Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах із проросійською риторикою фото книги «Війна і Біблія», де один із розділів нібито має назву «Вбивати росіян — не гріх». Проте це — фейк.  

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що ця книга продається в інтернет-магазині «Ковчег». На його сайті можна знайти її зміст, де розділу «Вбивати росіян — не гріх» немає. Натомість розділ на 67-ій сторінці насправді має назву «Хто переможе у майбутній війні», що суперечить зображенню, яке поширюють автори дописів.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть виправдати дії Росії та звинуватити українців у «богохульстві» та спаплюженні релігії. Мовляв, українська влада утискає справжню щиру віру і підлаштовує її під свої політичні цілі. «Детектор медіа» писав і про інші приклади використання цього меседжу, зокрема про фейк з почорнілими хрестами у Києво-Печерській лаврі. 

Російські пропагандисти системно поширюють повідомлення, що російська армія, мовляв, постійно перемагає завдяки «потужній» техніці. Пояснюють, що російська техніка має «вищу боєздатність», ніж будь-які західні «аналоги». На підтримку таких тез автори запевняли, що російська армія нібито руйнувала українські танки на різних напрямках, наголошували, що одна ракета буцімто здатна знищити третину річного виробництва ракет до американського зенітного ракетного комплексу Patriot тощо.

Агітпроп часто спекулює на темі західної зброї та перебільшує «досягнення» російської армії, стверджуючи, що вони знищили неймовірну кількість зброї й техніки. Так росіяни прагнуть приховати свої невдачі на полі бою й переконати внутрішню аудиторію в постійних «перемогах». Крім того, пропагандисти натякають на технологічну досконалість своєї техніки. 

В анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику, писали: 

«Наша ефективна армія вчергове знищила західне сміття. На відео [що додали до публікації. —  Ред.] можна помітити, як маленький дрон руйнує цю махіну — танк ЗСУ». 

Однак з’ясувалося, що це був танк-муляж — не справжній, а приманка для окупантів. Пропагандисти видали знищення муляжу за реальний бойовий здобуток. Це не одиничний випадок, коли телеграм-аноніми брешуть про знищення зброї. Вони публікують фейкові світлини, відео та й просто безпідставно вкидають інформацію, що українська сторона «втратила техніку». Мета таких повідомлень — залякати й деморалізувати українців, нав’язати хибну думку, що українська армія постійно програє, тож далі воювати немає сенсу. 

Неможливо стверджувати, що на полі бою росіяни НЕ нищать українську техніку, адже це більш ніж можливо на війні. Однак пропагандисти зумисне перебільшують кількість «знищеної» техніки , натякаючи так на нібито низьку боєздатність української армії. А також дискредитують західних партнерів України й нівелюють їхню допомогу. 

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах із проросійською риторикою інформацію, нібито в Росії продають чипси бренду Pringles із георгієвською стрічкою на тубусі, російським прапором в оформленні та «смаком перемоги». Це — фейк.  

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що компанія Kellogg, що є власником бренду Pringles, припинила постачання своїх товарів на російський ринок після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Крім того, в грудні 2022 року Kellogg продала свої потужності місцевому виробнику та не виготовляє продукцію для російських споживачів. 

Фахівці проєкту також помітили, що на полиці, де автор відео бере тубус із чипсами, немає цінників саме на цю категорію товару. Крім того, навколо немає іншої продукції Pringles. У російських інтернет-магазинах чипсів «зі смаком перемоги» не продають. Найімовірніше, фейкову упаковку зробили спеціально для цього відео. Крім того, на ній зображено старий логотип бренду, а вуса маскота пофарбовано в  кольори прапора Росії. Однак у 2021 році компанія провела ребрендинг. Аналітики VoxCheck також пошукали штрихкод, вказаний на тубусі, і зʼясували, що ним маркували лімітовану серію чипсів бренду зі смаком рамену з куркою.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти хочуть дискредитувати західні компанії та викликати сумнів у доцільності та ефективності санкцій проти Росії. Мовляв, насправді західні компанії не виходять з російського ринку та навіть підтримують війну. У такий спосіб автори фейків надають хибну валідацію діям Росії.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах із проросійською риторикою інформацію, нібито після завершення війни в Україні буде 4 мільйони ветеранів бойових дій. Вони стверджують, що це непряме підтвердження масштабів мобілізації та втрат в Україні. Втім це — маніпуляція.  

