Луїс Інасіу Лула да Сілва переміг на президентських виборах у Бразилії, обійшовши у другому турі сенатора Флавіо Болсонару, який не визнав результатів виборів. Сілва набрав 51,8% голосів. Відрив у результатах становив близько 4 мільйона голосів. Виборча кампанія, як розповіли Agencia Lupa, Aos Fotos i Newtral, не була позбавлена дезінформації, звинувечень опонентів у фальсифікаціях і фейків про підтримку кандидатів ШІ-копіями знаменитостей.

Серед основних дезінформаційних повідомлень на виборах президента Бразилії були звинувачення у фальсифікаціях під час першого туру президентських виборів. У соцмережах поширювали повідомлення про нібито зупинку підрахунку голосів на майже годину, після якої перевага Болсонару над Лулою да Сілвою скоротилася. Автори дописів стверджували, що це свідчить про приховане додавання голосів на користь кандидата від Партії трудящих. Однак Вищий виборчий суд Бразилії пояснив, що через технічний збій із 19:14 до 20:04 тимчасово припинилася публікація результатів, але сам підрахунок голосів тривав безперервно.

Також маніпуляцією назвали твердження про те, що зменшення відсотка голосів Болсонару та одночасне зростання показника Лули да Сілви нібито доводить фальсифікації. Як пояснили фактчекери з бразильського проєкту Aos Fatos, відсоткові показники залежать не лише від кількості нових голосів за конкретного кандидата, а й від результатів інших учасників виборів.

Ще одним приводом для звинувачень у фальсифікаціях стало відео, на якому нібито замінюють виборчу машину на іншу, заздалегідь «підготовлену» для додавання голосів за Лулу да Сілву. Насправді одна з машин мала несправний екран, тому її замінили відповідно до правил Вищого виборчого суду. У відомстві пояснили, що голоси, подані через несправну машину, безпечно переносять на резервний пристрій. Тому виборцям не потрібно голосувати повторно, а їхні голоси не втрачаються.

Окремим напрямом дезінформації стали повідомлення про нібито підтримку кандидатів відомими людьми. За даними Agência Lupa, поширення неправдивих сигналів про перевагу, підтримку або неприйняття кандидатів стало помітнішим порівняно з попередніми президентськими виборами. Частка таких повідомлень зросла з 14,9% у 2022 році до 21,3% у 2026 році. Водночас частка дезінформації про правила голосування та доброчесність виборчої системи зменшилася.

Для створення неправдивих свідчень підтримки кандидатів, як повідомляють Newtral, використовували штучний інтелект. У мережі поширювали згенеровані зображення колишнього футболіста Зіко, інфлюенсерки Вірджинії Фонсеки та лідера політичної партії Missão Ренана Сантоса, які нібито закликали голосувати за Лулу да Сілву. Також поширювали заяву від імені футбольного клубу «Корінтіанс», у якій він начебто висловлював підтримку Болсонару. Фактчекери наголошували, що генеративні інструменти дають змогу створювати фальшиві зображення, заяви та ситуації, яких насправді не було.

Чимало маніпуляцій стосувалися передвиборчих заходів Лули да Сілви та його прихильників. Зокрема, після мітингу в Сан-Паулу 11 жовтня, який, за повідомленнями медіа, зібрав близько мільйона людей, поширювали відео жінки, яка нібито вживала наркотики під час заходу. Однак, як встановили фактчекери AFP, запис зробили в Аргентині, і він циркулював у мережі ще з червня. Болсонару опублікував це відео у своїх соцмережах, але Вищий виборчий суд зобов'язав його видалити матеріал через маніпулятивне представлення подій.

Крім того, пишуть Newtral, у мережі з'явилося згенероване штучним інтелектом фото, на якому працівниця нібито прибирає напис, залишений учасниками мітингу Лули. Ще одне відео подавали як свідчення сатанинського ритуалу під час передвиборчого заходу. Насправді на ньому була березнева релігійна хода за участю представників афробразильських релігійних громад і послідовників традиційних релігій африканського походження.

