Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нещодавно французький сатиричний тижневик Charlie Hebdo нібито розмістив на обкладинці ілюстрацію, присвячену нещодавній ситуації на чемпіонаті світу з фехтування в Мілані. Тоді українська шаблістка Ольга Харлан відмовилася потиснути руку суперниці з Росії, яка програла. У повідомленнях дописують, мовляв, автори висміяли вчинок української спортсменки. Це — неправда.

Фактчекери проєкту StopFake дослідили цей кейс і визначили, що такої обкладинки не існує. Згідно з архівом на офіційному сайті видання, газети з такою першою шпальтою не існує. Несправжню обкладинку зробили за допомогою фотошопу.

У такий спосіб пропагандисти прагнуть показати, що їхню риторику також повторюють на Заході. Так у читачів може скластися враження, що весь світ налаштований проти України й підтримує Росію.

«Культ особи» постає тоді, коли людина використовує масові медіа для створення ідеалізованого та героїчного публічного образу, часто шляхом безсумнівних лестощів та вихваляння. Зазвичай це представники влади в авторитарних і тоталітарних державах та релігійні лідери. Для формування культу власної особи та пропаганди своїх ідей вони використовують такі методи, як цензура та утиски свободи слова, гра на символах, переписування історії, створення уявлення, що державою управляє лише одна людина, тощо.

Як один із прикладів культу особи та використання його в державній пропаганді можна згадати короля Франції Людовіка XIV, який правив у XVII-XVIII століттях. Саме цей правитель називав себе «королем-сонцем», також йому приписують відому фразу «Держава — це я». Він сконцентрував у своїх руках надзвичайні владні повноваження і вважається одним із батьків-засновників абсолютної монархії як форми правління. Незважаючи на те, що Наполеон Бонапарт був генералом армії Революційної Франції і, фактично, політичним опонентом династії Бурбонів та абсолютної монархії, у 1804 році він проголосив себе імператором Франції і встановив власний культ особи, який, хоч за антуражем сильно відрізнявся, проте за суттю був аналогом образу Людовіка XIV.

XX століття «подарувало» світу таких масових убивць та воєнних злочинців, як Адольф Гітлер, Володимир Ленін, Беніто Муссоліні та Йосип Сталін. Усі вони мали власні культи особи та потужні системи пропаганди, які виправдовували їхні звірства. Причому культ Леніна набув ледь не найбільшого розвитку за часи правління Сталіна, який таким чином хотів звеличити й себе як нібито найближчого соратника та послідовника Леніна, хоч це було неправдою.

Сучасна російська пропаганда не відстає від своїх радянських попередників. Так, британське видання BBC News ще у 2001 році писало про початок розвитку культу особи Володимира Путіна. На тоді минув лише рік від офіційного обрання Путіна на посаду та два роки від початку фактичного його правління. Культ особи президента Росії швидко розвивався за рахунок того, що розпад СРСР і часткова втрата імперської величі стали відчутним психологічним ударом для російського суспільства. 90-ті роки XX століття стали складним випробуванням для росіян: економічна криза, розквіт корупції, нездатність правоохоронних органів упоратися з розгулом криміналу, а армії — із борцями за волю Чеченської Республіки Ічкерії. Покійний експрезидент Борис Єльцин мав образ відносного демократа і не зміг подолати ці проблеми. Він часто потрапляв у комічні ситуації, пов'язані зі зловживанням алкоголем, що не додавало Росії загалом поваги на міжнародній арені, а йому особисто — всередині Росії.

На тлі старого та хворого Єльцина Путін мав чимало конкурентних переваг: молодий, інтелігентний, освічений, із сильним характером, спортсмен, виходець із силових структур. Така людина ідеально відповідала запитам тогочасного російського суспільства. Це й дало йому змогу поступово зачистити політичний простір у Росії, стати диктатором і встановити у країні тоталітарний режим.

