Журналіст Тhe Guardian опублікував матеріал про те, як російська пропаганда просочується в італійський медіапростір і чому місцеві телеканали потурають цьому. На підтримку тези про поширення дезінформації серед італійських телеглядачів медійник наводить результати дослідження: майже 50% італійців обирають не підтримувати жодну сторону в російсько-українській війні. Нібито «не все так однозначно». 

Зрештою, така ситуація виникає, бо італійці запускають у свій медіапростір типових проросійських гостей, представників російської «влади», які, у свою чергу, поширюють вигідні їм наративи. До прикладу, з початку повномасштабного вторгнення в Україну такі росіяни ставали запрошеними гостями на італійському телебаченні, серед них: міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і його прессекретарка Марія Захарова (яка свого часу пояснювала нібито бажання українців, аби їхньою державою керував Путін), російський ідеолог Олександр Дугін, який неодноразово закликав до знищення України та її розділу тощо. Повний список російських гостей знаходьте в дослідженні тут. 

У аналітичному матеріалі також зазначено, що порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, Італія більш сприйнятлива до російської дезінформації просто тому, що медійники допускають росіян у найпопулярніші телешоу для надання коментарів. Тому що більше свободи італійські журналісти дають противникам свободи слова (адже такими і є російські пропагандисти), то більше суспільство стає вразливим до будь-яких кремлівських наративів. З пропагандистами неможливо дотримуватися балансу думок.

Такі дії призводять до того, що громадськість не стає зацікавленою в допомозі України, а надто — може заперечувати існування війни, загибель мирних українців та обстріли цивільної інфраструктури росіянами. Та й у свідомості людей може закладатися думка, що якщо російських пропагандистів запрошують як експертів, то вони варті уваги або, щонайменше, потрібно до них також дослухатися. Що, звісно, неправильно. Журналіст навів чергове дослідження, у якому пояснюють, що Італія входить до числа країн ЄС, де люди найменше довіряють Зеленському. За даними Європейської ради з міжнародних відносин, італійці найбільше симпатизували Росії з опитаних країн-членів, а 27% з них ще й звинуватили Україну та США у війні. Такі результати свідчать про надто ліберальну політику Італії щодо росіян, які цим якраз користаються у своїх цілях. 

Ця тактика полягає в ігноруванні теми обговорення, коли та змінюється на протилежну. Ігнорування теми використовують російські пропагандисти. Після того, як стається подія, невигідна агітпропу, офіційні джерела її замовчують або вибірково висвітлюють певні аспекти. Цю тактику використовують, щоб применшити або мінімізувати негативні аспекти ситуації, відвернути увагу від важливих проблем та створити фальшивий наратив. Пропагандисти приховують інформацію, ділячись лише тими новинами, які підтримують їхні брехливі тези, при цьому ігнорують чи блокують вміст, який їх підважує. Це сприяє виникненню ефекту ехокамери.

Ще за часів Радянського Союзу агітпроп використовував тактику ігнорування теми. Для більшості росіян Друга Світова війна має назву «Велика Вітчизняна», й почалася вона нібито 22 червня 1941 року з нападу військ нацистської Німеччини на Польщу. Проте замовчується той факт, що гітлерівські війська вторглися на територію Польщі 1 вересня 1939 року, а сам Радянський Союз окупував Польщу 17 вересня 1939 року. До того нацистська Німеччина окупувала території Чехії та Австрії, а Радянський Союз не називав її агресором.

У період СРСР ігнорування теми активно використовувала тодішня преса. Чорнобильську трагедію, що сталася внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС 26 квітня 1986 року, радянські медіа кілька днів замовчували. Лише 28 квітня о 21:00 у телепрограмі «Врємя» дуже лаконічно повідомили про аварію, що мало створити ілюзію безпеки для людей, також не було скасовано заходи до свята 1 травня. Найбільшу техногенну катастрофу в історії людства намагалися замовчати: приховувалися справжні діагнози людей, що отримали променеве ураження. Проте через масштаби катастрофи, яка зачепила низку європейських країн, та іноземні медіа її не вдалося проігнорувати.