Поширювали також сфабриковані зображення нібито прихильників Партії трудящих, які приходили голосувати з електронними браслетами, а також відео, на якому Лула да Сілва начебто кидає прапор Бразилії на землю після голосування. Останній ролик вирвали з контексту: на записах з іншого ракурсу видно, що політик передає прапор фотографу. Крім цього, у соцмережах публікували підроблені скриншоти від імені медіа з вигаданими заявами Лули про педофілію, а також створений за допомогою штучного інтелекту сюжет нібито CNN Brasil, у якому йому приписували погрозу державним переворотом у разі поразки на виборах. Деякі його справжні висловлювання також поширювали у скороченому вигляді, спотворюючи їхній зміст.

Ще однією темою стали вигадані передвиборчі обіцянки. Флавіо Болсонару приписували намір підвищити мінімальний пенсійний вік до 70 років, а також поширювали діпфейк, у якому він нібито обіцяв скоротити пенсії та різдвяні виплати. Лулі да Сілві натомість приписували намір закрити церкви в Бразилії, якщо він залишиться президентом. Представники його партії спростували ці твердження, які поширювали й під час попередніх виборчих кампаній 2022 та 2023 років.

Як зазначає Newtral, релігія залишається однією з ключових тем виборчої дезінформації в Бразилії. Фейки про релігійні переконання кандидатів, їхні нібито наміри та поведінку прихильників використовували для дискредитації політиків і впливу на виборців. Важливу роль у поширенні таких маніпуляцій відігравали соціальні мережі, а інструменти штучного інтелекту спрощували створення сфабрикованих фото, відео й заяв.

У тіктоці від фейкової сторінки 429 бригади Сил безпілотних систем поширюють згенероване за допомогою штучного інтелекту відеозвернення, де командир бригади Юрій Федоренко рекомендує полякам 14 жовтня організувати патрулювання памʼятників українських героїв на території Польщі, щоб захистити їх від політичних вандалів. Ця ж сторінка поширює ще одне відео, яке від імені військових дискредитує українські благодійні фонди. Чому це фейк, дослідили аналітики «Детектора медіа».

Є три причини вважати це відео фейковим.

По-перше, офіційна сторінка у тіктоці 429-ї бригади Сил безпілотних систем, на яку можна вийти із сайту бригади «achilles_429brigade». І на ній відео із закликом 14 жовтня, у день українських героїв патрулювати памʼятники українцям у Польщі немає. Закликів до Польщі не дублюють на офіційних сторінках бригади чи сторінках Федоренка у соцмережах.

Натомість відеозвернення опублікувала сторінка «ahiles_brave» під назвою «Ahiles 429» — з іншим, ніж в офіційних ресурсах, латинським написанням назви бригади. Сторінка ні на кого не підписана, має 285 підписників і близько 5,7 тисячі вподобань. Майже вся її аудиторія припадає на два відео: діпфейк із Федоренком (117 тисяч переглядів) та ролик про нібито шахраїв-волонтерів (96 тисяч переглядів). Решта публікацій набрала від кількох десятків до сотні переглядів.

Відео з шевроном бригади в кадрі, у правому верхньому куті, на цій сторінці — це повторно завантажені ролики з офіційного акаунту «Ахіллеса» в тіктоці, зокрема інтервʼю з військовими бригади. Вони створюють враження, що сторінка справжня. Натомість у діпфейку з Федоренком шеврона бригади в кадрі немає.

По-друге, 14 жовтня немає «свята Героїв України», про яке йдеться на відео. Як повідомляють в Українському інституті національної памʼяті, в Україні День Героїв відзначають 23 травня. Тоді як 14 жовтня до календарної реформи 2023 року, яка, зокрема зачепила конфесії Православної церкви України і Української греко-католицької церкви, святкували свято Покрови. Ця дата, як повідомляють в Українському інституті національної памʼяті, є символічною датою створення Української повстанської армії.

«Із 2014 року відповідно до Указу Президента України № 806 14 жовтня є також Днем захисника України на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві»,  – повідомляють на сайті УІНП.