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна кілька разів говорила про кількість людей, яким може бути потрібна допомога профільного міністерства після війни. Так, 8 травня 2023 року в інтервʼю для Інтерфакс-Україна вона заявила, що до 24 лютого в Україні було «близько 500 тисяч людей, які є безпосередньо учасниками Антитерористичної операції і Операції обʼєднаних сил». При цьому Лапутіна наголосила, що якщо до цієї цифри додати членів родин загиблих та постраждалих під час Революції Гідності, а також «усі інші категорії», включно з учасниками Другої світової війни та прирівняними до них особами, учасниками миротворчих місій, то кількість цих осіб становила «приблизно 1,2 мільйона». Міністерка лише додала, що після війни ця цифра буде в рази більшою і може сягнути «4-5 мільйонів людей». 

Маніпулюючи заявами українських високопосадовців, пропагандисти хочуть видати бажане за дійсне та створити хибне враження програшу України. Насправді ж Лапутіна казала про загальну кількість людей, що підлягають отриманню підтримки Мінветеранів, а саме військових та їхніх родин, цивільних, що постраждали внаслідок Революції Гідності та війни тощо. Аналітики VoxCheck наголошують, що за цим показником не можна оцінювати масштаби втрат та мобілізації в Україні. 

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах із проросійською риторикою карту, на якій нібито вказано місця, де УПА займалась терором мирного населення. Втім це — маніпуляція.  

На неї звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що карта зображує не терор УПА, а лише місця її діяльності на території України. На ній можна помітити терени активності УПА-Північ, УПА-Захід та УПА-Південь. За зворотним пошуком карти, яку поширюють пропагандисти, можна знайти додаток до першої частини книги Миколи Лебедя «УПА. Українська повстанська армія». Зокрема, на ній показані дії Української повстанської армії та підпілля ОУН на території України під час окупації українських земель нацистською Німеччиною. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть підкреслити «співпрацю» УПА з нацистами та виправдати агресію Росії проти України. Зокрема, російські «дослідники» хоч і пишуть про злочини УПА, однак не згадують того, що їх вчиняли загони НКВС під виглядом УПА. Учасник проєкту «Українська друга світова», кандидат історичних наук Ярослав Файзулін на підставі архівних даних стверджує, що у західних регіонах України станом на 26 липня 1945 року діяло 156 спеціальних груп НКВС під виглядом загонів УПА.

Пропагандисти поширюють у соцмережах скриншот із відео, згідно з яким міністр оборони України Олексій Резніков нібито подарував доньці на весілля будинок у Каннах вартістю 7 млн євро, куплений за гроші союзників. Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту VoxCheck. Вони зʼясували, що згаданий ролик уперше опублікував користувач тіктоку під ніком vladyslavyaschchenko1. У відео йдеться про те, що донька Резнікова нібито придбала будинок за 7 млн євро у місті Валлоріс, що поряд із Каннами. У нібито придбаному будинку, показаному у відео, є басейн, ліфт і 7 спалень. Однак зворотний пошук зображення у Google показав, що насправді будинок досі все ще перебуває у продажу та коштує не 7, а майже 12 млн євро. Крім того, новин про подібні факти розкрадання немає на основних українських платформах журналістських розслідувань. 

Поширюючи подібні фейки, пропагандисти хочуть викликати недовіру до української влади та змусити людей іти проти неї. Крім того, їх створюють і для аудиторії західних країн, щоб викликати серед їх населення скепсис щодо надавання більшої допомоги Україні, пробуджуючи сумніви щодо доцільності її використання.