Радянські традиції та ігнорування теми успадкувала сучасна Росія, яка 24 лютого 2022 року розпочала війну проти України. У травні 2023 року російські пропагандисти поширювали інформацію про важке поранення Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, через яке він нібито більше не зможе виконувати свої обов’язки. В анонімних телеграм-каналах та медіа, що транслюють прокремлівську риторику, навіть з’являлися версії, що його вбили. Проте вже 25 травня полковник ЗСУ, блогер і журналіст Анатолій Штефан «Штірліц» опублікував відео з Валерієм Залужним, і з цього моменту всі прокремлівські медіа й телеграм-канали наче води в рот набрали: ніхто не спростував інформацію про загибель Головнокомандувача ЗСУ, а факт його публічної появи проігнорували.

Ще одна тема, яку російський агітпроп ігнорує, — удари по російських містах. 30 липня 2023 року відбулась атака дронів на Москву, внаслідок чого сталося руйнування фасадів двох веж «Москва-Сіті», де розміщені російські міністерства — Мінекономрозвитку, Мінпромторг, Мінкомзв'язку. У зв'язку з цією подією повітряну зону над Москвою закрили для польотів. Проте російські федеральні телеканали проігнорували цей інцидент та зосередилися на висвітленні параду ВМФ у Санкт-Петербурзі та бесіді Путіна з журналістами за підсумками саміту «Росія—Африка».

Навмисно чи ненавмисно ігноруючи важливу інформацію, агітпроп запобігає поширенню небажаних новин серед населення. Вживаючи технічних заходів, російським пропагандистам вдається не допустити їх популяризації та запобігти виникненню небажаної негативної реакції серед громадян.

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що українські біженці нібито нанесли напис «орк» біля меморіальної дошки композитору Ріхарду Вагнеру в Дрездені. До публікацій автори додають фотодоказ. Це — неправда. 

Кейс опрацювали фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що фото пропагандисти відредагували й насправді такого напису не існує. Фактчекери наголосили, що фото з написом поширюють лише в російському сегменті соціальних мереж. І при чому воно завжди однакове: без змін ракурсів, періоду доби тощо. Більш того, у німецьких медіа не знайдено згадок про ймовірний вандалізм з боку українців. За допомогою зворотного пошуку в Google фахівцям вдалося знайти фото, яке використовували автори фейкових повідомлень. Найбільш імовірно, що саме ця світлина слугувала для створення фейку. 

До того ж українське інформаційне агентство «Укрінформ» зв’язалося з місцевою владою Дрездена, щоб отримати актуальне фото меморіалу. На актуальному фото також нема жодних написів. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах та пропагандистських медіа. У повідомленнях ідеться, що 23 серпня 2023 року росіяни обстріляли Сумщину, зокрема й місто Ромни. Автори дописували, що окупантам вдалося знищити школу, де перебували Сили оборони України. Відтак у публікаціях дописували, що від ракетного удару постраждали винятково українські військові. Це — неправда. 

Фахівці проєкту VoxCheck узялися за кейс і встановили, що насправді  серед постраждалих немає військових. Натомість окупанти завдали удару по цивільних — і  обстріляли вони цивільний об’єкт, а не військовий.  Зокрема місцеву школу. У результаті атаки дронами Shahed загинуло чотири людини: директорка школи, її заступниця, секретарка та бібліотекар. Також поранення отримало четверо цивільних, які проходили повз школу та потрапили під обстріл. Голова Роменської ОВА пояснив, що на момент влучання безпілотника у школі перебувало 19 освітян. Одна з очевидців, учителька молодших класів Роменської школи, теж підтвердила присутність працівників у закладі освіти. 

Тобто автори намагаються заперечити влучання російських військових по об’єктах цивільної інфраструктури. Вони спотворюють реальність та переконують у своїй  «правді». І стверджують: хоч би куди росіяни влучили, там точно були військові. Однак жодних фактів автори не надають. Лишень відкидають будь-які звинувачення у свій бік. 

За схожою тактикою окупанти працюють постійно: хоч би де відбувся обстріл, то він нібито виправданий. Але задокументовані випадки російського терору свідчать про інше. До речі, хронологію російських обстрілів житлових та цивільних об’єктів можете прочитати тут. 

А ще ознайомтеся з фейками на схожу тематику, у яких російський агітпроп заперечував обстріли цивільної інфраструктури, виправдовуючись «штабами НАТО». Наприклад, коли росіяни нібито обстріляли зібрання литовських та польських офіцерів НАТО в Чернігові, а насправді влучили у місцевий драмтеатр. Чи кейс, де пропагандисти схиляли до думки, що терористичний обстріл Одеси в липні був знищенням місць виробництва зброї, а не культурних об’єктів України, що входять до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як це і є насправді. Або ж, скажімо, як окупанти «знищили» склад з боєприпасами в Умані. Ми з’ясували, що влучили вони в промисловий об’єкт та автомийку. І як пропагандистський обстріл по місцях проживання «натовських інструкторів» у Краматорську виявився терористичною атакою на місцеве кафе — читайте ось тут. 