По-третє, на фото на сторінці у Федоренка у фейсбуці відео на ютубі, опублікованих протягом останніх 3 днів він має значно довше волосся і бороду, ніж у «відеозверненні», опублікованому чотири дні тому. 

Діпфейки про Федоренка як публічного військового і депутата Київської міської ради не вперше служать поширенню дезінформації. Зокрема, у квітні 2026 року Центр досліджень Детектор медіа аналізував фейки про мобілізацію в Україні у тіктоці. І зафіксував відео із зображеннями нібито Федоренка та неприродньою звуковою доріжкою, де голос Федоренка звучав спотворено.

Контекстом до відеофейку є націоналістична риторика окремих представників польського політикуму, яка стимулює дезінформаторів поширювати фейки, які мали б псувати стосунки поляків і українців, а тікток стає однією із птатформ, де цю дезінформацію поширюють.

Показово, що лише відео з Федоренком має субтитри польською мовою — решта публікацій сторінки без них. Тобто ролик від початку розраховували на польську аудиторію. А коментарі під ним теж переважно польськомовні і заповнені антиукраїнськими висловлюваннями на кшталт «Бандерівська Україна — ворог Польщі. Денацифікація мусить тривати» (з використанням кремлівського терміну «денацифікація»). Водночас частина коментаторів сама називає відео провокацією.

Маніпуляції щодо волонтерів 

Окрім діпфейку з командиром, сторінка «Ahiles 429» поширює й інше маніпулятивне відео. Опублікований 29 вересня ролик набрав 96 тисяч переглядів, понад 5 тисяч вподобань і 262 збереження. У ньому на розмиті кадри військових біля пікапа з логотипом бригади накладено звукову доріжку: «Дорогі українці, поки наші бійці сил безпілотних систем ризикують життям і чекають дрони та автомобілі, благодійні фонди Insider Help, Unia, MG Help Ukraine і Синиці в Україні збирають гроші нашими іменами, а обіцяна допомога до нас не доходить. Наймерзенніше — прикриватися нами і довірою людей, а потім не відповідати, де гроші і де техніка. Не годуйте тих, хто привласнює збори собі. Слава Україні».

Підпис до відео підсилює звинувачення: «Обіцяють допомогу — а в результаті нічого. Військові розповідають про випадки, коли замість реальної підтримки стикаються з обманом та порожніми обіцянками від окремих фондів. Куди насправді йде допомога?». 

Підтверджень цих звинувачень немає. На офіційному сайті «Ахіллеса» для допомоги підрозділу вказана лише одна благодійна організація — «Твердиня». Публічних заяв бригади чи її командира про шахрайські збори від імені «Ахіллеса» або претензій до згаданих у відео фондів у відкритих джерелах немає.

«Інсайдер Хелп» — реальний благодійний фонд, створений у березні 2023 року, який публікує звіти про збори. Серед отримувачів допомоги — ГУР МО «Крила», бригада «Буревій», 210-й штурмовий полк, 53-тя бригада, підрозділ «Каракурд», але не 429-та бригада. Під назвою «Unia» діє громадська організація «УНІА», яка передає військовим автомобілі та спорядження; про збори для «Ахіллеса» на її ресурсах також не йдеться. Натомість згадок про фонди «MG Help Ukraine» та «Синиці в Україні» у відкритих джерелах знайти не вдалося — ймовірно, ці назви вигадані. Поєднання реальних і неіснуючих організацій в одному «викритті» робить звинувачення правдоподібнішим і водночас кидає тінь на всю волонтерську сферу. Існує БФ «Орфанні Синиці», створений для допомоги пацієнтам з рідкісними (орфанними) захворюваннями. 

Звинувачення волонтерів у привласненні донатів — давній наратив російської пропаганди, мета якого — підірвати довіру до зборів на армію. Фейкова сторінка «Ahiles 429» використовує бренд реальної бригади, щоб працювати одразу на дві аудиторії: польську — з провокацією довкола памʼятників, і українську — зі звинуваченнями волонтерів.

