багато років публічно озвучував свої погляди. Він помер у 2017 році, за життя передавши майже мільярд на благодійність