Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської дезінформації, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

27 Квітня станом на 793 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2106
Фейк
688
Маніпуляція
644
Меседж
429
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Подкаст «Русскій фейк, іді на***!» — розвінчуємо російську дезінформацію за 3 лютого

У випуску спростовуємо такі фейки: українським військовим платять зарплату «облігаціями», німецькі танки відрядили в Україну «раніше, ніж Шольц про це заявив», а також що через «богохульство» Києва над містом кружляють зграї темних птахів.

Щоденний подкаст Вадима Міського виходить із перших днів великої війни. У ньому ми не лише розбираємо на атоми ворожі фейки, а й розповідаємо про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство та дезінформацію. Також спілкуємося з експертами різних галузей. Слухайте нас щобудня в ефірі «Українського радіо» о 07:50 та 19:50, а також у будь-який час на подкастингових платформах.

Цей випуск підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст випуску є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу.

Меседж Українська система ППО не є ефективною

Проросійські телеграм-канали поширюють меседж, що нібито українська ППО небоєздатна. Мовляв, повідомлення про успішне збиття російських ракет не збігаються з пошкодженнями критичної інфраструктури. Нібито Україна замовчує реальні масштаби війни та наражає цивільних на небезпеку.

Цей меседж не новий, і агітпроп використовує його у різних варіаціях. Також він є частиною кампанії щодо дискредитації українських Збройних сил. Пропагандисти акцентують українців на різних аспектах — звинувачують Офіс президента у «вигадуванні» атак або замовчуванні їх реальних масштабів. Також раніше писали, що система ППО збиває нібито лише десять відсотків ракет. Такими кроками ворог хоче посіяти недовіру до влади та офіційних джерел інформації. 

Крім того, меседж використовують, щоб перекласти відповідальність за наслідки обстрілів з Росії на Україну. Використовуючи тактику підміни понять, агітпроп хоче приховати те, що першопричиною проблем із критичною інфраструктурою в Україні є саме ракетні удари російської армії. 

Меседж Поляки хочуть поневолювати українців ще змалечку

Такий меседж поширили у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Україна планує включити польську мову в перелік предметів, з яких можна складати ЗНО. Відтак, на думку авторів повідомлення, влада України хоче, аби українці асимілювалися до поляків вже зі шкільних років. Мовляв, Польща поступово поневолить українців, що допоможе їй загарбати території України. 

У Мініреінтеграції пояснили можливе запровадження польської мови до переліку іспитів тим, що об’єднання з поляками є запорукою сталого розвитку держав, а освіта і мова — це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання.

Складання ЗНО з іноземних мов не є обов’язковою складовою іспиту, окрім екзамену з англійської мови у формі ДПА. Німецька, французька, іспанська й згодом польська — залишатимуться предметами, важливість яких для себе визначатиме абітурієнт.

Ба більше, Польща також займається введенням у свій освітній простір української мови: у Польщі визнають українські документи про базову загальну середню освіту (атестати про закінчення 9 класу). Також результати ЗНО зараховуються для вступу до польських вищих навчальних закладів. Поляки заявили про готовність введення української мови до переліку навчальних предметів. Саме тому відбувається комунікація з обох боків, основна мета якої — зміцнити освітню сферу двох суверенних держав-побратимів. 

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб підживити наратив, що Польща прагне загарбати Україну, зокрема, відтяти собі територію західних областей. Проте Польща не має у планах анексії територій України, а навпаки —  залишається відданим стратегічним партнером, який допомагає українцям боротися з ворогом. 

Викриття У мережі поширювали фейкове листування про «продаж українського хлопчика» для інтиму

У закритих російських телеграм-каналах поширювали повідомлення, що нібито можна «домовитись» про кілька годин інтиму з «сиротою з України». Мовляв, вартість такої «послуги» — 250 тисяч рублів. Ці повідомлення потрапили й в український сегмент телеграму. У дописах також були нібито скриншоти «листування» щодо «транзакції». Зокрема, йшлося про участь дитини у фільмуванні порнороликів. Вік хлопчика співрозмовники описують як «скоро до школи».