Після скарги «Детектора Медіа» до платформи, відео та акаунт були заблоковані у ТікТоці.  

Пропагандисти та поширювачі дезінформації продовжують шукати приводи посіяти розбрат у польсько-українських відносинах. Цього разу зловмисники використали технології штучного інтелекту та створили дпфейк, аби скомпрометувати екс-мера Кракова (2024-2026) Александера Мішальського який нібито похвалив «проукраїнську» організацію. Дипфейк викликав чимало обурливих реакції у польських соцмередах. 

Маніпуляцію зафіксували фактчекери «Demagog», та проаналізували цю інформаційну атаку, метою якої є штучне розпалювання ворожнечі між поляками та українцями через маніпуляції навколо національних питань. 

Суть маніпуляції та дипфейку

У соцмережі Facebook поширили дорис із фейкового профілю краківського відділення Об’єднання українців у Польщі (ОУП). На цій сторінці було опубліковано відеоролик, на якому мер Кракова Александер Мішальський нібито вітає українську громаду з Днем вишиванки.

Проте текст «привітання» було сформульовано у такий провокативний спосіб, щоб викликати максимальне обурення, роздратування та хвилю хейту серед польських користувачів соцмереж.

Реакція посадовців та ОУП

Як сам мер Кракова Александер Мішальський, так і офіційна сторінка Об’єднання українців у Польщі виступили з офіційними спростуваннями. Вони заявили, що поширене відео є низькоякісною підробкою, створеною за допомогою нейромереж.

Ба більше, зловмисники не обмежилися лише цифровими фейками. Александер Мішальський повідомив, що паралельно до різних польських установ було розіслано паперовий підроблений офіційний лист із його сфальсифікованим підписом.

Через масштабну атаку мер Кракова ухвалив рішення звернутися до правоохоронних органів.

«Хтось використав моє обличчя та голос для створення діпфейку, а також підробив мій підпис на офіційних бланках. Я подаю офіційну скаргу до прокуратури», — заявив Мішальський у своїх соцмережах.

Технічний розбір: як фактчекери викрили брехню

Фактчекери Демагог провели ретельний аналіз фейкового контенту та довели факт маніпуляції двома шляхами:

Мета таких вкидів залишається незмінною посіяти хаос, підірвати довіру до інституцій влади та зруйнувати солідарність між Польщею та Україною.

На відео чоловік у військовій формі з ампутацією нібито прийшов до Верховної Ради, щоб висловити претензії народним депутатам. Проте аналіз показав, що це відео це ШІ фейк, створена за допомогою нейромереж. Фальшиве відео розвінчали грузинські фактчекери з mythdetector. 

На початку січня проросійські та ботоподібні акаунти у Facebook, а також акаунти у Тіктоці почали поширювати ролик, де військовий із протезом замість ноги емоційно звертається до невідомої особи в кулуарах парламенту. Головний посил відео: «Я втратив ногу, щоб ви тут сиділи».

Ролик супроводжувався підписами, що мають на меті деморалізацію українців та посилення недовіри до державних інституцій.

Чому це фейк: Технічні докази

Фахівці грузинського ресурсу Myth Detector провели детальний розбір відео та виявили численні ознаки використання генеративного штучного інтелекту (ШI).

Візуальні аномалії: При детальному перегляді помітно характерні для нейромереж помилки рендерингу. У деяких кадрах пальці та частини рук «героя» розмиваються, зникають, а потім з’являються знову. Такі дефекти виникають, коли алгоритми ШІ не можуть коректно відтворити складну анатомію руху. Також, трибуна верховної Ради знаходиться далі від рядів крісел, ніж це зображено на відео, а інтер'єр та конфігурація стін справжньої сесійної зали не відповідають зображеному у фейковому ролику.   

Інструментальна перевірка: Аналіз за допомогою спеціалізованої платформи Hive Moderation показав критично високу ймовірність підробки — 98%. Це підтверджує, що і візуальний ряд, і аудіодоріжка були згенеровані штучно.