Про те, що культ особи Путіна тільки зростає та зміцнюється, красномовно свідчить конфлікт, який виник у російської влади у 2023 році із потенційно новим лідером, авторитет якого в Росії «виріс» на кривавій війні проти України, — Євгенієм Пригожиним, який зазнав поразки під час свого заколоту. Ба більше, Путін не зміг терпіти навіть просто такого ніцномовця, який не становить для нього жодної загрози, як ексватажок терористів так званої «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), який був ув’язнений.

Таку тезу поширили російські медіа, цитуючи пропагандистку, представницю Міністерства закордонних справ Росії Марію Захарову. На одному з брифінгів вона заявила, що українці, мовляв, таємно «захоплюються» Путіним і хочуть, аби він став ще й президентом України. 

Фактчекери проєкту StopFake проаналізували кейс і визначили, що така теза — безпідставна. Захарова вкинула інформацію без жодних доказів чи конкретних фактів. Насправді немає підтверджень того, що українці могли б «захоплюватися Путіним» або хотіли б собі такого президента. Наприклад, фонд  «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова проводили опитування про ставлення українців до президента Росії. Згідно з ним 82,2% респондентів погодилися з твердженням, що «Путін — це Гітлер сьогодні». Тобто більшість українців не вбачають у Путіні «лідера».

У такий спосіб пропагандисти хочуть показати, що українці, мовляв, насправді не підтримують своєї влади, а солідарні з росіянами та їхніми політиками й водночас підтримують Росію в її агресії. 

Анонімні телеграм-канали та російські медіа поширюють відео з президентом США Джо Байденом, який нібито розглядає книжки в розділі «вправи для мозку від деменції». На відео зображена табличка «вправи для мозку від деменції» («brain exercises for dementia»). Автори дописують, що це зафіксували журналісти в одному зі своїх сюжетів. Це — брехня. 

Фактчекери VoxCheck взялися за цей кейс і встановили, що відео змонтоване. Оригінальне відео записали CBS News ще у 2012 році, і на ньому немає таблички про деменцію. В самому сюжеті показують ще тодішнього віцепрезидента Джо Байдена, який завітав до нового магазину Costco у Вашингтоні. На відео можна побачити, що Байден розглядає дитячі книжки, а таблички про деменцію поряд немає. 

Деменція — синдром, якому притаманна втрата когнітивних функцій людини, тобто функції мислення, пам’яті та здатності робити повсякденні справи. Здебільшого деменція проявляється в похилому віці. Власне так пропагандисти натякали, що Джозеф Байден хворий і він, наприклад, уже не може обіймати посаду президента. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що під час зустрічі з президентом Ізраїлю Джо Байден мимоволі заснув. До публікацій автори додають кадр з відео зустрічі. Це — неправда. 

Фактчекери VoxCheck визначили, що пропагандисти обрізали оригінальне відео зустрічі з вигідним для себе моментом. Тоді президент США просто збився з думки й опустив головну вниз, виправивши себе. Автори видали це за «сон». 

Поширюючи цей фейк, пропагандисти хочуть дискредитувати Джо Байдена та показати, що Україну підтримують нібито «недолугі» політики. Агітпроп неодноразово ширив фейки про Байдена, які ми спростували. Зокрема, телеграм-аноніми стверджували, що Джо Байден «нюхав» підлітка чи що в нього виявили три руки. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що військовослужбовці США, які перебувають на території України, отримають надбавку до окладу. Автори посилаються на матеріал видання Army Times. Це — маніпуляція.

Фактчекери проєкту StopFake взялися за цей кейс і визначили, що Журналісти справді повідомили про затвердження американським урядом додаткових надбавок військовому персоналу США, який несе службу на території України. Проте ідеться про невелику групу американського військового персоналу, який розміщений в американському посольстві у Києві та працює як служба безпеки. У матеріалі не зазначали, що ця категорія осіб братиме участь у російсько-українській війні. Пропагандисти просто спотворили сенс матеріалу й витягнули звідти лише вигідні їм тези.