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях пишуть, що нібито на Харківщині українські військові заразили польського бійця Іноземного легіону «невідомою хворобою». За словами авторів, після інфікування польського вояка буцімто ввели у медикаментозну кому, аби розібратися, «якою ж хворобою заразили його українці». Згодом «хворого» направили в польське місто Жешув, де він нібито розповсюдив вірус уже на поляків. У публікаціях посилаються на матеріал Assosiated Press. Це — неправда. 

Фактчекери проєкту VoxCheck дослідили цей кейс і визначили, що в матеріалі справді йдеться про розслідування причини спалаху в місті Жешуві хвороби, від якої загинули 7 людей та ще понад 100 заразились. Причому це не «невідома хвороба», а легіонельоз. Захворіти можна від дрібних крапель води, що містять збудник хвороби — бактерію Legionella. Хвороба не передається від людини до людини. Через місто перевозять зброю для України, тому заступник міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин пояснив, що служби перевірятимуть причетність Росії до розповсюдження захворювання.

Однак про жоден Інтернаціональний легіон та польського бійця в матеріалі не йшлося. Це просто вигадана історія пропагандистів. Вони використали тему матеріалу, аби створити хибне враження, що зараження розпочалося від українських військових. Водночас автори спотворили контекст матеріалу й додали від себе неправдиву інформацію. Більш того, перший випадок зараженням легіонельозом таки виявили у Польщі, у місті Жешув. Тимчасом в Україні за останній рік не реєстрували жодного випадку захворювання на легіонельоз. 

Російські медіа регулярно поширюють дезінформацію про спалахи хвороб в Україні. Зокрема й для того, аби залякати людей різними недугами, а також показати, що українські посадовці не дбають про санітарно-епідеміологічний стан країни й усіх кидають напризволяще. Пропагандисти сіють недовіру в українців до держави. 

Прочитайте схожі фейки на цю тему: нібито серед українських військових поширюється інфекційне захворювання лептоспіроз; як в Одесі нібито зафіксували спалах холери; Київ та Миколаїв також спіткала ця сама пропагандистська історія. Та насамкінець зверніть увагу на меседж, що холера в Україні — це справа рук США та їхніх «біолабораторій».

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в українському сегменті фейсбуку. У повідомленнях ідеться, що Японія нібито безкоштовно передала 200 тисяч одиниць аптечок для Сил оборони України. Автори переконують: з’ясувалося, мовляв, ці ж самі аптечки виявили у перепродажі в українських аптеках за ціною 2640 грн за набір. Це — брехня. 

Фактчекери проєкту VoxCheck узялися аналізувати цей кейс і визначили, що автори фейкових публікацій не вказували жодних деталей про так званий перепродаж тактичних аптечок. Наприклад, імовірного місця перепродажу чи бодай фотодоказу в публікаціях не знайдено. Тобто це просто вкид інформації, адже жодних доказів автори не навели. Фактчекери підкреслюють, що наразі також немає офіційних повідомлень про передачу Японією саме 200 тисяч аптечок Україні. А за допомогою зворотного пошуку в Google їм вдалося виявити, як таку ж інформацію про перепродаж публікували рік тому. Вочевидь, як і в першому випадку, так і в другому — це неправда. 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти прагнуть деморалізувати військових, які нібито не отримують належної медичної допомоги. Буцімто Україна все розкрадає та використовує у власних, корисливих цілях. Ба більше, риторика про нецільове використання гуманітарної допомоги вигідна Кремлю, щоб плекати недовіру до України в її іноземних партнерів. Мовляв, нема сенсу збільшувати допомогу, якщо українські посадовці допускають «розкрадання» ресурсів. 

До речі, фактчекери також написали, як Японія допомогла Україні від початку повномасштабного вторгнення: їхня неурядова організація Peace Winds Japan передала Україні понад мільйон одиниць медичних препаратів. А в липні 2022 року Японія надала Україні 60 тонн медикаментів, серед яких справді були й тактичні аптечки. Проте не в кількості 200 тисяч.