Відсутність офіційних свідчень: Жодне авторитетне медіа або офіційне джерело не зафіксувало подібного інциденту у Верховній Раді. Поява військових у залі засідань чи кулуарах, тим паче із виразним публічним конфліктом, стала би подією, яка детально висвітлюється журналістами.

Першоджерелом ролику, ймовірно, був TikTok-акаунт під назвою 0001.kkkkk. На цей час сторінка вже видалена, що є типовою стратегією для «ферм фейків»: створити віральний контент, дочекатися його поширення іншими ресурсами та оперативно зникнути, щоб уникнути блокування за дезінформацію. Втім за подібним запитом у Тіктоці можна знайти дублікати цього відео. 

Висновок

Перед нами — класичний приклад Deepfake (діпфейку). Технології штучного інтелекту використовуються з метою маніпуляції та розпалювання емоцій на темі втрат на війні.

У світі пропаганди відбулася тиха революція: інформаційні операції, які раніше були прерогативою авторитарних урядів та спецслужб, тепер передаються на аутсорсинг приватним фірмам. Як зазначають у фактчекінгововому проєкті EUvsDisinfo, дезінформація та зовнішнє інформаційне маніпулювання й втручання (FIMI) перетворилися на глобальний бізнес, надаючи авторитарним режимам стратегічне охоплення з «правдоподібним запереченням» (plausible deniability).

Протягом десятиліть інформаційні операції жорстко контролювалися державами. Наприклад, Радянський Союз удосконалив «дезінформацію», а Росія інституціоналізувала її через сучасні цифрові операції, як-от «Агентство інтернет-досліджень» (IRA).

Однак, за останнє десятиліття ця модель комерціалізувалася. Дезінформація стала прибутковою послугою, яку пропонують приватні компанії з досвідом у сфері розвідки, військової справи чи маркетингу. Ці фірми продають повні пакети кампаній FIMI, які включають:

- Фейкові кампанії у соціальних мережах.

- Хакератаки та витоки даних.

- «Управління наративами» для поширення маніпульованого контенту в демократичних країнах.

Аутсорсинг як щит авторитарних режимів

Залучення не повʼязаних із державами фахівців забезпечує авторитарним державам дві ключові переваги: ефективність та можливість заперечення. Вони активно передають інформаційні операції приватним посередникам, захищаючи себе від дипломатичних та правових наслідків.

Ця модель дозволяє маніпуляторам експериментувати з ризикованими тактиками — генерацією контенту за допомогою ШІ, хакерством чи діпфейками, — які були б політично чи дипломатично вибуховими, якби їх здійснювали безпосередньо державні установи.

«Це інформаційний еквівалент використання найманців: клієнт насолоджується результатами, не несучи відповідальності», — пишуть в EUvsDisinfo.

Крім того, аутсорсинг дозволяє здійснювати «інформаційне відмивання» (information laundering), приховуючи справжнє походження дезінформації шляхом її пропуску через приватні фірми, фейкові акаунти та проксі-медіа.

Штучний інтелект: новий мультиплікатор пропаганди

Модель старих «фабрик тролів» (сотні молодих працівників, які вручну публікували пости) замінюється автоматизацією на основі ШІ. Системи, подібні до AIMS, розробки фірми «Team Jorge», можуть керувати тисячами фейкових акаунтів і генерувати багатомовний контент, адаптований до цільової аудиторії, в режимі реального часу.

Те, що раніше вимагало цілої будівлі та сотень співробітників у Санкт-Петербурзі, тепер можна здійснити за допомогою ноутбука.

Асиметрія інформаційної війни

Поява найманих фірм для операцій впливу створила асиметричний дисбаланс. Автократії, захищені цензурою та контролем, отримують максимальне охоплення з мінімальним ризиком. Демократії, обмежені прозорістю та законом, навпаки, стикаються з максимальною вразливістю і обмеженими засобами захисту.

EUvsDisinfo попереджає, що маркетизація дезінформації створює глобальну «сіру зону», де істина є опціональною, а відповідальність — невловимою. Оскільки інструменти ШІ стають дешевшими та потужнішими, ці операції, ймовірно, зростатимуть у масштабах і витонченості.