Омбудсмен Дмитро Лубінець у своєму телеграм-каналі опублікував пост із скриншотами та звернувся до Нацполіції з проханням зʼясувати деталі справи. Національна поліція спростувала інформацію. З першоджерел повідомлення про «продаж» дитини наразі видалили.

У кіберполіції України зʼясували, що дитина, фото якої використали для створення фейку, насправді народилася та живе в Росії. Хлопчик під наглядом мами працює моделлю й рекламує одяг та взуття, тому його фото є у вільному доступі. 

Раніше «Детектор медіа» розповідав як російська пропаганда виправдовує депортацію українських дітей. Звертаємо увагу, що за останніми даними росіяни примусово депортували щонайменше шістнадцять тисяч дітей (за іншими даними ця цифра сягає понад сімсот тисяч). Злочини російської армії, зокрема проти українських дітей розслідує ООН.

Тактики Як російська пропаганда використовує тактику «передай далі»

«Передай далі» — умовна назва тактики пропаганди. Агітпроп формулює повідомлення, яке спричиняє гостру емоційну реакцію, та закликає максимально поширити його. Здебільшого мета повідомлення — спровокувати паніку або ж дестабілізувати ситуацію. 

Наприклад, цю тактику російська пропаганда використовує для поширення фейків про брак крові. У повідомленнях йдеться, що нібито крові бракує як у госпіталях, так і в лікарнях. Попри те, що у Міністерстві охорони здоров’я неодноразово спростовували цю інформацію, у соціальних мережах дописи про брак крові завжди поширюють дуже активно. Мета — дестабілізувати роботу центрів крові, адже незапланований наплив охочих допомогти збільшує навантаження на систему. Також пропагандисти прагнуть створити емоційний тиск на українців. Мовляв, держава не може дати ради щодо своїх завдань у критичній ситуації, тому страждають люди.

Повідомлення на кшталт: «Увага!!! На завтра Росія планує масований обстріл України. Ракетні удари будуть по Києву, Дніпру, Одесі, Львову… Перешли ці координати своїм близьким. Можливо це врятує комусь життя» масово поширювали у різноманітних месенджерах та пабліках навесні 2022 року. Насамперед активно — напередодні свят чи важливих подій. Мета — під прикриттям «турботи й піклування» змусити українців нервувати, посилити стрес, спричинити паніку. Адже насправді передбачити російські обстріли доволі складно. 

На що варто звернути увагу:

  1. джерело інформації — назване абстрактно (військові, знайомі, друзі друзів) або таке, доступ до якого дуже обмежений (зведення Міністерства внутрішніх справ, оборони, ГУР тощо) свідчить про маніпуляцію; 
  2. перевірка інформації — здебільшого люди в емоційно збудженому стані  одразу ж поширюють написане. Попри те, перевірка інформації часто проста. Для прикладу, координати об’єктів, по яких буцімто завдаватимуть ударів, можна перевірити через пошуковик (іноді поширювали навіть координати російських міст). Інформацію щодо браку крові — зателефонувавши до закладу, про який йдеться у дописі.

Насправді з розвитком соціальних мереж повідомлення на кшталт «Перешли далі, бо буде біда», «Перешли далі, бо не буде кохання», «Перешли далі й буде тобі щастя» стали дуже популярними. Власне, на них і досліджували емоційні тригери для подальшого використання. Також тактику підхопили недобросовісні рекламодавці та шахраї й користуються нею досі.

Фейк Військовослужбовицю-артилеристку Маргариту Рівчаченко взяли у полон

Таке повідомлення поширили у мережі телеграм-каналів, які публікують інформацію про нібито взятих в полон українських військовослужбовців. У дописі на каналі йшлося, що артилеристка ЗСУ Маргарита Рівчаченко з позивним «Сакура» обстрілювала житлові квартали Донецька з міномета, за що була покарана. Автори повідомлень додають до публікації ймовірне фото, яке мало б свідчити, що Маргарита у полоні. Проте це — неправда. 