В статті Foreign Affairs від 19 листопада 2025 року повідомляється, що іноземні уряди використовують штучний інтелект для масового створення пропаганди, а американські інституції не готові ефективно реагувати на таку загрозу.

Штучний інтелект перетворюється на потужний інструмент інформаційної війни. За даними авторів Foreign Affairs, іноземні уряди, передусім Китай та Росія, вже використовують генеративні моделі, щоб створювати персоналізовані кампанії дезінформації. Водночас Сполучені Штати демонструють слабку системну відповість — слабшають агентства, відповідальні за протидію іноземному впливу, а механізми контролю й регулювання ШІ-моделей ще не налагоджені. 

Однією з найяскравіших ілюстрацій цієї загрози автори наводять приклад діпфейку на платформі Signal, де повідомлення, начебто надіслане держсекретарем США, супроводжувалося аудіозаписом, абсолютно правдоподібним на слух — проте штучно згенерованим. Така технологія може підривати дипломатичні відносини, дестабілізувати політичні меседжі та створювати ризики витоку секретної інформації. “Якби брехню не викрили, цей трюк міг би посіяти розбрат, скомпрометувати американську дипломатію або отримати конфіденційну розвідувальну інформацію від іноземних партнерів Вашингтона.” — зазначають автори статті Джеймс П. Рубін і Дар'ян Вуїца. 

Ще одна небезпечна тенденція — використання ШІ для створення персоналізованих впливових кампаній. За даними авторів, китайська компанія GoLaxy використала інструменти ШІ для побудови «цифрових профілів» сотень американських законодавців і громадських діячів. Потім, маючи ці дані, вона могла генерувати адаптований контент, який максимально відповідав психологічним уподобанням і політичним нахилам кожного адресата — і робити це в масштабі мільйонів повідомлень. 

Рубін і Вуїца звертають увагу, що хоча дезінформація — не новина, саме ШІ зробив її масштабнішою й ефективнішою. Вони стверджують, що держави-агресори тепер не змушені вкладати сотні мільйонів доларів у пропаганду: generative AI (генеративний ШІ) дозволяє запускати впливові кампанії зі значно меншими ресурсами.

Найсуперечніше — це відповідь Сполучених Штатів. Як зазначають автори, замість посилення інституцій, здатних боротися з іноземним впливом, уряд США послаблює оборонні механізми. Зокрема, вони критикують рішення адміністрації, яка згорнула або зменшила повноваження органів, відповідальних за боротьбу з дезінформацією. Справжня стратегія протидії, на їх думку, має включати як технологічні, так і інституційні рішення. Потрібні нові структури, які б відстежували вплив ШІ-генерованих меседжів, й аудит моделей штучного інтелекту, що використовуються для створення інформаційного контенту. Вони також закликають до відновлення інституцій, покликаних протистояти дезінформації.

У глобальному контексті ця тенденція — не виключно американська проблема. Дезінформаційні кампанії з використанням ШІ вже стають частиною протистояння між державами, а слабка відповідь однієї великої демократії може стати сигналом для інших, як це описують автори.

Публікацію підготувала Віталіна Фурман

У TikTok поширюється відео, в якому українська активістка Наталія Панченко нібито ображає поляків, називаючи їх «невпевненими мудаками, яким потрібен ворог, щоб почуватися важливими» та стверджуючи, що «якщо Україна впаде, Путін знищить і Польщу». Як встановили фактчекери Demagog це відео є дипфейком – штучно створеним контентом, згенерованим за допомогою штучного інтелекту, який маніпулює зображенням і голосом Наталії Панченко. Відео з’явилося в той же день, коли російські дрони порушили повітряний простір Польщі, щоб посилити антиукраїнські настрої у польських соцмережах.

Чому це діпфейк?

Громадська ініціатива Євромайдан-Варшава, яку очолює Наталія Панченко, опублікувала заяву у Facebook, категорично спростовуючи автентичність відео та попереджаючи про його роль у дезінформаційній кампанії. За заявою Євромайдан-Варшава, це свідома спроба підірвати єдність між поляками та українцями, послабити підтримку України та дестабілізувати регіональні альянси:

«Ми не сумніваємося, що ця скоординована кампанія є частиною російської стратегії, спрямованої на розкол поляків і українців та послаблення нашої єдності. Ми не дозволимо себе розділити. Разом ми сильніші».

Російська пропаганда використовує діпфейки та дезінформацію, щоб розпалювати напруженість між союзними країнами, такими як Польща та Україна, підриваючи довіру та співпрацю. Хибні наративи, що зображують українців як невдячних чи ворожих, спрямовані на зменшення міжнародної допомоги та солідарності з Україною під час війни з Росією. Дипфейки це дешевий і ефективний інструмент для маніпулювання громадською думкою.

Російські телеграм-канали поширюють запис з онлайн-трансляції в Інстаграмі американського актора та соліста рок-гурту Thirty Seconds to Mars Джареда Лето. На відео він каже, що планує дати концерт в Криму після того як «все завершиться». Також поширюється скріншот буцімто сторіс в Інстаграмі продюсера американської співачки Біллі Айліш, Брендона Гудмана, де він анонсує концерт співачки в Криму. Обидва анонси є фейком. На поширення дезінформації звернули увагу фактчекери «Укрінформ». 

«Коли це все завершиться, ми прямуємо до Росії, прямуємо до Криму. І я матиму концерт. І ніщо не зупинить нас, жодна прокляти річ», – говорить нібито Лето у сгенерованому ШІ діпфейку. У ролику можна помітити, що під час розмови міміка є неприродною. Жодних подібних анонсів у своїх соцмережах Лето не робив. 

Брендон Гудман також не робив сторіс із анонсом концерту Біллі Айліш у Криму. Пропагандисти створили сторіс за допомогою графічного редактора. Остання публікація на сторінці гудмана датується 15 грудня 2024 року, він присвятив її появі дитини у своїй родині.

Фейкороби також опублікували скріншот нібито з сайту з продажу квитків, де анонсовано концерт Айліш 12 червня 2025 року. Це також підробка. Біллі Айліш справді весною і літом матиме великий концертний тур у Європі. Зокрема 11 червня у неї запланований виступ у Парижі, а 14 червня – у Барселоні. Однак концерту в анексованому Росією Криму у її розкладі немає.  

Білі Айліш підтримала Україну під час повномасштабного вторгнення, зокрема присвятила українцям пісню «Your Power». 

Ці фейки поширюється напередодні річниці анексії Росією Криму. Вони мають на меті створити враження, що спільноти у світі примирились і прийняли цей злочин. 

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах інформацію, що колишній заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма нібито закликав завершити війну на умовах Росії та припинити «марне знищення солдатів». Втім це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки. Вони з’ясували, що відео, яке розповсюдили фейкороби, є діпфейком, створеним з низькою якістю. Міміка «Шурми» не синхронізується з його голосом, а російські пропагандистські гасла, які приписані йому, озвучені недбало – речення українською мовою перемежовуються з російськими фразами.

Через такі діпфейки російська пропаганда намагається просувати наратив про те, що єдиний вихід для України – це «капітуляція на умовах Путіна». Використання діпфейків із вигаданими заявами колишніх чи діючих посадовців, таких як Ростислав Шурма, спрямоване на дискредитацію української влади. Поширюючи фальшиві звернення, пропаганда намагається створити враження, що навіть високопосадовці начебто готові здатися або схиляються до капітуляції. Фальшиві заяви, зроблені з використанням діпфейків, мають на меті спровокувати розкол між населенням та владою. Це може підірвати підтримку уряду та створити враження, що українське керівництво нібито відходить від своєї стратегії захисту суверенітету. Поширення таких фейків серед міжнародної спільноти може посіяти сумніви серед союзників України, показуючи нібито внутрішню готовність до капітуляції або втому від боротьби. Це може зменшити підтримку України з боку західних партнерів.