Харківський антикорупційний центр дослідив цей кейс та зв’язався із Маргаритою для спростування фейку. Бійчиня підтвердила, що вона не перебуває у полоні та додала, що, по-перше, вона — пресофіцерка, а не артилеристка. По-друге, окупанти вигадали позивний пресофіцерки, наведений у фейковій публікації. Справжній позивний бійчині — «Афіна». Ба більше, Маргарита переконана, що фото, яке нібито є доказом взяття у полон — несправжнє. Оскільки там не видно ні обличчя, ні відповідних шевронів, які могли б належати бійчині. 

Поширюючи цей фейк, російські пропагандисти прагнуть показати, як успішно борються з українською армією й публікують свої “трофеї” — нібито взятих у полон українських військових. Проте, як показує досвід, ця інформація часто не відповідає дійсності. Також постійно поширюючи дописи з полоненими пропаганда прагне підтвердити наратив, що українська армія — слабка.   

Фейк Танки Leopard 2, передані Україні, можуть доставляти ядерні боєголовки

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах та у кремлівських медіа. У ньому йдеться, що Танки Leopard 2 здатні транспортувати та доставляти гармати, які містять у собі так звані «брудні бомби» чи ядерні боєголовки. Проте це — брехня.

Аналітики проєкту EU vs Disinfo дослідили цей кейс та встановили, що це вкид та конспірологічна теорія прокремлівських ЗМІ. На танках Leopard 2 німецького виробництва не використовуються снаряди зі збідненого урану. Так, уран у чистому вигляді — радіоактивний елемент, проте не збіднений. На озброєнні деяких країн є танки зі снарядами зі збідненого урану. 

Простіше кажучи, снаряд «не фонить» радіацією та загрожує хіба що російським танкістам. Науковий комітет з ризиків для здоров'я та навколишнього середовища Комісії ЄС дійшов висновку, що вплив радіоактивного випромінювання збідненого урану несуттєвий. 

Згідно з міжнародними угодами, боєприпаси, що містять цей ізотоп, не вважаються ні ядерною, ні хімічною зброєю.

Поширюючи це повідомлення, пропагандисти вкотре намагаються просувати меседж про те, що західна зброя, яку передають Україні, лише загострює ситуацію, а Україна — лише полігон для випробування західної зброї.

Викриття Окупанти поширюють звернення до українців на маловідомих сайтах

У мережу потрапило звернення до українців від росіян, яке розміщують на маловідомих українських сайтах. У ньому ідеться, що українці та росіяни — один народ, яких безжалісно роз’єднав Захід. Автори звернень кажуть і про братерство, бажання знову возз'єднатися, єдину культурну спадщину тощо. 

На цей кейс звернули увагу фактчекери проєкту «НотаЄнота», які встановили, що окупанти зламують українські сайти та розміщують там класичні наративи про дружбу, примирення України з Росією. Вони акцентують, що самі звернення розміщують на маловідомих сайтах, імовірно, з меншим ступенем захищеності. Ба більше, тексти звернень з’являються на сторінках уже опублікованих раніше матеріалів. Відтак, користувачі та творці ресурсу мають доступ до всього сайту й навіть не здогадуватимуться, що на одній зі сторінок можна знайти звернення, яке транслює типові прокремлівські наративи. 

«НотаЄнота» закликає власників перевірити їхні сайти на розміщення прокремлівських наративів, адже сам сайт може функціонувати без ознак злому, проте на одній з вебсторінок може зачаїтися звернення окупантів. 

Над хронікою працюють Орест Сливенко, Артур Колдомасов, Віталій Михайлів, Олександра Котенко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Координаторка — Леся Бідочко, авторка проєкту — Ксенія Ілюк.