Анонімні акаунти, що поширюють проросійську риторику в соцмережах, поширюють відео, на якому президент Росії Володимир Путін нібито критикує стан демократії у США. Це — маніпуляція. 

На неї звернули увагу фактчекери видання USA TODAY. Вони зʼясували, що насправді відео створене у 2020 році з використанням технології діпфейку у рамках інформаційної кампанії громадської організації RepresentUs, щоб показати «крихкість демократії». У ньому «Путін» говорить, що Америка звинувачує Росію у втручанні у вибори, однак їй навіть не треба цього робити, бо американське суспільство перебуває у стані розколу. «Путін» додає, що хоч Росія і може використовувати це для своїх цілей, американці поглиблюють розкол самі, бо «не знають, кому довіряти». Подібне діпфейк-відео також було створене з головою КНДР Кім Чен Ином. 

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за свої проблеми на інших. Мовляв, всі критикують Росію, але Америка нічим не краща, а навіть гірша за Росію. Це не перший випадок, коли росіяни підганяють матеріали з гарними намірами під свій світогляд. Пропагандисти часто виривають цитати медійних осіб з контексту, зокрема висловлювання французького президента Макрона про майбутнє Росії. 

В українському сегменті соціальних мереж поширюють відео із начебто Юрієм Луценком після тяжкого бою в Соледарі на Донеччині. Зокрема, на своїй особистій сторінці опублікував скрін з відео й волинський політик Володимир Бондар. Проте за даними фактчекерів проєкту  «Брехунець», це відео — діпфейк. 

Як ідеться у повідомленні фактчекерів, за допомогою спеціальних програм автори створили так званий діпфейк, адже на кадрах відео зображений чоловік у військовій формі, справді  схожий на українського політика Юрія Луценка. Протягом відео обличчя героя сильно рухається, воно збільшується чи зменшується у розмірах, що не властиво для живого, не підсобного відео. Аналітики переконані: автори ролика взяли фотографію військового й за допомогою комп'ютерних технологій наклали на нього обличчя Луценка. 

Ба більше, відео записане на кілька секунд та в ньому присутній лише музичний супровід, хоча сам військовий на відео мовчить і жодного коментаря не додає.

Проте Юрій Луценко справді бере участь у бойових діях на сході України й виконує завдання в районі Бахмута та Соледара. Про це на своїй сторінці у фейсбуці нещодавно написала його дружина Ірина Луценко. 

«Однак на відео, яке так активно поширюють користувачі соцмереж, зображений насправді не політик», — пишуть фактчекери. 

Про це повідомили російські медіа, зокрема Readovka. Нібито після масованої ракетної атаки по всій Україні його евакуювали до секретного бункера на заході України, а то й взагалі везуть у бік кордону з Польщею. Це – неправда.

Президент України Володимир Зеленський продовжує виконувати свої обов’язки у Києві. Його відеозвернення з Банкової – цьому доказ.

Російські пропагандисти публікують повідомлення про нібито втечу Зеленського для того, щоб посіяти паніку і хаос, показати, що простих українців нібито кинули напризволяще, влади в Києві немає.

Таку ж інформацію прокремлівські телеграм-канали публікували 24 лютого. На початку березня пропагандисти запустили в мережу діпфейк відео, в якому нібито Зеленський говорить про здачу Донбасу та пропонує скласти зброю. 

Відео, на якому президент України Володимир Зеленський розповідає про те, як важко керувати державою і оголошує про капітуляцію України у війні з Росією, є діпфейком. До того, як це відео з’явилося в мережі, хакери зламали стрічку новин в ефірі телеканалу «Україна 24» та оприлюднили те ж саме фейкове повідомлення нібито від президента Володимира Зеленського про «капітуляцію». Натомість президент записав відеозвернення, назвав цей фейк «дитячою провокацію» та запропонував росіянам скласти зброю.

Зрозуміло, що Володимир Зеленський не записував відео, на якому б закликав українців капітулювати. До слова, раніше СБУ попереджала українців про те, що російська пропаганда готує подібні діпфейки, на яких Зеленський закликатиме українську армію скласти зброю.